24 білет

1. Давні слов’яни та їхні сусіди в першій половині першого тисячоліття.

У Ш-УІІ ст. н. е. відбувались процеси, названі істориками «Великим
переселенням народів». Це були масові переміщення германських,
слов'янських, сарматських та інших племен і їх вторгнення на територію
Римської імперії.
«Велике переселення народів» поклало початок утворенню сучасних народів на
землях, де вони проживають донині. Цей період вважають межею між історією
Стародавнього світу і середніх віків.
Археологи простежили припинення існування слов'янських поселень на Волині
в другій половині II ст. У цей час слов'янські шари на них були перекриті
шарами вельбарської археологічної культури готів. Волинські слов'яни тікають
на схід у Подніпров'я та на південь у Подністров'я. На Дніпрі вони беруть
участь у формуванні київської культури III-IV ст., а в Подністров'ї -Зубрицької
групи пам'яток. З готською навалою II-III ст. н. е. лінгвісти пов'язують появу у
слов'янських мовах германських слів «князь», «полк» (нім. folk) та інших. З цим
періодом пов'язані і назви германців - «нємци», «німці», які увійшли згодом у
всі слов'янські мови. На відміну від пришельців-німців (німих людей), з'явилась
самоназва «слов'яни» (люди, які говорять словами).
Рятуючись від винищення готами, слов'яни просуваються Дністром на південь
у Буджацькі степи та на Нижній Дунай. Останнім часом тут відкрито пам'ятки
етулійського типу, що матеріальною культурою нагадують Зубрицькі
поселення Верхнього Дністра. Слов'янські племена венедів десь між Нижнім
Дністром та Дунаєм у III-IV ст. згадуються у так званих Певтінгерових
таблицях.
готська навала поділила слов 'янську спільноту на західну і східну частини.
Про готську навалу та їхнє панування у Північному Причорномор'ї в III - IV ст.,
що призвело до розчленування єдиного ранньо-слов 'янського масиву венедів
на антів Подніпров 'я та склавинів Подністров 'я та Волині, писав готський
історик Йордан у своїй праці середини IV ст. «Гетика». Спочатку він описує
важку мандрівку готів через безкраї болота (очевидно поліські), де на гатях
загинуло багато людей. Витримавши виснажливу війну з місцевою людністю,
готи прийшли у причорноморські степи, окупувавши Крим. Остготи
розселилися у Нижньому Подніпров'ї, вестготи зайняли терени між
Дністром, Карпатами та Нижнім Дунаєм. У середині III ст\ готи здійснюють
численні напади на римські провінції у Подунав'ї. Однак, коли 274 р. римляни
залишили Дакію, військова експансія готів спрямовується на захід у
Трансільванію.
Контакти з римлянами обумовили поширення християнства серед готів.
З'являється готський переклад Біблії, здійснений християнізованим готом
Ульфілою. Наприкінці III ст. постає готська держава, яку під назвою імперії
Германаріха описує Йордан. Він надто перебільшує її розміри, включаючи до
неї велетенські обшири від Бал-тії до Чорного моря.
У 70-х роках IV ст. в українські степи зі сходу вдерлась перша тюркська орда
гунів, зруйнувала грецькі міста-держави і розгромила готів. Імператор розбитих
готів Германаріх 375 р. покінчив життя самогубством. Його наступник на троні
Вінітар розпочинає війну з антами, вбиває їхнього князя Божа і розпинає на
хрестах 70 знатних антських старшин. Гуни виступають на боці слов'ян і
вбивають Ві-нітара. Вірогідно, цю війну треба розуміти як сутичку готів, що під
тиском гунів відходили на захід, з слов'янськими племенами Нижнього
Подністров'я та Буджацьких степів, що відомі археологам під назвою
етулійської спільноти. Більшість готів переселяється на Середній Дунай, але
частина залишається в Криму. Готська держава в кримських горах, за деякими
даними, проіснувала до пізнього середньовіччя.
2. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- поч. XVII ст., їх
причини та наслідки.
Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. українськими
землями прокотилося дві хвилі активного
протесту народних мас проти існуючих
порядків:
перша (1591 – 1596) була порівняно короткою в
часі
друга (1625 – 1638) тривалішою.
Головною рушійною силою народних виступів
було козацтво.
ХАРАКТЕР повстань: антифеодальні,
національно-визвольні.
Причини повстань:
а)відмова польського уряду збільшувати козацький реєстр;
б)посилення феодального гніту, збільшення панщини;
в)захоплення польськими магнатами українських земель;
г)полонізація та окатоличення.
Дата Керівники повстання Наслідки
1591-1593 Криштоф Косинський У вирішальній битві
біля м. П’ятка повстанці
були
 розбиті польськими
військами
1594-1596 Северин Наливайко У вирішальній битві в
урочищі Солониця
повстанці

були розбиті, а
Наливайка страчено.
1625 Марко Жмайло Перемога повстанців.
Укладено Куруківську
угода
1625 р., за якою реєстр
збільшено до 6 тис.,
зросла
плата реєстровцям,
оголошено амністію
повстанцям
1630 Тарас Перемога повстанців.
Укладено Переяславську
Федорович(Трясило) угода 1630 р., за якою
реєстр збільшено до 8
тис
1635 Іван Сулима Запорожці зруйнували
фортецю Кодак, яка
мала

перешкодити втечі
людей на Запоріжжя
1637-1638 Павло Павлюк, Яків Поразка козацько-
Острянин, Дмитро Гуня повстанських військ

3. Причини утворення та діяльність Української Центральної Ради.

4(17) березня 1917 р. у Києві створено Українську Центральну Раду(УЦР) –
керівний орган в
часи революції, створений за участі представників різних політичних партій.
Головою УЦР було
обрано Михайла Грушевського, а його заступниками – Володимира
Винниченка і Сергія Єфремова.
Своєю головною метою УЦР проголосила автономію України в складі
федеративної Росії.
В квітні 1917 р. за ініціативи УЦР у Києві було скликано Всеукраїнський
національний
конгрес, делегати якої виступили за проголошення автономії України, захист
прав національних
меншин тощо.
В червні 1917 р. на Першому українському військовому з’їзді Винниченко
зачитав Перший
Універсал УЦР.
Основні положення Першого універсалу:
- проголошення автономії України, невіддільність від Росії;
- УЦР – вищий орган влади до скликання Всеукраїнських установчих зборів;
- місцеві органи влади підпорядковувалися УЦР;
15(28) червня 1917 р. створено Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий
орган влади
(український уряд) протягом червня 1917 – січня 1918 р., головою якого обрано
Винниченка.
Тимчасовий уряд засудив Перший Універсал УЦР і відправив до Києва
делегацію Тимчасового
уряду на чолі з Керенським, Церетелі і Терещенком. Наслідком цього стало
укладення в липні 1917
р. Другого Універсалу УЦР.
Основні положення Другого універсалу:
- відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських
установчих зборів;
- поповнення УЦР представникам національних меншин;
- УЦР мала підготувати законопроект про автономію.
У відповідь на Другий Універсал УЦР Микола Міхновський організував
збройний виступ
самостійників, метою якого було проголошення незалежності України. Однак
УЦР засудила цей
виступ і спільно з військами Київського військового округу вжила заходів для
його придушення.
Авторитет Тимчасового уряду слабшав. Цим скористалася більшовицька партія
на чолі з В.
Леніним, яка здійснила Жовтневий переворот 1917 року, повалила владу
Тимчасового уряду і
сформувала перший радянський уряд Росії – Раду народних
комісарів(Раднарком).
В Україні вплив більшовиків був незначний і без збройної боротьби радянську
владу було
встановлено лише на Донбасі. УЦР не підтримала перевороту в Петрограді
і в листопаді 1917 р
видала Третій Універсал.
Основні положення Третього універсалу:
- створення Української Народної Республіки(УНР) як автономної частини
Росії;
- територія УНР – Волинь, Київщина, Поділля, Чернігівщина, Полтавщина,
Харківщина,
Катеринославщина, Херсонщина, Таврія(без Криму);
- долю Воронежчини, Курщини і Холмщини мав вирішити плебісцит;
- ліквідовано приватну власність на землю, передача селянам землі без викупу ;
- встановлено 8-годинний робочий день;
- скасовано смертну кару;
- надано демократичні права.
Зважаючи на низьку підтримку більшовиків в Україні, радянське керівництво
почало готувати
війну проти УНР. 4 грудня 1917 р. Раднарком Росії видав «Маніфест до
українського народу з
ультимативними вимогами до Української Ради», в якому вимагав від УЦР
визнати радянську владу,
не пропускати військові частини на Дон, припинити роззброєння радянських
військових сил в
Україні. Однак УЦР відхилила ультиматум.
5 грудня Раднарком оголосив війну УНР і вже 9 грудня російські війська на
чолі з В. Антонов-
Овсієнком захопили Харків. Там більшовики організували Перший
всеукраїнський з’їзд рад
робітничих, солдатських і селянських депутатів. Він проголосив Україну
радянською республікою.
Було створено вищі органи влади: всеукраїнські з’їзди рад, а між ними –
Центральний виконавчий
комітет(ЦВК) рад, створено Народний секретаріат – перший радянський уряд
України.
З кінця 1917 р. радянські війська почали загальний наступ проти УНР.
9(22) січня 1918 р. УЦР проголосила Четвертий Універсал.
Основні положення Четвертого універсалу:
- незалежність УНР;
- заявлялося прагнення дружніх відносин з іншими державами;
- УЦР – вищий орган влади до проведення Українських Установчих Зборів;
- вищий виконавчий орган – рада Народних Міністрів;
- заклик до боротьби з більшовиками;
- соціально-економічні перетворення.
Згодом УЦР прийняла Закон про державний герб(тризуб), адміністративний
поділ(на землі) та
інші закони. Керівництво УНР не змогло належно організувати оборону Києва і
на захист столиці
стали кількасот українських студентів, які майже всі загинули 16(29) січня 1918
р. в бою біля
станції Крути. Цього ж дня більшовики організували повстання на київському
заводі «Арсенал»,
спробувавши захопити владу в столиці. 26 січня 1198 р. більшовицькі війська
під командуванням М.
Муравйова захопили Київ. Тут радянський уряд почав проводити політику
«червоного терору»,
націоналізацію підприємств, запроваджено Декрет про землю, створили
регіональні республіки:
Донецько-Криворізьку, Одеську, Таврійську.
Опинившись в складній ситуації, керівництво УНР пішло на зближення з
Німеччиною та
Австро-Угорщиною. 27 січня(9 лютого) 1918 р. між країнами Четверного союзу
та УНР укладено
Брестський договір, умовами якого були:
а)УНР мала поставити Німеччині та Австро-Угорщині хліб, худобу,
промислову сировину і
сільськогосподарську продукцію;
б) Німецько-австрійські війська мали допомогти УНР відновити контроль над
територією України;
в) між сторонами налагоджено економічні зв’язки;
г) відбувся обмін військовополоненими.
Згодом німецько-австрійські війська і армія УНР витіснили більшовиків з
Києва та усієї
Наддніпрянщини. Проте УЦР не змогла організувати належні поставки до
Німеччини, внаслідок чого
німецьке керівництво задумало змінити владу в Україні. Останніми рішеннями
УЦР були укладення
Конституції УНР і обрання М. Грушевського Президентом УНР(29 квітня 1918
р.).
Причини падіння УЦР:
а) конфлікт з німецькою та айстро-угорською окупаційною адміністрацією;
б) непослідовність у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем;
в) невдоволення політикою УЦР заможних верств;
г) нехтування необхідності створити боєздатну українську армію.

4. Початок державотворчих процесів в Україні на початку 1990-х рр.

В березні 1990 р. відбулися перші альтернативні демократичні вибори до
Верховної
Ради і місцевих рад УРСР.
16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний
суверенітет України. Основні положення Декларації:
- самостійність України у питаннях економіки, екології, культури, зовнішної
політики;
- право українського народу на самовизначення;
- поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;
- забезпечення прав і свобод громадян;
- миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;
- верховенство загальнолюдських цінностей над класовими.
В жовтні 1990 р. у Києві розпочався страйк студентів – «Революція на граніті».
Страйкарі виступали за відставку уряду В. Масола(згодом пішов у відставку),
відмову від
підписання нового союзного договору, передача місцевим органам майна КПРС
.
12 лютого 1991 р. проголошено автономію АР Крим в складі України.
19 серпня 1991 р. консервативні сили утворили у Москві Державний комітет з
надзвичайного стану(ГКЧП), який оголосив надзвичайний стан в державі,
проголосив
заборону існування політичних партій та проведення страйків і мітингів тощо.
Українські
демократичні сили(Народна рада, Народний рух та ін.) рішуче засудили дії
ДКНС, а
Верховна Рада УРСР зайняла вичікувальну позицію. Згодом путч ГКЧП зазнав
поразки.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності
України. Основні положення:
- «Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною…
Верховна Рада
Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує
незалежність
україни та створення самостійної української держави – України»;
- непорушність і недоторканість її кордонів;
- на території україни мають чинність виключно Конституція і закони України.
1 грудня 1991 р. відбулися всеукраїнський референдум і вибори президента
України.
Незалежність України підтримали 90,32%, а Президентом обрано Леоніда
Кравчука(61.6%),
який до того займав посаду голови Верховної Ради.
Референдум – це всенародне опитування громадян з найбільш важливих питань
державного життя.
7-8 грудня 1991 р. в Біловезькій пущі(Білорусь) відбулася зустріч лідерів
Білорусі(Шушкевич), України(Кравчук) і Росії(Єльцин), на якій офіційно
визнано розпад
СРСР і підписано угоду про створення Співдружності Незалежний
Держав(СНД).