ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Лессінг та його трактат «Лаокоон». Як ви зрозуміли, чого

вимагає від нового мистецтва Лессінг? Аргументовано прокоментуйте
(наводячи відповідні цитати із цього трактату).
На мою думку, Лессінг вимагає від нового мистецтва, щоб воно по-
перше, скинуло старі шаблони, а, по-друге, щоб не ототожнювалися різні
його види, у даному випадку поезія та живопис.
«І ця лжекритика частково збила з пантелику навіть майстрів. Вона
породила в поезії прагнення до описів, а в живописі – спрагу алегорій, бо
першу намагалися перетворити в картину, що говорить, не знаючи, по суті,
що ж поезія могла і повинна була зображати, а другу – в німу поезію, не
думаючи про те, в якій мірі живопис може виражати загальні поняття, не
віддаляючись від своєї природи і не перетворюючись лише в деякий довільний
рід літератури».
Додам також, що в трактаті «Лаокоон» доволі помітною є думка
Лессінга про те, що поезія є більш досконалою формою передачі емоцій, ніж
живопис.
2. Основне правило класицизму про єдність часу, місця і дії. Як
ви розумієте, у чому суть такого правила? Які його переваги та недоліки,
якщо беззастережно його використовувати у художніх творах?
Я розумію, що суть цього правила полягає у тому, що події твору
розгортаються в певному місці, за рамки якого вони не виходять (наприклад,
замок); дія повинна охоплювати лише одну сюжетну лінію і за часом вона не
повинна перебільшувати декілька діб. Для більшої конкретики слід додати
цитату Нікола Буало: «Ми інші приписи від розуму візьмімо: Одну подію в час
єдиний розгорнім, Єдине місце їй за тло ясне узявши: Така трагедія
сподобається завше. (Переклад М. Рильського). Якщо брати переваги такого
твору, то не потрібно ламати голову над великою кількістю локацій та
часових рамок. Але істотним недоліком тут виступає скупість сюжету (якщо
над ним не попрацювати, як слід).
 3. Вибрати один улюблений романний тур (оберіть і
прокоментуйте з відповідними цитати із творів, які вас особливо
зацікавили): г) гротесктно-галантною Францією з простодушними у
психологічній атмосфері (Рабле, Мадлен Скюдері, Скаррон, Бержерак,
Вольтер, Дідро, Руссо, Маркіз де Сад).
Почнемо наш романний тур з Рабле, з його твору «Гаргантюа та
Пантаґрюель»: «Святі угодники! – вигукнули ті двоє. – Ось тобі раз! Що ж
ти, милий, дурня валяв? – Та хіба я кого-небудь з вас валяв? – запитав
Гаргантюа». Ця цитата, особисто для мене, відображає гротескну Францію.
Наступна зупинка нашого туру – Мадлен Скюдері та її «Клелії», що оповідає
про любов, а де ж вчитися мистецтву кохання, як не у Франції: «Клелія»
знайшла можливість піднести, простою грою свого розуму, приємну мораль
дружби і дати зрозуміти в досить своєрідній манері, що не любить і не
може полюбити». Далі разом із Полем Скарроном та «Комічним романом»
дозволимо собі посміхнутися: «Дав би собі виколоти око, тільки б засліпити
іншого на обидва…». Сірано Бержерак та фантастичний роман «Інший світ»
дає волю для фантазії: «Сила уяви здатна зцілювати всі хвороби». У
Вольтера своєрідне сприйняття кохання, яке описане у творі «Простак»:«О,
дорогий мій коханцю – сказала вона завмерлим голосом, – смерть покарала
мене за мою нестійкість; але я вмираю заспокоєна, тому що знаю, що ви
вільні; я любила вас, зраджуючи, і люблю вас, кажучи вам вічне – прощай».
Дені Дідро пропонує нам поговорити про жінку, життя та любов і дає поради:
«Якщо хочеш писати про жінку, вмочи перо в веселку і струсни пил з крил
метелика. Для того, щоб бути щасливим, потрібно мати хороший шлунок,
зле серце і зовсім не мати совісті. Ми домагаємося любові інших, щоб мати
зайвий привід любити себе». Жан Жак Руссо приземлює нас у своїх вченнях:
«Хто обережніше в своїх обіцянках, той точніше в їх виконанні. Вам не
вдасться створити мудреців, якщо ви будете в дітях вбивати пустунів.
Бачити несправедливість і мовчати – це значить самому брати участь в
ній. Образи – це звичайні доводи тих, хто неправий». Маркіз де Сад та його
«120 днів Содома» з його ставленням до щастя, непоганий фініш нашої
романної подорожі: «Як ви можете бути щасливим, якщо ви в змозі
задовольняти себе кожну мить. Щастя полягає не в насолоді, а в бажанні;
воно означає розбити всі перешкоди на шляху до виконання бажання. Я
ціную наші відносини, тому що вони засновані на найчистішому егоїзмі, а
такий зв'язок триває вічно».
4. Опишіть ваш улюблений епізод із роману Рабле «Гаргантюа
та Пантаґрюель» (зараховуються цитати тільки українською мовою).
Мій улюблений епізод про навчання Гаргантюа з розділу XXI, мабуть
тому, що в алегоричній формі Рабле описав іноді марні та абсурдні засоби
навчання: «Хлопців час було розподілено так, що прокидався він зазвичай
між восьмою і дев'ятою, байдуже, видно було надворі чи ні: так йому
приписали богословські регенти, керуючись Давидовою настановою: Vanum
est vobis ante lucem surgere..».
Я думаю, що у багато кого у «навчальному житті» був такий період,
коли на юні плечі падала велика кількість матеріалу, який треба вивчити в
короткі терміни, щоб отримати оцінку або залік, що окрім того, що вчитися
не бачиш нічого. Я звісно люблю навчання, але все ж таки за раціональний
підхід, все повинно бути нормовано, так запам’ятовується краще.
5. Балади Ґете «Бог і баядерка» та «Наречена з Корінфа» в
українському перекладі Івана Франка (том 13): цікаво ваш коментар,
думка-враження від цих франкових перекладів?
На мою думку, найбільше Іван Франко намагається зберегти усі
віршознавчі елементи і строфіку, метр, кількість складів у віршовому рядку,
римування. Що стосується матеріалу, то Франко коригує його таким чином,
щоб він був зрозумілим для українських читачів, що є великим плюсом, бо
він робить елітарні твори доступними для пересічного читача. Серед різних
інтонацій тексту Гете, Франко підсилює і зосереджує увагу на думці, що Бог
– рівний для всіх, але підкреслює прихильність його, насамперед, до
простого люду: Er bequemt sich, hier zu wohnen, Входить в низьку людську
хату. La?t sich alles selbst geschehn. Всім дав волю все ділать: Soll er strafen
oder schonen, Кому кару, кому плату – Mu? er Menschen menschlich sehn. Род
людей по-людськи знать».
6. Прокоментуйте яке значення, на вашу думку, має проєкт Дені
Дідро «Енциклопедія, або тлумачного словника наук, мистецтв та
ремесел» та, зокрема, його чільна стаття «Філософ» для сучасного
читача? (див.підказки у передмові Наталі Косенко)
Як відомо, «Енциклопедія» мала велике значення для розвитку та
поширення ідей Просвітництва у Європі. Крім того, «Енциклопедія» служила
довідником і коротким керівництвом з усіх існуючих на той момент
технологій, описуючи інструменти й способи їхнього застосування. Мета
«Енциклопедії» та, зокрема, статті «Філософ» – об'єднати знання, розсіяні по
земній поверхні, викласти їх в загальній системі для людей, з якими ми
живемо, і передати їх людям, які прийдуть за нами: щоб праці минулих
століть не були марні для століть прийдешніх, щоб наші нащадки, ставши
освіченішими, стали також доброчесніше і щасливіше, і щоб ми могли
померти в свідомості виконаного перед людством обов'язку. Тож, ми, як
сучасні читачі, маємо цінувати те, що заповідав нам Дені Дідро.
7. А чи є серед вас любителі готики? Волпол, Редкліфф,
Бекфорд чи Казот – їхні книжки або фільми напишіть, будь ласка, свої
враження від готичного роману.
Горас Волпол і його «Замок Отратно» – твір, який мені доводилося
читати. Не скажу, що я аж такий любитель готики, проте читати цікаво. Але я
думаю так, якщо б я читав цей роман безпосередньо в роки, коли він був
випущений, то він справив би на мене більше враження. Тому що цей роман,
як і решта готичних творів, написано в стилі «хорор», а в наші часи таких
вже жахіть назнімали, що не вражає… До речі, в цьому романі можна
прослідкувати правило класицизму щодо єдності часу, місця і дії. Події
відбуваються в похмурому замку, в сюжеті замішаний привид та вбивство
заради трону. Дуже схоже на Гамлета, але це лише моя суб’єктивна думка.