О J.

Павлова

Присвячується світлій пам ’я т і

видатного українського м овознавця
Жлуктенка Юрія Олексійовича

ОСНОВИ
ТЕРМІНОЗНАВСТВА
Навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів

ВИДАВНИЦТВО
"ВОЛИНСЬКІ ОБЕРЕГИ"

2011
8. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧШ ПРОЦЕСИ В ТЕРМІНОЛОГІЇ
8.1. Про наявність лексико-семантичних процесів
у терміносистемах
Оскільки термін — це не штучний знак, а слово чи слово­
сполучення в особливій функції вираження спеціального поняття, у
термінологіях різних національних мов відбуваються ті ж лексико-
семантичні процеси, що й у лексиці загальнолітературних мов
[Даниленко, 1977: 65].
Ці лексико-семантичні процеси - полісемія, омонімія, синоні­
мія, антонімія, гіпонімІя і гіперонімія —протікають у термінологіях
дещо відмінно від загальнолітературної мови, мають свою специ­
фіку і більш обмежені в поширенні.
Однак, слід відзначити, що в науковій літературі з терміно-
знавства питання про те, чи властиві термінології всі основні за-
гальномовні лексико-семантичні процеси І зв’язки, залишається, як
і раніше, дискусійним. Ряд дослідників вважають, що в термінології
вони взагалі відсутні [Реформатський, 1959; Толікіна, 1970]. Водно­
час термінознавці-практики, що займаються питаннями реєстрації
та впорядкування термінологій різних національних мов, регулярно
фіксують існування багатозначних термінів, а також термінів-омо-
німів, термінів-синонімів, термінів-антонімів як цілком звичайне
явище, що відображається у відповідних галузевих словниках
[Алексенко, 1986; Мішина, 1988; Панько, Кочан, Мацюк, 1994;
Циткіна, 1988 та ін.].
Ряд лінгвістів, визнаючи факт існування в термінологіях
полісемії, омонімії, синонімії, антонімії та інших процесів, усе ж
уважає їх недоліками термінології, тому що вони заважають здійс­
ненню комунікативної функції термінів, ускладнюють спілкування
між спеціалістами і навчально-педагогічний процес, викликають
надмірні витрати праці під час складання технічної документації і
користуванні науково-технічною і навчальною літературою, викли­
кають немалі труднощі під час перекладу з однієї мови на іншу
[Бонеліс, 1962; Кулебякін, КлимовицькиЙ, 1970; Мішина, 1988J.
Разом з тим намітилась, однак, тенденція розглядати ці про­
цеси в терміносистемах різних національних мов як вияв природних
законів мови, спільності законів розвитку термінологічної та
96
загальнолітературної лексики [Скороходько, 1962; Даниленко,
1977]. Дійсно, будучи частиною загальнонаціональної мови, термі­
нологія не може ізолюватися від процесів її функціонування, тому
всі тенденції слова як такого (тенденції до полісемії, омонімії, сино­
німії, антонімії тощо) у терміна потенційно зберігаються і при мож­
ливості реалізуються. Так, В.Г. Гак пише: “Зважаючи на те, що
специфіка терміна полягає не у сфері властивостей, а у сфері функ­
цій лексичної одиниці, на нього неминуче поширюються всі особ­
ливості лексичних одиниць взагалі, і, особливо, ті, які випливають
із асиметрії, полісемії і синонімії мовного знака. Нерідко вважають,
що асиметрія мовного знака пояснюється нераціональним улашту­
ванням природної мови, що формується стихійно. Однак та обста­
вина, що в штучних знакових системах, у терміносистемах, у штуч­
них мовах тощо взаємно-однозначні відношення між позначуваль-
ним і позначуваним постійно порушуються, підтверджує думку про
те, що асиметрія мови визначається не будовою мовного коду, а
умовами його використання І навіть його призначенням. Унаслідок
того, що терміносистемами користуються ті ж люди, які користу­
ються і нетермінологічною лексикою, усунення знакової асиметрії в
терміносистемах, зокрема, однозначність і відсутність синонімії
позначень є більшою мірою ідеальним побажанням, аніж досяжною
реальністю терміносистем” [1971: 70].
В.Ґ.Гак далі підкреслює, що “асиметрія знака - полісемія і
синонімія - характерна і термінологічному використанню лексич­
них одиниць, де вона отримує тільки відносно сильніші нормативні
обмеження” [Там само: 71]. Асиметрія лексичних одиниць терміно­
логічної функції виявляється в реалізації (у текстах) ще з більшою
силою, ніж у системі, що пов’язано із загальними закономірностями
компресії і варіювання позначень при синтагматично обумовленій і
повторній номінації. Нормативні обмеження у сфері термінів вияв­
ляються також з різною силою залежно від термінологічної сфери і
від національної специфіки мови.
8.2. Полісемія в термінології та її причини
Теорія і практика дослідження різних термінологічних систем
різних національних мов (англійської, французької, російської,
української та ін.), а також досвід лексикографічної роботи свідчать
97
 про те, що терміни, які € лексичними одиницями і які функціонують
за законами природних мов, володіють багатозначністю (полісемією).
Під полісемією (багатозначністю) прийнято розуміти “наяв­
ність у одного і того ж слова ... декількох пов’язаних між собою
значень, які звичайно виникають у результаті видозміни і розвитку
значення цього слова” [Ахманова, 1966: 335].
Наявність полісемії в терміносистемах різноманітних галузей
науки і техніки в різних національних мовах учені пояснюють низ­
кою причин.
На думку Г.А.Олександрової, причина полісемії в термінології
полягає в тенденції до доцільності людської діяльності. Ще Арістотель
помітив, що речей та Ідей у світі - незліченна кількість, а слів для їх
позначення завжди менше. Словниковий склад будь-якої національної
мови завжди буде відставати від людської думки. Відомо, що кожні
десять років об’єм людських знань подвоюється; відповідно з’явля­
ються тисячі і тисячі нових понять, які відображають стан сучасної
науки. Однак не кожне поняття, що знову конструюється, неодмінно
спричиняє появу нового слова. Для його позначення може бути вико­
ристане близьке за значенням слово, яке вже існує в мові. “Немає
ніякого сенсу, відзначає Г.А.Олександрова, придумувати нові слова,
якщо можна використовувати старі. У цьому виявляється не тільки
принцип економії мови, але й загальний лінгвістичний закон багато­
стороннього використання мовних засобів” [1975: 38].
В.М.Прохорова основною причиною активності процесів ут­
ворення полісемії й омонімії в термінології вважає можливість
відображення мовними засобами зв’язку і відношення між понят­
тями і між денотатами [1983: 16].
Ф.А.Циткіна визнає диференціацію наукових понять і розхи­
тування значення первоначально однозначного терміна в процесі
використання терміна і наступного доосмислення поняття однією з
причин появи полісемічних термінів [1988: 53].
М.М.Глушко відзначає, що однією з причин багатозначності
терміна є його “міжкатегоріальність”, яка полягає в тому, що в
змісті поняття, представленого в терміні, виділяються ознаки, ха­
рактерні одночасно декільком категоріям, наприклад “дія” і “ре­
зультат дії”, “процес” і “величина”, “властивість” і “величина”,
“наука” і “об’єкт науки” тощо [1982: 119].
І.В.Зубченко пояснює існування великої кількості багато­
значних термінів термінологізацією загальновживаних слів чи ви­
98
користанням метафоричних чи метонімічних переносів із загальних
назв на спеціальні [1982: 37].
Полісемію термінів різноманітних галузей науки і техніки
можна поділити, на думку Л.Д.Джапарідзе, на два типи: 1) зовніш­
ню полісемію, 2) внутрішню полісемію. Під зовнішньою полісе­
мією звичайно розуміється багатозначність загальнолітературних
слів, один чи декілька лексико-семантичних варіантів яких має тер­
мінологічні значення [1978: 150]. Наприклад: англ, body - 1) тіло;
2) розм. людина; 3) труп; 4) туловище; 5) головна, основна частина
(чогось); 6) автомоб. кузов; 7) авіац. фюзеляж; 8) поліг, ножка
літери тощо; англ, cap - 1) кепка; картуз; шапка; 2) чепець; ковпак;
3) шапка (гриба); 4) верхівка, кришка; 5) техн. ковпачок; головка;
наконечник; 6) електротехн. цоколь (електролампи); 7) гірн. перек­
лад, кресало, верхняк; порода покрівлі шару тощо; англ, ріп -
1) булавка; шпилька; прищіпка; кнопка; 2) барило на 4 Уг галона;
3) кегля; 4) брошка; значок; 5) муз. кілочок; 6) техн. палець; штифт;
болт; шворінь; вісь; цапора; шийка; чека; шплінт; 7) електротехн.
штир; вивід тощо.
Під внутрішньою полісемією традиційно розуміється полісе­
мія слів, усі ЛСВ яких мають термінологічні значення, тобто полі­
семія власне термінів [Там само: 151].Наприклад: англ, blowpipe —
1) паяльна трубка; 2) трубка для підведення стиснутого повітря;
англ, drawbar - 1) брус автозчепу; тяговий брус; тяговий стержень;
2) причіпний пристрій, зчеп, приєднувальний брус; англ, drain -
1) дренаж; канава; дрена, водовідвідна канава; дренажний канал,
стік; 2) спускний отвір; 3) споживання току.
Як показали численні дослідження різних терміносистем на
матеріалі різних національних мов, існує значна кількість полісе­
мічних термінів у гуманітарних, природничих і точних науках, у
різних галузях техніки.
Наприклад, у лінгвістичній термінології російської мови кіль­
кість багатозначних термінів достатньо велика. До того ж багато­
значними виявляються як вузькоспеціальні терміни, наприклад,
російський фонетичний термін: акут, який має 5 значень [1) один із
видів тонічного наголосу в давньогрецькій мові; 2) інтонація сучас­
ної литовської мови, яка має низхідний тон; 3) реконструююча
праслав’янська висхідна інтонація довгих складів; 4) вид музичного
наголосу шведської мови, що характеризується відсутністю слаб­
кого побічного наголосу на якомусь складі, що є наступним за
99
 голос* 5) діакритичний знак ( )], здобувають - залежно від авторської позиції - лінгвістичні терміни:
складом, який несе основний на *шир0ко використовуються: мова, мовлення, знак, текст, фонема, слово, синтагма, синтагма­
так і терміни російської мови, значення, слово - 2 зна- тика, парадигматика тощо. Полісемія лінгвістичної термінології
фонема, що має 4 значення, морфем властива також англійській, французькій, українській та Іншим
чення, предложение ~ 3 значення. а ліНГВїстична термінологія європейським мовам.
Слід зазначити також, т о росї“ багатозначність для вира- Численні випадки багатозначності і в термінологіях точних
широко використовує категорія^** у ^ об’єкт (предмет науки)”, наук різних національних мов. Так, у російській термінології об­
ження відношень “наука ^ ^ ^ Р 1 атика: 1) будова мови, тобто числюваної техніки термін оператор має 2 значення: 1) змістовний
Так виникла полісемія термінів синтаксичних категорій і вираз чи узагальнена команда на мові програмування; 2) людина,
система морфологічних категорій і Ф ’ ^ 03^ я мовознавства, що що працює на пульті ЕОМ; термін загрузка також має 2 значення:
конструкцій, способів словотворення, ^ інізацію, його категорії 1) розміщення даних у регістр чи у внутрішній запам’ятовуючий
вивчає таку будову, його ве°т ° ^ Вслово0бразование: 1) утворення пристрій; 2) установка диска в дисковод, котушки з магнітною
та їх відношення один до одно , звичайно на базі одно- стрічкою в запам’ятовуючий пристрій; розміщення перфокарт у
слів, які називають твірними і скла ^ _камй • МОДЄлями за допо- перфокартковий пристрій вводу; термін параллельная обработка, у
кореневих слів за існуючими в МОШоНверСЛ та інших формальних свою чергу, теж двозначний: 1) одночаснае оброблення на де­
могою афіксації, словоскладання, к чає вСі аспекти творення, кількох пристроях; 2) одночасне виконання операції над двома чи
засобів; 2) розділ мовознавства, що похідних та складних слів; декількома частинами слова чи Інформаційного елемента. Полісемія
функціонування, будови і класиф національної мови, яка забез- термінології обчислюваної техніки характерна також і для англійсь­
орфоэпия: 1) сукупність норм вим вого оформлення; 2) роз- кої, французької, української та інших національних мов.
печує збереження однаковості и вимови; орф0графия: 1) система Немалочисельні приклади багатозначності і в термінологіях
діл мовознавства, що вивчає норми склаласЯ і використовується в техніки різних національних мов. Так, наприклад, в англійській тер­
однакового написання, що історичіз ^ вивчає і розробляє систе- мінології автомобілебудування термін body мас 3 значення: 1) ку­
писемній мові; 2) розділ мовознавс написання; синтаксис: зов; 2) тіло, корпус; 3) консистенція мастила; термін pickup має 6
му правил, які забезпечують одна^ и ^ ПраВила творення мовних значень: 1) пікап (тип кузова); 2) захоплювальний пристрій; 3) ру­
1) характерні для конкретних мов за ^ Пр01ІЄси виникнення мови шання; величина рушання; 4) датчик; чутливий елемент; 5) звуко­
одиниць; 2) розділ граматики, Щ° * аєТЬСя метонімічне перенесення знімач; адаптер; 6) приймальність; термін pillow має 2 значення:
та ін. У цих випадках також^ від ™ иКЛаДі синтаксис языка, на 1) підшипник; 2) подушка; підкладка; термін rolling має 5 значень:
найменування наукового об єкга, . ^чна„ багатозначність легко 1) гойдання; хитання; кутовий коливальний рух; 2) вальцювання;
розділ науки - синтаксис. Є™ ^ ксТі словосполучення: Теории вальцІвка; накотування; 3) коткування (поверхні); 4) вальцювалка;
знімається в контексті, навіть у к ^ъяСНИТельНой силой; В синтак- 5) крен автомобіля; термін pitman володіє 2 значеннями: 1) цент­
синтаксиса обладают большой о категСрИИ чаСТей речи. ральний важіль; з’єднувальний стягель; гонок; 2) механік чи слюсар
сисе реализуются морфологические лінгвістйчній термінології і по обслуговуванню автомобіля та ін. Спостереження показують, що
Особливий випадок полісемії ^ авторська багатознач- автомобільна термінологія широко використовує категоріальну ба­
низці інших наукових тер м ін о си сте^ ^ ^ вже існуючим у науці гатозначність для вираження відношень “величина - процес”, на­
ність, під якою мається на увазі в|д авторської дослід- приклад: термін turn (оберт) має 2 значення: 1) одиниця частоти
терміном НОВИХ об’єктів і ПОНЯТЬ ш коЛ И тощо [Головін, Коб- обертання і 2) повний круг обертання; “процес - інструмент (для
ницької позиції, належності до наУ*\ термин називають лексич- здійснення цього процесу)”, наприклад, як у термінах: ignition (за­
рин, 1987: 51]. Так, наприклад, тер ^ маЮТЬ обмежену сферу палювання), suspension (підвіска) тощо. Багатозначність автомо-
ні одиниці: 1) принципово одиозна яове синтаксичне наповнення
поширення; 3) які мають дефініш 101
іпо

більної термінології властива також французькій, російській,
раїнській та іншим національним мовам.
Дослідниками різних терміносистем на матеріалі різних н
ціональних мов зазначається, що відносно полісемії в термінологі
існує мало відмінностей від загальновживаної лексики. Крім специ
фічних для термінології видів полісемії, їй властиві і всі загально»
мовні її види. До того ж, у функціонуванні полісемії в термінологій
можна помітити певну закономірність: полісемантичні процесій*
найбільш яскраво виражені у невузькоспеціалізованих терміносиб
темах, що давно склалися, особливо якщо одні і ті ж самі терміни*
використовуються спеціалістами різних напрямків чи шкіл цієї га-*
лузі знань, і навпаки, у більш вузьких галузях застосування термін#
йому властиве прагнення до однозначності. >
Численні термінологічні дослідження показали, що полісемія
терміна залежить як від морфологічної структури терміна, так Г
частотності його використання в науковому мовленні. Чим склад­
ніша структура терміна, тим більше його прагнення до однознач^
ності. Як правило, прості й похідні терміни - найбільш багато*1
значні, а терміни-складні слова і терміни-словосполучення - у своїй:
більшості однозначні.
Полісемія терміна перебуває в прямій залежності від частот­
ності його застосування. Чим частіше використовується термін, тим
більша вірогідность виникнення у нього нових значень. Як правило,
терміни з найбільшою частотою використання - найбільш багато­
значні, а терміни з найменшою частотою використання - однознач-1
ні чи характеризуються прагненням до однозначності.
8.3. Термінологічна омонімія та її види
Під омонімією в мовознавстві розуміють звуковий збіг різних
мовних одиниць, значення яких не пов’язані один з одним. Виник­
нення омонімії в загальнолітературній мові викликане різними при­
чинами: а) збігом раніше різних за звучанням слів, який відбувся в
результаті історичних звукових змін; б) запозиченням іншомовних'
слів; в) звуконаслідувальним походженням одного з омонімів;
г) розривом первоначально однієї семантики багатозначного слова.
Причому розпад полісемії слова визнається найбільш продуктивним
та історично найскладнішим фактором виникнення омонімії в
загальнолітературній мові [ЛЕС, 1990: 344-345].
102
Оскільки омонімія в загальнолітературній мові - багато­
гранне, складне явище, то класифікувати її, на дум ку Ю.С.Маслова,
доводиться під деякими різними кутами зору.
A. Відповідно до мотивів, за якими ці с л о в а визнаються
омонімами, виділяються лексичні, граматичні і лексико-грам атичні
омоніми. Лексичні омоніми - це слова, які о д н а к о в о звучать, не
мають спільних елементів смислу і асоціативно н е п ов’язані між
собою. Граматичні омоніми - це різні граматичні форм и слів, що
однаково звучать. Лексико-граматичні омоніми - ц е омоніми, які не
пов'язані лексичним значенням і належать до р із н и х частин мови.
Б. За ступенем повноти омонімії в загальнолітературній мові
традиційно розрізняються повні, часткові і різнооб’ємні омоніми.
Мовна омонімія - омоніми співпадають за звучанням у всіх своїх
граматичних формах. Часткова омонімія - омоніми тотожні за зву­
чаниям тільки в деяких із своїх форм. Нерівнообсяжна омонімія -
мовна омонімія для одного із омонімів і часткова д л я іншого.
B. За характером відображення на письмі омоніми поділяють­
ся на омографічні і неомографічнІ омоніми. Омографічні омоніми -
цс слова, тотожні за звучанням і за написанням. НеомографічнІ
омоніми - це слова, які звучать однаково, але пишуться по-різному.
Г. З точки зору реєстрації в словниках омоніми загал ьноліте-
рнгурної мови теж неоднакові: деякі з них фіксуються словниками
як омоніми, а інші - залишаються непоміченими і не реєструються
словниками як омоніми [Маслов, 1975: 131-133].
Слід підкреслити, що омонімія загальнолітературної мови -
цс не аномалія у розвитку мови, а неминучий результат історичного
розвитку мови, подібно до полісемії. Омонімія в загальнолітера­
турній мові звичайно не заважає розумінню, оскільки омоніми, як і
різні значення багатозначного слова, розмежовуються мовним кон­
текстом і комунікативною ситуацією. Незручними бувають тільки
пік і омоніми, які б могли виявитися використаними в однакових чи
подібних контекстах. Омонімія, на думку Б.М.Головіна, як і полісе­
мія, - цс джерело уточнення наших понять про речі та відношення
між ними [1978: 104].
Причин виникнення омонімії в тер м ін о л о гіях різних націо-
1ШЛЫ1ИХ мов також доволі багато, найобгрунтованіш им и, на думку
М.М.Глушка, є діахронічні розходження значен ь, наприклад, у ро­
сійських термінах: ансамбль, метр, комплекс, а також результат
Інтеграції різних наук, це такі російськомовні тер м ін и , як валент-
103
 ность, энтропия, пропорция та багато інших термінів. Слід від­
значити, що провести чітку грань між цими факторами практично
неможливо [1987: 120].
Процес розмежування полісемії і омонімії в термінології від­
бувається значно складніше, ніж у загальнолітературній мові, ос­
кільки в термінах актуалізуються їх понятійні зв’язки, а предметна
співвіднесеність термінів з об’єктивною реальністю виражається
неочевидно. Для вирішення цього питання застосовуються методи
компонентного аналізу чи семантичних множників. У тих випадках,
коли аналіз семантичної структури двох термінів, що звучать одна­
ково і входять в одну чи декілька терміносистем, показує, що в них
немає жодної спільної семи, ми маємо справу з термінологічними
омонімами.
Теорія і практика дослідження різних термінологій на мате­
ріалі різних національних мов, а також аналіз лексикографічних І
термінографічних джерел свідчать про те, що підмовам науки і
техніки властиві внутрішньогалузева і міжгалузева термінологічна
омонімія.
Внутрішньогалузева термінологічна омонімія найменш по­
ширена в термінології. Так, наприклад, у терміносисгемі приклад­
ного мовознавства російської мови є такі терміни омоніми: слово в
одному з відомих традиційних значень і слово як відрізок тексту
між двома пропусками; словарь як сукупність слів даної природної
мови і словарь як сукупність команд та операторів, що керують ро­
ботою ЕОМ. У терміносистемі бібліотечної справи російської мови
існують такі термІни-омоніми: описание як процес каталогізації і
описание як здійснення друку та ін. Подібні випадки в термінології
нечисленні і розмежовуються звичайно мовним контекстом і си­
туацією спілкування.
У термінології найбільш поширена міжгалузева терміноло­
гічна омонімія. її також називають міжнауковою, міждисциплінар­
ною чи міжсистемною. Вона Існує в термінології як результат
впливу процесів, що відбуваються в різних галузях науки І техніки,
і як відображення екстралінгвістичних факторів у термінології.
Міжгалузева термінологічна омонімія має дві обов’язкові ознаки:
І) закріпленість за термінами різних дефініцій і 2) функціонування
термінів у різних терміносистемах. Таким чином, О.О.Реформатсь­
кий відзначав: “Один і той самий термін може входити в різні
термінології даної мови, що становить міжнаукову термінологічну
104
омонімію, наприклад: реакция 1) у хімії, 2) у фізіології, 3) у п о д ^
типі; редукция 1) у філософії, 2) у юриспруденції, 3) у фонетиці-
ассимиляция 1) в етнографії, 2) у фонетиці та ін.’’ [1967: 110].
Подібні приклади в термінології численні. Так, наприкладч в
англійській мові термін valve виражає поняття таких терміносистем .
а) машинобудування: ‘клапан, сувак’, б) анатомії: ‘клапан серцд>
в) радіотехніки: ‘електронна лампа’, г) ботаніки: ‘стулка’, д) музи_
ки: ‘клапан духового Інструмента’, ж) автомобілебудування:
пан, золотник’. Термін toggle виражає поняття терміносистем;
а) машинобудування: ‘колінчастий важіль’, б) будівництва: ‘бред^
наль’, в) електротехніки: ‘вилка відводу’, г) морської справи: ‘кде„
вант’. Термін sentence виражає поняття таких термінологій: а) лінг_
вістики: ‘речення’, б) юриспруденції: ‘вирок’, в) музики: ‘складсща
частина періоду’ тощо.
Широко поширені випадки міжгалузевої омонімії і в природ^
ничо-науковій і технічній термінології російської мови, наприклад;
изоморфизм - 1) у хімІЇ, фізиці, мінералогії - здатність речовцц
аналогічних за хімічним складом і кристалічною формою, даватд
з’єднання, 2) поняття сучасної математики, що уточнює понятщ
аналогії, моделі; инвариантность - і) у математиці - властивісдь
незмінності у відношенні до перетворення, 2) у системі автоматич„
ного управління - незалежність координати системи від збуредь
діючих на систему; коллектор - 1) колектор електромашини —меха­
нічний перетворювач частоти, 2) колектор транзистора - ділянка
приладу, що збирає електрони, 3) колектор будівельний - ділянка
мережі, що збирає стічні води тощо.
Строго кажучи, явища міжгалузевої термінологічної омоніц^-
не утруднюють комунікацію під час роботи з термінологіями, які
обслуговують конкретні сфери професійної ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ, і
терміни-омоніми не підлягають уніфікації.
8.4. Синонімічні процеси в термінології та їх особливості
Вплив загальнонаціональної мови на термінологію прояв
ється, зокрема, у тому, що термінології, як і мові в цілому, властцВа
синонімія.
У теорії мовознавства синонімія визначається як тип семащ
ТИЧНИХ відношень МОВНИХ ОДИНИЦЬ, ЯКИЙ полягає В повному Чи
105
 ность, энтропия, пропорция та багато інших термінів. Слід від­
значити, що провести чітку грань між цими факторами практично
не можливо [1987: 120].
Процес розмежування полісемії і омонімії в термінології від­
бувається значно складніше, ніж у загальнолітературній мові, ос­
кільки в термінах актуалізуються їх понятійні зв’язки, а предметна
співвіднесеність термінів з об’єктивною реальністю виражається
неочевидно. Для вирішення цього питання застосовуються методи
компонентного аналізу чи семантичних множників. У тих випадках,
коли аналіз семантичної структури двох термінів, що звучать одна­
ково і входять в одну чи декілька терміносистем, показує, що в них
немає жодної спільної семи, ми маємо справу з термінологічними
омонімами.
Теорія і практика дослідження різних термінологій на мате­
ріалі різних національних мов, а також аналіз лексикографічних і
термінографічних джерел свідчать про те, що підмовам науки і
техніки властиві внутрішньогалузева і міжгалузева термінологічна
омонімія.
Внутрішньогалузева термінологічна омонімія найменш по­
ширена в термінології. Так, наприклад, у терміносистемі приклад­
ного мовознавства російської мови є такі терміни омоніми: слово в
одному з відомих традиційних значень і слово як відрізок тексту
між двома пропусками; словарь як сукупність слів даної природної
мови і словарь як сукупність команд та операторів, що керують ро­
ботою ЕОМ. У терміносистемі бібліотечної справи російської мови
існують такі терміни-омоніми: описание як процес каталогізації і
описание як здійснення друку та ін. Подібні випадки в термінології
нечисленні і розмежовуються звичайно мовним контекстом і си­
туацією спілкування.
У термінології найбільш поширена мймсгалузева терміноло­
гічна омонімія. Її також називають міжнауковою, міждисциплінар­
ною чи міжсистемною. Вона існує в термінології як результат
впливу процесів, що відбуваються в різних галузях науки і техніки,
і як відображення екстралінгвістичних факторів у термінології.
Міжгалузева термінологічна омонімія має дві обов’язкові ознаки:
1) закріпленість за термінами різних дефініцій і 2) функціонування
термінів у різних терміносистемах. Таким чином, О.О.Реформатсь-
кий відзначав: “Один і той самий термін може входити в різні
термінології даної мови, що становить міжнаукову термінологічну
104
омонімію, наприклад: реакция 1) у хімії, 2) у фізіології, 3) у полі­
тиці; редукция 1) у філософії, 2) у юриспруденції, 3) у фонетиці;
ассимиляция 1) в етнографії, 2) у фонетиці та ін.” [1967: ПО].
Подібні приклади в термінології численні. Так, наприклад, в
англійській мові термін valve виражає поняття таких терміносистем:
а) машинобудування: ‘клапан, сувак’, б) анатомії: ‘клапан серця’,
в) радіотехніки: ‘електронна лампа’, г) ботаніки: ‘стулка’, д) музи­
ки: ‘клапан духового інструмента’, ж) автомобілебудування: ‘кла­
пан, золотник’. Термін toggle виражає поняття терміносистем:
а) машинобудування: ‘колінчастий важіль’, б) будівництва: ‘брет-
наль\ в) електротехніки: ‘вилка відводу’, г) морської справи: ‘кле­
вант’. Термін sentence виражає поняття таких термінологій: а) лінг­
вістики: ‘речення’, б) юриспруденції: ‘вирок’, в) музики: ‘складова
частина періоду’ тощо.
Широко поширені випадки міжгалузевої омонімії і в природ­
ничо-науковій і технічній термінології російської мови, наприклад:
изоморфизм - 1) у хімії, фізиці, мінералогії - здатність речовин,
аналогічних за хімічним складом і кристалічною формою, давати
з’єднання, 2) поняття сучасної математики, що уточнює поняття
аналогії, моделі; инвариантность — 1) у математиці —властивість
незмінності у відношенні до перетворення, 2) у системі автоматич­
ного управління - незалежність координати системи від збурень,
діючих на систему; коллектор - 1) колектор електромашини - меха­
нічний перетворювач частоти, 2) колектор транзистора - ділянка
приладу, що збирає електрони, 3) колектор будівельний - ділянка
мережі, що збирає стічні води тощо.
Строго кажучи, явища міжгалузевої термінологічної омонімії
не утруднюють комунікацію під час роботи з термінологіями, які
обслуговують конкретні сфери професійної діяльності людини, і
терміни-омоніми не підлягають уніфікації.
8.4, Синонімічні процеси в термінології та їх особливості
Вплив загальнонаціональної мови на термінологію проявля­
ється, зокрема, у тому, що термінології, як і мові в цілому, властива
синонімія.
У теорії мовознавства синонімія визначається як тип семан­
тичних відношень мовних одиниць, який полягає в повному чи
105
частковому збігу їх значень. Синонімія відображає властивості
об’єктивного світу в мовних одиницях. Лінгвістична природа сино­
німії визначається різним ступенем семантичної близькості мовних
одиниць і пояснюється асиметрією мовного знака і значення, їх
нестійкою рівновагою [ЛЕС, 1990: 446]. Основною причиною появи
синонімії в мові визнається бажання уникнути повторень, тобто
прагнення до варіювання мовних засобів. Синонімія - це універ­
сальне явище, властиве мовам різних типів.
Синоніми в загальнонаціональній мові - це лексичні одиниці,
які володіють хоча б одним спільним і одним відмінним семан­
тичним компонентом, збігаються у сполучуваності і здатні до
взаємозаміни в контексті. При цьому відзначається, що синоніми:
1) виражають одне поняття; 2) розрізняються відтінками значення
чи стилістичним забарвленням, чи тим та іншим.
Синоніми в мові завжди утворюють синонімічні ряди - від
двослівних до багатослівних, що нараховують до десятка слів. У
синонімічному ряді, як правило, є одне слово, яке усвідомлюється
як найбільш звичайне, найвживаніше, найнейтральніше. Таке голов­
не (основне чи стрижневе) слово називається домінантою. До слова
домінанти і тяжіють всі слова ряду, - одні сильніше, Інші слабше.
За ступенем смислової близькості слова в синонімічному ряді
можуть бути розташовані у певному порядку ІГоло він, 1973: 99].
Синоніми в загальнонаціональній мові класифікуються на
різних підставах.
По-перше, за структурою загальномовні синоніми поділяють­
ся на лексичні і синтаксичні синоніми. Лексичні синоніми - це
слова, які належать до однієї частини мови і мають відмінності в
значенні. Синтаксичні синоніми - це синтаксичні конструкції, які
співвідносні за будовою і збігаються за значенням.
По-друге, відповідно до функцій, які виконують синоніми,
вони поділяються на семантичні (ідеографічні), які відтіняють різні
сторони позначуваного об’єкта, указують на різний ступінь вияву
ознаки, дії, а також на іншу смислову своєрідність слів, і стилістич­
ні, які дають різну оцінну характеристику позначуваного об’єкта.
Семантико-стилісгичні синоніми поєднують ці дві функції.
По-третє, за ступенем синонімічності (тотожності, близькості
значень і здатності заміщати один одного, нейтралізувати в тексті се­
мантичні ознаки, які протиставляються) синоніми поділяються на пов­
ні, чи абсолютні, і часткові, чи відносні синоніми [ЛЕС, 1990:447].
106
Основними семантичними функціями синонімів в загально­
літературній мові є функція заміщення, функція уточнення та функ­
ція оцінювання і стильової організації тексту.
У сучасному мовознавстві проблема термінологічної синоні­
мії досі визнається недостатньо розробленою, що підтверджується
не тільки існуванням різних поглядів на лінгвістичну природу і
функціональні особливості цього явища, але й відсутністю загаль­
ноприйнятого визначення поняття термІна-синоніма. Деякі дослід­
ники, наприклад, С.А.Беляева, В.М.Лейчик, О.М.Толікіна, нази­
вають його термінологічним дублетом. Не вдаючись у диференціа­
цію понять термінів-синонімів і термінологічних дублетів, у нашо­
му курсі під терміном-синонімом будемо розуміти два терміни чи
більше, співвіднесених у термінології з одним і тим самим поняттям
чи об’єктом [Фролова, 1981: 117].
До причин появи синонімів у термінології, на думку О.П.Фро­
ловой належать існування величезної кількості ознак у предметів і
явищ, які можуть бути покладені в основу їх найменувань, випадки
паралельного використання вже існуючих у мові найменувань і
запозичених найменувань, а також протиріччя між тенденцією до
точності терміна і тенденцією до стислості його форми, що часто
виявляється в паралельному існуванні повної форми найменування і
його скороченого варіанта [Там само: 118]. Крім того, сюди слід
додати особливе семантичне явище збігу значень терміна і його де­
фініції, що виражається часто в паралельному застосуванні терміна
і визначення терміна [Головін, Кобрин, 1987: 57].
Слід відмітити, що виникнення термінів-синонімів у спеціаль­
ній науково-технічній літературі неоднакове в різні періоди форму­
вання терміносистем, як і неоднаковий початок їх становлення в
різних національних мовах. Дослідники підкреслюють, що синоніми
виникають переважно на ранніх етапах формування термінологічних
систем у різних мовах на тлі високої словникової надмірності.
Оскільки семантичною передумовою виникнення терміно-
синоніміки є асоціативні зв’язки між різними, часто далекими за
змістом семантичними полями, то в результаті історичного роз­
витку синоніми можуть поступово зникати [Толікіна, І970: 55]. На
етапі нормалізації, упорядкування терміносистем у галузі терміно­
логічної синонімії починається кількісна і якісна селекція. Тенден­
ція до максимального скорочення груп терміносинонімів веде або
до поступового витіснення власнемовним терміном решти синоні-
107
 мів, або до зближення близькоспоріднених терміносистем [Панько,
1975]. Однак синонімія в термінології, якщо від неї не відмовлятися
з огляду на нормативні вимоги стилю, дає можливість вибору і
стильового варіювання [Крижанівська, 1985: 18].
Основними джерелами розвитку синонімії в термінів, на дум­
ку М.М.Глушка, є такі мовні процеси: термінологізація, спеціаліза­
ція, метафоризація і метонімізація, а способами поповнення синоні­
мічних рядів у тсрміносистемах різних мов є: утворення словоспо­
лучень, запозичення, калькування, переосмислення, використання
епонімів тощо [1987: 122].
Синонімія в термінологічних системах є не тільки частим, але
й закономірним явищем. Як показують численні дослідження різ­
них термінологій різних національних мов, у терміносистемах ши­
роко поширені лексична і синтаксична синонімія.
Наприклад, у лінгвістичній термінології російської мови є
такі терміни-синоніми, як лексичні, так і синтаксичні: вибрирующий
- дрожащий, полисемия - многозначность, вещественный - не­
грамматический - предметно-вещественный, однозначность -
взаимооднозначное соответствие, вариант фонемы - аллофон,
гралшатическая модель - грамматическая структура - грамма­
тическая схема, одноморфемное слово -монема тощо.
У музичній терміносистемі англійської мови зустрічаються
такі терміни-синоніми: wand - baton (диригентська паличка),
caesura - rest (пауза), double bass - contrabass (контрабас), bow -
fiddlestick (смичок), monotony - singsong (монотонність), alto clef -
viola clef (альтовий ключ), timbre - tone colour (тембр), measure -
time (такт), octave flute - piccolo (мала флейта), violoncello — cello
(віолончель), musicologist ~ music scholar (музикознавець), strolling
musicians - itinerant musicians (бродячі музиканти), pipe - quill
(сопілка), barcarolle song - gondola song (баркарола) тощо.
У суспільно-політичній термінології української мови, наприк­
лад, використовуються такі терміни-синоніми: зустріч - переговори -
діалог - форум - брифінг, уряд - влада - керівництво - режим - адмі­
ністрація, деспотія - тиранія, антагонізм - протиріччя - супереч­
ність, криза - економічний спад, денаціоналізація - реприватизація,
ворожнеча - недовір'я - психологічна війна - холодна війна, союзники
- соратники —партнери тощо [Панько, Кочан, Мацюк, 1994:182-185].
У терміносистемі залізничного транспорту сучасної англійсь­
кої мови застосовуються такі терміни-синоніми: axle - shaft (вал),
108
hub - nave (маточина), piston skirt - piston cup (острішок поршня),
spring cushion - spring seat (подушка пружини), dump car - dump
truck (самоскид), bufferfly throttle - butterfly valve (дросельна
заслінка), jaw clutch - jaw coupling (кулачкова муфта), fuel injection
pump ~ fuel pump (паливна помпа), compressed air break - pneumatic
brake (пневматичне гальмо) тощо [Булат, 1970].
У термінології інформатики в російській мові також зустрі­
чаються термінологічні синоніми, наприклад: родовой дескриптор -
вышестоящий дескриптор - подчиняющий дескриптор, видовой
дескриптор - нижестоящий дескриптор - подчиненный дескрип­
тор, воспроизведение документов - репродуцирование документов,
парадигматические отношения - аналитические отношения - ба­
зисные отношения - ассоциативные отношения, синтагматичес­
кие отношения - текстуальные отношения - синтетические отно­
шения - синтаксические отношения, поисковый запрос - поисковое
предписание та ін. [Головін, Кобрин, 1987: 53].
Якщо існування абсолютних синонімів, тобто слів чи словоспо­
лучень, які повністю збігаються за значенням і використанням, у за­
гальнолітературних мовах деколи викликає сумніви, то термінологіям
різних національних мов властива саме абсолютна синонімія. Абсо­
лютні синоніми в термінології функціонально цілком тотожні і можуть
бути замінені один одним без шкоди для смислу в будь-якому кон­
тексті. Таким чином, прикладами абсолютних синонімів у автомо­
більній терміносистемі англійської мови можуть слугувати: crossarm -
crosspiece (1. поперечка; 2. хрестовина), rectifier - purifier (очисник),
exhaust - release (випуск), headlamp - headlight (фара), car-automobile -
motorcar (автомобіль), bus - motorbus - motorcoach (автобус) та ін.
У рядах абсолютних синонімів, на думку І.А.Ізергіної, діють
дві діалектично суперечливі тенденції: тенденції до паралельного
вирівнювання засобів вираження тотожного значення, з одного
боку, і прагнення до використання різноманітних номінативних
засобів для передачі ідентичної інформації, з іншого. Це явище
відображає динаміку системи спеціальної термінології, яка перебу­
ває в стані нестійкої рівноваги, що регулюється процесами ди­
ференціації синонімів, які володіють тотожним значенням, і нейтра­
лізацією семантичних відмінностей між частковими синонімами,
що відбувається у визначених контекстуальних умовах [1980: 15].
Якщо в загальнолітературних мовах досить широко викорис­
товуються стилістичні синоніми, то в термінологіях національних
109
мов вони взагалі відсутні. Стилістично забарвлені позначення пред­
метів і явищ відповідних галузей науки і техніки, які є стилістич­
ними синонімами термінів, існують як жаргонізми, професіоналіз-
ми, колоквіалізми в розмовному стилі мови. Вони не розглядаються
в рамках термінознавства, а вивчаються лексикологією [Лейчик,
Смирнов, Суслова, 1977: 67].
У цілому, термінологіям різних галузей знання властиві, на дум­
ку Б.М.Головіна і Р.Ю.Кобрина, три види термінологічної синонімії.
По-перше, у сфері термінологічної лексики різних націо­
нальних мов співіснують власні та запозичені терміни-синоніми.
Паралельне використання власного і запозиченого терміна - це вияв
взаємодії міжнаціонального-загального і національно-специфічного
факторів.
Наприклад, у лінгвістичній терміносистемі російської мови
використовуються паралельно терміни-синоніми російського та Ін­
шомовного походження: языкознание - лингвистика, уподобление -
ассимиляция, определение —атрибут, звукоподражание —ономато­
пея, чередование - альтернация, азбука - алфавит, словопроизводс­
тво - деривация, означаемое - десигнат, обозначаемое - денотат,
расподобление - диссимиляция, многозначность - полисемия, одно­
значность - моносемия, односложность - моносиллабизм, нара­
щение - аугмент, опрощение - деэтимологизация, перегласовка -
умлаут, вид - аспект тощо.
У літературознавчій термінології російської мови також знач­
ною є кількість термінів-синонімів російського та іншомовного по­
ходження: бесссоюзие - асиндетон, преувеличение — гипербола,
перестановка - инверсия, олицетворение - прозопопея, припев -
рефрен, повторение - тавтология, опущение - элипсис, упадок -
декаданс, словарь - глоссарий тощо.
“Конкретна реалізація лексичної варіантності в найменуванні
одних і тих самих понять, відзначає В.П. Даниленко, проходила в
початковий період створення мови науки в трьох основних
різновидах: коли в мові використовувалось декілька запозичень з
різних мов для одного і того ж поняття; коли власне слово супро­
воджувало запозичення; коли з появою запозичення спеціально
створювалося російське слово, рівнозначне йому за значенням”
[1977: 74].
Подібний вид термінологічної синонімії характерний для
багатьох терміносистем індоєвропейських мов.
110
По-друге, у термінологіях різних галузей науки, техніки і
культури широко розповсюджені синтаксичні синоніми, серед
яких виділяються три групи термінів-синонімів:
1. Синонімічна відповідність “слово-словосполучення”.
В автомобільній термінології англійської мови: Wankel -
Wankel engine (двигун Ванкеля), knob - manual choke knob (витяжна
ручка повітряної заслінки), ріски р - pickup truck (пікап), rig -
tractor trailer (автопоїзд) тощо.
У літературознавчій термінології російської мови: буффонада
—грубый комизм, гимн - торжественная песнь, гротеск - предель­
ное преувеличение, компаративизм - сравнительное литературове­
дение, неологизм ~ новообразованное слово, эпиталама - свадебная
песня, персонаж - действующее лицо, псевдоним - вымышленное
имя тощо.
2. Синонімічна відповідність “словосполучення-словосполучення”.
В автомобільній терміносистемі англійської мови: tail pipe -
exhaust pipe (вихлопна труба), air bag - air cushion (надувна по­
душка безпеки), body sheet —body panel (панель кузова), brake shoe -
brake skid (гальмівний підкладень), ignition plug - spark plug (за­
пальна свічка), discharge outlet ~ discharge hole (вихлопний отвір),
planetary gearbox - planetary transmission (планетарна коробка пере­
дач) та ін.
Слід зазначити, що використання подібних синонімів не ут­
руднює комунікації “людина - людина”, тому що учасники комуні­
кації, які професійно володіють конкретною термінологією, як пра­
вило, вільно орієнтуються в синонімічних рядах, склад яких визна­
чається як семантикою, так і граматичною системою мови [Головін,
Кобрин, 1987: 56].
3. Синонімічна відповідність “повна форма терміна-коротка
форма терміна”.
У сфері термінологічної лексики поряд з повними формами
термінів-слів і термІнів-словосполучень широко використовуються
короткі варіанти слів і словосполучень, усічені форми, абревіатури,
еліпсис.
В автомобільній термінології англійської мови: limousine -
Ііто (лимузин), carburetor - carb (карбюратор), cylinder - cyl
(циліндр), accumulator - асси (акумулятор), propeller - prop
(пропелер, рушій); intermediate grinding operation-intermediate
grinding (операція проміжного шліфування), automotive vehicle
111
guidance system - vehicle guidance system (система автоматичного
управління автомобілем), passive restraint system - passive restraints
(засоби пасивної безпеки), early fuel evaporation - EFE (система
попереднього випаровування палива), brake horse power - bhp
(ефективна потужність), controlled vortex combustion chamber engine
- CVCC engine (двигун з керуючою вихровою камерою згоряння),
fiberglass reinforced plastics hood - FRP hood (капот із склопласти­
ки); variable venturi carburetor - W carb (карбюратор з регулюючим
дифузором) тощо.
Поява та існування в термїносистемах коротких форм тер­
мінів пояснюється прагненням термінологій до стислості, до еко­
номії мовних засобів, до семантичної конденсації позначення.
По-третє, у термінологіях різних галузей людської діяльності
національних мов є також дефініційна синонімія. Сюди належать
випадки паралельного використання термінів та їх дефініцій, що
збігаються за значенням. При цьому термін виражає поняття, але
поняття виражається і визначенням терміна, наприклад у російській
літературознавчій термінології: эпитет — слово, определяющее
предмет или явление и подчеркивающее какие-либо его свойства,
качества или признаки; романс - небольшое стихотворное и музы­
кальное произведение для пения с иструменталъным аккомпане­
ментом, сказитель - испольнитель народных песен тощо.
У технічній термінології російської мови використовуються, на­
приклад, такі дефініційні синоніми: гибриды - соединения водорода с
другими химическими элементами, датчик - выносной измерительный
преобразователь, декстрин - промежуточный продукт гидролиза
крахмала, катионы - положительно заряженные ионы тощо.
Слід відзначити, що не завжди можна точно визначити межу
дефініційного синоніма. “Критерієм розрізнення термінів-синонімів
і дефініційних синонімів може бути аналіз семантико-граматичної
структури словосполучення: якщо в структурі словосполучення є
слова, які називають усі суттєві ознаки поняття, яке термінується і
саме словосполучення багатослівне та складно організоване, отже,
словосполучення, яке розглядається, - дефініційний синонім” [Го-
ловін, Кобрин, 1987: 58].
Таким чином, ми можемо зробити такі висновки про синоні­
мію в термінології. Синонімія в терміносистемах різних націо­
нальних мов є частим, закономірним і неминучим явищем. Сино­
німи в термінології мають свою природу, свою семантичну відмін­
112
ність від загальномовних синонімів. Як уже зазначалося, у тер­
мінології синоніми обов’язково співвіднесені з одними і тими ж
денотатами - поняттями і об’єктами, і тому цілком взаємозамінні в
контексті. Між термінологічними синонімами, як правило, немає
семантичних, емоційно-експресивних, стилістичних відмінностей,
які організовують синонімічний ряд у загальнонаціональній мові, а
є відмінності в частотності їх використання.
Неважко помітити, що синоніми в термінології, як і в нетер-
мінологічній лексиці, виконують певні функції: вони, наприклад,
дозволяють уникнути монотонності наукового викладу, дають мож­
ливість задовольняти комунікативні потреби людини, що залежать
від конкретних цілей спілкування. Отже, присутність синонімів у
термінологічних системах цілком оправдана, але в кількостях, які
не перевищують функціонально необхідні і достатні розміри, тобто
не більш як 50 % [Русинова, 1985: 128].
У розвитку синонімії в терміносистемах науки і техніки різ­
них національних мов діють дві діалектично суперечливі тенденції.
Перша, консервативна, тенденція виявляється в прагненні зберегти
синонімію в усіх терміносистемах. Друга тенденція, викликана
прагненням до ідеальної моделі терміна, виключає будь-яку форму
синонімії [М’ягкова, 1979]. Протиборство цих двох тенденцій ще
раз підтверджує діалектику розвитку мови, коли старі форми мови
породжують нові, а останні в нових умовах здобувають усі влас­
тивості старих.
8.5. Антонімія в терміносистемах
У науково-технічній термінології так само, як і в загально­
літературній мові, широко поширена антонімія, яка є одним з най­
важливіших виявів системних відношень у мовах, особливо харак­
терних для підмов науки і техніки.
Під антонімією в мовознавстві мається на увазі тип семан­
тичних відношень лексичних одиниць, що мають протилежні зна­
чення [ЛЕС, 1990: 35]. Будучи категорією лексико-семантичної
системи мови, антонімія являє собою одну з мовних універсалій:
вона властива всім мовам, а її одиниці виявляють принципово
загальну структуру протилежних значень і велику подібність у
структурній і семантичній класифікації антонімів. Суттєві відмін­
ності в предметах і явищах об’єктивного світу відображаються в
113
 мові як протилежність. Антонімія являє собою протилежність все­
редині однієї сутності.
Логічну основу антонімії утворюють два види протилежності:
контрарна і комплементарна. Контрарна протилежність виражаєть­
ся видовими поняттями, між якими є середній проміжний член:
молодий - немолодий, літній, нестарий - старий. Комплементарну
протилежність утворюють видові поняття, які доповнюють один
одного до родового і є межовими за своїм характером. Однак на від­
міну від контрарних понять у них немає середнього проміжного чле­
на: істинний - хибний, кіненний - безкінечний і т.ін. [ЛВС, 1990: 36].
Антоніми - це слова однієї частини мови (чи словосполучен­
ня), що мають протилежні значення. Антоніми можуть класифі­
куватися під різними кутами зору.
І. Залежно від типу протилежності, який виражається, анто­
німи поділяються на відповідні класи, основні з яких: 1) Антоніми,
які виражають якісну протилежність. Вони реалізують контрарну
протилежність і виявляють градуальні опозиції: легкий - неважкий,
середньої важкості, нелегкий - важкий; пор. легко - важко. 2) Ан­
тоніми, які виражають додатковість (комплементарність). Шкала
протиставлення представлена двома протилежними членами, які
доповнюють один одного до цілого, так що заперечення одного дає
значення іншого: не + істинний = хибний; пор. сліпий - зрячий,
вологий —сухий, дотримуватися —порушувати тощо. 3) Антоніми,
які виражають протилежну спрямованість дій, ознак і властивостей.
Ця протилежність базується в мові на логічно протилежних понят­
тях: збирати —розбирати, запалювати — гасити, в ’їжджати -
виїжджати тощо. У загальнолітературних мовах широко поширені
всі три види вищезгаданих класів антонімів, а для підмов науки і
техніки характерний третій клас антонімів.
П. За своєю структурою антоніми діляться на слова і слово­
сполучення. У свою чергу, слова поділяються на різнокореневі (хо­
роший — поганий, початок - кінець, швидко — повільно) і одноко-
реневі {входити — виходити; культурний ~ некультурний). У
загальнолітературних мовах широко використовуються антоніми-
слова, а в підмовах науки і техніки найбільш поширені антоніми-
термінологічні словосполучення.
ПІ. Залежно від належності до тієї чи іншої частини мови
антоніми поділяються на 4 лексико-граматичні класи: іменники,
прикметники, дієслова і прислівники.
114
Сучасні дослідники висувають найрізноманітніші критерії
антонімії: логіко-семантичний (Р.С.Гінзбург, А.А.Уфімцева), логіч­
ний (упорядники словника Вебстера), психолінгвістичний (Е.І.Ро-
дичева) і контекстуально-валентний (В.Н.Комісаров). Контекс­
туально-валентний критерій і зараз належить до числа найоригі-
нальніших критеріїв антонімії. Цей критерій полягає в такому: анто­
німи виділяються в словниковому складі національних мов завдяки
таким двом факторам: 1) регулярному використанню в складі анто­
німічних контекстів; 2) спільності їх лексичної сполучуваності
[Комісаров, 1964].
Антонімія в термінологіях різних національних мов - це ши­
роко поширене і цілком закономірне явище, оскільки закони будь-
якої мови універсальні і термінології повинні повністю їм підко­
рятися. Так, 3.1.Котелова відзначає: “Термінам властива антонімія. І
це функціонально оправдано. Протиставлення понять — елемент
наукового опису об’єктів, який організовує Його початок. Будучи
точками відліку, протилежні поняття дозволяють вимірювати яви­
ща, ознаки, якості” [1970: 122].
Антонімія в терміносистемах різних галузей науки і техніки
вважається скоріше бажаним явищем, ніж небажаним, оскільки
вона сприяє виконанню вимог однозначності і системності, не зава­
жає термінам виконувати свої функції, “сприяє простоті і ясності
термінології, особливо якщо два протилежних поняття виражаються
двома словами чи словосполученнями, протилежними за значенням
і структурою” [Мельников, Шутникова, 1979: 103].
Антонімія в термінологіях різних галузей людського знання в
різних національних мовах має свою лінгвістичну природу і свої
семантичні, структурні і функціональні особливості.
По-перше, у сфері семантики питання про антонімію термінів
у межах однієї терміносистеми вирішується не так, як питання про
антонімію слів у лексикології. У рамках нетермінологічної лексики
багато якісних прикметників можуть отримати антонім, наприклад,
у російській мові: правильный ~ неправильный, длинный —короткий
тощо. У сфері термінів, у зв’язку з тим, що антонімія утворюється
на базі тільки позамовної (логічної) протилежності, відображеної в
системі понять, корелятом якої є терміносистема, не кожен термін
повинен мати антонім, навіть якщо його мовне вираження це допус­
кає. Таким чином, для системи понять патентознавства російської
мови важливим є поняття неправильно оформленной заявки (тому
115
що це викликає правові наслідки), у той час, як поняття (і відпо­
відно термін) “правильно оформленная заявка" несуттєве, і тому
такий термін не фігурує в терміносистемі. Термін інформатики в
російській мові неприводимый код не має антоніма, хоча слову
неприводимый протиставляється слово приводимый. Для порівняння
можна сказати, що в терміносистемі Інформатики термін неравно­
мерный код має антонім равномерный код, терміну входной сигнал
протиставляється термін выходной сигнал тощо. Подібні антоніми
відображають у терміносистемах мовними засобами (лексичними,
морфологічними, словотворчими) протилежність наукових понять і
явищ об’єктивної дійсності [Лейчик, Смирнов, Суслова, 1977: 68].
По-друге, антоніми в термінологіях характеризуються біль­
шою структурною різноманітністю, ніж антоніми в загальновжива­
них мовах. Аналіз показує, що терміносистеми мають як антоніми-
слова, так і антоніми-словос получения. Серед антонімів-слів у тер­
мінологіях виділяються однокореневі антоніми, наприклад, в
англійській автомобільній термінології: fastening (закріплення, зчеп­
лення) - unfastening (послаблення кріплення, розгвинчування),
charge (вантаження, завантаження) - discharge (розвантаження),
engagement (зачеплення, зчеплення) - disengagement (розчеплення),
overdrive (пришвидшуюча передача) - underdrive (знижувальна
передача), microcorrosion (мікрокорозія) - macrocorrosion (макро-
корозія); в українській лінгвістичній термінології: номінація -
деномінація, термінологізація - детермінологізація, префікс -
постфікс, сурядність - підрядність, полісемія - моносемія, мікро-
система - макросистема тощо, і різнокореневі антоніми, наприк­
лад, в англійській автомобільній системі термінів: cooling (охолод­
ження) - heating (нагрівання), cooler (охолоджувач) - heater
(обігрівач); в українській лінгвістичній системі термінів: однина -
множина, гіпербола - літота тощо. Серед однослівних термінів-
антонімів особливо регулярні і продуктивні терміни префіксального
творення.
Антоніми-термінологічні словосполучення з антонімічними
терміноелементами широко поширені в термінологіях. Серед них
виділяються двослівні і багатослівні антоніми-словосполучення. У
структурі антонімів - термінологічних словосполучень розрізня­
ються головний і залежний компоненти. Головним компонентом
виступає іменник, який означає родове поняття даної галузі науки
чи техніки. Залежні компоненти представлені звичайно антонімами
116
—прикметниками, прислівниками, іменниками (з прийменником чи
без нього), які разом із головним компонентом служать цілям
номінації видових понять одного роду, що протиставляються в
системі понять відповідної галузі науки чи техніки. Наприклад, в
англійській термінології залізничного транспорту: up train (поїзд,
який іде від периферії до центру) down train (поїзд, який іде від
центру до периферії), high bank (високий насип) —low bank (низький
насип), broad gauge (широка колія) - narrow gauge (вузька колія),
high load (велике навантаження) - low load (мале навантаження), top
dead centre (верхня мертва точка) - bottom dead centre (нижня
мертва точка) тощо; в українській термінології лінгвістики: пряма
мова — непряма мова, відкриті склади — закриті склади, вільна
морфема - зв'язана морфема, прості числівники - складні числів­
ники, повнозначні класи слів - неповнозначні класи слів, зовнішньо-
синтаксична структура речення - внутрішньосинтаксична струк­
тура речення тощо. Серед антонімів-словосполучень у терміно­
системах найбільш регулярні і продуктивні двослівні терміни.
По-третє, дуже важлива відмінність термінологічних анто­
німів від загальномовних полягає у сфері їх функціонування. За-
гальномовні антоніми використовуються як в художній літературі,
так і в науково-технічній літературі. Сфера функціонування тер­
мінологічних антонімів - тільки науково-технічна література. Від­
мінність термінологічних антонімів від загальномовних полягає в їх
тісному зв’язку з терміносистемою даної галузі науки чи техніки, із
спеціально-професійними поняттями, які називаються ними, з дефі­
ніціями, що відповідають їм. Термінологічні антоніми різних га­
лузей знання відрізняються один від одного планом змісту, який
обумовлений характером конкретної галузі науки чи техніки. А це,
у свою чергу, визначає вибір антонімічних пар, суттєвих для текстів
даної спеціальності [Жукова, 1976: 21].
На завершення слід зазначити, що питання про антонімічні
відношення між науково-технічними термінами дуже складне. Воно
може вирішуватися тільки на основі глибокого семантичного ана­
лізу значень відповідних термінів і апеляції до спеціально-про­
фесійних понять, які ними виражаються [Барак, 1987: 11].
117
 8.6. Гіпонімічні відношення в термінології
Термінологічні системи різних галузей знання так само, як і
лексичні системи загальнонаціональних мов, пронизані родо-
видовими відношеннями. У лінгвістичній літературі існує декілька
назв для визначення родо-видових відношень: гіпонімічні [Новиков,
1982; ЛЕС, 1990], гіпер-гіпонімічні [Кіршо, 1989; Коновалова,
2001], категоріально-специфікаційні та інклюзивно-ексклюзивні
[Нікітин, 1983].
Загальновідомо, що гіпонімія як самостійна лексико-семан-
тична категорія, відіграє дуже важливу систематизуючу роль для
лексичної системи національних мов узагалі, і для термінологічних
систем зокрема. “Гіпонімія разом із несполучуваністю, відзначає
Л.О .Новиков, є найфундаментальнішими парадигматичними смис­
ловими відношеннями, за допомогою яких структурується словни­
ковий склад мови1’ [1982: 241-242]. Ці відношення - найзагальніші і
найуніверсальніші при аналізі та побудові семантичних полів
(ієрархічної системи класів одиниць) як у загальномовній, так і в
термінологічній лексиці.
Під гіпонімією в мовознавстві мається на увазі ієрархічна
організація елементів у семантичному полі, основана на родо-
видових відношеннях. Гіпонімія базується на відношенні несполу-
чуваності - властивості семантично однорідних мовних одиниць,
що співвідносяться з поняттями, об’єми яких не перетинаються.
Гіпонімія як родо-видове відношення являє собою включення одно­
рідних одиниць у відповідний клас найменувань. Слова, які відпо­
відають видовим поняттям (наприклад, пудель, тер’єр, спанієль, дог
тощо) виступають як тіпонім и стосовно слова, співвіднесеного з
родовим поняттям (собака), - гіпероніму і як спІвгіпоніми по
відношенню один до одного [ЛЕС, 1990: 104].
Семантичне відношення співгіпонімів - це відношення еле­
ментів одного класу; гіпоніми включають у себе смисловий зміст
гіпероніма і протиставляються один одному відповідними диферен-
ційними семами: порівняйте гіпоніми: физика - химия - матема­
тика - астрономия - биология - медицина - география - история
филология - философия... та їх гіперонім наука. В українській
лінгвістичній термінології, наприклад, гіпоніми: історизми -
архаїзми та їх гіперонім; застарілі слова; гіпоніми лексичні архаїз­
ми - лексико-словотвірні архаїзми - лексико-фонетичні архаїзми -
118
фонетичні архаїзми та їх гіперонім: архаїзми; у російській
економічній термінології, наприклад, гіпоніми: государственные
налоги - личные налоги - местные налоги - регрессивные налоги -
пропорциональные налоги - целевые налоги та їх гіперонім: налоги;
гіпоніми: акция - вексель - облигация - сертификат та їх гіперонім:
ценная бумага тощо.
На основі гіпоніми лексичні одиниці національних мов
послідовно об’єднуються в тематичні і лексико-семантичні групи,
підкласи і класи, семантичні поля і семантичні сфери, що знаходить
найяскравіше відображення в побудові термінологічних систем різ­
них галузей знання.
Під гіпонімією в термінознавстві мається на увазі вираження
підрядності та супідрядності та побудова на їх основі ієрархічної
системи термінів, при якій термін ширшого змісту, тобто родовий
(гіперонім), включає в себе термін вужчого змісту, тобто видовий
(тіпонім) [Новиков, 1982: 241]. Наприклад, в англійській і російсь­
кій автомобільній терміносистемі гіпероніми engine і двигатель
включають у себе відповідно такі гіпоніми: air engine - пневмати­
ческий двигатель, carburetor engine - карбюраторный двигатель,
combustion engine - двигатель внутреннего сгорания, diesel engine -
дизельный двигатель, Stirling engine - двигатель Стирлинга,
turbocharged engine - двигатель с турбонаддувом, dual displacement
engine - двигатель с удваиваемым рабочим объемом тощо.
“Терміни відображають взаємозв’язки явищ і речей, які поз­
начаються ними, і це може бути досягнуто, відзначає О.А.Коно-
валова, правильною класифікацією дійсності, яка термінується, на
основі родових та видових явищ. Це означає, що наявність термінів,
які об’єднуються за підвидовими ознаками, припускає наявність
термінів, які об’єднуються за видовими ознаками, а існування ос­
танніх, у свою чергу, визначається наявністю родових термінів,
тобто елементи зв’язані відношеннями включення чи ГІПОНІМІЧНИМИ
відношеннями. При гіпонімічній організації суттєвим є те, що кож­
ний вищий клас складається з меншої кількості одиниць з більшим
об’ємом значення. Оскільки основою семантики терміна, його лек­
сичного значення служить поняття, що ним виражається, яке не
існує ізольовано від системи понять, що формуються професійно спря­
мованим мисленням у визначеній сфері діяльності, то за основу кла­
сифікації термінів для виявлення структури термінології галузі можуть
бути взяті їх логіко-понятгєві зв’язки та відношення” [2001: 79].
119
 В основі будь-якої термінологічної системи лежить родо-
видовий принцип. Сам принцип родо-видової структур алізації, який
використовується для побудови логічних класифікацій реалій зов­
нішнього світу, запозичений із логіки. Філософськими основами
такої класифікації є відношення одиничного І всезагального, які чіт­
ко простежуються в гіперо-гіпонімічних структурах, де гіпероніми
виражають дещо загальне, а гїпоніми - одиничне, окреме. Наукове
пізнання, піднімаючись від одиничного до абстрактного - загаль­
ного, відтворює об’єкт дослідження у всій різноманітності його
сторін, зв’язків та відношень [Там само: 79].
Логічні відношення між термінами як особливий різновид
парадигматичних зв’язків відіграють суттєву роль не тільки в про­
цесі систематизації і упорядкування термінологій. Логічні відно­
шення чи відношення подібності, базуються на внутрішніх зв’язках
між їх окремими властивостями і якостями, на якійсь їх загальній
характеристиці. Логічні відношення між поняттями ієрархічні. Тоб­
то кожен клас є видом одного більш високого в ієрархічному лан­
цюгу і родом відносно класів, що розташовані нижче. Дуже важли­
вим засобом вираження відношень підрядності і супідрядності
наукових понять, як було зазначено вище, є гіпонімія, тобто родо-
видові відношення термінів. Наприклад, в англійській та україн­
ській терміносистемі музики гіпероніми music - музика включають
у себе відповідно такі гіпоніми: chamber music - камерна музика,
symphony music - симфонічна музика, opera music - оперна музика,
church music - церковна музика, programme music - програмна
музика тощо.
Під час вивчення терміносистеми кожний мінімальний чи
максимальний її елемент виявляється взаємозв’язаним по лінії рід-
вид з багатьма іншими елементами. Розгортання кожного гіперо-
гіпонімічного блока показує ступінь складності і розробленості
відображуваних ділянок дійсності: чим складніша і чим більше
вивчена певна сфера, тим більше рівнів узагальнення і, відповідно,
ярусів у блоці. Розгортання демонструє родо-видові зв’язки між
об’єктами, указує місце кожного елемента в ієрархічній системі,
оскільки немає родових і видових явищ як таких, вони стають
такими у певних системах [Термін і слово, 1980: 14].
Родо-видові відношення в термінології тісно пов’язані з дефі­
ніцією. За висловом Н.Д.Арутюнової, дефініція “не просто пояснює
значення терміна, а встановлює це значення”, причому значення
120
строго фіксоване, витікає Із взаємовідношень термінів всередині
певної системи. Дефініції формуються в процесі наукового дослід­
ження. Дефініція дає мінімум відомостей, необхідних для розу­
міння, сприйняття І розмежування один від одного окремих понять.
Родо-видові одиниці можуть бути побудовані для понять будь-якої
категорії. При їх побудові обов’язково береться ознака найближчо­
го родового поняття. Вибір родової і видової ознак обумовлений
класифікацією, яка може здійснюватися за рядом незалежних ознак,
тому як видова відмінність у дефініції може бути представлена
поєднанням ознак [1978: 52-53].
Гіпонімічні відношення в терміносистемах різних галузей
знання тісно пов’язані з синонімічними й антонімічними відношен­
нями. Таким чином, гіпероніми і гіпоніми можуть перебувати в си­
нонімічних відношеннях. Синонімізація родових і видових найме­
нувань, як зазначає А.А.Брагіна, явище природне і типове для
мовного процесу [1981: 58-59]. Наприклад, у російській економіч­
ній терміносистемі гіперонім аренда І його гіпоніми лизинг і рей­
тинг можуть виступати як синоніми. Гіпоніми можуть перебувати
також і в антонімічних відношеннях. Наприклад, у вищеназваній
терміносистемі гіпоніми: блокированные авуары і ликвидные авуары
можуть розглядатися як антоніми. Однак, частіше вони виступають
як субпідрядні найменування, які об’єднуються загальним родовим
поняттям [Коновалова, 2001: 81-82].
Головними функціями гіпонімів у термінологічних системах
різних галузей науки і техніки, на думку М.В.Лисякової, є система­
тизація термінів і тлумачення значень. Ці функції реалізуються в
термінології у двох прийомах, таких як узагальнення і конкретиза­
ція [1986: 17].
Таким чином, можна зробити висновок, що гіпонімія є самос­
тійною лексико-семантичною категорією, яка має свою мовну спе­
цифіку в термінології. Гіпонімічні відношення належать до найуні-
версальніших парадигматичних відношень, за допомогою яких
може бути структурований як словниковий склад національної мови
в цілому, так і його спеціальна, тобто термінологічна, лексика.
Гіпонімічні відношення спеціально-професійних термінів визнають­
ся універсальним способом тематичної ієрархічної організації
термінологічної системи. Інтерес до гіпонімічних відношень у се­
мантиці лексичних і термінологічних одиниць пояснюється тією
важливою роллю, яку вони відіграють у лексико-семантичній сис­
121
темі загальнолітературної мови і в термінологічних системах мови
науки і техніки, а також тим, що сітка родо-видових відношень
визначає місце лексичних одиниць у загальномовній системі і
термінологічних одиниць у термінологічних системах і, отже, дає
можливість прогнозувати появу нових лексичних і термінологічних
одиниць, які можуть займати вільні місця в гіпонімічних структурах
[Коновалова, 2001: 80].
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ:
1. Дайте визначення полісемії в мові.
2. Назвіть основні причини, які пояснюють наявність полісемії в
термінологіях.
3. Виділіть два типи полісемії і наведіть їх приклади в англійській
термінології.
4. Поясніть, від яких факторів залежить полісемія термінів.
5. Розкажіть, що мається на увазі під омонімією в мовознавстві.
6. Опишіть класифікації омонімії, які існують у загальнолітератур­
ній мові.
7. Назвіть причини появи омонімії в термінологіях.
8. Дайте характеристику основних типів омонімії в терміносистемах.
9. Наведіть визначення синонімії в теорії мовознавства.
10. Охарактеризуйте класифікації синонімів за структурою, функ­
ціями, які вони виконують, і ступенем синонімічності.
11. Поясніть причини виникнення синонімії в термінології.
12. Назвіть основні джерела розвитку синонімії в термінів.
13. Охарактеризуйте основні види термінологічних синонімів і дай­
те їх приклади.
14. Поясніть, що мається на увазі під антонімією в мовознавстві.
15. Проаналізуйте різні класифікації антонімів у загальнолітератур­
ній мові.
16. Опишіть семантичні, структурні та функціональні особливості
антонімії.
17. Дайте визначення і характеристику гіпонімії.
18. Наведіть приклади гіпонімічних відношень у термінології.
19. Прокоментуйте теоретичне положення про існування тісного
зв’язку гіпонімічних відношень з синонімічними і антонімічними.
ЛІТЕРАТУРА:
Александрова Г.А. Словообразовательные процессы в научно-
технической терминологии (на материале французского языка): Дис. ...
канд. филол. наук: 10.02.05. - К., 1975. - 182 с.
122
Алексенко Т.А. Регулярность полисемии в терминосистемах сов­
ременного английского языка (на материале английской музыкальной,
физической и математической терминосистем): Автореф. дис. ... канд.
филол. наук: 10.02.04. —М., 1986.-27 с.
Арутюнова Н.Д. Синтаксические функции метафоры II Изв. АН
СССР. - ОЛЯ. - М , 1978. - Т.37. - №3. - С.40-45.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов.
энциклопедия. - 1966. - 605 с.
Барак С.М. Терминологическая лексика. Ее место в словарном сос­
таве языка: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1955. - 15 с.
Бонелис М.Л. Общая характеристика лексического состава совре­
менной английской горно-рудной терминологии и основные способы обра­
зования горных терминов: Автореф. дис, ... канд. филол. наук: 10.02.04. -
М., 1962. - 23 с.
Брагина А.А. Синонимические отношения в лексике и словарных
статьях // Современная русская лексикография - 1980 / Отв. ред. В.Н. Сер­
геев. - Л.: Наука, 1981. - С.54-6І.
Булат 3-М. Вопросы синонимии научно-технических терминов-
словосочетаний (на материале английской и американской литературы по
железнодорожному транспорту): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - К.,
1970. - 247 с.
Гак В. Г. Ассиметрия лингвистического знака и некоторые общие
проблемы терминологии II Семиотические проблемы языков науки,
терминологии и информатики. —М.: МГУ. —Ч. 1-2. —1971. - С.68-72.
Глушко М.М. Полисемия и синонимия терминов II Теория и
практика английской научной речи / Под ред. М.М.Глушко. - М.: изд-во
Моек, унив., 1987. -Ч .2 .- §6. - С. 116-125.
Головин Б.Н. Введение в языкознание: Учебное пособие для филол.
спец. унив. и пед. инст. - Изд. 2-е, испр. - М.; Высшая школа, 1973. - 320 с.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о
терминах. - М.: Высшая школа, 1987. - 104 с.
Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического
описания. - М.: Наука, 1977. - 247 с.
Джапаридзе Л.Д. Регулярная и нерегулярная многозначность
английских музыкальных терминов: Сб. науч.тр. МГПИИЯ. - М., 1978. -
Вып.134. - С.148-159.
Жукова И.А. Антонимы в научном стиле речи (на материале фран­
цузских научных текстов): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05./
Ленингр. гос. пед. инст. им. А.И. Герцена. - Л., 1976. - 23 с.
Зубченко И.В. Термин и слово (семантический аспект) // Струк­
турно-семантические особенности отраслевой терминологии. - Воронеж:
Изд-во Воронеж, гос. ун-та, 1982. - С. 36-39.
123
 Изергина И.А. Синонимия в современной английской терми­ Прохорова В.Н. Лексико-семантическое образование русской терми­
нологии электротехники: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04./ нологии: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. - М., 1983. - 32 с.
Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. - Л., 1980. - 19 с. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология. - М.: изд-во
ЕСиршо С.М. Современная русская финансово-кредитная термино­ АН СССР, 1959.- 14 с.
логия как система (лингвистический анализ): Автореф. д и с.... канд. филол. Реформатский А.А. Введение в языкознание. - М.: Просвещение,
наук: 10.02.01. / Одес. гос. ун-т им. И.И. Мечникова. - Одесса, 1989. - 24 с. 1967.-542 с.
Коновалова Е.А. Гипер-гипонимия в экономической терминологии Русинова Л.Н. О допустимых размерах терминологической сино­
// Филологические студии. - Симферополь, 2001. - JVs 2. - С.79-85. нимии // Теоретические проблемы научно-технической терминологии и
Комиссаров В.Н. Словарь антонимов современного анлийского практика перевода: Тез. докл. зон. науч. конф. - Омск, 1985.- С. 128-129.
языка. - М.: Междунар. отношения, 1964. - 288 с. Скороходько Э.Ф. Структура и семантика английских научно-тех­
Котелова З.И. К вопросу о специфике термина // Лингвистические нических терминов // Прикладная лингвистика и машинный перевод. - К.:
проблемы научно-технической терминологии. - М.: Наука, 1970. - С. 122-126. Изд-во КГУ, 1962. -С.30-66.
Крыжа невская А.В. Сопоставительное исследование терминоло­ Термин и слово: Сб.науч.трудов. - Горький: изд-во ГТУ, 1980.-78 с.
гии современных русского и украинского языков. - Киев: Наук, думка, Толикина Е.Н. Некоторые лингвистические проблемы изучения
1985.-202 с. термина И Лингвистические проблемы научно-технической терминологии.
Кулебякин В.С., Климовицкнй Я.А. Работы по построению науч­ - М.: Наука, 1970. - С.53-67.
но-технической терминологии в СССР и советская терминологическая Фролова О.П. Словообразование в терминологической лексике
школа If Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - современного китайского языка. - Новосибирск; изд-во Наука, Сибир. отд-
М.: Наука, 1970.-С . 11-39. ние, 1981. - 132 с.
Лейчик В.М., Смирнов И.П., Суслова И.М. Терминология инфор­ Циткина Ф.А. Терминология и перевод (К основам сопоставитель­
матики. Теоретические и практические вопросы // Информатика: Итоги ного терминоведения). - Львов: изд-во при Львов, гос. ун-те изд. объедин.
науки и техники. - М.: ВИНИТИ, 1977.- Т.2. -138 с. “Вища школа”, 1988. - 156 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / Гл.ред. В.Н. Яр­
цева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990.- 683 с.
Лысякова М.В. Гипонимия в русском языке: Автореф. дис, ... канд.
филол. наук: 10.02.01. і Унив. др. нар. им. П. Лумумбы. - М., 1986. - 24 с.
Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.; Высш. школа, 1975. - 326 с.
Мишина Т.Г. Особенности функционирования многозначных
автомобильных терминов // Термины в научной и учебной литературе:
Межвуз. сб. - Горький: изд. ГГУ, 1988. - С.63-69.
Мельников Ю.М., Шутникова Р.С. Некоторые особенности
английских научно-технических терминов-неологизмов // Вопросы стиля и
семантики. - Уфа: изд-во Башкир, гос. ун-та, 1979.- С. 100-104.
Мягкова Е.В. Некоторые особенности синонимии в терминологи­
ческих системах (на материале английской терминологии живописи и
графики): Автореф. дис. ... канд.филол. наук: 10.02.04. / Москов. гос. пед.
ин-т им. В.И. Ленина- М., 1979.- 16 с.
Никитин М.В. Лексическое значение слова (структура и комбина­
торика).- М.: Высш. школа, 1983,- 127 с.
Новиков Л.А. Семантика русского языка. - М.: Высш. школа, 1982.
-2 7 2 с.
Панько Т.І., Кочан LM-, Мацюк Г.П. Українське термінознавство:
Підручник. - Львів: Світ, 1994- 216 с.
124 125