Professional Documents
Culture Documents
ДСТУ Б В.1.1-362016
ДСТУ Б В.1.1-362016
ДСТУ Б В.1.1-36:2016
Видання офіційне
Київ
Мінрегіон України
2016
ПЕРЕДМОВА
с.
1 Сфера з а с т о с у в а н н я ...................................................................................................................1
2 Нормативні п о с и л а н н я ............................................................................................................... 1
3 Терміни та визначення п о н я т ь ..................................................................................................2
4 Познаки та с к о р о ч е н н я ............................................................................................................... 4
5 Загальні п о л о ж е н н я ...................................................................................................................... 5
6 Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою ........................... 5
7 Методи розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною
небезпекою п р и м іщ е н ь ............................................................................................................... 6
7.1 Вибір та обґрунтування розрахункового варіанту ...................................................6
7.2 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів, парів
легкозаймистих та горючих р і д и н .................................................................................7
7.3 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючого п и л у .............................. 12
7.4 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і/або матеріалів,
які здатні вибухати і горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря
і/або один з о д н и м ............................................................................................................ 14
7.5 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для вибухонебезпечних сумішей,
які містять ГГ, пари ЛЗР та ГР і/або горючий п и л ...................................................14
7.6 Визначення категорій приміщень за пожежною н е б е з п е к о ю .............................. 14
8 Категорії будинків та протипожежних відсіків за вибухопожежною та пожежною
небезпекою ................................................................................................................................ 16
9 Категорії зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою . . . . 17
10 Методи розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною
небезпекою зовнішніх у с т а н о в о к ........................................................................................... 18
10.1 Методи розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною
небезпекою для горючих газів і парів ЛЗР та ГР ...................................................18
10.2 Метод розрахунку значень критеріїв за вибухопожежною та пожежною
небезпекою для горючого п и л у .................................................................................... 22
10.3 Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання від вогнища
п о ж е ж і................................................................................................................................ 24
Додаток А
Розрахункове визначення значення коефіцієнта Z участі горючих газів і парів
ненагрітих легкозаймистих рідин у в и б у х у .......................................................................... Т І
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги до визначення категорій приміщень і будинків (або частин
будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого та складського призначення, лабораторій, а
також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від кількості й
пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться (зберіга
ються, переробляються, транспортуються), з урахуванням особливостей технологічних процесів
виробництв та об'ємно-планувальних рішень, наявності технічних засобів, що запобігають виник
ненню аварійних ситуацій.
Цей стандарт застосовують на стадії проектування, експлуатації, реконструкції, технічного
переоснащення та зміни технологічного процесу у приміщеннях, будинках та зовнішніх установках
незалежно від форм власності та відомчої належності, а також під час розроблення відомчих
норм технологічного проектування та переліків приміщень з визначенням категорій за вибухо
пожежною та пожежною небезпекою.
Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок, які визначені відповідно до цього стан
дарту, слід використовувати для встановлення вимог щодо забезпечення вибухопожежної та
пожежної безпеки зазначених приміщень, будинків та зовнішніх установок стосовно планування
і забудови, поверховості, площ, розташування приміщень, конструктивних рішень, інженерного
устаткування та систем протипожежного захисту.
Цей стандарт не поширюється на будинки та приміщення, призначені для виробництва, збері
гання і утилізації вибухових речовин і засобів підривань, а також зовнішні установки для їх вироб
ництва.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові акти, нормативні акти та нормативні
документи:
Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 року № 5403-VI
НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних уста
новок
ДБН В .1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій.
Терміни та визначення (ISO 3261:1975, NEQ)
ДСТУ ГОСТ 30333:2009 Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги
(ГОСТ 30333-2007, IDТ)
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрыво-
опасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (Система
стандартів безпеки праці. Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників
і методи їх визначення)
Правила улаштування електроустановок (ПУЕ у редакції 2014 року).
Під час використання цього стандарту необхідно перевіряти чинність зазначених у цьому
розділі нормативно-правових актів, нормативних та інших документів за відповідними інформа
ційними покажчиками. Якщо документ змінено (замінено), то, застосовуючи цей стандарт, слід
керуватися зміненим (заміненим) документом.
3.1 аварія
Небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення
або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю
населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів,
порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди
забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище (Кодекс
цивільного захисту України)
3.4 вибух
Розширення газу протягом короткого проміжку часу внаслідок окисно-відновної реакції або
розкладу речовини (ДСТУ 2272).
Примітка. Вибух може відбуватись з підвищенням температури або без нього
3.19 пожежа
Неконтрольований процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають
чинники, небезпечні для живих істот і навколишнього природного середовища (Кодекс цивільного
захисту України)
3.23 приміщення
Простір, обмежений з усіх сторін захисними конструкціями: стінами (у тому числі з вікнами і
дверима), стелею (перекриттям) і підлогою (НПАОП 40.1-1.32)
3.28 установка
Сукупність технологічного обладнання (апаратів), що виконує певну функцію у технологічному
процесі
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
ГГ - горючий газ
ГР - горюча рідина
ЗВГ - зріджені вуглеводневі гази
ЛЗР - легкозаймиста рідина
Снкмп - нижня концентраційна межа поширення полум'я
Свкмп - верхня концентраційна межа поширення полум'я
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будинки характеризують за
категоріями А, Б, В, Г та Д, а зовнішні установки - за категоріями А 3, Б3, В3, Г3 та Д 3.
5.2 Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
небезпекою визначають для найсприятливішого щодо виникнення пожежі або вибуху періоду,
виходячи з фізичного стану горючих речовин і матеріалів, які знаходяться (зберігаються, перероб
ляються, транспортуються) в апаратах, приміщеннях та зовнішніх установках, їх кількості, пожежо-
вибухонебезпечних властивостей та особливостей технологічних процесів.
5.3 Визначення пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів провадиться
на підставі результатів випробувань або розрахунків за стандартними методиками з урахуванням
параметрів стану (тиску, температури тощо).
Під час розрахунків можливо використовувати довідникові дані та дані з паспорта безпеки
хімічної продукції згідно з ДСТУ ГОСТ 30333.
У разі відсутності даних приймаються показники пожежовибухонебезпеки горючих сумішей
речовин і матеріалів за найнебезпечнішим компонентом згідно з нормативними документами.
7.2 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих
та горючих рідин
7.2.1 Надлишковий тиск вибуху АР у кілопаскалях для індивідуальних горючих речовин, які
складаються з молекул, до складу яких входять атоми С, Н, О, N. С l, Вr, I, F, обчислюють за
формулою:
де Рmax - максимальний тиск вибуху стехіометричної газо- або пароповітряної суміші у замкну
тому об'ємі, який визначають дослідним шляхом або приймають за довідниковими
даними згідно з вимогами 5.3. У разі відсутності таких даних дозволено приймати
Рmax таким, що дорівнює 900 кПа;
Р0 - атмосферний тиск, кПа (дозволено приймати таким, що дорівнює 101,3 кПа);
m - маса ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, що потрапили в результаті розрахункової аварії до
об'єму приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (6), а для парів ЛЗР та
ГР - за формулою (11), кг;
Z - коефіцієнт участі ГГ і/або парів ЛЗР та ГР у вибуху, який може бути розрахований на
підставі характеру розподілення газів і парів в об'ємі приміщення згідно з додатком.
Дозволено приймати значення Z відповідно до таблиці 2;
V вільн -вільний об'єм приміщення, м3;
ρг.п - густина ГГ або парів ЛЗР та ГР за розрахункової температури , к г ·м- 3, що визна
tp
чають за формулою:
Водень 1,0
ГГ (крім водню) 0,5
ЛЗР та ГР, які нагріті до температури спалаху і вище 0,3
ЛЗР та ГР, які нагріті нижче температури спалаху, за умови можливості утворення 0,3
аерозолю
ЛЗР та ГР, які нагріті нижче температури спалаху, за неможливості утворення 0
аерозолю
де m - маса ГГ або парів ЛЗР та ГР, горючого пилу, що потрапили в результаті розрахункової
аварії до приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (6 ), для парів ЛЗР та ГР -
за формулою (11), для горючого пилу - за формулою (20), кг;
Нт - теплота згоряння, Дж· кг- 1;
Р0 - атмосферний тиск, кПа (дозволено приймати таким, що дорівнює 101,3 кПа);
Z - коефіцієнт участі ГГ або парів ЛЗР та ГР у вибуху, який може бути розрахований на
підставі характеру розподілення газів і парів в об'ємі приміщення згідно з додатком до
цього стандарту. Дозволено приймати значення Z відповідно до таблиці 2. Коефіцієнт
участі у вибуху пилу в завислому стані (стані аерозолю) визначають за 7.3.1;
Vвіпьн - вільний об'єм приміщення, м3;
ρ пов - густина повітря до вибуху за початкової температури Т0, кг· м-3;
Ср - теплоємність повітря, Дж· (кг- 1· К- 1) (дозволено приймати такою, що дорівнює
1,01· 1 0 3 Дж (кг_1· К- 1);
Т0 - початкова температура повітря, К.
7.2.3 У разі обертання у приміщенні ГГ і/або ЛЗР та ГР, під час визначення значення маси m , яка
входить до формул (1) і (4), дозволено враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо вона
забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі перевищення гранично
допустимої вибухобезпечної концентрації речовин у повітрі та електропостачанням за І категорією
надійності (ПУЗ) за умови розміщення пристроїв для видалення повітря з приміщення у безпо
середній близькості від місця розрахункової аварії (апарата, установки тощо), що забезпечує
ефективне видалення газів і парів, які надходять у приміщення у результаті аварії.
Може враховуватись постійно працююча загальнообмінна вентиляція, яка відповідає конст
руктивним вимогам аварійної вентиляціїї, забезпечує концентрацію ГГ і парів у приміщенні, що не
перевищує гранично-допустиму вибухобезпечну концентрацію, розраховану для аварійної венти
ляції. Вказана загальнообмінна вентиляція повинна бути обладнана резервними вентиляторами,
які включаються автоматично при зупинці основних вентиляторів. Електропостачання вказаної
вентиляції повинно здійснюватися не нижче ніж за І категорією за ПУЗ.
При цьому масу ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, що нагріваються до температури спалаху і вище, що
потрапили до об'єму приміщення, потрібно розділити на коефіцієнт К, який визначають за фор
мулою:
7.2.8 Швидкість повітряного потоку в приміщенні u у метрах за секунду може бути визначена
за формулою:
де А - кратність повітрообміну, с- 1;
l - довжина приміщення, м.
7.2.9 Масу парів, m нагр у кілограмах при випаровуванні рідини, що нагріта вище розрахункової
температури, але не вище температури кипіння рідини, визначають за формулою:
де Мкр - масова частка частинок пилу розміром менше критичного. З перевищенням критич
ного розміру частинок пилу аерозоль стає вибухобезпечною, а саме такою, що не
здатна поширювати полум'я. У разі відсутності можливості отримання даних щодо
масової частки частинок пилу розміром частинок менше критичного дозволено прий
мати Z = 0,5.
7.3.2 Розрахункову масу горючого пилу mгп у кілограмах, що знаходиться у стані аерозолю
в об'ємі приміщення в результаті розрахункової аварії, визначають за формулою:
7.3.3 Розрахункову масу частини відкладеного у приміщенні горючого пилу mзв у кілограмах,
що перейшов у стан аерозолю, визначають за формулою:
де G1j, G2j - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1j (м2) і доступних
F
j(м2)
2 поверхнях, к г ·м- 2· с- 1;
τ 1 , τ 2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с.
7.3.8 За умови відсутності даних про масу горючих пилу і/або волокон, що виділяються до
об'єму приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для приби
рання поверхнях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, приймати категорію примі
щення - Б.
7.4 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для речовин і/або матеріалів, які здатні
вибухати і горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним
7.4.1 Розрахунковий надлишковий тиск вибуху ΔР для речовин і/або матеріалів, які здатні
вибухати і горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, визначають за
формулою (4), приймаючи, що Z = 1, і розуміючи під величиною Н T енергію, яка виділяється під час
взаємодії вищезазначених речовин (з урахуванням того, що процес їх взаємодії проходить до кінця,
тобто до утворення кінцевих продуктів), або експериментально під час натурних випробувань.
де ΔР 1 - тиск вибуху, що обчислений для ГГ, парів ЛЗР та ГР відповідно до 7.2.1 та 7.2.2;
ΔР2 - тиск вибуху, що обчислений для горючого пилу відповідно до 7.3.1.
qкр , кВт· м- 2 5 10 15 20 25 30 40 50
7.6.7 Якщо пожежна навантага під час розрахункової аварії складається з різних матеріалів, то
значення qкр визначають за матеріалом з мінімальним значенням qкр .
Для матеріалів пожежної навантаги з невідомими значеннями qкр приймають lгр1 ≥ 12 м.
7.6.8 Якщо пожежна навантага складається з ЛЗР та ГР, мінімальну граничну відстань lгр2
між сусідніми ділянками розміщення (розливу) складових пожежної навантаги у приміщеннях
категорії Д визначають за формулами:
Категорія
Критерії віднесення зовнішньої установки до тієї або іншої категорії за
зовнішньої
вибухопожежною та пожежною небезпекою
установки
де q - витрата ГГ, яку визначають згідно з технологічним регламентом залежно від тиску
газу в трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, м3 ·с- 1;
τп - час перекривання, який визначають за 10.1.1.2 1), 2 ), 3), с.
- число Рейнольдса;
де m г - маса ГГ, що потрапили до навколишнього простору під час розрахункової аварії, кг;
ρг - густина ГГ за розрахункової температури й атмосферного тиску, кг· м-3;
mп - маса парів ЛЗР, що потрапили до навколишнього простору за час повного випарову
вання, але не більше ніж 3600 с, кг;
ρп - густина парів ЛЗР за розрахункової температури й атмосферного тиску, кг· м-3;
Рн - тиск насичених парів ЛЗР за розрахункової температури, кПа;
К - коефіцієнт, значення якого приймається τ /3600 для ЛЗР;
C н км п - нижня концентраційна межа поширення полум'я по газо-, пароповітряній суміші, % (об.);
М - молярна маса, кг· кмоль-1;
V0 - мольний об'єм, що дорівнює 22,413 м3· кмоль_1;
tp-розрахункова температура, °С.
Як розрахункову температуру tp приймають максимально можливу температуру повітря у
відповідній кліматичній зоні або максимально можливу температуру повітря за технологічним
регламентом з урахуванням можливого підвищення температури у разі розрахункової аварії.
Якщо такого значення розрахункової температури tp визначити не вдається, її приймають 61 °С.
10.1.2.2 За початок відліку горизонтального розміру зони приймають зовнішні габаритні розміри
апаратів, установок, трубопроводів тощо. У будь-яких випадках значення Rп
км
н повинно бути не
менше ніж 0,3 м для ГГ та ЛЗР.
10.1.3 Розрахунок надлишкового тиску під час згоряння сумішей горючих газів і/а б о парів ЛЗР
та ГР з повітрям у навколишньому просторі
10.1.3.1 Виходячи з розглянутого варіанту розрахункової аварії, визначають масу горючих газів
і/або парів ЛЗР та ГР, кг, що потрапили до навколишнього простору з технологічного апарата
відповідно до 1 0 .1 .1 .2 - 10.1.1.7.
10.1.3.2 Величину розрахункового надлишкового тиску ΔР у кілопаскалях, що розвивається у
разі займання газо-, пароповітряних сумішей, визначають за формулою:
де Qзг - питома теплота згоряння ГГ і/або парів ЛЗР та ГР, Дж· кг-1 ;
Z - коефіцієнт участі ГГ і/або парів ЛЗР та ГР у горінні, який дозволено приймати 0,1;
Q0 - константа, що дорівнює 4,52· 106 Дж· кг-1;
m - маса ГГ (mг ) і/або парів ЛЗР та ГР (mп), які потрапили до навколишнього простору в
результаті розрахункової аварії, кг.
Примітка. У формулі (48) приймають мінімальне значення маси горючого пилу, що була обчислена за
двома способами.
10.2.4 Розрахункову масу частини відкладеного поблизу апарата горючого пилу mзв у кіло
грамах, що перейшов у стан аерозолю, визначають за формулою:
E f, кВ т·м- 2 M v,
Паливо
d = 10 м d = 20 м d = 30 м d = 40 м d = 50 м кг·м-2·с-1
За відсутності даних величину Еf приймають 100 кВт· м-2 для ЗВГ, 40 кВ т·м-2 - для нафто
продуктів, 40 кВт· м-2 - для твердих матеріалів
Розраховують характерний розмір розливу рідини d у метрах за формулою:
де F - площа розливу, м .
Обчислюють висоту полум'я Н у метрах за формулою:
де Fv, Fн- фактори опромінення для вертикальної і горизонтальної площадок відповідно, які
визначаються за формулами:
Матеріали цього додатка застосовують для випадку 100m/ ( ρг.п·Vвільн) < 0 ,5 С нкмп, де Снкмп -
нижня концентраційна межа поширення полум'я по газо- або пароповітряній суміші, % (об.), для
приміщень у формі прямокутного паралелепіпеда з відношенням довжини до ширини не більше 5;
ρг.п - густина газу або парів рідини за розрахункової температури, кг· м-3; Vвільн - вільний об'єм
приміщення, м3;
ρг.п - густина горючого газу або пари горючої рідини за розрахункової температури, кг/м3;
Vвільн - вільний об'єм приміщення, м3.
А .1.1 Коефіцієнт Z участі горючих газів і парів легкозаймистих рідин у вибуху за заданого рівня
значущості Q ( С > С) (рівень значущості у даному випадку - ймовірність того, що значення кон
центрації С перевищить значення математичного очікування цієї випадкової величини С) розра
ховують за формулами:
де m - маса горючого газу або парів ЛЗР, що потрапляють до об'єму приміщення відповідно
до розділу 7, кг;
δ - допустимі відхилення концентрації за рівня значущості Q (С > С), що задається,
наведено в таблиці цього додатка;
V нкмп, Vнкмп, Z нкмп - відстані по осях X, Y і Z від джерела надходження горючого газу або
парів ЛЗР, які обмежені нижньою концентраційною межею поширення полум'я відпо
відно, м; розраховують за формулами (А. 10) - (А.12) додатка;
L , S - довжина і ширина приміщення, м;
F - площа підлоги приміщення, м2;
U - рухливість повітряного середовища, м· с_1;
Сн - концентрація насичених парів ЛЗР за розрахункової температури tp , °С, повітря у
приміщенні, % (об.).
Концентрацію Сн може бути обчислено за формулою:
де K 1 - коефіцієнт, який приймають 1,1314 для горючих газів і 1,1958 для парів легкозаймис
тих рідин;
К2 - коефіцієнт, який приймають таким, що дорівнює 1 для горючих газів, і К 2 = τ/3600 для
парів легкозаймистих рідин;
К3 - коефіцієнт, який приймають 0,0253 для горючих газів у разі відсутності рухли
вості повітряного середовища; 0,02828 для горючих газів у разі рухливості повітряного
середовища; 0,04714 для парів легкозаймистих рідин у разі відсутності рухливості
повітряного середовища і 0,3536 для парів легкозаймистих рідин при рухливості
повітряного середовища;
Н - висота приміщення, м.
За від'ємних значень логарифмів відстані Хнкмп , Yнкмп і ZНКМП приймають такими, що дорів
нюють 0 .
Код УКНД 13.220.91.040.20