ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ

ІМЕНІ І.П КОТЛЯРЕВСЬКОГО

Кафедра теорії музики

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА З ГАРМОНІЇ:

ПОБІЧНІ СЕПТАКОРДИ

студентки IV курсу
виконавсько-музикознавчого
факультету
Левченко Анни Андріївни

Харків ––2019
 Тема: Септакорди побічних ступенів.
Мета: виклад нового матеріалу, закріплення знань, умінь та навичок з
теми септакорди.
Хід уроку:
1. Перевірка Домашнього завдання.
2. Виклад нового матеріалу: В ладу, як і в будь якій
сладнопідпорядкованій системі, поєднуються елементи, які умовно
поділяються на головні та другорядні, основні і побічні. Таке розділення
існує на різних рівнях  – ступенів, інтервалів, тризвуків та септакордів.
Наприклад: головні тризвуки ладу – T (І 5/3), S (IV5/3), D (V5/3), усі
інші відносяться до побічних.
Основні септакорди ладу V7, II7, VII7  – найбільш яскраві
представників домінантової та субдомінантової груп. Усі інші септакорди
називаються септакордами побічних ступенів, або побічними септакордами.
До них належить I7, III7, IV7 і VI7. (приклад №1)

Побічні септакорди за структурою – великі мажжорні та малі мінорні (в

натуральних ладах): в мажорі I7, IV7 – великі мажорні, ІІІ7, VI7  – малі
мінорні, в мінорі навпаки. (приклад №2)
 В гармонічному мажорі IV7 стає великим мінорним, більш різкішим по
звучанню; VI7  – гостро дисонуючим, збільшеним і застосовується як
подвійне затримання IV6 або II43. (приклад №3)

В гармонічному мінорі ІІІ7 стає збільшеним, і розв’язується, як

правило, подвійним затриманням І6. (Приклад: Чайковський. Опера «Евгений
Онегин» ІІ к. )

Побічні септакорди, як правило, не мають яскраво вираженої

функціональної сили. Найбільш яскравим з них по функції є IV7. III7 –
слабка домінанта, VI7 – вельми слабка субдомінанта, адже акорд містить три
спільних звуки з тонікою, тому часто використовується у вигляді
квінтсекстакорду в функції тоніки з додаванням сексти. (Приклад. Скрябін.
Поема ор.32 № 1)
 Основною формою застосування побічних септакордів є діатонічна
секвенція. Звідси їх старовинна назва «секвенцакорди».
Розв’язання: Найбільш поширеним способом є той спосіб, який
характерний ІІ7–Д: септима і квінта на ступінь вниз, два інших звуки
залишаються на місці.

3. Практична робота:
Побудувати в заданих тональностях побічні септакорди та їх
обернення, розв’язати.
Визначити і розв’зяти у всіх можливих тональностях наступні акорди.

Гармонізувати уривки мелодій.

4. Домашнє завдання: Виконати задачі Абизова № 447 (2, 3, 4, 5, 6).

Гра за фортепіано №446.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абызова Е. Н. Гармония : учебник. Москва : Музыка, 2008. 383 с.

2. Алексеев Б. Задачи по гармонии. Москва : Музыка, 1976. 2-е изд. 246 с.
3. Дубовский И., Евсеев С., Способин И., Соколов В. Учебник гармонии.
Москва : Музыка, 1965. 436.
4. Холопов Ю. Гармония. Теоретический курс. Санкт-Петербург : Лань,
2003. 544 с.