Сумський державний педагогічний університет імені А.С.

Макаренка
Навчально – науковий інститут культури і мистецтв
Кафедра хорового диригування, вокалу та методики музичного навчання

Реферат з навчальної дисципліни

«Музична акустика та основи звукорежисури»
на тему:
«Акустика приміщень»

Виконала:
студентка 000 групи
П.І.Б.
Перевірив:
кандидат педагогічних наук, старший
викладач кафедри хорового диригування,
вокалу та методики музичного навчання
О.О. Корякін

Суми 2020
 2

ЗМІСТ
ВCТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
РОЗДІЛ 1. Імпульсні характеристики приміщення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4
РОЗДІЛ 2. Тестові завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
 3

ВСТУП
Акустичні характеристики приміщення визначають характер звучання.
Разом з тим, акустичні характеристики визначаються багатьма чинниками:
 розмірами приміщення, його об'ємом і площею обмежуючих поверхонь;
 їх значення змінюється на різних частотах звукового діапазону і отримати
необхідну, найчастіше, рівномірну частотну характеристику важко, так як будь-
які звукопоглинальні матеріали мають частотно-залежні властивості;
 залежать від жанру відтвореного звуку; для мовних і музичних жанрів
необхідні характеристики і їх частотні властивості різні; разом з тим оптимальні
характеристики для різних жанрів мають емпіричний характер;
 в деякій мірі це суб'єктивні параметри і їх оптимальне значення
визначається психологічним станом слухача.
При озвученні великих приміщень зі складною архітектурою виникає ряд
проблем, коли складно отримати необхідну розбірливість звучання. До таких
приміщень належать, наприклад, приміщення вокзалів, аеропортів,
супермаркетів, торгово-розважальних центрів тощо.
Точний розрахунок часу реверберації для таких приміщень утруднений,
тому його експериментальне вимірювання є актуальним завданням при
проектуванні систем озвучення. Питанням вимірювання акустичних
характеристик присвячена велика кількість робіт, в основному вони описують ті
чи інші особливості вимірювання.
При акустичному проектуванні приміщень крім теоретичних розрахунків і
моделювання, інженери проводять натурні вимірювання акустичних
характеристик. На підставі проведеної експертизи складається акустичний
паспорт приміщення, який включає в себе спектральний аналіз рівнів шумів;
рівень ізоляції структурного і повітряного шуму; час реверберації; імпульсні
характеристики приміщення і багато інших.
 4

РОЗДІЛ 1. Імпульсні характеристики приміщення.

Пряма звукова хвиля, випромінювана джерелом (рис.1.1), потрапляючи на
поверхню, зазнає наступні перетворення:
 частково відбивається від неї;
 частково поглинається матеріалом поверхні, переходячи при цьому в
енергію тепла;
 частково проходить крізь перешкоду в сусіднє приміщення.
Перераховані процеси підкоряються законам геометричної акустики.
Енергія відбитого звуку визначається коефіцієнтом відбиття, поглинута енергія –
коефіцієнтом поглинання звуку, енергія що пройшла крізь поверхню –
коефіцієнтом звукопровідності. Ці процеси продемонстровані на рис.1.1.

Рисунок 1.1 – Відбиття і заломлення звуку

( Епад – енергія звукової хвилі, що падає; Еотр – енергія відбитої звукової хвилі;

Епр – енергія що пройшла крізь поверхню)

Коефіцієнт поглинання звуку дорівнює відношенню звукової енергії, що

поглинена матеріалом перешкоди, до всієї звукової енергії, що потрапляє на
матеріал:

Е
  погд .
Епад
 5

Довідкові значення коефіцієнтів поглинання звуку визначаються в

дифузному (розсіяному) звуковому полі з рівновірогіднисним поширенням
звукових хвиль в кожному напрямку. Коефіцієнти визначають в октавних (рідше
в третьоктавних) смугах, використовуючи, як правило, діапазон від 125 Гц до 4
кГц.
У приміщенні, де розташовується джерело звуку, поле звукових хвиль
утворюється з прямих хвиль і відбитих, що утворюють так зване дифузне (або
розсіяне) звукове поле. До того ж, перші відбиті хвилі слідують одна за одною
дискретно, хоч і з малими затримками. Однак з плином часу в формуванні звуку
починають брати участь хвилі, які зазнали велику кількість віддзеркалень і
мають різні фазові запізнювання. При цьому загасання звуку перестає носити
дискретний характер і стає безперервним, як показано на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 – Часова структура реверберації в приміщенні

Перші відбиття (ранні) можуть як зливатися з прямим звуком, покращуючи
при цьому якість звучання, так і навпаки – знижувати розбірливість мови, і
навіть звучати як відлуння. Останнє явище виникає тоді, коли час затримки між
прямим і відбитим звуком перевищує значення 50 мс. Це пов'язано з постійною
часу людського слуху.
Важливим поняттям в акустиці приміщень є час реверберації (ЧР) Т р . Під
ЧР мають на увазі часовий інтервал, протягом якого рівень звукових хвиль в
приміщенні падає на 60 дБ після відключення джерела звуку.
 6

Для розрахунку часу стандартної реверберації використовують формулу

Ейрінга :
0,071  V
Тр  ,
 S  lg(1  )

де V и S – об'єм і площа приміщення відповідно;

 – середньозважений коефіцієнт звукопоглинання для всіх поверхонь
приміщення.
Підбір звукопоглинання поверхонь приміщення, покриттів, які
забезпечували б необхідне значення часу реверберації при оптимальній
структурі ранніх віддзеркалень звуку, є основним етапом акустичного
проектування.
Вихідними даними для проектування є обсяг приміщення, загальна площа
внутрішніх поверхонь і необхідна оптимальна реверберація. Розрахунки
проводять для окремих октавних смуг, використовуючи як правило частотний
діапазон від 125 Гц до 4 кГц. У довідкових посібниках наводяться значення
коефіцієнтів звукопоглинання для різних матеріалів і конструкцій, а також дані
про звукопоглинання виконавців, глядачів, крісел і інших предметів.
Акустичне відношення – це відношення щільності енергії відбитих
звукових хвиль (дифузна складова звуку) до щільності енергії прямого звуку:
R   диф /  пр .

З урахуванням:

 а /  b  I a / I b  p a2 / pb2 ,
2 2
R  p диф / p пр .

Акустичне відношення можна виражати в дБ

L R  10 lg R  Lдиф  Lпр .
 7

Значна частина відбитих хвиль відіграє роль завади, тому акустичне

відношення є важливим показником властивостей звуку в приміщенні в сталому
стані.
При такому стані щільність звукової енергії
 m  4 Pa / c ср S ,

де Pa – акустична потужність звукового джерела,

c – швидкість поширення звуку,
 ср – середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні,

S – загальна поверхня огороджувальних покриттів.

4 Pa (1   ср )
диф   m   отр   m  (1   ср )  .
c ср S

При малих розмірах джерела по відношенню до відстані до нього,

щільність енергії прямої звукової хвилі спадає за квадратичним законом

 пр  Pa / 4r 2 c ,

де  – осьова концентрація джерела звуку,

r – відстань від розрахункової точки до джерела звуку.
Тобто, акустичне відношення в розрахунковій точці

16r 2 (1   ср )
R   диф /  пр  .
 ср S

Одразу видно, що акустичне відношення зростає за квадратичним законом

при віддаленні від джерела звуку, що негативно позначається на якості
озвучення приміщення. Крім того, акустичне відношення є залежним від
частоти, оскільки коефіцієнти звукопоглинання і осьової концентрації частотно
залежні.
 Практично, рідко зустрічається акустичне відношення менше 1 в точках
приміщення, віддалених від джерела звуку. Це значення іноді доходить до
 8

10...15, тобто рівень відбитих хвиль, як правило, перевищує рівень поля прямого
звуку.
Великим значенням акустичного відношення відповідає високий рівень
відбитого звуку, по відношенню до прямого звуку. Відбитий звук, що
запізнюється, заважає сприйняттю. Значення акустичного відношення більш 4
дБ призводять до великих перешкод для сприйняття мови. Допустима величина
для мови не повинна бути більше одиниці.
Чіткість звучання – це відношення щільності енергії прямого звуку з
щільністю відбитих звукових хвиль, що приходять в дану точку протягом
60 мс після приходу прямого звуку (і тому сприймаються разом з ним), до
загальної щільності звукової енергії
 пол  пр     60 мс
S  .
 пол   пом m
Це відношення визначає відносне значення всієї звукової енергії, з
урахуванням корисної частини енергії відбитих коливань, які сприймаються
разом з прямим звуком, що збільшує корисну складову.  Унаслідок труднощів у
вимірюваннях цієї величини, вона до теперішнього часу не нормується.
 Часом реверберації (ЧР) називають час загасання звуку в приміщенні. Ця
характеристика є основною для приміщень. Часом стандартної реверберації є
час, протягом якого щільність енергії і інтенсивності звуку зменшиться в 10 6
разів (тиск – в 1000 разів).

   m  10  6 ,
при t=T з урахуванням процесу згасання звукових хвиль в приміщенні,
який має експонентний вигляд:
c ln  от S
t
  m  e 4V ,
отримаємо:
 9

cln  от S
t .
 m  10 6   m  e 4V
Таким чином:
6  4V 0,161V
T  . (1.1)
lg e  c  ln  отр  S ln  отр  S

Формула 1.1 називається формулою Ейрінга. Виходячи з неї, час

реверберації прямо пропорційний лінійним розмірам приміщення. З формули
також випливає, що час реверберації обернено пропорційний логарифму
коефіцієнта відбиття:

ln  отр  ln(1   ср ) .

Якщо середній коефіцієнт звукопоглинання  ср невеликий, то

ln(1   ср )   ср . Таким чином, при малих коефіцієнтах звукопоглинання:

0,161V 0,161V
T 
 ср  S А , (1.2)

де A – загальний фонд звукопоглинання приміщення.

Вираз (1.2) називають формулою Себіна.
 На практиці ЧР приймає значення від десятих до декількох секунд. Згідно
з технічними характеристиками людського слуху, час реверберації менше 0,8 с
майже не помітно в силу маскування власним процесом загасання коливань у
вусі.
Нижче, в виразі (1.3) наведена повна формула Ейрінга, отримана з
урахуванням згасання коливань в повітрі. Щоб перевести це затухання від
об'ємного до поверхневого, був введений коефіцієнт згасання μ, який обернено
пропорційний лінійними розмірами приміщення:
 10

0,161V
T . (1.3)
ln  отр  S  4V

Згасання в повітрі має значення тільки при великих об'ємах приміщень на

частотах понад 1 кГц.
Стандартний ЧР, при якому звучання суб'єктивно виходить найкращим,
називається оптимальним. Оптимальні ЧР залежать від призначення приміщень і
знаходяться в межах від декількох десятих секунди до 1...3 с. Для різних жанрів
звучання воно має свої значення. Для мови оптимальний ЧР є найменшим
порівняно з іншими видами звукової інформації.
Оптимальний ЧР залежить не тільки від технологічних і експлуатаційних
вимог для конкретних приміщень, але і від їх геометричних розмірів, кількості
звукопоглинальних матеріалів і їх конфігурації, а також розміщення по
поверхнях.
 11

РОЗДІЛ 2. Тестові завдання.

1. Дослідження закономірностей генерації, поширення та сприйняття
звуків в різних середовищах належить до завдань:
А. Процесу звукозапису
В. Інженера звукозапису
С. Музичного мистецтва
D. Акустики
Е. Правильна відповідь відсутня

2. Часовий інтервал між сприйманим слухачем прямого звуку і його

першого відбиття позначається:
А. ER (early reflections)
В. ITDG або t1
С. α
D. «хвіст»
Е. Правильна відповідь відсутня

3. Відношення щільності енергії відбитих звукових хвиль (дифузна

складова звуку) до щільності енергії прямого звуку: R   диф /  пр :

А. Чіткість звучання
В. Коєфіцієнт звукопоглинання
С. Акустичне відношення
D. Реверберація
Е. Правильна відповідь відсутня

4. Часовий інтервал, протягом якого рівень звукових хвиль в приміщенні

падає на 60 дБ після відключення джерела звуку – це визначення поняття:
 12

А. Акустичне відношення
В. Ранні відбиття
С. Чіткість звучання
D. Час реверберації
Е. Правильна відповідь відсутня

5. Суб'єктивні особливості сприйняття звуку людиною дозволяють

виділити такі властивості музичного звуку:
А. Звуковий тиск, частота, сила звуку
В. Амплітуда, частота, звуковий тиск
С. Висота, тембр, гучність, тривалість
D. Частота квантування, амплітудна розрядність квантування
Е. Правильна відповідь відсутня

6. Група відбиттів, що приходять до слухача через ~ 80 мс. після прямого

звуку, позначається:
А. ER (early reflections)
В. ITDG або t1
С. α
D. «хвіст»
Е. Правильна відповідь відсутня

7. Для розрахунку часу стандартної реверберації використовують формулу:

А. Акустичного відношення: L R  10 lg R  Lдиф  Lпр
Е погд
В. Коєфіцієнта звукопоглинання:  
Епад
 13

0,161V 0,161V
С. Себіна: T    S  А
ср

0,071  V
D. Ейрінга : Т р 
 S  lg(1  )
Е. Правильна відповідь відсутня

8. Велика кількість багаторазових відбиттів звуку, яка має характер

поступово зникаючого продовження прямого сигналу:
А. Ранні відбиття
В. Час затримки першого відбиття
С. α
D. «хвіст»
Е. Правильна відповідь відсутня
 14

ВИСНОВКИ
Імпульсна характеристика приміщення складається з чотирьох частин:
1. Прямий звук – перший звук, який потрапляє безпосередньо від джерела
до слухача і має найбільшу інтенсивність. Згідно з дослідженнями Гааса,
суб'єктивна оцінка локалізації джерела звуку визначається саме прямим звуком і
відбиттями, що приходять протягом 1 мс.
2. Час затримки першого відбиття (англ. Initial Time Delay Gap), що
позначають ITDG або t1 – часовий інтервал між сприйманим слухачем прямого
звуку і його першого відбиття. Значення цього параметру визначає суб'єктивне
враження величини приміщення. З дослідів Беранка випливає, що в найкращих
концертних залах t1 для слухача, що сидить у центрі залу це значення становить
від 15 до 30 мс. Звідси випливає, шлях, який долає відбитий звук має бути на 5 -
10 метрів довшим ніж шлях прямого звуку. Якщо значення t 1 є завеликим (від 50
до 70 мс.), у слухача виникне враження перебування у величезному просторі.
Відбиття із запізненням понад 100 мс. сприймається як луна.
3. Ранні відбиття (англ. early reflections) – група відбиттів, що приходять до
слухача через 80 мс. після прямого звуку. Гаас дослідив, що відбиття із часом
затримки 20-50 мс. справляють враження збільшення гучності прямого сигналу.
Звуки, що затримуються на 40 мс. посилюють враження акустичної близькості.
Для досягнення повноти звучання, ранні відбиття повинні приходити з
якнайбільшої можливої кількості напрямків.
4. "хвіст" реверберації – складається з великої кількості багаторазових
відбиттів звуку (згідно з Кремером і Мюлером протягом секунди до слухача
приходить до 2000). Інтервали між послідовними відбиттями сигналу настільки
короткі, що „хвіст” має характер поступово зникаючого продовження прямого
сигналу. У залежності від коефіцієнтів поглинання поверхонь приміщення, може
зникати повільно або раптово, що виражається у часі реверберації приміщення.
 15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акустика: Справочник/ А.П.Eфимов, А.В.Никонов, М.А. Сапожков, В.И.
Шоров; рeд. М.А. Сапожкова. – 2 изд. пeрeраб. и доп. Москва: Радио и связь,
1986. 336 с.
2. Алдошина И.А. Элeктроакустика и звуковоe вeщаниe / И.А. Алдошина,
Э.И. Вологдин, А.П. Eфимов. Москва: Радио и связь, 2007. 872 с.
3. Алдошина И.А., Притс Р. Музыкальная акустика. Санкт-Петербург:
Композитор, 2006. 720 с.
4. Беляев С.В. Акустика помещений. Изд. 3, Москва, 2008. 136 с.
5. Вахитов Ш. Я. Фадеев А. А, Щевьев Ю. П. Акустика: учебник для вузов.
под. ред. пр. Ю.А. Ковалгина. Москва: Горячая линия; Телеком, 2009. 660 с.
6. Войтович О. Об’єктивні параметри та їх суб’єктивні кореляти в оцінці
акустики концертних зал. Наукові збірки Львівської національної музичної
академії ім. М.В.Лисенка. Музикознавчі студії – 2015: збірка статей. Львів, 2015.
Вип. 36. С. 213–226.
7. Гарбузов Н. А. Музыкальная акустика. Москва: Музгиз, 1954. 237 с.
8. Ефимов А. П., Никонов А. В., Сапожников М. А., Акустика.
Справочник. Москва: Радио и связь, 1989. 336 с.
9. Зритeльныe залы. Мeтод измeрeния врeмeни рeвeрбeрации / ГОСТ
24146-89. Дата ввeдeния 1990-01-01.
10. Кнудсeн Вeрн Оливeр. Архитeктурная акустика: пeр. с англ. под рeд.
E.А. Копиловича, Л.Д. Брызжeва. – Изд. 4-e. Москва: Издатeльство ЛКИ, 2007.
520 с.
11. Кнудсен Верн О., Архитектурная акустика., пер. с англ. Моква, 2010.
520 с.
12. Кравченко М.М., Воронин В.В. Анализ погрешностей измерения
характеристик атмосферы системами дистанционного зондирования // 23-й
 16

Міжнародний молодіжний форум «Радіоелектроніка та молодь у ХХІ столітті». –

Харків, 16–18 квітня 2019 р.
13. Лубянова К.В. Сравнитeльный анализ мeтодов измeрeния врeмeни
рeвeрбeрации в закрытых помeщeниях / SWorld – 19-30. March, 2013. URL:
http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-
conferences/archives-of-individual-conferences/march-2013
14. Меерзон Б. Я. Акустические основы звукорежиссуры. Mосква, 2004.
205 c.
15. Пeтeлин Р.Ю. Музыкальный компьютeр. Сeкрeты мастeрства / Р.Ю.
Пeтeлин Ю.В. Пeтeлин. – Изд. 2-e. – Сакнт-Петербург: БВХ-Пeтeрбург; Арлит,
2004. 688 с.
16. Радиовeщаниe и элeктроакустика / [С.И. Алябьeв, А.В. Выходeц, Р.
Гeрмeр и др.]; под рeд. Ю.А. Ковалгина. Москва: Радио и связь, 2000.792 с.
17. Сапожков М.А. Элeктроакустика. Москва: Связь, 1978. 272 с..
18. Шанин А. В., Валяeв В. Ю. Мeтод послeдоватeльности максимальной
длины в дифракционном экспeримeнтe // Акустичeский журнал, 2011, том 57,
№3, С. 420-425.
19. Arias A. Y. Acoustical parameters comparison of two halls: “Teatro
Argentino de La Plata” and “Teatro Margarita Xirgu”. Acoustics Instruments and
Measurements. June 2013. Р. 1–27.
20. Barron M. Auditorium Acoustics and Architectural Design. Second Edition.
Spon Press, London and New York, 2010. 481 p.
21. Beranek L. Concert and opera halls: how they sound. N. Y.: Acoustical
Society of America, 1996. 643 p.
22. David Griesinger Impulse Response Measurements Using All-Pass
Deconvolution// 11th International Conference: Test & Measurement, 1992, с. 308-
321.
 17

23. M. Jeub. Blind Reverberation Time Estimation. [Online]. Available:

http://www.mathworks.com/matlabcentral/fileexchange/35740-blind-reverberation-
time-estimation.
24. Schroeder R.M. New Method of Measuring Reverberation Time / JASA,
1964. – P.409-412.