1 завдання

Висновки: Оскільки у першому варіанті дослідження бачимо, що у країні А

коефіцієнт більше ніж у країні Б, то це говорить про те, що виробляти
кольорові метали варто країні Б.
За другим варіантом: виробляти текстиль варто країні А.
Тобто спеціалізація країни А- текстиль, а країни Б – кольорові метали.
2 завдання

На жаль, монетарні заходи в Україні не були підкріплені відповідними

кроками в податковій політиці, у сфері приватизації та структурній
перебудові економіки. Наслідком відсутності структурних реформ та
незмінних підходів у проведенні податкової політики, негнучкості
бюджетних витрат стало значне посилення податкового тиску.
 У класичному розумінні бюджетно-податкова (або фіскальна) політика є
інструментом:
1. перерозподілу доходів і забезпечення державою найбільш вразливих
верств населення;
2. коригування алокації економічних ресурсів і підвищення
продуктивності факторів виробництва;
3. макроекономічної стабілізації та утримання фіскальної стійкості.
Проте у зв’язку з теперішньою кризою домогтись результатів – надто важко.
В Україні упродовж останніх років наголос робиться на макростабілізаційній
функції фіскальної політики і зведено до мінімуму діяльність уповноважених
органів з реалізації функцій перерозподілу доходів і алокації економічних
ресурсів.
Виявом такого підходу став і проект бюджету на 2020 рік (законопроект
№2000 від 15.09.2019). Так, найбільш вагомими статтями скорочення
відносних видатків зведеного бюджету, згідно із прогнозом Мінфіну, в 2020
р. мають стати:
 соціальний захист і соціальне забезпечення: зменшення з 9,6% ВВП у
2017 р. і 8,3% у 2019 р. до 7,0% ВВП у 2020 р.;
 охорона здоров’я: зменшення з 3,4% ВВП у 2017 р. і 3,2% у 2019 р. до
2,9% ВВП у 2020 р.;
 освіта: зменшення з 6,0% ВВП у 2017 р. і 6,2% у 2019 р. до 5,6% ВВП у
2020 році.
 Але, на жаль, здобутки Мінфіну, ДФС та численних антикорупційних
органів у даній сфері є дуже скромними.

Вбудований стабілізатор – це економічний механізм, який дозволяє знизити

амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості та випуску без змін
економічної політики.
В Україні:
А) у період буму і відповідно в період інфляції збільшення ставок
оподаткування за умов прогресивної системи оподаткування через зростання
доходів домашніх господарств і підприємницького сектору зменшує особисті
доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сукупний попит і уповільнює
зростання цін та заробітної плати ( вплив на доходи підприємницького
сектору і, відповідно, на інвестиційний попит аналогічний);
б) допомога на випадок безробіття, соціальна допомога та інші соціальні
трансферти.