На початку 20 століття Мексика подарувала світові двох геніальних

художників, які були неординарними особистостями, маючи свій власний,

сформований під впливом народної індіанської культури світогляд. Мова
піде про Дієго Ріверо і Фріду Кало, чоловіка і жінку, що вважали, що вони
створені одне для одного. Вони були такими різними і водночас мали стільки
спільного. Сучасники, шуткуючи, називали їх союз союзом "голубки і
слона". Коли вони познайомилися, він був відомим художником, а вона
звичайним дівчам. Дієго і Фріда стали сімейним подружжям, товаришами,
колегами, але їхнє кохання було настільки великим, що воно, мов вітер з
мексиканської пустелі спалювало їх , особливо Фріду. Вони настільки кохали
одне одного, що не могли жити разом, а живучи окремо, страждали. Їхнє
кохання було неймовірним.
Що нам відомо про них? Так, вони були геніальними художниками, мали
своє власне особливе бачення світу; мріяли про революцію, але не просто
соціальну революцію, а революцію в мистецтві. Дієго вважав, що революція
без мистецтва неможлива.
Джулі Тейлор 2003 року своєю екранізацією нагадала світові про них. А
Жан-Маріо Леклезіо в художній формі так само робить спробу відтворити їх
життєвий та творчий шлях.
У своїй книзі Жан Марі передав внутрішні страждання і біль хворої та
самотньої жінки. Фріда горда і самодостатня, але була ображена на Дієго
через зраду зі свою сестрою Крістіною. Фріда, як справжня мексиканка,
стримана у своїх почуттях, страждала мовчки, намагаючись своїми
картинами донести Дієго про свій біль. У той час з'явилась картина, на
якій була зображена розрізана м` якоть фрукта, яка символізувала її серце,
виставлене на загальний огляд та розрізане зрадою чоловіка.
Вона страждала все своє життя як від фізичного болю, так і від душевник
мук. Фріда мріяла про дитину. Втрати ненароджених дітей, фізичний біль та
її самотність поглиблювали її страждання. Чим сильніше були її страждання,
тим похмуріше були її картини. Ось тому на її картинах стільки знаків,що
символізують смерть і стільки крові. Навіть тоді, коли вони подоружували з
Дієго, вона відчувала себе самотньою, замкнутою в готельному номері
посеред великого чужого міста.
Все навколо для неї було чужим і неприйнятним. Одягаючись у яскравий
індіанський національний одяг, вона намагалася відгородитися від усього
світу.
Роман"Дієго і Фріда" - документальна біографія, яка детально знайомить
читача з життям головних героїв. Ми дізнаємось про життя Дієго: дитинство,
навчання в Академії "Сан-Карлос", життя в Парижі і стосунки з Ангеліною
Бєловою та її подругою Моревною. Про Фріду автор згадує на початку
книги, але не дає якихось детальних біографічних довідок. З подій, описаних
на початку книги ми можемо прослідкувати становлення Дієго як художника.
У фільмі ж історія починається з першої зустрічі Дієго та Фріди. Фріда ще
мале дівча, а Дієго одружений відомий художник, пожирач жінок. Друга
зустріч стала початком становлення її як відомої художниці і початком їх
історії.
Разом з героями ми відвідуємо Детройт, Нью-Йорк, Сан-Франциско; є
свідками творчого конфлікту художника Дієго та молодшого Рокфеллера, але
у фільмі показано перебування тільки в Нью-Йорку.
Якщо в книзі ми дізнаємося про те, як склалося життя Дієго після смерті
Фріди, його поїздку з новою дружиною в Росію, в фільмі події завершуються
смертю Фріди. Автор книги, даючи невеличкі фрагменти з дитинства Дієго і
Фріди, вказує на те, що їх об`єднує, а саме те що їх вигодувала індіанка-
годівниця, яку потім ми побачимо на їх картинах, яка символізує
доколумбівську індіанську культуру,щовигодувала їх творче бачення.
Таким чином, можна дійти до відповідних висновків,що книга та фільм
тільки доповнюютьодне одного, допомагаючи нам краще зрозуміти їх.в книзі
автор змальовує детальніше життєвий шлях Дієго і Фріди, але не просто як
чоловіка і жінки, а саме як двох художників.Письменник подає багато
детальних фактів їх життя, спогадів друзів, робить екскурси в їх дитинство У
фільмі показана історія їх кохання, але без детальних подробиць.