Нова українська школа:

міжнародні стандарти та національні

пріоритети
Євгенія Миколаївна Бачинська,
кандидат педагогічних наук, доцент
 Сучасні тенденції розвитку
суспільства

• постіндустріальне суспільство (пріоритет послуг над

виробництвом);
• шостий технологічний устрій;
• глобалізація;
• інформатизація;
• міжнародні стандарти освіти
Постіндустріальне суспільство

Однією із пріоритетних концепцій розвитку сучасного

суспільства є концепція постіндустріального
суспільства. Термін "постіндустріальне суспільство"
був уведений до наукового обігу у 1974 році
американським політологом Д. Беллом. На його думку,
суспільство досягає постіндустріальної стадії розвитку,
коли трансформуються основи його виробничої
діяльності, тобто замість сфери матеріального
виробництва під впливом науково-технічного прогресу
пріоритетною стає сфера інформаційного обміну та
широкого надання різноманітних послуг.
 Характеристики постіндустріального
суспільства

• перевага інформаційних ресурсів;

• виробництво та використання
високотехнологічних товарів та послуг, внаслідок
чого знижується залежність виробництва від країн -
виробників промислової продукції;
• основним чинником економічного зростання стає
реалізація людьми свого інтелектуального
потенціалу, а найбільш прибутковими інвестиціями -
інвестиції в людський капітал
 Список технологічних устроїв
I Початок Першої 1772 рік Водяний двигун, виплавка чавуну і обробка заліза, будівництво каналів
промислової
революції
II Епоха пари 1825 рік Паровий двигун, вугільна промисловість, машино- та верстатобудування,
чорна металургія
II Епоха сталі (Друга 1875 рік Електротехнічне і важке машинобудування, виробництво сталі,
I промислова неорганічна хімія, важке озброєння, кораблебудування, лінії
революція) електропередач, стандартизація

IV Епоха нафти 1908 рік Синтетичні матеріали, органічна хімія, кольорова металургія,
автомобілебудування, атомна енергетика
V Епоха комп'ютерів і 1971 рік Обчислювальна техніка, телекомунікації, роботобудування, мікро-і
телекомунікацій оптиковолоконні технології, штучний Інтернет, біотехнології
(Науково-технічна Перше вживання назви "Кремнієва долина", поява першого
революція) мікропроцесора Intel 4004.
VI Нанотехнології 2004 рік Графен - моношар атомів вуглецю, отриманий в жовтні 2004 року у
Манчестерському університеті.

VI Епоха когнітивних 2060 рік ?

I технологій (?) (?)
 П’ятий технологічний устрій

• електронна промисловість
• обчислювальна техніка
• оптико-волоконна техніка
• програмне забезпечення
• телекомунікації
• роботобудування
• виробництво і переробка газу
• інформаційні технології
 Шостий технологічний устрій

• наноелектроніка
• молекулярна і нанофотоніка
• наноматеріали і наноструктуровані покриття
• наносистемна техніка
• біотехнологія
• нанобіотехнологія
• інформаційні технології
• когнітивні науки
• соціогуманітарні технології
• конвергенція нано-, біо-, інфо- і когнітивних технологій
(так звана НБІКС-конвергенція (NBIC))
 Сучасні тенденції розвитку суспільства

В останні десятиліття особливо чітко проявили себе

деякі нові тенденції і проблеми соціального,
економічного та культурного розвитку
загальносвітового характеру, які виникають на цій
основі. Це насамперед процеси глобалізації в
економічній і культурній галузях, інформаційна
революція та створення світових інформаційних
мереж
 Глобалізація

Глобалізація – це створення єдиних загальносвітових

систем в економіці, технологіях, інформації,
культурі, освіті тощо. Вона формує в різних країнах
нове, в значній мірі уніфіковане сприйняття
дійсності, новий стиль життя людей, нові спільні
цінності.
У результаті таких процесів країни і народи стають не
тільки взаємопов'язаними між собою, а й
взаємозалежними.
Глобалізація – це злиття національних економік в
загальносвітову систему, яка базується на лібералізації
руху товарів і капіталів, швидкій передачі інформації,
на технологічній та науково-технічній революції.
Населення планети повинно вміти управляти
загальносвітовою економікою, що, безперечно,
впливає на створення спільних (уніфікованих)
систем освіти.
 Міжнародні стандарти освіти

Основні тенденції розвитку суспільства знайшли

відображення в міжнародних документах в галузі
освіти. Лісабонська стратегія.
У Рекомендаціях Європейського парламенту та
Європейської Ради від 18 грудня 2006 року «Про
основні компетентності навчання потягом усього
життя» рекомендовано державам-членам розробити
для всіх систему основних компетенцій, як
частину їх стратегій навчання протягом усього
життя.
 Основні компетенції для навчання
протягом усього життя - європейські
еталонні рамки
Еталонні рамки визначають вісім основних компетенцій:
1) Спілкування рідною мовою;
2) Спілкування іноземними мовами;
3) Знання математики та загальні знання у сфері науки і
техніки;
4) Навички роботи з цифровими носіями;
5) Навчання заради здобуття знань;
6) Соціальні та громадянські навички;
7) Ініціативність та практичність;
8) Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Рамкова програма ЄС щодо оновлених
ключових компетентностей
Європейський парламент і Рада Європейського Союзу 17
січня 2018 року схвалили Рамкову програму оновлених
ключових компетентностей для навчання протягом життя.
Основними цілями Рамкової програми Європейського
Союзу є:
1. Визначити ключові компетенції, необхідні для
працевлаштування, посилення особистого потенціалу,
активного громадянства та соціальної інтеграції.
2. Створити довідник для розробників освітніх політик,
надавачів освітніх і тренінгових послуг, керівних кадрів
закладів освіти, роботодавців, а також безпосередньо
тих, хто навчається.
3. Підтримувати зусилля на європейському,
національному, регіональному та місцевому рівнях
задля сприяння розвитку компетенцій для навчання
протягом усього життя.
 Порівняльний перелік ключових
компетентностей ЄС
Оновлено перелік і назви ключових компетентностей, визначених Європейським Союзом,
порівняно з попередньою редакцією (dystosvita.blogspot.com/2018/01/2018.html?m=1).
Було (2006) Стало (2018)
1. Спілкування рідною мовою
1. Грамотність
(Communication in the mother tongue)
(Literacy competence)
2. Спілкування іноземними мовами
2. Мовна компетентність
(Communication in foreign languages)
(Languages competence)
3. Математична компетентність та основні
3. Математична компетентність та компетентність у науках,
компетентності у природничих і точних науках
технологіях та інженерії
(Mathematical competence and basic competences in
(Mathematical competence and competence in science,
science and technology)
technology and engineering)
4. Цифрова компетентність
4. Цифрова компетентність
(Digital competence)
(Digital competence)
5. Навчання вчитись
5. Особиста, соціальна та навчальна компетентність
(Learning to learn)
(Personal, social and learning competence)
6. Соціальна і громадянська компетентність
6. Громадянська компетентність
(Social and civic competences)
(Civic competence)
7. Почуття ініціативності та взаємодії
7. Підприємницька компетентність
(Sense of initiative and entrepreneurship)
(Entrepreneurship competence)
8. Культурна впевненість і самовираження
8. Компетентність культурної обізнаності та самовираження
(Cultural awareness and expression)
(Cultural awareness and expression competence)
 Нормативні документи України
в галузі освіти

• Закон України «Про освіту»;

• Розпорядження Кабінету міністрів України «Про
схвалення Концепції реалізації державної політики у
сфері реформування загальної середньої освіти "Нова
українська школа" на період до 2029 року»
 Закон України «Про освіту»
Стаття 8. Види освіти
• формальна;
• неформальна;
• Інформальна
Стаття 18 «Освіта дорослих»
Освіта дорослих, що є складовою освіти протягом життя,
спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на
безперервне навчання з урахуванням її особистісних потреб,
пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки.

У статтях 53, 54, 59 утверджено право вчителя на навчання

упродовж життя та академічну мобільність, вибір видів і форм
професійного зростання, суб’єктів освітньої діяльності.
 Концепція нової української школи

• Описує формулу Нової української школи

• Визначає етапи впровадження реформи

• Сайт «Нова українська школа» на порталі

Департаменту освіти і науки КОДА
Нова українська школа: порадник для
вчителя. Навчально-методичний посібник