Тема 5.

Значення слухання та сприймання музики для музичного

розвитку дошкільників.

План

1. Сприймання музики як особливий вид музичної діяльності та

основа слухання музики.
2. Завдання слухання музики в дитячому садку.
3. Форми слухання музики.
4. Основні методи та прийоми формування навичок слухання
музики.

Слухання музики займає провідне місце серед видів музичної діяльності,

оскільки є їх складовим компонентом. Композитора і педагог Д. Шостаковича
сказав: «Щоб любити музику, потрібно перш за все її слухати». А у великого
педагога В. Сухомлинського є слова, які потрібно взяти за основу у своїй
роботі: „Якщо у ранньому дитинстві донести до дитини красу музичного
твору, якщо в звуках він почує багатогранні відтінки людських почуттів, він
підніметься на таку ступінь культури, яка не може бути досягнута ніякими
іншими засобами”.
Любов до музики, потреба в ній формується у дитини в процесі слухання
і саме із слухання починається залучення дітей до музики. В нашому житті
музика звучить всюди - на радіо, телебаченні, в грамзапису, театрах і
кінотеатрах. Але такі зустрічі дітей з музикою носять випадковий характер, а
для розвитку музичної сприйнятливості необхідно послідовне керівництво
процесом слухання. Для формування естетичного сприйняття музики важливо
не тільки переживати, розуміти її зміст, а й розрізняти окремі засоби музичної
виразності.
Цей вид діяльності – складовий компонент виховання і розвитку дітей в
дитячому садку. Разом з тим, слухання і сприйняття музики є окремим, дуже
важливим розділом музичного виховання в цілому. В дитячому садку слухання
має цілеспрямований, систематичний, планомірний характер.
Слухання, як вид музичної діяльності, необхідний дитині з раннього віку.
1. Воно сприяє розвитку музично-сенсорних здібностей особистості (почуття
ритму, музичної пам’яті, музичного слуху - мелодійного і гармонійного,
тембрового, динамічного, ритмічного).
2. Слухання грає велику роль у гармонійному розвитку дитини. Гармонійне
виховання особистості дитини включає в себе:
а/ естетичне (слухання, наприклад, пісні «Зацвіла в долині» А. Філіпенка про
красу природи рідного краю сприяє формуванню почуття прекрасного доброго,
- а це і є естетичне виховання).
б/ фізичне (слухання позитивно впливає на загальний стан всього організму,
зміцнює нервову систему. Бадьора, весела музика викликає бажання активно
рухатися, в результаті чого зміцнюється опорно-рухова система, м’язи,
поліпшується посада, яка стає більш граціозною. (Наприклад, «Похідний
марш» Д. Кабалевського).
в/ моральне (слухання музики є засобом формування морального
обліку дитини. Наприклад,такі моральні якості, як охайність, любов до праці
формуються у дітей під час слухання української пісні «Я-лисичка» в обробці
М.Лисенка з дитячої опери «Коза-Дереза»)
г) Слухання музики сприяє розумовому розвитку, а завданням
розумового виховання є розвиток пізнавально-психічних процесів
(сприйняття, мислення, мова, пам’ять, уявлення, відчуття).
Слухання музики являється активним внутрішнім процесом
зосередження, який дає дітям можливість сприймати і розуміти різні види та
жанри музичного мистецтва. Внаслідок систематичного слухання дошкільники
починають розрізняти і усвідомлювати засоби музичної виразності, жанри,
форму творів. Завдяки слуханню музики закладаються основи музичної
культури, формується любов до музики та оціночні судження.
В процесі слухання музики розвивається музичне сприйняття, яке
включає в себе здатність переживати настрій і почуття, що виражаються
композитором у музичному творі, а також можливість отримувати від цього
естетичне задоволення.
 Сприйняття залежить від рівня музичного та загального розвитку
людини, а також від цілеспрямованого його виховання. При слуханні музики
роль емоційного компонента особливо велика, хоча у сприйнятті творів
мистецтва беруть участь як емоції, так і мислення. Якщо людина володіє
розвиненим сприйняттям, то вона осягає сенс музичного твору навіть при
одному прослуховуванні. При повторних прослуховуваннях сприйнятий
музичний образ поглиблюється, твір відкривається новими гранями. В
дитинстві, коли досвід сприйняття музики ще малий, як правило, потрібно
декілька прослуховувань, щоб сприйняття твору стала більш осмисленим,
зворушливим. Тому так необхідно розвивати музичне сприйняття дошкільнят,
тренувати його в дитячих садках музичними керівниками.
Сприйняття музики - провідний вид музичної діяльності у всіх вікових
періодах дошкільного дитинства. Чути, сприймати музику - це означає
розрізняти її характер, стежити за розвитком образу: зміною інтонації, настроїв.
Сприйняття музики дітьми раннього віку відрізняється мимовільним
характером, емоційністю. Поступово, з придбанням деякого досвіду, у міру
володіння мовою, дитина може сприймати музику більш осмислено,
співвідносити музичні звуки з життєвими явищами, визначати характер твору.
У дітей старшого дошкільного віку із збагаченням їх життєвого досвіду,
досвіду слухання музики сприйняття музики народжує більш різноманітні за
характером враження.
Таким чином, систематичне слухання музичних творів і збагачення
музичними враженнями допомагає розвитку музичного сприйняття
дошкільників, виховує естетичні почуття, музичний смак, навички культури
слухання музики, які формуються у дітей на основі вміння прислухатися до
музики. Послідовне виконання вимог сучасних програм слухання музики веде
до гармонічного музичного розвитку.
Для розвитку вміння слухати і сприймати музику необхідно музично-
сенсорне виховання дитини. Воно передбачає розрізнення звуків по висоті,
тембру, силі звучання, тривалості.
Відомо, що в порівнянні з інструментальної більший вплив на дітей надає
вокальна музика, так як заснована на єдності музичного і літературного текстів,
а дитина завжди пов'язує звучання з будь-якими конкретними образами. Текст
пісень поглиблює його уявлення про навколишній. Охоче слухають діти також
виразні народні мелодії. У роботі з дітьми в основному використовується
програмна інструментальна музика, тобто забезпечена літературною
програмою або назвою, в якій композитор конкретизує образний зміст твору.
Слухають діти і не програмну музику, але тільки таку, яка має певний настрій.
В основному це твори для вправ, несюжетних ігор, танців, які діти в
подальшому будуть виконувати, або колискові мелодії, танцювальні п'єси, які
діти добре сприймають та емоційно відгукуються на неї.
Програма по слуханню музики в дитячому садку визначається переважно
виховними завданнями, а не завданнями навчання, так як відомості, отримані
дітьми при слуханні музики, ще дуже обмежені. Основна мета цього виду
діяльності - долучити дітей до музики, виховувати стійкий інтерес і любов до
ней. Відповідно до цієї мети головним виховним завданням по слуханню
музики є формування первинних основ музичної культури, а саме:
а) знайомство дітей з доступними для їх сприйняття сучасними, класичними
творами, а також з народним музичним творчістю, диференціація
їх за жанрами, видами;
б) формування у дітей музичної сприйнятливості, здатності емоційно
відгукуватися на музику, співпереживати вираженим в ній почуттям;
в) розвиток здатності запам'ятовувати музичні твори, їх зміст,
характер, засоби музичної виразності; поступове формування
уявлень про музику;
г) виховання оціночного ставлення до музики і її виконання, музичного та
художнього смаку;
д) формування навички слухання музики;
е) створення фонду улюблених дитячих творів.
Слід пам’ятати, що дошкільників зацікавлюють музичні твори, в яких
яскраві, близькі й зрозумілі музичні образи. Твори мають бути доступними для
дітей кожної вікової групи не лише за замістом, а й за формою, організацією
засобів музичної виразності (ритм, темп, динаміка, лад). Діти найкраще
сприймають прості образи, характеристика яких обмежена підкресленням
тільки однієї властивості („зайчата легко стрибають”, „ведмежата ходять
важко”) або відображенням однієї типової дії, яка повторюється („конячка
скаче”, „дощик накрапає”), особливо у молодших групах. Репертуар кожної
вікової групи визначено у програмі, проте музичний керівник повинен творчо
підходити до вибору творів, поповнювати цей список, враховуючи вікові та
індивідуальні особливості дітей даної групи, а також особливості певного
регіону чи місцевості.
Робота з розвитку навичок слухання музики проводиться на заняттях,
розвагах, в ході самостійної діяльності дитини. Слухання музики на заняттях
слід надавати великого значення. Результати цієї роботи не настільки очевидні,
як в співі і ритміці. Однак знайомити дітей з музичними творами, розвиваючи
їх слух, розширюючи кругозір, виховуючи активного слухача, необхідно
послідовно і систематично на кожному занятті.
Дуже важлива форма емоційного збагачення маленьких слухачів -
концерти. Вони наповнюють враженнями, створюють піднесений, святковий
настрій. Зміст концертів зазвичай зв'язується з програмою занять. Вони як би
підводячи підсумок пройденого матеріалу, вводять в коло нових інтересів.
Наприклад, концерти, присвячені якому-небудь композитору (П. Чайковському,
Д. Кабалевскому), дозволяють педагогу широко і багатогранно ознайомити
дошкільнят з творчістю великого майстра. Концерт «Музичні інструменти» дає
можливість дітям дізнатися про різних музичних інструментах, способах гри на
них, звукових особливостях. У такі концерти входять різні «Музичні загадки»,
використовується аудіозаписи.
Наступна форма роботи - застосування музики в самостійної діяльності
дитини. Щоб процес музичного сприйняття мав розвиваюче, безперервне вплив
на дітей вихователю необхідно мати в груповий кімнаті своєрідну музичну
бібліотеку. У ній повинні бути зібрані комплект аудіозаписів програмних
творів, які відповідають віку дітей, картки з малюнками, що ілюструють зміст
інструментальних п'єс або пісень, і т. П. Знаючи матеріал, наявний в бібліотеці,
діти розглядають його, вибирають улюблені твори, слухають їх. Іноді ініціатива
належить вихователю, який пропонує послухати музику, відгадати музичну
загадку.
Ефективність результатів організації слухання музики досягається
виразним виконанням музичних творів, взаємодією словесних і наочних
методів, послідовної постановкою різноманітних завдань, які активізують
дитяче сприйняття.
Навчання слуханню музики, як і будь-яке інше навчання, повинно
ґрунтуватися на принципах дидактики, зокрема таких, як доступність,
систематичність, послідовність, наочність та інші. Разом з тим, застосовуючи ці
принципи, слід враховувати специфіку музики, завдань музичного виховання та
навчання, а також вікові можливості дітей дошкільного віку. Музика як
предмет засвоєння має свої особливості. Вікові можливості дошкільників (від
трьох до шести років) істотно відрізняються, тому не можна вдаватися до одних
і тих самих прийомів роботи з трирічними та шестирічними дітьми. Але
водночас треба виділити деякі методи і прийоми, і успіхом використовуються
для навчання дошкільників усіх вікових груп. Методи роботи із слухання
музики в дошкільному навчальному закладі передбачають єдність впливу трьох
елементів: музики, слова музичного керівника і наочності. Найбільше значення,
природно, має музика, її художнє виконання. Проте, як відомо, дитина
самостійно не може залучитися до музики. Слово музичного керівника
допомагає їй проникнути в світ прекрасного, відчути істотні зміни з структурі
твору, співвідносити музичні компоненти художнього образу. Дуже важливе
емоційне забарвлення слів педагога, його тон, міміка. Інколи навіть поєднання
музики зі словом не вистачає для того, щоб у дітей виник художній образ.
Потрібна наочність, яка допомагає уявити образ, втілений у музиці.
Під час слухання музичних творів використовуються певні прийоми.
Розглянемо найбільш загальні з них.
Перший прийом – постановка завдання – безпосередньо випливає з
принципу активності (один з головних принципів дидактики), який вимагає
організувати навчання так, щоб діти не лишалися пасивними слухачами. Кожне
завдання необхідно чітко сформулювати, щоб правильно спрямувати активність
дитини, інакше вона сама визначить для себе завдання, які, природно, можуть
значно відрізнятися від того, що мав на меті музичний керівник.
Другий прийом – створення ігрових ситуацій – спільний для різних видів
навчання в дошкільному навчальному закладі. Використання цього прийому
зумовлено тим, що провідною у дитини дошкільного віку є ігрова діяльність.
Враховуючи обмежені можливості розумової сфери та вольових зусиль дитини,
слід будувати навчання так, щоб воно викликало позитивні емоції, сприймалось
дітьми як гра.
Третій прийом – повторюваність програвання музичних творів. На
заняттях із слухання музики потрібно багаторазово програвати один і той самий
твір, його уривки і добиватися включення різних аналізаторів – як слухових,
так і – рухових, зорових.
Отож, методика навчання навичкам слухання музики складний процес
розвитку дитячого музичного сприйняття передбачає використання художнього
виконання творів, слова педагога і наочних засобів.
Слухання музики - унікальний вид музичної діяльності. Його унікальність
полягає в тих розвиваючі можливості, яке слухання забезпечує як в плані
музичного, так і загального психічного розвитку дитини. Слухаючи музику,
дитина пізнає світ у всьому його різноманітті, оскільки музика відображає його
в звуках різнобічно і повно.

Питання для самоперевірки

1. Слухання музики - складовий компонент виховання і розвитку дітей в
дитячому садку.
2. Вплив слухання на формування гармонійної особистості, розвиток
музичних та розумових здібностей.
3. Роль сприйняття у процесі музичного виховання дошкільників.
4. Використання програмних і не програмних інструментальних творів у
роботі зі слухання музики.
5. Програмові вимоги до слухання музики у різних вікових групах.
 6. Основні завдання формування первинних основ музичної культури.
7. Робота з розвитку навичок слухання музики на заняттях, розвагах, в ході
самостійної діяльності дитини.
8. Організація процесу слухання музики дітьми ДНЗ.
9. Ефективні методи та прийоми роботи по організації слухання музики.

Ключові поняття теми: слухання музики, музичне сприйняття, форми слухання

музики, основи музичної культури, програмна і не програмна музики.

Література
1. Ветлугина Н.А. Методика музыкального воспитания в детском саду.
Мосва: Просвещение, 1989. 270 с.
2. Зінич Р.Т., Кукловська В.Г., Рудченко І.М., Шоломович С.М. Методика
музичного виховання в дитячому садку. Київ : Муз. Україна, 1979. 265с.
3. Короткова Л. Воспитание у дошкольника осознанного отношения к
слушанию музыки //Дошк-ое воспитание. 1989. № 12.
4. Метлов Н. А. Музыка детям. Москва : Просвещение, 1985. 200 с.
5. Науменко С. І. Музично-естетичне виховання дошкільнят. Київ : 1996.
160 с.
6. Радынова О. П. Слушаем музыку. Москва : Просвещение, 1990. 160с.
7. Методика музичного виховання в дитячому садку / за ред. С. М.
Шоломович. Київ : Музична Україна, 1974. 192 с.