СЕМІНАР №7

1. Поняття та ознаки держави.

У субстанціональному значенні держава - організоване в певні корпорації

населення, що функціонує в просторі й часі.
В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний
устрій певного суспільства.
В інституціональному значенні - це апарат публічної влади, державно-правові
органи, що здійснюють державну владу.
У міжнародному значенні державу розглядають-як суб'єкт міжнародних
відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.

Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної

частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має
спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити
свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також
здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
До основних ознак держави відносять:
- суверенітет;
- територіальне розселення населення країни;
- наявність апарату управління і примусу;
- здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки;
- здатність збирати податки, робити позики і давати кредити;
- спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення.

2. Сутність держави.

Сутність держави - це внутрішній зміст її діяльності, що виражає єдність)

загально-соціальних і вузько-класових інтересів громадян. 

З моменту виникнення держави визначилися дві сторони її сутності:

класова - захист інтересів економічно панівного класу, здійснення

організованого примусу;

загально-соціальна - захист інтересів усього суспільства, забезпечення

суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загально-соціальних
справ.
Зміст діяльності держави набув нових якостей: 1) держава стала на шлях
подолання суспільних суперечностей не насильством і придушенням, а за
допомогою досягнення суспільного компромісу14, терпимості, злагоди,
створення умов для розвитку громадянського суспільства; 2) держава у своїй
діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї й інститути,
як пріоритет природних невідчужуваних прав людини, поділ влади,
плюралізм думок, висока роль суду, гласність, дотримання прав меншості та
ін.; 3) держава визнає рівність усіх форм власності, стабілізує економічне
життя суспільства, забезпечує економічну свободу громадян і їх об'єднань;
застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх
громадян, включаючи й тих, хто з об'єктивних обставин не може забезпечити
своє існування власною працею; 4) на міжнародній арені держава проводить
політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з
іншими державами, їх зближення (світова інтеграція).

3.Суверенітет держави.

Суверенітет держави - її політико-юридична властивість, що виражається у

верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у
міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)'2. Суверенітет держави є
первинним щодо державної влади: він і є "право на владу", означає особливу
якість влади. Держави виступають як територіально-політичні організації, що
встановлюють межі свого владарювання саме завдяки суверенітету.

Основні ознаки суверенітету держави:

o єдність - наявність однієї суверенної влади, здійснюваної системою органів

держави;

o неподільність - держава зосереджує всю повноту суверенітету і не ділить

його, а лише згідно з законом делегує свої суверенні права органам
місцевого самоврядування в унітарній державі; суб'єктам федерації й
органам місцевого самоврядування у федеративній державі; міжнародним
організаціям тощо;

o невідчужуваність - неможливість довільного відчуження легітимної і

легалізованої влади, оскільки суверенітет виступає як елемент
правоздатності держави, передумова повноважень держави. А
правоздатність розділити не можна, можна тільки розділити права, передати
повноваження. Отже, суверенітет не може бути відчужений, передаються
повноваження, а не суверенітет.

4. Концепції сутності держави.

Сучасні концепції держави — це напрями соціологічних, політологічних і

теоретйко-правових досліджень, що розкривають сутність держави і її
призначення в сучасному суспільстві.

Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:

— складністю соціальної структури сучасного суспільства;

— історичними особливостями розвитку тих чи інших країн;

— різноманітністю методологічних підходів до певної проблеми;

— існуванням країн різного ступеня розвитку та ін.

До основних сучасних концепцій держави належать:

Теорія еліт. Вона ґрунтується на ідеї нездатності народних мас здійснювати

владу, необхідності покладення державно-владних повноважень на еліту —
меншість суспільства, привілейовану групу, що вирізняється особливими
психологічними, розумовими, соціальними і політичними якостями.

Технократична теорія. По суті, це сучасна інтерпретація теорії еліт. На думку

представників теорії, управляти суспільством повинні (і часто дійсно
управляють) фахівці — управлінці, менеджери. Саме вони здатні визначити
дійсні потреби суспільства, оптимальні шляхи його розвитку, необхідні
засоби. В результаті управління стає науковим і забезпечує прогресивний
розвиток суспільства.

Марксистська теорія. виходить з того, що за своєю сутністю держава — це

знаряддя класового панування, «організація для систематичного насильства
одного класу над іншим».

Фашистська теорія. Однією з головних складових фашистської теорії є расизм,

що поділяє людей за біологічними та соціальними ознаками на декілька груп
(рас), одна з яких проголошується істинним представником людського роду.
Тому завдання держави забезпечення процвітання панівної раси шляхом
завоювання інших держав для розширення «життєвого простору»,
поширення «культурної раси».
5. Призначення держави.

 Держава - це історично сформована, свідомо організована соціальна

система, що керує суспільством; це організація всього суспільства; його
інститут, обслуговуючий інтереси суспільства і покликаний діяти в ім'я
загального блага

У цих цілях держава повинна

1) встановлювати в суспільстві певний порядок і підтримувати його аж до

застосування примусу;

2) забезпечувати соціальний мир і стабільність у суспільстві, виступаючи

свого роду соціальним арбітром у відносинах між різними групами,
верствами суспільства при зіткненні їх інтересів, контролювати ці зіткнення і
домагатися певного соціального компромісу;

3) гарантувати безпеку суспільства від злочинних посягань всередині країни,

а також від зовнішніх ворогів і агресії;

4) захищати особистість від свавілля, створювати нормальні умови життя для

всіх членів суспільства незалежно від їх безпосередньої участі у виробництві
благ, піклуватися про соціально слабких шарах і групах населення, тобто
бути соціальним;

5) виступати інтегруючої суспільство силою, тобто домагатися миру і злагоди

в суспільстві, дбати про розвиток культури, освіти, мистецтва, охорони
здоров'я.

Використана література:
1. Безродній С.Ф. Світова класична думка про державу і право:
Навч. посібник.
2. https://stud.com.ua/33135/pravo/sotsialne_priznachennya_derzhav
i
3. http://www.ebk.net.ua/Book/BookPravothnavstvo/Glava2/R1G2pa
r1.htm
4. https://pidru4niki.com/1750032843057/pravo/sutnist_derzhavi