Лекція №1

ВСТУП ДО СУДНОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

У відповідності з Model Course 7.08 Electro-Technical Officer (3.5.1 – 3.5.6) та ПДНВ-78/95/10

(А-ІІІ/6): definition of the term "electrical machine"; classification of electrical machines; typical
structures of various machines; particular features of electrical machines for marine applications
and rules of their design; typical materials used in various machines; efficiency concept of electrical
machines and cthe sources of energy losses; the importance of proper cooling of the electrical
machine.

Мета лекційного заняття:

Формування поняття терміну «електрична машина», знань з класифікації
електричних машин, знань з особливості застосування електричних машин на
суднах морського флоту і вимог до них. Огляд матеріалів, що застосовуються у
електричних машинах та їх особливості. Формування знань впливу фізичних
властивостей матеріалів на фізичні процеси у електричних машинах, розуміння
теплових процесів та їх вплив особливості роботи. Огляд основних законів
електромеханіки та формування знань загального принципу дії електричних
машин, а також створення обертового магнітного поля.

План лекційного заняття:

1. Особливості застосування електричних машин на суднах.
2. Поняття електричної машини та класифікація.
3. Номінальні дані, основні конструкційні особливості та основні вимоги
до електричних машин
4. Електротехнічні матеріали, що застосовуються в електричних
машинах.
5. Втрати енергії і ККД електричних машин.
6. Нагрів і охолодження електричних машин, режими роботи.
7. Електромагнітна взаємодія у електричній машині та загальний принцип
її роботи.
8. Створення обертового магнітного поля.

1. Особливості застосування електричних машин на суднах

Усі без винятку напрями розвитку морського судноплавства, включаючи

проектування, будівництво і оснащення суден, регламентуються відповідними
Положеннями, Конвенціями, Меморандумами і іншими міжнародними
морськими нормативними документами, що створюються під егідою
Міжнародної морської організації (International Maritime Organization, IMO).
Відповідною наглядовою діяльністю в Україні займається державне
підприємство «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України».
 2

Щодо морського судноплавства існує нормативний документ «Правила

класифікації та побудови морських суден».
Серед міжнародних нормативів для електричних машин, у першу чергу слід
згадати стандарт Інституту електротехніки та електроніки IEEE Recommended
Practice for Electrical Installations on Shipboard, the Institute of Electrical and
Electronics Engineering, Inc (USA), Std 45TM – 2002 та стандарти Міжнародної
електротехнічної комісії (МЕК, International Electrotechnical Commission, IEC).
Чому потрібні окремі стандарти для суднових електричних машин?
Електрообладнання на суднах, у порівнянні з береговим, працює в більш важких
умовах. Берегове електрообладнання встановлено в певній географічній точці,
тобто воно цілий рік знаходиться в одному і тому ж кліматичному поясі. Суднове
електрообладнання переміщується разом із судном, і протягом одного рейсу
може побувати в усіх кліматичних поясах земної кулі.
Для суднового електрообладнання характерні наступні умови експлуатації:
– значні коливання навколишньої температури;
– підвищена відносна вологість (від 70 до 100%);
– постійний вміст солей в повітрі;
– робота в умовах підвищеної вібрації і періодичних ударних навантажень,
пов'язаних зі струсом корпусу від ударів хвиль або при плаванні у льодах;
– можливість потрапляння під воду;
– обмерзання;
– відхилення від горизонтального положення при крені судна.
Відповідно, вимоги до судового обладнання більш жорсткі.

2. Поняття електричної машини та класифікація

Електрична машина – це електромеханічний перетворювач енергії,

заснований на явищах електромагнітної індукції і сили Ампера, яка діє на
провідник зі струмом, що рухається в магнітному полі.
У залежності від виконання, призначення, потужності та інших
характеристик електричних машин існують різні їх класифікації.
2.1. Класифікація за призначенням. У залежності від призначення і
функцій, усі електричні машини відповідають одному з наступних класів.
Електромашинні генератори (генератори) електричного струму
перетворюють механічну енергію в електричну.
Електричні двигуни (електродвигуни) перетворюють електричну енергію
в механічну енергію обертального або зворотно-поступального руху (привід
різного роду машин та механізмів).
Перетворювачі електричного струму (електромашинні перетворювачі)
забезпечують перетворення одного роду електричного струму в інший,
наприклад, змінного струму низької напруги в струм високої напруги, змінного
струму – у постійний, трифазного – у двофазний тощо. Особливо широке
використання в сучасній техніці одержали перетворювачі змінного струму
однієї напруги у змінний струм іншої напруги тієї ж частоти (трансформатори).
У таких машинах перетворення електричної енергії в механічну не відбувається.
 3

Електромашинні компенсатори (компенсатори, синхронні

компенсатори) – здійснюють генерування (споживання) реактивної потужності
в електричних установках для поліпшення енергетичних показників джерел і
приймачів електричної енергії.
Електричні машини є оборотними, тобто, вони можуть працювати і в
генераторному режимі, і в режимі двигуна. Так само в електромашинному
перетворювачі і трансформаторі напрям перетворення електричної енергії може
бути змінений на зворотний. Однак машини, що випускаються, зазвичай
призначаються для кращої роботи в якомусь одному режимі. Це дозволяє краще
пристосувати машину до вимог експлуатації, не роблячи її надмірно важкою і
дорогою.

2.2. Класифікація за родом струму та принципом дії. У залежності від

роду струму електричної установки електричні машини (генератори, двигуни,
перетворювачі) можуть бути розраховані для роботи на змінному або постійному
струмі. У відповідності до цього вони поділяються на машини змінного і
машини постійного струму.
Машини змінного струму в залежності від принципу дії і особливостей
електромагнітної системи підрозділяють на трансформатори, асинхронні,
синхронні і колекторні машини.
Трансформатори широко застосовують для перетворення змінної напруги,
а також при електричних вимірюваннях (вимірювальні трансформатори).
Асинхронні машини використовують головним чином в якості
електричних двигунів трифазного струму.
Синхронні машини застосовують в якості генераторів змінного струму
промислової частоти на електричних станціях і генераторів підвищеної частоти
в автономних джерелах живлення. В електричних приводах великої потужності
застосовують також синхронні електродвигуни. У пристроях автоматики широко
використовують різні синхронні машини малої потужності (реактивні, з
постійними магнітами, гістерезисні, крокові, індукторні тощо).
Колекторні машини тільки змінного струму використовують порівняно
рідко і головним чином в якості електродвигунів. Вони мають складну
конструкцію і вимагають ретельного догляду. У пристроях автоматики, а також
у різного роду електропобутових приладах застосовують універсальні
колекторні двигуни, що можуть працювати як на постійному, так і на змінному
струмі.
Машини постійного струму застосовують в якості генераторів (часто для
збудження синхронних генераторів) і електродвигунів у пристроях
електроприводу, що вимагають регулювання частоти обертання в широких
межах, а також у тих випадках, коли джерелами електричної енергії для
живлення електродвигунів служать акумуляторні батареї.

2.3. Класифікація за потужністю. Електричні машини умовно поділяють

на мікромашини, машини малої, середньої та великої потужності.
Мікромашини мають потужність від часток вата до 500 Вт. Ці машини
 4

працюють як на постійному, так і на змінному струмі нормальної і підвищеної

(400 – 2000 Гц) частоти.
Машини малої потужності – від 0,5 до 10 кВт. Вони працюють як на
постійному, так і на змінному струмі нормальної або підвищеної частоти.
Машини середньої потужності – від 10 кВт до декількох сотень кіловат
(для трансформаторів до 1000 кВ∙А).
Машини великої потужності – понад декількох сотень кіловат.
Машини великої і середньої потужності зазвичай призначені для роботи на
постійному або змінному струмі нормальної частоти крім спеціальних
автономних систем, якою є і судно.

2.4. Класифікація за частотою обертання. Електричні машини за

частотою обертання поділяють на:
тихохідні – з частотами обертання до 300 об/хв;
середньої швидкохідності – 300 – 1500 об/хв;
швидкохідні – 1500 – 6000 об/хв;
надшвидкохідні – понад 6000 об/хв.
Мікромашини виконують для частот обертання від декількох обертів на
хвилину до 60000 об/хв; машини великої і середньої потужності – зазвичай до
3000 об/хв.

2.5. Класифікація за напругою. Електричні машини за напругою

поділяють на (за класифікацією МЕК та IEEE):
низьковольтні (до 1000 В);
високовольтні (понад 1000 В).
Переважно на суднах використовується низьковольтне обладнання.
Високовольтне обладнання використовується на суднах, що використовують
дуже велику електричну потужність (в основному з електричними
пропульсивними установками).
Основними представниками високовольтних машин є трансформатори,
синхронні дизель- і турбогенератори, електричні двигуни потужністю від
декількох сотень до десятків тисяч кіловат. З останніх більш поширені
асинхронні двигуни з короткозамкненим або фазними роторами, синхронні
двигуни зустрічаються значно рідше.
Будь-яких принципових особливостей конструкції, пов'язаних з високою
номінальною напругою, електричні машини високої напруги не мають. Їх
конструктивні відмінності від електричних машин на низьку напругу викликані,
в основному, більшою потужністю, відмінностями обмотки статора і її ізоляцією,
а також суворого дотримання ізоляційних відстаней між струмопровідними
частинами і іншими конструктивними елементами.

3. Номінальні дані, загальні конструктивні особливості та основні вимоги

до електричних машин

Кожна електрична машина має паспортну табличку, вибиту на металевій

 5

пластині і прикріплену до корпусу. У цій табличці вказані тип машини і її

номінальні дані, що характеризують основні енергетичні показники і умови
роботи, на які вона розрахована.
До номінальних даних відносяться: потужність, напруга, струм, частота
обертання, частота змінного струму, коефіцієнт корисної дії (ККД), число фаз,
коефіцієнт потужності і режим роботи (тривалий, короткочасний тощо). Крім
того, у табличці наводяться такі дані: завод-виробник, рік випуску, клас ізоляції,
а також додаткові дані, необхідні для монтажу і експлуатації машини (маса,
схема включення обмоток тощо).
Термін «номінальний» можна застосовувати і до величин, які не наведені в
табличці, але належать до номінального режиму машини, наприклад,
номінальний обертальний момент, номінальне ковзання тощо.
Номінальною потужністю електричної машини називають потужність, на
яку розрахована дана машина за умовами нагрівання і безаварійної роботи
протягом встановленого терміну служби.
Для електричних двигунів під номінальною потужністю розуміють корисну
механічну потужність на валу, виражену у ватах або кіловатах.
Для генераторів постійного струму – корисну електричну потужність на
затискачах машини (у ватах або кіловатах).
Для генераторів змінного струму – повну електричну потужність на
затискачах (у вольт-амперах або кіловольт-амперах).
Номінальні потужності всіх видів електричних машин і трансформаторів
стандартизовані, так само стандартизовані номінальні частоти обертання
електричних машин.
Електричні машини можуть працювати і при неномінальних умовах
(зменшена або збільшена потужність, напруга і струм, відмінні від номінальних,
тощо). Однак, при роботі в цих умовах, енергетичні показники машини
відрізняються від паспортних. Зазвичай при малих навантаженнях ККД і
коефіцієнт потужності машини менше номінальних. При навантаженнях,
більших за номінальне, з'являється небезпека надмірного підвищення
температури частин електричної машини, у першу чергу, її обмоток, що може
призвести до передчасного виходу з ладу ізоляції обмоток і, отже, всієї машини.
Максимально допустима температура обмотки залежить від властивостей
ізоляції (її класу) і терміну служби машини і становить від 105 до 180 ºС.
Електричні машини випускають на стандартні напруги, узгоджені зі
стандартними напругами електричних мереж. Стандартні напруги генераторів
приблизно на 5 – 10% вище, ніж двигунів. Різниця у стандартних напругах
двигунів і генераторів обумовлена втратами напруги в електричних мережах, до
яких підключені генератори і двигуни. У трансформаторах стандартні напруги
на первинних обмотках приймаються рівними «двигунним», а на вторинних
обмотках – «генераторним».
Машини змінного струму призначені, як правило, для роботи з
синусоїдальною напругою, симетричною за фазами.
Загальними конструктивними особливостями електричних машин є:
 6

- захист від зовнішніх впливів, позначення складається з двох літер IP

(International Protection) і двох цифр. Перша цифра (від 0 до 6) характеризує
рівень захисту обслуговуючого персоналу від зіткнення зі струмопровідними і
обертовими частинами машини і від потрапляння всередину її твердих сторонніх
предметів. Друга цифра (від 0 до 8) характеризує рівень захисту машини від
проникнення в неї вологи. У залежності від місця розташування існують вимоги
щодо ступеня захищеності електричних машин;
- спосіб охолодження, позначення складається з літер IС (International
Cooling) і двох цифр: перша (від 0 до 9) умовно позначає устрій кола для
циркуляції холодоагенту, друга (від 0 до 9) – спосіб його переміщення. За
сучасними вимогами позначення більш складне:
ІС | устрій кола | первинний холодоагент | спосіб переміщення | вторинний
холодоагент | спосіб переміщення
- установка і кріплення, позначення складається з двох літер IM
(International Mountning) і чотири цифри: перша визначає конструктивну групу
(лапи на станині, фланці на підшипниковому щиті або на станині, напрямки осі
вала і конструкції підшипникових вузлів), друга і третя – спосіб монтажу,
четверта (від 0 до 8) – форму кінця вала.

Електричні машини повинні мати високу надійність роботи, високі

енергетичні показники (ККД і коефіцієнт потужності), за можливістю,
мінімальні габаритно-інсталяційні розміри, масу і вартість: вони повинні бути
простими за конструкцією, нескладними у виготовленні і зручними в
обслуговуванні й експлуатації.
Кожна електрична машина розрахована на роботу при визначених умовах
експлуатації: режимі навантаження, перевантаженнях, що допускаються,
напрузі, частоті змінного струму, частоті обертання, температурі середовища, що
охолоджує, висоті над рівнем моря, вологості тощо. При цьому машина повинна
розвивати номінальну потужність і працювати без аварій і пошкоджень протягом
встановленого часу (як правило, протягом часу між періодичними ремонтами).
Для електричних мікромашин переважне значення можуть мати точність,
швидкодія, діапазон регулювання, які забезпечуються навіть погіршенням
енергетичних показників: ККД і коефіцієнта потужності.

4. Електротехнічні матеріали,
що застосовуються в електричних машинах

За явищами, що протікають у електричній машині її можна розділити на

три частини: електричну, механічну і магнітну.
Механічна частина включає жорсткісні характеристики деталей
електричних машин які нічим не відрізняються від класичного аналізу
механічного опору матеріалів і розглядаються у відповідному курсі. Ця частина
принципова під час проектування, а не експлуатації електричних машин у
паспортних умовах.
 7

Магнітна і електрична частини безпосередньо впливають на

експлуатаційні характеристики машини, властивості і надійність якої багато в
чому визначаються технологією виготовлення і якістю застосовуваних
матеріалів.
4.1. Магнітні матеріали. Магнітні матеріали в електричних машинах
використовуються для створення магнітопроводів, тобто систем для
проходження магнітного потоку з мінімальними втратами.
Особливості створення магнітопроводів в електричних машинах пов'язані з
характерними видами втрат енергії.
Явище електромагнітної індукції пов'язано зі зміною магнітного потоку,
внаслідок чого на ділянках магнітопроводу виникають втрати на
перемагнічування і вихрові струми.
Оскільки змінний струм змінює свій напрямок у обмотках машини, то
напрямок магнітного потоку також змінюється. Це означає, що матеріал
магнітопроводу (зазвичай сталь) по черзі намагнічується і розмагнічується. При
зміні струму від максимума до нуля сталь розмагнічується, магнітна індукція
зменшується, але з деяким запізненням, тобто розмагнічування затримується
(при досягненні нульового значення потоку індукція не дорівнює нулю).
Затримка у перемагнічуванні є наслідком існування коерцитивної сили, що
протидіє переорієнтуванню елементарних магнітів (магнітних доменів)
матеріалу в нове положення.
Інакше кажучи, зміна намагнічування магнітопроводу (його магнітної
індукції) завжди відстає від відповідних змін магнітного потоку (напруженості
магнітного поля), що проходить у ньому.
Це відставання магнітної індукції від напруженості магнітного поля носить
назву гістерезису або петлі гістерезису (рис. 1.1), яка різна для кожного сорту
сталі і залежить від максимальної магнітної індукції BS, яка може існувати в
даному матеріалі (індукція насичення), коерцитивної сили НС і залишкової
індукції Br. При кожному новому намагнічуванні осердя для ліквідації його
залишкової намагніченості доводиться діяти на нього магнітним потоком
протилежного напрямку. Площа, що охоплюється петлею, відповідає енергії, що
витрачається на перемагнічування. При цьому сталь нагрівається внаслідок того,
що у магнітопроводі енергія електромагнітного поля перетворюється у теплову.
Теплова енергія розсіюється у навколишній простір, тобто безповоротно
втрачається. Така втрата відбувається при кожній зміні напрямку струму – двічі
на період. У цьому фізично і полягають втрати потужності на перемагнічування.
До магнітно-м'яких матеріалів відносяться електротехнічна сталь, сплави
заліза і нікелю – пермалой; заліза, алюмінію і кремнію – альсифера тощо.
До магнітно-жорстких матеріалів відносяться загартована вуглецева сталь,
кобальтова сталь і різні сплави з алюмінію, нікелю, заліза, кобальту: магніко,
алніко, сплави на основі рідкоземельних елементів (самарій, празеодим, церій,
неодим).
Матеріал магнітопроводу, що знаходиться в умовах безперервного
перемагнічування (осердя якорів генераторів і електродвигунів, осердя
трансформаторів), має вибиратися завжди магнітно-м’яким, з дуже невеликою
 8

коерцитивної силою (окрім, звичайно, випадків, коли нагрів і є кінцевою метою

пристрою). Це дає можливість зменшити втрати на гістерезис і, тим самим,
підвищити коефіцієнт корисної дії електричної машини або приладу.

Рис. 1.1. Петля гістерезису.

Залежно від ширини петлі гістерезису (рис. 1.2) феромагнітні матеріали

поділяються на магнітно-м'які (з малою площею петлі гістерезису) і магнітно-
тверді (з великою площею).

Рис. 1.2. Петлі гістерезису магнітно-м'яких (а) і магнітно-твердих (б)

матеріалів.

Магнітно-тверді матеріали використовуються для виготовлення постійних

магнітів, що застосовуються в генераторах і двигунах малої потужності.
Крім втрат на гістерезис при протіканні магнітного потоку по
магнітопроводу виникають втрати на вихрові струми . (рис. 1.3, а) Як відомо,
магнітний потік індукує електрорушійну силу (ЕРС), що створює струм у самому
металі магнітопроводу. Вихрові струми протікають по замкненому контуру
(вихровий рух) у площині, перпендикулярній до напрямку магнітного потоку.
Для зменшення вихрових струмів магнітопровід збирають з окремих електрично
ізольованих листів сталі (площина листів орієнтується уздовж магнітного
потоку). Такий поділ на шари (метал-ізолятор-метал-ізолятор-…) називається
шихтуванням магнітопроводу (рис. 1.3, б). При цьому чим тонше лист, тим
менше елементарна ЕРС, менше створений нею вихровий струм, тобто менші
 9

втрати потужності від вихрових струмів. Додатково для зменшення вихрових

струмів збільшують електричний опір матеріалу шляхом введення в метал
присадок, зокрема, кремнію.

а б
Рис. 1.3. Вихрові струми у цільному (а) та шихтованому (б)
магнітопроводах.

Для зменшення втрат від вихрових струмів листи сталі ізолюють. В якості
ізоляції використовується шар оксидної плівки товщиною 3 – 5 мкм або лакової
плівки товщиною 15 – 20 мкм. Однак ізоляційні прошарки зменшують активний
перетин пакета сталі, що при тій самій геометрії магнітопроводу збільшує його
магнітний опір основному магнітному потоку.
4.2. Провідникові матеріали. У електромашинобудуванні в якості
провідників застосовують мідь і алюміній. Мідь значно дорожча за алюміній,
проте її використовують для виготовлення обмоток частіше, ніж алюміній, так
як вона має більш високу електропровідність (приблизно в 1,6 рази), що дозволяє
зменшити габарити машин.
В якості струмопровідного матеріалу контактних кілець і колектора окрім
міді застосовують також бронзу і навіть сталь (для контактних кілець), так як для
цих деталей важлива не тільки електропровідність, а й висока механічна
міцність.
Електричний контакт із поверхнями, що ковзають (контактними кільцями і
колектором), здійснюється за допомогою щіток, які являють собою прямокутні
бруски багатокомпонентного складу, виконані на графітовій основі
(міднографітні, срібнографітні, графітовані тощо). Численні типи щіток
розрізняють за твердістю, коефіцієнтом тертя і падінням напруги під щітками.
Зазвичай щітки підбирають експериментально.

4.3. Ізоляційні матеріали. Основні вимоги, що висуваються до ізоляції, –

нагрівостійкість, вологостійкість, високі теплопровідність, еластичність,
механічна і електрична міцності.
В електричних машинах розрізняють міжвиткову (поздовжню) та корпусну
 10

(головну) ізоляцію. Міжвиткова ізоляція (між витками обмотки)

забезпечується ізоляцією самого провідника, що наноситься на нього в процесі
виготовлення на кабельних заводах або при виготовленні електричної машини.
Корпусна ізоляція відокремлює провідники обмотки від корпусу електричної
машини. Для неї використовують різні прокладки, барабани та інший ряд шарів
ізоляції, що наноситься на відповідну котушку до установки її в машину.
Нагрівостійкість ізоляції є основною вимогою, що визначає надійність
роботи і термін служби електричної машини, який у нормальних умовах
становить 15 – 20 років. При нагріванні ізоляції виникають електрохімічні і
термічні процеси, що призводять до її старіння, тобто до втрати ізолюючих
властивостей і механічної міцності.
Відповідно до стандарту МЕК, для визначення нагрівостійкості вводиться
характеристика, що має назву температурного індексу. Під температурним
індексом розуміється температура, при якій термін служби матеріалу дорівнює
20 тис. годин.

4.4. Класи ізоляції. Електроізоляційні матеріали, що застосовуються в

електромашинобудуванні, за нагрівостійкістю поділяються на сім класів
відповідно до гранично допустимими для них температурами, п’ять найбільш
поширених з яких наведені на рис. 1.4.

Рис. 1.4. Класи ізоляції.

Рис. 1.5. Залежність часу працездатності ізоляції від перевищення

температури над граничною.
 11

При перевищенні температури над граничним значенням зменшує термін

придатності ізоляції (рис. 1.5). Справедливо, що термін роботи машини
зменшується вдвічі при перевищенні температури на кожні 8 – 10°C над
граничною.

5. Втрати енергії і ККД електричних машин

Електромеханічне перетворення енергії супроводжується обов'язковим

перетворенням електричної або механічної енергії в теплову. Перетворення
енергії у тепло в електричних машинах прийнято називати втратами, так як
теплова енергія при експлуатації електричних машин, як правило, не
використовується в практичних цілях.
Перетворення енергії в електричних машинах відбувається внаслідок
взаємодії трьох фізичних процесів: механічного, магнітного та електричного.
Для реалізації кожного з цих процесів доводиться витрачати енергію, що
перетворюється у підсумку в теплову, у вигляді тепловиділення на реальних
елементах і вузлах машини. Ці тепловиділення є незворотними втратами енергії,
або просто втратами. Величину втрат прийнято характеризувати їх потужністю
у Вт. Відповідно до природи електромеханічного перетворення енергії
розрізняють наступні види втрат:
– Механічні втрати (Рмх), які обумовлені силами тертя в підшипниках, що
ковзають, ковзних електричних контактах тощо, а також витратами енергії на
вентиляцію машини. При цьому враховуються всі витрати енергії, необхідні для
функціонування реальних систем вентиляції або охолодження. Механічні втрати
залежать тільки від частоти обертання і не залежать від величини навантаження.
– Магнітні втрати Pмг. Ці втрати обумовлені перемагнічуванням окремих
елементів магнітопроводу і включають у себе втрати на гістерезис і на вихрові
струми. Питома об'ємна щільність магнітних втрат (Вт/м3) залежить від
величини магнітної індукції і частоти перемагнічування f магнітного потоку і
слабко залежать від навантаження.
– Електричні втрати Pел. Ці втрати є джоулевими втратами від струмів,
що протікають у струмопроводах (обмотках). Вони пропорційні квадрату струму
в обмотках і тому істотно залежать від навантаження, носієм якого є струм в
обмотці якоря (ротора) машини. На них впливає і температура обмотки, оскільки
від неї залежить активний опір останньої.
Представлені три види втрат називаються основними втратами. Крім них
виділяють ще одну групу втрат, що мають назву додаткових, Pдод. До них
відносять втрати, зумовлені додатковими явищами при навантаженні, такими,
наприклад, як спотворення картини магнітного поля при навантаженні, пульсації
магнітного потоку тощо. Ці втрати залежать від навантаження. Повні, або
сумарні втрати PΣ в електричних машинах є сумою основних і додаткових
втрат. Величина цих втрат визначає, з одного боку, тепловий стан
конструктивних елементів, а з іншого – коефіцієнт корисної дії (ККД)
електричної машини
 12

𝑃2 𝑃Σ 𝑃2
𝜂= =1− = (1.1)
𝑃1 𝑃1 𝑃2 + 𝑃Σ
де Р1, і Р2 – підведена і корисна потужності відповідно.

6. Нагрів і охолодження електричних машин. Режими роботи

електричних машин

Тепловиділення в конструктивних елементах електричних машин

призводять до їх нагріву. Температурне поле машини є складною функцією
координат і часу внаслідок варіацій навантаження машини, процесів
теплопереносу, неоднорідних за об’ємом машини потужностей тепловиділення
та охолодження тощо, тому оцінку температурного режиму електричних машин
проводять шляхом її заміни еквівалентним однорідним твердим тілом,
вважаючи, що температура має однакове значення в усьому об’ємі машини.
При роботі машини її перегрів відносно навколишнього середовища
Θ=Т - Тсер, буде
1
Θ = Θр (1 − 𝑒 −𝜏 ), (1.2)
де τ – постійна часу нагріву, що залежить від теплових характеристик машини;
Θр – рівноважний перегрів тіла, що встановиться через значний проміжок часу.
При відключенні машини відбувається її охолодження внаслідок зникнення
внутрішнього тепловиділення:
1
Θ = Θр 𝑒 −𝜏 , (1.3)
Послідовність процесів нагрівання та охолодження однорідного тіла
наведено на рис. 1.6.

Q
Навантаження Вимкнений режим

0 t
 Нагрів Охолодження

0 (3 ÷ 4) τ t
Встановлення
теплового режиму
Рис. 1.6. Процеси нагрівання та охолодження однорідного тіла.

Встановлення стаціонарного теплового режиму досягається тільки тоді,

коли тривалість роботи машини більше за (3÷4)τ. Якщо час роботи менший, то
режим буде нестаціонарним. Постійна τ для мікромашин складає декілька
секунд, а для машин великої потужності – до декількох десятків хвилин.
Перегрів обмоток визначає припустимі режими роботи електричної
 13

машини. Основні з них - наступні:

– Тривалий режим (умовне позначення S1) – час роботи машини при
практично незмінних навантаженні і температурі охолоджуючої середовища
достатній для нагрівання всіх її частин до практично сталої температури. Режим
характеризується незмінними втратами (рис. 1.7, а) протягом усього часу роботи
машини.

P P P

 t  t  t
 max

 max
 max

t t t
а б в

Рис. 1.7. Основні режими роботи електричної машини: а – тривалий, б –

короткочасний, в – повторно-короткочасний.

– Короткочасний режим (S2) – періоди незмінного навантаження

чергуються з періодами відключення машини (рис. 1.7, б), причому за час роботи
температура частин машини не встигає досягти сталого значення, а за час пауз
(відключення машини) машина охолоджується до практично холодного стану,
тобто до практично сталої температури, що відрізняється від температури
охолоджуючої середовища не більше ніж на 1 ° С. Стандартна тривалість
періодів роботи в даному режимі – 10, 30, 60 і 90 хв. Вона повинна бути вказана
в умовному позначенні режиму роботи, наприклад S2 -30 хв.
– Повторно-короткочасний режим (S3) відрізняється від короткочасного
регламентованими тривалістю включення на незмінне навантаження і
тривалістю періодів відключення (пауз), причому час роботи машини завжди
менше часу, необхідного для нагрівання її частин до сталої температури, а час
пауз менше необхідного для охолодження машини до практично холодного
стану (рис. 1.7, в). Тривалість включень (ПВ) встановлюється у відсотках
тривалості одного циклу роботи, що включає в себе час роботи і час паузи.
Тривалість включення для всіх повторно-короткочасних режимів прийнята
рівною 15, 25, 40 і 60% тривалості одного циклу, яка не повинна, зазвичай,
перевищувати 10 хв.
Також є додаткові режими:
– Повторно-короткочасний режим з впливом пускових процесів (S4).
– Повторно-короткочасний режим з впливом пускових процесів і
електричним гальмуванням (S5).
– Режим, що перемежовується, з частими реверсами і електричним
гальмуванням (S6);
– Режим, що перемежовується, з частими пусками, реверсами і електричним
гальмуванням (S7);
 14

– Режим, що перемежовується, з двома і більше різними частотами

обертання (S8).

7. Електромагнітна взаємодія у електричній машині

та загальний принцип її роботи

7.1. Електромагнітна індукція. Електромагнітна індукція – це явище

створення у просторі вихрового електричного поля змінним магнітним потоком.
Одним із наслідків електромагнітної індукції є виникнення електрорушійної
сили (ЕРС) у провідному контурі, магнітний потік через який змінюється у часі.
Фарадей установив кількісний закон електромагнітної індукції, описавши
його рівнянням:
𝑑𝛷
𝐸=− , (1.4)
𝑑𝑡
де t – час.
Знак «–» показує, що ЕРС у контурі виникає в такому напрямку, що магнітне
поле, яке породжується струмом, що викликаний появою ЕРС (якщо, звичайно,
контур замкнений), компенсує зміну магнітного потоку через контур. Тобто ЕРС,
що виникає, протидіє зміні магнітного потоку.
Якщо зміна магнітного потоку пов’язана з котушкою або обмоткою, яка має
w витків, то
𝑑𝛷 𝑑𝛹 𝑑𝑖
𝐸 = −𝑤 =− = −𝐿 , (1.5)
𝑑𝑡 𝑑𝑡 𝑑𝑡
де 𝛹 = 𝑤𝛷 – потокозчеплення, 𝐿 = 𝛹/𝑖 – індуктивність.
Якщо провідник довжиною l, який рухається з постійною швидкістю v
перетинає під прямим кутом однорідне магнітне поле з індукцією В, то в ньому
наводиться ЕРС
𝐸 = 𝑣𝐵𝑙. (1.6, а)
Напрямок ЕРС визначається за правилом «правої руки», як показано на
рис. 1.8, а, або
𝐸⃗ = [𝑣 × 𝐵
⃗ ]𝑙. (1.6, б)
7.2. Електромагнітна взаємодія. Закон електромагнітної взаємодії
встановлює закономірність виникнення електромагнітної (або
електродинамічної) сили, що діє на провідник з електричним струмом або на тіло
з феромагнітного матеріалу, які знаходяться у магнітному полі.
При найбільш простому випадку взаємодії прямого провідника довжиною l
по якому протікає струм i з однорідним магнітним полем з індукцією В
електромагнітна сила, що діє на провідник, визначається за законом Ампера і має
назву сили Ампера:
𝐹𝑒𝑚 = 𝑖𝐵𝑙. (1.7, а)
Напрямок сили визначається за правилом «лівої руки» (рис. 1.8, б), або
𝐹𝑒𝑚 = [𝑖 × 𝐵⃗ ]𝑙. (1.7, б)
 15

а б
Рис. 1.8. Правила «правої руки» (а) і «лівої руки» (б)

Якщо необхідно визначити електромагнітну силу в магнітній системі, що

утворена декількома контурами, або силу взаємодії постійних магнітів,
використовується більш складна загальна формула для сили на основі енергії
магнітного поля Wm:
𝐹𝑒𝑚 = −𝐠𝐫𝐚𝐝𝑊𝑚 . (1.8)
Окремим випадком співвідношення (1.8) є сила Ампера, ілюстрація
виникнення якої наведена на рис. 1.9.

Рис. 1.9. Виникнення електромагнітної сили: а – накладання двох магнітних

полів; б – результуюче поле.

7.3. Загальний принцип дії електричних машин. Дія всіх електричних

машин не залежить від їх роду струму, потужності, конструктивних
особливостей та призначення і засноване на використанні електромагнітних
явищ і законів, за допомогою яких описуються ці явища.
Робота всіх двигунів і генераторів пов'язана з комплексом електромагнітних
явищ, які описуються як законом Ампера, так і законом Фарадея, з певним
пріоритетом в послідовності їх дії.
Припустимо, що до провідника генератора (рис. 1.10, а), що знаходиться в
магнітному полі Ф, прикладена механічна сила Fmech, під дією якої провідник
переміщується праворуч.
При цьому в провіднику виникає індукована ЕРС, напрямок якої, згідно з
правилом правої руки, буде «від нас». Оскільки коло провідника замкнуте, то по
ньому під дією ЕРС потече струм I.
 16

Рис. 1.10. Принцип оборотності електричних машин: а – генератор, б –

двигун.

У результаті виникнення магнітного поля навколо провідника зі струмом і

взаємодії його з основним магнітним полем виникає електромагнітна сила Fem,
прикладена до провідника, яка буде діяти, згідно з правилом лівої руки, ліворуч,
як це має місце при роботі двигуна.
Якщо у провіднику двигуна (рис. 1.10, б) протікає струм у напрямку «до
нас», то на нього діє електромагнітна сила Fem, спрямована, згідно з правилом
лівої руки, праворуч. Внаслідок переміщення провідника під дією цієї сили, у
провіднику наводиться ЕРС, як це має місце при роботі генератора.
Напрямок даної ЕРС, згідно з правилом правої руки, буде протилежний
напрямку струму в провіднику, тому в двигунах її називають проти-ЕРС. Умовно
можна вважати, що під дією проти-ЕРС у провіднику з'являється протипотік,
взаємодія якого з основним магнітним потоком викликає появу сили, що
збігається з напрямком сили Fmech (фактично в двигуні ця сила створюється
опором механізму, що обертається).
З викладеного випливає так званий принцип оборотності електричних
машин (генераторів і двигунів), який полягає в тому, що будь-який генератор
може працювати двигуном, а будь-який двигун може працювати генератором. Це
залежить від того, яка з сил – Fmech або Fem – є силою, що діє, а яка є силою, що
протидіє. Якщо сила Fmech діє, а сила Fem протидіє, то машина працює як
генератор. Якщо сила Fem діє, а сила Fmech протидіє, то машина працює як двигун.
При рівномірному русі сила дії завжди дорівнює силі протидії. У зв'язку з цим
зміна однієї сили завжди пов'язана зі зміною іншої, забезпечуючи їх рівновагу.
Оскільки в електричних машинах реалізується обертальний рух, то рівність
сил Fmech і Fem доцільніше представляти у вигляді рівності моментів:
𝑀кр = 𝑀оп , (1.9)
де для генератора Мкр – крутний (обертальний) момент приводного двигуна
ротора генератора (створюється силою Fmech), Моп – момент опору ротора
генератора (створюється силою Fem); для двигуна: Мкр – обертальний момент
ротора двигуна (створюється силою Fem), Моп – момент опору механізму, що
 17

обертається двигуном (створюється силою Fmech).

Рівність (1.9) називають рівнянням (законом) рівноваги моментів
електричних машин для випадку роботи генератора або двигуна з постійною
частотою обертання.
Електрична машина складається з двох основних частин: нерухомого
статора і рухомого ротора. Крім того, кожна електрична машина має, як мінімум,
дві обмотки: обмотку якоря ОЯ і обмотку збудження ОЗ.
Обмотка якоря з'єднується з джерелом або споживачем електричної енергії.
По цій обмотці протікає струм якоря Iя, і в ній відбувається перетворення
електричної енергії в механічну або навпаки.
По обмотці збудження протікає струм збудження Із, що створює основний
магнітний потік машини Ф.

8. Створення обертового магнітного поля

Для роботи двигунів необхідне створення основного обертового магнітного

поля.
Припустимо, що три котушки, що складаються з проводів А-X, В-Y, С-Z
(три фази обмотки статора) розташовані згідно з рис. 1.11, а, так, що кут між
площинами котушок складає 120°. Припустимо по цих котушках протікає
трифазний змінний струм, векторна діаграма якого представлена на рис. 1.11, б.
Проекції векторів діаграми на вертикальну вісь показують, що для моменту
t = 0 струм у фазі А має позитивний напрямок, тобто від початку до кінця
котушки, а струми у фазах В і С мають негативний напрямок, тобто від кінців до
початку котушок. Отже, в провідниках А, Y, Z струм тече у напрямку від нас, а
в провідниках С, B, X – до нас. При цьому провідники котушок утворюють
магнітне поле, лінії магнітної індукції якого створюють потік Ф, спрямований
горизонтально справа наліво.
Будемо вважати, що за час t = t1 векторна діаграма струмів повернулася на
90°. Проектуючи на вертикальну вісь вектори струму бачимо, що струм у фазі А
дорівнює нулю, струм у фазі В має позитивний напрямок, струм у фазі С –
негативне напрямок. При цьому провідники котушок утворюють магнітне поле,
лінії магнітної індукції якого створюють потік Ф, спрямований знизу догори.
За час t = t2 векторна діаграма повертається ще на 90°. Струм у фазі А стає
негативним, а струми у фазах В і С – позитивними. Потік, що створюється цими
струмами, зображується вектором Ф, спрямованим зліва направо. При t = t3
утворюється потік, спрямований згори донизу.
На підставі цього можна зробити висновок, що за час одного повороту
векторів струмів на 360°, тобто за час одного періоду зміни струмів, потік Ф
повертається в просторі також на 360°, тобто кутова швидкість векторів струму
ω = 2πf дорівнює кутовій швидкості потоку ω = 2πn/60. Звідси маємо:
𝑛
2𝜋𝑓 = 2𝜋 , 𝑛 = 60𝑓. (1.10)
60
У загальному випадку з урахуванням числа пар полюсів р машини частота
обертання потоку складе n = 60f/p (рис. 1.11 відповідає машині з р = 1).
 18

Рис. 1.11. Утворення обертового магнітного поля: а – магнітне поле трьох

котушок (обмоток); б – векторні діаграми струмів у котушках.

Якщо до трифазної обмотки підвести струм, який має інший порядок

чергування фаз (замість A, В, С буде A, С, В), то у положенні t = 0 напрямок
потоку збережеться, а в положенні t = t1, він буде спрямований згори донизу.
Отже, потік змінить напрямок обертання.
Обертове магнітне поле можна отримати також за допомогою двох котушок
(обмоток), розташованих під кутом 90° у просторі, якщо по ним пропустити
змінні струми, зсунуті за фазою на 90°.

Контрольні питання:
1. Дайте визначення терміну «електрична машина».
2. Наведіть різні класифікації електричних машин.
3. Наведіть типові підходи до конструктивного виконання електричних
 19

машин.
4. Наведіть особливості морського використання електричних машин.
5. Наведіть основні групи електротехнічних матеріалів, що
застосовуються у електричних машинах.
6. Поясніть особливості намагнічування феромагнетиків.
7. Поясніть вимоги до електроізоляційних матеріалів.
8. Наведіть енергетичні втрати у електричних машинах.
9. Наведіть теплові особливості режимів роботи електричних машин.
10. Поясніть виникнення електромагнітної індукції.
11. Наведіть загальний принцип дії електричних машин та принцип
оборотності.
12. Поясніть принцип створення обертового магнітного поля.

Рекомендована література [4, 6, 8, 11-14]