Житомирський Екологічний Ліцей №24

Проект
"Вироби з бісеру"

Житомир 2020

Виконала:

Чихун Анастасія Геннадіївна

учениця 10-А класу.

Керівник:

Кравчук Тетяна Анатоліївна,

вчитель трудового навчання.

 Зміст

Вступ. Історичні відомості

I. Організаційно – підготовчий етап
ІІ. Конструкторський етап
ІІІ. Технологічний етап
IV. Заключний етап
 ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ
Виготовлення прикрас із бісеру зародилося 6 тисячоліть тому. Першими їх
почали робити єгиптяни з непрозорого скла. Так створювали штучні перли –
арабською називалися “бусра”, а в множині “бусер” (намистинки з
отворами). Звідси й назва – бісер. Зі штучних перлів плели браслети,
намисто, оздоблювали ними одяг.

Потім секрети виробництва бісеру прийшли до римлян. А на початку VI

століття лідерство у виробництві скла закріпилося за Візантією.

У 1221 році у зв’язку із загрозою пожеж усі великі склодувні майстерні

переміщаються на острів Мурано. Там виробляють скляні посудини,
дзеркала, фурнітуру та бісер різних видів. З часом було винайдено новий
спосіб виготовлення бісеру – видування: майстер із трубки видував трубочку,
потім розрізав її особливими ножицями і шліфував. Потім він розігрівав її із
невеликою кількістю піску в чавунному барабані. Це робилося для
згладжування нерівностей на виробі. Після охолодження йому надавали
блиск з допомогою полірувального порошку.

У тих країнах, де виробництво скла ще було таємницею, наприклад, у

Франції, бісер виготовляли з дорогоцінних металів – золота і срібла.

Аж до кінця XVII століття Венеція монопольно займалася виготовленням

скла. Зупинила такий успіх Богемія (Південна Чехія), де отримували так
зване лісове скло з деревної золи. Це скло було більш тугоплавким, зате його
можна було гранувати, що посилювало гру світла. Саме Чехія сьогодні –
один із головних виробників бісерною продукції.

Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття скляний бісер почали

використовувати художники стилю модерн, наприклад, Тіффані і Еміль
Галле. Аж до 30-х років ХХ століття бісерні прикраси радували й
зачаровували. Модниці особливо любили сукні з бісерною бахромою, що
створювала ефект мерехтіння під час танців.
I. Організаційно – підготовчий етап

1. Я вирішила виготовити горщичок з підсніжниками. Мій виріб

використовується для оздоблення інтер’єру. Він легкий у використанні.
2. Мій виріб повинен бути охайним, простим у використанні та у
виготовленні, барвистим, приносити естетичну насолоду.
3. Аналіз моделей аналогів:

Модель №1

Модель №2

З першої моделі аналога я вирішила використати техніку плетіння. З другої

моделі аналога я використала кольорову гаму.
 Маркетингове дослідження

На сайті ZRK я знайшла схожий виріб до того, який я виготовила. Його ціна
становить 470 гривень. Що ж вигідніше – купити готовий виріб чи
виготовити його?
 ІІ.
Конструкт
Опис моделі
Вазончик квітів з бутонами білого кольору та зеленими листочками;

Схема плетіння

Добір матеріалів та інструментів

Дріт гарної якості

Бісер – білий та зелений (2 кольори)

Кусачки

ІІІ. Технологічний етап

Необхідно сплести всього 3 пелюстки, так як вони зберуться в чашечку,
повторюючи форму при плетінні пелюсток потрібно зробити перехід від
білого до зеленого кольорів на кінцях пелюсток. Дріт, на плететься пелюстка,
стане основою для стебла квітки. Тому її довжина повинна бути достатньою.
На стебло внизу прикріплюється зелений листочок, зроблений за схемою «в».
Потім з’єднуємо пелюстки та листочки разом і обмотуємо зеленими нитками
або гофрованим папером. Також, я використала старий горщечок , в який
помістила квіти.

IV. Заключний етап

Економічні розрахунки:

Виріб був економічно вигідним. Оскільки в умовах карантину я

використовувала старі матеріали.

Висновок:

Я задоволена своїм виробом, він повністю мене задовольняє.

Фото готового виробу