Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Історичний факультет

МУЗЕЙНО-АРХІВНА
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Щоденник

Для студентів ІІ курсу

спеціальністі 032 «Історія та археологія»
Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Студент Иваненко Владислав Вячеславович

(прізвище, ім’я, по батькові)

Група ІС-24

Харків – 2020
 ЗМІСТ

Основні положення ……………………………………………………………3

Програма практики ……………………………………………………………4
День 1. ………………………………………………………………………….5
День 2. ………………………………………………………………………….6
День 3. ………………………………………………………………………….7
День 4. ………………………………………………………………………….8
День 5. ………………………………………………………………………….9
День 6. ………………………………………………………………………….10
День 7. ………………………………………………………………………….11
День 8. ………………………………………………………………………….12
День 9. ………………………………………………………………………….13
День 10. …………………………………………………………………………14
День 11. ..………………………………………………………………………..15
День 12.………………………………………………………………………….16
День 13. …………………………………………………………………… …..17
День 14. …………………………………………………………………………18
День 15. ….………………………………………………………………………19

Висновок керівника практики ………………………………………………..20

 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАКТИКИ

1. Музейно-архівна практика розпочинається установчою конференцією.

2. Перед початком практики студент повинен ознайомитися з
інструктажем керівника практики з техніки безпеки та охорони праці,
специфікою роботи закладів, на базі яких буде проводитися практика,
особливостях занять, що будуть проводитися під час практики.
3. На початку практики студент отримує від керівника практики
програму, щоденник та індивідуальне завдання.
4. Основні вимоги, методичні рекомендації щодо змісту проходження
практики, складання звітної документації, інструктивні матеріали та
інше викладені у методичному посібнику: «Музейно-архівна
виробнича практика студентів історичних факультетів університетів.
Практикум / Уклад. С. М. Куделко, О. Г. Павлова. – Х. : ХНУ імені В.
Н. Каразіна, 2012. – 84 с.»
5. Під час проходження практики студент зобов’язаний суворо
дотримуватися техніки безпеки та пожежної профілактики.
6. Звіт про проходження практики студент складає відповідно до
програми практики й додаткових вказівок керівника практики.
7. Навчальна практика студента оцінюється за Болонською системою й
враховується при призначенні стипендії нарівні з іншими
дисциплінами навчального циклу.
8. Завершується музейно-архівна практика звітною конференцією,
презентацією результатів практики та заліком.
9. Студент, що не виконав вимог практики й дістав незадовільну оцінку
під час захисту, відраховується з навчального закладу.
 ПРОГРАМА ПРАКТИКИ

№ заходи дата Час початку

1 Вступна бесіда. Інструктаж з техніки безпеки.

Визначення завдань практики та індивідуальних
проектів.
2

10

11

12

13

14

15

15

17

18

19

20 Робота над оформленням звітної документації.

21 Звітна конференція
ДЕНЬ 1.___________________________________________________________

1.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики: Державний Архів Харківської області.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

1.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Історія Державного архіву Харківської області бере початок з часу
заснування у 1880 р. історичного архіву членами Історико-філологічного
товариства Харківського університету. Хранителем архіву, а пізніше
завідувачем Харківського історичного архіву було обрано і затверджено на
Раді Харківського університету Д.І. Багалія. В історичному архіві у різний
період працювали видатні архівісти П.С. Єфименко, О.Я. Єфименко, Є.М.
Іванов, А.С. Лебєдєв, М.Є. Халанський, Д.П. Міллер, А.П. Твердохлєбов та
ін. Їм належить видатна роль в збільшенні документального багатства
Харківського історичного архіву в 1883-1917 рр., в створенні і збереженні
документів архівного фонду Харківської губернії в 1918-1922 рр. З 29 червня
1960 р. архівні установи виведені з системи МВС УРСР, а обласний
державний архів був підпорядкований архівному відділу виконавчого
комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих. На підставі наказу
Головного Архівного управління при РМ УСРС № 67 від 07.08.1980 р. та
«Положення про Державний архівний фонд СРСР» з 1980 р. архів було
перейменовано у Державний архів Харківської області. У вересні 1988 р.
архівні відділи при облвиконкомах ліквідовано, Держархів Харківської
області був підпорядкований виконавчому комітету Харківської обласної
ради депутатів трудящих і став органом управління архівною справою на
території області. Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 27
серпня 1991 року «Про передачу архівів Компартії України», наказом
Головархіву від 28 серпня 1991 року «Про організацію прийому на державне
зберігання архівів Компартії України» та рішення Харківського
облвиконкому до складу Державного архіву були віднесені фонди
колишнього партійного архіву Харківського обкому КПУ.
1.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
сьогодні ми дізналися історію державного архіву Харківської області, який
має важливу роль в становленні архівної справи у Харкові.
ДЕНЬ 2.___________________________________________________________
2.1 Організаційні відомості
Місце проходження практики Державний Архів Харківської області.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

2.2 Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Архів має Документи дорадянського періоду, а також Документи
радянського періоду та періоду незалежності. Найбільший інтерес мають
бази даних  «Соціальні групи населення у ревізьких казках (ф.31, оп.141)»,
«Громадяни, що були розкуркулені в 1920 – 1930-х рр.» та  «Покажчик до
метричних книг (церкви різних повітів Харківської губернії за 1749 -1890
роки, ф. 40, oп. 105, 109, 110, 112, 113)». Науково-довідкова бібліотека
зберігає 34564 книги, брошур, 9 900 журналів, 5 006 підшивок річних
комплектів газет. А також довідкові видання: енциклопедії, словники,
довідники, в т.ч. з адміністративно-територіального поділу Харківської
губернії, округу, області, путівники по державних архівах, краєзнавча
література.
архів має в своєму розпорядженні величезну кількість фондів: Фонді
дореволюційні офіційного походження- 609, одиниць зберігання - 616372
одиниць збереження та 11 особливих фондів, а також радянські Фонди
офіційного походження – 4002 фондів, 1714952 одиниць збереження.

2.3 Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися, що архів володіє величезною кількістю архівних
одиниць найрізноманітнішої тематики, які доступні для ознайомлення будь-
якому охочому.
ДЕНЬ 3.___________________________________________________________

3.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики: Державний Архів Харківської області.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

3.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Архів має комп’ютерну базу даних, у якому зібрані більшість архівних
фондів Державного архіву Харківської області. База даних має багато
інтересних фондів, але серед них виділяються:
1. Громадяни, що були вивезені на примусові роботи до фашистської
Німеччини (м. Харків, Харківська область) – 94807 прізвищ.
2. Громадяни, що були розкуркулені в 1920 – 1930-х рр. – 46824 прізвища.
3. Покажчик до метричних книг (церкви різних повітів Харківської губернії
за 1749 – 1890 роки, ф.40, оп. 105, 109, 110, 112,113) – 40029 записів.
4. Соціальні групи населення у ревізьких казках (ф.31, оп.141) – 56705
записів. Крім цього, в комп’ютерній базі даних архіву багато інших
інтересних фондів – їх близько 20000.
3.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися, що фонд має велику комп’ютерну базу даних, у якій
зібрана велика частина фондів усього архіву. Завдяки цьому доступ до
інформації став ще легшим, ніж 20 років тому.
ДЕНЬ 4.___________________________________________________________

4.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики: Російський державний історичний архів.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

4.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Російський державний історичний архів (РГИА) - найбільший архів в Європі
і один з найбільших в світі. У ньому відклалося більше 7 мільйонів одиниць
зберігання, з яких 6,5 мільйона - документи з історії Російської імперії. РГИА
є об'єктом уваги ЮНЕСКО і надбанням всього людства. Указом Президента
РФ від 6 листопада 1993 року РГИА включений до Державного звід особливо
цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації. Архив
был основан в 1925 году как Ленинградский центральный исторический
архив, на базе Ленинградских отделений ЦЕНТРАРХИВА СССР, который в
свою очередь был основан тремя годами раньше. В этих секциях материалы,
в будущем сформировавшие РГИА, хранились во II (юридическом)
отделении, секции народного хозяйства и др. В 1924 году эти материалы
были на время перевезены в Москву, как часть так называемого
Петроградского историко-революционного архива.

В 1929 году Ленинградский и Московский государственный исторический

архивы были объединены в Центральный Исторический Архив СССР, в
составе которого действовало Ленинградское отделение (ЛОЦИА),
разделенное на 4 отделения: народного хозяйства, политики и права,
культуры и быта и армии и флота, а в 1934 г. на базе этих архивных
отделений ЛОЦИА были созданы независимые архивы (Архив народного
хозяйства, Архив внутренней политики, культуры и быта), позже с 1936 года
ставшие центральными. В 1941 на их основе был создан Центральный
государственный исторический архив Ленинграда (ЦГИАЛ) и
Государственный исторический архив Ленинградской области (ГИАЛО)
МВД СССР.
В 1992 году архив получил своё прежнее название — Российский
государственный исторический архив. В 1993 году был включен в
Государственный свод особо ценных объектов культурного наследия
народов Российской Федерации.

4.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
__________________________________________________________________
сьогодні ми дізналися про історію одного найбільшого архіву в російській
федерації і у всій Європі. Тільки знаючи його історію можна зробити
висновки про значущість цього архіву для всієї історичної науки.
ДЕНЬ 5.___________________________________________________________

5.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський державний історичний архів.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

5.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Архів постійно проводить віртуальні виставки, завдяки яким можливо
ознайомитися з даними архіву в електронному вигляді. Одними з найбільш
інформативних є виставки "П.А. Столипін і його реформи”, "Романови на
службі Батьківщині. До 400-річчя дому Романових”, "Історія Російської
благодійності", Документи РГИА на віртуальній виставці в РГАСПИ
"Революційні події 1917 року і долі російського козацтва" та віртуальна
виставка "Сузір'я російського балету" до 200-річчя Маріуса Івановича Петіпа.
5.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися, що Російський державний історичний архів є
сучасним закладом, який йде в ногу з часом. Віртуальні виставки дуже
важливі для ознайомлення з фондами в період пандемії, а так само подібні
виставки можуть залучити молоде покоління, яке цікавляться історією, або
проводять якусь роботу в історичній науці.
ДЕНЬ 6.___________________________________________________________

6.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський державний історичний архів.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)
 6.2. Тема заняття
(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Архівосховища РГИА розташовані в спеціально побудованому корпусі
комплексу будівель архіву. Сховища оснащені мобільними металевими
стелажами і мають кілька рубежів захисту. У приміщеннях архівосховищ
працює система клімат-контролю. Лабораторіями відділу забезпечення
збереженості документів ведеться моніторинг кліматичних умов зберігання,
мікробіологічного стану повітряного середовища, мікробіологічного та
фізико-хімічного стану архівних документів, а також постійний контроль за
екологічним станом повітря в сховищах (наявність руйнують основу
документа і носій тексту шкідливих домішок). На планетарному сканері
SupraScan проводяться роботи з оцифрування унікальних документів, на
приладі «Експерт» виконується цифрова і фотореставрація згасаючих і
малоконтрастних текстів і фотографій, а також проводиться експертиза
справжності архівних документів. Всі дослідження і роботи проводяться на
новітньому обладнанні, використовуються сучасні методики.

6.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися, що архів є дуже технологічним та має усі сучасні
технології, завдяки яким можна зберігати фонди, не боячись за їх
збереження.
ДЕНЬ 7.___________________________________________________________

7.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський державний історичний архів.
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

7.2.
7.3. Тема заняття
(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Лаборатория микрофильмирования и реставрации документов проводит
работы по созданию страхового фонда и фонда пользования на особо ценные
документы РГИА, включая следующие работы: съемка и копирование
микрофильмов на рулонной пленке 35 мм, съемка микрофильмов на
микрофишах, реставрация микрофильмов. Выполняется копирование
документов цифровым способом. Целый комплекс работ проводится по
улучшению физического состояния архивных документов и печатных
изданий: дезинфекция парами формалина, полистная очистка дел биоцидом,
реставрация стандартных и крупноформатных документов, нейтрализация и
консервация документов на специальном оборудовании, изготовление
контейнеров из полиэфирной пленки для хранения документов, переплет
архивных документов и библиотечных изданий, брошюровочные работы
различных видов, а также изготовление первичных средств хранения
архивных документов и печатных изданий (папки, контейнеры, микротеки).
7.4. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми ще більш дізналися про особливості роботи архіву. Він має
багато способів збереження своїх фондів, і навіть при форс-мажорі є усі
шанси зберегти важливу інформацію, які це фонди мають
ДЕНЬ 8.___________________________________________________________

8.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський Державний архів давніх актів
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

8.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
РГАДА у його сучасному вигляді склався на базі п'яти дореволюційних
архівів:
1. Московського архіву Міністерства юстиції
2. Московського головного архіву Міністерства закордонних справ
3. Санкт-Петербурзького Державного архіву Міністерства закордонних
справ
4. Московського відділення Спільного архіву Міністерства
Імператорського двору
5. Архіву Межовий канцелярії
Особливу цінність мають документи з Державного Древлехранилища хартій і
рукописів - близько 400 одиниць зберігання. Це залишки архівів великих і
удільних князів, архівів Великого Новгорода і Пскова, московського
великокнязівського архіву і так званого Царського архіву XVI в.
Найдавнішим документом архіву є договірна грамота Великого Новгорода з
великим князем тверським і володимирським Ярославом Ярославичем 1264
року. В архіві зберігаються списки (копії) Руської Правди, Судебника 1497
Івана III (єдиний відомий науці список), Судебника Івана IV 1550 року, а
також справжній стовпець Соборне уложення 1649 року.
Архів має невелику електрону базу даних, яка має в своєму розпорядженні
“Посольские книги конца XV - начала XVIII вв.”.

8.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися про цікавішу історію одного з самих старих архівів
Російської Федерації, який займає важливе місце серед інших архіві Східної
Європи.
ДЕНЬ 9.___________________________________________________________

9.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський Державний архів давніх актів
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

9.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Архів має невелику електрону базу даних, яка має в своєму розпорядженні
“Посольские книги конца XV - начала XVIII вв.”. За період з кінця XV до
початку XVIII ст. в Російському державному архіві давніх актів (Москва) в
фондах-колекціях Посольського наказу зберігається 766 посольських книг: з
них 178 - зі зв'язків Росії з країнами і народами Сходу, 588 - відображають
відносини нашої країни з Заходом. Зазначені джерела свідчать про постійні
дипломатичні зносини Росії з 17 іноземними державами (610 книг) і різними
національними територіями, згодом увійшли до складу Російської держави
(156 книг).
До 1995 року з 766 посольських книг, серед яких 47 копій, опубліковано
всього лише 153. Основна частина публікацій зосереджена в "Збірниках
Російського історичного товариства" минулого століття, а також різних
розрізнених виданнях, не завжди доступних дослідникам. Серійна публікація
посольських книг тільки починається і в справжніх умовах є досить
проблематичною, тому що вимагає значних коштів і часу.
Джерельна проблема класифікації та вивчення посольських книг - це
проблема масових джерел. База даних "Посольська КНИГИ кінця XV -
початку XVIII ст." призначена для забезпечення оперативного доступу до
інформації, що міститься в посольських книгах, в тому числі і не
опублікованих. У базі даних зберігається інформація про 1990
дипломатичних агентів, 766 архівних справах і 24 архівних фондах.

9.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Архів має невелику електрону базу даних, у ньому нараховується близько 24
архівних фондів, але дуже інтересних для вивчення. А для спеціалістів у цій
галузі дана електрона база даних є незамінною при вивченні проблематики
теми.
ДЕНЬ 10.__________________________________________________________

10.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Російський Державний архів давніх актів
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)
 10.2. Тема заняття
(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
РГАДА зберігає документи за період з ХI до початку ХХ ст. До складу
фондів архіву входять матеріали установ вищого, центрального і місцевого
управління Російської держави і Російської імперії, що існували до
адміністративних реформ кінця ХVIII - початку ХIХ ст. (Крім фондів колегій
- Адміралтейської, Іноземної і Військової), фонди центральних межових
установ Росії ХVIII - початку ХХ ст., Документи державних і громадських
діячів, діячів науки і культури, помісно-вотчинні, родові і монастирські
архіви, зібрання писемних пам'яток історії, культури і побуту російського та
інших народів Російської імперії, зборів вітчизняних і іноземних рукописних
книг, стародруків та рідкісних видань ХV-ХIХ ст.
10.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися, що архів має дуже різноманітні фонді. Архів має
документи за період з ХI до початку ХХ ст. Цей факт робить РГАДА
унікальним у своєму роді.
ДЕНЬ 11.__________________________________________________________

11.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Центральний державний історичний архів
України
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

11.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Ідея створення архіву для актових книг виникла серед членів Тимчасової
комісії для розгляду давніх актів і зустріла підтримку з боку
адміністративних кіл київського, подільського і волинського генерал-
губернаторства. 1849 р. генерал-губернатор направив у Петербург доповідну
записку, складену членом комісії М.Д. Іванишевим, про необхідність
створення архіву, в якій підкреслювалася юридична та історична цінність
актових книг. Питання було вирішено 1852 р. Всі установи, в яких
зберігалися актові книги, мали скласти на них описи і відправити їх у Київ.
Упродовж 1852-1854 рр. із повітових судів, казенних палат, городових
магістратів та інших установ 25-ти міст і містечок Київської, Подільської і
Волинської губерній надійшли 5833 книги і понад 453 тис. окремих
документів за минулі століття до 1799 р. включно. В наступні роки архів
прийняв із місцевих установ 50 книг, і з Київської Археографічної Комісії
1598 документів, із київських губернських установ, зокрема Київської
казенної палати і Київської губернської канцелярії надійшло понад 8,5 тис.
цивільних та 85 тис. кримінальних справ, переважно адміністративних і
судових установ Гетьманщини XVIII ст.; з Чернігівської казенної палати
одержано документи монастирів на маєтки, секуляризовані 1786 р. З 80-х рр.
XIX ст. КЦАДА за складом документів поділявся на три відділення: а)
основний комплекс – актові книги; б) окремі документи в кількості понад 456
тис.; в) документи фондів установ Гетьманщини XVIII ст., в основному
Київщини.
11.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися про початок створення Центрального державного
історичного архіву України, який має велике значення для Українського
архівознавства.
ДЕНЬ 12.__________________________________________________________

12.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Центральний державний історичний архів
України
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

12.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
повоєнні десятиліття в інформаційній сфері головним пріоритетом діяльності
архіву була підготовка тематичних збірників документів. Серед
документальних видань 1940-60-х рр.: «Революція 1905–1907 рр. в Україні»,
«Україна перед визвольною війною 1648–1654», «Український народ у
Вітчизняній війні 1812 року», «Устим Кармалюк», «Воссоединение Украины
с Россией: документы и материалы» (т. 1–3), «Документы об
освободительной войне украинского народа: 1648–1654», «Документи
Богдана Хмельницького: 1648–1657». У 1970-80-х рр. тематика
документальних публікацій обмежувалася майже виключно серіями з історії
робітничого і селянського рухів. У другій половині 1980-х — на початку
1990-х рр. тематика археографічних публікацій зосереджувалася на
ранньомодерній добі («Торгівля на Україні XIV – середина XVII ст.: Волинь і
Наддніпрянщина», «Описи Київського намісництва 70–80 років XVIII ст.:
описово-статистичні джерела»). Ранній Новий час залишився основним
хронологічним маркером у видавничій діяльності ЦДІАК України в роки
незалежності (корпусне видання «Архів Коша Нової Запорозької Січі: 1734–
1775», «Руська (Волинська) Метрика: регести документів Коронної
канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське та
Чернігівське воєводства): 1569–1673», «Книга Київського підкоморського
суду (1584–1644)», «Володимирський гродський суд: подокументні описи
актових книг, вип. 1: справи 1–5: 1566–1570», «Національно-визвольна війна
в Україні: 1648–1657: збірник за документами актових книг», ««Пакти і
Конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення)»,
«Сковорода Г.С. Ізраїльський Змій»).

Із 1992 року архів має сучасну назву: Центральний державний історичний

архів України, м. Київ. Таємні фонди (жандармських управлінь та відділень,
охоронних відділень, військових, судів, прокурорів, спеціальних комісій)
розсекречено й удоступнено для користувачів. Станом на поч. 2013 р. в архіві
зберігається 1618 фондів, і понад 1 млн. 300 тис. одиниця зберігання. Каталог
архіву (формується з 1954 р.) нараховує понад 1 млн. карток. Створюється
сучасна інформаційна система, функціонують облікові й тематичні локальні
бази даних.
12.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми продовжили дізнаватися про самий великий архів в Україні -
Центральний державний історичний архів України у місті Київ.
ДЕНЬ 13.__________________________________________________________

13.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Центральний державний історичний архів
України
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.

(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

13.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
У ЦДІАК України сконцентровано документи, що висвітлюють історію
нашої держави періоду її входження до складу Литви і Польщі (з ХІV до
кінця ХVІІІ ст.), Росії (з першої половини ХVІІ ст. до Лютневої революції
1917 р. в Росії). Важливе місце займають фонди установ Гетьманщини (друга
половина ХVІІ ст. - остання чверть ХVІІІ ст.). Найдавнішою пам'яткою
архіву є Євангеліє грецькою мовою на пергамені ХІІІ ст.; найстарішим
документом - грамота руського старости Отто з Пільче 1369 р. Давні
матеріали також зібрані в колекції документів Київської археографічної
комісії. Це - привілеї литовських князів і польських королів, універсали
українських гетьманів, грамоти російських царів, документи з
власноручними підписами визначних діячів України, Росії, інших країн.
Документи збірки складені 17 мовами (українською, російською, польською,
латинською, німецькою, французькою, старослов’янською, турецькою,
італійською, молдавською, арабською, вірменською, грецькою, китайською,
шведською, норвезькою, старосербською). Документи колекції відтворюють
середньовічну та нову історію українських земель.
Більшість документів архіву характеризує історію соціально-економічного і
політичного розвитку України ХІХ ст. - поч. ХХ ст. Найціннішу частину
документального зібрання ЦДІАК України складають актові книги судово-
адміністративних і станових установ Правобережної України - ґродських,
земських, підкоморських, конфедератських судів, магістратів і ратуш.
13.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися про різноманітність фондів архіву, у якому
зберігаються як документи польської доби, так і ХХ століття. Архів має
декілька документів, які мають важливе значення для розуміння історії усієї
Східної Європи.
ДЕНЬ 14.__________________________________________________________
14.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Центральний державний історичний архів

України
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

14.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Одним із найголовніших відділів архіву є Відділ забезпечення збереженості
документів, який забезпечує збереженість та веде облік профільних відділу
документів. Він:
1. здійснює науково-технічне опрацювання фондів;
2. проводить перевіряння наявності та фізичного стану документів,
підготовку та передавання їх на ремонт, реставрацію та профілактичне
оброблення;
3. приймає на державне зберігання профільні відділу документи або їх
копії від установ, громадських організацій і громадян;
організовує створення страхового фонду;
4. надає консультативну та методичну допомогу з питань забезпечення
збереженості документів.
Відділ забезпечення збереженості документів є фондовим відділом, який
зберігає документи, що утворилися у ході діяльності установ та організацій,
які існували на території Правобережної, Слобідської, Лівобережної та
Південної України з кінця ХVІІІ ст. до 1917 р., документи приватних,
станових та інших корпоративних архівів; колекції документів;
документальні пам’ятки історії та культури, документи особового
походження, що надійшли у власність держави.

До відділу входять сектор зберігання фондів адміністративних,

жандармських, освітніх установ та сектор зберігання фондів
адміністративних, судових, релігійних установ.
 14.3 Висновки
Сьогодні ми дізналися один з найголовніших відділів архіву, завдяки якому
можливе збереження старих документів, які мають специфічну форму
збереження через свій вік.
ДЕНЬ 15.__________________________________________________________

15.1. Організаційні відомості

Місце проходження практики Центральний державний історичний архів
України
Відповідальна особа від установи: кандидат історичних наук, доцент Сергій
Сергійович Кушнарьов.
(прізвище, ім’я, по батькові, посада, освіта, стаж)

15.2. Тема заняття

(зміст розповіді, найбільш цікаві відомості)
Важливим джерелом для вивчення економічних, політичних, суспільних,
культурно-освітніх і релігійних відносин як України, так і Польщі, Беларусі,
Литви, Латвії ХVІ - початку ХХ ст. є родові й особові фонди магнатів та
шляхти Правобережної України - Браницьких, Ворцелів, Ганських,
Гіжицьких, Дуніних-Борковських, Замойських, Корняктів, Лєдоховських,
Любомирських, Мнішків, Плятерів де Броель, Понятовських, Потоцьких,
Радзивілів, Жевуських, Сапєг, Тарнавських, Терлецьких та великих
українських землевласників Галаганів, Мокрієвичів, Скоропадських,
Стороженків, Сулим, Терещенків, Ханенків та ін. Документи, які в окремих
фондах сягають ХІV і ХV ст., висвітлюють історію магнатських латифундій і
шляхетського землеволодіння в Україні, структуру фільваркового
господарства, внутрішнє життя і зовнішні зв’язки латифундій, розкривають
господарські і юридичні взаємовідносини землевласників.
15.3. Висновки
(рекомендації, зауваження, побажання, враження щодо проведеного заходу)
Сьогодні ми дізналися про одні із самих цікавих фондів архіву – фонди
магнатів та шляхти, завдяки яким можливо вивчення економічних,
політичних, суспільних, культурно-освітніх і релігійних відносин як України,
так і Польщі, Бєларусі, Литви, Латвії ХVІ - початку ХХ ст.
Висновок керівника практики від кафедри про роботу студента:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Керівник практики від кафедри: _________________________________

Залікова оцінка з практики: _____________________________________

«____» ________________ 20__ р.

Завідувач кафедри _______________________