Министерство образования и науки Украины

АЗОВСКИЙ МОРСКОЙ ИНСТИТУТ

Национальный университет Одесская морская академия

Кафедра «Навигация и управление судном»

МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
для выполнения Расчётно - графической работы
студентами 3-3-СВ специальности «Судовождение»
по дисциплине «Радиотехника и электроника»

УТВЕРЖДЕНО
на заседании кафедры НиУС
протокол №___ от ______2018

Мариуполь
2018
1
 Радіотехніка і електроніка : методичні вказівки для виконання розрахунково-
графічної роботи з дисципліни "Радіотехніка і электроника" / Сост. А. Н. Іванов -
Маріуполь: АМИ НУ "ОМА", 2018. - 32 с.
Методичні вказівки для виконання розрахунково - графічної роботи
«Радиотехника и электроника» розроблено відповідно до вимог навчального
плану та МК ПДНВ-78/95 з Манільським поправками 2010 року до підготовки
вахтового помічника капітана Призначені для студентів АМІ НУ «ОМА» напряму
підготовки 6.070104 «Морський та річковий транспорт» спеціальності
«Судноводіння».

Рецензент: к.т.н. доцент А.А. Лысый.

Рассмотрено и одобрено
на заседании кафедры НиУС
протокол № ___ от ______ 2018г.
Рекомендовано методическим
советом АМИ НУ «ОМА»
протокол № ________ 2018г.
©Азовский морской институт НУ «ОМА», 2018

2
 ЗМІСТ

1. Загальні відомості про розрахунково - графічну роботу ---------------------------

2. Принцип радіозв'язку ---------------------------------------------------------------------

3. РГР 1. Розрахунок кінцевого каскаду транзисторного підсилювача,

 мающего трансформаторний вихід --------------------------------------------------------

4. РГР 2. Розрахунок одноконтурного вхідного ланцюга з трансформаторним

зв'язком і налаштованою антеною. ............................ ... ...................... ...

Література. .................................. ... .....................

3
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПО РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНІЙ РОБОТІ

На сучасних судах застосовуються різні технічні засоби, за допомогою яких судноводій

отримує навігаційну інформацію. Гірокомпас, ехолот, лаг, радар, радіоприймальні і
радіопередавальні пристрої відносяться до групи електронавігаційних приладів і займають
істотне місце в забезпеченні безпечного процесу навігації судна і управління його рухом.
Сучасні засоби радіозв'язку і радіонавігації, включають компоненти сучасної технічної
електроніки - напівпровідникові прилади, інтегральні мікросхеми і мікропроцесори. Широко
використовуються джерела живлення, підсилювачі, генератори, елементи імпульсної і
обчислювальної техніки. При виконанні розрахунків електронних пристроїв, використанні
характеристик компонентів і побудові графіків, студент якісніше засвоює теоретичний матеріал
по радіотехніці і електроніці. Для досконалого володіння радіонавігаційним устаткуванням,
потрібні знання принципів роботи цих компонентів, їх характеристик і типів. Відповідно до
програми дисципліни "Радіотехніка і электроника" підготовки бакалаврів вищих морських
учбових закладів за фахом "Судноводіння" передбачене виконання розрахунково - графічної
роботи.Целью выполнения расчётно - графической работы является закрепление теоретических
и практических знаний, развитие творческих способностей студентов, возможность на
практических примерах оценить и проанализировать применение перечисленных выше
компонентов. Метою виконання розрахунково - графічної роботи являється закріплення
теоретичних і практичних знань, розвиток творчих здібностей студентів, можливість на
практичних прикладах оцінити і проаналізувати застосування перелічених вище компонентів.
Розрахунково - графічна робота (РГР) складається з двох завдань:
Завдання 1. Розрахунок крайового каскаду транзисторного підсилювача з трансформаторним
виходом.
Завдання 2. Рассчет одноконтурного вхідного ланцюга з трансформаторним зв'язком з
налагодженою антеною.

Початкові дані до розрахунково - графічним роботам визначаються відповідно до

варіанту (сума трьох останніх цифр залікової книжки)по Таблицях. Завдання мають
бути поміщені в текстову частину розрахунково - графічної роботи з вказівкою
одиниць виміру. При виконанні розрахунку слід приводити формули і проміжні числові
дані, що необхідно для перевірки розрахунку і відшукування помилок обчислень. За
кожним розрахунком має бути окремо написана відповідь з вказівкою одиниць виміру.
Структура розрахунково - графічної роботи: титульний аркуш, початкові дані варіанту,
зміст, введення, завдання, приведені в змісті цього методичного посібника, укладення, список
літератури.
Структура розрахунково - графічної роботи: титульний аркуш, початкові дані варіанту,
зміст, введення, завдання, приведені в змісті цього методичного посібника, укладення, список
літератури.
Розрахунково - графічна робота виконується у вигляді текстової частини і ілюстрацій
(малюнки, графіки). Текстова частина оформляється на окремих листах формату А4 (297 х 210
мм) в рукописному виді або у віддрукованому з використанням комп'ютера (наприклад, з
використанням текстового редактора WORD, розмір шрифту 14 з полуторним інтервалом між
рядками). На листах оставляются поля : ліворуч - 25 мм, справа - 10 мм, згори і знизу - 20 мм
Усі розрахунки і обчислення мають бути приведені із застосуванням одиниць міжнародної
системи (СИ).
Малюнки і графіки виконуються акуратно на окремих листах кульковою ручкою із
застосуванням креслярського приладдя або за допомогою якої-небудь комп'ютерної програми.
Масштаб зображуваної частини має бути вибраний таким, щоб площа листа була використана
4
повно і раціонально але, не виходячи за його вказівку вище межі. Кожен малюнок повинен мати
номер і назву, що розміщуються під малюнком.
Номер таблиці і її назва розміщуються над таблицею.
У тексті повинні наводитися посилання (вказуватися номери) на малюнки, таблиці і
формули при цьому самі формули нумеруються тільки ті, які згадуються в тексті.
Ілюстрації і таблиці слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються
уперше, або на наступній сторінці.
Усі листи розрахунково - графічної роботи мають бути пронумеровані, починаючи з
титульного аркуша (на нім номер не вказується). Номери сторінок проставляються в нижньому
правому кутку.
Цей методичний посібник розроблений для із студентів заочного навчання і скороченого
терміну навчання.
Зразок оформлення титульного аркуша приведений в Додатку 2.

2. Принцип радіозв'язку

Структура системы радиосвязи представлена на рис. 1. Несучі коливання не містять інформації,

але добре випромінюються і поширюються у вільному просторі. Тому з їх допомогою
інформація, закладена у первинному сигналі, переноситься у вільному просторі. Інформація
закладається в один з параметрів несучого коливання U (t) = U cos (ωt + φ) m методом
модуляції. Зміни амплітуди Um, частоти ω або фази φ, згідно із законом зміни первинного
сигналу, що відображає інформацію, яка передається.
Структура системи радіозв'язку представлена на рис. 1.

Рис.1. Структурна схема радіозв'язку.

Елементи, що входять в структуру радіозв'язку (рис.1), є приналежністю будь-якої складної
системи радіозв'язку. Без будь-якого з них радіозв'язок неможливий.
Модульовані високочастотні коливання відносять до вторинних сигналів і називають
радіосигналами. Процес модуляції високочастотного коливання низькочастотних первинним
сигналом є по суті операцією перенесення спектра первинного сигналу, що відображає
передане повідомлення, в область радіочастот (рис.2).

Рис.2. Модуляція високочастотного коливання низькочастотних сигналів.

Перетворювачем повідомлень в електричний сигнал в найпростішому випадку при

телефонному радіозв'язку може бути мікрофон.
Для того щоб забезпечити необхідну дальність радіозв'язку, передавальний пристрій має
підсилювач потужності (ПП).
Як прийомні, так і передавальні пристрої мають антени.

5
У приймальному пристрої на вході стоїть виборчий підсилювач, який обирає корисний сигнал з
усієї суми сигналів, що наводяться в антені.
Демодулятор (детектор) виділяє первинний сигнал передаваємої інформації з прийнятого
модульованого радіосигналу.

2.1. Радіопередавач.
Радіопередавачем називається радіотехнічний пристрій, що перетворює первинні електричні
сигнали в радіосигнали певної потужності, необхідної для забезпечення радіозв'язку на заданій
відстані з необхідною надійністю.
У радіопередавальний пристрій, окрім радіопередавача, входить і
пристрій антенного фідера.
Структурна схема радіопередавача представлена на рис.3.

Рис.3. Структурна схема радіопередавача.

Радіопередавач включає наступні вузли:

Збудник, призначений для перетворення первинних електричних сигналів в радіосигнали,
формування сітки високостабільних частот із заданим інтервалом між сусідніми частотами, за
допомогою яких здійснюється перенесення сформованих радіосигналів безпосередньо на
робочу частоту в заданому діапазоні.
Підсилювач потужності (УМ) призначений для посилення радіосигналів, сформованих у
збуднику, до величини, що забезпечує необхідну дальність зв'язку із заданою надійністю.
Узгоджуюче антенне облаштування (САУ) забезпечує узгодження УМ з передавальною
антеною з метою випромінювання антенної максимальної потужності, що підводиться до неї
від УМ.
Джерело електроживлення призначене для перетворення енергії змінного струму частоти 50 Гц
в енергію напруги, необхідної для живлення каскадів передавача.
Окрім вказаних вузлів, до радіопередавача відносяться додаткові системи: управління,
блокування, сигналізації і примусового охолодження.
2.2. Радіоприймальний пристрій.
Радіоприймач призначений для перетворення радіосигналів в
первинні електричні сигнали, потужність яких повинна забезпечувати
нормальну роботу приймальної крайової апаратури.
Джерелом радіосигналів, що діють на вході радіоприймача
являється приймальна антена, яка уловлює енергію електромагнітних
хвиль, що випромінюються радіопередавальним пристроєм, і перетворить її в енергію
високочастотних коливань.
Приймальна антена як джерело радіосигналів може бути представлене у
виді джерела електрорушійної сили (ЕА) з внутрішнім опором
ZА=rА + jxА (рис.4).

Рис.4. Еквівалентна схема антени.

6
Оскільки в приймальній антені наводиться ціла гамма сигналів і тільки
один є корисним, тому одній з основних функцій приймача
являється виділення корисного сигналу з усієї суми, що наводяться в антені.
Основною ознакою розрізнення корисного сигналу і перешкоди є їх частоти.
Тому в радіоприймачах здійснюється частотна вибірковість, грунтована на використанні
частотно-залежних виборчих електричних ланцюгів, здатних виділяти корисний сигнал і
послабляти перешкоди, що діють на частотах, відмінних від частоти радіосигналу, що
приймається.
Другою функцією радіоприймача являється - перетворення радіосигналу в первинний
електричний сигнал. Цей процес називається демодуляцією (детектуванням).
Третьою функцією радіоприймача є забезпечення посилення слабких радіосигналів, що
приймаються, до рівня, необхідного для нормальної роботи крайової апаратури.

2.2.1. Основні електричні характеристики радіоприймачів

Діапазон робочих частот визначається двома граничними частотами ƒmin і ƒmax і коефіцієнтом
перекриття діапазону по частоті:

.
У переділах діапазону приймач може перебудовуватися плавно або дискретно з інтервалом між
сусідніми частотами Δƒрч. У останньому випадку загальна кількість частот, на яких може бути
налагоджений радіоприймач, розраховується по формулі.

Чутливість радіоприймача характеризує його здатність забезпечувати нормальний прийом

слабких сигналів. Кількісно чутливість радіоприймача оцінюється або мінімальною величиною
ЭДС в антені (ЕА), або мінімальною потужністю радіосигналу в антені (РА), при яких
забезпечується необхідна потужність сигналу на виході радіоприймача при заданому
відношенні:

Частотна вибірковість характеризує здатність виділяти корисний сигнал з сукупності

радіосигналів і перешкод, що діють на вході приймача. Розрізняють два види частотної
вибірковості : лінійну і реальну.
Лінійна вибірковість визначає виборчі властивості приймача в припущенні, що увесь тракт
прийому лінійний, а на його вході діє радіосигнал тільки однієї частоти з відносно малою
амплітудою. Вона визначається характеристикою вибірковості, що є в логарифмічних
величинах (дБ). Графік залежності послаблення чутливості приймача від зміни частоти
вхідного сигналу відносно робочої частоти приймача Δƒ = ƒ- ƒз (мал. 5).

Рис.5. Графік залежності послаблення чутливості приймача від зміни частоти вхідного сигналу.

За характеристикою визначаються параметри вибірковості :

7
- смуга пропускання приймача ΔFп, рівна подвоєному значенню розладу 2Δƒ, при якій
чутливості приймача зменшується на 6 дБ;
- смуга заважання ΔFМ - це така смуга частот, на межах якої чутливість приймача зменшується
на 20 (40) дБ;
- коефіцієнт прямокутності Кп=ΔFп/ΔFМ визначає міру наближення характеристики до
ідеальної прямокутної форми.
Кп ідеальної характеристики дорівнює 1, а для реальних характеристик завжди менше 1.
Лінійна вибірковість не дає повного уявлення про виборчі властивості приймача, працюючого в
реальних умовах при
наявності сигналів, що заважають, розташованих поза характеристикою вибірковості, рівні яких
можуть значно перевищувати рівень сигналу, що приймається. В цьому випадку вводиться
поняття реальної вибірковості.
За наявності сильної по рівню перешкоди, розташованої поза характеристикою вибірковості,
УЭ починає працювати в нелінійному режимі, середня крутизна прохідної характеристики
зменшується, внаслідок чого зменшується коефіцієнт посилення лінійного тракту приймача,
рівень сигналу на виході зменшується. Причому рівень сигналу зменшується тим більше, чим
сильніше перешкода. При деякому значенні UП=UПдоп. Рівень сигналу стає настільки малим,
що може бути не забезпечена необхідна достовірність прийому. Ефект послаблення сигналу,
викликаний нелінійністю
приймального тракту під впливом сильної перешкоди, називається блокуванням, або забитием.

2.3. Структурна схема радіоприймача.

Усі сучасні радіоприймачі будуються за так званою схемою супергетеродина. У приймачі
супергетеродина основне посилення сигналу, виділення його на тлі перешкод і перетворення в
первинний сигнал здійснюється не на частоті, що приймається, перебудовується по діапазону, а
на постійній нижчій (проміжною) частоті. Структурна схема приймача супергетеродина
представлена на мал. 6.

Рис.6.. Структурна схема приймача супергетеродина.

Вхідний ланцюг ВЦ є перебудовуваною по діапазону частотно-виборчою системою. Здійснює

первинну частотну селекцію корисного сигналу, послабляє позасмугові сильні перешкоди,
забезпечуючи лінійне посилення подальших каскадів приймача, спільно з УРЧ здійснює
вибірковість по побічних каналах прийому.
Підсилювач радіочастоти УРЧ призначений для підвищення чутливості приймача завдяки
застосуванню МШУ і забезпечення необхідної вибірковості приймача по побічних каналах
прийому.
Перетворювач частоти складається зі змішувача СМ, гетеродина ГЕТ і смугового фільтру
ПФ і призначений для перетворення сигналу радіочастоти в сигнал постійної за величиною
проміжної частоти ƒПЧ.
Постійна ƒ ПЧ дозволяє використати в подальших елементах приймального тракту
неперебудовувані багатоконтурні виборчі системи, що забезпечують високу вибірковість

8
приймача по сусідніх каналах прийому. Крім того, порівняно низька ƒ ПЧ дозволяє забезпечити
високий коефіцієнт посилення приймального тракту, що покращує чутливість приймача.
Оскільки основна вибірковість і посилення радіосигналів робиться на постійній проміжній
частоті, вибірковість і чутливість приймача не змінюється в діапазоні частот.
Підсилювач проміжної частоти УПЧ призначений для посилення радіосигналу до рівня, що
забезпечує нормальну роботу демодулятора (детектора). У УПЧ робиться основне посилення
радіосигналу, формування смуги пропускання частот, визначуваної спектром сигналу, що
приймається, і здійснюється основна вибірковість по сусідньому каналу.
Демодулятор (детектор) призначений для перетворення радіосигналів, що приймаються, в
первинний електричний сигнал. Основна вимога до демодулятора − лінійність перетворення
радіосигналів в первинний сигнал. Схема демодулятора залежить від виду модуляції
радіосигналу. Підсилювач звукової частоти призначений для посилення первинних електричних
сигналів до величини, що забезпечує нормальну роботу крайової приймальної апаратури.
Таким чином, гідністю приймача супергетеродина є висока чутливість і вибірковість,
постійні в усьому частотному діапазоні прийому.
Недоліком приймача супергетеродина є наявність побічних каналів прийому, що виникають на
виході перетворювача частоти.
2.4. Підсилювачі низької частоти.
Для збільшення амплітуди напруги або сили струму, а також потужності електричних сигналів
використовують спеціальні пристрої, що називаються електронними підсилювачами.
Усі підсилювачі можна підрозділити на два класи - з лінійним режимом роботи і нелінійним.
До підсилювачів з лінійним режимом роботи пред'являються вимоги отримання вихідного
сигналу, близького за формою до вхідного. Спотворення форми сигналу, що вносяться
підсилювачем, мають бути мінімальними. Це досягається завдяки пропорційній передачі
підсилювачем миттєвих значень напруги і струму, що становлять в часі вхідний сигнал.
Найважливішим показником підсилювачів, як лінійних чотириполюсників з лінійним
режимом роботи являється комплексний коефіцієнт передачі по напрузі або струму :

Величина є комплексною, тобто характеризує зміну, як амплітуди, так і фази сигналу на

виході підсилювача в порівнянні з їх значеннями на вході. Модуль коефіцієнта передачі
підсилювача називають коефіцієнтом посилення. Залежність модуля комплексного
коефіцієнта передачі від частоти, визначеного для гармонійного вхідного сигналу, є
амплітудно-частотною характеристикою (АЧХ) підсилювача. Залежність аргументу
комплексного коефіцієнта передачі від частоти носить назву фазово-частотної
характеристики підсилювача.
Залежно від виду АЧХ підсилювачі з лінійним режимом роботи підрозділяються:
- підсилювачі сигналу (підсилювачі постійного струму - УПТ), що повільно змінюється
- підсилювачі низької частоти (УНЧ)
- підсилювачі високої частоти (УВЧ)
- широкосмугові, імпульсні підсилювачі (ШПУ)
- виборчі, вузькосмугові підсилювачі (УПУ).

Характерна особливість УПТ - здатність посилювати сигнали з нижньою частотою, що

наближається до (fн  0). Верхня межа частоти fв в УПТ може складати залежно від
призначення 103  108 Гц. УНЧ характеризуються частотним діапазоном від десятків герц
до десятків кілогерц. УВЧ мають смугу пропускання від десятків кілогерц до десятків і сотень
мегагерц. ШПУ - мають нижню межу частот приблизно таку ж, як у УНЧ, а верхню - як УВЧ.

9
На основі ШПУ виконуються лінійні імпульсні підсилювачі. УПУ - характеризуються
пропусканням вузької смуги частот.
2.5.Вхідні ланцюги.
Вхідний ланцюг виконує наступні функції: забезпечує вибірковість по побічних каналах
прийому; послабляє позасмугові перешкоди, чим забезпечує роботу підсилювальних каскадів
приймача в лінійному режимі і підвищує реальну вибірковість приймача і, крім того, погоджує
вхід приймача з пристроєм антенного фідера, чим підвищує коефіцієнт передачі вхідного
ланцюга і відповідно чутливість приймача. Структура вхідного ланцюга представлена на рис.7.

Рис.7. Структурна схема вхідного ланцюга.

2.5.1. Схеми вхідних ланцюгів.
Залежно від виду зв'язку ВЦ з антеною розрізняють схеми з індуктивним, ємнісним і
індуктивно-ємнісним зв'язком з антеною (рис.8. а, би, в).

Рис.8. Схеми вхідних ланцюгів.

У тих випадках, коли вимагається забезпечити малу нерівномірність коефіцієнта передачі по
діапазону, використовують комбінований зв'язок вхідного контура з антеною (рис.8 в). У цій
схемі енергія з антени у вхідний контур передається не лише через магнітний зв'язок між
котушкою зв'язку LСВ і котушкою контура L, але і через місткість зв'язку ССВ. При
правильному фазуванні котушок LСВ і L напруга сигналу, передана через місткість зв'язку,
підсумовуватиметься з напругою, що передається через індуктивний зв'язок. У діапазоні УКВ
дуже важливою умовою оптимальної передачі енергії радіосигналу з антени на вхід приймача
являється узгодження лінії фідера антенної системи з входом приймача.
У метровому діапазоні узгодження здійснюється автотрансформаторним включенням
коаксіального фідера і входу приймача в контур (рис.9).

Рис.9. Вхідний ланцюг з автотрансформаторним включенням.

У діапазоні сантиметрових хвиль як фідерів використовуються хвилеводи, а у поєднанні з ними

- півхвильові відрізки хвилеводів в якості резонаторів.
На мал. 10 представлені конструкція і принципова схема вхідного облаштування
сантиметрового діапазону хвиль.

10
 . Рис.10. Вхідне облаштування сантиметрового діапазону.

Елементи вхідного ланцюга приймача сантиметрового діапазону :

1,4 - хвилеводи, 2 - діафрагми, 3 - резонатор, 5 - штирьовий вихід вхідного ланцюга
7 - реактивний коаксіальний короткозамкнутий шлейф, що служить для компенсації
реактивною складовою опору штиря, 5, 6 - рухливий короткозамыкатель хвилеводу, при
допомозі, якого здійснюється узгодження штиря з хвилеводом
8 -емкостный гвинт підстроювання резонатора.

11
 Додаток 1.
3. Задание 1.

По схеме (Рис.1) рассчитать выходной каскад усилителя на транзисторе согласно (Таблице 1)

вариантов (по сумме 3 последних цифр зачётной книжки).
Таблица 1. Исходные данные.

№ вар. Рвых,Вт Rн,Ом Fн,Гц Fв,Гц Мн Мв ηт η

1 0,25 2 100 6000 0,25 0,50 0,7 0,45
2 0,28 4 110 6100 0,27 0,52 0,71 0,46
3 0,30 5 120 6200 0,29 0,54 0,72 0,47
4 0,35 6 130 6300 0,31 0,56 0,73 0,48
5 0,40 8 140 6400 0,33 0,58 0,74 0,49
6 0,45 2 150 6500 0,35 0,60 0,75 0,50
7 0,50 4 160 6600 0,37 0,62 0,76 0,45
8 0,55 5 170 6700 0,39 0,64 0,77 0,46
9 0,60 6 180 6800 0,41 0,66 0,78 0,47
10 0,65 8 190 6900 0,43 0,68 0,79 0,48
11 0,70 2 200 7000 0,45 0,70 0,80 0,49
12 0,75 4 210 7100 0,47 0,72 0,7 0,50
13 0,80 6 220 7200 0,49 0,74 0,71 0,45
14 0,85 8 230 7300 0,51 0,76 0,72 0,46
15 0,90 2 240 7400 0,53 0,78 0,73 0,47
16 0,95 4 250 7500 0,55 0,80 0,74 0,48
17 1,0 5 260 7600 0,57 0,82 0,75 0,49
18 1,25 6 270 7700 0,59 0,84 0,76 0,5
19 1,28 8 280 7800 0,61 0,86 0,78 0,45
20 1,30 2 290 7900 0,63 0,88 0,79 0,46
21 1,35 4 300 8000 0,65 0,90 0,8 0,47
22 1,40 5 310 8100 0,67 0,92 0,71 0,48
23 1,45 6 320 8200 0,69 0,94 0,72 0,49
24 1,50 8 330 8300 0,71 0,96 0,73 0,50
25 1,55 2 340 8400 0,73 0,98 0,74 0,45
26 1,60 4 350 8500 0,75 1,00 0,75 0,46
27 1,65 5 360 8600 0,77 1,02 0,76 0,47
28 1,70 6 370 8700 0,79 1,04 0,77 0,48
29 1,75 8 380 8800 0,81 1,06 0,78 0,49
30 1,80 2 390 8900 0,83 1,08 0,79 0,50
31 1,85 4 400 9000 0,85 1,10 0,80 0,45
32 1,90 5 410 9100 0,87 1,15 0,70 0,46
33 1,95 6 420 9200 0,89 1,20 0,71 0,47
34 2,0 8 430 9300 0,91 1,25 0,72 0,48
35 2,5 2 440 9400 0,93 1,30 0,73 0,49
36 3,0 4 450 9500 0,95 1,35 0,74 0,5

12
37 3,25 5 460 9600 0,97 1,40 0,75 0,45
38 3,5 6 470 9700 1,00 1,45 0,76 0,46

Требуется определить.

1. Тип транзистора.
2. Напряжение, режим работы цепи коллектора.
3. Сопротивление нагрузки цепи коллектора (Rк).
4.Ток базы и входное напряжение.
5. Входное сопротивление каскада и мощность, потребляемую на входе.
6. Коэффициент нелинейных искажений (γ).
7. Индуктивность первичной обмотки выходного трансформатора (L).
8. Коэффициент трансформации выходного трансформатора.

Порядок расчёта.

1. Определяем расчётную мощность каскада: Р=Рвых/η т.

Где, η т - коэффициент полезного действия (кпд) выходного трансформатора.

2. По справочнику, виду биполярного транзистора в схеме, величине полезной

мощности (Рспр > Р) и граничной частоте (fгр э > Fв) выбираем тип
транзистора и на миллиметровую бумагу переносим, входную и выходную
характеристики транзистора.

3. Выбираем напряжение на коллекторе из условия: Uк0 < 0,5 Uк max.

4. Рассчитываем мощность, отдаваемую источником в цепь коллектора:

Ро = Р/ η. Где, η - кпд каскада.

5. Определяем ток коллектора: Iк0 = Ро/ Uк0.

6. Рассчитываем сопротивление нагрузки цепи: Rк = Uк0/ Iк0.

7. По статическим выходным характеристикам строим динамическую
характеристику транзистора, которая должна проходить с координатами:
(Uк0, Iк0) и (0,1 Uк0, Iк0 + Iк). Где, Iк = 0,9 Uк0/Rк и Uк max = 1,9 Uк0.
По динамической характеристике графическим путём находим: ток базы в
режиме покоя Iб0, максимальный ток Iб max, минимальный ток Iб min,

8. Определив ток базы для режима покоя и для нескольких значений

напряжения на коллекторе, переносим их на входные статические
характеристики и строим по ним входную динамическую характеристику.

9. По динамической входной характеристике графическим путём находим:

напряжение на базе в режиме покоя (Еб0), минимальное напряжение на базе

13
(Uб э min), напряжение (Uб э max) и удвоенные значения тока базы
(2Iб = Iб max - Iб min) и величины входного напряжения
(2 Uб э = Uбэ max – Uбэ min ).

10. Определяем среднее значение входного сопротивления.

Rвх = 2Uбэ/2Iб.

11. Выбираем величину тока в цепи стабилизации рабочей точки из условия:

I12 = (2÷3) Iбо.

12. Рассчитываем сопротивления R1,R2, R э по формулам:

R1 = Uк0 – Еб0 –Uэ /I12 + Iб0 при Uэ = 1В.

13. Находим эквивалентное входное сопротивление:

Rвх э = Rвх R12/ Rвх+ R12. Где R12 = R1R2/ R1+R2.

14. Вычисляем мощность, потребляемую во входной цепи:

Pвх = (2 Uб э)2/ Rвх э , мВт.

15. Для определения коэффициента нелинейных искажений, обусловленных

нелинейностью входной цепи, следует построить проходную характеристику,
представляющую собой зависимость тока коллектора от э.д.с. источника
входного сигнала Ес. Необходимость в этой характеристике вызывается тем,
что часть напряжения источника (Ес) будет падать на его внутреннем
сопротивлении (Rс), что приведёт к зависимости входного напряжения от тока
базы и к фактическому искривлению динамической характеристики.
Строим проходную динамическую характеристику: Iк = F(Eс).
Принять конструктивно сопротивление источника питания:
Rс = (50÷300)150Ом.
При построении пользоваться точками входной динамической характеристики
транзистора: Iк(1÷5), Iб(1÷5), Uбэ(1÷5), где Ес(1÷5)=Uбэ(1÷5)+RсIб(1÷5).
Для определения составляющих токов цепи коллектора графическим методом
находим мгновенные напряжения:
2Uвх=Ес5-Ес1, Uвх, Uвх/2 и мгновенные значения токов.
Найденные значения занести в таблицу 2.
Таблица 2
Iк min, мА При напряжении Ес min, В
Iк max, мА При напряжении Ес max, В
Iк0, мА При напряжении Ес min + Uвх, В
Iк1, мА При напряжении Ес min +3/2 Uвх, В
Iк2, мА При напряжении Ес min +1/2 Uвх, В

Составляющие тока коллектора находим по методу пяти отсчётов:

Iк1 = (Iк max - Iк min) + (Iк1- Iк2)/3.
Iк2 = 0,5(Iк max + Iк min) – Iк0/2.
14
Iк3 = (Iк max - Iк min) - 2 (Iк1- Iк2)/6.
Iк4 = (Iк max + Iк min) - 4 (Iк1+ Iк2) + 6Iк0/12.
Iср = (Iк max + Iк min) + 2 (Iк1+ Iк2) /6.

16. Определяем коэффициент нелинейных искажений:

17. Рассчитываем индуктивность первичной обмотки трансформатора:

L1 =

18. Находим коэффициент трансформации выходного трансформатора:

n= .

19. Определяем частотные искажения, вносимые транзистором.

= .

20. Определяем частотные искажения, связанные со свойствами трансформатора.

= .

21. Вычисляем допустимое значение индуктивности рассеивания трансформатора.

Ls = .

Расчётная схема.

Рис.1. Схема оконечного каскада усилителя мощности

с трансформаторным выходом.
Примеры выходной, входной и проходной характеристик.
15
 Рис.2. Выходная характеристика транзистора.

Рис.3. Входная характеристика транзистора.

Рис.3. Проходная динамическая характеристика.

4. Задание 2.

Рассчитать одноконтурную входную цепь с трансформаторной связью с

настроенной антенной.
16
Расчётная схема входной цепи с трансформаторной связью и несимметричным
фидером:

Талица 3. Исходные данные (по сумме 3 последних цифр зачётной книжки).

№ вар. Wф, Ом βф, Lф, м F0, dэр Rвх,Ом Свх, пФ Диапазон

ДБ/м МГц Волн,
МГц.
1 75 0,04 10 10 0,005 100 51 МВ
2 50 0,05 9 15 0,006 110 52
3 75 0,06 8 20 0,007 120 53
4 50 0,07 7 30 0,008 130 54
5 75 0,08 10 40 0,009 140 55
6 50 0,09 9 50 0,010 150 56
7 75 0,1 8 60 0,011 160 57
8 50 0,04 7 70 0,012 170 58
9 75 0,05 10 80 0,013 180 59
10 50 0,06 9 90 0,014 190 60
11 75 0,07 8 100 0,015 200 61
12 50 0,08 7 1,5 0,016 210 62
13 75 0,09 10 2,0 0,017 220 63
14 75 0,1 9 2,5 0,018 230 64
15 50 0,04 8 3,0 0,019 240 65
17
16 75 0,05 7 3,5 0,020 250 66

17 50 0,06 10 4,0 0,021 100 67

18 75 0,07 11 4,5 0,022 110 68
19 50 0,08 12 5,0 0,023 120 69
20 75 0,09 13 5,5 0,024 130 70
21 50 0,1 14 6,0 0,025 140 71
22 75 0,04 10 8,0 0,026 150 72
23 50 0,05 11 10 0,027 160 73
24 75 0,06 12 15 0,028 170 74
25 50 0,07 13 20 0,029 180 75
26 75 0,08 14 25 0,030 190 76
27 50 0,09 15 30 0,015 200 77
28 75 0,1 16 35 0,016 210 78
29 50 0,04 11 40 0,017 220 79
30 75 0,05 12 45 0,018 230 80
31 50 0,06 13 50 0,019 240 81
32 75 0,07 14 55 0,020 250 82
33 50 0,08 15 60 0,021 255 83
34 75 0,09 16 65 0,022 260 84
35 50 0,1 17 70 0,023 265 85
36 75 0,04 12 75 0,024 270 86
37 50 0,05 13 80 0,025 275 87
38 75 0,06 14 85 0,026 280 88
39 50 0,07 15 90 0,027 285 89
40 75 0,08 16 95 0,028 290 90

Где:
Wф – волновое сопротивления фидера.
- затухание в фидере
Lф – длина фидера.
Fo – частота настройки контура.
Dэр – эквивалентное затухание контура.

Порядок расчёта.

1. Выбираем полную ёмкость схемы в зависимости от фиксированной частоты настройки

контура.
2. Выбираем собственное затухание контура в зависимости от диапазона волн.
3. Вычисляем коэффициент включения фидера:

.
Где, Cх - выбирать в табл. 4.

18
4. Вычисляем коэффициент включения входа УРЧ:

5. Рассчитываем ёмкость контура:

6. находим индуктивность контура:

.
Где, L – МкГн, С = ПФ, f – МГц.

7. Определяем индуктивность катушки святи:

8. Вычисляем минимальный коэффициент связи при котором обеспечивается согласование.

Где, d - выбрать в табл.5.

9. Рассчитываем коэффициент передачи напряжения входной цепи.

.
Где,

- коэффициент передачи входной цепи при согласовании.

Талица 4.

f0. МГц 0,3 0,3-1,5 1,5-1,6 6-30 30-100 > 100

Ссх, пФ 500-300 300-200 200-100 100-50 50-15 > 15

Таблица 5

Диапозон волн ДВ СВ КВ МВ
d 0.02-0.0125 0.0125-0.008 0.006-0.005 0.01-0.005

19
Литература:

1. Гусев В.Г. Электроника: Учебник/В.Г. Гусев. – М.: Высшая школа, 1991. -

622с.
2. Морская радиоэлектроника: Справочник / Под ред. В.А. Кравченко. –
СПб.: Лань, 2003. – 246с.
3. Забродин Ю.С. Промышленная электроника. Учебник для вузов. –М.:
Высшая школа,1982.- 496с.
4. А.П. Сиверс. Проектирование радиоприёмных устройств: Учебное
пособие для вузов. М., «Сов.радио», 1976. - 485с.
5. Завадский В.А. Основы электроники / В.А. Завадский, С.Н. Дранчук.
- Одесса : Одесская национальная морская академия, 2009. – 172 с.
6. Ковальчук В.С.Судовая радио-электроника ./ В.С.Ковальчук. – М.:
Транспорт, 1971. – 328 с.
7. Полупроводниковые приборы. Справочник. Под общей редакцией
Н.Н. Горюнова. – М.:Энергоатомиздат,1985. – 455с.
8. А.С. Садомовский. Приёмо-передающие радиоустройства и системы
связи. Учебное пособие. –Ульяновск.: 2007. – 244с.

Додаток 2.
20
 Министерство образования и науки Украины
Азовський морской институт
Национального университета «Одесская морская академия»
Кафедра навигации и управления судном

РАСЧЁТНО – ГРАФИЧЕСКАЯ РАБОТА

По предмету «Радиотехника и электроника»

Выполнил: курсант / студент

_________________

Шифр ___________

Проверил: старший преподаватель

А. Н. Иванов

Мариуполь
2018

21