©Г.М.

Адамович

МОДЕЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО УРОКУ

НЕ.1.1. Особливості моделювання уроку математики

НЕ 1.2. Особливості моделювання уроку української мови
НЕ 1.3. Особливості моделювання уроку «Я досліджую світ»
НЕ 1.4. Особливості моделювання уроку мистецтва

Актуальність. Урок – основна частина освітнього процесу. Навчальна

діяльність учителя та учнів значною мірою зосереджена на уроці. Тому якість
освітнього процесу визначається рівнем проведення уроку, його змістом і
методичним наповненням, його атмосферою. Нові підходи в освіті,
запровадження Державного стандарту початкової освіти (2018)
започаткували й нове бачення структури сучасного уроку і підходи до його
моделювання.

Мета: розвивати професійну компетентність учителя початкових класів

щодо вміння моделювати уроки відповідно до Державного стандарту
початкової освіти (2018) та сучасних освітніх підходів.

НЕ.1.1. Особливості моделювання уроку математики

Модель уроку – це логічна схема поетапної взаємодії вчителя й учнів у
ході уроку.
Підготовка до уроку базується на відомих кожному вчителю етапах:
визначення мети і завдань уроку, підбір змісту навчального матеріалу,
визначення методів і прийомів навчання, форм організації навчальної
діяльності, підбір матеріалу для домашнього завдання, продумування часу
для оцінювання досягнень учнів, вибір інструментів оцінювання, підбір
запитань для завершення уроку, підведення підсумків та рефлексії тощо.
Суть моделювання уроку зводиться до планування змісту педагогічної
взаємодії вчителя та учнів. Тобто слід розписати діяльність свою та учнів.
Сучасний урок має будуватися на особистісно орієнтованому,
компетентнісному, діяльнісному підходах, відображати сучасні тенденції в
освіті.
Діяльнісний підхід передбачає навчальну діяльність як спільну,
продуктивну діяльність вчителя та учня на основі співробітництва. Така
діяльність повинна відповідати потребам, інтересам, цілям учня та
усвідомлюватися ним. Компетентнісний підхід – це зміщення акценту на
вироблення і розвиток умінь діяти, застосовувати знання у нових,
проблемних ситуаціях.
Українські науковці, методисти (Н. Глузман, Л. Коваль О. Комар, Н.
Листопад, О. Митник, С. Скворцова, С. Стрелець, О. Онопрієнко та ін.)
виокремлюють наступні тенденції оновлення уроку математики в початкових
класах:
• своєрідне зняття «предметних бар’єрів» між дисциплінами різних
циклів, унаслідок чого урок стає інтегрованим;
©Г.М.Адамович

• використання «активних» методів навчання, що дозволяють залучати

учнів у процес активної навчальної діяльності;
• «суб’єкт-суб’єктна» взаємодія учнів, діалогічність уроку, можливість
прояву власної позиції тощо;
• технологізація уроку – застосування різних навчальних технологій:
навчальної взаємодії, поетапного засвоєння учнями навчального матеріалу,
формування ключових компетентностей, диференційованого навчання,
ігрової навчальної діяльності тощо.
Усі ці інноваційні прояви є свідченням того, що нові освітні підходи
змінюють зміст і структуру уроку математики, чим започатковують нові
підходи до його моделювання й проведення.
Модель комбінованого уроку математики, побудованого на засадах
компетентнісного підходу, складається з таких етапів:
1. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
2. Актуалізація опорних знань учнів і способів дій.
3. Формування нових знань і способів дій.
4. Закріплення вивченого. Формування вмінь і навичок.
5. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Під час моделювання уроку математики вихідним положенням для
вчителя є правильне визначення та чітке формулювання навчальної, виховної
та розвивальної мети. Формування ключової математичної
компетентності учнів має стати основною метою більшості уроків цієї галузі
знань в початковій школі та підкріплюватися спеціальними навчальними
завданнями. Тому важливо використовувати на уроках, як приклади, життєві
ситуації, позитивне спілкування, емоційне навчання.
Щоб ефективно організувати перший етап уроку – стимулювання та
мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, – доцільно: а) створити
умови для виникнення їхньої внутрішньої потреби, здійснити залучення
дітей до навчально-пізнавальної діяльності, підібравши такий матеріал, який
би стимулював учнів успішно працювати; б) розкрити поле (зміст) діяльності
учнів на уроці й обов’язково довести, що вони зможуть разом реалізувати
запропонований план; в) визначити вимоги до навчальних досягнень учнів
таким чином, щоб кожен усвідомив необхідність своєї плідної діяльності на
уроці.
Наступні етапи сучасного уроку математики: Актуалізація опорних
знань і способів дій - учителю потрібно з’ясувати, які набуті знання та
способи дій стануть складовою нових або основою для їх пояснення; які
поняття необхідно уточнити; які прийоми при цьому використати. Варто
використовувати засоби зворотнього зв’язку: набори карток з цифрами,
сигнальні блокноти тощо. Постійне застосування такого засобу навчання
надає вчителеві інформацію про те, як «просуваються» учні в змісті
матеріалу, на якому рівні засвоєння вони перебувають, які труднощі
відчувають. Це допомагає оперативно реагувати та коригувати технології
©Г.М.Адамович

навчання з метою ефективного формування у молодших школярів

відповідних умінь.
Процес моделювання такого етапу уроку, як формування нових знань і
способів дій можна здійснювати в такій послідовності. З’ясувати місце та
причини утруднення (це доцільно розпочинати ще під час актуалізації, коли
учні виконують завдання). Побудувати план розв’язання проблеми (учні
мають вголос проговорити план власних подальших дій: ставиться мета, яка
завжди передбачає вихід із ситуації утруднення; обирається спосіб, будується
план досягнення мети і визначаються засоби – алгоритми, моделі тощо).
Таким процесом має керувати вчитель за допомогою діалогу, в такому разі
домінуючим має бути, як поле діяльності вчителя, так і учнів. Далі треба
спланувати, яким чином може відбуватися ознайомлення учнів з новим
матеріалом. Завершується планування цього етапу уроку виконанням завдань
репродуктивного характеру, які передбачають відтворення засвоєних знань і
способів дій (більшість методистів радять його проводити в процесі
колективної діяльності та з коментуванням уголос).
З метою закріплення вивченого слід передбачати виконання завдань
варіативного характеру, поступово підвищуючи складність (доцільно
організовувати проведення самостійної роботи, бажано б добирати завдання
практико-зорієнтованого характеру).
Останній етап, рефлексія навчальнопізнавальної діяльності учнів,
відбувається обговорення реалізації плану, оцінювання та самооцінювання
діяльності учнів. Основні види підсумку уроку, за якими доцільно
здійснювати загальну та індивідуальну рефлексію діяльності учнів на уроці: •
діяльнісний (Що ми з вами встигли зробити?); • розвивальний (Чого ви
навчились? На яку сходинку піднялися? Чому стали розумнішими,
дорослішими, сильнішими?); • змістовий (На які питання, поставлені на
початку та в процесі уроку, змогли відповісти? Що нового дізналися?); •
емоційний (Кому з учнів ви б хотіли подякувати за співпрацю?
Основні методи оволодіння математикою в початковій школі:
предметно-маніпулятивна діяльність, моделювання, спостереження,
дослід, вимірювання, тобто емпіричні методи навчання. Поступово
відбувається перехід до теоретичних методів (узагальнення, класифікація,
порівняння тощо).
Основні засоби навчання: різноманітний лічильний матеріал (ґудзики,
жолуді, палички дерев’яні, кубики, набори лічильних паличок Кюізенера,
ЛЕГО-конструктори, сотенний квадрат), який має бути в кожного учня. Такі
засоби відповідають сприйняттю дітей 6-7-8 річного віку та допомагають у
засвоєнні абстрактних понять, якими є математичні поняття.
Рекомендуємо переглянути вебінар Л.І.Меркотан «Математика у
НУШ: як поєднати традицію з новими стратегіями компетентнісного
навчання» [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=D4o88db2hp0
©Г.М.Адамович

НЕ 1.2. Особливості моделювання уроку української мови

Особливістю сучасних уроків з мовно-літературної освітньої галузі є те,
що вони можуть бути інтегрованими (відповідно до тієї чи іншої Типової
навчальної програми). Логіка моделювання уроку залишається така ж, як
описана вище.
Окреслимо ряд особливостей уроків української мови відповідно до
нового Державного стандарту початкової освіти. Так, компетентнісно
орієнтоване навчання української мови вимагає застосування методів, які
передбачають активну діяльність учнів. До таких відносимо: продуктивні
(вивчений мовний матеріал застосовується в мовленнєвій практиці);
евристичні або частково-пошукові (окремі елементи нових знань учень
знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань); проблемні (учень
усвідомлює проблему і знаходить шляхи її вирішення); інтерактивні (активна
взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр осмислює свою діяльність,
відчуває свою успішність); ігрові (пізнання, комунікація через гру).
Моделюючи уроки, учителю необхідно передбачити наступні види
активностей: залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення,
виокремлення, аналізу, інтерпретації; оцінювання та використання усної
інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі,
мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо). Роль учителя: створити
ситуації, в яких мова в учнів з‛являтиметься природно.
Найбільш поширені види діяльності: розмова для комунікації, для
навчання і під час навчання, для виступу перед аудиторією. До прикладу,
замість самостійної роботи можна пропонувати учням виконувати завдання в
парах чи в малих групах з наступним обговоренням. “Крісло автора” –
дитина має підготуватися до цього (вдома, з другом чи однокласником),
доречно під час виступу користуватися своїми записами, наочністю,
малюнками. Цікавим методом роботи розвитку уміння спілкуватися усно є
сторітелінг з використанням кубиків Рорі чи інших сюжетних кубиків.
Залучаючи учнів до читацької діяльності, слід розуміти, що вона
ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для
читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають
уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та
перетворювати інформацію, уявляти, творчо мислити. Однією з цілей уроків
читання є дати нагоду дітям отримувати задоволення від книжки. Цього
ніколи ми не осягнемо, якщо будемо самі обирати дітям книжки для читання.
Тому на уроках періодично слід продумувати діяльність, де б учні мали
змогу обирати тексти для читання.
Важливим також є залучення учнів до реальної писемної практики,
зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом
такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному
та віртуальному просторі та редагувати їх.
©Г.М.Адамович

Вміння каліграфічно писати та вміння застосовувати до письма всі

правила правопису треба відрізняти від вміння оформлювати думки на
папері.
Що потрібно робити, щоб учні мали можливість гнучко і ефективно
використовувати письмо для виконання різних задач?
• Пишіть з учнями щодня 10-15 хв (дитина вчиться писати, коли пише, а
не коли слухає, як треба писати).
• Дайте учням можливість обирати.
• Вчіть учнів писати з різною метою.
• Вчіть учнів використовувати різні стратегії для написання текстів
(мозковий штурм, опорні слова, слухання текстів і музики на тему,
обговорення теми з товаришем, написання на чернетку, читання
товаришам у групі, вчительці за бажанням, наприклад, на ранковому
колі).
• Вчіть учнів записувати текти розбірливо і грамотно (бажано на
окремих аркушах); чим більше креслень і змін, тим більше
удосконалюється процес писання.
• Створіть у класі співтовариство письменників (EdEra).
• Не задавайте писати твори додому.
Центральне місце на уроках має відводитися опануванню учнями
мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих
умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних). Нові теми в
курсі не варто інтегрувати з іншими уроками, а чітко опрацьовувати на
окремих відведених для цього занять.
На уроках української мови також необхідно знаходити час для
опанування медіаграмотністю, для цього можна включати різні види вправ і
завдань для аналізу медіапродуктів. Крім цього, достатньо часу слід
приділити театралізації. Залучення учнів до сценічної творчості, в умовах
якої діти набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, забезпечує
розвиток емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й само
ефективності, уміння долати бар’єри, співпрацювати з іншими.

НЕ 1.3. Особливості моделювання уроку «Я досліджую світ»

Особливостями моделювання уроків з курсу «Я досліджую світ» є:
• Основний інструмент для пізнавальної діяльності учнів – практика.
• Ранкова зустріч
• Проблемне запитання
• Діяльність для актуалізації досвіду учнів
• Експеримент, дослідження
• Робота в групах
• Гра
• Різні види читання
• Рефлексія
©Г.М.Адамович

Основу уроків повинно становити дослідницьке навчання.

Дослідницьке, проблемне навчання закладає основи формування
компетентності навчання упродовж життя. Основний засіб – навчальне
дослідження, у процесі якого передбачено виконання учнями під
керівництвом вчителя дослідницьких навчальних завдань з невідомим
наперед рішенням, спрямованих на створення уявлень про об'єкт або явище
довкілля (І.Якиманська). Дослідження – процес пошуку невідомого,
безкорисливий пошук істини.
Дослідницька діяльність – це не виконання рефератів. Це практичні
роботи; демонстраційні і лабораторні досліди; експерименти; спостереження
у природі; екологічне моделювання і прогнозування; вирішення ситуативних
і проблемних завдань, навчальні проекти тощо.
Навчання поза межами класу і школи (екскурсії, виставки, театр,
філармонія, концерти) посилює компетентнісну орієнтованість освітнього
процесу, особливо в контексті ціннісних ставлень та набуття учнями досвіду
у сфері культурного життя. Тому окремим типом уроку з курсу «Я
досліджую світ» може бути урок-екскурсія.
Академічна свобода вчителя надає йому можливість самостійно
визначати число екскурсій, тематику, місце, час, досліджувані об‛єкти та
явища.

НЕ 1.4. Особливості моделювання уроку мистецтва

Мистецтво в школі – навчальний предмет, який має на меті виховання
емоційно-ціннісного ставлення учнів до мистецтва, формування ключових
компетентностей, а також розвиток творчого потенціалу особистості, здатної
до самореалізації в музичній та образотворчій діяльності і безперервного
вдосконалення в процесі самоосвіти.
Зокрема, уроки музичного мистецтва передбачають включення учнів у
різні види музичної діяльності: хоровий спів, гру на елементарних музичних
інструментах, сприймання та аналіз-інтерпретацію музичних творів,
імпровізацію (вокальну, інструментальну, ритмічну, пластичну), рухи під
музику.
Зміст і методика викладання музичного мистецтва в загальноосвітній
школі сформувалися протягом ХХ ст. під впливом ідей відомих вітчизняних і
зарубіжних митців: Миколи Леонтовича, Василя Верховинця, Еміля
ЖакДалькроза, Золтана Кодаї, Карла Орфа, Дмитра Кабалевського та ін.
Система музично-ритмічного виховання, створена швейцарським
педагогом і композитором Е. Жак-Далькрозом (1865-1950), органічно
поєднує музику, слово і рух (крокування, стрибки, танцювальні та пластичні
рухи), передбачає широке використання імпровізації, створення
ритмопластичних образів. Система загального музичного виховання
угорського композитора і фольклориста Золтана Кодаї (1882-1967),
ґрунтується на принципах опанування учнями пісенного фольклору рідного
народу та ін. народів світу, розвитку звуковисотного і ладогармонійного
©Г.М.Адамович

слуху шляхом відносної сольмізації, засвоєння нотної грамоти. Педагогічні

основи системи музичного виховання німецького композитора Карла Орфа
(1895-1982) викладені у 5-томному посібнику «Шульверк», спрямовують
навчання на максимальне стимулювання творчого розвитку учнів засобами
індивідуального і колективного музикування (спів і гра на елементарних
музичних інструментах), декламаційних вправ і музичнорухових ігор на
фольклорній основі, вільної імпровізації та театру. Ці ідеї є особливо
популярними серед сучасних учителів.
Структура уроку музичного мистецтва може виглядати наступним
чином: включає різноманітні види музично-творчої діяльності школярів:
слухання музики, її виконання (спів, музикування, рухи), творчість у галузі
музики, теоретичне вивчення музичного мистецтва. В окремий елемент
уроку можуть бути включені вправи (ритмічні, звуковисотні, вокально-
хорові), бесіди за темою уроку, ігри, творчі завдання. Особливістю у
створенні емоційної атмосфери уроків музики стали музичні вітання, а також
вхід до класу та вихід під музику.
Таким чином, структура уроку музичного мистецтва може бути
розширена за рахунок різноманітних форм спілкування учнів з музикою:
танцювальних рухів, пластичного інтонування, інсценізації, гри, музичних,
живописних, літературних творчих завдань. Побудова уроку залежить від
його змісту, навчального матеріалу, а саме – музичних творів, що
забезпечують розкриття теми уроку, вирішення його цілей і завдань.
Дидактична структура уроку великою мірою залежить і від педагогічної
майстерності вчителя музики, його естетичних та педагогічних
уподобань,наданні переваги певному компоненту (вокально-хоровій роботі,
музикуванню,сприйманню музики,тощо).
Про особливості конструювання уроків образотворчого мистецтва
читайте за покликанням : Чому не можна оцінювати дитячі малюнки? 6
вправ для розвитку мислення через малювання –[Електронний ресурс] Режим
доступу: https://osvitoria.media/experience/chomu-ne-mozhna-otsinyuvaty-
dytyachi-malyunky-6-vprav-dlya-rozvytku-myslennya-cherez-
malyuvannya/?fbclid=IwAR2AxSr-
VrXKVqozW_WVRrg8C0zgiSaYGPOrn26Acvw0XRP_whAJ4y2Q6wY

Рекомендовані джерела
1. Варіативність уроку в сучасній школі : навч. посіб. / уклад. :
К.М. Гнезділова, Н.В. Касярум, В.М. Король, О.П. Савченко. – Черкаси
: Вид.від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2007. – 186 с.
2. Коваль Л. Особливості моделювання сучасного уроку математики в
початковій школі відповідно до проблем її реформування / Л.Коваль. –
[Електронний ресурс] Режим доступу:
file:///C:/Users/Admin/Downloads/gsuk_2015_12-13_52.pdf
©Г.М.Адамович

3. Мариновська О.Я. Педагогічна інноватика & Менеджмент інновацій :

навч.-метод. посіб. / О.Я. Мариновська. – Івано-Франківськ : Місто НВ,
2019. ‒ 504 с.
4. Методика музичного виховання: Урок музичного мистецтва в сучасній
українській школі: методичні рекомендації до змісту, організації та
проведення уроків музичного мистецтва в ЗОШдля студентів денної та
заочної форм навчання напряму підготовки 6020204 «Музичне
мистецтво», 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) / Укладач М.М.
Качур. – Мукачево: МДУ, 2017. – 26 с.
5. Організаційні форми навчання у початковій школі : посіб. /
Савченко О.Я., Бібік Н.М.,Мартиненко В.О., Цимбалару А.Д.,
Вашуленко М.С., Пономарьова К.І., Прищепа О.Ю., Листопад Н.П.,
Вашуленко О. В., Андрусенко І.В. – К. : Педагогічна думка, 2017. –
423 с.
6. Пономарьова К. Сучасний урок української мови: компетентнісно
орієнтовані цілі і структура / К. Пономарьова // Початкова школа, 2015.
– С. 21-28.
7. Професійний стандарт «Вчитель початкових класів» (наказ МСП
України № 1143 від 10.08.2018 р.) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу до журн. : http://nus.org.ua/wp-
content/uploads/2018/08/20180815.pdf
8. Савченко О.Я. Мета і результат уроку в контексті компетентнісного
підходу / О.Я. Савченко // Початкова школа. – 2015. – № 3. – С. 10-15.
9. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах / О.Я. Савченко. -
К., 1997. - 256 с.
10.Савченко О.Я. Сучасний урок: суб’єктність навчання і варіативність
структури / О.Я. Савченко // Початкова школа. – 2011. – № 9. – С. 11–
15.
11.Сучасний урок української мови – нові реалії, нові підходи –
[Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.lycem-do-
dytyny.com/urok-z-ukrajinskoji-movy/.
12.Урок математики у початковій школі: мета, завдання, структура [Текст]
/ Світлана Скворцова, Оксана Онопрієнко // Початкова школа. - 2015. -
№ 1. - С. 4-9.
13.Як зацікавити математикою в НУШ: поради від вчительки з топ-50
Global Teacher Prize Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://nus.org.ua/articles/yak-zatsikavyty-matematykoyu-v-nush-porady-
vid-vchytelky-z-top-50-global-teacher-prize-ukraine/
14.Чому не можна оцінювати дитячі малюнки? 6 вправ для розвитку
мислення через малювання – [Електронний ресурс] Режим доступу:
https://osvitoria.media/experience/chomu-ne-mozhna-otsinyuvaty-dytyachi-
malyunky-6-vprav-dlya-rozvytku-myslennya-cherez-
malyuvannya/?fbclid=IwAR2AxSr-
VrXKVqozW_WVRrg8C0zgiSaYGPOrn26Acvw0XRP_whAJ4y2Q6wY
©Г.М.Адамович