1.

Типи сучасних комп’ютерів

Залежно від призначення, можливостей і габаритів сучасні комп'ютери
поділяються на такі типи:
 Суперкомп'ютери (Ельбрус, моделі серії Сгау)
 Сервер
 Мережевий комп'ютер
 Настільні комп'ютери
 Портативні комп'ютери
 Кишеньковий комп'ютер
 Спеціалізовані комп'ютери
2. Монітор. Типи та характеристики
Типи моніторів:
 Електронно-променева трубка (ЕПТ)
 Плазмові монітори
 Рідкокристалічні монітори
В залежності від способу керування мінімальними елементами
екранного зображення матриці рідкокристалічних моніторів
поділяють на активну та пасивну:
1)Активна матриця (TFT). Монітори з активною матрицею (TFT) -
найякісніші і, розуміється, найдорожчі. В TFT моніторах
використана спеціальна система контролю кольорів, при якій
кожний рідкокристалічний елемент екрана (піксель) має при собі
"контролера" - спеціальний транзистор, який віддає команди
тільки йому.
2) Пасивна матриця (DSTN). Монітори з пасивною матрицею
(DSTN) не мають такого "контролера". Саме тому зображення на
цих моніторах дещо бліде, порівняно з TFT, та й міняється воно з
явним запізненням. Через цю причину DSTN монітори дешевше
за TFT приблизно на 35 - 40%, що й робить їх більш
привабливими для масового ринку.

Характеристики моніторів:

 Розмір екрану — визначається довжиною діагоналі (традиційно

вимірюється в дюймах)
 Співвідношення сторін екрану — стандартний (4:3) та
широкоформатний (16:9, 16:10)
  Роздільність дисплею — кількість пікселів по вертикалі та
горизонталі
 Глибина кольору — кількість біт на кодування одного пікселя (від
монохромного (1 біт) до 32-бітного)
 Розмір зерна (для CRT) чи пікселя (для LCD)
 Частота оновлення зображення (вимірюється в герцах, для LCD
практично однакова)
 Швидкість відклику пікселів (не для всіх типів моніторів, у LCD,
як правило, суттєво нижча ніж у CRT)
 Максимальний кут огляду — максимальний кут під яким не
виникає суттєвого погіршення якості зображення (актуально для
LCD)

3. Монітор. Текстовий та графічний режим роботи

1. Графічний режим монітора призначений для висновку на екран графіків,
малюнків, і т.д. У цьому режимі можна виводити і текстову інформацію у
вигляді різних написів.

У цьому режимі можна керувати станом кожної точки екрану, ставити їй свій
колір, тобто можна будувати, збирати зображення з окремих точок.

2. Текстовий режим монітора використовується для виведення тексту. У

цьому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки
розміром 8 * 8 пікселів(знакомісце), тобто на екрані розміру 640 * 200 точок
розміщується 25 рядків по 80 знакомісць в рядку.

4. Клавіатура. Призначення основних клавіш.

Основний блок клавіш(Алфавітно-цифрові клавіші) на клавіатурі
призначений для введення інформації і команд, що набираються по
буквах.
Кожна з клавіш може працювати в різних регістрах, а також позначати
кілька символів. Перемикання регістра (введення малих і великих
символів) здійснюється утриманням клавіші Shift. Для жорсткого
(постійного) перемикання регістра використовується Caps Lock.
Якщо клавіатура комп'ютера використовується для введення текстових
даних, абзацзакривається натисканням клавіші Enter. Далі, введення
 даних починається з нового рядка. Коли клавіатуру використовують для
введення команд, Enter завершує введення та починає її виконання.

5. Маніпулятор типу миша

Маніпулятор "миша" - це один з вказівних пристроїв введення, що
забезпечують інтерфейс користувача з комп'ютером. Миша сприймає
своє переміщення в робочій площині і передає цю інформацію
комп'ютеру. Програма, що працює на комп'ютері, у відповідь на
переміщення миші, виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і
відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах за
допомогою миші користувач керує спеціальним курсором. На додаток
до детектора переміщення миша має від однієї до трьох (або більше)
кнопок, а також додаткові елементи керування (коліщатка прокрутки,
потенціометри, джойстики, трекболи, клавіші і т.п.), дія яких зазвичай
зв'язується з поточним положенням курсора (або складових
специфічного інтерфейсу). В універсальних інтерфейсах (наприклад, у
віконних) за допомогою миші користувач керує спеціальним курсором
- вказівником - маніпулятором елементами інтерфейсу. Іноді
використовується введення команд мишею без участі видимих
елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізу рухів миші.

6. Складові системного блоку ПК. Види корпусів

Системний блок– це основна складова частина комп’ютера. Системний блок
персонального комп'ютера містить корпус, в якому знаходиться блок
живлення, материнська (системна, або основна) плата з центральним
процесором і оперативною пам'яттю, різні накопичувачі (жорсткий диск,
дисководи, приводи CD-ROM або DVD-ROM), плати розширення (графічна
плата, звукова плата, мережна плата, модем), TV-тюнер, додаткові пристрої
тощо.
Основні види корпусів ПК:
 Desktop (533×419×152 мм)
 FootPrint (406×406×152 мм)
 SlimLine (406×406×101 мм)
 UltraSlimLine (381×352×75 мм)
 7. Компоненти материнської плати комп’ютера
На материнській платі розміщені роз’єми, за допомогою яких приєднуються
різні присторої:
Сокет — роз’єм центрального процессора.
РСІ-Express або AGP — швидка шина для відеокарти.
Слоти модулів ОЗП(DIMM слоти) — приєднуються модулі оперативної
пам'яті відповідного типу.
Роз'єми для підключення блоку живлення.
IDE слоти (SATA, ATA) призначення для підключення шлейфів, які зєднують
вінчестер, DVD ROM, дискавод з материнською платою.
Порти — призначені для під'єднання зовнішніх пристроїх (клавіатура, миша,
принтер, сканер, колонки, навушники, мікрофон, flash - носії, web-камера...).
Чіпсет - це сукупність мікросхем, що забезпечують узгоджену спільну роботу
складових частин комп'ютера і їх взаємодію між собою. Як правило, чіпсет
складається з двох основних мікросхем, які частіше називають "північним" і
"південним" мостами.
Північний міст (North bridge, системний контроллер) - це частина системної
логіки материнської плати, що забезпечує роботу основних вузлів
комп'ютера - центрального процесора, оперативної пам'яті, відеокарти. Саме
він керує роботою шини процесора, контролера оперативної пам'яті та шини
PCI Express, до якої приєднується відеокарта.
Південний міст (Міст, ICH (I/O controller hub), периферійний контролер,
контролер введення-виведення) - забезпечує підключення до системи менш
швидкісних пристроїв, які не вимагають високої пропускної здатності -
жорсткого диска, мережевих плат, аудіоплати і т.д., а також шин PCI, USB та
ін., в які встановлюються різного роду додаткові пристрої. Клавіатура і миша
також замикаються на південний міст.
Основними виробниками чіпсетів зараз є компанії Intel, NVidia, ATI/AMD та
ін., у той час як материнські плати виробляються ASUS, Gigabyte, MSI, ASRock,
Zotac та ін. Материнські плати з однаковим чіпсетом у різних виробників
називаються по-різному. За ціною вони теж можуть суттєво відрізнятися.

8. Призначення і типи процесорів

 Проце́сор (CPU-central processing unit) — основний компонент
комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та
виконання арифметичних і логічних операцій над даними.
Центральний процесор — частина комп'ютера, що реалізує процес
переробки інформації і координує роботу периферійних пристроїв.
Типи процесорів:
За кількістю ядер процесори діляться на:
• одноядерні
• багатоядерні
За призначенням і можливостям на:
• моноопераційні
• багатоопераційні
• мультизадачні
Основними фірмами виробникми процесорів є:
• Intel
• AMD
• Qualcomm
• NVIDIA
• APPLE

9. Основні елементи процесора

Моделі процесорів включають такі елементи:
Внутрішні спільно працюючі пристрої:
 Пристрій керування (англ. control unit). Здійснює координацію роботи
всіх інших пристроїв, виконує функції керування пристроями, керує
обчисленнями в комп'ютері.
 Дешифратор інструкцій (команд). Аналізує інструкції з метою
визначення операцій, що відповідають інструкції, виділення операндів і
адрес, за якими розміщуються операнди.
 Арифметико-логічний пристрій (АЛП). Так називається пристрій для
цілочислових операцій.
 AGU (Address Generation Unit) — пристрій генерації адрес.
 Математичний співпроцесор (FPU). Процесор може містити декілька
математичних співпроцесорів. Кожний з них здатний виконувати,
щонайменше, одну операцію з рухомою комою, незалежно від того,
що роблять інші АЛП.
Пам'ять:
 Кеш-пам'ять. Особлива високошвидкісна пам'ять процесора.
 Оперативна пам'ять. Набагато більша за обсягом, ніж кеш-пам'ять, і
значно менш швидкодіюча.
 Регістри — це внутрішня пам'ять процесора. Являють собою ряд
спеціалізованих додаткових комірок пам'яті, а також є внутрішніми
носіями інформації мікропроцесора.
Деякі важливі регістри мають свої назви, наприклад:

 Суматор — регістр АЛП, що бере участь у виконанні кожної операції;

 Лічильник команд — регістр УП, вміст якого відповідає адресі чергової
виконуваної команди, служить для автоматичної вибірки програми з
послідовних комірок пам'яті;
 Регістр команд — регістр УП для збереження коду команди на період
часу, що необхідний для її виконання. Частина його розрядів
використовується для збереження коду операції, інші — для збереження
кодів адрес операндів.
Шини:
Шина — це канал пересилання даних, який використовується спільно
різними блоками системи.
За функціональним призначенням можуть бути виділені шини:

 Шина даних. Служить для пересилання даних між процесором і

пам'яттю або процесором і пристроями введення-виведення. Ці дані
можуть являти собою як команди мікропроцесора, так і інформацію, що
він посилає в порти введення-виведення або приймає звідти.
 Шина адрес. Використовується ЦП для вибору необхідної комірки
пам'яті або пристрою введення-виведення шляхом установки на шині
конкретної адреси, що відповідає одній з комірок пам'яті або одному з
елементів введення-виведення, що входять у систему.
 Шина керування. По ній передаються сигнали керування, призначені
пам'яті і пристроям введення-виведення. Ці сигнали вказують напрямок
передачі даних (у процесор або з нього).
Буфер цілей розгалуження:
BTB (Branch Target Buffer). Це таблиця, в якій знаходяться всі адреси, куди
буде або може бути зроблений перехід.

10. Структура пам’яті процесора

Пам'ять:
 Кеш-пам'ять. Особлива високошвидкісна пам'ять процесора.
 Оперативна пам'ять. Набагато більша за обсягом, ніж кеш-пам'ять, і
значно менш швидкодіюча.
 Регістри — це внутрішня пам'ять процесора. Являють собою ряд
спеціалізованих додаткових комірок пам'яті, а також є внутрішніми
носіями інформації мікропроцесора.

11. Оперативна пам’ять. Одиниці вимірювання.

Оперативна пам’ять – це планка в системному блоці комп’ютера або

ноутбуку, нетбуку, моноблоці і т. д.
Призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її
обробки.
Об'єм оперативної пам'яті це основна одиниця виміру оперативної пам'яті,
яка часто використовується. Вимірюється в мегабайтах (Мб) і гігабайтах (Гб).
12. Кеш пам’ять
Кеш процесора — кеш, який використовується центральним
процесором (англ. CPU) для скорочення середнього часу доступу
до пам'яті комп'ютера. Кеш — це швидша і менша за розміром пам'ять,
яка зберігає копії даних, що часто використовуються, з головної пам'яті.
13. Постійний запам’ятовуючий пристрій
Постійні запам'ятовуючі пристрої, або ROM (Read Only Memory -
пам'ять тільки для читання) - це енергонезалежні постійні і
полупостоянние пристрої, що запам'ятовують, з яких можна тільки
зчитувати інформацію. Вони будуються на основі модулів пам'яті,
встановлених на материнській платі. Такі пристрої використовують для
зберігання незмінної інформації: програм тестування пристроїв
комп'ютера, драйверів базової системи введення / виводу (BIOS) і т.п.

Залежно від технології запису інформації виділяють наступні типи ПЗУ:

 Мікросхеми, програмовані тільки при виготовленні - класичні
(масочний ПЗУ або ROM);
 Мікросхеми, програмовані одноразово в лабораторних умовах -
програмовані ПЗП (ППЗУ) або Programmable ROM (PROM);
 Мікросхеми, програмовані багаторазово - перепрограмовані ПЗП або
Erasable PROM (EPROM); серед них слід відзначити електрично
перепрограмовані мікросхеми EEPROM (Electrical Erasable PROM), в
тому числі флеш-пам'ять.
 14. Пристрої зовнішньої пам’яті комп’ютера, принципи їх
роботи

Зовнішня пам'ять - це пам'ять, що реалізована у вигляді зовнішніх, відносно

материнської плати, пристроїв із різними принципами збереження
інформації і типами носія, призначених для довготривалого зберігання
інформації. Фізично зовнішня пам'ять реалізована у вигляді накопичувачів.
Накопичувачі - це запам'ятовуючі пристрої, призначені для тривалого (що не
залежить від електроживлення) зберігання великих обсягів інформації.
Ємність накопичувачів в сотні разів перевищує ємність оперативної пам'яті
або взагалі необмежена, якщо мова йде про накопичувачі зі змінними
носіями.
Принцип запису інформації дуже простий. Диск безперервно рухається
навколо осі. В певний момент за допомогою магнітної головки сектор
комірок отримує послідовність зарядів, які зберігаються досить довго і
надійно. В потрібний момент часу по цій послідовності можна відновити
записану інформацію.

15. Основні характеристики жорстких дисків

Як і більшість комп'ютерних комплектуючих, жорсткі диски
розрізняються за своїми характеристиками. Такі параметри впливають
на продуктивність заліза і визначають доцільність його використання
для виконання поставлених завдань.

Форм-фактор
Популярними вважаються два формати - 2,5 і 3,5 дюймів. Менші зазвичай
монтуються в ноутбуки, оскільки місце всередині корпусу обмежена, а великі
встановлюються в повнорозмірні персональні комп'ютери. Якщо ж 3.5
вінчестер ви ніяк не помістіть всередину лептопа, то 2.5 з легкістю
встановлюється в корпус ПК.

Обсяг
Він буває різний - 300 ГБ, 500 ГБ, 1 ТБ і так далі. Ця характеристика визначає,
яку кількість файлів зможе вміститися на одному жорсткому диску. На даний
момент часу вже не зовсім доцільно купувати пристрої з об'ємом менше 500
ГБ.
Швидкість обертання шпинделя
Швидкість читання і запису в першу чергу залежить від швидкості обертання
шпинделя.
Чим більше оборотів ці компоненти роблять за хвилину, тим швидше
відбувається переміщення до потрібного сектору. З цього випливає, що при
великій швидкості виділяється більше тепла, тому і потрібно більш сильне
охолодження. Крім цього, даний показник впливає і на шум. Універсальні
HDD, які найчастіше використовуються звичайними користувачами, мають
швидкість в діапазоні від 5 до 10 тисяч обертів на хвилину.

Виконання геометрії
Цей параметр впливає і на максимальний обсяг накопичувача, і на його
підсумкову швидкість читання / запису. Тобто збереження інформації
відбувається конкретно на ці пластини, а читання і запис проводиться
головками. Кожен накопичувач розділяється на радіальні доріжки, які
складаються з секторів. Тому саме радіус впливає на швидкість читання
інформації.

Інтерфейс підключення
Якщо ваш комп'ютер більш сучасний, швидше за все, на материнській платі
встановлені роз'єми SATA. У старих моделях накопичувачів, які зараз вже не
виробляються, використовувався інтерфейс IDE. У SATA є кілька ревізіцій,
кожна з них різниться пропускною спроможністю. Третя версія підтримує
швидкість читання і запису до 6 Гбіт / с. Для домашнього використання
цілком вистачить HDD з SATA 2.0 (швидкість до 3 Гбіт / c).

Обсяг буфера
Буфером або кешем називається проміжна ланка зберігання інформації. Воно
забезпечує тимчасове збереження даних, щоб при наступному зверненні
жорсткий диск зміг моментально отримати їх. Необхідність в такій технології
виникає тому, що швидкість читання і запису зазвичай відрізняється і виникає
затримка.

Напрацювання на відмову
Напрацювання на відмову або MTFB (Mean Time Between Failures) позначає
надійність обраної моделі. Розробники при тестуванні партії визначають,
скільки часу диск буде безперервно працювати без будь-яких пошкоджень.
Середній час очікування
Головка переміщається на будь-яку ділянку доріжки за певний проміжок
часу. Така дія відбувається буквально за частку секунди. Чим менше
затримка, тим швидше виконуються завдання. У універсальних моделей
середній час очікування 7-14 МС, а у серверних - 2-14.

Енергоспоживання і тепловиділення
Деяка частина споживаної енергії завжди перетворюється в тепло, тому якщо
ви не можете поставити в корпус додаткове охолодження, слід вибирати
модель з більш низьким розглядаються показником.
16. Принципи роботи принтерів різних типів
Матричні принтери
Принцип дії матричного принтера зводиться до створення на носії
зображення символів або графіки за допомогою окремих точок, які
наносяться з використанням спеціальних стержнів (голок). Під управлінням
драйвера друку стержні в певний момент часу ударяють по фарбуючий
стрічці, яка розміщена в проміжку між стержнями і папером, і залишають на
папері слід — точку. Сукупність розміщених у певному порядку точок і
створює потрібне зображення.

Лазерні принтери

Лазерна установка генерує тонкий світловий промінь, який відбиваючись від

дзеркальної призми, що обертається, потрапляє на барабан і змінює його
електричний заряд у точці падіння. Інтенсивність лазерного променя для
кожної точки змінюється, що впливає на величину електричного заряду. Далі
на барабан наноситься тонер — спеціальна фарба в порошковому вигляді.
Кількість порошку, що прилипає до поверхні, залежить від величини заряду в
певній точці. Під час подальшого обертання барабан притискається до листка
паперу, поверхня якого попередньо електризується. Тонер прилипає до
поверхні паперу і створює на ньому потрібне зображення. Для фіксації
порошку на папері лист пропускається між роликами, які розігріті до
температури близько 180°С (так звана «пічка» або «ф'юзер»). Тонер
«запікається» на папері і тепер йому ні волога, ні пряме сонячне проміння не
завдає шкоди.

Струминні принтери
Електричний імпульс подається на п'єзоелемент, що вмонтований в канал
подачі фарби. Елемент деформується, що призводить до зменшення ширини
каналу, і крапля фарби виштовхується назовні. Як фарба використовується
рідке чорнило, яке подається в друкуючу головку, оснащену великою
кількістю тонких каналів — сопел. Для кольорового друку використовуються
головки з набором сопел для кожного з базових кольорів. Чорнило
розміщується в спеціальних резервуарах, які або суміщені з друкуючою
головкою в один блок (картридж), або є окремим елементом.

Термографічні (термічні) принтери

Серед термографічних принтерів можна виділити за принципами дії два

основні типи. Одна з термографічних технологій, яка просто називається
термічною, використовує властивість спеціальних сортів паперу (термопапір
(прикладом термопаперу може служити папір для факсів)) змінювати свій
колір під час нагрівання. Термопринтери даного типу — це монохромні
принтери, що використовуються для друку етикеток, ярликів, чеків, штрих-
кодів для складів або магазинів, білетів для транспортних компаній та ін.
Перевагою цих принтерів є малі розміри, мобільність — можливість
працювати від автономних джерел живлення, висока швидкість (10-20 см за
секунду) і низька вартість друку, а серед недоліків — низька якість друку.
Тому принтери даного типу використовуються для друку текстової інформації
та елементарної графіки.

Інший вид термографічних принтерів — це так звані термосублімаційні

(Термо — від грецького thermos — теплий, сублімація — від латинського
sublimare — перехід речовини з твердого стану в газоподібний, минаючи
рідкий стан) принтери. Вони використовують технологію перенесення фарби
зі спеціальних носіїв на папір шляхом швидкого нагрівання. Під час
нагрівання спеціальна фарба випаровується з поверхні фарбуючої стрічки без
переходу в рідкий стан і конденсується на папері. Нагрівання здійснюється за
допомогою мікронагравачів друкуючої головки.

17. Пристрої системи охолодження ПК

Системи повітряного охолодження:
Найпоширеніший тип систем охолодження в даний час. Відрізняється
високою універсальністю - радіатори встановлюються на більшість
комп'ютерних компонентів з високим тепловиділенням. Ефективність
охолодження залежить від ефективної площі розсіювання тепла
радіатора, температури і швидкості проходить через нього повітряного
потоку.
 Системи рідинного охолодження:

Система рідинного охолодження складається з:

 Помпи - насоса для циркуляції робочої рідини

 Теплоприймача (ватерблок а, водоблока, головки охолодження) -
пристрої, що відбирає тепло у охолоджуваного елементу і
передавального його робочої рідини
 Радіатори для розсіювання тепла робочої рідини. Може бути
активним або пасивним
 Резервуара з робочою рідиною, службовця для компенсації
теплового розширення рідини, збільшення теплової інерції системи та
підвищення зручності заправки і зливу робочої рідини
 Шлангів або труб
 (Опціонально) Датчика потоку рідини
Рідина повинна володіти високою теплопровідністю, щоб звести до мінімуму
перепад температур між стінкою трубки і поверхнею випаровування, а також
високою питомою теплоємністю, щоб при меншій швидкості циркуляції
рідини в контурі забезпечити більшу ефективність охолодження.
Фреонові установки:
Холодильна установка, випарник якої встановлений безпосередньо на
охолоджуваний компонент. Такі системи дозволяють отримати низькі
температури на охолоджуваному компоненті при безперервній роботі, що
необхідно для екстремального розгону процесорів.
Ватерчіллери:
Системи поєднують системи рідинного охолодження і фреонові установки. У
таких системах антифриз, що циркулює в системі рідинного охолодження,
охолоджується за допомогою фреонової установки в спеціальному
теплообміннику. Дані системи дозволяють використовувати негативні
температури, досяжні за допомогою фреонових установок для охолодження
декількох компонентів (у звичайних фреонки охолодження декількох
компонентів ускладнене).
Системи каскадного охолодження:
Дві і більш послідовно включених фреонових установок. Для отримання
нижчих температур потрібно використовувати фреон з нижчою
температурою кипіння. У однокаскадний холодильній машині в цьому
випадку потрібно підвищувати робочий тиск за рахунок застосування
потужніших компресорів.
Системи з елементами Пельтье:
Елемент Пельтье для охолодження комп'ютерних компонент ніколи не
застосовується самостійно через необхідність охолодження його гарячої
поверхні. Як правило, елемент Пельтье встановлюється на охолоджуваний
компонент, а іншу його поверхню охолоджують за допомогою іншої системи
охолодження (зазвичай повітряного або рідинною). Так як компонент може
охолоджуватися до температур нижче температури навколишнього повітря,
необхідно застосовувати заходи для боротьби з конденсатом. У порівнянні з
фреоновим установками елементи Пельтье компактніше і не створюють шум
і вібрацію, але помітно менш ефективні.

18. Модеми. Призначення, типи, принцип роботи.

Головна функція модему – забезпечення зв’язку між пристроями в
процесі обміну даними.
Принцип роботи модему:
Він трансформує сигнал перед передачею даних в форму, що відповідає
вимогам використовуваного каналу зв’язку (виробляє модуляцію сигналу), а
сигнал, що приймається змінює в форму, придатну для оброблення
комп’ютером користувача (виробляє демодуляцію сигналу). Модем служить
для трансформації сигналу в форму, придатну для обробки комп’ютером.

Класифікація модемів:

Відповідно галузі застосування

Сучасні модеми можна розділити на декілька груп:

 для комутованих телефонних каналів;

 для виділених (що орендуються) телефонних каналів;
 для фізичних сполучних ліній:
o модеми низького рівня (лінійні драйвери) або модеми на
короткі відстані (short range modems),
o модеми основної смуги (baseband modems);
 для цифрових систем передачі (CSU/DSU);
 для стільникових систем зв'язку;
 для пакетних радіомереж;
 для локальних радіомереж.
Відповідно інтелектуальних можливостей
За інтелектуальними можливостями можна виокремити модеми:
без системи управління;
 що підтримують набір АТ-команд;
 з підтримкою команд V. 25bis;
 з фірмовою системою команд;
 підтримуючі протоколи мережевого управління.
За конструкцією

 зовнішні;
 внутрішні;
 портативні;
 групові.

19. Сканери. Призначення, типи, принцип роботи.

Сканер - зовнішній пристрій, призначений для зчитування текстової та
графічної інформації у комп'ютер (малюнки, фотографії, тексти).

Принцип дії:

Промінь світла падає на оригінал, відбивається від нього і через систему

дзеркал потрапляє на світлочутливі елементи, де перетворюється в
електричний сигнал. Цей сигнал поступає на аналого-цифровий
перетворювач, де конвертується в сигнал, що представляє собою пікселі
оригіналу (чорні, білі, відтінки сірого або кольорові). Ця цифрова інформація
передається в комп'ютер для подальшої обробки.

Типи сканерів:

 Ручні

 Настільні(планшетні , рулонні і проекційні .)

 Барабанні

20. Мультимедійні пристрої

Мультимедійні пристрої — це обладнання, призначене для створення

або відтворення мультимедійних документів.

Види мультимедійних пристроїв:

 Звукова плата

 Колонки
  Навушники

 Мікрофон

 Дисковод CD або DVD дисків

 Ігрова приставка

 Міді-інструмент

 TV-тюнер і тд.

21. Призначення контроллерів і шини

Комп'ю́терна ши́на (англ. computer bus, походить від

латинського omnibus, що означає — «для всіх») служить для передачі
даних між окремими функціональними блоками комп'ютера і є
сукупністю сигнальних ліній, які мають певні електричні характеристики
і протоколи передачі інформації. Шини можуть розрізнятися
розрядністю, способом передачі сигналу (послідовні або паралельні,
синхронні або асинхронні), пропускною здатністю, кількістю і типами
підтримуваних пристроїв, протоколом роботи, призначенням
(внутрішня або інтерфейсна).

Контро́лер (controller) — спеціалізований компонент системи, що

призначений для керування зовнішніми
пристроями комп'ютера: накопичувачами, відеосистемою
та дисплеєм, принтерами тощо.

Часто синонімами слова контролер виступають

терміни адаптер, плата, карта.

Найпоширенішими прикладами контролерів є

 відеоконтролер
 мережева плата
 адаптери інтерфейсів, таких як ATA, SCSI, USB, FireWire, IrDA тощо.

22. Блок живлення. Пристрої безперебійного живлення.

Блок жи́влення — вторинне джерело живлення, призначене для
забезпечення живлення електроприладу електричною енергією, при
відповідності вимогам її параметрів: напруги, струму, і т. д. шляхом
перетворення енергії інших джерел живлення.
У побуті, найчастіше, блок живлення перетворює змінну напругу величиною
220 В і частотою 50 Гц (в Україні та багатьох інших країнах, саме таку напругу
і частоту має побутова електромережа), в задану постійну напругу.
За способом перетворення рівня напруги блоки живлення поділяються на:

 безтрансформаторний
 трансформаторні блоки живлення;
 імпульсні блоки живлення.
За конструктивним виконанням:

 вбудовані;
 зовнішні.
За областю використання:

 побутові;
 промислові.

Джерело́ безперебі́йного жи́влення (ДБЖ) (англ. UPS-Uninterruptible Power

Supply) — автоматичний пристрій, що дозволяє
підключеному обладнанню деякий (як правило — нетривалий) час
працювати від акумуляторів ДБЖ, при зникненні електричного струму або
при відхиленні його параметрів від допустимих норм. Крім того, воно здатне
змінювати параметри (напругу, частоту) електроживлення для досягнення
рекомендованих. Часто застосовується для забезпечення безперебійної
роботи комп'ютерів. Може поєднуватися з різними
видами генераторів електроенергії.

23. Сучасні бездротові технології.

Wi-Fi, WiFi (від англ. Wireless Fidelity) — торгова марка, що належить
Wi-Fi Alliance. Загальновживана назва для стандарту бездротового
(радіо) зв'язку передачі даних, який об'єднує декілька протоколів та
ґрунтується на сімействі стандартів IEEE 802.11 (Institute of Electrical and
Electronic Engineers — міжнародна організація, що займається
розробкою стандартів у сфері електронних технологій).
Принцип роботи:
Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менш однієї точки доступу та
може легко масштабуватись.
Також можливо підключення двох клієнтів в режимі точка-точка (Ad-
hoc), коли точка доступу не використовується, а клієнти з'єднуються за
участю мережевих адаптерів «напряму».
 За способом об'єднання точок доступу в єдину систему можна
виділити:

    1)Автономні точки доступу (називаються також самостійні,

децентралізовані, розумні)
    2)Точки доступу, що працюють під управлінням контролера
(називаються також «легковагі», централізовані)
    3)Безконтролерні, але не автономні (керовані без контролера)

За способом організації і управління радіоканалами можна виділити

безпровідні локальні мережі:

    1)Із статичними налаштуваннями радіоканалів

    2)З динамічними (адаптивними) налаштуваннями радіоканалів
    3)З «шаруватою» або багатошаровою структурою радіоканалів
24. Топологія комп'ютерних мереж. Мережеві пристрої.
Топологія комп'ютерної мережі відображає структуру зв'язків між її
основними функціональними елементами. В залежності від компонентів, що
розглядаються, розрізняють фізичну і логічну структури локальних мереж.
Фізична структура визначає топологію фізичних з'єднань між комп'ютерами.
Логічна структура визначає логічну організацію взаємодії комп'ютерів між
собою. Доповнюючи одна одну, фізична та логічна структури дають
найповніше уявлення про комп'ютерну мережу.
Топологія мережі спричиняється її характеристиками. Зокрема, вибір тієї або
іншої топології впливає на:

 склад необхідного мережного встаткування

 характеристики мережного встаткування
 можливості розширення мережі
 спосіб керування мережею

Базові топології:
Існує безліч способів з'єднання мережевих пристроїв. Виділяють 3 базових
топології:

 шина (bus)
 зірка (star)
 кільце (ring)
І додаткові (похідні):

 подвійне кільце
 сотова топологія
 решітка
 дерево
 Fat Tree
 сніжинка
 повнозв'язна
Мережеві пристрої
Мережеве обладнання — пристрої, необхідні для роботи комп'ютерної
мережі.
Наприклад: маршрутизатор, комутатор, концентратор, патч-панель та ін.
Зазвичай розрізняють активне та пасивне мережеве обладнання.
Активне мережеве обладнання
Під цією назвою мається на увазі устаткування, що має певні «інтелектуальні»
можливості. До цього типу належать маршрутизатор, комутатор (світч).
Пасивне мережеве обладнання
Під пасивним мережним устаткуванням мається на увазі обладнання, не
наділене «інтелектуальними» особливостями. Таким обладнанням
вважається кабельна система, вилка/розетка, повторювач, патч-панель,
концентратор (хаб), монтажні шафи, стійки.