1. Практичне заняття.

Тема: «Улаштування і розрахунок ємних

теплообмінних апаратів».
Завдання 1. Виконати розрахунок параметрів ємного водопідігрівника,
призначеного для роботи у системі гарячого водопостачання. Нагрівання
водопровідної води від температури t х =5℃ до t г=65℃ за інтервал часу T =4 год
здійснюється мережною водою, температура якої змінюється в апараті від τ '1=77
℃ , до τ '2=42℃ . Витрати мережної води G=0,5 кг/с. Середньогодинні витрати
теплоти за добу найбільшого споживання води становлять Q=33496 Вт. Для
розрахунків використати графік споживання води, наведений на рис. 2.

Розв’язання.
На підставі безрозмірного графіка споживання води (див. рис.2)
знаходимо розрахункові витрати теплоти по годинах доби. За 1,0 прийняті
витрати Q =33496 Вт. Результати розрахунків наведені у табл. 1.1.

Вигляд інтегрального графіка, побудованого за загальними витратами

теплоти, наведений на рис. 3. Співставляючи точки на лініях вироблення Q ' ' та
витрачання Q' теплоти, знаходимо найбільшу різницю між ординатами. Для
прийнятого графіка споживання гарячої води вона відповідає часу τ =18 год. і
становить Amax =206420 Вт (743,1∙106 Дж за 1 годину).

Таблиця 1.1.-Вихідні дані для побудови інтегрального графіка споживання

теплоти

Період роботи при

незмінних витратах Нерівно
Витрати теплоти, Вт
теплоти, годин
мірність
витрат Годинні сумарні
початок кінець всього
теплоти, ,
Кч за інтервал часу всього
Кч ∙ Q
0 1 1 0,8 26797 26797*1=26797 26797

1 6 5 0,05 1674,8 1674,8*5=8374 35171

6 7 1 1,0 33496 33496*1=33496 68667

7 10 3 1,3 43545 43545*3=130634 199301

 10 12 2 0,8 26797 26797*2=53594 252895

12 15 3 0,5 16748 16748*3=50244 303139

15 18 3 0,9 30146 30146*3=90439 393578

18 20 2 1,6 53593,6 53593,6*2=10718 500765

7
20 22 2 2,7 90439 681643
90439*2=180878
22 23 1 2,2 73691 755334
73691*1=73691
23 24 1 1,4 46894 802228
46894*1=46894
Необхідний об’єм водо підігрівника

A max 743,1 ∙106

V= С(t −t ) = =2958 л.
г х 4187( 65−5)

Підбір потрібної теплообмінної поверхні змійовика здійснено згідно з [3].

Питома теплова продуктивність водопідігрівника

1 1
'
k∙F=G∙C∙ln V τ 1 −t х = 0,5 4187 ln
∙ ∙ 2958 77−5 =2789 Вт/℃
1− ∙ ln ' 1− ∙ ln
G∙ T τ 1−t г 0,5∙ 4 ∙3600 77−65

Середня температура води у ємності обчислюється за наближеною

формулою
−65−5
'
t́ h=τ −∆ t = 77 77−5 =43,5 ℃ .
1
ln
77−65

Для обчислення коефіцієнта теплопередачі приймаємо швидкість води у

трубках ω =0,7 м/с та визначаємо режим руху у них

ω∗d 0,7∗0,027
Re = ν = = 39 375¿10 000–турбулентний режим
1 0,48∗10−6
де ν1 =¿0,48∙ 10−6 м 2 /с–коефіцієнт кінематичної в’язкості мережної води.

Коефіцієнт тепловіддачі від нагрівної (мережної) води до стінок трубок

може бути визначений за формулою

ω0,8 0,7 0,8 ккал Вт

α = А5 0,2 = 2350∙ 0,2 = 3628 2 = 4220 2
dв 0,027 м ∙ год ∙℃ м ∙℃

A 5 =2350 (додаток 1)

Середня температура гріючої води

t´1=0,5(τ '1 −τ '2) = 0,5(77+42) =59,5 ℃ .

Середня температура стінок трубок

t ст=0,5( t́ h + t´1 ) =¿0,5(43,5+59,5)=51,5℃ .

Критерій Грасгофа

β∗g∗d 3н∗∆t 3,16∗10−3∗9,8∗0,0353∗8

Gr = 2 = −6 2 =23,24*106;
ν2 (0,633∗10 )

β=1/¿273) = 3,16∙ 10−3 1/ K

∆ t=t ст −t́ h=¿ 51,5−¿ 43,5=8℃

тут ν 2 = 0,633∗10−6 м 2/с – коефіцієнт кінематичної в’язкості води, що

нагрівається, при t́ h=43,5 ℃ (див. додаток 2); d н =0,035 м – зовнішній діаметр
труб.

За величиною (Gr∙Pr)=97,75∙106 (Pr=4,12 – критерій Прандтля при t́ h;

визначається за додатком 2). Розрахункова формула для критерію Нуссельта
має вигляд
 Nu2 =0,135(Gr∗Pr)0,33 =0,135(97,75∗106 )0,33 =58,1.

Коефіцієнт тепловіддачі від труб до води, що нагрівається

Nu2∗λ2 58,1∗0,637
α2 = = 0,035 1104 Вт/ м 2 ℃
dн

де λ 2=0,637 Вт/(м℃ ¿ – коефіцієнт теплопровідності води, що нагрівається (див.

додаток 2).

Задаючись величиною термічного опору відкладень на стінках труб

r=2*10-4 м2∙ ℃ /Вт, знаходимо коефіцієнт теплопередачі

1 1
k = 1 δ❑ 1 =740,5 Вт/(м2℃ ).
+ +r + =
1 1 0,0035
+ +2 ∙10−4 +
α 1 λ❑ α 2 5160 68 1104

Перевіряємо прийняте значення температури стінки

k 740,5
t ¿ст =t´h+ ∙ ∆ t =43,5+ ∙8 = 54,2℃
α2 1104

¿
Оскільки розраховане значення t ст достатньо близьке до прийнятого
раніше t ст, уточнення коефіцієнту теплопередачі не проводимо.

Площа поверхні теплообміну змійовика

(k ∙ F) 2789
F= = 740,5 =3,77 м 2 .
k

Згідно з табл. 2, 3 попереднього заняття (теоретичне заняття) обираємо

підігрівник №6 з робочим об’ємом баку 2910 л, обладнаний змійовиком №6 з
теплообмінною поверхнею 3,73 м2.
 Завдання 2. У ємному теплообмінному апараті, призначеному для роботи
у системі гарячого водопостачання, у начальний момент часу знаходиться 1500
кг води з температурою 55℃ .Обчислити зміну температури води на виході з
апарата впродовж часу, якщо витрати води на виході з апарата дорівнюють
G 2=¿ 0,2 кг/с, а надходження до нього холодної води з температурою 15 ℃
становить G 1=¿0,1 кг/с. Тепловий потік від теплообмінної поверхні, що
розміщена всередині ємності, дорівнюютьQ т =¿ 20 кВт, а втрати теплоти в
оточуюче середовище через бокову поверхню апарату становлять Qв =¿ 0,8 кВт.

Розв’язання.

1. Температуру води на виході з підігрівника визначаємо з рівняння

теплового балансу, яке для заданих умов має вигляд

С М 1 t 'Б - С М 2 t 'Б' = CG 2 t 'Б' ∆T - C G1 t х ∆T - (Qт −Qв ¿ ∆ T , (2.1)

у якому M 1 – маса води у апараті початковий момент часу, M 2 – маса води через
розрахунковий інтервал часу ∆ T , t 'Б , t 'Б' – температура води у ємності на початку
і у кінці інтервалу часу ∆ T , С – питома теплоємність води.

Розв’язуючи рівняння (2.1), отримуємо формулу для обчислення

температури на виході з апарата через розрахунковий проміжок часу

М 1 t 'Б+ ∆ T [ G 1 t х +(Q т−Q в )/С ]

''
t =
Б
. (2.2)
М 2 +G 2 ∆T

2. Приймаємо розрахунковий інтервал часу ∆ T =¿1000 с. Вихідні дані для

обчислень на першому відрізку часу такі: M 1=1500 кг, t 'Б = 55℃ , M 2 = M 1 −¿ (
G2−G1 ¿ ∆ T =1500−¿ (0,2−¿0,1)∙1000 = 1400 кг

Температура на виході з теплообмінника через 1000 с після початку

режиму дорівнює

1500∗55+1000 [ 0,1∗15+(20000−8000)/ 4187 ]

t 'Б' = = 55,37℃
1400+0,2∗1000
 3. Для обчислень на наступному часовому інтервалі як початкову
температуру води у ємності приймаємо значення 55,37 ℃ . Вихідні дані для
обчислень для моменту часу T 2=T 1 + ∆ T=¿2000 с наступні: M 1=1400 кг (дорівнює
масі води у кінці попереднього інтервалу часу), t 'Б =55,37℃ , M 2= =1400−¿ (0,2−¿
0,1)∙1000 = 1300 кг.

4. За формулою (4.13) обчислюємо нове значення температури t ''Б (через

2000 с) і т.д. Результати обчислень подано у табл.2.1, які свідчать, що задані
умови роботи апарата забезпечують необхідний температурний режим
протягом не більше 7000 с.

Таблиця 2.1.- Режимні показники ємкого підігрівника

Параметр Час роботи апарата, с

0 100 2000 3000 4000 5000 600 7000
0 0
Маса води M 2, кг 1500 140 1300 1200 1100 1000 900 800
0
''
Температура води t Б , 55 55,4 55,7 56,1 56,5 56,8 57,2 57,6
℃

Завдання 3 Ємний підігрівник здійснює відпускання до системи гарячого

водопостачання споруди 0,9 кг/с нагрітої води. В той самий час до нього
надходить 0,5 кг/с холодної води з температурою 20℃ .Прийнявши
розрахунковий інтервал часу ∆ T =600 с, обчислити температуру води на виході
з апарата. Маса і температура води у момент часу T =0 дорівнюють відповідно
1830 кг і 60℃ . Площу встановленої всередині поверхні теплопередачі прийняти
рівною F=¿8,8 м 2. Трубний пучок теплообмінної поверхні складено з 10 труб
діаметром 32 мм. Коефіцієнт теплопровідності матеріалу труб поверхні
теплопередачі прийняти рівним λ =30 Вт/м℃ . Температура нагрівної (мережної)
води на вході до апарату та її витрати дорівнюють 95 ℃ та 0,8 кг/с, відповідно.
Втрати теплоти в оточуюче середовище через бокову поверхню апарата не
враховувати.

Попередні пояснення :

На кожному розрахунковому інтервалі часу вважаємо процес

квазістаціонарним. Температуру нагрітої води на виході з апарата визначаємо з
рівняння теплового балансу, яке у даному випадку має вигляд
 С M 1 t 'Б −¿ С M 2 t 'Б' = С G2 t 'Б' ∆ T −¿ С G1 t х ∆T −¿ (kF ∙ ∆ tсер ¿ ∆ T , (3.1)

у якому k – коефіцієнт теплопередачі

M 1 t 'Б+ ∆ T [ G1 t х +(kF∗∆ t ср )/С ]

t 'Б' = (3.2)
M 2 +G2 ∆ T

Тепловіддача від нагрівної води до внутрішніх стінок труб поверхні

нагріву здійснюється при вимушеній конвекції, теплообмін зовнішньої
поверхні труб і води в ємності протікає в умовах вільної конвекції.
Теплофізичні параметри води, що нагрівається, визначено при температурі
t сер, 1=0,5 ( t 'Б +t 'Б' ) , нагрівної води −¿при t сер, 2=0,5(τ 1 + τ 2 ¿ .

Розв’язання

1. Попередньо приймаємо температуру нагрівної води на виході з апарата

τ 2=80℃ .

2. Середня температура нагрівної (мережної) води

t сер, 2=0,5(τ 1 + τ 2 ¿=¿0,5(95+80 = 87,5℃ .

3. Середня температура води, що нагрівається,

t сер, 1=t 'Б= 60℃ (прийнято).

4. Середня температура стінки поверхні теплопередачі

t ст=¿0,5(t сер, 1+t сер ,2 ¿ = 0,5(60 +87,5) = 73,75℃ .

 5. Площа перерізу труб для руху води

f т= π d 2 ∙ n/4 = 3,14*(0,032 ¿ ¿2 ∙ 10/¿4=0,00804 м 2.

6. Швидкість руху води у трубах

W т =G м/( ρ * f т) = 0,9/(1000*0,00804) = 0,112 м/с

7. Критерій Рейнольдса

W т∗d 0,112∗0,032
Re = ν1
= 0,33∗10−6
= 10 855 >10 000 – турбулентний режим руху;

де ν1 =0,33∗10−6 м 2/с−¿ коефіцієнт кінематичної в’язкості для води приt сер, 2=¿ 87,5
℃.

8. Критерій Нуссельта

Nu1=0,021 ℜ0.8 Pr 0,43( Pr /Pr ст ¿ 0,25=0,021(10855 ¿ ¿0.8(2,05 ¿ ¿0.43 ¿=

=45,53
Pr =2,05−¿критерій Прандтля для води приt сер, 2=¿ 87,5℃ Pr ст=¿2,4−¿
критерій Прандтля для води приt ст=¿ 73,75℃

9. Коефіцієнт тепловіддачі від трубок поверхні нагріву до води

Nu1∗λ1 45,53∗0,679
α 1=
d
= 0,032
= 966 Вт/(м2℃ ¿,

де λ1=¿ 0,679 Вт/м℃ - коефіцієнт теплопровідності для води приt сер, 2=¿

= 87,5℃
 10. Критерій Грасгофа

β∗g∗∆ t d 3 3
Gr =
ν 22
= 0,00048∗9,8∗13,75∗(0,032)
¿¿
= 9,25*106,

де β=¿0,00048 –температурний коефіцієнт об’ємного розширення води;

∆ t=t ст – t сер ,1 =73,75–60 =13,75 ℃ – різниця температур поверхні труб і води, що
нагрівається; ν 2=¿ 0,479∗10−6 м 2/с – коефіцієнт кінематичної в’язкості для води
приt сер, 1=¿ 60℃ .

11. Обираємо критеріальне рівняння для обчислення тепловіддачі від

горизонтальних труб при вільній конвекції

Nu2= 0,135(Gr Pr 2 ¿ 0.33 = 0,135(9,25∙ 106 ∙3¿0.33 = 38,6;

Pr 2=¿3,0 –критерій Прандтля для води при температурі t сер, 1=¿ 60℃

12. Коефіцієнт тепловіддачі від труб до води у ємності

Nu2∗λ1 38,6∗0,659
α 2=
d
= 0,032 = 795 Вт/(м2*℃ ),

де λ2=¿0,659 Вт/м℃ – коефіцієнт теплопровідності для води приt сер, 1=¿ 60℃

13. Коефіцієнт теплопередачі

1 1
k = 1 +δ + 1 = 1 + 0,003 + 1 = 420 Вт/(м2℃ ),
α1 λ α2 966 30 795

де δ =¿0,003м – товщина стінки труби; λ =30 Вт/м℃ – коефіцієнт

теплопровідності матеріалу труб поверхні теплопередачі.

14. Тепловий потік через стінки труб до води у ємності

 Q = k∙F(t сер, 2 – t сер, 1) = 420∙8,8∙(87,5 – 60) = 101640 Вт

15. Уточнюємо температуру стінки

t ст = t 'Б +¿ Q/(α 2 F)= 60+101640/(795∙8,8) =74,5℃

(відмінність від прийнятого раніше у п.4 значення дорівнює

∆=¿74,5–73,75)*100 %/73,75 = 1,06 %, що є задовільним).

16. Уточнення середньої температури граючої води

t сер, 2= t ст + Q/(α 1 ∙F)= 74,5+101640/(966∙8,8) = 86,46℃

(відмінність від прийнятого раніше значення дорівнює

∆=¿4,6 ––87,5)*100 %/87,5 = 1,2 %, що є задовільним).

17. Температура води на виході з апарата через 600 с

К F∗∆ t сер
''
tБ=
[
M 1 t 'Б+ ∆ T G1 t х +
С ] ¿
M 2+G2 ∆ T

1830∗60+ 600 [ 0,5∗20+(420∗8,8∗26,46)/4187 ]

=60,95℃ ,
1590+0,9∗600
де M 2= M 1 – (G ¿ ¿ 2−G1 )∆ T ¿= 1830– (0,9–0,5)*600 =1590 кг – маса води у ємності
через інтервал часу ∆ T =600 с.

Приймаючи для обчислень на наступному часовому інтервалі як

початкову температуру води у ємності її значення у кінціпопереднього
розрахункового інтервалу часу, аналогічно визначаємо температуру для всіх
наступних моментів часу. Результати обчислень подано у табл.3.1.

Таблиця 3.1.- Режимні показники ємного підігрівник

Параметр Час роботи апарата, с

0 600 1200 1800 2400
Маса води у апараті M 2, кг 1830 1590 1350 1110 870
Температура води t 'Б' ,℃ 60,0 60,93 60,15 60,96 60,69

Контрольні питання і завдання для самостійної роботи

1. Назвати сферу застосування ємкісних теплообмінних апаратів

2. Назвати переваги ємкісних теплообмінних апаратів
3. Назвати недоліки ємкісних теплообмінних апаратів
4. Назвати етапи конструктивного розрахунку ємкісних теплообмінних
апаратів
5. Навести основні рівняння для теплового розрахунку ємкісних
теплообмінних апаратів
6.Назвати основні конструктивні елементи ємкісних теплообмінних
апаратів
Завдання 1. У ємному теплообмінному апараті, призначеному для роботи у
системі гарячого водопостачання, у начальний момент часу знаходиться 1100
кг води з температурою 55℃ .Обчислити зміну температури води на виході з
апарату впродовж часу, якщо витрати води на виході з апарату дорівнюють
G 2=¿ 0,15 кг/с, а надходження до нього холодної води з температурою 15 ℃
становить G 1=¿0,2 кг/с. Тепловий потік від теплообмінної поверхні, що
розміщена всередині ємності, дорівнюютьQ т =¿ 10 кВт, а втрати теплоти в
оточуюче середовище через бокову поверхню апарату становлять Qв =¿ 0,8 кВт.

Відповідь. Результати обчислень подано у табл.4.15.

Таблиця4.15 –Температура води на виході з підігрівника
 Час, Т с 0 1000 2000 3000 4000

Температура, ℃ 55 50,54 46,90 43,49 41,44

Завдання 2. Завдання 3 Ємний підігрівник здійснює відпускання до

системи гарячого водопостачання споруди 0,9 кг/с нагрітої води. В той самий
час до нього надходить 0,5 кг/с холодної води з температурою 20℃ .Прийнявши
розрахунковий інтервал часу ∆ T =600 с, обчислити температуру води на виході
з апарата. Маса і температура води у момент часу T =0 дорівнюють відповідно
1830 кг і 60℃ . Площу встановленої всередині поверхні теплопередачі прийняти
рівною F=¿8,8 м 2. Трубний пучок теплообмінної поверхні складено з 10 труб
діаметром 32 мм. Коефіцієнт теплопровідності матеріалу труб поверхні
теплопередачі прийняти рівним λ =30 Вт/м℃ . Температура нагрівної (мережної)
води на вході до апарату та її витрати дорівнюють 95 ℃ та 0,8 кг/с, відповідно.
Втрати теплоти в оточуюче середовище через бокову поверхню апарата не
враховувати.

Додаток 1
Значення множників у формулах для обчислення коефіцієнтів тепловіддачі
Вода при
Водяна пара, що конденсується турбулентному режимі
Температура
А1 А2 А3 А4∙103 Температура, А5
насичення, ℃
℃

20 5,16 - - 1,88 20 1746

30 7,88 - - 2,39 30 1909
40 11,4 - - 2,96 40 2064
50 15,6 - - 3,56 50 2213
60 20,9 - - 4,21 60 2350
70 27,1 - - 4,91 70 2490
80 34,5 7225 10439 5,68 80 2616
90 42,7 7470 10835 6,48 90 2740
100 51,5 7674 11205 7,30 100 2850
110 60,7 7855 11524 8,08 110 2957
120 70,3 8020 11809 8,90 120 3056
130 82,0 8140 12039 9,85 130 3150
140 94,0 8220 12249 10,8 140 3235
150 107 8300 12375 11,8 150 3312
160 122 8340 12469 12,9 160 3385
170 136 8400 12554 14,0 170 3450
180 150 8340 12579 15,0 180 3505