РИТОРИКА - мистецтво мови, теорія і практика публічної мови як

комунікації, що направлена на переконання.

ГОЛОВНА ЦІЛЬ Риторики - _____________________________________

Завдання курсу риторики – навчитися підбирати лексичні і художні

засоби для точного висловлення думки, донесення до аудиторії за
допомогою виразності голосу певної інформації.

ОРАТОР лат. — говорю , красномовец , ритор, златоуст — той,

хто виголошує промову, а також людина, що володіє даром
красномовства або володіє ораторс ким мистецтвом.

З історії відомо, що ще в IV столітті до

Різдва Христового грецький політичний діяч
Демосфен (384-322 рр. до н. е.) після свого
невдалого дебюту як публічного промовця-
ритора, дійшов висновку, що йому треба,
зокрема, поставити голос! Як це зробити,
йому порадив приятель-актор, до якого
звернувся Демосфен з проханням допомогти.
Літописці стверджували, що порада пішла
йому на користь, оскільки розвитком свого
голосу, дикції, мовлення він займався
систематично й цілеспрямовано, завдяки
чому став видатним оратором.

Яскравий біблійний приклад розвитку й удосконалення ораторс ких

здібностей – Мойсей. Порівняйте два тексти Біблії: книга Вихід 4:10 та
Дії Апостолів 7:22.

Остання повністю записана промова Мойсея – книга Второзаконня.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Виконай вправи 1-2 та вивчи
напам’ят золотий вірш уроку.

1. Хто з героїв Біблії добре володів ораторським

мистецтвом?

1. Дії Апост. 6:8-10 ________________________________________

2. Дії Апост. 18:24-28 ______________________________________
3. Дії Апост. 7:22 _________________________________________
4. Екл. 12:10-11 __________________________________________
5. Дії Апост. 14:12, Галат. 3:1 _______________________________

2. Яка промова повинна бути у проповідника згідно з наступ-

ними текстами Писання?

1. Ездр.4:18, Неем.8:8 _____________________________________

2. Дії Апост. 18:24 ________________________________________
3. Дії Апост. 18:25 ________________________________________
4. Дії Апост. 18:26 ________________________________________
5. Дії Апост. 18:28 ________________________________________
6. Галат. 3:1 _____________________________________________
______________________________________________________
Спеціалісти стверджуют : наш успіх у присутніх у залі на 60% залежит
від того, який ми вигляд маємо, на 30% - від того, як ми говоримо, і
лише 10% - від того, що ми говоримо.

Перше, на що звертают увагу слухачі – це наш зовнішній вигляд, який

може слухачеві розповісти багато про нас. Часто зовнішній вигляд
перекреслює або, навпаки, влучно доповнює нашу проповід .

Біблія приділяє велику увагу зовнішн ому вигляду християнина.

Господ ставит конкретні критерії стосовно нашого одягу, виразу
обличчя, гігієни, тощо.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Виконай вправи 1-3 та вивчи

напам’ят золотий вірш уроку.

1. Про що говорив зовнішній вигляд біблійних

героїв?

1. Буття 38:19 _________________________________________________

2. 3Цар.22:10, 2Хронік 18:9 _____________________________________
3. Буття 41:42 _________________________________________________
4. Йоіла 2:12-13 _______________________________________________
5. Об’явлення 1:12-16 __________________________________________
_____________________________________________________________
6. Матв.3:4, Мар.1:6 ___________________________________________
7. Суд.13:6 ___________________________________________________
 2. Який зовнішній вигляд, як взірець для наслідування,
пропонує нам Біблія?

1. 2Тим.3:5 ___________________________________________________
2. 1Тим.2:9 ___________________________________________________
_____________________________________________________________
3. 1Тим.5:22 __________________________________________________
4. Тіт.2:3 ____________________________________________________
5. Втор.22:5 __________________________________________________
_____________________________________________________________
3. Як, на вашу думку, повинен виглядати проповідник Слова
Божого? Що допустимо, що ні? _________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
Кожна проповід в основному починаєт ся з читання тексту із Святого
Пис ма. Значну рол для вдалої промови відіграє, наскіл ки гарно та
виразно прочитаний текст.

Виразне читання – це перша і основна форма конкретного, наочного

осягнення багатств словесного мистецтва. Виразне читання забезпечує
цілісне і безпосередн о емоційне сприйняття тексту, тому що
породжує естетичне співпереживання. Враження, яке справляют на
слухача майстерно відтворені читцем художні образи, викликає
особисті асоціації, оживляє увагу, дає поштовх розвитку фантазії,
почуття, думки.

Вміння читати не приходит саме по собі. Йому треба навчатися, а

потім розвивати вміло і послідовно.

Для того, щоб досягти дійсно досконалого виразного читання,

потрібно не просто механічно виконувати роботу читця, а проводити
кожен раз серйозну попередню підготовку.

Першим її етапом є вдосконалення техніки мовлення. Це так звана

фізіологічна підготовка до виразного читання, яка передбачає
навчання правил ному диханню, розвиток необхідних якостей голосу і
відпрацювання дикції.

У звичайному фізіологічному диханні ритмічно чергуют ся вдих-

видих-пауза, і наш організм регулює цей процес, як правило,
автоматично, підсвідомо. Дихання під час виразного читання
відрізняєт ся тим, що воно стає свідомо контрол ованим, керованим і
являє собою швидкий вдих, паузу і повіл ний видих. Правил но
дихати під час виразного читання – це:
 1. своєчасно і непомітно безшумно поповнювати повітря в
легенях;
2. рівномірно і раціонал но, економно його використовувати;
3. не перевантажувати без необхідності легені повітрям „про
запас” глибина вдиху має бути прямо пропорційною довжині
фрази, яку треба буде вимовити без зупинки .

1. Щоб відпрацювати техніку комбінованого дихання, викону-

ємо наступну вправу:

Встати, розпрямити плечі, одну руку покласти на ребра, другу – на

діафрагму (для самоконтролю). Під час вдиху ви повинні відчути, як
грудна клітка розширюється і в поперечному, і в поздовжньому
напрямку; діафрагма опускається, внаслідок чого живіт дещо
виступає вперед; міжреберні і черевні м’язи скорочуються; при
цьому плечі не піднімаються.

2. Вправи на тренування довгого видиху і контроль над кіль-

кістю набраного повітря:

1. Встати, розпрямити плечі. На рахунок “раз” зробити вдих, на

“два” – затримати дихання, на “три” – починати рахувати вголос
спочатку від 1 до 5, за другим видихом – від 1 до 10, за третім – від 1
до 15 (не добираючи повітря під час рахунку). Замість переліку цифр
можна підібрати різні за довжиною фрази (можливо, навіть з того
твору, який буде читатися далі).

2. „Духмяна троянда”. Уявіть, що перед вами духмяна троянда. На

рахунок „раз-два” вдихніть її запах, на мить затримайте дихання, а
потім починайте повільно видихати, щоб довше зберегти запах
квітки.

3. „М’ячик, що спускається”. На рахунок „раз-два” піднесіть руки

через сторони догори, ставши при цьому навшпиньки, на мить
затримайте дихання. А тепер починайте повільно опускати руки,
одночасно присідаючи. При цьому вимовляйте звук „с” (або „ш”).
4. „Свічка”. Уявіть, що перед вами велика свічка. Вам треба не
загасити її полум’я, а тільки злегка відхилити. Для цього на рахунок
„раз” зробіть глибокий вдих, на „два” – затримайте дихання, а
потім починайте обережно і рівномірно дути на полум’я до повного
видиху.

5. А тепер вам треба загасити уявну свічку. Легенько дуньте на неї.

Не згасла? Дуньте сильніше. Ще не згасла? Збільшуйте силу кожного
видиху. За п’ятим разом свічка повинна згаснути.

Примітка: вправи на дихання треба виконувати стоячи і у добре

провітреному приміщенні.

Зауважимо також, що одним з прийомів правил ного оволодіння

диханням є заучування тексту напам’ят або багаторазове читання
його. Це дає змогу читцю-початківцю проконтролювати своє дихання і
таким чином відшукати оптимал ний варіант звучання тексту.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Виконай вправи для тренування

дихання, вивчи напам’ят золотий вірш уроку та
потренуйся виразно на одному диханні розповісти
золотий вірш.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНУ СЕСІЮ: Вивчи
напам’ят вірш та потренуйся його виразно, правил но
дихаючи, декламувати.

ЛІТНІЙ РАНОК

У прекрасній красі світанковій

Бачу дивні Господні діла —
Дня нового початок чудовий!
З серця лине Творцеві хвала.

Сонце сходит ... Милуюся небом,

Що мінливе в своїх кол орах,
А серпанок сріблясто-лілейний
Під промінням зника на очах.

Вабит слух гімн прекрасний пташиний,

Бад орит свіжіст літн ого дня,
І Господня любов, що незмінна,
Кожен ден , ніби сонце, сія.

Щиру вдячніст Йому я складаю

За світанки погожі, ясні
І за те, що Господ посилає
Щедрі блага щоденно Свої.

Хай прославит ся Ймення Христове

В урочистім зародженні дня,
Щоб у дивній красі світанковій
Люди бачили миліст Творця!
Н. Шибких
Другий крок у відпрацюванні техніки мовлення – розвиток голосу і,
перш за все, таких його якостей, як сила, діапазон, темп, рухливіст .
Поняття „сила голосу” не зовсім тотожне поняттю „гучніст ”. Сила
досягаєт ся не простим тиском на голосові зв’язки, а злагодженістю
роботи вс ого мовленнєвого апарату. При вірно обраній силі голосу
легко створюєт ся необхідний ефект звуку без загрози пошкодження
голосових зв’язок.
Діапазон об’єм голосу визначаєт ся кіл кістю нот від найнижчої до
найвищої , які може відтворити мовец .
Темп – це вміння міняти довготу голосу від мови на розспів до
скоромовки .
Рухливість – це об’єднуюче поняття; вона являє собою здатніст
віл но міняти силу і висоту голосу в різних темпах мовлення.
Для розвитку якостей голосу виконай наступні вправи:

1. Спробуй вимовляти одну з скоромовок то з біл шою, то з

меншою силою голосу, то швидше, то повіл ніше, то на низ ких
нотах, то на високих.

2. Почни промовляти одну з скоромовок тихо і повіл но, а

закінчи гучно і швидко.

Бабин біб розцвів у дощ — Буде бабі біб у борщ.

***
Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі.
***
Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби.
***
Вередували вереднички, Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,Ось поваряться варениченьки.
***
Копа на копі, Під копою копа, А хто їх копнув? Копоклад Хома.
***
Коса косить — бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.
***
Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
***
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
***
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я»
***
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи напам’ят золотий вірш

уроку при ц ому виділивши біл шою силою голосу
слова херувимів.
Кожен читец повинен прагнути до чистої, чіткої вимови, тобто
тренувати дикцію. Основою дикції є злагоджена і енергійна робота
всіх м’язів, що берут участ у процесі мовлення. Відпрацювання
дикції включає в себе два елементи:
 гімнастика органів мовлення;
 вправи на тренування артикуляції голосних і приголосних у
складах, словах, фразах.

1. На рахунок „раз” – розтягніт губи в усмішку, не оголюючи

зубів; на „два” – витягніт губи щіл ною трубочкою уперед
„хоботок” ; на „три”, „чотири”, „п’ят ”, „шіст ”– рухайте „хоботком”
почергово вправо, вліво, вверх, вниз; на „сім” – знову усмішка; на
„вісім” – висхідне положення. Можна також зробити кіл ка кругових
рухів „хоботком” за годинниковою стрілкою, а потім проти неї.
Повторіт вправу 3-4 рази.

2. Навчіт ся швидко і чітко вимовляти:

а кпт, кфт, кшт, кст, ктщ слідкуйте, щоб між приголосними не

відчувався призвук голосного ;

б корол -орел; хвала халві; лібрето „Ріголетто” 5-7 разів підряд

кожне словосполучення ;

в скоромовки:
Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами;
***
Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет;
***
Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить;
***
Цвіркун цвірчить за припічком, а в нього крильця, як скрипочки;
***
Всіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.
***
Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
***
Ходить квочка коло кілочка, Водить діток, дрібних квіток.
***
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
***
Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

Щоб тренування дикції було дійсно резул тативним, треба уважно

слідкувати за вимовою кожного звуку, не захоплюватис передчасно
швидкістю читання, доки не буде досягнута чистота артикуляції.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи напам’ят одну

скоромовку та золотий вірш уроку, при ц ому
промовляй їх якомога чистіше та чіткіше.
Другим етапом у підготовці виразного читання є відпрацювання логіки
читання. Це кропітка підготовча робота з текстом, кінцева мета якої –
складання мовленнєвої партитури. На даному етапі необхідно
дотримуватис такого важливого правила: не можна приступати до
безпосередн ої роботи з текстом без чіткого знання епохи, у яку
писався даний твір, світогляду його автора, теми, ідеї твору та його
місця у контексті всієї творчої спадщини митця, специфіки жанру та
особливостей індивідуал ного стилю пис менника. Тобто, треба
зрозуміти основну думку твору, щоб потім вірно втілювати її через
виразне читання. Адже це і є головне завдання читця. Саме тому ні в
якому разі не можна розглядати художній твір в ізоляції від суспіл но-
політичних та мистец ких явищ епохи. Тіл ки коли ця вимога буде
виконана, починаємо поетапно робити мовленнєву партитуру.
Виразніст усної мови здійснюєт ся за допомогою інтонації.
Інтонація – це ритміко-мелодійний малюнок мовлення, який виражає
почуття мовця, його ставлення до того, про що він говорить.
У звичайній мові ми не контролюємо свою інтонацію свідомо – вона є
відповіддю на ситуацію розмови. Але коли нам доводит ся читати
чужу мову, інтонацію треба старанно відпрац овувати, продумувати,
намагатися „привласнити” думки і почуття автора тексту. Лише за
такої умови читец зможе якомога точніше розставити в тексті паузи,
зробити вірні наголоси, відпрацювати мелодику і надати твору
необхідного емоційного забарвлення.
Інтонації – смислове, емоційне забарвлення мовлення. Вони
допомагают розкривати перед слухачами смисл літературно-
художн ого матеріалу: малювати героїв, їх характери, настрій, ті чи
інші вчинки, показувати своє ставлення до героїв, що зображені.
Для різного інтонаційного забарвлення мовлення використовуют такі
елементи: наголоси, сила голосу, темп, паузи, підвищення та
пониження голосу, тембр. За своїм характером інтонації дуже
різноманітні: веселі та сумні, ласкаві та злобні, поважливі та
презирливі, питал ні та стверджуючі, енергійні, ліниві, лукаві тощо.
Правила знаходження наголошених слів:
1. Слово, яке є новим поняттям, обов'язково
ставит ся під наголос. Під новим поняттям
розуміют слово, яке вперше з'явилося у тексті та позначає людину,
предмет або явище.
2. Якщо у фразі є слова, які протиставлені одне одному, або
співставлені, то такі слова завжди виділяют ся („життя прожити –
не поле перейти”, „не на небі – на землі”).
3. Однорідні члени, які є у фразі, виділяют усі однаково:
„Усі дерева в інеї – „... Сумують ковзани, ґринджоли, у білому, у
синьому”. Кортить на лід, на сніг”.
4. Прикметник, що стоїт перед іменником, не виділяєт ся:
„Подивіться: у дворі в чорних шапках снігурі... Ще й червоні
фартушки...”.
5. Прикметники виділяют ся при співставленні „мені подобається не
синій колір, а зелений”).
6. У порівнянні найбіл ш наголошеним буде те, з чим порівнюют , а
не те, що порівнюют : „На квітці метелик, мов свічечка. Струмок
серед гаю, як стрічечка”.
7. Знаменник не може бути наголошеним словом „Я по першому снігу
іду.”. ..Дякую Вам.”).
Виключенням є займенники, що виражают протиставлення „Це
потрібно мені зробити, а не тобі” .
8. У питал ному реченні виділяєт ся слово, що виражає сутніст
питання: «... Хто-хто у теремі живе?».
9. Звернення виділяєт ся, якщо стоїт на початку речення: «Морозець,
морозець. Не щипай за щічки ...».
Не потрібно зловживати наголосами, чим їх менше, тим фраза –
ясніша, – звичайно, при обов'язковому виділенні не багат ох, а
найважливіших слів. Мовлення губит усякий смисл, коли фраза
зовсім позбавлена наголосів або перевантажена ними.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

потренуйся з інтонацією прочитати наступний текст з
Біблії.
Тоді фарисеї пішли і вчинили раду, щоб зловити Його на слові. І
послали до Н ого своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо,
що ти є правдомовний, справедливо навчаєш Божої дороги і не
зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей. Тож скажи нам,
як тобі здаєт ся: чи належит давати податок кесареві чи ні?
Зрозумівши їхню злобу, Ісус сказав: Чому Мене випробовуєте,
лицеміри? Покажіт мені податкову монету. Вони принесли Йому
динарій. А Він каже їм: Чий це образ і напис? Відповідают : Кесарів.
Тоді Він каже їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Боже - Богові.
Почувши це, ті здивувалися і, лишивши Його, відійшли.
Матв.22:15-21)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНУ СЕСІЮ: Вивчи
напам’ят вірш та потренуйся його виразно, чітко
вимовляючи, з інтонацією, декламувати.

ХВАЛА ТВОРЦЮ

Достойний, Боже, слави Ти

За дар Твого спасіння,
За всі джерела красоти
І все Твоє творіння.

За весни дякую Тобі

І краєвид барвистий,
За незабудки голубі
Й садки в живім намисті,

За ниви, гори і гаї,

Моря і океани,
За бджіл невтомнії рої
І всю красу весняну.

За дощ, за блискавку, і грім,

І ден ясний, погожий,
Що між вс ого я є Твоїм,
Тобі я вдячний, Боже!
В. Циплюк
Осмислена вимова речення вимагає вірного розподілу його на
частини – мовні такти або фрази . Сигналом зупинки служит
смислова завершеніст уривка з кіл кох слів інколи може бути одне
слово . Правил не членування речення полегшує читцю читання, а
слухачам забезпечує вірне сприйняття тексту.
Слід відзначити, що невірна постановка паузи в усній мові як і
розділового знаку на пис мі може серйозно порушити смисл
висловлювання. Тут як приклад можна привести всім відому фразу,
прочитавши її у двох варіантах:
Стратити не можна | помилувати - Стратити | не можна помилувати.

Позначте паузи вертикальними рисками:

Те, що було від початку, що ми почули, що ми побачили на
власні очі, що ми оглядали і до чого наші руки доторкнулися, - про
слово життя, а життя з'явилося, і ми побачили, і свідчимо й
сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Бат ка і нам з'явилося, яке
ми побачили й почули, про те сповіщаємо й вам, щоб і ви мали
спіл ніст із нами. А наша спіл ніст - з Бат ком і з його Сином
Ісусом Христом. 1Iван.1:1-3)
Пауза, в основному, співпадає з розділовими знаками. Але інколи, за
логікою читання, ми робимо зупинки і в тих місцях, де розділових
знаків немає. Це відбуваєт ся тоді, коли між двома розділовими
знаками знаходит ся достатн о довга частина речення, яку можна
розчленувати на коротші смислові відрізки, щоб під час читання легше
сприймався зміст, а читец міг добрати повітря. Зустрічают ся і
протилежні випадки: розділовий знак стоїт , а паузу робити
недоречно.
Існує три типи пауз:
1. Логічна пауза – це пауза між мовними тактами чи в кінці
речення.
2. Психологічна пауза зустрічаєт ся, коли треба зосередити увагу
на наступному слові, імітувати пригадування, підкреслити емоційну
напругу, несподіваніст , недомовленіст , раптову зупинку у мовленні
тощо.
3. Віршова або ритмічна стосуєт ся поезії, а саме – це пауза в
кінці віршового рядка. Досит часто кінец рядка співпадає з кінцем
мовного такту фрази . У таких випадках віршова і логічна паузи
співпадают , накладают ся.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

розстав паузи у наступному тексті: Яків, раб Бога й
Господа Ісуса Христа, - дванадцят ом поколінням, які є в
розсіянні: вітаю! Брати мої, майте повну радіст , коли впадаєте в різні
спокуси, знаючи, що випробування вашої віри виробляє витриваліст .
А витриваліст хай має досконале діло, щоб ви були досконалі та
бездоганні і щоб нічого вам не бракувало. Коли ж кому з вас бракує
премудрости, хай просит у Бога, який дає всім щедро і не докоряє, - і
йому буде дано. Хай просит з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має
сумнів, той подібний до морс кої хвилі, колиханої і розвіюваної
вітрами. Хай та людина не думає, що одержит щос від Господа, бо
муж двоєдушний - непостійний на всіх своїх дорогах . Яков.1:1-8)
В українс кій мові вживают ся одиничні крапка, двокрапка, три
крапки, кома, крапка з комою, тире, знак питання, знак оклику, знак
виноски та парні дві коми, два тире, лапки, дужки розділові знаки
пунктограми . Призначення розділових знаків — полегшити читачеві
сприйняття змісту написаного:

 крапка ділит текст на речення;

 двокрапка відділяє одну частину від іншої, вказуючи на те, що
в цій другій частині містит ся пояснення, розкриття причини того, про
що йшлося у першій;
 три крапки багато крапок вказує на те, що в реченні не всі
його компоненти наявні, а речення не закінчене, обірване;
 кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи
складного речення;
 крапка з комою функціонал но подібна до коми, але розділяє
складні або ускладнені за будовою граматично рівноправні частини;
 тире розділяє головні частини речення якщо вони виражені
подібними лексично-граматичними категоріями , порівнювані мовні
одиниці, частини складного безсполучникового речення, які
перебувают в умовно-часових, протиставних та причинно-
наслідкових зв'язках;
 знак питання ділит текст на речення, але разом з тим вказує
на те, що речення містит у собі питання;
 знак оклику ділит текст на речення та вказує на
експресивніст мовлення, вигук;
 знак виноски — виділ ний, він вказує, що за словом, біля
якого цей значок поставлений, має йти частина тексту, яка подаєт ся у
порядковій частині сторінки або в кінці тексту;
  парні розділові знаки — дві коми, двоє тире, дужки, лапки —
виділяют якийс відрізок тексту другорядні члени речення , коли є
потреба його відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення,
звертання.

 В усній мові на початок і кінец речення вказує

відповідна інтонація.
 Крапка з комою, тире, двокрапка, дужки, три
крапки і лапки, на відміну від коми, завжди пов'язані з
інтонацією.
 Перед двокрапкою, як правило, тон підвищуєт ся, після неї
робит ся вичікувал на пауза, і далі слова промовляют ся
звичайним тоном.
 Після одиничного тире робит ся вичікувал на пауза і далі тон,
як правило, підвищуєт ся.
 Частина реченя, виділена парним тире, вимовляєт ся
підвищеним тоном.
 Частина, охоплена з двох боків дужками, вимовляєт ся
пониженим тоном.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

прочитай з інтонацією 148 псалом, правил но
розставивши паузи.
Наступним кроком у знайомстві з логікою читання є формування
навичок знаходити у реченні слова, які треба під час читання виділити
наголосом.
Спочатку розбиваємо речення на кіл ка тактів фраз , що показуємо
розставлянням пауз. Далі розглядаємо кожен такт окремо. Інтуїтивно
потрібно відчути, яке слово у кожному такті має бути виділене
наголосом, тобто вимовлятися якос яскравіше, ніж інші слова.
Причому виділятися слова можут дещо по-різному: невеликим
підсиленням або підвищенням голосу, уповіл ненням темпу
вимовляння ц ого слова, паузою після н ого тощо. Про такі
інтонаційно виділені слова говорят , що на них падає фразовий
наголос.
У кожному такті фразі обов’язково повинно бути одне
наголошене слово. Тобто, скіл ки у реченні тактів,
стіл ки буде і наголошених слів не біл ше і не менше .
Отже, фразовий наголос діє в межах однієї фрази такту . Але майже у
кожному реченні серед наголошених слів можна виділити ще й одне
найголовніше у складних реченнях таких слів може бути кіл ка , що
виражає основний зміст вс ого речення. Це значит , що на дане
слово падає логічний наголос. Логічний наголос – це особливе
виділення якогос головного слова, яке і тоном голосу, і силою
видиху виносит ся на перший план, підпорядковуючи собі інші слова.
Визначити логічний наголос не завжди буває просто. Адже він може
змінювати своє місце залежно від контексту і мети мовлення. А тому
шукати його треба лише у цілісному тексті, який допомагає
уточнювати обмежувати чи, навпаки, розширювати смисл речення і
рол наголошених слів.
Спробуємо, наприклад, прочитати речення:
Ви сьогодні будете у Домі молитви?
з наголосом то на першому, то на другому, то на трет ому, то на
останн ому слові.
Вимовляючи наголошені слова особливо ті, на які
падає логічний наголос , читец повинен їх
підкреслювати не тіл ки фізіологічними властивостями
голосу наприклад, гучніше чи повіл ніше , але й
вкладати у ці слова почуття, різні відтінки людс ких емоцій.
Використання лише якогос одного із засобів передачі наголосу
призводит до інтонаційної одноманітності читання тексту. В той же
час треба стежити за тим, щоб речення не було перевантажене
логічними наголосами, бо зловживання ними робит мову важкою
для сприйняття.
Основні правила, які допоможут знаходити в
реченнях наголошені слова. Зазначимо, що до
цих правил треба підходити творчо, бо ніякі
рекомендації не можут передбачити всі мовні ситуації:
1. У мовному такті фразі найчастіше наголошеним буває останнє
слово: Під ними дули холодні вітри, | вили вовки, | над ними літали з
криком чорні ворони, | а високо вгорі світив місяць, | високий та
ясний Г.-К. Андерсен .
2. Частіше наголошуєт ся іменник див. попередній приклад .
3. Дієслово наголошуєт ся тоді, коли ц ого вимагає зміст речення,
а дієслово, як правило, стоїт в кінці фрази; або коли іменник
замінений займенником. Порівняйте: В залі зібрались глядачі. Глядачі
вже зібрались. Вони почали аплодувати.
4. На прикметники і займенники, як правило, наголос не
ставит ся: Ми любимо рідну землю.
 Але це правило не розповсюджуєт ся на ситуації співставлення
протиставлення : Зацвіли не жовті, а червоні тюльпани.
Це мені подобається, а не йому.
5. При поєднанні двох іменників наголос завжди падає на той,
який стоїт у родовому відмінку: Це наказ командира.
Так само і при перестановці слів: Це командира наказ.
6. Перелік так само як і рахунок вимагає самостійного наголосу
на кожному слові:
На полиці були акуратно складені зошити, | книжки, | олівці, |
ручки.
На небі засвітилася одна зірка, | за нею друга, | третя, |
четверта...

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

підготуйся до екзамену.
Екзамен буде складатися з практичного завдання, де
потрібно буде показати навички:
- Розставляти паузи у тексті.
- Вибрати слова у реченні, на які падає фазовий та логічний
наголос.
- Прочитати текст правил но дихаючи, виразно, чітко
вимовляючи, з інтонацією.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНУ СЕСІЮ: Вивчи
напам’ят вірш та потренуйся його виразно, чітко
вимовляючи, з інтонацією, пам’ятаючи про паузи,
декламувати.

ЗАКОН ГОСПОДНІЙ ДОСКОНАЛИЙ

(Акровірш)
Пс. 19, 7
Закон Господній досконалий,
А страх Його — це чистота,
Коли у серце проникає —
Остерігає нас від зла,
Ним утішаєт ся душа.

Господ дає правдиву радіст ,

Освітлює думки, слова,
Сповняє Духом, множит святіст ,
Покровом служит на путях,
Оновлює душі бажання,
Допомагає у борні,
Не допускає нарікання,
І жити учит бездоганно,
Й служити ближнім в простоті.

Дає терпіння у стражданнях,

Очам просвітлення дає,
Ступням — упевнене ступання,
Коли в нас сили не стає.
Оберігає від спокуси,
Не допускає до гріха,
А чистоту приносит в душу,
Лишає в ній сліди Ісуса
Й провадит в світлі небеса.
П. Олійник
 В наступних вправах розстав паузи (вертикальними рисками)
та виділи наголошені слова, підкресливши наголошене слово
однією (в такті) або двома (у реченні) лініями:

У недалекій фабриці загув гудок, а Мефодій аж тепер

пригадав, що це вже пора йти додому. І він пішов. А потім стояв на
трамвайному пристанкові, чекаючи свого трамваю.. Біля н ого
пройшов незнайомий дідус , йдучи краєм хідника і ввес час
дивлячис собі під ноги. Він був худий, зарослий, ввес час нахилявся,
щос підносив з землі й ховав до кишені. Мефодій побачив, що це
були недокурки. І стало йому жал незнайомого дідуся. Хто знає, що
змусило його збирати оті недокурки, які обставини склалися в його
житті, що він шукає на вулиці гіркої отієї отрути?
Мефодій обійшов будинка, швидко випередив старого й став
оподалік, поклавши на хідникові паперового доляра.
А старий, зрівнявшис з тим місцем, миттю нагнувся, схопив
гроші обома руками й оглянувся кругом себе. А потім побіг через
дорогу до відчиненої коршми.
Мефодієві було ніяково за свій поступок. Він християнин,
ніколи не п'є алкоголю, а ос спокусився на випробовування, завівши
незнайомого старого до коршми.
І він не пішов на трамвайну зупинку, не пішов додому, але став
оподалік коршми. Звідти виходили люди хитаючис на кволих ногах.
А Мефодій стояв і чекав на незнайомого старого. І чекати довелися
недовго. Старий вийшов за поріг коршми. Він голосно кашел нув,
витер рукавом уста і сплюнув перед себе. А потім знову пішов краєм
цементового хідника, пил но дивлячис собі під ноги. Здовж вулиці
росли дерева, вони клали на старого тін , від чого його піджак був ще
темніший, а волосся на голові було подібне до заржавілої бляхи на
недалекій крамниці.
Михайло Подворняк, «Пашпорт»

І приходит до Н ого прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й

каже Йому:
- Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до н ого, та й
каже йому:
- Хочу, буд чистий!
І проказа зійшла з н ого хвилі тієї, і чистим він став. А Він, погрозивши
йому, зараз вислав його, і йому наказав:
- Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові,
і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що
Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних
місцях. І сходилися звідусюди до Н ого.
(Євангеліє від Марка 1:40-45)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

прочитай з інтонацією Євангеліє від Івана 21:15-19,
правил но розставивши паузи та наголос.
Мелодика – це рух голосу вгору-вниз по звуках різної висоти.

У поєднанні з наголосом і паузами вона робит відтворення

художн ого тексту біл ш довершеним. Мелодика мови записуєт ся у
спеціал них лабораторіях за допомогою точної апаратури. На слух ми
можемо лише спрощено уявити мелодійний малюнок мови.

Наприклад:
1. Ви не знаєте.
2. Ви не знаєте!
3. Ви не знаєте?
4. Ви не знаєте?!

Прочитавши вголос кожен варіант речення, ми відчуваємо, що

інтонаційний малюнок читання для кожного випадку буде різний.
Запам’ятаємо три головних правила щодо визначення мелодики у
мовленнєвій партитурі підвищення мелодики будемо позначати ,
пониження , монотонну вимову):

1. Розвиток думки чи спонукання до її розвитку вимагают

мелодики висхідної. Найлегше це відчути у питал ному реченні:

Де ти був?

2. Закінченіст думки, інформація ствердження, завершення фрази

означає мелодику спадну:

Я був у школі.
3. Монотонна мелодика характерна для незакінченої думки, вона
найчастіше припадає на середину речення середні такти :
  
Вони були дуже збентежені | таким вітанням батька | й стояли
 
нерухомо, | втупивши очі в землю (М. Гоголь).

Позначте паузи, наголос та мелодику у наступному тексті:

Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі. А

Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцят . І багато з
юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх. Тоді
Марта, почувши, що надходит Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж
удома сиділа. І Марта сказала Ісусові:
- Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат... Та й тепер,
знаю я, що чого тіл ки в Бога попросиш, то даст Тобі Бог!
Промовляє до неї Ісус:
- Воскресне твій брат!
Відказує Марта Йому:
- Знаю, що в воскресення останн ого дня він воскресне.
Промовив до неї Ісус:
- Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І
кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш
в це?
Вона каже Йому:
- Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти
на цей світ.
Євангеліє від Iвана 11:17-27)
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та
розстав паузи, наголос та мелодику тексту Євангеліє від
Івана 21:3-7.

Говорит їм Симон Петро:

- Піду риби вловити.
Вони кажут до н ого:
- І ми підемо з тобою.
І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили. А як
ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був
Ісус. Ісус тоді каже до них:
- Чи не маєте, діти, якоїс поживи?
- Ні, - вони відказали.
А Він їм сказав:
- Закин те невода праворуч від човна, то й знайдете!
Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби... Тоді
учен , якого любив був Ісус, говорит Петрові:
- Це ж Господ !...
(Євангеліє від Iвана 21:1-7)
Наступною вимогою до читця є необхідніст зрозуміти основний
настрій, який хотів висловити у своєму творі автор, і передати його під
час читання, інакше кажучи, надати тексту вірного емоційного
забарвлення.

І в той же час кожен художній твір – синтетичне, складне явище. Так, у

героїчне забарвлення можут включатися елементи романтики,
лірики, у гумористичне – сатири тощо. Тому, працюючи над
партитурою, читец намагаєт ся врахувати всі ці моменти.

Звичайно ж, читання конкретного твору залежит і від його жанру.

Так, існує суттєва різниця в читанні у ліриці оди і елегії, у драмі –
комедії і трагедії, а надто різнит ся між собою читання творів різних
літературних родів наприклад, п’єси і оповідання .

Для того, щоб у мовленнєву партитуру внести позначки щодо

емоційності читання, використовуємо як правило, пишемо на полях
слова, які визначают темп читання, а також виражают відтінки
різних людс ких почуттів: швидше, схвильовано, напружено, з
розпачем, журливо, піднесено, іронічно, спокійно, розмірено,
емоційніше, швидше, кульмінація, драматично тощо.

ГІРКИЙ УРОК
Не раз на прю виходив він із ворогами
І легко їх перемагав.
На бойовищі мужній до нестями,
Гроза для зловорожих лав.
 Йдут филистимляни! – одного разу
Почув Делілине кріз сон…
Як і раніше я собі дам раду! –
Бад оро підхопивс Самсон.

Та він не знав, що Бог його залишив

За те, що жартував з гріхом.
Скажіт , чи знайдет ся нещастя глибше
І як перенести його?

Сліпий Самсон на филистимлян меле,

Й ця доля – до кончини днів…
Колишній назорей, Господній велет
Покірно в підземеллі скнів.

На свято захотіли повтішатис …

А вже відріс у н ого чуб .
Й прийшла неждано ворогам розплата -
Самсона сил ний Бог почув.

Анатолій Бабачук

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи золотий вірш уроку та

визнач темп читання у вірші, який потрібно вивчити на
наступну сесію.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНУ СЕСІЮ: Розстав
паузи та наголоси, а потім вивчи напам’ят вірш та
потренуйся його виразно, чітко вимовляючи, з
інтонацією, пам’ятаючи про паузи, декламувати.

ЩО ЗРОБИШ ТИ
Що я маю зробити з Христом?.. –
Наболіле питання Пилата.
А юрба знавісніло гуртом:
Як злочинец , хай буде розп’ятий!

Я не бачу у Н ому вини .

І промовистий жест: Це – Людина!
А у відповід – лиш: Розіпни!
І хули, і насмішок лавина.

Я не винен у смерті Його!

Умиває поспішливо руки,
А на них Сина Божого кров
І довічне тавро легкодуха.

У преторій сховався мерщій,

Та старанно, за словом Пилата,
Прилипают до спини бичі,
Віддаєт ся Невинний на страту.

Проминули віки, і тепер,

Як тебе досягло благовістя,
На питання забуте, старе
Доведет ся тобі відповісти.

Що ти вчиниш с огодні з Христом?

Пройдеш, навіт не глянувши в вічі?
Зупинис ! Хай Він стане мостом
У життя, у свободу, у вічніст !
Анатолій Бабачук
Не тіл ки слова, але і так звані невербал ні немовні засоби
спілкування відіграют важливу рол у процесі комунікації. Все, що
людина відчуває, так чи інакше відбиваєт ся на його обличчі, у виразі
очей, в позі і рухах. За деякими спостереженнями, в перші кілька
секунд співрозмовники отримують близько 90% інформації один
про одного крім слів: поза, поворот голови, жестикуляція, погляд,
міміка, навіт мимовіл ні рухи формуют образ людини, з якою
належит спілкуватися. Ще в XVII ст. француз кий пис менник
Ларошфуко казав, що в звуці голосу, в очах і в ус ому образі мовця
укладено не менше красномовства, ніж у виборі слів.
Існує біл ше тисячі невер-
бал них елементів спілкуван-
ня. На думку вчених, невер-
бальна інформація може
становити до 40% всієї одер-
жуваної в процесі комунікації
інформації. Якщо вербал на та
невербал на інформація не
збігают ся, людина схил на
вірити швидше невербал ної: якщо на обличчі людини, у
відповідності з усіма правилами риторики гаряче переконує в
значущості якоїс проблеми, явно проступає вираз нуд ги, навряд чи
співрозмовник повірит , що тема настіл ки вже цікава.
Невербал них сигналів багато: це, насамперед, зовнішній вигляд в
цілому, поза, хода, жести, міміка, погляд. Починаючому оратору слід
пам'ятати, що мова створюєт ся не стіл ки для слуху, скіл ки для
очей. Ця думка висловлена і в англійс кому прислів'ю: "Вір тільки
половині того, що бачиш, і нічому з того, що чуєш". Вміле володіння
ситуацією і знання особливостей вживання невербал них засобів
дозволяют вступати в конструктивне спілкування, управляти
аудиторією і добиватися поставлених у виступі цілей перед буд -якою
аудиторією.

Завдяки численним психологічним дослідженням з’явилася

класифікація невербал них засобів спілкування:
 Просторові кошти – це рух співрозмовника в просторі, його
розміщення щодо інших людей і об’єктів, дотримання
дистанції і орієнтація.
 Візуальні засоби – погляд людини, його напрямок і триваліст .
 Тактильні засоби – до них відносит ся тактил ний контакт,
дотик рукою, поцілунок, поштовх.
 Експресивно – виражальні засоби – це може бути міміка,
жести, рух тіла і інші техніки жестової комунікації.

Візуальні засоби комунікації. Візуал ні взаємодії між люд ми

відіграют важливу рол під час передачі інформації. Погляд
допомагає загострити увагу на що говорити людині. Під час розмови
люди дивлят ся в очі один одному в середн ому від 10 секунд.
Менша кіл кіст часу розцінюєт ся як неповага і виклик.

Жести. Мова жестів є найстарішим методом спілкування людей і

являє собою рух рук і голови. Жести можут бути довіл ними і
мимовіл ними. До довіл ним відносит ся свідомий рух рук, а до
мимовіл ним – рефлекторні або вроджені. Ці жести виконуют функції
заміни або доповнення розмовної мови або підкреслюют сказане
співрозмовнику.

Приклади жестів на практиці

 Дотик вуха під час розмови – означає не бажання слухати
співрозмовника, така поведінка може, бути наслідком нуд ги
або не погодитися зі сказаним.
 Відкритий рот – трактуєт ся як стримування думок, коли
людині є що сказати, але він не знає, чи варто це робити.
  Якщо співрозмовнику некомфортно, він відчуває емоційну
напругу при спілкуванні або розмови по телефону, він чіпає
шию, одяг, крутит в руці дрібні предмети, кіл ця на руці.

Міміка в невербал ної комунікації використовуєт ся для передачі

почуттів і являє рух лиц ових м’язів. Проведені тести на практиці
показали, що відсутніст емоцій на обличчі під час розмови веде до
втрати 15% промовляння інформації. Головну мімічну рол виконуют
губи і брови людини. Для вираження гніву, відрази, радості, страху,
печалі, здивування м’язи обличчя діют злагоджено і цілісно.

Поза. Позою називаєт ся положення тіла людини. Існує безліч поз, які
показуют ставлення людей до оточуючих. Помічено, що високі за
посадою особи займают біл ш розкуту позу. Прийнята поза
трактуєт ся в залежності від її змісту. Вона говорит про закритіст
людини або готовності вести діалог.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Виконай вправу та вивчи

напам’ят золотий вірш уроку.

1. Хто з героїв Біблії та які невербальні

засоби комунікації використовував у спілкуванні?

Вихід 33:11 __________________________________________________

Дiї.6:15 ______________________________________________________

Матвія 26:48 _________________________________________________

Луки 1:22 ____________________________________________________

Дiї.13:16 _____________________________________________________

Дiї.19:33 _____________________________________________________

Дiї.21:40 _____________________________________________________

Дiї.24:10 _____________________________________________________

Буття 43:33 __________________________________________________

 "Очі - дзеркало душі" - так говорят аж ніяк не випадково. Дійсно,
характер оратора або просто співрозмовника, його почуття і думки
віл но чи мимоволі відображают ся в його погляді.
Усі ми знаємо про значення візуал ного каналу у сприйнятті
публічного виступу, адже зоровий нерв у 50 разів товщий за слуховий.
І через органи зору до нас надходит понад 90% інформації із
зовнішн ого світу. Те, як ви дивитес на аудиторію, є основним
компонентом картинки, яку сприймают глядачі. З вашого погляду
вони зрозуміют біл ше, ніж зі слів.
Зоровий контакт з аудиторією є одним з найважливіших
компонентів публічного виступу. Досвідчені оратори вміют
утримувати погляд слухача: для ц ого можна використовувати
жестикуляцію, який-небуд предмет в руках ручку, указку, наочний
посібник .
Перш ніж почати виступ, ми повинні встановити зоровий контакт з
аудиторією! Як це робит ся?
Демонструємо доброзичливий вираз обличчя з легкою на
півусмішкою. Не змінюючи виразу обличчя, повіл но та уважно
розглядаємо зал. Ковзаємо по обличчях, затримуючис на мит на
кожному або майже на кожному . Якщо ви спіймали доброзичливий
погляд чи усмішку у відповід , робите лед помітний мімічний рух. Ви
прокладаєте невидимі ниточки від очей глядачів до своїх очей. Потім
ви тримаєте їх натягнутими вес час, поки говоритимете. Тіл ки
встановивши такий зоровий контакт з кожним із присутніх, можна
починати виступ. Йдет ся не про огляд залу, а саме про контакт очі в
очі з кожним присутнім.
Зоровий контакт – не тіл ки спосіб встановити стосунки з
аудиторією та забезпечити передачу їй інформації, це ще й спосіб
одержати інформацію про те, чи добре аудиторія зрозуміла сказане а
може, варто щос повторити? , чи не стомилася, бува аудиторія, чи
цікава аудиторії тема, чи цікаві аудиторії ми самі чи не час бува
закінчувати? .
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Виконай вправу та вивчи
напам’ят золотий вірш уроку.

1. Хто з героїв Біблії використовував зоровий

контакт у спілкуванні та яке значення він мав?

Мар.10:21 ___________________________________________________

Луки 19:5 ____________________________________________________

Івана 1:42 ___________________________________________________

Дії.14:9 (!) ___________________________________________________

____________________________________________________________

Дії 3:4-5 _____________________________________________________

Матвія 19:26 _________________________________________________

Суд.6:14 _____________________________________________________

Дії 6:15 ! ___________________________________________________

Гекзаметр: походження назви
Слово "гекзаметр" походит від двох грец ких слів: ἑξάμετρον, від ἕξ -
що означає "шіст " і μέτρον - що означає "міра". Тому гекзаметр часто
називают шестимірник. Гекзаметр - один з найуживаніших розмірів в
античній поезії. Якщо не вдаватися в наукові терміни і пояснення, то
можна сказати, що кожен рядок гекзаметра уявляє собою
шестистопний дактил , але має біл ш героїчний, епічний, билинний
характер.

Гекзаметр А.В. Прянишнікова

У ц ому шестивимірному розмірі відомий педагог А.В. Прянишніков
написав одного разу унікал ний вірш Правила читання , в якому
виклав всі правила дикції, дихання і голосу. Його вірш з довгими
рядками дозволяв чудово тренувати дихання, для чого потрібно було
виразно, чітко, співуче промовляти кожен рядок на одному тривалому
видиху, рівномірно розподіляючи дихання на вес рядок. В кінці рядка
потрібно було зробити новий вдих і приступати до озвучення другого
рядка і так далі.

Твердо затям, друже! Перше ніж слово сказати у вправі,

Злегка потрібно розширити клітку грудну, і при ц ому,
Низ живота підтягти, щоб опору при диханні звук мав.
Плечі ж спокійні хай будут при диханні, і нерухомі.
Кожен рядочок вірша, потребує один лише видих.
І прослідкуй, аби груди твої не стискалис при мові,-
При видиханні працює хай тіл ки сама діафрагма.
А прочитавши у вірші рядок, на наступний не квапся:
Паузу в темпі, що личит до вірша, зроби, а тим часом
Трохи повітря собі добери та лиш диханням нижнім.
Потім притримай повітря на мит і читати продовжуй.
Чуйно слідкуй, щоб почутим було кожне сказане слово,
Думай постійно про дикцію чисту і ясну для звуків;
Рот не лінуйс розчиняти, щоб голосу шлях став відкритим;
Звуку свого не глуши придиховим поблідлим відтінком -
Голос нехай береже металевіст і в тихім звучанні!
Перше ніж вибрати вправи на темп, висоту і на гучніст ,
Треба спочатку добитися рівності, стійкості звуку:
Слухай уважно, щоб голос ніде не тремтів, не хитався,
Видих ощадно веди – з розрахунку на цілий рядочок.
Зібраніст , дзвінкіст , пол отніст , поважніст , характер і плавніст , -
Ос , щонайперше уважливим слухом шукай в кожній вправі!
У перекладі Вадима Яцюка
Висновок:
Унікал на синтез-вправа, що поєднує в собі всі основні правила
постановки дихання, голосу, дикції. Віз міт на озброєння цю вправу.
При регулярному використанні гекзаметра Ви зможете домогтися
того, щоб Ваш голос зазвучав рівно, стійко і насичено.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи напам’ят Гекзаметр

Прянишнікова та потренуйся його правил но розповісти,
а також вивчи напам’ят золотий вірш уроку.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА НАСТУПНУ СЕСІЮ: Розставив-
ши паузи та наголоси, вивчи напам’ят вірш та
потренуйся його виразно, чітко вимовляючи, з
інтонацією, пам’ятаючи про паузи, декламувати.

ВОЛЯ БОЖА
Акровірш
1 Сол. 4, 3
Бог волю нам Свою відкрив —
Освячення для нас потрібне.
Це не потік красивих слів —
Екзамен це, хто Богу вірний.
Він, що життя віддав Своє,
Освячує святою кров’ю
Лиш тих, хто гріх свій визнає,
Як цар Давид, смиренним словом.
Блаженний той, хто у житті
Освячення шляхом проходит ,
Живе із Господом завжди,
А Бог — за вірніст нагородит !
О, хто в житті своїм спіткнувс ,
Спіши до Господа в покорі,
Він Сам розвіє біл і сум,
Як Пастир поспішит на поміч.
Чатує ворог кожен час,
Евроклідонами лякає —
Нам Бог надію добру дав,
Неначе якір, нас вона тримає,
Являє серед бурі благодат .
Велика миліст в Нім до всіх,
А нам потрібно це цінити,
Шукати святості завжди,
Едомс ку марноту лишити.
Н. Шибких
Як відомо, паразити – істоти непотрібні, зайві і небезпечні для
організму. Те ж саме можна сказати і про слова-паразитів, які багато
людей то і справа вживают у своїй мові. Паразитами їх робит не
значення, а надмірне вживання у мовленні, яке з часом стає звичкою.
Ці слова зайві, тому що вони не містят у собі ніякого сенсу і тіл ки
засмічуют мову.

Про що «говорять» слова-паразити

Згідно загал ноприйнятій думці носій цих слів ― людина

некул турний і неосвічений, вживає їх від бідності словникового
запасу. І в багат ох випадках так воно і є.

Тим не менш, є кіл ка причин, що спонукуют людей до їх вживання.

Одна з них ― логофобия, страх виступати на публіці або говорити з
незнайомими люд ми. Вона притаманна людям з низ кою
самооцінкою, які не впевнені в собі і побоюєт ся негативної реакції
оточуючих на свої слова. Слова-паразити допомагают їм виграти час,
щоб обдумати наступну фразу. До вживання таких слів вдают ся і
люди з низ кою швидкістю мислення.

Існуют слова-паразити, які можна охарактеризувати як модні .

Причому з плином часу одні з них застарівают і зникают , а в моду
входят нові, біл ш сучасні . Слова-паразити як би і типу часто
вживают ся тоді, коли мовец хоче пом’якшити сенс вимовним їм
фрази.

Деякі люди в розмові то і справа звертают ся до співрозмовника зі

словами знаєш , розумієш . Апелюючи таким чином до слухача,
вони привертают його увагу, тому що потребуют підтримки,
підтвердження того, що їх уважно слухают .

Не зайве звернути увагу на свою мову тим, кому доводит ся виступати

публічно. Наприклад, людина, який проходит співбесіду, щоб
отримати роботу, навряд чи зможе сподіватися на позитивний
резул тат, якщо його мова буде представляти собою щос
незрозуміле.

Як позбутися мовних паразитів

1. Уникати довгих бесід з люд ми, мова яких переповнена

мовним сміттям, адже з ким поведешся, від того й наберешся .
2. Попросити друзів простежити за нашою мовою з метою
виявити паразитів, адже ворога треба знати в обличчя , щоб знати, з
чим боротися. Самі ж ми можемо не замислюватися і не підозрювати
про те, що занадто часто вживаємо сміттєві слова.
3. Прослухати свою промову на диктофон. Недоліки інших ми
помічаємо швидко, але власні визнаємо набагато повіл ніше. І навіт
якщо друзі вкажут нам на слова, які ми вимовляємо не до місця, ми
можемо їм не повірити. Але обдурити самого себе важче.
Прослухавши запис зі своєю промовою, ми будемо знати, від яких слів
повинні позбутися.
4. Покарати себе грошем . Штрафи за вилітівше слово-
паразит ― ефективний метод борот би з нехорошими словами,
адже наші гроші будут відлітати настіл ки швидко, наскіл ки часто
ми будемо ці слова вимовляти. Куди летіти? У гаманец тих, хто нас
чує в даний момент. Самого себе штрафувати не має сенсу, тому
розмінюємо велику купюри на дрібні, попереджаємо оточуючих, щоб
не мати можливості до відступу, і починаємо відвикати.
5. Психологи рекомендуют ще один ефективний спосіб ―
нявкання, рохкання, квакання або кукурікання. Усякий раз, коли
з’являєт ся слово-паразит, потрібно привселюдно сказати Кукареку!
або Мяу! . Причому краще не обмежувати себе знайомої компанією.
Страх опинитися в незручній ситуації відіб’є всяке бажання вживати
мовні паразити. Головне, переконати себе не відступати.
 6. Говорити повіл но і робити мовні паузи. Вони дадут нам
перепочинок, під час якої наша думка остаточно дозріє.
7. У момент, коли ми відчуваємо потребу вимовити слово-
паразит, потрібно зробити глибокий вдих. З боку він буде виглядати як
природна пауза.
8. Багато читати, особливо класиків світової літератури ― читання
допомагає збагатити словниковий запас, а значит , зробити мову
красивою та образної. Адже багато слова паразити виявляют ся під
рукою , коли не вистачає власних, щоб передати свої думки, емоції і
почуття.
9. Запам’ятовувати фрази відомих людей, приказки, цікаві думки.
Їх ми будемо вставляти в розмову, не чекаючи, коли настане ніякове
мовчання і нам захочет ся порушити його словом-паразитом.
10. Практикуємо в усному мовленні. Буд -яка теорія повинна бути
підкріплена практикою. Тому намагаємося біл ше бувати на людях і
частіше вступати в бесіду. Та не мине й місяця, як ми заслужимо
репутацію людини, яка говорит красиво.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Вивчи напам’ят золотий вірш
уроку. Проаналізуй своє мовлення та випиши ті слова-
паразити, які ти вживаєш: __________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________
Одним із важливих аспектів буд -якої промови с огодення є
використання мікрофону. Отже, дуже важливо мати навички
користуватися мікрофоном.

Мікрофон варто тримати тіл ки кінчиками пал ців,

не намагаючис обхопити його всією долонею. При
ц ому всі пал ці повинні лежати на мікрофоні.
Особливо стежте, щоб мізинец не
відстовбурчувався. Лікот при ц ому розслаблений
та опущений. Ним ви повинні відчувати ребра.
Типова помилка – задирати лікот майже на рівен
підборіддя.

Мікрофон слід тримати на одній відстані від рота упродовж ус ого

виступу. Щоб розрахувати оптимал ну відстан , прикладіт долоню
ребром із замкнутими пал цями до рота так, щоб вказівний палец
торкався губ. Безіменний палец у
такому разі буде там, де повинен
бути мікрофон. Якщо тримати його
далі, голос лунатиме не так гарно,
якщо ближче – коли
вимовлятимете п , мікрофон
видаватиме малоприємний звук.
Не змінюйте цю відстан в ході
виступу.

Нахиляючис , нахиляйте й мікрофон. Повертаючис , повертайте й

мікрофон. Найкращий звук виходит , якщо мікрофон утворює
перпендикуляр з вертикал ною лінією вашого обличчя.
Користуючис мікрофоном, ви дещо обмежені в
можливостях жестикулювання. Типова помилка –
спроба жестикулювати і тією рукою, яка тримає
мікрофон. Це обертаєт ся страшною мукою для
слухачів, оскіл ки звук плаває в діапазоні від
затишшя перед бурею до самої бурі з тривалістю
декіл ка секунд.
Дуже часто мікрофон розміщений на штативі, який
часто називают стійкою. В такому випадку важливо перед промовою
налаштувати мікрофон під себе.
Типова помилка недосвідчених
ораторів – говорити в мікрофон,
який залишився на тій висоті, на
якій його встановив попередній
промовец .
Ще важливим моментом у
користуванні мікрофону є контрол
над такими неприємними під час
промови звуками як кашел , чихання, тощо. Пам’ятайте, що ці звуки
не повинні піти в зал, відверніт ся від мікрофону в цей момент.
Краще за все, якщо є можливіст , потренуйтес перед промовою
користуватися мікрофоном у пустій залі, звикніт до звучання свого
голосу у підсилюючу апаратуру.
Існує багато різних вад або дефектів мови, які стоят на шляху до
удосконалення ораторс кого мистецтва. Запорукою успіху корекції
справедливо вважаєт ся точне встановлення діагнозу щодо
походження вад мовлення, які можут мати як природну основу і
належати до типу органічних вад, так і мати психологічне походження
або пов’язані з неправил ним положенням мовного апарату,
неправил ною артикуляцією, диханням, млявістю мовлення, тощо.

Логопедичній корекції повинні передувати огляд і порада лікаря.

Правил на класифікація дефекту допоможе визначити оптимал ні
шляхи його подолання.

В першу чергу важлива молитва віри за рецептом, який записаний в

послані до Якова 5:14-16. А також існує безліч вправ для подолання
тієї чи іншої вади мовлення. Дуже корисним в подолані багат ох вад
мовлення є гекзаметр Прянишнікова.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА ЕКЗАМЕНАЦІЙНУ СЕСІЮ:
Розставивши паузи та наголоси, вивчи напам’ят вірш та
потренуйся його виразно, чітко вимовляючи, з
інтонацією, пам’ятаючи про паузи, декламувати.

АВІГЕЯ
Спішив Давид на помсту за образу,
Навал же у той час бенкетував;
Давид таким іще не був ні разу...
Що роблят із душею злі слова!

Засліплюючи зір, курився порох,

Пекло проміння, і пекло в душі;
Незвичний для Давида гнівний погляд
В полоні злих думок у дал спішив.

Ага! Ос на шляху вже хтос маячит !

Ходу прискорив ще сил ніш Давид.
Чекай, чекай, Навалі ти невдячний!..
Давид від гніву на лиці аж зблід.

Тримався твердо він мети своєї:

Мав намір знищити Навалів рід.
Та хтос шепнув йому: Це — Авігея ...
Давид спинивс , чекаючи її.

Які схвил овані розумні очі!

Яка вродливіст ніжного лиця!
І тихий голос: Не іди на злочин,
Хай буде на мені провина ця!

Яка покора, лагідніст і мужніст !

А погляд — дивне світло і тепло...
Завжди так є: лише любов і мудріст
Перемогти спроможні людс ке зло!
І. Шевченко
ДОДАТОК 1 до 8 уроку )

Псалом 148
Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війс ка Його:
Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
Нехай Господа хвалят вони, бо Він наказав, і створилис вони,
Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлят його!
Хваліт Господа також з землі: риби великі й безодні усі, огон та град,
сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його, гори та пагірки
всі, плідне дерево та всі кедрини, звірина й вся худоба, все плазуюче
та птаство крилате, земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
юнаки та дівиці, старі разом із діт ми, нехай усі хвалят Господнє Ім'я,
бо Його тіл ки Ймення звеличилос , величніст Його на землі й
небесах!
Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям
Ізраїлевим, народові, що до Н ого близ кий!
Алілуя!
ДОДАТОК 2 до 10 уроку )

Івана 21:15-19
Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра:
- Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене біл ше цих?
Той каже Йому:
- Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!
Промовляє йому:
- Паси ягнята Мої!
І говорит йому Він удруге:
- Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене?
Той каже Йому:
- Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!
Промовляє йому:
- Паси вівці Мої!
Утретє Він каже йому:
- Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене?
Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він
каже Йому:
- Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе!
Промовляє до н ого Ісус:
- Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти
молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли
постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе,
куди не захочеш...
А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославит .
Сказавши таке, Він говорит йому: Іди за Мною!
ДОДАТОК 3 до 15 уроку )

Стихотворение А.В. Прянишникова (російською мовою)

1. Твердо запомни, что, прежде чем слово начат в упражнен и,

2. Следует клетку грудную расширит слегка и при этом
3. Низ живота подобрат для опоры дыхан ю и звуку.
4. Плечи во время дыхан я должны быт в покое, недвижны.
5. Каждую строчку стихов говори на одном выдыхан и.
6. И проследи, чтобы груд не сжималас в течение речи,
7. Так как при выдохе движется тол ко одна диафрагма.
8. Чтен е окончив строки, не спеши с переходом к дал нейшей:
9. Выдержи паузу краткую в темпе стиха, в то же время
10. Воздуха част добери, но лиш пол зуяс нижним дыхан ем.
11. Воздух сдержи на мгновен е, затем уже чтен е продолжи.
12. Чутко следи, чтобы каждое слово услышано было:
13. Помни о дикции ясной и чистой на звуках согласных;
14. Рот не ленис открыват , чтоб для голоса пут был свободен;
15. Голоса звук не глуши придыхател ным тусклым оттенком —
16. Голос и в тихом звучании должен хранит металличност .
17. Прежде чем брат упражнен я на темп, высоту и на громкост ,
18. Нужно вниман е направит на ровност , устойчивост звука:
19. Пристал но слушат , чтоб голос нигде не дрожал, не качался,
20. Выдох веди экономно — с расчетом на целую строчку.
21. Собранност , звонкост , полётност , устойчивост , медленност ,
плавност —
22. Вот что внимател ным слухом сначала ищи в упражнен и.
Золоті правила мовлення ...
Правило перше. Рядки 1 - 3.

Перед тим, як починати говорити, потрібно

розширити грудну клітку і підібрати низ живота.
Все начебто здаєт ся дуже простим. Але як показує практика, тіл ки
дві людини з десяти роблят це правил но. Давайте крок за кроком
розберемос , що потрібно робити.

Найкраще почати ос з яких рухів. Встан те. Нехай Ваша голова

спокійно впаде вперед на груди. Не напружуйте м'язи шиї. Зафіксуйте
це положення.

Підніміт плечі вгору настіл ки на скіл ки зможете. Голова

залишаєт ся на грудях. Продовжуєте рух плечей. З самого верхн ого
положення відводите їх максимал но назад. Зверніт увагу, що в цей
момент низ живота сам собою злегка підтягуєт ся і напружуєт ся.
Запам'ятайте це відчуття. А ос тепер опускаєте плечі вниз. Ваші плечі
повинні встати як би в розпірку, зафіксувавши розширений стан
грудної клітини.

Завершуємо рух. Піднімаємо голову від с омого хребця на шиї він

той, що найсил ніше випирає до першого як кубики. Один хребец на
інший. Перші рази не поспішайте. Постарайтеся відчути і запам'ятати
як хребці стают один на інший.

Один важливий момент. Ваші очі - індикатори

правил ності підйому голови. Якщо очі дивлят ся прямо
перед собою, значит все добре. Якщо дивлят ся вниз -
значит залишилися напруженими підщелепні м'язи.
Якщо вгору - значит голова закинулася і напружилися м'язи шиї.
Потренуйте все це рух кіл ка разів і віз міт за правило робити його не
менше 10 разів за ден . Краще біл ше.
 Правило друге. Рядки 4 - 7.

Ще раз сфокусуйтеся на тому положенні плечей,

грудної клітини, голови, які Ви отримали у
резул таті попередн ої вправи. Тепер давайте зробимо вдих. Плечі і
грудна клітка залишают ся на місці. Вони абсолютно нерухомі. Під час
вдиху у Вас починає надуватися низ живота, а потім і його верхня
частина. Кул мінація вдиху - Ваші ребра злегка розширилися в
сторону.

Тепер давайте потихен ку видихати. Спочатку втягуєт ся низ живота,

потім його верхня частина. Зосеред тес на тому, щоб в цей момент
Ви не склалися в районі сонячного сплетіння. Так Ви затиснете
діафрагму. А нам ц ого не потрібно. Тому дуже важливо, щоб Ви
стежили за положенням грудної клітини і плечей. Вони як і раніше
повинні бути розправлені і розширені.

Під час вдиху і видиху працює тіл ки одна м'яз - діафрагма.

Правило третє. Рядки 8 - 11.

У ц ому правилі нічого не потрібно навіт

коментувати. Все говорит саме за себе.

Правило четверте. Рядки 12 - 16.

Насправді в цих рядках укладені відразу ж три

правила. Потрібно стежити за артикуляцією,
дикцією і правил ним витягом звуку.

Артикуляція. Саме про неї сказано, щоб ви не лінувалися відкривати

рот. Встан те перед дзеркалом в той момент, коли Ви що-небуд
говорите. Зверніт увагу, що Ваші губи залишилися практично
нерухомі. Лице як маска через яку йде звук. При такій роботі губ,
підщелепні м'язи і м'язи гортані затискают ся. А це призводит до
спазму. Далі, я думаю, продовжувати не потрібно ...

Дикція. Вслухуйтеся в те, що Ви говорите. Дуже часто ви не

проговорюєте слова, а додумуєте їх. В резул таті заміст слова
відбілювання , наприклад, виходит слово відбиття . Вчіт ся
завжди чітко промовляти всі слова. В ц ому Вам можут допомогти
скоромовки і чистоговорки.

Одна умова. Скоромовки не треба читати швидко.

Читайте в нормал ному темпі. Слідкуйте, щоб рот
відкривався і слова звучали чітко.

З приводу придиху в голосі. Це майже що гучний шепіт. Йде великий

потік повітря, а голосові складки до кінця не змикают ся. Їх функції
берут на себе вестибулярні складки помилкові і пірамідал ні хрящі.
Виходит , що голосові складки як би натягнулися іноді
перенапружилися , а звук не йде. Робота сторонніх м'язів призводит
до спазму вестибулярних складок, а іноді навіт тимчасового паралічу.

Тому потік повітря і голосові складки повинні працювати синхронно.

Це називаєт ся м'якою атакою звуку. Звук в резул таті виходит
рівний та красивий.

Решта рядків коментарів не потребуют . Вони говорят самі за себе.

Повторюйте цей вірш кожен ден . Резул тат не змусит себе чекати.

Поради від Влада Ренгача –

коуча, консультанта з подолання заїкання.
БІБЛІОГРАФІЯ

1. Юрій Єлісовенко, Ораторс ке мистецтво – Атіка , Київ, 2008

2. Сипко Людмила Михайлівна, Виразне читання на уроках
зарубіжної літератури, 5-9 клас, Теорія і практика – Астон ,
Тернопіл , 2003
3. М. Препотенс ка, Риторика – Інкос , Київ, 2011
4. Радислав Гандапас, Камасутра для оратора – Моноліт ,
Дніпро, 2018
5. Єфремов В. А., Риторика, 2015

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. http://lyalyuk.com.ua/neverbalni-zasoby-spilkuvannya-shho-tse-i-
shho-do-nyh-vidnosytsya-pryklady.html
2. http://lifeacademy.pearl.pp.ua/gekzametr-kak-antichnyj-daktil-
treniruet-vyrazitelnost-rechi.html
3. https://busines.in.ua/10-porad-yak-pozbavytysya-vid-sliv-
parazytiv-u-movlenni/
4. https://chervonyi.com.ua/pro-kompaniiu/blog/134-slova-paraziti-
yak-viyaviti-shkidnikiv-ta-pozbutisya-jikh
5. https://www.bsmu.edu.ua/blog/6993-defekti-movi-vidi-prichini-
vipravlennya/
6. https://www.b17.ru/article/zolotye_pravila_rechi/

ВІРШІ, ВЗЯТІ ЗІ ЗБІРОК

1. Анатолій Бабачук На обрії вічніст – Луц к, 2019

2. Хвала Творцю – Християнин МСЦ ЄХБ, 2008
3. Живе джерело – Християнин МСЦ ЄХБ, 2004
timofei.krawchencko@yahoo.com
Харків, Підліткова Біблійна Школа МСЦ ЄХБ