Лекція 3

Несиметричні режими роботи та перехідні процеси у трансформаторах,

паралельна робота та різновиди трансформаторів

У відповідності з Model Course 7.08 Electro-Technical Officer (3.5.5, 3.7.1, 3.7.4,

3.7.5) та ПДНВ-78/95/10 (А-ІІІ/6): particular features of electrical machines for
marine applications and rules of their design, including high voltage machines;
operating principles of single and three-phase transformers variations of voltage
magnitude and frequency on operation of transformers, phenomena which occurs
during operation of two transformers in parallel.

Мета лекційного заняття:

Формування розуміння роботи трансформаторів при несиметричних
режимах навантаження та перехідних процесах. Формування знань щодо
включення трансформаторів на паралельну роботу. Огляд різних типів
спеціальних трансформаторів.

План лекційного заняття:

1. Умови роботи трансформаторів при несиметричних навантаженнях.
2. Перехідні процеси в трансформаторах.
3. Вплив варіацій амплітуди та частоти напруги при експлуатації
трансформаторів.
4. Паралельна робота трансформаторів.
5. Критерії вибору силового трансформатора.
6. Автотрансформатори.
7. Деякі трансформатори спеціального призначення.

1. Умови роботи трансформаторів при несиметричних навантаженнях

При експлуатації силових трансформаторів вони знаходяться в найкращих

умовах, коли кожна фаза знаходиться в однакових умовах, тобто має місце
симетричний режим роботи трансформатора.
Симетричний режим роботи трифазного трансформатора має місце при
виконанні наступних умов:
- до трансформатора підведена трифазна симетрична напруга живлення від
мережі;
- навантаження розподілено по фазах рівномірно, тобто опір навантаження
фаз (як активної, так і реактивної складової) однаковий.
При симетричному режимі роботи трансформатора магнітні потоки фаз
утворюють симетричну систему. Отже, основні рівняння для однієї з фаз
трансформатора будуть справедливі і для інших фаз.
Однак в умовах експлуатації силових трансформаторів можливі
несиметричні режими. Для трифазних трансформаторів це має місце в
наступних випадках:
- до трансформатора підведена несиметрична напруга живлення;
- навантаження розподілене нерівномірно по фазах.
Якщо перший випадок зустрічається рідко, тобто до трансформатора, як
правило, підводиться симетрична синусоїдальна напруга, то другий випадок
зустрічається частіше, тобто навантаження по фазах силового трансформатора
не завжди розподілене рівномірно.
Причини нерівномірного навантаження силових трансформаторів наступні:
- включення потужних однофазних споживачів;
- нерівномірний розподіл освітлювального навантаження по фазах;
- при аварійних режимах в мережі, зв'язаній із трансформатором, тобто
одно- і двофазних коротких замиканнях.
У несиметричних режимах спостерігається ряд явищ, що негативно
позначаються на роботі силового трансформатора:
- має місце нерівномірне струмове навантаження по фазах, тобто одні
фази можуть бути перевантажені, інші недовантажені;
- можливе порушення теплового режиму трансформатора, оскільки
струмове навантаження окремих фаз може перевищувати номінальне;
- спостерігається несиметрія фазних напруг первинної і вторинної
обмоток, в результаті чого напруги окремих фаз можуть перевищити номінальні.
Основним методом аналізу несиметричних режимів трансформаторів і
інших машин змінного струму є метод симетричних складових. В його основі
лежить можливість представлення несиметричної системи струмів, ЕРС або
напруг сумою трьох симетричних систем і заміни за принципом накладання
розрахунку несиметричного режиму роботи трифазного кола розрахунком трьох
симетричних режимів.
Відповідно до методу симетричних складових будь-яку несиметричну
трифазну систему струмів (ЕРС або напруг) 𝐼𝑎̇ , 𝐼𝑏̇ , 𝐼𝑐̇ можна розкласти на три
симетричні системи: прямої 𝐼𝑎1̇ , 𝐼𝑏1
̇ , 𝐼𝑐1
̇ , зворотної 𝐼𝑎2 ̇ , 𝐼𝑏2
̇ , 𝐼𝑐2
̇ і нульової 𝐼𝑎0
̇ , 𝐼𝑏0
̇ , 𝐼𝑐0
̇
послідовності (рис. 3.1). Ці системи називають симетричними складовими даної
несиметричною трифазної системи.
Система прямої послідовності 𝐼𝑎1 ̇ , 𝐼𝑏1
̇ , 𝐼𝑐1̇ утворює симетричну систему,
яка має однакові модулі і фазові зсуви у 120° і прямий порядок проходження фаз
AВС, такий, який прийнятий при аналізі симетричних систем.
Система зворотної послідовності 𝐼𝑎2 ̇ , 𝐼𝑏2
̇ , 𝐼𝑐2
̇ утворює симетричну
систему, яка має однакові модулі і фазові зсуви у 120° і зворотний порядок
проходження фаз AСВ.
Система нульової послідовності 𝐼𝑎0 ̇ , 𝐼𝑏0
̇ , 𝐼𝑐0̇ утворює трифазну систему, яка
має однакові модулі і нульові фазові зсуви.
До найбільшого спотворення трифазної системи струмів і напруг
призводять саме струми нульової послідовності. При їх відсутності значного
спотворення напруг вторинної обмотки не спостерігається. При цьому система
струмів і напруг вважається симетричною, якщо система зворотної
послідовності струмів 𝐼2̇ або напруг 𝑈̇2 не перевищує 5% від прямої
послідовності струмів 𝐼1̇ або напруг 𝑈̇1 .
Струми нульової послідовності відсутні, якщо фази трансформатора
з'єднані зіркою без нульового проводу, а при з'єднанні трикутником відсутня
лінійна ЕРС нульової послідовності, тобто при з'єднанні фаз обмоток
трансформаторів за схемами У/У; Д/У; У/Д.

а б в

г
Рис. 3.1. Симетричні складові прямої (а), зворотної (б), нульової (в) систем
струму і їхнє підсумовування (г).

При з'єднанні обмоток трансформатора зіркою (рис. 3.2, а), струми нульової
послідовності протікають тільки у випадку, якщо вона має нульовий провід, так
як у кожний момент часу струми 𝐼𝑎0 ̇ , 𝐼𝑏0
̇ , 𝐼𝑐0
̇ спрямовані у всіх фазах однаково.
Тому коло цих струмів може замикатися тільки через нульовий провід зі струмом
𝐼𝑁̇ = 3𝐼𝐴0 ̇ .
 а) б)
Рис. 3.2. Схеми з'єднання обмоток трансформатора: (а) – зірка з нульовим
проводом, (б) – трикутник.

Також роль нульового проводу може грати «земля», якщо нульова точка
заземлена.
При з'єднанні фаз трикутником (рис. 3.2, б), струми нульової послідовності
циркулюють по замкнутому контуру.
Струми нульової послідовності створюють у всіх фазах потоки нульової
послідовності Ф̇0п , які в часі збігаються за фазою. У цьому відношенні вони
аналогічні третім гармонікам потоку трифазних трансформаторів, які виникають
внаслідок насичення магнітного кола (див. лекцію 2).
Більшість електроустановок працює в симетричних режимах. Яскраво
виражена несиметрія в таких колах носить аварійний характер і виникає, як
правило, в будь-якому одному перерізі. Розрізняють два види несиметрії:
поперечну і подовжню.
Поперечна несиметрія виникає в тих випадках, коли між фазами і
нейтраллю (землею), або між окремими фазами включаються нерівні опори.
Найбільш поширені випадки поперечної несиметрії в електроустановках – це
несиметрія, що обумовлена коротким замиканням однієї або двох фаз на землю
або фаз між собою. Міжфазні к.з. (двофазні і трифазні) виникають у мережах, як
із заземленою, так і з ізольованою нейтраллю. Однофазні к.з. можуть відбуватися
тільки в мережах із заземленою нейтраллю.
Поздовжня несиметрія виникає в тому випадку, коли у розтин фаз лінії
включаються нерівні опори. До поздовжньої несиметрії відноситься обрив
одного або двох проводів.

2. Перехідні процеси в трансформаторах

При експлуатації силових трансформаторів можливі випадки різкої зміни

навантаження або випадки короткого замикання контуру навантаження. При
цьому виникає перехідний процес, тобто різкий перехід від одного сталого
режиму до іншого. Перехідні режими в силових трансформаторах можуть
супроводжуватися сплесками струму, що протікає в обмотках, чи підвищенням
напруги на затискачах первинної і вторинної обмоток понад номінальну. З цієї
причини перехідні процеси в трансформаторах поділяють на надструми і
перенапруги.

2.1. Надструми в трансформаторах. У найбільш виразній формі надструми

в трансформаторах виникають:
- при вмиканні трансформатора в мережу;
- при раптовому короткому замиканні.
Струм вмикання. При вмиканні трансформатора в мережу при розімкненій
вторинній обмотці, спостерігається кидок струму в первинній обмотці
трансформатора. Цей кидок струму є короткочасним, однак він може в 4...6 разів
перевищити номінальний струм первинної обмотки трансформатора. Силові
трансформатори при проектуванні розраховуються на цей кидок струму, тому
він не є для них небезпечним. Однак цей струм необхідно враховувати при
розрахунку і відповідному виборі максимального струмового захисту силового
трансформатора. Необхідно щоб цей захист не реагував на струм вмикання.
Струм раптового короткого замикання. В умовах експлуатації силових
трансформаторів можливі аварійні режими, коли відбувається коротке
замикання в контурі навантаження, зв'язаного з трансформатором. При цьому
відбувається перехідний процес, що, з огляду на спрощену схему заміщення
трансформатора (лекція 2, рис. 2.15), є перехідним процесом у контурі з
послідовно з'єднаними опорами rк і хк.
Такий процес описується рівнянням
𝑟
− 𝑘
𝑖𝑘 = −𝐼𝑘𝑚𝑎𝑥 cos(𝜔𝑡 + 𝜑𝑘 ) + 𝐼𝑘𝑚𝑎𝑥 cos 𝜑𝑘 𝑒 𝐿𝑘 , (3.1)
𝑈1𝑚𝑎𝑥
де 𝐼𝑘𝑚𝑎𝑥 = – амплітудне значення струму сталого короткого замикання;
√𝑟𝑘2 +𝑥𝑘2

φk – фазний кут у момент короткого замикання. Графічний вигляд залежності

(3.1) наведений на рис. 3.3.
Найбільшу небезпеку в перехідному процесі при раптовому короткому
𝑟
замиканні являє ударний струм короткого замикання, коли 𝑘 = 0. У цьому
𝐿𝑘
випадку другий доданок у рівнянні (6.14) не загасає (пунктирна лінія). При цьому
𝐼к.уд = 2𝐼𝑘𝑚𝑎𝑥 = 2√2𝐼к
𝑟
У дійсності Iк.уд. дещо нижчий за своїм значенням, оскільки 𝑘 > 0.
𝐿𝑘
 Рис. 3.3. Зміна струмів у трансформаторі при короткому замиканні.

Ударний струм короткого замикання виникає через півперіоду після

замикання, що для мережі з частотою 50 Гц дорівнює tm = Т/2 = 0,01 с. Він досягає
значення, що майже вдвічі перевищує максимальний струм усталеного
короткого замикання Ікm тобто приблизно 25Iн.
Ударний струм раптового короткого замикання викликає значні динамічні
зусилля між обмотками трансформатора. Тому при проектуванні силових
трансформаторів механічну міцність обмоток розраховують з умови раптового
короткого замикання.

2.2. Перенапруги. Окрім перенапруг, що викликаються вищими

гармоніками ЕРС, ці явища можуть мати місце в трансформаторах берегових
установок, пов'язаних з довгими лініями передач високої напруги. Їх причиною
в трансформаторі є електромагнітні хвилі, що виникають в лінії, на яку
включений трансформатор: хвилі викликаються процесами вмикання і
вимикання, короткими замиканнями і грозовими розрядами.
Хвиля перенапруги (найчастіше у вигляді короткочасного імпульсу), при
поширенні у лінії зі швидкістю, близькою до швидкості світла, після досягнення
затискачів трансформатора частково відбивається, а частково проникає в
обмотку трансформатора. Для обмотки трансформатора такий імпульс
рівносильний коливальному процесу високої частоти. У трансформаторі при
високочастотних коливаннях з'являються ємнісні опори між окремими витками
обмотки і між обмоткою і землею. Завдяки ємнісним і індуктивним зв'язкам у
ньому виникають коливальні процеси різних частот. Високі перенапруги при цих
коливаннях, що з'являються при наявності резонансу, можуть призвести до
пробою ізоляції.

2.3. Нормативи перевантажень трансформаторів. Відповідно до Std 45TM

IEEE Recommended Practice for Electrical Installations on Shipboard (2002), усі
трансформатори повинні витримувати коротке замикання виводів будь-якої
котушки на протязі 2 с. без ушкоджень.
Відповідно до «Правил класифікації та побудови морських суден»
трансформатори повинні витримувати 10%-ві перевантаження протягом 1 год, а
також 50%-ві перевантаження протягом 5 хв.

3. Вплив варіацій амплітуди та частоти напруги

при експлуатації трансформаторів

У деяких випадках може мати місце варіація (незначна зміна) параметрів

напруги живлення первинного контуру трансформатора: частоти та амплітуди.
Це може бути пов’язане, наприклад, з нестабільністю швидкості обертання
приводу електрогенератора. Вплив появи таких варіацій на роботу
трансформатора наступний.
При варіації частоти напруги частота, менша за номінальну, викликає
збільшення магнітної індукції у магнітопроводі. Це, по-перше, може спричинити
його насичення і, як наслідок, зміну форми ЕРС (див. п. 2 лекції 2), а також
збільшення струму холостого ходу внаслідок зменшення реактивного
індуктивного опору. При частоті, більшій за номінальну, підвищується величина
паразитних струмів у магнітопроводі, що призводить до додаткового нагрівання
магнітопроводу і обмотки, і, як наслідок, до прискореного старіння і руйнування
ізоляції.
Однак, незначне підвищення частоти створює менший вплив на
працездатність трансформатора, аніж зниження частоти. Так при однакових
амплітудах напруги первинної обмотки трансформатор, розроблений для
частоти 50 Гц, може використовуватися при частоті мережі 60 Гц, але не навпаки.
При варіації амплітуди напруги зниження напруги може призвести до
наступних двох варіантів:
1. При відсутності системи автоматичного регулювання напруги зниження
напруги первинної обмотки трансформатора призведе до зниження
вторинної напруги, наслідки чого залежать від обладнання, що живиться
від трансформатора.
2. При наявності системи автоматичного регулювання напруги зниження
напруги первинної обмотки трансформатора призведе до підвищення
струмів первинної обмотки для забезпечення незмінної потужності і, як
наслідок, до підвищення тепловиділень і температури обмотки. Останнє,
як вже розглядалося, призводить до прискореного старіння і руйнування
ізоляції.
Підвищення вхідної напруги призведе до збільшення струмів у
трансформаторі та збільшення магнітної індукції у магнітопроводі в
незалежності від наявності системи автоматичного регулювання напруги. Як
результат – підвищене тепловиділення у трансформаторі внаслідок збільшення
струмів у обмотках та спотворення форми ЕРС внаслідок насичення
магнітопроводу.
При відсутності системи автоматичного регулювання напруги буде
підвищуватися напруга на виході трансформатора, що може призвести до
ушкодження приєднаних споживачів.
 4. Паралельна робота трансформаторів

4.1. Загальні вимоги. Відповідно до «Правил класифікації та побудови

морських суден», на судах, де освітлення та інші відповідальні пристрої живляться
через трансформатори, має бути передбачено не менше двох трансформаторів такої
потужності, щоб при виході з ладу найбільшого з них інші могли забезпечити повну
потребу в електричній енергії при будь-яких умовах роботи судна.
Такі трансформатори як з боку первинних, так і з боку вторинних обмоток
приєднані до загальних шин, тобто вони ввімкнені паралельно. Необхідність
вмикання трансформаторів на паралельну роботу головним чином диктується
наступними причинами:
1. З'являється резерв трансформаторів на випадок аварії чи необхідності
ремонту трансформатора на підстанції. При цьому навантаження буде
розподілене між трансформаторами, що працюють;
2. Поліпшується використання трансформаторів, оскільки в періоди малих
навантажень частина трансформаторів відключається, а інші працюють з
високими показниками.
Трансформатори, що працюють паралельно, знаходяться в найкращих
умовах, якщо навантаження розподілене пропорційно до їхньої встановленої
потужності. Щоб це виконувалося, необхідно при вмиканні трансформаторів на
паралельну роботу виконати наступні три умови:
1. Номінальні первинні і вторинні напруги трансформаторів повинні бути
однаковими, тобто:
U1н1 = U1н2 = U1н3 =…= U1нn, U2н1 = U2н2 = U2н3 =…= U2нn.
2. Трансформатори повинні мати однакову групу з'єднання обмоток;
3. Активні і реактивні складові напруги короткого замикання
трансформаторів повинні бути однаковими, тобто:
Uka1 = Uka2 = Uka3 =…= Ukan ;
Ukp1 = Ukp2 = Ukp3 =…= Ukpn.
Це зводиться до необхідності рівності напруг короткого замикання
Uk1 = Uk2 = Uk3 =…= Ukn
або трикутників короткого замикання.
Розглянемо порядок вмикання трансформаторів на паралельну роботу.
Скористаємося схемою включених паралельно двох трифазних трансформаторів
(рис. 3.4).
При вмиканні трансформаторів на паралельну роботу необхідно перевірити
фазування, тобто щоб до загальних шин, як з боку первинних, так і з боку
вторинних обмоток були приєднані однойменні фази трансформаторів.
Перевірка фазування здійснюється в такий спосіб: вмикаються рубильники Р1 і
Р3 (тобто трансформатор № 1 цілком включений у мережу). Потім вмикається
рубильник Р2 – первинна обмотка трансформатора № 2 ввімкнута в мережу. У
вторинній обмотці цього трансформатора в одній із фаз установлюється
тимчасова перемичка. В розриві двох інших фаз вторинної обмотки
трансформатора № 2 перевіряється напруга. Якщо ця напруга дорівнює нулю, то
вторинну обмотку трансформатора № 2 можна вмикати.
 Існують і інші методи перевірки фазування трансформаторів – за
допомогою фазопокажчиків. Фазування робиться, як правило, один раз – при
монтажі.

Рис. 7.2. Схема вмикання двох трансформаторів на паралельну роботу.

Нормативні умови включення трансформаторів на паралельну роботу

є наступними. За старими стандартами (наприклад, ГКД 34.46.501 – 2003.
Трансформатори силові типова інструкція з експлуатації) умови включення
трансформаторів на паралельну роботу: друга умова включення
трансформаторів на паралельну роботу повинна виконуватися обов'язково,
перша і третя умови можуть виконуватися з деякими відхиленнями, які наведені
далі.
Це ж затверджується і «Правилами класифікації та побудови морських
суден». Причому номінальні потужності паралельно ввімкнутих
трансформаторів не повинні відрізнятися більше ніж у 2 рази (при наземному
використанні рекомендується не більше ніж до 3 разів).
Відповідно до діючих в Україні та міжнародних нормативів (ДСТУ IEC
60076-8:2016 Трансформатори силові. Частина 8. Настанова щодо застосування;
IEC 60076-8:1997; Std 45TM – 2002, IEEE Recommended Practice for Electrical
Installations on Shipboard):
- виконання 2-ї умови – обов’язкове, причому не рекомендується
 з’єднувати Дун та Уzн внаслідок різних властивостей опору струмам
нульової послідовності;
- навантаження трансформатора не повинно відхилятись від величини, що
відповідає його пропорційній частці потужності у паралельному
з’єднанні, більш ніж на 10% номінального струму даного
трансформатора.
При невиконанні умов паралельної роботи у трансформаторах, що
працюють паралельно, буде спостерігатися перерозподілення потужності.

4.2. Нерівність коефіцієнтів трансформації. Нехай для двох

трансформаторів, ввімкнутих на паралельну роботу, виконується умова, що їх
номінальні первинні напруги однакові:
U1н1 = U1н2 = U1н.
Однак коефіцієнти трансформації не однакові, наприклад, k1 < k2. Інші
умови вмикання на паралельну роботу виконуються. У цьому випадку до
приєднання вторинних обмоток трансформатора на загальні шини їх напруги
будуть знаходиться у наступних співвідношеннях:
𝑈1н1 𝑈1н2
𝑈2н1 = > 𝑈2н2 = .
𝑘1 𝑘2
Коли вторинні обмотки будуть приєднані до загальних шин, між
однойменними затискачами вторинних обмоток трансформатора почне діяти
різниця потенціалів ΔU = U2н1 – U2н2. Під дією цієї різниці потенціалів між
паралельно ввімкненими трансформаторами потече вирівнювальний струм.
Шлях, по якому тече вирівнювальний струм, представлений на рис. 3.4.
 Рис. 3.4. Шлях протікання вирівнювального струму трансформаторів, що
працюють паралельно.

∆𝑘% ∆𝑘%
𝐼𝐵 = ≈ .
𝑘𝑈𝑘1 % 𝑘𝑈𝑘2 % 𝑈𝑘1 % 𝑈𝑘2 % (3.2)
+ +
𝐼1н1 𝐼1н2 𝐼2н1 𝐼2н2
𝑘1 −𝑘2 𝑘1 −𝑘2
де ∆𝑘% = 100% = 100%, k1×k2 = k2, де k – середньогеометричне
𝑘 √𝑘1 𝑘2
значення коефіцієнта трансформації для двох трансформаторів.
Коли вторинні обмотки трансформаторів приєднуються до загальних шин і
між трансформаторами тече вирівнювальний струм, вторинні напруги
трансформаторів вирівнюються до загальної напруги U2.
Це відбувається за рахунок спаду напруги в кожному із трансформаторів
внаслідок проходження вирівнювального струму. Цю загальну напругу можна
виразити наступним чином:
𝑈̇2 = 𝑈̇2н1 − 𝐼в̇ 𝑍̇к1 = 𝑈̇2н2 − 𝐼в̇ 𝑍̇к2 . (3.3)
Векторна діаграма напруг представлена на рис. 3.5.
Якщо до трансформаторів підключена загальне навантаження, то струм
вторинних обмоток трансформаторів (І21 і І22) являє собою суму струму
навантаження і вирівнювального струму. При однаковій потужності паралельно
включених трансформаторів струми вторинних обмоток, що йдуть через
навантаження, однакові: Iнв1 = Iнв2.

Рис. 3.5. Векторна діаграма напруг і струмів при нерівності коефіцієнтів

трансформації.

Розподіл струмів між паралельно ввімкненими трансформаторами показано

на рис. 3.6.
 Рис. 3.6. До визначення розподілу струмів в трансформаторах

З векторної діаграми видно, що трансформатор з більш високою вторинною

напругою холостого ходу (з меншим коефіцієнтом трансформації) виявляється
перевантаженим, з більшим коефіцієнтом трансформації – недовантаженим.
Внаслідок того, що перевантаження трансформаторів неприпустиме, то
необхідно знижувати загальне навантаження, таким чином, щоб вторинні струми
були не вищі за номінальні. Провести експрес-оцінку можливості включення на
паралельну роботу трансформаторів з різними коефіцієнтами трансформації
можна використовуючи підходи попередніх нормативів, згідно з якими
паралельна робота трансформаторів можлива, якщо різниця коефіцієнтів
трансформації не перевищує ±0,5% їхнього середньогеометричного значення:
𝑘1 − 𝑘2
∆𝑘 = 100% ≤ 0,5% (3.4)
𝑘
де 𝑘 = √𝑘1 𝑘2 – середньогеометричне значення коефіцієнтів трансформації. При
k ≤ 3 допускається різниця до ±1%.
При значній різниці коефіцієнтів трансформації нормальна робота
трансформаторів стає практично неможливою.

4.3. Нерівність груп з'єднання обмоток. Якщо друга умова не виконується,

тобто групи з'єднання обмоток трансформаторів неоднакові, то фазні напруги
трансформаторів не співпадають по фазі, тобто вони зміщені на деякий кут α і в
найбільш сприятливому випадку α = 30º. Навіть при такому зсуві фаз
вирівнювальний струм у рази перевищує номінальний, що абсолютно
неприпустимо.
Тому в усіх нормативних документах однозначно заборонено вмикання на
паралельну роботу трансформаторів із різними групами з'єднання обмоток.
 4.4. Нерівність напруг короткого замикання. Нехай у трансформаторах,
що ввімкнені на паралельну роботу, виконуються 1-а і 2-а умови, тобто вони
мають однакові коефіцієнти трансформації і групи з'єднання обмоток, однак
напруги короткого замикання різні.
Використовуючи спрощену схему заміщення трансформатора, представимо
схему для декількох паралельно ввімкнених трансформаторів (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Спрощена схема паралельної роботи трансформаторів з

однаковими групами з'єднання і коефіцієнтами трансформації

Відношення потужностей:
𝑆н1 𝑆н2 𝑆н𝑛
𝑆1 : 𝑆2 : … : 𝑆𝑛 = : :…: , (3.5)
𝑈𝑘1 % 𝑈𝑘2 % 𝑈𝑘𝑛 %
або
1 1 1
𝑆1∗ : 𝑆2∗ : … : 𝑆𝑛∗ = : , :…: (3.5, а)
𝑈𝑘1 % 𝑈𝑘2 % 𝑈𝑘𝑛 %
𝑆
де 𝑆 ∗ = – відносна потужність трансформаторів.
𝑆н
Тобто, відносні навантаження трансформаторів зворотно пропорційні їх
напругам короткого замикання.
Можна зробити наступний висновок: якщо третя умова вмикання
трансформаторів на паралельну роботу виконується, тобто напруги короткого
замикання однакові, то при збільшенні навантаження паралельно ввімкнених
трансформаторів вони одночасно досягають номінальної потужності. Якщо ж
напруги короткого замикання не однакові, то першим досягне номінальної
потужності трансформатор, що має меншу напругу короткого замикання Uk%.
Цей трансформатор буде лімітувати навантаження всіх паралельно ввімкнених
трансформаторів.
Провести експрес-оцінку можливості включення на паралельну роботу
трансформаторів можна з вимог попередніх нормативів, згідно з якими
паралельна робота трансформаторів можлива, при задоволенні вимоги, щоб
напруги короткого замикання трансформаторів не відрізнялися більше ніж на
±10% від їх середнього арифметичного:
𝑈к1 % − 𝑈к2 %
∆𝑈к % = | | ≤ 10%, (3.6)
𝑈к.ср %
де
 𝑈к1 % + 𝑈к2 %
𝑈к.ср % = .
2
Розподіл навантаження між паралельно ввімкненими трансформаторами
визначається за виразом
𝑆 𝑆н𝑥
𝑆𝑥 =
𝑆
∑𝑖 н𝑖 𝑈к𝑥 %
(3.7)
𝑈к𝑖 %
де Sх – навантаження даного трансформатора, кВА; S – загальне навантаження
всієї паралельної групи, кВА; Sнх – номінальна потужність даного
трансформатора, кВА; Uкх – напруга к.з. даного трансформатора, %.

5. Критерії вибору силового трансформатора

Основні параметри, що враховуються при виборі силового трансформатора:

– первинна напруга (ВН) узгоджується з джерелом живлення;
– вторинна напруга (НН) узгоджується зі споживачами електроенергії;
– кількість фаз, схема з’єднання і частота узгоджуються з джерелом
живлення і зі споживачами;
– повне навантаження, що враховує потенційне зростання потужності в
майбутньому (рекомендований запас до 30%).
– перевантажувальна здатність трансформатора (вимоги розглянуті нижче);
– умови паралельної роботи трансформаторів розглянуті в п. 4 цієї лекції.
Відповідно до стандартів електрообладнання на суднах, вимоги до
трансформаторів наступні.
Трансформатори повинні відповідати вимогам стандарту МЕК 60076, що
містить наступні положення:
– При первинній напрузі до 1000 В (низьковольтні трансформатори):
- на судах повинні застосовуватися сухі трансформатори;
- обмотки трансформаторів для первинних і вторинних напруг повинні
бути електрично розділені;
- трансформатори повинні витримувати 10% перевантаження протягом
1 години, а також 50% перевантаження протягом 5 хв;
- зміна напруги в межах між холостим ходом і номінальним
навантаженням при активному навантаженні не повинно перевищувати
5% для трансформаторів потужністю до 6,3 кВА на фазу і 2,5% - для
трансформаторів більшої потужності.
– Додаткові вимоги для високовольтних (1-15 кВ) трансформаторів
- застосовувані сухі трансформатори повинні мати заземлені екрани між
обмотками вищої і нижчої напруги;
- трансформатори, занурені в охолоджуюче масло, повинні бути
обладнані, як мінімум, пристроями аварійно-попереджувальної
сигналізації і захисту.
Трансформатори, що встановлюються в приміщеннях, доступних
некваліфікованого персоналу, повинні мати ступінь захисту оболонки не нижче,
ніж IP4X.
Сухі трансформатори повинні мати мідні обмотки, повітряне охолодження
з природною циркуляцією і, як мінімум, вологозахищений корпус, Там, де
встановлені спринклерні голівки або пристрої обприскування для запобігання
пожежі, трансформатори повинні бути краплезахищеними (IPX3- IPX5).
Трансформатори, що занурені у рідкий діелектрик, повинні бути придатні
для експлуатації при 40° нахилі без витоку діелектричної рідини, що охолоджує.
Всі трансформатори повинні бути здатними витримувати теплові та
механічні дії короткого замикання на виводах будь-якої обмотки протягом 2
секунд без пошкоджень.
Межі перевищення температури навколишнього повітря над нормативною
температурою 40°С повинен відповідати стандартам класу ізоляції.
Трансформатори також повинні забезпечувати роботу при температурі
навколишнього повітря 50° С, без перевищення максимальної дозволеної
температури обмотки, за умови, що вихідне повне навантаження при
номінальній напрузі не перевищує 90% від номінальної потужності для
трансформатора з класом ізоляції А і 94% від номінальної потужності для
трансформатора з ізоляцією класу B.

6. Автотрансформатори
Автотрансформатором називається статичний електромагнітний пристрій, у
якого вторинна обмотка є частиною первинної.
Таким чином, у автотрансформатора обмотка НН електрично зв'язана з
обмоткою ВН. Принципова схема однофазного або однієї фази трифазного
автотрансформатора представлена на рис. 3.8.
Коефіцієнт трансформації автотрансформатора
𝑤1 𝐸1 𝑈1
𝑘12 = = ≈ . (3.8)
𝑤2 𝐸2 𝑈2
Потужність трансформатора, без урахування втрат:
𝑆 = 𝑈1 𝐼1 = 𝑈2 𝐼2 .
Звідки
𝐼2
𝐼1 = .
𝑘12
 а б
Рис. 3.8. Принципова схема автотрансформатора (а) і графіки
трансформаторної та електричної потужностей у відносних одиницях (б).

Для діючих значень струму, враховуючи, що струми І1 і І2 знаходяться у

протифазі:
1
𝐼12 = 𝐼2 − 𝐼1 = 𝐼2 (1 − ).
𝑘12
“Зовнішня” або “прохідна” потужність автотрансформатора, що
передається з однієї мережі в іншу дорівнює
Sпр = E2I2 = E2 (I12 + I1) = E2I12 + E2I1 = Sm + Sе, (3.9)
де Sm = Е2∙I12 – потужність, що передається у вторинний контур
електромагнітним (трансформаторним) шляхом і має назву “внутрішньої” або
“розрахункової” потужності; Sе = Е2∙I1 – потужність, що передається у вторинний
контур внаслідок електричного зв'язку між первинною і вторинною обмотками.
Розміри і масу трансформатора визначає трансформаторна потужність Sm. З
рис. 3.8. видно, що доцільно застосовувати автотрансформатори при 𝑘12 ,
близькому до одиниці, т.я. розрахункова потужність автотрансформатора у
1
(1 − ) раз менша потужності двохобмоткового трансформатора при
𝑘12
однаковій прохідній потужності, що передається з первинного у вторинний
контур. Це дозволяє виконувати автотрансформатори з меншою масою і
габаритами магнітопроводу. Однак ця перевага щезає при великих значеннях
коефіцієнта трансформації k12. Тому зазвичай k12 ≤ 2,5.
Перевагами автотрансформатора є менші магнітні (менший об’єм
магнітопроводу) та електричні (струм І1 проходить не по всій обмотці, опір
обмотки менший внаслідок меншої довжини витка, що пов’язано з розмірами
магнітопроводу) втрати. Тому ККД автотрансформатора вищий.
Недоліками автотрансформаторів є :
 - великі струми короткого замикання;
- електричний зв’язок сторін ВН і НН, що потребує підсиленої
електроізоляції та створює небезпеку ураження персоналу.

7. Деякі трансформатори спеціального призначення

7.1. Зварювальні трансформатори. Для електричного дугового

зварювання застосовують трансформатори з вторинною напругою, яка
забезпечує надійне запалювання і стійке горіння дуги. Для ручного зварювання
використовуються трансформатори з напругою при холостому ході 60 – 75 В і
при номінальному навантаженні – 30 В. Для обмеження зварювального струму
при короткому замиканні, а також для стійкого горіння дуги трансформатор
повинен мати круто спадаючу зовнішню характеристику U2 = f(І2), а зварювальне
коло – значну індуктивність з cosφ = 0,4 – 0,5. Для регулювання величини
зварювального струму ця індуктивність повинна бути регульованою.
Широко використовуються зварювальні трансформатори з додатковою
регульованою реактивної котушкою (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Зварювальний трансформатор з котушкою.

При зменшенні зазору δ у магнітному колі котушки (за допомогою

відповідного механізму) її індуктивність зростає.

7.2. Трансформатори для перетворювачів електроенергії. Умови роботи

трансформаторів, що живлять випрямлячі, мають ряд суттєвих особливостей, які
повинні бути прийняті до уваги при їх проектуванні та експлуатації.
У випрямних установках окремі вентилі і фази вторинної обмотки
трансформатора працюють по черзі. Тому в кожний момент часу трансформатор
навантажений несиметрично, і необхідно вибрати таку схему з'єднання обмоток,
яка забезпечує нормальні умови намагнічування осердя трансформатора і
рівновагу МРС на кожному стержні. Через те, що окремі фази працюють по черзі,
вторинні і первинні струми трансформатора є несинусоїдальними і містять ряд
вищих гармонік. У загальному випадку, склад гармонік первинних і вторинних
струмів різниться, і тому повні потужності обмоток також різні.
Для зменшення пульсацій випрямленої напруги і струму, а також для
зменшення амплітуд гармонік струму в первинній обмотці, доцільно
збільшувати число фаз вторинної обмотки трансформатора.
Для потужних установок найчастіше застосовуються трансформатори з
шестифазної вторинною обмоткою (рис. 3.10) зі зрівнювальною реактивною
котушкою між нейтралями «прямої» і «зворотної» трифазних груп вторинної
обмотки. Призначення цієї котушки полягає в тому, що вона в кожен момент
часу забезпечує паралельну роботу двох вентилів і двох «сусідніх» фаз вторинної
обмотки, що мають зсув ЕРС у 60 °.
Цим досягається краще використання потужності трансформатора. Такий
режим роботи забезпечується тим, що ЕРС, індуковані в двох половинках
котушки, вирівнюють напруги в колах двох фаз, що працюють одночасно.

Рис. 3.10. Схема шестифазного випрямного трансформатора із

зрівнювальної котушкою

7.3. Вимірювальні трансформатори. Вимірювальні трансформатори

струму і напруги використовуються для вимірювання струму і напруги в
пристроях з високими значеннями цих величин.
Вимірювальний трансформатор струму – трансформатор, який
призначений для перетворення струму до значення, зручного для вимірювання.
Первинна обмотка трансформатора струму включається послідовно у коло зі
змінним струмом, що вимірюється. Зазвичай первинною обмоткою є сама шина
зі струмом, що підлягає вимірюванню. Вторинна обмотка складається з великої
кількості витків і на її затискачі включається амперметр. Так як у вторинну
обмотку включаються прилади з дуже малим опором, то вимірювальний
трансформатор струму нормально працює в режимі короткого замикання.
Позначення трансформатора струму наведено на рис. 3. 11, а.
 Трансформатори струму широко використовуються для вимірювання
електричного струму й у пристроях релейного захисту електроенергетичних
систем.

а б

Рис. 3. 11. Позначення на схемах вимірювальних трансформаторів струму

(а) та напруги (б).

Вимірювальний трансформатор напруги – вимірювальний

трансформатор, у якому за нормальних умов використання вторинна напруга
пропорційна первинній напрузі та за умови правильного вмикання зміщена
відносно неї за фазою на кут, близький до нуля.
Трансформатор напруги використовується для перетворення високої
напруги в низьку в колах релейного захисту та контрольно-вимірювальних
приладів і автоматики. Застосування трансформатора напруги дозволяє
ізолювати логічні кола захисту і кола вимірювання від кіл високої напруги.
Вимірювальні трансформатори напруги бувають однофазні та трифазні.
Вимірювальні прилади, які включаються в їх вторинну обмотку, не створюють
значного навантаження, тому їх робота близька до режиму холостого ходу.

Контрольні питання:
1. Поясніть, які наслідки в роботі трансформатора викликають
несиметричні навантаження..
2. Поясніть, які особливості експлуатації трифазних трансформаторів
можуть привести до несиметричного навантаження?
3. Наведіть методи компенсації несиметричних навантажень.
4. Поясніть типи перехідних процесів у трансформаторах.
5. Наведіть типи перенапруг і нормативи щодо них.
6. Наведіть вимоги, які висуваються для можливості паралельної роботи
трансформаторів.
7. Поясніть, до чого призводить невиконання вимог паралельної роботи
трансформаторів.
8. Наведіть критерії вибору силового трансформатора.
9. Наведіть переваги та недоліки автотрансформаторів.
10. Наведіть особливості зварювальних трансформаторів.

Рекомендована література [5 – 14]