ЦИТУВАТИ: Сергєєва І.С.

Травматична пам’ять та способи її подолання в сучасній

українській дитячій літературі // Художні феномени в історії та сучасності
(«Пам’ять та ідентичність»): тези доповідей VI Міжнародної наукової
конференції. – Х.: ФОП Бровін О.В., 2020. – С. 94 – 96

ТРАВМАТИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ

В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ ЛІТЕРАТУРІ
СЕРГЄЄВА Ірина (Харків, Україна)
В умовах гібридної війни діти, що перебувають у зоні АТО та на прилеглих
територіях, або занурені в інформаційний простір, отримують психологічні
травми, але залишаються без кваліфікованої допомоги [4, 5]. І якщо судьбам
ветеранів АТО чи внутрішньо переміщених осіб зараз присвячують час у медіа,
то відомих історій дітей, що зіштовхнулися з війною та пережили це, майже не
існує – а отже, не існує і моделей для наслідування.
Водночас з’являються дитячі книги, в героях яких діти можуть упізнати себе
або своїх товаришів – і скористатись фікціональним досвідом для
трансформації власного життя та запуску процесів resilience.
В доповіді розглянуто 3 книги – «Вітер з-під сонця» О. Лущевської (2015),
«Вовчик, який осідлав бомбу» Ю. Нікітинського (2019) та «Мене звати
Мар’ям» Н. Гербіш (2017), що присвячені історіям дітей, яких торкнулась
війна. Аналізуються художні способи репрезентації травматичного досвіду
дитини, ознаки травматичної пам’яті та способи виходу з кризи, які
сконструйовано в творах. Запропоновано схему аналізу творів на основі
аспектів, що диференціюють здорову (перша характеристика) та травматичну
(друга характеристика, уведена через /) пам’ять [1; 2; 3] та способи її художньої
репрезентації:
- Дитина і подія:
- Репрезентація психотравмуючої події (лексика, фокалізація, наявність
вербалізованого / невербалізованого емоційного забарвлення);
- Цілісність / фрагментарність спогадів (подій);
- Наявність / відсутність логічних, темпоральних, причинно-наслідкових
зв’язків психотравмуючої події з життям героя, що «вписують» її у його
автобіографічну пам’ять;
- Суб’єктивне відчуття включеності / відстороненості у сприйнятті події
героєм та художні способи його передачі;
- Пластичність / статичність, ригідність спогадів;
- Вербальність / невербальність емоційного стану під час подій;
- Наявність / відсутність вербалізації тілесних відчуттів в момент події, та
після неї;
- Дитина і дорослий світ:
- Наявність / відсутність підтримки дитини з боку дорослих;
- Наявність / відсутність пояснюючого наративу щодо подій, доступного
розумінню дитини, з боку дорослих;
ЦИТУВАТИ: Сергєєва І.С. Травматична пам’ять та способи її подолання в сучасній
українській дитячій літературі // Художні феномени в історії та сучасності
(«Пам’ять та ідентичність»): тези доповідей VI Міжнародної наукової
конференції. – Х.: ФОП Бровін О.В., 2020. – С. 94 – 96

- Розуміння / нерозуміння дитиною поведінки та реакцій дорослих;

- Шляхи подолання психотравмуючого досвіду та resilience
- Чи відбуваються кроки до одужання та подолання травматичного досвіду
дитини, і якщо так, то які?
Проаналізовані історії можуть і мають застосовуватись у складі комплексної
роботи з дітьми, що мали психотравмуючий досвід. Сучасна українська дитяча
книга – не лише посередник між дитиною та світом дорослих, вона здатна
слугувати задачам повернення дітей з травматичним досвідом до повноцінного
життя. Актуальною є задача розробки типових схем книготерапії для батьків та
спеціалістів, та популяризації самих творів, донесення їх до читацької
аудиторії.
Література:
1. Muriel Salmona. Les traumas des enfants victimes de violences : un problème de
santé publique majeur // Rhizome, № 69 – 70, Décembre 2018. - pp. 4 – 6.
2. Boris Cyrulnik - La mémoire traumatique. Conférence à l’Université de Nantes, le
29.11.2012. – Електронний ресурс. Доступний за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=rd13inJYbQk
3. Joanna SMITH. Psychothérapie de la dissociation et du trauma. Conférence à la
ligue française de santé mentale, le 19.03.2015. – Електронний ресурс. Доступний
за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=9So-EHPFxlE&t=4385s
4. Марков А. Р. Клініко-феноменологічна структура дезадаптивних станів у
цивільного населення в умовах інформаційно-психологічної війни // Science of
Europe (Praha, Czech Republic). 2016. vol. 4, # 9 (9). P.36 – 45.
5. М.В. Маркова, О.В. Піонтковська, А.Г. Соловйова. Вплив вимушеного
переміщення на психоемоційну сферу дитини // Український вісник
психоневрології, 2017. Т. 23. Вип. 4 (23). С. 41 - 48