Text 1.

Когнітивна лінгвістика
1.1 Трохи історії. «Народження цього мовознавчого напряму було справою
нелегкою». Першочергово когнітивну лінгвістику розглядали як «безхарактерного й
нечіткого» чужака(вторгувача) із Каліфорнії й тому не була «тепло» зустрітою передовими
американськими лінгвістами. Те, що почалось на початку 80-х років називають
«весіллям»(злиттям) загальних методів лінгвістичних досліджень (Бругман, Ліндер,
Касад) з впливовими лінгвістичними концептами (Лакофф, Джонсон, Лангакер), із 1989
року виросло в міжнародну організацію із власним журналом і серією книг. На
сьогоднішній день Міжнародна асоціація когнітивної лінгвістики налічує близько п’ятисот
членів, а на її останньому дворічному зібранні у Стокгольмі в липні 1999 року було більш
ніж 450 зареєстрованих учасників(осіб).
2.0 Взаємозв’язок(спорідненість) з іншими дисциплінами. Першочерговим
каталізатором появи когнітивної лінгвістики стали новаторські дослідження американської
психологині Елеонори Рош Хайдер (1973a, 1973b, 1978) щодо категоризації людської
природи.
Упродовж своєї недовгої історії когнітивна лінгвістика підтримувала тісні стосунки з
такими спорідненими галузями знань, як: психологія, антропологія, нейробіологія,
нервова регуляція, природа штучного інтелекту, філософія й
літературознавство(літературна критика). Когнітивна лінгвістика, безсумнівно, не є
специфічною (маловідомою) науковою сферою, що йде по своїй переривчастій прямій, а
натомість каркасом(основою), що досить відповідально підтримує взаємозв’язок із
академічною спільнотою.
4.0. Основні поняття. Когнітивна лінгвістика не постала повністю сформованою від
єдиного першоджерела, над нею не стоїть лише один наставник («гуру» у фігуральному
знач.) чи сегментований формалізм.
«Концепція когнітивної лінгвістики» охоплює ряд питань і сумісних теоретичних
підходів, які ґрунтуються на тому, що мова є невід’ємною частиною когнітивної діяльності,
яка відображає взаємозв’язок культурних, психологічних, комунікативних і професійних
факторів і яку можна зрозуміти тільки з допомогою реалістичного погляду на формування
ідеї та інтелектуальну обробку даних».
4.2 Різновиди значення. Всі феномени мови пов’язані між собою, а також саме в межах
когнітивної діяльності, тому що всі вони змотивовані одним явищем: покликом закласти
сенс в наш світ.<…> Значення визначає існування всіх мовних одиниць і явищ, кожне з яких
є семантично наповненим. Таким чином, значення не міститься в лексиконі саме по собі, а
поширюється по всьому лінгвістичному спектру, оскільки значення – це та сама сила, що
змушує мову еволюціонувати. Граматика – це абстрактна смислова структура, яка
взаємодіє з більш конкретними значеннями лексики. Граматичне і лексичне значення – це
не два окремих типи значень, а скоріше два найголовніші поняття спектру значення, до
яких входять перехідні або змішані типи (функціональні слова, такі як прийменники і
сполучники, є прикладами змішаного типу, що несуть як лексичне, так і граматичне
семантичне значення). Від cуперсегментних і сегментарних особливостей фонології до
морфології, синтаксису і дискурсивної прагматики, всі галузі мови виконують завдання
вираження значення.
4.4 Модифікація значення. Оскільки значення займає центральну позицію в мові,
необхідно розуміти, що це і звідки воно походить <…>
Значення не може з’явитися з неба (значення мусить мати походження). Адже воно не
могло існувати самостійно, як звичайний набір символів. Значення не знаходиться лише
всередині слів чи морфем. І більше того, в природніх мовах неможливо змінити значення,
витісняючи певні символи через призму незмінної структури логічних правил.<…>
Когнітивна лінгвістика будується на тому, що кожне значення повинне бути
уособленим. Воно уособлюється на основі загального людського досвіду тілесного
існування. Людські тіла надають нам експериментальну основу для осмислення багатства
та різноманіття понять ( в когнітивній лінгвістиці це явище має назву «образна схема»,
наприклад як В та ІЗ, ВВЕРХ та ВНИЗ, БЛИЗЬКО та ДАЛЕКО, ФІГУРА та ФОН, ЛІЧБОВЕ та
РЕЧОВЕ, РІВНОВАГА та ДЖЕРЕЛО-ШЛЯХ-МЕТА.
Одним із перших дослідів, які проводять немовлята, є їх тіло як контейнер
( ВСЕРЕДИНУ / НАЗОВНІ) , коли вони тягнуть речі до рота.
Когнітивна лінгвістика прослідковує крок за кроком все полотно значень, яке
насичено прикрашене метафоричними візерунками. Це надзвичайно грандіозний та
складний проект, який лише тільки починає набирати своїх обертів.
Необхідно пам'ятати, що весь досвід фільтрується сприйняттям, і як наслідок
мова - це не опис реального світу (і будь-якого іншого світу), а скоріше опис сприйняття
людиною реальності. Напруженість між поняттями, які перцепційно та когнітивно
перебувають на передньому та другорядному планах, може бути вирішена безліччю
способами, і навіть існують випадки, коли ця проблема може бути вирішена різними
способами однією й тією ж самою людиною в різних ситуаціях. У когнітивній лінгвістиці ми
називаємо це явище «тлумаченням», яке має суттєві лінгвістичні наслідки. Наприклад,
одна і та ж подія об’єктивної реальності може тлумачитися по-різному різними мовцями
або навіть одним і тим самим мовцем у різних висловлюваннях, що призводить до певних
розбіжностей у лінгвістичному змісті, наприклад як тип речення, синтаксис, відмінок тощо.

Exercise 2 А. Translate the following words and word combinations into

Ukrainian:
1. cognitive linguistics – когнітивна лінгвістика
2. mainstream – передові, головні
3. linguistic concepts – лінгвістичні концепти
4. International Cognitive Linguistics Association – Міжнародна асоціація когнітивної
лінгвістики
5. biennial – дворічний, той, що проводиться раз на 2 роки
6. impetus – імпульс, каталізатор, рушійна сила
7. pioneering research – новаторські дослідження
8. human categorization – категоризація людиною
9. allied disciplines – споріднені галузі знання
10.plausible - достовірний, вірогідний
11. human cognition – когнітивна здатність людини
12. apparatus - механізм;
13. compatible theoretical approaches – сумісні теоретичні підходи
14. conceptualization - концептуалізація
15. mental processing – мисленнєвий процес
16. language - мова
17. linguistic units – одиниці мови
18. language phenomena – мовні явища
19. lexicon - лексикон
20. hybrids - гібриди
21. supra-segmental features; - супрасегментні озннаки
22. phonology - фонологія
23. morphologу - морфологія
24. syntax - синтаксис
25. grammar - граматика
26. discourse pragmatics – дискурсивна прагматика
27. morpheme - морфема
28. symbol- символ, знак
29. natural language – природня мова
30. concept – концепт, поняття
31. salient characteristic – характерна риса, ознака
32.utterance - висловлювання
33. foreground (v) - висувати за передній план
34. background (v) - висувати на задній план
35. construal - тлумачення

Exercise 2 В. Look up in the monolingual dictionary on Linguistics and define the difference in
meaning between the following terms:

1. An index sign and a copy sign can become a signal sign or a symbol sign when the
sender and recipient agree on their meaning
2. Artificial signs are divided into non-verbal and verbal ones, signals and substitutes are
distinguished in non-verbal ones, and icon signs and symbol signs are distinguished in
substitutes.
3. A concept in cognitive linguistics is a unit of mental resources of consciousness and the
informational structure that reflects the knowledge and experience of a person;
operational unit of memory, mental lexicon, conceptual system and language of the
brain, the whole picture of the world reflected in the human brain; the information
which an individual knows, assumes, thinks, and imagines about objects in the world.

4. Conceptualization is notional classification; the process of cognitive activity of a man

which involves mental processing of information that is received by her and leads to
formation of concepts, conceptual framework(structures), and all conceptual system in
a human brain; the process of knowledge structuring and appearance of various
structures of knowledge representation due to some minimal conceptual units.
5. The process of speech communication, understanding, speech perception is impossible
to describe without psychology.
6. Instead of the system and structural paradigm or, in other words, structuralism , where
language was interpreted as a kind of strictly organized system in which each
phenomenon has its own value depending on the place in this system, and where clear
boundaries have been drawn between language synchrony and diachrony, language and
speech, sound and phoneme, morph and morpheme, word and lexeme ,  meaning and
sense, utterance and sentence, etc., cognitive linguistics have been introduced, which
observes the language not as "a system in itself and for itself", but consider it as the
 connection with the person, without whom the origin and functioning of this system
would be impossible.

Exercise 2C. Translate the following words and word combinations into English:
1. панівна тенденція; - mainstream
2. фонологія - phonology
3. лексикон - lexicon
4. морфема - morpheme
5. подія, що відбувається раз на два роки- biennial
6. стимул, рушійна сила - impetus
7. новаторські дослідження - pioneering research
8. гібридний дериват - hybrid
9. споріднені галузі знання - allied disciplines
10. достовірний, вірогідний - plausible
11. теоретичні засади - theoretical approaches
12. Міжнародна асоціація когнітивної лінгвістики - International Cognitive Linguistics
Association
13. Висувати на передній план - foreground
14. концептуалізація - conceptualization
15. висловлювання - utterance
16. дискурсивна прагматика - discourse pragmatics
17. одиниці мови – language units
18. категоризація людиною ч.-н. - human categorization
19. мова - language
20. когнітивна задтність людини - human cognition
21. лінгвістичні концепти - linguistic concepts
22. конструкт - construal
23. морфологія - morphology
24. фон - background
25.граматика - grammar
26. мовні явища – language phenomena
27. супрасегментні ознаки - supra-segmental features
28. символ, знак - symbol
29. природня мова – natural language
30.концепт, поняття - concept
31. характерана риса/ознака; - salient characteristic
32. мисленнєвий процес - mental processing
33. синтаксис - syntax
34. сумісні теоретичні підходи - compatible theoretical approaches
35. когнітивна лінгвістика – cognitive linguistics

Text 2
 Cognitive linguistics is a branch of linguistics in which the functioning of language is
considered as a type of cognitive activity, and cognitive mechanisms and structures of human
consciousness are studied through linguistic phenomena. It is the part of cognitive science
which is an integral science of cognitive processes in the human mind that provide operational
thinking and the world cognition.
Cognitive linguistics investigates the way the language forms are related to the
structures of human knowledge, as well as how both are represented in the human conscience.
In particular, the subject of cognitive linguistics is the role of language in the implementation of
the cognition processes and the understanding of the world in the processes of its division and
design in the form of concepts fixed by language signs, the problem of correlation of conceptual
systems with language, scientific and ordinary pictures of the world with language. <…>
Cognitive linguistics has inherited the achievements of all previous linguistic paradigms
and develops the usual problems of connections between language and thinking inherited from
linguistics, philosophy and psychology, but considers them in such categories as knowledge, its
language varieties, language ways of representing knowledge, language procedures for
operating knowledge, mental structures and processes in consciousness.
The main idea that distinguishes cognitive linguistics as a new direction is that a human
language ability is a part of a cognitive ability. Hence, cognitive linguistics is characterized by
such general principal attitudes as expansionism, anthropocentrism, functionalism and
explanatoriness.
The most important section of cognitive linguistics is cognitive semantics.
The new direction is the cognitive theory of categorization, i.e. the theory of
systematization of word meanings in a human language consciousness which is implemented
through the world picture formed in her consciousness. And its framework is based on
Benjamin Whorf’s (American linguist) idea of the world division into categories with the use of
language. “A birth” of such a category is possible only when a language possesses an
appropriate word for her naming unit. A new, cognitive view into categorization is based on the
hypothesis that human capacity for categorization is related to her experience and imagination,
learning style, culture and also to capacity for imagery, metaphors and metonymy creation.

Text 3
Reflecting the traditions of artistic cognition of reality and modern creative search
in poetry, the individual and author linguistic picture of the world accumulates aesthetic values
and clearly demonstrates them in the language development in the perspective of aesthetic
aspect [Kalashnik 2003: 3]. Despite the presence of a number of generalized images, mostly of
symbolic content, artistic speech has an individual nature and forms scientific and cognitive
interest , first of all, at the level of idiostyle (idiolect) [Kalashnik 2003: 34]. <…>
The originality of the author's poetic style, the importance of his influence on
modern Ukrainian poetry, the inclusion of the artist's work in the poetic "paradigm" of
modernity make it important to study his work in the aspect of linguistics. Analyzing the
language of the piece of art, N.M. Sologub [Sologub 1991: 11] points out: “The study of the
language of works or the individual writer’s work through the text seems to be relevant and
promising — it is the expression of a integral linguistic unity, where the picture, which
intertwines the world of the nation and its language the author writes with the individual
picture of the author's world and his outlook ”.
The poetic text is characterized by a special "condensation" of thought [Potebnya
1976: 54], because "the poetic structure is shown to be incomparably more semantically rich
and more adapted to conveying of such complex semantic structures that are not transmitted
in ordinary language at all ” [Lotman 1983: 62]. A.K. Moisienko considers the poetic language in
following ways : a) as a means of poetic thinking, b) as the framework of the work of art, c)
finally, as the result of linguistic and aesthetic mastering of extralingual world, taking into
account the dynamic nature of the text structure. [Moisienko 1997: 19].