Коли тригранні наконечники для стріл робили з заліза, їх зазвичай відливали в формах.

На Алтаї
держаки, на які вони кріпилися, прикрашали сильно стилізованими зображеннями змії або пір'я,
виконаними чорної або червоною фарбою. На луки натягували сухожилля і носили їх в сагайдаках
(горить) разом зі стрілами (фото 7). У сагайдака була зазвичай дерев'яна основа, покрита
дорогоцінними металами або шкірою, прикрашеної тисненими візерунками найбільшою тонкощі і
складності - від зооморфічні малюнків до геометричних орнаментів. Мисливці використовували
ласо, зроблене з сухожиль, в той час як воїни зазвичай носили меч. Мечі часто повторювали за
формою перські клинки, а їх рукоятки були прикрашені хитромудрими перськими візерунками,
хоча іноді вони закінчувалися фігуркою або головою тварини, виконаної в скіфської манері.
Залежно від періоду клинки були або бронзові, або залізні, але піхви були оброблені тонкими
смужками золота з майстерною карбуванням, часто інкрустованими слоновою кісткою, стразами
або дорогоцінними каменями (фото 13). Піхви були забезпечені гачком, для того щоб
прикріплювати ланцюжок або ремінець, який тримав їх на поясі власника. Кинджали, або акінак,
мали ефеси в формі серця і також несли на собі печатку перського впливу. Списами користувалися
іноді, але багато воїнів носили сорочки, зроблені з металевих лусок і прикрашені на грудях
орнаментом. На більш ранніх зразках лусочки були з бронзи, пізніше - з заліза. В обох випадках
металева сорочка мала підкладку з червоного повсті. Шолом робили за таким же принципом, що і
сорочку, і він також мав повстяну підкладку, але після століть вожді, які явно виявляли схильність
до всього грецького, стали віддавати перевагу грецьким шоломів і нагрудники замість своїх
лускатих обладунків, а деякі навіть додавали до своєї екіпіровці і грецькі

ножні лати.

Коли скіфи їхали боротися, вони зазвичай носили круглі щити. Вони рідко перевищували 15
дюймів в діаметрі і були досить малі, щоб не заважати вершникові. У центрі вони мали прикраса
прекрасної роботи, зазвичай у вигляді тварини, яка була зроблена з золота і іноді оброблено
інкрустацією і дорогоцінним камінням (фото 9, 23-25). Знайдені в Пазирик щити були зовсім
іншими, і все ж вони близько нагадували ті, які були в руках скіфських воїнів,

зображених на чудовому золотом гребені, знайденому в Солохском похованні в центрі Росії. Так,
замість круглого диска воїни в Пазирик носили щит, зроблений з дерев'яної рами, обтягнуті
шкірою, прямокутний в підставі і закруглений зверху. Як ще одна відмінність, Пазирикськие щити
були абсолютно прості і, таким чином, знаходяться в числі тих дуже небагатьох предметів, які
кочівники намагалися прикрашати. Крім їх луків асиметричної форми, стріл і кинджалів, жодного
іншого зброї не було знайдено в Пазирик, так що до сих пір невідомо, до якої міри військове
спорядження алтайців було схоже на екіпіровку скіфів.