Таблиця «Автор – твір - персонаж»

№ Автор Твір Персонажі

1 Ой Морозе-
Морозенку
2 Чи не той то Хміль
3 Дума про Марусю
Богуславку
4 Бондарівна
5 Нестор Повість Минулих літ
Морозенко, Морозиха
Хмельницький
Маруся Богуславка, невольники
Бондарівна, пан Каньовський
Ольга, князь Святослав, сказання про Бориса і
Гліба, опис невдалого походу Ігоря
Святославовича, розповідь про смерть
Феодосія Печерського; закінчується літопис
смертю Святополка.

6 Слово про похід князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна

Ігорів (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.

7 Г. Сковорода «Бджола та Бджола та шершень

Шершень»
8 І. Котляревський Енеїда Еней, його батько Анхіз і мати Венера; друзі-
троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-
покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол,
бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона;
цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця
Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й
дочка Лавінія; цар рутульців Турн.

Наталка Полтавка стара вдова Горпина Терпилиха, її дочка

Наталка; далекий родич Терпилихи Микола,
коханий Наталки Петро; возний Тетер-
ваковський, виборний Макогоненко.

10 Тарас Шевченко Катерина Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль

Іван

Кавказ
Сон («У всякого своя
доля»)
11 П. Куліш Чорна рада аказний гетьман Лівобережжя, переяслав-
ський полковник Яким Сомко, правобережний
гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник
Васюта Золотаренко, кошовий гетьман Запо-
розької Січі Іван Брюховецький, московський
князь Гагін, запорозький козак, курінний
отаман Кирило Тур; полковник і панотець
 Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син
Петро Шраменко; колишній козак, господар
хутора Михайло Черевань, його дружина
Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік.

12 Марко Вовчок Максим Гримач заможний козак Максим Гримач, Катря —

старша дочка, Тетяна — молодша; Семен,
кріпак, коханий Катрі.

13 І. Нечуй- Кайдашева сім’я Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо

Левицький (старший) і Лаврін (молодший), Мотря
(дружина Карпа), Мелашка (дружина Лавріна);
баба Палажка

14 Панас Мирний Хіба ревуть воли як Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько
ясла повні Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов),
баба Оришка; друг Чіпки з дитинства Грицько
Чупруненко і його дружина Христя; друзі
Чіпки — Матня, Лушня й Пацюк; москаль
Максим Ґудзь, його дружина Явдоха й дочка
Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова
повіту Кряжов, судовий секретар Чижик,
становий Дмитренко; пани Польські, Порох та
ін.

15 І. Карпенко-Карий Мартин Боруля заможний хлібороб Мартин Боруля, його

дружина Палажка, син Степан, дочка Марися;
багатий шляхтич Гервасій Гуляницький, його
син Микола; реєстратор з ратуші Націєвський;
повірений Трандалєв Омелько й Трохим —
наймити Борулі.

16 І. Франко Захар Беркут Захар Беркут, Максим Беркут, Тугар Вовк,

Мирослава, Бурунда
17 М. Коцюбинський Тіні забутих предків Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк,
дружина Палагна, сусід Юра, матір і батько
Івана; щезник, нявка, чугайстир.

Intermezzo Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих

вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука
города, Людське горе.

18 О. Кобилянська Valse mélancolique Софія, Марта, Ганна

19 Леся Українка Лісові пісня Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти
Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник,
Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що
греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
20 В. Стефаник Камінний хрест Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти,
кум Михайло, селяни.

21 М. Винниченко Момент революціонер, панночка Муся, контрабандист

Семен Пустун

22 М. Хвильовий Я (Романтика) «Я» — главковерх «чорного трибуналу»,

доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, мати «Я».

23 Ю. Яновський Подвійне коло брати Половці — денікінець Андрій,

петлюрівець Оверко, махновці Панас і
чотирнадцятирічний Сашко, червоний коман-
дир Іван; їхній батько Мусій Половець;
червоний комісар Герт.

Шаланда в морі Мусій Половець, його дружина Половчиха,

рибалка Чубенко.

24 В. Підмогильний Місто Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара

Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим),
Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров,
Вигорський.

25 О. Вишня Моя автобіографія Оповідач, його батьки та родина, учитель Іван

Максимович

Сом Оповідач, дід Панько, рибалка

26 М. Куліш Мина Мазайло родина Мазайла — Мина Мазайло, його діти

Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха);
дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля.

27 О. Довженко Зачарована Десна два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олек-

сандр Довженко (в авторських відступах);
Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович
(батько), баба Марусйна, дід Семен.

28 О. Гончар Модри Камень боєць-розвідник, його напарник Ілля,

словацька дівчина Тереза, Терезина мати.
29 Г. Тютюнник Три зозулі з оповідач, його батьки — Михайло й Соня;
поклоном Марфа Яр-кова, поштар — дядько Левко.

30 Л. Костенко Маруся Чурай Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий

обозний Іван Іскра, полтавський полковник
 Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя
Вишняківна, війт Семен Горбань.

31 І. Багряний Тигролови Григорій Многогрішний (молодий український

інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка,
Гриць та їхні батьки — Денис Сірко й Сірчиха;
майор НКВС Медвин. Образ-символ – ДРАКОН
(потяг)
 Таблиця «Автор, роки життя,
літ.напрям, програмний твір, жанр»
№ Автор Справжнє роки Літ.напрям твір Рік жанр
ім.
1. Народ УНТ Календ.-
обрядові,соц..-
побут.,родин.-
побут.
Маруся Віють вітри, пісня
Чурай* Засвіт встали
козаченьки.
Ой Морозе- Історична
Морозенку, Чи пісня
не той то Хміль
Дума про Дума, балада
Марусю
Богуславку,
Бондарівна.
2. Лаврентіївськи НЕСТОР Повість 14-15 літопис
й та Минулих літ ст,1377
Іпатіївский
літописи,
3. Мусін-Пушкін* знайшов у Слово про похід 12 ст, слово
1791 Ігорів 1185
4. Г. Сковорода 1722- бароко «De libertate», Вірш, пісня,
1794 «Всякому місту байка
–звичай і
права»,
«Бджола та
Шершень»
5. І. 1769- класицизм Енеїда, Наталка 1798 Поема, п’єса
Котляревський 1838 Полтавка (1842),
1819
6 Г. Квітка- Г. Квітка 1778- Сентимента- Маруся 1832, повість
Основ’яненко 1843 лізм 1934
7 Тарас 1814- романтизм «До 1839, Вірш, поема,
Шевченко 1861 Основ’яненка», 1838- поема, поема,
«Катерина»38- 1841, політична
39, «Кавказ», 1845, поема,
«Сон» («У 1845, послання,
всякого своя 1845 вірш, вірш
доля), «І
мертвим, і
живим, і
ненарожденни
м…», «Заповіт»,
 «Мені
однаково»
8 П. Куліш 1819- романтизм Чорна рада 1857 Історичний
1897 роман
9 Марко вовчок Марія 1833- романтизм Максим Гримач 1857 оповідання
Вілінська 1907
10 І. Нечуй-Лев. І. 1838- реалізм Кайдашева 1878 повість
Левицький 1918 сім’я
11 Панас Мирний Панас 1849- реалізм Хіба ревуть 1875 Роман
Рудченко 1920 воли як ясла
повні (з І.
Білик)
12 І. Карпенко- І. Тобілевич 1845- реалізм Мартин Боруля 1886 трагікомедія
Карий 1907
13 І. Франко 1856- реалізм «Гімн», «Чого 1887, Гімн, вірш,
1916 являєшся мені у 1905 поема
сні», «Мойсей»
14 М. 1864- Модернізм: «Тіні забутих 1911, Повість,
Коцюбинський 1913 імпресіонізм предків», 1907 новела
«Intermezzo»
15 О. Кобилянська 1863- Модернізм: Valse 1898 новела
1942 символізм mélancolique
16 Леся Українка Лариса 1871- Модернізм: Лісові пісня, 1911, Драма-феєрія,
Косач 1913 неоромантизм «Contra spem вірш
spero!»
17 В. Стефаник 1871- Модернізм: Камінний хрест 1899 новела
1936 експресіонізм
18 М. Вороний 1871- Модернізм: Блакитна панна Вірш, інтимна
1938 символізм лірика
19 О. Олесь О. Кандиба 1878- модернізм «Чари ночі», «О вірші
1944 слово рідне!
Орле скутий!..»
20 М. Винниченко 1880- модернізм Момент новела
1951
21 П. Тичина 1891- Модернізм: «О панно Інно», 1914, поезії
1967 символізм «Арфами, 1911
арфами…»,
«Ви знаєте, як
липа
шелестить…»
22 М. Рильський 1895- неокласицизм Молюсь і вірю вірш
1964
23 М. Хвильовий Микола 1893- Імпресіонізм, Я (Романтика) 1924 новела
Фітільов 1933 романтизм
24 Ю. Яновський 1902- неоромантик Подвійне коло, 1932- новели
1954 Шаланда в морі 1935
25 В. Сосюра 1898- Любіть Україну 1944 вірш
1965
26 В. 1901- Місто 1928 роман
Підмогильний 1937
27 О. Вишня Павло 1889- Моя 1958 Оповідання,
Губенко 1956 автобіографія, усмішка
Сом
28 М. Куліш 1892- Мина Мазайло 1929 Комедія
1940
29 Б.-І. Антонич 1909- Різдво вірш
1937
30 О. Довженко 1894- Зачарована 1955 кіноповість
1956 Десна
31 А. Малишко 1912- Пісня про вірш
1970 рушник
32 В. Симоненко 1935- Лебеді вірш
1963 материнства
33 О. Гончар 1918- Модри Камень новела
1995
34 Г. Тютюнник 1931- Три зозулі з новела
1980 поклоном
35 В. Стус 1938- «Господи, гніву поезії
1985 пречистого»

36 І. Драч 1936 Балада про вірш

соняшник
37 Л. Костенко 1930 «Страшні слова, Поезії,
коли вони історичний
мовчать», роман у
«Українське віршах
альфреско»,
«Маруся Чурай»
38 І. Багряний 1906- еміграція Тигролови 1943, Роман
1963 1944,
1946
39 Є. Маланюк 1897- еміграція Стилет чи поезії
1968 стилос?
 Таблиця «Епіграфи та присвяти до
дворів»
№ Автор Твір Присвята Епіграф
1 Тарас Катерина В. А. Жуковскому на
Шевченко память 22 апреля 1838
года
2 Кавказ Искренне моему Якову
де Бальмену
3 І мертвим, і Коли хто говорить: люблю Бога, а
живим, і брата свого ненавидить — лжа
ненарожденним… оце
4 Сон (у кожного Дух истины, его же мир не может
своя доля) прияти, яко не видит его, ниже
знает его
5 М. Intermezzo Присвячую
Коцюбинський Кононівським полям

6 М. Винниченко Момент Асоціація з Carpe diem (лови

момент)
7 М. Хвильовий Я (Романтика) Цвітові яблуні
8 В. Місто «Шість прикмет має людина:
Підмогильний трьома вона подібна на тварину, а
трьома на янгола: як тварина —
людина їсть і п'є; як тварина вона
множиться і як тварина —
викидає; як янгол — вона має
розум, як янгол — ходить просто і
як янгол — священною мовою
розмовляє» талмуд,
А. Франса «Таїс»: «Як можна бути
вільним,... коли маєш тіло?»
9 Г. Тютюнник Три зозулі з Любові всевишній
поклоном присвячується
10 Винниченко Момент Підзаголовок: Із
тюремних буднів
Шехерезади
 Цитати про письменників
Григорій Сковорода
«український Сократ», «український Горацій», «український Езоп»
Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози.
Тарас Шевченко
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» (І. Франко)
Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. (М.
Костомаров)
Пантелеймон Куліш
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім
добрий знавець язиків і літератур європейських народів» (І. Франко)
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без
народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння» (Юрій
Шерех).
Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»
І.Нечуй-Левицький
"Великий артист зору", "Всеобіймаюче око України" ( І. Франко)
Панас Мирний
«Корифей української прози»
"Перший симфоніст української прози" (О. Гончар)
"В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста" (О. Гончар)
М.Старицький
"Батько українського театру"
Леся Українка
"Дочка Прометея"
"...єдиний мужчина" (І. Франко)
"...геніальна жінка" (М. Павлик)
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців,
мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за
російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства» (П. Тичина).
Ольга Кобилянська
"Гірська орлиця"
"Пишна троянда в саду української літератури" (М. Старицький)
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в
нашому народі» (В. Земляк)
Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення,
силою почуття і мистецькою красою форм і мови. (О. Кобилянська)
Михайло Коцюбинський
"Великий сонцепоклонник"
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси,
глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані
майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його
жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» (П. Кононенко)
В. Стефаник
"Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом" (І.
Франко)
"Як коротко, сильно і страшно пише ця людина" (Максим Горький)
Олександр Олесь
"Бард національного відродження" (Максим Горький)
В.Винниченко
"Майстер психологічного аналізу"
"І відкіля ти взявся у нас такий" (І. Франко)
Павло Тичина
«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з
безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» (О.
Гончар)
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до
гри слабої і безкозирної». (М. Зеров)
М. Рильський
«Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе
своє життя». (М. Стельмах)
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно
в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського,
близького всім часам і народам». (М. Зеров)
Володимир Сосюра
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» (М. Стельмах)
М. Хвильовий
"Основоположник української прози ХХ ст."
Є. Маланюк
"Поет залізних строф"
Ю. Яновський
"Поет людської чистоти" (О. Гончар)
"Яновський у прозі був поетом" (Юрій Смолич)
В. Підмогильний
«Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських
письменників двадцятих—тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим,
душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не
задумався і відказав: — Валер’яна Підмогильного». (Ю. Смолич)
Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним,
мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденіші
вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до
Вітчизни, до краси життя й мистецтва. (О. Гончар)
Ліна Костенко
«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і
викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності».
(В. Симоненко)
А. Малишко
"Солов'їне серце України"
Іван Драч
«Сонячний поет»
В. Симоненко
"Витязь молодої української поезії" (О. Гончар)
"Поет з горніх Шевченкових вершин" (В. Захарченко)
Василь Стус
"Різьбяр власного духу" (І. Дзюба)
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів
радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і
розкривань безмежності світу» (Ю. Тевельов)
«Цільність і всеохопність… патріотизму» (М. Коцюбинська)
Григір Тютюнник
"Один із найвидатніших наших новелістів" (В. Шевчук )
 Таблиця «Літературні угрупування»
Літературні угруповання кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
 Покутська трійка - В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина
 "Молода муза" (Львів) - Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан
Лепкий, Сидір Твердохліб.
Літературні угруповання 20-х років ХХ ст.
Символістські угруповання: "Біла студія", "Музагет", "Гроно"
Футуристські групи: "Фламінго", "Комкосмос" (перейменована на "Аспанфут"), "Нова
генерація"
Угруповання "попутників":
 "Ланка"
 ВАПЛІТЕ
 Неокласики
 "Західна Україна"
"Ланка":
 1924-1926 рр.
 Київ
 В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г.
Косинка
 Була реорганізована в МАРС ("Майстерня революційного слова" 1926-1934 рр.).
ВАПЛІТЕ:
 Вільна академія пролетарської літератури
 1926-1928
 Харків
 Утворена за ініціативою М. Хвильового
 Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній
 Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші
Неокласики:
 Київ
 "гроно п’ятірне”
 М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт
Угруповання у рамках ідеї партії:
 "Гарт"
 "Плуг"
 "Молодняк"
 ВУСПП
"Гарт":
 1923-1925 рр.
 Керівник - Василь Еллан-Блакитний
 Члени: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко
"Плуг":
 Харків
 Керівник - Сергій Пилипенко
  Члени: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький
 Головна мета - масовість
"Молодняк":
 1926-1932
 Члени: С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло
 "Бойовий загон пролетарського фронту"
ВУСПП:
 Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
 Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін.
 «пролетарський конструктивний реалізм»
50-х - 70-х років:
 Шістдесятники - Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та
ін.
 "Київська школа" - В. Голобородько, М. Воробйов, В. Кордун та ін.
 "Вісімдесятники" - Ю. Буряк, В. Герасим'юк, О. Забужко, Л. Таран, І. Римарук та ін.
Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст.:
 "Нова література"
 "Бу-Ба-Бу" - Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
 "Нова дегенерація" - С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
 "Пропала грамота" - Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
 "Західний вітер" - В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний
 "ЛуГоСад" - І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
 "500" - М. Розумний та ін.
 "Червона фіра" - С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук
Література емігрантів ХХ - поч. ХХІ ст.
Угруповання емігрантів:
 "Празька школа"
 МУР
 Нью-Йоркська група поетів
"Празька школа":
 Прага
 О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-
Холодна, О. Стефанович та ін.
МУР:
 Мистецький український рух
 Створений у 1945 р.
 Німеччина
 Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші.
Нью-Йоркська група:
 Нью-Йорк
 Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін.
"Шістдесятництво"
"Шістдесятництво" - це унікальне мистецьке і громадсько-політичне явище в
Україні середини ХХ ст.; Друге українське Відродження XX ст.
"Шістдесятники" - молоде покоління митців початку 60-х років XX ст., яке
сформувалося під час тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956 -
1964 рр.
Поети-шістдесятники: Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Василь Симоненко,
Микола Вінграновський, Іван Драч, Василь Стус, Борис Олійник.
Прозаїки-шістдесятники: Євген Гуцало, Григорій Тютюнник, Валерій Шевчук,
Володимир Дрозд.
Основи світогляду "шістдесятників":
 Культурництво - відстоювання справжньої (а не спрощеної згідно з
радянськими постулатами) культуротворчості;
 Лібералізм - свобода у всіх виявах;
 Патріотизм - любов до рідної землі;
 Гуманізм;
 Етичний максималізм та моралізм - мораль як мірило людських вчинків;
 Духовний аристократизм;
 Духовний демократизм.
Консолідації нового покоління, яке прагнуло національного самоусвідомлення,
сприяв Клуб творчої молоді (виник у Києві в кінці 50-х років).