Гендерні стереотипи

Спочатку хочу вас попросити уявити образи чоловіка і жінки. Назвіть усі
слова, якості притаманні які вам асоціюються з чоловіком а які з жінкою.
Можливо,назвете кілька загальноприйнятих стереотипів щодо жін. і чол.
Отже,як усі вже зрозуміли мова піде про гендерні стереотипи у нашому
суспільстві,про те як вони виникли,як їх закладають нам з дитинства,про
наслідки і як з цим можна боротися.
Кажу одразу,що говоритиму я лише про стереотипи,які особисто для мене не
сприйнятні і які мене болять(особливо про стереотипи щодо жінок).
Та перш за все розпочнемо з того ,що таке гендерний стереотип.
Гендерний стереотип - це спрощений,стійкий,емоційно-забарвлений образ
поведінки і рис характеру чоловіків і жінок або чи чоловіків чи жінок.Вони
проявляються в усіх сферах суспільного життя : самоідентифікації, побуті,
праці, громадських чи політичних відносинах.
Гендерні стереотипи змінювались протягом усієї історії людства.Так,в
первісному суспільстві,провідна роль належала жінці як прародительці
людського роду ,яка виконувала дітородну функцію.А шлюбні зв’язки були
тимчасовими .Рід визачався за материнською лінією,у суспільстві існував
матріархат.Поступовий розвиток соціально-економічних відносин обумовив
перехід до патріархату,який утвердився завдяки монополізації приватної
власності.На цій основі відбувалося формування сімейних відносин.Провідна
роль в суспільних та родинних відносинах належала чоловікові,що впринципі
триває і дотепер.
Як відбувається закладання стереотипів?
Гендерні стереотипи нам закладають з самого дитинства у нашій родині. Це
відбувається різними способами. Саме в сім’ї відбувається перший етап в
ідентифікації особистості,у тому числі і гендерної.І саме в сім’ї дитина формує
певне уявлення про себе і про суспільство. Дівчат і хлопчиків виховують так як
“прийнято” в суспільстві і очікують від неї відповідної поведінки і тому дитина
бере на себе певні гендерні ролі,які є загально прийнятими у суспільстві та
нормативними .
Тобто, нас програмують просто з самого дитинства. Наприклад,батьки
купляють іграшки для хлопчиків- машинки,пістолети,солдатики,конструктори,в
цей час дівчинці- ляльки,візочки(щоб вона розуміла,що колись вона стане
мамою),посуд іграшковий і т.д.це відбувається і в мультфільмах. Персонажі,
яких вони бачать на телебаченні та в кіно, часто мають явно маскулінну чи
фемінну зовнішність, як-от міцні м’язи супергероя або довге волосся
принцеси. Дитина вбирає в себе усе як губка і тому вона дуже легко піддається
впливу телебачення. Ідентифікуючи себе з улюбленим героєм, діти наслідують
ті гендерні моделі поведінки, зображені у анімації. Гендерні відмінності
прявляються навіть у кольорах наскільки ми знаємо.Ми звикли ,що рожевий-
жіночий колір,а чоловічий-голубий чи синій. Це настільки увійшло у побут, що
краще із цим змиритись, аніж доводити протилежне. В час Другої світової
війни нацисти змушували сексменшини пришивати собі на груди рожеві
трикутники. Відтоді рожевий вважається “не таким ”кольором для мужчин. Та
навіть рожевий в нашій свідомості асоціюється з
ніжність,свіжістю,романтикою,затишком,витонченістю.Саме такі риси
характеру мають бути притаманні жінці.В той же час синій-з
силою,холодністю,властивий вольовим людям. Ну от такими рисами ми
наділяємо чоловіків.
Що відбувається далі?Як ми розуміємо людина несе ті стереотипи у доросле
життя і згодом вносить їх у свою родину. Саме так такі гендерні стереотипи
передаються з покоління в покоління і так вкорінилися у нашому суспільстві.
 Тепер поговоримо про окремі стереотипи,які особисто мені найбільше
”до вподоби”
1. Найголовніше для дівчини-вдало вийти заміж
І що найжахливіше ,якщо жінка до тридцяти не вийшла заміж,то вона
нікому не потрібна,ну або “стара діва”.В сучасному суспільстві для багатьох
жінок важливим є реалізація себе і розвиток кар’єри.Є й такі дівчата які
взагалі не мріють про заміжжя. Та й навіть ці різні курси ,книги,тренінги :
“Як привабити чоловіка?”, “Як вдало вийти заміж?”. Чому не вчать тому,що
жінка має бути собою? Чому вважають,що тільки заміжжя робить жінку по-
справжньому щасливою?Так ось,я вважаю все ,що жінка повинна-це бути
собою,доглядати і бути привабливою в першу чергу для себе. Навіть,якщо
вона одружилася з хорошим чоловіком,рано чи пізно вона шкодуватиме про
те ,що сама ж забрала у себе можливість реалізуватися як особистість. А що
найжахливіше і це відбувається досить часто,жінки починають шукати
винних,зокрема чоловіка. В результаті-конфлікти,непорозуміння і кінець з
кінцем ідеальне подружжя коту під хвіст.
2. Ідеальна домогосподарка
Досить часто ще дотепер вважають,що жінка -“хоронителька домашнього
вогнища” і реалізувати себе може тільки в ролі ідеальної
домогосподарки,яка турбується про чоловіка та дітей,”королева”на кухні та
підтримує бездоганний порядок у домі.
Тобто у свідомості суспільства закладено, що жінка повинна
відмовитися від роботи і кар’єри на користь сім’ї. Тобто закладені
стереотипи диктують жінці вибір, який вона повинна зробити. Хоча вона як
вільна людина у правовій державі має право виявити вибір, або поєднати в
собі материнство і виховання дітей та прагнення зробити кар’єру. Такий
вибір вона повинна робити самостійно. Однак суспільна думка постійно
 нав’язує стереотипи, що жінка може бути щасливою, тільки реалізувавши
себе як мати, жінка не може бути гарним лідером, керівником, політиком.
Тому, зазвичай, жінки мають більш низький соціальний статус, прибутків та
менше влади. Вони мають нижчий рівень добробуту, їх діяльність є не такою
престижною, вони мають менше особистої свободи.
3. “Ти ж дівчина!”
Батьки,обираючи певний вид спорту для дитини ,спираються саме на ось
такі стереотипи. Більше того,буває й таке ,що коли дівчинка там бігає за м’ячем
їй пробують вбити в голову,що краще на танці,на гімнастику ніж
футбол,звичайно,це стосується і хлопців,коли він любить
танцювати,співати,але його записують на цей самий бокс чи хокей,бо
традиційно ті чи інші види спорту вважають власне чоловічими чи жіночими .
А в результаті спорт втрачає багато вмотивованих дівчат і хлопців, які готові
вкладатися в те, що дійсно люблять.
4. «Їй тут не місце, дім і сім’я – ось її основна справа»
Як ви зрозуміли мова піде про жінок на ринку праці. Впринципі,це не єдина
фраза ,яку можна почути. Додаймо ще,наприклад,: «Їй допоміг
хлопець/чоловік/батько/брат», «Для неї підійде суто «жіночий» бізнес, вона не
буде компетентною у інших сферах, ««Вона не справиться з управлінням,тут
треба сильну чоловічу руку». В деяких країнах,жінка навіть отримує меншу
зарплатню ,будучи на такій самій посаді що і чоловік!
А тепер трохи детальніше.Візьмемо наприклад приватних роботодавців.
Враховуючи податкову систему, їм буває часто невигідно брати на роботу
жінку,яка має дітей чи потенційно може стати матір’ю.Крім того,якщо жінку
беруть на роботу,то пропонують їй короткотерміновий контракт,щоб уникнути
проблем у випадку материнства.Саме суспільство ставить жінку перед
жорстким питанням:кар’єра чи сім’я. Статистикою підтверджений той факт,
що чоловікові простіше, ніж жінці, поєднувати родину і кар’єру. Справді,
багато жінок відмовляються від заміжжя та можливості мати дітей заради того,
щоб цілковито присвятити себе кар’єрі. Так, у Великобританії серед
менеджерів-чоловіків 88% одружених, а серед їх колег-жінок, що перебували у
шлюбі 69%. Дітей віком до 16 років мали 21% менеджерів-жінок, а чоловіків
43%. Ще більш невтішна картина у Німеччині, де серед менеджерів 43%
неодружених жінок і 4% - чоловіків. 74% жінок не мали дітей і 57% чоловіків.
            Прояви ґендерної нерівності на ринку робочої сили є частиною
широкого соціально-економічного контексту, у якому культурно-політичні
переконання та існуюча практика закріплюють цю нерівність в усіх її аспектах.
Саме так і проявляється гендерна нерівність.
5.Не можу я оминути і чоловіків. Зокрема,досить поширеною є фраза
«чоловіки не плачуть» та і буд- який вияв слабкості не має бути притаманний
чоловікам.
Чоловіків позиціонують як сильних, не емоційних, не здатних до співчуття
та спів розуміння особистостей. Хлопчикам змалку забороняють плакати
говорячи “Ти ж хлопець! Солдат! Не плач тобі не можна”. Видатний хірург
Пирогов писав: “Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи”.
Тому ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного
уявлення про “чоловічу нечутливість”. Чоловіки теж живі істоти і ,як на мене,
це цілком нормально коли чоловік проявляє свою слабкість,і осуджувати його
або кидати фрази типу «ти-слабак!» неправильно і некоректно.
Через нав’язування тих чи інших гендерних стереотипів жінка не лише
може втратити шанс на самореалізацію,але й не рідко стає жертвою насилля,так
як жінки традиційно вважаються «слабкою» частиною людства.
Гендерні стереотипи змінюються протягом десятиріч,адже вони є дуже
стійкими утвореннями у нашій свідомості. Головним виходом із даної ситуації-
це просто переламати свідомість людей,що є дуже важко. Але це можна
зробити поступово зусиллями держиви,медіа,освіти та сімї . Має бути
комплексний підхід. Державна політика повинна бути спрямована на розвиток
гендерної рівності. Та головне — це подолання стереотипного мислення в
сім’ях, причому у обох батьків.