Professional Documents
Culture Documents
FES 2019 12 09print
FES 2019 12 09print
Досягнення успіху на
ключовому, російському
напрямі вимагає
критичного аналізу
українсько-російських
відносин, бачення реалій та
МИР ТА БЕ ЗПЕК А перспектив закінчення
російсько-української війни,
подальшого існування двох
КОНЦЕПЦІЯ
сусідніх держав і суспільств.
За редакцією
Сергія Корсунського, Євгенії Габер,
Андрія Веселовського, Ганни Шелест Діяльність щодо
Грудень 2019 європейської та
євроатлантичної інтеграції
віддзеркалює підтримку
суспільства на входження в
безпековий, економічний,
соціальний і правовий
простір кола
демократичних країн, що
вимагає глибокої
перебудови українського
соціуму.
МИР ТА БЕ ЗПЕК А
КОНЦЕПЦІЯ
ЗОВНІШНЬОЇ
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
(РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
Дана публікація підготовлена в рамках проекту «Концепція зовнішньої політики України», який здійснюється
Дипломатичною академією України ім. Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ за підтримки
Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі та у співпраці з UA: Ukraine Analytica
Зміст
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ.................................................................... 6
КРАЇНИ ЄВРОПИ.............................................................................. 18
Дана публікація підготовлена в рамках проекту Другий етап (2020 р.) буде присвячений тематичним
«Концепція зовнішньої політики України», який здійс- напрямам (економічна, енергетична, публічна дипло-
нюється Дипломатичною академією України ім. матія тощо) та підготовці фінального документу, який
Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних передбачається представити восени 2020 р.
справ за підтримки Представництва Фонду ім.
Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі та у співпраці з Пропонований текст є збіркою відредагованих аналі-
UA: Ukraine Analytica. тичних доповідей, які були представлені під час серії
публічних обговорень за участі експертів-міжнарод-
Мета проекту – проаналізувати основні географічні та ників, представників аналітичних центрів та неурядо-
тематичні напрями зовнішньої політики України та на- вих організацій істориків, економістів, журналістів,
дати рекомендації щодо концептуального напов- чинних та колишніх дипломатів, представників цен-
нення та пріоритетів зовнішньої політики України на тральних органів виконавчої влади. Редакційна коле-
середньострокову перспективу до 2030 року. гія проекту узагальнила пропоновані висновки та ре-
комендації.
Проект об’єднав експертів найкращих українських
аналітичних центрів та університетів, які спеціалізу- За результатами дворічної роботи над проектом, фі-
ються на тематиці зовнішньої політики. нальний документ під назвою «Концепція зовнішньої
політики України» буде представлений до уваги Офісу
Робота над Концепцією розрахована на два роки Президента України, Міністерства закордонних справ
(2019-2020 рр.) і включає два етапи. України, Комітету з питань зовнішньої політики та
міжпарламентського співробітництва Верховної Ради
Протягом першого етапу (2019 р.) були проаналізовані України з метою врахування у практичній діяльності
регіональні напрями зовнішньої політики України, та оприлюднений для широкої громадськості.
двосторонні відносини зі США, Російською Федерацією
та КНР, а також місце України в євроатлантичних
структурах безпеки.
3
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
Реалістичне визначення пріоритетів зовнішньої політи- підтримки миру, одним із лідерів серед країн-експор-
ки України та шляхів їх досягнення є необхідною умо- терів зерна, продукції металургійної та авіа промисло-
вою для обґрунтованого і наполегливого просування вості, оборонного співробітництва та торгівлі озбро-
та захисту національних інтересів країни. Таке визна- єннями. Досвід, набутий за останні роки
чення передбачає розуміння місця української держави російсько-українського конфлікту, зокрема, щодо
у світі, її сприйняття з боку інших держав, вивчення по- протидії новим викликам, гібридним загрозам, кібе-
точних світових тенденцій, усвідомлення викликів та ратакам та інформаційним операціям, є важливим
перспектив у різних сферах. Беручи до уваги, що фактором безпекового та політичного співробітни-
Україна довгий час не мала чітко визначених пріорите- цтва з країнами світу.
тів своєї зовнішньої політики, окрім курсу на європей-
ську та євроатлантичну інтеграцію, виникла необхід- Україна формує свою зовнішню політику в умовах
ність системного та комплексного визначення, що є складної трансформації ліберального світового по-
пріоритетами України, які теми або країни є перспек- рядку, який склався після Другої світової війни.
тивними для активізації співпраці, які виклики потре- Насамперед, ця трансформація передбачає пере-
бують належної уваги з боку відповідальних за форму- осмислення провідними державами світу своїх пріо-
вання та реалізацію зовнішньої політики держави. ритетів, концептуальних засад міждержавної взаємо-
дії; завершення переходу від біполярного до
Відповідно до класифікації Міжнародного валютного мультиполярного світу в умовах економічної глобалі-
фонду Україна належить до групи Emerging and зації; збільшення дефіциту безпеки, пов’язаного із за-
Developing Europe, до якої увійшли 16 країн,1 як членів гостренням проблем тероризму, екстремізму, розпов-
ЄС, так і членів Східного партнерства. ВВП України у сюдженням зброї масового знищення. Окрім того,
2019 р. становить 150 млрд дол. США, що складає при визначенні пріоритетів зовнішньої політики
0,3% від світового ВВП. Посідаючи 32 місце у світі за України, важливо розуміти ті глобальні тенденції, про-
кількістю населення та 47 місце за розміром території, цеси і кризи, які визначають поточний стан міжнарод-
маючи багаті природні ресурси, Україна займає лише них відносин і впливатимуть на формування зовніш-
55 місце у світовій торгівлі, що, за висновками міжна- ньополітичного курсу України в середньостроковій
родних організацій та фінансових інституцій, свідчить перспективі. Зокрема, до таких слід віднести:
про неефективне використання існуючого потенціалу
та можливостей. Рівень ВВП на душу населення є пе- ТЕНДЕНЦІЇ:
редостаннім серед держав Європи. Обтяжуючим фак-
тором є вимушені високі оборонні витрати, спричине- –– Т отальна втрата взаємної довіри: виборці, за
ні агресію РФ (5% ВВП, 14 місце у світі). Обнадійливим рідким виключенням, не довіряють політичним
фактором є високий рівень освіти та доступу до інтер- партіям і урядам, країни – одна одній, члени
нету (29 місце у світі). світової спільноти – міжнародним організаціям.
Внаслідок цього, на внутрішньополітичному рівні
Водночас, Україна є відповідальним членом більшості спостерігається зростання націоналістичних,
міжнародних організацій, довгий час посідала провід- правих і популістських рухів навіть у країнах з
не місце серед держав-контрибуторів до операцій з міцними демократичними традиціями. На
зовнішньополітичному рівні – зменшення ролі
міжнародних інституцій та поваги до взятих на
1 Албанія, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Косово, себе міжнародних зобов’язань.
Молдова, Північна Македонія, Польща, Румунія, Росія, Сербія, –– Підрив поваги до норм та принципів міжнарод-
Туреччина, Україна, Угорщина, Хорватія, Чорногорія. World ного права, ігнорування виконання домовлено-
Economic Outlook Database. International Monetary Fund.
October 2019. https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2019/02/ стей та договорів, що призводить до трансфор-
weodata/index.aspx
4
КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
5
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
Зовнішня політика України в цілому критично зале- реальну загрозу українській державності. На сьогодні,
жить від російського напряму, який, в свою чергу, обу- експертне середовище констатує відсутність системної
мовлений подальшим ходом війни, перспективами її державної стратегії дій. Зокрема, політика щодо тимча-
закінчення і можливими наслідками. сово окупованих територій здійснюється значною мі-
рою без достатнього законодавчо-правового забезпе-
У війні проти України Росія використовує неспівставний чення. Крім того, несформованою залишається ідея
військово-політичний потенціал, перевагу у 12 разів за миротворчої місії ООН на Донбасі. Відсутність стратегіч-
рівнем ВВП, можливості фінансового забезпечення ін- ного мислення та непослідовність дій були наслідками
формаційного впливу і створення активного проросій- недосконалості і слабкості системи державного управ-
ського лобі, зокрема, в країнах ЄС та США. Зважаючи ління, проблем у правоохоронній, судовій, оборонній
на це, головними цілями України у стосунках з Росією є: сфері тощо. Відповідно, існує потреба у чіткій, збалансо-
–– Припинення війни на Донбасі, яке може бути ваній, концептуально визначеній державній політиці
досягнуто лише через комплекс заходів щодо РФ (включно з планом дій щодо звільнення і реін-
двостороннього та багатостороннього характеру, теграції окупованих територій Криму і ОРДЛО).
зокрема, шляхом використання інструментів
міжнародної посередницької та миротворчої Шість років російської агресії проти України, сучасний
діяльності (наприклад, взаємодія у рамках характер і спрямованість політики Кремля, геополі-
Нормандського формату). тична динаміка і розклад сил у регіоні і на світовій аре-
–– Звільнення окупованих територій АР Крим, ні тощо ставлять під питання можливість швидкого
Донецької та Луганської областей, а також їх врегулювання російсько-українського конфлікту, при-
відбудова та реінтеграція, що є середньостроко- наймні, у середньостроковій (3-5 років) перспективі.
вою метою. Про ворожість політичного режиму РФ до України
–– Притягнення РФ до відповідальності за збройну свідчать останні кроки російської сторони:
агресію та окупацію АР Крим та ОРДЛО, шляхом –– указ В. Путіна про «паспортизацію» мешканців
застосування міжнародно-правових інструментів ОРДЛО;
та санкційного режиму на двосторонній та –– обмеження поставок енергоресурсів;
багатосторонній основі. Формування сприятливо- –– намагання скликати засідання РБ ООН щодо
го міжнародного середовища для зміцнення «мовного закону» в Україні;
суверенітету та вибудовування відносин із –– попередження В. Путіна офіційному Києву «не
союзниками для захисту від агресії РФ, що чіпати» проросійську опозицію в Україні.
здійснюється, зокрема, у рамках співробітництва
з державами-членами НАТО, насамперед США, а Оголошуючи українську державність «штучним яви-
також розвиток відносин в з ЄС, що сприятиме щем», Кремль не піде на поступки і компроміси щодо
зниженню залежності від торговельно-економіч- окупованого Донбасу. Тема Криму також залишати-
них відносин з РФ, які, попри стан агресії, меться для РФ «закритою». Крім того, російська сто-
залишаються важливими. рона обирає ультимативний тоні і позицію сили у спіл-
куванні з Києвом. З усіх варіантів міждержавних
відносин найбільш імовірним залишається варіант
НЕДОЛІКИ ЧИННОЇ ПОЛІТИКИ тривалого конфронтаційного співіснування, жорстко-
УКРАЇНИ НА РОСІЙСЬКОМУ НАПРЯМІ го відстоювання національних інтересів, стримування
і протистояння Росії за допомогою міжнародної солі-
Поточна політика України щодо країни-агресора фор- дарності і посередництва.
мувалася у критичних умовах незаконної анексії Криму і
воєнної інтервенції на сході України, на фоні несприят- Конфлікт з РФ має довгостроковий і важко прогнозо-
ливих зовнішніх і внутрішніх чинників, що створювали ваний характер. Україна повинна бути готовою до вій-
6
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
8
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
ливості української діаспори та економічної емі- 8. У рамках чинного енергетичного діалогу з ЄС про-
грації для забезпечення широкого реальної сувати вироблення спільного підходу до знижен-
інформації про злочини і наслідки російської агре- ня споживання російських енергоносіїв та елек-
сії в Україні. троенергії та згортання атомної енергетики,
залежної від російських постачань і технологій.
5. Забезпечувати утримання нинішнього рівня полі-
тико-дипломатичної солідарності, воєнної, фінан- 9. Максимально сприяти всіма можливими засоба-
сово-економічної, гуманітарної підтримки з боку ми утриманню на актуальному світовому порядку
провідних країн світу і міжнародних інституцій. У денному теми незаконно анексованого Криму і
рамках воєнно-політичного партнерства з провід- окупованого Донбасу – активно просувати ці теми
ними країнами світу і міжнародними організація- на майданчиках ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, ЕС, НАТО, на
ми створювати умови для зміцнення і модерніза- інших міжнародних заходах, у ЗМІ.
ції оборонного потенціалу України шляхом
поглиблення співпраці з НАТО у рамках Річних на- 10. Вживати політико-дипломатичні, міжнарод-
ціональних програм, Комплексного пакета допо- но-правові, інформаційні та інші заходи для ви-
моги і Програми посилених можливостей, активі- знання світовою спільнотою, міжнародними судо-
зації двостороннього військово-технічного вими інстанціями, провідними міжнародними
співробітництва, насамперед із США, Канадою, ін- організаціями, насамперед ООН, Росії в якості
шими країнами-членами НАТО, розширення спів- країни-агресора, сторони міждержавного росій-
праці з оборонними та безпековими структурами сько-українського конфлікту. З цією метою:
ЄС (Європейське оборонне агентство, центри про- –– адресно та цілеспрямовано просувати цю ідею на
тидії гібридним загрозам, PESCO). високому рівні у рамках двосторонніх відносин з
країнами-партнерами (насамперед із групою
6. Сприяти утриманню і зміцненню санкційної полі- країн, які утрималися під час голосування за
тики Заходу проти Росії. Координувати насампе- Резолюції ГА ООН по Криму), а також
ред з ЄС і США українську політику санкцій (у т.ч. у –– відстоювати позицію засудження російської
рамках відповідного рішення РНБОУ від 19 берез- агресії у відносинах з пострадянськими країнами;
ня 2019 р. про застосування обмежувальних захо- –– намагатися переконати «нейтральні»
дів щодо РФ); країни-члени ООН щодо підтримки ідеї визнання
Росії стороною міждержавного конфлікту та
7. Забезпечувати координацію дій з країнами-парт- засудження порушення норм міжнародного
нерами для ефективного опору спробам РФ нав’я- права та Статуту ООН;
зати власний порядок денний, послабити санкцій-
ні заходи, відновити режим відносин Кремля з 12. Забезпечити фінансове і професійне юридичне су-
західними країнами в форматі «business as usual» у проводження позовів проти РФ, що розглядають-
рамках міжнародних організацій. Наголошувати ся у різних міжнародних судових інстанціях.
на неприйнятності нав’язування Україні різних ва- Максимально сприяти міжнародному судовому
ріантів нейтралітету, що не передбачають ство- процесу щодо катастрофи літака МН-17, збитого
рення реалістичного механізму забезпечення без- російською системою «Бук».
пеки та попередження агресії;
9
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
ЄВРО-АТЛАНТИЧНІ
СТРУКТУРИ БЕЗПЕКИ
Усвідомивши факт і масштаби агресії РФ проти Попри наявні позитивні зрушення та прийняті високі
України, Альянс здійснив певну переоцінку викликів рішення, більшість європейських держав-членів НАТО
та загроз з боку Москви та розпочав реалізацію захо- не виконують в повній мірі взяті на себе зобов’язання
дів щодо посилення власної безпеки (оборона), безпе- та не відповідають встановленим критеріям, що безу-
ки союзників та партнерів (стримування). Вже на мовно створює проблеми із здатністю адекватно реа-
Уельському саміті 2014 р. НАТО ухвалило План дій що- гувати на наявні виклики та загрози. Так, лише 5 країн
до забезпечення готовності комплексу заходів у від- виконують обидві рекомендації для країн-членів –
повідь, зокрема, збільшення кількості навчань, щодо фінансування оборони та придбання озброєння
зростання кількості винищувачів і кораблів для па- і техніки (США, Сполучене Королівство, Польща,
трулювань повітряного та морського простору (у Латвія та Литва). Естонія та Греція виконують рекомен-
Балтійському, Чорному та Середземному морях), роз- дацію щодо 2% ВВП, а Люксембург, Румунія, Туреччина,
будову сил реагування НАТО та створення Об’єднаних Норвегія, Нідерланди, Франція, Іспанія та Словаччина –
сил підвищеної готовності. На Варшавському саміті рекомендацію щодо 20% по озброєнню. Після певно-
2016 року для підсилення гарантій безпеки країнам го росту витрат на придбання зброї та техніки у 2015-
Балтії та Польщі ухвалено рішення щодо розміщення 2017 рр. у 2018 році відбулось суттєве зменшення
на їх території 4 багатонаціональних груп на ротацій- цього показника.
ній основі. На Брюсельському саміті 2018 року Альянс
затвердив Ініціативу щодо посилення готовності, яка Найпотужніша держава ЄС і європейської частини
передбачає здобуття до 2020 року країнами-членами НАТО – Німеччина планує подолати 1,5% бар’єр ли-
10
ЄВРО-АТЛАНТИЧНІ СТРУКТУРИ БЕЗПЕКИ
ше у 2024 році (53% німців взагалі виступають проти Згідно з опитуваннями громадської думки, з тим, що
збільшення витрат на оборону, у той час коли лише Україна має стати членом НАТО погоджуються 50%
43% – за). При цьому, згідно зі звітом Бундесверу за німців (проти – 50%), 49% французів (проти – 50%),
2018 рік, менше третини військових активів є доступ- 49% голландців (проти – 50%), 76% поляків (проти –
ними для використання, а плани стосовно збільшення 24%), 72% литовців (проти – 27%). З думкою, що на-
особового складу ЗС ФРН неодноразово зривалися. дання членства може спричини війну з Росією, пого-
Окрім кращих умов у приватному секторі такий стан джуються 53% литовців, 48% німців, 47% поляків та
спричинено хибним відчуттям безпеки, необґрунтова- 39% французів. В цілому проти розширення Альянсу
ним пацифізмом, а також тривалим занедбанням пи- виступають 40% німців, 38% французів та 37% іта-
тань оборони. лійців.2
Навіть більш боєздатні збройні сили Сполученого Навіть найбільші прихильники України серед колиш-
Королівства зіштовхуються з серйозними проблема- ніх іноземних урядовців та дипломатів, а також спів-
ми. Так, плани щодо збільшення особового складу ЗС робітників аналітичних центрів, доволі скептично оці-
три роки поспіль зриваються, відбувається скорочення нюють перспективи членства України і шукають
Королівського флоту та ядерного потенціалу країни. «прийнятні» формули на його заміну. Аналітики
Brookings пропонують утворення зони нейтральних
Викликає занепокоєння стан боєготовності цен- держав від Швеції й Фінляндії до Чорного моря і
трально та східно-європейських країн. При цьому, Кавказу (включаючи, Україну і Грузію). Згідно з цією
на відміну від “старої” Європи, ці країни мають обме- формулою, Росія має вивести свої війська з територій
жені фінансові та виробничі ресурси, аби виправити України, Молдови та Грузії, а НАТО – відмовитись від
положення у найближчій перспективі. Тож, можна планів щодо їхнього членства в Альянсі. Лунають про-
констатувати, що номінально адекватні загрозам си- позиції Україні, Росії та НАТО погодитись, що україн-
ли європейських союзників не є такими з точки зору ське членство в НАТО зараз є не на часі, поширюються
критичної оцінки їх боєздатності. Зближення Москви і ідеї обмеженого суверенітету («фінляндизація»).
Анкари погіршує не лише ситуацію для чорномор-
ських країн, а й ставить під загрозу південно-східний
фланг та нестабільні і вразливі до російських впливів
Балкани. РЕКОМЕНДАЦІЇ
В умовах виходу Британії з ЄС не сприяють подоланню Державна стратегія України щодо НАТО має фокусу-
кризи ідеї Франції щодо «стратегічної автономії» та ватися на таких постулатах:
Німеччини стосовно необхідності протидіяти як Росії й –– Повернення України до сфери російського впливу
Китаю, так і Сполученим Штатам (останнім – при- означало б кардинальне погіршення безпекового
наймні в економічній сфері). Прагнення Берліну і середовища та появу нових ліній поділу на
Парижу «компромісно» вирішити «українську кризу» континенті, загрозу втрати Україною сувереніте-
аби повернутися до нормального стану справ з Росією, ту, незалежності, територіальної цілісності,
готовність радше враховувати московські «аргумен- демократичного розвитку, прав і свобод
ти» (щодо ненадання ПДЧ Україні), аніж легітимні ви- громадян, а також унеможливлення зростання
моги Києва не допустити відновлення сфер впливу, добробуту через запровадження неефективної
викликають стурбованість демократичних країн політико-економічної моделі російського зразку.
Центральної та Східної Європи. Членство в НАТО та/або гарантії безпеки з боку
Сполучених Штатів є єдиними інструментами
Іншу важливу проблему становлять суспільні настрої: недопущення цього сценарію.
неадекватне сприйняття загроз, слабке бажання захи- –– В умовах триваючої агресії Росії, неготовності
щати союзників, неготовність протистояти Росії та ан- низки європейських держав бачити Україну у
тиамериканізм. Проблематичною виглядає підтримка якості невід’ємного елемента трансатлантичного
ідеї членства України в НАТО низкою країн Альянсу. безпекового простору, а також враховуючи
фактор Трампа, що слугує подразником для
Підтримка членства Німеччини в НАТО з 68% у 2017 європейців та прагне «укласти угоду» з Путіним,
році знизилась до 54% в 2018 р., у Франції – з 54% до перед Україною постає завдання з чотирьох
39%. Готовність захищати союзників перевищує по- складових. По-перше, реальні зміни у політичній
ловину опитаних європейців: 66% британців, 58% та економічній площині, боротьбі з корупцією, а
німців та 53% французів. Втім, якщо доведеться йти
на допомогу американцям, то свою готовність ви-
словили лише 27% німців, 42% французів та 45% ан- 2 Разом з тим, серед позитивів членства України в НАТО
глійців. Якщо Росія є стороною конфлікту з одним з її відзначили відповідність стратегічним інтересам Альянсу 50%
сусідів-членів НАТО, то 48% німців, 38% французів німців та італійців, 47% голландців, 44% британців та 38%
французів. З думкою, що Україна в НАТО сприятиме захисту
та 30% англійців не вважають за потрібне прийти на від Росії погоджуються 49% поляків, 39% литовців, 34%
допомогу. британців, 23% німців, 20% французів і лише 17% італійців.
11
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
також трансформація сектору безпеки і оборони контексті ефективно працює польська модель осо-
у відповідності до цінностей та цілей Заходу є бливих відносин (надійного та корисного партнера –
необхідними для посилення стійкості суспільства американського форпосту в Європі).
та держави у протидії агресивній зовнішній
політиці Кремля. Вони ж слугуватимуть По-четверте, окрім просування загального наративу
підставою для наших партнерів до наближення щодо цінності України в НАТО для країн-членів, необ-
(approximation) та у кінцевому рахунку – повноцін- хідно запровадити цільові посили та кампанії для ок-
ної інтеграції. ремих країн, зокрема, тих, де поширені скептичні на-
строї щодо членства України в Альянсі.
По-друге, сусідні держави та окремі країни північної та
західної Європи мають стати пріоритетом взаємодії за Попри заяви про «найефективніший оборонний союз
принципом «все що можливо, аж до рівня членства». усіх часів», непорушність принципу колективної без-
Це означає усунення перешкод до поглиблення взає- пеки, адаптацію до «нових викликів та загроз», май-
модії у безпековій та оборонній сфері, відновлення та бутнє Альянсу, його здатність проактивно діяти та
посилення довіри, поглиблену взаємодію у питаннях концептуальне майбутнє не виглядають безхмарни-
оцінок безпеки та опрацювання скоординованих зов- ми. Втім, це зовсім не означає недоцільність прямува-
нішньої та безпекової політик, відкритість для партне- ти до членства в Альянсі. Реформування сектору без-
рів оборонно-промислового комплексу як передмови пеки і оборони у відповідності до стандартів НАТО
для реалізації спільних проектів. (навіть за умов віддаленої перспективи членства),
здійснення трансформацій у суспільно-політичній та
По-третє, пріоритетне залучення Сполучених Штатів в економічній царинах (політична частина критеріїв що-
українську економіку, енергетику, ОПК та інші сфери до членства) сприятиме перетворенню України на по-
створюватиме сприятливі умови для набуття статусу тужну, у тому числі у військовому плані, державу. За
найбільшого союзника поза НАТО (що дає розширені таких умов Україна з безпекової проблеми може пере-
можливості, але не гарантії безпеки) та, у перспективі, творитися на невід’ємний елемент європейської архі-
союзницьких відносин (з гарантіями безпеки). У цьому тектури безпеки.
12
СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Сполучені Штати беззаперечно є провідною і вирі- криза режиму нерозповсюдження ядерної зброї та за-
шальною силою НАТО як у політичній, так і у військо- гострення нетрадиційних безпекових загроз, напри-
вій сферах. В українському дискурсі США часто фігу- клад, у сферах кібер-простору та транснаціональних
рують як стратегічний партнер та союзник. відносин. В цілому міжнародне середовище стало для
Формальними підставами для таких заяв виступають США менш сприятливим, що вносить корективи у
українсько-американська Хартія про стратегічне парт- глобальну стратегію Вашингтона.
нерство від 2008 року та діяльність американсько-у-
країнської Комісії стратегічного партнерства. Довгий час ставка на розповсюдження норм та інсти-
Змістовних підстав для того, щоб вважати україн- тутів демократії була прикметною рисою американ-
сько-американські відносини стратегічним партнер- ської стратегічної культури. Частково вона обумовле-
ством все ще бракує. Востаннє президент США відві- на неоліберальною теорією «демократичного миру»,
дував Україну в далекому 2008 році. Україна отримує згідно з якою демократії майже не воюють одна з од-
вп’ятеро менше допомоги від США, ніж Ірак; втричі ною. Збільшення кількості та зміцнення демократич-
менше за Афганістан, Ефіопію чи Південний Судан. них режимів по всьому світу, таким чином, вигляда-
ли як концептуальний шлях до глобальної
У відносинах між Вашингтоном та Києвом давно вже стабільності, у якій США – держава із найбільшою мі-
помітний дефіцит конструктивного порядку денного і рою відповідальності і ексклюзивним статусом в
дієвих інструментів співпраці. Тому надто оптимістич- міжнародній системі – була зацікавлена більше за ін-
ний погляд викривлює справжній характер відносин ших. Важливість цього інструменту зберігається і
між Україною та США – відносин асиметричних, в сьогодні, але реалії змінилися: останніми роками по-
яких сторони переслідують різні цілі на різних рівнях, мітним є зворотній тренд до зменшення питомої ва-
і де інтереси лише частково й, можливо, тимчасово ги демократичних режимів та наростання їхньої
збігаються на окремих напрямках. слабкості. Для деяких регіонів, наприклад, Східної
Європи, ці процеси стали визначальними. З огляду
Реалізація глобального лідерства залишається на це розігрування «демократичної карти» може ста-
основою великої стратегії США. Гасло Дональда ти вдалим рішенням для України, але за умови, якщо
Трампа «Америка понад усе» стало органічною вона сама зможе перетворитися на стабільний демо-
складовою Стратегії національної безпеки, яка по- кратичний режим.
будована на традиційній для американської страте-
гічної культури тезі – сильна Америка відповідає ін- «Нетрадиційні безпекові загрози» за останні два де-
тересам не лише американців, але й тих по всьому сятки років вже стали доволі традиційними. Вони від-
світу, хто хоче співпраці із США в реалізації спільних різняються від класичних загроз з боку інших держав
інтересів і цінностей. тим, що мають транснаціональний характер, не мо-
жуть бути локалізовані на території конкретної дер-
Геополітичне середовище реалізації американської жави, а також активно експлуатують вразливість лю-
великої стратегії постійно змінюється. На сучасному дей до сучасних технологій. Доволі знайомі виклики,
етапі його ключовими рисами є виклики з боку Китаю пов’язані із високим рівнем загроз міжнародного те-
та Росії на глобальному рівні, а також дестабілізуючий роризму, доповнюються активізацією контрабанди,
потенціал КНДР та Ірану на рівні регіональному. Поряд торгівлі людьми, загостренням проблем біженців.
із цими загрозами, що витікають із несумісності інте- Дедалі більшого значення набувають виклики кібер-
ресів окремих держав, існують більш загальні проце- безпеці та війна за «інформацію». Протидія такого ро-
си, що змінюють контекст реалізації довгострокових ду викликам вимагатиме від США специфічних зусиль
американських інтересів. До них насамперед нале- і нового погляду на роль інших держав, включно з
жать послаблення та навіть ерозія демократії у світі, Україною, у власній стратегії.
13
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
В цій оптиці стосовно України США, як за попере- незначну суму ніколи не створює сильного ефекту.3 В
дньої, так і за нинішньої адміністрації, розв’язують т. більшості випадків вибір на користь постачань зброї
зв. «дилему патрона». Вона полягає в тому, щоб знай- означає відмову від альянсів, тобто довгострокових
ти правильний спосіб підтримати слабку державу в гарантій безпеки. Отримання американських ПТРК
складній безпековій ситуації, але при цьому не втягну- може розглядатися як крок не в бік членства в НАТО,
тися в конфлікт надто глибоко. Слабкі гарантії безпе- а в протилежному напрямку.
ки можуть підштовхнути слабких учасників регіональ-
них конфліктів до поступок або капітуляції; надто Уявляється, що зброї, яка зможе вплинути на динамі-
сильні гарантії можуть збурити безпідставний опти- ку конфлікту та загальне безпекове становище
мізм та спровокувати ризиковані дії. За будь-яких об- України, слід відмовитися від словосполучення «ле-
ставин «дилема патрона» не має простого розв’язан- тальна зброя» і навіть замінити більш коректне «за-
ня. США відчувають її вплив, формулюючи свою хисна зброя» більш ефективним «будь-яка зброя».
стратегію відносно країн-сусідів Китаю, малих держав Надійне стримування – а саме цього можна досягти за
на Близькому Сході, а віднедавна і стосовно держав допомогою постачань зі США – будується тоді, коли
Східної Європи, зокрема – України. Кроки України на номенклатура зброї різноманітна та включає в себе
шляху до перетворення на демократичну, правову та зброю різних типів та призначень. Далі ефективне
економічно розвинену державу матимуть вплив на ос- стримування потребує систематичних постачань ве-
таточне розв’язання дилеми Вашингтоном, а отже і на ликої кількості зброї, хоча б протягом кількох років.
те, чим стане Україна у великій стратегії США – ін- Зброя одного типу в малих кількостях дозволить про-
струментом чи союзником. тивнику швидко пристосуватися до нової ситуації або
навіть спровокує його на агресію. Зброя різних типів,
Однак українські успіхи чи невдачі є не єдиним факто- що надходить постійно, матиме зовсім інший ефект.
ром. Готовність США поширювати власні гарантії без- Крім того, такі постачання дозволять всерйоз вести
пеки чи активно втягуватися в регіональні конфлікти мову про залученість США до конфлікту на території
визначається також загальним станом міжнародної України. Постачання зброї не є гарантією безпеки, але
системи, концентрацією та розподілом силових ре- частина репутації країни-експортера все ж таки ста-
сурсів в ній, інтенсивністю конфліктів між великими виться на карту, якщо тільки такі постачання достат-
державами і тому подібним. ньо великі.
Найбільш поширеними інструментами в арсеналі Одним із шляхів розв’язання дилеми патрона для
Вашингтона залишаються формальні гарантії без- США є надання статусу «основного союзника поза
пеки та постачання озброєння. Надання перших пе- НАТО» (Major Non-NATO Ally, MNNA), яке обговорю-
ретворює країну на справжнього союзника США. ється в Україні вже протягом кількох років. Цей статус
Але відбувається це тоді, коли Вашингтон не нара- відкриває розширені можливості для співпраці із
жається на надвисокий ризик постати перед вибо- Міністерством оборони США, придбання озброєння
ром: воювати за союзника чи підірвати довіру до та обладнання, фінансування оборонних замовлень з
власних безпекових гарантій. Коли з якихось мірку- боку США та ін. Де факто на сьогодні такий статус ма-
вань гарантії безпеки не надаються, на порядку ють 17 держав. Він не надає жодних гарантій безпеки і
денному з’являється опція постачання озброєнь. залишає відкритим питання співвідношення союзни-
Серед держав, що отримують найбільшу частку без- ків та інструментів.
пекової допомоги США, є, приміром, Ізраїль, Єгипет,
Пакистан, Ірак. Постачання американської зброї до- Протидія російській агресії, що визначена як один із
помагають їм стримувати геополітичних противни- пріоритетів двостороннього партнерства, втілюється в
ків, але не допомагають вийти із хронічно кризової позиції США по Криму, режимі антиросійських санкцій
безпекової ситуації. та протидії Північному потоку-2 і, в цілому, прагненні
послабити російські позиції на європейському енерге-
Постачання озброєнь протягом кількох років були й тичному ринку. Кримська декларація від 25 липня 2018
залишаються одним із ключових пунктів порядку ден- року, посилаючись на декларацію Уеллеса 1940 року,
ного українсько-американських відносин. В березні ще раз окреслила позицію США щодо невизнання
2018 року Державний департамент схвалив продаж спроби анексії Росією Криму. Принциповість американ-
Україні ПТРК Javelin: було обрано найпростіший та
найменш ризикований для США варіант. Присутність
американських ПТРК в Україні призведе до того, що 3 Сукупна вартість американських ПТРК, призначених для
вести війну на сході України агресорові стане складні- постачань в Україну, оцінюється у 47 млн. доларів. В грудні
2017 року було також санкціоноване постачання в Україну
ше та дорожче. В той же час Україна залишається снайперських гвинтівок та супутнього обладнання на
вразливою до інших можливих кроків Росії, яка про- 41,5 млн. доларів. В той же час загальний обсяг експорту
довжує контролювати рівень ескалації в зоні конфлік- американської зброї у 2017 році склав біля 42 млрд. доларів;
а Ізраїль – країна-лідер з отримання військової допомоги за
ту. Будуючи стратегію подальших відносин із США, заявкою Державного департаменту у тому ж році – отримав
варто пам’ятати, що одноразове постачання зброї на такої допомоги на більш ніж на три мільярди дол.
14
КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
ської позиції відповідає інтересам України, але обумов- Ревізіоністська політика Російської Федерації є
люється не ними, а власними геополітичними розра- однією з найскладніших проблем на порядку денно-
хунками Вашингтона. Дух і букву декларації потрібно му Північноатлантичного Альянсу. Задля відновлення
вміти використати; цей документ – лише можливість. статус-кво часів холодної війни РФ, зокрема, прово-
Він не відміняє можливості американсько-російського дить цілеспрямовану політику щодо політичної деста-
діалогу, так само, як радянсько-американському діало- білізації країн євроатлантичної спільноти, надаючи
гу не надто заважала згадана декларація Уеллеса. підтримку популістським рухам, а також активно ви-
користовуючи засоби інформаційної війни. Ревізіонізм
Ще одним полем діалогу з США має стати тема енер- Москви посилює конвенційну загрозу внаслідок наро-
гетичної безпеки. США теж хочуть послаблення енер- щування військової присутності РФ шляхом інтенсив-
гетичного впливу Росії на Європу, як і Україна, ної мілітаризації Криму, Чорноморського басейну та
Вашингтон хотів би зашкодити реалізації Північного Калінінградського анклаву.
потоку-2. Енергетична безпека є важливим компонен-
том спільного порядку денного в НАТО, і в інтересах Викликом для безпеки євроатлантичних країн зали-
України про це нагадувати. шається невизначеність питання лідерства
Сполучених Штатів. Питання витрат на оборону,
Підходи адміністрації Обами і адміністрації Трампа специфіка німецько-американських протиріч,
щодо України не надто відрізняються. В обох випад- зростання антиамериканізму у зовнішній політиці
ках помітне бажання підтримувати Україну так, щоб Франції, переорієнтація уваги США з Європи на
залишатися поза формальними зобов’язаннями в Азійсько-Тихоокеанський регіон призводять до посла-
конфлікті. В цьому є частина відповідальності Києва. блення традиційних зв’язків між європейськими краї-
За п’ять років конфлікту з Росією Україна не перетво- нами та США.
рилася ані на ефективну, ані на демократичну держа-
ву. Тим самим було закрито можливості більш глибо- На тлі змін, що відбуваються в євроатлантичній архі-
кого і змістовного партнерства з Вашингтоном, в тектурі безпеки, виникає загроза єдності НАТО че-
якому членство в НАТО є суттєвим елементом. Між рез відсутність системного концептуального пере-
тим, сильна демократична Україна, як і раніше, відпо- осмислення ролі Альянсу в сучасному світі. Політика
відає стратегічним інтересам США. подальшого розширення Альянсу на схід, проблема
адаптації до нових форм загроз, певна «регіоналіза-
В безпековій ситуації, що склалася на сьогодні, інтер- ція» викликів, питання застосування статті 5
есам США відповідає також відновлення територіаль- Вашингтонського договору – ці фактори ускладнюють
ної цілісності України; але при цьому ризики вироблення нових засад спільного існування держав у
Вашингтон намагатиметься тримати низькими. рамках Альянсу.
Україна сприйматиметься крізь призму довгостроко-
вої російської політики США, і це варто мати на увазі Окремим викликом для союзників є розширення
при розробці порядку денного двосторонніх відносин. функцій НАТО з огляду на виникнення безпекових
загроз нового формату в різних регіонах світу. Перед
США зацікавлені в контрольованому послабленні Альянсом стоїть завдання врегулювання функціо-
Росії і при цьому залишаються готовими до діалогу з нальної діяльності, класифікації нових викликів, уз-
Кремлем з цілого ряду питань порядку денного гло- годження стратегічних напрямів політики в умовах ак-
бальної політики. Американська тактика щодо туалізації традиційної військової загрози на
Москви залишатиметься максимально прагматич- континенті з боку Росії, а також можливості ескалації
ною – і Україні варто це враховувати, ставлячи питан- нестабільності в Західних Балканах.
ня про членство в Альянсі. Імовірно, що шлях до ньо-
го лежить через домовленості про систематичне Гібридні загрози залишаються серйозним викликом
постачання зброї, дипломатичну та фінансову під- для Альянсу. Анексія Росією Криму в 2014 р. та її агре-
тримку та ситуативні коаліції з широкого кола пи- сія на Сході України є типовим прикладом спільного
тань – від енергетики до стримування Росії. використання нетрадиційних методів (пропаганди,
підривної діяльності та кібератак) і традиційної вій-
Важливим фактором є також і позиція країн – актив- ськової сили для досягнення стратегічних цілей.
них союзників США в Європейському регіоні: насам- Об’єктивна реальність вимагає від НАТО розробки від-
перед Польщі, а також Румунії, Чехії, Угорщини, країн повідних засобів протистояння та попередження гі-
Балтії. Їх спільний, послідовний, аргументований (зо- бридної агресії.
крема завдяки українському наративу) тиск на
Вашингтон не дозволить залишити питання поза ува- Україна безпосередньо пов’язана з зазначеними ви-
гою, створить позитивний політичний фон для його кликами та загрозами, мимоволі опинилася у стано-
розв’язання у сукупності з іншими складовими. вищі полігона гібридної війни новітнього часу.
Об’єктивними підставами для розгляду питання про З огляду на зазначені виклики регіональному безпеко-
прийняття України в НАТО є наступні. вому середовищу питання євроатлантичної інтеграції
15
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
України, включно з його головною складовою, НАТО, ється як провокування Росії, тоді як навіть надання
є об’єктивно необхідним. В політичному вимірі євро- Плану дій щодо членства (не говорячи вже про член-
атлантична інтеграція України – це безальтернатив- ство) потенційно може призвести до відкритої конф-
ний вектор зовнішньої політики для Києва. Після ронтації двох військових блоків – ОДКБ та
подій 2014 р., коли Україна зазнала російську гібридну Північноатлантичного Альянсу.
агресію, реалізація політики євроатлантичної інтегра-
ції стала екзистенційною потребою для Києва та, вод- Таким чином, Україна та її прагнення отримати член-
ночас, викликом для Брюсселя. ство в Альянсі – це істотний виклик для Брюсселя. У
подібній ситуації знаходиться також Грузія з її заморо-
НАТО розглядає Україну як контрибутора безпеки у женими конфліктами та окупованими територіями в
трьох основних якостях – геополітичній, «фізичній» та Абхазії та Південній Осетії.
практичній. Геополітичний вимір питання стосуєть-
ся розташування України на зламі двох цивілізацій, Основоположними документами, що продовжують
що історично сповідують різні цінності та моделі – лі- визначати відносини між Україною та НАТО на сучас-
беральної західної та авторитарної російської. Україна ному етапі, є Хартія про особливе партнерство між
займає цінне стратегічне положення, адже дозволяє Україною та Організацією Північноатлантичного дого-
Заходу контролювати Росію з малого периметру, на- вору від 9 липня 1997 р., а ключовим інструментом –
томість для Москви контроль над Україною відкриває Комісія Україна-НАТО. У своїх євроатлантичних праг-
вікно можливостей для широкої європейської експан- неннях Київ орієнтується на визначальне рішення
сії, передусім в напрямку Балкан. Для Заходу прина- Бухарестського саміту Альянсу 2008 р. про те, що
лежність України до ліберально-демократичного су- Україна стане державою-членом НАТО.
спільства не є критичною необхідністю, радше
зручним є нинішній статус Києва в якості прозахідного На сьогодні в рамках взаємодії України з НАТО існують
буферу. Якщо станеться масштабна військова ескала- належні практичні механізми підготовки України до
ція між Заходом та РФ, краще мати простір, де вона членства в цій організації. Мова йде зокрема про Річну
може відбутись. Головний інтерес НАТО – не підпусти- національну програму (РНП) під егідою Комісії Україна-
ти зону військової нестабільності, утворену сьогодні НАТО, яка набула якості стратегічного документу з
за тисячу кілометрів на Донбасі, до своїх кордонів. комплексного реформування країни, наближення її до
європейських та євроатлантичних стандартів. Однак
Що стосується «фізичного» виміру, то Україна зали- важливо відзначити, що РНП не замінює План дій щодо
шається найбільшою європейською країною за тери- членства (ПДЧ), надання якого є, передусім, важливим
торією, що має одну з найпотужніших армій на конти- політичним сигналом РФ. Не надаючи ПДЧ Україні
ненті. За кількістю літаків, танків, артилерійських Брюссель відправляє інший негативний сигнал Москві,
систем, засобів ППО Україна входить до числа най- що спонукає її до активних дій по закріпленню регіону
більш спроможних збройних сил в регіоні. Питання у своїй сфері впливу. Крім того, отримання ПДЧ має для
викликає лише якість озброєння, основна частка яко- України вагоме внутрішньополітичне значення. Якщо
го є радянською спадщиною. Тим не менш, українська Україні не нададуть ПДЧ протягом найближчих
зброя може надати необхідний рівень спроможності трьох-чотирьох років, українці розчаруються не тільки
для НАТО на першому рубежі оборони. Не варто мати в Альянсі, але й у владі, яка ставить для країни нере-
зайвих ілюзій щодо планів використання українських альні цілі (членство в НАТО, входження в Шенгенську
збройних сил, які є технологічно нерозвинутими, а от- зону тощо). Відсутність досяжних орієнтирів, якими
же дешевими. можна вимірювати прогрес євроатлантичної інтеграції
є найзначнішим викликом для української влади.
У практичному вимірі досвід протистояння модер-
нізованій армії РФ є надзвичайно актуальним для При цьому важливо обирати реальні кроки, відмовля-
НАТО, зокрема у контексті використання потужних за- ючись від «хибних шляхів». Так серед попередніх ці-
собів РЕБ, безпілотної авіації, структури батальйонних лей, яких Україна прагнула досягнути на саміті НАТО в
груп, протидії танкам та важкій броньованій техніці. 2018 р., була участь у програмі «Партнерство розши-
Ще більш істотним є досвід протистояння операціям рених можливостей» (Enhanced opportunity partnership
психологічного впливу, масштабній пропаганді, кі- – EOP), до якої сьогодні залучені Австралія, Фінляндія,
бер-атакам тощо. Саме Україна має бути країною, що Грузія, Йорданія та Швеція. Справа в тому, що в НАТО
генеруватиме нові ідеї та напрямки активної протидії не раз заявляли про два шляхи: для країн, що праг-
гібридним загрозам й наставлятиме союзників – краї- нуть членства в Альянсі, та для партнерів, які не ма-
ни-члени НАТО. Потенціал зазначеної сфери взаємодії ють подібних амбіцій. Прагнучи приєднання до EOP,
досі лишається не використаним, в тому числі через Україна свідомо потрапляє в пастку партнерства, поз-
політичні моменти. буваючись перспективи членства.
Останні здебільше стосуються того, що Київ знахо- В такому становищі вже 5 років перебуває Грузія, яку
диться де-факто у стані війни з Москвою, відповідно поступово перестають сприймати як претендента на
діалог з Україною для функціонерів НАТО розгляда- членство. Тому важливим є не практичні переваги
16
КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
участі у EOP, а сигнали, які Київ надсилає до столиць євроатлантичних цінностях, в умовах наростання ро-
країн-членів НАТО. сійської загрози важко переоцінити. Москва побачить
чіткий сигнал щодо наявності червоних ліній для своєї
Таким чином, основною дилемою відносин Україна- поведінки. Зі свого боку Захід отримує важливий ін-
НАТО є співвідношення статусів партнера та аспіран- струмент стримування агресивної політики Російської
та. Україна має замінити партнерство/співробітництво Федерації.
на більш ефективний інноваційний механізм багато-
сторонньої взаємодії, який би враховував специфіку Акцент співробітництва України з Північноатлан-
російських впливів в регіоні, геостратегічне положен- тичним альянсом має робитися не на посиленні за-
ня країн (Україна, Молдова, Грузія) і реалістичні умови грози конфронтації з Росією, а на зміцненні спро-
гібридної та конвенційної війни. Політика євроатлан- можностей НАТО. Цьому сприятимуть реалістичні
тичної інтеграції має будуватися на специфічних ін- ініціативи із чіткими індикаторами виконання на су-
струментах, що надаватимуть державам-учасницям брегіональному рівні за сприяння близьких партне-
можливості EOP, але під іншим «ім’ям» – з перспекти- рів України зі Східного флангу Альянсу. Лише за цих
вою членства для держав-учасниць, що представля- умов євроатлантична інтеграція для Києва стане не
ють східний фланг НАТО. утопічною абстракцією чи мрією, а реальною пер-
спективою, яка допоможе ефективно реалізувати
Зважаючи на потребу посилення обороноздатності стратегічні інтереси України та захистити свою націо-
України та ключову роль, яка в цих процесах відво- нальну незалежність і суверенітет.
диться відносинам з партнерами, доцільно також по-
глибити військово-оборонне співробітництво з краї-
нами «Бухарест 9», що репрезентують Східний фланг РЕКОМЕНДАЦІЇ
НАТО, за рахунок створення субрегіональної плат-
форми для держав-аспірантів – Грузії та України, а по- Крім головного завдання – утворення згаданої страте-
тенційно й для Молдови. Таке об’єднання необхідне гічної платформи України, Грузії та Молдови в межах
для прискорення реформування національних секто- співробітництва з НАТО, – Україні доцільно:
рів безпеки та оборони за стандартами НАТО, набуття –– актуалізувати питання безпеки в Чорному морі
відповідності критеріям членства в Альянсі. Співпраця через агресивні дії Російської Федерації.
з форматом «Бухарест 9» сприятиме синхронізації по- Дипломатам треба привертати увагу до
літики, зокрема – щодо протидії гібридним загрозам з нинішнього статусу Керченської протоки,
боку Росії. Це створить новий механізм комунікації фактичної анексії Азовського моря Росією. Уваги
між країнами, які напряму зацікавлені в посиленні потребує використання РФ українських
безпеки ЦСЄ. Для України буде забезпечений інститу- економічних зон у Чорному морі як потенційної
ційний майданчик для відпрацювання практичних дій причини для дестабілізації, зокрема в Південних
(військові маневри, співпраця ОПК, військово-політич- регіонах України;
ні консультації, обмін розвідданими тощо) в контексті –– запропонувати НАТО розглянути можливість
реалізації євроатлантичної перспективи. залучення України до розробки Стратегії Альянсу
в Чорноморському регіоні;
Ідея створення платформи для країн-аспірантів НАТО –– розвивати співпрацю аналітичних центрів,
в регіоні відображає позицію США щодо зміцнення державних та недержавних установ, що
регіональної безпеки через створення нових локаль- займаються проблематикою збройних конфліктів
них альянсів, яку вона вже впроваджує на Близькому та новими загрозами на кшталт гібридної війни,
Сході (так зване «Арабське НАТО») та в Сахелі. Тому зокрема у контексті розробки системи раннього
платформа під егідою об’єднання «Бухарест 9» напев- попередження та знешкодження певних
но отримає всебічну підтримку США. дестабілізуючих тенденцій в регіонах, які можуть
стати джерелом для розвитку російської
Субрегіональна платформа може стати наступним ета- гібридної агресії;
пом розвитку відносин України, Грузії, Молдови з –– ініціювати збільшення кількості навчань ВМС за
Альянсом, форматом регіональної взаємодії, підготов- підтримки НАТО із сценаріями спільного
кою для отримання ПДЧ в контексті досягнення фі- патрулювання прибережної зони, відпрацювання
нальної мети – членства в НАТО. Такий формат існував протидесантних і десантних операцій,
у Вишеградській групі в 1990-х роках для країн ЦСЄ, які відпрацювання дій на мілководді;
прагнули євроатлантичної та європейської інтеграції. –– розглянути можливість використання досвіду
Забезпечуючи статус країн-аспірантів, стимулюючи ви- країн-членів НАТО (зокрема країн Балтії, Польщі)
конання річних національних програм (або ПДЧ після щодо створення національної системи
його надання), платформа стимулювала б розвиток територіальної оборони. Запросити радників,
відносин України, Грузії та Молдови з Альянсом. інструкторів НАТО для розробки норматив-
но-правової бази, налагодження взаємодії
Символізм створення у Чорноморському регіоні ін- територіальної оборони з Нацгвардією і ЗСУ.
ституційного безпекового об’єднання, базованого на
17
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
КРАЇНИ ЄВРОПИ
В рамках Концепції зовнішньої політики України країни Європи умовно поділені на субрегіони: Європейське
Середземномор’я, Країни Західної та Північної Європи, Центрально-Східна Європа, Балкани. Йдеться про певні
спільні підходи у межах цих субрегіонів щодо проблем, їх позиціонування у міжнародних організаціях, об’єдну-
ючі історичні зв’язки і культурні традиції. Водночас це не обмежує українську сторону у виборі методів та підхо-
дів до поглиблення співробітництва в залежності від субрегіону, що, зокрема, стосується інформаційної, куль-
турної взаємодії, гуманітарної та релігійної сфери.
18
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я
ПОРТУГАЛІЯ, ІСПАНІЯ, ФРАНЦІЯ, ІТАЛІЯ, ГРЕЦІЯ,
МАЛЬТА, КІПР
У структурі українського експорту до регіону провідне У принципових для України питаннях вступу до НАТО
місце займають експорт чорних металів, зернових та ЄС Франція не підтримує амбіцій нашої держави.
культур та рослинної олії. В імпорті переважає про- Така позиція потребує додаткових зусиль, спрямова-
дукція хімічної промисловості, продукції машинобуду- них на зміну існуючого у Парижі підходу.
вання, лікарських засобів та продуктів харчування.
Країни Європейського Середземномор’я є одним з 4 Згідно з методологією Світового банку (KNOMAD, the Global
осередків української заробітчанської міграції. В Італії Knowledge Partnership on Migration and Development) у 2017 р.
з Італії до України було надіслано 323 млн. доларів переводів,
лише офіційно мешкають близько 250 тис. українців, Іспанії – 121 млн. євро, Португалії 69 млн. доларів, Франції 24
більшість з яких – жінки (загальна кількість україн- млн. доларів та Греції – 20 млн. доларів.
20
ЄВРОПЕЙСЬКЕ СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я
21
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
гійного фактору для поширення впливу у Європі. З ви- з італійською, іспанською та французькою аудито-
знанням ПУЦ Церквою Греції та імовірним її визнанням рією за участі натуралізованих українців мають
іншими автокефальними православними церквами в сприяти підвищенню іміджу України у цих держа-
Європі та на Близькому Сході постає потреба у додат- вах.
ковій увазі до релігійної дипломатії як чинника захи-
сту національних інтересів України в субрегіоні (тут 3. Важливим викликом для України є протистояння
містяться керівні інституції обидвох християнських де- впливу Російської Федерації на країни субрегіону.
номінацій) та в світі в цілому. Наразі майже повністю відсутня українська інфор-
маційна діяльність, спрямована на грецьку, італій-
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОЇ ську, іспанську, французьку та португальську ау-
ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ диторії. Необхідна активізація діяльності
Українського інституту для закріплення України у
1. Поточна структура експорту до країн суспільній свідомості громадян субрегіону, у т.ч. в
Європейського Середземномор’я свідчить про не- частині інформування про російську агресію.
обхідність переходу до диверсифікації продукції з
метою створення коопераційних виробництв, по- 4. Потребує вирішення проблема функціонування
шуку інноваційного наукомісткого експорту, висо- так званих «представницьких центрів ДНР/ЛНР» у
котехнологічних товарів та послуг. країнах Південної Європи. Зокрема, їх відкриття
анонсувалося в Афінах, Туріні, Вероні та Марселі.
2. Незадіяним уповні резервом є розвиток гумані- Незважаючи на відсутність офіційного визнання,
тарного співробітництва, особливо зважаючи на їх активність широко висвітлюється російською
значну українську діаспору в цих країнах. Регулярні пропагандою та шкодить двостороннім відноси-
культурні, громадські, наукові заходи, комунікація нам України з Грецією, Італією та Францією.
22
БАЛКАНСЬКИЙ РЕГІОН
БАЛКАНСЬКИЙ РЕГІОН
СЛОВЕНІЯ, ХОРВАТІЯ, СЕРБІЯ, БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА,
ЧОРНОГОРІЯ, МАКЕДОНІЯ, АЛБАНІЯ, БОЛГАРІЯ6
лежності Косово. Таким чином, у регіоні відсутній підпадають під китайську ініціативу «Один пояс – один
спільний підхід до зовнішньої і безпекової політики, шлях», а тому Китай переважно інвестує через пільго-
хоча ситуація може покращитись у разі вступу усіх ві позики у транспортні та інфраструктурні проекти,
країн регіону до ЄС і НАТО, але навряд чи це станеться наприклад, міст через р. Дунай у Сербії, автошляхи у
у середньостроковій перспективі. Сербії та Чорногорії, щоб забезпечити швидке тран-
спортування китайських товарів до європейських спо-
Незважаючи на низку регіональних організацій та зу- живачів. Для Росії Балкани мають більш геостратегіч-
силля ЄС, НАТО, ОБСЄ, міжнародних фінансових інсти- не значення – для впливу на політику ЄС та його
туцій, численних європейських НУО щодо стабілізації окремих країн-членів.
Балканського регіону, рівень безпеки залишається
низьким, оскільки країнам не вдалось повністю подо-
лати історичні протиріччя та врегулювати усі міждер- ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ
жавні проблеми. Найбільш нестабільним залишається РЕГІОНУ. ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ ЩОДО
Косово через неврегульованість косовського конфлік- БАЛКАНСЬКОГО РЕГІОНУ.
ту та невизнання незалежності держави з боку Сербії.
БіГ залишається джерелом регіональної нестабільності Між Україною та балканськими країнами немає від-
через внутрішні протиріччя між трьома ентитетами – критих політичних питань, що сприяє подальшому
базовою нацією боснійців, етнічними хорватами та сер- розвитку двосторонніх зносин з ними. Політичний ін-
бами (у складі Республіки Сербської). терес України до Західних Балкан знаходиться на не-
високому рівні і має фрагментарний характер за сек-
Ключовими загрозами регіональній безпеці можна торальним підходом з переважним акцентом на
назвати: косовський конфлікт; збереження міжетнічної протидії російській агресії та європейській і євроат-
неприязні; незавершений процес визначення кордонів; лантичній інтеграції.
деструктивну політика Росії в регіоні; майнові спори;
енергетичну залежність від імпорту енергоресурсів; Субрегіон в цілому не входить до стратегічних пріори-
транскордонну організовану злочинність. Крім цього, тетів України, за частковим винятком Хорватії, з якою
через регіон проходить основний канал нелегальної мі- розвиваються глибші зв’язки. Окрім міжнародної під-
грації із Близького Сходу та Північної Африки, що суттє- тримки, питань європейської та євроатлантичної інте-
во впливає на європейську безпеку в цілому. грації відносини з Хорватією спрямовані на розвиток
військово-технічного співробітництва, реалізацію
Серед важливих регіональних інфраструктурних про- спільних енергетичних проектів, зокрема, щодо будів-
ектів варто згадати міжнародний транспортний кори- ництва LNG-терміналу на хорватському о. Крк, ви-
дор 10, який пов’язує Центральну та Південно-Східну вчення досвіду гуманітарного розмінування та пост-
Європу, розвиток судноплавства по річках Дунай і конфліктної трансформації. У свою чергу, Україна
Сава, спорудження газопроводів на продовження га- включена до Національної стратегії Хорватії зі співро-
зогону «Турецький потік». Міжнародний транспорт- бітництва на 2017-2021 роки.
ний коридор 10 проходить через більшість країн
Балканського регіону – Словенію, Хорватію, Сербію, Україна також зацікавлена у розвитку співпраці з ін-
Македонію, Болгарію і Грецію, сприяє торгівлі, еконо- шими балканськими країнами, які є членами ЄС і
мічному розвитку та туризму. Басейни річок Дунай і НАТО, зокрема – Словенією і Болгарією. Важливими
Сави стали основою для спільних ініціатив та проек- складовими є протидія російській агресії та реабіліта-
тів. Вони переважно вписані у формат Стратегії ЄС ція військових і жителів тимчасово окупованих тери-
для Дунайського регіону і, перш за все, стосуються торій. Сербія, Північна Македонія, Албанія і
судноплавства, розвитку логістичних центрів, туриз- Чорногорія цікаві для України у контексті вивчення
му, екології, відновлювальної енергетики та мають активних заходів РФ із дестабілізації ситуації в субрегі-
підтримку з боку ЄС. Україна, попри можливості, до- оні та їхнього руху до членства в ЄС. У цьому ж кон-
лучається до цих проектів в незначній мірі. Газопровід тексті керівництво України проявило підвищений інте-
«Турецький потік» є проектом Росії, яка прагне про- рес до Сербії з метою протидії російській агресії.
довжити його через Болгарію і Сербію до інших захід-
но-балканських країн та Центральної Європи. Цей Дипломатичні представництва України присутні не у
проект є шкідливим для України, тому що перебирає всіх країнах Західних Балкан: за розвиток відносин з
на себе частину обсягів транзиту російського газу з Албанією відповідає українське посольство в Греції, з
української ГТС ТА викликає критику з боку ЄС через БіГ – посольство у Хорватії. Диппредставництво у
порушення вимог Третього енергопакету ЄС. Чорногорії вже протягом трьох років очолює тимчасо-
вий повірений у справах. Це позначається на актив-
США фокусують увагу на регіоні не тільки у рамках ності в означених країнах у порівнянні з тими, де
НАТО, але й у контексті економічного розвитку Балкан. функціонують повноцінні посольства.
Втім, ключовим питанням для Вашингтону залиша-
ється безпека. Натомість, для Китаю на першому пла- Більш активно розвиваються міжпарламентське і
ні розвиток інфраструктури в регіоні, оскільки Балкани міжрегіональне співробітництво, що надає додатко-
24
БАЛКАНСЬКИЙ РЕГІОН
вого стимулу для міждержавних відносин України з велику кількість схожих проблем, з якими їм доводи-
Балканськими країнами. лось зіткнутись на шляху до членства – від корупції до
пост-воєнного відновлення. Україні варто більш ак-
Країни субрегіону не входять до переліку головних тивно використовувати можливості регіональних іні-
торгових партнерів України, а економічне співробітни- ціатив ЄС, які відкриті і для України, що сприятиме
цтво з ними має вузько секторальний характер – пере- процесу євроінтеграції та відкриватиме нові формати
важно чорна металургія, целюлозо-паперова промис- двосторонньої і багатосторонньої співпраці.
ловість, туризм, машинобудування та хімічна
промисловість. Найбільшим торговельним партне- Євроатлантична інтеграція України у контексті спів-
ром України серед балканських країн вірогідно зали- праці з Балканським регіоном має значення не тільки
шиться Болгарія, за якою із суттєвим відривом ідуть у сенсі підтримки курсу України на членство в НАТО,
Сербія і Словенія. але й практичного виміру з адаптації стандартів
Альянсу, використання досвіду вступу Хорватії й
Можна виділити такі перспективні напрямки Албанії до НАТО, участі у багатонаціональних навчан-
співробітництва з країнами регіону: нях в регіоні та місії Альянсу в Косово (KFOR). Варто
–– протидія агресії РФ на міжнародному рівні, у тому також опрацьовувати можливості допомоги балкан-
числі протидія російській пропаганді; ських країн-членів НАТО Україні у військовій сфері, що
–– подолання наслідків агресії РФ в Україні стосується надання матеріально-технічного забезпе-
(гуманітарне розмінування, вивчення досвіду чення, передачі досвіду і практичної допомоги з орга-
балканських країн); нізації гуманітарного розмінування територій, де ве-
–– європейська і євроатлантична інтеграція; лись бойові дії. Україна має активно вивчати досвід
–– економічна співпраця; балканських країн з пост-воєнного відновлення, ме-
–– енергетична безпека; дичної і психологічної реабілітації військових, оздоро-
–– міжпарламентська співпраця; вчих програм для дітей вимушених переселенців та
–– захист прав національних меншин. учасників АТО.
Протидія агресії РФ на міжнародному рівні є найваж- Держави регіону для України, як і Україна для них, не
ливішим, але й найбільш складним напрямком відно- є пріоритетом в економічній площині.
син України з Балканами. Сербія залишається близь- Зовнішньоекономічні інтереси і Балкан, і України спря-
ким партнером Росії і підтримує усі її ініціативи на мовані на держави Центральної і Західної Європи.
міжнародній арені. З огляду на наявність дотичних ін- Визначальними факторами для ефективної економіч-
тересів, метою України може бути формування ней- ної співпраці України з балканськими країнами є: гео-
тральної позиції Сербії. Інші балканські країни у біль- графічна близькість країн; схожість мови; сталі україн-
шості випадків підтримують Україну у протидії ські громади в балканських країнах; наявність
російській агресії, але демонструють великий інтерес транспортних комунікацій; схожість структури націо-
до розвитку економічної співпраці з РФ. Це, перш за нальних економік; подібність проблем у сфері рефор-
все, стосується Болгарії, БіГ і Словенії. мування економіки; інтеграція країн до ринку ЄС.
Важливе значення у відносинах з субрегіоном має Серед негативних факторів можна назвати відсутність
протидія російській пропаганді. Поширеність росій- ефективного залізничного та авіаційного сполучення,
ських ЗМІ у Балканському регіоні, таких як «Russia суттєвий вплив країн Західної і Центральної Європи на
Today» та «Спутник», а також використання націо- економіки країн регіону, традиційну орієнтацію окре-
нальними медіа російських ЗМІ як першоджерела при мих країн на співпрацю з Росією, першочерговість для
щодо інформації про події у пост-радянських країнах, Балкан ринку Євросоюзу. Пріоритетними для розвит-
включаючи й Україну, перешкоджає ефективній взає- ку економічної співпраці України з країнами регіону є
модії України з країнами Балкан. Саме тому співпраця наступні сектори: чорна металургія, нафтопереробка,
в інформаційній сфері набула важливості у контексті хімічна і фармацевтична промисловість, машинобуду-
протидії російській агресії (дезінформації і пропаганді) вання. Україна має розвивати сільськогосподарський
та покращення міжнародного іміджу України. сегмент в економічних відносинах з балканськими
країнами з акцентом на імпорт фруктів та експорт то-
Європейська інтеграція має залишатись пріоритетним варів переробки, зокрема, соняшникової олії та цукру.
питанням у відносинах України з країнами регіону. У
цьому контексті найбільш активну взаємодію варто В енергетичній сфері ключовими завданнями України
розвивати з Хорватією, Словенією і Болгарією як краї- у відносинах з Балканами є забезпечення сталого
нами, що набули членства в ЄС, та Чорногорією, транзиту російського газу до країн регіону, зокрема,
Сербією, Албанією і Північною Македонією з метою до Болгарії, Сербії, Хорватії, Північної Македонії і БіГ,
вивчення їхнього поточного досвіду переговорного та можливість альтернативних поставок газу в Україну.
процесу та виконання вимог членства в ЄС. На відміну У світлі спорудження Росією газопроводів «Північний
від країн Центрально-Східної Європи, балканські кра- потік 2» і «Турецький потік», які можуть перебрати на
їни мають більш свіжий та актуальний досвід, а також себе увесь обсяг газу, що зараз поставляється через
25
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
українську ГТС, важливим завданням для України є 1. Більше залучення до регіону може викликати нега-
переконання цих країн у тому, що український марш- тивну реакцію з боку Росії та активізацію заходів з про-
рут є дешевшим та більш надійним. Останнє аргумен- тидії. Тому активізація України має супроводжуватись
тується не лише повністю наземним шляхом тран- якісними інформаційно-роз’яснювальними діями.
спортування газу, але й наявністю в Україні підземних
газових сховищ, які балканські країни можуть вико- 2. Неврегульоване косовське питання та незмінна по-
ристовувати для створення запасів газу на зимовий зиція України щодо невизнання косовської незалеж-
період. При цьому, Україна має апелювати до вико- ності може гальмувати розвиток відносин з Албанією
нання країнами правил ЄС в сфері енергетики, адже та, частково, з Північною Македонією. Зміна ж позиції
усі балканські країни є або членами ЄС, або країна- України на користь визнання незалежності Косово
ми-кандидатами на членство, чи членами суттєво погіршить і без того незадовільні відносини з
Енергетичного Співтовариства, тобто взяли на себе Сербією, а також може вплинути на російську ритори-
зобов’язання дотримуватись енергетичних правил ЄС. ку щодо Криму та Донбасу. Тому до остаточного вре-
У якості альтернативного шляху постачання газу до гулювання відносин між Косово та Сербією, або що-
України варто опрацьовувати можливості майбутньо- найменше визнання незалежності Косово з боку всіх
го терміналу скрапленого газу на о. Крк у Хорватії, з країн-членів ЄС (зараз Кіпр, Іспанія, Румунія та
його подальшим транспортуванням через Угорщину. Словаччина не визнають) варто дотримуватись стату-
су-кво.
Міжрегіональне співробітництво має очевидні пер-
спективи подальшого розвитку, враховуючи наявність 3. Прагнення членства України в НАТО може негатив-
стимулюючих форматів, більшість з яких мають під- но сприйматись Сербією, тому у відносинах з нею вар-
тримку з боку ЄС, зокрема: Стратегія ЄС для то ретельно пояснювати причини інтересу до євроат-
Дунайського регіону; Центрально-Європейська ініціа- лантичної інтеграції та співпраці з Альянсом.
тива; Процес співробітництва в Південно-Східній
Європі, Рада дунайських міст і регіонів тощо. 4. Впливова Сербська православна церква (СПЦ) не
Активізація України у таких ініціативах підвищить при- визнає Православну церкву України, оскільки побою-
сутність держави у субрегіоні та можливість впливати ється, що не визнані на сьогодні Македонська і
на окремі аспекти діяльності, зокрема: розвиток інф- Чорногорська православні церкви використовувати-
раструктури; транспортні перевезення; малий і серед- муть цей прецедент. Крім того, СПЦ є у традиційно тіс-
ній бізнес; туризм, екологію; безпеку (судноплавства, ному контакті з Московським Патріархатом.
транспортних перевезень, протидію оргзлочинності);
освіту і культуру. РЕКОМЕНДАЦІЇ
Національні меншини країн регіону та українська Збільшення ефективності зовнішньої політики України
спільнота в цих країнах є зв’язуючим ланцюгом для у Балканському регіоні посилить економічне співро-
спонукання подальшого розвитку міждержавних від- бітництво, сприятиме європейській і євроатлантичній
носин, зокрема, у сферах культури та освіти. Водночас, інтеграції України, підтримці України у протистоянні
захист прав національних меншин є невід’ємною скла- російській агресії на міжнародній арені, зміцненню
довою переважно двостороннього діалогу. Надання міжнародного іміджу держави.
підтримки діяльності українських громад та захист
прав етнічних українців у країнах субрегіону, включно Для досягнення цих цілей Україні варто вдатися до та-
з використанням релігійного фактору, забезпечить ких кроків:
підтримку ними політики України у регіоні та сприяти-
ме підняттю авторитету України. У ряді балканських 1. поставити інтеграцію до ЄС в основу подальшого
країн (та ЦСЄ) традиційно фіксують дві етнічні групи: розвитку відносин України з країнами
українців та русинів. Україні слід до цього підходити з Балканського регіону;
розумінням, прагнучі до об’єднання/зближення укра-
їнців і русинів як вихідців з однієї країни аби заручити- 2. залучатись до розвитку форматів безпекової спів-
ся підтримкою обох. Водночас, в Україні історично праці у регіоні, особливо під егідою ЄС, у вимірах
мешкають значні албанська та болгарські меншини, людської безпеки, протидії надзвичайним ситуаці-
відносини з якими є вкрай важливими для відповід- ям, безпеки інфраструктури та транспортних спо-
них держав. лучень, екологічної безпеки;
Більш активне включення України до справ регіону не 4. підняти рівень участі та залучення України до регі-
несе суттєвих ризиків, але при реалізації політики ональних ініціатив співпраці, особливо які мають
України на Балканах необхідно враховувати окремі підтримку з боку ЄС;
чутливі питання.
26
БАЛКАНСЬКИЙ РЕГІОН
5. у рамках міжпарламентського співробітництва на- 12. більш активно використовувати історичну близь-
лагоджувати міжпартійні зв’язки з країнами регіо- кість народів для покращення відносин з країна-
ну для розширення підтримки з боку національ- ми регіону та нейтралізації наративів, які нав’язує
них парламентів балканських країн на міжнародній Росія;
арені, особливо з країнами, де на сьогодні немає
повноцінного дипломатичного представництва; 13. посилити інформаційну присутність України в ре-
гіоні. Поліпшити ситуацію може комплексний під-
6. активізувати участь українських підприємств та хід, який має включати виконання наступних зав-
компаній у виставкових заходах у країнах регіону; дань: започаткування нових та розвиток існуючих
контактів між ЗМІ України та країн регіону; ство-
7. завершити перемовини про створення зони віль- рення та поширення у країнах регіону медіа-про-
ної торгівлі із Сербією та Албанією; дукту про Україну на мовах країн регіону; прове-
дення спільних медіа-форумів; створення
8. віднайти сегменти для налагодження спільного корпунктів у країнах регіону; взаємні поїздки жур-
промислового виробництва з країнами Балкан налістів; включення українських телеканалів у міс-
для виходу на ринки ЄС, і з країнами ЄС для вихо- цеві ТВ-пакети; підтримка періодичних видань
ду на ринки балканських країн; українських громад у балканських країнах. Україна
могла б виробляти медійні продукти на болгар-
9. розвивати сільськогосподарський сегмент в еко- ській та сербсько-хорватській мовах як альтерна-
номічних відносинах з балканськими країнами з тиву до інформації РФ. Україні варто робити ак-
акцентом на експорт товарів переробки; цент на шкідливості інформаційного впливу на
країни Балкан та схожість їхніх проблем з україн-
10. включатися в проекти розвитку енергетичної інф- ськими у цьому контексті.
раструктури та постачання енергоносіїв, які мо-
жуть сприяти зміцненню енергетичної безпеки 14. підвищити рівень підтримки діяльності україн-
України (першочергову увагу приділити проекту ських громад та захист прав етнічних українців у
будівництва терміналу скрапленого газу в країнах регіону для підтримки ними зовнішньопо-
Хорватії); літичних цілей України;
11. активізувати діяльність у рамках Енергетичного 15. популяризувати у регіоні українську мову та куль-
Співтовариства та взаємодію з ЄС з метою пере- туру, демонструючи її близькість до мови та куль-
шкоджання реалізації проекту будівництва газо- тури народів регіону.
проводу на продовження обхідного для України
газопроводу «Турецький потік»;
27
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ
І СХІДНОЇ ЄВРОПИ
ПОЛЬЩА, УГОРЩИНА, ЧЕХІЯ, СЛОВАЧЧИНА, РУМУНІЯ7
28
КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ
рамках ЄС та одночасне відновлення амбіцій регіо- достатність і неефективне використання зовнішніх ін-
нального лідерства, декларуючи одним з головних вестицій, високий рівень корупції та незавершеність
пріоритетів – зміцнення зв’язків з державами реформування судово-правової системи, бідність на-
Центральноєвропейського регіону. Ініціатива селення. Обидві країни переживають демографічний
«Тримор’я» стала важливим елементом зовнішньої спад, пов’язаний із високим рівнем міграції населення
політики Польщі в регіоні ЦСЄ, поєднавши основні по- до інших країн Євросоюзу, як наслідок – нестача про-
зиції, важливі для субрегіону: м’яке дистанціювання фесійних кадрів у виробничій сфері.
від процесів жорсткої централізації в рамках ЄС; роз-
виток інфраструктурних проектів, зокрема пов’язаних Незаконна анексія Криму та агресивні дії РФ проти
із енергетичною безпекою (використання СПГ- України в акваторії Чорного і Азовського морів безпо-
терміналів Польщі і Хорватії, протидія «Північному по- середньо наблизили Болгарію і Румунію до зони про-
току 2»); зацікавленість у США, як запорука подальшої тистояння, з одного боку, підвищивши їх стратегічне
залученості американської сторони в європейські значення для НАТО і ЄС, з іншого – підштовхнувши до
справи та підтвердження євроатлантичного партнер- пошуку гарантій безпеки у США, інтенсифікації спів-
ства, особливо важливе після виходу з ЄС Великої робітництва у рамках Північноатлантичного альянсу
Британії. та міждержавної взаємодії з питань безпеки.
Польща є одним з найбільш послідовних європей- Румунія, прагнучи закріпити статус провідної держа-
ських союзників України у справі протидії російській ви Чорноморського регіону, активно підтримує ініціа-
агресії, відстоюючи необхідність подальшого тиску на тиви регіональних альянсів та масштабних проектів
РФ (продовження санкційного режиму, невизнання типу «Тримор’я» та акцентує увагу на важливості єв-
анексії Криму) та наголошує на неприпустимості «за- роатлантичного партнерства як запоруки безпеки і
мороження» конфлікту на Донбасі як потенційного стабільності регіону. Важливим кроком у питанні га-
джерела військової загрози для всієї Європи. рантій національної і регіональної безпеки можна вва-
жати досягнення угоди із США щодо розбудови ракет-
Активна зовнішньополітична позиція Польщі поєдну- ної бази в Девеселу як одного з елементів
ється із помітним економічним зростанням, що упро- американської системи ПРО в Європі, а також розмі-
довж останніх п’яти років вдвічі вище, ніж в середньо- щення на території Румунії багатонаціонального кон-
му по ЄС. За різними даними, в Польщі працює від 1,2 тингенту т.зв. адаптованої присутності НАТО в регіоні
млн до 1,5 млн українських громадян; 55% іноземних Чорного моря (Tailored Forward Presence).
студентів у Польщі – українці; перекази українських за-
робітчан у 2018 році склали 3,626 млрд дол. США.8 На даний момент українсько-румунські відносини зна-
ходяться у конструктивній стадії: румунська сторона
Нинішній етап українсько-польських відносин позна- демонструє підтримку українських позицій у міжна-
чився підвищенням рівня конфліктності і напружено- родних організаціях, відстоює продовження санкцій-
сті через питання історичної пам’яті. Очевидним є вну- ного режиму проти РФ, виступає проти побудови
трішньополітичний запит (як в Польщі, так і в Україні) «Північного потоку-2» тощо. Разом з тим є достатньо
на виведення цієї емоційно вразливої проблематики чутливих питань, які, в залежності від політичного мо-
на рівень політичних і міждержавних дискусій, що менту, можуть бути використані з метою спровокува-
створює сприятливі підстави для використання пи- ти кризу взаємин: забезпечення прав румунської мен-
тань національної пам’яті в інформаційній пропаганді шини (критична реакція на ЗУ «Про освіту»), реалізація
з боку проросійських сил, підвищує рівень ксенофоб- українського проекту в гирлі Бистре та врегулювання
ських проявів проти українців, чинить загальний де- судноплавства на р. Дунай в цілому, видача румун-
структивний вплив на двосторонній порядок денний. ських паспортів громадянам України на Буковині.
Економіка Болгарії і Румунії останніх років познача- Упродовж кількох років поспіль відносини України з
ється доволі високими темпами зростання, вищими Угорщиною мають ознаки серйозної кризи, найглиб-
за середні по ЄС (3,8% і 4,5% відповідно), проте рі- шої з моменту встановлення дипломатичних відносин.
вень життя залишається найнижчим у ЄС. Високі Конфлікт, що виник через впровадження мовних поло-
макроекономічні показники не зумовили якісне жень ЗУ «Про освіту» у районах проживання угорської
зростання економік і кардинальну зміну соціально-е- національної меншини на Закарпатті, підсилений опри-
кономічної ситуації. Ключовими проблемами обох людненням фактів роздачі угорських паспортів, взаєм-
держав залишаються низька конкурентоздатність, не- ною висилкою дипломатів та скандалом з призначен-
ням угорського урядового «уповноваженого з питань
розвитку Закарпатської області» підняли на поверхню
8 Після приєднання Польщі до ЄС у 2004 році її залишило цілий комплекс проблем, що сформувалися за роки
2,5 млн поляків; за 2013 рік виїхало близько 0,5 млн поляків. незалежності України. У випадку з Угорщиною ці про-
Продумана міграційна політика дозволила пом‘якшити блемні питання переросли місцевий та регіональний
ефект від проблеми та відобразилася на зростанні
економіки (Див. більше: https://www.epravda.com.ua/ контекст, завдавши відчутного удару на міжнародному
publications/2019/10/8/652359/) рівні – блокування Угорщиною роботи Комісії Україна-
30
КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХІДНОЇ ЄВРОПИ
тримки, консультаційних послуг з питань трудового Interreg, Співробітництво європейських державних ад-
законодавства, оформлення медичного та інших ви- міністрацій тощо). Проблема ефективного, вчасного і
дів страхування. Через механізми надання такої під- цільового використання коштів європейських фондів
тримки українські мігранти можуть стати провідника- потребує вирішення на державному рівні – через підви-
ми українських страхових, юридичних, фінансових щення професійного рівня місцевих чиновників, запро-
компаній на ринки країн ЦСЄ. вадження ефективного моніторингу і контролю на міс-
цях за участі представників міжнародних (регіональних)
Підтримка організованих українських спільнот в краї- організацій і громадських активістів.
нах регіону ЦСЄ важлива не лише в плані збереження
їх національної ідентичності, але й має суто прагма- 2. Підвищення рівня взаємодії у площині транскор-
тичний інтерес у вигляді формування перспективної донного співробітництва має стати кроком для
«бази підтримки» для вирішення проблем двосторон- пошуку спільних можливостей з метою подолан-
ніх відносин та формування позитивного іміджу ня проблемних питань гуманітарного характеру.
України в цих державах як членах ЄС і НАТО для по- Висока емоційна складова питань, пов’язаних із іс-
дальшої каналізації в інші країни-члени. У цьому зв’яз- торичною пам’яттю, зі складними моментами
ку критично важливою є жорстка реакція української спільного минулого, захистом прав національних
сторони на утиски, ксенофобські виступи та дискримі- меншин все ще наявні у внутрішньополітичній те-
націю за національною ознакою. матиці в більшості країн регіону ЦСЄ, вже вико-
ристовуються як інструмент тиску у міжнародних
РЕКОМЕНДАЦІЇ справах не лише сторонами конфлікту, а й зо-
внішніми гравцями. Заклики вирішити цей комп-
З метою підвищення ефективності зовнішньої політи- лекс проблем через академічні дискусії і гумані-
ки в регіоні Центральної і Східної Європи Україні до- тарні проекти вже не спрацюють. Можливим
цільно зосередитись на наступному: шляхом вбачається створення широкого консуль-
таційного формату за участю іноземних і вітчизня-
1. Передумовою ініціатив, спрямованих на підви- них спеціалістів з міжнародного права, із захисту
щення ролі і значення України у регіоні ЦСЄ має прав національних меншин, міжнародного гумані-
бути її надійність і передбачуваність як партнера, тарного права – з метою винайдення взаємо-
а не як джерела нестабільності (незаконна мігра- прийнятного рішення у правовій та економічній
ція, контрабанда) для всього ЄС. У цьому контек- площині.
сті важливим завданням вбачається комплексний
розвиток прикордонних територій, який би поєд- 3. Підтримка українських громад у країнах ЦСЄ є
нував активізацію транскордонного співробітни- важливим чинником зростання присутності
цтва з визначеним колом питань (гармонізація України у регіоні. Вони можуть стати основою і
економічного розвитку прикордонних територій; провідником українського експорту у сфері по-
розбудова транспортної і логістичної інфраструк- слуг, насамперед у сфері перевезень, банківських
тури; вирішення спільних проблем у сфері екології послуг, страхування, медичного туризму і реабілі-
і охорони довкілля; співробітництво правоохорон- тації. Закордонні громади можуть відігравати про-
них органів тощо) із реформою децентралізації, відну роль у розповсюдженні і популяризації
підвищенням ролі і спроможностей місцевої вла- українського культурного продукту, сприяючи по-
ди і територіальних громад. кращенню іміджу України.
В силу обмеженості власних ресурсів необхідно вико- 4. Важливою складовою більш активного залучення
ристовувати фінансові можливості у рамках європей- України до справ регіону ЦСЄ вбачається розши-
ських програм. Через відсутність якісної інституційної рення медійної присутності з метою донесення
спроможності та відверту некомпетентність на місце- об’єктивної інформації про Україну, що набуває
вих рівнях залишаються неосвоєними значні кошти з особливого значення у контексті широких пропа-
фондів ЄС, призначені для стимулювання реформи де- гандистських кампаній і відвертої дискредитації з
централізації та розвитку ефективного багаторівнево- боку російських ЗМІ. Поряд з традиційними медіа
го управління на місцях (зокрема, «U-LEAD з Європою: необхідно забезпечити постійну присутність якіс-
програма для України з розширення прав і можливо- ного українського контенту на таких потужних і
стей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку», авторитетних електронних інформаційних плат-
Європейське територіальне співробітництво (ETC) формах як Euroactive та EU Observer.
32
КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ
У нових реаліях не втрачає актуальності Північно- Попри спільний географічний простір і виклики в пло-
європейське оборонне співробітництво (NORDEFCO). щині безпеки, серед країн Західної та Північної Європи
Амбівалентна позиція американської адміністрації в залишаються розбіжності у визначенні пріоритетів на
33
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
міжнародній арені. У фокусі Осло та Копенгагена – ре- До найбільш актуальних загроз стабільності у регіоні
гіон Крайньої Півночі, для Стокгольму та Гельсінкі ос- слід віднести можливість ескалації ситуації у зв’язку
новоположним каменем у конструкції зовнішньої по- з військовими залагодженнями РФ в регіоні Арктики
літики залишається політика нейтралітету. Лондон та в акваторії Балтійського моря. Зберігається ймо-
стоїть на позиції посилення трансатлантичного парт- вірність воєнного інциденту внаслідок порушення
нерства як запоруки вирішення регіональних ризиків Росією повітряного або морського простору краї-
військового та енергетичного характеру. E Берліні та ни-члена НАТО та активізації розвідувальної діяльно-
столицях країн Бенілюксу зосереджуються на рефор- сті підводних човнів. Російська сторона гостро реагує
мі оборонної політики Європейського Союзу. на модернізацію та відновлення військової інфра-
структури НАТО у Норвегії. Практика Північного фло-
Вплив глобальних акторів визначається насампе- ту РФ проводити навчання з бойовими стрільбами
ред такими чином: поблизу берегів Норвегії, нагнітання атмосфери кон-
фліктності навколо архіпелагу Шпіцберген є фор-
Сполучені Штати зацікавлені у збереженні воєнно-по- мою тиску на сусідню країну. Останній фактор актуа-
літичного впливу у регіоні та стримуванні залежності лізує співпрацю США, Данії та Ісландії щодо
від російського енергопостачання в країни Західної та посилення контррозвідувальних спроможностей на
Північної Європи. Водночас певний елемент розладу у Фареро-Ісландському рубежі («GIUK gap»). Водночас,
їхні відносини вносить введення та підвищення ставок зменшення льодового покрову Арктики сприятиме
ввізного мита на низку товарів з ЄС, які запроваджують підвищенню можливостей виявлення російських під-
США. Також, як елемент тиску у питанні збільшення ви- водних човнів уже в середньостроковій перспективі
трат на безпеку, американська адміністрація може за- (наступні 10-15 років).
стосувати скорочення фінансування Ініціативи забезпе-
чення європейської безпеки (European Reassurance В кіберпросторі РФ також відзначилась провокатив-
Initiative, ERI). Ставлення до охорони довкілля в амери- ними діями. Хакерські групи, афілійовані з Росією,
канській адміністрації різко контрастує з екологічним причетні до зламу електронних поштових скриньок
дискурсом в країнах субрегіону. Американсько-датські військових та державних службовців, фіксувались
непорозуміння щодо «придбання Гренландії» не позна- спроби крадіжки дипломатичного листування тощо.
чились на відносинах сторін, є плани побудови ще одні-
єї авіабази США на острові. Проблемним залишається і питання збереження санк-
ційного режиму проти РФ. Де-факто послаблення
РФ намагається посилити свій статус експортера енер- економічних обмежень стосовно РФ стало даністю,
горесурсів, витіснивши США з європейського ринку. враховуючи ріст інвестицій німецьких компаній в ро-
Ключовим інструментом для завоювання нових пози- сійську економіку. У першому кварталі 2019 року ні-
цій на енергетичній мапі регіону є газопровід мецькі компанії інвестували в економіку Росії 1,8 мі-
«Північний потік – 2». Данія стала єдиною країною, льярда євро, що на третину більше, ніж торік.
яка до останнього не давала дозвіл на прокладку труб Минулого року німецькі компанії інвестували в Росію
в її територіальних водах, але змінила позицію у жовт- 3,2 мільярда євро, рекордна сума за останні 10 років.
ні 2019. Іншим проблемним кейсом у датсько-росій-
ських відносинах є спір навколо континентального ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В
шельфу в Арктиці.9 СУБРЕГІОНІ
Попри це, інтерес до проблематики Арктики обумов- Держави субрегіону підтримують територіальну ціліс-
лює досить високу інтенсивність взаємодії країн ність та суверенітет України, засуджують російську
Північної Європи з Росією на субрегіональному рівні, агресію. Для більшості країн важливим орієнтиром в
всупереч загальній атмосфері браку довіри та політи- українському питанні залишається позиція Берліну.
ки санкцій, якої дотримуються країни регіону. Більш жорсткої лінії у відносинах із Москвою тради-
ційно дотримується Лондон та Стокгольм.
Серед проектів, які активно розвиваються та в по-
дальшому будуть впливати на політичний і економіч- Політичний інтерес з боку України до співпраці з краї-
ний ландшафт регіону, слід відзначити також нами Північної та Західної Європи зберігається на до-
трубопровід Baltic Pipe, який з’єднає газотранспортні сить високому рівні. Взаємодія України традиційно
системи Данії і Польщі. За прогнозами, будівництво здійснюється на двосторонній основі. Київ не розгля-
завершиться у 2022 році. дає можливість створення окремих організацій для
співпраці з цілим субрегіоном чи спроб долучитися до
діяльності існуючих. Чималий обсяг міждержавних
9 У квітні 2019-го підкомісія ООН попередньо ухвалила заявку відносин Україна реалізує через міжурядові комісії з
РФ (Москва намагається довести, що підводний хребет Бельгією, Німеччиною, Норвегією, Фінляндією.
Ломоносова є продовженням Євразійської материкової плити
і, відповідно, російського материкового шельфу в Арктиці).
Існує велика ймовірність, що упродовж наступних кількох На порядку денному відносин України з країнами су-
сесій ООН питання буде вирішене на користь Москви. брегіону слід відзначити такі напрямки:
34
КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ
Незалежно від проміжних результатів роботи Значний вимір у відносинах зі Швецією формує під-
«Нормандського формату», головні інтереси України у тримка Стокгольмом правозахисних організацій в
співпраці з Німеччиною залишаються незмінними. Україні у рамках загальних зусиль із покращення ситу-
Йдеться про пролонгацію режиму санкцій щодо Росії, ації з правами людини, гендерної рівності, а також за-
розвиток економічного співробітництва та залучення хисту вразливих груп. Інші пріоритетні напрямки
інвестицій в українську економіку. шведської допомоги – реформи децентралізації та
Національної поліції, розбудова стійкості. Також у ви-
Викликом для відносин двох країн може стати пере- падку узгодження формату миротворчого континген-
гляд санкційного режиму ЄС, що не може відбутися ту на Донбасі роль країн-лідерів місії можуть перебра-
без політичного рішення керівництва Німеччини. Крім ти на себе Фінляндія та Швеція як країни, що не
того, проблемною для України залишається позиція належать до військових союзів.
ФРН щодо будівництва газогону «Північний потік 2».
Військово-технічна допомога країн Західної та
Іншим каменем спотикання між Києвом та Берліном є Північної Європи здійснюється у рамках трастових
питання інтеграції України до НАТО. Наразі Україна зо- фондів НАТО, в тому числі тих, що були впроваджені
середжується на реформуванні сектору безпеки у від- після початку агресії РФ. Так, Норвегія є країною-ліде-
повідності до стандартів Альянсу. Таким чином, у се- ром трастового фонду НАТО з перепідготовки та соці-
редині наступної декади євроатлантичні прагнення альної адаптації військовослужбовців. Німеччина та
Києва стоятимуть на більш твердому ґрунті. Дієвий Великобританія – провідні країни трастового фонду
спосіб поглибити взаєморозуміння та змінити позицію модернізації системи командування, управління, ко-
ФРН полягає у налагодженні обміну досвідом рефор- мунікації та комп’ютеризації (С4). Фінляндія,
мування збройних сил. Нідерланди та Швеція опікуються медичною реабілі-
тацією; до фонду з реформування системи логістики і
35
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
впровадження стандартів НАТО у ЗСУ залучені ку, Брекзіт ліквідує розбіжності між Мадридом та
Нідерланди, Бельгія та Данія. Великий внесок робить- Лондоном щодо статусу аеропорту Гібралтару, через
ся щодо навчально-тренувальних місій. які заблокована Угода про спільний авіаційний про-
стір між Україною та ЄС, яка дозволить лібералізувати
В економічній площині роль рамкового договору з відносини у сфері авіації та гармонізувати законодав-
країнами Західної та Північної Європи виконує Угода ство у сфері безпеки польотів, захисту пасажирів, від-
про асоціацію України з ЄС, для Норвегії та Ісландії – повідальності авіаперевізників.
Угода про вільну торгівлю між Україною та держава-
ми Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Сферами інтересу інвесторів Скандинавських країн в
Інтереси України у співробітництві із Західною та Україні є: відновлювальна енергетика, виробництво
Північною Європою полягають у розвитку торгівель- енергії із твердих побутових відходів (енергетична
но-економічних відносин, залученні прямих інозем- утилізація сміття), сільське господарство, проекти
них інвестицій (ПІІ) в українську економіку. енергозбереження та захисту довкілля, фінансовий
сектор тощо. Важливою є допомога Україні з підви-
Основу структури українського товарного експорту до щення безпеки атомних електростанцій.
країн регіону становлять: зернові культури, жири та
олії тваринного або рослинного походження, чорні Інструментами співфінансування нових проектів «зе-
метали, м’ясо та їстівні субпродукти, насіння і плоди леної» енергетики в Україні є фонди Данії, Норвегії,
олійних культур, електричні машини, залишки і відхо- Швеції та Фінляндії. Серед них можна відзначити
ди харчової промисловості, деревина і вироби з дере- Фінсько-український трастовий фонд, Фонд зелених
ва. Найбільшими статтями імпорту з країн Західної та інвестицій в Україні «GIF UA», Українсько-данський
Північної Європи є продукція машинобудування, про- енергетичний центр, Данський інвестиційний фонд
дукти перегонки нафти, електромашини, засоби на- IFU. Завдяки міжурядовому співробітництву з Данією
земного транспорту, фармацевтичні вироби тощо. та Норвегією в Україні створюються вітропарки по-
Сукупний експорт українських товарів та послуг до тужністю до 250 МВт. Розширення двостороннього
країн регіону становить понад 12%, імпорт – 16,6% співробітництва у сфері енергетики є пріоритетом
від загального обороту. Позитивний баланс – лише з українсько-норвезької співпраці. Ключовий елемент –
Бельгією та Нідерландами. потенційна можливість прямого потоку норвезького
газу в Україну з 2022 року. Така опція відкрилась після
За даними Держстату, лідерами за прямими інвестиці- підписання угоди про взаєморозуміння між Польщею
ями (акціонерний капітал) в економіку України станом та Данією щодо забезпечення прямих поставок газу з
на початок 2019 року є Нідерланди (7 млрд дол. США – Норвегії в Данію і Польщу. З боку Фінляндії та Норвегії
20% загального обсягу), Велика Британія (2 млрд дол. важливою є підтримка української шкільної реформи
США), Німеччина (1,7 млрд дол. США). У середньо- в Україні.
строковій перспективі позитивна динаміка інвесту-
вання в Україну обумовлена такими факторами: зна- РЕКОМЕНДАЦІЇ
чний ємний та конкурентний внутрішній ринок по
більшості товарних позицій; географічне розташуван- 1. Активніше поширювати інформацію про Україну в
ня на перетині основних транспортних шляхів між бізнес-середовищі, зокрема, пожвавити роботу з
Європою та Азією; порівняно дешева та водночас ква- інвестфондами для залучення фінансування про-
ліфікована робоча сила; науковий потенціал; розвине- ектів транспортної та енергетичної інфраструкту-
на інфраструктура (наявність портів, мостів, летовищ, ри України, «зеленої» енергетики. Ця стратегія
складів, систем зв’язку, водопостачання). дозволить посилити енергонезалежність України.
Впродовж наступних років найбільш цікавими для 2. В рамках публічної дипломатії та державної ін-
Німеччини сферами інвестиційної діяльності в Україні формаційної політики слід продовжити існуючу
залишатимуться енергетичний та транспортний сек- практику проведення взаємних Днів культури,
тор, машинобудування. Нідерланди активно інвесту- тематичних культурних заходів та обмінів.
ють кошти у розвиток сільського господарства (рос- Публічна дипломатія має зосереджуватись на
линництво, зокрема, тепличне господарство, формуванні позитивного іміджу України, озна-
посадковий матеріал, тваринництво, біоенергетика, йомлення з її досягненнями та можливостями.
органіка і освіта в сільському господарстві). Додатковим важелем впливу можуть стати зв’яз-
ки з українською діаспорою.
Брекзіт відкриває перспективу для нової моделі від-
носин між Києвом та Лондоном – двосторонньої уго- 3. Заохочувати спільну діяльність щодо співпраці
ди про вільну торгівлю. В короткочасній перспективі аналітичних структур, освітніх та наукових закла-
вихід Великої Британії з ЄС може призвести до зни- дів, інформаційних агентств, комунікації лідерів
ження курсу єдиної валюти, що знизить євровиручку суспільної думки, фахівців у вузьких питаннях та
українських компаній-експортерів і позначиться до- неурядових організацій.
датковим тиском на національну валюту. З іншого бо-
36
КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ТА ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ
4. Посилити адвокацію інтересів України на рівні на- 6. З огляду на продовження агресивної політики РФ
ціональних політик країн Західної і Північної відносно України варто розвивати практику обмі-
Європи може парламентська дипломатія. ну інформацією щодо протистояння гібридним за-
грозам. Особливо актуальним є напрацювання
5. До пріоритетних слід віднести проекти в агропро- спільних підходів до мінімізації викликів в інфор-
мисловому комплексі, машинобудуванні, енерге- маційній сфері та кіберпросторі. Практичним кро-
тичній сфері, розбудову цифрової інфраструкту- ком може стати відкриття в Україні філіалу
ри, ІТ-проекти, підвищення енергоефективності, Європейського центру з протидії гібридним загро-
застосування нових джерел енергії, використання зам, який з 2017 року діє в Гельсінкі.
інфраструктурного та логістичного потенціалу,
нарощування транзитних перевезень вантажів,
освітню та туристичну взаємодію..
37
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН
АЗЕРБАЙДЖАН, ВІРМЕНІЯ, ГРУЗІЯ, МОЛДОВА, БОЛГАРІЯ,
РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, РФ10
В Україні не сформульоване чітке та комплексне ба- Болгарія сьогодні демонструє більшу зацікавленість у
чення державної політики в Чорноморському регіоні. регіоні Балкан, ніж у регіоні Чорного моря, що для
За останні 10 років воно змінювалося від ідеї стати ре- України зменшує її значення як чорноморської держа-
ви. Формально розділяючи загальну позицію ЄС, кра-
їна послідовно виступає за зняття санкцій з РФ та
10 Незважаючи на чорноморський статус Російської Федерації, «більший прагматизм» у відносинах з Москвою.
беручи до уваги поточний стан російсько-українських Причина не лише у традиційних зв’язках та історичній
відносин, політика України щодо цієї держави виділяється
в самостійний напрямок, який детально розглядається в пам’яті – за деякими оцінками, РФ безпосередньо
рамках цієї Концепції. контролює до 25% болгарської економіки. Більшою
38
ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН
мірою це стосується енергетичної сфери, де російська скордонного співробітництва за сприяння ЄС, ОБСЄ,
присутність особливо потужна (постачання газу на міжнародних донорів.
рівні 85%; будівництво АЕС «Белене» і «Козлодуй»;
НПЗ в Бургасі). До того ж, Болгарія вважає, що її інте- Двосторонні відносини традиційно знаходилися під
реси серйозно постраждали через відмову РФ від впливом двох факторів: накопиченого потенціалу вза-
проекту «Південного потоку 2» внаслідок європей- ємної недовіри, а також внутрішньополітичної ситуа-
ських санкцій. Це значно посилило проросійські сим- ції в Молдові, де тривалий час позиції уряду та прези-
патії в болгарському суспільстві і політикумі при одно- дента щодо Росії, зовнішньої політики та незаконної
часному зростанні євроскептичних настроїв. анексії Криму суттєво відрізнялись. Нещодавні полі-
тичні зміни в країні, хоча й призвели до концентрації
Порядок денний українсько-болгарських відносин не влади в руках однієї політичної сили, залишили укра-
виходить за межі традиційного кола взаємодії в еко- їнсько-молдовські відносини у стані невизначеності.
номічній, правовій, культурно-гуманітарній сферах. У
контексті резонансу навколо ЗУ «Про освіту», на відмі- Створення міжпарламентської асамблеї «Молдова –
ну від категоричної позиції Угорщини та занепокоєння Україна – Грузія» може дати нового імпульсу політич-
Румунії, Болгарія підписала Декларацію щодо імпле- ному діалогу між трьома державами та координації
ментації мовної статті закону «Про освіту. Наразі за- дій на міжнародній арені.
безпечення прав болгарської національної меншини,
що мешкає в Україні, залишається одним з основних Румунія. Питання безпеки та посилення військового
питань двосторонніх відносин. співробітництва залишаються ключовими в україн-
сько-румунських відносинах. З трьох чорноморських
Грузія. Грузія довгий час розглядалась в якості молод- держав-членів НАТО Румунія залишається найпослі-
шого партнера, що створювало підґрунтя для невико- довнішим прихильником зростання присутності
ристання потенціалу двостороннього співробітництва Північноатлантичного Альянсу в регіоні. Румунія стала
в повній мірі. Фактично відносини між країнами про- першою країною ЄС, яка ратифікувала Угоду про
йшли етапи від стратегічних, політично емоційних в Асоціацію, а також є головною країною у реалізації
кінці 2000-х, до майже занепаду 2010-2014. Лише ос- Трастового фонду НАТО для України щодо питань кі-
танні 2 роки двосторонні українсько-грузинські відно- бер-безпеки. Останній рік спостерігається пожвав-
сини повернулися до найвищого рівня, що пов’язано з лення українсько-румунських відносин, зокрема, й у
чітко визначеним курсом обох держав на членство в сфері безпеки та військового співробітництва.
НАТО та підписаними Угодами про Асоціацію з ЄС.
Декларація про встановлення стратегічного партнер- Слід зазначити, що у відносинах двох країн існує й низ-
ства між Україною та Грузією, підписана у 2017 р., за- ка суперечок, зокрема, пов’язаних із застосуванням
клала фундамент для подальшого виконання страте- Закону України «Про освіту» та мовного законодав-
гічних пріоритетів обох держав по наближенню до ства тощо. Також до двосторонніх проблем, які по-
НАТО та ЄС, однак документ все ще потребує практич- трібно вирішити, відносяться функціонування глибо-
ного наповнення. ководного суднового ходу «Дунай – Чорне море» по
українській території, а також наявність конкуренції
Водночас, Україна тривалий час ігнорувала можливо- українських та румунських судновласників на ринку
сті щодо об’єднання/синхронізації кейсів російської перевезень по р. Дунай.
агресії проти обох держав під час розгляду цих питань
на міжнародних майданчиках, відповідно був втраче- Туреччина. Особливе місце займають відносини з
ний час для вибудовування комплексної підтримки. Туреччиною, яка з 2011 р. є стратегічним партнером
України та набула ключової ролі у сфері регіональної
Молдова. Одним з ключових питань двосторонніх безпеки після початку російської агресії. На відміну від
українсько-молдовських відносин залишається врегу- попередніх періодів, коли взаємодія України з ТР була
лювання придністровського конфлікту на основі тери- менш інтенсивною, проте фактично не містила про-
торіальної цілісності Республіки Молдова, демілітари- блемних питань, після 2014 року двосторонній діалог
зації та демократизації Придністровського регіону, значно активізувався, але в багатьох сферах зміна ба-
забезпечення основних прав та свобод людини. лансу відбулася не на нашу користь. Головною причи-
Україна продовжує брати участь у переговорному ною цього слід вважати не погіршення власне двосто-
процесі з придністровського врегулювання у форматі ронніх відносин, а загальні зміни
«5+2», де вона виступає у якості гаранта мирного вре- зовнішньополітичного курсу Туреччини, які призвели
гулювання. Водночас в останні роки спостерігалось до зближення з Росією.
зниження активності та ваги України в цьому процесі.
Туреччина не визнає незаконну анексію Криму Росією і
Україна продовжує співпрацювати з Республікою послідовно виступає за збереження територіальної ці-
Молдова у питаннях сталого використання й охорони лісності України, традиційно підтримує внесені Києвом
басейну річки Дністер, прикордонного співробітни- резолюції ООН та виступає на захист прав кримських
цтва, а також у рамках різноманітних програм тран- татар. З іншого боку, Анкара не долучилася до режиму
39
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
санкцій проти Росії, а офіційна риторика турецького ке- Необхідність посилення присутності НАТО у
рівництва щодо Москви змінилася з різкого засуджен- Чорноморському регіоні не в останню чергу пов’язана
ня на заклики до відновлення діалогу між Україною та з фактичним заморожуванням двох військово-мор-
РФ і розвитку співробітництва по окремих напрямках. ських ініціатив (BLACKSEAFOR та Чорноморська гар-
Голосування турецької делегації в ПАРЄ, яка в повному монія), щонайменше української участі в них.
складі підтримала повернення російської делегації, Присутність Росії в даних форматах не залишає мож-
стало важливим прецедентом підтримки Туреччиною ливостей для активного співробітництва, обміну ін-
антиукраїнських рішень у рамках багатосторонніх плат- формацією, спільних операцій та навчань. У зв’язку з
форм та міжнародних організацій. цим існує необхідність пошуку альтернативних фор-
матів військово-морського співробітництва між краї-
Міжнародні організації (ГУАМ та ОЧЕС). Україна є нами Чорноморського регіону на дво- та багатосто-
членом декількох регіональних організацій, зокрема, ронній основі.
Організації Чорноморського економічного співробіт-
ництва (ОЧЕС) та Організації за демократію та еконо- Поява у 2018 році, вперше в історії незалежної України,
мічний розвиток ГУАМ , але її дипломатичні зусилля Стратегії розвитку Військово-Морських Сил ЗСУ до
останнім часом здебільшого обмежуються інституцій- 2030 повинна сприяти більш чіткому баченню військо-
ною присутністю, необхідною для підтримки існуван- вої та безпекової присутності України у
ня самих організацій. Об’єктивно Києву не вистачає ні Чорноморському регіоні.
політичної ваги, ні економічних ресурсів для викори-
стання зазначених форматів у якості майданчика для Важливим стримуючим елементом залишаються ок-
просування власних амбіцій регіонального лідера. ремі положення Конвенції щодо режиму протоків
Ідея перетворення ГУАМ на співдружність демократій (Конвенції Монтрьо), яка обмежує заходи кораблів
не отримала розвитку. держав не Чорноморського регіону, а також немає чіт-
ких, оновлених відповідно до часу відповідей щодо
Присутність Росії та існування низки невирішених дій Туреччини у разі агресії однієї з чорноморських
конфліктів між країнами-членами фактично блокує держав проти іншої.
нормальну роботу ОЧЕС, що робить її неефективною
для реалізації конкретних зовнішньополітичних зав- Чорноморська Комісія. Україна продовжує брати
дань України на цьому етапі. Нейтральна позиція участь у роботі Комісії по захисту морського середо-
ОЧЕС щодо російської агресії проти України, та нама- вища Чорного моря від забруднення (Чорноморській
гання РФ фінансово вплинути на майбутній розвиток комісії), яка є міжурядовим органом з виконання
ініціатив у рамках організації, помножені на обмеже- Конвенції про захист Чорного моря від забруднення
ні можливості впливу ОЧЕС, робить цю інституцію 1992 р. (Бухарестської конвенції). Проте, окупація
другорядною для реалізації політики України в Російською Федерацією території Криму вплинула й
Чорноморському регіоні. на роботу цієї організації. Внаслідок цього Україна не
може виконувати у повному обсязі взяті на себе зо-
НАТО та військово-морські ініціативи. Незважаючи бов’язання у частині зменшення й контролю за за-
на те, що три чорноморські країни є членами Альянсу, брудненням у 12-мільній зоні навколо Кримського пів-
а дві прагнуть до вступу, НАТО досі не має чітко визна- острова. Зростання у Криму значної кількості військ та
ченої стратегії щодо чорноморського регіону. Лише озброєнь, незаконний видобуток вуглеводнів на кон-
останнім часом, попри обережну позицію Болгарії і тинентальному шельфу, який належить Україні, побу-
Туреччини, здійснено низку практичних кроків щодо дова мосту через Керченську протоку, неконтрольо-
збільшення присутності Альянсу в регіоні. Це усклад- вана експлуатація рекреаційних та біологічних
нює комунікацію між Україною та НАТО щодо чорно- ресурсів призводять до зростання забруднення
морських питань, оскільки досі відсутнє розуміння, чи Чорного моря.
вважає Альянс себе регіональною потугою чи сприй-
має Чорне море лише як суміжне із зоною її безпеко- ЄС та Дунайська стратегія ЄС. Важливим інструмен-
вого покриття. Тривалий час Туреччина перебирала том зміцнення позицій України в Чорноморському регі-
на себе роль комунікатора щодо безпекової ситуації у оні має стати її участь у Стратегії ЄС для Дунайського
регіоні, що призвело до недостатнього розуміння по- регіону, ухваленій у 2011 р. Дія стратегії розповсюджу-
треб та загроз регіону. ється на 14 країн, як членів так і не-членів Європейського
Союзу. Рівень участі України у реалізації Дунайської
Поступове збільшення присутності кораблів дер- стратегії (ДС) залишається низьким, зокрема, рівень
жав-членів НАТО на ротаційній основі у Чорноморському офіційної участі у заходах в рамках Дунайської стратегії.
басейні говорить про збільшення уваги до безпекових Розвиток співробітництва у рамках ДС дає можливості
викликів та готовності брати більшу відповідальність. не лише покращити транспортний потенціал України,
Водночас, головний акцент у нових планах НАТО поки але й взаємодіяти з країнами дунайського макрорегіо-
що робиться на розвиток стійкості (resilience) у держа- ну з метою підвищення його економічної конкуренто-
вах-членах та партнерах та допомозі у реформуванні спроможності, розвитку туризму та міжлюдських кон-
збройних сил країн-партнерів. тактів, гуманітарного та культурного розвитку,
40
ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН
Враховуючи триваючу агресію РФ проти України, серед 8. Розширити військові та військово-морські навчан-
країн регіону Україні варто зосередитися на розвитку ня з регіональними країнами, до плану яких, зо-
двосторонніх відносин з Румунією, Туреччиною та крема, ввести елементи гібридної війни.
Грузією, у контексті посилення присутності НАТО в ба-
сейні Чорного моря та стримування російського впливу, 9. Активізувати участь України у врегулюванні прид-
а також з Грузією та Азербайджаном – з перспективою ністровського конфлікту в форматі «5+2», для чо-
розвитку транзитного потенціалу України та реалізації го необхідно сформулювати офіційне бачення ос-
проектів в енергетичній та транспортній сферах. новних принципів врегулювання. Підтримуючи в
цілому конструктивні кроки, спрямовані на нала-
Водночас, у всіх країнах регіону існує необхідність годження відносин між Придністровським регіо-
збільшення інформаційної присутності України, та ном і легітимним урядом Молдови, Україна має
просування чіткої позиції по відстоюванню національ- протидіяти спробам нав’язати Республіці Молдова
них інтересів України в торгово-економічній сфері. З ззовні такої моделі врегулювання, яка б де-факто
огляду на це, було би доцільним: сприяла послабленню суб’єктності держави.
1. Розробити окремий документ, який би сформу- 10. Актуалізувати взаємодію з Республікою Молдова
лював власну чорноморську політику України та та Грузією у рамках Міжпарламентської асамблеї з
включив бачення безпекового, економічного, метою адаптації національного законодавства
транспортного, міжетнічного, прикордонного та відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС;
екологічного співробітництва в Чорноморському
регіоні. 11. Розширити співробітництво України та Туреччини
в енергетичній та військово-промисловій сферах з
2. Сформувати альтернативні ОЧЕC формати вузь- метою появи альтернативних російським проектів
кого, але багатостороннього, співробітництва в в цих сферах;
регіоні. В залежності від завдань, таке співробіт-
ництво могло б формуватися у рамках наступних 12. Активізувати участь України в реалізації Стратегії
конфігурацій: Україна – Румунія – Молдова, ЄС для Дунайського регіону через підвищення рів-
Україна – Туреччина – Грузія – Азербайджан, ня участі у зустрічах, вироблення власної позиції
Україна – Грузія – Молдова тощо. та розширення участі в окремих напрямках, на до-
даток до екології та транспорту;
3. Просувати ідею появи чорноморської стратегії
НАТО, яка включала б елементи активного співро- 13. Посилити двостороннє співробітництво з країна-
бітництва з Україною та Грузією саме в питаннях ми – підписантами Бухарестської конвенції:
спільного гарантування регіональної безпеки. Румунією, Болгарією, Туреччиною та Грузією у
Такий документ повинен чітко визначати роль та справі протидії забрудненню Чорного моря; за-
інтереси НАТО в Чорноморському регіоні, потен- пропонувати укладення багатосторонньої угоди
ційні загрози та активне партнерство. щодо створення механізму моніторингу забруд-
нення Чорного моря в зоні, прилеглій до тимчасо-
4. Розглянути можливість створення спільного укра- во окупованого Кримського півострову. Постійно
їнсько-румунського військового формування по інформувати Чорноморську комісію про виявлені
42
ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН
факти забруднення Чорного моря в зоні, прилег- 15. Порушити в Міжнародному Суді ООН та
лій до тимчасово окупованого Російською Європейському суді з прав людини питання про
Федерацією Кримського півострову. відшкодування Російською Федерацією компенса-
ції або іншого відшкодування втрат заподіяних за-
14. Забезпечити за допомогою міжнародної спільно- брудненням морського середовища Чорного мо-
ти гуманітарний доступ Чорноморської Комісії на ря внаслідок окупації Кримського півострова.
тимчасово окуповану територію АР Крим з метою
дослідження екологічної ситуації в регіоні та її
вплив на екологію Чорного моря;
43
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
Азійський регіон представляє собою найбільш дина- шилась через зосередження Китаю на власному гло-
мічний і впливовий у фінансовому та торговельному балізаційному проекті. Поза тим Китай встигає відтіс-
вимірі регіон світу. Він поділений на асиметричні та няти Японію, прагне послабити позиції альянсу Японії,
фрагментовані субрегіони, котрі зберігають значення Південної Кореї та США шляхом протиставлення «азі-
як предмет боротьби великих акторів світової політи- атів» і «не-азіатів», перетягнути центр уваги «європей-
ки (Центральна Азія, Афганістан), або ж самі є цими ської Росії» у напрямку Північно-Східної та Центральної
акторами чи прагнуть замінити їх (Китай, Японія, Азії на власне економічне поле.
Індія).
Політика Індії незмінно передбачає стратегічне парт-
Боротьба за лідерство і намагання зберегти регіо- нерство з максимальною кількістю держав, зокрема
нальний баланс, забезпечуваний внутрішніми проти- РФ і США, вміло уникаючи пріоритизації. При цьому
стояннями, пояснюють точкову успішність регіональ- діє принцип «найближчі сусіди є потенційними воро-
них ініціатив та інтеграційних проектів («Один гами, а їхні сусіди – потенційними друзями». Окрему
пояс – один шлях», АСЕАН, ШОС, БРІКС тощо). Жоден гру веде потужний і водночас вразливий Іран, позбав-
з них, на даний час, не встиг створити впливові над- лений можливості посилення, але достатньо впливо-
державні утворення, однак йдеться про мобілізовані вий, щоб створювати глобальні проблеми.
національною ідеєю державні механізми, колосальні
людські та природні ресурси, відсутність обтяжливих Центри регіонального лідерства є чітко вираженими,
процедур і установ «ліберально-демократичного а відтак можна говорити про конкуренцію за вплив на
стримування». слабші держави та механізми їх залучення до окремих
ініціатив та проектів. Останні слугують платформою
Приєднання до Шанхайської організації співробітни- закріплення регіонального диспаритету, а у вирішен-
цтва (ШОС) Індії і Пакистану у 2018 р. пом’якшило кон- ня реальних проблем слабших держав ефект від уча-
куренцію між РФ і Китаєм. Вага БРІКС (об’єднання сті у регіональних об’єднаннях, як правило, є низьким.
Бразилії, Китаю, Індії, Росії та Південної Африки)змен-
44
ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ (ЦА)
ведуть Туркменістан та Узбекистан, які не входять до Топ-20 країн-партнерів, визначених Експортній страте-
ОДКБ і ЄАЕС, та, серед іншого, не мають російських гії України.
військових баз на своїй території.
Інтереси України у країнах регіону лежать в економіч-
Вплив КНР обумовлюється намаганням забезпечити ній площині, насамперед, у якості ринків збуту україн-
сприятливе зовнішньополітичне середовище для реа- ської продукції: зернова та готова харчова продукція,
лізації своїх економічних інтересів, в т.ч. у рамках про- фармацевтичні матеріали, продукція машинобуду-
екту «Один пояс – один шлях», до якого глибоко залу- вання. У зовнішніх торгово-економічних відносинах
чені всі країни ЦА. Китай проводить активну України країни ЦА займають скромне місце, найбільші
економічну експансію на території ЦА, намагаючись показники обсягів торгівлі (товарами і послугами) з
отримати доступ до ресурсів, забезпечити реалізацію Казахстаном (за даними 2018 р. – 778,6 млн дол.
своїх інфраструктурних проектів на території ЦА та США). У ЦА діють спільні підприємства за участі
пов’язати партнерів кредитами. У безпековому плані українського капіталу, зокрема у галузі сільгоспмаши-
КНР розглядає ЦА як перспективний ринок для свого нобудування, виробництва продукції з чорних мета-
озброєння та товарів загалом, а також намагається лів, фармацевтичних препаратів і лікарських засобів, у
будувати безпеку своїх проектів шляхом проведення сфері авіаперевезень. Українські суб’єкти господарю-
антитерористичних навчань у рамках ШОС. З’явилася вання залучаються до будівництва на території
тенденція до розміщення військових об’єктів НВАК у Туркменістану масштабних інфраструктурних об’єктів
регіоні (Таджикистан). загальнодержавного значення, спорудження склад-
них інженерних комунікацій, об’єктів нафтогазової,
Упродовж останніх двох десятиліть інтереси США у промислової й транспортної галузей.
субрегіоні полягали в основному у забезпеченні вій-
ськової логістики для операції ISAF – міжнародної ко- Водночас протягом останніх років спостерігається
аліційної місії НАТО в Афганістані. Зараз, порівняно з стійка тенденція до зменшення торгівельного оборо-
РФ та КНР, вони зменшилися, усі військові бази США ту з країнами ЦА (крім Узбекистану та Таджикистану)
та НАТО у країнах регіону були закриті, проте на 20 – 40% щорічно. Скорочення експорту україн-
Вашингтон намагається зберегти свій вплив у т.ч. че- ських товарів з України до ЦА відбувається внаслідок
рез формат C5+1, а також використовуючи ключові застосування обмежувальних заходів з боку РФ.
держави – Казахстан та Узбекистан. Внаслідок цього український експорт товарів до ЦА
протягом 2015–2018 рр. зменшився на 48,7 %. РФ за
Залученість ЄС у справи регіону здебільшого номі- допомогою підконтрольних їй політичних та еконо-
нальна та полягає у сприянні демократизації та підви- мічних інструментів продовжуватиме витісняти укра-
щенні соціально-економічного становища, внаслідок їнських товаровиробників з ринків ЦА.
чого наявна стратегія ЄС по відношенню до регіону
неглибока та має формальний характер. У безпековій сфері ринок країн ЦА для української
продукції ОПК має дуже обмежений характер, що обу-
Серед важливих міжрегіональних проектів – магі- мовлено членством частини країн в ОДКБ та ЄАЕС, а
стральний газопровід ТАПІ (Туркменістан-Афганістан- також великим впливом РФ на керівництво та еліти
Пакистан-Індія), який може бути реалізований у разі країн регіону.
досягнення стабільності в Афганістані, і
Транскаспійський газопровід, реалізація якого стала У політичній сфері перешкодою для розвитку відно-
реальнішою після підписання у 2018 р. Каспійської син залишається відсутність постійної підтримки краї-
конвенції. Великі проекти державного масштабу, які нами ЦА резолюцій ООН по Криму та російській агре-
наразі реалізуються: будівництво Рогунської ГЕС у сії. Ймовірно, що дана ситуація зберігатиметься у
Таджикистані, можливе будівництво Верхньо- середньостроковій перспективі. Україна цінує ініціати-
Наринського каскаду ГЕС і Камбаратинської ГЕС-1 у ви казахстанської сторони щодо врегулювання кон-
Киргизстані. флікту з РФ, проте участь РК у таких організаціях як
ОДКБ і ЄАЕС не дозволяє розглядати її у контексті по-
ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В РЕГІОНІ середницьких чи миротворчих місій.
46
ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ (ЦА)
участь українських підприємств, компаній і органі- поставки залізничної продукції, пасажирських ва-
зацій у розвитку малої гідроенергетики, спору- гонів.
дженні ЛЕП, створенні спільних підприємств з ви-
робництва і переробки сільськогосподарської 4. Ключовим пріоритетом співробітництва на довго-
продукції, а також у постачанні пасажирських і строкову перспективу з Туркменістаном є отри-
вантажних вагонів. мання туркменського газу у випадку будівництва
Транскаспійського газопроводу, який передбачає
2. З Казахстаном перспективними напрямами спів- транспортування туркменського (надалі можливо
робітництва є: також іранського) газу в Європу.
–– постачання енергоносіїв в Україну (нафта, у т.ч. її
транзит, концентрат природного урану, 5. Після агресії РФ проти України в окремих країнах
іонообмінні смоли); ЦА спостерігається інтерес у вивчені досвіду
–– поставки до Казахстану сільськогосподарської України протидії гібридним загрозам. Даний інте-
техніки та причіпного устаткування; рес фіксується лише на рівні неофіційних контак-
–– зняття обмежень для доступу продукції тів. Це пов’язано з високим ступенем інфільтрації
тваринного походження на ринок Казахстану; російських спецслужб до силового блоку країн ЦА
–– розвиток мультимодальних перевезень за (особливо: Казахстану, Киргизстану та
напрямом Європа – Азія – Європа; збільшення Таджикистану) та побоюванням витоку інформа-
обсягів перевезень вантажів залізничним ції до РФ. У цьому контексті Україні доцільно вста-
транспортом; новлювати контакти на рівні неурядових аналітич-
–– поставка турбін і турбінного обладнання для ТЕС, них та дослідницьких центрів, а також посилювати
ГРЕС, ТЕЦ та АЕС; устаткування українського культурні зв’язки (навчання, обміни студентами,
виробництва для нафтогазової промисловості; міжвузівські обміни, спільні наукові дослідження
–– забезпечення авіакомпаній Республіки Казахстан тощо). Можливою сферою співробітництва в цьо-
регіональними реактивними пасажирськими му контексті також є кібербезпека, де Україна має
літаками АН-148/158; надання послуг з значні переваги перед країнами регіону.
авіатранспортних перевезень надважких та
великогабаритних вантажів; поставка на 6. З метою протидії перешкодам, вчиненим Росією
казахстанський ринок вертолітного двигуна щодо транзиту товарів через свою територію, до-
ТВ3-117 та проведення капітального ремонту цільно продовжити докладати зусилля у міжна-
двигунів сімейства Д-36 та ТВ3-1174; родних судах з метою скасування рішення РФ.
–– співробітництво у галузі суднобудування, у сфері
дослідження та використання космічного 7. Для виходу на Казахстан та азійські ринки в ціло-
простору у мирних цілях. му слід розглянути питання стосовно приєднання
–– Важливим завданням постає вироблення спільної України до форуму «Азія-Європа» (АСЕМ), що на-
взаємовигідної позиції України та РК щодо дасть доступ до діалогового майданчика між
подолання перепон, які створює Росія для Європейським Союзом і понад 20 країнами Азії.
українського експорту і транзиту до Казахстану, Співпраця в рамках АСЕМ дозволить Україні при-
відновлення та нарощування обсягів товарообігу єднатися до перспективних економічних, фінансо-
тощо. вих, інфраструктурних, гуманітарних проектів.
3. У Киргизстані ключовою метою для України може 8. Важливим аспектом є культурне співробітництво,
бути участь у будівництві Верхньо-Наринського завдяки чому буде продовжуватись формування
каскаду ГЕС і Камбаратінської ГЕС-1, а також роз- позитивного іміджу України, а також створюва-
робка рідкоземельних корисних копалин. Також, тись основа для подальшого співробітництва у
перспективним є співробітництво у галузі сіль- стратегічних секторах. У цьому контексті важливу
ського господарства (рослинництво та тваринни- роль гратимуть експертні обговорення, конфе-
цтво) та переробної промисловості, створенні ви- ренції, студентські обміни, навчання студентів
робництва сільськогосподарської техніки, країн регіону в Україні тощо.
47
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
48
КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
Стратегічне становище Китаю визначається низкою цифічної економічної активності. Водночас це й ін-
обставин, що мають внутрішнє, регіональне, і гло- струмент поширення китайського впливу: економічної,
бальне походження. політичної і культурної експансії у Євразію та далеко
за її межі, адже ініціатива включає також держави
Внутрішні обставини: Китай переживає внутрішню по- Африки та Америки. При цьому Європа як слабша
літичну та економічну трансформацію. У політичному ланка сучасної Євроатлантики є предметом пріори-
плані посилюється роль лідера Комуністичної партії тетної зацікавленості КНР. Загальна сума китайських
Китаю і Глави держави Сі Цзіньпіна. З одного боку, це інвестицій у європейські держави впродовж останніх
укріплює владну вертикаль у КНР та гарантує сталість 10 років склала понад 272 млрд євро, а тематика спів-
політичного курсу держави. З іншого посилює занепо- праці охоплює широкий спектр питань: від інфра-
коєння держав Заходу, оскільки спростовує припу- структурних проектів та торгівлі до спільних зусиль у
щення, що ринкова економіка і міжнародна відкри- боротьбі з тероризмом та ісламським екстремізмом, а
тість КНР призведуть до політичної демократизації і також енергетику (включно з відновлюваною), вій-
безпекової стриманості, як це сталося з РК, країнами ськову промисловість та космос, будівництво та хіміч-
АСЕАН. ну промисловість, харчові технології. КНР працює з ЄС
як цілим, з окремими країнами, і створює регіональні
До регіональних обставин формування стратегічного групи впливу (16+1).
становища Китаю варто віднести, передусім: конку-
ренцію за регіональне геополітичне лідерство із За цих умов регіональний домінант і глобальний гра-
Японією (яке супроводжується економічною взаємо- вець КНР, з одного боку, зосереджується на забезпе-
залежністю двох держав та спорадичними кроками, ченні економічного зростання та внутрішньополітич-
спрямованими на «політичну розрядку»); політику за- ної стабільності, з іншого, – намагається досягнути
перечення домінування у регіоні АТР альянсу Японії, військового паритету із США шляхом набуття зброї
Південної Кореї та США (та їх союзників в АТР) і зміц- нового покоління, створення нових військових баз та
нення домінуючих позицій в акваторії Південно- об’єктів у регіоні, закупівлі стратегічних технологій в
Китайського моря та невизнання юрисдикції міжна- РФ. Визначальною для глобальних амбіцій КНР є кон-
родних судових інституцій у регіоні; використання фігурація сили у трикутнику ЄС-США-Китай. Наразі
регіональних альянсів та організацій у відповідності відносини КНР-США розвиваються у конфронтаційній
до інтересів КНР; виклики непередбачуваної поведін- парадигмі. Сполучені Штати розглядають КНР, поруч з
ки КНДР у воєнно-політичному протистоянні з РК та РФ, як геополітичного конкурента. У відносинах з ЄС
США; стратегію взаємодії з Індією та політику відсто- ситуація менш однозначна.
ронення Росії (чи принаймні обмеження її ролі) у
Центральній та Південно-Східній Азії. Крім цього, зусилля Пекіну сфокусовані на реалізації
власних інтересів у рамках переговорного процесу з
Чинники стратегічного становища у глобальному ви- Корейського питання, створення зони домінування у
мірі пов’язані з ренаціоналізацією світової торгівлі (і межах першої та другої острівної гряди, досягнення
пов’язаних із цим зростанням протекціонізму та ви- переваг для реалізації економічних інтересів у регіоні,
никненням «торгових воєн») та втіленням Ініціативи в т.ч. шляхом реалізації ініціативи «Один пояс – один
«Один пояс – один шлях». Ініціатива має як геоеконо- шлях». У цьому контексті виразною є показова демон-
мічний, так і геополітичний виміри і передбачає роз- страція так званого «стратегічного партнерства» з РФ
виток мережі мультимодальних транспортних кори- з метою реалізації власних інтересів за рахунок Росії.
дорів не лише в традиційному розумінні, а й в якості
мережі транспортних шляхів, значимої у світових Регіон зберігає потенціал можливої подальшої міліта-
масштабах – кожен зі своєю розгалуженою інфра- ризації, у т.ч. у зв’язку із виходом США із Договору про
структурою і системою різнорідної регіональної/спе- ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД).
49
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
Зазначене може зумовити значне збільшення кілько- Доступними напрямками посилення кооперації з
сті американського ракетного озброєння із дальністю Японією є:
ураження 500-5500 км в Азійському регіоні, у першу –– започаткування переговорів у форматі «2+2» (на
чергу в Японії, для створення противаги НВАК. КНР, рівні міністрів закордонних справ і оборони);
ніколи не будучи зв’язаною Договором РСМД, протя- –– залучення японських інвестицій;
гом останнього десятиліття зуміла значно наростити –– встановлення прямого повітряного сполучення
свій ракетний потенціал, чим змінила баланс сил у ре- між Києвом і Токіо;
гіоні на свою користь. –– скасування візового режиму;
–– науково-технічне співробітництво та академічні
На цьому тлі поступово знижується вплив Японії, по- обміни; співпраця аналітичних центрів та
тужного економічного гравця, обмеженого ресурс- культурна дипломатія.
ним потенціалом, порівняно слабкими збройними си-
лами. Теоретично тенденцію можна було б змінити Кооперація з японськими оборонними компаніями
шляхом тіснішого співробітництва з сусідом і конку- (сумісно з американськими) дозволить модернізувати
рентом Південною Кореєю та глибшим зближенням із український ОПК, отримати нові військові технології
США, однак цей сценарій наштовхується на філосо- та зразки ОВТ та значно посилити оборонний потенці-
фію протиставлення «азійськості та іншості», яку умі- ал. На даному етапі посилення китайських ВПС та
ло поширює КНР і поступово засвоює громадськість. ВМС, у тому числі завдяки ВТС України з Китаєм,
сприймається японським керівництвом як загроза
ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В РЕГІОНІ військовій безпеці. У зв’язку з цим, фактор можливого
зміщення ВТС України з китайського напряму слід ви-
Україна має обмежене дипломатичне представництво користовувати як аргумент для активізації ВТС з США
у регіоні Східної Азії та АТР (відсутні посольства на (у т.ч, через Японію).
Філіппінах, у Бангладеш, Непалі, М’янмі, Лаосі, Тимор-
Леште, Камбоджі, Брунеї, КНДР, Бутані та Монголії). Інтереси України у співробітництві з Республікою
Співпраця з КНР, Японією та Південною Кореєю як од- Корея (РК), в першу чергу, полягають у розвитку тор-
ними з найрозвиненіших та високотехнологічних еко- гівельно-економічних відносин та залучення інвести-
номік світу, з великими обсягами ринку, значним ін- цій в українську економіку. Позитивним аспектом ак-
вестиційним і технологічним потенціалом, є тивізації співробітництва на міжнародному рівні є
пріоритетними для України. відсутність суперечностей політичного характеру – з
переважної більшості питань світової політики та між-
Для України Японія є партнером у протистоянні ро- народного розвитку Україна та РК займають однакові
сійській агресії, а також фінансовим донором. або близькі позиції. Регулярний політичний діалог під-
Регулярний діалог на найвищому політичному рівні тверджує високий статус двосторонніх відносин.
сприяє поглибленню політичної та економічної спів- Україна та РК спільно працюють над Генеральним пла-
праці наших країн. Офіційна позиція Японії щодо ро- ном, заснованим на конкретних інвестиційних проек-
сійської агресії проти України базується на безальтер- тах. Зокрема план містить проекти з використання со-
нативності мирному вирішенню збройного конфлікту нячних батарей, в аграрному бізнесі та
на основі Мінських домовленостей всіма сторонами, машинобудуванні, у банківському та енергетичному
категоричному засудженні анексії Криму Російською секторах, у сфері електронного урядування, будівниц-
Федерацією як порушенні міжнародного права, відда- тва сміттєпереробних об’єктів, модернізації лікарень.
ності принципам територіальної цілісності та поваги
до державного суверенітету України. З часом ця пози- В політичному плані Китай не визнає російської анек-
ція зберіглась, але артикулюється стриманіше з огля- сії Криму, у Раді Безпеки ООН займає переважно ней-
ду на сподівання домовитися з РФ про повернення ча- тральну позицію при виникненні суперечностей між
стини островів Курильської гряди («північні території» Україною і її союзниками та РФ, надає Україні гумані-
в японській політиці). тарну допомогу і не згортає діалогу з Києвом. Інтереси
й пріоритети України щодо розвитку відносин з
Важливість співпраці з Японією обумовлюється актив- Китаєм фіксуються на двосторонньому, регіонально-
ною і впливовою позицією країни на міжнародній аре- му і глобальному рівнях.
ні та участю у численних об’єднаннях: організаціях
Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітни- Обсяг торгівлі з Китаєм складає понад $10 млрд (при
цтва (АТЕС), «Зустріч Європа-Азія» (AСEM), входить до помітному торгівельному дисбалансі на користь КНР).
«G7», має союзницькі відносини зі США. У Експортній Між сторонами ведеться діалог про розширення тор-
стратегії України на 2017—2021 роки Японія входить гівлі. У ближчій перспективі в якості пріоритетних для
до списку Топ-20 країн-ринків, що є потенційно прива- розвитку співпраці українською стороною пропону-
бливими для більшості галузей української економіки ється реалізація спільних проектів у сфері сонячної та
і можуть служити орієнтиром для подальшого роз- інших видів відновлюваної енергетики, сільського
витку експортної діяльності. господарства, інфраструктури (зокрема портової),
50
КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
Серед можливих негативних наслідків у разі більш ак- Активізація співробітництва з країнами АСЕАН є, на-
тивного залучення України до співпраці з КНР слід від- самперед, важливою в торговельному плані.
нести ризики трьох основних категорій. Індонезія, Таїланд, Філіппіни були визначені як пер-
51
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
У сфері безпеки регіон є важливим та перспективним 7. Необхідно поширювати інформацію про Україну в
у коротко- та довгостроковому горизонтах. Наразі японському бізнес-середовищі, запроваджувати
чільне місце для українського ОПК займає Таїланд, з культурні обміни, створювати експертні майдан-
яким реалізується низка договорів поставки броне- чики для активізації відносин. При цьому Японія
техніки українського виробництва (БТР-3E1, ОБТ очікує від України чіткого бачення, а головне кон-
«Оплот-М»), а також обговорюються плани по збірці у кретних цілеспрямованих дій на шляху виконання
Таїланді українських БТР-4Е. Мінських домовленостей, проведення реформ,
економічної інтеграції з ЄС, подолання корупції.
РЕКОМЕНДАЦІЇ Національні інтереси України потребують форму-
вання виваженої комплексної політики взаємодії з
Українські інтереси у співпраці з Японією полягають Японією.
наступному:
8. Сприяти розвитку співробітництва по лінії
1. Посилення допомоги від Японії для модернізації і «ГУАМ+Японія», яке стимулюється Японією у яко-
проведення реформ через реалізацію міжурядо- сті тиску на РФ в питанні «північних територій».
вих програм, у контексті подолання наслідків ава-
рії на ЧАЕС, збільшення обсягів прямих інвести-
цій, зокрема у рамках програм Офіційної 12 Японський експорт до України сформований, переважним
допомоги розвитку (ОДР) (особливо в енергетич- чином, на основі продукції високотехнологічних виробництв,
левова частка якої припадає на продукцію машинобудування.
ній, сільськогосподарській, транспортній сферах
Оскільки ринок Японії відзначається високими вимогами
та у машинобудуванні), до якості продукції, значною конкуренцією і великим
асортиментом джерел імпорту, значних експортних
«проривів» тут не передбачається.
52
КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
9. Для активізації політичного діалогу та інвестицій- він складає конкуренцію російським інтеграцій-
ного й торговельно економічного співробітництва ним ініціативам, а також складнощі із налагоджен-
з Японією Уряду України доцільно розробити ням взаємодії із партнерами – державами ЄС, що
комплексну довготривалу стратегію відносин між оголосив свої застереження Ініціативі.
країнами, у т.ч. щодо продовження двосторонніх
діалогів на найвищому рівні, підтримання парла- 5. Слід брати до уваги позицію США, яка полягає у
ментських контактів та комунікації по лінії депу- стратегічному стримуванні КНР, утримуватися від
татських груп ВРУ з міжпарламентських зв’язків. участі в українсько-китайських проектах, які став-
лять під сумнів безпекову співпрацю Україна-
У відносинах України з КНР ефективність може бути США. Економічний та політичний вплив КНР на
досягнута наступним чином: регіон визначає необхідність прораховувати цей
фактор (взаємодія, конкуренція) у регіональній
1. Окрім торговельного напряму слід розвивати політиці України з тутешніми країнами та міжна-
спільні з КНР виробництва, інвестиційну, техноло- родними організаціями і форматами.
гічну та наукову співпрацю. Необхідно зосереди-
тись на пріоритетних для КНР електроенергетиці, 6. Останнє не повинно перешкодити Україні вивчити
нафтогазовій промисловості, розбудові інфра- можливість долучення до Азійського банку інфра-
структури, цивільній авіації, телекомунікації, вій- структурних інвестицій (AIIB), який разом з Фондом
ськовій промисловості, забезпечити патронат Шовкового шляху є основним фінансовим інстру-
Президента України та Прем’єр-міністра України ментом у рамках «Одного поясу – одного шляху»
над спільними проектами. – окремі держави ЄС, у тому числі «ядра ЄС», вже
тепер отримують вигоди від цієї співпраці.
2. Зважаючи на динаміку розвитку агропромислово-
го сектору КНР, доречно провести консультації з 7. Беззаперечним інтересом України є співпраця з
представниками Українсько-китайської ради тор- КНР у глобальних питаннях, щодо яких позиції
гівельно-економічного розвитку на предмет за- Пекіну збігаються з ЄС або США: у питаннях не-
безпечення інтересів українського аграрного сек- розповсюдження, ратифікації Договору про все-
тору у відносинах з КНР. осяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ),
протидії кліматичним змінам та вироблення взає-
3. Пріоритетним напрямом двосторонніх відносин є моприйнятних правил економічної взаємодії.
подальший розвиток довірливого політичного ді-
алогу та співпраця на міжнародній арені, заручен- З країнами АСЕАН:
ня підтримкою китайської сторони у міжнародних
організаціях (та неформальних майданчиках) та 1. Проаналізувати перспективи створення зони віль-
підтримку України загалом. Провідну роль у тако- ної торгівлі із В’єтнамом та Сінгапуром.
му розвитку гратиме встановлення діалогу на рів- Привабливість Сінгапуру – не лише через ємність
ні глав держав. внутрішнього ринку економічно розвинутої дер-
жави, ЗВТ з нею може виступити у якості сполуч-
4. На глобальному рівні Україні слід дотримуватися ної ланки українських експортерів з іншими рин-
стратегічної гнучкості, яка має ґрунтуватися на до- ками АСЕАН, де б Сінгапур відігравав роль
веденій доцільності. Передусім це стосується вті- торговельного хаба.
лення китайської геоекономічної стратегії «Один
пояс – один шлях». Київ має враховувати, що вті- 2. З метою посилення позицій на ринках АСЕАН, на
лення згаданої стратегії має кілька проблемних додачу до згаданої ЗВТ з однією з держав цієї орга-
аспектів: протидію цьому задуму з боку Росії, що нізації, доцільно вивчити можливість приєднання
вестиме справу щонайменше до нівелювання пе- до Форуму Азія-Європа (АСЕМ), на даному етапі в
реваг і здобутків китайського проекту, оскільки статусі спостерігача.
53
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
54
ПІВДЕННА АЗІЯ (ПА)
ОЦІНКА СТРАТЕГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА Усі спроби інтеграції країн субрегіону слід розцінюва-
ти як невдалі: проект СААРК13 існує з середини 80-х
Значні природні та демографічні ресурси уможлив- рр. ХХ ст., гальмується з багатьох причин – економіч-
люють активне залучення країн регіону Південної них і політичних, і ніяк не може бути порівняний з
Азії до процесів глобалізації, наприклад аутсорсингу. АСЕАН, яку було взято за приклад.
Країни регіону демонструють високі темпи економіч-
ного зростання (не тільки Індія з її 7% щорічного рос- Безпекове середовище у регіоні Південної Азії є
ту ВВП, але й Пакистан з 4,5% і навіть Бутан з 8%), надзвичайно вразливим з декількох причин. Індійсько-
мають значний прошарок молодого населення (65% пакистанські відносини є вкрай складними не лише з
– у віці до 35 років), отже – великий резерв дешевої огляду на претензії щодо Кашміру, країни постійно
робочої сили. звинувачують одна одну у провокаціях, підтримці те-
рористів і порушенні прав людини. Якщо Індія тради-
У порівнянні з сусіднім Китаєм перевагою більшості ційно визначає Пакистан як «спонсора тероризму», то
держав регіону є вільне володіння населенням анг- останній наголошує на шовіністичних підходах індій-
лійською мовою, можливість швидкого і вільного ського керівництва (особливо під час каденції чинного
сприйняття інформації (немає закритих інтернет сер- президента Н.Моді) і порушенні прав мусульмансько-
вісів), високий ступінь мобільності і значна діаспора у го населення. Складним є питання розподілу водних
найбільш розвинутих регіонах світу (Північна ресурсів, у першу чергу вод р.Інд та її приток, нарощу-
Америка, Західна Європа, регіон Перської затоки). вання військового потенціалу.
Завдяки лібералізації економіки, проведенню ре-
форм та технологізації в країнах Південної Азії ство- Окремо необхідно відмітити ядерний фактор: обидві
рений потужний середній клас, який активно прагне країни проводять ядерні та ракетні випробування, пра-
подальшого розвитку і стабілізації, що використову- цюють над забезпеченням засобів доставки ядерної
ється політичними елітами для реалізації національ- зброї. Особливих успіхів у створенні ракетного потенці-
них програм розвитку. Наразі усі держави регіону ма- алу і так званої «ядерної тріади» досягла Індія (вона та-
ють формальні ознаки демократичних країн, хоча у кож має власну космічну програму). На відміну від РІ,
реаліях їх суспільно-політичний устрій та успіхи еко- яка задекларувала чіткий оборонний характер ядерної
номічного розвитку і «вживлення» до глобалізацій- доктрини, плани Пакистану залишаються здебільшого
них процесів не змогли викорінити багато соціальних неконкретизованими (офіційна ядерна доктрина від-
проблем, від нестачі освіти до забезпечення насе- сутня). Ризики залишаються високими, проте більшість
лення чистою питною водою і належною медичною експертів впевнені, що обидві держави створили ядер-
допомогою. ні програми, у першу чергу, для взаємного стримуван-
ня. Ситуація ускладнюється присутністю на Індійському
Провідною характеристикою південно-азійського су- субконтиненті великої кількості зброї, багатьох теро-
брегіону є його асиметричність. Найбільша за усіма ристичних, фундаменталістських організацій, нарко-
характеристиками Республіка Індія не просто пере- трафіку (походженням з Афганістану).
важає сусідів (76,5% населення, 73,4% території і
80% ВВП), вона є «епіцентром регіону» і єдина має Сусідство з Китаєм додає ризиків через активне про-
кордони (сухопутні або морські) з усіма державами сування останнім власних інтересів, інфраструктурних
по своєму периметру. Лідерські амбіції Індії болісно проектів у межах ініціативи Один пояс – один шлях.
сприймаються меншими державами, що не визна-
ють своєрідної «індійської доктрини Монро», згідно з
якою увесь субконтинент історично є єдиною бать-
13 Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії
ківщиною – «свадеші», за яку Індія має нести особли- (South Asian Association for Regional Cooperation — SAARC) —
ву відповідальність. економіко-політична організація восьми країн у Південній Азії.
55
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
56
ПІВДЕННА АЗІЯ (ПА)
пояснення стратегічного значення для України Угоди Співробітництво з Бангладеш досі залишається на
про Асоціацію з ЄС, перспектив від її реалізації у полі- низькому рівні, незважаючи на стрімкий розвиток
тичному й економічному сенсі, і особливо – відсутно- останній років та зацікавленість країни у військо-
сті жодних негативних наслідків для співпраці з во-технічному та безпековому співробітництві з
азійськими країнами (оскільки там спостерігається ви- Україною.
кривлене розуміння європейського напрямку україн-
ської зовнішньої політики). Оскільки так само специ- РЕКОМЕНДАЦІЇ
фічно трактується атлантичний напрямок – Україну
називають ареною зіткнення інтересів Росії і колек- 1. Активна економічна дипломатія, особливо в укра-
тивного Заходу та сліпим виконавцем волі останньо- їнсько-індійських відносинах. Слід враховувати
го, окремо слід наголошувати на важливості співпраці триваюче посилення індійської економіки внаслі-
з НАТО в умовах прямої загрози від РФ і необхідності док послідовної лібералізації та проведення ре-
посилення національної безпеки. форм, зростання ролі Індії у регіоні і світі у резуль-
таті стрімкого нарощування воєнного,
Наголошувати слід на успіхах у розбудові збройних технологічного та інформаційного потенціалу, так
сил і оборонно-промислового комплексу, оскільки і трансформації останніх років, під час перебуван-
традиційно сфера ВТС є (і має залишитися) однією з ня при владі прем’єр-міністра Н. Моді (особливо
пріоритетних у співпраці з країнами ПА. Індія – один з – його програму «Виробляй в Індії»).
найбільших партнерів України у сфері ВТС, лише за
період з 2015 по 2017 р. Україна щорічно виконувала 2. Подальший вихід на ринок Південної Азії україн-
контракти на суму в 120-140 млн дол.16 Отже, ця га- ських агропромислових підприємств, розширення
лузь має залишитися пріоритетом в українсько-індій- асортименту. Індія вже є найбільшим покупцем
ській співпраці. української соняшникової олії і гороху, Індія і
Пакистан активно закуповують в України інші
Відносини з Пакистаном важливі для підтримки зба- бобові культури, але є й інші опції – кисломолочні
лансованої присутності України в Південній Азії. Не продукти, горіхи, яблука і груші (екзотичні для ПА
виключено, що у разі активізації співпраці, ІРП може фрукти).
зайняти проукраїнську позицію у питанні російської
агресії проти України та окупації АРК (з огляду на під- 3. Публічна дипломатія та інформаційна політика.
тримку кримсько-татарського населення, зміцнення Відкриття українського культурного центру та
індійсько-російських відносин і підтримку з боку РФ представництво українських медіа в Нью-Делі
індійської риторики щодо Кашміру). Так само, як у ви- могли б значно активізувати політику виправлен-
падку з Індією, особлива роль відводиться ВТС17 У ня іміджевих втрат України, враховуючи обмежені
2017 р. були встановлені зв’язки між провідними за- можливості посольства. У галузі публічної дипло-
кладами освіти двох країн. матії доцільною є організація ознайомчих візитів
експертів і культурних діячів з ПА в Україну, а та-
Політичний діалог на високому рівні зводиться до зу- кож сприяння українським спеціалістам, громад-
стрічей Президентів України та Пакистану у рамках ГА ським діячам, митцям у відвідуванні країн ПА,
ООН (1993 р., 1997 р., 2003 р.) та консультацій між мі- Індії, в першу чергу. Метою таких поїздок має ста-
ністрами закордонних справ і зустрічей на полях бага- ти відтворення позитивного іміджу України, озна-
тосторонніх форматів. Вважається за доцільне про- йомлення з її досягненнями і можливостями.
довжити співпрацю з ІРП в традиційних галузях, при Додатковим важелем впливу можуть стати зв’яз-
цьому також зробити акцент на обмін досвідом у чут- ки з українською діаспорою, яка доволі активна у
ливих для України сферах (наприклад – протидія ін- Пакистані, та випускниками українських ВНЗ в
формаційним війнам). обох країнах.
58
КРАЇНИ АФРИКИ
КРАЇНИ АФРИКИ
КРАЇНИ СУБСАХАРСЬКОЇ АФРИКИ
Наприкінці 1990-х – початку 2000-х років український 20 візитів в країни Субсахарської Африки з метою від-
бізнес у сфері металургії та сільського господарства криття нових дипломатичних місій. З урахуванням фак-
(зерновий, жировий, цукровий) вийшов на ринки ту, що практично усі країни СА – президентські і часто
Північної Африки та частково Леванту, відновилися, авторитарні республіки, такий стан справ позначається
хоча й в менших масштабах, освітні послуги. Подібного і на торговельних відносинах сторін.
проникнення на жаль не сталося у випадку
Субсахарської Африки (СА). Україна має лише 6 посольств в країнах Субсахарської
Африки та 8 почесних консульств. Співмірні з
На сьогодні, Україна вже має значний позитивний ба- Україною Польща має 11 посольств, 5 консульств та
ланс у торгівлі з країнами Субсахарської Африки (то- 10 почесних консульств; Румунія – 13 посольств, 1 ген-
варообіг 1,1 млрд. дол. у 2018 р.), однак сам обсяг є консульство та 16 почесних консульств. Зі згаданих
вкрай низьким у порівняні з можливостями. українських установ посол України в Ефіопії відсутній
Головними статтями експорту залишаються метал, вже 10 років, в Анголі – 5 років, у Сенегалі – 1 рік.
продукти харчування, частка готових виробів та по- Водночас саме в Аддис-Абебі (Ефіопія) розташована
слуг незначна. Основні причин – відсутність знань про штаб-квартира Африканського Союзу, тут функціону-
африканський ринок у національному діловому світі, ють його численні економічні органи, проводяться за-
усталені погляди про надзвичайну ризиковість опера- сідання Світового Економічного Форуму.
цій в СА, відсутність співробітництва бізнесу з присут-
німи дипломатичними установами, з інформаційними Проблемою двосторонніх відносин залишається той
ресурсами міністерств та відомств тощо. Стримуючим факт, що більшість держав регіону є нейтральними
фактором є і очевидна неувага держави до зв’язків з або не підтримують позицію України у питанні агресії
регіоном, відсутність механізмів підтримки україн- РФ у рамках ООН. Такий підхід певною мірою домінує
ських експортерів тощо.На державному рівні не вра- і в рамках Африканського Союзу.
ховується той факт, що сукупний обсяг внутрішнього
ринку СА становить понад півтора трильйони доларів, Недостатньо розвиненою є і консульська присутність
а більшість країн не мають високих торговельних України у регіоні. Складним питанням залишається
бар’єрів на зразок європейських та азійських ринків, а отримання українських віз представниками африкан-
насичення споживчого попиту в СА в рази нижче, ніж ських країн, в тому числі бізнеса та студентами. Не
в інших регіонах світу. змінило ситуацію і відкриття у 2018 р. ряду візових
центрів, оскільки вони почали діяти в країнах, де й так
Асортимент, який виробники України могли б запро- існують посольства України з відповідними консуль-
понувати в СА, відповідає смакам і потребам афри- ськими відділами.
канських суспільств, рівню місцевого технологічного
розвитку. Торгівля України з країнами СА залишаєть- Африканський континент залишається основним що-
ся непропорційно малою відносно кількості населен- до присутності українських миротворців у рамках мі-
ня та споживчого потенціалу регіону. Аналітична сій ООН. Незважаючи на загальне значне скорочення
служба International Trade Center оцінює «недоторго- миротворчої присутності України у світі в останні 10
ваний потенціал» з СА у 4 млрд. дол на рік, виходячи років, тим не менш, саме в Африці український досвід
з чинних активних експортних пропозицій. В цю оцін- та спроможності залишаються найбільш затребувани-
ку не входять непрофільні позиції, які на сьогодні не ми, але потребують переходу від суто військової при-
розвинуті – важке промислове і транспортне облад- сутності до більшого залучення політичних радників,
нання, електро- і машинобудівне устаткування тощо.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для подолання недоліків має бути створена і реалізо-
вана комплексна програма дій в СА, головними еле- Для зміни ситуації у політичній сфері необхідно:
ментами якої мають стати політичний (презентацій-
ний), дипломатичний, торговельно-організаційний та 1. забезпечити участь високих представників, бажа-
гуманітарний. но на рівні міністра закордонних справ у щорічно-
му саміті Африканського Союзу у якості представ-
Політична складова комплексної програми має перед- ника країни-спостерігача;
бачати необхідність посилення взаємодії з країнами СА
на державному рівні. У бюрократичному і політичному 2. визначити Представника України з питань Африки
середовищі СА склалася уява, що Україна не має інтер- на високому рівні (радник Президента, спеціаль-
есу до цього регіону попри наявність дипломатичних ний посланник) з відповідними повноваженнями
відносин та дипломатичних установ. За 28 років неза- для взаємодії з КМУ, ВРУ та ОП19;
лежності президент України не здійснив жодного дер-
жавного візиту у країни СА, лише один президент з ре-
гіону СА (Екваторіальна Гвінея) відвідав Україну. Такий
19 Такий посадовець – Спецпосланик по Африці – успішно
стан кидається у вічі на тлі регулярних візитів лідерів функціонував у МЗС України в 2010-их роках на рівні
всіх країн Сімки. Президент Туреччини здійснив понад заступника міністра.
60
КРАЇНИ АФРИКИ
3. визначити Топ-5 країн Субсахарської Африки з 3. Створити список країн СА з найбільшим торго-
найвищим торговельним потенціалом і стратегіч- вельно-економічним потенціалом та помірним мі-
ним значенням для України з метою організації ві- граційним ризиком (Кенія, Руанда, Кот-д’Івуар то-
зитів Президента України із залученням ділового що) для можливого перегляду консульських
середовища; вимог;
4. визначити Топ-5 країн для запрошення їх керівни- Для зміни торговельно-економічної ситуації пропону-
ків в Україну з візитами впродовж каденції чинно- ється:
го президента;
1. Створити в СА опорні “Хаби” (експортно-інфор-
5. розробити Стратегію України для Субсахарської маційні центри), які будь постійно діючими ви-
Африки для реалізації відповідними міністерства- ставками української продукції, центрами збору і
ми та відомствами, яку затвердити на рівні РНБОУ. обробки інформації щодо потреб субрегіону та
точками входу для українських виробників та ім-
6. Опрацювати можливість проведення тристорон- портерів. Фінансування Хабу може здійснюватися
ньої зустрічі Україна – ЄС – Африканський Союз на за принципом акціонованого торгового дому, де
експертному та політичному рівні з метою долу- частину акцій придбає держава (через новоство-
чення України до спільних проектів ЄС-Африка. рене Експортно-кредитне агентство), решта акцій
продаються українським компаніям, що виходять
7. Створений у 2013 р. Комплексний план співробіт- на місцевий рівень. При цьому, товари в Хабі
ництва України з країнами Африки, який навіть не йдуть під єдиним брендом з жорсткими вимогами
почав виконуватися, може бути взятий за основу до якості. При Хабі мають діють так звані точки
за умови оновлення відповідно до нових реалій присутності, зокрема, постійно діюча виставка то-
(створення Хабів, посилення освітньої взаємодії, варів і послуг, культурно-освітній центр, контак-
створення в африканських країнах дочірніх ком- тний пункт взаємодії з українськими з відомства-
паній-переробників чи продавців для українсько- ми та ТПП, почесне консульство.
го імпорту тощо, створення експортно-кредитно-
го агентства з акцентом на Африку). 2. Сприяти встановленню контактів між провідними
банками України та Африки , як в окремих держа-
Для зміни ситуації у дипломатичній сфері пропону- вах, так і на загально континентальному рівні че-
ється: рез установи Африканського Союзу (Центральний
банк Африки, Африканський Інвестиційний банк,
1. Розробити карту проблемних економічних питань Африканський валютний фонд) з метою прямої
країн СА з можливостями пошуку відповідних операційної взаємодії;
українських пропозицій (спрощення механізмів
сертифікації, дозвільних та інших процедур із за- 3. Опрацювати можливості отримання статусу до-
кріпленням в українському законодавстві). нора у міжнародних організаціях та програмах в
СА. Зазначене дає можливість просування україн-
2. Активізувати створення нових почесних кон- ської продукції, зокрема, харчової, агропромисло-
сульств України в СА з урахуванням досвіду малих вої, закріпитися на місцевих ринках і отримати по-
і середніх європейських країн. літичне реноме.
61
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
62
КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ
напруження, що імовірно призведе до повторних виробником фосфоритів (бл. 15%). Політична та еко-
повстань і несе загрозу посилення консерватив- номічна орієнтація Марокко на Європейський Союз та
них/фундаменталістських режимів. середземноморські країни дозволяє будувати надійні
та в багатьох аспектах паритетні відносини з ними.
Окремим аспектом ситуації в регіоні є наявність ши-
рокої мережі терористичних центрів та угруповань, Товарообіг з Україною становить близько 550 млн
які діють окремо чи в певній злагоді, і є крайнім ви- дол., з них понад 420 млн – український товарний екс-
явом ісламського фундаменталізму як правого (кон- порт (65% зернові, 5% металургійна продукція), екс-
сервативного) крила політичного ісламу. порт послуг – 15 млн. Що стосується імпорту, то він
складається з одягу і взуття (25%) та рибної продукції
ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В РЕГІОНІ (8%). Відносини з Марокко потенційно важливі як з
країною – основним союзником США поза НАТО
У зовнішній політиці України країни Північної Африки (Major Non NATO Ally) та однією з небагатьох в араб-
традиційно займають помітне місце як споживачі екс- ському світі, котра традиційно підтримує відносини з
портних товарів та послуг з незмінно позитивним Ізраїлем. Активний розвиток авіабудування та сфери
сальдо, а також постачальники туристичних послуг інноваційних технологій є постійно цікавим для спів-
(Єгипет, Туніс). робітництва Україні.
У п’яти з семи країн субрегіону діють посольства Фактор невизнаної більшістю країн світу, ООН та
України (крім Судану та Мавританії).20 На певному ета- Африканським Союзом (але толерованої США та
пі країни субрегіону кваліфікувалися в якості альтер- Францією) анексії Іспанської Сахари та використання її
нативного постачальника вуглеводнів в Україну. в економічних інтересах має постійно враховуватися
українською стороною.
Попри історичну спорідненість, вагомі об’єднавчі релі-
гійний, історичний та мовний фактори, країни ВВП Алжирської Народно-Демократичної Рес-
Північної Африки мають суттєві відмінності, які віді- публіки вдвічі перевищує український (та мароккан-
грають роль у визначенні можливостей та потреб ський) насамперед за рахунок видобутку вуглеводнів
України у розвитку відносин з ними. (шостий в світі експортер газу, видобувається понад
50 млн тон нафти, які постачаються транс-середзем-
Мавританія з населенням 4,5 млн. обіймає 142 місце номорськими трубопроводами в країни ЄС). Алжир –
в світі за рівнем ВВП, її економіка тримається на екс- найбільша в Африці та десята в світі держава за тери-
порті залізної руди і примітивному тваринництві. торією з населенням понад 40 млн. Тут розвинута
Економічна ситуація в країні погіршується внаслідок структура середньої та вищої освіти, соціального за-
етнічного протистояння (витіснення корінних афри- безпечення, достатньо потужне сільське господар-
канських племен або їх примусова арабізація) та по- ство, промисловість. У політичному житті домінує ар-
дальшого опустелення. Триває еміграція, насамперед мія, внутрішня безпека контролюється жорсткими
у Францію та Іспанію. Певні прибутки Мавританія от- діями поліції, зокрема з огляду на сильне ісламістське
римує від надання дозволу на промисловий вилов ри- підпілля, яке вчиняє акти терору. Останнє перешкод-
би у своїй виключній економічній зоні Атлантики. Цим жає розвиткові туризму, для якого тут хороші природ-
упродовж останніх 80 років активно користувалися ні умови.
українські судна, які останнім часом переходять під
прапор інших країн, але використовують українські Туніс – найменша за площею країна ПА з населенням
екіпажі. 12 млн і близьким до українського ВВП на душу насе-
лення. Тут добувають до 6 млн тон нафти на рік, зна-
Український експорт в Мавританію – понад 70 млн чна частина якої йде на експорт. Швидко розповсю-
дол, з яких 90% – зернові, 5% – м’ясо і птиця, за не- джується зелена енергетика (вітрова і сонячна),
значного імпорту (рибні продукти та обслуговування розвинутий туризм (7-8% ВВП). У якості країни-заво-
змінних екіпажів-громадян України для рибальських дія Арабської весни та найбільш успішного її бенефі-
траулерів). циара Туніс отримав в очах євроатлантичної спільноти
статус привілейованого партнера, йому надається по-
Сусідня з Мавританією Марокко є значно потуж- літична та технічна допомога у реформуванні та
нішою й впливовішою державою. Населення переви- управлінні.
щує 35 млн, а територія (з анексованою Іспанською
Сахарою) – понад 700 тис. км. кв. ВВП на душу насе- Україна – помітний для Тунісу постачальник вітчизня-
лення близький до українського, країна повністю за- ної сировини (бл. 400 млн дол., з них 70% агропро-
безпечує себе та експортує вуглеводні, є третім у світі дукції, 15% – метал), експортує, натомість, готову про-
дукцію – акумулятори, компресори, автошини, одяг.
Туніс – великий туристичний центр, який намагаються
20 На даному етапі, через громадянську війну в Лівії, посольство дестабілізувати міжнародні ісламістські мережі шля-
тимчасово здійснює діяльність з сусіднього Тунісу. хом терактів та інформаційного залякування.
63
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
Єгипет традиційно імпортував з України продукти В усіх країнах ПА Україна уявляється у двох проти-
харчування (зернові, олію, цукор, борошно тощо), лежних образах. Це держава, де можна здобути якіс-
метали, вантажні автомобілі (зокрема автомобілі ну і порівняно дешеву вищу освіту, досить толерант-
КРАЗ для військових цілей), літаки «Антонов», трак- не до іноземців європейське населення і непогані
тори та агрознаряддя. На початку 2000-х років умови для їхнього життя, де виробляються якісні
Україна отримала контракти на видобування нафти продукти харчування і доступні для опанування ма-
(два блоки у Західній пустелі, компанія Нафтогаз), ви- шини і механізми, зокрема військова техніка, де вста-
грала контракт на запуск супутника Egyptsat 1. новилися звичні для ПА соціальні відносини включ-
Поступово ці здобутки було втрачено з огляду на від- но з побутовою корупцією, культурою домовленостей,
сутність цілеспрямованих і прозорих дій українських заплутаним і, отже, необов’язковим законодавством
64
КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ
тощо. Водночас це держава, яка не змогла утворити конкурентів та можливих союзників на північ-
міцні інститути і вести передбачувану політику, яка з но-африканських ринках. Постійним суперником
власної вини стала жертвою агресивного сусіда, яка за ціновим та номенклатурним параметрами є
«занадто демократична» і не гарантує керівництву Російська Федерація, яка намагається витісняти
можливості управляти на власний розсуд (що збли- Україну з усіх ринків з використанням політичних
жує її з «ворожими ісламові США та Європою»). В ос- важелів. При цьому керівництво РФ просуває у су-
танні роки, у зв’язку з активним проникненням РФ в брегіоні, як і в світі в цілому, наратив про Україну
Єгипет, Лівію, Алжир, Судан тут створилося певне як державу-невдаху, некеровану і безвідповідаль-
політичне несприйняття України, яке фіксується в ну у бізнесі. Україна здатна конкурувати з РФ у го-
міжнародних інституціях. Атмосфера двосторонніх ловних експортних товарах, агропродукції та ме-
відносин сьогодні докорінно відмінна від тієї, що па- талах, малоконкурентна у ВТС. Інтереси країн ЄС,
нувала 15-20 років тому. США, частково КНР та України практично не пере-
тинаються, за винятком ІТ, де відчутний вплив
У разі відмови від реалізації нової стратегії взаємодії Китаю. Українські компанії могли б взаємодіяти, в
України з державами Північної Африки частка традицій- якості молодших партнерів, з компаніями країн
них українських продуктів на місцевих ринках буде далі ЄС та США на складних чи обмежених ринках.
зменшуватися, можливості впливати на їхню політику
далі звужуватимуться, а сама українська економіка втра- 4. Враховуючи значний вплив терористичних та екс-
чатиме прибутки і здатність до оновлення і диверсифі- тремістських організацій в субрегіоні та імовір-
кації. Країни ПА будуть дедалі більше піддаватися впли- ність їх проникнення в Україну, необхідно постій-
ву перелічених зовнішніх сил для протистояння но відслідковувати політичні та соціальні процеси
нелегальній міграції, екстремістським ідеологіям та ор- в регіоні, що є питанням національної безпеки.
ганізаціям, отримання енергетичних та сировинних ре-
сурсів, дешевої робочої сили. Субрегіон перетворюється 5. Посилити торговельно-економічну складову.
на місце економічного та політико-безпекового проти- Виходячи з того, що країни ПА є перспективним і,
стояння між Євроатлантичним та російсько-китайським за рядом позицій, найвигіднішим ринком для тра-
вибором, що стає додатковим raison d’etre для фунда- диційних українських товарів, саме торгівля є най-
менталістських рухів і тероризму. кращим способом відвоювати втрачені політичні
позиції. Спорідненість субрегіону в потребах у то-
варах і послугах, з одного боку, та існування в
Україні мережі галузевих асоціацій та обласних
РЕКОМЕНДАЦІЇ торговельних палат, з другого боку, дають можли-
вість для українських експортерів уникати взаєм-
1. Вимагає суттєвого професійного посилення склад ної конкуренції і стратегічно вибудовувати перехід
українських ПУ , який би був кількісно та якісно го- від суто сировинного до структурованого експор-
товий до активного розвитку відносин з такими ту в ПА, кооперації з місцевими виробниками/ди-
потенційним и ринкам та активізації двосторонніх стриб’юторами тощо.
політичних відносин.
6. Значною часткою експорту може бути надання ви-
2. Необхідно посилити координацію між МЗС та щої освіти, насамперед у сферах медицині, інже-
МРЕТ, Торгово-промислової палати України, галу- нерії, харчових технологіях, металургії, машино-
зевими асоціаціями, великими державними ком- будуванні, а останнім часом – комп’ютерній сфері.
паніями тощо з метою комплексного підходу до Водночас держава має передбачити більш прозо-
співробітництва в регіоні. Доцільно вивчити мож- ру і активну систему запрошення іноземних сту-
ливість створення Команди ПАБС (Північна дентів включно з наданням стипендій із залучен-
Африка – Близький Схід) під егідою МЗС для пов- ням мережі посольств України в субрегіоні.
ноцінного повернення в регіон на новій основі. Як
і в інших випадках взаємодії України з великими 7. Особливим елементом привабливості має стати
країнами чи субрегіонами успіх може бути досяг- військово-технічне співробітництво та військове
нутий лише на основі створення комплексного навчання. Новий досвід набутий ЗСУ може бути
міжвідомчого механізму із залученням бізнесу та цікавим низці країн регіону, як на рівні базової під-
неурядових центрів за умови утворення відповід- готовки, так і офіцерських курсів підвищення ква-
ного спеціалізованого підрозділу в Міністерстві ліфікації. При цьому важливим є пов’язання сьо-
розвитку економіки, торгівлі і агровиробництва. годення з традиціями, оскільки чимало військових
керівників країн ПА свого часу навчалися саме в
3. Важливим є визначення суперників, поміркованих Україні.
65
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
66
КРАЇНИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ
ніка, танки, БТР, артилерійське та стрілецьке озброєн- У національному дискурсі єврейської нації, українська
ня, транспортна авіація, ракетна зброя (є перші успіш- нація ототожнюється з єврейськими погромами на цій
ні контракти), розвідувальні дрони широко території в період визвольної війни 1648-1654 років,
закуповуються місцевими урядами. Авторитет України численних антицарських та антипольських повстань
на ринку був суттєво підірваний корупційним сканда- (насамперед Коліївщина), Української Народної
лом з постачання БТР на початку 2000-их років, однак Республіки в усіх її формах у 1917-1920 роках, антира-
за результатами бойових дій на Сході України він від- дянського збройного опору періоду ІІ Світової війни
новився. (ОУН тощо). Саме українцям приписуються активна і
добровільна участь у знищенні євреїв нацистами на
Так само можуть пропонуватися послуги у вищій та окупованих територіях та в численних концтаборах.
професійній освіті. Очевидним викликом при цьому є Істориками документально доведена відсутність осо-
терористична/фундаменталістська загроза, пов’язана бливого «українського антисемітизму» як в далекому
з приїздом великої кількості студентів з БС. Як заува- минулому, так і в сьогоденній Українській державі, але
жують вітчизняні аналітики, намагаючись збільшува- ці висновки не стали домінуючими в суспільстві
ти експорт товарів та послуг, слід якомога менше ім- Ізраїлю та єврейській світовій діаспорі.
портувати проблем, що вимагає відповідної
підготовки розвідувального товариства та адміністра- Враховуючи вагомий вплив Ізраїлю в провідних світо-
тивних органів в Україні. вих державах – союзниках України (США, Франції,
Великої Британії, Німеччини, Нідерландів тощо), робо-
Домігшись активізації торговельно-економічного, гу- та над подоланням згаданих стереотипів набуває осо-
манітарного та військово-технічного співробітництва, бливого значення. Нею мають займатися не лише ака-
Україна набуде можливості піднімати питання про по- демічні установи, Інститут національної пам’яті, а й
літичну взаємодію, зокрема щодо оцінок російської урядові відомства в сфері освіти, культури, інформа-
агресії проти України на міжнародній арені. Постановці ції, Верховна Рада України та відповідна парламент-
цього питання має передувати активна дипломатична ська група дружби, дипломатична служба, Офіс
робота. На сьогодні на Близькому Сході діє 9 по- Президента України.
сольств (місія в Сирії заморожена) та ряд почесних
консульств, кількість фахівців-арабістів у вітчизняно- РЕКОМЕНДАЦІЇ
му дипкорпусі поступово зростає.
1. Завдяки особливій ролі в енергетичній безпеці сві-
Констатуючи безпекову та сировинну (а отже й полі- ту дестабілізація країн БС має неспівмірно великі
тичну та економічну) нестабільність БС, в цілому не політичні та економічні наслідки, що робить тор-
слід виключати й позитивної динаміки, пов’язаної з говельно-економічні позиції України в регіоні за-
поступовим (силовим) замиренням у Сирії та, головне, лежними і непередбачуваними. Ця залежність мо-
з планами КНР щодо створення мережі опорних пунк- же бути зменшена виходом у сектори, незалежні
тів свого мега-проекту «Пояс і Шлях», в якому від криз: військово-технічне співробітництво і по-
Близькому Сходові відведено особливу роль. Вже сьо- стачання озброєнь, ІТ, охорона здоров’я, освіта,
годні КНР потужно присутня в Ірані, Саудівській Аравії будівництво. Вимагає посилення участь України в
та ОАЄ, має плани на вихід на середземноморське уз- місцевих виставках ВТК. У країнах БС Україну де-
бережжя та щільно співробітничає з Ізраїлем і далі частіше бачать як місце рекреаційного туриз-
Туреччиною. му та оздоровлення (Моршин, Трускавець), що
можливо і вигідно активніше пропагувати.
Особливу роль в регіоні відіграє Держава Ізраїль.
Феномен відтворення держави і нації на землі, де во- 2. Для зміцнення позицій на БС українська сторона
на не існувала майже дві тисячі років, встояла у проти- та бізнес мають вивчати і запозичувати досвід
стоянні з переважаючим чисельно чужорідним серед- Ізраїлю та Туреччини, активно моніторити дії
овищем став своєрідним зразком для дослідження США, ФРН, Франції, Великої Британії,
академічною спільнотою та громадськістю України в Європейського Союзу. Останній особливо актив-
світлі опору російській агресії. Часто лунають голоси ний у близькосхідному врегулюванні та, мимоволі
про подібність доль двох народів і, отже, об’єктивну в сирійському конфлікті. Слід невідкладно вивчи-
підтримку з боку Ізраїлю. ти просування КНР у країнах БС і намагатися при-
єднатися до таких проектів.
Насправді такої підтримки нема і не може бути в ог-
лядному майбутньому. Попри те, що вихідці з України 3. Подальше просування товарів і послуг в БС галь-
становлять, за різними даними, від 5 до 8% населення мується браком фахівців зі знанням мови, культу-
Ізраїлю, не меншу частку становлять вихідці з РФ, ри, практик регіону. Потрібно активніше залучати
Кавказу, Білорусі, що нівелює «українське лобі». до цієї діяльності вихідців зі змішаних сімей, пред-
Згадані вихідці, до того ж, в значній мірі вважають се- ставників місцевих етносів, що здавна успішно
бе «громадянами Радянського Союзу», а не виниклих практикують США, посилити вітчизняну наукову й
на його руїнах незалежних держав. освітню орієнталістику й арабістику.
67
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
68
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
І РЕКОМЕНДАЦІЇ
70
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
С. Корсунський, директор Дипломатичної академії О. Хара, заступник голови правління БО «Інститут стра-
України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України (ДАУ) тегічних чорноморських досліджень»
71
ФОНД ІМ. ФРІДРІХА ЕБЕРТА – КОНЦЕПЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2019 РОКУ)
72
РЕДАКТОРИ: ВИХІДНІ ДАНІ
Сергій Корсунський, директор Дипломатичної академії Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні
України ім. Геннадія Удовенка при МЗС України
Марсель Рьотіг | Директор Представництва Фонду в
Євгенія Габер, заступник директора Дипломатичної Україні і Белорусі
академії України ім. Геннадія Удовенка при МЗС вул. Пушкінська, 34, м. Київ, 01004, Україна
України Тел.: +38-044-234-00-38 | Факс: +38-044-451-40-31
ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ:
Дана публікація підготовлена в рамках проекту «Концепція зовнішньої політики України», який здійснюється
Дипломатичною академією України ім. Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ за підтримки
Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі та у співпраці з UA: Ukraine Analytica
Цілісна зовнішня політика України Успіхи на економічному напрямі Досягнення успіху на ключовому,
має включати три головні напря- вимагають принципового визна- російському напрямі вимагає кри-
ми: (1) відносини з Російською Фе- чення сфер відповідальності ди- тичного аналізу українсько-росій-
дерацією як агресором і перспек- пломатичного та економічного ві- ських відносин упродовж останніх
тива їх модифікації в майбутньому; домств та сучасного алгоритму десятиліть, бачення реалій та пер-
(2) інтеграція в європейські та єв- взаємодії двох потужних інстру- спектив закінчення російсько-у-
роатлантичні структури та зміц- ментів економічної взаємодії та країнської війни, подальшого існу-
нення взаємодії з демократичним входження в світові мережі тор- вання двох сусідніх держав і
світом; (3) економічні та торговель- гівлі і послуг. Важливим компонен- суспільств
ні інтереси в світі і їх політичне та том у цьому питанні є активна
дипломатичне забезпечення. діяльність інструменту Торговель-
ного представника України.