Білет№ 1

1.)Доформ суспільноїсві
домост іві
дносяться:а)право;б)
філософі
я:;д)наука;ж)мораль;з)мист
ецтво;к)релі
гі
я.
с)формаправління;е)культура;и)соці
ально-економічнаформація-невідносятьсядоформсусп.сві
д.
2.)Доякоїт
ечіїчиепохиналежат ьнаступніфілософи:
Ант
ичні
сть Ві
дродження Просві
тницт
во Ні
мецькакл.фі
л. Фі
лософі
яXXст
.

Епі
кур, Анаксі
мандр,Ф.Бекон,Дж.Бруно,Т.Д.Юм,Г.В.Лейбні
ц,Дж.І
.Кант, А.Шопенг ауер,
Плоті
н, Мор,П.Абеляр Аврелі
й Локк,
Р.Декарт Ф.Й.Шеллі
нг Ж.Дерріда,
Авг
уст
ин М.Хайдеггер,Г.
Г.Гадамер,
Т.Кун

3.)Пояснітьпринципекономі їмисленняУ.Оккама.
Оккам наст аивал на т ом,чт о всякое подлинное объяснение должно быт ь предельно прост ым.Эт от принцип « экономии
мышления»получилназвание« брит вы Оккама» .СамОккамформулировалег оследующимобразом:« сущност инеследуетумножат ьбез
необходимост и» .Этотпринципониспользовалдлят ого,чт обы удалит ьизфилософскойсист емы множест вомет афизическихпонят ийи
принципов,введенныхвнеёег опредшест венниками( вчаст ности–ДунсомСкот ом)
,упразднив,например,различение« сущест вования»и
«сущност и»,«общих»и« единичных»субст анций, «души»и« способност ейдуши» .
Сам принципможнообъяснит ьт ак:“ Еслиразницамеждудвумяобъяснениямит ольковт ом,насколькоонисложнее,т оболее
прост ое,как правило,лучше. ”Друг ими словами:“ Чем большепредположений вы должны сделат ь,чт обы объяснит ь,т ем хужеэт о
объяснение.Тоест ьненадоделат ьбольшепредположений, чемэт онужноминимально” .
4.)Доведіть,щоМ.Кузанськийєоднимззасновникі вдіалект ики.
Аналі звчення Миколи Кузанськог о дає змог уособливо яскраво побачит и різницю мі ж ст арогрецькою т ракт овкою бут тяі
трактовкоюбут тявепохуВі дродження.
Микола Кузанський,як ібі льші ст ь фі лософі в йог о часу,орієнт увався на т радицію неоплат оні зму .Однак при цьому ві н
переосмислюваввченнянеоплат оників,починаючизценральног одлянихпонят тя«єдиног о».УПлат онаіунеоплат оникі в,якмизнаємо,
єдинехаракт еризуєт ьсячерезпрот илежні сть« іншому» ,неєдиному.Цю т очкузоруподі лялипі фагорійціт аелеат и,якіпрот ист авлялиєдине
множинност і
, границю –безмежност і.Кузанець, якийподі лявпринципихрист иянськог омоні зму,заперечуєант ичнийдуалі змізаявляє, що
«єдиному ні що не прот илежне» .А зві дси ві н робит ь характ ерний висновок:« все є все» – формула,яка звучит ь пант еїстично і
безпосередньопередуєпант еїзмуЖорданоБруно.
Цяформуланеприйнят надляхрист иянськог от еїзму, якийпринциповові дрі
зняєт воріння( «
все»ві дт ворця( «єдиног о» ),але, щоне
меншважливо, вонаві дрізняєт ьсяіві дконцепці їнеоплат оникі в,якіні
колинеот отожнювали« єдине»з« усім» .Осьт утіпроявляєт ьсяновий
підхі
ддопроблемонт ологі
ї.Зт вердження,щоєдиненемаєпрот илежност і
,Кузанецьробит ьвисновок,щоєдинет отожнезбезмежні стю,
нескінченністю.Нескі нченніст ь – це т е,бі льшим ві д чог о ні що не може бут и.ТомуКузанець називає ї ї« максимумом» ,єдине ж –
«мінімумом» .От же,МиколаКузанськийві дкривпринципзбі гупрот илежност еймаксимумуімі німуму .От же,єдні стьпрот илежност ейє
найважливі шим мет одолог і
чним принципом фі лософі їМиколиКузанськог о,щоробит ьйог оодним зродоначальникі вновоєвропейської
діалектики.
5.)Якспіввідносят ьсяпонят т я“мудрець” , “філософ” ,“
вчений” .Яког омислит еляможнавважат иеталономфі лософа, чому?
Фило́соф— человек,кот орыйзанимает сяпоискомист ины,изучениемсущег о.Всвязист ем,чт окаждыйчеловекнапрот яжении
всей своей жизни занимает сяпоиском ист ины,философами называютт ехлюдей,кот орыеэт омузанят ию уделяютпервоочередное
внимание.
Мудрец во мног их культ урах — особо почит аемый человек,част о ст арейшина,наделённыймудрост ью,кот орой част о
приписывает ся божест венное происхождение.В Греции различали « мудрецов» и « любит елей мудрост и» —философов,ист орически
поколение« мудрецов»сменилосьпоколениями« философов» .Вдревнем мирепонят ие« мудрец»част оидент ифицировалосьспонят ием
«ученый» .
Учёный—специалиствкакой- либонаучнойобласт и,внёсшийреальныйвкладвнауку.
Эталонфилософамудрец- философ.
Учёныйхранитзнания, философсобираетихвобраз, амудрецпьётихизпервоист окаввидеобраза.
Истинныймудрецпонимает ,чтовечныепроблемыбыт ия–нат оивечные, чтонеимеютисчерпывающих ,разинавсег даданных
решений.Чемг лубжеит оньшеданныйот вет ,тембольшеновыхвопросовст авитонпередсвободнойит ворческойчеловеческоймыслью.
Ясчит аюоднимизэт алоновфилософа-Ницше.Ег оопределение“ сверхчеловека” ,“морали”и“ "
імморалі зма"”заст авляетдумат ьо
истиннойприродечеловеческог оповеденияисознания.

Білет№ 2
1.
)Знайдіт
ьзайве:г ромадянськесуспільство,суспі
льстворизику,і
нформаційнесуспільство,пості
ндуст рі
альнесуспі
льство.
Ут ой час,коли суспільст
во ризику,і нформаційнесуспільст
во,пості
ндуст рі
альнесуспі льство єсвоєрідною фазою розвитку
су
спільства,гоомадянськесуспільствоєсукупні ст
ювідносинусферіекономіки,культуриіт.д.,якіразвиваютьсяврамкахдемократ ичного
су
спільстванезалежноіавт ономнові ддержави.
2.
)Якіриси,поняттятапрізвищаналежат ькласичнійфілософі
ї,
аякінекласичні
йдумці :
Класичнафі
лософі
я Некласичнафі
лософі
я

а)ідеясуспільногопрогресу; б)З.Фройд;
в)Й.Фіхте; д)С.К’єркегор;
г)"
людиналюдиніБог "
; є)волядожит т
я;
з)панлогізм; ж)вічнеповернення;
і
)кат ег
оричнийі мператив; к)М.Шелер;
л)Ф.Шеллі нг; м)«існуванняпередуєсут
ност
і»;
р)трансцендент альнийсуб’
єкт. н)надлюдина;
о)М.Бердяєв;
п)персоналізм;
с)несвідоме.

3.)Проаналізуйт
еаргументнакористьрелігі
йноїві
ри,
відомийпідназвою«паріПаскаля».Наскі
лькивінпереконливий?
ФранцузькийматематикБ.Паскаль.Величлюдинивінвбачавумисленні,
аленадававперевагунерозуму, авірі
,оскі
лькирозум
скрізьзнаходитьпротирі
ччя.
Нащоробит ижиттєвуставку-нарелігі
юабонаат еї
зм?ДляпошукувідповідіПаскальприпуст
ив,щошансиі снуваннячивідсу
тност
і

1
 богаприблизнорівніабо,принаймні,
кінцеві.Тодіможливідваварі анти:
Жит ибезвіривкрайнебезпечно, такякможливий« програш»уразііснуваннябоганескінченновеликий-вічні муки.Якщожйогоне
і
снує,тоціна«виграшу»невелика-безвір'янамні чогонедаєівіднасні чог
оневимаг ає.Реальнимвиг рашемат еї
стичноговиборубуде
зменшеннявит ратнарозмі рвитратнарелігійніобряди.
Жит изаканонамиві риненебезпечно, хочаітрохибільшеважкочерезпост і
в,усі
лякихобмежень, обряді
вт апов'язанихзцимвитрат
коштівічасу.Ціна«програшу»уразівідсутностібоганевелика-вит ратинаобряди.Затеможливий« виг
раш»уразіі снуваннябога
нескі
нченновеликий-порят унокдуші,вічнежит тя.
Цейарг ументдужепереконливий, томущові нзмушуєзамислит исьлюдинупрот е,щоїй
можедат ивірауБог а.

4.)
Вкажі тьспі льнет аві дмі нневфі лософі їст оїцизмут аепі куреїзму.
Відмі нне
Ст оїкивбачалищаст ядлялюдинивсамозбереженні ,вїїособист омуст авленнідосві т
увці лому ,т адосебеякдочаст иницьог о
світу.Епі курейціжвбачалищаст яузадоволенні ,аджезадоволенняпропові дувалосянимиякшляхдосвободи,зві льненняві дст рахів,зла,
марнові рстват аст раждань.
Корот коівлучносхаракт еризувавобидвішколиІ .Кант:“Епікурейціст верджуют ь,-казавві н,-щоусві домленняправил,яківедут ь
дощаст я,єдоброчесні ст ь,аст оїкиусві домлювалисвою доброчесні ст ьякщаст я” .Уці йфразі ,можливо, ізаключаєт ьсявсепрот иріччямі ж
двомафі лософськимишколами, аджедляст ої ківдоброчесност іякимиволоді єлюдинаценайвищещаст я, адляепі курейцівдоброчесні сть
целишерозумі ннявсі хправилповеді нки, дот римуючисьякихможнадосяг тищасливог ожит тя.
Спільне
Табулиуї хпог лядахіспі льніі деї,наприкладіст оїкиіепікурейцівбачалищаст яупі знанніприроди, аджевонозві льняєлюдинуві д
страхі в,різнихпереживаньіст рахусмерт і,ат акож самеприродапокладаєщаст ядлялюдинивсамозбереженні .Стоїкиякіепі курейці ,
пропові дувалиапат ію,т асамепонят тя“ апат ія”вонирозг лядалипо- рі
зному,якщоепі курейцівважалиї їнаслі дком вт ечівід сві т у,т о
прихильникист ої
цизму ,навпаки,прийнят тям сві ту,безумовною покі рніст ю сущомуякнеобхі дномуіналежному .Для Епі курат айог о
прихильникі ввищимт ипомлюдиниєт ака, щоді йснозві льниласьві дпутсві т у,вт еклаві дньог о, досягла“ внут рішньоїсвободи” ,дляст ої ків,
навпаки досконалою є т ака людина,що безприст расно ібайдуже сприймає цей сві тт а поді ї
,що в ньому ві дбувают ься.Та вони
поєднувалисявт ому,щоособасамавсобіповинназнайт иджерелосамозадоволенняіщаст я.Епікурейціякіст оїкивиді лялит риосновні
складовіфі лософі ї
:ет ику, логікут афі зику.
5.)Проаналі зуйт е співві дношення фі лософської ,релі г
ійноїт а науковоїкарт ин сві ту.Яківі домідосяг нення сучасноїнауки змі нюют ь
сприйнят тярелі гі
ї?
Філософськікарт инижит тябудуют ьсянавколові дношеннялюдина–сві табосві т–людина.Об’ єктиві стськіфі лософськіконцепці ї
вважают ь,щомивсіможемоіповиннізнаходит испі льніпозиці їзпит аньпроякі стьді йсност ііпросвоємі сцеуні й,ат і
,хт ообст оює
особливіпозиці ї– помиляют ься,впадают ьві люзі ю.Яскравимиприкладамиоб’ єкт ивізмубулифі лософськісист емиГег еляіМаркса.
Вченняцьог от ипудужеці нуют ьрольпі знанняужит тілюдей,оскі лькивважают ь,щораці ональнезнаннябезпосередньопов’ язу єнасз
і
ст иною іпоказуєсві тт аким,якимиві нє.Прот илежні ст ю об’єктивізмовієсуб’ єкт ивізм,колисві т
,спі льнийдлявсі хживихсуб’ єкт ів,
замінюєт ьсянабаг ато“ сві т
икі в” .Яскравимприкладомт аког осуб’єктивізмувист упаєфі лософі яЖан- ПольСарт ра, якийвважає, що“ людина,
непосвої йволізакинут авбут тя”–ці лкомві льна.
Науковакарт инасві т ух аракт еризуєт ьсяі нт ернаці ональніст ю іявляєсобою результ атт еорет ичног опі знаннясут тєвихякост ей
об’єкт а.Спираючисьнаексперимент альнепі знаннялюдиною сві т
у,найбільшог орозмахуформуваннянауковоїкарт инисві тузазнаєвдобу
Новог очасу.
Релі гі
йнакарт инасві ту, якувважают ьрі зновидомнаукової, виконуєсві тог ляднуфункці ю,пояснюєсві т ,
базуючисьненанаукових
знаннях,анавизнанніі ншоїді йсност іпозамежамичут тєвог осприймання.І снуєвзаємовпливмі жрелі гі
йною,фі лософською т анауковою
карт инамисві т
у, такякусівонипредст авляют ьсві тог лядніпозиці їпевноїепохи.Ві равнадприродніі єрархіїдаєможливі стьлюдямі нтимно
переживат ипроблемиекзист енці йног охаракт еру, відпові дінаякісві тськакульт ура( зокреманаука)дост упнот аефект ивнодат инеможе.
Відомідосяг неннясучасноїнауки,якізмі нюют ьсприйнят т ярелі гі
ї– цеклонування,аборт и(церковпрот ицьог о,бот ількиБог
можевирі шуват икомужит и,акомуні ),шт учнезаплі днення( церковпрот ицьог о, бобезді тністьєпроявоюБожоїволі ).
Білет№ 3
1.)
Знайді тьзайве:
Зайве-ШиллеріМаркс.
Кант ,Фі хте,Шеллі нг ,
Гег ель, Фейєрбах-предст авникикласичноїні мецької філософі ї

2.
)Назві
тьосновнікат
егорі
їді
алект
ики,
використ
овуючиї
хвизначеннянаданіут
аблиці
:
(одиничне) (заг
альне)
річ,котра розг
лядаєт
ься у свої
х ві
дмі
нност
ях ві
д подібні
стьсут
ніснихознакпевнихг
руп
і
ншихречей речей

(змі
ст ) (форма)
найбільш значущавнут
рішнявластиві
стьречі
,без зовні
шній виг
ляд речі
,т акий,якою вона сприймаєт
ься
котроївонанеможебутисамасобою завдякиорг
анамві
дчуття

(
причина) (
наслі
док)
те,щозумовлюєрозвит
окявищапевним т
е,щоєкінцевимрезульт
атомокремог
опроцесу
чином

(
необхідні
сть) (випадковіст
ь)
такийрозвит окявища,котрийвиходит
ьізвнут
рішні
х заздалегідьнепередбачуванийрозвиток,
суттєвихвластивостейчи зумовленийнесут тєвими,випадковими,
зовнішніхобставин зовнішнімипричинами

(
можливі сть) (ді
йсніст
ь)
те,чог
онеі снуєуреальност
і,алезапевнихобст
авин реальноіснуюче
можест атидійсні
стю
3.)Сформулюйтеодинззаконівлогі
киАристотелят
апоясніт
ьйогозначення.
Арист
от ельзаклавт ичніосновилог
еорет ікиякнауки.Йомуналежитьформулюваннятрьохосновнихзаконі
вформальноїлог
іки:законт
отожност
і(А

2
єА) ,несу перечност і(Анеєне- А) ,
законвиключеног от рет ьог о( істиннимєАабоне- А).
Законт отожност і:кожнадумкамаєбут ичіт коюзаобсяг ом, ясноюзазмі ст омізалишат исянезмі нноювходіодног ойт огожмі ркування.
Цейзаконспрямованийбезпосередньопрот инечі тких, неясних, розпливчаст ихдумок, аопосередковано-прот иїхдвозначност ітабаг атозначност і
.
Законилог ікипереконливоі люст руют ьсянаприкладахмі ркувань, уякихцізаконипорушено.
Проаналі зуємот акемі ркування:
Вулкани–г ори, Гейзери–вулкани, Отже, гейзери-г ори.
Уцьомумі ркуванніпору шенозаконт от ожност і,оскількипонят тя" вулкан"упершомусудженніозначаєрезульт атвиверженняуформізаст иглоїлави,
авдруг ому-власневиверженняідот огож увиг лядіводиабопари.Причиною невиправданог оот от ожненняназванихпонят ьєневизначені ст ьїх
обсяг у.Впершомусудженніцяневизначені стьзумовленаві дсут ністю квант орног ослова,авдруг ому-т им,щопонят тя" вулкан"т утві діграєроль
предикат аст верджувальног осудження.
Законнесуперечност і
Схемазакону: "АєА" .Всучасні йлог і
ціцейзаконвиражают ьт акимисхемами:А- >А( "ЯкщоА, тоА" );А++А( "
Ат одіітількит оді ,колиА" ).
Законнесуперечност і:двасудження, водномузякихщосьст верджуєт ься, авдруг омут есаме, вт ойжечасівт омужві дношеннізаперечуєт ься, не
можут ьбут иодночасноі стинними.
Схемазаконунесуперечност і:АлА( "
Хибно,щоАіне- Аодночасноі стинні "
).Суперечнісудженняруйнуют ьмі ркування.Виявленнясуперечност ейв
і
снуючихт еорі ях-необхі днаумоваї худосконалення( чизамі ни) .
Законвиключеног от рет ього:і здвохсуперечнихсудженьодненеодмі нноєі ст инним,друг е-хибним,ат ретьог оібут инеможе.Якщозакон
несуперечност іді єімі ж суперечними,імі ж прот илежнимисудженнями,т озаконвиключеног от рет ьогоді єлишемі ж суперечнимисудженнями-
загальност верджувальним ічаст ковозаперечним,заг алmнозаперечним ічаст ковост верджувальним,одиничним ст верджувальним іодиничним
заперечним.Мі жпрот илежнимисудженнямицейзаконнеможеді яти, бовониможут ьбут иодночаснохибними.Щобді яти, необхідноприйнят иоднеі
ті
лькиоднері шення.Цевимаг аєвизнанняі ст инност іодног оілишеодног оздвохсуперечнихсуджень:" або.._або. .
.".
Схемазаконувиключеног от рет ього:AvA( "абоА, абоне- А" )
4.)Поясні т ь,чомувант ичні йфі лософі їмат ері алі ст ичніконцепці ївиниклирані ше, ніжідеалі ст ичні?
1вариант
Почат ковоют очкоюрозвит куАнт ичноїфі лософі їбувфі лософськиймат еріалізм.
Ант ична фі лософі я починалася зпост ановки пит ання про первоначале,про г оловнусут ност ібут тя,г оловною йог о причини ( субст анці ї
)і
з'ясу ванняпонят тя" субст анці я".Ст авилосяпит ання:нехт ост ворив,ачомут аквлашт ованийсві т.От же,проблемасубст анціїієпит анняпро
причини,первоначалахбут тя.Пит анняпросубст анці ю вант ичнійфі лософі їпозначаєт ьсяякпроблема" архе".Вонабулацент ральною вант ичній
фі лософі ї
.Фалес, Анаксимандр, Анаксимен,Гераклі т,попривсірозбі жност яхз- помі жних ,вважали,щоцеречіст алисявжезречовинног опочат ку.
Усерединіці єїнаивно- мат ериалист ическойосновинамі тилисяокреміпог ляди, щопризвелидовиникненняі деалізму.
Мат ері алізмуант ичні йфі лософі їрозвивалиЭмпедокл, Анаксаг ор,Левкипп, Демокрі тіпі зні
шеЕпі кур.
2вариант
Значит ельнойчерт ойант ичнойфилософииявляет сяпопыт карациональног о.Мат еріалізм первинною визнаємат ерію,природу,асві домі сть,
мислення-вт оринним, пох іднимві дмат ері ї
.Щоот очуєнасмат еріальнийсві ті снуєві чно, завжди, вважают ьмат еріалісти.Йог оні хтонест ворив.
Віні снуєнезалежнові дволіісві домост ілюдей.Сві домі ст ьже,носі ємякоїнаЗемлієлюдина,єпродукт ,результ атрозвит куіфункці онування
мат ері ї
,природи.
Ідеалі змжевпрот илежні ст ьмат ері алі
змупервиннимвважаєщосьнемат еріальне, асаме-сві домі ст ь,
дух, і
дею.
От же, можнасказат и, щоцідвапонят тяпрот илежнізазначеннямодинодному, аленедивлячисьнаце, античніфі лософизі йшлисьнадумціпро
те, щовсет акимат еріалізмєпервинним, боіснуєві чно, незалежнові дволіісві домост ілюдей.Аі деалі стичнийєвт оричним, аджесві домі ст ьідух
виникаєпі зні ше, ні жякасьмат еріальнарі чієрезульт ат омлюдської думки, ідеї.
5.)Предст авникискепт ицизмувважают ьіст иннукарт инусві тунедосяжною длярозумулюдини.Чим можнапояснит ит акупозиці ю?Чи
згодніВизнею
Начнём ст ог о,чт о скепт ицизм – эт о философскоенаправление,выдвиг ающеесомнениев качест вепринципа мышления,
особенносомнениевнадёжност иист ины.Ядумаю, даннуюпозициюскепт иковможнообъяснит ьт ем, чтодлянихАбсолют ноебыт ие( Бог )
,
наст олькопревосходитвсевозможност ичеловеческог оразума,все« ест ест венные»способност ичеловеческог опознания,чт опредст аёт
какнепост ижимоеначаломира,от делённоеотчеловеканепроницаемойзавесойт айны.Ум скепт иковпереполняютсомнения,кот орые
являют сясобст венныммышлением.
Чт окасает сямоег о,личног омнения, точаст ичноясолидарнаспозициейскепт иков.Так, какчт обыпонят ьвсюсущност ьмиране
дост аточнот олькожит ьвнем, нужномыслит ь.Иког дат ыначинаешьмыслит ь, твойразумнаполняет сясомнениямивпознании« ист ины» .
Таккакиразумпредст авит елейскепт ицизманаправленлишьнапоискиист ины, аненаобрет ениееё.
Носдру гойст оронысчит ат ьвсенашизнаният олькоот носит ельными, несодержащимивсебечаст ицыабсолют ного,–значит ,по
сущест ву, признават ьполныйпроизволвпознании.Вт акомслучаепознаниепревращает сявсплошнойпот ок,гденетничег оотносит ельно
дост оверног о,г дест ирают сяг раницы междуист инойизаблуждением,иполучает сят ак,чт оникаким положениям нельзяверит ь,а,
следоват ельно, ничемнельзяруководст воват ьсявжизни.Тоест ь,друг имисловами–эт оневериевабсолют ную( даженевот носит ельную)
ист ину.Мнекажет сяэт оневернаяпост ановкамысли, т аккакбез« веры»оченьсложнодост ичьдажесамог опрост ого!
Білет№ 4
1.
)Розт ашуйт еухронолог ічномупорядку:1. епікуреї зм( 310г .дон.э. )
2.
номі налі зм( 9ст .
)
3.
сенсуалі змЛокка( 17ст .)
4.
фі лософі яфранцузьког оПросві тницт ва( середині 18ст )
5.
екзисенці алі зм( 19- 20ст )
6.
пост модерні зм( кінець60- тихрр.20ст .
)

2.)
Співвіднесітьфілософськішколит анапрямкизі менамиї хніхпопередникі в
Екзистенціалізм -К’ єркегор;психоаналі з-П.Д.Юркевич;неот омізм -ФомаАкві нський;марксизм -Сен-Симон;діалектика-Геракліт,
НіколайКузанський
3.)
Наведі тьприкладсофі змут арозкрийт епомилки, яківінмістит ь.Якемі сцемаєсофі стикаусучасномусоціальномудискурсі?
Софізм -неправильнийумовиві д,який,приповерхневомурозг лядівидаст ьсяправильним.Софізм заснованийнанавмисні м,
свідомімпорушенніправиллог іки.Цевідрізняєйогові дпаралогізмуйапорі ї
,якіможут ьмістит
иненавмиснупомилкуабовзаг аліназагал
немат илог і
чнихпомилок, алеприводит идоявноневі рноговисновку .
Прикладсофі зму:
Дівчина-нелюдина
Доказві дпрот ивного.Допуст имо,дівчина-людина.Ді вчина-молода,значит ьдівчина-парубок.Парубок-цехлопець.Прот ирі
ччя.
Значитьді вчина-нелюдина.
Помилкаполяг аєвт ому,щонеможнаробит ивисновок,керуючит ількит им,щомолодалюдина–значит ьпарубок.Молода
людинапонят т
язаг альне, пі
днимможеморозумі т
иякчолові ка,такіжі нку!
Чиєвт ебет е,щот иневт рачав?Звичайноє.Тирог аневт рачав, значитьвонивт ебеє.
Намою думку ,помилкат уткриєт ьсявтому,що« рога»неможливовт ратити,томущої хінемаулюдини.Інеможнарозумі ти

3
 фразу« невт рачав»ут омусенсі , якщоневт рачав, т овоновт ебеє, такяк, цедужеповерхневот аквважат и.
Софи́зм — ложное умозаключение,кот орое,т ем не менее,при поверхност ном рассмот рении кажет ся правильным.Софизм основан на
преднамеренном, сознат ельномнарушенииправиллог ики.
«Всемет аллы— прост ыевещест ва, бронза— мет алл:бронза— прост оевещест во» .
Особеннораспрост ранённаяошибкаест ьупот реблениесреднег о
терминав большой и в меньшей посылкенев одинаковом значении:( здесьв меньшей посылкеслово « мет алл»упот реблено нев т очном
химическомзначениислова, обозначаясплавмет аллов) :от сюдавсиллог измеполучают сячет ырет ермина
Естьлиут ебят о, чтот ынет ерял?Конечноест ь.Тырог анет ерял, значитониут ебяест ь.
Розумсофі ст икиєсила,щозалучаєокремідумкидозаг альноїробот имислення,увзаємоді ю ізмаг ання,вді алог .Самою наявні стют акогоді алогу
розумсвої миочимадоводит ьсвою заг альніст ь.Софі ст икаперет ворилаосві туівихованнянасамост ійнезавдання, щовимаг аєспеці альнихзусиль.
Вонапоказала, щодляст ановленнялюдськог орозумуіморальност інедост атньоприродної т ечі
їсамог ожит т я
4.)Вкажі тьспі льнет аві дміннеупозит ивізміт ааналі тичні йфі лософі ї
.
Аналі т
и́чнафі лосо́фія— двапо­в' язанімі ж собою напрямиуфі лософі ї:
логічнийпозит иві зм т а,якйог осут тєвовидозмі нене
продовження, —лі нг вістич­нафі лософі я.
Позит иві́
зм —парадиг мальнаг носео- мет одолог ічна уст ановка,ві дпові дно до якоїпозит ивнезнання може бут и от римане як
результ атсут онауковог о(нефі лософськог о)пізнання.Уфі лософі їпозитиві зм—напрям, щоґ рунт уєт ьсяназазначені йуст ановці.
Спі льніриси:Прихильникианалі т ичноїфі лософі ї
,т аксамо,якіпозит ивісти,немают ьсправиз" мет афі
зичними"проблемами,
вониві дкидают ьякі деалізм, т акімат ері алі зм.
Ві дмі нніриси:Сучаснааналі т ичнафі лософі яприходит ьабодоповноїлі кві
даціїсебеякфі лософі ї,припі дмініфі лософськог о
дослі дженняконкрет нимлог іко- лінгві
ст ичним,лог іко-семант ичнимт аін.аналі зом,абодоповерненнявзавуальовані йформідопроблем
філософськог охаракт еру.Прицьомудлясучасноїаналі тичноїфі лософі їхаракт ерніпраг ненняпоєднуват иелемент ирі знихварі антів
аналі зуйз' єднуват ианалі зі зконцепці ямийі н.,якіт радиці йновважалисяант ит езоюсучасног опозит иві зму.
5.)Вчомуполяг аєособливі стьт аважливі ст ьант ичноїфі лософі їдлясві товоїкульт уриіциві лізаці ї?
У розумі ннісучасноїнауки т ермі н« античні ст ь»— це і ст орі я ікульт ура Ст ародавньоїГреці їіСт ародавньог о Риму ві д виникнення перших
давньог рецькихдержав( кі нець3- 2т исячолі тт ядон.е. )ідопаді нняРимськоїі мпері їтазавоюванняРимуварварськимиплеменами( 5століттян.е. )
.
Відповідноі снуют ьпонят тяант ичноїфі лософі ї
, ант ичног омист ецт ва,античноїлі терат урит ощо.Буквальнийперекладслова« античний»злат инської
—« ст ародавні й» .ВЄвропівепохуВі дродженняуві йшловмодуколекці онуванняпредмет івст аровини,ї хст алиназиват и« антиками» .Пізні шеу
Франці ївиникловжевласнепонят тя« античні ст ь»— дляпозначеннявсі хранні хформ мист ецт ва.Вмі рупог либленнядослі дженьзмі стт ермі на
звузився.
Рівеньрозвит куіст упіньвпливуна подальшуі сторі ю надают ькульт уріСт ародавньоїГреці їіСт ародавньог о Римувиключног о характ еру .В
античномусві тідосяг лирозкві тувсі ,безвинят ку,сферикульт ури— осві та,наука,лі тература,мист ецт во.Творчі стьант ичнихавт орівівнауці ,ів
мист ецт вімала г умані ст ичний характ ер,в ї їцент рібула людина,ї їфі зичне й духовне жит тя.Шедеври,ст вореніант ичними письменниками,
скульпт орами ідрамат ург ами,ст али в подальшомусприймат исяяккласичні ,якнеперевершенііг іднінаслі дуваннязразки.Давньог рецькаі
латинськамовиєбазоюсучасноїнауковоїт ермі нолог ії
.
Становищеві льнихлюдейвант ичнихдержавахпринциповові дрізнялосяві ді ншихдавні хсуспільст в.Виникаєдемократ і
я, громадяникорист уют ься
політичнимиправами,берут ьучаст ьвуправлі ннідержавою.Хочнеможназабуват иіпрот е,щоант ичнесуспі льст вобулорабовласницьким.Раби
віді
гравалиі ст от нурольвекономі цідавньог рецькихдержав, робилисві йвнесоквї хрозкві т,напевномует апіримськоїі сторіїнавітьст алиосновною
проду кт ивноюсилою.
Безсмерт ним пам' ят ником ант ичноїкульт уриєвит вориГомера" І
ліада"і" Одесея" .Профі лософськіпог лядиГомераможна
сказат и, щові нці лкомперебуваввмі фолог і
ї.Йомуналежит ьвиречення:" Мивсі-водайземля" .Ві ннезадававсяфі лософськимпит анням
пропоходженнясві т у.

Екзаменаці йнийбі лет№ 5

1.)Заповні тьт аблицю« Екзист енціалі зм» .
 XXст .
 релі гійно- мі стичнийекзист енці алі зм( С.К' єркег ор) ;
релігі
йнийекзист енціалізм( К.Ясперс, М.Бердяєв) ;
атеї
стичнийекзист енці
алі зм( Ж.-П.Сарт р,А.Камю) ,
екзистенці альнаабофундамент альнаонт олог і
яМ.Хайдег г ера.
 Двівеликі" хвилі "екзист енці алі зму,водні йзякихві домурольві дігралині мці(Март інХайдег гер,КарлЯсперс) ,авдруг і
й—
французи( Жан- ПольСарт р, АльбертКамю, Габрі ельМарсель)
 Вэкзист енциализмерассмат ривает сяиндивидуальнаячеловеческаяжизнь, идеяабсолют нойуникальност ичеловеческогобыт ия,
проблемачеловекаиег омест авмире,проблемы духовнойвыдержкичеловека,попавшег овпот оксобыт ийипот ерявшего
конт роль.Приверженцыэкзист енциализмасчит ают ,чтокат астрофическиесобыт ияновейшейист орииобнажилинеуст ойчивость,
слабост ь,конечност ьлюбог очеловеческог осущест вования.Самым г лубоким знанием оприродечеловекаэкзист енциализм
признаётосознанност ьим собст веннойсмерт ност иинесовершенст ва.Вцент ревниманияпредст авит елейэкзист енциализма
были вопросы вины и от вет ственност и,решения и выбора,от ношения человека к смерт иит .д.Основными проблемами
экзист енциализма ст али:человек как уникальное сущест во,философия быт ия,г уманизм,ист ория западноевропейской
цивилизации,проблемасвободы иот вет ст венност и,смерт икаксамойсокровеннойсущност ичеловеческог осущест вования,
проблемавременикакхаракт ерист икичеловеческог обыт ия.
2.)Знайді тьзайве:Кант ,Фіхте,Лені н, Декарт ,Шеллі нг, Гегель, Маркс, Фейєрбах.Ві дповідьпоясні т
ь.
Зайве-РенеДекарт .
Ответ.Средиданныхфилософовлишнимявляет сяРенеДекарт ,т.
к.онявляет сяприверженцемрационализма, аост альныепредст авит
ели
немецкойклассическойфилософии
3.)Вкажі тьпричинит арозкрийт есут ніст ьт азначенняант рополог ічног оповорот ууфі лософі ї
.
"ант рополог і
чнийповорот "– цепі зні йпері одт ворчост іфі лософарезульт атом яког омаласт ат
ифундамент альнафі лософська
дисциплінапролюдину.Разом зт им,цебулаві дпові днаспробарозвинут иновуформулюдськоїсамосві домост ійсамоспог лядання.
Основнепит ання,якеШелерпокладаввосновусвої хздобут ківусферіфі лософі ї–це:" Щоявляєсобою людинаіякеї їстановищевбут ті
?"
Завданнямфі лософськоїант рополог і
їпост аєнепродукуванняновоїт еоріїлюдини, апершезавсепраг нення" …т очновказат иякзосновної
структурилюдськог обут яформу ют ьсявсіспецифі чнімонополі ї
,чиненняіді їлюдини:мова,сумлі ння,інструмент и,зброя,ідеї,праваі
безправ'я,держава,мі ф,релі гі
я,і ст оричні ст ьісуспі льні сть".Себт о,недост атньовказат и наособливеположеннялюдини взаг альні
й
структурісущог о.Длязді йсненняповног орозг лядулюдськог оіснування, потрібнот акожпояснит ицест ановище, розкритизв'язоклюдини
зсамимбут тям
Сут ніст ь:будьякакат егорі явважаєт ьсяобмеженою инезавершеною якщонемі ститьсвідомостіякі ст инногокомпонент убуття.
Прагнуливиявит иоснові ісферивласнелюдськог обут тя,людськоїі ндивідуальност і
,суб’єктивно-творчихможливост ейлюдини;виходячиз
людиниічерезлюдинупояснит иї ївласнуприродут азмі стізначеннянавколишньог освіту;описат итипізованумодельі ндивідуальності
людини
бытия.
4.)
Сформулюйт езаконзапереченнязаперечення, наведі ть

4
 Законот рицанияот рицанияот ражаетобъект ивну ю закономерную связь,наследст венност ьмеждут ем,чт оот рицает сяит ем,чт о
отрицает :« Развит иеидётчерезпост оянноеот рицаниепрот ивоположност ей другдруг ом,ихвзаимопревращение,вследст виечег ов
пост упат ельном движениипроисходитвозвратназад,вновом повт оряют сячерт ы ст арог о» .Эт отпроцесспроисходитобъект ивнокак
диалект ическоеот рицаниеэлемент овст арогоиут верждениеэлемент овновог о,т.е.ивновомест ьст арое,новпреобразованнойформе, в
«снят ом»виде.Первымэт отт ерминвфилософиюввёлГег ель.
Ярким примером т аког оот рицания,т акойсвязимеждуст арым иновым ест ьвсяист орияобщест венног оразвит ия.Развит ие
общест ва–подт верждениенаследст венност и, пост упат ельност имеждут ем, чтобыло, ит ем, чтоест ьичт обудет .
В природеможетбыт ьосновнойбиог енет ическийзаконвсег оживог о.Эт отзаконформулирует сят ак:онт огенезповт оряет
филог енез( развит иерода) .Живойорг анизм,приобрет аяновыесвойст вачертподвлиянием внешнейсреды,передаётихпонаследст ву
своим пот омкам,кот орыенеявляют сякопиейпредков,ноинеявляют сячем- тосовсем от личным отних ,ониповт оряютихнавысшей
ступениразвит ия, приобрет аяновыечерт ы,передаваяихвг енотипсвоег орода.Еслибыт о, чт обылоичт опройдено, совсемт ерялосьине
сохранялосьвт ом, чтоест ьсег одня, т олюбоеразвит иебылобыневозможным.
Длядемонст рацииот рицанияот рицанияЭнг ельсприводитпрост ойпримерсячменнымзерном.Ег оможноразмолот ь, разварит ь,
ит .п.И эт о,безусловно,ест ьот рицанием,нонеразвит ием.Однакоког дадляэт ог озернабудутсозданы необходимыеусловияионо
попадётнаблаг оприят нуюпочву, топодвлияниемт еплаивлаг иснимпроизойдутсвоеобразныеизменения, изернокакт аковоепрекрат ит
своёсущест вованиеиподдаст сясамоот рицанию:наег омест овозникаетраст ение,от рицающеезерно.Далеераст ениеразвивает ся,
цвет ёт,опыляет сяи,наконец,опят ьпоявляют сяячменныезёрна.Какт олькоонисозреют ,ст ебельот мираети,всвою очередь,подлежит
новомуот рицанию, кот ороеявляет сяужевт орымот рицанием.Эт опроизошловрезульт атеот рицанияот рицания.
5.)Прокомент уйт еуконт екст іхрист иянст ванаданулог іюІсусаХрист а:
Ядумаю,щоцимисловамиІ сусхот івдонест инам величлюдиниії їсилувні йсамі й.Аджеякщопрочит атиуважно,т оможна
побачит и, щоуйог ословахзвучит ьнет і
лькизверт анняайконст ат уванняфакт у.Ісправді , йог оуст амидоведенаі стина.Тимбі льшесамві н
живжит т ямпропові дника, тобт овласног оприт улкунемав.Пропові дуючилюбовдоБог ат адопомаг аючилюдям, лікуючиї хві дхвороб, І
сус
ходивселаминераззалишаючисьзночі влею упрост ихлюдей.т омуст верджує,: ”Просі тьідадут ьвам;шукайт еізнайдет е;ст укайт еівам
відчинят ь...
”.
Йог омі сі
я-донест илюдямві рувБог а, вінг оворивлюдямпрої хнєг ріхопаді ння, необхі дні ст ьпокаяннят аповерненнядоБог а,про
те,щоБог-целюбов.Друг ачаст инайог оцит ат иг оворит ьсамазасебе, щонет і
лькиІ сусут айог о12помі чникамданодопомог атиі ншим, а
йзвичайнимлюдямізвичайнимиречами.Тобт олюдинаможедопомог т
иі ншійлюдині ,якісамІ сус, БожийСин.Робит идобро, допомог ат и
людямілюдибудут ьдопомаг атинамбодоброповиннобут иівоноєвкожномузнас, такякілюбовдоБог а,
якізакликавІ сус.
Господьдалмолит вуобщуюдлявсех ,совмест иввнейвсенуждынаши, духовныеит елесные, внут ренниеивнешние, вечныеивременные.
Нот аккакводноймолит венельзясовмест итьвсег о, очемприходит сямолит ьсяБог увжизни, то, послемолит выобщей, даноправилона
случайчаст ныхочем- либопрошений:" просит е, иданобудетвам;ищет е,инайдет е;ст учит еиот ворятвам" .ВцерквиБожиейт акиделает ся:
христ ианевсеобщемолят сяобобщихнуждах,нокаждыйчаст ноизлаг аетпередГосподом своинужды ипот ребност и.Общемолимсяв
храмахпоуст ановленнымчинопоследованиям, кот орыевсеничт оиное, какразъясненнаяивразныхвидахизложеннаямолит ваГосподня,
ачаст но,дома,всякийкакумеетпроситГосподаосвоем.Ивхрамеможномолит ьсяосвоем,идомаможномолит ьсяосвоем,идома
можномолит ьсяобщею молит вою.Ободномт ольконадозабот ит ься, чтобы, когдаст оимнамолит ве, домалииливцеркви, унаснадуше
быладейст вит ельнаямолит ва, дейст вит ельноеобращениеивосхождениеумаисердцанашег окБог у.Каккт осумеетпуст ьделаетэт о.Не
стойкакст атуяинебормочимолит в,какзаведеннаямашинка,иг рающаяпесни.Скольконист ойт акискольконибормочи,нетут ебя
молит вы,ког даумблуждаетисердцеполносует ныхчу вств.Уж еслист оишьнамолит ве,приладилсякней,чт ост оитт ебеиумисердце
привлечьсюдаже?Ивлекиих, хот ябыониупорст воват ьст али.Тог дасост авитсямолит ванаст оящаяипривлечетмилост ьБожиюиБожие
обет ованиемолит ве:просит еидаст ся, исполнит ся.Недает сячаст оот того, чтопрошениянет ,ат олькопросит ельноеположение.

Екзаменаційнийбілет№ 6
1.
)Вкажі тьпредставниківматеріалі
стичноготаідеалі
стичногонапрямкуві ст
оріїфі
лософі
ївідантичнихчасі
вдосьог
одення.
Мат ериалисты:Фалес,Анаксимандр,Анаксимен,Гераклит ,Демокрит,Эпикур,Ф.Бэкон,Т.Гоббс,Д.Локк,Ж.Ламетри,Д.Дидро,А.Сен-
Симон, КарлМаркс, Ф.Энгельс,ЛюдвигФейербах.
Идеалист ы:Пифаг ор,Парменид,Сократ ,Плат
он,Арист отель,Плотин,Г.Лейбниц,Б.Паскаль,Д.Юм,Д.Беркли,И.Фихте,Ф.Шеллинг,Г.
Гегель,В.Дильтей,Э.Гуссерль.
2.
)Якіриси, поняттятапрізвищаналежат ьМодерну, аякіПостмодерну:
Модерн Пост
модерн

а)і
деясуспільногопрогресу; б)світ-цегіперт
екст;
в)Г-
В.Ф.Гег ель; д)М.Фуко;
г)"
всерозумне-ді йсне,авседі
йсне-розумне"
; ж)людина-машинабажань;
є)людина–природнийавт омат; з)логоцентризм;
к)Р.Декарт; і
)екофемі ні
зм;
м)підвалиноюусьог осущогоєЄдине; л)Плат он;
с)Абсолют. н)Ж.Дельоз;
о)підвалиноюусьог осущог
оєМножинне;
п)невизначеність;
р)фрагмент .

3.)Пояснітьпринципг ерменевт ичног

окола.Наведі тьприкладиді їцьогопринципу.
Проблема г ерменевт ического круг
а,сформулированная и,в принципе,решённая около двухсотлетт ому назад немецким
филолог ом ит еологом Фридрихом Шлейермахером,можетбыт ьсформулированаследующим образом:нельзяпонят ьлюбойфраг мент
текста,непонимаят екствцелом,нонельзяпонят ьт екствцелом,непонимаякаждог оегофраг мента.Шлейермахерсчит ал,чтопроцесс
пониманияпринципиальнонеможетбыт ьзавершён, имысльбесконечнодвижет сяпорасширяющемусякруг у.Повт
орноевозвращениеот
целогокчаст ииотчаст ейкцеломуменяетиуг лубляетпониманиесмыслачаст и,подчиняяцелоепостоянномуразвит ию.
Можнопровест ианалог ию г
ерменевт ическойт еорииснаучнымимет одамиисследования,т акимикаканализисинт ез,которые
дополняютдругдруг а, приэт омкаждыйизнихосущест вляет сяспомощьюипосредст вомдругого.
4.)Перелічітьфакт ори, завдякиякимформуєт ьсясві доміст ьлюдини.Якізнихєнайбі льшважливими, чому?
Факт ори,щосприяют ьвиникненнюсві домост і
:
● розум, ці
леспрямована т рудова ді яльність,соціальне життя,мова.Визначальним факт ором виникнення свідомост іє
соціальність.Самезавдякисоці альностілюдиназакрі плювала, удосконалювалаіт ранслювалаупоколі нняхнавичкит рудовоїтарозумової
діяльності,аджемі ж побудовою зовні шньоїпракт ичноїді яльност іівнутрішньою розумовою діяльніст
ю людиниєпевнаві дпові
дність.
Соціальністьєсубст анці єю сві
домост і
.Вонаст ворюєт усист емуоб’ єкт
ивнихвідносин,десвідомістьвиявляєсебе,пі дносячисьдорі вня

5
самосві домост і
, реалізуючисьупредмет ахмат ері альноїкульт ури.
5.)Наведіт ьприкладилог ічнихдоказі вбут тяБог ат анадайт еї мвласнуоці нку.
Арг умент ызаипрот ивсущест вованияБог абылипредложеныфилософами,т еологамииучёными.Вфилософскойт ерминолог ии
этивопросы рассмат ривают сяврамкахэпист емолог ии( т еориипознания)ионт ологии( природы быт ия).Эт ирациональныедоводы,в
целом,прот ивопост авляют сярелиг иозномуиррационализму,сог ласнокот орому,познаниеБог аявляет сянеподдающимсялог ическому
анализуТаинст вом.
Общепринят оедоказат ельст восущест вованияБог анесформулировано,т аккакнетобщепринят ог оопределенияБог а.Пот ойже
причине нет и не может быт ь общепринят ого доказат ельст ва несущест вования Бог а,но вполне мог ут быт ь доказательст ва
несущест вованияот дельныхбог овсконкрет нымипроверяемымисвойст вами.
Космолог ический арг умент в пользу сущест вования Бог а:«Всё должно имет ь причину.Первопричина всег о есть Бог ».В
первоначальном видеоновосходитещёкАрист от елю.Точнеебылобы г оворит ьнеободном космолог ическом доказат ельстве,ао
нескольких.Наиболееизвест ныкосмолог ическиедоказат ельст ва, принадлежащиеФомеАквинскому .
Телеолог ическийарг умент .СократиПлат онву ст ройст вемиравиделидоказат ельствосуществованиявысшег оразума.Сущност ь
этогоарг умент аможноизложит ьтак:“ Укаждойвещиест ьсвойсоздат ель,укаждог одомаест ьсвойархит ектор, укаждойкниг иест ьсвой
автор,укаждог очеловекаест ьсвоиродит ели:от ецимат ь.Пожалуйст а,покажит емнет акую вещь,кот ораясамасобойобразовалась?
Пожалуйст а,покажит емнет акойдом, которыйсамсобойпост роилсябезархит ектораибезст роителей?Пожалуйст а,покажитемнет акую
книгу,кот ораясамасобойнаписалась? ”
Психолог ическийарг умент .Основнаямысльэт ог оарг умент абылавысказанаещёблаженным Авг устином иразвит аДекарт ом.
Сущест вованиеБог аРенеДекартвыводитт ак:“ Если ясомневаюсь,значит ,янесовершенен.Нот огдаот кудаберёт сямысльот ом,чт оя
несовершенен?Очевидно,чт оавт оридеи,присут ст вующийвомне,неясам,несовершенныйиконечный,иникакоесущест во,т акже
ограниченное.Тог даэт амысльдолжнапроисходит ьотдруг ог оболеесовершенног оибесконечног осущест ва-Бог а.Этаидеявложена
Богом” .
Ист орическийарг умент :«Неизвест нониодног онародабезрелиг ии».Всеизвест ныенамнароды( илипочт ивсе)имеютрелиг июи,
какг оворятЦицерониАрист отель, нетнародабезверывБог а.
Арг ументотобрат ног о:«Еслиест ьзло, должнобыт ьдобро» .
Намойвзг ляд,всеэт иарг умент ылог ическиобоснованыиимеютправонасущест вование,однаковопрососущест вованииБог а
продолжаетост ават ьсяпредмет оможивлённыхфилософскихспоровиобщест венныхдискуссий.
Білет№ 7
1.) 1.)Ант рополог і
чнийповоротуфі лософі їзді йснили:
Б.)Софіст иіСократ
2.)«Коперні канськийпереворот »вг носеолог іїзді йснив:
Б.)І.
Кант
3.)Внаслідокнауковоїреволюці їXVI Iст.напершийпланвийшли:
Б.)природознавчінауки
2.)Знайдіт ьзайве:фі лософі яжит тя, психоаналі з, екзист енці алі зм, марксизм, персоналі зм.Відповідьпоясніть.
Зайве-марксизм,оскі лькиусіі нші-фі лософськіт ечії
,щовиниклиуХХст .,тобтоналежат ьдонекласичноїфі лософії
,амарксизм -до
класичної .

3.)Онт олог ічнийдоказбут т

яБог аАнсельмаКент ербері йськог о
АнсельмКент ерберійський( IXст .
)-бат ькосхоласт ики-використ овуючипост улатилог іки,доводивнеобхі дністьвт іленняБог ав
людині .Змі стйог о-Богєдинийут рьохособах:От ець, СиніДухСвят ий.Розвинувонт олог і
чнедоведеннябут тяБог аізсамог опонят тяБог а.
Доказ:“ То,большечег онельзясебепредст авит ь,неможетбыт ьт ольковуме.Ибоеслионоужеест ьпокрайнеймерет ольков
уме,можнопредст авит ьсебе,чт ооноест ьивдейст вительност и.Нечт о,большечег онельзясебепредст авит ь,сущест вуетивуме,ив
дейст вит ельност и.Значит ,нечт о,большечег онельзясебепредст авит ь,сущест вуетт акподлинно,чт онельзяипредст авит ьсебеег о
несущест вующим.Аэт оТыиест ь,ГосподиБоженаш.Значит , Тыт акподлинносущест вуешь, ГосподиБожемой, чт онельзяипредст авить
себе, будт оТебянет ”.Тоест ь:”Богведьест ьто,большечег онельзясебепредст авит ь”.
Чернець Гауні лон з Мармут ьє,сучасник Ансельма Кент ербері йськог о,побудував у книзі« На захист божеві льног о» своє
спрост ування:
1.Припуст имо, щоякийсьост ріввморі ,повнийбаг ат ствізадоволень, прекрасні ше,ніжвсіі нші ост рови.
2.Якщові ні снуєвреальност і
,тові нщепрекрасні ший, ні
жвуяві .
3.Якщоцьог оост рованеі снує, т оможнауявит ищепрекрасні шийост рів.
4.От же, ост рівнеі снує.
Таким чином,Гауні лон,слі дуючилог іціАнсельма,виві взуявленняпроі снуванняост роваабсурднеположенняпроі снування
цьог оост ровавреальност і
.Ансельм прокомент уваввисновкиГауні лонавнаст упномудусі :ост рі
вможебут илишепрекрасні шезаі нші
ост рови, аленеабсолют нопрекрасним;власт ивост іабсолют уприт аманні лишеБог ові .
4.)Софі ст ивважали, щорозумнездат нийпі знатиі стину, алесамевонизробилираці ональнезнаннят оваром.Поясні т ьцейпарадокс.
Сократзг рупою софі стів( плат нихучит елів фі лософі ї
,красномовст ват аі ншихзнань,необхі днихдляполі тичноїді яльност і)
поверт аєнапрямфі лософськог одослі дженняві дприродиікосмосудолюдини,ї їст ановищаусуспі льстві ,ві дношеннядоБог а.Головною
цінніст ю Сократпрог олошувавзнання, асвої мг оловнимзавданням–навчит илюдинуправильножит и.Дот огожмислит ельзазначав, що
ост аточноїві дпові дінат еабоі ншепит анняот римат инеможливовнаслі доксуперечливост ііневичерпност ісамог озмі ступі знання.Мі сі
я
софі ст і
вполяг алаут ому,щобпові домит ирезульт атинаукимасам,ацепот ребуєві дпові днихнавичок,т обт оякщодлявченог оважливі
зосереджені стьнасвоємупредмет і,вит римка,спост ережливі сть,т одляпопуляризат ораважливі шекрасномовст во,вмі нняарг умент увати
свою т очкузору,ат акже продемонст руват исві йрозумт аполемі чнізді бност і.Софі ст ирозвивалимайст ерні стьарг умент ації
,т омущодля
виконанняроліпопуляризат орапот рі
бнізнанняпроприроду, пролюдину .Тобт очимбі льшет иможешзнат и, тимбі льшет имаєшарг умент і
в
длябудьяког одоказуусуперечці ,тимбі льшет иві дкриваєшсві йкруг озі
р, таречідляосмислення.
5.)ЯкірисиХрист иянст васприялирозвит куновоєвропейськоїнауки?
Раці ональні ст ькласичноїнауки, якамаєвсвої йосновімат емат ичнеприродознавст во,сприймаєт ьсяякпрот иваг асередньові ччю
вці ломуіхрист иянст вузокрема.Алебезньог обулабнеможливановоєвропейськанаука.« Раціональнийі рраціоналі зм»христ иянст ва
посприявст ановленню новоєвропейськоїнауки.Самевлоніхрист иянськоїдумкипост алиі деїпрямолі нійност ічасу,азацим іруху,як
таког о,щост алоосновою новоїфі зики,аві дтакіновог обаченнясві тузаг алом.Христ иянст вопривнеслоі дею акт уальноїнескі нченост ів
суспі льнусві домі ст ь, апот і
мвонаот рималасвоєналежнемі сцевнауковихпобудовах.Окрі мпозит ивнихмомент івхрист иянськог овпливу ,
булиінег ативні.Цімомент идужеі стот ні,оскі
лькивонивизначилит ойнег ативнийбі кновоєвропейськоїнауки,щосьог одніст авголовною
мішенню крит икинауки.Маєт ьсянаувазіуст ановка,щолюдина-царприродиімаєповнеправовикорист овуват иї їнавласнийрозсуд,а
наука— т ойзасі б, якийвцьомуї ймаєдопомог ти.Іцянаукаєповні ст ю відст ороненою ві дсуб'єктивност і
, воналишехолодноконст атуєт е,
щоєіт е,щові дбуваєт ься.Релі г
іят анаука–дваспособипоясненняодні єїреальност і, асаме-виникненнят асут ност ісвіту, людини.Релі гі
я
опираєт ьсянаві ру,уні йдопускают ьсячудеса,факт ичнопорушеннязаконі вприроди,анаукаопираєт ьсянат очніфакт ит адокази.

6
Наприклад, релігі
йневченняпронародженняХрист авідДівиМарі їнесумі снезелементарнимибі ологічнимидоказами.
Джерелом конфлі кту між релігі
єю т а наукою є рі зниця в пог лядах,переконаннях ,однак г остріст
ь суперечки зумовлена т им,що
переконаннязв’ язанізцерквою т аморальним кодексом.Напрот язівіківнаукат арелі г
іянеслипрямопрот илежніцінності,що ст авало
причиноюпрот ист ояньдуховенст ватасві тськихвершин.
Білет№ 8
1.
)Назвітьавт оріввідомихафоризмі в:
а)«Світловивмене, танеспі ймав»Сковорода
б)«Плат онменідруг ,алеістинадорожче»Арист отель
в)«Смерт інеіснує:колиєми, їїнемає,аколиєвона, немаєнас» .Эпикур
2.
)Доякихт ечійтанапрямі всві т
овоїфі лософіїналежатьнаст упніконцепці ї
,термі
нит аі
мена:
а)Парменид" буттяєінеможенебут и;небут тянемаєінеможебу ти";б)
"і долитеатру"
;в)"ві
дчуження" ;г)С.К'єркєгор;
д)"волядовлади" ;є)
Дж. Локк; ж) Абеляр; з) Гераклі т Єфейский" день т а ні ч – одне й т есаме" ; і) номі налі
зм/раціоналізм; к)
емпіризм/ раці
оналі зм;
л)Апофат ическоебог ословие(богнепостижим) апофат изм/кат
афат изм;
м)Сарт р"
існуванняпередуєсу тності
";н)т еза–-
антитеза – синт ез;о)Гег ель діалект ика "раба та володаря";п) "
людина – це хвороба" ;р)ет ика обов'язку;с)сві т -це моя уява;
т)
Кент ерберийскийві рю, щоброзу міти.
Ант
ичні
сть Філософі
я Філософі
я Новог
о Ні
мецька класична Некласична
Середньові
ччя часу фі
лософі
я філософі
я

А,
з, Ж,
І,т
,л Б,
Є,к В,
н,р,
о, Г,
п,м,
с,д
3.)ЯкірисиХрист иянст васприялирозвит куновоєвропейськоїнауки?
Раці ональні стькласичноїнауки, якамаєвсвої йосновімат емат ичнеприродознавст во,сприймаєт ьсяякпрот иваг асередньові ччю
вці ломуіхрист иянст вузокрема.Алебезньог обулабнеможливановоєвропейськанаука.« Раціональнийі рраціоналізм»христ иянст ва
посприявст ановленню новоєвропейськоїнауки.Самевлоніхрист иянськоїдумкипост алиі деїпрямолі нійност ічасу,азацим іруху,як
такого,щост алоосновою новоїфі зики,аві дт акіновог обаченнясві тузаг алом.Христ иянст вопривнеслоі дею акт уальноїнескі нченост ів
суспільнусві домі сть, апот і
мвонаот рималасвоєналежнемі сцевнауковихпобудовах.Окрі мпозит ивнихмомент і
вхрист иянськог овпливу ,
булиінег ат ивні .Цімомент идужеі стот ні,оскі лькивонивизначилит ойнег ативнийбі кновоєвропейськоїнауки,щосьог одніст авг оловною
мішенню крит икинауки.Маєт ьсянаувазіуст ановка,щолюдина-царприродиімаєповнеправовикорист овуват иїїнавласнийрозсуд,а
наука— т ойзасі б,якийвцьомуї ймаєдопомог ти.Іцянаукаєповні стю ві дст ороненою ві дсуб'єктивност і
, воналишехолодноконст ат уєт е,
щоєіт е,щові дбуваєт ься.
4.)Доведіть, щомоваєзасобомнет і
лькивираження, алейформуваннядумки.
Мова— ценет ількизасі бспі лкування,ат акож засібформуваннядумки.Длят ого,щобт очні шевизначит ирольмовивпроцесі
мислення,необхі дно насамперед ут очнит и понят тя мовленнєвог о мислення у йог о ві дношеннідо сві домост і
.Ді яльніст ь свідомост і
виражаєт ьсявпроцесахмислення.Сві домі ст ьскладаєт ьсязт акихосновнихаспект і
в:1)пі знання( пізнавальнийаспект );2)розподі лу
(розподільчийаспект );3)обмі ну( аспектвзаємног ообмі ну);4)корист ування( аспектпракт ичног окорист ування) .
Процеспородженнямовленнят існопереплі таєтьсязпроцесом породженнядумки,ут ворюючиєдинийреченнєвомисленнєвий
процес, якийзді йснюєт ьсязадопомог ою механі змівмовленнєвог омислення.Необхі дною передумовою процесі вмисленнєвоїді яльност іє
мислення, рі знобі чнаді яльні стьсві домост і,задопомог оюмовиймехані змі вмовлення.
5.)Учому, навашпог ляд, поляг ают ьпрот ирі ччямі жсучасноюнаукоют арелі гією, анавколочог овониможут ьоб'єднатись?
Релі г і
ят анаука–дваспособипоясненняодні єїреальност і
,асамевиникненнят асут ност ісвіту,людини.Релі гіяопираєт ьсяна
віру,унійдопускают ьсячудеса,факт ичнопорушеннязаконі вприроди,анаукаопираєт ьсянат очніфакт ит адокази.Наприклад,релі г і
йне
вченняпронародженняХрист аві дДі виМарі їнесумі снезелемент арнимибі ологічнимидоказами.
Джереломконфлі кт умі ж релі гією т анаукою є рі зницявпог лядах,переконаннях ,однакг остріст ьсуперечкизу мовленат им,що
переконаннязв’ язанізцерквою т аморальним кодексом.Напрот язіві ківнаукат арелі гіянеслипрямопрот илежніці нност і,що ст авало
причиною прот истояньдуховенст ват асві тськихвершин.Наприклад,ві дкрит тяМиколиКоперника.Вважалося,щозт ихпі р,як коперник
кинуввикликцеркві ,поянившиприроду, аст рономі япочалазавойовуват ивсебі льшет абі льшепозиці й,спрост овуючиБог азмат еріальног о
світу.
Внашчасбаг ат овченихст верджуют ь, щоні якогоконфлі ктумі жнаукоют арелігієюнемає, наст алапорапримирення.т айсправдівсе
більшеібі льшечасунаукаприді ляєсвою уваг унавивченнят ого,вщові рит ьрелігі
я,ві снуваннядуші ,ві снуванняБог а,тобт онаука
намаг аєтьсяпояснит иі снуваннябі льш практ ично.Спі льною мовою наукит арелі гі
ївважаєт ьсямат емат ика.Зовсі мнещодавно72- рі чний
польськийсвященникімат емат икМ. Гелерот римавуНью- Йоркунайкрупні шунауковупремі ю,запрацю,якапояснює,надаєдоказищодо
і
снуванняБог а.Вінвиві вскладнумат емат ичнуформулузадопомог оюякоїпояснюєт ьсянаві тьвипадкові ст ь.
Я вважаю,щопрот иріччяполяг ают ьубажанніякнауки,т акірелі гіїспрост уватиоднаодну.А рі шенням булобспробуват и
доводит ит е, ущо“ вірять”науковцііт е,щопропові дуютьсвященники.Дужебаг атовідкрит тіввобласт інауковог опізнанняпі дтверджуют ь,
абонавпакиспрост овуют ьрелі гійніпог ляди,алейнавпаки.Те,щоможепояснит иреліг і
я-науканевзмозі .Отож,намою думку,релі гі
яі
наукаповиннірозвиват исясаміпособі , ненамаг аючисьзаважат ирозвит куоднаодної .

Екзаменаці йнийбі лет№ 9

1.)а)Вст анові тьпослі довні стьісторичнихт ипі
всві тогляду:фі
лософський, науковий,релігі
йний,міфологічний.
Відповідь:мі фологія,релі гія,фі
лософський, науковий.
б)Виді литьпризнак, необхі днийдляфі лософськог освітог
ляду:конкретність;абстрактні
сть;наявні
сть;експериментальні
сть;сист
емність.
Абст рактніст ь-пізнанняг оловног о,впроцесівиключеннядет алей.всвою черг усвіт
огляд-ценет ількипростеузагальненеуявленняпро
світ,цеформасуспі льноїсамосві домост ілюдини,вузловимикат егорі
ямиякоївист упают ьпоняття“світ”та“людина”.Томуявважаю,що
самевабст рактніст ьєнеобхі дним признаком,дляфі лософськогосвітогляду,томущозавдякипі знанню головногомизможемопі знат
и
такожсві т
.
2.)Спiввi
днеcі тьназвифі лософськихконцепці йзї хнімиавторамиабоприбі чниками:
1-г еографічнийдет ерміні зм 1-Ш.Монт еск’ є
2-економі чнийдет ермі нізм2-К.Маркс
3-т ехнолог ічнийдет ерміні зм 3-О.Тоффлер
4-і ндетермі нізм 4-Епікур
3.)Учомуполяг аєсут ністьт азначенняконцепці їприроднихправлюдини?
Природніправалюдини–правалюдини, наданіїйві днародженняприродою.
Основніприродніправа:
1. Правонажиття.
2. Правоназадоволенняприроднихпотребвїжі,
пові
трі
,воді
,мі
сціпереживання.
3. Правоназахистособистості
,нанедот
оркані
сть.
4. Правонавибір.

7
Значенняконцепці
їприроднихправлюдини:
1. визначенняголовногодляі
снуваннялюдиниякособист
ост
і.
2. захистлюдини.
3. забезпеченняї
їжиттєвонеобхі
дним.
4.)Чиможливаг армоні яміжвіроют арозумом?Поясні тьвислі вБлаженног оАвг устина:«Вірую,щоброзумі ти».
Гармо- ніямі ж ві рою т арозумомможлива,аджеві раприхо- дит ьзрозумі нням,арозумі т
илюдинапочинаєколипочинаєві рит и.Авг устин
Блаженнийсвої м висловом хот івпоказат и,щобезві ринемаєрозумі ння.Аджещоброзумі тиБог а,т
ребавньог овірити.ФомаАквинский
вважає, що ві ра не повинна суперечит и розумові ,
тому що здебі льшого принциповіположення ві ровчення можут ь бути раці онально
обґ рунтовані .Наприклад,розумздат нийдовест идог мат ипроі снуванняБог а,прост вореннясвіту,пробезсмерт ядушіт ощо.Тобт орозумі
віраспрямованінапі знанняодні єїіт ієїжі сти-ни—Бог а, алезді йснюют ьцері знимишляхами:ро- зумспираєт ьсянанаукуіфі лософі ю,віра
— нат еоло-гію.Разом зт им розу м іві ра-принциповорі знішляхидоі стини.Основою дляприйнят тяіст инрозумуслу- жит ьїхвнут рі
шня
переконливі ст ь,доказовіст ьусі
хви- хіднихположень.Основоюдляприйнят тяіст инвіриєавт оритетБог а.
5.)Якісвітог лядніконцепт исприялист ановленнюновоєвропейськоїнауки?Ві дпові дьобґ рунтуйт
е.
Ст ановленняновоєвропейськоїнауки,якз’ ясувалося,пов’ язанезакт уалізаці єю світоглядногот амет одологічног
опот енціалупонят тя
свободи,зг ідно з яким упорядковуют ься нами закони,наприклад механі ки,яка вивчає закономі рност іприродног о руху “ вільних
мат еріальнихсист ем” .Раціональністькласичноїнауки,якамаєвсвої йосновімат емат ичнеприродознавст во,сприймаєт ьсяякпрот ивага
середньові ччювці ломуіхрист иянст вузокрема.Алебезньог обулабнеможливановоєвропейськанаука.
«Раці ональнийі рраці оналізм»христ иянст вапосприявст ановленню новоєвропейськоїнауки.Самевлоніхрист иянськоїдумкипост алиідеї
прямолі нійност ічасу,азацим іруху,якт акого,щост алоосновою новоїфі зики,аві дтакіновог обаченнясві тузагалом.Христ иянст во
привнеслоі деюакт уальноїнескінченост івсуспі льнусві домі сть,апот і
мвонаот рималасвоєналежнемі сцевнауковихпобудовах.

Раці ональні стькласичноїнауки, якамаєвсвої йосновімат ематичнеприродознавст во,сприймаєт ьсяякпрот ивагасередньові ччю
вці ломуіхрист иянст вузокрема.Алебезньог обулабнеможливановоєвропейськанаука.« Раціональнийі рраціоналі зм»христ иянства
посприявст ановленню новоєвропейськоїнауки.Самевлоніхрист иянськоїдумкипост алиідеїпрямолі нійност ічасу,азацим іруху,як
таког о,щост алоосновоюновоїфі зики, авідтакіновог обаченнясві тузагалом.
Екзаменаці йнийбі лет№ 10
1.) 1)О.Тоффлерзапропонуваві дею:
а)соці альноїреволюці ї
;
б)науковоїреволюці ї;
в)технолог ічної революці ї;
г)культ урноїреволюці ї
;
д)реалі ст ичноїреволюці ї
.
2)Фі лософі яекономі киА.Смі тає:а)ліберальною;
2.)
Знайді тькат егорі ї
,відповіднідорозді лівфілософськог ознання:
онтолог і
я-бут т я, гносеолог і
я-іст
ина, ест
ет ика-краса, етика- моральні сть
3.)
Чимві дрі зняют ьсямат еріалі
стичнет аі деалістичнерозумі ннясві ту?
Мат ері алі зм первинною визнаємат ерію,природу,асві доміст ь,мислення-вт оринним,похі дним ві д мат ерії.Що от очуєнас
мат еріальнийсві ті снуєвічно,завжди,вважают ьмат еріалісти.Йог оніхт онест ворив.Вініснуєнезалежнові дволіісві домост ілюдей.
Свідомі стьже, носі ємякоїнаЗемлієлюдина, єпродукт ,результ атрозвит куіфункціонуваннямат ерії
,природи.
Ідеалі змжевпрот илежністьмат еріалізмупервиннимвважаєщосьнемат ері
альне,асаме-сві доміст ь,дух,ідею.Дух,сві домість,
згі
дноі деалі ст ам, існуєранішеприродиінезалежнові днеї .Мат ерію, природувонирозг лядают ьякрезульт атт ворчоїді яльностісвідомост і
,
духу.Дух овне, наї хду мку,породжує, визначаєі снуваннямат еріальног о,
природи.
От же, можнасказат и,щоцідвапонят т япрот илежнізазначеннямодинодному, аленедивлячисьнаце, античніфі лософизі йшлись
надумціпрот е,щовсет акимат еріалі
змєпервинним,боі снуєвічно,незалежнові дволіісві домост ілюдей.Аі деалістичнийєвт оричним,
аджесві домі ст ьідухвиникаєпі зніше, ніжякасьмат еріальнарі чієрезульт ат
омлюдськоїдумки, ідеї
.
4.)
Назві тьг оловніознакиі нформаці йноїст аді
їсуспі льст ва.
● збі
льшенняроліі
нформаці
їізнаньвжит
тісуспі
льст
ва;
● збі
льшеннядоліі
нформаці
йнихкомуні
каці
й,продукт
івт
апослугуваловомувнут
рішньомупродукт
і;
● створенняг лобальног оінформаці йног
опрост ору,якийзабезпечує( а)ефект ивнуі нформаці йнувзаємоді ю людей,( б)їхдост упдо
світовихі нформаці йнихресурсі ві(в)задові льненняї хніхпотребщодоі нформаці йнихпродукт івіпослуг .-створенняефект ивноїсист еми
забезпеченняправг ромадянісоці альнихінст итуті
внаві льнеодержання,поширенняівикорист анняі нформаці їякнайважливі шоїумови
демократ ичногорозвит ку,поліпшеннявзаємоді їнаселеннязорг анамивлади
5.)Учомуполяг аєзв'язокмі жкризовимиявищамиХХ- ХХІст .таголовнимисві тогляднимиі деямиXVI I
-XVII
Iст.?
Намоюдумкузвязокмі жкризовимиявищамиХХ- ХХІст .таголовнимисві тогляднимиі деямиXVI I-
XVIIIст.полягаєунадмі рній.ідеї
“розумност і”світу.Якщорозг лядатинашчас, тобто20- 21сторіччя,томожносказат и,щоосновнимиморальнимикризовимиявищамиєт ой
факт ,що і снує велике прот ирі
ччя між прог ресивним розвит ком науки т а духовним сві том людини ісуспі льства.Не і снує певног о
осмисленнянауковог опрог ресу.Сучасналюдинадужечаст онерозумі євякі йсферіварт овикорист овуват иоб'єктнауковихт ехнологій.
Варт озробит и висновок,щопрог ресст аєусебі льш раціональним імехані зованим.Наперший план виходит ьзадоволення
мат ері
альнихпит ань-зовні шніхсторінжит тя.Людинеприді ляют ьпотрібнууваг урозвит кудуховност і,щонеможнанесказат ипролюдейу
періодПросві ти(18ст олі
т т
я).Самеці кавете, щопракт ичночерезусю фі лософськудумку18ст оріччяпроходит ьідеяпрог ресу,“розумност і”
світу.СамеепохаПросві тництваоб’єдналавсі хпрог ресивнихлюдей, починаючиві дполітичнихді ячівт апредст авниківбуржуазі їдоюрист і
в
тафі лософі в.Мислит елізверт аютьсянепрост одорозуму, адонауковог орозуму,щобазуєт ьсянадосві діт аповні стю виключаєрелі гійні
заборони.
От же,явважаю,щоосновним зв’ язком XVI I-
XVII
Iт аХХ- ХХІсторіччяєприсут ністьідеїсуспі льноі сторичног опрог ресу.У добу
Просві тницт ваосновнийакцентробит ьсянарозум,авнаш чассуспі льствонехт уєморальнимипринципами,т аст ає,врезульт аті
,більш
мат ері
алізованим.

Бі
лет№ 11
1.
)Поняття,щомают ьоднаковезначення.
1.
кордоцентризм -1.філософіясерця2. телеолог і
я-2. вченняпроці літацілеспрямовані
сть3. антрополог
ія-3.філософіяпро
людину4.онтологія-4.
вченняпробут тя5.теологі
я-5.бог ослов’я
2.
)Знайдітьзайве:суб’
єкт,об’єкт,
мат ері
я,абсолют наістина,емпіризм,раціоналі
зм,аг
ностицизм,субстанція.
Абсолютнаістина-джереловсьог о,ізчоговсесформувалося.Абсолют наі
стинанеєістинаякпроцес, вонаст ат
ична,незмі
нна.Абсолют
на
і
стинасамаві дкриваєт
ьсялюдині( абсолют наіст
инаєБог ).
Всіі
ншіпонятт ялюдинаповиннаві дкритидлясебесама.Вонипі ддают ьсяпі
знанню.
3.
)Вкажітьспільнетавідмінневфі лософі
їНі цшетаШопенг ауера

8
 Спільним у фі лософі їА.Шопенг ауера т а Ф.Ні цше є т е,що духовна ві дкрит і
сть,жадоба пі знання,самопі знання іє
найхаракт ернішою рисою всі хї хфі лософськихт радицій,аєдні ст ьпояснюєт ьсят им,щолюдина,пі днявшисьдорі вняособи,якакеруєт ься
розумом,немог лазадовольнит исьт радиці йнимиві дпові дяминасві тог
лядніпроблемиіспробуваладат ивласні .Те,щовXX ст .ідеї
і
ндійськоїфі лософі їзавдяки ст аранням ні мецькихфі лософі в Арт ура Шопенг ауера (1788—1860)іФрі дріха Ні цшеорг анічно вві йшли в
європейськут радиці ю,єщеодним сві дченням ї хньоїсут тєвоїєдност і.Відмі нностямиж єт е,щоФрі дріхВільгельм Ні цшебуваг ресивним
критикомт радиці йноїморалі ,утилі таризму,т одішньоїфі лософі ї,мат еріалізму,ні мецьког оі деалізму,німецьког оромант измут асучасност і
тогочасувці лому.Арт урШопенг ауернапрот и,бувприхильникомні мецьког оромант изму ,захоплювавсямі стикою.
4.)Учомуполяг аєсут ніст
ьді алект ичног озаперечення?Якзабезпечуєт ьсябезперервні стьрозвит ку?
Законзапереченнязапереченняві дображаєоб' єкт ивний, закономі рнийзв' язок,спадкоємні стьміжт им, щозаперечуєт ьсяіт им,що
заперечує.Цейпроцесві дбуваєт ьсяоб' єктивноякді алект ичнезапереченняелемент і
вст арогоіут вердженняелемент івновог о,тобт оів
новому є ст аре,але в перет ворені й формі ,в "знят ому"виг ляді .Основою ді алектичног о заперечення є суперечні ст ь.Це єдні сть
протилежност ей,моментзв' язкуст арогоіновог о,відмоваві дпершог оіззбереженням т ого,щонеобхі днедлярозвит кудруг ого.Спосі б
діалектичногозапереченнямаєбут ит аким,щобдававзмог удалірозвиват ися,щоббуласпадкоємні стьст арогозновим.У природі
прикладом т аког оді алект ичног озапереченняможебут иосновнийбі огенет ичнийзаконвсьог оживог о.Цейзаконформулюєт ьсят ак:
онтогенез( і
ндиві дуальнийрозвит оквиду)повт орюєфі лог енез( розвит окроду) .
5.)Чизг однівизт им, щопроектПросві тницт вазазнавкраху?
Просві тницт во— широкаі дейнат ечія,якавідображалаант ифеодальні ,антиабсолют истськінастроїосві ченоїчаст ининаселенняу
другійполовиніXVI I—XVI IIстолі ття.Предст авникиці єїтечії,вчені ,філософи, письменники, вважалимет оюсуспільст валюдськещаст я,шлях
до яког о — переуст рій суспільст ва відпові дно до принципі в,продикт ованихрозумом,були прихильниками т еорі
їприродног о права.
Просвітникималиширокийсві тог ляд,вякомувиді лялисяконцепці яосві ченог оабсолют изму,ідеяці нност ілюдини,крит икацеркви,
патріотизм,осудексплуат аціїлюдинилюдиною,ут вердженнясамосві домост ійсамоці нност іособи.Цим просві тникиві дрі зняют ьсяві д
просвітителів,якимиєвсіносі їосві тиіпрог ресу.
Явважаю,щокрах-цезанадт о.Тому,щопросві т
ницт возаймалопевнийві дрізокчасуві сторі
їбагат ьохкраї н.Вцейпері одбуло
зробленобаг атові дкрит ті
в,заснованоновіжанрилі терат ури,пожвавленийї їрозвиток,т омудруг аназвацьог опері оду-“ ДобаРозуму” .
Просвітникиві риливрозумлюдини,уможливі стьсправедливог о,раці ональног овлашт уваннясуспі льстваі ,зробилизначнийвнесоквї х
розвиток, самет омуст алибезсмерт нимиувдячні йпам'ятілюдст ва.

Білет№ 12
1.)Знайді тьзайве:Емпедокл, Анаксі мен, Фалес, Демокрі т,Сократ ,Плат он,Геракліт.Відпові дьпоясні ть.
СократіПлат он-зайвіуцьомурядку, томущовонинеєпредст авникамиранньог рецькоїнат урфілософі ї,навідмінувідінших
2.)Назві т
ь фі лософі в т а фі лософськіт ечії
,кот рірозробляли:ет ику чеснот ,ет ику моральног о боргу,ет ику прагматизму,ет ику
відпові дальност і
.
От вет :1.)ет икачеснот-Арист от ель( класичнаант ичнафі лософі я).2.)етикаморальног оборг у-І.
Кант( немецкаяклассическаяфилософия) .
3.)ет икапраг мат изму-Дьюї ,Джеймс( течія-праг мат изм) .4.)етикаві дпові дальності-М. Вебер, Л.Толст ой(течія-некласичнафі лософія)
3.)Назві тьсоці ально- економі чніфакт ори, якісприялист ановленнюг умані стичноїдумки.
1-зві льненнясуспі льст ваві дпануванняцерковноїі деолог і
їт ареліг і
ї.
2-зат вердженняусві домост інаселенняновихнерелі гійнихформ, ідеалівт ацінностей.
3-ві дкрит тявнауці( мат емат ика, фі зика, астрономі я,географі я).
4-ст ановленнякапі талістичнихві дносинт авиникненнянаці ональнихдержав.
4.)Розкрийт есут ністьт азначеннядедукт ивног омет оду.
Сут ьсвог одедукт ивног омет одуДекартсформулювавуправилах .Упершомуйдет ьсяпровихі днийпунктнауковог опізнання—
визначенняпринципі вабоначал.Заі ст инні ,
зг і
днозцимправилом, можнавважат илишет іположення, якіневикликают ьніякогосумнівуі
непот ребуют ьдоведення, і
ст инні стьякихдлярозумусамоочевидна.Пі ддавайусесумні ву!
Удруг омуправиліформулюєт ьсявимог ааналі тичног овивченняприроднихявищ.Кожнускладнупроблемуслі дділитинапрост і
ші
іробит ицедот и,докинеприйдемодояснихт аочевиднихречей.Трет єправиловимаг ає" дот римуват исьпевног опорядкумислення" ,який
поляг аєвт ому, щобпочинат изнайпрост ішихідост упнихдляпі знанняпредмет і
віпост уповосходит идоскладні шихіважчих
Дедукт ивний ( лат.deduct i
o — виведення)мет од поляг ає упослі довномурозг орт анніпові домлення ірухут екст
уві д загального до
част ковог о.Цемет одпошукут ог о,якспочат кувисловленомуузаг альненню знайт иконкрет ніпі дтвердження.Прикладамизаст осування
цьог омет одуможут ьбут ивсівизначеннячаст инмовивпі дручникузукраї нської(росі йської)мови:І менникомназиваєт ьсячаст инамови,
щоназиваєпредметіві дпові даєназапит анняхт о,що. .,прикмет ником називаєт ься...іт .ін.Заг альнеположеннязразувизначаєнапрям
пошукусамепевнихфакт і
вт аі люст раційіорг анізовуєслухачі вбачит иціфакт иідумат инаднимит ак,якхочеавт ор.

5.)Помі ркуйт енадет ичнимвченнямІ .Кант а.ЗчимВипог оджуєт есь, ащозаперечуєт е?

Вченняпроморальні стьзнаходит ьсявцент рівсієїсист емі Кант а.
Кант увдалосяпоказат и,якщоінепояснит иповніст ю,ці лийрядспецифі чнихрисморалі .Моральні стьнеєпсихолог іялюдинияк
такого,вонанезводит ьсянідоякихприт аманнихвсі млюдямелемент арнимпраг ненням,почут т ям,пробудженням,нідоякихособливих
унікальнихпереживань,емоці й,відміннихві двсі хіншихпсихі чнихпарамет рівлюдини.Моральні сть,звичайно,можеприймат иформут их
абоі ншихпсихолог ічнихявищ всві домост ілюдини,алелишечерезвиховання,черезпі дпорядкуванняст ихі
їпочут т
івособливі йлог і
ці
моральноїповинност і
.Взаг алі
,мораль не зводит ься до “ внут рі
шньоїмехані ки”душевних і мпульсі в іпереживання людини,а має
нормат ивнийхаракт ер,т обт ост авитьлюдиніпевніді їісаміпробудженнядонихпої хньомузмі ст
у,анепопсихолог ічномувиг ляду,
емоці йномузабарвленню,душевномунаст рою іт .п.Циммет одолог ічнимрозмежуванням“ логікипочут ті
в”і“ логі
киморалі ”Кант увдалося
виявит исут ьморальног оконфлі кт увсферіі ндиві
дуальноїсві домост івконфлі ктіобов’язкуісхильност ей,бажань,безпосередні хпраг нень.
Обов’язок по Кант у — одност ороння іт ривка ці льність,реальна альт ернатива моральноїм’ якот і
лост ііпрот истоїть останньому як
принципі альність компромі сам.Одна зі сторичнихзаслугКант а в розвит купонят тя мораліполяг ає в йог о вказі вціна принципову
загальні стьморальнихвимог ,щові дрізняєморальві дбаг ат
ьохі ншихподі бнихзнеюсоці альнихнормат ивів(звичаї в,традицій).
Парадокскант овськоїет икиполяг аєвт ому,що,хочаморальначинні стьінаправленаназді йсненняприродноїіморальної
досконолост і
,досягнут иїївцьомусві тінеможливо.
ПорушенняКант омпроблемиавт ономност іетики,розг лядет ичног оідеалу,міркуванняпропракт ичнийхаракт ерморальност ііт.д.
визнают ьсянеоці нимимвкладомвфі лософі ю.
Екзаменаці йнийбі лет№ 13
1.)Назві тьт анаведітьприклади4- рьохбазовихпричин, щоформуют ьді йсністьзаАрист отелем.
Розг лядаючи" сущеякт аке"васпект ійог опричин,Арі ст
от ельвиді ляєчотирипершоначалачивищіпричини:форму,мат ерію,
почат окруху( причинуруху)ймет у
.Цічот ириначалавизначают ьсявиходячиі збільш заг альнихпонят ьможливост ійді йсності,двох
основихст ані
всущог о.Мат еріяйпочат окрухувиражают ьпонят т яможливост і,аформаймет а—понят тядійсност і.
Арист отельвиходит ьусвоємуаналі зіпричинзіст рукт уриакт улюдськоїді яльност і.Будь- якийпредмет ,вважаєві н,маєсамеці
причини.Припуст имо,переднамипрекраснийг орщик,кажеАрист от ель.Ві нмаєдеякуформу,т обт озовні шнійвиг ляд,вид( по-грецьки–
еіdоs,idea), щоробит ьйог от іломвизначенихобрисі в,аразомзт им–внут рі
шнюформу, понят тя,щоробит ьйог осамег орщиком, ібезяког о
гончарнезмі гбиг орщикзробит и.Далі ,г
орщикзробленийі зг лини, деяког осубстрату,щосампособіщенескладаєг орщика, алебезяког о

9
горщикусе-т
акинеможливий.Пот рі
бно,далі
,гончар,щонаосновіпонят тя(
форми)надавбиг линіруху,зробивцейг
орщик,
обпі
кбийог оіт
.д.
Нарешті
,необхі
днамет а,зарадиякоїгончардодаєт акізусилля,–зробившигорщик,продат
ийог оітимсамимзаробитинажиття.Визнаючи
цюструктурууні
версальною, Аристотельзааналогієют рактуєусесві
товеці
леікожнезявищуньому .

Наприклад,колибудуєт
ьсябудинок,т о"матері
єю"прицьомубудут
ьцег
лу,"
формою"-задум (
план)будинку
,причиною руху-ді
яльні
сть
буді
вельника,аметою-призначеннябудинку.

2.
)Якимибазовимикатег
орі
ямиоперували,розкриваючист
рукт
урут
апринципипобудовиСві
ту,фі
лософи:Ант
ичност
і,Середньові
ччя,
Ві
дродження,
Новог
оЧасу?
Ант
ичні
сть Середньові
ччя Ві
дродження НовийЧас

і
роні я,
доброчинність,
софія,
ідея,
ейдос,демі ург,
мет Ві ра,
сові
сть,
роз Гуманізм,
геоцентризм,
мон Філософія
рія,форма,метафізика,
першопричина, телеолог ія,п ум,пі
знання отеї
зм,роздум,
спогляданн природи,механіцизм, метафізика,емпір
ершодвиг ун,
категорія,
логі
ка,енергі
я,ентелехія,бут я,
прекрасне,мі
крокосм,ма изм,раціоналі
зм,геліоцент ризм,«і
доли
тя,пневма,фатум,
Єдине,Благ о,
Логос-Бог,Світовий крокосм, »,
пант еї
зм,метод,атрибут,субстанція,
м
Розум, ві
дхилення,уні
версалізм,
космоцент ризм, по одус,свобода,
якість,причинність,ві
ра,
літеізм

3.)Вкажі т ьспі льнет аві дмі нневфі лософі їПлат онат аАрист от еля.
Арист от ельзПлат оном розходились увизначенніт ого,що являє собою от очуюча насді йсніст ь.У Плат она речісві ту,що
сприймаєт ьсячут тєворозг лядают ьсялишеяквидимі сть,якспот вореневі дображенняі стинносущог о(всіречі,якіреальноі снуют ь,
утворюют ьсязадопомог оювзаємоді їідеїт амат ерії)
,,
уАрист от елярі ч,якасприймаєт ьсячут тєворозг лядаєт ьсяякреальноі снуючаєдні сть
формиімат ерії.(
всіді йсніречі–церезульт атвзаємоді їмат еріїт аформи) .Обидвіт еоріїст оят ьнапозиці яхоб‘ єкт ивног оі деалізму, оскільки
надают ьособливої ,прові дноїролінемат ерії(яказаАрист от елемпасивна) ,аформі (Арист отель)т аідеям( Плат он) .Дот ог ожважливароль
приписуєт ьсясві товомурозуму– Бог у( Плат он) ,вищі йформі( Арист отель),щодаєщеоднупричинудляхаракт ерист икицихт еорі йяк
об‘єкт ивно- і
деалст ичних .
Арі стот ельст воривенциклопедичнефі лософськевчення,якебудучивсвої йосновіоб’ єкт ивно- ідеалі ст ичним,ут ойсамийчас
містилозначнімат еріаліст ичніположення.Арі ст отелькрит икуваввченняПлат онапроі деїякпершоосновусві ту,обг рунт увавоб’ єктивне
існуваннямат ері альног осві туякбезкі нечної сукупност і чутт євосприйманихречейіявищ.
Арист от ельрі шучекрит икувавт еорі юі дейПлат она,показавшивні йнеправомі рніст ьвідді леннязаг альног ові додиничног ой
окремих.Однак, уст авшисамнапозиці їідеалі зму, зв'язанінасампередзі деямиформияк« сут ібуття»речей, бог аяк« нерухомог одвиг уна» ,
«формиформ» ,незалежноїві дмат ері ї
,і« благ а» ,вінзмушенийучомусьмирит исязПлат оном.
4.)Заякихпричинвиникаєфеноменві дчуження?Чиможназапобі гтиві дчуженнюпраці ?
Відчуження— ст аннапруг и,ворожост іщодосуб' єкт ивног оіоб' єкт ивног о,духовног оімат еріальног о,розумног оіст ихійног о,
особист ог оісуспі льног о.Узаг альномузначенні— цеві дношеннямі жт ворцем іт ворінням,якезбунт увалосьіживевласним жит тям,
нав'язуючисвою лог ікут ворцю,т ермі ншироковживавсявні мецькі йкласичні йфі лософі ї(Фі хте,Гег ель,Фейербах)імарксизмі .Проблема
відчуженнярозг лядаласябаг ат ьмафі лософамизрі знихпозиці й,зокремаК.Марксом,Е.Фроммом,А.Шпенг лером,М.Вебером т аін.Пі д
відчуженнямвці ломурозумі єт ься« соці альнийпроцес, якийхаракт еризуєт ьсяперет вореннямді яльност ілюдейт аї їнаслі дківвсамост ійну
силу, щопануєнадособист істю» .
Основною причиною ві дчуженнявпрост орікласичног опромисловог овиробницт ваєкрайняформапог либленняподі лупрацідо
абсолют ної„ спеці алі зації
”орг ані чнихрухі влюдиниякробочог окомпонент увиробничог опроцесу.Наприклад, наві дмі нуві дСередньові ччя,
вжепі дчасмануфакт урног овиробницт ваві дбуваєт ьсяпроцесдет альноїспеці алізаціїфункці йучасникі ввиробничог опроцесу.Надалі
капіт аліст ичневиробницт вопері одуавт омат изованихт ехнолог ійдосяг аєуні версальност ііт акоїпродукт ивност і
, щолюдинавит існяєт ьсяз
процесу виробницт ва,ст ає зайвою,непот рібною.Так ві дбуваєт ься розрив сві домост із реалі ями жит т я,який пост упово набуває
нест ерпног охаракт еру.
5.)Учомупроявивсебеі мморалі змвченняФ.Ні цше?ЯкВист авит есьдозаборонийог от ворі взарадянськихчасі в?
Ф. Ніцшепрот ист авляєсилужит тякульт урним нормам й ці нностям,вважаючи,що самелюдськаслабкі ст ьінезахищені сть
спричинилавиникненнякульт урияксист емишт учнихзасобі ввиживання.Мораль-цезасі бборот ьбислабкихпрот исильних .Жит тяне
підляг аєморальнимоці нкам, бовоноєлишет аким, якимвономожебут и:"
Людина, якою вонаповиннабут и, -цезвучит ьдлянаснаст і
льки
жбезг лу здо, які« дерево, якимвоноповиннобут и".
Своюпозиці юФ. Ніцшеяк" імморалі зм"( позаморальні ст ь).Мораль, надумкуФ. Ніцше, тримаєт ьсянаавт орит ет іт азалякуванні ,але
"Богпомер"т ому, щові нневт ручаєт ьсяужит тядляйог озмі цнення.Тіж, щопосилают ьсянаБог а,підт римуют ьслабкі ст ьівиродження, ане
силужит тя.Якщожлюдинаві дчуваєусобі" голоскрові ",вонаповиннанезверт ат иуваг унамораль, ст ати" пот ойбі кдобраізла"йпі днест и
себесамунанадлюдськийрі вень.Здат нанат акелюдинаст ає" надлюдиною" ,іт ількивонаможебут исправжні мвиявленнямсилижит тя.
Очевидно,щоФ.Ні цшет акож пост аєпрот ирозумуякзасобуорг ані заці їлюдськог ожит тя,вважаючиост аннєслі пою силою і
самовладноюсут ніст ю.Але, заперечуючиФ. Ні цше, слі
дсказат и, щолюдськебут тянезводит ьсядожит тялюдськог оорг анізму;удуховному
світіді ют ьі ншізакони,ні жумат еріально- фізичному.Якщовмат ері альномусві т іпануют ьзаконимасийсили,т овдуховному-праг нення
самовдосконаленняіприйнят тябудь- чог очерезрозумі ння.
Деякіі деїФ. Ніцшебулисхвальнооці неніфашизмом,ат омубулизабороненіврадянськічаси.Намою думкузаборонинемают ь
значног оефект уві дзаст осування, більшсут тєвийвпливнасві домі ст ьмаєкрит ичнийаналі зт ворі вавт орі в,якімают ьпомилкиусудженнях.

Екзаменаці
йнийбі
лет№ 14
1.)1)Класичніконцепціїпрогресуналежать
а)Тюрг оіКондорсе;
2)Віравпрог ресвиникланаоснові
б)лінійнихконцепційчасу.
3)Згіднозмарксизмом, рушійноюсилоюсуспі льног
орозвиткує:
б)класоваборот ьба;
2.)Доякоїт ечі
їчиепохиналежат ьнаступніфі
лософи:

10
 Ант
ичні
сть Ві
дродження Просві
тницт
во Ні
мецькакл.фі
лософі
я Фі
лософі
яXXст
.

Епі
кур,Анаксі
мандр,Ф. Бекон, Дж. Бруно,Г.
В.Ляйбні
ц,Дж.Локк,Д.І
.Кант
,Ф.
Й.Шеллі
нг А.Шопенгауер,Ж.Деррі
да,Т.
Плоті
н Абеляр,Т.Мор Аврелі
й Юм,Р.Декарт Кун, М. Хайдег гер, Г.Г.
Августин, Гадамер
3.
)Чомунауковареволюці
яві
дбуласясамеудобуранньог
омодерну?

Длябаг атьохкраї
нЗахідноїЄвропиXVст олі
ттябулопереломним уї хрозвит ку.Наступалановаепоха–епохакрахуфеодальноїсист емиі
виникненнябуржуазнихсуспі
льнихвідносин,кот ріруйнувалифеодальнузамкнені ст
ьг осподарськихстосункі
в,їхню обмеженістьівимаг али
просторудляподальшог орозвиткупродуктивнихсил.Ті лькитепер,власне,закладалисьосновипі знішогорозвит кукрупноговиробницт ва.
Диктатурацерквибулазламана.Томуві дбуваєтьсянебаченийрозквітмист ецтва,лі
тератури,математики,механіки,астрономі
ї,медицини.1.
Відмежуваннянауковог
ознаннявідреліг
іїтафілософськихвченьминулог о.Релігі
я,ст
верджуєодинзт ворці
вновоїнауки

2.Піднесення досві
ду до ранг
у експерименту.Першим почав рег
улярно вдаватися до експерименту Галі
лей.На ві
дмі
ну ві
д прост
ого
спост
ереженняекспериментєакт ивнимвтручаннямуприроду,
якеможутьповт орюватибезлічразіврі
знілюди.

3.Прог
олошеннямат
емат
икимовоюнауки

4.Виокремленняпроблемиметодувсамості
йнусферузнання,щосві дчитьпрозріліст
ьнауки.Вченіпочалицікавитисянет ількизнаннямпро
природу,алейзнанням просамезнання.Формуваннянаукияксамост ійноїсферилог і
чнодоказовогоіемпіричнопі дт
верджуваногознання
маловирі шальнийвпливнаподальшийрозвит окфілософії
.Почалавт рачатипозиціїфілософія,якавибудовуваласьнаправдоподі бност
і,
ґрунт
уваласьнабуденномудосві
ді,
атойрелігі
йнихдогмах.Філософі
ясталанаслідуватинауку,чиїі
деїсяг
аютьзаг оризонтбуденногодосві
ду.

4.Сформулюйт езаконєдност ітаборот ьбипрот илежност ей.Наведі тьприкладийог одіївсоці ально- економічні йсфері .
Законєдност іт аборот ьбипрот илежност ейві дображаєдужеважливу,фундамент альнуособливі ст ьоб'єктивноїді йсност і
,кот раполягаєв
тому,щовсії їпредмет и,явищаіпроцесимают ьсуперечливімомент итенденці ї
,сторони,щоборют ьсяівзаємоді ют ьміж собою.Кожний
предмет ,явище,процесєсуперечливою єдні стю прот илежност ей,яківзаємнопереходят ьоднаводну,перебувают ьвст анієдностій
боротьби.Єдні сть,збігпрот илежност ейозначає,щовонивзаємопороджуют ьівзаємозумовлюют ьоднаодну,однабезодноїнеі снуют ь.
Борот ьбапрот илежност ейозначає,щопрот илежност інелишевзаємозумовлюют ь,айвзаємовиключают ьоднаодну ,і,взаємоді ючи,
стикают ьсямі ж собою,вст упают ьв взаємоборот ьбу,якаможенабират и різнихформ.Борот ьбапрот илежност ей ведезрешт ою до
розв`язаннясуперечност ій,якаєпереходом доновог оякі сног ост ану.Борот ьбапрот илежност ейприводит ьдорозвит ку,підяким ми
розумі ємозмі ни,щопов` язанізоновленнямсист еми,іївнут рішнимист руктурамиіфункці ональнимизмі нами, перетворенняї хвдещоі нше,
нове.
Приклад:
Міжст аримукладомжит тяіелемент аминовог о:Мобі льнийзв' язокіст аціонарнийзв' язок, електроннапошт аізвичайна.
Міжг руповими,корпорат ивнимиі нтересами,заякимист оят ьпевнівладніст руктури,ісуспі льст вом уці лому .Наприкладбуді вництво
еколог ічнонебезпечнихпі дприємст в.
Міжекономі чнимипроцесами:і нфляці єюідефі цит омбюджет у,соціальнимивиплат ами.
5.)Чомулюдинанезможезадовольнят исявиключнопозит ивістськимсві тог лядом?
Позит ивізм( франц.posi tivisme— умовний,позит ивний,побудованийнадумці )— фі лософськийнапрям,якийєдинимджереломі стинного
знанняпрог олошуєемпі ричнийдосві д, заперечуючипі знавальнуці нністьфі лософськихзнань, теорет ичногомислення.
Людинанеможезадовольнят исявиключнопозит ивістськимсві тог
лядомт ому, що:
-неможливопровест ичіткоїмежімі жфі лософськимінауковимзнанням;
-модельнаукияксут олог ічног оконст руктавиявиласьхибною, вонарозвиваєт ьсяшляхомвдосконалення;
-принципи, крит еріїнауковост івиявилисьзалежнимиіві дсоці альнихфакт орів,іві
дпракт ичноїдоці льност і
.

Екзаменаці йнийбі лет№ 15

1.
)Назві тьавт оріввідомихафоризмі в:
а)«Знання–сила! »Бекон
б)«Пот рібненеважке, аважкенепот рібне»Сковорода
в)«ЯкщобБог анебуло, йогослі
дбулобвиг адати»Вольтер
2.
)Знайді тьпонят тя,щомают ьоднаковезначення:
1-Надчут т євий 1-т рансцендентальний
2-гносеолог і
я 2-теорі
япізнання
3-пот ойбі чний 3-трансцендентний
4-епіст емолог і
я 4-теоріянауковогопізнання
3.
)Якспі вві дносятьсясві домі
стьтамислення?

Свідомістьімислення.Свідомістьімислення  –тежнет от
ожніпонят т
я.Сві доміст
ь –вищаформаві дображенняді йсност
і,сукупністьпсихічних
процесів,здопомог оюякихцеві дбувається.Свідомістьохоп¬люєякчут т
євепізнання, акіраці
т ональне.Мислення  –церозумова,
інтелектуальнадіяльні
сть,процесвідображенняді йсностіупоняттях,судженнях ,
умовиводах, теорі ях,
концепціях.Процесцейзді йснюєт ьсяв
пост і
йнихпереходахвідокремог одозаг ального,ві
дконкрет ногодоабст рактногоінавпаки.Це  –і деальнаді
яльні стьподуховно- практ
ичному
освоєннюсві тучерезрозкрит т
ясут ност
іявищ, визначеннят енденці
й,закономірност ейїхрозвит ку,черезпродукуванняновихі дей,
моделюванняможливихсит уацій,
плануванняді й,знаходженняшляхі вїхреалізації
.Основнимиопераці ямимисленняєабст рагування,
узагальнення,опосередкування.

Відправляючисьвідчуттєвог
одосві
ду,мисленнядаєможливістьотримуват
итакізнанняпроречіт
аїхвластивост
і,котрінедоступні
безпосередньомуемпіричномупі
знанню.Пізнаннянарі
внімисленнядаєможливістьрозкриват
ивнутрі
шні,
необхідні
,суттєвізв’
язкиречей,
що
мают ьмісцеврозвиткуприроди,
суспі ваісамог
льст омислення.

І
,насамкі
нець,
слі
дпідкреслити,
щоособливіст
юмисленняєт
е,щовономаєкат
егорі
альнийхаракт
ер 
–знання,
кот
реді
стаєт
ьсявпроцесі
пі
знання,
закрі
плюєт
ься,фіксуєт
ьсявкатег
оріях.

11
 Отже,понят
тя«
сві
домі
сть»засвої
мзмі
стомбі
льшшироке,
ніжпонят
тя«
мислення»
.Ост
аннєєоднимзскладовихст
рукт
урнихелемент
ів
першого.

4)Щоспі
льног
овфі
лософі
їГ.В.Ф.Гег
елят
аК.Маркса

Связь:философияГег еля-эт оосновамарксизма.Он возн набазег егелевской диалект ики,кот орон примt нял канализуобщ- ваи
экономики.Гег ель-эт онаиболееяркийрационалистисист ематик.Гегельсоздалдиалект ическоеучение,покот оромувмиренетничег о
статичног о,всенаходит сявразвит ии,аразвит иеноситпрог рессивныйизакономерныйхаракт ер.Гегельот крыл3универсальиыхзакона
развит ия,кот орыеприменимы кприроде,человекуиобщест ву.Последоват елямиГег елябылиФейербах,Маркс,Зелинский,Ленинипр.
мыслит ели.УГег илеанстваит оталит аризмаест ьсвязь,т.
кГ–ст оронникпанлог изма,кот призываетподавлениеслучайныхфакт оров..
В
тоталит арномобщест вереализуетсясоциальнаясист ема,порядок,вкот орыечеловекдолженвписат ься,впрот ивномслучае-т емхуже
длячеловека( репрессии,перевоспит ание).Былост рожайшееподчинениесист еме.
Гегельразрабат ывалдиалект икукакфилософскую науку,обобщающую всю ист орию познанияиисследующую наиболееобщие
закономерност и развития объект ивной дейст вительности,ст ремился исследоват ь и всест оронне обосноват ь важнейшие принципы
диалект ическог оспособамышления, вкорнепрот ивоположног омет афизике.
Т.е.,он создал диалект .учение,сог ласно которомув миренетничег о статист ического.Ключевым понят ием философии Г.
выст упаетабсолют ныйдух.
Марксист ская философия рассмат ривается как синт ез диалектики и мат ериализма.А т акже в неразрывном единст ве с
историческимреализмом.
Концепциямат ер-маидиалект икиразработ ананаосновеклассич. нем.фил-ии.Повт орялпут ьФейербаха,носчит ал,чточеловек
не только природное сущ- во,а ест ь природное сущност но-родовое сущест во и поэт омук себе от носится как к универсальномуи
свободномусущест ву.Природасущ- еткакпродолжениечеловекаиспособжизнедеят ельност и.Растения, камни-человеческог осознания,
какобъектприродоведенияичаст ичнокакобъектискусст ва.Вэт омспецификаиориг инальност ьгуманист ическогомат ериализмаМаркса.
Универсальност ьчеловека-вег ообщест веннойприроде.
5)Вкажі тьнайві домішітеорі
їпоходженнярелі гі
їтавизначтесвоєособист еставленнядоних.

Основніт
еорі
їпоходженнярелі
гі
ї

Спробипізнатипоходження,
сутніст
ь,розвит
окрелігі
їбулизапочаткованідавно.Бі
льшістьвіруючихідуховен¬ствастверджує,щорелі г
ію
подарувавлюдст вуБог,
вонаєвічноюінезмінною,самеїхняреліг
іяістиннаінепотребуєзнаньщодої їпоходження.Але,поприце, і
снує
загально¬визнанаіст
орі
яреліг
ій,
якафіксуєпочатоккожноїзних.Залежнові дконцептуальнихзасадсформувалисярі зніт
ео¬ріїпоходження
релігі
ї.

Теолог
ічніт
еорі
їпоходженнярелі
гі
ї.Вониґ
рунт
уют
ь¬сянат
вердженняхпронадприродні
причинит
аобст
ави¬нипоходженнярелі
гі
ї.

Традиці
оналі
стськатеорія.Згі
днознеюрелігіювід¬кривлюдямбезпосередньоБог.Ухрист
иянствіцевикла¬деновбіблі
йні
йоповідіпро
спі
лкуванняпершихлюдейАдамат аЄвивраюзБог ом,атакожпронадприродніконт
актизБогомМойсея, і
ншихбіблі
йнихперсонажів.
Базуючисьнабеззастережнійвірі
,вонанеспираєтьсянінаякіарг
ументи,неапелюєдорозуму.

Теї
стичнатеорі
я.І
дейнимджереломїїєтеї
зм,якийвизнаєбуттяБогаякі
стоти,
принциповові
дмінноїві
дсві
¬туречейіявищ,
іст
отиабсолют
ної
,
вищоїзалюдинуіпри¬роду,
тобтонадлюдськоїйнадприродної
.Богєджереломусього,
аотже,ірелі
гі
ї.

Усіварі
антитеї
стичноїконцепці
їєдинівголовному—релігі
яєрезультатомрозумовогорозвиткулюдст
ва.Цят
еорі
ятежвиходит
ьіз
беззаст
ережноговизнанняісну¬ванняБога.ї
їспові
дувалобаг
атовизначнихмислителі
в,особливоуXVI—XI
Xст.

Концепціявродженихі дей.Зг
іднознеюідеяБогапри¬таманналюдиніві дїїнародження.УявленняпроБогаякнайдосконалі
шуі ст
отупередбачає
визнанняйогоіснуван¬ня:людинамислит ьпроБога,
отже,вініснує.Амислит ьвонапроБог атому,щоі
деяБожестваєпровідноювродже¬ною
і
деєю, вонаі
снуєусві домостілюдинивіднародженняівиявляєтьсяякпізнанняБог а.Найпомі
т ні
шимпред¬ст
авникомцієїконцепції
був
французькийфілософ, ма¬тематик,
природодослі
дникРенеДекарт( 1569—1650).

Містичніт еорі
ї.ї
хєднаєвизнаннянадприродногопо¬ходженнярелігії
,якаєнаслідкомОдкровення,аленена¬завждиданог олюдямБог ом, а
результ атомпостійног
овпливуБожест ванадухлюдини, щодієвічно.Наприклад,німецькийписьменник,філософ-
ірраціоналі
стФрі дрі
х-Ген-
ріх
Якобі(1743—1819)вважав, щознанняБогалюдинідают ьлишеїївнутрі
шніпочуття,якіієджереломрелігі
ї.Людинаспог лядаєБог авнутрішнім
зором, нет і
лесними,адуховнимиочима.Цеспог ляданнявиникаєзапевнихспе¬цифі чнихумовіпотребуєнерозуму, авіри.Богослови,які
оперуют ьлогі
чнимикат ег
оріямиінауковимиданими,домістичнихконцепційставлятьсястримано.

Православно-академічнат еорі
я.Сформуваласявонавдруг і
йполовиніXIXст.уросійськомубогослов'ї
.Заснов¬никомї їбувпрофесор
Московськоїдуховної академіїФедірГолубинський(1797—1854).Згі
днозцієют еорі
єювиникненнярелі г
іїзумовленедієюдвохджерел:1)
об'
єк¬тивного,щоі снуєпозалюдиноюівиявляєт ьсяувпливіБог анадухлюдини;2)суб'єктивного,якезалежит ьвідлюдини, ві
дзасвоєннянею
цьоговпливу.Дляарг умента¬ці
їцієїт
очкизорувикорист овуваласятеорі
явродженог ознання:свідомістьміститьзнання,якеіснує,
колидушаще
донародженнят і
ласпог лядаєсутностіпозамежамифі зичногосвіту,т
обтоБога.

Науковіт
еорі
їпоходженнярелі
гії
.Головнаї
хособли¬ві
стьполягаєунамаг
анніпояснит
ирелі
гі
юякрезульт
атреалі
заці
їпевнихпот
реб,
інт
ересі
в
чинеспроможностілю¬диниподолатисвоюзалежніст
ьвідзовнішні
хсил.

Політико-державнат еорі
я.ЗапочаткованавонауVст .дон.е.давньог рецькимфілософомКрі ті
єм(460—403дон. е.),якийвисловивприпущення,
щорелі гі
яєвиг адкоюзаконодавців.їїподілявЛактацій(250—225дон. е.)
,якийвважавзасновникомрелі г
іїримськог оцаряПомпі лі
я.Цюг і
потезу
розвинулиг уманіст
и( і
дейнийнапрямукульт у¬ріВі
дродження, якийобст оювавправонаі снуваннянеза¬лежної відрелігіїсвіт
ськоїкульт
ури)та
енциклопедист и(французькімислителі-
просвітникиДідро,Монт еск'є,Воль¬тер,
Руссотаін.)
,якібралиучастьуст воренні« Енцикло¬педії
»—
першог отвору,щосист ематизувавтогочаснінау¬ковізнання)XVI I
—XVI I
Iст.Релі
гіювонивважалиошу¬канст вом,виг адкою, резу
льтатомнеуцтва,
сві
домоїнечесноїзмовидлядосяг неннячиї хосьінт
ересівчизаг альногосу¬спільног
оспокою.

12
Міфологічнат
еорія.ї
їспові
дуваванг
лійськийлі
нг¬ві
стМаксМюллер( 1823—1900)
,який, вивчаючимовидав¬ніхнароді
в,зробивприпущення,
що
релі
гіяберепочатокзміфупроСонце,зобожнюванняСонця.Цебулоударомпот еологічнійконцепці
ї
,бопевноюмі роюзаперечувало
надприроднепоходженнярелігі
ї
.КонцепціяМюллерамалахиткунауковуоснову,
оскількиневписуваласявісторі
ювиробницт ва.МіфипроСонце
ві
дображалиперехідокре¬михплемендоземлеробства,
арелігі
йніуявленняі
снува¬лизадовг одоцього.

Анімі
стичнатеорі
я.ПошириласянаприкінціXI
X—напочаткуXXст.Засновникомї
їбуванг
лійськийетно¬г
раф,
релі
гі
єзнавецьЕ.Тайлор.Ві
н
вважав,щорелігі
ясфор¬муваласявідвіривдухі
вівдушу.Цювірувінназвавані
мізмом(
лат.anima,
animys—душа,дух)
,якийпізні
шебуло
доповненоіншимирелі
гійнимиуявленнями.

Теоріяані
матизму.ї
ївисунуликритикианімізму,стверджуючи,щоанімі
змупередувалоодухот
воренняре¬чей,
всі
єїприроди,
згі
днозякимкожна
рі
ч,кожнеявищемає« свогогосподаря»,«свійголос».Цебувпримі
тивнийпантеї
зм—обожнюванняприроди.Теоріюаніматизмуакт
ивно
поглиблювалиетног
рафиВ.Бог ораз(1865—1936)іЛ.Пшт ернберг(
1861—1927)
.

Теорі
япрамонот еї
зму.Авторцієїт
еоріїкатолицькиймонахіет нографА.Ланг(1841—1912)переконував, щолюдиспоконвікувизнавалиі
снування
єдиногоБога.Цявіравиниклазрозмі рковуваньперві
сноїлюдинищодосвоєїт ворчоїді
яльностітазт радиці
їбат
ькі
вськоївладивродині.Ланг
пов'
язувавзародженнярелігі
їзперіодомрозвинут ог
опатріархату,алеі
сторі
ясвідчить,щовонаі с¬нувалащезачасівматріархату.

Магічнатеорі
я.Вонапост алавнамаганняханглійсь¬когоетнографа,іст
орика,релігі
єзнавцяДжеймса- ДжорджаФрезерапояснит идуховний
розвитоклюдстваякпроцес, щопроходитьт рист аді
ї:магі
ї,
реліг
ії
,науки.Основупер¬ві сноїрелі
гі
ї,
найогодумку, становитьмагія,щовпливаєна
волюнадприроднихсил.Людинаспочат кунамаг аєть¬сяборотисязасвійдобробутздопомог оюмагі
чнихзасо¬бі в,
але,впевнившисьуї хні
й
неспроможності,
вдаєт ьсядореліг
ії
,якавиникаєзмаг і
чнихобразів.Переконавшисьзг одомубезсиллірелігії
,людина« винаходить»науку.Зві
дси
випливає,щомаг і
я,релігі
яінаукаєелементамиодног оряду.Насправді—цері знісферимисленняіг а¬лузідіяльностілюдей.

Психологі
чнат еорі
я.Восновуїївзятотезу,щозаро¬дженнярелі г
іїзумовленеособливост ямиприродилюди¬ни,їїзапочаткувававстрійський
психолог,
авт ортеорі
їпсихоаналі
зу3.Фрейд.Релігія,
згі
днозйог овченням, єнаслідкомпсихічнихпереживаньлюдинивст ресовійси¬туаці
ї.
Духовнийсвітпервісноїлюдиниподібнийдосві ¬т
орозуміннядушевнохворог о,бовін,якіперві
сналюдина, ві
рит
ьусилусвої хі
дей.Томупсихі чне
передуєсоціально¬му,зумовлює,визначаєйого,азначить,психі
чнесприйнят ¬тясвітуперві
сноюлюдиноюєджереломї їреліг
ійного
сві
торозуміння.

Частныет еориипроисхождениярелиг ии
1.Декарт.СогласноДекарт у–намврождены идеиоБог е,адоврожденност иэтаидеяпопалакчеловекуотСамог оБога.Опровержение
точкизренияПервоот кровенияприводиткполномуот сутствиюдруг ихобъясненийист очникарелигии.
2.Дюркг ейм.СогласножеДюркг ейму,религия–эт оидеолог ическиймеханизм,обеспечивающийсолидаризацию людейицелост ност
ь
обществачерезсакрализациюбазовыхобщест венныхсвязей.
3.Малиновский.ПоМалиновскому,« обычномуиндивидурелиг ияпраг матическинеобходимадлят ого,чтобы преодолет
ьошеломляющее,
парализующеепредчувст виесмерти,несчаст
ьеисудьбу ».
4.Марксизм.Марксист ы утверждают ,чт
орелиг ия,какформаобщест венногосознания,производнаотобщест венног
обыт ия.Религ
ия,по
словамМаркса, есть«всеобщееоснованиеутешенияиоправдания»« превратногомира»,«опиумнарода».
5.Фейербах:религия– т ворчест
волюдей.Обычног оворили:религ ия– эт отворчестволюдей.Нонеосознанныйобман,асамообман:
людямказалось, чтоэтоименнот ак.Другиеговорили:разг оворилиосущност ирелигии,тонечег
ог оворит
ьоеёпроисхождении.

Екзаменаційнийбі лет№ 16
1.
)Доякихт ечійтанапрямівсві
товоїфілософіїналежатьнаступніконцепції,т
ермінитаімена:
а)Парменид" бутт яєінеможенебут и;небуттянемаєінеможебу ти";б)
"ідолитеатру"
;в)"ві
дчуження" ;г)С.К'єркєгор;
д)"
волядовлади" ;є)
Дж. Локк; ж) Абеляр; з) Гераклі т Єфейский" день т а ні ч – одне й т есаме"; і ) номі налі
зм/раці
оналізм; к)
емпіризм/раціоналізм;
л)Апофат
ическоебогословие( бог
непостижим) апофатизм/катафатизм;
м)Сартр"існуванняпередуєсу тності
";н)теза–-
антитеза – синт ез;о)Гегель ді
алектика "раба та володаря";п)"людина – це хвороба";р)ет ика обов'язку;с)світ -це моя уява;
т)
Кент ерберийскийвірю,щоброзуміти.
Ант
ичні
сть Філософі
я Філософі
я Новог
о Ні
мецька класична Некласична
Середньові
ччя часу фі
лософі
я філософі
я

А,
з, Ж,
І,т
,л Б,
Є,к В,
н,р,
о, Г,
п,м,
с,д
2.)Знайді тьзайве:сублі мація, екзист енція,лі
бі до, Супер-его,трансцидент альне“я”,комплекс, архетип.
Зайве: екзистенція.
Сублімаці я-психоаналі тичнийт ермі н, щоозначаєодині зпсихолог і
чнихзахиснихмехані змів.
Лі бі
до - сексуальнаенерг ія, кі лькі сть якої пов' язана зі ст адією ст ат
евог о розвит ку, робот оюді енцефальног
овідді
лумозку
і
залозвнут рі
шньої секреці ї,
спадкові стют аі
ндиві дуальнимдосві дом.
Супер- Его-цекомпонентпсихі чногоапарат а,ві дповідальнийзаприйнят тярішень.
Трансцендет альне“ Я”-абсолют нет ворченачало, якепокладаєосновувсьог осущог оісамог осебеяк« неЯ»
Комплекс-емоці йнозабарвленеуявленнявнесві домому.
Архет ип-природжені психі чніст рукт ури.
Екзист енція-єкат егорі єюекзист енціальноїфі лософі ї
.
Цесловоєзайвим, адженезадовольняєлог ічнийланцюгвизначеньзг алузіпсихолог і
ї
3.)Чивирі шиласучаснанаукат афі лософі япроблемупершоелемент у?
Питанняпершоелемент упост авалопракт ичнопередкожнимфі лософомікоженфі лософвідповідновизначавсвоюпершомат ері
ю.
УАрист отелябулапершомат ерія5ст ихій-пові тря,вода, вогонь,землят аефі р.Уфі лософіїГегеляпершомат ерія-цеАбсолют нийдух.Тобто
самепособісловопершомат ері яозначаєфундаментвсьг о.Відоманамздит инствазаг адка, щовиниклорані ше-куркачияйце? Яквидноз
цієїзаг адки,відпові дьможназнайт илишесут от еорет ично,роблячиприпущення,якінінаука,ніфі лософіяпракт ичнонедовела.На
кожномует апііснуваннялюдст вопропонуваловсеновііновіт еоріїприпущенняжит т янаЗемлі .Найві домішою насьог однішні
йдень
теорією пропоходженняжит т янаЗемляєт еорі яДарві на.Вінприпуст ив,щожит т явиникловрезульт ат іеволюці ї
.Насьогоднішнійдень
і
снуєвсі мві домат еорі я,щожит т янаЗемлівиникловрезульт атівеликог овибуху.Тож можназробит ивисновок,щот очноготвердження
пропонят тяпрешомат еріїнемаєнівфі лософі їнівнауці ,алепопривсецезалишаєт ьсяактуальнимпит аннясьог одення.

13
4.)Яквідносят ьсячутт
євет алог і
чнепі знання?
Пізнаннялюдиною об' єктивноїреальност іві дбуваєт
ьсянадвохякі сно рі
зних,хочай взаємопов'язанихрі внях— чутт
євому
(етреіг
іа—досві д)йраціональному( t
heoria—розг ляд).Філософськийпідхі
ддопроблемичут тєвог
ойраціональногополяг аєвтому,щовони
розглядают ьсянепрост оякрі зніздатност ісуб'
єкта,айякві дображеннярізнихсторі
ноб'єкт
ивноїді
йсності
.Нимвст ановлюєтьсяї
хзв'язок
зпонят тями" явищетасутність","зовні
шнєівнут рі
шнє" ,
"одиничнейзагальне"
Чут т
єваст оронапізнанняєєдні ст ювідчуття,сприйняттяіуявлення.

Раці ональне( астракт но- логічне)пі знаннязді йснюєт ьсяуформахпонят ь, судженьіумовиводі в.

Актпі знання—цезавждиєдні стьчут т євоїіраці ональноїйог оформи.
Чут тєвепі знай—зді йснюєбезпосередні йзв'язокзоб' єкт ом, раці ональне—ві дображуєзаг альні, і
ст от нівласт ивостіпредмет і
віявищ, якіне
дост упнічут тєвомупі знанню.Своєрі дноюформоюєдност ічут т євогоіраці ональног ознанняєі нт уїція.
Алеякимжечиноммисленнявзмозіохопит ит е,щонедаєт ьсявпочут тях?Цест аєможливимзавдякит ому,щомислення,раці онально-
лог і
чнаформапі знанняєаналог ом іві дображенням практ ичної 'діяльност і
.Самепракт ичнеперет воренняоб' єктіввиявляєї хвнут рішні
пот енці їівласт ивост і.Змі нюючипредмет и,формуючиї х,ст ворюючиновіоб' єкти,якінеданіприродою,людинаосяг аєї х,сут т
євіознаки,
ст алізв' язки,пост і
йніформи,т обт от е,щозалишаєт ьсяві дноснонезмі нним,ст ійким узмі нізовні шні хформ предмет у.Таквиникают ь
понят тя— формимислення,щові дображают ьзаг альні ,іст от ні,сут т
євівласт ивост ііві дносност алі ,ст і
йківі дношенняпредмет ів,явищ,
процесі в.Понят тявт ілюют ьвсобінелишезнанняпрооб' єкт ипізнання,алеізнанняпросуб' єкт ,йог оакт ивність,прорі веньрозвит ку
практ ичноїді яльност і-Вобразахді йсност і
,щовиникают ьнаосновічут тєвог оіраці ональног опі знання, відображают ьсяпот ребиіі нтереси,
реалі зуют ьсямот ивиіці лі,ізеалиінаст ановилюдиниілюдст ва.
5.) Помі ркуйт е, яківит окимаєєвропейськийант иклерикалі зм?Поясні тьпринципсвободисові ст іт аві дді ленняцерквиві ддержави.
Ант иклерикалі зм — суспі льно- політичний рух,скерований на ослабленя полі т
ичног о впливу духовенст ва,яке намаг ається
використ овуват и релі гійність сві тськог ог ромадянст ва т а авт орит ет церкви для свої х конфесі йно- полі тичних т а парт і
йно-станових
інт ересі в.Усередньові ччіпомі жримськимипапамийі мперат орамидовг ийчаст очилисякриваві війнизавишувладу. Прет ензіїкат олицьког о
духовенст вадоякнайбі льшог овпливунаполі тичнійдержавнісправиспричинилисядовиникненняант иклерикалі зму, щовсвої йг острішій
формі ,—особливовсоці алістичнихпарт і
яхіпресі ,—набираєі нодійформборот ьбивзаг аліпрот ивсякихвпливі вдуховенст ва.
Саме т ому,що ант иклерикалі зм ізборот ьби прот и духовенст ва перет ворюєт ься част о в борот ьбуй прот и церкви,чимало
побожнихкат оликі ввбачают ьвполі т ичнихамбі ціяхсвог одуховест вавеликунебезпекудлясамоїцерквиіт омуст ают ьт еж набі льш
помі рковані ,алевсежант иклерикальніпозиці ї.
Явважаю, щост оронникиант иклерикалі зтичног орухувист упалисамезат е,щодуховенст вонемаєправанавязу ват илюдямт іді
ї
,
якісуперечат ьі зсові стют аморальниминормами.Сові ст ь-цевну трішнікрі теріїкожноїлюдини, імиві льніробит исвійвибі рнепорушуючи
правиларелі гіїіутойсамийчаснеобманюючисебе.
Відді ленняЦерквивві ддержавинеобхі днаподі я,т омущовладацерквибуланаст і
лькинеосяжна, щонеможнобулобіказат ипро
правомі рнізакони.
Екзаменаці йнийбі лет№ 17
1.) Знайді т ьзайве:пат рист ика, схоласт ика,Н.Макі авеллі ,ФомаАкві нський, концепт уалізм, П.Абеляр.Ві дпові дьпоясні ть.
Лишнимявляет ся Н.Макі авеллі, таккаконпредст авит ельфилософииепохиВозрождения,всеост альныеот осятсякфилософииСредних
веков.
2.) Вконцепці яхякихфі лософі вцент ральнемі сцезаймалинаст упнікат егорі ї
:
1-І дея 1-Плат он
2-Форма 2-Арист отель
3-Лог ос 3-Гераклі т
4-Необхі дніст ь 5-Сенека
5-Доля 4-Спі ноза
6-Ві чнеповернення 6-Ні цше
3.)ЩомавнаувазіФ.Ні цшепі д« переоці нкоюусі хці нност ей» ?
Засвою г оловнузаслуг уНі цшевважаєт е,щові нзробивізді йснивпереоці нкувсі хці нност ей:всет е,щозазвичайвизнаєт ься
ці нним,насправдінемаєні чогоспі льног оі зсправжньою ці нні стю.Пот рібновсепост авит инасвоїмі сця– намі сцеці нност ейуявних
пост авит иді йсніці нност і.Уці йпереоці нціцінност ей, посут ісвоємускладові йвласнефі лософі юНі цше, вінпраг невст ати" пот ойбікдобраі
зла" .Звичайнамораль,скі лькибнібулавонарозвиненою іскладною,завждипомі щенаврамки,прот илежніст орониякоїскладают ь
уявленняпродоброізло.Ї хмежамивичерпуют ьсявсіформиі снуючихморальнихст осунків.Щост осуєт ьсяНі цше,т озг іднойог одумці
мораль,обмеженацимирамкамиєбрехня.Справжнялюдинаповиннабудуват ивсесвоєжит тявпрост орі ,кордонияког опроляг ают ьне
там, дезнаходит ьсядоброізлопануючі йморалі .
Ні цшепрог олошуєнову" переоці нкуці нност ей",щові дроджує" моральпані в"внайві дверт ішійіжорст окі ші йформі .Надлюдина,поНі цше,є
суб' єкт ом " новоїморалі ".Ві нпише:" Красанадлюдиниз' явиласямені ,якт інь.Про,брат имої !Щоменіт епербог и!"Тут-ві дмоваві д
христ иянст ва, пов'язаназт лумаченнямйог ог енезисуякрелі гійні йсанкці ї"моралірабі в".Ні цщеспрост овуємораль, якасформовуєуявлення
продоброізло.Справжнялюдинаповиннабудуват ивсесвоєжит тявпрост орі,кордонияког опроляг ают ьнет ам,дезнаходит ьсядоброі
злопануючі йморалі .

4.)Сформулюйт епринципверифі каці їтафальсифі каціїунауковомузнанні .Учомуполяг аєї хнєзначення?

Верифі ка́
ці
я( пізньолат.ver ifi
catia — підтвердження; лат ver
. us — і стинний,f acio — роблю)— лог і
ко-методолог ічна процедура
вст ановленняі стинност і
наукової гіпот ези( таксамоякіпоодиноког о,конкрет но-науковог от вердження)напі дставії хньоїві дповідності
емпі ричним даним ( прямаабо безпосередняверифі кація)абот еорет ичним положенням,щові дпові
дают ьемпі ричним даним ( непряма
верифі кація).Принципверифі каціїрі зкорозмежовуєнауковеіфі лософськезнання.Яксві дчат ьпі знішідослідження, межамі жниминет ака
чітка,яквважалиприхильникинеопозит ивізму.Слабкі стьї хпозиці їполяг аєвт ому, щовонизвелизначеннят вердженнядопроцедурийог о
верифі кації.Насправдівиявилось,щоневерифі кованіт вердження( ат акимиєбі льшістьфі лософськихт верджень)неможнаоднозначно
вважат и позбавленими значення,безсмисленими.Бі льшет ог о,виявилось,щожорст кій вимозіверифі каціїневі дпові дают ьнет і
льки
філософські ,айзаг альнонауковіт вердження,зокремавирази,щофі ксуют ьзаконинауки,аджеодиничнийфактпі дтвердженняі стинності
законуприверифі каціїневзмозінадат ийот узначеннявсезаг альност і.Цят аіншіобст авинизмусилинеопозит ивістівпослабит ивимоги
верифі каціїт авідповідноприг асит ипрот истояннямі жфі лософськимінауковимзнанням
У рамкахлог і
чног опозит иві змупринцип верифі кованост ірозумі єт
ься крит ері
ально вичерпним способом апробаці їнаукових
тверджень,якірозумі ют ьсяуякост і« протокольнихприпущень»якфі ксаці йданихбезпосередньог одосвіду:твердження,кот рівиходятьза
рамки« прот окольнихпропозиці й»т ракт уют ьсяяктакі, щоневерифі куют ься,увипадкучог овді ювст упаєпринципфальсифі кації.
Фундамент альномупринципуi ндуктивноїмет одолог i
їнауковог опi знання-верифi кацiї(емпiричногопi дтвердження)К. Поппер
прот и­­­ст авляєпринципфальсифi кацiї-можливост iзапереченнябудь- яког от еоретичног онауководоведеног от вердження. Принцип
фальсифі каці ї—ценеспосі бемпі ричноїпереві ркит еорії,апевнанаст анованаукинакрит ичнийаналі ззмістунауковог ознання, напості
йну
необхі дні
ст ькрит ичног оперег лядувсі хйог одосягнень.Наві дмі нуві дверифі каціїфальсифі каціяслужит ьлишекрит ерієм розмежування
науковог оіненауковог ознання, наукиімет афізики,аленекрит еріємзначення, відмінност іосмисленост іабобезглуздост іпропозиці й
5.Щоспричинилокрит икукласичног орозумі ннялюдиниякавт ономног осуб’єкт у?Прокомент уйтепостмодерні стськуконцепці ю

14
«смерт ісуб’єкту».
Тезисо" смертисубъект а"ест ьвторая,неменееважнаяфилософскаясост авляющаяпост модернизма.Наиболеевлият ельным
являетсяразработ анныйМ. ФукоиР. Бартомвариантконцепции" смерт исубъект а"
;ктемжевыводамприводитиконцепциядеконст рукции
Ж. Дерриды, иконцепцияинт ерт
екстуальностиЮ.Крист евой.
Поскольку" ничегонесущест вуетвнет екста",тоилюбойиндивиднеизбежнонаходит сявнут ритекста,чтоведетк" смерти
субъект а",черезкот орого" г
оворитязык"( М.Фуко) .
Вэт ом процессе" поглощениясубъект атекст
ом"находитзавершениет рансформация
"сущност ног о человека"модерна в " человека отношений" ,характерног о для постмодерна.Новый субъектпост модерна можетбыт ь
осмыслен как калейдоскоп фраг ментов идент ичности," привязанных" к локально- ист
орическим и культ урным обст оятельствам.
Превращениесу бъект авт екстделаетневозможным идлянег оот ношениексамомусебекаккчему- топостоянному ,сущест вующему
независимо от мира знаков,кот орыми он опут ан.Таким образом,пост модернизм разрушает идеологическую позицию модерна,
базирующуюсянапредст авленииосубъект екакцент ремироздания,т еоретическую традицию рассмотренияиндивидакаксуверенног о,
независимог о,самодост аточногоиравног освоемусознанию ( лица).Ст очкизренияпост модернизма,такоепредст авлениеочеловеке
сталонесост оятельнымидаженелепым.

Екзаменаці йнийбілет№ 18
1.)Вкажітьпредст авникі внаївног о,механіст ичног отаді алектичног омат ері
алізму.
К представит елям " наивног о мат ериализма"от носят
ся:Лао- цзы,Ян Чжу;древнеиндийские философы локаят а;философы
ант ичности:Гераклит ,Эмпедокл, Демокрит ,Эпикуридр.
"механист ическиймат ериализм"( Г.Галилей, Ф.Бэкон, Дж.Локк, П.Гольбах ,П.Гассенди,Ж.Ламет ри).
“диалект ическиймат ериализм"К.Маркса, Ф.Энг ельс,ат акжеихпоследоват ели.
Наивный( созерцательный)мат ериализм Основноймет одпознания:созерцат ельныйПредст авители:Фалес( 625-
547ггдон. э.
)Гераклит
(544-482дон. э.
)Демокрит( 460- 371дон. э.)Эпикур( 341-270дон. э.)ЛукрецийКар( 99-
55дон. э.
).Мет афизическийматериализмОсновной
мет од познания:мет афизический.Предст авит елиФ. Бэкон( 1561- 1626)Б.Спиноза( 1632-
1677)Д. Локк( 1632-
1704)П.Гольбах(1723-1789)
М. Ломоносов ( 1711-1765) Л. Фейербах ( 1804-1872). Диалект ический мат ериализм Основной мет од познания: диалектический.
Предст авит ели:К.Маркс( 1818-1883)Ф. Энг ельс( 1820-1895)
2.)Якіриси, поняттят апрізвищаналежат ьМодерну, аякіПост модерну:
Модерн Пост
модерн

а)ідеясуспільногопрог
ресу; б)світ-цегіпертекст
;
в)Й.Фі хт
е; д)Ж.Лакан;
г)«Мислюот жеісную»; ж)людина-машинабажань;
є)людина–природнийавт омат
; з)логоцентризм;
і
)емпіризм; н)Ж.Дельоз;
к)Р.Декарт ; о)підвалиноюусьог осущог
оєМножинне;
л)сенсуалізм; п)деконструкція;
м)підвалиноюусьог осущогоєЄдине; р)фрагмент .
с)панлогізм.
3.)Учомуполяг аєсутністьпринципурозвит ку.Наведітьприкладизнят тявсоці альних, природнихабодуховнихпроцесах.
Дужеважливою кат ег
орією врозумі ннізаконувзаємног опереходукі лькіснихзмі нуякі снієст рибок.Удіалектицівзаємозв' язку
кількіснихіякі снихзмі нст рибокозначаєперехі дві дстароїякост ідонової .Ст рибокєдискрет ністю увиникненніновог овідноснодо
попередньог ост ануіснуючог о.Виникненняновоїякост і
,хочбияквонаоб' єкт ивноненароджувалася,завждипов' язанезіст рибком,
переривомкі лькісноїпост уповост і
,незалежнові дтого,вякійформіві дбуваєтьсяякі снеперет ворення.Перехі двідст ароїякостідоновоїє
переломомурозвит ку,переривомнеперервност і
.Стрибокурозвит курівнозначнийпоявіновог ост ануіснуючог овнаслідоксуперечливог о
взаємозв' язку кількостііякост і
,який пі дноситься до рівня істот ног
о,необхі дног о ізаг ального зв'язку.Цей зв' язок з неминучі стю,
повт орюєт ьсявпроцесахст ановленнянайрі зномані тні
шихпредмет і
віявишоб' єкт ивної дійсност і
.Ст рибок-знят тяпротиріччя.
4.)Чимві дрізняют ьсямет афізичнет адіалектичнерозумі ннясвіт
у?
Історично склалися двіальт ернат ивніконцепці ї— мет афізика іді алект ика.Вони є прот илежними за рядом важливих ,
фундамент альнихначал,асаме:джерелом розвит ку,рухутазмі ни;розумі нням зв' язкуст арог оіновог о;механізмом переходуві дст арої
якост ідо нової ;спрямовані стю розвит ку;за розумі нням сутііст инного знання,сут іпізнання;за ст илем самого мислення,а т акож
побудовоюнауковоїкарт инисві ту.
5.)Прокомент уйтевислі вфі лософа-екзистенціоналістаА.Камю“ Бажат и-цеозначаєвикликат иужит тяпарадокси” .
(Своимисловами)Ты -живёшь,т .
е.дышишь,слышишь,пит аешься,чем Богпослаливсёост альноепрочее,казалосьбы,спозиции
млекопит ающег о,чегоещё- тонадо.Каждоет воёдополнит ельноежелание-парадоксально, апрощеблажьикапризули. ..
(изинет а)От чуждаемыйотсамог осебяиотмира,вооруженныйналюбойслучаймышлением,кот ороесамосебяот рицаетвсамыймиг
собст венногоут верждения( вкругепервом -вподходекист инност ииложност и,вовт ором -впреодолениивсеединст ва;чист ыйразум
"испорчен"желаниемясност ивт ом,гдепроявлениеабсурда-внезаполняемост ирвамеждусобст веннымсущест вованиемисодержанием,
вкладываемымвнег о,дейст вительно,какможетбыт ьсмертныммыслящеесущест во),-чт оэт озаудел,еслиямог упримирит ьсясним
лишьот казавшисьотзнанияижизни,еслимоежеланиевсег данат алкивает сянанепреодолимую ст ену?Значит ,желат ь-вызыват ьк
жизнипарадоксы.Всёуст роенот ак,чтобы родилосьэт оотравленноеумирот ворение,дающеенам беспечност ь,сонсердцаиот речение
смерт и.

Билет19.

1.)1)Значеннясередньог окласудляст абільностісуспільствавпершеві дзначив:в)Арист отель.

2)Суспі льствояксист емупочалирозг лядативепоху
б)модерну; Конт,Спенсер, Дюркг ейм
3.Синоні момт ермі ну« капіталіст ичний»є:б)буржуазний;
2.)Знайді тьзайве:Г.С.Сковорода, П.Д.Юркевич, Ф.Прокопович, НіколайКузанський, С.Жижек, І.Вишенський.
Томущовсі іншіявляют ьсяпредст авникамиукраїнської таросі йськоїфі лософії,аНі колайКузанський єпредст авникомні мецькоїфі лософії
XVст .,асаменат урфі лософі я,схоласт ика,єпредст авникомфі лософі їепохиві дродження.
3.)Якспі ввідносят ьсясвідомет анесвідомевпсихі цілюдини?
Свідомість– цевищаформаві дображенняді йс
нос ті
,к отравлас т
ивалишелюдя м із в’
я за
назї хпс их
ікою,ч ле нороздільною мовою,а бс
т ракт
ним
мис ленням,цілепоклада нням,світоглядом,самосві
домі стю,самоконтролемс воєїповедінкиідіяль ностіт
апе редбачу ванняре зультаті
востанньої.
Не сві
доме–цег либ иннийфу нда ме нтпсихі
ки,щовиз начаєс ві
домелюдс ькеі снування.Такимч ином, Фрейдроз гляда єпс их
ікузпоз иці
їтрь
охї їскладових:
● ,щофу нк ці
ону єзапринципомна солодитас амозбереже нняі ві
дповіднозт имб удуєна шівчинк ит адіяльніст
ь;
● ,щоз на ходитьсяміжне сві
домимт асві
домимі вик онуєфу нкціюфі льтру :
контрольз анес відомимипот ягаминаос новіісну
юч их

15
нормс
успі
льног
ожит
тя;
● ,
щоі
сну
єзапринципомре
аль
нос
ті,
алез
але
жит
ьві
дне
сві
домихс
ил.

Рівеньс відомос тіс к

ла даєтьсязві дч у
ттівіпе ре жива нь ,я кіусвідомлюют ьсялюдиною вда ниймоме нтч а
с у
.Сві домістьохоплюєт і
лькима лийві дс оток
всієїінформа ції,щоз берігаєт
ьсявмоз ку
, причомупе внаі нформа ціяусві
домлює тьсялишепрот ягомк ороткогопе рі
одуч асу,апоті
мшвидк оз а нурює ть с
я
нарі веньпе редс відомог оа боне с
відомог о,умі рутогоя ку ва г
алюдинипе реміщу єтьсянаі нші сиг нали.
Об лас т
ьпі дс відомог о, і
нодізванадос т
упноюпа м'ятт
ю, вк люч аєвс ебевесьдос від,якийнеу свідомлює тьсявда ниймоме нт,алеможеле г
копове рну тися
вс відомі стьс понт анноа б овре зультатімінімаль ногоз ус илля .
На йглибшаіз нач имаоб ластьлюдс ькоїпс ихі
к и-не с відоме-я вля єсобою с ховищеі нс тинк тивнихс понукань ,ат акож емоціїт
ас погади,я кіна сті
ль ки
загрожу ют ьс відомос ті
,щоб улиприду ше ніівитісненівоб лас т
ьне сві
домого.Са меце йне усвідомлюва нийма те ріалб ага
товч омувиз начаєповс якде нне
фу нкціону ваннялюдини, хочавінць ог
онеу с
відомлює .Не свідоміпе режива нняповні стюне дос тупнісві
домос тілюдини, алевз начні
ймі рівиз на ч
ают ьді ї
люде й.
Свідомі стьіне свідомепра цюют ьв ре жиміг армоні йноїє днос ті
.У з онія сног оу свідомле ння людини з на ходиться лишеч астина с игна лі
в.Вони
вик орист овуют ься для у с
відомле ногоу правління пове дінкою,виб ору с трат е
гіїпове дінки,пошу ку нових с пособі
в вирішення.Ре шт ас игна лі
в
вик орист овуют ьсядляре г
уляціїпроце сі
в, аленапі дс відомомурі вні
;дляре гуляціїповедінк и,щопрот і
к аєбезб ез посередньоїучаст
ісвідомос ті
.Не свідоме
проя вляє тьсявпс их і
чнихя вища хус ні,ва втома тизова нихру хах,вде якихне ус
відомле нихс понуканняхдоді яльності
,вре акці
яхнане у сві
домле ні
подра з
ник и.
4.)Назві тькрит ері ї
науковог ознання.Щохаракт еризуєпсевдонаукові вчення?
Крит еріїнауковост і-сукупністьознак, що, специфі куют ьнауковезнання;рядвимог ,якінаукаповинназадовольнят и.
 І стинні сть.Неможнаот отожнюват инаукові стьі істинність.Абсолют ногоі стинног ознаннявнауцінеі снує.

 Проблемні
сть:наука-спробавирі
шенняпроблемнихсит
уаці
й.І
сторикКоллі
нгвуд:всяканаукапочинаєт
ьсязсві
домост
інезнання.

 Обгрунтованість. Не можнаабсолют изуватиобгрунтовані

сть: не коженвислі
вмає бут и доведено; наука спирається на
ненауковіпередумови,які
приймают ьсябездоведення.Зплином часуочевидніст
ьцихпередумовможезмінитися;т
оді
відбуваєт
ься
переглядпередумов( приклад-виникненняквантовоїмехані
ки).

 Інт
ерсуб'єктивнапереві
ряємі
сть.
Науковезнаннявважаєтьсяобг
рунтованим,
якщоіснуєпринциповаможливіст
ьйогопереві
ркивсімспі
втовариством.

 Сист
емні
сть:науковезнаннямаєбут
илог
ічноорг
ані
зовано.

 Прог
ресизм:
науковезнаннямаєсамовдосконалюват
ися.

Псевдонауковівчення (ненаукові знання)— цевчення,що сві домо чи несві домо іміт ують наукові ,аленеє т акими,сукупні сть
переконаньпросві т,
щопомилковорозг лядают ьсяякзаснованінанауковомумет одіабоякт акі,щомают ьстатуссучаснихнауковихі стин.
Являют ьсобоюі нтелектуальнуакт ивніст ь,спекулюют ьнасукупност іпопулярнихт еорій,наприклад, історіїпрост ародавніхаст ронавтів,про
сніговулюдину, прочудовиськозозераЛох- Несс
Псевдонауковізнання, знанняякінеможут ьбут ифальсифі кованими( тобтонеможут ьбут ипереві ренимимет одомякийзаснував
К.Поппер)цезнаннязаст рології
,маг і
їт аі ншихзабобонних“ наук”якінеможут ьбут иніпі дтверджениминінепі дтвердженимит обт оне
підлягатинепринципуверифі каціїнепринципуфальсифі каціїсамецізнанняєпсевдонауковими.
5.)ПояснітьвислівБ.Спінози:«Свобода–цеусві домленанеобхі дність».
ЯкимєВашевласнерозумі ннялюдської свободит аїїмеж?
Вінвважав, щові льно ( свободно) ді єлише т ой, х тознає увесь ланцюг причинно- наслідковихзв’язкі
в. Людина не
можеді ятичипоступативільно,якщонезнаєумов,причинінаслі дківсвоїповедінки.Необхі дність,говоривві н,ведет ого,хт ойде,іволочит ь
того,хт овпирається.Ось чомуві нсвійголовнийт вір назвав «Ет ика».Фі лософвважав,щодост овірнезнанняприродидаєможливі стьлюдини
бутиморальною( етичною)особою, знайт исвоємісцевПрироді ,вестисебеморально( етично)іпрожит иосмисленежит тя.

Билет20.
1.
)1)Віравпрог ресвиникланаоснові
б)лі
нійної
концепціїчасу;
2)Класичні
концепціїпрогресуналежать
а)ТюргоіКондорсе;
2.
)Заповні
тьтаблицю« Гносеолог
іяНовогочасу»
Предст
авники Головні
напрямки Основні
ідеїт
аїхзначення

16
ДекартЛейбні
ц Раці
оналі
зм Р.Декарт . Будує свою мет одолог ію на основі раціональног одедуктичного мет оду, а
Бекон,
Локк, емпі
ризм експеримент визнаєлишепередумовою, якамаєпідкорюват исьдедукці ї
.
Юм Лейбні цнамагавсяоб`
єднат ираціоналі зм иемпі ризм,алеприт римувавсявсеж раці оналізму.
зякої складаєтьсявсенавколо.
Локкрозробляєсенсуалі стичнутеоріюпі знання,зг і
дно зякоюджереломусі хзнань є відчуття.
Душа людиниві дприроди є " чистою дошкою" { tabu! a r asd)
, на які й
"чут
т євийдосвідмалюєсвої ві
зерунки" .
Юмвивчаєвнут рішні
й, суб'єкт ивнийсвітлюдини. А в самому
суб'
єкт ивномусвіті
людинифі лософвбачаєлише два роди явищ: чут тєвесприйнят тя і
сприйнят тярефлексивні.сприйнят тя,щої хЮмназиваєі деями.
Френсі с Бекон – особливууваг узвертаєнамет одологію, як гарантіюодержання т а
збагаченнядост ові
рнихзнань. Об’ єкт омпізнання, є природа; завданнямпі знання –
дослідженняпредмет івт а явищприроди; мет а пізнання – пануваннялюдини над силами
природи.Фі лософпропонуєвиключит изісферинауковог опі
знаннят еолог і
ю.

3.)Щоєхаракт ернимдлямехані ст ичної карт инисві туНовог очасу?

Механі чнакарт инасві т усклаласяврезульт ат інауковоїреволюці їXVI -XVI Iст .Сві йвнесокуї їформуваннявнеслиГ.Галі лей,І .Кеплер,Р.
Декарт ,П.Лаплас, І.Ньют онт абаг ат оі ншихвчених.
Восновуновиху явленьнаукипросві тляг лиі деїізаконимехані ки,якаст аласамим розробленим розді лом фі зики.Посут ісправи,саме
механі каєпершоюфундамент альноюфі зичноют еорі єю.Основумехані чної карт инисві тусклават омізм, якийвесьсві т ,включаючилюдину,
розумі вяксукупні ст ьвеличезног очисланеподі льнихчаст ок-ат омі в,щоперемі щают ьсявпрост оріічасіві дпові днодонебаг ат ьма
законамимехані ки.
Умехані чні йкарт инісві тубудь- якіподі їжорст козумовлювалисязаконамимехані ки.Випадкові стьвпринципі виключаласязкарт инисві т у.
Жит т яірозум умехані чні йкарт инісві туневолоді лині якоїякі сною специфі кою.Томуприсут ністьабові дсут ніст ьлюдинивсві тіне
змі нювалоні чог о.Якбилюдинаодног оразузниклазлицяЗемлі ,сві тпродовжувавбиі снуват и,якнівчомунебувало.
Механі стична карт ина сві тувиходила з уявлень,щомі кросві таналог ічниймакросві ту.Такожвважалося,що інежива,іживамат ері я
” сконст руйовані ”з однихіт ихсамих” механі чнихдет алей” ,щорозрі зняют ьсят ількирозмі рами.Як людинаконст руюєрі зні механі зми з
відносно великих дет алей,т ак іБогконст руюєживі об'єкт и,використ овуючибі льшдрі бні деталі.Але в основі світу лежат ь однііт іж
” механі чнідет алі ”.
В результ ат ісві т функці онує з т очні ст юві длаг одженог огодинниковог омехані зму: величезнийкосмі чниймехані зм, щопі дляг ає законам
класичної механі ки,якііуправляют ьрухомвсьог оВсесві ту в ці лому .Жит тя ірозум у ці йкартинісвіту не мают ьні якоїякісної специфі ки.
Такаді йсні ст ьненесевсобі необхі дност івиникненнялюдиниісві домост і.Людинавцьомусві ті– помилка,курйознийвипадок,побі чний
продуктзоряної еволюці ї
.
«Я» ,духовнасубст анці я, заДекарт ом, неподі льна, позбавленапрост оровоївизначеност і,ї
їреальнимвиявом( атрибут ом)ємислення.Беручи
заві дправнут очкуцюсубст анці ю, ві ннамаг авсядовест иіснуваннявсьог осущог о.
От же, від« Я»доБог аідалідосві ту—т акасхемафі лософі їДекарт а.Бог , заДекарт ом, єг арант оміснуваннясві туіг арант омт ог о,щоцейсві т
можнаосяг нут ирозумом.Абсолют нийТворецьві дповідаєзаі деїт аіст ини,наосновіякихві нтворивсві т.Асам сві тпост аєякт і
лесна
су бст анці я,ат рибут омякоїєпрот яжні ст ь.Всіі ншіякост і—колі р,смак, ваг а,звук—євт оринними.Сві т,найог одумку, безкі нечнийупрост орі,
мат еріальноодномані т ний,мат ері я,перебуваючиврусі ,поді ляєт ьсядобезкі нечност і,пуст отавідсут ня.Наосновіцихдвохякост ей—
прост оровост іт аруху,якілег комат емат изуют ься,— фі лософ намаг авсяпояснит исві т,якийпост аєвелет енським механі змом,аБог ,що
йог ост ворив, —г еомет ромімехані ком.Ут акийспосі бДекартзаклавзасадимехані ст ичног осві т
огляду.
У межахт аког осві тог лядусві тмисливсянебаг ат оякісним т аі єрархі чним,ві нпост ававодномані т ним,прост им ізводимим дочисел.
Телеолог і
явиявиласязайвою,оскі лькивсеможнабулопояснит инаосновімехані ки.Декартрозг лядавіживіорг ані змиякмехані зми.
Такийпі дхіднезавадив,аможливо,іпосприявт ому,щові нві дкриврефлекс,сформувавзасадиексперимент альног овивченняпсихі ки.
Пі знаннясві туєпі знанням розуму,аусві домленняілог і
чнийрозвит ок« вродженихі дей»єводночаспі знанням сві ту.Іншимисловами,
принципиг еомет рії, дедукованізвродженихі дей, єіпринципамисамог осві ту.
Попривсю непереконливі ст ьцихзасадничихт вердженьДекарт а,самейог омехані ст ичнийпі дхідставосновою розвит куфі лософі їНовог о
часу.Декартразом зГалі леєм єт ворцямимехані стичноїкарт инисві ту,якабулапокладенавосновут ехнічнихт рансформаці йсві т у.
Механі цизм — ценет ількисві т ог ляд,цеіпрог рамаперет вореннясві тунаосновізведенняйог одопрост ихмехані змів.Визнаючидві
су бст анці ї— т ілеснуімислячу,Декартопинивсяпередпроблемою узг одженняї хвлюдині ,аджевонаєєдні стю душійт і
ла.Механі цизм
Декарт а,йог одуалі зм,якценепарадоксально,виявилисьплі дною фі лософською основою длярозвит куйог онауковихі дей— ст ворення
аналі тичноїг еомет рії, теорі їопт икит аі н.
Механі стичнийсві тог лядбачиввмаломут есаме, щоіувеликому, алелишевменшихрозмі рах.Цепороджувалоуявленняпросві т,схожий
навст авлениходнаводнумат рьонок.
Вмехані чнійкарт иніВсесві тубувві дсут нійрозвит ок,тобт осві твважавсянезмі нним.Жит тяірозум уці йкарт инісві тунемают ьні якої
які сноїспецифі ки.Такаді йсніст ьненесевсобінеобхі дност івиникненнялюдиниісві домост і
.Людинавцьомусві ті–помилка,курйозний
випадок, побі чнийпродуктзоряноїеволюці ї.
4.Розкрийт есут ьнауковог опринципуі сторизму.Якві нпроявляєт ьсяудослі дженні соці ально–економі чног ожит тя?
Іст оризм,принциппі дх одудоді йсност іякдот акої ,щорозвиваєт ьсявчасі .Слі дуванняданомупринципуозначаєрозг лядіст оричних явищ в
саморозвит ку , т обт одопомаг аєвст ановит и причини ї хзародження, виявит иякі снізміни на рі знихет апах, зрозумі т и, на
щоперет ворилосяданеявищевході діалект ичног орозвит ку.Цедаєможливі ст ьвивчит ибудь- якеявищезмомент увиникненняіпрост ежит и
весь процесйог орозвит ку в і ст оричні йрет роспект иві .Припускаєвивченняминулог о з урахуванням конкрет но-іст оричноїобст ановки
відпові дної епохи,увзаємозв' язкуівзаі момообусловленност і
поді й,зт очкизорут ог о,як,всилуякихосьпричин,деіколивиниклот е
чиі ншеявище,який шляхвонопройшло,які оці нкидавалисяйомуна т е чиі ншомует апірозвит ку.Вит окиі сторизму— увченняхГераклі т а,
Плат она,Арі ст от еля;дот ичнодосуспі льст вайог орозроблялиДж.Ві ко,Вольт ер,Г.Ф.В.Геґ ель,К.Маркс;уприродознавст ві— Ч.ЛаєліЧ.
Дарві н.Зкі н.XI Xст .і ст оризм( йог оназивают ьт акожі сторицизмом)зазнававкрит икиВ.Ді льт ея,Б.Кроче, Г.Рі ккерт а,К.Ясперса, К.Поппера
таі н.,якіст авили пі дсумні вможливі стьвст ановленнязаконі врозвит кусуспі льст ваіпророкуванняйог омайбут ньог о.У сучасні йфі лософі їі
науці продовжуєт ьсяг ост раполемі казпроблемі ст оризму

17
5.)Доведі ть, щосуспільст воєокремоюформоюбут тя.
Бут тя—все, щоєсущет аі снуєнезалежнові дсвідомостілюдини.
Бут тявключаєв собі субьєкт ивнуіобьєкт ивнуреальност і
.Воновивчаєвсе,щоі снує,розвиваєт ься,прогресуєвзагалівсещо насот очує.
Суспі льст во,саме,й є обьєднаннямвсі хцихфакт орі
в,вонорозвиваєт ься,йогообєкт ивзаємоді ют ь один зодним,суспі льствовключає в
собідужебаг ат опроцесів,явищ, тафакт орівповязанихзйог осенсом.От жеможнасказат и, щосуспільст воєобєкт омбут тя.
понят тя“ бут тя”можнаохаракт еризувати як фі лософськукат егорі
ю,завдякиякі йвизначаєт ьсядещо,що є суще як т аке.
Питання про
бут т
япов’ язане з признанням, або, напрот и, неприйнят т
ямабсолют у (думки, Бог а, і стини, ідеї і т .д.). З одног о боку,
зміст катег орії
буттянаповнюєт ьсяреальнимипроцесами, особливостями, діями, якімаютьпрост оро-
часовий характер,
відрізняют ьсянеповт орніст ют аіндивідуальні стю,зі ншог о– ї ї
частиноюст аєівсет е,щонеможебут ифакт ом,якийнемаєчасовог о,
дійсног о,досві дного характ еру (і
дей,думок,ці нностей,мат ематичних та лог ічних понят ь).Тобт обуттявиступає іоб’ єктивною,і
суб’єкт ивноюреальні стю.При цьомусуб’ єктивізмбуттяреалізується у наявност і
соці альноїісторії
людства т аких ат рибутів,як сист ема
цінност ей,і деологія іт .д.,т обтолюдинаможевпливат илише на ї хзмі ст
,але не можеї хвиключит иі
зсоціально-історичногопроцесу,а
цевжеоб’ єктивнийхаракт ербут тя.

Екзаменаці йнийбі лет№ 21

1.)Назві тьавт орі ввідомихафоризмі в:
1.)а)« Всет ече,всезмі нюєт ься»Гераклі т
б)« Богумер!…Мийог овбили—виія! »Фрі дрихНі цше
в)« Ді йт ак, щобизавждист авит исядолюдейякдомет иіні колиякдозасобу»І ммануї лКант
2.) 1.)Доосновнихпринципі вді алект икиналежат ь:
в)зв’ язку; д)розвит ку
2)Доформнауковог опі знанняналежат ь:
а)проблема; в)г і
пот еза; г)т еорі я.
3.)Якісоці ально- економі чніт акульт урніфакт орипі дготуваливиникненняфі лософі ївДавні йГреці ї?
Усоці альномурозвит кудавньог рецьког осуспі льст вавиді ляют ьдвапері оди.Перший( г омері вськаГреці я),якийт ривавXI I—VIст .дон.е. ,
характ еризувавсяпануваннямземлеробськоїарист ократ ії
,пат ріархальнимиродовимиві дносинами.Тесуспі льст вобаг ат ьмарисамибуло
схоженаєвропейськеранньофеодальне.Надруг омует апі,якийрозпочавсявVIст .іт ривавдопочат кунашоїери,акт ивнорозвивалися
ремесла,т оварно- г
рошовіві дносини,набула широког о заст осування рабська праця в усі хсферахвиробницт ва.В полі тичномужит т
і
змаг алисяарист ократ іят адемократ ія( торг ово- ремі сничіпрошаркимі ста),щоспричинилопост уповеві дст ороненняарист ократ іїві двлади.
Наслі дкомцихзмі нст алоперемі щенняцент русоці ально- економі чног ожит тяі зселавмі сто, перет вореннямі ст азосередкуарист ократ і
їна
ремі сничо- торговийцент р.
Засут тю цідвапері одибаг ат овчомусхожінафеодалі зм т акапі талізм упі знішійЄвропі .Ті лькивДавні йГреці їнедост атнійрозвит ок
техні ки упроцесірозвит кут оварно- грошовихві дносин перет ворив людинунат овар.( Ранні й капі т алізм уСША повт орив цей досві д
работ орг і
влі .
)
Давньог рецькафі лософі явиниклавVIст .дон.е.Особливийвпливнаї їформуваннясправилаполі снадемократ ія.Вонапі дготувалапояву
вільноїособи, і
нт елект уальноїсвободиі ,зрешт ою, сформувалаособуяксуб' єкт афі лософськог омислення.Особливост ісуспі льнихві дносин
уполі сахзді йснили вплив наформуваннняосновноїпроблеми,якахвилюваладавньог рецькихмислит елі в,— проблеми ві дношення
заг альног оіодиничног о.Вумовахдемократ і
їзаг альне( моральнійправовінорми, державніі нст ит ути, полі тичніі нт ереси)ві докремилосьві д
приват ногожит тяг ромадянинаполі су ,однаквонопродовжувалоперебуват ивт і
сномузв' язкузним.Заг альненест алонедосяжнимдля
рядовихчлені в полі су,непрот истояло ї м якчужазовні шнясила,якцебуло в схі днихдеспот і
ях.Взаємозумовлені ст ьзаг альног ой
одиничног о, полі суігромадянинаусферісоці альног ожит тяокреслиласхемуфі лософськог оосмисленнясві тувдавньог рецькі йфі лософі ї.
4.Вчомуполяг аєрі зницямі жпі знавальноюст рат егі
єюемпі ризмут араці оналі зму?
Емпі ри́зм — напрям ут еорі їпізнання,що визнає чу т тєвийдосві дджереломзнань іст верджує,що всезнання ґ рунт ується надосві ді
.
Прот ист оїтьраці оналі змут амі ст ицизму.Прицьому,і ншапі знавальназдат ніст ьлюдини—розум — розг лядаєт ьсявемпі ризміт і
лькияк
сполученняіперекомпонуваннят огомат ері алу,щоданийнам удосві ді,ат акож якздат ніст ь,щоупринципіні чог онедодаєдозмі сту
нашог ознання. Раціоналі ́зм — фі лософськат очказору,яканаг олошуєперші стьікомпет ент ністьрозуму( лог ічногоходумі ркування)в
пошукахправди.
Раці оналі зм вважаєт ьсяознаковою характ ерист икою сучасног одуху.Прот ебулобневі рним т вердит и,щораці оналі зм бувчимосьзовсі м
чужимдлясередньові чноїдумки.Педант ичност ісхоласт икисві дчатьпроповажнупозиці ю,якулюдськемі ркуваннязаймалосередзнат оків
кат олицькоїцеркви
Таким чином,емпі ризм прог олошує,щоосновнийзмі стнауковепі знанняот римуєзчут т євог одосві ду,араці оналі зм –черезді яльність
розуму.
5.Чому, наВашудумку, виниклижанрисоці альноїут опі їт аант иут опії
?Проаналі зуйт еоднузмоделейі деальног осуспі льства.
Явважаю,щоціжанривиниклит ому,щолюдинемог лижит иві деальнихумовах,ві деальномусуспі льст ві,івоницимижанрамихот іли
показат исамецейі деалсуспі льст ва,т е,дочог овонипраг нули,зпозит ивної( ут опія)чинег ат ивної( ант иут опія)т очкизору.Намою думку,
людямпот рібнобулові рит иуякийсьі деал, яквонипові рилинаприкладіхрист иянст ват акомуні зму .
Проаналі зуємооднузмоделейі деальног осуспі льст ванаприкладікомуні зму.
Упрог нозні йскладові й« Теорі їкомуні зму»пі дкомуні змомрозумі ют ьт акийі деальнийст ан« суспі льст вамайбут ньог о»,коливсілюди, члени
суспі льст вабуду тьст авит исуспі льніі нт ересивищезавласні ,розумі ючивирі шальнурольсуспі льст вауї хньомужит ті.Уцьомуаспект і
комуні стичневченняєт акожокремоюформоюут опічног осві тогляду.
● Безкласовийстансуспі льст ва
● Ладсоці альноїорг ані заці їсуспі льст ва,вякомусуспі льст воєвласником усьог омайна.Вреальност і— державаєвласником
усьог о майна.Держават акож плануєіконт ролюєекономі купі д ст рукт урою однопарт і
йног о полі т ичног о уряду.( Наприклад
полі тика« віськовог окомуні зму»пі дчасГромадянської війни1918—1921)
● Теоретичнаконцепці ямайбут ньог обезкласовог осуспі льст ва,бездержавноїсуспі льноїорг ані заці ї
,щоґ рунт уєтьсянаспі льному
володі ннізасобамивиробницт вайможерозг лядат исяякві дгалуженнясоці алізму.Ві нвиходит ьзпринципу :
● «ві дкожног о—зазді бност ями, кожному—запот ребами» .
● Полі тичнеут опі чневченнят апрог рамаполі тичнихпарт і
йірухі в,щобезпосередньопоходит ьзці єїконцепці ї
.
Тавсежт акиякібмі ринеприймаликомуні сти,досяг тиі деальног осуспі льст ваї мневдалося.Починаючизпершог опункт уможнаодразу
сказат и,щобезкласовог ост анусуспі льст ванебуло,івпринципібут инеможе,т акякувсі хжит елі вдержавирі зніпосадиурі зних
підприємст вахчифі рмах,укожног освояробот апевног ост упеняскладност іт аві дпові дног орі внязаробі тку.І деолог іякомуні змубула
впровадженавсуспі льнежит т я,т аякві домо,зчасом вт ратиласвою силу ,зазналакраху. Намою думкуі деальног осуспі льст вабут ине
може, томувоноієі деальнимт акякмиповиннідоньог онаближат исьусвоємурозвит ку.

Екзаменаці
йнийбі
лет№ 22

18
1.
Заповні
тьт
аблицю«
Схоласт
ика»
Хронолог
ічнірамки Головнішколи,
течі
ї,
напрямки Предст
авники Досяг
нення

VI
II—XI
Vст
. Школи:Шартрскаяшкола, Йоан Скот Ері уг
ена, Ансельм Рационально обосновали и
Саламанкскаяшкола,Оксфордскаяшкола Кентерберійський, Каноні
к систематизировалихристианское
Росцелін, П'єр Абеляр, Роджер вероучение, использовав идеи
Течі
ї:
Томизм, Скот изм, Концептуализм, Бекон, Альберт Великий, Фома античнойфилософии.
Номинализм, Реализм, Авг
устинианство, Аквінський, Дунс Скот, Вільям
Аверроизм Оккам

Напрямки: реалі зм, номі налі зм і

концепт уалізм
2.)Знайді т ьзайве:Деррі да, Лакан, Дельоз, Ляйбні ц,Барт ,Бодрі йар, Маркс.
Лейбні цт аМаркснеєфранцузькимифі лософами- пост модернист ами.
3.)Надайт екрит ичнийаналі зпраг мат ичноїконцепці їіст ини.
Единст венноеусловиеявляет сяздесьинеобходимым,идост аточным дляист ины любойпропозиции:онадолжнабыт ьт акой,чт осней
будетсог ласенкаждый,уког оест ьдост ат очныеирелевант ныеданныевосприят ия.Приэт ом неимеетзначение,дейст вительнолиx
выражаетнекот орыйфактвнезависимом отсознаниямире.Однакопраг мат ическаят еориянеявляет сяонт олог ическинейт ральной,
посколькувнейт о,поповодучег одост иг нут овсеобщеесог ласие,определяетт о,каковыфакт ы.Т.е.,еет ребованиевконцепциизначения
какусловийист инност ибылобыт аково:
Снегбел, еслиит олькоесликаждый, ктоимеетдост аточныйрелевант ныйопыт , будетвынужденсог ласит ьсяс( пропозицией)" Снегбел" .
Следоват ельно,посколькувпраг мат ическойт еорииист инаприравнивает сякт ому,поповодучег одост иг нутовсеобщеесог ласие,эт о
требованиередуцирует сяк
"Снегбел"ист инно, еслиит олькоеслиснегбел.
Однако" Снегбел"справойст ороны' еслиит олькоесли' здесьнерассмат ривает сякаквыражениенезависимог оотсознанияфакт а.Скорее,
снегбелт олькопот ому ,чт осэт имсог ласилисьбы все.Такимобразом,эквивалент ност ь,ут верждаемаяздесь' еслиит олькоесли' может
быт ьт олькоинт енсиональной.
Соот ветст венно, теориязначенияклассическог опраг мат изманесвязываетнапрямую значениесист иной( хотяонавомног омизоморфна
праг матическойт еорииист ины) .Современныефилософы,заявлявшиеосвоейприверженност ипраг мат изму— например,Куайн,Решер—
мог утиспользоват ьдост ат очноот личающиесяформыт еорииист ины.
4.)Доведі тьважливі ст ьпринципуфальсифі каці ївнауковомупі знанні .
Теория удовлет воряет крит ерию Поппера в т ом слу чае,если сущест вует мет одолог ическая возможност ь её опровержения пут ём
пост ановкит огоилииног оэксперимент а,дажееслит акойэкспериментещёнебылпост авлен.Сог ласноэт омукрит ерию,высказывания
илисист емывысказыванийсодержатинформациюобэмпирическоммирет ольковт омслучае, еслиониобладаютспособност ьюприйт ив
столкновениесопыт ом, илиболеет очно—еслиихможносист емат ическипроверят ь, тоест ьподверг нут ьпроверкам, результ атомкот орых
можетбыт ьихопровержение" .
Иначег оворя,сог ласнокрит ерию Поппера,— научнаят еориянеможетбыт ьпринципиальнонеопровержимой.Темсамым,сог ласноэт ой
докт рине, решает сяпроблемадемаркации—от делениянаучног ознанияотненаучног о.
5)Проаналі зуйт епереваг ит анедолі кисучасног оінформаці йног осуспі льства.
Інформаці йнесуспі льст во— цесуспі льст во, інформаці йнезабезпеченняяког озді йснюєт ьсяавт оматизовано, щопередбачаєвикорист ання
авт омат изованихпроцесі вреєст раці ї,збері гання,опрацювання,передаваннят аві дображенняі нформаці ї.Інформаці йнесуспі льст во— це
суспільст во, уякомупереважнабі льші ст ьнакопиченоїлюдст вомі нформаці їзбері гаєт ьсянаелект роннихносі яхідост упнакожномуї їчлену
вбудь- якиймомент .
Недолі ки:
1)Полі тичніт а економі чніперешкоди до т ого,щоб т ехні ка використ овувалася для лі квідаціїбі дност і;це ст осуєт ься навіт ь самим
промисловорозвиненимкраї нам, некажучивжепрокраї ни« трет ьогосві т
у», дебі дні ст ьст авит ьлюдейнамежувиродження;
2)Нездат ні стьсоці альнихнаук-іемпі ричнихдослі дженьвї хі сторичномуаспект і
,т адослі дженьсучаснихсуспі льнихзмі н,таксамоякі
мет одолог і
їсуспі льнихдисциплі н,-вирі шуват исвоїг оловніпракт ичні татеорет ичнізавдання;
3)Недолі киосві тит авихованнявусьомусві ті
,щоперешкоджают ьвирі шеннязазначенихпроблем,щозаважают ьздорововму,т ворчому
розумі нню наукиіт ехнікиякскладовоїчаст иниг умані ст ичног овихованнявепохунауково- техніческг опрог ресу,цеві дносит ьсяідо
підготовкифахі вці в, ідозаг альні йосві тібі льшост ілюдей
4)Нездат ніст ьбаг ат ьохкраї нвирі шит ипроблемисвог оі ндуст ріальног орозвит кузарахуноквикорист аннявнут рішні хресурсі вабошляхом
справедливог о перерозподі лукапі т алів іресурсі в мі ж розвиненими капі таліст ичними краї нами ікраї нами " трет ьог о сві ту",а т акож
використ аннянадлишковог осировини, щодобуваєт ьсявкраї нах( завинят комнафт иідеякихкопалинрудурядірайоні впланет и);
5)Нездат ністьнауковоїіт ехні чноїелі т иподолат исвою наці ональнуобмежені ст ь,елі тарістскоесві доміст ь,якщонерахуват идекі лькох
героїчнихвинят ків( наприклад,Паг уошськог о рухабо ВООЗ) ,особливо це ст осуєт ься нездат ност іпрот і
водейст вовват ьі деолог ічним
нашаруваннявнауці ;
6)Фет ишизмнауки, щойдепаралельнозфет ишизмом
Переваг и:
1) Свободадост упудоі нформаці їт асвободаї їпоширення
2) І нформаці йнесуспі льст вонесевсобівеликийпот енці алдлявдосконаленняуст рою держави,дляопт имальног овикорист ання
мі сцевихумовіресурсі в,длязначног опі двищенняефект ивност івиробницт ва,длярозвит кускладнихпослугт аосві ти,для
економі їприроднихресу рсівт азахист унавколишньог осередовища, дляпереходудост алогорозвит ку.
3) Використ анняелект роннихкомуні каці йдокорі нноперет ворюєсист емуосві ти:всебі льшечислолюдейвикорист овуєможливост і
дист анці йног онавчання,починаєакт ивнореалі зовуват исяпринципдові чног опі двищенняквалі фі кації.Полі пшенняпі дг от овки
фахі вці вві дкриваєкомпані яміуст ановамнові горизонт ивуправлі нніперсоналом, азначит ьіможливост і зрост аннявиробницт ва.
4) Надана і нформаці йним суспі льст вом -полі пшення сист еми охорони здоров' я шляхом поширення елект ронноїі нформаці ї
профі лакт ичног охаракт еру, спі льног овикорист аннялі кувальнимиуст ановамидорог огокомп' ют ерног ообладнання, застосування
мет оді вт елемедицини.Неменшезначеннямаєширокерозповсюдженняелект ронної .

Екзаменаційнийбілет№ 23
1.
)Знайдітьзайве:Кант,Фі
хте,Шиллер,
Шеллі нг
,Гегель,Маркс,Фейєрбах.Ві
дпові
дьпоясніт
ь.
Лишнимивданномрядуявляют сяШиллериМаркс, посколькувсеостальные-представит
елинемецкойклассическойфилософии.
2.
)Назвіт
ьосновнікат ег
оріїді
алект
ики,використовуючиїхвизначеннянаданіутаблиці
:
(
одиничне) (
заг
альне)

19
рі
ч,кот
рарозг
лядаєт
ьсяусвої
хві
дмі
нност
яхві
діншихречей поді
бні
стьсут
ніснихознакпевнихг
рупречей

(змі
ст) (форма)
найбі
льшзначущавнутрі
шнявласт
иві
стьречі
,безкот
роївонане зовні
шній вигляд речі
,такий,якою вона сприймаєт
ься
можебутисамасобою завдякиорганамвідчут
тя

(причина) (
наслі
док)
те,щозумовлюєрозвит
окявищапевним т
е,щоєкінцевимрезульт
атомокремог
опроцесу
чином

(необхі
дність) (випадковіст
ь)
такий розвиток явища,кот
рий виходит
ьіз внут
рішні
х сут
тєвих заздалегідьнепередбачуванийрозвиток,
властивостейчи зумовленийнесут тєвими,випадковими,
зовнішніхобставин зовнішнімипричинами

(можливіст
ь) (ді
йсніст
ь)
те,чогонеі снуєуреальност
і,алезапевнихобст
авинможест
ати реальноіснуюче
дійсні
стю
3.)
Учомуполяг аєсуть,
значеннят анедолікиіндуктивног ометоду?Наведіт
ьприкладиі ндукт
ивног
оумовиводу.
Індукція– цет акиймет однауковог опізнання,колинапі дставізнанняпроокремеробит ьсявисновокпрозаг альне,цеспосі
б
міркування,задопомог ою якого встановлюєтьсяобґ рунтовані
стьвисунутого припущеннячи гі
потези.В реальномупізнанніі
ндукці
я
завждивист упаєвєдност іздедукцією,органі
чнопов’ язаназнею.
Прикладамиі ндуктивнихвисновківє,наприклад, наступніпариспостереження/висновок:
● Цейлебі
дьбі
лий.
● Всілебедібі лі.
Деякіфі лософивважают ьт ермі н« і
ндукт ивналог іка»непорозумі нням,оскі лькиі стинні стьі ндукт ивног овисновкунезалежит ьвід
законі вформальноїлог іки,кот рієзаозначенням дедукт ивними.Напрот ивагудедукці ї,індукт ивнівисновкинемают ьт огож ст упеня
дост ові рност іщоівихі дніт вердження.Наприклад, унаведеномувищеприкладівисновокпрот е,щовсілебедібі лімі гвважат исьістинниму
Європіпокинебулові дкрит оАвст ралію.І ндукт ивнесудженняні колинеєзобов' язуючим,алеєобґ рунт ованим.І ндукт ивнесудженняє
такождедукт ивнонекорект ним.Проблемаі ндукці ї
,щополяг аєупошуку
обґ Дійснасут ністьлюдиниполяг аєврозумі .Подібнодот ого,якрозумпануєнадлюдиною, таківсві т іпануєсві товийрозум- Лог ос(Бог )
.Бог-
найвищаі нст анці я,передним земніправит еліт аволодаріникчемні .Пі
знаннясебе, свог оЛог осу-цешляхдопі знаннясвог обожест венног о
началаісамог оБог а.ТілоірозумданілюдиніБог омдлят ог о,щобт ілонебулоі їпідвладним, арозумбувві льнимусвої хбажаннях, своєму
виборі .Неприв* язуючисьдот ілаізовні шні хмат ері альнихблаг ,відмовившисьві ддумок, якімают ьпроньог олюдинеосві чені,мудрецьне
буде рабом т ого,хто має владу дат и йому благ а,або забрат и майно, близьких ,
жит т
я.Основне завдання фі лософа- навчит и людей на
приклад, якможнаінеобхі дножит и,щоббут иістиннові льним. Змі нит иіснуючийпорядокречей, людейнамнедано, алеможнапривест исвою
волю вг армоні ю зумоваминашог ожит т яйот очення. Людинаповиннавиконуват исві йобов* язок, терпі т ивипробування, якіпосилає
Бог .Жит и необхі дно без ст раху,хвилювань, прист раст ей,а для цьог о слі д не боят ися виг нання, бідност і
,
чорноїробот и,позбавит ись
заздрощі в, гніву ,
бажань, жалкувань, незасуджуват иБог аілюдей, якщовсейденет ак,якбажалося, задовольнят исямі ні
мумом.
ру нтуванняі ндукт ивног осудження, впершебулаформальнорозг лянут аДавидомЮмом.
4.Якіі деїст оїцизмунаближуют ьйог одохрист иянськог орозумі ннялюдинит асвіт у?
Вмире,вкот оромкаждодневноубываетсмыслиг армония,единст веннойопоройоказывает сяследованиендолг у.очеСт оик-эт от от,кто
держит сязаэт уопоруиисполняетдолгдоконца, хот ябыирушилосьвсевокруг .Причемэт одолгнест олькопереддруг ими, сколькоперед
самим собой.Ведьдобродет ель,счит алист оики,самасебенаг рада.И вт акойт рансформациичувст вадолг аизчист овнешнег ово
внут реннее-одноизвеличайшихзавоеванийант ичног осознания.
У ст оиков ест ь принцип смирения,кот орый именно изст оицизма перейдетв христ ианскую эт ику .Сут ь ег овт ом,чт обы принят ь
неизбежноесо спокойст вием духаи безэкзальт ации,неоказываясудьбебесполезног о и сует ног о сопрот ивления.Но в ст оицизме
мудрост ьещенест алаант иподомразума.Поэт омуст оическийидеал, вот личиеотхрист ианског о,заключает сявт ом,чт обынеплакат ь,не
смеят ься, апонимат ь.
Ст оикипервымиобъявилисебя" гражданамивселенной" .И,вмест ест ем,будучиг ражданиноммира,человекэпохиэллинизмаодинокв
эт ом мире.Таближайшаяячейка-ант ичныйполис,вкот ором индивидбылукорененвкачест вег ражданина,разрушилась,ичеловек
оказался, соднойст ороны, наединессамимсобой, асдруг ой-наединесвечнымибесконечнымкосмосом.Нонивт ом, нивдруг омслучае
человекненаходит сяусебядома:дом слишком т есен,амирслишком прост орен.Изэт ог опрот иворечияи родит сявпоследст вии
христ ианскаяобщинакакт аформаколлект ивност и, вкот оройчеловекпопыт аетсяпо- новомуобрест исебя.
Ді йснасут ні ст ьлюдиниполяг аєврозумі .
Поді бнодот ого,якрозум пануєнадлюдиною, т аківсві тіпануєсві товийрозум- Лог ос(Бог )
.Бог-
найвищаі нст анці я,передним земніправит еліт аволодаріні кчемні .
Пізнаннясебе, свог оЛог осу-цешляхдопі знаннясвог обожест венног о
почат куісамог оБог а.ТілоірозумданілюдиніБог омдлят ого,щобт ілонебулоі їпі двладним, арозумбувві льнимусвої хбажаннях, своєму
виборі .Неприв* язуючисьдот ілаізовні шні хмат ері альнихблаг ,відмовившисьві ддумок, якімают ьпроньог олюдинеосві чені,мудрецьне
буде рабом т ого,хто має владу дат и йому благ а,або забрат и майно, близьких ,
жит т
я.Основне завдання фі лософа- навчит и людей на
приклад, якможнаінеобхі дножит и,щоббут иістиннові льним. Змі нит иіснуючийпорядокречей, людейнамнедано, алеможнапривест исвою
волю в г армоні ю з умовами нашог о жит тя й от очення. Людина повинна виконуват и сві й обов* язок , т ерпіти випробування, які
посилаєБог .
Жит инеобхі днобезст раху, хвилювань, прист раст ей,адляцьог ослі д небоят исявиг нання, бідност і,
чорноїробот и,позбавит ись
заздрощі в, гніву ,
бажань, жалкувань, незасуджуват иБог аілюдей, якщовсейденет ак,якбажалося, задовольнят исямі ні
мумом.
5.Якізаг розидляправісвободлюдинивиникают ьві нформаці йномусуспі льстві?
Сучасна фаза еволюці їт ехног енноїциві лізаці ї-кі нцевий резу льтат науково- технічноїреволюці їзаведено називат и“ і
нформаці йне
су спільст во”або“ суспі льст воризику” .Ціназвифі ксуют ьдвіг оловніівзаємоповязаніознакисучасног осоці уму:
-інформаці йниххаракт ерсучасних“ високих ”т ехнолог і
й
-ускладненнясередовищамешканнялюдинирозумної ,денарост ают ькризовіявищаівиникают ьновіджереланебезпекидляї їіснування,
добробут ут аздоровя
Щост осуєт ьсязаг роз,прог рамуючийвпливнауковог ознаннянаспрямуваннярозвит кукульт уриіекономі кит акож і нтенсифі куєт ься,а
темпизрост аннякі лькост інауковоїі нформаці ївипереджают ьт мпирозвит куекономі киісоці окульт урнихт рансформаці й.Іншимисловами
науковезнанняст аєджереломризику.
Також нет ребазабуват и,щові нформаці йномусуспі льствіт воїправаіобовязкиможут ьбут ипорушені .Неманіякихг арант і
й,щот вої
особист іправахт ось захист ит ь.Ст атуснауки,якфакт ора,якийвикликаєт апопереджуєсоці альніризики,баг ат ократ нозрост ає.Наука,в
деякі ймі рінедозволяєлюдинісамост ійнорозвиват ись,т обт оособист одосяг ат исві домог о,г либоког осамопі знання,ут искаючиправа

20
самоїлюдини.
Екзаменаційнийбілет№ 24
1.Знайді
тьзайве:Сенека,
Епікур,
МаркАврелій, Фалес, Парменід,Плот і
н.Відпові
дьпоясні
ть.
Фалес,Парменід-
Досократики,вотличиеотостальніх-представителейант ичнойфилософии
2.Заповніт
ьтаблицю« Функціїфі
лософськихкатегорій»
Онт
олог
ічна Лог
ічнезнаючег
на Мет
одолог
ічна Гносеолог
ічна

г) катег
орії дають певне в) катег
орі
ї вист
упают
ь а)категорі
ївиступають як форми б)категорії вист упают
ь своєрі
дними
уявленняпродійсні
сть формамимислення теорет
ичного пі
знання, як сходами, вузловими
б? і
нструментнауковоїді
яльності пункт амипізнання

3.)Учомусут ніст ьпроцесудеконст рукції

?Наведі тьприкладдеконст рукці їзмі ст уодног озкульт урнихфеномені в.
Деконст рукці я-понят т ясучасноїфі лософі їймист ецтва,щоозначаєрозумі ннязадопомог ою руйнуванняст ереотипуабовключенняв
новийконт екст .Деконст рукці яДеррі дамаєг енет ичнийзв’ язокзі деямиФ.Ні цше,психоаналі зомЗ.Фройда,феноменолог і
єю Е.Гу ссерля,
фундамент альною онт олог ією М.Гайдег гера,ст рукт уралі змомт апост структ уралі змом.Показано,щосамевопорінані цшеанськукрит ику
мет афі зики( уякі ймет афі зикапост упаєт ьсяавт орит ет ом перед„ грою” ,„інт ерпрет аці єю” ,„ знаком бездог мат уістини”),нафройді вську
крит ику присут ност і„Я”для самог о себе ( тобт о психоаналі тичну крит ику т аких понят ь,як „ сві домі сть” ,„суб’єкт”,„ самот от ожні сть”,
“безпосередняблизькі ст ьйналежні сть„ Я”досамог осебе” ),і,врешт і-решт ,нащебі льшрадикальнуг айдег гері вськудест ру кцію мет афі зики,
онт о-т еолог ії,визначеннябут тяякприсут ност і
, Деррі даформулюєвласнудослі дницькупозиці ю як„ деконст рукцію мет афі зичнихформаці й
істини” .
Мі шеньдеконст рукці ї
,асаме„ мет афізичніформаці їіст ини”,– ценепрост онизкафі лософських,і ст оричних ,літературних ,т еолог ічних,
юридичнихт амист ецт вознавчихт екстівчиканоні в,цеусязахі днамет афі зичнат радиці явці лому .От же,предметдеконст рукт иві ст ськог о
дослі дженняцевсі лякабезлі чпередумов, щолежат ьвосновінашихконцепт уальнихуявленьпромист ецт во,культ уру,творчі ст ь,сві домі сть,
культ урнийсуб’ єкт , науку, здоровийг лузд( дист инкці ямі жді йсніст юівидимі ст ю, істиноюіфі кці єю, реальниміпот енціальним)т ощо.
4.Поясні тьвислі вТерт уллі ана:« Ві рю, боцеєабсурдним» .
Подві йні сть середньові чноїфі лософськоїпарадиг ми прост ежуємо вже в добу аполог етики,в і ст орико- фі лософські й лі терат урічі тко
розрі зняют ьзахі днуісхі днуаполог етику.Першапредст авленаі менамиАмуні ціяФелі кса, Кві нт аТерт уллі ана, Арнобі єм,Лакт анці єм;друг а–
Юст ином,Теофі лом,І ренеєм Лі онським,І пполі том,Афі ногором.До схі дноїг і
лки Середньові чноїфі лософськоїпарадиг ми,безперечно
належат ьіт акі предст авникивжезг аданоїалександрі йськоїшколи, якФі лон, Климент , Орі г
ен.
Грекомовна( східна)аполог ет икаспонукуванасвоєюеллі нськоюмент альні ст юнаспог ляданнявнут рішньої людини, неосяжнихг либиндуху,
виявляєсебевт акихсерйознихфі лософськихздобут ках, якмист ецт воалег оричног опрочит ання, тлумачення“ священнихт екст ів”т акзвана
“екст еза” ;уже зг адувана “ апофат ична”(нег ативна)т еолог іят ощо.Римська мент альні ст ь“ західноїаполог етики”з ї їпракт ицизмом
орієнт уваласяназовні шнірисиду ховност і.
Предст авникиаполог ет икидосит ьаг ресивновист упают ьі зкрит икою ант ичноїкульт урно–фі лософськоїспадщини.Щоєспі льною мі ж
філософом іхрист иянином.Мі ж учнем г рецькоїмудрост ііучнем неба?– рит орично запит ує Кві н Терт улліан.Нова,христ иянська
“божест венна”мудрі ст ьнаст ільки г либшаві д ст арої( грецької ,“ земної ”),що здаєт ьсязовсі м незрозумі лою інаві тьабсурдною щодо
ост анньої .“ СинБожийприг вождженийдохрест а,несоромлюсьцьог о,оскі лькицеварт осорому.СинБожийпомер,-немаєсумні віву
вірност іцьог о,оскі лькицебезг лу здо.Похований,ві нвоскрес,-іцебезсумні вноіценеможливо” [
3].ЗапереказамиТерт улліанст верджує
словами:“ Вірю, томущоабсурдно” .
Цят езаТерт уллі аназовсі мнебезг лузда, якможездават исьнапершийпог ляд.Вонанабуваєпевног осенсунапередусит уаціїсоці альног о
тупика,уякомуопинилосярабовласницькесуспі льст возачасі вйог окризиірозпаду.Щедляант ичноїсві домост іздавалисяабсурдними
дог михрист иянськоїві ри:прост вореннясві тузасі м дні в,непорочног озачат тя,воскресі нняХрист а.Абсурдним здавалосяіт е,щот реба
полюбит иворог а,яксамог осебе, щоусілюдиєдуховнимибрат ами.Аджезт очкизоруздоровог ог лузду, якийпанувавумасові йсві домост і
тог очасумі ж рабом ірабовласником поляг аєпрі рва,якунеможнаподолат и.Таксамоідоворог аповиннобут иоднозначноворожим.
Лог ікахрист иянськог осві тог лядуруйнуваласформованіст ереот ипиібудуваланаї хньомумі сціновийсві т огляднийбазис.“ Абсурдні сть”
христ иянст ва виявилась рят і
вною для людст ва,якеопинилося укрит ичні й соці альні й сит уаці ї
.Черездуховнуєдні ст ь людей,через
утвердженняабсолют нихці нност ейхрист иянст вшукалошляхспі льног опорят ункулюдст ваві дсаморуйнування.Крі мт ог оТерт уллі анове
“вірю, боцеабсурдне”–цеві дкрит т яівизнаннянадрозумовоїді яльност і,якапі знаєт ьсянерозумом, ввищоюі нтуїці
єю, одкровенням.
5.)Какписалвсвоейповест и“ Невскийпроспект ”Н.В.Гог оль, “.
..человект акоедивноесущест во, чт ониког данеможноисчислит ьвдруг
всехег одост оинст в,ичемболеевнег овсмат риваешься, т
емболееявляет сяновыхособенност ей, иописаниеихбылобыбесконечно” .
АпословамН. А.Бердяева, “..
.личност ьчеловеческаяболеет аинст венна, чеммир” , еет айна“ никомунеизвест надоконца” .
Тоест ьот ветнаходит ся( пуст ьдаженеист инный) ,ноонпорождаетновыйвопроскот орыйвит ог ет рансформирует сявст арый« Что
такоечеловек? »ит акчембольшеот вет овт ембольшевсеновыхиновыхвопросов.
Человек—эт овселеннаявоВселенной!И внем неменьшет айн,чем вмироздании.Болеет ого,человек— эт ог лавнаят айна
мироздания.Иеслимы г оворим онеисчерпаемост идляпознаниямат ериальног омира,т от ем болеенеисчерпаем человек— венец
творчест ваприроды.Заг адочност ьэт огофеноменаст ановит сят ем больше,чем большемы пыт аемсяпроникну тьвнее.Однако
безднаэт ойпроблемынет ольконеот пугиваетотнее, а,напрот ив, всесильнееприт ягиваетксебе, какмаг нит.
Признаки:
1) Инт еллект уальныйуровень;
2) Инст инкт ы;
3) Самореализация;
4) Ценност и.

Екзаменаці йнийбі лет№ 25

1.)Розташуйт еухронолог ічномупорядку:
1)досократ ики,2)фі лософі яеллі ні
зму ,3)пат ристика,4)схоласт ика,5)німецькакласичнафі лософі
я,6)позитиві
зм,7)марксизм,8)
екзистенціалі зм,9)пост модерн.
2.)«Ямислю, от жеяі сную»–РенеДекарт
«Людина–цемислячат рост ина»-Б.Паскаль
«Смерт ьАвт орапризводит ьдонародженняЧит ача»-Р.Барт
3.)Надайтеаналі зконвенці ональноїконцепці їі
стини:наведітьаргументизат апроти.
Конвенциональнаят еория:ист ина—эт орезульт атсог лашения(А.Пуанкаре,Т.
Кун)
Конвенционали́зм— философскаяконцепция,сог ласнокоторойнаучныепонят ияит еоретическиепостроенияявляютсявосновесвоей
продукт амисог лашениямеждуучёными.Онидолжныбыт ьнепротиворечивыисоот вет
ствоватьданнымнаблюдения, нонеимеетсмысла
требоват ьотних, чтобыониот ражалиист инноеуст ройствомира.
Гносеолог ическим основанием конвенционализма являет ся возможност ь использовать различные т еорет
ические средст
ва для

21
исследованият огоилииног оявленияиег от еорет ическойреконст рукции.
Основнаяидеяконвенционализмавст речает сяужевант ичности( задачааст рономии— « спаст иявления,предст авляемыепланет ами»)ив
эпохуВозрождения( инст румент алист скаяинт ерпрет ацият еорииКоперника) .
Конвенционализмипраг мат изм
Всилут ого, чт оконвенционали́змст авитнаучныезнаниявзависимост ьотсубъект ат еорет ическогодейст вия, направлениепраг матизма
можнополаг атьпримыкающимкобщейт радицииконвенционали́зма.
Конвенционализмипост позит ивизм
Мет одолог ическиеконцепциипост позит ивист скогот ечениясвязываютнаучныет еориисоспособом деят ельност инаучныхсообщест в,
поэтомудляобъяснениядинамикинаучног ознанияонииспользуютконвенционали́зм.
Аргумент ом “ за”можновважат ит е,щост ворюючит учиі ншуконцепці ю,вченіможут ьприйт идові рногорі шення.Аледужеваг омим
“проти”єт е, щонеможначекат ивіднихреальноїді ючої,істинноїкарт инисві ту.
4.)“Сущест вованиепредшест вуетсущност и"-эт оозначает ,чточеловексначаласущест вует,появляет сявмире,и т олькопот ом он
определяет ся.
Дляэкзист енциалист ачеловекпот омунеподдает сяопределению,чт о первоначально собой ничег о непредст авляет.Человеком он
становит сялишьвпоследст вии,причемт аким,какимонсебясамсделает .Нетникакойприроды человека,какнетиБог а,которыйбы ее
задумал.Человекпрост осущест вует .И оннет олькот акой,каким себяпредст авляет ,нот акойкаким онхочетст ать.И посколькуон
предст авляетсебяипроявляетволюужепослет огокакначинаетсущест воват ь,топервымпринципомэкзист енциализмаСарт раявляет ся
утверждение, что:"Человек-эт от о,чт оонсделаетизсебясам" .
5.)Ценност ныйконфликт
Одинизуровеньценност ног оконфликт апроявляет сявсфереду ховнойжизни,рассмат риваявопрососоот ношениизнанияиверы как
конечныхоснованийсист ем ценност ей.Важноподчеркнут ь,чтоэт апроблемаперекрещивает сясвзаимоот ношением рациональног ои
эмоциональног оначала,нолинииперекрещиванияоказывают сядалеконесовпадающими.Оппозицияверы изнанияпроявляет сяв
историисразнойст епенью напряженност и.Вт ожевремясинт езэмоциональнойирациональноймот ивацииможетосущест влятьсяв
различныхформахдуховног от ворчест вапо- разному.Вдуховнойжизниивкульт урномпрост ранствезаключает сянеисчерпаемыйивечно
сущест вующийист очникмот ивациисоциальног оповедения/ист очникмот ивацииличност и,определяющийбесконечномног ообразные
переходысуг уболичност ной, приват нойиинт имноймот ивациикобщест веннозначимой-социальноодобряемойилиот вергаемойсист еме
дейст вийипост упков.Т. е.ист очникирасхожденийиконфликт овмеждулюдьмивэт ойсферебесконечномног ообразны.Ноздесьже
находят сяи ресурсы рег улированияконфликт ов,т аккакценност и нет олькоразъединяютлюдей,нои соединяютих.Перспект ивы
стабилизациисоциально- полит ическойсист емы решающим образом связаны свключением ценност ейдуховнойкульт уры -вовсем их
мног ообразии-врег улированиет ехконфликт ов,которыеосновывают сянапрот ивост ояниипот ребностейиинт ересов.
Запропонуйт евласнуі єрархіюці нност ей.
Напершомумі сцідляменедуховні цінност и-цеморальні ,сімейні,
художні ,дружні, політичніит .
і.
Анадруг омумат еріальні -одяг ,продукт ихарчування, техніка,
дім

Екзаменаці йнийбі лет№ 26

1.Заповні т
ьт аблицю« Психоаналі з».
Головнінапрямки:Фрейдизм, неофрейдизм
Предст авники:З.Фрейд, К.Юнг ,А.Адлер, К.Хорні ,
Е.Фромм,
В.Райх, Г.Маркузе
Основніі деї:Психоаналі зЗ. Фрейдабувспробою синт езудвохнапрямкі вдослі дженняприродилюдини:1)розкрит тяпсихічнихпоривань
внут рішньог осві ту, смислулюдськоїповеді нки;2)аналі зувпливукульт урног отасоці альног осередовищанаформуванняпсихі чногожит тя
людинит аїїпсихі чнихреакці й.Психі кажлюдини, найог одумку, роздвоюєт ьсянадвісфери:сві домет анесві доме.Самевониівизначают ь
сутт євіхаракт ерист икиособист ост і.Свідомі ст ьФрейдпов' язуваввосновномуі зсприйманням зовні шньог осві ту.Джерелом психі чної
динамі ки,заФрейдом,єбажаннясферинесві домог о,щопраг нут ьрозрядкичерезді ю.Пі знішеЗ. Фрейдут очнює,щопсихі чнаді яльні сть
несві домог опі дкорюєт ьсяпринципузадоволення,апсихі чнаді яльні стьпередсві домог о— принципуреальност і
.Теорі яЗ. Фрейдапро
свідомет анесві домеіст алаосновою психоаналі тичноїсист еми.Важливим складовим елемент ом фрейді вського психоаналі зубуло
уявленняпролі бідо.Лі бі до,зг іднозФрейдом,— цепсихі чнаенерг ія,якалежит ьвосновівсі хсексуальнихпрояві віндивіда,сила,що
кількі снозмі нюєт ьсяіякою можнавимі рюват ивсіпроцесит аперет вореннявсферісексуальног озбудження.Пі дкреслюючит рагічність
існуваннялюдини в суспі льст ві,попереджаючи про можливі стькат аст рофічнихсит уаці й урозвит кулюдст ва,Фрейд проводит ьі дею
культ урноїт анат олог і
ї,тобт оприреченост ілюдськоїциві лізаці ї
.Ві нвважає,щолюдст ворозвиваєт ьсянеправильно,іт омунебудевеликої
траг еді ї
, якщоциві лізаціязаг ине.
Значення:Психолог і
чніт асоці олог і
чніпог лядиЗ. Фрейдавплину линамист ецтво,ет ног рафі ю,психолог і
ю,надуховнежит тязахі дного
суспі льст вавці лому.Цьомусприялийог обезсумні внідосяг нення.Пі слявиходупрацьЗ. Фрейдаст алозрозумі ло,щонеусві домлювані
структ урискладают ьособливийонт ологічнийпластпсихі ки,ці лкомдосяжнийдлянауковог оаналі зу( раціональнийаналі зірраціональних
пот ягів) .Дослі дившискладні ст ьт абаг атопланові ст ьст рукт уриособи,ві нвпершепобудувавєдину ,внут рішньовзаємопов' язанукарт ину
психі ки.З. Фрейдуві вдонауковог ообі гуряді дейт апроблем,якіпоказали,щорі веньсві домост ієневіддільнимві ді ншихг либиннихрі внів
психі чноїакт ивност і,безвивченняприродиякихнеможливозрозумі т
иприродулюдини;ві нзапропонувавнелишеновіспособилі кування
хвороб, айновийпі дхіддопі знаннялюдини, їїдуховног осві ту.
2.Знайді тьзайве:Деррі да, Лі отар, Дельоз, Руссо, Барт ,Бодрі йяр, Ні цше.Ві дповідьпоясні т ь.
ЗайвіРуссоіНі цше, аджеусіі нші–пост модерні сти.
3.Якіпоказникислі двважат икрит еріямисоці альног опрог ресу?Чому?
Складною проблемою єкрит ерійг ромадськог опрог ресу,т обтокрит ерійвиді ленняі деальногосуспі льног оустрою.Бі льші сть
ученихвважают ь,щоознакою прог ресусуспі льстваєрозширенняреальноїсвободиг ромадян,вирі шенняпроблемипоєднаннясоці альної
рівност ііефект ивност іг
ромадськог овиробницт ва, полі пшеннямат еріальнихумовсвог ожит тя.Більшістьт их,щожилищевXVI IIст.лелі яли
мрію проземнийрай,вякомубулибреалі зованінелишемат ері альні ,алеіекономі чні ,полі тичні,духовніпот реби.Уцьомураїмалибут и
відсут ні миві йниіексплуат ація,бі дністьізлочини,т оржест вуват исвобода,рі вність,брат ерст во,щаст ялюдей.Ві равбезмежніможливост і
перет ворення суспі льст вом природи, що знайшла ві ддзеркалення в соці алістичних , ліберальних , соці ал-демократ ичних т еоріях
громадськог опрог ресу ,
булапост авленапі дсумні веколог ічноюкризою, щовибухнула, інебезпекоюзаг ибелілюдст ва.
Деякіученіпропонуют ьвякост іінт ег раційног окрит ері юг ромадськог опрог ресурі веньг уманізаціїсуспі льства,тобтоположенняв
нім особи:мі раї їекономі чног о,полі тичног озві льнення;рі веньзадоволенняї їмат еріальнихідуховнихпот реб;ст анїїпсихофі зичног оі
соці альног оздоров' я.Вжедоведено,щорі веньмат еріальног оспоживаннярозвиненихкраї ннеможливодосяг тиві ншихкраї нах,іві дці єї
ідеїт ребаві дмовит ися.Убаг ат ьохкраї нахсві тулюдищасливіприхаракт ернійдлянихт ривалост іжит тя,наприкладабориг ениАфрикиі
Америки.Уявленняпроякі стьжит тяіумовищаст ялюдейабсолют норі знівЯпоні ї,Інді ї,Німеччині ,Чечніт аін.Нав' язуватиусі мнародам
західноєвропейськерозумі ннякрит еріюг ромадськог опрог ресубезрозсудно, йогонеприймут ьінші народи.
Виходячи і зсказаног о,крит ерієм г ромадськог о розвит кув I IIт исячоліт тімає сенсрахуват и виживання людст ва в умовах
еколог ічноїкризи,що пог либлюєт ься.Виходячи з цьог о крит ерію імає бут и ст ворений г лобальний проект заг альнолюдськог о
перевлашт ування, щовключаєіт акт икусоці альнихі нженері йприват нихрі шень.

22
 4. Учомуполягаєсві
тог
ляднафункці
яфі
лософі
ї?
можноещёдобавит ь,чт офилософскоемировозрениеоснованонанаучныхисследованиях
Світог ляднафункці яполяг аєут ому,що, опановуючифі лософі ю, людинаві дтворюєпевнийпог ляднасві т.Характ ерїїуявленьпро
світсприяєвизначенню певноїмет и.Ї
хузаг альненняст ворюєзаг альнийжит тєвийплан,формуєі деалилюдини.Сві тогляднеможебут и
лишесумою знань.Усві т ог лядівідбуваєт ьсяпевнест авленнядосві ту.Сві тоглядмаєспрямовуват иповеді нку,діяльні стьлюдиниусфері
практ икиівпі знанні .
5.Яківит окимаємораль?Якспі ввідносят ьсяморальірелі гі
я?
Мораль–сист емапог лядівіуявлень,норм т аоці нок,якірег улюют ьморальнуповеді нкулюдей.Цеособливаформасуспі льної
свідомост іта вид суспі льних ві дносин,який виявляєт ься в су купност іособливих ці нност ей іспособі в нормат ивног о рег улювання
жит тєдіяльност ілюдейусуспі льстві.
Моральнез' являєт ьсярапт омодразуж у« гот овому» ,сучасномувиг ляді.Вонапройшладоволідовг ий,складнийшляхрозвит ку
віднайпримі т ивні шихнормт ауявленьдонайвищихспрямуваньсучаснихпропові дникі всвят ост і,непорочност і.Моральніпринциписвої ми
коренямийдут ьвнайг либшудавнину,всаміосновилюдськог обут т
я.Почат ковимисереднихможнавважат ивизнаннялюдськог ожит тя
найвищоюці нні ст ю, основачог олежит ьщевт варинномусві ті,депредст авникиодног ойт огожвиду, якправило, незнищуют ьодинодног о.
Іякщоці нніст ьжит тяєнайвищимпринципом, толог і
чною єпояванорм- принципі в–« неубий» ;поважайбат ьків,котрідалит обіжит тя;«не
кради» ,боцеприрі каєлюдинунаг олоднусмерт ь;поважайпрацюякнеобхі днуумовужит тя.
З релі гійними пог лядами на природу,виникнення моралібаг ат о в чомупересі кают ься пог ляди предст авникі в об' єктивного
і
деалі зму( Плат она,Гег еля) .Щеодним напрямом пошукувит окі вмораліумовноможнаназват инат уралістичним,т омущовонот акабо
і
накшевиводит ьморальі зприродилюдиниізпопередньоїеволюці їтваринног освіту.
Проблемаспі вві дношеннямораліірелі гі
ї,цихдвохформ суспі льноїсві домост і
,маєважливезначеннявет иці,оскількивона
безпосередньозв' язаназпит анням прокрит ерійморальност і
.Релі г
ійнийпог ляднаморальвиходит ьзт ого,щові равБог адаєєдино
можливеобґ рунт ування« високих»моральнихпринципі в,якіні битопрот илежні« низьким»якост ям людиниіг ромадськог ожит тя,що
потонулиуг ріху.Зці єїт очкизоруєдиним джерелом моральног опочат кувлюдинієБог ,кот рийст воривлюдину« засвої м образом і
подобою»ідавї йморальнізапові ді.Накорист ьрелі гі
йног ообґ рунт уванняморальност ізвичайновисувают ьсянаст упні доводи:
по-перше, людинапосвої йприродіпраг недозадоволенняег оїстичнихі нт
ересі вітомунездат насамавиробит иморальні поняття;
по-друг е,т омущовсу спільномужит тічеснот анезавжди винаг ороджуєт ься,авадачаст оненаказуєт ьсяіт ріумфує,т ому
виконаннялюдьмивимогморальност іможезабезпечит ит ількиї хняві раві снуваннязаг робног ожит т
я,упеклоірай,дезді йснюєт ься
справедливаві дплат азачеснот иівади, лишест рахперед« страшнимсудом» ;
по-трет є,усінайбі льш відомівимог иморальност івпершебулисформульованіврамкахрелі гійноговчення,іт ому,наві т ьякщоне
віритивБог а, томовляввизнат ит упозит ивнуроль, котрузі граларелі гі
яурозвит куморальної свідомост ілюдст ва.
Широке розповсюдження от римали й рі знінаправлення,кот ріт ак або і накше пі дкреслювали соці альну природу моралі .
Соціолог і
чнийпі дхіддоморалівжебувві домиймислит елямант ичност і
.Особливоакт ивнойог ові дст оювалимарксист и.

Білет№ 27
1.)Щоєпредмет омрозг лядунаст упнихрозді лівфі лософі ї
:
Онт олог ія-вченняпробут т я;г носеолог і
я-вивчаєприроду пі знання;ет ика- вченняпромораль;аксі ологія-
наукапроці нност і
;філософська
ант рополог ія-вченняпроприродуісут ьлюдини.
2.Якірисихаракт еризуют ьфі лософі юПлат она, якіфі лософі юАрист отеля, аякіприт аманнії мобом( розт ашуйт еувиг лядітаблиці):
Плат она)прі орит етзаг альног онадособист і
шим к)Бог-демі ург ;м)раці ональнемаєпрі орит етнадчут тєвим.б)і деїмают ьнезалежне
і
снуванняві дречейд)сві т-цепаралельнеі снуваннядвохрі внівбут тя;
Арі стот ельв)равнозначущі стьзаг альног от аособист ог ол)Бог-першодвиг ун;з)прі орит етформальног онадмат еріальним;г )і
деїприсут ніу
самихречахякї хняформаж)сві т-цеспі віснуванняпот енційног от аакт уальног о
Заг альнеі )т елеолог і
чніст ь;є)емпі ричнийаналі з
3.Сформулюйт езаконпереходукі лькіснихзмі нуякі сні .Наведі тьприкладийог оді ї
.
Закон:Змі наякост іоб' єктуві дбуваєт ьсят оді ,колинакопиченнякі лькіснихзмі ндосяг аєпевної межі.
Законцейносит ьзаг альнийхаракт ер,діючивприроді ,суспі льст віімисленні .Розг лянемоді ю цьогозаконунаприкладіхі мії
,яку
Енг ельсназивавнаукоюпроякі снезмі нут ілпідвпливомзмі никількост і.СО-чаднийг аз, СО420-вуг лекислийг азрізковідрізняют ьсяодин
відодног о,маючикі лькі снийсклад.6N 420о-звеселяючийг аз,N 420о450-азот нийанг і
дрид,т вердаречовина.У живі йприроді
прикладом можеслужит иеволюці йнат еоріяДарві напропоходженнявиді вшляхом природног ові дбору.У суспі льномужит т
і-змі на
формаці йврезульт атізрост анняпродукт ивнихсилізмі нивиробничихві дносин.
4.Порі вняйт евченняст оїцизмут аепі куреї зму:виді літьзаг альнет аопозиці йне.
Відмі нне
Ст оїкивбачалищаст ядлялюдинивсамозбереженні ,вї їособист омуст авленнідосві т увці лому ,т адосебеякдочаст иницьог осві ту.
Епі курейціж вбачалищаст яузадоволенні ,аджезадоволенняпропові дувалосянимиякшляхдосвободи,зві льненняві дст рахі
в,зла,
марнові рст ват аст раждань.
Корот коівлучносхаракт еризувавобидвішколиІ .Кант :“Епікурейціст верджуют ь, -казавві н,-щоусві домленняправил, яківедут ьдощаст я,
єдоброчесні сть,аст оїкиусві домлювалисвою доброчесні ст ьякщаст я” .Уці йфразі ,можливо,ізаключаєт ьсявсепрот иріччямі ж двома
філософськимишколами,аджедляст оїківдоброчесност іякимиволоді єлюдинаценайвищещаст я,адляепі курейцівдоброчесні ст ьце
лишерозумі ннявсі хправилповеді нки, дот римуючисьякихможнадосяг т ищасливог ожит тя.
Спі льне
Табу лиуї хпог лядахіспі льніі деї ,наприкладіст оїкиіепі курейцівбачалищаст яупі знанніприроди, аджевонозві льняєлюдинуві дстрахі в,
різних переживань іст раху смерт і,а т акож саме природа покладає щаст я для людини в самозбереженні .Ст оїки як іепі курейці ,
пропові дувалиапат і
ю,т асамепонят тя“ апат і
я”вонирозг лядалипо- рі зному,якщоепі курейцівважалиї їнаслі дком вт ечівід світу,т о
прихильникист оїцизму ,навпаки,прийнят тям світ у,безумовною покі рні ст ю сущомуякнеобхі дномуіналежному.Для Епі курат айог о
прихильникі ввищимт ипомлюдиниєт ака, щоді йснозві льниласьві дпутсві ту,втеклаві дньог о,досяг ла“внут рі
шньоїсвободи” ,дляст оїків,
навпаки досконалою є т ака людина,що безприст расно ібайдуже сприймає цей сві тт а події,що в ньому ві дбувают ься.Та вони
поєднувалисявт ому,щоособасамавсобіповинназнайт иджерелосамозадоволенняіщаст я.Епі курейціякіст ої
кивиді лялит риосновні
складовіфі лософі ї:етику, лог ікут афі зику.
5.)Якіет ично- філософськізаст ереженняможнависунут ищодовикорист аннясучаснихбі отехнолог і
й?
Можна висунут ибаг атозаст ереженьщодовикорист аннясучаснихбі от ехнолог і
й.Наукавнаш часрозвиваєт ьсядужешвидко,аленевсі
науковцізамислюют ьсянадт им,чиет ичнот е,щовонироблят ь.Одні єю знайбі льшихсуперечокнауковці вєклонування.Ключовим
момент ом,якийвикликаєнайбі льшенеприйнят тя,єт утт ойфакт ,щодляот риманняклонаодні єїлюдининеобхі дновбит и,
щознаходит ься|
нанайрані шійст адіїрозвит ку, алещовжепочавформуват исяембрі оні ншог олюдськог озародка.

Екзаменаці
йнийбі
лет№ 28
1.Заповні
тьт
аблицю:

23
 Мет
афі
зика Ді
алект
ика

а)розумі
єрозвитокякзбільшеннячизменшення,тобтоякповтор; б)визнаєвнутрішніпротирі
ччя-витоком тапричиною
в)визнає,що г оловним завданням пі
знання є вияв незмі
нних т
а розвитку;
абстракт
нихосновбуття; г)визнаєрозвит
окг оловнимчинникомсвітобудови;
д)визнаєможливі стьпереходукі
лькіснихзмінунову
якіст
ь;
2.Знайді
тьзайве:матері
алізм,ідеалізм,деї
зм,дуалізм,пантеї
зм,емпіризм.Ві
дповідьпоясні
ть.
Зайвимиємат еріалі
змт аі деалі
зм,оскількиусііншінапрямиутворилисяуфілософіїНовог
очасу.
3.Сформулюйт еосновніконцепціїістини:кореспондентну,конвенці
ональнутапрагматичну.
Основніконцепці
їістини:
● Кореспондент
ська концепці
я:істина — це відпові
дні
сть думці(вислови)ідійсності(речі
),уява,найбі
льш адекват
на або
спі
впадаючазреальністю(Аристотель,
середньові
чнафі
лософія,фі
лософіяНовог
очасу,Гег
ель);
● Конвенці
ональнат
еорі
я:і
стина—церезульт
атуг
оди(
А.Пуанкаре,
Т.Кун)
;
● Праг матичнат еорі я:істина—цекорисні стьзнання, йогоефект ивність,тобт оістиннимєпові домлення, щодозволяєдосяг тиуспіху
(Ч.С.Пірс).
Явважающо1т а3концепці їєбільш- меншсприйнят ними.Аленамі йпог ляд, перша-обєкт ивніша.Самет оді,колирезульт атдіїта
думкаспі впадают ь-цеієпі дтвердженнямі стинност ізнання.
4.)ВченняМарксамаєназву“ науковийкомуні зм” .Наведітьарг умент итаконт раргумент ист осовнонауковог охарактеруйог отеорії
.
Науковийкомуні зм-наукапрокласовуборот ьбупролет аріатутасоці алі
ст ичнуреволюці ю,просоціально-політичнізакономірності
побудовисоці алі
змут акомуні зму, просві товийреволюці йнийпроцесвці лому .
Вінвиражаєзакономі рност ірозвит кутапроцеспереходулюдст ваві дкапіт алі
змудокомуні зму .
Перет ворення соці алізму з ут опіїв науку,як зазначав Ф.Енг ельс,було обумовлено насамперед двома великими ві дкрит т
ями -
мат еріалістичнимрозумі ннямі сторіїіст вореннямт еоріїдодатковоїварт ості.Розкрит т
яоб' єктивнихоснові снуванняізаг альнихт енденцій
розвит ку людськог о суспі льства,яке дає і сторичний мат еріалізм,аналі з економі чних відносин іособливо економі чноїоснови
суперечност ейкапі талізмуінеминучі ст ьсоці алі
ст ичноїреволюці ї
,здійснюванийполі тичною економі єю,послужилит еоретичною базою
виникненняНауковийкомуні зму40- хрр. .19в.
5.)У.Еко,характ еризуючи сучасну соці окультурну сит уацію,ст верджує: ”
Середніві ки вже почалися” .У чому ві н бачить паралеліз
середньові ччям?Чипог оджуєт есьвизним?
Знедавньог очасузрі знихбокі впочалиг оворит ипронашуепоху,якпроновеСередньові ччя.Постаєпит ання,чийдемовапро
пророцт во,чипроконст ат ацію факт у.І ншимисловами:мивжевві йшливепохуновог осередньові ччя,або,яквиразивсяРоберт оВаккау
своїйт ривожні й книзі ,нас очі кує " найближче середньові чне майбут нє"? Вакка каже про дег радацію великих сист ем,т ипових для
технолог і
чноїери;вонизанадт овеликійскладнідлят ого,щободнацент ральнавладамог лакоординуват иїхнідії,інавітьдлят ого,щоб
кожною знихмі гефект ивнокеруват иуправлі нськийапарат ;цісист емиприреченінакат астрофу,аврезульт атії
хніхскладнихвзаємоді й
назадвиявит ьсявідкинут авсяпромисловациві лізація.
Сучаснамассовакульт ураєруйні вною длясуспі льстват алюдини. Вонаст ворює“ Шаблон” ,зві
дкийст ворюєт ьсяпримі тивізм
людини. .Наприкладсучасниймобі льнийзвязокдаєможливі стьлюдинишвидкоспі лкуватись,авт ойжечаслишаєї їможливост і
“глубоког о”,“мисленног о”спі лкування.Тобт олюдинаст аєсхожоювсвої йдуховнійперевазінасередньові чнулюдину !

Екзаменаці
йнийбілет№ 29
1.
)Доякихтечійтанапрямі
всві
товоїфі
лософіїналежат
ьнаступніконцепції
,термі
нитаі
мена:
а)Парменид"бут
тяєінеможенебут и;небут
т янемаєінеможебу ти";б)
"ідолитеат
ру"
;в)"
відчуження"
;г)С.К'
єркєг
ор;
д)"
волядовлади"
;є)
Дж.Локк;
Ант
ичні
сть Філософі
я Філософі
я Новог
о Ні
мецька класична Некласична
Середньові
ччя часу фі
лософі
я філософі
я

А,
з, Ж,
І,т
,л Б,
Є,к, В,
н,р,
о, Г,
п,м,
с,д
2.
)Назвіт
ьавт оріввисловлювань.
ГегельГеоргВильгельмФридрих« Вседі
йснеєрозумним,авсерозумнеєдійсним»
Гераклі
т« Неможнадві чіуві
йтиводнуіт ужрічку»
Платон«Знання-цеприг адування»
3.
)Чиєсередфі лософськихсист емтакі
,якінеможнавизначит
ианіякматеріалі
стичні
,аніякі
деалі
стичні
?
Да,есть.Философскийдуализмчаст орассмат
риваетсякакальт
ернативноенаправлениематериализмуиидеализму
.Дуализм—
философскоеучение,кот ороепризнаётравноправиеидеальногои материального,нонепризнаётихот носит
ельност
ь.Исторические
разновидности:
● Карт
езианст
во.
● Окказионализм.
4.)Чизмі нювавсяпредметфі лософіївісторіїрозвит куфіло­софськоїдумки?
Так.Питання,щовивчаєфі лософія,єоднимзнайпроблемат ичшшихдлянеї ,оскількипредметї їіст
оричнозмі ­нювався.Урі зні
епохиуфі лософидомі нувалит овченняпробут тя,т овченняпропі знання,т ополі тичнічиет ичніпроблеми.Крі мт ого,вЄвропідоXVI Iст.
філософіяохо­плювалавсезнанняпросві т,тобтозародкивсі хнаук,окрі мхібащомат емат икиймедицини.Наві тьуXXст .всещет ривав
процесві докремленняві дфі лософіїпев­нихг алузейзнання,якіі нституціалі
зувалисявокремінауковідисциплі ни(психолог і
я,соціолог і
я,
політологія)
.
Філософіявивчаєнет і
лькисут ністьречей, світу,людини,асамспосі бїхньог оіснування.Предмет омфі лософіїєзагальні, г
раничні
засадилюдськог омис­лення, пі
знання, буттялюдиниусві т
і.
5.)Чиі снуютьпрот иріччямі жсучасноюнаукоют арелігією?Чимобумовленосоці альнезначеннянаукит ареліг
іївсучасномусуспі льстві?
Нашаепоха– цечасг либокихсоці альнихзрушень,пошукушляхі вподоланняві дчуженнялюдини,зві льненняїїві дусі хвидів
поневолення,реалі заціїсвободи,справедливост іінормальнихформ спі вжит т
я. Сучаснийсві т– украйскладнийідинамі чний,уньому
борют ься,стикают ьсярізнісилиіт енденції.Часнест оїтьнамі сці-науково- технічнаіі нформаці йнареволюці язаполонюют ьвесьсві т.
Звичайно,явважаю,щоі снуют ьмасапрот ирічміж релі г
ією тасучасною наукою.Зкожним днем науковціві дкривают ьвсебі льшенової
і
нформаці ї
,якавпевні ймі рісуперечит ьде-якимзаконамрелі г
ієзнавства.Власне, щот акерелі г
ія?-даннепонят тяозначаєві ру,особливий
погляднасві т
,супупністьобрядово- культ овихді й,щовипливают ьізпереконаност івіснуванніт огоабоіншогорі зновидунадприродног о,
а
такожобєднанняві руючихлюдейупевнуорг анізацію.Сучаснафазаеволюці їтехногенноїціві лі
зації-кі
нцевийрезульт атнауково- технічної

24
революціїзаведеноназиват иінформаційнесуспільст
во.У сучасномужиттінаука(
прогресінформаці
йнихтехнолог
ій)перетворюєсаме
психосоматичне бут т
тя людини -змі ст йог
о свідомостітаг енноїпрограми,наукове знання ст
ає джерелом ризику,змінюється
спрямованістьпізнавальноїактивност
і.Арелігі
я,насамперед,
незмінна,
вонаякабула,такаіє.Томубаг
атолюдейунашому“ ризикованому
суспі
льстві(науковому)”віддаютьперевагуреліг
ії
.

Екзаменаційнийбілет№ 30
1.
)Знайдітьзайве:феодали,буржуазі
я,духовенство, пролетарі
ат,когніт
аріат,рабовласники.Відпові
дьпоясніть.
Духовенство– т аккаквсеост альноепредполаг аетмат ериальныеот ношения.Духовенст во-собират ельныйт ерминдляобозначения
общественногосословия,социальнойпрослойки,лицилисоциальнойг руппы,состоящейизпрофессиональныхслужит елейтойилииной
религии.Иногдаприменяетсятолькокмонот еист
ическимрелиг иям.
2.
)Заповнітьтаблицю:а)визнаєлишекількіснізміни;б)визнаєоб’ єкт
ивнийхаракт ерпрот ирі
ч;в)визнає,
щог оловнимзавданнямпі
знанняє
виявнезміннихтаабстрактнихпершооснов;
Мет
афі
зика Ді
алект
ика

б,
В, А,
г,д
3. )Вчомурі зницямі жоб’ єкт ивнимт асуб’єкт ивнимі деалі змом?
Об' єкт ивний і деалі зм в основувсьог оі снуючог о кладе сві домі сть як т аку,світовий дух,абсолют нуі дею.Найбі льш ці лі
снусист ему
об' єкт ивног оідеалі змувст ародавнічасидавПлат он.
Суб' єктивнийі деалі зм виходит ьзвизнання,щопервинним іреальноі снуючим єлишенашіві дчуття,наше« я»,авсет е,щоот очуєнас,є
лишепродукт ом,комплексомнашихві дчут тів.Суб' єкт ивно- і
деалі стичніпог лядиможут ьпривест идосолі псизму,тобтовизнанняі снування
тількисвог о« я».Сист емасуб' єктивног оідеалі змунайбі льшповнобулавикладенауXVI IIст.уфі лософі їанглійськогоєпископаДж.Берклі .
4. )Чимві дрі зняєтьсямоні ст ичнийт аплюралі ст ичнийпі дходидорозумі ннябут т
я?
Моні стичнийпі дхі ддорозумі ннябут тя-рі зніт ипибут тяабосубст анції,щоздают ьсярі зними,врешт ізводят ьсядоєдиног о
джерела.Длярозуму, щонерефлект ує,усвіт ііснуєпракт ичнонескі нченнечислот ипі всубст анці ї
:камінь,дерево, скло,сіль,цукорздают ься
глибокот аочевиднорі знимиречовинами.
Плюралі ст ичнийпі дхіддорозумі ннябут т я- фі лософськевчення,зг і
днозяким і снуєкі льканезалежнихначалбут тячиоснов
знання;х аракт ерист икаполі тичноїсист емисуспі льст ва, заякоїсоці альнігрупимают ьможливі стьвисловлюват ивласніпозиці їчерезсвої х
предст авникі вуполі т ичнихіг ромадськихорг ані заці ях.Плюралі змпередбачаєрі зніпозиці ї
,пог ляди, щові дображают ьрозмаї ті
ст ьінт ересів
усуспі льст ві.
5. )Якісоці альніпроблемист ают ьнайбі льш г ост римиві нформаці йномусуспі льст ві
?Наскі лькидобресучасналюдинаознайомленаз
реальнимиризикамит азаг розами?
Сучаснафазаеволюці їтехног енноїці ві лізаці ї-кі нцевийрезульт атнауково- техні
чноїреволюці їзаведеноназиват иі нформаці йне
су спі льст воабосуспі льст воризику.Ціназвифі ксуют ьдвіг оловніознакисучасног осоці уму:
-інформаці йнийхаракт ерсучаснихт ехнолог і
й
-ускладненнясередовищамешканнялюдинирозумної ,денарост ают ькризовіявищаівиникают ьновіджереланебезпекидляї їіснування,
добробут ут аздоровя.Перш завсе,виявляєт ьсянеобхі дним дат ивизначеннясамим понят тям інформаці ятаінформаці йніт езх нолог ії
.
Інформаці єю визначают ьвласт ивіст ьобєкт ів,якаполяг аєвт ому,щозмі наст рукт уриодног ообєкт а( джерелаі нформаці ї)спричиняє
ві дпові днізмі нист рукт уриі ншог ообєкт а(приймача) ,причомухаракт ерт акихзмі ннезалежит ьбезпосередньові дприроди мат еріальног о
звязкумі жобєкт ами.Доі нформаці йнихт ехнолог і
йслі дві днест ибудь- якіспособиреконст рукці їобєкт і
вреальност і
,якіоснованіназмі ні
і
нформаці ї
,щомі ст ит ьсявних.Наданний момент людинаілюдст во перест али сприймат и прогреснауки іт ехнолог іїоднозначно
позит ивно.Субєктпі знаннявсевменші ймі ріоперуєі нформаці єю, якаот риманаврезульт атібезпосередньоївзаємоді їізфізичнимсві том, і
увсебі льшомуст епені-зі нформаці єю,якаот риманаврезульт ат ікомунікаціїзі ншимилюдьми.Глобальною проблемою і нформаці йног о
су спі льст ваєнедосконалі ст ьінформаці їт аїїперенакопичення.Якявжеказала,людинавсеменш оперуєі нформацією дост овірною,івсе
більш -і нформаці ю,якувоназдобулауходікомуні кацій.Тому,можнозробит ит акийвисновок,щорі веньознайомленнязсправжні ми
ризикамит азаг розамиусуспі льстві,дужемалий.Томущо, багат ачаст инацьог осамог осуспільст ва наві т
ь неможерозрі знит и справжні
заг розиві двиг аданих .

25