Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

До друку та в світ
дозволяю на підставі
«Єдиних правил»,
п.2.6.14
Заступник першого проректора –
начальник організаційно-методичного
управління В. Б. Юскаєв

3210 Методичні вказівки

до практичного заняття
на тему “ Захворювання кришталика ”
з дисципліни “ Офтальмологія ”
(згідно з умовами Болонського процесу)
для студентів спеціальності 7.110101
денної форми навчання

Усі цитати, цифровий,

фактичний матеріал,
бібліографічні
дані перевірені,
написання одиниць
відповідає стандартам

Укладач С. Є. Лекішвілі

Відповідальний за випуск В. Д. Шищук

Директор Медичного інституту

СумДУ В. Е. Маркевич

Суми
Сумський державний університет
2011
0
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ , МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

3210 Методичні вказівки

до практичного заняття

на тему “ Захворювання кришталика ”

з дисципліни “ Офтальмологія ”
(згідно з умовами Болонського процесу)
для студентів спеціальності 7.110101
денної форми навчання

Суми
Сумський державний університет
2011
1
 Методичні вказівки до практичного заняття на тему “Захворювання
кришталика ” з дисципліни “Офтальмологія ” (згідно з умовами Болонського
процесу) / укладач С. Є. Лекішвілі. – Суми: Сумський державний університет,
2011. – 19 с.

Кафедра ортопедії та травматології

2
1.Актуальність теми. Катаракта – найбільш поширене захворювання ока та
одна з основних причин сліпоти і низького зору, хоча одночасно є тією
причиною низького зору, яка найкраще піддається лікуванню. Понад 50 млн
людей мають помутніння кришталика різної інтенсивності, 15–17 млн з них
потребують хірургічного лікування, 6–8% населення після 65 років страждають
на катаракту, єдиним методом лікування якої є хірургічне втручання. Щороку з
приводу катаракти оперується 0,1–1,4% населення.
Частка операцій з приводу катаракти, стосовно решти офтальмологічних
операцій, зросла з 19,3% у 1977 р. до 60–80% у 1999 р.
Технічний прогрес та інтенсивне впровадження досягнень науки і техніки
сприяли вдосконаленню традиційних і розробленню принципово нових методів
хірургії катаракти. Арсенал методів, які використовуються в хірургії катаракти,
надзвичайно різноманітний, і кожен із них дозволяє отримати значне
покращання зору.
Сучасні методи екстракції катаракти та імплантації інтраокулярних лінз
(ІОЛ) дозволили досягнути високих зорових функцій – у 96–97% пацієнтів до 20
років зберігається стабільна гострота зору 0,4–1,0.

Методика проведення заняття. Попереднє опитування із застосуванням

програмного контролю – 15 хв.
Студенти оглядають хворих із різними видами катаракт із використанням
фокального освітлення, огляду в прохідному світлі і щілинною лампою.
Дається визначення катаракти, розбирається класифікація катаракт: уроджені,
набуті, м'які, тверді, прості, ускладнені, вторинні.
Клінічний розбір хворих із уродженими катарактами. Види операцій при
уродженій катаракті: іридектомія, дисцизія, екстракція. Демонстрація хворих,
таблиць, діапозитивів, атласу для аналізування вивиху і підвивиху кришталика –
15 хв. Шляхом опитування студентів на хворих проводять розбір старечої
катаракти. Розглядають основні погляди на причини виникнення старечої
катаракти, студенти визначають стадію зрілості катаракти. Розглядають суть
консервативного лікування початкової старечої катаракти з урахуванням
класифікації проф. О. А. Каторгіної.
Студенти виписують рецепти крапель рибофлавіну з аскорбіновою
кислотою та іншими вітамінами. Оглядають хворих з ускладненою і
травматичною катарактами, складають план лікування. Підкреслюють
особливості травматичної катаракти – швидке прогресування, супутній
іридоцикліт – 20 хв.
Шляхом демонстрації діапозитивів, таблиць, хірургічного інструментарію,
розглядаються основні методи оперативного лікування катаракти. Викладач
зупиняється на питанні підготовки хворого до операції – 15 хв.
Розбирають хворих з афакією. Студенти перевіряють гостроту зору, підбирають
окуляри, з’ясовують питання працездатності – 10 хв.
Відеофільм (операції катаракти) – 10хв.
3
 Завершення: Викладач контролює підготовку студентів до заняття на основі
того, як вони ставлять діагноз при різних формах катаракт і дислокації
кришталика – 5 хв.

2.Завдання до заняття

1. Проаналізувати причини виникнення дистрофічних змін у кришталику.

2. Класифікувати катаракту.
3. Трактувати клініку різних стадій старечої катаракти.
4. Проаналізувати особливості клініки уродженої катаракти.
5. Засвоїти принципи лікування катаракти.
6. Засвоїти методи сучасного хірургічного лікування катаракти.
7. Вміти діагностувати різні стадії катаракти (α=3).
8. Вміти оцінювати дані огляду в прохідному світлі та біомікроскопії
9. Вміти визначити стадію старечої катаракти.
10. Скласти схеми консервативної терапії та обґрунтувати показання до
оперативного втручання.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навички

1. Анатомія ока Знати будову кришталика, біохімічний
склад кришталика та особливості
метаболічних процесів у ньому. Визначати
нормальний стан анатомо-морфологічних
структур ока

2. Біохімія Знати причини метаболічних порушень у

кришталику

3.Попередні базові знання з Порівнювати захворювання кон’юнктиви,

офтальмології рогівки, описувати види після
травматичних помутнінь та більм рогівки;
ідентифікувати помутніння в кришталику
від помутнінь рогівки за допомогою
досліджень у прохідному світлі та
біомікроскопії

4
 3.1. Біомікроскопічне дослідження переднього відділу ока

Огляд в світлі ЩЛ

мікроциркуляторне русло
Дослідження кон’юнктиви набряк
гіперемія
шрами
новоутворення

ерозія
набряк
Дослідження рогівки інфільтрат
новоутворені судини
преципітати

визначення глибини
Дослідження передньої камери наявність ексудату
наявність крові

структурність
зміна кольору
Дослідження райдужки поширення пігменту
стан пігментної кайми
ексфоліації
новоутворені судини

вакуолі
Дослідження кришталика «водяні щілини»
помутніння

5
 3.2. Біомікроскопії кон’юнктиви

1. Налаштувати ЩЛ на досліджувану кон’юнктиву.

2. Дослідження судинного русла:
-оцінка калібру судин;
-оцінка рівномірності течії крові;
-наявність чи відсутність крововиливів.
3. Наявність чи відсутність:
-шрамів;
-фолікулів;
-новоутворень.

3.3. Біомікроскопії рогової оболонки

1. Налаштувати ЩЛ для біомікроскопії на рогівку, метод освітлення –

дифузне.
2. Орієнтований огляд рогівки.
3. ЩЛ встановлюють на пряме фокальне освітлення, кут біомікроскопії 10-
40 град., дослідження «оптичного зрізу».
4. Виявлення глибини локалізації патологічного вогнища в рогової оболонці.
5. ЩЛ встановлюють на прохідне світло.
6. Оцінка прозорості рогівки.
7. ЩЛ встановлюються на дзеркальне поле.
8. Оцінка задньої поверхні рогівки.

6
 3.4. Біомікроскопії райдужної оболонки

1. Налаштувати ЩЛ для біомікроскопії на райдужку, метод освітлення –

дифузне, освітлювальна щілина широка, збільшення мікроскопа – мале.
2. Оцінка кольору, рельєфу, ширини та форми зіниці.
3. Налаштувати ЩЛ на метод освітлення – пряме фокальне.
4. Оцінка структури райдужки.
5. Налаштувати ЩЛ на метод освітлення – непряме фокальне.
6. Оцінка сфінктера зіниці, змін у тканині.
7. Налаштувати ЩЛ на метод освітлення – осциляторне.
8. Оцінка фотореакції зіниці.
9. Якщо в райдужці є патологічні зміни – налаштувати ЩЛ на метод
освітлення - прохідне світло.
10. Оцінка патологічних змін.
11. Налаштувати ЩЛ на метод освітлення – ковзний промінь.
12. Детальний огляд рельєфу.
13. Для диференціальної діагностики пухлини та кісти налаштувати ЩЛ на
метод освітлення – діафаноскопічне.
14.Оцінка просвітлювання тканини.

7
 3.5. Визначення глибини передньої камери

1. Юстувати ЩЛ для біомікроскопії переднього відрізка ока, освітлювальна

щілина повинна бути вузькою та максимально яскравою; мікроскоп
розміщений по середній лінії, фокус його на рогівці; кут між
освітлювачем та мікроскопом 15 градусів.
2. Відмітити показники на шкалі фокусного гвинта.
3. Крутінням фокусного гвинта отримати чітке зображення райдужки.
4. Відмітити показники на шкалі фокусного гвинта.
5. Визначити різницю в показниках, яка і є показником глибини передньої
камери.

3.6. Біомікроскопії кришталика

1. Утворення стійкого медикаментозного мідріазу.

2. Добре затемніть кімнату.
3. Рукоятку реостата на трансформаторі ЩЛ відвести до відмови у напрямку
«яскравіше».
4. ЩЛ встановити на вид освітлення – дифузне, освітлювальна щілина
повинна бути широкою.
5. Оцінка капсули кришталика.
6. ЩЛ встановити на вид освітлення – пряме фокальне, при середньому вуглі
біомікроскопії з достатньо широкою освітлювальною щілиною, утворення
«оптичного зрізу».
7. Оцінка локалізації патологічних змін.
8. ЩЛ встановити на вид освітлення – прохідне світло.
9. Оцінка змін передніх та середніх відділів кришталика.

8
10. ЩЛ встановити на вид освітлення – дзеркальне поле.
11. Оцінка поверхонь кришталика, вікового ядра.

Рисунок 1 – Класифікація катаракт:

1 - передня, задня капсулярні катаракти;

2 - навколоядерна шарувата катаракта;
3 - ядерна катаракта;
4 - кіркова катаракта;
5 - повна (натальна) катаракта

ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА КАТАРАКТУ

План
СКАРГИ: 1. Зниження зору.
2. З`явилися темні плями, смужки перед очима.
3. Зниження зору до світловідчуття з правильною проекцією.
АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ:
1. З якого часу з`явилися скарги, з якими обставинами хворий
пов`язує їх появу.
2. Які і в якому обсязі проводилися дослідження в минулому.
3. Лікування, яке проводилося з початку захворювання і на даний
час, його ефективність (суб`єктивні відчуття хворого, стан
зорових функцій).
4. Причина звернення до офтальмолога.
АНАМНЕЗ ЖИТТЯ:
1. Вік хворого.
2. Наявність ендокринних порушень.
9
 3. Наявність професійних шкідливостей.
4. Механічні й хімічні ураження очей.

ДАНІ ОБ`ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОКА

1. Дослідження гостроти центрального зору.
2. Дослідження поля зору.
3. Офтальмометрія.
4. Метод бокового освітлення.
5. Дослідження в минаючому світлі.
6. Біомікроскопія.
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ХВОРОГО
1. Консервативне (при початкових катарактах);
2. Оперативне: екстракапсулярне видалення;
інтракапсулярне видалення.

ПОКАЗАННЯ ДО ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ ПРИ КАТАРАКТАХ

1. Медичні:
а) перезріла катаракта (особливо при симптоматиці факолітичної глаукоми);
б) необхідні (особливо при дрібній передній камері з вузьким або майже
закритим кутом передньої камери, що загрожує гострим розвитком
глаукоми);
в) вивих, а в деяких випадках і підвивих кришталика;
г) аномальні форми кришталика;
д) факогенна глаукома;
е) циклолентикулярний блок, який не піддається лікуванню
медикаментозними засобами;

10
 ж) необхідність дослідження очного дна при супутніх захворюваннях, які
потребують лікування під контролем офтальмоскопії або за допомогою
лазерних методів (діабетична ретинопатія, відшарування сітківки);
з) необхідність вітреофагії при непрозорому кришталику.

2. Професійно-побутові:
а) професійна потреба в бінокулярному зорі;
б) професійна потреба в повноцінному полі зору;
в) професійна потреба в гостроті зору;
г) з косметичною ціллю при однобічній катаракті.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
повинен засвоїти студент під час підготовки до заняття

Термін Визначення
1. Що таке катаракта? Помутніння кришталика, з грец.
«водоспад»
2. Що таке афакія? Відсутність кришталика
3. Екстракапсулярна екстракція Видалення кришталика зі
катаракти збереженням капсули
4. Факоемульсифікація катаракти Видалення кришталика за
допомогою ультразвуку
5. Корекція афакії за допомогою ІОЛ Корекція за допомогою
інтраокулярних лінз
6. В який термін необхідно оперувати На стадії незрілої та зрілої
катаракту? катаракти
7. Що таке вторинна катаракта? Катаракта, яка розвивається після
її видалення
8. Що таке ускладнена катаракта? Катаракта, яка зумовлена
патологією ока чи
захворюваннями організму
9. Ознаки афакії 1. Гіперметропія +10-13 ДП.
2. Поглиблення передньої камери.
3. Тремтіння райдужки –
іридодонез.
10. Факогенна глаукома Глаукома, яка викликана
набухшою катарактою
11
 11. Види корекції афакії 1. ІОЛ.
2. Збиральними сферичними
скельцями +10-13ДП.
3. Контактна корекція

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Природжена катаракта. Клініка, діагностика, методи лікування.

2. Стадії розвитку старечої катаракти.
3. Діагностика та лікування старечої катаракти.
4. Діагностика та консервативне лікування старечої катаракти на
початковій стадії.
5. Травматична катаракта, особливості її перебігу, ускладнення,
хірургічне лікування.
6. Афакія, її ознаки, корекція.
7. Сучасна хірургія старечої катаракти.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

1. Дослідження в прохідному світлі.
2. Дослідження методом бокового освітлення.
3. Біомікроскопічне дослідження.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Завдання для самоконтролю

1. Таблиці для оволодіння методами дослідження органа зору

2. Малюнки із зображенням анатомо - топографічних особливостей
органа зору.
3. Таблиці з відображенням ознак різних стадій старечої катаракти.
4. Відеоматеріали з операційним втручанням при катарактах.

12
5.2. Тести для самоконтролю

1. У хворого VОD=0,04 не кор. Помутніння кришталика по задній капсулі та

у ядрі. Зазначте ступінь розвитку катаракти.
A. Початкова.
B. Незріла.
C. Зріла.
D. Перезріла.

2. У хворого незріла катаракта обох очей. Страждає короткозорістю з

дитинства, носив окуляри сф. – 15,0Д. Який найбільш сучасний метод
екстракції катаракти доцільно використати?
A. Екстракапсулярну екстракцію.
B. Інтракапсулярну екстракцію з ІОЛ.
C. Екстракапсулярну екстракцію + ІОЛ.
D. Факоемульсифікацію.
E. Факоемульсифікацію з ІОЛ.

3. У хворого майже зріла катаракта ОD, сублюксація кришталика третього

ступеня, початкова катаракта на ОS. VОD=0,01; VОS=0,9. Який метод
операції йому показаний?
A. Екстракапсулярна екстракція + ІОЛ.
B. Інтракапсулярна екстракція.
C. Інтракапсулярна екстракція + ІОЛ.
D. Екстракапсулярна екстракція.
E. Факоемульсифікація + ІОЛ.

4. Після екстракапсулярної екстракції катаракти у хворого розвинулась

плівчаста катаракта. Зір =0,1 з кор. Який метод лікування доцільний?
A. Лазерна дисцизія плівки.
B. Терапія, що розсмоктує помутніння.
C. Хірургічне втручання (капсулотомія, капсулектомія).
D. Диспансерний нагляд.
E. Антикатарактальні краплі.

5. У пацієнта 40 років VOD =1,0; око здорове. VOS=0. В ділянці зіниці білого
кольору кришталик. Які можуть бути причини відсутності зору лівого ока?
13
A. Глибока амбліопія ОS.
B. Незріла катаракта OS.
C. Зріла катаракта OS.
D. Перезріла катаракта, вторинна термінальна факогенна глаукома OS.

6. Чоловікові 76 років. Страждає зрілою віковою катарактою лівого ока.

VOD=0,7; VOS= світловідчуття, правильна проекція світла. Буде проведена
екстракція катаракти на лівому оці. Який метод корекції доцільно
застосувати у цьому випадку?
A. Окуляри.
B. Контактні лінзи.
C. Екстракцію катаракти з ІОЛ.
D. Епікератофакію
E. На вибір хворого.

7. У водія потягу 40 років на лівому оці незріла катаракта. VOS= 0,3. Праве
око здорове. Він не може працювати за професією. Яка тактика
офтальмолога повинна бути?
A. Призначити краплі.
B. Направити на МСЕК.
C. Працевлаштувати через ЛКК.
D. Направити на операцію.
E. Чекати дозрівання катаракти.

8. У дитини 4 років часткова уроджена катаракта лівого ока.VOS=1,0.

Помутніння кришталика розміщене в задньому полюсі, має вигляд точки. В
якому віці таку катаракту необхідно видаляти?
A. 5 - 12 місяців.
B. На 1 місяці життя.
C. 1 - 3 роки.
D. 4 - 7 років.
E. Не слід видаляти взагалі.

9. Через 10 днів після екстракапсулярної екстракції катаракти з

імплантацією ІОЛ у хворого з`явилась біль в оці, зниження зору. Під час
огляду на ЩЛ волога передньої камери опалесціює, на дні рівень рідини
жовтуватого кольору 1мм. Рефлекс тьмяний. Пальпація хвороблива. Яке
ускладнення має місце?
A. Ірит.
B. Іридоцикліт.
C. Увеїт.
14
D. Ендофтальміт.
E. Панофтальміт.

10. В ургентному порядку доставлений хворий із сильними болями в

правому оці і правій скроні. VOD= правильна світлопрекція. Під час огляду
на ЩЛ застійна ін’єкція, набряк рогівки, ВОТ=36 мм рт. ст. Після
інстиляції гліцерину – в ділянці зіниці молочного кольору кришталик,
передня камера мілка. Яка має бути тактика офтальмолога стаціонару?

A. Купірувати напад, потім екстракція катаракти + ІОЛ+ антиглаукоматозна

операція.
B. Купірувати напад.
C. Екстракція катаракти із ІОЛ+ антиглаукоматозна операція.
D. Антиглаукоматозна операція потім екстракція катаракти із ІОЛ.

11. Скарги хворого на поступове зниження зору лівого ока. Під час огляду
VOS=0,01 н.к. У минаючому світлі рожевого рефлексу немає, у світлі ЩЛ
нерівномірне помутніння кришталика. Який діагноз можна припустити
насамперед?
A. Катаракту.
B. Більмо рогівки.
C. Гемофтальм.
D. Відшарування сітківки.
E. Фіброз склоподібного тіла.

12. У дитини повна уроджена катаракта обох очей. У якому віці доцільно її
видалити?
A. 3 - 5 місяців.
B. На першому місяці життя.
C. 1 - 3 роки.
D. 4 - 7 років.
E. Після 7 років.

13. Хворий звернувся з приводу початкової катаракти обох очей. Призначте

найбільш оптимальне лікування.
A. Ліки, що розсмоктують помутніння кришталика.
B. Біогенні стимулятори.
C. Кортикостероїди.
D. Мідріатики.
E. Краплі, що покращують метаболізм кришталика.
14. Хвора О. 49 років звернулася до лікаря зі скаргами на зниження зору
правого ока. Під час дослідження виявлено повне помутніння кришталика.
Чи пов’язано зниження зору зі змінами лише у кришталику?
A. Так.
15
B. Ні.
C. Найбільш імовірно.
D. Можлива наявність змін в інших тканинах ока.

15. Мати звернулася з дитиною до лікаря зі скаргами на низький зір

правого ока. Лікар поставив діагноз “лентіконус”. Які зміни в оці означає
цей термін?
A. Патологію склистого тіла.
B. Ектазію рогівки.
C. Раннє формування ядра кришталика.
D. Відщеплення капсули кришталика.
E. Передню, задню або внутрішню опуклість кришталика.
16. У дитини 3 років дифузне помутніння кришталика правого ока. VOD=
=0,01 н. к. Ліве око здорове. Буде проведена екстракція катаракти на
правому оці. Який метод екстракції катаракти необхідно застосувати у
цьому випадку?
A. Інтракапсулярну екстракцію +ІОЛ.
B. Екстракапсулярну екстракцію +ІОЛ.
C. Факоемульсифікацію +ІОЛ.
D. Інтракапсулярну екстракцію.
E. Екстракапсулярну екстракцію, потім контактну корекцію.

17. Хворому зроблена екстракапсулярна екстракція катаракти з

імплантацією ІОЛ. У післяопераційному періоді йому необхідно закапувати
краплі в першу чергу:
A. Вітамінні.
B. Кортикостероїдні та протизапальні.
C. Ті, що розсмоктують помутніння.
D. Судинорозширювальні.
E. Мідріатики.

18. У дитини часткова уроджена катаракта лівого ока, гострота зору =1,0.
Помутніння кришталика знаходиться в задньому полюсі, має вигляд точки.
Яка тактика дитячого офтальмолога має бути?
A. Оперувати якомога раніше.
B. Призначити інстиляції крапель.
C. Диспансерний нагляд.
D. Не оперувати взагалі.
E. Оперувати в більш старшому віці.

19. Через 10 днів після екстракапсулярної екстракції катаракти з

імплантацією ІОЛ у хворого з`явилась біль в оці, зниження зору. Під час
огляду на ЩЛ волога передньої камери опалесціює, на дні – рівень рідини
жовтуватого кольору 1мм. Рефлекс тьмяний. Пальпація хвороблива. Які дії
офтальмолога амбулаторного прийому?
A. Невідкладна госпіталізація в очне відділення.
16
B. Амбулаторне лікування.
C. За бажанням хворого.
D. Планова госпіталізація в очне відділення.
E. Лікування на денному стаціонарі.

20. Післяопераційний плин екстракапсулярної екстракції катаракти з

імплантацією ІОЛ ускладнився реактивною офтальмогіпертензією. Що має
призначити офтальмохірург?
A.Судинорозширювальні ліки.
B. Тканинну терапію.
C. Вітаміни.
D.Протизапальні препарати.
E. Ліки, що знижують внутрішньоочний тиск.

Відповіді:
1-B; 2-E; 3-C; 4-A; 5-D; 6-C; 7-D; 8-E; 9-D; 10-A;
.A; 12-A; 13-E; 14-D; 15-E; 16-C; 17-B; 18-C; 19-A; 20-E-11

Задачі для самоконтролю

Задача 1
Хворий 68 років скаржиться на зниження гостроти зору правого ока,
нечіткій зір лівого ока. З анамнезу: зір правого ока знижувався поступово
упродовж півроку.

Під час обстеження: гострота зору правого ока = 0,1 н/ кор, гострота
зору лівого ока =0,9 н\кор.
Очний статус: очне яблуко спокійне. Рогівка гладенька, сферична, прозора,
зволожена. Передня камера середньої глибини, волога, прозора. Під час
дослідження в прохідному світлі та біомікроскопії виявлено помутніння
задніх шарів кришталика. Рожевий рефлекс з очного дна, деталі очного дна не
виявляються. ВОТ=21 мм. рт. ст.
Ліве око: Очне яблуко спокійне. Рогівка гладенька, сферична, прозора,
зволожена. Передня камера середньої глибини, волога її прозора. Під час
дослідження в прохідному світлі та біомікроскопії (після розширення зіниці)
виявлено помутніння кришталика у вигляді шпиць на периферії. Рожевий
рефлекс з очного дна. Очне дно: патології не виявлено. ВОТ=21 мм. рт. ст.
Поставте діагноз із визначенням стадії захворювання.

Відповідь: Стареча катаракта обох очей. Праве око – незріла стадія; ліве –
початкова.

17
 Задача 2
Хворий 65 років скаржиться на зниження гостроти зору правого ока. З
анамнезу: зір правого ока знижувався поступово упродовж півроку.

Під час обстеження: гострота зору правого ока = 0,01 н/ кор, гострота
зору лівого ока =0,9 н\кор.
Очний статус: очне яблуко спокійне. Рогівка гладенька, сферична, прозора,
зволожена. Глибина передньої камери зменшена, волога, прозора. Під час
дослідження в прохідному світлі та біомікроскопії виявлено дифузне
помутніння усіх шарів кришталика. Рожевий рефлекс з очного дна відсутній,
очне дно не офтальмоскопується. ВОТ=29 мм. рт. ст. Поле зору концентрично
звужено на 15 градусів.
Ліве око: .Очне яблуко спокійне. Рогівка гладенька, сферична, прозора,
зволожена. Передня камера середньої глибини, волога, прозора. Під час
дослідження в прохідному світлі та біомікроскопії кришталик прозорий.
Рожевий рефлекс з очного дна. При офтальмоскопії очного дна поблідніння
ДЗН, початкова ескавація, судини звужені. ВОТ=26 мм. рт. ст. Поле зору
звужено з носової порожнини на 10 градусів.
Поставте діагноз із визначенням стадії захворювання.

Відповідь: Стареча катаракта правого ока – майже зріла стадія. Відкрита

кутова глаукома обох очей. Необхідно провести дообстеження хворого для
підтвердження діагнозу та визначення стадії глаукоми.

Список літератури

Основна

1. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека / Р. Д. Синельников. – М., Т.1.

2. Краснов М. Л. Клиническая анатомия органа зрения/ М. Л. Краснов. –
3. Гистология, – М.,1987. –160 с.
4. Пучковская Н. А. Атлас глазных болезней/ Н. А. Пучковская. – М., 1981.
5. Морозов В. Й., Яковлев А. А. Фармакотерапия глазных болезней. Справочник/ –
В. Й. Морозов, А. А. Яковлев. – М., 2003.
6. Даниличев В. И. Современная офтальмология/ В. И. Даниличев. – М.,2003.
7. Копаева А. И. Анатомия органа зрения/ А. И. Копаева. – М., 2004.

Додаткова

8. Сергієнко М. М. Інтраокулярна корекція/М. М. Сергієнко. – К.: Здоров’я,1990.

18
9. Шмелёва В. В. Катаракта/ В. В. Шмелёва. – М.: Медицина,1981.

Навчальне видання

Методичні вказівки
до практичного заняття
на тему “ Захворювання кришталика ”
з дисципліни “ Офтальмологія ”
(згідно з умовами Болонського процесу)
для студентів спеціальності 7.110101
денної форми навчання

Відповідальний за випуск В. Д. Шищук

Редактор Н.З. Клочко
Комп’ютерне верстання С. Є. Лекішвілі

Підписано до друку 17. 12. 2011, поз. 293.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 1,16. Обл.- вид. арк. 1,23. Тираж 30 пр. Зам. №
Собівартість видання грн к.

19
 Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

20