В №1

П1. Виберіть три риси соціально-економічного

життя Гетьманщини (1649 – 1764 рр.)
1. Хутори-зимівники.
2. Розвиток колективних господарств.
3. Запровадження продовольчого податку.
4. Ярмарки, торги й базари.
5. Активна роль старшини у міжнародній
торгівлі.
6. Фільварково-панщинна система.
7. Панування підсічно-вогневої системи у
землеробстві.
Відповідь: 5,4,1
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Операція «Вісла» і ..
Б. Початок повоєнного голоду в УРСР.
В. Перша хвиля масових амністій і реабілітацій.
Г. Ліквідація галузевих міністерств і створення..
Відповідь: Б, А, В, Г
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що за мезоліту відбулася «революція
широкого спектра».
Відповідь: - відокремлення наступних племен з
маси «варварів»
- відділення землеробства від скотарства
- відділення ремесла від скотарства та
землеробства
- формування соціальних структур, котрі зайняті
виключно обміном, тобто відділенням торгівлі від
ремесла.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що соціально-економічний устрій Київської
Русі був феодальним
Відповідь: - Феодальне землеволодіння
- Феодальна залежність селян
- Сплата селянами данини (полюддя або повозд)
пізніше данина почала перетворюватися на
феодальну ренту
- Князі й бояри за свою службу користувалися
частиною данини, що збиралася із підвладних
територій
П5: Два кардинальных и тесно связанных между
собой процесса в развитии крепостного
хозяйства в XIXв.: русский дворянин оседает на
землю и…
Відповідь: Я згодна з автором даного уривку.
Друга половина 18 століття характеризується
соціальним пануванням дворянства, яке значною
мірою спиралося на господарське піднесення
цього класу. Розвиток сільськогосподарського
виробництва відбувався в основному
екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення
оброблюваних земель, перш за все південних
(степових) районів. Проте і у феодальних
володіннях, які продовжували існувати за рахунок
жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні
зміни. Поміщики були змушені пристосовуватися
до потреб ринку: спеціалізувати власне
господарство, удосконалювати технічні засоби
виробництва. Поміщицьке господарство все
більше набувало товарного характеру. На
середину XIX ст. у поміщицьких володіннях
вироблялося 90% товарного хліба. Поряд із
виробництвом товарного хліба розширювались
посівні площі під технічні культури. Отже,
спостерігаємо певну спеціалізацію районів на
виробництві тих чи інших культур.
Вирощуванням їх займались у різному обсязі як
поміщицькі маєтки, так і селянські господарства.
Зрозуміло, що ступінь товаризації поміщицьких і
селянських господарств був різним.
Найуспішніше перехід до товарного виробництва
здійснювався у господарствах Південної та
Правобережної України. В товарне виробництво
втягувалися й державні селяни. Внаслідок
особистої свободи, сплати грошового оброку вони
мали більше можливостей для підприємницької
діяльності.
Переважаючою формою експлуатації кріпосних
селян була панщина. На Правобережжі, де одна
шоста, а на Лівобережжі -третина поміщицьких
селян не мали надільних земель, дуже поширеною
стала піша панщина. Офіційно панщина
обмежувалась трьома днями на тиждень. Проте
поміщики давали селянину такі завдання, які не
під силу було виконати за три дні.
Щоб ширше використати працю малоземельних і
безземельних селян, поміщики переводили їх до
розряду дворових, на місячину. По суті, це була
форма примусового найму селян.
Панщина доповнювалася різноманітними
натуральними і грошовими поборами.
Надзвичайно тяжким її видом була праця на
поміщицьких промислових підприємствах.
Експлуатація кріпаків супроводжувалася повним
соціальним безправ'ям.
Свідченням нездатності кріпосного господарства
до дальшого саморозвитку була низька
продуктивність праці. Задавлений малоземеллям,
злиденністю існування, селянин не мав стимулів
для підвищення врожайності землі. Весь
прибуток, який вдавалося отримати від
господарства, у переважної більшості селян йшов
у казну або ж поміщикові.
Лише певній частині поміщицьких і селянських
господарств, які тісніше були пов'язані з ринком,
вдавалося запроваджувати більш досконалі
знаряддя праці, поширювати кращі сорти
сільськогосподарських культур, передову
технологію обробітку ґрунту. Капіталістична
організація сільського господарства успішніше
здійснювалась на Півдні України. Наявність
великих земельних площ, сприятливих умов для
збуту сільськогосподарських продуктів, незначне
поширення кріпосницьких відносин,
використання вільнонайманої праці створювали
умови для поступової заміни примітивної техніки
машинною. Проте це були лише поодинокі
зрушення, дальший розвиток яких гальмувався
феодальною системою господарювання.
Недостатню продуктивність праці переважна
більшість поміщиків надолужувала посиленням
експлуатації селян, що вкрай підривало їх
господарства, і з рештою, всю систему, засновану
на примусовій праці.

В№2
П1. Знайдіть три особливості давньоруського
суспільства.
1. Наявність професійних ремісників.
2. Великі протоміста.
3. Хозарська правляча верхівка.
4. Торгівельні контакти з Візантією.
5. Використання парових методів землеробства.
6. Право чоловіків на перелюбство.
7. Основою економіки є кочове господарство.
Відповідь: 1,2,4
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Початок проведення Косигінської реформи.
Б. Використання матеріальних і людських
ресурсів УРСР у ході освоєння цілинних земель
Казахстану і Сибіру.
В. Поява дисидентського руху в Україні.
Г. Велика антиалкогольна кампанія у СРСР.
Відповідь:В,Б,А,Г.
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що Українська Центральна Рада приділяла
увагу соціально-економічним питанням.
Відповідь: - Намагання створити Національний
фонд. У травні 1917 р. УЦР проголосила про
перший вільний громадянський податок на
українську справу. Кошти планувалося
направляти на підготовку кадрів вчителів-
українців, на придбання літератури для укр. шкіл
- 9 грудня 1917 р. ЦР проголосила, що всі
державні податки і прибутки, які збираються на
території УНР визначено державним скарбом Укр.
Цього ж року було засновано головну скарбницю
УНР, а всі губернські і повітові казначейства
стали її місцевими органами. Київська контора
Держбанку перетворилася на Український
державний банк, а місцеві банківські установи
стали його відділами.
- На VIII сесії УЦР було прийнято резолюцію про
соціалізацію землі, те саме закріплювалося у III
Універсалі, де проголошувалося скасування права
власності на поміщицькі, удільні, монастирські,
кабінетні, церковні та інші землі нетрудових
господарств.
- 18 січня 1918 р. УЦР затвердила Тимчасовий
земельний закон, основні положення якого
відповідали вимогам Всеукраїнського
селянського з’їзду і Універсалів щодо власності на
землю, води, ліса, надри.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що соціально-економічне становище украї-
нців у міжвоєнній Румунії було тяжким.
Відповідь: - Українці усувалися з
адміністративних посад
- Було закрито укр кафедру у Чернівецькому
університеті
- Православну церкву на Буковині
перейменували у «православно-румунську» і
підпорядкували Румунському патріарху
- Закон про шкільну систему від 26 грудня 1924
р. трактував українців як «румунів, які здобули
свою рідну мову»
П5. Нельзя достоверно определить время
появления их в сих масштабах, но оно последовало
не прежде XV века, основываясь на показаниях
Бельского: что козаки сделались известными в
Польше только в начале XVI в… Но откуда
взялись они….
Відповідь: Нельзя согласиться с тем мнением, что
«запорожцы,.. переселились за Днепр с Кавказа,
где ныне обитают черкесы, народ воинственный,
упражняющийся в разбоях.» Первые упоминания
о черкасах (позже их стали называть казаками) на
южных степных окраинах Речи Посполитой
зафиксированы в XV веке. Еще в 1502−1504 годах
крымский xaн обвинял киевскиx и чeркaсскиx
казaков в нaпaденияx нa днепрoвскиx пeрeвoзax нa
егo купцов и пoслов. Казаки первоначально
проживали на южной Киевщине и восточном
Подолье. В то время, как Старый город Черкасск
на протяжении XVII и XVIII столетий (1644-1805)
был «главным городом донских казаков».
Черкасск как грозная крепость-цитадель играл
важную роль в борьбе русских людей с турецкими
и татарскими захватчиками и степными
кочевниками, посягавшими на южные русские
земли.
Соответственно, нельзя считать, что запорожские
казаки прибыли на украинские земли с Кавказа,
так как укринское казачество возникло гораздо
раньше донского.
 В№3
П1. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Поширення нових способів обробки каменю –
шліфування, пиляння, свердління.
Б. Поява бронзових знарядь праці.
В. Винайдення лука і стріл.
Г. Трипільська культура.
Відповідь: В,А,Г,Б.
П1. Назвіть три особливості соціально-
економічного становища Наддніпрянської
України на початку ХХ ст.
1. Створення монополій.
2. Створення перших вотчинних заводів.
3. Економічна криза перевиробництва.
4. Запровадження продовольчої розкладки.
5. Скасування кріпацтва.
6. Проведення Столипінської аграрної
реформи.
7. Запровадження восьмигодинного робочого дня
на промислових підприємствах.
Відповідь: 1,3,6.
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Введення подушного податку на Лівобережжі
урядом Російської імперії
Б. Підтвердження привілеїв дворян царським
урядом.
В. Батуринські статті й обмеження торгівлі
Лівобережжя з Правобережжям.
Г. Початок масового переселення українців на
територію Слобідської України.
Відповідь: А,Г,В,Б.
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що соціально-економічне становище
українців у Другій Речі Посполитій було тяжким.
Відповідь:
1. усунення з державної служби українців,
реалізація програми колонізації, пацифікація;
2. Жорстока антиукраїнська політика.
Заборонялися слова «Україна», «українці»,
«українська» і т.д.;
3. Поширення Польської мови та культури;
4. Західно Українські Землі перебували у
залежності від польських магнатів.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що соціально-економічна політика
нацистської влади на окупованих українських
землях була людиноненависницькою.
Відповідь:
1. Вивільнити від українського населення
шляхом його фізичного знищення, депортації та
вивезення на роботу до Німмеччини якомога
більше працездатного населення;
2. Фізичний і моральний терор над євреями,
україн, росіян, циганами, радянської влади;
3. плані знищення населення та «освоєння»
окупованих гітлерівцями «східних» територій;
4. Масові вбивства та насильство, голод і
катування.
П5. «Хмельницкий имел сильного, завистливаго
соседа Даниила Чаплицкаго, подстаросту
чигиринскаго, который вознамерился
присоединить его поместье к обширным своим
владениям…
Відповідь: Описываемые автором события носят
название – Восстание Хмельницкого. Восстание
Хмельницкого — название национально-
освободительной войны
против польского господства на территории
современной Украины, длившейся с 1648 по 1654
год и возглавляемой гетманом Богданом
Хмельницким. Как и указал автор, с которым я
полностью согласна, поводом к началу восстания
стало очередное проявление магнатского
беспредела. Агенты чигиринского старосты во
главе с подстаростой Д. Чаплицким отняли у
Богдана Хмельницкого его субботинское имение,
разорили хозяйство, насмерть засекли его
десятилетнего сына и увезли жену. Хмельницкий
начал искать суда и управы на эти бесчинства, но
польские судьи нашли, что со своей женой-
полькой он не был обвенчан должным образом, а
нужных документов на владения Субботиным не
имел. Затем Хмельницкий, как «подстрекатель», и
вовсе очутился в старостинской тюрьме, из
которой его освободили только друзья.
Раздражённый и расстроенный, Хмельницкий из
домовитого хозяина превратился в предводителя
восстания.
Поляки, с которыми формально был мир,
продолжали военные действия против повстанцев.
Весной 1653 г. польский отряд под руководством
Чарнецкого стал опустошать Подолию. Чтобы
окончательно не потерять власть, Хмельницкий
выступил в союзе с татарами против него. Но
полякам удалось заключить договор с ханом, по
которому орде было разрешено опустошать
православные земли Речи Посполитой.
Понимая, что поляки рано или поздно сумеют
восстановить свою власть над всей Малороссией,
Хмельницкий стал настойчиво просить русского
царя принять казаков в подданство.
Вопреки распространенному сейчас мнению,
Москва вовсе не горела желанием брать под свое
крыло Малороссию. Она отказала в этом
киевскому митрополиту Иову Борецкому в 1625
году, не спешила она идти навстречу и
Хмельницкому. Все же 1 октября 1653 года был
созван Земский собор, на котором вопрос о
принятии Богдана Хмельницкого с войском
запорожским в московское подданство был решен.
На основании вышесказанного я могу подвести
итог, что восстание вспыхнуло как локальный
бунт Запорожской Сечи, но по мере того как он
был поддержан другимиправославными слоями
(крестьяне, горожане, дворяне), конечной целью
стало создание независимогогосударства. Борьба с
поляками велась с переменным успехом и привела
к переходу Левобережной Украиныпод власть
Русского государства.
 В№4
П1. Виберіть три заходи, здійснені більшовиками
в межах нової економічної політики.
1. Запровадження продовольчого податку.
2. Кампанії з розкуркулення.
3. Запровадження продовольчої розкладки.
4. Націоналізація промислових підприємств,
транспорту й банків.
5. Передача націоналізованих раніше малих
підприємств в оренду артілям і приватним особам.
6. Запровадження системи внутрішніх паспортів.
7. Об’єднання великих державних
підприємств у трести.
Відповідь: 1,4,7.
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Перші випадки надання українським містам
магдебурзького права.
Б. Заснування Хортицької Січі.
В. Видання Другого Литовського статуту, який
дозволив шляхті торгувати всією своєю землею.
Г. Виникнення в Криму мусульманської держави,
основою економіки якої було кочове скотарство,
примітивне землеробство, набіги на сусідні землі
Відповідь: А,Г,Б,В.
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що політика нацистського командування
під час Другої світової війни мала грабіжницький
характер.
1. Знищення архівів(документів);
2. Вивозили цінні речі з музеїв, галерей;
3. Вивозили людей;
4. Грабування українських земель.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь думки,
що за неоліту в економіці відбулися кардинальні
зміни.
Відповідь:
1. Поява відтворювального господарства (раніше
лише збирали їжу, а зараз вирощували)
2. Виникнення нових видів ремесел, винайдення і
поширення якісно нових способів встановлення
знарядь праці (шліфування, свердління, пиляння);
3. Поява кераміки, що допомогло
урізноманітнити їжу (приготування їжі), прядіння,
ткатсво;
4. З’явилися перші карти;
5. Початок осілого способу життя та
розводження тварин.
Відповідь:
П5. «Конкретні факти існування феодальної
земельної власності древньоруські літописи
засвідчують починаючи з X ст……
Відповідь: З 30-х років XII ст. давньоруське
ранньофеодальне суспільство вступає в період
розвинутого феодалізму, який триває приблизно
до середини XVII ст. Протягом цього часу
феодальні відносини досягають своєї зрілості, а
феодалізм як формація реалізує всі закладені в
ньому можливості прогресу. Зростає велика
приватна земельна власність. Відбуваються
консолідація і юридичне оформлення панівного
класу в привілейовані стани. Посилюється роль
міст як осередків ремесла і торгівлі, що у свою
чергу значною мірою сприяє дальшому розвиткові
товарного виробництва. _В умовах розвинутого
феодалізму власність на землю набувала
ієрархічного характеру, а ієрархія монопольних
власників виступала як асоціація, спрямована
проти пригнобленого класу виробників.
Потреба закріплення й охорони монопольної
власності класу феодалів на землю та здійснення
позаекономічного примусу щодо залежного
селянства зумовлювали феодально-ієрархічну
структуру землеволодіння. Усі землевласники
були взаємозв'язані військово-службовими
зобов'язаннями — васалітетом. Останній являв
собою систему організації панівного класу й
базувався на особистій залежності одного феодала
від іншого. В основі правових відносин між ними
лежали землевласницькі стосунки. Глава
феодальної держави (король або великий князь)
виступав як верховний сеньйор (сюзерен). Великі
феодали, удільні князі чи найбільші бояри —
васали верховного сеньйора — одержували від
нього землі й служили йому, будучи самі
сеньйорами дрібніших феодалів і надаючи їм
землі з умовою відбування військової служби. Так
створювалась феодальна ієрархія, увесь тягар якої
лежав на плечах трудового народу. За допомогою
системи феодального васалітету, яка грунтувалася
на експлуатації народних мас, панівний клас
тримав у залежності все населення держави, хоча
форми цієї залежності і тягар феодальних
повинностей не були однаковими для різних
суспільних груп. _В міру зосередження земель в
руках панівного класу зміцнювались політичні
позиції феодалів, у першу чергу великих. Вони
починали виходити з покори князям, почувати
себе у підвладних землях необмеженими
господарями. Посилювалась феодальна
роздробленість Давньої Русі. Розвиток
продуктивних сил, що характеризувався
пожвавленням сільського господарства, ремесел і
торгівлі, інтенсифікував цей складний процес.
Монголо-татарське завоювання спричинилось до
поглиблення роздробленості. Не лише удільні
князі, а й бояри прагнули позбутися залежності
від великого князя, авторитет якого був
принижений монгольською зверхністю, а
військова міць підірвана.

В№5
П1. Оберіть три елементи політики радянізації
Західної України 1939–1941 рр.
1. Масове знищення євреїв (Голокост).
2. Створення колективних господарств.
3. Створення таборів смерті й використання
автомобілів-душогубок.
4. Масові вбивства і депортації у віддалені
райони СРСР.
5. Націоналізація світських і церковних
маєтків.
6. Приватизація підприємств легкої
промисловості.
7. Запровадження продовольчої розкладки.
Відповідь: 2,5,4
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Укладення Люблінської унії, яка звільнила
шляхту від сплати мит.
Б. Поява реєстрового козацтва і законодавче
оформлення козацтва як соціального стану.
В. Укладення Берестейської унії і поява нової
релігійної групи.
Г. Криза фільваркового господарства внаслідок
зниження попиту на хліб у Європі.
Відповідь: А,В,Б,Г.
П3. Наведіть чотири докази того, що в
Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ
ст. відбулись глибокі соціально-економічні зміни.
Відповідь: 1)Скасування кріпацтва - 1861р. Як
наслідок розшарування селянства, утвердження
товарного капіталістичного виробництва, виник
ринок робочої сили (потребувала промисловість).
2)Були проведені такі реформи: фінансова
(1862р),податкова (1863р), судова (1864р),
земська(1864р), міська (1870р).
3) Протягом 60—80-х років в основному
завершився промисловий, технічний переворот.
Були створені великі капіталістичні підприємства,
які засновувалися на машинній техніці, паровій
силі, на новому, більш економічному паливі
стрімко розвивалася важка промисловість.
4)Формування нових верств населення.
Сформувалася буржуазія, інтелігенція,
поповнився робітничий клас. Такий становий
клас, як дворянство, зруйнувався. У купецтві
відбувався процес значного кількісного
скорочення. Селянство розклалося на 2 групи –
сільську буржуазію і сільських пролетарів.
П4: Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що в період незалежності в Україні
сформувалася ринкова економіка.
Відповідь: 1) В 1990–1991 рр. Верховна Рада
ухвалила низку законів: «Про зайнятість
населення», «Про банки та банківську діяльність»,
«Про власність», «Про бюджетну систему
України». Вони створювали юридичні передумови
для ринкових реформ.
2) 1994 р. Л. Кучма видав указ «Про невідкладні
заходи щодо прискорення земельної реформи у
сфері сільськогосподарського виробництва». Він
передбачав приватизацію землі й формування
земельного ринку,першим кроком, до якої мало
стати роздержавлення землі.
3) У 1999р КСП було трансформовано в
господарства ринкового типу – господарські
товариства, приватні сільськогосподарські
підприємства, виробничі сільськогосподарські
кооперативи
4) У 1995 р. розпочалася масова сертифікатна
приватизація. Її ідеологія полягала в рівномірному
розподілі державної власності між усіма
громадянами держави. Сертифікатна приватизація
поряд з грошовою стала потужним чинником
створення приватного сектора економіки.
П5. «Огромные потери Украины от голода
определяются, с одной стороны, размерами
территории республики и численностью её
населения, проживавшего в сельской местно-сти,
в зоне сплошной коллективизации….»
Відповідь: Різні історики в своїх наукових
роботах, присвячених масовому голоду 1932-1933
років, сходяться в одному: голод був викликаний
відсутністю (нестачею) продуктів харчування у
значної маси населення. В оцінці ж причин цього
автори наукових публікацій розходяться.
Історики, які дотримуються думки про природні
причини виникнення масового голоду, серед
причин голоду в СРСР і зокрема в УРСР
виділяють критичний стан сільського
господарства в 1931-1932 роках і, перш за все, в
його основних зернових районах при
неадекватних або несвоєчасних діях керівництва
СРСР і УРСР . Ці фактори знаходять своє
підтвердження також у публікаціях, виданих
безпосередньо відразу після того, що сталося.
Основними серед них зазначаються:
- конфіскація всіх продуктів харчування у селян;
- повторний значний неврожай в СРСР і УРСР;
- катастрофічне положення сільського
господарства і особливо тваринництва в УРСР;
- відсутність повної об'єктивної і своєчасної
інформації про стан справ на місцях;
- неспроможність системи планування, обліку і
контролю;
- неефективні системи постачання і розподілу.
Найбільша кількість робіт, опублікованих за
підтримки як української діаспори, так і
безпосередньо на Україні, виходять з твердження
про навмисну організацію голоду керівництвом
СРСР і УРСР з метою ліквідації національного
початку української нації - так зване «заспокоєння
голодом». Причинами ж голоду 1933 року і
масової смертності від нього, відповідно до цього
підходу, переважно вказуються:
- навмисний підрив сільського господарства
України шляхом насильницької колективізації і
конфіскації майна селян;
- значно завищені плани хлібозаготівель для УРСР
в 1932 році;
- вилучення всіх продуктів харчування у більшості
українських селян (натуральні штрафи) і ізоляція
голодуючих за допомогою адміністративних,
законодавчих і репресивних заходів: «чорні
дошки», Закон про колоски, запровадження
паспортної системи, заборона на виїзд в сусідні
«ситі» республіки, заборона на ввезення
продуктів, оточення військами «ситих міст» від
голодного села;
- відсутність допомоги голодуючим або вкрай
мала допомога при наявності можливостей її
надати;
- запобігання можливості надання іноземної
продовольчої допомоги за допомогою
інформаційної блокади.
На Україні масовий голод 1932-1933 років
отримав найменування «голодомор», що може
мати на увазі навмисне винищення голодом. У
2006 році Верховна рада України оголосила
голодомор актом геноциду українського народу.

В№6
П1. Оберіть три особливості трипільської
археологічної культури.
1. Трипільна система землеробства.
2.Існування протоміст.
3. Матріархат.
4. Кочове скотарство.
5. Підсічно-вогнева система землеробства.
6. Бронзово-ливарне ремесло.
7. Винайдення лука та стріл.
Відповідь: 1,2,3
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Інвентарна реформа на Правобережжі.
Б. Початок промислового перевороту в
Наддніпрянській Україні.
В. Приєднання Правобережної України до
Російської імперії.
Г. Поява перших військових поселень в
Наддніпрянській Україні.
Відповідь:В,Г,Б,А.
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що на українських у складі Великого
князівства Литовського (XIV – перша половина
XVI ст.) існував феодалізм.
Відповідь: -залишалося недоторкане право
місцевих феодалів на земельну власність
-залишалися соціальні та політичні інституту
українських земель – князівства.
-залучення до військової служби різних верств
населення
-у 1471 р. Київське удільне князівство було
ліквідоване, а українські землі у складі Великого
князівства Литовського остаточно втратили будь-
які ознаки державності, перетворившись на
звичайні провінції. Це стало однією з причин
незадоволення православних феодалів у Великому
князівстві Литовському, які виявляють
сепаратистські настрої, дістаючи підтримку з боку
Московської держави, яка заявляє претензії на
землі колишньої Київської Русі.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що в період «воєнного комунізму»
більшовики намагалися побудувати економіку
неринкового типу.
Відповідь:
-централізація розподілу сировини та готової
продукції
-заборона вільної торгівлі
-запровадження продовольчої розкладки на хліб
-націоналізація всіх підприємств.
П5. «Эфор, в IV книге своей «Истории» под
заглавием «Европа» описав Европу вплоть до
Скифии, говорит под конец, что образ жизни
савроматов и прочих скифов не одинаков, потому
что одни настолько жестоки, что пожирают
людей, другие же….
Відповідь: Ски́фы— древний индоевропейский
народ, существовавший в VIII в. до н. э. — IV в. н.
э
Кочевой образ жизни и военная организация
общества наложили отпечаток на все стороны
жизни скифов. Оружие составляло непременную
принадлежность каждого мужчины, а нередко и
женщины. Неизменным спутником кочевника
начиная с детства был конь. У скифов выше всего
ценились воинская доблесть и мужество в бою,
преданность своему народу и друзьям. По числу
убитых врагов скиф получал свою долю военной
добычи и почетную чашу вина. У скифов был
сложный погребальный обряд. Тело умершего
знатного скифа бальзамировали так, чтобы оно
могло сохраниться на установленный обычаем
срок проводов, продолжавшийся в течение сорока
дней. Покойника, одетого в роскошные одежды,
клали на колесницу и возили по многочисленной
родне. Особой пышностью отличались похороны
скифских царей. Тело умершего обвозили по всем
подвластным ему племенам. В знак скорби скифы
обрезали волосы, наносили себе увечья. огребения
совершались в обширных и глубоких ямах.
Вместе с умершим клали его оружие, одежду,
пищу, дорогие украшения. Могилу закрывали
бревенчатым накатом и насыпали над нею курган,
стремясь сделать его как можно выше. огребения
совершались в обширных и глубоких ямах.
Вместе с умершим клали его оружие, одежду,
пищу, дорогие украшения. Могилу закрывали
бревенчатым накатом и насыпали над нею курган,
стремясь сделать его как можно выше. Женщины
занимали подчиненное положение. Их жизнь была
посвящена домашним занятиям и обслуживанию
семьи.В среде скифянок поощрялись военные
упражнения и владение оружием. Людей,
захваченных в плен, скифы превращали в рабов и
продавали грекам. Однако часть оставалась в
услужении скифов. Рабы использовались на
различных работах по уходу за скотом и особенно
в хозяйстве.
Сарматские племена - доминировали на
территории Украины с III в. до н.э. по III в. н.э.
Сарматы, как и скифы, представляли собой народ-
армию, где всё мужское население являлось
военнообязанным. Античные авторы всегда
подчёркивали агрессивность сарматов, их
воинственность. Несмотря на то, что главным
родом войск у сарматов была конница, в военной
тактике от своих предшественников они
несколько отличались. Основу сарматской
"экономики" составляли война и грабёж. Нападая
на степных крестьян и жителей греческих
полисов, они захватывали провиант и уводили в
рабство здоровых крепких мужчин. особенностью
сарматского строя являлась гинекократия –
высокое положение в обществе женщин, своего
рода матриархат. Сарматские женщины были не
только хозяйками и воспитателями детей, но и
нередко занимали в иерархии племени самое
высокое место. Сарматки являлись воинами
наравне с мужчинами. В могилу умершей
женщины, даже девочки, кроме украшений клали
оружие. А родовое кладбище формировалось
вокруг захоронения предводительницы, которую
почитали праматерью.
 В №7
П1. Оберіть три соціальні групи, які існували в
українському суспільстві за часів Великого
князівства Литовського у XIV – першій половині
XVI ст.
1. Різночинці.
2. Зем’яни.
3. Рядовичі.
4. Князі.
5. Духовенство.
6. Дружинники.
7. Старшина.
Відповідь: 2,4,5
П1. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Виникнення ремесла.
Б. Поява мідних знарядь праці.
В. Поширення кочового скотарства у степовій зоні
України.
Г. Поява патріархальних родових общин.
Відповідь: В, Б, А, Г
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Проведення Селянської реформи Олександра
ІІ.
Б. Будівництво першої лінії залізниці між Одесою
і Балтою.
В. «Київська козаччина».
Г. Проведення грошової реформи в Російській
імперії.
Відповідь: В, А, Б, Г
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що в Гетьманщині середини XVII ст.
склалися умови для розвитку ринкової економіки.
Відповідь: На Україні відбувався процес
спеціалізації окремих галузей промисловості,
виникали нові самостійні професії.
-XVIII ст. - період розквіту мануфактурного
виробництва. Глибоке проникнення в
господарство України найманої праці свідчило
про розклад традиційних форм його ведення й
формування в його надрах нових, капіталістичних
відносин.
-Розвиток внутрішньої торгівлі і товарно-
грошових відносин. Він справляв помітний вплив
на всі галузі господарства. Зокрема, збільшення
попиту на хліб викликало розширення посівів
пшениці.
-Протягом другої половини XVII - XVIII ст.
Українська гетьманська держава, Слобожанські та
Запорізькі землі поступово включалися в процес
формування всеросійського ринку. Зростання
попиту Росії на певні товари українського
виробництва, викликало інтенсивний розвиток
окремих галузей сільського господарства і
промисловості на Україні, прискорювало
спеціалізацію її господарських регіонів. У свою
чергу в Україну надходила продукція з російських
міст і сіл.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що нова економічна політика сприяла по-
ліпшенню соціально-економічного становища
УСРР.
Відповідь: -створення умов для організації
господарства на принципах ринкової системи і це
сприяло пожвавленню і швидкій відбудові
економіки
-розвиток промислового виробництва до
довоєнного рівня
-розвиток сільського господарства
-був відроджений прошарок підприємців,
переустрій буржуазії, що легально здійснювала
свою економічну діяльність.
П5. «Завдяки вжитим партією і урядом заходам
щодо організаційного і матеріально-технічного
зміцнення колгоспів і радгоспів, розгортанню
масового соціалістичного зма-гання трудящі в
1951–1958 pp..
Відповідь: Зі змісту цього уривку можно
зрозуміти, що автор веде розмову про часи
«Відлиги» , коли після смерті Сталіна до влади
прийшов Хрущов. Головними завданнями його
реформ у сфері сільського господарства були:
-Освоєння цілини у Казахстані( всіх українських и
російських робітників заслали до Казахстану у
жахливі умови на декілька років)
-поширення «нових» зернових культур
(кукурудзи), що призвело до дефіциту хліба і
розорення земель , але розвинулось виробництво
м`ясної продукції.
Тож автор неточно висловився щодо об’ємів
зерна, він не уточнив збір якого саме зерна
збільшився в об’ємах. Проте він абсолютно вірно
підмітив щодо підвищення добробуту
колгоспників, адже завдяки реформам Хрущова
створювались великі агропромислові комплекси
(автодоїння корів), автоматизувалось сільське
господарство, селяни вперше отримали заробітну
плату грошима і звільняються від комуністичного
рабства (отримали паспорти).
Тож, не можна сказати, що всі проведені реформи
Хрущова були вдалими, проте вони все одно
позитивно вплинули на загальну економіку
Укрїни, про що свідчить і назва цього періоду
«відлига».
 В №8
П1. Виберіть три риси, які були притаманні
середньовічному цеху в Україні.
1. Кожен майстер виконував усі цикли свого
виробництва.
2. Розподіл праці, коли при виготовленні
одного продукту технічні операції (цикли)
розподілялися серед кількох людей.
3. Сприяння розвитку здорової конкуренції на
ринку.
4. Використання кріпацької праці.
5. Наявність трьох категорій: майстрів,
підмайстрів та учнів.
6. Наявність двох категорій: майстрів та
підмайстрів.
7. Релігійна дискримінація при записуванні
нової людини у цех.
Відповідь: 2, 5, 7
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Скасування кріпосного права в Галичині.
Б. Приєднання Північної Буковини до
Австрійської імперії.
В. Зародження кооперативного руху в
західноукраїнських землях.
Г. Поразка Росії у Кримській війні і знищення
торгівельного флоту українських купців.
Відповідь: Б, А, В, Г
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що у XVIст. гальмувався розвиток
капіталістичних відносин.
Відповідь: 1) промышленное развитие при Петре
I базировалось на крепостных отношения
2) Октябрьской революции 1917 года
3) наличие территории с дофеодальными и
феодально-патриархальными отношениями
4) насильственный процесс превращения массы
непосредственных производителей (пре-жде всего
крестьян) в наёмных рабочих, а средств
производства и денежных богатств - в капитал.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що економіка західноукраїнських земель у
1920-х – 1930-х рр. мала сировинний характер.
Відповідь: 1. Румунська влада розглядала
укр.землі як сировинний придаток державі і
використовувала їх для своїх потреб;
2. демонтувалося обєднання промислових
підприємств і разом з транспортними засобами
вивозилося до Румунії;
3. Польща проводила курс на колонізацію східних
територій;
4. Польща розподілила багато укр.земель між
поляками
П5. Палеоліт археологи поділяють на ранній і
пізній. … У часи пізнього палеоліту в суспільній
організації людей на зміну…
Відповідь: Палеоліт на території сучасної
України — початковий і найтриваліший період
історії людства, який зародився близько 1 млн. рр.
тому - до 10 тис. до н. е. Саме тоді на території
сучасної України з'явились перші люди.
Палеоліт на території сучасної України
розпочинається з ранньої ашельсої епохи і
заселення України близько 1 млн. років тому - 150
тис. р. тому. Люди справді були озброєні
найпростішими знаряддями праці — загостреними
палицями, киями, рогатинами, дрючками й
масивними крем'яними ручними
Зазвичай в печерах переважно мешкало одночасно
дві-чотири сім'ї з чисельністю 6-7 осіб кожна.
Виникають два основні знаряддя з кременю —
гостроконечник та скребло, що виготовлялися у
різних технічних варіантах, відповідно до
місцевих виробничих можливостей. Винайдення
метального знаряддя — дротика із крем'яним
гостроконечником — важливе технічне
досягнення мустьєрців
В епоху середнього палеоліту на території
України з'явився новий тип людини —
неандерталець. Середньопалеолітичні
неандертальські угрупування були невеликими і
складалися звичайно з двох-чотирьох родин, з
яких приблизно третина їх членів могла брати
участь у полюванні. Кроманьйонці вже
об'єднувалися в племена, які успішно могли
полювати на великих звірів.
Саме в пізній палеоліт максимального розвитку
досягають полювання і рибальство, того ж часу
намітився поступовий перехід до одомашнення
тварин. Люди навчилися робити до 80 видів
знарядь праці. Зимові житла будувалися з кісток і
бивнів мамонтів, шерстистих носорогів, оленячих
рогів, дерев'яних брусків, покривалися шкурами.
Застосування різних способів полювання. У ті
часи справді переважала роль жінки. Мистецтво
Високого рівня розвитку набуло образотворче
мистецтво пізнього палеоліту на території
України.

В№9
П1: Назвіть три особливості соціально-
економічного життя західноукраїнських земель в
другій половині ХІХ ст.
1. Масова трудова міграція, пов’язана з
малоземеллям.
2. Скасування кріпацтва в Закарпатті.
3. Переважання етнічних українців серед містян.
4. Зародження кооперативного руху.
5.Проведення волочної поміри.
6. Відсутність залізничного транспорту.
7. Збереження аграрного характера економіки.
Відповідь: 1,2,4.
П2: Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Перша згадка про українських козаків;
Б. Поява мануфактур;
В. «Устава на волоки» як радикальне посилення
кріпацтва;
Г. Люблінська унія і посилення польської
колонізації України.
Відповідь: А,В,Г,Б.
П3: Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що міста відігравали велику роль у
розвитку Київської Русі.
Відповідь: 1) Міста мали ремеснічо-торгівельне,
релігійне та адміністративне значення, осередки
культури
2) У містах переважно зосереджувалася
внутрішня торгівля.
3) Міста мали велике воєнно-страгічне значення
в системі оборони центральної території Русі.
4) Через міста проходили основні торгові шляхи.
П4: Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що форсована індустріалізація мала для
України неоднозначні наслідки.
Відповідь: 1) Значно покращився промисловий
потенціал України
2) Масова «втеча» селян із міст постійного
проживання, дефіцит робочої сили на селі і як
наслідок, потужна урбанізація, але українські
міста виявилися до цього неготовими –
загострилося житлова та продовольча проблема
3) Посилення диспропорцій між промисловістю
та сільським господарством, між важкою і легкою
промисловістю
4) Створення замкненої економіки, яка сама себе
забезпечує.
П5: Особливо великі шкоди робив Менглі-герай,
союзник Московського Великого кня¬зя Івана
Василєвича. Се був дуже мудрий хан. Коли
супротивники скинули його з ханства, він удався
до Турції…
Віповідь: Перші згадки про українських козаків
відносяться до кінця XV століття, хоча саме їхнє
виникнення відбулося в більш ранній період. Ще
за часів Київської Русі літописи згадують про
існування на кордоні руських земель і кочового
Степу бродників і берладників — вільних людей,
котрі не підкорялися князівській владі і жили,
зокрема, за рахунок здобичі від набігів на
половців і візантійські володіння.
Наприкінці XV — у першій половині XVI століття
на українсько-татарському прикордонні
знаходилися й українські бояри-лицарі, які
очолювали загони, що боролися з татарськими
наїздами. До другої половини XVI століття
існувала також аморфна прикордонна військово-
промислова спільнота бояр-козаків і бояр-
шляхтичів. До початку XVII століття усі ті
спільноти ввійшли до козацького стану.
Старости прикордонних земель використовували
фортеці для захисту кордонів, формуючи з козаків
бойові загони.
Козацтво, яке швидко перетворилося на значну
військову силу, уже до початку XVII століття
стало найважливішим чинником захисту України
від татаро-турецької і польсько-католицької
загрози.
 В №10
П1. Виберіть три події, які відбулися на
українських землях у складі Другої Речі
Посполитої.
1. Київська козаччина.
2. Повстання декабристів.
3. Коліївщина.
4. Бунт голоти на Новій січі.
5. Рух Устима Кармалюка.
6. Рух опришків у Карпатах.
7. Повстання під проводом Семена Палія.
Відповідь: 1,6, 7
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Початок масових розстрілів нацистами євреїв у
Бабиному Яру.
Б. Різке зменшення постачання продовольства до
міст на окупованій нацистами території України.
В. Видання наказу, який передбачав прирівняння
всіх радянських військовополонених до
дезертирів і репресії проти членів їхніх родин.
Г. Напад нацистської Німеччини та її союзників
на СРСР.
Відповідь: В, Г, Б, А
Відповідь: Г, А, Б, В (Б? Г, В,А)
П3. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що в XVIIIст.російська влада руйнувала
українську економіку на користь російської.
1. Формирование крупного феодального
землевладения старшины и превращения ее в
феодальный состояние общества. Укрепляя свое
влияние в Украине, российское правительство
ввело наделение и утверждение земель
исключительно царскими указами; предоставил
большие имения русским вельможам, которые
превратили их в своеобразный рассадник
феодально-крепостнических порядков.
2. Усиливалась феодальная эксплуатация
большинства населения вплоть до реставрации
крепостничества. Феодальные отношения были на
пороге своего кризиса, в их недрах зарождались
признаки буржуазного общества. И независимо от
преобладания той или иной тенденции
экономическая политика царизма была
направлена на использование материальных и
человеческих ресурсов Украины в интересах
империи.
3. В 60-70-е годы царское правительство и
гетманская администрация издали несколько
указов об ограничении права перехода крестьян из
одной местности в другую. Указ императрицы
Екатерины II законодательно закреплял
крепостное право на Левобережной и Слободской
Украине, запрещал переходы крестьян. Царизм
разрешил украинским помещикам ссылать в
Сибирь крестьян, проявляли неповиновение.
Заметные изменения произошли в развитии
ремесел, промыслов, мануфактурного
производства. Изготавливая изделия,
ремесленники все большей степени
ориентируются на рынок, а не на отдельных
заказчиков.
4. В новых экономических условиях постепенно
утратили значение цеха. Они сдерживали
индивидуальную инициативу ремесленников,
ограничивали количество и ассортимент
продукции.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що економічна політика М. Хрущова була
неефективною.
Відповідь: - невдала реформа 1957
- відсутність господарської самостійності
промислових підприємств та колгоспів
- бюрократизація економіки
- невдала аграрна реформа у 1958 – 1964 р і
посуха 1964 призвели до продовольчої кризи.

П5. Там присутствовал какой-то художник

(забыл его фамилию). Считали, что он неплохой
художник... Утром выехали из города всем
штабом, и в скором времени немцыопять всту-
пили в Харьков…
Відповідь: Действие, описанное в этом урывке
происходит в период Великой Отечественной
войны, а именно в пределах 1941 – 1943 гг., так
как из источников мы знаем о том, что немецкая
окупация Харькова началась в 1941 и закончилась
уже после освобождения города в 1943году. Хочу
согласится с мнением автора о том, что именно
украинцев (а именно жителей Западной Украины)
большее количество перешло на вражескую
сторону, ведь судя с исторических данных около
83 000 человек с таких областей как Львовская,
Тернопольская и Ивано-Франковская только за
весну 1943 года ушли «на ту сторону». Это можно
объяснить тем, что в конце 30х годов
осуществлялись притеснения западноукраинцев,
что в дальнейшем, как мы видим, повлияло на
доверие к власти. Не могу согласиться с
приобщением всех тех, кто поддерживал идеи С.
Бандеры к числу предателей, ведь как нам
известно, последний был в истории совершенно
неоднозначной личностью и поэтому нельзя
сказать, что именно все «идейные» личности
являлись предателями и врагами для страны.
Возможно, именно под влиянием оппозиции, а
также притеснений с Востока многие жители
Западной Украины сделали свой выбор в пользу
Германии.
В целом, мысль автора Н. Хрущова ясна - он
надеялся на лучшее, верил, что меньше народу
пойдет за врагом. Возможно, он был даже огорчен
слепотой этого художника и остальной
интеллигенции. Ведь в таких ситуациях,
необходимо сохранять единство, но получилось
так, что все недочеты и обиды народов проявили
себя именно на войне и многое вышло из-под
контроля.
 В№11
П1: Оберіть три особливості соціально-
економічного життя УРСР у період правління М.
Хрущова.
1. Масове житлове будівництво.
2. Створення громадських господарств.
3. Проведення Косигінської реформи.
4. Колективізація.
5. Розширення площ посівів кукурудзи.
6. Створення машино-тракторних станцій.
7. Проведення реформи управління
промисловістю та будівництвом.
Відповідь: 1,5,7.
П2:Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Прийняття ІІІ Універсалу Української
Центральної Ради.
Б.Відновлення поміщицького землеволодіння
гетьманом П. Скоропадським.
В. Видання комуністичного декрету “Про землю”.
Г.Впровадження продовольчого податку
більшовиками.
Відповідь: В,А,Б,Г.
П3: Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що становище українських селян у
Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
було тяжким.
Відповідь: 1) продовжували зберігатися
феодальні пережитки: поміщицьке
землеволодіння, общинне землекористування, яке
заважало селянам вільно розпоряджатися наділом,
відробіткова система за користування
поміщицькою землею
2)промисловий розвиток викорінив багато
професій (напр-д: чумацтво)
3) майже зникла дрібна торгівля
4)малі земляні наділи селянам
П4: Наведіть чотири аргументи на користь
думки, що командно-адміністративна економіка
УРСР працювала в інтересах держави, а не
людини.
Відповідь: 1)панування партійно-державної
бюрократії за відсутності реальної свободи і
справжньої демократії
2)фактично не допускалося приватне
підприємництво
3)Ефективність виробництва була низькою,
оскільки не було зацікавленості працівників у її
підвищенні
4)Держава була єдиним покупцем
сільськогосподарської продукції, яка
реалізувалася за державними цінами
П5: «В это время, 30 июля 1767 г., Екатерина
открыла Комиссию нового уложения
торжественным приемом в Кремле... Комиссия
заседала в Кремле в Грановитой палате
Відповідь:
30 июля (10 августа) 1767 г. в Москве начала
работу Уложенная комиссия, которой Екатерина II
представила «Наказ» — трактат философско-
юридического характера, излагавший взгляды
императрицы на будущее законодательство и
устройство России. В «Наказе» впервые в истории
России были сформулированы принципы
правовой политики и правовой системы. «Наказ»
отмечал необходимость крепкой самодержавной
власти, и предполагал равенство граждан перед
законом и «вольность» их в пределах законности.
«Наказ» отвергал пытки, ограничивал применение
смертной казни и предлагал отделить судебную
власть от исполнительной.
Наказ неоднократно исправлялся самой
императрицей, особенно в той части, где
говорилось о крестьянах, и откуда были изъяты
упоминания об ограничении крепостного права.
Однако на заседании Комиссии об уложении при
обсуждении крестьянского вопроса некоторые
депутаты критиковали крепостные порядки и
выдвигали предложения об ограничении
крепостного права, о передаче части земли в
собственность крестьянам, об ограничении
повинностей и даже об изъятии крестьян из-под
власти помещиков. Всё это вызвало резкий отпор
со стороны помещиков.
В итоге члены Комиссии оказались не готовы
воспринять принципы, изложенные в «Наказе».
Под предлогом начала войны с Турцией общее
собрание Комиссии было закрыто в январе 1769 г.
Сама Уложенная комиссия была официально
распущена императрицей в декабре 1774 г.
Спустя столетие известный русский историк В. О.
Ключевский писал по поводу сочинения
российской императрицы: «Несмотря на
возражения и сокращения, Екатерина осталась
очень довольна своим произведением как своей
политической исповедью. Она писала ещё до
появления его в печати, что сказала в нём всё,
опорожнила весь свой мешок и во всю жизнь не
скажет более ни слова, что все видевшие её работу
единодушно говорят, что это верх
совершенства...»

В №12
П1. Оберіть три повстання, рушійною силою
яких були селяни (1648 – 1657 рр.)
1. Київська козаччина.
2. Повстання декабристів.
3. Коліївщина.
4. Бунт голоти на Новій січі.
5. Рух Устима Кармалюка.
6. Рух опришків у Карпатах.
7. Повстання під проводом Семена Палія.
Відповідь: 1,3,5.
П2. Розташуйте події у хронологічній
послідовності.
А. Анексія Угорщиною найрозвиненішої з
економічного погляду південно-західної час-тини
Закарпаття.
Б. Заміна продовольчої розкладки продовольчим
податком в УСРР.
В. Проведення кампаній з розкуркулення в УСРР.
Г. Проголошення ХІV з’їздом ВКП(б) курсу на
індустріалізацію.
Відповідь: Б,Г,В,А.
П3. Наведіть чотири аргументи проти думки В.
Карамзіна про те, що Запорізька Січ була
«оплотом бродячего казачества» і «притоном».
Відповідь: 1) Запорозьке Військо, що стало
організаційною формою збройних сил України.
Запорозьке Військо, постійним і безвідмовним
резервом якого завжди виступало все українське
козацтво, мало свій флот, артилерію, кінноту та
піхоту
2) Запорозька Січ, виконуючи історичну місію
захисту рідної землі та порятунку української
нації, захищала Україну від турецько-татарської
агресії.
3) У козаків Запорозької Сучу було козацьке
звичаєве право, яке фундувалося на засадах
колективізму, побратимства і взаємодопомог
4) Запорозькій Січі належала провідна роль у
Національно-визвольній війні українського
народу 1648-1657 pp.
П4. Наведіть чотири аргументи на користь
того, що Українська Центральна Рада приділяла
увагу соціально-економічним питанням.
Відповідь: 1) Одним із найважливіших було
питання про землю (в найбільш загальних рисах
воно було задеклароване вже в І Універсалі УЦР
2) Інше важливе питання були – податки
(наголошувалось, що кошти, які збираються в
Україні, російський уряд відмовлявся повернути в
Україну «на потреби нашої школи, освіти й
організації»).
3) ІІІ Універсал проголошував скасування
приватної власності на землю, запровадження
восьмигодинного робочого дня, встановлення
державного контролю за виробництвом.
4) Аграрне питання - надзвичайно важливе для
Центральної Ради
П5: Снялись мы с места и стали перемещаться.
Это была ужасная картина. Сотни машин
двигались от линии фронта в тыл с семьями
офицеров. Имелось много семей офицеров во
Львове, Дрогобыче, Перемышле….
Відповідь: Я згоден з М. Хрущовим з приводу
того, що західноукраїнські селяни (не всі) не
тікали від німців. Боючись радянського режиму,
вони помилково сподівались на німців як своїх
визволителів.
Я не згоден з думкою автора про те, що селяни не
тікали від німців через націоналістську,
бандерівську пропаганду.
По-перше, у якості аргумента можна навести факт
того, що після проголошення представниками
ОУН(б) Акту відновлення української
державності, Берлін поставив вимогу відкликати
документ, бандерівці у свою чергу відмовились, та
потрапили до концтаборів.
По-друге, багато учасників ОУН(б) та ОУН(м),
наприклад, С. Бандеру та А. Мельника, було
зачинено в нацистських концтаборах.
Хоча українські націоналісти і намагалися
підтримувати стан неагресивності між німцями та
партизанами УПА, ці намагання були суто
прагматичними, і вони намагалися, завдяки цьому,
зберігати сили для боротьби з «червоними».
Отже, можна зробити висновок, що селяни
залишались на Закарпатті не через пропаганду
націоналістів, а через страх радянізації.