Розділ 1. ЛІНІЙНА АЛГЕБРА.

Теми:
Матриці і дії над ними. Детермінанти другого, третього та вищих
порядків. Правило Крамера.

Матрицею розміру m× n називається

Матриця називається квадратною
Матриця розміру 1 ×n
Матриця розміру m× 1
Яка матриця називається діагональною?
Яка матриця називається одиничною?
Дії над матрицями:
Сумою матриць
Добутком матриці А на число α
Властивості додавання та множення на число

Добутком матриці А _____ на матрицю В

Властивості множення матриць:
Визначником другого порядку називається
Властивості:
Мінором
Алгебраїчним доповненням
Теорема Лапласа
Розв’язання типових задач.
Приклад 1.
6
Дано: А=¿ , В=¿ , С= 2 (−1 )
−8 .
Знайти: Д= А ∙ В+ 4 С Т .

Розв’язування.
Знайдемо добуток матриці А на матрицю В
А ∙ В= 1 −2 2 1 = 1 ∙2+(−2)∙ 2 1 ∙1+(−2)∙ 4 = −2 −7 .
)( ) (
(
0 5 2 4 0 ∙2+5 ∙ 2 0∙ 1+5 ∙ 4)( 10 20)
Транспонуємо матрицю С:
С Т = −1 2 .
( )
6 −8
Знайдемо матрицю Д:
−2 −7 −1 2 −2 −7 −4 8
Т
( ) ( )( )(
Д= А ∙ В+ 4 С = 10 20 + 4 6 −8 = 10 20 + 24 −32 =¿ )
1
¿ −6
( . )
34 −12
Приклад 2. Знайти визначник |25 −34 |
.

Розв’язування. Визначник другого порядку знаходиться за правилом:

визначник дорівнює добутку елементів головної діагоналі мінус добуток
елементів побічної діагоналі:
|25 −34 |=2∙ 4−5 ∙ (−3)=8+15=23
1 2 4
Приклад 3. Знайти визначник 2 3 2 .
1 3 0 | |
Розв’язування. Знайти визначник 3-го порядку можна декількома
способами: а) за допомогою теореми Лапласа; б) за правилом трикутника;
в) за правилом Саріуса. Знайдемо визначник за допомогою правила
Саріуса, для цього допишемо у визначнику 1-ий і 2-ий стовпчики. Далі зі
знаком «+» беремо добуток елементів головної діагоналі і трійки
елементів, паралельних цій діагоналі; зі знаком «- « беремо добуток
елементів побічної діагоналі і трійки елементів паралельних цій діагоналі.
1 2 41 2
| |
2 3 2 2 3 = 1 ∙3 ∙ 0+2 ∙2 ∙1+ 4 ∙ 2∙ 3−1 ∙ 3∙ 4−3 ∙ 2 ∙1−0∙ 2 ∙2=¿
1 3 01 3
=0+ 4+24−12−6−0=10.

Приклад 4. Знайти визначник

Приклад 5. Розв’язати систему рівнянь за правилом Крамера
x 1+ 2 x 2=5
{
2 x 1−3 x 2=−4.
Розв’язування.
1) Знайдемо головний визначник системи:
∆= 1 2 = −3−4=−7 ≠ 0.
| |
2 −3
Оскільки ∆ ≠ 0, то система має розв’язок, причому єдиний.
2) Обчислимо допоміжні визначники системи:
|−45 −32 |=−15+8=−7
∆ 1=

∆ =|1 5 |=−4−10=−14
2
2 −4
3) За формулами Крамера записуємо розв’язок системи:
∆1 −7 ∆2 −14
x 1= = =1, x 2= = =2.
∆ −7 ∆ −7

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

 1. Дано матриці А і В. Знайти добуток матриць А і В та В і А, якщо ці
добутки існують:
1 −1 2 0 1
1) (
А= 0 2 3
1 4 1 ) ( )
; В= 1 1
2 −2

2) А= 2 3
( ); В= 1 0 ( )
4 −1 5 −2
3
3) А= 4
2 () ; В=( 5 −2 3 )

1 3 2 4
4) Дано: А= 0 −2
5 1 ( ) ( ) 1 4
( )
, В= 1 3 , С= 2 1 .
3 2

Знайти: Д= АТ ∙ В +3 С2 .

2. Обчислити визначники:
1) |21 −24 |=
1 2 2
2) |
2 1 −2
2 −2 1 | =

1 2 4
3) | |
2 3 2
1 3 0
=

−2 3 0
4) |4 2 −3
−6 1 3 | =

4 3 0 1
5)
|6
−2
0
0 −3 2
9 −2 5
3 −13
|
 3. Розв’язати системи рівнянь за правилом Крамера:
3 x 1−x 2=2
1) {
2 x 1 +3 x2 =5

5 x +2 x =9
{
2) 2 x1 −x 2=0
1 2

x 1 +3 x 2−x 3=4

{
3) 2 x 1−5 x2 +3 x 3=1
−x 1+ 4 x 2−2 x3 =1

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Дано матриці А і В. Знайти добуток матриць А і В та В і А, якщо ці

добутки існують:
3 0 7 1
1) А= −4
−1 ( ) () 2 3 ; В= 2
1 2 4
1 8
2) А= 0
−7 ( ) ( ) 9 ; В=
1
−1 −7
0 1

0 −1 2 −5 2 −2
(
3) А= 3 4 −1 ; В= 0 −4 3 ) ( )
2 1
4) Дано: А= 0 ( 1 −2 3
5 4 ) ( ) (−1
, В= 2 4 , С= 2
1 0
6
)
−8 .

Знайти: Д= А ∙ В+ 4 С Т .

2. Обчислити визначники:

|3
1) −2 −4 =
2
|
2 3 3
|
2) 4 1 −2 =
5 −3 7 |
 0 3 4
| |
3) 1 4
2 5
3=
1

−1 2 4
|
4) 3 5 −2 =
−4 2 −1 |
1 3 −1 2

|
−1 1
5) 2 −1
−2 4
2 −2
3 5
01
|
3. Розв’язати системи рівнянь за правилом Крамера:
x1 +2 x 2=5
{
1) 3 x +4 x =11
1 2

2 x 1−3 x2 =1
2) {5 x 1 +4 x2 =14
x 1−2 x 2 +3 x3 =1

{
3) 3 x 1 +2 x2 −2 x 3=−8
4 x 1+ 3 x 2 +5 x 3=5

3 x 1+ x 2=−9

{
4) x1 −2 x 2−x 3=5
3 x 1 + 4 x2 −2 x 3=13

4. Дано матриці А, В, С. Знайти матриці:

а) АВ; б) ВА; в) АВ – 2С
1 −2 7 9 −5
(
1) А= 8 −3
−1 1 )
, В= −4 1 −2
(
2 1 0 ), (
С= 6 −8 4
−3 1 1 )
Теми:
Обернена матриця. Розв’язок системи рівнянь за допомогою
оберненої матриці. Ранг матриці. Методи обчислення рангу матриці.
Матриця В називається оберненою
Яка матриця називається невиродженою
Теорема існування оберненої матриці
Мінором матриці К-го порядку називається
Рангом матриці називають
Які матриці називають еквівалентними?
Методи обчислення рангу матриці.

Розв’язання типових задач.

Приклад 1. Знайти матрицю обернену до даної:

A= (23 31).
Розв’язування.

1) Знайдемо визначник матриці:

∆= 2 3 =2−9=−7 ≠ 0.
| |
3 1
Оскільки ∆ ≠ 0, то матриця має обернену.
2) Знайдемо алгебраїчні доповнення Aij: Aij =(−1 )i + j M ij

A11 =(−1 )1+1 ∙1=1 ; A21=(−1 )2 +1 ∙ 3=−3 ;

A12=(−1 )1 +2 ∙ 3=−3 ; A22=(−1 )2 +2 ∙ 2=2 .

3) Знаходимо обернену матрицю за формулою:

1 A11 A21
A−1=
(
∆ A12 A22).
Таким чином, обернена матриця має вигляд:

1 1 −3
A−1=
−7 −3 2(. )
Приклад 2.
Розв’язати систему рівнянь за допомогою оберненої матриці

x 1+ 2 x 2=5
{2 x 1−3 x 2=−4.
Розв’язування.
1) Вводимо позначення:
A= 1 2 – матриця коефіцієнтів при невідомих;
( )
2 −3
 x1
X=
() x2
– матриця-стовпець невідомих;

B= (−45 ) – матриця-стовпець вільних членів.

2) Запишимо систему в матричному вигляді
A ∙ X=B .

3) Знайдемо визначник системи:

∆= 1 2 = −3−4=−7 ≠ 0.
| |
2 −3
Оскільки ∆ ≠ 0, то система має розв’язок, причому єдиний і існує обернена
матриця.
4) Знайдемо алгебраїчні доповнення:

A11 =(−1 )1+1 ∙ (−3 )=−3 ; A21=(−1 )2 +1 ∙ 2=−2 ;

A12=(−1 )1 +2 ∙ 2=−2 ; A22=(−1 )2 +2 ∙ 1=1.

Таким чином, обернена матриця має вигляд:

1 −3 −2
A−1= (
−7 −2 1 )
5) Запишимо розв’язок системи в матричному вигляді X =A −1 ∙ B. Таким
1 −3 −2 5 1 −7 1
−1
( )( )
чином, X =A ∙ B=−7 −2 1 ∙ −4 = −7 −14 = 2 . ( ) ()
ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Знайти матрицю обернену до даної:

1 2 3
1) ( )
А= 2 1 1
3 1 2

1 2 3
2) (
А= 2 1 4
3 3 7 )

2. Розв’язати системи рівнянь за допомогою оберненої матриці:

 2 x + x =1
{
1) x 1+ x 2=8
1 2

2 x 1 +2 x 2−x 3=4

{
2) 3 x 2+ 4 x 3=−5
x 1 + x 3=−2

2 x 1 +5 x2 −x3 =−3
3)
{ x 1+ x3 =1
2 x2 −3 x 3=−2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Знайти матрицю обернену до даної:

2 3 1
( )
1) А= 1 1 2
1 2 3

4 1 2
2) А=
(
1 2 4
2 3 5 )
2. Розв’язати системи рівнянь за допомогою оберненої матриці:

5 x 1−2 x 2=4
1¿
{x 1+ 3 x 2=11

3 x 1 +2 x 2 + x 3=4

{
2 ¿ x 1 +3 x 2−x 3=1
2 x 1+ 4 x 2−3 x 3=−2

3) ¿

Економічні застосування лінійної алгебри.

Задача 1. Підприємство випускає три види продукції Р1 , Р2 , Р 3, використовуючи при
цьому два типи ресурсів S1 , S 2 . Технологічна матриця виробництва чи матриця норм
витрат сировини має вигляд
А= 3 5 2 , де a ij ¿) –це кількість одиниць сировини I – го типу, що витрачається на
( )
4 7 3
виробництво одиниці продукції
j–го виду. Будемо припускати, що план випуску продукції заданий матрицею-стовпцем
200
( )
Р= 100 ,вартість одиниці кожного типу ресурсів – матрицею-рядком S= ( 20 10 ) .
500
Визначити витрати ресурсів, які необхідні для забезпечення планового завдання
випуску продукції і загальну вартість ресурсів.
Розв’язуваня . Знайдемо витрати ресурсів необхідні для забезпечення планового
завдання випуску продукції, як добуток технологічної матриці на
матрицю планового випуску продукції
200
С= А ∙ Р= 3
( 5
4 7 3
2
)(
100 =
500 )(
2100
3000 )
. Отже, для того, щоб забезпечити плановий випуск

продукції ресурсами, необхідно мати ресурсу першого типу в кількості 2100 од., а
ресурсу другого типу – у кількості 3000 од. Загальну вартість усіх ресурсів можна
знайти, як добуток матриці вартості ресурсів на матрицю витрат
2100
S ∙C=( 20 10 )
3000( )
=72000 (грош. од.)
Загальну вартість ресурсів можна обчислити і іншим способом.
Задача 2. Прогноз випуску продукції по запасам сировини. Підприємство випускає три
види продукції, використовуючи сировину трьох типів. Необхідні характеристики
виробництва надані в таблиці:

Вид сировини Витрати сировини по видам продукції Запаси

сировини
1 6 4 5 2400
2 4 3 1 1450
3 5 2 3 1550

Необхідно визначити об’єм випуску продукції кожного виду при заданих запасах
сировини. Задачі такого типу типові для прогнозів та оцінювання функціонування
підприємств, експертних оцінок, а також для планування мікроекономіки підприємств.
Розв’язуваня . Позначимо невідомі об’єми випуску продукції через x 1 , x 2 , x 3 .
Тоді при умові повних витрат запасів для кожного виду сировини можна записати
балансові відношення, які складають систему трьох рівнянь з трьома невідомими:
6 x1 + 4 x 2+5 x 3=2400

{ 4 x 1 +3 x2 + x 3=1450
5 x 1+ 2 x 2 +3 x3 =1550
Розв’язавши цю систему, отримаємо x 1=150 , x2=250 , x 3=100 . Тобто, ми можемо
випустити 150 одиниць продукції першого виду, 250 – другого, 100 – третього.

Розв’язати:
Задача 1. Будівельна фірма запланувала побудувати:
1) У галузі x 1 10 одиниць об’єктів типу І та 15 одиниць типу ІІ;
2) У галузі x 2 20 одиниць об’єктів типу ІІІ;
3) У галузі x 3 100 одиниць об’єктів типу ІV.
Визначити витрати будівельних матеріалів p та q в кожній галузі, якщо норми витрат
матеріалів (у відповідних одиницях) наведено в таблиці:
 Тип об’єкту Норми витрат матеріалу
p q
І 2 15
ІІ 10 20
ІІІ 10 100
ІV 5 50

Задача 2. На підприємстві при комплектуванні двох видів вузлів pi (i=1,2 )

використовуються три типи деталей D k = ( k=1,2,3 ), для виготовлення яких витрачається
три види матеріалів M j ( j=1,2,3 ). Задані матриці P=( p i ), D=( d ki ), M =( m jk ) ,
( i=1,2 ; j=1,2,3 ; k =1,2,3 ), які визначають кількості pi вузлів i–го виду, витрати d ki
кількості деталейk–го типу на комплектування i –го виду вузла і витрати m jk
матеріалу j –го виду на виготовлення k –го типу деталі. Визначити загальні витрати
кожного матеріалу на виготовлення p1 одиниць вузлів першого виду й p2 одиниць вузлів
другого виду, а також загальну вартість матеріалів, які використовуються для
зазначеної кількості вузлів. Ціна кожного виду матеріалів задана матрицею-рядком
С=( с 1 , с 2 ,с 3 ).
4 N 2 1 2
( ) ( )
D= 3 2 ; M = 3 1 1 ; P=
N 5 1 1 1
( ) 10+ N
50+ N
;

C=( 5 10 15 ) .
 Розділ 2. Аналітична геометрія.
Теми:
Найпростіші задачі аналітичної геометрії. Рівняння лінії. Пряма лінія.
Взаємне розташування двох прямих.

Координати будь-якої точки С, яка ділить відрізок АВ у співвідношенні

¿
ƛ= ¿ AC∨ ¿ CB∨¿ ¿ ¿, де А (х1; y1) і В (х2; y2), знаходяться за формулою:

Якщо ƛ=1, маємо

Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом

де к–_______________________________

b–_______________________________

Рівняння прямої, що проходить через дану точку М(х0 ; у0) у заданому

напрямку, визначеному кутовим коефіцієнтом k:

Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки М1(х1;у1) і М2(х2;у2) :

Рівняння прямої у відрізках на осях:

Відстань від точки М0 (x0 ; у0) до прямої Ах+Ву+С=0 обчислюється за

формулою:

Кутом між двома прямими називається

Якщо прямі задані рівняннями з кутовим коефіцієнтом, тоді кут φ між цими
прямими, знаходиться за формулою

Умова паралельності двох прямих

Умова перпендикулярності двох прямих

Розв’язання типових задач.

Приклад1. Знайти координати точки перетину медіан трикутника,
якщо координати його вершин A ( 7; 4 ) , B (−4; 5 ) , C ( 6; −3 ) .
Розв’язування.
Медіана трикутника – це відрізок, який з’єднує вершину трикутника з
серединою протилежної сторони.
Якщо обрати вершину A ( 7; 4 ) , то точка M – середина протилежної
сторони BC і має координати:

xB + xC −4+6 y B+ y C 5−3
xM= = =1 y M= = =1
2 2 , 2 2 .

Тобто M ( 1; 1 ) .
O ( x0 ; y 0)
Відомо, що точка перетину медіан ділить кожну з них у
відношенні 2:1 , починаючи з вершини.
AO 2
= ⇒λ
Тобто: OM 1 .
x A + λx M 7+2⋅1
x 0= = =3
Тому 1+ λ 1+2 .
4+ 2⋅1
y 0= =2
Аналогічно: 3 .
Отже, O ( 3; 2 ) .

Приклад 2. Скласти рівняння прямої L , що проходить через точку

M ( 2; −1 ) перпендикулярно до вектора n=(−5; 4 ) .
Розв’язування.
A ( x−x 0 ) +B ( y− y 0 )=0
За формулою – рівняння прямої, що
M 0 ( x0 ; y 0)
проходить через точку перпендикулярно до вектора
n=( A ; B )
отримуємо: −5 ( x−2 ) +4 ( y +1 ) =0 , або −5 x+4 y +14=0
– загальне рівняння прямої.

Приклад 3. Скласти рівняння висоти трикутника, яка проходить через

точку A , якщо відомі вершини трикутника: A ( 4; −1 ) , B (−5; 7 ) ,
C ( 3; 1 ) .
Розв’язування.
Знайдемо вектор BC , який перпендикулярний до шуканої висоти:
BC=( 8; −6 ) . Скористаємось рівнянням
A ( x−x 0 ) +B ( y− y 0 )=0
M 0 ( x0 ; y 0)
– рівняння прямої, що проходить через точку
перпендикулярно до вектора n=( A ; B ) .
Тоді маємо: 8 ( x−4 )−6 ( y +1 ) =0 , 8 x−6 y−38=0 ; 4 x −3 y−19=0 –
шукане рівняння.

Приклад 4. Трикутник ABC задано вершинами A ( 9; −1 ) , B ( 3; −1 ) ;

C ( 7; 7 ) . Скласти рівняння прямої, яка проходить через вершину B
паралельно стороні AC .
Розв’язування.
Знайдемо координати напрямного вектора: AC=(−2; 8 ) . Координати
точки відомі: B ( 3; −1 ) . Використовуючи канонічне рівняння прямої,
отримаємо:
x−3 y +1 x−3 y +1
= =
−2 8 . Звідси −1 4 , або 4 x + y −11=0 – загальне
рівняння шуканої прямої.

Приклад 5. Задано вершини трикутника A ( 1; 2 ) , B ( 9; 3 ) , C ( 1; 3 ) .

Скласти рівняння його сторін.
Розв’язування.
x−x 1 y − y1
=
За формулою x 2 −x 1 y 2− y1 – рівняння прямої, яка проходить
через дві задані точки маємо рівняння сторін:
x−1 y−2 x−1 y−2
= =
AB : 9−1 3−2 ; 8 1 , x−1=8 y −16 ,
x−8 y +15=0 .

x−9 y−3 x−9 y−3

= =
BC : 1−9 3−3 ; −8 0 , y=3 .

x−1 y−2 x−1 y−2

= =
AC : 1−1 3−2 ; 0 1 , x=1 .

Приклад 6. Знайти відстань від точки

M 0 ( 2; 8 ) до прямої
3 x−4 y−9=0 .
Розв’язування.
За формулою
 |Ax0 + By 0 +C|
d=
√ A2 + B2 - відстань від точки
M 0 ( x 0 ; y 0)
до прямої
Ax + By+C=0
отримуємо:

|3⋅2−4⋅8−9| |−35|
d= = =7
2
√3 + (−4 ) 2 5
.

Приклад 7. Задані вершини трикутника A ( 4; −1 ) , B ( 6; 9 ) , C ( 1; −3 ) .

Знайти довжину висоти, яка проведена з вершини A .
Розв’язування.
Знайдемо довжину висоти як відстань від точки A до прямої BC . Рівняння BC
x−x 1 y − y1
=
знайдемо за формулою x 2 −x 1 y 2− y1 – рівняння прямої, яка
проходить через дві задані точки

x−6 y−9 x−6 y−9

= =
1−6 −3−9 ; −5 −12 ; або 12 x−5 y −27=0 .

Отже, довжина висоти дорівнює:

|12⋅4−5⋅(−1 )−27| |26|

AH =d= = =2
√122+52 √169 .

Приклад 8.
Знайти кут між прямими: а) 4 x +3 y +1=0 і x− y +5=0 .
x−8 y+2 x +1 y−5
= =
б) −9 12 і 4 3 ; в) y=4 x+2 і y=4 x−12 .
Розв’язування.
L1 ‖ L2 ⇔ k 2 =k 1
L1 : y=k 1 x +b1 , k 2 −k 1 ,
tgθ=| | 1
L1 : y=k 2 x +b 2 ,
то
1+k 1 k 2 і L1 ⊥ L2 ⇔ k 2 =−
k1 .
 A 1 A2 +B 1 B2
cosθ=| |
2 2
а)за формулою
A 1√+B 1⋅ √ A22 +B 22
A 1 =4 ; B1 =3 ; A 2=1 ; B 2=−1 :
|4⋅1−3⋅1| 1
cos θ= = ≈0 , 14
2 2
√ 3 +4 ⋅√ 1 +(−1 )2 2 5√2 θ=arccos 0 , 14 .
;
A 1 A2 +B 1 B2
cosθ=| |
2 2
б) За формулою
A 1 +B√1⋅ √ A22 +B 22
m 1=−9 ; n1=12 ; m 2=4 ; n2 =3 :
|−9⋅4+12⋅3|
cos θ= =0
2 2 2 2
√(−9 ) +12 ⋅√ 4 +3 ,
θ=90° , тобто прямі перпендикулярні.
в)
k =4
1 ,
k 2 =4 , оскільки k 2 =k 1 , то θ=0° , тобто прямі
паралельні.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Задані вершини трикутника А (8; 3); B (0; 9); C (1; 4).

Знайти:
1. Довжину сторін.
2. Рівняння сторін.
3. Внутрішній кут А.
4. Рівняння медіани, проведеної з вершини С.
5. Рівняння висоти, опущеної з вершини В.
6. Довжину висоти, опущеної з вершини С.
7. Точку перетину висот трикутника.
8. Рівняння прямої, що проходить через вершину С, паралельно стороні
АВ.
9.
2. Задані рівняння сторін трикутника АВС :

 АВ:2 x− y +3=0 ;
 BC : x+5 y −7=0;
 А C :3 x−2 y +6=0
Скласти:
а) Рівняння медіани, яка проведена з вершини А.
б) Рівняння висоти, яка опущена з вершини В.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Задані вершини трикутника : А (-1; 3); B (3; -2); C (5; 3).
Знайти:
1) Довжину сторін.
2) Рівняння сторін.
3) Внутрішній кут А.
4) Рівняння медіани, проведеної з вершини С.
5) Рівняння висоти, опущеної з вершини В.
6) Довжину висоти, опущеної з вершини С.
7) Точку перетину висот трикутника.
8) Рівняння прямої, що проходить через вершину В, паралельно стороні
АС.
2. Задані рівняння сторін трикутника ABC:

 AB: 5x-3y-15=0;
 BC: x+5y-3=0;
 AC: 3x+y+5=0
Скласти: а) Рівняння медіани, яка проведена з вершини А.
б) Рівняння висоти, яка опущена з вершини В.

Теми:
Еліптичний вигляд. Гіперболічний вигляд. Параболічний вигляд.

Загальне рівняння II ступеня з двома змінними х і у має вигляд:

Нормальне рівняння кола, та його параметри, рисунок:
Канонічне рівняння еліпса, та його параметри, рисунок:
Канонічне рівняння гіперболи, та її параметри, рисунок:
Канонічне рівняння параболи, та її параметри, рисунок:

Розв’язання типових задач.

Приклад 1. Привести рівняння другого порядку до нормального вигляду і
описати параметри кривих,схематично зобразити криві.
2 2
−x −8 y +10 x−24 y−35=0
Розв’язування.

а) згрупуємо змінні:

[− x2+10 x ]+ [−8 y2−24 y ]−35=0

2
б) винесемо за квадратні дужки коефіцієнти при x2 , y :

−[ x 2−10 x ]−8 [ y 2+3 y ]−35=0

в) доповнюємо до повних квадратів:
10 10 2 10 2 3 32 3 2
[ 2
− x −2⋅ ⋅x+
2 2
−
2( ) ( )] [
2
2
−8 y +2⋅ ⋅y+
2 ( ) ( )]
2
−
2
−35=0

3 9
2
[ 2 4]
−[ ( x−5 ) −25 ] −8 ( y+ ) − −35=0
г) розкриємо (лише квадратні) дужки і приведемо до вигляду :
 2
3
2
−( x−5 ) +25−8 y + +18−35=0
2 ( )
2 2
−( x−5 ) −8 ( y +1,5 ) =−8
− ( x −5 )2 −8 ( y+1,5 )2 ( x−5 )2 ( y +1,5 )2
+ =1 + =1
−8 −8 або 8 1 .
2 2
( x−x 0 ) ( y − y 0 )
+ =1
a2 b2 – нормальне рівняння еліпса.

xOy еліпс з
Отже, вихідне рівняння ІІ степеня визначає на площині
'
параметрами: центр O ( 5 ; −1,5 ) ; a=√ 8≈2,8 – велика, а b=√ 1=1 –
мала півосі); відстань від центра до фокусів c=√ 8−1=√ 7≈2,6 ;
c 7
ексцентриситет
побудувати
8 √
ε = = ≈0 , 93
a . Цей еліпс можна схематично

x=5
y
0 x
В1
1
2,8 2,8
y = –1,5 А1 А2
F1 0' F2
2,6 2,6
1

В2

2 2
Приклад 2. 5 x −9 y −40 x+125=0 ; A⋅B=5⋅(−9 )<0 ⇒ гіперболічний
випадок
2 2 2 2
[5 x −40 x]−9 y +125=0 ; 5[ x −8 x ]−9 y +125=0 ;
8
[
5 x 2−2⋅ x+ 4 2−42 −9 y 2 +125=0
2 ;
]
2
5[ ( x−4 ) −16 ]−9 y 2 +125=0 ;
2
5 ( x−4 ) −80−9 y 2 +125=0 ;
5 ( x−4 )2 9 y 2
5 ( x−4 )2−9 y 2=−45 |:45 ; 45
−
45
=−1
;
 ( x−4 )2 y 2
− =−1
9 5 – гіпербола.
Схематична побудова:
у '
Параметри: центр O ( 4 ; 0 ) ;
F2 a=√ 9=3 – уявна,

3,7
b=√5≈2,2 – дійсна півосі;
2,2
фокуси 1 2F ,F
– на прямій
х x=4 ;
3
3,7 відстань від центра до фокусів

F1
c=√ 9+5=√ 14≈3,7 .

x=4

Приклад 3. Знайти параметри, ексцентриситет, координати вершин і

фокусів еліпса, який заданий рівнянням:

2 2 2 2
а) 4 x +9 y =36 ; б) 2x + y −2=0 .

Розв’язування.
2 2 2 2
4x 9y x y
2 2 + =1 + =1
а) 4 x +9 y =36 |:36 ; 36 36
; 9 4 .
2 2 2 2 2
Звідки a =9 ; b =4 ⇒ c =a −b =9−4=5 .
Велика піввісь a=3 , мала піввісь b=2 ; c=√ 5≈2,2 ;
c 5
ε = = √ ≈0 ,75 A1 (3 ; 0) ,
a 3 . Вершинами еліпса будуть точки
A 2 (−3 ; 0 ) , B 1 ( 0 ; 2 ) , B 2 ( 0 ; −2 ) .

Фокусами будуть точки F1 √ 5 ; 0 ; F2 −√ 5 ; 0 (рис. 1).

( ) ( )
2 2
б) 2x + y −2=0 . Зробимо перетворення:
2 2
x y
2x 2 + y 2=2 |:2 ;
+ =1
1 2 .
2 2 2 2 2
Звідки a =1 ; b =2; c =b −a =2−1=1 .
 c 1
ε = = ≈0,7
Мала піввісь a=1 ; велика піввісь b=√ 2 ; c=1 , b √2 .
Вершини: A 1 ( 1 ; 0 ) , A 2 (−1 ; 0 ) , B 1 0 ; √ 2 , B 2 0 ; − √ 2 . Фокусами
( ) ( )
будуть точки F1 ( 0 ; 1 ) ; F2 ( 0 ; −1 ) (рис. 2).

у у
B1
B1 2 √2
F1
A2 F2 F1 А1 A2 А1

–3 0 3 х –1 0 1 х
−√ 5 √5 F2

В2 –2 В2

Рис. 1 Рис. 2
Еліпс витягнутий вздовж вісі Ox Еліпс витягнутий вздовж вісі
Oy
Приклад 4. Знайти параметри, ексцентриситет, координати вершин і
фокусів гіперболи, який заданий рівнянням:
2 2 2 2
x y y x
− =1 − =1
а) 25 16 ; б) 36 4 .
Розв’язування.
2 2 2
а) a =25; b =16; c =25+16=41; дійсна піввісь a=5 ; уявна
c
c=√ 41≈6,4 ; ε= ≈1 , 28
піввісь b=4 ; a ; A1 (5 ; 0) ; A 2 (−5 ; 0 ) ;
F1 ( √ 41; 0 ) ; F 2 (−√ 41 ; 0 )

2 2 2
б) a =36; b =4; c =36+4=40; уявна піввісь a=6 ; дійна
c
c=√ 40≈6,3 ; ε= ≈1 , 05
піввісь b=2 ; a ; B1 (0 ; 2) ; B 2 ( 0 ; −2 ) ;
F1 ( √ 40; 0 ) ; F 2 (− √40 ; 0 )

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Привести рівняння другого порядку до нормального вигляду і описати
параметри кривих. Схематично зобразити.
а) х²+4y²+4x-8y-8=0
б) 9x²+4y²-36x+24y+36=0
в) x²+y²+2x-10y+1=0
г) 3x²-y²+12x-4y-4=0
д) 9x²-16y²+128y-112=0
е) x²-y²-4x+6y-5=0
ж) 2x²+5y²+4x-10y+17=0
з) 4y²-12y+19=0

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Привести рівняння ІІ-го порядку до нормального вигляду і описати
параметри кривих. Схематично зобразити.
а) х²+4у²+4х-16у-8=0
б) х²+2у²+8х-4=0
в) 5х²-6у²+10х-12у-31=0
г) х²-4у²+2х+16у-7=0
д) 3х²-у²+12х-4у-4=0
е) у²-6х+14у+49=0
ж) х²-6х-4у+29=0
з) у²-2у-6х-17=0

Економічні застосування аналітичної геометрії.

Задача 1. Перевезення вантажу з пункту А в пункт В знаходиться на відстані 100 км,
коштує 200 гривень, а в пункт С, що знаходиться на відстані 400 км, – 350 гривень.
Встановити залежність транспортних витрат перевезення y від відстані x , якщо
транспортні витрати є лінійною функцією відстані (якість доріг не враховується), та
знайти їх величину при перевезенні вантажу на 200 км.

Розв’язуваня. Залежність транспортних витрат y від відстані x за умовою задачі –

лінійна функція y=kx+ b, де k – вартість перевезення вантажу на одиницю відстані, b –
витрати при перевезенні вантажу, що не залежать від відстані (наприклад,
навантаження-розвантаження транспорту). Для знаходження невідомих параметрів k
та b скористаємось умовами: y=200 при x=100, y=350 при x=400. Тобто,
математична модель задачі має вигляд:

{100 k +b=200
400 k + b=350

Розв’язавши систему лінійних рівнянь, дістанемо:

–{100 k +b=200 300 k=150 k=0,5

400 k + b=350 {100 k +b=200 {b=150
 Залежність транспортних витрат перевезення вантажу від відстані визначається
рівнянням y=0,5 x +150.
При перевезенні вантажу на 200 км транспортні витрати складають
y ( 200 )=0,5 ∙ 200+150=250 грн.

Для розв’язування приклада можна було також скористатися рівнянням прямої, що

проходить через дві точки M 1 ( x 1 , y1 )= M 1 ( 100 , 200 ) і M 2 ( x 2 , y 2) = M 2 ( 400 ,350 ):

y− y1 x−x 1 y−200 x−100 y−200 x−100

=
y 2− y 1 x 2−x 1
; =
350−200 400−100
; 150 = 300 ; звідки y=0,5 x +150.

Задача 2. Між пунктами А і В по прямій проходить автострада. На плані місцевості ці

пункти мають координати (6, -5) і (-6, 4) (розміри в кілометрах. Об’єкт М, який у цій
системі має координати (4, 9), треба сполучити найкоротшою дорогою з автострадою.
Знайти на автостраді точку входження до неї дороги та довжину дороги.
Розв’язуваня. Складемо рівняння прямої АВ, що проходить через дві задані точки А(6,
-5) і В(-6, 4):
x −6 y+ 5 x−6 y +5
= , = .
−6−6 4 +5 −12 9

Звідси рівняння прямої АВ має вигляд 3 x+ 4 y +2=0 .

Найкоротша дорога – відстань від об’єкта М до автостради – проходитиме по
перпендикуляру, опущеному з точки М на пряму АВ.

Складемо рівняння перпендикуляра MN і знайдемо точку входження дороги до

автосради. Кутовий коефіцієнт прямої АВ дорівнює
( y B− y A )
k AB = =−3 /4 . Кутовий коефіцієнт прямої MN , яка перпендикулярна до прямої
x B− x A
−1
АВ, дорівнює k MN = =4 /3. Для знаходження рівняння перпендикуляра MN
k AB
використовуємо рівняння прямої, що проходить через дану точку в даному напрямку:
 4
y− y M =k MN ( x−x M ) . Дістанемо y−9= (x−4) або 4 x−3 y+ 11=0. Для відшукання
3
координати точки N входження дороги до автостради треба розв’язати систему
рівнянь
3 x + 4 y +2=0
{
4 x−3 y +11=0
Дістанемо N (-2, 1). Застосовуючи формулу відстані між двома точками, знайдемо
довжину дороги
h=MN =√ (x M −x N )2+( y M − y N )2 =√(4 +2)2+(9−1)2= √100=10 км.
Довжину дороги можна було також знайти, скориставшись формулою відстані від точки
M ( x 0 , y 0 ) (М(4, 9)) до прямої ax +by +c=0
( 3 x+ 4 y +2=0):

|a x0 +b y 0 + c| ¿ =10 ¿ км.
h=MN = 2 2
=¿ 3∙ 4 +4 ∙2+2∨
√a +b √ 3 +4 2
2

Розв’язати наступні задачі:

Задача 1. Прибуток від реалізації 40 шт. деякого товару складає 80грн., 80шт.-100грн.
Визначити прибуток від реалізації 300шт. товару за умови, що функція прибутку лінійна.
Задача 2. Перевезення вантажу з пункту А до пункту В, що знаходиться на відстані
150км, коштує 300грн, а в пункт С, що знаходиться на відстані 300км-400грн.
Встановити залежність транспортних витрат перевезення у від х, якщо транспортні
витрати є лінійною функцією, та знайти їх величину при перевезенні вантажу на 200км.
Задача 3. Витрати у (грн.) на виготовлення партії виробів визначаються рівнянням
у=kx+b, де х-обсяг партії. Для першого варіанту технологічного процесу у=1,25х+27, для
другого варіанту : у=1,575х+32. Провести оцінку двох варіантів технологічного процесу.
Задача 4. Між пунктами А (2; 5) і B (8; 1) проведено газопровід. В якій точці
газопроводу буде проведена врізка лінії, яка йде від пункту С (7; 16), якщо відстань від
С до газопроводу повинна бути мінімальною?
Задача 5. Споживач має прибуток у розмірі 600грн і хоче витратити його на придбання
двох товарів. Ціна одиниці першого товару становить 20грн, а другого – 30грн. Записати
аналітично та зобразити графічно бюджетне обмеження та бюджетну множину
споживача. Вказати декілька допустимих наборів товарів.
Задача 6. Перевезення вантажу з пункту А до пункту В, що знаходиться на відстані
100км, коштує 200грн, а в пункт С, що знаходиться на відстані 400км-350грн.
Встановити залежність транспортних витрат перевезення у від х, якщо транспортні
витрати є лінійною функцією відстані, та знайти їх величину при перевезенні вантажу
на 250км.
 Розділ 3. Основи математичного аналізу.
Теми:
Границя послідовності. Границя функції. Розкриття невизначеності.

Число А називається границею послідовності { a n } , якщо

Послідовність { a n } називається нескінченно малою, якщо
Послідовність { a n } називається нескінченно великою, якщо
Арифметичні теореми про границі послідовності

Зв’язок між нескінченно малою і нескінченно великою послідовностями.

Число А називається границею функції, якщо
Односторонні границі
Арифметичні теореми про границю функції

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Знайти границі послідовностей:

n+2
1) lim n =
n→∞

2n 3−3 n2 +6
2) lim 3 2 =
n → ∞ 6 n +2 n −8

n2−5 n❑−6
3) lim 3 2 =
n → ∞ 3 n + 4 n +7

n3 −3 n2+ 5
4) lim =
n→∞ 6 n2+ 7 n❑ +9

( n+1 )3−( n−1 )3

5) lim 2 2 =
n → ∞ ( n+1 ) + ( n−1 )

n!
6) nlim
→ ∞ ( n+1 ) !−n !
=
( n+2 ) !+ ( n+1 ) !
7) lim =
n → ∞ ( n+2 ) !− ( n+1 ) !

√ n−2
8) nlim 3 2
→ ∞ √n + 4
=

2. Знайти границі функції:

3 x 2 +4 x −4
1) x→−2 2 x 2+ 7 x +6 =
lim

x 2 +5
2) x →2 x 2−3 =
lim
 4 x 2−5 x−21
3) lim
x →3 x 2−8 x +15
=

2 x 3+ x 2 + x−4
4) lim 2
x →1 3 x −2 x−1
=
3+ x− √1−x
lim √
5) x→−1 =
3 ( x+ 1 )

x
6) lim √ x +25−5 =¿ ¿
x →0
2

√ x2 +1−1 =¿ ¿
7) lim 2
x →0 √ x +16−4

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Знайти границі послідовностей:
4 n3−n
1) lim 4 2 =
n → ∞ 5 n +3 n −5 n

( n+2 )2
2) lim 2 =
n→∞ 3 n
7 n+6
3) lim 8 n−4 =
n→∞

2 n3 +n2−7
4) lim 2 ❑ =
n → ∞ 7 n + 6 n −5

( n+2 ) ! + ( n+1 ) !
5) lim =
n→∞ ( n+3 ) !

2. Знайти границі функції:

x 2−3
1) lim =
x→ √ 3 x 4 + x 2 +1

5 x 2+ 6 x −4
2) lim 3 =
x →1 11 x −2
3 x 2−5 x−2
3) lim 2 =
x →2 x −x−2
5 x 2−6 x−11
4) lim 2 =
x→−1 x −4 x−5

x 3 +2 x 2−3 x−10
5) lim =
x →2 2 x 2−x−6
x+ 2−√ 4−x
6) lim √ =
x →1 2 x−2
 √ 2 x +5−3
7) lim =
x →2 √ 2 x−2

8) lim ( √ x 2 +1−√ x 2−1 )=

x→ ∞

Теми:
Важливі границі (перша, друга, їх наслідки)

Перша важлива границя, та її наслідки

Друга важлива границя. Розкриття невизначеності [ 1∞ ]

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Знайти границю:
arcsin 8 x
1) lim tg 3 x =
x →0

2) lim
x →0
tg 8 x ∙ ctg 3 x =
arctg 6 x
3) lim 3 x =
x →0
x
sin2
4) lim 4 =
x →0 x2

2. Знайти границю:
5
2 x−3
1) lim x−1
x →2
( ) x−2
=

2 x+7
3 x−5
2) lim
x→ ∞
( 3 x +2 ) =

x−3
5 x−3
(
3) lim 5 x +6
x→ ∞
) =

x
3 x +1
4) lim
x→ ±∞
( x−1 ) =

ЗАВДАННЯ ДЛЯ CАМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ.

1. Знайти границю:
sin 5 x
1) lim =
x →0 sin x
 2) lim
x →0
tg 4 x ∙ ctg2 x =

arctg 3 x
3) lim arccos 4 x =
x →0

2. Знайти границю:
1
2 x+3
1) lim
x→−1
( 2+ x ) x+1
=

1
2 x−3
2) lim
x →2
( 3−x ) x−2
=

x−4
5 x−3
3) lim 5 x +7
x→ ∞
( ) =

2x
4) lim ( 2−x ) 1−x =
x →1

x
x+1
5) lim
x→ ±∞
( 3 x −1 ) =

Теми: Самостійно

Неперервність функції. Класифікація точок розриву.

Функція у=f(х) називається неперервною у точці х0, якщо

В якому випадку точка x 0 являється точкою:

а) усувного розриву:

б) I роду
в) II роду

Арифметичні теореми про неперевність функцій.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ В АУДИТОРІЇ.

1. Функція визначена наступним чином:

 0 , якщо x <0

{ x , якщо 0≤ x <1
y= −x 2+ 4 x−2 , якщо 1≤ x <3
4−x , якщо x ≥3

2. Дослідити функцію на неперервність . Якого роду точки розриву мають

функції?
x , якщо x >0
{
а) у= −x , якщо x <0
3 , якщо x=0

{ х+ 2, якщо х ≤1
б) у = 2 х +2 , якщо х> 1

5х
в) у= х−3

3. Дослідити функцію на неперервність .

x +3
, якщо x ≤0

{x2−9

7x
1
y= 5 x 2− , якщо 0< x ≤ 2
3

x −4
, якщо x >2

4. Нехай
x+ 1, якщо x ≤1
y={ 3−a x 2 , якщо x>1
При якому значенні параметра “a” функція неперервна .

Економічні застосування границі і неперервності функції

Задача1. До банку зроблено внесок на суму 10000 грн. терміном на 3 роки. Яку суму
сплатить банк після завершення цього терміну, якщо процентна ставка складала 5% ?
Розв’язуваня. Використовуємо формулу для кінцевої величини капіталу при
неперервному нарахуванні складних процентів:
m
Кt =mlim
→∞
К mt=К0 100
e ,

де К0- початкова сума вкладу в банк,

 t- термін зберігання вкладу,
Р- процентна ставка,
К0= 10000, t=3 , p=5% , m=pt=5*3=15 ,
Отже,сума грошевого вкладу через 3 роки скласть:
Kt=10000*e0,15 (грн.)
Задача 2. Товарообіг фірми збільшується на 1% Через скільки місяців
товарообіг фірми , зберігаючи темп росту збільшиться в 2,7183 рази в порівнянні з
початковим?
Розв’язуваня. Використовуємо формулу для кінцевої величини капіталу при
неперервному нарахуванні складних процентів:
Kt
Kt Pt Kt Pt Kt Pt 100∗ln
= 100 , Ln =Lne 100 , Ln = , t= K0
K0 e K0 K 0 100
P
P=1%-процентна ставка; e ≈2,7183
Kt=2,7183*K0=e * K0 - кінцева сума
K0 – початкова сума
100∗ln l 100
t= = =100 (місяців)
P 1
Отже, через 100 місяців товарообіг фірми збільшиться на 1%.
Задача3. До банку був зроблений внесок терміном на 4роки з процентною ставкою 5%.
Яким був початковий внесок, якщо після завершення терміну банк сплатив 10000грн?
Розв’язуваня. Використовуємо формулу для кінцевої величини капіталу при
неперервному нарахуванні складних процентів:
m
Кt =mlim
→∞
К mt=К0 100
e ,
Pt − Pt
Kt= К l
0 100 , К0= К l
0 100

За умовою задачі Kt=10000, t=4, p=5%

Отже, К0=10000l-0,2=10000*0,8187=8187
Початковий внесок склав 8187грн.