МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра програмних систем і технологій

Дисципліна
«Аналіз вимог до програмного забезпечення»

Лабораторна робота № 1.2

«Встановлення призначення системи»

на тему:
«Автоматизована система житлоуправління з обліку мешканців та їх
розрахунків»

Іваненко Іван Юрчук Ірина

Виконав: Перевірила:
Володимирович Аркадіївна

Група ІПЗ-21 Дата перевірки

Форма навчання денна

Оцінка
Спеціальність 121

Київ 2020
 Мета
Ознайомитися з особливостями процесів встановлення призначення системи
та набути практичних навичок із виділення та формулювання
функціональних вимог.
Завдання
1. Ознайомитися із процесами встановлення призначення системи.
2. Проаналізувати предметну галузь та визначити функції системи,
заданої згідно з варіантом.
3. Побудувати системну архітектуру, використовуючи інструментальний
засіб MS Visio, та навести її текстовий опис.
4. Сформулювати функціональні вимоги.

Хід роботи
Процеси встановлення призначення системи:
1. Аналіз функцій
На даному процесі встановлення призначення системи аналізується
предметну галузь, сформульовані потреби та рекомендації для
визначення функцій усієї системи, яку необхідно реалізувати.
Визначені функції становлять собою функціональний опис системи і в
подальшому будуть необхідні для розробки системної архітектури та
декомпозиції системних вимог.
Для того, щоб скласти функціональний опис системи (тобто
визначити функції цієї системи), необхідно скористатися інформацією,
отриману на етапі вивчення концепції системи.
Функціональний опис системи (функції системи):
 Система надає можливість зміни реєстрації місця проживання, в
тому випадку, якщо людина планує жити в іншому місці.
 Система також буде містити службу підтримки, яка зможе
допомагати користувачам системи, в яких виникли проблеми або
запитання, пов’язані із роботою системи.
 Система тісно співпрацює із компаніями для страхування
нерухомості, тобто іншими словами система надає можливість
застрахувати своє житло.
 Система буде надавати державним органам інформацію про
мешканців, за допомогою тієї ж самої програми. Тобто, в них буде
трохи більший функціонал ніж у звичайного мешканця.
 За допомогою web-сторінки, мешканець зможе з легкістю коли
завгодно і де завгодно (при умові підключення до мережі Інтернет)
замовляти та оплачувати комунальні послуги.
 Теж саме стосується й інших видів послуг, наприклад, телебачення
та Інтернет.

2
  Виклик сантехніка також буде здійснюватися через теж саме
програмне забезпечення. В програмі буде присутній список
сантехніків, які можуть бути викликані. Для кожного з них буде
вказано орієнтований час прибуття. Після закінчення роботи
сантехніка, його можна оцінити в цій же програмі та залишити
відгук.
 В програмі буду присутній внутрішній віртуальний гаманець, який
поповнюється за допомогою справжніх коштів. І в тому випадку
коли сума в цьому гаманцю стає від’ємною, мешканцю приходить
SMS повідомлення про це.
 В застосунку буде можливість сплачувати штрафи за
адміністративні правопорушення.

2. Розробка системної архітектури

На даному етапі встановлення призначення системи необхідно на
основі сформульованих потреб й функціонального опису системи, яки1
ми отримали на попередньому етапі, розробити системну архітектуру.
Вона повинна базуватися на функціональному описі системи (іншими
словами залежати від нього).
Отже, перш за все, для того щоб користувач мав можливість
взаємодіяти із системою і використовувати її в своїх корисних цілях,
необхідно в системну архітектуру включити компонент, який
задовольняв би цим вимога. У випадку автоматизованої системи з
обліку мешканців та їх розрахунків, даним компонентів буде декілька,
а саме персональний комп’ютер, ноутбук, смартфон, планшет (у
майбутньому даний набір компонентів буде розширюватися). Для того,
щоб виконувати необхідні запити до системи, користувач використовує
будь-який доступний браузер на своєму пристрої. Взаємодія
користувача і системи відбувається за допомогою web-сторінки в
браузері. Також для цього міг би підійти і мобільний застосунок, але з
точки зору витрат необхідних для реалізації даного ПЗ, web-сторінка
буде ліпшим варіантом, так як вона може використовуватися, як на
смартфонах так і на персональних комп’ютерах, на відміну від
настільного клієнта, який потрібно реалізовувати окремо для
смартфону та окремо для персонального комп’ютера. Для
функціонування web-сторінки необхідна наявність потужного сервера,
який буде опрацьовувати запити користувачів системи. Даний сервер є
наступним компонентом системної архітектури. Для зберігання
інформації про мешканців (персональна інформація, інформація про
замовлення, інформація про надані послуги і т.д.), їх замовлення та
працівників (персональна інформація працівників, посади працівників,
робочий графік кожного працівника і т.д.) сервер використовує
відповідно три бази даних, які також входять в якості компонентів
системної архітектури. З технічної точки зору системна архітектура
буде включати 3 сервера: головний сервер (ядро системи), сервер баз
3
 даних (який працює з базами даних) та сервер технічної підтримки. Для
кожного із серверів призначений системний адміністратор, який
слідкує за ними.
Таким чином на основі вищенаведеної інформації було розроблено та
побудовано системну архітектуру, яку можна побачити на рис.1.

Рис.1 Системна архітектура

3. Декомпозиція системних вимог

Декомпозиція системних вимог полягає в розділенні функцій системи,
що становлять собою функціональний опис відповідно до архітектури
системи для формування функціональних вимог. Тобто, необхідно
кожну функцію системи, яка входить у функціональний опис системи
поділити на певну кількість функцій нижчого рівня. Даний набір
функцій утворить функціональні вимоги, які потрібно знайти.

Отже, на основі вище наведеної інформації було сформульовано такі

функціональні вимоги:
1) Система дозволяє здійснювати грошові перекази.
2) Система забезпечує надійне зберігання особистої інформації
користувача.
3) Система зберігає історію замовлень та оплати користувача.
4) Система реєструє мешканців за їх місцем проживання.
5) Система забезпечує зворотній зв’язок між користувачами та
працівниками технічної підтримки.

4
 6) Система дозволяє зберігати кошти користувача на рахунку свого
аккаунта.
7) Система забезпечує надійність та безпеку особистих даних
користувача, тобто іншими словами, систему неможливо взламати.
8) Система володіє зручним та зрозумілим інтерфейсом для взаємодії
користувача і системи.

Висновок
В ході виконання лабораторної роботи я на власному досвіді переконався, що
процес встановлення призначення системи є чи не найважливішим в усій
розробці ПЗ, оскільки саме на даному етапі вирішується доля всього
програмного продукту (мається на увазі його функціонал). Також, я з
впевненістю можу сказати, що встановлення призначення системи – це
процес визначення того, навіщо система використовується. Отже, в ході
виконання лабораторної роботи я ознайомитися з особливостями процесів
встановлення призначення системи та набув практичних навичок із
виділення та формулювання функціональних вимог.