Міністерство освіти і науки України

АЗОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Національного університету «Одеська морська академія»

Кафедра навігації і управління судном

СУДНОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ ТА

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СУДЕН

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання лабораторних робіт №1, №2, №3

для курсантів та студентів

спеціалізації «Судноводіння»

Маріуполь
2019
УДК 629.12.066.
C 89

Суднові енергетичні установки та електрообладнання суден: методичні

вказівки до виконання лабораторних робіт №1, №2, №3 для курсантів та
студентів спеціалізації «Судноводіння» / Уклад. О.М. Іванов.- Маріуполь: АМІ
НУ «ОМА», 2019. – 24 с.

Укладач: О.М. Іванов, ст. викладач кафедри НіУС

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт до дисципліни

«Суднові енергетичні установки та електрообладнання суден» складені для
формування знань про пристрій суднової енергетичної установки, про
призначення і склад суднової електростанції і аварійного дизель-генератора,
про показники ефективності роботи дизелів. Методичні вказівки розроблено
відповідно до вимог навчального плану та ПДНВ с Манільськими поправками
2010 року до підготовки вахтового помічника капітана та призначені для
курсантів та студентів АМІ НУ «ОМА» спеціалізації «Судноводіння».

Рецензенти: Розум Є.О., начальник дільниці суднових електромеханічних робіт

ТОВ «СРЗ»
Кривоносов В.Є., канд. техн. наук, доцент кафедри навігації і
управління судном

Розглянуто і затверджено
на засіданні кафедри НіУС
протокол № 7 від 29.01.2019р.

Рекомендовано методичною
радою АМІ НУ «ОМА»
протокол № 6 від 14.02.2019 р.

©Азовський морський інститут НУ «ОМА», 2019

2
 Зміст

Вступ……………………………………………………………………….. 4
Загальні відомості………………………………………………………… 5
Лабораторна робота №1…………………………………………………... 6
Лабораторна робота №2………………………………………………….. 10
Лабораторна робота № 3…………………………………………………. 13
Контрольні питання 15
Список рекомендованої літератури ...…………………………………… 17
Додаток 1…………………………………………………......................... 18
Додаток 2 …………………………………………………………………. 19
Додаток 3………………………………………………………………….. 20
Додаток 4………………………………………………………………….. 21
Додаток 5………………………………………………………………….. 23

Вступ
3
 Сучасне судно обладнане різноманітними машинами і механізмами, які в
сукупності і у взаємозв'язку з пристроями і апаратами утворюють суднову
енергетичну установку (СЕУ). За допомогою СЕУ і суднового
електрообладнання забезпечуються: рух судна і його маневри, безпеку
плавання і живучість, вантажні операції, робота суднових систем і палубних
механізмів, освітлення, навігація, радіозв'язок та інші функції відповідно до
призначення судна, збереження вантажу, що перевозиться, умови для роботи і
відпочинку екіпажу.
Для формування, перетворення і витрачання механічної електричної і
теплової енергії СЕУ повинна споживати органічне або ядерне паливо. В даний
час більшість судів обладнано дизельними установками і невелика частина
паротурбінною установкою. Дизеля сьогодні самі економічні теплові двигуни,
що дозволяють порівняно просто механізувати і автоматизувати основні
виробничі процеси на судні. Сучасні судна характеризуються високим
ступенем електрифікації. Судова електроенергетична система – це сукупність
електроустановок, об'єднаних процесом виробництва, перетворення і розподілу
електроенергії і призначених для забезпечення електроенергією приймачів
електроенергії. До її складу входять: суднові джерела енергії, суднові
перетворювачі електроенергії, суднові лінії електропередачі і
електророзподільні щити.
Відповідно до програми дисципліни «Суднові енергетичні системи та
електрообладнання суден» ці методичні вказівки укладено до виконання
лабораторних робіт для підготовки курсантів і студентів спеціалізації
судноводіння денної та заочної форм навчання Азовського морського інституту
Національного університету «Одеська морська академія»
Метою виконання лабораторних робіт є закріплення теоретичних і
практичних знань курсантів і студентів, а надалі для підготування майбутнього
судноводія володіти інженерними знаннями в області суднових енергетичних
систем та суднової електроенергетики і вмінням на практиці оцінити і
проаналізувати працездатність суднової енергетичної установки судна для
якісного і безпечного судноводіння в реальних умовах.

Загальні відомості
4
 Для виконання лабораторних робіт, курсантами / студентами формується
журнал лабораторних робіт (Додаток 1).
При заповненні цього журналу необхідно:
1. Вказати тему і мету виконання лабораторної роботи.
2. Вивчити тему, зазначену в лабораторній роботі згідно з теоретичним
обґрунтуванням та списком рекомендованої літератури.
3 Виконати розрахункову частину.
4. Знати відповіді на всі контрольні питання, письмово відповісти на три
питання (Додаток 5, 6).
5. Зробити висновок за результатами лабораторної роботи.
6. Вибір варіанту за сумою трьох останніх цифр шифру залікової книжки.

Лабораторна робота №1

5
 Тема роботи: Розрахунок теоретичного циклу двигуна внутрішнього
згоряння суднової енергетичної установки (СЕУ)
Мета роботи: формування у курсанта/студента уявлень про влаштування
суднової енергетичної установки (СЕУ); про призначення та склад суднової
електростанції (СЕЕС); про показники ефективності роботи дизелів

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування з застосуванням рекомендованої
літератури.
2. Визначити тиск і температуру в усіх точках змішаного циклу двигуна, а
також кількість підводи і відводи теплоти і термічний ККД циклу, ступінь
стиснення (  ), ступінь попереднього розширення (  ), ступінь підвищення
тиску  , а також тиск початку стиснення Pq і температуру на початку
стиснення визначаються по таблиці №1 (Додаток 2).

Теоретичні обґрунтування

Теоретичні цикли двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) є комбінацією

різних термодинамічних процесів, в яких робочим тілом є гази.
По підводу теплоти розрізняють теоретичні цикли з підведенням теплоти
при постійному обсязі, постійному тиску і змішаному підводі теплоти. У цьому
циклі частину теплоти підводиться при постійному обсязі, а частина при
постійному тиску.
Теоретичні цикли з підведенням теплоти при постійному обсязі і
постійному тиску не представляють інтересу.
По першому циклу працюють карбюраторні двигуни, а по другому
компресорні дизелі, які в даний час не будуються.
Змішаний цикл зображений на (рис.1) в координатах (V – P).
Припустимо, що змішаний цикл відбувається в циліндрі двигуна (1) з
поршнем (2). При русі поршня, з лівого крайнього положення в крайнє праве, в
циліндр через клапан (3) всмоктується повітря лінія (в – а). При зворотному
русі поршня по лінії (а – с) клапан (3) закривається, повітря стискається, його
температура підвищується. У точці (С) починається подача палива через
форсунку (4) і його згоряння в циліндрі. Згоряння відбувається при постійному
обсязі лінія (C–Z1), а потім при постійному тиску лінія ( Z 1  Z ). Далі в циліндрі
відбувається розширення газів лінія ( Z  e ) і відбувається корисна робота
циклу. У точці «е» відкривається випускний клапан (5), тиск в циліндрі падає
лінія ( e  d ) і при русі поршня з правої крайньої точки в ліву відбувається
випуск газів лінія (   d ). Так як лінії ( a  в) і (   d ) лежать близько одна до
одної, то процесами на лініях впуску та випуску газів можна знехтувати.
Таким чином теоретичний цикл двигуна зі змішаним підведенням
теплоти складається з двох адіабат (розширення і стиснення), однієї ізобари
(підведення тепла) і двох ізохор (підведення тепла q1 і відведення тепла q3 ).

6
 Для подальших висновків позначаємо значення тиску, обсягів і
температури газів відповідними точками циклу: Pa ,Va , Ta ; PC ,Vc , Tc і т.д..

Рис.1 – Змішаний цикл

Термічний ККД циклу:

q1  q 2  q3 q3
 1 (1)
η t = q1  q 2 q1  q 2

де

q1  CV (TZ 1  TC ); q 2  C P (TZ  TZ 1 ); q3  CV (Te  Ta );

CV і C P – теплоємність при постійному обсязі і тиску;

T – температура в точках циклу (T  t  273 ).
Підставивши значення q1 , q 2 , q3 в формулу (1) отримаємо:

q3 CV (Te  Ta )

q1  q 2 CV (TZ 1  TC )  (TZ  TZ 1 )  C P

7
Розділивши чисельник і знаменник на величину CV , отримаємо:

q3 Te  Ta
 (2)
q1  q 2 TZ 1  TC  k (TZ  TZ 1 )

де
CP
k – показник адіабати
CV

Введемо позначення:

Va
  – ступінь стиснення;
VC

VZ
 – ступінь попереднього розширення;
VC

PZ
 – ступінь підвищення тиску.
PC

Висловимо все температури циклу через температуру на початку

стиснення Ta , т. я. крива стиснення (а - с) адіабата, тому:
K 1
TC  Va 
    K 1 , звідки TC  Ta   K 1
Ta  VC 

Ліния ( C  Z 1 ) – ізохора, то:

TZ 1 PZ
  TZ 1  TC  
, то TZ  Ta    
K 1
 TC  Ta   K 1
TC PC ; , а 1

Ліния ( Z 1  Z ) – ізобара, то:

TZ V
 Z   ; TZ  TZ  
, тоді TZ  Ta      
K 1
1
TZ 1 VC

Ліния ( Z  e ) – адіабата, тоді:

K 1
 Vz 
K 1   K 1
Te  VZ  V 
   C   
TZ  Va   Va   
 
 VC 

8
 K 1

де Te  Ta   K 1
    , а після скорочення: Te  Ta     k
 

Підставляючи отримані значення температур у формулу (2) знаходимо:

q3 Ta     k  Ta

q1  q 2 Ta   k 1    Ta   k 1  k (Ta   k 1      Ta   k 1   )

Після перетворень отримуємо:

q3    k 1
 k 1 і остаточно вираз
q1  q 2     1  k      1 

для термічного ККД:

   k 1
 tT = 1   K 1    1  k      1  (3)

З цієї формули видно, що ККД змішаного циклу зростає при збільшенні

ступеня стиснення  , зменшення ступеня попереднього розширення  і
зростанні ступеня підвищення тиск  .

Лабораторна робота № 2

Тема лабораторної роботи: Розрахунок суднових споживачів енергії,

складання таблиці навантажень (СЕС) і лінійної схеми головного розподільного
щита (ГРЩ) з вибором ДГ СЕУ
9
 Мета роботи: формування у курсанта / студента уявлень про
влаштування суднової енергетичної установки (СЕУ); про призначення та склад
суднової електростанції (СЕЕС); про показники ефективності роботи дизелів та
генераторів.

Порядок виконання лабораторної роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування з застосування рекомендованої
літератури.
2. Вибрати споживачі енергії і розрахувати споживання енергії на
ходовому, стояночному і аварійних режимах роботи судна.
3. Скласти і розрахувати таблицю №2 (Додаток 3) навантажень.
4. Зробити вибір числа і потужності дизель-генераторів.
5. Накреслити лінійну схему ГРЩ.
6. Зробити розрахунок і вибір генераторних автоматичних вимикачів.

Теоретичні обґрунтування

1. Суднова електроенергетична система (СЕЕС) – це сукупність суднових

електротехнічних пристроїв, призначених для виробництва, перетворення,
розподілу електроенергії і живлення нею суднових приймачів (споживачів).
Така система складається з трьох основних частин: суднових електричних
станцій (основні і аварійні), силової електричної мережі, мережі приймачів.
Суднова електрична станція це енергетичний комплекс, що складається з
джерел електроенергії і ГРЩ, до якого вони підключені. Джерелами
електроенергії на судах є дизель-генератори, турбогенератори, валогенератори
(генератори з приводом від гребного валу і акумулятори. За призначенням
джерела електроенергії підрозділяють на основні, резервні і аварійні: основні
призначені для роботи у будь-якому режимі СЕЕС, резервні для забезпечення
резерву потужності системи, аварійні для роботи в аварійному режимі СЕЕС.
На більшості транспортних суднах ділення джерел електроенергії на основні і
резервні умовно, оскільки резервним генератором може бути будь-який з
основних. Аварійні джерела використовують при виході з ладу основних. Вони
забезпечують електроенергією найбільш відповідальні приймачі (засоби
навігації і зв'язку, освітлення, рульове облаштування та ін.) і тому мають
обмежену потужність. В якості аварійних джерел застосовують аварійні дизель-
генератори (АДГ) і акумуляторні батареї (АБ). Для передачі електроенергії від
джерел до приймачів використовують лінії електропередачі, що складаються з
кабелів, дротів і шин. За способом передання електроенергії лінії
електропередачі підрозділяються на: фідери і магістральні. Лінія фідера
електропередачі включається між джерелом електроенергії і РЩ або між двома
РЩ, або між РЩ і приймачем електроенергії. Магістральна лінія – це така лінія
10
електропередачі, паралельно з якою по її довжині підключається ряд РЩ і
окремих приймачів електроенергії. Для розподілу електроенергії
використовують електророзподільні щити, які підрозділяють на головні,
аварійні, групові і електропостачання з берега. Найбільш напружені режими
роботи СЕЕС забезпечують декілька джерел електроенергії, включених на
паралельну роботу. Розрізняють короткочасну і тривалу паралельну роботу.
Короткочасна має місце при перекладі навантаження з одного джерела
електроенергії на інше, тривала в усіх інших випадках. Якщо схемою ГРЩ
паралельна робота не передбачена, то реалізується роздільна робота джерел
електроенергії. Кожна СЕЕС характеризується конфігурацією, структурою,
схемою, станом, режимами роботи, параметрами і показниками. На
структурних схемах СЕЕС показують основні функціональні частини
електроенергетичних систем, їх призначення і взаємозв'язок. Структура СЕЕС
повинна забезпечувати паралельну і роздільну роботу генераторів, прийом
живлення з берега, захист генераторів і ліній електропередачі від струмів КЗ,
можливість зняття напруги на окремих секціях ГРЩ при ТЕ і ремонті, а також
економічну роботу електростанції.
2. Режими роботи судна
Правильний вибір потужності і кількості дизель-генераторів суднової
електростанції дозволяє забезпечити безперебійне і економічне постачання
приймачів електроенергією заданої якості. Навантаження СЕЕС, що
створюється приймачами, не є постійним, а залежить, в основному, від режиму
роботи судна.
Для морських суден встановлені наступні режими роботи судна: ходовий;
маневрі; аварійний (під час пожежі, пробоїни корпусу або що інших, що
впливають на безпеку плавання судна умов при роботі основних джерел
електроенергії); інші режими відповідно до призначення судна.
Режимами, що визначають призначення судна, являються:
- для транспортних судів це стоянка без вантажних операцій і стоянка з
вантажними операціями;
- пасажирських судів, стоянка без пасажирів і стоянка з пасажирами;
- судів технічного флоту це стоянка без роботи технологічного
устаткування і стоянка з його роботою;
- криголамів це стоянка і хід в льодах;
- буксирів це стоянка і хід з буксируванням.
Режим роботи судна визначає основні групи включених у будь-який
момент часу приймачів електроенергії. У кожному експлуатаційному режимі
приймачі можуть працювати безперервно, періодично і епізодично. До

11
основних методів визначення потужності СЕЕС відносяться: імовірнісні,
статичного моделювання, табличний і аналітичний.
Імовірнісні методи у свою чергу підрозділяють на наступні: статистичних
випробувань, масового обслуговування і числових характеристик.
Табличний метод визначення потужності СЕЕС. Назва методу
пояснюється тим, що розрахунок навантаження СЭС в усіх режимах роботи
судна оформляють у вигляді звідної таблиці. Необхідні для розрахунку
початкові дані вносять в графи і стовпці таблиці, роблять розрахунок і вибір
дизель-генераторів.

Лабораторна робота №3

Тема лабораторної роботи: Вибір електродвигуна, захисної апаратури і

перерізу кабелю для заданого типу електроприводу в заданій системі судна
12
 Мета роботи: формування у курсанта/студента понять про суднове
електроустаткування та уміння розрахувати і вибирати в заданій системі судна
електродвигун електроприводу (Додаток 4), захисну апаратуру і переріз кабелю
для заданого типу електроприводу.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити теоретичне обґрунтування з застосування рекомендованої
літератури.
2. Визначити споживану насосом потужність.
3. Вибрати тип електродвигуна.
4. Визначити номінальний момент на валу електродвигуна.
5. Розрахувати споживаний електродвигуном струм і вибрати кабель.
6. Накреслити однолінійну схему підключення електродвигуна.
7. Вибрати апаратуру захисту електродвигуна.
8. Побудувати графік залежності номінального коефіцієнта потужності
від коефіцієнта завантаження двигуна сos  = (Кз).

Теоретичні обґрунтування

Електроприводи насосів, вентиляторів і компресорів забезпечують роботу

енергетичної установки і різних систем судна і служать, таким чином
збереженню остійності судна; плавучості судна; пожежобезпеки судна;
створенню нормальних побутових умов; збереженню вантажу; охолодженню
механізмів і пристроїв і т. д..
Електроприводом називається електромеханічний пристрій, який
приводить в рух робочі органи механізму, перетворюючи електричну енергію в
механічну. Основним елементом електропривода є електродвигун, а основна
функція – приводити в рух судновий механізм.
Небезпечними режимами роботи усіх суднових споживачів
електроенергії, у тому числі і електроприводів, являються режими, викликані
короткими замиканнями і перевантаженням. Короткі замикання можуть
виникати в живлячих кабелях і усередині споживачів. Перевантаження
виникають з технологічних причин, при тривалому зниженні напруги і частоти,
а так само від механічних перевантажень.
Захист електродвигуна від короткого замикання здійснюється за
допомогою автоматичних вимикачів, що мають електромагнітний
максимальний розчіплювач. Струм відсічення автомата має бути більше
пускового струму електродвигуна. Для захисту електродвигуна від
перевантаження служать теплові реле, вбудовані в пускач. Протікання
електричного струму по кабелю пов'язане з наступними негативними явищами:
- втратою потужності;
- втратою енергії;
- втратою напруги;
- нагріванням кабелю.
13
 Нагрівання кабелю викликає старіння ізоляції. Втрата напруги в кабелі
приводить до зниження напруги на затисках споживачів. У кожному
конкретному розрахунку вибирають оптимальний переріз кабелів. Вибір
суднових кабелів здійснюється по довіднику по кабелях і по допустимому
струму, напрузі, падінню напруги і умовам експлуатації. Робочий струм
кабелю, з’єднаного електродвигуна з РЩ або ГРЩ, приймають рівним
номінальному, при трифазної схеми підключення:

P
 I ,А
3Ucosη

де

Р – номінальна потужність на валу двигуна, Вт ;

U – номінальна напруга мережі, В;
Cos  – номінальний коефіцієнт потужності двигуна;
 – ККД двигуна.

Для постійного струму:

P
I  ,А
U

Втрата напруги не повинна перевищувати 7 % силової мережі, 10 % для

освітлення і рівна:

2 Ιl
 ΔU  γSU 100%

де

I – струм навантаженя, А;
l – довжина лінії, м;
γ – питома провідність міді;
S – переріз кабелю, мм2;
U – номінальна напруга мережі, В.

Контрольні питання

1. Основні положення закону термодинаміки.

2. Термічний ККД прямого кругового процесу, що він показує і від чого він залежить,
14
 як його збільшити.
3. Поясніть, що таке тиск, якими одиницями він вимірюється?
4. Які одиниці температур ви знаєте? Як співвідносяться між собою шкала Цельсія і
абсолютна шкала температур?
5. Двотактний двигун. Особливості конструкції та принцип роботи.
6. Маркування двигунів внутрішнього згоряння.
7. Які показники характеризують роботу ДВЗ?
8. Які показники характеризують роботу СЕУ?
9. Показати схему малооборотного двигуна з утилізаційним турбогенератором і
пояснити її роботу.
10. Показати схему мало оборотного двигуна з валогенератором і пояснити роботу.
11. Показати схему дизель-електрохода. В чому полягають переваги і недоліки схеми?
12. Відносна хода гребного гвинта. Як визначається і як впливає на роботу головного
двигуна?
13. Робота головного двигуна на швартових. Вплив зменшення відносної ходи гребного
гвинта на навантаження двигуна.
14. Робота головного двигуна при посадці на мілину. Вплив зменшення відносної ходи
гребного гвинта на навантаження двигуна.
15. Робота головного двигуна в умовах мілководдя. Вплив зменшення відносної ходи
гребного гвинта на роботу ГД.
16. Робота головного двигуна в льодовому полі. Вплив зменшення відносної ходи
головного двигуна на роботу ГД.
17. Робота головного двигуна на реверсах. Пояснити на графіку.
18. Системи які обслуговують головний двигун, їх призначення.
19. Підготовка паливної системи до пуску головного двигуна.
20. Підготовка системи стисненого повітря до пуску головного двигуна.
21. Підготовка масляної системи до пуску головного двигуна.
22. Підготовка системи забортної та прісної води до пуску головного двигуна.
23. Прокручування головного двигуна валоповоротним пристроєм на повітрі і на паливі.
24. Конструкція, принцип дії парової турбіни.
25. Ядерні енергетичні установки. Фізичні основи роботи ЯЕУ.
26. Рефрижераторна установка. Схема, принцип роботи.
27. Призначення і склад суднової електростанції.
28. Порівняльні характеристики машин постійного і перемінного току.
29. Розподіл електроенергії на судні.
30. Аварійні джерела електроенергії. Потужність, розміщення, тривалість роботи, запуск
в роботу.
31. Які споживачі забезпечує АДГ на судні?
32. Класифікація суднових насосів, основні параметри, які характеризують їх технічні
характеристики.
33. Устрій і принцип роботи поршневого насоса.
34. Устрій і принцип роботи відцентрового насоса. Технічні характеристики насоса.
35. Залежність продуктивності, напору і споживчої потужності відцентрового насоса від
його обертів.
36. Принцип дії гідравлічних рульових машин. Вимоги Регістра до рульових устроїв.
37. Класифікація суднових генераторів.
38. Перечисліть пускові пристрої для запускання АДГ. Скласти перечень дій до пуску
АДГ.
39. Суднові системи управління. телефонний зв'язок. Морські електричні телеграфи.
Сигнальне електрообладнання та прилади
15
40. Ураження електричним струмом. Дії у випадку ураження електричним струмом.
Захисні електрообладнання.
41. Системи аварійно попереджувальній сигналізації.
42. Виход із ладу ДАУ.
43. Види управління СЕУ.
44. Дії при знеструмлення СЕУ.
45. Забезпечення руху судна при знеструмленні.
46. Функції донних та бортових кінгстонів при забезпеченні плавання на мілководді.
47. Типи аварійних живлень судна (аварійні джерела живлень).

Список рекомендованої літератури

1. Officer in Charge of a Navigational Watch. - London : IMO, 2014. – 274 с. -

(Model course ; 7.03).

16
2. Акимов П.П. Судовые автоматизированные энергетические установки:
учебник / П.П.Акимов. – М.: Транспорт, 1980. – 352 с

3. Правила технической эксплуатации судовых технических средств. РД

31.21.30-83. – М.: Мортехинформреклама, 1984. – 388 с.

4. Емельянов П.С. Судовые энергетические установки: учебное пособие /

П.С. Емельянов. – СПб: ПМА им. С.О. Макарова, 2008. – 171 с.

5. Овсянников М.К. Судовые автоматизированные энергетические

установки: учебник / М.К. Овсянников, В.А. Петухов. – М.: Транспорт,
1989. – 255 с.

6. Л.И. Сергіенко, В.В. Миронов. Электро-енергетичні системы морських

суден. –М.: Транспорт, 1991.- 262 с.

7. Г.С. Яковлєв. Суднові електро-енегітичні системи.-Л.: Суднобудування, –

285 с.

17
 Додаток 1
Міністерство освіти і науки України
АЗОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ
Національного університету «Одеська морська академія»
кафедра Навігації і управління судном

Журнал лабораторних робіт №1, №2, №3

по дисциплине
«Суднові енергетичні установки та електрообладнання суден»

Виконав: курсант / студент

18
 П.І.Б.________________
Група _______________
Шифр _______________

Перевірив: ст. викладач

_____________________

Маріуполь
20__

19
 Додаток 2
Таблиця №1
Задані значення Задані значення
Варіант Pa ,ба 
ε ρ  ta C k
р
1 2 3 4 5 6 7
1 12 1,5 0,9 1,4 25 1,31
2 12,25 1,55 1,0 1,42 27 1,32
3 12,50 1,6 1,1 1,45 30 1,33
4 13,0 1,62 1,2 1,5 35 1,34
5 13,5 1,64 1,3 1,52 37 1,35
6 14 1,66 1,4 1,54 39 1,36
7 14,25 1,68 1,5 1,56 40 1,37
8 14,5 1,7 1,6 1,6 41 1,38
9 14,75 1,72 1,7 1,7 42 1,39
10 15,0 1,75 1,8 1,8 44 1,4
11 16,0 1,76 0,9 1,2 26 1,39
12 17,0 1,75 1,0 1,25 28 1,38
13 18,0 1,74 1,1 1,3 29 1,37
14 12,0 1,5 1,2 1,2 31 1,36
15 12,5 1,55 1,3 1,22 32 1,35
16 13,0 1,6 1,4 1,25 33 1,34
17 13,5 1,62 1,5 1,28 34 1,33
18 13,0 1,64 1,6 1,3 36 1,32
19 12,5 1,66 1,7 1,32 38 1,31
20 12,0 1,68 1,8 1,35 43 1,32
21 12,25 1,7 1,7 1,54 25 1,33
22 13,25 1,72 1,6 1,56 27 1,34
23 13,5 1,66 1,5 1,6 30 1,35
24 14,0 1,68 1,4 1,7 35 1,36
25 12 1,7 1,3 1,8 37 1,37
26 12,25 1,72 1,2 1,4 39 1,38
27 12,50 1,75 1,1 1,45 40 1,39

Примітка:

Теплоємність при постійному тиску:

C P  1,02 Кдж / кг  град

Теплоємність при постійному обсязі:

CV  0,725Кдж / кг  град.

20
 Додаток 3
Таблиця №2

Сумарна потужність
Варіант Тип судна Рід струму споживана судновими
механізмами, кВт
1 2 3 4
1 Товкач постійний 400
2 Траулер постійний 2400
3 Химовоз змінний 1300
4 Плавкран постійний 800
5 Балкер змінний 2000
6 Учбове змінний 1500
7 Ліхтеровоз змінний 3000
8 Танкер змінний 1200
9 Пасажирське змінний 2500
10 Контейнеровоз змінний 1200
11 Вантажне змінний 1800
12 Буксир постійний 500
13 Криголам постійний 700
14 Ро-ро змінний 2200
15 Газовоз змінний 1600
16 Лісовоз змінний 1800
17 Універсальне змінний 1900
18 Спеціальне змінний 2300
19 Земснаряд постійний 750
20 Кабелеукладальник постійний 650
21 Катамаран змінний 1950
22 Рефрижераторне змінний 1600
23 Ген. вантаж змінний 2100
24 Спеціальне змінний 2400
постійний
25 600
Лоцманське
26 Товкач постійний 400
27 Траулер змінний 2400

21
 Додаток 4
Таблиця №3
Довжина
Варіант Тип судна Найменування електроприводу Режим роботи
кабелю, м
1 2 3 4 5
1 Криголам Е/привод осушувального насоса Повторно-короткочасний 15
2 Ро-Ро Е/привод підйому рампи Короткочасний 25
3 Плавкран Повторно-короткочасний 20
Е/привод механизму підйому крану
4 Спеціальне Е/привод пожежного насоса Короткочасний 15
5 Контейнеровоз Е/привод масляного насоса Тривалий 10
6 Універсальне Тривалий 15
Е/привод санітарного насоса питної води

7 Вантажопасажирське Е/привод осушувального насоса машинного Повторно-короткочасний 20

відділення

8 Контейнеровоз Е/привод охолоджувального насоса Тривалий 25

головного двигуна
Е/привод сепаратора палива
9 Універсальне Тривалий 30
головного двигуна
Е/привод санітарного насоса
10 Вантажопасажирське Повторно-короткочасний 35
техничної води
Е/привод масляного насоса
11 Контейнеровоз Тривалий 40
дизель-генератора
Е/привод охолоджувального насоса
12 Універсальне Тривалий 45
дизель-генератора
Е/привод сепаратора масла
13 Вантажопасажирське Тривалий 50
головного двигуна
22
14 Вантажопасажирське Короткочасний 55
Е/привод компресора пускового повітря
15 Лісовоз Повторно-короткочасний 10
Е/привод баластного насоса
16 Химовоз Тривалий 25
Е/привод дистиляційного насоса

Продовження таблиці №4
1 2 3 4 5
17 Балкер Е/привод пожежного насоса Повторно-короткочасний 40
18 Спеціальне Тривалий 35
Е/привод лубрикаторного насоса
19 Земснаряд Е/привод вантажного насоса Тривалий 25
20 Танкер Повторно-короткочасний 20
Е/привод підйому вантажного крану

21 Буксир Е/привод насоса гідравліки рульового Тривалий 15

пристрою
22 Універсальне Тривалий 10
Е/привод насоса охолодження ГД

23 Кабелеукладальник Е/привод насоса гідравліки механичного Короткочасний 35

повороту крану

24 Вантажне Е/привод насоса гідравліки люкового Короткочасний 45

закриття
25 Контейнеровоз Е/привод баластного насоса Повторно-короткочасний 20
26 Газовоз Короткочасний 10
Е/привод насоса прісної води

23
27 Лоцманське Е/привод баллера керма Короткочасний 35

24
 Додаток 5

Таблиця №4
Номер Номер Номер
Варіант Варіант Варіант
питання питання питання
0 1, 11, 21 10 11, 21, 31 20 11, 21, 40

1 2, 12, 22 11 2, 26, 32 21 10, 20, 41

2 3, 13, 23 12 1, 28, 33 22 2, 19, 42

3 4, 14, 24 13 4, 27, 34 23 3, 18, 43

4 5, 15, 25 14 3, 25, 35 24 4, 17, 21

5 6, 16, 26 15 6, 24, 36 25 5, 16, 22

6 7, 17, 27 16 5, 22, 37 26 6, 15, 23

7 8, 18, 28 17 8, 23, 38 27 7, 14, 24

8 9, 19, 29 18 7, 13, 39 28 8, 13, 25

9 10, 20, 30 19 9, 12, 26

Примітка:

Варіант для вибору питань – за сумою трьох останніх цифр шифру залікової
книжки.

25
 Навчально – методичне видання

Укладачі: О.М. Іванов, ст. викладач кафедри НіУС;

СУДНОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ ТА

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СУДЕН

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання лабораторних робіт №1, №2, №3

для курсантів та студентів

спеціалізації «Судноводіння»

українською мовою

Редактор

Підписано до друку Формат

Папір тип 2. Ум. друк арк.
Тираж 10 екз. Замовлення №
Надруковано в інформаційно-технічному центрі АМІ НУ «ОМА»
87517, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Чорноморська, 19

26