Ліна Костенко

Кодекс
честі
***
Коли в людини є народ, тоді вона уже людиа.
***
У кожного своя пустеля і свої міражі.
***
І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
***
Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
***
Чоловік формується не тоді, коли затуляється щитом, а тоді, коли
піднімає меч.

***
Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає
моральне невігластво чоловіка.
***
Мені потрібне слово, а не слава.
***
Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде.
***
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода,
радість.
***
Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба
поспішати.
***
Отак як є. А може бути й гірше, а може бути зовсім, зовсім зле. А
поки розум од біди не згірк ще, – не будь рабом і смійся як Рабле!
***
Дві людини взаємно мають творити одна одну.
***
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт. І
наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
Срібного Едуарда