ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С.

ПОПОВА

Навчально-науковий інститут інфокомунікацій та програмної інженерії

Кафедра комп'ютерних наук

Звіт захищено
з оцінкою ___________________
____________________________
(підпис керівника, дата)

ЗВІТ
З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

«Налаштування віртуальної приватної мережі»

«Основи розробки 3D-моделі та її візуалізації в пакеті 3Ds Max»

Виконав студент групи__КН.3.0.1________

П.І.Б Лукашук Д.К.____________________

Керівник_Трегубова І.А.________________

Одеса – 2020
 2

Завдання
1. Налаштування віртуальної приватної мережі.
Створити віртуальну приватну мережу з можливістю підключення через
незахищені канали зв’язку за допомогою використання шифрування пакетів,
цифрового підпису та ідентифікації користувачів за кодовими символами.
2. Основи розробки 3D-моделі та її візуалізації в пакеті 3Ds Max.
Побудувати тривимірну модель культової споруди з використанням
основних інструментів візуалізації, анімації та роботи з камерою;
3. Сформувати розгорнутий звіт про проходження виробичої практики.
 ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................4
1 Налаштування віртуальної приватної мережі ...............................................6
1.1 Опис використаних інструментів та технологій.........................................6
1.2 Виконання завдання ......................................................................................9
2 Основи розробки 3D-моделі та її візуалізації в пакеті 3Ds Max................16
2.1 Побудова 3D-моделі культової споруди............................……….............16
2.2 Основні інструменти візуалізації, анімація і робота з камерою .............20
ВИСНОВКИ.........................................................................................................25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................27
 4

ВСТУП
Вважається що VPN використовують тільки для забезпечення
конфіденційності. Це не зовсім так. Хоча віртуальні приватні мережі вже давно
використовуються для забезпечення конфіденційності в Інтернеті. Вони
гарантують такий рівень конфіденційності для комп'ютерів і користувачів
Інтернету, який Ви просто не зможете отримати завдяки іншим мережевим
протоколам. Як це працює: програма створює цифровий тунель, через який ваш
трафік буде перенаправлений, захищаючи ваше з'єднання від питливих очей.
Для цього Ваше з'єднання проводиться через віддалені сервери, маскуючи вашу
IP-адресу, часто з додаванням шифрування та інших функцій безпеки, що
робить практично неможливим ідентифікувати вас, вашу мережу і ваш
комп'ютер третім особам.
Найчастіше VPN застосовують для ведення бізнесу, коли потрібно надати
доступ до локальної мережі віддаленим користувачам, не побоюючись витоку
інформації. Але у домашніх системах немає необхідності віддаленого
використання мережі, тому ви думаєте що не має сенсу користуватись VPN.
Насправді переваги використання віртуальної приватної мережі виходять
далеко за рамки особистого життя й існує безліч ситуацій, коли VPN вам
просто необхідний. Він дозволяє:
─ Дивитися медіа ресурси чи грати в онлайн ігри обійшовши обмеження
інтернет-провайдера, адже при великих навантаженнях на свою мережу,
провайдер обмежує швидкість деяких з’єднань;
─ Безкоштовно дивитись телебачення інших країн у поковому режимі, але
ваш VPN повинен знаходитись у тій країні, телеканали якої ви хочете
подивитись;
─ Приховати ваше реальне місцезнаходження та уникнути
прослуховування.
У сучасному інтернеті існують готові безкоштовні віртуальні приватні
мережі, але при необхідності завжди можна створити власну віртуальну
мережу.
 5

3D графіка або тривимірна графіка - це один з розділів комп'ютерної

графіки, комплекс прийомів і інструментів, які дозволяють створити об'ємні
об'єкти за допомогою форма і кольору. Від двомірних зображень вона
відрізняється тим, що має на увазі побудова геометричної проекції тривимірної
моделі сцени (віртуального простору) на площину, робиться це за допомогою
спеціалізованих програм. Отримана модель може відповідати об'єктам
реального світу або бути цілком абстрактною.
Сьогодні 3D графіка можна зустріти у більшості сфер нашого життя - це:
будівництво, виробництво, телебачення, ігрова індустрія, поліграфія, реклама, і
т.д. Одним з основних призначень 3ds max – є моделювання тривимірних
об'єктів. Уява дизайнера тривимірної графіки дуже часто малює сцени, які
неможливо змоделювати, використовуючи тільки примітиви. Багато об'єктів,
які оточують нас у повсякденному житті, мають несиметричну поверхню,
відтворити яку в тривимірній графіці досить складно. Об'єкти категорії
Geometry (Геометрія) в 3ds max є базовим матеріалом для створення більш
складних моделей.
Для редагування поверхні примітивів використовуються різні
інструменти моделювання. Звісно ж існують різні підходи до тривимірного
моделювання:
─ моделювання на основі примітивів;
─ використання модифікаторів;
─ моделювання сплайна;
─ правка редагованих поверхонь: Editable Mesh (редагована поверхня),
Editable Poly (Редагована полігональна поверхня), Editable Patch (Редагована
патч-поверхня);
─ створення об'єктів за допомогою булевих операцій;
─ створення тривимірних сцен з використанням частинок;
Деякі з них буде розглянуто у ході виконання цієї роботи.
 6

1 Налаштування віртуальної приватної мережі

Метою цього завдання є створення віртуальної приватної мережі з
можливістю підключення через незахищені канали зв’язку за допомогою
використання шифрування, цифрового підпису та ідентифікації користувачів за
паролем.
1.1 Опис використаних інструментів та технологій
Завдання було виконано у середовищі операційної системи Linux Mint.
Дана віртуальна приватна мережа була побудована на основі OpenVPN,
оскільки вона надійна, кросплатформена та має гнучку конфігурацію. В якості
VPN сервера у створеній мережі було використано маршрутизатор виробництва
компанії MikroTik. Для налаштування маршрутизатора (сервера) була
використана програма WinBox. Для створення цифрового підпису та ключів
сервера було використано утиліту Easy-RSA.
Віртуальна приватна мережа (VPN скорочення від англ. Virtual Private
Network) – узагальнена назва мереж, які створюються поверх інших мереж із
меншим рівнем довіри. VPN-тунель, який створюється між двома вузлами,
дозволяє приєднаному клієнту бути повноцінним учасником віддаленої мережі
і користуватись її сервісами — внутрішніми сайтами, базами, принтерами,
політиками виходу в Інтернет. Безпека передавання інформації через
загальнодоступні мережі реалізована за допомогою шифрування, внаслідок
чого створюється закритий для сторонніх канал обміну інформацією.
Технологія VPN дозволяє об'єднати декілька географічно віддалених мереж
(або окремих клієнтів) в єдину мережу з використанням для зв'язку між ними
непідконтрольних каналів. VPN є клієнт-серверною технологією.
VPN складається з двох частин: «внутрішня» (підконтрольна) мережа,
яких може бути кілька, і «зовнішня» мережа, через яку проходять
інкапсульовані з'єднання (зазвичай використовується Інтернет). Можливо
також під'єднання до віртуальної мережі окремого комп'ютера. Під'єднання до
VPN віддаленого користувача робиться за допомогою сервера доступу, який
підключений як до внутрішньої, так і до зовнішньої (загальнодоступної)
 7

мережі. При підключенні віддаленого користувача (або при установці з'єднання

з іншою захищеною мережею) сервер доступу вимагає проходження процесу
ідентифікації, а потім процесу аутентифікації. Після успішного проходження
обох процесів, віддалений користувач (віддалена мережа) наділяється
повноваженнями для роботи в мережі, тобто відбувається процес авторизації
[1].
OpenVPN — вільна реалізація технології віртуальної приватної мережі
(VPN) з відкритим початковим кодом для створення шифрованих з'єднань між
двома клієнтськими машинами або забезпечення роботи централізованого
VPN-сервера для одночасної роботи декількох клієнтів. OpenVPN дозволяє
встановлювати з'єднання між комп'ютерами, що перебувають за NAT-екраном,
без необхідності зміни їхніх налаштувань [2].
Електронний цифровий підпис (ЕЦП) (англ. digital signature) — вид
електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного
перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або
логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та
ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за
допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Надійний засіб електронного цифрового підпису — засіб електронного
цифрового підпису, що має сертифікат відповідності або позитивний
експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері
криптографічного захисту інформації. Одним із елементів обов'язкового
реквізиту є електронний підпис, який використовується для аутентифікації
автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами
електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається
електронний примірник з електронним цифровим підписом автора [3].
Алгоритм RSA складається з 4 етапів: генерації ключів, шифрування,
розшифрування та розповсюдження ключів. Безпека алгоритму RSA
побудована на принципі складності факторизації цілих чисел. Алгоритм
використовує два ключі — відкритий (public) і секретний (private), разом
 8

відкритий і відповідний йому секретний ключі утворюють пари ключів

(keypair). Відкритий ключ не потрібно зберігати в таємниці, він
використовується для шифрування даних. Якщо повідомлення було
зашифровано відкритим ключем, то розшифрувати його можна тільки
відповідним секретним ключем. RSA може використовуватися не тільки для
шифрування, але й для цифрового підпису. Як при шифруванні і
розшифруванні, так і при створенні і перевірці підпису, алгоритм RSA у своїй
сутності складається з піднесення в степінь, яке виконується як ряд множень.
У практичних додатках для відкритого ключа зазвичай обирається
відносно невеликий показник, а часто групи користувачів використовують один
і той же відкритий показник, але кожен з різним модулем. Якщо відкритий
показник незмінний, вводяться деякі обмеження на головні співмножники
(фактори) модуля. При цьому шифрування даних йде швидше, ніж
розшифровка, а перевірка підпису — швидше, ніж підписання.
Алгоритм RSA набагато повільніший, ніж DES та інші алгоритми
блокового шифрування. Програмна реалізація DES працює швидше принаймні
в 100 разів і від 1,000 до 10,000 — в апаратній реалізації (в залежності від
конкретного пристрою). Завдяки проведенню розробок, швидкість алгоритму
RSA, ймовірно, прискориться, але одночасно прискориться і робота алгоритмів
блокового шифрування [4].
 9

1.2 Виконання завдання

Для організації VPN необхідно аби сервер міг підтвердити свій статус,
для цього необхідно створити цифровий підпис (сертифікат). Оскільки для
виконання завдання недоцільно звертатися до офіційних центрів сертифікації
створимо свій сертифікат за допомогою Easy-RSA.
Встановити пакет easy-rsa для генерації сертифікатів можна за допомогою
термінальної команди:
# apt-get install easy-rsa -y
Після цього необхідно перейти до директорії та відредагувати файл vars
(як це показано на рисунку 1.1):
# cd /etc/easy-rsa
# sudo kate vars

Рисунок 1.1 – Відредагований файл vars

 10

Після цього потрібно завантажити змінні з vars, видалити данні від старих
сертифікатів й створити свій власний:
# source ./vars
# ./clean-all
# ./build-ca
Наступним кроком буде створення ключа сервера, який для наглядності
назвемо server:
./build-key-server server
По завершенню ми повинні отримати папку keys в якій знаходяться наші
сертифікати й робочі файли програми-центра сертифікації (рис 1.2).

Рисунок 1.2 – Зміст папки keys

Тепер розпочнемо налаштування OpenVPN сервера. Для цього необхідно
відкрити WinBox та зайти за допомогою пароля адміністратора на
маршрутизатор. Перш за все необхідно перейти до вкладки system->certificates
та перетягнути до неї (або додати) файли ca.crt , server.crt та server.key и
 11

призначити їм назви (рис 1.3). Після чого необхідно провести налаштування

сервера та ввімкнути його прапорцем enabled. Для цього необхідно перейти у
меню PPP та обрати вкладку OVPN Server. У відкрите вікно необхідно занести
конфігурацію віртуальної мережі. Як показано на рисунку 3.3 було створено
VPN на 16 IP-адрес з мережевою маскою 28 біт, сертифікатом server.crt_0,
вимкненими протоколами запиту клієнтського сертифікату, шифрування та
аутентифікації (вони будуть увімкнені пізніше).

Рисунок 1.3 – Вікно WinBox з налаштуваннями

Сервер запрацював, але необхідно вказати йому адресу локальної мережі,
налаштувати розподіл адрес між користувачами, тобто створити профіль та
вказати імена й паролі користувачів. При створенні профілю мережі необхідно
вказати адресу віртуальної мережі й доступні користувачам адреси. Розпочнемо
зі створення списку доступних мереж. Для цього у вкладці IP необхідно обрати
 12

Pool й у відкритому вікні додати новий pool, в якому вказати заздалегідь

розраховані IP-адреси (рис 1.4).

Рисунок 1.4 – Створення пулу IP-адрес

У вікні PPP оберемо вкладку Profiles та створімо профіль
OpenVPN_profile, у якому обов’язково необхідно вказати локальну адресу
сервера та Remote Address – напередодні створений пул мереж (рис 3.5). Також
у вікні PPP на вкладці Secrets необхідно додати користувачів. При створенні
кожного користувача необхідно вказати його ім’я, пароль, Service та профіль
(рис 1.5).

Рисунок 1.5 – Вікна налаштування секрету користувача, профіля з’єднання та

серверу
 13

Після збереження налаштувань сервера необхідно його перевірити. Для

цього на клієнтській машині повинен знаходитись сертифікат нашого штучного
центру сертифікації ca.crt. Після його копіювання переходимо у налаштування
з’єднань у Linux та створюємо нове VPN з’єднання. У цьому з’єднанні
необхідно вказати справжню IP-адресу маршрутизатора, шлях до сертифікату,
ім’я користувача та пароль. Також важливо вказати у додаткових параметрах
з’єднання тип віртуального пристрою – TUN й використовувати TCP з’єднання
замість UDP за замовчуванням (рис 1.6).

Рисунок 1.6 – Створення VPN з’єднання зі сторони клієнта

 14

Після створення та збереження налаштувань з’єднання його необхідно

підключити. При цьому у Log маршрутизатора буде відображено інформацію
про нове підключення (рис 1.7).

Рисунок 1.7 – Log роутера

Для більш старих систем Linux та систем Windows необхідно на машині
клієнта у директорії програми OpenVPN розмістити три файли: сертифікат
центру сертифікації – ca.crt, створити текстовий файл (наприклад logpass) в
якому на першому рядку буде вказано логін користувача а на другому пароль:
User1
12345
та створити файл конфігурації OpenVPN з розширенням .conf (наприклад
client.conf) та записати у нього конфігурацію з’єднання та шляхи до файлів,
наприклад:
client
remote 10.104.173.235 1194 tcp
ca ca.crt
ns-cert-type server
dev tun
resolv-retry infinite
nobind
persist-key
persist-tun
log /var/log/openvpn.log
verb 4
mute 20
auth-user-pass logpass
 15

keepalive 5 20
connect-retry 5
connect-retry-max 3
Після чого можна запускати OpenVPN (рис 1.8).

Рисунок 1.8 – OpenVPN GUI

Коли вікно OpenVPN GUI зникне це означатиме що з’єднання
встановилось і можна розпочати роботу із сервером, або іншими клієнтами.
 16

2 Основи розробки 3D-моделі та її візуалізації в пакеті 3Ds Max

2.1 Побудова 3D-моделі культової споруди
Метою роботи є ознайомлення з інструментами пакета 3Ds Max для
виконання логічних операцій, а також застосування масивів на прикладі
побудови 3D моделі будівлі культової споруди .
Порядок виконання роботи складається з наступних кроків:
- Побудувати модель будівлі , використовуючи інструменти пакета 3ds
Max в наступному порядку:
- Створити каркас будівлі за допомогою сплайна і модифікатора Bevel.
- Створити модель віконного отвору і розмножити за допомогою
радіального масиву.
- Створити моделі віконних рам, помістити рами у віконні прорізи
- Створити дах за допомогою півсфери.
- Поставити стандартні джерела світла (метод трикутника).
Відрегулювати джерела світла. Включити тіні (area shadows) у спрямованих
джерел світла.
- Виконати візуалізацію сцени (меню Renderer).
Моделювання каркасу будівлі:
На вигляді Top створимо багатокутник NGon з 8 кутами та зробимо його
копію, на 5% меншу, але зі спільним центром. Виділивши один з
багатокутників, натиснимо праву кнопку миші і за допомогою команди Convert
To, перетворимо об'єкт в Editable Spline. За допомогою Geometry->Attach
додаємо другий багатокутник.
На вкладці Modify вибраємо модифікатор Bevel. Налаштуємо
модифікатор так, щоб вийшов каркас будівлі. Встановимо рівні Level 1, Level 2
і Level 3 в Bevel Values таким чином:
● у Level 1 Height – висота стіни майбутньої будівлі, а Outline залишаємо
рівним 0;
● Level 2 використано для створення фаски виступу і верхньої частини
стіни: Height – висота фаски, а Outline – ширині скоса;
 17

● Level 3 використано для висоти виступу (Height), а Outline залишаємо 0.

Створення віконних прорізів:
Створимо Rectangle на вигляді Front, над прямокутником створимо дугу
Arc, скориставшись прив'язкою 2D до точок (Vertex). Натиснемо правою
кнопкою миші по іконці прив'язки щоб вибрати, до якого елементу буде
прив'язка.
Конвертуємо один з сплайнів в Editable Spline та використаємо команду
Attach, після чого видалимо зайві сегменти. Крайні точки сплайнів виділимо й
об’єднаємо командою Weld. Зробимо копію отриманої форми, вона нам ще
знадобиться при створенні рами.
До однієї з форм застосуємо модифікатор Extrude. Розташуємо отриману
фігуру в потрібному місці стіни і розташуємо перпендикулярно стіні. Фігура
для створення отвору повинна наскрізь проходити стіну, тобто бути ширше
стіни.
Використаємо радіальний масив щоб розташувати заготовки для
вирізання отворів. Виберемо інструмент Rotate й виділимо заготовку для
отвору. Встановимо центр координат NGon (каркас будівлі): в випадаючому
списку вибремо систему координат Pick і натиснемо на стіни будівлі.
Встановимо центр перетворення Use Transform Coordinate Centre.
При виділеному об'єкті заготівлі виберемо в меню Tools команду Array.
У діалоговому вікні встановимо параметри одновимірного масива з 8 копіями.
Після створення масиву виділимо одну з фігур-заготовок і конвертуємо її
в Editable Mesh. У вкладці Edit Geometry ->Attach приєднаємо всі заготовки
які залишилися.
Застосуємо логічну операцію Boolean. Щоб це зробити виділимо каркас
будівлі, зайдемо на вкладку Create-> Geometry, виберемо зі списку Compound
Objects, натиснемо Boolean, натиснемо кнопку Pick Operand B (оберемо
операцію Move) і клацнемо по заготівлі.
 18

Рисунок 2.1 – Стіни будівлі з віконними прорізами

Створення віконних рам:
Зробимо ще одну копію копії заготовки рами. У нас буде 2 види віконних
рам. Одну з форм добудуємо на рівні сегментів. Використаємо кнопку Create
Line в вкладці Geometry і прив'язку до Edge / Segment. Застосувати до форми
модифікатор Sweep з перетином Bar.
Другу раму зробимо за допомогою форми, сплайна Circle, команди
Attach і модифікатора Extrude.

Рисунок 2.2 – Два види віконних рам

 19

Створення даху:
Створимо стандартний примітив Sphere. У вкладці Parameters встановимо
значення Hemisphere – 0,5. Розташуємо півсферу відповідно зі стінами будівлі.

Рисунок 2.3 – Дах у вигляді півкулі

Створення композиції:
Розташуємо створені рами у віконні прорізи, встановимо дах і поставимо
світло. Виконаємо візуалізацію сцени на вигляді Perspective за допомогою
команди головного меню Rendering-> Render.

Рисунок 2.4 – Візуалізація будівлі

 20

2.2 Основні інструменти візуалізації, анімація і робота з камерою

Мета роботи – вивчення принципів роботи з камерою в 3Ds Max та
ознайомлення із засобами створення анімації і підсумкової візуалізації.
Перш за все направимо два джерела світла Target Spot на об’єкт так, щоб
конус освітленості охоплював його цілком.

Рисунок 2.5 – Два джерела світла Target Spot

Розташуємо у споруді всенаправлене (Omni) джерело світла та
впевнимось, що внутрішня сфера (межа початку загасання) по діаметру
приблизно збігалася з діаметром купола, а зовнішня (межа закінчення
загасання) охоплює весь об'єкт цілком.

Рисунок 2.6 – Всенаправлене джерело світла

 21

Встановимо дві камери, спрямовану (Target) й вільну (Free) та назвемо їх

відповідно.

Рисунок 2.7 – Спрямована (Target) й вільна (Free) камери

Для створення анімації із рухом камери нам знадобиться задати
траєкторію її руху. Для цього створимо спіраль з одним витком за
годинниковою стрілкою та розмістимо її навколо нашої споруди.

Рисунок 2.8 – Спіраль по якій рухатиметься камера

Тепер нам необхідно встановити у вікні налаштувань Time Configuration
частоту кадрів 30 і загальну кількість кадрів 600.
 22

Рисунок 2.9 – Вікно налаштувань часу анімації

Прив’яжемо спрямовану камеру до спіралі. Для цього потрібно:
─ Виділити камеру і перейти у вкладку Motion (рух);
─ Вибрати зі списку Transform: Position і натиснути Assign Controller;
─ У списку вибрати Path Constraint (обмеження шляху);
─ У вкладці Path Parameters натиснути Add і вибрати нашу спіраль

Рисунок 2.10 – Вид з камери під час руху

 23

Тепер створимо анімацію за допомогою ключей. Виберемо вільну камеру

та встановимо на панелі анімації режим Auto Key. Створімо ключ на
нульовому кадрі та на 300-у кадрі. Тепер змінимо положення камери та
створимо ключ на 600-у кадрі. У результаті камера розпочинатиме рух з 300
кадру та завершить його на 600 кадрі.
Змінимо режим з Auto Key на Set Key та створимо анімацію розбирання
даху. Для цього виділимо дах та шпиль й створимо ключі на нульовому та
трьохсотому кадрах. Після чого відмотаємо анімацію на 420 кадр, дах і шпиль
піднімемо й рознесемо до різних сторін та створимо ключ. Перейдемо на 450-й
кадр та зробимо ще один ключ. Тепер змістимось на 600-й кадр та ще раз
змінимо положення купола й шпиля, а також провернемо їх відносно осей.
Створімо останній ключ й перевіримо що вийшло.

Рисунок 2.11 – Кадр у момент розгортання даху.

 24

Рисунок 2.12 – Кадр у момент провертання даху та шпиля

Рисунок 2.13 – Візуалізація в момент виконання анімації

 25

ВИСНОВКИ
Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у
наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до
Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й
багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога
більше про безпеку у Всесвітній мережі. Необхідно обрати правильні способи
захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.
Багато хто думає, що безпека в Інтернеті – це ілюзія, і бути захищеним
зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так
тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, й так, але ця
невпевненість – ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути
витоку персональних даних в Інтернет.
З цією метою мною була створена віртуальна приватна мережа. З її
допомогою можна обмінюватись інформацією з іншими користувачами
незважаючи на захищеність каналів зв’язку між клієнтом та сервером, адже у
VNP підтримується шифрування трафіка, до того ж зашифровані пакети можна
ще раз зашифрувати, тим самим створивши параноїдально високий рівень
захисту, що призведе до суттєвого падіння швидкості передачі даних. Однак
найбільш відома насьогодні функція VPN – її використання для виходу у
мережу інтернет з серверу, тобто використовувати його як NAT.
Однак головним недоліком VPN є необхідність у потужному
швидкісному мережевому обладнанні й надійному та швидкому інтернет
з’єднанні. Незважаючи на це технологія віртуальних приватних мереж знайшла
своє місце у сфері бізнесу і на даний момент у неї не має рівносильних
конкурентів.
Компанією Autodesk був розроблений широкий спектр рішень для
архітекторів, інженерів, конструкторів, що дозволяють їм створювати цифрові
моделі. Технології Autodesk використовуються для візуалізації, моделювання та
аналізу поведінки конструкцій, що розробляються на ранніх стадіях
 26

проектування і дозволяють не просто побачити модель на екрані, а й

випробувати її.
3DS МАХ гарний вибір як для новачка, так і для фахівця. Його складний
інструментарій та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс дає змогу користувачу
втілити будь-яку його фантазію у цифровому форматі. Й хоча зазвичай 3DS
Max використовують для 3D-моделювання, анімації і візуалізації при створенні
ігор та проектуванні, область його використання значно ширша.
Виконання цього завдання допомогло мені придбати навички роботи з
інструментами пакета 3DS Max, які в наш час є найбільш необхідними для
дизайнерів та художників, а також з протоколами обміну даними у
комп’ютерних мережах, їх шифрування та стиснення.
 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. VPN — Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/VPN
2. OpenVPN — Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/OpenVPN
3. Електронний цифровий підпис — Вікіпедія [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронний_цифровий_підпис
4. RSA — Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/RSA
5. Создание сложных обьектов в 3ds max 7 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://cpu3d.com/lesson/sozdanie-slozhnyh-obektov-v-3ds-max/
6. І.А. Трегубова, Основи розробки 3D-сцен в пакеті 3Ds Max— Одеса:
ОНАЗ ім. О.С.Попова, 2019