Komplex 2016

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
Криворiзький державний педагогiчний

унiверситет
кафедра фiлософiї
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Перший проректор
« » 2016 p.
Методичний комплекс з навчальної дисциплiни
ФIЛОСОФIЯ
Кривий Рiг — 2016

УДК 1(07): 378.147
ББК 87
Фiлософiя. Методичний комплекс з навчальної дисциплiни. —

Криворiзький державний педагогiчний унiверситет, 2016. — 84 с.
Укладачi:
д. фiлос. н, проф. Я.В. Шрамко (вiдповiдальний редактор видання),
к. фiлос. н., доц. А.I. Абдула,
к. фiлос. н., доц. Г.А. Балута,
к. фiлос. н., доц. Н.П. Козаченко,
к. фiлос. н., доц. В.П. Лисечко,
к. фiлос. н., доц. О.П. Панафiдiна,
к. фiлос. н., доц. О.В. Мiшалова,
I.В. Корупятник.
Рецензенти:
д. соцiол. н, проф. А.С. Лобанова,
д. фiлос. н., проф. С.В. Куцепал.
Затверджено вченою радою Криворiзького державного педаго-

гiчного унiверситету. Протокол № 1 вiд 31 серпня 2016 р.
УДК 1(07): 378.147

ББК 87
c Абдула А.I., Балута Г.А., Козаченко Н.П., Корупятник I.В.,
Лисечко В.П., Мiшалова О.В., Панафiдiна О.П., Шрамко Я.В., 2016.
Змiст
Загальний опис навчальної дисциплiни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Пояснювальна записка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
Структура залiкового кредиту курсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Список обов’язкових першоджерел до курсу фiлософiї . . . . . . . . . . . . . . 5
Змiстовий модуль 1. Фiлософiя, її предмет, функцiї i структура . . 7

Тема 1.1. Фiлософiя, її предмет, функцiї та структура . . . . . . . . . . . . . . . 7
Змiстовий модуль 2. Культурно-iсторичнi типи фiлософiї. . . . . . . .11

Тема 2.1. Фiлософiя Стародавнього Сходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Тема 2.2. Антична фiлософiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Тема 2.3. Середньовiчна фiлософiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Тема 2.4. Фiлософiя епохи Вiдродження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Тема 2.5. Фiлософiя Нового часу та доби Просвiтництва . . . . . . . . . . . 19
Тема 2.6. Класична нiмецька фiлософiя кiн. ХVIII–поч. ХХ ст. . . . . . 22
Тема 2.7. Континентальнi напрямки фiлософiї ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . . 27
Тема 2.8. Аналiтичний напрямок фiлософiї ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Тема 2.9 Українська фiлософiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
i
ii
Змiстовий модуль 3. Фiлософiя буття (Онтологiя) . . . . . . . . . . . . . . 39

Тема 3.1 Онтологiя як загальна теорiя буття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Тема 3.2 Фiлософiя свiдомостi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Змiстовий модуль 4. Фiлософiя пiзнання (Гносеологiя) . . . . . . . . . 47

Тема 4.1. Природа пiзнання. Проблема iстини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Тема 4.2. Наукове пiзнання, його особливостi та закономiрностi . . . . 49
Змiстовий модуль 5. Соцiальна фiлософiя i фiлософiя iсторiї . . . 53

Тема 5.1. Соцiальна фiлософiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Тема 5.2. Фiлософiя iсторiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Змiстовий модуль 6. Фiлософськi проблеми людини . . . . . . . . . . . . .63

Тема 6.1. Фiлософська антропологiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Тема 6.2. Фiлософська теорiя цiнностей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Орiєнтовнi питання для пiдсумкового самоконтролю студентiв . . . . 72

Контроль успiшностi студентiв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Пояснювальна записка
Пiдготовка майбутнiх педагогiв передбачає грунтовне вивчення фi-

лософiї як теоретичної основи свiтогляду, розумiння основних фiло-
софських понять i категорiй. Курс фiлософiї дає можливiсть студен-
там отримати необхiдну систему знань щодо розвитку свiтової фiло-
софської думки та оволодiти вмiнням застосовувати фiлософськi зна-
ння в безпосереднiй педагогiчнiй практицi та науковiй дiяльностi. Ме-
тодичний комплекс враховує зростаючий попит на оволодiння фiлосо-
фiєю як вiдповiдним типом знань та способом розвитку критичного
мислення студентiв i узагальнює досвiд викладання зазначеної дисци-
плiни кафедрою фiлософiї Криворiзького державного педагогiчного
унiверситету.
Методичний комплекс покликаний сприяти засвоєнню фiлософ-
ських знань студентами i мiстить структуру залiкового кредиту курсу,
список обов’язкових першоджерел, плани лекцiйних та семiнарських
занять, питання до самостiйної роботи, теми для написання науко-
вих робiт, орiєнтовний перелiк питань для пiдсумкового контролю
знань студентiв, рекомендовану лiтературу, критерiї поточного та
пiдсумкового оцiнювання.
В результатi вивчення курсу фiлософiї, студент повинен
засвоїти: основнi фiлософськi категорiї i принципи, функцiї фiло-
софiї та мiсце фiлософiї в системi культури;
знати: основний змiст зазначених у методичному комплексi роз-
дiлiв; напрямки iсторико-фiлософської думки (класичну та сучасну
вiтчизняну i свiтову фiлософiю); змiст рекомендованих першоджерел;
вмiти: застосовувати набутi знання при аналiзi нагальних проблем
сьогодення, розумiння свiту, людини та суспiльства; використовувати
Фiлософiя: Методичний комплекс

(Вiдп. ред.: Я.В. Шрамко)
Кривий Рiг (2015), 1–2 1
2 Пояснювальна записка
їх при освоєннi психолого-педагогiчних дисциплiн, формуваннi своєї

власної свiтоглядної позицiї.
Структура курсу визначається згiдно тематичного плану i вклю-
чає такi основнi роздiли як iсторiя фiлософiї, онтологiя, гносеологiя,
соцiальна фiлософiя i антропологiя.
Основними формами навчальної роботи є лекцiя, семiнарське за-
няття i самостiйна робота студентiв. Програма навчальної дисциплiни
«Фiлософiя» розрахована на 120 годин, що становить 4 кредити ECTS.
Укладачi комплексу:
д.фiлос.н, проф. Я.В. Шрамко (вiдповiдальний редактор видання),
к.фiлос.н., доц. А.I. Абдула,
к.фiлос.н., доц. Г.А. Балута,
к.фiлос.н., доц. Н.П. Козаченко,
к.фiлос.н., доц. В.П. Лисечко,
к.фiлос.н., доц. О.В. Мiшалова,
к.фiлос.н., доц О.П. Панафiдiна,
I.В. Корупятник.
Загальний опис навчальної дисциплiни
Курс: пiдготовка ба- Напрям, спецiаль- Характеристика на-

калаврiв нiсть вчальної дисциплiни
Кiлькiсть кредитiв, вiд- Шифр та назва на- Обов’язкова. Рiк пiдго-

повiдних ECTS: 4 прямку: для всiх на- товки: 2. Семестр: 1, 2.
прямкiв
Змiстових модулiв: 6 Шифр та назва спецi- Лекцiї: 34 год.
альностей: для всiх спе-
цiальностей
Загальна кiлькiсть го- Освiтньо-квалiфiкацiй- Семiнари: 34 год.
дин: 120 ний рiвень: бакалавр
Самостiйна та iндивi-
дуальна робота: 52 год.
Тижневих годин: 3 Вид контролю: екзамен

Структура залiкового кредиту курсу
Змiстовий Кiльк. Лекцiї Семiнари Самостiйна

модуль годин робота
1 2 3 4 5
1. 6 2 год. 2 год. 2 год.
Фiлософiя, 1. Фiлософiя як на- 1. Фiлософiя як 1. Фiлософiя та
її предмет, ука та вид знання. наука. свiтогляд.
функцiї та
структура.
2. 64 16 год. 16 год. 32 год.

Культурно- 2. Антична фiлосо- 2. Антична фiло- 2. Давньосхiдна
iсторичнi фiя. софiя. фiлософiя.
типи фiло-
софiї.
3. Фiлософiя Сере- 3. Середньовiчна 3. Антична фiло-
днiх вiкiв. фiлософiя. софiя та фiлосо-
фiя доби еллiнi-
зму.
4. Фiлософiя Ново- 4. Фiлософiя 4. Фiлософiя епо-

го часу та доби Нового часу. хи Вiдродження
Просвiтництва.
5-6. Класична нi- 5. Критична фiло- 5. Фiлософiя

мецька фiлософiя софiя I. Канта та Нового часу.
кiнця ХVIII – абсолютний iдеа-
початку ХХ ст. лiзм Г. Гегеля.
6. Нiмецька фiло- 6. Фiлософськi

софiя другої поло- концепцiї по-
вини XIX cт. зитивiзму, нео-
кантiантства i
прагматизму
7. Сучасна захiдна 7. Захiдна фiлосо- 7. Захiдна фiлосо-

фiлософiя. Конти- фiя XX ст. Конти- фiя ХХ ст
нентальнi напрям- нентальнi напрям-
ки. ки.
8. Аналiтичний на- 8. Аналiтичний 8. Українська фi-

прямок фiлософiї напрямок захiдної лософiя.
XX ст. фiлософiї ХХ ст.
9. Українська 9. Українська фi-

фiлософiя. лософiя.
3
1 2 3 4 5
3. 14 4 год. 4 год. 6 год.
Фiлософiя 10. Онтологiя як 10. Буття як фун- 9. Фiлософське
буття. загальна теорiя даментальна кате- вчення про розви-
буття. горiя i проблема ток.
фiлософiї.
11. Фiлософiя свi- 11. Проблема свi- 10. Фiлософськi
домостi. домостi в фiло- проблеми мови.
софiї: основнi на-
прямки та пiдхо-
ди.
4. 10 4 год. 4 год. 2 год.
Фiлософiя 12. Пiзнання, його 12. Сутнiсть i 11. Методи i фор-
пiзнання. природа. Пробле- закономiрностi ми наукового зна-
ма iстини. процесу пiзнання. ння i пiзнання.
Проблема iстини.
13. Наука як осо- 13. Наукове пiзна-
бливий вид пiзна- ння, його специ-
вальної дiяльностi фiка та структу-
та система знань. ра. Проблема зро-
стання наукового
знання.
5. 14 4 год. 4 год. 6 год.
Соцiальна 14. Фiлософське 14. Проблеми соцi- 12. Соцiально-
фiлософiя розумiння суспiль- альної фiлософiї. фiлософськi про-
i фiлосо- ства. блеми науки i
фiя iсторiї. технiки.
15. Фiлософiя iсто- 15. Проблеми фi- 13. Глобалiзацiя i
рiї. лософiї iсторiї. глобальнi пробле-
ми людства.
6. 12 4 год. 4 год. 4 год.
Фiлософськi 16. Фiлософське 16. Людина як 14. Багатовимiрна
проблеми розумiння людини. предмет фiлософ- природа людсько-
людини. ської рефлексiї. го буття.
17. Фiлософська 17. Фiлософське 15. Аксiологiчнi
теорiя цiнностей. вчення про цiнно- засади людського
стi. життя.
Всього 120 34 34 52
Перелiк першоджерел до курсу фiлософiї1
1. Рассел Б. Искусство рационального предположения // Искусство

мыслить. — М., 1999. — С. 15-33.
2. (а) Платон. Апологiя Сократа // Платон. Дiалоги. — Харкiв :
Фолiо, 2008. — С. 21-51.
(б) Платон. Крiтон // Платон. Дiалоги. — Харкiв : Фолiо, 2008.
— С. 52-67.
3. Аквинский Ф. Сумма теологии. Вопрос 2. О Боге: существует ли
Бог. — К. : Эльга, Ника-Центр ; М. : Элькор-МК, 2002. — Раздел
1–3. — С. 20-27.
4. (а) Декарт P. Метафiзичнi розмисли (перший i другий розми-
сел). — К. : Юнiверс, 2000. — С. 18-33∗ .
(б) Локк Дж. Розвiдка про людське розумiння. У чотирьох кн.
Кн. 2: Про iдеї. — Х. : Акта, 2002. — Глава 1. Про iдеї нав-
загал та про їхнє походження. — С. 5-33∗ .
(в) Руссо Ж.-Ж. Про суспiльну угоду, або принципи полiтично-
го права (Книга 1). — К : Port-Royal, 2001. — С. 5-30∗ .
5. Енгельс Ф. Людвiг Фейербах i кiнець класичної нiмецької фiло-
софiї // Вибранi твори в трьох томах / К. Маркс, Ф. Енгельс. —
К. : Полiтвидав України, 1977. — Т. 3. — С. 337-377. (Роздiли II i
IV).
6. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление: Т. 1. — M. :
TEPPA—Книжный клуб; Республика, 1999. – С. 236-245 (§53-54).
7. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки бо-
гов. — М. : Политиздат, 1989. — С. 319-344.
8. Карнап Р., Ган Г., Нейрат О. Наукове свiторозумiння — Вiден-
ський гурток // Актуальнi проблеми духовностi. — Вип. 13. —
Кривий Рiг, 2012. — С. 97-114.
9. Сковорода Г. Розмова п’яти подорожнiх про iстинне щастя в жит-
тi // Твори: В 2-х т. — Т. I. — С. 325-358.
1 Зiрочкою ∗ позначенi першоджерела на вибiр. З декiлькох першоджерел, за-
пропонованих до теми, можна обрати одне.

10. Аристотель. Метафизика // Аристотель. Сочинения в 4-х тт. —

М. : Мысль, 1975. — Т. 1. Книга первая (А), гл. 1-6. – С. 65-80.
11. Поппер К.Р. Знание и психофизическая проблема: В защиту
взаимодействия. — М., 2008. — С. 159-190. Глава 5. Взаимодей-
ствие и сознание.
12. Юм Д. Исследование о человеческом познании // Юм Д. Сочи-
нения в 2-х тт. — М. : Мысль, 1996. — Т. 2. — С. 129-144 (Глава
XII: Об академической, или скептической, философии).
13. Поппер К. Логика научного исследования. Часть I. Введение в

логику науки. Глава I. Обзор основных проблем // Поппер К.
Логика и рост научного знания. — М. : Прогресс, 1983. — C. 46-
72.
14. Маркс К. До критики полiтичної економiї. Передмова. // Маркс
К., Енгельс Ф. Твори, 2-вид. — К. : Державне видавництво полi-
тичної лiтератури УРСР, 1963. — Т. 13. — C. 5-9.
15. Мизес Л. фон. Теория и история: Интерпретация социально-эко-
номической эволюции (Глава 8). — М., 2001. — С. 118-132.
16. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию чело-
веческой культуры / Проблема человека в западной филосо-
фии: Переводы / Сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред.
Ю.Н. Попова. — М. : Прогресс, 1988. — C. 3-30.
17. Шеллер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей
// Избранные произведения. — М. : Гнозис, 1994. (3. «Высшие»
и «низшие» ценности.) — С. 305-318.
Змiстовий модуль 1.
Фiлософiя, її предмет, функцiї та
структура
Тема 1.1. Фiлософiя, її предмет, функцiї та

структура
Проблема визначення предмету фiлософiї. Знання i мудрiсть. Озна-

ки фiлософського мислення. Означення фiлософiї: науковий пiдхiд
(фiлософiя як наука), категорiальний пiдхiд (фiлософiя як категорi-
альне осягнення реальностi), свiтоглядний пiдхiд (фiлософiя як теоре-
тичний свiтогляд), дiяльнiсний пiдхiд (фiлософiя як фiлософствуван-
ня), морально-практичний пiдхiд (фiлософiя як вчення про правильне
життя). Свiтогляд. Фiлософiя як теоретична основа свiтогляду. Зв’я-
зок мiфологiї, релiгiї та фiлософiї. Генезис фiлософiї. Схiдна i захi-
дна парадигми фiлософiї. Особливостi фiлософського знання (плюра-
лiстичнiсть, абстрактнiсть, рацiональнiсть, критичнiсть, системнiсть).
Специфiка фiлософських проблем. Специфiка фiлософських понять
(метафiзика, проблема, буття, цiннiсть, людина, свiт, реальнiсть то-
що). Роздiли фiлософiї. Фiлософськi дисциплiни. Методи фiлософiї
(умоглядний, абстрактно-логiчний, аналiтичний, критичний, герме-
невтичний, феноменологiчний, метод мисленного експерименту тощо).
Культурно-iсторичнi типи європейської фiлософiї. Фiлософiя в системi
культури. Функцiї фiлософiї.

Кривий Рiг (2015), 7–10 7
8 Змiстовий модуль 1
Лекцiя 1. Фiлософiя як наука та вид знання

Основнi питання лекцiї
1. Специфiка фiлософського знання. Проблема предмету та озна-

чення фiлософiї. Методи фiлософiї.
2. Специфiка фiлософських проблем та основнi роздiли фiлософiї.
3. Iсторiя фiлософiї як спосiб iснування фiлософiї. Парадигмаль-
нiсть фiлософського знання.
Семiнарське заняття № 1.
Фiлософiя як наука
План заняття
1. Пiдходи до означення фiлософiї. Проблема визначення предмету

фiлософiї.
2. Особливостi фiлософського знання. Основнi проблеми, головнi
роздiли фiлософiї та їх ключовi поняття.
3. Мiсце фiлософiї в системi наукового знання. Функцiї фiлософiї.
Обов’язковi першоджерела
1. Рассел Б. Искусство рационального предположения // Искусство
мыслить. — М., 1999. — С. 15-33.
Самостiйна робота № 1.
Фiлософiя та свiтогляд
1. Свiтогляд, його структура та функцiї

2. Iсторичнi типи свiтогляду, їх особливостi та взаємозв’язок
3. Схiдна i захiдна парадигми фiлософствування: порiвняльна ха-
рактеристика.
4. Культурно-iсторичнi типи європейської фiлософiї.
9
Лiтература до теми
Пiдручники та навчальнi посiбники

1. Введение в философию: Учебное пособие для вузов / Фролов И.Т. и др. —
М., 2005. — С. 15-36.
2. Iсторiя фiлософiї в термiнах : термiнологiчний словник / А.I. Абдула,
Н.П. Козаченко, О.П. Панафiдiна. — КПI ДВНЗ «КНУ», 2012. — C. 7-14.
3. Кремiнь В.Г., Iльїн В.В. Фiлософiя: мислителi, iдеї, концепцiї. — К., 2005. —
С. 12-44.
4. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2008. — Тема. 1.
5. Причепiй Є.М., Чернiй А.М., Чекаль Л.А. Фiлософiя: Пiдручник. — К.,
2005. — С. 9-36.
6. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. — М., 2002. — С. 11-21.
7. Фiлософiя. Пiдручник для вищої школи / За заг. ред. В.Г. Кременя,
М.I. Горлача. — Х., 2004. — Розд. I. — Гл. 1.
8. Фiлософiя : навч. посiб. / За ред. I.Ф. Надольного. — К., 2006. — Роздiл 1. —
Тема. 1.
9. Фiлософiя : мислителi, iдеї, концепцiї: Пiдручник / За заг. ред. В.Г. Кременя,
В.В. Iльїна. — К., 2005. — Тема. 1. — С. 12-15.
10. Фiлософiя : навч. посiб. / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль., 2008. — Части-
на 1. — Тема. 1, 2.
Додаткова лiтература
1. Булатов М. Про методи фiлософствування. // Фiлософська думка. —
2004. — № 5.
2. Гiльдебранд Д. фон Що таке фiлософiя? — Л., 2008.
3. Макутон П.Я. Фiлософiя, коло її проблем та роль у суспiльствi : Лекцiя з
фiлософiї для студентiв пед. iнст-iв. — Кривий Рiг, 1991.
4. Макутон П.Я. Свiтогляд, його формування та виховання. — К., 1994. [Роздiл
1-4].
5. Макутон П.Я. Свiтогляднi iдеали i цiнностi: їх мiсце i роль в культурi //
Актуальнi проблеми духовностi. — Кривий Рiг : I.В.I, 2002. — Випуск 4. —
С. 19-20.
6. Лiсовий В. Фiлософiя як рiзновид дiяльностi. // Фiлософська думка. —
1999. — № 1-2; — № 3; — № 4
7. Попович М.В. Що таке фiлософiя? // Фiлософська думка. — 2006. — № 1. —
С. 3-24.
8. Теклюк А. Проблема синтезу захiдної та схiдної парадигм пiзнання // Фi-
лософська думка. — 2001. — № 2
9. Шегута М.А. Чи потрiбна iсторiя фiлософiї? // Фiлософська думка. —
2008. — № 2. — С. 3-14.
10. Шрамко Я.В. Фiлософiя: наука чи свiтогляд? // Актуальнi проблеми духов-

ностi. — Кривий Рiг, 2010. — Випуск 11. — С. 98-112.
11. Шрамко Я.В. Природа фiлософiї та її предмет // Актуальнi проблеми ду-
ховностi. — Кривий Рiг, 2014. — Випуск 15. — С. 1-13.
12. Ярош О. Про долю фiлософiї та її iсторичнi межi // Фiлософська думка. —
2002. — № 4.
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля I.

1. Специфiка фiлософських понять.
2. Методи фiлософiї та фiлософствування.
3. Мисленний експеримент як метод сучасної фiлософiї.
4. Фiлософiя як культурна цiннiсть.
5. Специфiка фiлософських проблем.
6. Поняття «мудрiсть» та його iсторична еволюцiя.
7. Концепцiї походження фiлософiї.
8. Фiлософiя i наука. Проблема науковостi фiлософiї.
9. Європейська фiлософiя як основа європейської культури.
Культурно-iсторичнi типи фiлософiї
Тема 2.1. Фiлософiя Стародавнього Сходу
Особливостi схiдної парадигми фiлософствування: тiсний зв’язок

фiлософiї з мiфологiєю та релiгiєю, морально-практична спрямова-
нiсть, орiєнтацiя на самопiзнання, споглядальне ставлення до свiту.
Давньоiндiйська фiлософiя. Веданта (сансара i карма, Бра-
хман — iстинна реальнiсть, що не володiє атрибутами, майя як iлю-
зорний прояв Брахмана, мокша — звiльнення шляхом набуття знан-
ня, дхарма — спосiб iснування, iстина, правила поведiнки). Джайнiзм
(аскетизм, природа людської душi, вчення про нескiнченнiсть i циклi-
чнiсть Всесвiту, дхарма як iстинне знання, «три перлини» джайнiв).
Буддизм (анiтья — уявлення про змiннiсть всього сущого, дхарми —
атомарнi подiї, основа свiтобудови, що складають досвiд живих iстот,
анатман, медитацiя як спосiб пiзнання, карма, сансара як емпiричне
iснування та нiрвана як iдеальний стан). Чарвака (вчення про 4 еле-
менти, матерiя як єдина реальнiсть).
Давньокитайська фiлософiя. Конфуцiанство (гуманнiсть, вза-
ємнiсть, обов’язок, шанування батькiв, ритуал; структура суспiльства
i мiсце людини в нiй, «виправлення iмен»). Даосизм (Дао як всезагаль-
ний закон, Де як його iндивiдуальний прояв, у-вей — недiяння, просто-
та i мудрiсть — iдеали даоса, «три скарби» даосiв).

Кривий Рiг (2015), 11–15 11
Давньосхiдна фiлософiя
1. Давньоiндiйська фiлософiя: особливостi, основнi школи (веданта,

джайнiзм, буддизм, чарвака).
2. Давньокитайська фiлософiя: особливостi, основнi школи (конфу-
цiанство, даосизм, легiзм).
2. Iсторiя фiлософiї / За ред. В.I. Ярошовця. — К., 2002. — С. 9-52.
3. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2008. — С. 42-60.
2005. — С. 46-55.
5. Фiлософiя. Пiдручник для вищої школи / За заг. ред. В.Г. Кременя,
М.I. Горлача. — Х., 2004. — Розд. I. — Гл. 1, 2.
Тема 2.2. Антична фiлософiя
Передумови виникнення та особливостi античної фiлософiї. Основ-

нi етапи розвитку античної фiлософiї. Досократичний перiод (Мi-
летська школа, Гераклiт, Пiфагорiйський союз, елеати). Мiлетська
школа: Фалес, Анаксiмен, Анаксимандр. Натурфiлософiя. Пошук пер-
шооснови сущого (архе), проблема субстанцiї. Пiфагорейський союз:
число як першооснова сущого. Вчення про кiлькiснi закономiрностi
свiту. Гармонiя. Елейська школа (елеати): Парменiд, Зенон Елейський,
Ксенофан, Мелiсс. Проблема природи буття. Вчення про незмiннiсть
та єдинiсть буття. Спiввiдношення буття та мислення, буття i небуття.
Пiзнання: шлях розуму та шлях вiдчуттiв. Апорiї Зенона. Гераклiт:
вчення про постiйнi змiни i рух. Стихiйна дiалектика. Вчення про ло-
гос.
Класична доба. Атомiзм Левкiппа i Демокрита. Iдея множинно-
стi буття. Формування iдеї детермiнiзму. Демокритiвськi iдеї розвитку
та культурного прогресу. Антропологiчний поворот: софiсти, Сократ.
13
Гносеологiчний та етичний релятивiзм софiстiв. Етичний рацiоналiзм

Сократа. Знання як благо. Сократичний метод (iронiя, маєвтика, дiа-
лектика). Фiлософiя Платона. Вчення про буття (iдеї), спiввiдношення
свiту iдей та свiту речей. Теорiя пiзнання як «пригадування» (анам-
незу). Знання i гадка, поняття iстини. Вчення про iдеальну держа-
ву. Фiлософiя Аристотеля: проблема предмету фiлософiї («перша» i
«друга» фiлософiя), критика платонiвського вчення про iдеї. Онтоло-
гiя Аристотеля: спiввiдношення матерiї та форми, чотири причини су-
щого. Гносеологiя Аристотеля: досвiд — джерело знання, види знань,
мислення як вища пiзнавальна здiбнiсть людини. Природа iстини. Вче-
ння про категорiї. Аналiтика Аристотеля. Людина як «полiтична тва-
рина». Полiтiя.
Еллiнiстично-римський перiод. Епiкуреїзм. Матерiалiзм та
атомiзм Епiкура. Атараксiя. Стоїцизм. Детермiнiзм та телеологiзм.
Адiафора — моральна байдужiсть. Апатiя. Фаталiзм стоїкiв. Скепти-
цизм. Вчення про неможливiсть достовiрного знання. Агностицизм.
Епохе як утримання вiд будь-яких суджень про свiт. Тропи. Неопла-
тонiзм. Єдине. Iєрархiчна будова буття. Еманацiя.
Лекцiя № 2. Антична фiлософiя

1. Особливостi й основнi етапи розвитку античної фiлософiї.
2. Основна проблематика ранньої античної фiлософiї.
3. Поворот античної фiлософiї до людини: софiсти i Сократ.
4. Фiлософськi системи Платона i Аристотеля.
5. Еллiнiстично-римська фiлософiя: основнi напрями та особливо-

стi.
Антична фiлософiя
1. Виникнення античної фiлософiї, її особливостi та етапи розвитку.
2. Антропологiчний поворот: софiсти i Сократ.

3. Фiлософiя Платона: вчення про буття (iдеї), природу пiзнання,

людину та iдеальну державу.
4. Фiлософiя Аристотеля: проблема предмету фiлософiї, «перша» i
«друга» фiлософiя, критика платонiвського вчення про iдеї. Ари-
стотелiвське вчення про буття (матерiя i форма, концепцiя чоти-
рьох причин), природу пiзнання, сутнiсть людини i держави.
1. Платон. Апологiя Сократа // Платон. Дiалоги. — Харкiв : Фолiо, 2008. —
С. 21-51.
2. Платон. Крiтон // Платон. Дiалоги. — Харкiв : Фолiо, 2008. — С. 52-67.
Антична фiлософiя та фiлософiя доби еллiнiзму
1. Рання грецька фiлософiя. Її представники та основнi проблеми

(Мiлетська школа, Елеати, Пiфагорiйський союз, Гераклiт).
2. Iдеї атомiзму i детермiнiзму у фiлософiї Демокрита.
3. Антична фiлософiя епохи еллiнiзму. Епiкуреїзм, стоїцизм, ске-
птицизм.
4. Вчення неоплатонiзму та його вплив на християнську теологiю.
Фiлософська класика
1. Арiстотель. Полiтика. — К. : Основи, 2000.

1. Бичко А.К., Бичко I.В., Табачковський В.Г. Iсторiя фiлософiї. — К., 2001. —
Теми 1, 2.
М., 2005. — С. 46-48; 52-55.
15

5. Iсторiя фiлософiї: Пiдручник для вищої школи. — Х., 2003. — С. 218-242.
2005. — С. 56-74.
9. Фiлософiя / За ред. М.I. Горлача та iн. — Харкiв, 2000. — Розд. I, гл. 3.
10. Фiлософiя / За ред. I.Ф. Надольного. — К., 2006. — С. 29-39.
Тема 2.3. Середньовiчна фiлософiя

Середньовiчна фiлософiя, джерела та основнi риси її парадигми:
теоцентризм, креацiонiзм та одкровення. Основнi проблеми середньо-
вiчної фiлософiї: проблема унiверсалiй, проблема спiввiдношення зна-
ння i вiри, спiввiдношення сутностi та iснування, сущого i належного,
проблема свободи волi.
Апологетика: захист християнства вiд критики та його обгрунту-
вання (К. Тертуллiан, Лактацiй, Орiген).
Патристика: фiлософське формулювання i тлумачення догматiв
християнства, вирiшення проблеми спiввiдношення вiри i розуму. Ав-
густин Аврелiй (Блаженний): звернення до платонiвської фiлософiї
(реалiзм, держава як iсторична необхiднiсть, «Град земний i град Бо-
жий»).
Схоластика: побудова християнської доктрини на рацiональних за-
садах, томiстська iдея гармонiї вiри i розуму. П. Абеляр: сумнiв та кри-
тичний розум як засоби дослiдження, вiра, що включає в себе розум.
Фома Аквiнський. Томiзм. Звернення до аристотелiвської фiлософiї.
Концепцiя двоїстої iстини. Щаблi мудростi. Трансцендентальне. Пре-
дмет метафiзики. Потрiйне iснування унiверсалiй (до речей, в речах i
пiсля речей). Iстина як спiвпадiння речi та iнтелекту. «Tabula rasa» i
«загальнi схеми» людського пiзнання. Докази буття Бога. Держава як
природна необхiднiсть людини. Природне право i божественний закон.
У. Оккам. Критика платонiзму та аристотелiзму. «Бритва Оккама». Iн-
дивiдуальне як предмет пiзнання. Номiналiзм. Канони наукового ме-
тоду: експеримент, дослiдження не сутностi об’єкту, а способу його
iснування. Проблема природи унiверсалiй: реалiзм, номiналiзм, конце-
птуалiзм (Ерiугена, Ансельм Кентерберiйський, Росцелiн, П. Абеляр,
У. Оккам).
Лекцiя № 3. Фiлософiя Середнiх вiкiв

1. Витоки, особливостi та етапи розвитку середньовiчної фiлософiї,

її основна проблематика.
2. Патристика i формулювання догматiв християнства. Представ-
ники та основнi фiлософськi iдеї захiдної та схiдної патристики..
3. Схоластична фiлософiя, її проблеми та представники. Характе-
ристика схоластичного методу.
Середньовiчна фiлософiя
1. Джерела та основнi риси фiлософiї середньовiччя.

2. Патристика. Фiлософське формулювання християнських догма-
тiв. Вчення Августина Аврелiя про людину, Бога та свiт, державу.
Проблеми теодицеї та спiввiдношення вiри i розуму.
3. Схоластика, її особливостi. Проблема унiверсалiй i специфiка
її вирiшення середньовiчними мислителями: реалiзм (Ансельм
Кентерберiйський, Фома Аквiнський), номiналiзм (I. Росцелiн),
концептуалiзм (П. Абеляр, У. Оккам).
4. Фiлософсько-теологiчна система Фоми Аквiнського: концепцiя
двоїстої iстини, докази буття Бога, вчення про державу.
1. Аквинский Ф. Сумма теологии. Вопрос 2. О Боге: существует ли Бог. — К. :
Эльга, Ника-Центр ; М. : Элькор-МК, 2002. — Раздел 1–3. — С. 20-27.
1. Августин Св. Сповiдь / Пер. з латини. — К. : Основи, 1996.
17

1. Бичко А.К., Бичко I.В., Табачковський В.Г. Iсторiя фiлософiї: пiдручник. —
К. : Либiдь, 2001. [Роздiл I. Iсторичнi типи фiлософствування. Тема 3. Фiло-
софiя захiдноєвропейського середньовiчного суспiльства].
2. Iсторiя фiлософiї: Пiдручник для вищої школи. — Х. : Прапор, 2003. [Роздiл
II. Фiлософiя Захiдної Європи. Глава 2. Фiлософiя Середньовiччя].
3. Кондзьолка В.В. Iсторiя середньовiчної фiлософiї: навчальний посiбник. —
Львiв : Свiт, 2001.
4. Коплстон Ф. Середньовiчна фiлософiя. — К., 1997.
5. Кремень В.Г., Iльїн В.В. Фiлософiя: Логос, Софiя, Розум: пiдручник для
студ. ВНЗ. — К. : Книга, 2006. [Тема 5. Середньовiчна фiлософiя, С. 116-132].
6. Кремень В.Г. Фiлософiя: мислителi, iдеї, концепцiї: Пiдручник /
В.Г. Кремень, В.В. Iльїн. — К. : Книга, 2005. [Тема 4. Фiлософiя сере-
днiх вiкiв]
1. Ал Сувелiан Х. Загальна характеристика концепцiй справедливостi в анти-
чнiй та середньовiчнiй фiлософiї (огляд визначень) // Фiлософська думка. —
2001. — № 3. — С. 60-71.
2. Баумейстер А. Призначення фiлософiї та її межi: iнтелектуальний спадок
Томи Аквiнського // Фiлософська думка. — 2011. — № 4.
3. Коплстон Ф. Середньовiчна фiлософiя / Пер. з англ. — К. : Jet-Set, 1997.
4. Стадник М.М. Вплив християнства на формування свiтоглядiв доби Вiдро-
дження та Нового часу // Наука. Релiгiя. Суспiльство. — 2008. — № 1. — С. 85-
92.
Тема 2.4. Фiлософiя епохи Вiдродження
Особливостi фiлософiї епохи Вiдродження: антропоцентризм i гу-

манiзм, розумiння людини як суб’єкта творчої дiяльностi; звернення
до античної фiлософiї, оригiнальна переробка i синтез iдей античних
фiлософiв (Платона, Демокрита, Епiкура, Аристотеля, а також анти-
чних стоїкiв та скептикiв); антисхоластичнiсть, звiльнення з-пiд опiки
католицької церкви; секуляризацiя; орiєнтацiя на досягнення приро-
дознавства (гелiоцентризм, географiчнi вiдкриття), поєднання їх з да-
ними т.зв. «таємних» наук (алхiмiї, магiї, астрологiї); переважно пан-
теїстична картина свiту.
Гуманiзм як напрям у розвитку культури та фiлософiї Вiдроджен-
ня (А. Данте, Ф. Петрарка, Л. Валла, М. Фiччiно, Е. Роттердамський).
Скептицизм М. Монтеня. Натурфiлософськi вчення доби Вiдродже-

ння (М. Копернiк, Н. Кузанський, Дж. Бруно). Гелiоцентрична систе-
ма М. Копернiка. Зародження експериментального природознавства
(Г. Галiлей). Соцiально-полiтичнi концепцiї в фiлософiї Вiдроджен-
ня. Соцiальнi утопiї Т. Мора, Т. Кампанелли. Вчення Н. Макiавеллi:
полiтика i мораль, матерiальнi iнтереси як рушiйна сила людської дi-
яльностi.
Фiлософiя доби Вiдродження
1. Передумови формування фiлософiї доби Вiдродження, її особли-
востi та перiоди. Критика середньовiчної фiлософiї.
2. Гуманiзм як напрям у розвитку фiлософiї Вiдродження
(Д. Алiг’єрi, Л. Валла, М. Фiччiно, Е. Роттердамський). Скепти-
цизм М. Монтеня.
3. Натурфiлософiя (Н. Кузанський, Дж. Бруно). Гелiоцентрична
система Н. Копернiка та зародження експериментального приро-
дознавства (Г. Галiлей).
4. Суспiльно-полiтичнi концепцiї епохи Вiдродження: Т. Мор,
Т. Кампанелла, Н. Макiавеллi.
1. Макiавеллi Н. Флорентiйськi хронiки. Державець. — К. : Основи, 1998.

С. 75-92.
4. Мор Т., Кампанелла Т. Утопiя. Мiсто Сонця / Перекл. з лат. — Київ : Днiпро,
1988.
19
Тема 2.5. Фiлософiя Нового часу та доби

Просвiтництва
Особливостi фiлософiї Нового часу та Просвiтництва: натуралiзм,

закладення основ матерiалiстичного i механiстичного розумiння при-
роди; орiєнтацiя на пiзнання i перетворення об’єкта суб’єктом; ра-
цiоналiстичнiсть i просвiтницький характер; критика середньовiчно-
схоластичного та мiстико-магiчного розумiння сутностi пiзнання; орi-
єнтацiя на розробку наукового методу, який би забезпечив отримання
достовiрного знання про свiт; вiра у всемогутнiсть людського розуму,
необхiднiсть перебудови суспiльного життя на розумних засадах.
Наукова революцiя ХVII ст. та її осмислення в фiлософiї Ново-
го часу: протистояння емпiрико-iндуктивної (Ф. Бекон) та рацiональ-
но-дедуктивної методологiї (Р. Декарт, Г. Лейбнiц). Проблема джере-
ла знань: рацiоналiзм (Р. Декарт, Б. Спiноза, Г. Лейбнiц) та емпiризм,
сенсуалiзм (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм). «Iдоли» пiзнан-
ня Ф. Бекона, принцип «радикального сумнiву» Р. Декарта. Вчення
Дж. Локка про первиннi та вториннi якостi. Суб’єктивний iдеалiзм
Дж. Берклi. Скептицизм Д. Юма. Проблема субстанцiї: монiзм, дуа-
лiзм, плюралiзм. Французький матерiалiзм ХVIII ст. (Ж.О. де Ламе-
трi, П.-А. Гольбах, К.-А. Гельвецiй, Д. Дiдро). Механiко-метафiзична
картина свiту.
Поняття природи людини. Механiцизм i соцiологiзаторство про-
свiтницької антропологiї. Концепцiя розумного егоїзму. Уявлення про
природу суспiльства: теорiя суспiльного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк,
Ж.-Ж. Руссо).
Лекцiя № 4. Фiлософiя Нового часу та доби Просвiтництва

1. Особливостi фiлософiї Нового часу, її основнi проблеми та пред-
ставники.
2. Проблема джерел та методу пiзнання. Рацiоналiстичнi концепцiї
ХVII – ХVIII ст. Емпiрико-сенсуалiстичний напрям у фiлософiї
Нового часу.
3. Проблема субстанцiї та основнi пiдходи до її розв’язання.
4. Фiлософiя європейського Просвiтництва: проблематика i пред-
ставники.
Фiлософiя Нового часу
1. Особливостi фiлософiї Нового часу. Формування моделi нової

науки. Вчення Ф. Бекона про iдоли i шляхи пiзнання, його
емпiрико-iндуктивний метод.
2. Фiлософiя Р. Декарта: рацiоналiстична методологiя, принцип унi-
версального сумнiву, головнi правила наукового методу, вчення
про вродженi iдеї та iстину. Дуалiзм Декарта та психофiзична
проблема як проблема спiввiдношення душi i тiла.
3. Критика декартiвської теорiї вроджених iдей у фiлософiї
Дж. Локка, його вчення про джерела походження iдей та їх ви-
ди. Фiлософiя Д. Юма: вчення про враження та iдеї, проблема
причинностi, «помiркований скептицизм».
4. Соцiально-фiлософськi iдеї Просвiтництва (Т. Гоббс, Дж. Локк,
Ж.Ж. Руссо).
1. Декарт P. Метафiзичнi розмисли (перший i другий розмисел). — К. : Юнi-
верс, 2000. — С. 18-33∗ .
2. Локк Дж. Розвiдка про людське розумiння. У 4-х кн. Кн.2: Про iдеї. — Х. :
Акта, 2002. (Глава перша. Про iдеї навзагал та про їхнє походження).— С. 5-
33∗ .
3. Руссо Ж.-Ж. Про суспiльну угоду, або принципи полiтичного права (Книга
1). — К. : Port-Royal, 2001. — С. 5-30∗ .
Фiлософiя Нового Часу
1. Фiлософське вчення Б. Спiнози про єдину субстанцiю, її атрибу-

ти i модуси, пантеїзм, детермiнiзм i свободу.
2. Фiлософiя Г. Лейбнiца: поняття «субстанцiйної форми» (монади),
iєрархiя монад, принцип напередвстановленої гармонiї, «iстини
розуму» та «iстини факту», логiчнi критерiї iстини.
3. Вчення про реальнiсть i критика «матерiальної субстанцiї» у фi-
лософiї Дж. Берклi, його iмматерiалiзм.
21
1. Локк Дж. Два трактати про врядування. — К. : Основи, 2001.

Тема 5.
М., 2005. — С. 78-92.
2005. — С. 87-116.
1. Астахова Т.Г. Картезiанський дуалiзм: pro et contra // Гранi. — 2013. —

№ 10. — С. 73-77.
2. Астахова Т.Г. Актуальнiсть проблеми взаємозв’язку духовного i тiлесного
у фiлософiї корифеїв Нового часу // Гранi. — 2013. — № 11. — С. 94-99.
3. Гусєв В.I. Захiдна фiлософiя Нового часу XVII-XVIII ст. — К., 1998.
4. Литвиненко Н.С. Проблема свободы в гражданском обществе и ее тра-
ктовка в философии Нового времени // Актуальнi проблеми духовностi. —
Вип. 6. — 2005. — С. 177-184.
5. Остапець I.Ю. Теоретичнi моделi реалiзацiї свободи в працях мислителiв
Нового часу // Гранi. — 2014. — № 5. — С. 18-23.
6. Петрушенко В. Гносеологiчна концепцiя Р. Декарта // Фiлософська дум-
ка. — 2007. — № 6. — С. 34-38.
7. Самардак М.М. Суспiльний iдеал Дж. Локка // Фiлософська думка. —
2006. — № 2. — С. 51-60.
8. Стасенко С.О. Бiля витокiв сучасного лiбералiзму: iдеї Ж. Кальвiна та
Дж. Локка про цивiльне правлiння та свободу совiстi // Наука. Релiгiя. Су-
спiльство. — 2013. — № 2. — С. 50-56.
Тема 2.6. Класична нiмецька фiлософiя

кiнця ХVIII — початку ХХ ст.
Класична нiмецька фiлософiя, її витоки, ключовi проблеми та ета-

пи розвитку. Критична фiлософiя I. Канта та кантiвський «копернi-
канський переворот» в теорiї пiзнання. Гносеологiя Канта як спосiб
подолання антиномiї емпiризму та рацiоналiзму Нового часу. Апрiор-
не i апостерiорне в знаннi. Поняття «речi самої по собi» («ноумени») та
«речi для нас» («феномени»). Етика Канта. Ригоризм. Категоричний
iмператив як вищий моральний закон.
Фiлософiя нiмецького iдеалiзму (Й.Г. Фiхте, Ф.В. Шеллiнг,
Г.В.Ф. Гегель). Абсолютний iдеалiзм Г. Гегеля, абсолютна iдея
(свiтовий розум) як унiверсальна духовна субстанцiя свiту. Фiло-
софська система Гегеля, її панлогiзм: логiка, фiлософiя природи,
фiлософiя духа. Суспiльство i його iсторiя як об’єктивний дух.
Усвiдомлення свободи як головний критерiй суспiльного прогресу.
Гегелiвська дiалектика як теорiя i метод, її особливостi.
Марксистська фiлософiя, її витоки, основнi iдеї i принципи. Iдея
вiдчуження працi i суспiльство вiдчуженої людини. Приватна вла-
снiсть як соцiальна основа вiдчуження. Дiалектичний матерiалiзм.
Iсторичний матерiалiзм. Матерiалiстичне розумiння людини й суспiль-
ства (iсторiї). Розвиток суспiльства як природно-iсторичний процес.
Поняття суспiльно-економiчної формацiї.
А. Шопенгауер та засади фiлософського iррацiоналiзму. Поняття
свiтової волi та волi до життя. Свiт як воля i уявлення. Фiлософiя жи-
ття (Ф. Нiцше, В. Дiльтей, Г. Зiммель, О. Шпенглер та iн.). Критика
рацiоналiстичної фiлософiї. Фiлософськi погляди Ф. Нiцше: нiгiлiзм,
воля до влади, переоцiнка цiнностей, iмморалiзм та iдея надлюдини,
iдея вiчного повернення.
Неокантiанство: антисубстанцiалiзм, антиметафiзична i рацiо-
налiстична настанова представникiв Марбурзької школи (Г. Коген,
П. Наторп, Е. Кассiрер). Вiдмова вiд поняття «речi самої по собi», кри-
тика протиставлення суб’єкта об’єкту та апрiорних форм чуттєвостi.
Баденська школа (В. Вiндельбанд, Г. Рiккерт): розробка методологiї
гуманiтарних наук та теорiя цiнностей. Науки про природу i науки
про культуру. Генералiзуючий та iндивiдуалiзуючий методи пiзнання.
23
Лекцiя № 5-6. Класична нiмецька фiлософiя

кiнця ХVIII — початку ХХ ст.
1. Загальна характеристика, головнi напрямки та етапи розвитку

нiмецької фiлософiї XIX ст.
2. Критична фiлософiя I. Канта, її витоки та основнi проблеми.
3. Система абсолютного iдеалiзму Г. Гегеля. Праве i лiве гегельян-

ство.
4. Марксистська фiлософiя, її особливостi, роздiли та iдеї.
5. Iррацiоналiстична фiлософiя А. Шопенгауера. Ф. Нiцше та фiло-

софiя життя.
Критична фiлософiя I. Канта та абсолютний iдеалiзм
Г.В.Ф. Гегеля
1. Теоретична фiлософiя I. Канта: критика емпiризму i рацiоналi-

зму, «копернiканський переворот» у розумiннi пiзнання, транс-
цендентальний суб’єкт i його пiзнавальнi здiбностi, проблема
меж наукового пiзнання, антиномiї чистого розуму.
2. Практична фiлософiя I. Канта: прiоритет практичної фiлософiї

над теоретичною, зв’язок свободи i моралi, iдея морального обо-
в’язку, категоричний iмператив.
3. Фiлософська система Г. Гегеля: логiка, фiлософiя природи, фiло-

софiя духу. Суспiльство i його iсторiя як об’єктивний дух.
4. Гегелiвська дiалектика як теорiя i метод, її особливостi.
1. Енгельс Ф. Людвiг Фейербах i кiнець класичної нiмецької фiлософiї // Ви-
бранi твори в трьох томах / К. Маркс, Ф. Енгельс. — К. : Полiтвидав України,
1977. — Т. 3. — С. 337-377. (Роздiли II i IV).
Нiмецька фiлософiя другої половини XIX cт.
1. Марксистська фiлософiя, її витоки, загальна характеристика та

основнi iдеї. Дiалектичний та iсторичний матерiалiзм як фiло-
софська концепцiя та розумiння свiту, суспiльства i людини.
2. Iррацiоналiстична фiлософiя А. Шопенгауера, її песимiстичний
характер: вплив кантiвської та буддистської фiлософiї, поняття
свiтової волi i волi до життя, свiт як воля i уявлення.
3. Фiлософськi iдеї Ф. Нiцше: нiгiлiзм, воля до влади, переоцiнка
цiнностей, iмморалiзм та iдея надлюдини, iдея вiчного поверне-
ння.
1. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление: Т. 1. — M. : TEPPA—
Книжный клуб; Республика, 1999. — С. 236-245 (§53-54).
Фiлософськi концепцiї позитивiзму, неокантiантства i
прагматизму
1. Виникнення фiлософiї науки: позитивна фiлософiя О. Конта, ево-

люцiонiзм Г. Спенсера, iндуктивiзм Дж.Ст. Мiлля. Другий пози-
тивiзм: (Е. Мах, Р. Авенарiус).
2. Неокантiанство: основна проблематика у вченнях представни-
кiв Марбурзької (Г. Коген, П. Наторп, Е. Кассiрер) та Баденської
(В. Вiндельбанд, Г. Рiккерт) шкiл.
3. Прагматизм як теорiя мислення i метод (Ч.С. Пiрс), теорiя iстини
i моральне вчення (В. Джемс), iнструментальна логiка i вчення
про проблемнi ситуацiї (Дж. Дьюї).
Лiтература до семiнарського заняття 5
1. Кант I. Критика чистого розуму. — К. : Юнiверс, 2000.
25

Тема 6.
М., 2005. — С. 93-106.
2005. — С. 117-135.
7. Фiлософiя / За ред. М.I. Горлача та iн. — Харкiв, 2000. — Розд. I, гл. 8.
8. Фiлософiя / За ред. I.Ф. Надольного. — К., 2006. — C. 61-70.
1. Гегель Г.В.Ф. Феноменологiя духу / 3 нiм. пер. П. Таращук; Наук ред. пер.
Ю. Кушаков. — К. : Вид-во Соломiї Павличко «Основи», 2004.
2. Єрмоленко А. Принцип унiверсалiзацiї Канта // Фiлософська думка. —
2004. — № 5.
3. Козловський В. Кантiвська рецепцiя метафiзичних i психологiчних кон-
цептiв «школи Ляйбнiца-Вольфа» // Фiлософська думка. — 2008. — № 5. —
С. 80-102.
4. Кушаков Ю. Фiлософiя права I. Канта та сучаснiсть. // Фiлософська дум-
ка. — 2005. — № 1.
5. Лой А. Моральнiсть як чинник цивiлiзованностi та культури: концепцiя Iма-
нуїла Канта // Фiлософська думка. — 2004. — № 5.
6. Павлова Т.С. Спiввiдношення етики i права у фiлософiї I. Канта // Гранi. —
2007. — № 2. — С. 80-82.
7. Павлова Т.С. Гегелiвська система права у контекстi його вчення про дух //
Гранi. — 2011. — № 1. — С. 77-79.
8. Терлецький В. Кантове вчення про «a priori» в онтологiчнiй перспективi //
Фiлософська думка. — 2007. — № 6 — С. 21-40.
9. Филина И.А. Немецкая философия ХVIII–ХIХ вв.: четыре аспекта класси-
чности // Актуальнi проблеми духовностi. — Вип. 10. — Кривий Рiг, 2009. —
С. 156-164.
Лiтература до семiнарського заняття 6
1. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс
Ф. Соч. — Т. 42. — С. 86-99, 113-127.
2. Поппер К. Злиденнiсть iсторицизму. — К. : Абрис, 1994.

Тема 6., §6-8, Тема 8.
М., 2005. — C. 107-115; 289-314.
5. Фiлософiя: iдеї, мислителi, концепцiї: пiдручник / В.Г. Кремень, В.В. Iльїн.
— К., 2005.
1. Мамай Н.М. Змiст i поняття iстини у фiлософiї Ф. Нiцше // Гранi. — 2008.
— № 5. — С. 48-49.
Лiтература до самостiйної роботи № 6

1. Iсторiя фiлософiї / За ред. В.I. Ярошовця. — К., 2010. — Ч. II. Модерна
фiлософiя кiнця ХIХ-ХХ ст.
2. Причепiй Є.М., Чернiй А.М., Чекаль Л.А. Фiлософiя: Пiдручник. — К., 2005.
3. Фiлософiя: iдеї, мислителi, концепцiї: пiдручник / В.Г. Кремень, В.В. Iльїн.
— К., 2005.
4. Фiлософiя / За ред. М.I. Горлача та iн. — Харкiв, 2000.
5. Философия / Ответств. ред. В.П. Кохановский. — Р. н/Д, 1997, 1999.
6. Фiлософiя / За ред. I.Ф. Надольного. — К., 2006
1. Демiшева I.О. Застосування теорiй Чарльза Пiрса та Чарльза Морiса до
семiотичного аналiзу полiтичного дискурсу // Гранi. — 2010. — № 2. — С. 173-
178.
2. Мешков И.М. Концепция формализации структуры ценностных ориентаций
в работах Г. Рикерта // Гранi. — 2010. — № 4. — С. 70-72.
3. Мешков И.М. Проблема отношений в структуре ценностей в работах
Г. Рикерта // Гранi. — 2011. — № 1. — С. 69-71.
4. Мешков И.М. Проблема соподчиненности и тождества в структуре ценно-
сти в философии неокантианцев (Г. Рикерт и В. Виндельбандт) // Гранi. —
2010. — № 6. — С. 81-84.
5. Мiнаков М. Контiвське поняття «вiри разуму» та його доля у фiлософiї
ХIХ–ХХ сторiч // Фiлософська думка. — 1999. — № 6
6. Панич О. Дж. Ст. Мiль i традицiя аналiтичної фiлософiї // Фiлософська
думка. — 2011. — № 3. — С. 28-46.
27
Тема 2.7.
Континентальнi напрямки фiлософiї ХХ ст.
Особливостi, ключовi проблеми i теми захiдної фiлософiї (спiвiсну-
вання рацiоналiстичних та iррацiоналiстичних фiлософських напрям-
кiв; антропологiчний та лiнгвiстичний повороти). Джерела формува-
ння та передумови розвитку в концепцiях ХIХ ст. (А. Шопенгауер та
засади фiлософського iррацiоналiзму; С. К’єркегор як попередник фi-
лософiї екзистенцiалiзму; О. Конт, Дж. Мiлль та становлення позити-
вiзму). Основнi течiї та напрямки фiлософiї ХХ ст.
Феноменологiя як фiлософське вчення Е. Гуссерля про природу
людської свiдомостi й можливостi її осягнення. Поняття феноменiв як
цiлiсних структурних одиниць свiдомостi, їх iнтенцiональна природа.
Розумiння буття як кореляту свiдомостi. Поняття свiдомостi та iнтер-
суб’єктивностi у феноменологiї. Феноменологiчний метод, його роль у
виявленнi «чистих структур» свiдомостi. Феноменологiчна редукцiя.
Вчення про «життєвий свiт» i кризу європейського суспiльства.
Екзистенцiалiзм (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр,
А. Камю, Г. Марсель та iн.). Iснування людини — предмет i го-
ловна тема екзистенцiалiзму. «Екзистенцiя» як справжнє буття, її
основнi риси i проблема осягнення. Поняття «пограничних ситуацiй».
Особистiсть i суспiльство: конфлiктнiсть їх взаємовiдносин. Проблема
свободи особистостi як проблема свободи вибору. Заперечення можли-
востi наукового пiзнання буття людини. Волюнтаризм й iррацiоналiзм
екзистенцiалiзму.
Неомарксизм (захiдний марксизм). Франкфуртська школа
(Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Ю. Габермас), фрейдомар-
ксизм (В. Райх, Г. Маркузе, Е. Фромм), екзистенцiалiстський марксизм
(К. Касторiадiс, К. Лефор, частково Ж.-П. Сартр). Проблеми сучасно-
го суспiльства як споживацького, аналiз питань iдеологiї, тоталiтари-
зму, масової культури, технiзацiї та культу споживання.
Фiлософiя психоаналiзу (З. Фрейд, К.-Г. Юнг, А. Адлер,
Е. Фромм). Бiологiзацiя сутностi людини Фрейдом. Природа людської
психiки як предмет фiлософсько-психологiчного аналiзу, її структура:
«Воно» (Id) — «Я» (Ego) — «Над-Я» (Super-Ego). Несвiдоме i пiдсвi-
доме, їх мiсце i роль у життi людини. «Лiбiдо» як фактор творчої
активностi особистостi. Поняття сублiмацiї, принципи задоволення,
реальностi та самоконтролю у поведiнцi людини. Розумiння культу-
ри, її репресивна функцiя. «Колективне несвiдоме» та архетипи в
концепцiї К. Юнга. Неофрейдизм.
Герменевтика (Ф. Шлейєрмахер, В. Дiльтей, М. Гайдеггер,

Г. Гадамер, П. Рiкьор, К.О. Апель). Iсторичнi коренi герменевтики як
мистецтва тлумачення текстiв i метода гуманiтарних наук. Розумiння
герменевтики як загальної теорiї iнтерпретацiї (нiмецький роман-
тизм). Г. Гадамер — фундатор герменевтики як фiлософiї розумiння,
онтологiчного вчення про буття. Поняття розумiння та передрозумi-
ння, смислу i значення у герменевтицi. Мова як «фундаментальний
шар конструювання свiту» (Гадамер), її природа i роль в iнтерпретацiї
тексту. Поняття «герменевтичного кола».
Лекцiя № 7. Сучасна захiдна фiлософiя. Континентальнi

напрямки.
1. Передумови формування фiлософiї ХХ ст., її основнi проблеми i

напрямки.
2. Феноменологiя Е. Гуссерля як вчення про природу людської свi-
домостi.
3. Екзистенцiалiзм: проблема iснування людини у свiтi.
4. Захiдний марксизм: особливостi, представники та головнi iдеї.
Захiдна фiлософiя XX ст. Континентальнi напрямки.
1. Особливостi, основнi теми i проблеми захiдної фiлософiї ХХ ст.

2. Екзистенцiйна фiлософiя (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр,
А. Камю): проблеми буття та свободи людини.
3. Особливостi i головнi напрямки захiдного марксизму (неомар-
ксизму). Проблеми сучасного суспiльства та iдеологiї у фiлософiї
Франкфуртської школи (Т. Адорно, М. Горкхаймер, Г. Маркузе).
1. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М. :
Политиздат, 1989. — С. 319-344.
29
Захiдна фiлософiя ХХ ст.
1. Герменевтика як метод гуманiтарних наук. Дослiдження проблем

iнтерпретацiї та розумiння (В. Дiльтей, Г. Гадамер, П. Рiкьор).
2. Феноменологiя Е. Гусcерля як вчення про природу людської свi-

домостi. Iнтенцiйнiсть, феноменологiчний метод i феноменологi-
чна редукцiя. Поняття життєвого свiту.
3. Фiлософiя психоаналiзу (З. Фрейд) та неофрейдизм (К. Юнг,

А. Адлер, Е. Фромм).
Лiтература до семiнарського заняття № 7
1. Сартр Ж.-П. Буття i нiщо. Нарис феноменологiчної онтологiї // Сучасна

зарубiжна фiлософiя. Течiї i напрямки. — К. : Ваклер, 1996. — С. 134-151.
2. Гуссерль Е. Криза європейського людства i фiлософiя // Сучасна зарубiжна
фiлософiя. Течiї i напрямки. Хрестоматiя. — К., 1996. — С. 61-95.
3. Ясперс К. Про сенс iсторiї // Сучасна зарубiжна фiлософiя. Течiї i напрям-
ки. Хрестоматiя. — К., 1996. — С. 134-207.

Тема 10.
М., 2005. — C. 217-220; 227-239.
4. Iсторiя фiлософiї / За ред. В.I. Ярошовця. — К., 2002. — С. 493-542; 571-627.
5. Кебуладзе В. Феноменологiя. Навчальний посiбник. — К. : ППС, 2002,
2005. — C. 8-30.
2005. — С. 143-162; 191-200.
10. Философия / Отв. ред. В.И. Кохановский. — Ростов-на-Дону, 1997, 1999. —

Гл. II., § 7.
1. Богачов А. Фiлософський початок герменевтики (До iсторiї визначення гер-
меневтичного досвiду. // Фiлософська думка. — 2011. — № 5.
2. Голубенко О.В. Екзистенцiйна аналiтика феномена втечi у межах ґайдегге-
рiвського «Sein und Zeit»: феноменальний ви(каз)яв просторово-кiнетичного
пiд-ґрунтя // Гранi. — 2009. — № 6. — С. 97-102.
3. Гуссерль Е. Криза європейських наук i трансцендентальна феноменологiя.
Вступ до феноменологiчної свiдомостi // Фiлософська думка. — 2002. — № 3.

Тема 7, 9-11.
3. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2008. — С. 194-198; 207-
210.
2005. — С. 162-166; 178-191.
6. Сучасна зарубiжна фiлософiя. Течiї i напрямки: Хрестоматiя. — К., 1996.
7. Фiлософiя / Ред. I.Ф. Надольного. — К., 2006. — С. 84-91; 118-120.
1. Климова А.В. Традиции герменевтики в свете современного научного по-
знания // Гранi. — 2007. — № 2. — С. 64-69.
Тема 2.8. Аналiтичний напрямок фiлософiї ХХ ст.
Аналiтичний напрямок фiлософiї ХХ ст., його особливостi, пе-

редумови виникнення, її основнi школи i течїї (неопозитивiзм, лiн-
гвiстична фiлософiя, критичний рацiоналiзм, сучасна аналiтична фi-
лософiя). Роздiли фiлософського дослiдження в сучаснiй аналiти-
чнiй фiлософiї. Виникнення аналiтичної фiлософiї (Г. Фреге, Б. Рассел,
Дж. Мур). Лiнгвiстичний поворот у фiлософiї ХХ ст. Аналiз мови як
унiверсальний метод дослiдження фiлософських проблем.
31
Неопозитивiзм (М. Шлiк, Р. Карнап, О. Нейрат, Х. Рейхенбах,

А. Айєр та iн.). Вiденський гурток. Розумiння фiлософiї як методо-
логiї науки. Програма подолання метафiзики. Емпiризм як методоло-
гiчна позицiя неопозитивiзму. Проблема зведення теоретичного знан-
ня до емпiричного. Протокольнi висловлювання. Фiзикалiзм. Принцип
верифiкацiї, проблема демаркацiї науки i ненауки.
Критичний рацiоналiзм К. Поппера, його критика логiчного пози-
тивiзму. Фалiбiлизм i фальсифiкацiя. Метод спроб i помилок. Iстина
як правдоподiбнiсть. Еволюцiйна епiстемологiя. «Третiй свiт» як свiт
об’єктивного знання. Критика iсторицизму. Концепцiя вiдкритого су-
спiльства.
Постпозитивiзм (Т. Кун, I. Лакатос, П. Фейєрабенд, С. Тулмiн):
моделi зростання наукового знання.
Лiнгвiстична фiлософiя (Г. Райл, Дж. Остiн, Х. Патнем). Перехiд
вiд спроб побудувати iдеальну мову до аналiзу буденної мови. Конце-
пцiя «мовних iгор» Л. Вiтгенштейна. Неопрагматизм (У.В.О. Куайн).
Лекцiя № 8. Аналiтичний напрямок фiлософiї ХХ ст.

1. Аналiтичний напрямок фiлософiї ХХ ст., його особливостi, основ-

нi проблеми. Виникнення аналiтичної фiлософiї, фiлософськi iдеї
Г. Фреге i Б. Рассела.
2. Неопозитивiзм: основнi iдеї та представники. Вiденський гурток.
3. Критичний рацiоналiзм К. Поппера, його полемiка з логiчними
позитивiстами.
4. Фiлософiя лiнгвiстичного аналiзу. Пiзнiй Л. Вiтгенштейн: понят-
тя «мовної гри». Аналiз буденної мови (Дж. Остiн, Г. Райл).
5. Сучасна аналiтична фiлософiя: основна проблематика.
Аналiтичний напрямок захiдної фiлософiї XX ст.
1. Неопозитивiзм, його основнi iдеї та представники. Вiденський

гурток.
2. Критичний рацiоналiзм К. Поппера, його полемiка з логiчними

позитивiстами.
3. Фiлософiя лiнгвiстичного аналiзу. Пiзнiй Л. Вiтгенштейн: понят-
тя «мовної гри». Аналiз буденної мови (Дж. Остiн i Г. Райл).
1. Карнап Р., Ган Г., Нейрат О. Наукове свiторозумiння — Вiденський гурток
// Актуальнi проблеми духовностi. — Вип. 13. — Кривий Рiг, 2012. — С. 97-
114.

1. Бацевич Ф.С. Фiлософiя мови. Iсторiя лiнгво-фiлософських учень. — К. :
Академiя, 2008.
Тема 10.
М., 2005. — C. 217-220; 227-239.
7. Кебуладзе В. Феноменологiя. Навчальний посiбник. — ППС: 2002, 2005. —
C. 8-30.
2005. — С. 143-162; 191-200.
2. Поппер К. Вiдкрите суспiльство i його вороги. — К., 1994.
3. Рюс Ж. Поступ сучасних iдей: Панорама новiтньої науки / Пер. з фр.
В. Шовкун. — К : Основи, 1998.
Наукова перiодика
1. Панафидина О.П., Козаченко Н.П. Аналитическая философия и ярлык по-
зитивизма // Актуальнi проблеми духовностi. — Кривий Рiг : Видавничий
Дiм, 2013. — № 14. — С. 13-36.
33
2. Попович М. Про можливостi аналiтичної фiлософiї // Фiлософська думка. —

2011. — № 3. — С. 5-21.
3. Потер М. Народження аналiтичної фiлософiї. // Фiлософська думка. —
2011. — № 3.
4. Синиця А.С. Концепцiя «мовної гри» Л. Вiтгенштейна // Актуальнi про-
блеми духовностi. — Кривий Рiг : Видавничий Дiм, 2008. — № 9. — С. 126-
134.
5. Шрамко Я.В. Гилберт Райл и методология философского исследования //
Эпистемология и философия науки. — 2010. — № 3. — С. 186-189.
6. Шрамко Я. Очерк истории возникновения и развития аналитической фило-
софии // Логос. — 2005. — № 2 (47). — С. 4-12.
7. Шрамко Я.В. Что такое аналитическая философия? // Эпистемология и
философия науки. — 2007. — № 1. — С. 87-110.
Тема 2.9 Українська фiлософiя
Джерела, процес становлення та основнi етапи розвитку вiтчизняної

фiлософiї. Особливостi української фiлософської парадигми. Фiлософ-
ська думка доби Київської Русi (митрополит Iларiон, К. Туровський,
К. Смолятич, «Iзборник Святослава»). Фiлософiя доби бароко. Роль
Києво-Могилянської Академiї у розвитку української фiлософiї
(Ст. Яворський, Ф. Прокопович, Г. Кониський, I. Гiзель, Й. Кононович-
Горбацький, Г. Щербацький).
Антропологiчна та гуманiстична фiлософiя Г. Сковороди. Київська
релiгiйна фiлософiя: П. Юркевич: фiлософiя серця. Розробка фiло-
софiї української нацiональної iдеї дiячами Кирило-Мефодiївського
товариства (М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Кулiш). Фiлософсько-со-
цiологiчнi погляди громадiвцiв. Соцiальна фiлософiя М. Драгоманова.
Фiлософiя мови О. Потебнi.
Розвиток суспiльно-полiтичної i фiлософської думки в Українi дру-
гої половини ХIХ — початку ХХ ст. Iсторiософiя М. Грушевського,
фiлософiя права Б. Кiстякiвського, вчення про ноосферу В. Вернад-
ського, етика «конкордизму» В. Винниченка. Фiлософiя в радянськiй
Українi (20-80-тi роки ХХ ст.). Розробка фiлософських проблем пред-
ставниками української дiаспори. Фiлософська думка представникiв
українського шiстдесятництва. Українська фiлософiя пострадянської
доби.
Лекцiя № 9. Українська фiлософiя.

1. Джерела української фiлософiї, основнi етапи її розвитку та за-

гальна характеристика.
2. Класичний етап у розвитку вiтчизняної фiлософської думки. Фi-
лософське вчення Г. Сковороди.
3. Кирило-Мефодiївське товариство i фiлософiя української нацiо-
нальної iдеї.
4. Українська фiлософська думка кiнця ХIХ–ХХ ст.
Українська фiлософiя
1. Джерела формування, особливостi та основнi етапи розвитку вi-

тчизняної фiлософiї.
2. Фiлософське вчення Г. Сковороди.
3. Фiлософiя української нацiональної iдеї представникiв Кирило-
Мефодiївського товариства та громадiвського руху (I. Франко,
О. Потебня, М. Драгоманов).
4. Українська фiлософська думка кiнця ХIХ – I пол. ХХ ст. (М.
Грушевський, Б. Кiстякiвський, В. Вернадський, В. Винничен-
ко).
1. Сковорода Г. Розмова п’яти подорожнiх про iстинне щастя в життi // Твори:
В 2-х т. — Т. I. — С. 325-358.
Українська фiлософiя
1. Фiлософська думка Київської Русi.

2. Поширення iдей гуманiзму та Реформацiї в Українi.
35
3. Фiлософiя українського бароко: основнi фiлософськi iдеї про-

фесорiв Києво-Могилянської академiї (I. Гiзель, С. Яворський,
Ф. Прокопович, Г. Кониський).
4. Фiлософiя серця П. Юркевича.
1. Драгоманов М.П. Вибране. — К., 1991.
2. Iсторiя фiлософiї України. Хрестоматiя. — К., 1993.
3. Сковорода Г. Твори: у 2 т. — К., 1994.
4. Юркевич П. Вибране. — К., 1993.

Розд. III.
2. Горський В.С., Кислюк К.В. Iсторiя української фiлософiї. — К., 2004.
6. Iсторiя фiлософiї України / Тарасенко М.Ф., Русин М.Ю. та iн. — К., 1994.
7. Огородник I.В., Огородник В.В. Iсторiя фiлософської думки в Українi. — К.,
1999.
9. Федiв Ю.О., Мозгова Н.Т. Iсторiя української фiлософiї. — К., 2000.
1. Арiстова А. Памфiл Юркевич: аналiз матерiалiзму як iсторичної форми
фiлософiї // Фiлософська i соцiологiчна думка. — 1993. — № 9-10.
2. Бойко М.П. Фiлософськi та релiгiйнi джерела формування поглядiв Кирило-
Мефодiївського товариства (Г. Сковорода, Т. Авсеньєв, Г.В.Ф. Гегель) //
Гранi. — 2006. — № 5. — С. 55-60.
3. Вiльчицький Ю. Олександр Потебня як фiлософ. — Л., 1995.
4. Гошовий М. Проблема прогресу в української соцiальної фiлософiї ХIХ–I
чверть ХХ ст. // Фiлософська i соцiологiчна думка. — 1993. — № 3.
5. Гнатенко П.I. Основнi риси i особливостi української фiлософiї // Гранi. —
2002. — № 4. — С. 58-60.
6. Гнатюк Я.С. Український кордоцентризм у конфлiктi мiфологiй та iнтер-

претацiй. — Iвано-Франкiвськ : Симфонiя форте, 2010.
7. Грабовський С. У пошуках iстини: український неомарксизм 1960–1980-х //
Фiлософська думка. — 2009. — № 3. — С. 90-102.
8. Iваньо I.В. Фiлософiя i стиль мислення Г. Сковороди. — К., 1984.
9. Йосипенко С. Л. Фiлософiя Григорiя Сковороди: проблеми, напрямки i iсто-
рiя дослiдження // Наука i суспiльство. — 2012. — № 11-12. — С. 8-14.
10. Кислюк К. Українська iсторiософiя: концепт i концепцiя // Фiлософська
думка. — 2007. — № 4. — С.75-94.
11. Козаченко Н.П. Двi гранi української фiлософiї // Актуальнi проблеми ду-
ховностi. — Вип. 15. — Кривий Рiг, 2014. — С. 78-87.
12. Костомаров М. «Закон Божий» / Книга буття українського народу. — К.,
1994.
13. Лiсовий В. Українська фiлософська думка 60-80-х рр. // Фiлософська дум-
ка. — 2007. — № 3.
14. Лiсовий В. Українська фiлософська думка 80-х рр. // Фiлософська думка. —
2007. — № 4.
15. Литвинов В. Ренесансний гуманiзм в Українi. — К., 2000.
16. Надтока О. Бог та людина в поглядах Григорiя Сковороди // Київська
старовина. — 2011. — № 6. — С. 107-117.
17. Нiчик В.М., Литвинов В.Д., Стратiй Я.М. Гуманiстичнi i реформацiйнi iдеї
на Українi (ХVI–першої половини ХVII ст.). — К., 1990.
18. Релiгiйно-фiлософська думка в Києво-Могилянськiй академiї: європейський
контекст / Ред. Горський В.С. — К. : Академiя, 2002.
19. Соцiально-фiлософськi iдеї Михайла Драгоманова. — К., 1995.
20. Творчiсть Т.Г. Шевченка у фiлософськiй культурi України. — К., 1992.
21. Українськi гуманiсти епохи Вiдродження: Антологiя. — К., 1995, ч. 1, 2.
22. Фiлософiя Вiдродження на Українi. — К., 1990.
23. Фiлософська, педагогiчна та лiтературно-мистецька спадщина Г.С. Сковоро-
ди i сучаснiсть. — Кривий Рiг, 1994. — Розд. I.
24. Холин М., Писчиков В. Украинская духовность: Григорий Сковорода в кон-
тексте философской парадигмы Просвещения // Актуальнi проблеми духов-
ностi. — Вип. 5. — Кривий Рiг, 2004. — С. 72-89.
25. Чернишов В.В. Символiчна теологiя Г.С. Сковороди // Гранi. — 2013. —
№ 6. — С. 78-81.
26. Чижевський Д. Нариси iсторiї фiлософiї на Українi. — К., 1992.
27. Чирка Л.Г. Антропологiчний аспект фiлософiї Г. Сковороди. // Гранi. —
2013. — № 5. — С. 84-88.
37
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля II.
1. Медитацiя як спосiб пiзнання в iндiйськiй фiлософiї.

2. Буддiйське вчення про дхарми як атомарну основу сущого.
3. Буддiйськi уявлення про душу i свiдомiсть.
4. Фiлософське вчення пiфагорiйцiв: число як першооснова сущого.
5. Лiнгвiстичнi питання у фiлософiї софiстiв.
6. Фiлософiя Сократа i сократичний метод.
7. Демокрит — перший енциклопедичний мислитель античностi.
8. Соцiальна утопiя Платона.
9. Полiтiя — iдеальний суспiльний устрiй за Аристотелем.
10. Теорiя пiзнання i логiка Аристотеля.
11. Скептицизм: витоки, основнi iдеї, значення.
12. Стоїцизм в Давнiй Грецiї i Давньому Римi.
13. Неоплатонiзм та його вплив на християнську фiлософiю.
14. Схоластика як особливий стиль середньовiчного фiлософствування.
15. Спiввiдношення вiри i розуму у середньовiчнiй фiлософiї.
16. «Бритва Оккама» та канони наукового методу у фiлософiї У. Оккама.
17. Гуманiзм та титанiзм епохи Вiдродження.
18. Натурфiлософськi пiдгрунтя алхiмiї в епоху Вiдродження.
19. Полiтика i мораль у вченнi Н. Макiавеллi.
20. Соцiальнi утопiї в фiлософiї епохи Вiдродження.
21. Скептицизм М. Монтеня.
22. Суперечка мiж емпiризмом i рацiоналiзмом в фiлософiї Нового часу.
23. Iдея рацiональної перебудови суспiльства в фiлософiї Нового часу.
24. Принцип радикального сумнiву у фiлософiї Р. Декарта.
25. Концепцiя розумного егоїзму.
26. Етика Канта.
27. Дiалектика Гегеля.
28. Поняття любовi в фiлософiї Фейєрбаха.
29. Поняття вiдчуження у нiмецькiй фiлософiї.
30. Iдея вiдчуженої працi i суспiльство вiдчуженої людини у фiлософiї маркси-
зму.
31. Проблеми тоталiтаризму та iдеологiї у фiлософiї неомарксизму.
32. Споживацьке суспiльство, масова культра та iдеологiя у фiлософiї неомар-
ксизму.
33. Порiвняльний аналiз концепцiй Шопенгауера i Нiцше.
34. Нiцшеанська iдея надлюдини.
35. Фiлософська герменевтика як методологiя гуманiтарних наук.
36. Проблема людини в фiлософськiй антропологiї ХХ ст. (М. Шелер та iн.)
37. Проблема свободи в екзистенцiалiзмi (Ж.-П. Сартр i А. Камю).
38. Репресивна функцiя культури у психоаналiтичнiй концепцiї З. Фрейда.
39. Колективне несвiдоме та архетипи в концепцiї К.-Г.Юнга.

40. Аналiтична фiлософiя ХХ ст. та проблеми логiки i методологiї науки.
41. Лiнгвiстичний поворот у фiлософiї ХХ ст.
42. Концепцiя внутрiшнього реалiзму Х. Патнема.
43. Iдея подолання метафiзики у фiлософiї неопозитивiзму.
44. Г. Сковорода про сенс життя й щастя людини.
45. П. Юркевич — оригiнальний мислитель i педагог.
46. I. Франко як фiлософ.
47. Фiлософiя мови О. Потебнi.
48. Вчення про ноосферу В. Вернадського.
49. Фiлософська думка в радянськiй Українi.
50. Українська фiлософiя у ХХI ст.
Фiлософiя буття
(Онтологiя)
Тема 3.1 Онтологiя як загальна теорiя буття
Онтологiя як роздiл фiлософiї. Онтологiя, метафiзика, натурфiло-

софiя. Проблема визначення першопочатку в раннiй грецькiй фiлосо-
фiї (Мiлетська школа, Гераклiт, Емпедокл, пiфагорейцi). Постановка
проблеми буття Парменiдом. Характеристики чистого буття та апорiї
Зенона. «Перша фiлософiя» та її мiсце в системi знання за Аристоте-
лем. Метафiзика — вчення про буття як таке. Буття i свiт, актуальний
свiт (дiйснiсть, реальнiсть) та можливi свiти за Лейбнiцем. Метафiзи-
чнi концепцiї чистого буття. Натурфiлософськi пiдходи до розумiння
онтологiї. Космологiчна та креацiонiстська натурфiлософiї. Концепцiї
буття як субстанцiї. Проблема визначення субстанцiї, атрибути i мо-
дуси субстанцiї. Монiзм, дуалiзм, плюралiзм. Матерiя як субстанцiя;
розумiння матерiї в фiлософiї. Сутнiсть фiлософського матерiалiзму
та основнi рiзновиди матерiалiстичних концепцiй. Поняття категорiї та
проблема категорiального визначення буття. Онтологiя як теорiя ка-
тегорiй. Системи категорiй в iсторiї фiлософiї (Аристотель, Кант, Ге-
гель). Фундаментальнi фiлософськi категорiї та сучаснi пiдходи до їх
визначення (рiч, властивiсть, вiдношення; одиничне, особливе, загаль-
не; абстрактне i конкретне; необхiднiсть, можливiсть, випадковiсть;
час, простiр, причиннiсть).

Кривий Рiг (2015), 39–46 39
Лекцiя№ 10. Онтологiя як загальна теорiя буття

1. Фiлософський змiст проблеми буття та його визначення.

2. Онтологiя як метафiзика i онтологiя як натурфiлософiя. Мета-
фiзичнi та натурфiлософськi концепцiї буття. Проблема спiввiд-
ношення буття i мислення.
3. Проблема категорiальної структури буття та її розробка в рiзних

фiлософських концепцiях. Онтологiя як теорiя категорiй.
4. Проблеми фiлософської онтологiї: проблема унiверсалiй, конце-
пцiї простору i часу, фiлософське розумiння Бога, докази його
буття.

Буття як фундаментальна категорiя i проблема фiлософiї
1. Виникнення проблеми буття в iсторiї фiлософiї. Категорiя чисто-

го буття (Парменiд), проблема його єдностi i руху. Апорiї Зенона.
2. Метафiзика — наука про буття як таке (Аристотель), проблема
категорiального визначення буття в iсторiї фiлософiї (Аристо-
тель, Кант, Гегель).
3. Субстанцiйне тлумачення буття. Поняття про субстанцiю та її

атрибути. Можливi пiдходи до проблеми субстанцiї.
4. Матерiальне та духовне буття. Спiввiдношення мислення i буття
як фiлософська проблема. Сутнiсть i рiзновиди фiлософського
матерiалiзму та iдеалiзму.
1. Аристотель. Метафизика // Аристотель. Сочинения в 4-х тт. — М. : Мысль,
1975. — Т. 1. Книга первая (А), гл. 1-6. – С. 65-80.
41
Фiлософське вчення про розвиток
1. Поняття змiн, руху i розвитку. Дiалектика як загальна теорiя

розвитку, її структура (принципи, закони, категорiї).
2. Критика дiалектики та альтернативнi концепцiї розвитку.
3. Фiлософський детермiнiзм, його форми i проблема причинностi.

1. Валовик В.I. Вступ до фiлософiї: навчальний посiбник. — Запорiжжя, 2000.
[Тема. 5. Проблема буття i її фiлософський смисл].
2. Гусєв В.I. Вступ до метафiзики: Навч. посiб. — К. : Либiдь, 2004. [Роздiл 1.
Метафiзика у структурi фiлософського знання; Роздiл 2. Буття як фiлософ-
ська проблема; Роздiл 3. Буття як матерiя. Матерiалiзм].
3. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: пiдручник. — Львiв : Магнолiя, 2006. — 2008.
[Тема. 11. Проблема буття у фiлософiї].
4. Присухiн С.I. Фiлософiя. Частина 2. Система фiлософiї у визначеннях, по-
ясненнях, схемах, таблицях. Навчальний посiбник у 2-х т. — К., 2006. [Роздiл
II. Онтологiя. Тема 2. Проблема буття. Фiлософський змiст поняття «мате-
рiя»].
5. Фiлософiя. Пiдручник / За заг. ред. Горлача М.I., Кременя В.Г., Рибалка
В.К. — Х. : Консум, 2000. [Глава 2. Онтологiя].
6. Фiлософiя. Природа, проблематика, класичнi роздiли: Навчальний посiбник
/ За ред. Г.I. Волинки. — К. : Каравела, 2009. [Тема 2. Метафiзика].
7. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. I.Ф. Надольного. — К. : Вiкар,
2006. [Роздiл III. Онтологiя. Тема 5. Фiлософський змiст проблеми буття].
8. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль: Астон,
2008. [Тема 9.Фiлософська онтологiя: проблема буття].
9. Фiлософiя: Пiдручник / Бичко I.В., Бойченко I.В., Табачковський В.Г. — К. :
Либiдь, 1993/2001/2002. [Роздiл II. Проблеми буття].
10. Фiлософiя: Пiдручник / За ред. Г.А. Заїченко. — К. : Вища школа, 1995. [Роз-
дiл 5. Фiлософське розумiння свiту].
11. Фiлософiя: Пiдручник для вищої школи / За ред. В.Г. Кременя,
М.I. Горлача. — Х. : Прапор, 2004. [Частина 2. Основи фiлософiї. Роздiл II.
Онтологiя. Глава 1. Фiлософiя буття].

[Тема. 7. Дiалектика та її альтернативи].
2. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: пiдручник. — Львiв : Магнолiя, 2006–2008. [Те-
ма. 17. Дiалектика як загальна теорiя розвитку i метод та її альтернативи].
II. Онтологiя. Тема 3. Дiалектика як загальна концепцiя розвитку та її аль-
тернативи].
/ За ред. Г.I. Волинки. — К. : Каравела, 2009. [Тема 3. Дiалектика].
2006. [Роздiл III. Онтологiя. Тема 7. Дiалектика та її альтернативи].
дiл 6. Дiалектика та її альтернативи].
Онтологiя. Глава 6. Концепцiя розвитку та її альтернативи].
Тема 3.2 Фiлософiя свiдомостi
Проблема свiдомостi в iсторiї фiлософiї та в сучаснiй на-

уцi. Дух, розум, свiдомiсть як iдеальна реальнiсть. Мислення
як атрибутивна характеристика свiдомостi. Субстанцiйне витлу-
мачення iдеальної реальностi: iдеалiзм, дуалiзм, нейтральний мо-
нiзм. Сутнiсть i рiзновиди фiлософського iдеалiзму. Матерiалiсти-
чнi трактовки свiдомостi: теорiя тотожностi (У. Плейс, Дж. Смарт,
Д. Льюїс), теорiя вiдображення. Двохаспектнi теорiї свiдомостi
(П. Стросон, Д. Чалмерс, Д. Деннет). Функцiоналiзм у фiлософiї свi-
домостi (Х. Патнем, Д. Льюїс, Д. Армстронг).
Свiдомiсть i психiка. Свiдоме, несвiдоме та пiдсвiдоме. Проблема
спiввiдношення духовного i тiлесного (психофiзична проблема) та мо-
жливi пiдходи до її розв’язання: психофiзична взаємодiя та психофi-
зичний паралелiзм. Свiдомiсть i мислення.
Свiдомiсть i досвiд. Iнтенцiональний характер свiдомостi. Мислен-
нi експерименти у фiлософiї свiдомостi: «Мiзки у бочцi» (Х. Патнем),
«Китайська кiмната» (Дж. Сьорл), «Що означає бути кажаном?»
43
(Т. Нагель). Свiдомiсть та проблеми штучного iнтелекту. Тест Тью-

рiнга. «Сильний» i «слабкий» штучний iнтелект.
Свiдомiсть i мова. Природнi та штучнi мови. Мова як образ свiту
(раннiй Л. Вiтгенштейн). Гiпотеза лiнгвiстичної вiдносностi: Е. Сепiр
та Б. Уорф. Семiотика як загальна теорiя знакових систем.
Лекцiя № 11. Фiлософiя свiдомостi

1. Становлення фiлософiї свiдомостi та її ключовi проблеми.

2. Поняття свiдомостi, її властивостi та функцiї.
3. Проблема походження свiдомостi, основнi пiдходи до її розв’яза-
ння. Суспiльно-iсторичнi та природнi (бiологiчнi) основи свiдо-
мостi.
4. Проблема свiдомостi в сучаснiй фiлософiї.

Проблема свiдомостi в фiлософiї: основнi напрямки та
пiдходи
1. Поняття свiдомостi, її основнi властивостi. Проблема свiдомостi

в iсторiї фiлософiї.
2. Свiдомiсть i психiка. Свiдоме, несвiдоме i пiдсвiдоме.
3. Психофiзична проблема (проблема спiввiдношення духовного i
тiлесного): можливi шляхи її розв’язання.
4. Свiдомiсть та проблеми штучного iнтелекту. Мисленнi експери-
менти у фiлософiї свiдомостi.
1. Поппер К.Р. Знание и психофизическая проблема: В защиту взаимодей-
ствия. – М., 2008. – С. 159-190. Глава 5. Взаимодействие и сознание.

Фiлософськi проблеми мови
1. Мова як iнформацiйно-знакова система. Функцiї мови. Природнi

та штучнi мови.
2. Взаємодiя свiдомостi, мови i дiйсностi. Проблема референцiї.

Прагматичний аспект мови i поняття мовних iгор.
3. Проблеми мови у фiлософських напрямках ХХ ст. Лiнгвiстичний

поворот у фiлософiї ХХ ст. Гiпотеза лiнгвiстичної вiдносностi (гi-
потеза Сепiра-Уорфа).

1. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: пiдручник. — Львiв: Магнолiя, 2006 — 2008.
[Тема. 12. Свiдомiсть як фiлософська проблема].
II. Онтологiя. Тема 4. Проблема свiдомостi в iсторiї фiлософiї].
2006. [Роздiл III. Онтологiя. Тема 6. Свiдомiсть]
4. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль: Астон,
2008. [Тема 10. Свiдомiсть як особлива форма буття, її суть i структура].
дiл 10. Свiдомiсть як вiдображення i дiяльнiсть].
Онтологiя. Глава 4. Свiдомiсть (Феноменологiя)].
1. Гусєв В.I. Вступ до метафiзики: Навч. посiб. — К. : Либiдь, 2004.
2. Петрушенко В. Атрибутивнi риси свiдомостi // Фiлософська думка. —
2007. — № 2.
3. Сепетий Д.П. Свiдомiсть, комп’ютери та новий мозок Мерi // Актуальнi
проблеми духовностi. — Кривий Рiг, 2014. — Вип. 15. — С. 204-216.
45
4. Сепетий Д.П. Три найвпливовiшi аргументи проти матерiалiзму у сучаснiй

фiлософiї свiдомостi // Наука. Релiгiя. Суспiльство. — 2013. — № 4. — С. 75-
82.
5. Соколова О.Г. Ґенеза розумiння феномену свiдомостi // Фiлософська дум-
ка. — 2008. — № 3. — С. 109-122.
6. Халапсис А.В. «Дух» как философская категория // Гранi. — 2010. — № 4. —
С. 32-35.
7. Чалмерс Д. Лицем до лиця з проблемою свiдомостi // Актуальнi проблеми
духовностi. — Кривий Рiг, 2013. — Вип. 14. — С. 121-152.
8. Шпет Г. Свiдомiсть i її власник // Фiлософська i соцiологiчна думка. —
1993. — № 2.

2. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Iванова К.А. Культурологiя: Навч. Посiб. —
К. : Центр навчальної лiтератури, 2005. [Глава 6. Мiжкультурна комунiкацiя.
6.1. Мова як символiчний код культури].
Наукова перiодика
1. Балута Г.А. До проблеми дослiдження мови як iнформацiйної структури //
Актуальнi проблеми духовностi. — Кривий Рiг, 2010. — Вип. 11. — С. 266-275.
2. Заїченко Г. Фiлософiя мови i мова фiлософiї. Стаття перша // Фiлософська
i соцiологiчна думка. — 1996. — № 5-6. — С. 16-36.
3. Заїченко Г. Фiлософiя мови i мова фiлософiї. Стаття друга // Фiлософська
i соцiологiчна думка. — 1996. — № 7-8. — С. 68-91.
4. Заїченко Г. Фiлософiя мови i мова фiлософiї. Стаття третя // Фiлософська
думка. — 1998. — № 2. — С. 14-38.
5. Козаченко Н. Некоторые проблемы теории референции // Актуальнi про-
блеми духовностi. — Кривий Рiг, 2009. — Вип. 10. — С. 206-218.
6. Кудрявцева Н.С. «Iдеальна мова» як лiнгво-фiлософський феномен // Акту-
альнi проблеми духовностi. — Кривий Рiг, 2011. — Вип. 12. — С. 108-130.
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля III.

1. Витоки i смисл фiлософської проблеми буття.
2. Буття i небуття.
3. Специфiка iдеального буття.
4. Категорiя субстанцiї в iсторiї фiлософiї.
5. Матерiя як субстанцiя.
6. Проблема «зникнення» матерiї в фiлософiї i науцi ХХ ст.
7. Сучасна наука про класифiкацiю форм руху матерiї.
8. Проблема категорiальної структури буття в iсторiї фiлософiї.
9. «Життя» як фiлософська категорiя.
10. Сучаснi фiлософськi теорiї свiдомостi та досягнення бiологiчної науки.
11. Проблеми штучного iнтелекту та фiлософiя свiдомостi.
12. Мисленнi експерименти у фiлософiї свiдомостi.
13. Сучаснi пiдходи до вирiшення психофiзичної проблеми.
ФIЛОСОФIЯ ПIЗНАННЯ
(Гносеологiя)
Тема 4.1. Природа пiзнання. Проблема iстини
Пiзнання як специфiчне вiдношення мiж людиною i свiтом. Су-

тнiсть пiзнання. Поняття суб’єкта i об’єкта пiзнання, характер їх вза-
ємодiї. Об’єкт-суб’єктна i суб’єкт-суб’єктна пiзнавальна ситуацiя. Ко-
лективний та iндивiдуальний суб’єкт. Проблема пiзнаванностi свiту.
Гносеологiчний оптимiзм, скептицизм та гносеологiчний песимiзм.
Знання як результат взаємодiї суб’єкта i об’єкта та як результат
творчої активностi суб’єкта. Знання, вiра i переконання. Знання та
iнформацiя. Вiдображення, предметно-практична дiяльнiсть i комунi-
кацiя.
Роль розуму, вiдчуттiв та iнших пiзнавальних здiбностей у пiзнан-
нi. Чуттєве i рацiональне пiзнання, їх форми i спiввiдношення. Емпi-
ризм i рацiоналiзм. Пiзнання i практика, основнi пiдходи до вирiшення
проблеми їх взаємодiї.
Проблема iстини. Iстина як специфiчна характеристика знання.
Концепцiї iстини. Класична (кореспондентна) концепцiя iстини i про-
блема адекватностi знання. Когерентна концепцiя iстини i проблема
несуперечливостi знання. Прагматична концепцiя iстини i проблема
утилiтарностi знання. Конвенцiоналiстська концепцiя iстини. Основнi
характеристики iстини: об’єктивнiсть i суб’єктивнiсть, абсолютнiсть i

Кривий Рiг (2015), 47–52 47
вiдноснiсть, конкретнiсть та iсторичнiсть. Iстина фактична i логiчна,

аналiтична i синтетична. Проблема критерiїв iстини.
Лекцiя№ 12. Пiзнання, його природа. Проблема iстини

1. Гносеологiя як роздiл фiлософiї, її основнi проблеми. Головнi

теоретико-пiзнавальнi напрямки i пiдходи в класичнiй i сучаснiй
теорiї пiзнання.
2. Сутнiсть i структура процесу пiзнання. Чуттєве i рацiональне
пiзнання, їх спiввiдношення.
3. Проблема визначення знання i його види (спiввiдношення знан-
ня, iнформацiї i переконання).
4. Проблема iстини в фiлософiї. Основнi концепцiї iстини.

Сутнiсть i закономiрностi процесу пiзнання. Проблема
iстини
1. Пiзнання, його сутнiсть та структура. Суб’єкт i об’єкт пiзнання.

Чуттєве i рацiональне в пiзнаннi, їх форми та спiввiдношення.
2. Проблема пiзнаванностi свiту та можливi пiдходи до її вирiшення
(гносеологiчний оптимiзм, скептицизм).
3. Проблема iстини в фiлософiї: класична (кореспондентна) i не-
класичнi концепцiї iстини (прагматична, когерентна, конвенцiо-
налiстська).
4. Основнi характеристики iстини, проблема її критерiїв. Роль пра-
ктики в пiзнаннi. Проблема об’єктивностi знання та його обґрун-
тування.
1. Юм Д. Исследование о человеческом познании. Глава XII: Об академиче-
ской, или скептической, философии // Соч. — Т. 2. — С. 129-144.
49

[Тема. 8.]
2. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: пiдручник. — Львiв : Магнолiя, 2006 — 2008.
[Тема. 16.]
3. Причепiй Є.М., Чернiй А.М., Чекаль Л.А. Фiлософiя: пiдручник. — К. : Ака-
демвидав, 2008. [Глава 3.3. Фiлософiя пiзнання (гносеологiя)]
/ За редакцiєю Г.I. Волинки. — К. : Каравела, 2009. [Тема 4. Гносеологiя. Те-
ма 5. Праксеологiя]
5. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль : Астон,
2008. [Тема 11. Гносеологiя: основний змiст пiзнавальної дiяльностi]
2006. [Тема III. Гносеологiя.]
7. Фiлософiя: Пiдручник / За редакцiєю Г.А. Заїченко. — К. : Вища школа, 1995.
[Роздiл 9. Практика; Роздiл 11. Пiзнання. Наукове пiзнання.]
8. Фiлософiя: Пiдручник для вищої школи / за ред. В.Г. Кременя,
М.I. Горлача. — Х. : Прапор, 2004. [Роздiл III. Гносеологiя]
9. Введение в философию: Учебное пособие для вузов / Авт. колл. Фролов И.Т.
и др. — М. : Республика, 2005. [Глава 6. Познание.]
10. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. — М., 2005. [Раздел второй. Основы об-
щей философии. Глава 12. Теория познания.]
Тема 4.2. Наукове пiзнання, його особливостi та

закономiрностi
Поняття науки. Специфiка наукового знання, його спiввiдношення

з позанауковим знанням. Проблема демаркацiї.
Структура та сутнiсть наукового пiзнання. Емпiричний i теорети-
чний рiвнi, їх характеристика та спiввiдношення. Теорiя як форма на-
укового знання. Науковий факт i поняття закону науки. Роль гiпотези
в науковому пiзнаннi.
Поняття методу i методологiї наукового пiзнання. Проблема кла-
сифiкацiї наук. Класифiкацiя методiв наукового пiзнання: загальнона-
уковi i спецiальнонауковi, емпiричнi i теоретичнi методи. Специфiка
природничо-наукового i гуманiтарного пiзнання, їх методологiї та ме-
тодiв.
Проблема розвитку наукового знання. Екстерналiзм та iнтерна-

лiзм. Кумулятивiстська та еволюцiонiстська моделi розвитку науко-
вого знання. Постпозитивiстськi концепцiї розвитку науки.
Лекцiя№ 13. Наука як особливий вид пiзнавальної дiяльностi

i система знань
1. Наукове пiзнання i його специфiчнi ознаки. Проблема демаркацiї

i критерiї науковостi знання.
2. Емпiричне i теоретичне знання. Основнi форми наукового знан-
ня.
3. Методологiя науки i методи наукового пiзнання. Пробле-
ма класифiкацiї наук. Специфiка методологiї математичного,
природничо-наукового i гуманiтарного пiзнання.
4. Проблема розвитку наукового знання.

Наукове пiзнання, його специфiка та структура. Проблема
зростання наукового знання.
1. Сутнiсть та особливостi наукового пiзнання.

2. Емпiричний i теоретичний рiвнi наукового пiзнання, їх характе-
ристика та спiввiдношення.
3. Проблема критерiїв науковостi та основнi пiдходи до її вирiшення
у захiднiй фiлософiї ХХ ст.
4. Проблема розвитку наукового знання.
1. Поппер К. Логика научного исследования. Часть I. Введение в логику науки.
Глава I. Обзор основных проблем // Поппер К. Логика и рост научного
знания. — М. : Прогресс, 1983. — C. 46-72.
51

Методи i форми наукового знання i пiзнання.
1. Форми наукового знання: факт, проблема, закон, гiпотеза. Теорiя

як основна форма органiзацiї наукового знання.
2. Класифiкацiя методiв наукового дослiдження. Загальнонауковi
методи та методи дисциплiнарного дослiдження (iндукцiя i де-
дукцiя, аналiз i синтез, моделювання та iн.).
3. Методи емпiричного пiзнання (спостереження, експеримент).
4. Методи теоретичного пiзнання (формалiзацiя, iдеалiзацiя, аксiо-
матичний та гiпотетико-дедуктивний методи).
5. Проблема теоретичного навантаження наукових фактiв.

[Тема. 8.]
[Тема. 16.]
ясненнях, схемах, таблицях. Навчальний посiбник у 2-х т. — К., 2006.
4. Фiлософiя: Пiдручник / За редакцiєю Г.А. Заїченко. — К. : Вища школа, 1995.
[Роздiл 11. Пiзнання. Наукове пiзнання.]
5. Фiлософiя: Пiдручник для вищої школи / за ред. В.Г. Кременя,
М.I. Горлача. — Х. : Прапор, 2004. [Роздiл III. Гносеологiя]
6. Фiлософiя. Пiдручник / за ред. Горлача М.I., Кременя В.Г., Рибалка В.К. —
Х. : Консум, 2000. [Роздiл четвертий. Фiлософiя духу. Глава 5. Наука.]
/ За редакцiєю Г.I. Волинки. — К. : Каравела, 2009. [Тема 4. Фiлософiя нау-
ки.]
2006. [Тема III. Гносеологiя.]
2008. [Тема 12. Фiлософiя i методологiя науки]
10. Введению в философию: Учебное пособие для вузов / Авт. колл. Фролов
И.Т. и др. — М. : Республика, 2005. [Глава 10. Наука.]
11. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. — М., 2005. [Раздел второй. Основы об-
щей философии. Глава 12. Теория познания.]
1. Афанасьев А.И. Картина мира гуманитарных наук // Актуальнi проблеми
духовностi. — 2006. — Вип. 7. — С. 191-200.
2. Афанасьев А.И. Специфика гуманитарной теории // Актуальнi проблеми
духовностi. — 2008. — Вип. 9. — С. 24-33.
3. Єрмоленко А. Цiннiсно-нормативне обґрунтування науки та моральна авто-
номiя суб’єкта // Фiлософська думка. — 2009. — № 4. — С. 30-49
4. Панафiдiна О.П., Мiшалова О.В. Факти i цiнностi в iсторичному дослiджен-
нi: дихотомiя чи взаємозв’язок? // Актуальнi проблеми духовностi. — 2012.
— Вип. 13. — С. 25-41.
5. Свириденко В.М. Теорiя пiзнання i фiлософiя науки. — К. : ЦГО НАН Укра-
їни, 1997.
6. Сiменач Б.I. Верифiкацiя нового знання // Наука та наукознавство. —
2006. — № 4. — С. 50-55.
7. Чуйко В. Iнтерпретацiя та реконструкцiя наукового знання. // Фiлософська
думка. — 1999. — № 5.
8. Широкова В.В., Бабина Т.Г. Беконiвська класифiкацiя наук у контекстi ре-
флексiї єдностi душi i тiла // Гранi. — 2013. — № 1. — С. 44-47.
9. Шьорер П. Двi мови наукової теорiї // Фiлософська i соцiологiчна думка. —
1993. — № 4.
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля IV

1. Проблема творчостi в пiзнаннi.
2. Пiзнання як розумiння.
3. Специфiка природничо-наукового i гуманiтарного пiзнання.
4. Iнтуїцiя в процесi пiзнання.
5. Проблема знання i переконання в теорiї пiзнання.
6. Знання i iнформацiя.
7. Знання i цiнностi.
8. Проблема iстини в iсторiї фiлософської думки.
9. Наукове i художнє пiзнання.
10. Наука i релiгiя.
11. Iдеали i норми наукового пiзнання.
12. Етика науки.
13. Природа наукової iнтуїцiї.
14. Роль методiв у науковому пiзнаннi.
15. Наука, квазiнаука, псевдонаука, лженаука.
16. Наукова рацiональнiсть та її типи.
17. Пiзнання та практика: аспекти взаємодiї.
18. Проблема пiзнаванностi свiту.
19. Комп’ютерне моделювання як метод пiзнання.
Соцiальна фiлософiя та фiлософiя
iсторiї
Тема 5.1. Соцiальна фiлософiя
Специфiка фiлософського пiзнання соцiальної дiйсностi. Проблем-

но-предметне поле соцiальної фiлософiї та фiлософiї iсторiї.
Суспiльство як форма органiзацiї спiльної дiяльностi людей, його
специфiчнi ознаки. Колективнiсть як необхiдна умова i форма iснува-
ння людини. Суспiльнi вiдносини мiж iндивiдами як форма їх спiль-
ної дiяльностi. Суспiльство як складно-органiзована i динамiчна си-
стема. Основнi пiдходи до виокремлення структури соцiуму. Сфери
життєдiяльностi суспiльства: економiчна, полiтична, соцiальна, духов-
на. Проблема детермiнованих зв’язкiв мiж сферами суспiльства. По-
няття соцiального iнституту, соцiальних норм i соцiальних цiнностей.
Iнституцiйний характер суспiльних вiдносин. Найважливiшi iнститути
суспiльства. Поняття громадянського суспiльства.
Держава як iнститут влади, проблема її походження. Класичнi i су-
часнi версiї теорiї суспiльної угоди. Марксистська концепцiя держави.
Проблема спiввiдношення свободи людини i влади держави. Етатизм
та лiбертарiанство. Демократiя i тоталiтаризм (Р. Арон). Концепцiя
«бунту мас» Х. Ортеги-i-Гассета. Маси i тоталiтаризм (Х. Арендт). Iдея
вiльного суспiльства i проблема соцiальної свободи. Негативна i пози-
тивна свобода. Концепцiя вiдкритого суспiльства К. Поппера. Держав-
ний суверенiтет i права людини: проблема прiоритетностi. Право на
вiйну i право на мир.

Кривий Рiг (2015), 53–62 53
Проблема соцiальної справедливостi, її аспекти i шляхи вирiшення.

Концепцiї соцiальної справедливостi. Проблема соцiальної рiвностi, її
економiчний та полiтико-правовий аспекти. Егалiтарний та елiтарний
пiдходи до вирiшення проблеми соцiальної рiвностi. Нерiвнiсть як со-
цiально-фiлософська проблема.
Фiлософська модель сучасного суспiльства. Концепцiя постiнду-
стрiального суспiльства Д. Белла. Поняття iнформацiйного суспiль-
ства. Роль теоретичної науки, технiки i технологiй у сучасному су-
спiльствi. Науково-технiчна революцiя, її напрямки та соцiальнi на-
слiдки. Сучасне суспiльство як суспiльство споживання, його голов-
нi ознаки. Держава всезагального суспiльного добробуту. Концепцiя
«меж економiчного зростання». Глобальнi проблеми людства: причини
появи, класифiкацiя, можливi шляхи вирiшення. Концепцiї ноосфери
i техносфери. Глобалiзацiя як iсторична тенденцiя сучасної епохи, її
основнi прояви: економiчний, соцiокультурний, полiтичний, мiжнаро-
дно-правовий та iн.
Лекцiя № 14. Фiлософське розумiння суспiльства

1. Соцiальна фiлософiя, її проблемно-предметне поле. Суспiльство

як складно-органiзована i динамiчна система.
2. Держава як форма органiзацiї суспiльства, її природа i проблема
походження. Класичнi i сучаснi версiї теорiї суспiльного догово-
ру.
3. Соцiальнi цiнностi як регулятори соцiальних дiй: рiвнiсть, свобо-
да, справедливiсть, мир.

Проблеми соцiальної фiлософiї
1. Суспiльство як внутрiшньо диференцiйована i динамiчна систе-

ма: сутнiсть, ознаки, структура.
2. Проблема соцiальної справедливостi i проекти побудови «iдеаль-
них» суспiльств в iсторiї фiлософiї. Концепцiя «вiдкритого су-
спiльства» К. Поппера.
55
3. Фiлософськi моделi сучасного суспiльства (постiндустрiальне, iн-

формацiйне, споживацьке, глобалiзоване тощо), проблеми його
функцiонування.
1. Маркс К. До критики полiтичної економiї. Передмова. // Маркс К., Енгельс
Ф. Твори, 2-вид. — К. : Державне видавництво полiтичної лiтератури УРСР,
1963. — Т. 13. — C. 5-9.

Соцiально-фiлософськi проблеми науки i технiки.
1. Наука i технiка як феномени культури. Поняття науково-технi-

чної революцiї, її основнi напрямки i соцiальнi наслiдки.
2. Поняття комп’ютерної революцiї, її вплив на людину i суспiль-

ство. Iнтернет, його соцiокультурнi функцiї.
3. Природа, суспiльство i технiка: етапи взаємодiї. Соцiальна оцiнка

наслiдкiв використання технiки. Поняття техносфери та ноосфе-
ри.
1. Арендт Г. Джерела тоталiтаризму / Пер. з англ. — К. :Дух i лiтера, 2002.
2. Белл Д. Прихiд постiндустрiального суспiльства // Сучасна зарубiжна со-
цiальна фiлософiя. Хрестоматiя. — К., 1996. — С. 194-250.
3. Берлiн I. Два концепти свободи // Лiбералiзм. Лiберальна традицiя полiти-
чного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. — К. : Смо-
лоскип, 2009. — С. 546-583.
4. Вебер М. Протестанська етика i дух капiталiзму / Пер. з нiмецької
О. Погорiлого. — К. : Основи, 1994.
5. Гайек Ф. А. Право, законодавство i свобода. Нове визначення лiберальних
принципiв справедливостi i полiтичної економiї. Т. I. — III. / Пер. з англ. —
К. : Аквiлон-Прес, 2000.
6. Роулз Дж. Справедливiсть як чеснiсть: полiтична, а не метафiзична // Лi-
бералiзм. Лiберальна традицiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до
Джона Роулза. Антологiя. — К. : Смолоскип, 2009. — С. 801-824.
7. Ролз Дж. Полiтичний лiбералiзм / Пер. з англ. — К. : Основи, 2000.

8. Фромм Е. Мати чи бути? — К., 2010. — С. 13-21, 81-119.

1. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2006, 2010. [Тема 19].
2. Причепiй Є.М. Фiлософiя: Пiдручник. — К., 2007. [Тема 5.1].
3. Таран В.О., Зотов В.М., Рєзанова Н.О. Соцiальна фiлософiя: Навч. посiб. —
К., 2009. [Роздiл 1-4. — С. 5-115].
/ За ред. Г.I. Волинки. — К., 2009. [Тема 11].
5. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль, 2008.
[Тема 15].
6. Фiлософiя: пiдручник / За ред. Горлача М.I., Кременя В.Г., Рибалка В.К. —
Х., 2000. [Роздiл III — Глава 2, 3].
1. Абдула А.И. Открытое общество как механизм реализации социальной ра-
циональности // Актуальнi проблеми духовностi. — 2008. — Вип. 9. — С. 347-
360.
2. Абдула А.И. Массовость как характеристика современного общества //
Актуальнi проблеми духовностi. — 2014. — Вип. 15. — С. 91-102.
3. Буричко З.О . Справедливiсть як ключовий чинник вiдносин «людина —
держава» у теорiї Дж. Ролза // Гранi. — 2014. — № 5. — С. 42-47.
4. Гаєк Ф.А. Цiннiсть свободи // Лiбералiзм. Лiберальна традицiя полiтичного
мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. — К. : Смолоскип,
2009. — С. 504-4545.
5. Гутман Е. Комунiтаристська критика лiбералiзму // Лiбералiзм. Лiбераль-
на традицiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Ан-
тологiя. — К. : Смолоскип, 2009. — С. 350-361.
6. Гьофе О. Демократiя в епоху глобалiзацiї. — К., 2007.
7. Данилюк А. Особливостi сучасної стратифiкацiї суспiльства. // Фiлософська
думка. — 1999. — № 4.
8. Дишлевий П.С. Про змiст категорiї «соцiальне» // Фiлософська думка. —
2002. — № 6.
9. Дворкiн Р. Лiберальна концепцiя рiвностi // Лiбералiзм. Лiберальна тради-
цiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. —
К. : Смолоскип, 2009. — С. 825-847.
10. Доннелi Дж. Права людини, демократiя i розвиток // Лiбералiзм. Лiбе-
ральна традицiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза.
Антологiя. — К. : Смолоскип, 2009. — С. 1097-1114.
11. Жабiн С. Еволюцiя концепцiй та технологiчної бази iнформацiйного суспiль-
ства // Наука та наукознавство. — 2011. — № 3. — С. 92-105.
12. Зубов А.В. Проблема бытия человека в информационном обществе // Гра-
нi. — 2006. — № 1. — С. 74-77.
57
13. Кекес Дж. Засадничi цiнностi лiбералiзму // Лiбералiзм. Лiберальна тради-

цiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. —
К. : Смолоскип, 2009. — С. 111-133.
14. Кимлiка В. Лiберальна рiвнiсть // Лiбералiзм. Лiберальна традицiя полiти-
чного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. — К. : Смо-
лоскип, 2009. — С. 848-883.
15. Констан Б. Про свободу древнiх у її порiвняннi зi свободою сучасних людей
// Лiбералiзм. Лiберальна традицiя полiтичного мислення вiд Джона Локка
до Джона Роулза. Антологiя. — К. : Смолоскип, 2009. — С. 423-435.
16. Конох М. С . Iдея справедливостi з точки зору соцiальної фiлософiї i фiло-
софiї права // Гранi. — 2002. — № 4. — С. 73-77.
17. Кострюков С.В. Культурнi вимiри демократично орiєнтованого суспiльства
// Гранi. — 2009. — № 1. — С. 77-81.
18. Локк Дж. Два трактати про врядування. — К., 2001 (Книга друга, роздiли
1,2,3,7).
19. Макiнтайр А. Справедливiсть як чеснота: змiна концепцiй // Лiбералiзм.
Лiберальна традицiя полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Ро-
улза. Антологiя. — К. : Смолоскип, 2009. — С. 884-893.
20. Нозiк Р. Розподiльна справедливiсть // Лiбералiзм. Лiберальна традицiя
полiтичного мислення вiд Джона Локка до Джона Роулза. Антологiя. — К. :
Смолоскип, 2009. — С. 894-919.
21. Панасюк Ю.В. Свобода як необхiдний принцип соцiальної справедливостi //
Актуальнi проблеми духовностi. – 2013. – Вип. 14. – С. 244-257.
22. Пасько Я. Феномен соцiальної держави в iсторичнiй традицiї. // Фiлософ-
ська думка. — 2007. — № 2
23. Поппер К.Р. Вiдкрите суспiльство та його вороги. В 2 т. — К., 1994.
24. Прокопчук I. Iмовiрнiсть конфлiкту цiнностей «свобода/демократiя». Акту-
альнi прогнози А. де Токвiля // Вiче. — 2000. — № 4. — С. 140-148.
25. Рiдель М. Свобода та вiдповiдальнiсть // Ситниченко Л. Першоджерела
комунiкативної фiлософiї. — К. : Либiдь, 1996. — С. 68-83.
26. Сепетий Д. Вiдкрите суспiльство: етика та рацiональнiсть. — К., 2007.
27. Сердюк О.О. Витоки суспiльства споживання : соцiально-фiлософський ана-
лiз // Гранi. — 2014. — № 7. — С. 26-31.
28. Фрiдман М. Капiталiзм i свобода. — К., 2010.
29. Чигур Р.Ю. Iнформацiя та знання як основнi ресурси iнформацiйного су-
спiльства // Гранi. — 2014. — № 2. — С. 61-65.

1. Причепiй Є.М. Фiлософiя: пiдручник. — К., 2007. [5.5].
К., 2009. [Роздiл 2. — С. 49-56].
3. Фiлософiя: Навчальний посiбник / I.Ф. Надольний. — К., 1997. [Тема 21].
4. Фiлософiя: пiдручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, I.I. Кальний. — К.,

1995. [Роздiл 19 — §2].
5. Фiлософiя: пiдручник / За ред. Горлача М.I., Кременя В.Г., Рибалка В.К. —
Х., 2000. [Роздiл III — Глава 1].
1. Попов В. Технократичнi орiєнтацiї ХХ сторiччя // Фiлософська думка. —

2006. — № 6. — C. 72-89.
Тема 5.2. Фiлософiя iсторiї
Фiлософiя iсторiї як фiлософське осмислення iсторичного процесу

та iсторичного пiзнання. Субстанцiональна (онтологiчна) i критична
(епiстемологiчна) фiлософiя iсторiї: загальна характеристика та основ-
нi проблеми. Поняття iсторичного процесу та всесвiтньої iсторiї. Фiло-
софськi концепцiї всесвiтньої iсторiї (Г. Гегель, К. Маркс, К. Ясперс).
Проблема iсторичної типологiї суспiльств в рамках лiнiйної моде-
лi iсторiї. Культурно-цивiлiзацiйнi типологiї суспiльств та заперече-
ння iдеї єдностi iсторичного процесу (М. Данилевський, О. Шпенглер,
А. Тойнбi, П. Сорокiн).
Проблема спрямованостi iсторичного процесу. Просвiтницька iдея
прогресу як невпинного руху до реалiзацiї сенсу iсторiї. Концепцiї про-
гресу, проблема його критерiїв. Критика iдеї прогресу у сучаснiй фi-
лософiї. Проблема суспiльного iдеалу i можливостi його практичної
реалiзацiї. Iдея кiнця iсторiї, її релiгiйно-теологiчний та фiлософсько-
iсторичний змiст. Принцип iсторизму i проблема iсторичного детер-
мiнiзму. Iсторичне передбачення та iсторичне пророцтво. Концепцiя
критики iсторицизму (К. Поппер). Проблема спiввiдношення iстори-
чної закономiрностi та свободи волi людини: фаталiзм i волюнтаризм.
Концепцiя iсторичного детермiнiзму Р. Арона. Iсторичний процес як
сукупнiсть iсторичних подiй. Причини (фактори) iсторичних змiн: те-
хнологiчний, демографiчний, географiчний, зовнiшнi впливи. Виро-
бництво i використання знання як головна рушiйна сила сучасного
суспiльства. Проблема суб’єкта iсторичного процесу: народ, нацiя, ви-
датнi особистостi, соцiальнi класи, елiта, маса. Iсторична свобода та
iсторична вiдповiдальнiсть.
59
Лекцiя № 15. Фiлософiя iсторiї

1. Фiлософiя iсторiї, її предмет, основнi напрями i проблеми.

2. Фiлософськi концепцiї свiтової iсторiї, проблема її єдностi, сенсу,
спрямованостi та кiнця.
3. Проблема iсторичного детермiнiзму. Iсторизм та iсторицизм.

Проблеми фiлософiї iсторiї
1. Суб’єкти iсторичного процесу: народ, нацiя, видатнi особистостi,

соцiальнi класи, елiта, маса.
2. Лiнiйна та культурно-цивiлiзацiйна моделi iсторичного процесу.
Проблема iсторичної типологiї суспiльств.
3. Проблема спрямованостi iсторичного процесу. Iдея iсторичного
прогресу, його критерiї. Критика iдеї прогресу у сучаснiй фiло-
софiї.
1. Мизес Л. фон. Теория и история: Интерпретация социально-экономической
эволюции (Глава 8). — М., 2001. — С. 118-132.

Глобалiзацiя i глобальнi проблеми людства.
1. Глобалiзацiя як iсторична тенденцiя сучасної епохи, її основнi

прояви.
2. Причини появи глобальних проблем, їх сутнiсть i класифiкацiя
(проблема збереження миру у мiжнародних вiдносинах, пробле-
ми взаємозв’язку мiж природою i суспiльством та мiж суспiль-
ством i людиною).
3. Умови i шляхи вирiшення глобальних проблем сучасностi: фiло-
софсько-етичний i фiлософсько-полiтичний аспекти.
1. Ортега-i-Гасет Х. Бунт мас // Вибранi твори. — К., 1994 (частина 1 i 6).

1. Бойченко I.В. Фiлософiя iсторiї: пiдручник. — К., 2000. [Роздiл 3, 4, 5, 7].
2. Габрiєлян О.А. Фiлософiя iсторiї. — К., 2010.
3. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2006, 2010. [Тема 18].
4. Причепiй Є.М. Фiлософiя: пiдручник. — К., 2007. [5.1; 5.2].
/ За ред. Г.I. Волинки. — К., 2009. [Тема 9].
6. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль, 2008.
[Тема 17].
7. Фiлософiя: пiдручник / Бичко I.В., Бойченко I.В., Табачковський В.Г. — К.,
2001. [Роздiл V].
8. Фiлософiя: Навчальний посiбник / I.Ф. Надольний. — К., 1997. [Тема 14, 15,
16].
1995. [Роздiл 15].
10. Фiлософiя iсторiї: пiдручник для вищої шк. / Бойченко В.I., Горлач М.I. —
Х., 2006.
11. Ящук Т.I. Фiлософiя iсторiї: Курс лекцiй. Навч. посiбник. — К., 2004.
1. Габермас Ю. Про суб’єкта iсторiї. Деякi мiркування щодо хибних альтерна-

тив // Єрмоленко А.М. Комунiкативна практична фiлософiя. — К., 1999. —
С. 346-354.
2. Павленко Ю. Три пiдходи до розумiння свiтового iсторичного процесу //
Полiтична думка. — 1997. — № 1. — С. 151-164.
3. Фукуяма Ф. Чи почалася iсторiя знову? // Дух i лiтера. — К., 2004-2005. —
№ 13-14. — С. 478-487.

1. Артюнов В.Х., Свiнiцький В.М. Фiлософiя глобальних проблем сучасностi:
Навч.-метод. посiб. для самост. вивч. дисц. — К. : КНЕУ, 2003. — [Електрон-
ний ресурс] — Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-68.html
61
2. Петрушенко В.Л. Фiлософiя: Пiдручник. — Львiв, 2006, 2010. — Тема 20. —

20.4.
К., 2009. — Роздiл 9 — С. 246-267.
4. Фiлософiя: Навчальний посiбник / За ред. Т.О. Сiлаєвої. — Тернопiль,
2008. — Тема 18.
5. Фiлософiя: Навчальний посiбник / I.Ф. Надольний. — К., 1997. — Тема 22.
1995. — Роздiл 19 — §3.
1. Бабiчева О.С., Богомаз К.Ю Глобалiзацiя: полiтико-економiчний та соцiо-
логiчний аналiз культур //Гранi. — 2014. — № 1. — С. 6-10.
2. Бьолер Д. Iдея та обов’язковiсть вiдповiдальностi за майбутнє // Фiлософ-
ська думка. — 2007. — № 1. — С. 117-134; № 2. — С. 77-95; № 3. — С. 81-99.
3. Воборцова Л.С. Глобалiзацiя як соцiальне явище сучасностi // Наука. Релi-
гiя. Суспiльство. — 2006. — № 2. — С. 199-204.
4. Йосипенко С. Фiлософiя iсторiї в iсторико-фiлософському дослiдженнi. //
Фiлософська думка. — 2007. — № 1.
5. Лебiдь I.Г. Про поняття «мiжнародна безпека» // Гранi. — 2011. — № 6. —
С. 23-26.
6. Олiйник О.М. Глобалiзацiя: етапи розвитку // Гранi. — 2010. — № 5. — С. 61-
64.
7. Федюк В.Ю. Україна в контекстi глобальних проблем сучасної цивiлiзацiї //
Гранi. — 2012. — № 32. — С. 143-149.
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля V.

1. Iдея вiльного суспiльства у сучаснiй соцiальнiй фiлософiї.
2. Демократiя: її переваги i недолiки.
3. «Бунт мас» i тоталiтаризм.
4. Держава всезагального суспiльного добробуту, споживацьке суспiльство i
«межi економiчного зростання».
5. Утопiя, антиутопiя i полiтичний проект: критерiї розмежування.
6. Державний суверенiтет i права людини: проблема прiоритетностi.
7. Еволюцiя мiжнародного права: вiд права на вiйну до права на мир.
8. Проблема мiжнародної справедливостi.
9. Суспiльство знань i фiлософськi проблеми сучасної освiти.
10. «Зiткнення цивiлiзацiй» чи дiалог культур?
11. Нацiональна держава в епоху глобалiзацiї.
12. Iндивiдуальнi права i загальне благо: проблема поєднання.
13. Гендерний аспект проблеми соцiальної рiвностi.
14. Проблема iсторичного вибору та iсторичної вiдповiдальностi.

15. Сутнiсть iсторичного процесу у концепцiї Августина Блаженного.
16. Держава як покарання за первородний грiх у розумiннi Августина Блажен-
ного.
17. Сутнiсть держави i права людини у працi Т. Гоббса «Левiафан».
18. «Природний стан» i правова держава: точки перетину в концепцiї суспiль-
ного договору Д. Локка.
19. Основи моральностi людини та суспiльства: «дискусiя» мiж «природним за-
коном» Т. Гоббса i «системою виховання» Д. Локка.
20. Фiлософсько-iсторична концепцiя всесвiтньо громадянського стану I. Канта.
21. Iсторичний процес як змiна суспiльно-економiчних формацiй у розумiннi
К. Маркса.
22. Творча меншiсть як головний суб’єкт iсторичного процесу в теорiї локальних
цивiлiзацiй А. Тойнбi.
Фiлософськi проблеми людини
Тема 6.1. Фiлософська антропологiя
Фiлософська антропологiя як роздiл фiлософiї. Предмет фiлософ-

ської антропологiї та її основнi проблеми: проблема антропогенезу,
проблема сутностi людини, проблема взаємодiї людини i свiту, пробле-
ма унiкальностi людського iснування, проблема спiввiдношення бiоло-
гiчного та соцiального, iндивiдуального та суспiльного, iндивiдуально-
го та загальнолюдського в людинi; проблема сенсу людського життя,
проблема смертi та безсмертя.
Вчення про людину в iсторiї фiлософської думки: антропологiчна
спрямованiсть схiдних фiлософiй, антропологiчний поворот в антично-
стi (софiсти i Сократ), антропоцентризм епохи Вiдродження, проблема
природи людини у фiлософiї Нового Часу, проблема сутностi людини
в класичнiй нiмецькiй фiлософiї, розумiння сутностi та iснування лю-
дини в фiлософiї екзистенцiалiзму.
Становлення фiлософської антропологiї як iнтегративного вчен-
ня про людину у фiлософiї ХХ ст. (М. Шелер, Г. Плеснер, А. Гелен).
Бiологiчна недостатнiсть людини — передумова її сутнiсних проявiв
як духовної (М. Шелер), культурної (А. Гелен), ексцентричної iстоти
(Г. Плеснер).
Сутнiсть людини та пiдходи до її визначення: натуралiзаторський
(Л. Фейєрбах, З. Фрейд та iн.), соцiологiзаторський (К. Маркс), антро-
поцентристський (Е. Роттердамський, Б. Паскаль та iн). Сутнiснi озна-
ки людини: людина як мисляча iстота (Р. Декарт); моральна iстота

Кривий Рiг (2015), 63–71 63
(I. Кант); творча iстота (М. Бєрдяєв); iстота, здатна до творення куль-
тури та символiчного освоєння свiту (Е. Касiрер); iстота, якiй прита-
манна гра (Й. Хейзiнга) та iн. Есенцiйний та екзистенцiйний пiдходи
до розумiння людини.
Специфiка людського буття. Сфери буття людини: тiлеснiсть, свi-
домiсть (духовнiсть), соцiальнiсть. Проблема особистостi i її вирi-
шення у фiлософськiй традицiї: концепцiї Дж. Локка, Г. Лейбнiца,
I. Канта. Сучаснi дискусiї щодо розумiння особистостi. Особистiснi ви-
мiри людського: духовнiсть, свобода, творчiсть, моральнiсть.
Поняття «образу людини». Мiнливiсть образу людини в iсторiї фi-
лософської думки: образ людини в античностi та середньовiччi; люди-
на епохи Вiдродження (титанiзм); образ людини в епоху модерну. Су-
перечливiсть уявлень про сутнiсть людини в епоху постмодерну, iдея
«втрати суб’єктивностi» (М. Фуко, Ж. Деррiда, Ж. Дельоз). Сучасний
образ людини.
Соцiокультурнi засади людського буття. Iнтерсуб’єктивнiсть як
фундамент життєвої реальностi. Соцiалiзацiя та її iнститути. Кому-
нiкативний вимiр людського буття. Суспiльна комунiкацiя i пробле-
ма соцiального партнерства. Проблема самотностi людини. Стать та
гендер: бiологiчний i соцiальний вимiри. Любов як екзистенцiйне та
соцiально зумовлене почуття.
Лекцiя№ 16. Фiлософське розумiння людини

1. Антропологiчний поворот у iсторико-фiлософськiй традицiї i йо-
го постiйне оновлення. Проблема людини у фiлософськiй антро-
пологiї. Сучаснi антропологiчнi напрями.
2. Есенцiйний та екзистецiйний пiдхiд у розумiннi людини. Антро-
пологiчний поворот у сучаснiй фiлософiї та спецiальних антро-
пологiчних дискурсах: вiд класичних антропологiчних концепцiй
до некласичних уявлень про багатомiрну природу людини.
3. Фiлософськi проблеми антропогенезу, його комплексний хара-
ктер: основнi пiдходи.
4. Проблема визначення структурної органiзацiї людського буття:
сфери буття людини. Людина як складно-органiзована iстота.
Проблема зв’язку i спiввiдношення у нiй бiологiчного, соцiаль-
ного, духовного (комунiкативного).
65

Людина як предмет фiлософської рефлексiї
1. Фiлософська антропологiя: предметне поле, специфiка, основнi

проблеми, зв’язок з iншими роздiлами фiлософського знання.
Становлення фундаментальних антропологiчних iдей. Вiтчизня-
на антропологiчна думка.
2. Рiзноманiтнiсть пiдходiв до визначення сутностi людини. Вчення
про людину в iсторiї фiлософської думки. Проблема спiввiдноше-
ння бiологiчного i соцiального (духовного) у структурi людського
буття.
3. Свобода, вiдповiдальнiсть, творчiсть — базовi характеристики

людського буття. Воля, вiра, iнтерес, потреба як прояви людсько-
го. Воля i розум. Волюнтаризм, прагматизм про сутнiсть людини.
4. Єднiсть iндивiдуального та суспiльного у буттi людини. Iндивiд-
iндивiдуальнiсть-особистiсть як антропогенетична єднiсть i со-
цiокультурна вiдмiннiсть.
1. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культу-
ры / Проблема человека в западной философии: Переводы / Сост. и послесл.
П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова. — М.: Прогресс, 1988. — C. 3-30.

Багатовимiрна природа людського буття.
1. Соцiокультурнi засади людського буття. Соцiалiзацiя та її iнсти-

тути. Iдеал людини, проблема особистостi та її вирiшення у фi-
лософськiй традицiї.
2. Феномен творчостi та його оцiнка у фiлософськiй традицiї
(А. Бергсон, М. Бердяєв, З. Фрейд, К. Юнг, Ж.-П. Сартр та iн.)
3. Здiйснення людини у мовi. Комунiкативний вимiр людського бу-

ття. Суспiльна комунiкацiя i проблема соцiального партнерства.
1. Введение в философию: Учебное пособие для вузов / Авт. колл. Фролов

И.Т. — М. : Республика, 2005. [Глава 4. Человек; Глава 11. Личность.]
2. Воронкова В.Г. Фiлософiя: навч. посiб. — К. : Професiонал, 2004. [С. 91-119.]
3. Пазенок В.С. Фiлософiя: навчальний посiбник. — К. : Академвидав, 2008.
[С. 162-169.]
[Тема. 13; 14.]
5. Причепiй Є.М., Чернiй А. М., Чекаль Л. А. Фiлософiя: пiдручник. — К. :
Академвидав, 2008. [С. 342-368.]
6. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. — М. : Гардарики, 2005. [Раздел II. Гла-
ва 10. Человек и его бытие в мире]. Табачковський В.Г. Людина — Екзистен-
цiя — Iсторiя. — К., 1996.
7. Фiлософiя. Курс лекцiй: Навч. посiб. / Бичко I.В., Табачковський В.Г., Горак
Г.I. — К. : Либiдь, 1993. [С. 369-402.]
дiл 8. Проблема людини у фiлософiї. Роздiл 17. Особа i суспiльство.]
2006. [Тема 15. Особистiсть у вимiрах фiлософського аналiзу; Тема 21. Твор-
чiсть як фундаментальна основа дiяльностi людини.]
2008. [С. 183-192.]
11. Фiлософiя: Пiдручник / за ред. М.I. Горлача, В.Г. Кременя. — Х. : Консум,
2000. [С. 304-326; 470-488; 526-549.]
1. Больнов О. Фiлософська антропологiя та її методичнi принципи // Сучасна

зарубiжна фiлософiя. — К., 1996.
2. Боринштейн Е.Р. Социокультурные конструкты языковой личности // Гра-
нi. — 2006. — № 2. — С. 76-80.
3. Гранова В.С. Homo creator : гранi творчостi // Гранi. — 2014. — № 11. — С. 53-
57.
4. Iльченко I.Г. Концепт саморозвитку особистостi як основа аналiзу феноменiв
самоактуалiзацiї та самореалiзацiї // Гранi. — 2013. — № 3.
5. Крамар П.П. Свобода i вiдповiдальнiсть людини в творчостi // Гранi. —
2002. — № 3. — С. 67-72.
6. Кушерець Т.В. Тлумачення людського буття в феноменологiї та екзистенцi-
алiзмi в контекстi сучасної фiлософiї iсторiї // Актуальнi проблеми духов-
ностi. — 2010. — Випуск 11. — С. 58-69.
7. Микитинец А.Ю. Понятие «антропологической границы» в дискурсе сов-
ременной философии человека // Гранi. — 2009. — № 6. — С. 83-88.
67
8. Писчиков В.С., Холин М.М. Личность в виртуальной реальности: тенденции

изменений в духовном мире // Актуальнi проблеми духовностi. — 2010. —
Вип. 11. — С. 205-215.
9. Писчиков В.С., Холин М.М. Личностная индивидуальность в современном
мире: утрата идентичности // Актуальнi проблеми духовностi. — 2011. —
Вип. 12. — С. 369-383.
10. Попович О.В. Сутнiсть процесу соцiалiзацiї // Гранi. — 2014. — № 2. — С. 6-
10.
11. Табачковський В.Г. Людина — Екзистенцiя — Iсторiя. — К., 1996.
12. Хорольська Т.А. Творчiсть. Культура. Особистiсть. // Актуальнi проблеми
духовностi. — 2005. — Випуск 6. — С. 30-42.
13. Шатохина Н.П. Соотношение феноменов свободы и творчества в контексте
современной социальной реальности // Гранi. — 2013. — № 2. — С. 3-7.
14. Шилина Н.Е. Взаимодействие личности и общества: психоанализ конфликта
// Гранi. — 2014. — № 2. — С. 23-28.
15. Шинкаренко Ю. Iдентичнiсть i життєвий свiт у контекстi сучасних цивiлi-
зацiйних змiн // Фiлософська думка. — 2002. — № 1
16. Шрамко Н.В. Соотношение личности и общества: равенство во имя целого //
Актуальнi проблеми духовностi. — Кривий Рiг, 2007. — Вип. 8. — С. 414-419.
Тема 6.2. Фiлософська теорiя цiнностей
Аксiологiя як роздiл фiлософiї: предметна специфiка. Становлення

аксiологiї як фiлософської науки. Аксiологiчний поворот у фiлософiї.
Суще i належне (аксiологiчна проблематика) в поглядах фiлософiв
Баденської школи (Г. Вiндельбандт, Г. Рiкерт). Феноменологiчна кон-
цепцiя цiнностей (Е. Гусерль). Проблема онтологiчного статусу цiнно-
стей. Трансцендентальна прагматика та її методологiчнi засади в об-
ґрунтуваннi аксiологiчних унiверсалiй i норм комунiкативної етики.
Феномен цiнностей, аксiологiчна iєрархiя та її моделi (Ф. Нiцше,
М. Шелер, А. Маслоу, I. Берлiн). Аксiологiчний об’єктивiзм (М. Ше-
лер, В. Вiндельбандт, Г. Рiккерт, Е. Гусерль) i суб’єктивiзм (Ф. Нiцше,
Ч. Пiрс, Дж. Дьюї): проблема зв’язку цiнностей та потреб (Ч. Пiрс,
Ф. Брентано). Система потреб (вiтальнi, антропологiчнi). Аксiологi-
чний релятивiзм.
Класифiкацiя цiнностей та її критерiї (I. Кант, Ф. Нiцше, М. Шелер,
Ж.-П. Сартр, К. Манхейм, В. Франкл, М. Вебер): первиннi (бiологi-
чнi), вториннi (загальнокультурнi); матерiальнi i духовнi; за змiстом
i знаком (значенням); логiчнi, естетичнi, етичнi, релiгiйнi; унiверсаль-

нi (утилiтарнi), соцiокультурнi, соцiальнi, етнiчнi, груповi, iндивiду-
альнi; життєвi, сакральнi, повсякденнi та iн.) Аксiологiчний об’єкти-
вiзм (М. Шелер, В. Вiндельбандт, Г. Рiккерт, Е. Гусерль) i суб’єктивiзм
(Ф. Нiцше, Ч. Пiрс, Дж. Дьюї): проблема зв’язку цiнностей та потреб
(Ч. Пiрс, Ф. Брентано). Аксiологiчний релятивiзм.
Аксiологiчнi засади соцiокультурної реальностi: об’єктивiзм та iсто-
ризм. Культура i цивiлiзацiя як вiдображення культурних алгоритмiв
i цiннiсних трансформацiй. Проблема кризи духовних цiнностей та її
наслiдки.
Цiннiсне вiдношення до свiту у структурi людської життєдiяльно-
стi: цiннiсть, оцiнка, норма, iдеал, цiннiснi орiєнтацiї. Функцiї цiнно-
стей. Цiлепокладання як спосiб реалiзацiї утилiтарних цiнностей. Ду-
ховнi цiнностi як унiверсалiї сенсу (В. Франкл).
Сенс буття людини: iманентнi i трансцендентнi аспекти. Про-
блема життєвого сенсу у фiлософських варiантах: натуралiстично-
антропологiчний, дiяльний, антропологiчно-екзистенцiальний, релiгiй-
ний, гуманiстично-психологiчний та iн. пiдходи. Свобода як цiннiсть:
проблема визначення свободи у фiлософськiй культурi. Свобода i вiд-
повiдальнiсть. (I. Кант, М. Бердяєв. Ж.-П. Сартр, А. Камю, Е. Фром).
Соцiокультурна цiннiсть рацiональностi: аксiологiчнi аспекти сучасної
науки i культури. Оцiнка як акт конституювання цiнностi. Iстина як
соцiокультурна i гуманiстична цiннiсть. Багатомiрнiсть iстини у фiло-
софiї постмодерну.
Лекцiя№ 17. Фiлософська теорiя цiнностей

1. Аксiологiчний поворот у фiлософiї. Суще i належне у вченнi Ба-

денської школи. Феноменологiчна концепцiя цiнностей, проблема
їх онтологiчного статусу.
2. Феномен цiнностей. Аксiологiчна iєрархiя, її моделi. Аксiологi-
чний об’єктивiзм та суб’єктивiзм.
3. Проблема визначення цiнностей, типологiя цiнностей у фiлософ-
ськiй культурi.
4. Аксiологiчнi засади соцiокультурного конструювання. Культура
i цивiлiзацiя як вiдображення культурних алгоритмiв i цiннiсних
трансформацiй.
69

Фiлософське вчення про цiнностi
1. Становлення аксiологiї як фiлософського роздiлу. Аксiологi-

чний поворот у фiлософiї (Г. Рiкерт, В. Вiндельбандт, М. Шелер,
Е. Гусерль)
2. Цiннiсне вiдношення до свiту в структурi людської життєдiяль-
ностi. Проблема зв’ язку цiнностей i потреб. Система потреб.
Функцiї цiнностей. Визначення, типологiя i проблема онтологi-
чного статусу цiнностей.
3. Цiннiснi орiєнтацiї людини i проблема сенсу людського буття,
смертi та безсмертя людини: основнi фiлософськi пiдходи.
4. Свобода як цiннiсть i життєвий орiєнтир: проблема визначення,
фiлософськi концепцiї свободи. Свобода i вiдповiдальнiсть.
1. Шеллер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // Избран-
ные произведения. — М. : Гнозис, 1994. (3. «Высшие» и «низшие» ценности.)
— С. 305-318.

Аксiологiчнi засади людського життя.
1. Криза духовних цiнностей, її причини, прояви та наслiдки.

2. Оцiнка як акт конституювання цiнностi.
3. Iстина як гуманiстична i соцiокультурна цiннiсть. Багатомiрнiсть
iстини у фiлософiї постмодерну.

1. Пазенок В.С. Фiлософiя: навчальний посiбник. — К. : Академвидав, 2008.
[С. 158 — 162.]
2. Причепiй Є.М., Чернiй А.М., Чекаль Л.А. Фiлософiя: пiдручник. — К. : Ака-

демвидав, 2008. [С. 331 — 342.]
3. Фiлософiя. Курс лекцiй: Навч. посiб. / Бичко I.В., Табачковський В.Г., Горак
Г.I. — К. : Либiдь, 1993. [С. 402 — 431.]
дiл 18. Цiнностi та їх роль у життi суспiльства i людини.]
2006. [С. 308-311; 385-402.]
2008. [С. 173-176.]
7. Фiлософiя: Пiдручник / за ред. М.I. Горлача, В.Г. Кременя. — Х. : Консум,
2000. [С. 549-570.]
8. Введение в философию: Учебное пособие для вузов / Авт. колл. Фролов
И.Т. — М. : Республика, 2005. [С. 523-526.]
1. Арендт Г. Криза культури: її соцiальне та полiтичне значення // Арендт Г.
Мiж минулим i майбутнiм / Пер. з англ. — К. : Дух i лiтера, 2002. — С. 205-
236.
2. Горак Г.I. Структура аксiосфери // Актуальнi проблеми духовностi. —
2008. — Випуск 9. — С. 3-11.
3. Громов М.А. Проблема оснований духовности человека как философская
проблема // Гранi. — 2010. — № 5. — С. 29-33.
4. Моргун О. А. Духовно-цiннiснi засади комунiкативно-практичної свiдомостi
сучасного суспiльства // Гранi. — 2009. — № 3. — С. 53-57.
5. Писчиков В.С., Холин М.М. Квазидуховность как превратная форма духов-
ности // Актуальнi проблеми духовностi. — 2006. — Випуск. 7. — С. 12-22.
6. Писчиков В.С., Холин М. М. Кризис духовности: прозаизация бытия //
Актуальнi проблеми духовностi. — 2008. — Випуск. 9. — С. 12-23.
7. Тiтаренко С. Проблема сенсу життя у фiлософiї Миколи Бердяєва //
Sententiae: Науковий фiлософський журнал Спiлки дослiдникiв модерної фi-
лософiї (Паскалiвського товариства). — 2006. — Т. 27. — № 2. — С. 163-182.
8. Чебан О.I. Гносеологiчнi засади конструктивiзму в оцiнюваннi [Електронний
ресурс] / Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2013-
2/doc/1/08.pdf
Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля VI.

1. Проблема сутностi та iснування людини в iсторiї фiлософiї.
2. Сутнiснi сили людини та проблема творчої самореалiзацiї людини.
3. Проблема особистостi як центральна проблема практичної фiлософiї.
4. Проблема сенсу життя, смертi та безсмертя людини як проблема фiлософiї.
71
5. Свобода та творчiсть як сутнiснi характеристики людини.

6. Криза духовностi у сучасному суспiльствi.
7. Екзистенцiний та комунiкативний вимiри iстини.
8. Багатомiрнiсть iстини у фiлософiї постмодерну.
9. Мiнливiсть образу людини в iсторiї фiлософської думки.
10. Постмодерна iдея «втрати суб’єктивностi».
11. Iнтерсуб’єктивнiсть як фундамент життєвої реальностi.
12. Суспiльна комунiкацiя i проблема соцiального партнерства.
13. Проблема самотностi людини.
14. Стать та гендер: бiологiчний та соцiальний вимiри.
15. Любов як екзистенцiйне та соцiально зумовлене почуття.
Орiєнтовнi питання для пiдсумкового
самоконтролю студентiв
1. Проблема визначення фiлософiї. Мiсце фiлософiї в системi нау-

кового знання. Основнi функцiї фiлософiї.
2. Фiлософiя як наука, її предмет, проблеми, основнi роздiли та ме-

тоди. Специфiка фiлософського знання.
3. Фiлософiя i свiтогляд: проблема спiввiдношення. Свiтогляд: йо-

го структура та функцiї. Мiфологiя i релiгiя як iсторичнi типи
свiтогляду, їх особливостi i зв’язок з фiлософiєю.
4. Виникнення фiлософiї. Джерела, час, причини i спосiб по-

яви фiлософiї. Схiдна i захiдна парадигми фiлософствування.
Культурно-iсторичнi типи європейської фiлософiї, їх загальна ха-
рактеристика.
5. Загальна характеристика та основнi школи давньоiндiйської (ве-

данта, джайнiзм, буддизм, чарвака) i давньокитайської (конфу-
цiанство, даосизм, легiзм) фiлософiї.
6. Антична фiлософiя: особливостi та основнi етапи розвитку. Ран-

ня грецька фiлософiя: проблеми першопочатку i руху. Постанов-
ка проблеми буття (Парменiд, Демокрит).
7. Поворот античної фiлософiї до людини. Сократiвський метод.

Порiвняльна характеристика фiлософiї софiстiв i Сократа.

Кривий Рiг (2015), 72–77 72
73
8. Фiлософська система Платона: вчення про iдеї, пiзнання, душу

та iдеальну державу.
9. Фiлософська система Аристотеля, її основнi iдеї та роздiли (вче-

ння про буття, природу пiзнання, сутнiсть людини i держави).
Критика платонiвської теорiї iдей.
10. Антична фiлософiя епохи еллiнiзму: загальна характеристика та

основнi школи (епiкуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Неоплатонiзм,
його основнi iдеї та вплив на формування християнської теологiї.
11. Витоки, особливостi та етапи розвитку середньовiчної фiлософiї.

Патристика: проблема спiввiдношення вiри i розуму. Вчення Ав-
густина Аврелiя про людину, Бога та свiт, державу та iсторiю,
проблема теодицеї.
12. Схоластика як етап розвитку середньовiчної фiлософiї та метод

фiлософствування. Проблема унiверсалiй i пiдходи до її вирiше-
ння. Фiлософсько-теологiчна система Фоми Аквiнського.
13. Особливостi фiлософiї епохи Вiдродження. Гуманiзм як на-

прям у розвитку фiлософiї Вiдродження. Натурфiлософськi
(М. Коперник, М. Кузанський) та соцiально-полiтичнi (Т. Мор,
Т. Кампанелла, Н. Макiавеллi) вчення.
14. Особливостi фiлософiї Нового часу. Критика схоластики i фор-

мування моделi нової науки. Вчення Ф. Бекона про iдоли i шляхи
пiзнання, його емпiрико-iндуктивний метод.
15. Основнi гносеологiчнi напрямки в фiлософiї Нового часу: пробле-

ма природи, джерел та методiв пiзнання. Концепцiї Р. Декарта,
Дж. Локка, Г. Лейбнiца та Д. Юма.
16. Проблема субстанцiї у фiлософiї Нового часу. Дуалiзм Р. Декарта

i постановка психофiзичної проблеми. Монiзм i пантеїзм
Б. Спiнози, вчення Г. Лейбнiца про монади, iмматерiалiзм
Дж. Берклi.
17. Фiлософiя європейського Просвiтництва, її проблематика i пред-

ставники. Концепцiї природного права i суспiльного договору
(Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо).
74 Орiєнтовнi питання
18. Критична фiлософiя I. Канта: джерела, загальна характеристика

i основнi проблеми. Кантiвська теоретична фiлософiя: «копернi-
канський переворот» у теорiї пiзнання.
19. Практична фiлософiя I. Канта: зв’язок моралi i свободи, iдея мо-

рального обов’язку. Категоричний iмператив як вищий мораль-
ний закон.
20. Система абсолютного iдеалiзму Г. Гегеля, її складовi. Розумiння

суспiльства та iсторiї як розвитку об’єктивного духу. Дiалектика
як теорiя i метод.
21. Марксистська фiлософiя, її основнi iдеї i принципи. Матерiалi-

стичне розумiння людини, суспiльства та iсторiї.
22. Iррацiоналiстичнi течiї в Захiднiй фiлософiї ХIХ ст. Волюнта-

ризм А. Шопенгауера, iмморалiзм Ф. Нiцше. С. К’єркегор як по-
передник екзистенцiалiзму.
23. Проекти «фiлософiї науки» ХIХ – поч. ХХ ст. Позитивiзм, його

основнi iдеї, етапи розвитку i представники.
24. Феноменологiя Е. Гусcерля як вчення про природу людської свi-

домостi, феноменологiчний метод. Фiлософськi iдеї психоаналiзу
(фрейдизм та неофрейдизм).
25. Фiлософiя екзистенцiалiзму (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-

П. Сартр, А. Камю): проблеми буття та свободи людини.
26. Особливостi i головнi напрямки захiдного марксизму (неомар-

ксизму). Проблеми тоталiтарного i споживацького суспiльства
у фiлософiї Франкфуртської школи (Т. Адорно, М. Горкхаймер,
Г. Маркузе).
27. Аналiтичний напрямок у фiлософiї ХХ ст., його особливо-

стi та основнi проблеми. Неопозитивiзм (Вiденський гурток,
Р. Карнап): розумiння фiлософiї як методологiї науки, програма
подолання метафiзики, проблема демаркацiї.
28. Критичний рацiоналiзм К. Поппера, його критика логiчного по-

зитивiзму: принцип фальсифiкацiї, фаллiбiлизм знання та еволю-
цiйна епiстемологiя. Критика iсторицизму i концепцiя вiдкритого
суспiльства.
75
29. Джерела формування, особливостi та основнi етапи розвитку

української фiлософiї. Фiлософська думка доби Київської Русi.
Полемiсти. Братськi школи. Переорiєнтацiя з вiзантiйської куль-
турної традицiї на захiдну.
30. Фiлософiя українського бароко: основнi фiлософськi iдеї профе-
сорiв Києво-Могилянської академiї. Фiлософiя Г. Сковороди, її
антропологiчний i гуманiстичний характер. Київська релiгiйна
фiлософiя (П. Юркевич).
31. Кирило-Мефодiївське товариство i фiлософiя української нацiо-
нальної iдеї. Фiлософськi погляди М. Драгоманова, О. Потебнi та
I. Франка.
32. Українська фiлософська думка кiнця ХIХ – I пол. ХХ ст. Iсто-
рiософiя М. Грушевського, фiлософiя права Б. Кiстякiвського,
вчення про ноосферу В. Вернадського, етика «конкордизму»
В. Винниченка. Дослiдження української фiлософiї у дiаспорi
(Д. Чижевський). Фiлософiя українського шiстдесятництва.
33. Фiлософська категорiя буття, її змiст i значення. Метафiзичнi
концепцiї буття в iсторiї фiлософiї. Характеристики чистого бу-
ття, проблема його єдностi i руху (Парменiд, апорiї Зенона).
34. Cубстанцiйнi концепцiї буття. Поняття субстанцiї та її атрибутiв.
Основнi пiдходи до проблеми сутностi i єдностi свiту. Спiввiдно-
шення мислення i буття як фiлософська проблема. Сутнiсть та
рiзновиди фiлософського матерiалiзму та iдеалiзму.
35. Проблема категорiального визначення буття. Системи категорiй
в iсторiї фiлософiї (Аристотель, I. Кант, Г. Гегель). Фундамен-
тальнi фiлософськi категорiї та сучаснi пiдходи до їх визначення.
36. Фiлософське вчення про розвиток. Розвиток i рух. Принципи, за-
кони i категорiї дiалектики як онтологiчної концепцiї, її критика.
Фiлософський детермiнiзм i проблема причинностi.
37. Поняття свiдомостi, її властивостi та функцiї. Спiввiдношення
духовного i тiлесного: психофiзична проблема i можливi шляхи
її розв’язання.
38. Становлення i ключовi проблеми фiлософiї свiдомостi. Проблема
походження свiдомостi. Суспiльно-iсторичнi та природнi (бiоло-
гiчнi) основи свiдомостi.
76 Орiєнтовнi питання
39. Мова як iнформацiйно-знакова система. Функцiї мови. Фiлософ-

ськi проблеми мови: спiввiдношення свiдомостi, мови i дiйсностi.
40. Сутнiсть i структура процесу пiзнання. Основнi теоретико-
пiзнавальнi пiдходи в iсторiї фiлософiї. Проблема визначення
знання, його спiввiдношення з iнформацiєю та переконанням.
41. Становлення i фундаментальнi проблеми гносеологiї. Проблема
пiзнаваностi свiту та основнi пiдходи до її вирiшення.
42. Пiзнавальнi здiбностi суб’єкта i рiвнi пiзнання. Специфiка чуттє-
вого i рацiонального пiзнання, їх форми та спiввiдношення. Про-
блема джерел пiзнання, пiдходи до її вирiшення.
43. Проблема iстини: основнi характеристики, концепцiї та критерiї
iстини. Проблеми об’єктивностi знання та його обґрунтування.
44. Специфiка наукового знання. Проблема демаркацiї та основнi

пiдходи до її вирiшення у захiднiй фiлософiї ХХ ст.
45. Структура наукового пiзнання. Емпiричний i теоретичний рiвнi
наукового пiзнання, їх форми, методи i проблема спiввiдношення.
46. Проблема розвитку наукового знання. Моделi розвитку знання i
концепцiї розвитку науки.
47. Поняття методу та методологiї наукового пiзнання. Загальнона-
уковi та спецiально-науковi методи пiзнання.
48. Проблема класифiкацiї наук. Специфiка математичного,
природничо-наукового i гуманiтарного пiзнання, їх методологiї i
методiв.
49. Суспiльство як об’єкт фiлософського пiзнання, його сутнiсть,
ознаки, структура. Соцiальнi цiнностi як регулятори соцiальних
дiй. Проекти побудови «iдеальних» суспiльств в iсторiї фiлософiї.
50. Держава як iнститут влади, її сутнiсть, призначення i проблема

походження. Влада держави i соцiальна свобода: проблема спiв-
вiдношення. Iдея вiльного i вiдкритого суспiльства.
51. Проблема соцiальної справедливостi, її основнi аспекти. Класи-
чнi i сучаснi концепцiї соцiальної справедливостi. Справедливiсть
i рiвнiсть.
77
52. Фiлософськi моделi сучасного суспiльства, проблеми його фун-

кцiонування. Сутнiсть i соцiальнi наслiдки науково-технiчної i
комп’ютерної революцiй.
53. Глобалiзацiя як загальна тенденцiя сучасностi, її основнi прояви.
Причини, сутнiсть, класифiкацiя i шляхи вирiшення глобальних
проблем.
54. Фiлософське розумiння iсторiї, проблема її єдностi та спрямова-
ностi. Iдея прогресу i проблема його критерiїв.
55. Iсторична типологiя суспiльств в рамках лiнiйної i культурно-
цивiлiзацiйної моделей. Фiлософськi концепцiї всесвiтньої iсторiї.
56. Iсторичнi змiни: причини i суб’єкти. Специфiка та рiзновиди iсто-
ричного детермiнiзму. Критика iсторицизму.
57. Проблема природи i сутностi людини та основнi пiдходи до її
визначення. Есенцiйний та екзистенцiйний пiдходи до розумiння
людини.
58. Специфiка людського буття та його сфери: тiлеснiсть, свiдомiсть
(духовнiсть), соцiальнiсть. Проблема спiввiдношення бiологiчно-
го i соцiального, iндивiдуального i суспiльного у буттi людини.
59. Проблема особистостi в фiлософiї: iсторико-фiлософська тради-
цiя i сучаснi дискусiї. Особистiснi вимiри людського: духовнiсть,
свобода, творчiсть, моральнiсть.
60. Соцiокультурнi засади i комунiкативний вимiр людського буття:
соцiалiзацiя, суспiльна комунiкацiя i соцiальне партнерство.
61. Цiнностi людського буття: поняття, функцiї i проблема класифi-
кацiї. Аксiологiчна iєрархiя та її моделi. Проблема онтологiчного
статусу цiнностей i пiдходи до її вирiшення.
62. Цiннiснi орiєнтацiї людини i проблема сенсу людського буття,
смертi та безсмертя людини: iманентнi i трансцендентнi аспекти,
основнi фiлософськi пiдходи.
63. Свобода як сутнiсна характеристика людини i цiннiсть: проблема
визначення та основнi концепцiї. Свобода i вiдповiдальнiсть.
64. Проблема кризи духовних цiнностей у сучаснiй фiлософiї. Iстина
i рацiональнiсть як соцiокультурнi цiнностi.
Контроль успiшностi студентiв
Успiшнiсть студентiв при вивченнi фiлософiї оцiнюється за насту-

пною шкалою (вiдповiдно до вимог Положення про органiзацiю на-
вчального процесу у Криворiзькому державному педагогiчному унi-
верситетi та ЕCTS):
За нацiональною За шкалою Кiлькiсть

шкалою ECTS балiв
ВIДМIННО A 90-100
ДОБРЕ B 80-89
C 71-79
ЗАДОВIЛЬНО D 61-70
E 50-60
НЕЗАДОВIЛЬНО FX 30-49
F 0-29
Пiд час виставлення пiдсумкової оцiнки за навчальну дисциплiну

залiковий кредит (100% = 100 балiв) розподiляється для оцiнюван-
ня в балах рiвня, якостi та обсягу знань, умiнь та навичок студента
вiдповiдно до таких залiкових модулiв:
1. Вiдвiдування лекцiй — до 10 балiв;

2. Участь у семiнарському заняттi — до 25 балiв (Виступ,
доповнення виступу, опонування виступу тощо. Передбачається,
що максимальною оцiнкою за виступ може бути 4 бали, отже сту-
дент може виступити не менш нiж 6 раз з максимальною оцiнкою
вiдповiдi 4 бали);

Кривий Рiг (2015), 78–79 78
79
3. Самостiйна робота — до 15 балiв (Засвоєння тем i питань,

що винесенi на самостiйне опрацювання);
4. Iндивiдуальна робота — до 10 балiв (Опрацювання обов’яз-
кових першоджерел);
5. Фiнальний iспит — до 40 балiв.
Крiм того, студент може отримати додатковi заохочувальнi бали

(до 20 балiв) за активну участь в науково-дослiднiй роботi з фiло-
софiї (доповiдь на студентськiй науковiй конференцiї, участь в роботi
наукового гуртка або проблемної групи тощо).
Допуск до екзамену отримують лише тi студенти, якi за роботу

протягом навчального курсу (залiковi модулi 1–4) набрали не менше
20 балiв (причому необхiдно набрати не менш як по 5 балiв з кожного
iз перших трьох (1–3) залiкових модулiв). Для загальної позитивної
оцiнки за курс необхiдно набрати не менше 30 балiв на екзаменi.
Студенти, якi за роботу протягом навчального курсу набрали 80
балiв (з урахуванням додаткових балiв), отримують оцiнку «вiдмiн-
но» (А) без складання екзамену.
Навчальне видання
Фiлософiя
Методичний комплекс з навчальної дисциплiни
Вiдповiдальний редактор — Я.В. Шрамко
Здано до набору 28.05.2016. Пiдписано до друку 31.08.2016.

1
Формат 60 × 84 16 . Папiр офсетний. Друк офсетний.
Ум.-друк. арк. — 3,5.
Наклад — 100 прим. Зам. № 001-12.
Криворiзький державний педагогiчний унiверситет

50086 Кривий Рiг, просп. Гагарiна 54.

Komplex 2016

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Komplex 2016

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

Криворiзький державний педагогiчний

Методичний комплекс з навчальної дисциплiни

Кривий Рiг — 2016

Фiлософiя. Методичний комплекс з навчальної дисциплiни. —

Затверджено вченою радою Криворiзького державного педаго-

УДК 1(07): 378.147

Загальний опис навчальної дисциплiни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Змiстовий модуль 1. Фiлософiя, її предмет, функцiї i структура . . 7

Змiстовий модуль 2. Культурно-iсторичнi типи фiлософiї. . . . . . . .11

Змiстовий модуль 3. Фiлософiя буття (Онтологiя) . . . . . . . . . . . . . . 39

Змiстовий модуль 4. Фiлософiя пiзнання (Гносеологiя) . . . . . . . . . 47

Змiстовий модуль 5. Соцiальна фiлософiя i фiлософiя iсторiї . . . 53

Змiстовий модуль 6. Фiлософськi проблеми людини . . . . . . . . . . . . .63

Орiєнтовнi питання для пiдсумкового самоконтролю студентiв . . . . 72

Пiдготовка майбутнiх педагогiв передбачає грунтовне вивчення фi-

Фiлософiя: Методичний комплекс

їх при освоєннi психолого-педагогiчних дисциплiн, формуваннi своєї

Загальний опис навчальної дисциплiни

Курс: пiдготовка ба- Напрям, спецiаль- Характеристика на-

Кiлькiсть кредитiв, вiд- Шифр та назва на- Обов’язкова. Рiк пiдго-

Тижневих годин: 3 Вид контролю: екзамен

Змiстовий Кiльк. Лекцiї Семiнари Самостiйна

2. 64 16 год. 16 год. 32 год.

4. Фiлософiя Ново- 4. Фiлософiя 4. Фiлософiя епо-

5-6. Класична нi- 5. Критична фiло- 5. Фiлософiя

6. Нiмецька фiло- 6. Фiлософськi

7. Сучасна захiдна 7. Захiдна фiлосо- 7. Захiдна фiлосо-

8. Аналiтичний на- 8. Аналiтичний 8. Українська фi-

9. Українська 9. Українська фi-

1. Рассел Б. Искусство рационального предположения // Искусство

пропонованих до теми, можна обрати одне.

10. Аристотель. Метафизика // Аристотель. Сочинения в 4-х тт. —

13. Поппер К. Логика научного исследования. Часть I. Введение в

Тема 1.1. Фiлософiя, її предмет, функцiї та

Проблема визначення предмету фiлософiї. Знання i мудрiсть. Озна-

Фiлософiя: Методичний комплекс

Лекцiя 1. Фiлософiя як наука та вид знання

1. Специфiка фiлософського знання. Проблема предмету та озна-

1. Пiдходи до означення фiлософiї. Проблема визначення предмету

1. Свiтогляд, його структура та функцiї

Пiдручники та навчальнi посiбники

10. Шрамко Я.В. Фiлософiя: наука чи свiтогляд? // Актуальнi проблеми духов-

Орiєнтовнi теми наукових робiт до змiстового модуля I.

Тема 2.1. Фiлософiя Стародавнього Сходу

Особливостi схiдної парадигми фiлософствування: тiсний зв’язок

Фiлософiя: Методичний комплекс

1. Давньоiндiйська фiлософiя: особливостi, основнi школи (веданта,

Тема 2.2. Антична фiлософiя

Передумови виникнення та особливостi античної фiлософiї. Основ-

Гносеологiчний та етичний релятивiзм софiстiв. Етичний рацiоналiзм

Лекцiя № 2. Антична фiлософiя

1. Особливостi й основнi етапи розвитку античної фiлософiї.

2. Основна проблематика ранньої античної фiлософiї.

3. Поворот античної фiлософiї до людини: софiсти i Сократ.

4. Фiлософськi системи Платона i Аристотеля.

5. Еллiнiстично-римська фiлософiя: основнi напрями та особливо-

1. Виникнення античної фiлософiї, її особливостi та етапи розвитку.

2. Антропологiчний поворот: софiсти i Сократ.

3. Фiлософiя Платона: вчення про буття (iдеї), природу пiзнання,

1. Рання грецька фiлософiя. Її представники та основнi проблеми

Пiдручники та навчальнi посiбники

4. Iсторiя фiлософiї / За ред. В.I. Ярошовця. — К., 2002. — С. 53-125.