Лекція 1

1. Простір елементарних подій. Означення. Приклади.

Простором Ω або Ս елементарних подій називається вся множина

результатів (наслідків) експерименту {ωk}, взаємовиключних один одного,
доповнену Ø та Ω як підмножиною самої себе. Простір Ω елементарних подій
для даного експерименту може бути дискретним, неперервним або мати більш
складну структуру

Простір Ω елементарних подій називається дискретним, якщо множина його

значень дискретна (кінцева або злічена).
Простір Ω елементарних подій називається неперервним, якщо кожній
елементарній події не можна поставити у взаємно однозначну відповідність
певне ціле число.

Приклад: игральная кость, выпадение одной из 6 граней – пространство

элементарных событий.
Бросок монеты дважды. Все вариации выпадение орла и решки.

2. Дати означення елементарної випадкової події, події.

Якщо наслідком спроби можуть бути лише події із певної групи подій і ніякі
інші, то ця група події називається повною групою подій. Подія, що входить до
повної групи подій, є рівноможливою і попарно несумісною з іншими,
називається простою (елементарною) подією.

Приклади неперервних елементарних подій:

1. Відхилення від точки прицілу.
2. Час безвідмовної роботи деяких приладів.

3. Дати означення достовірної, неможливої події, сумісної, несумісної подій.

Подія називається достовірною (або вірогідною), якщо вона відбувається при

кожному здійсненні експерименту
Подія називається неможливою, якщо в результаті експерименту вона не
настає ніколи.
Подія називається випадковою, якщо в результаті експерименту вона може
настати або не настати.
Якщо внаслідок однієї спроби ніякі дві події не можуть настати одночасно, то
такі події називаються попарно несумісними.
Якщо немає підстав вважати, що одна подія має більшу ймовірність настати
ніж інша, то такі події називають рівноможливими.
4. Перечисліть операції над подіями. 5. Основні властивості операцій над
подіями.

Лекція 2
1. Дати класичне означення ймовірності. Формула класичної ймовірності.

Класичною ймовірністю події А називається число p = p(A), що дорівнює

відношенню числа m подій, сприяючих події А, до всього числа n подій,
утворюючих повну систему подій.
m
p ( A )=
n

2. Вказати недоліки класичного означення ймовірності.

Класичне означення ймовірності є означенням ймовірності в ідеалі. В природі

часто неможливо встановити чисельність повної групи подій, неможливо,
напевно, стверджувати про рівноможливість подій. В цих випадках ймовірність
випадкової події обчислюється або іншим чином, або наближено.

3. Дати означення геометричної ймовірності. Коли вона застосовується?

Формула геометричної ймовірності.
Геометричне поняття ймовірності є узагальненням класичного означення
(2.1.1) ймовірності на випадок неперервних множин з нескінченним числом
елементарних наслідків.
Означення. Нехай Ω - вимірна область, що має міру μ(Ω). Розглядається схема:
в області Ω навмання беруть точку. Ймовірність p(A) того, що точка попаде в
область А⊆Ω дорівнює
μ( A)
p ( A )=
μ( Ω)
де μ(А) – міра множин елементарних подій, що сприяють події А, μ(Ω) – міра
простору елементарних подій Ω.

4. Дати означення статистичної ймовірності. Формула статистичної

ймовірності.

Нехай була проведена серія із n дослідів, в кожному з яких можлива чи

неможлива подія А.
Означення. Відносною частотою p*(A) події А називається
¿ m
p ( A)=
n

тобто відношення m – числа появи даної події до загального числа проведених

дослідів.

5. Дати аксіоматичне означення ймовірності. Перечисліть аксіоми

ймовірності.
6. Перечисліть основні властивості ймовірності.