Сутність і основні види аналітико-синтетичної переробки інформації

Аналітико-синтетична переробка документної інформації – це перетворення

документів у процесі їх аналізу та вилучення необхідної інформації, а також
оцінка, зіставлення, узагальнення й подання інформації у вигляді, що відповідає
інформаційному запиту.
Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів
існують різні види аналітико-синтетичної переробки інформації. Основними
видами АСОД є:
· Бібліографічний опис;
· Індексування;
· Анотування;
· Реферування;
· Складання оглядів.
Бібліографічний опис - це певний набір відомостей про документи, що
характеризують їхні найважливіші ознаки. Найважливіша його функція -
ідентифікація. ЇЇ суть в тому, що вона дозволяє виявити тотожність чи
розрізняти документи, не читаючи їх. Тобто дає можливість розшукати
документ за певними ознаками. Сукупність відомостей, наведених у
бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає
вибрати той, що найбільше відповідає потребам користувача.
Індексування слугує вказівником змісту документа і використовується
для його пошуку. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної
групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом
відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для
передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні
інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою
галузей знань і позначаються класифікаційними індексами.
Процес індексування документів можна представити у вигляді певної
послідовності операцій:
· обстеження документа;
· визначення його основної теми та другорядних аспектів, що можуть
представляти інтерес для користувачів бібліотеки;
· відбір ключових понять і виявлення зв’язків між ними;
· заміна ключових понять лексичними одиницями ІПМ – класифікаційними
індексами, предметними рубриками, ключовими словами або дескрипторами.
Основними видами індексування є:
· Систематизування;
· Предметизування;
· Координатне індексування.
 Систематизація і предметизація можуть здійснюватися в ручному і
автоматизованому режимах; координатне індексування – в автоматизованому.
В залежності від методів індексування поділяється на глибоке (докладне) і
неглибоке (обмежене) індексування. За виконавцем індексування поділяється
на інтелектуальне, автоматизоване і автоматичне. Також виокремлюють
одноаспектне, багатоаспектне, передкоординатне, посткоординатне, вільне,
фактографічне, літерне, літерно-цифрове та інші види індексування. Якість
індексування визначається показниками глибини, повноти, специфічності та
точності індексування.
Анотування — це процес складання анотації, тобто стислої
характеристики документа, його частини або групи документів з погляду
призначення, змісту, форми та інших особливостей. Анотація — короткий
виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Дозволяє робити висновки
про доцільність їх докладнішого вивчення. При анотуванні крім змісту твору,
враховується його призначення, цінність, направленість.
За змістом та цільовим призначенням анотації поділяють на два види:
а) довідкові, які розкривають тематику документа і повідомляють
відомості про документ, але не дають його критичної оцінки;
б) рекомендаційні, які включають оцінку документі з точки зору його
придатності для певної категорії споживачів
При складанні анотації слід дотримуватися таких вимог.
1) структура анотації повинна бути внутрішньо логічною і може
відрізнятися від структури анотованого твору.
2) при підборі відомостей для анотації, їх формулюванні та розміщенні
слід враховувати зміст твору, призначення дотації та споживача, на якого вона
розрахована.
3) середній обсяг анотації не повинен перевищувати 400-600знаків і
тільки в окремих випадках допускається 800-1000 знаків, тобто 7-10 і не більше
13-17 рядків.
Реферування — це одна з найбільш широко розповсюджених письмових
форм отримання інформації, яка дозволяє при сучасному величезному потоці
інформації у короткий термін відібрати потрібну спеціалісту інформацію. У
порівнянні з анотуванням реферування є досконалішим методом обробки
інформації джерел інформації: якщо в анотації приводиться лише короткий
перелік питань, що розглядаються, то в рефераті викладається сутність питань
та наводяться найважливіші висновки. У процесі реферування складають
реферат — короткий виклад змісту документа або його частини, який включає
основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного
ознайомлення з документом, виявлення доцільності звертання до нього. В
практиці проведення наукових досліджень розрізняють монографічні та
оглядові реферати.
· Монографічний  - реферат, який складено за одним джерелом.
· Оглядовий - реферат, який складено за декількома первинними джерелами.
Реферати залежно від особи, яка їх складає, можуть бути різними . За цією
ознакою розрізняють:
· авторські реферати (автореферати), які складаються авторами на виконані
ними роботи;
· реферати, які складені спеціалістами;
· реферати, які складені референтами.
Найбільшу наукову цінність мають автореферати, найменшу - реферати,
складені референтами.
В практиці виконання науково-дослідницьких робіт дуже часто залежно від
змісту та призначення реферату виділяють наукові та інформаційні реферати.
· Науковий реферат - усний або письмовий виклад наукової теми (питання),
складений на основі проведеного дослідження, огляду одного чи кількох
літературних та інших джерел. В ньому переважно висвітлюються наукові
дослідження, виконані автором реферату, з викладенням висунутої гіпотези,
системи доказів, експериментів та отриманих результатів, вказується наукова
новизна та практичне значення цих результатів.
· Інформаційний реферат - короткий письмовий виклад наукової праці як
опублікованої, так і рукописної, де висвітлюється основний її зміст. Такі
реферати публікуються в різних реферативних журналах, збірниках та
інформативних картах.
Огляд - вторинний документ, в якому узагальнюються дані та відомості, що
містяться у відповідних первинних документах.  Огляд – узагальнена
характеристика декількох документів. Як спосіб бібліографічної
характеристики огляд є чимось подібним до статті: суцільний текст, в якому
характеристика документів (їх змісту, форми чи видавничих особливостей)
подається про всі документи разом або про окремі з них порівняно один з
одним.
При складанні огляду обробці підлягає не один документ, а узагальнюються
відомості, вміщені в декількох джерелах. Такими джерелами можуть бути
монографії, статті, доповіді, описи винаходів до патентів тощо. Як правило,
огляди характеризують матеріали, що висвітлюють одну тему, проблему, за
певний період.
· Бібліографічний огляд є зв'язною розповіддю про документи.
· Реферативний огляд подає факти і концепції, викладені в документах.
· Аналітичний огляд — це складна розповідь, у якій дається зведена
характеристика певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації,
здобутій із документів.