Монгольська навала на Русь

Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ

на території руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили
політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії,
найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській
історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-
тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–
1238 років військо Монгольської імперії
завоювало Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-
східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи
оволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом
здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом
наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.
Загарбання Київської Русі військами хана Батия стало можливим завдяки
їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими
князівськими дружинами і народним ополченням.
Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських
дій, непідготовленість більшості міст до оборони. Батиєва
навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька
століть назад. Встановлене ординське
іго законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи
централізації земель і відродженню державності. У монголів було сильне
військо яке складалося з важкої і легкої кінот. Легка кінота нападала на
замок, потім ніби здавалась і виманювала з замку до важкої кіноти а та їх
знищувала.
Початок навали
Згідно з офіційною історіографією монгольська навала прийшла на
Русь 1237 року, але вперше на теренах Київської Русі вона почалась
1223 року. Найкращі полководці Темучина, Джебе і Субедей мали намір
напасти на половців. Князі Київської Русі Данило Галицький, Мстислав
Удатний, Мстислав Чернігівський приєднались аби підтримати половецького
князя Яруна Половецького. Їхнє військо досягло до 50-60 тисяч воїнів. У
монголів було лише 25 тисяч.
Не маючи плану дій, першими у бій ринулись половці, а Мстислав
Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цією помилкою Джебе і Субедей
атакували легкою кіннотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши
тактичну перевагу, монголи контратакували. В розпал бою Данила
Романовича поранили, і йому довелось відступати із Мстиславом Удатним
разом з військом. Половці під час бою почали втікати. Проте Мстислава
Чернігівського в першому бою не перемогли, і його табір почали
штурмувати. Три дні йшов штурм. Не перемігши в бою, його здолали
хитрістю під час переговорів. Він погодився дати платню за військо і за себе,
але монголи його підступно вбили.
Наслідки
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків
поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і
етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть
назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало
централізації земель і князівств, завадило відродженню державності.
Іншої позиції дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-
татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість стимулювала боротьбу
східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.