Основні методи експертизи та атрибуції скульптури

Після проголошеня незалежності через державний кордон України

стало переміщатись на багато більше товарів, ніж у радянські часи. І це не
тільки експортні та імпортні товари. Особливо в останній час Україна
приймає активну участь у різноманітних виставках, і це змушує митні органи
бути дуже пильними. Серед предметів мистецтва, які переміщуються через
митний кордон України особливе місце займає скульптура малих форм. У
практиці фахівців, що займаються експертизою, атрибуцією творів
мистецтва, чітко сформувалися загальні принципи діяльності. Вони
засновані на відповідній науковій підготовці, що виходить із знань історії
мистецтв, техніки і технології виготовлення художніх творів в історичному
контексті, історії суспільства і т.д., що визначає можливість зрозуміти
досліджуваний предмет.
Першою вимогою є вміння правильно побачити твір ретельний огляд,
при необхідності з використанням фізико-хімічних методів досліджень, за
допомогою якого вдається найбільше виявлення даних, а потім реєстрація їх
(документальна фіксація). Друге правило при інтерпретації результатів,
відчуття міри. Третє - здатність це правильно викласти. Експертиза та
атрибуція скульптури малої форми має свою специфіку, пов'язану з
технологією створення творів цього виду мистецтва. При дослідженні
гіпсової скульптури з метою визначення її оригінальності має значення
співвідношення образотворчих даних, які несе скульптура (її стилістика,
іконографія тощо), з технічним станом. Якщо через митний контроль
пересувається скульптура,яка по документам виконана в першій половині
XIX століття в майстерні провідного скульптора Санкт-Петербурга, то цьому
повинні відповідати численні дані, що визначають технічну якість виконання
гіпсової виливки, товщина стінки, використання відповідних матеріалів,
прийомів з'єднання фрагментів, обробки лицьової і оборотних частин, а
також характер певної деформації матеріалу (в місцях, не підданих пізнім
реставраційним втручань) і т.д. Необхідно дослідження поверхні скульптури
в ультрафіолетовому і інфрачервоному випромінюванні, іноді доцільно
використовувати дані рентгенографічних досліджень. Важливе значення має
фіксація слідів інструментів, характер обробки при зіставленні з творами
ймовірного автора - бажано, щоб еталонне творіння було близьке за часом до
досліджуваного. Також необхідно протиставити склад гіпсу, його домішкам і
т.д. Часто такі гіпсові скульптури зберігають сліди авторських монтувань і
переробок, а іноді навіть вдається відкрити авторську сигнатуру, не помічену
багатьма, але при реставраційному розкритті підтверджуючу первісну
атрибуцію. Використання фізико-хімічних аналізів при дослідженні
мармурових скульптур, поза сумнівом, на перший погляд більш обмежені,
ніж при аналогічних роботах в живописі. По-перше, основне число творів
європейської скульптури за останні п'ять століть виконано з каррарського
мармуру, по-друге, поверхня мармурових скульптур найчастіше піддається
агресивній реставраційної обробці, що "стирає" ряд авторських ознак
обробки, звужує дослідні можливості. Але дослідження різного характеру у
видимій області спектра, в ультрафіолетовому випромінюванні. дають
важливу інформацію. Рентгенографічні дослідження тут нерентабельні, зате
можуть бути вельми продуктивними дані ультразвукових досліджень.
Достатньо інформаційна патина на кам'яній скульптурі, але її тільки почали
досліджувати для цих цілей. По-третє, при аналізі скульптури, і не тільки з
мармуру, величезне значення має здатність дослідника до моторного,
тактильного сприйняття поверхні, його фактури, рельєфу, плинності, вмінню
читати послідовність використовуваних інструментів і характеру, глибини
врізання інструментів. По-четверте, для скульптора, який особисто
допрацьовував поверхню скульптури, характерні певні прийоми її
"доведення" шліфування, полірування, обробки кислотою, покриття воском,
а іноді і тонування: в цьому процесі дуже важливі художні ефекти. Для того
щоб побачити це в мармуровій скульптурі, яка пережила час і неодноразові
реставрації, - потрібен великий досвід, знання, дослідження і багато іншого.
Застосування різних фізико-хімічних аналізів для дослідження скульптур з
кольорового і чорного металу шлях усталений і досить успішний, але в нашій
країні носить епізодичний характер, завдяки відносно слабо розвиненого в
даний час художнього ливарного виробництва і його дороговезні, а головне -
відносній дешевизні на ринку старих російських і західних оригіналів. Поки
скульптура з металу визначається візуально, крім іконографії й стилю - за
характерними ознаками лиття, кольору металу, його вазі, обробці поверхні і
внутрішніх частин, місць з'єднань, спайок, характером карбування,
патинування і т.д. Сам же процес атрибуції скульптури, крім аналізу ремесла
виконавця, будується на знанні історії мистецтва, творчості не тільки
ведучих, але і другорядних вітчизняних та зарубіжних художників, на умінні
виявити стилістику рішення скульптури - не тільки оригінальною, але і
копійние. Так само важливо для дослідника знання архівних, мемуарних,
історичних даних, другорядної інформації - про роботу в майстерні крім
автора його учнів, помічників, технічних виконавців, їх прийомів роботи,
застосовуваних матеріалів і т.д., їх участі у виготовленні творіння.
Підводячи підсумок, можна сказати, що для того щоб українські твори
скульптури малої форми могли безпечно перетинати митний
контроль,фахівці у сфері експертизи мають не тільки знати фізико-хімічні
методи дослідження,але й мати теоретичні знання с мистецтвознавства.Знати
різноманітні стилі,школи,авторів та періоди в яких вони працювали,адже
досвідчений фахівець саме за цими ознаками зможе ідентифікувати той чи
інший витвір мистецтва.