Professional Documents
Culture Documents
Програма з дисципліни Стилістика англійської мови (4 курс)
Програма з дисципліни Стилістика англійської мови (4 курс)
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор з навчальної та
науково-педагогічної роботи
__________________________
“___”________________20_року
Характеристика навчальної
Галузь знань, напрям
Найменування дисципліни
підготовки, освітньо-
показників
кваліфікаційний рівень денна форма заочна форма
навчання навчання
Галузь знань
0203. Гуманітарні науки
Нормативна
Напрям підготовки
Кількість кредитів – 3
6.02030302 Філологія
(англійська мова та
література)
Модулів – 2 Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 4-й
Спеціальність
Загальна кількість годин -
Лекції
108
12 год.
Практичні, семінарські
Тижневих годин для 8 год.
денної форми навчання: Освітньо-кваліфікаційний Лабораторні
аудиторних рівень: «бакалавр»
самостійної роботи Самостійна робота
студента 88 год.
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:
для заочної форми навчання – 18.5 %/81.5%
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу: Стилістика англійської мови належить до числа дисциплін
лінгвістичного циклу. Загальною метою стилістичного аналізу є виявлення і
пояснення використаних у тексті мовних фактів і явищ у їх значенні і
вживанні, таких як застарілих слів і зворотів, художню символіку,
діалектизмів, неологізмів тощо.
Завдання курсу:
1. Ознайомлення студентів особливостями стилістичного функціонування
лексичних, морфологічних і синтаксичних одиниць в оригінальному тексті.
2. Формування уяви про національну специфіку використання мовних засобів,
про своєрідність системи функціональних стилів англійської мови.
3. Виявлення загальної художньої ідеї, тобто суті тексту, узагальнюючого
емоційного смислу, що лежить в основі твору.
4. Виявлення позатекстових факторів мовної особистості письменника через
дослідження тематичних і стильових домінант, образно-асоціативних полів,
ключових слів та наскрізних образів.
5. Ретельний аналіз словесної тканини тексту, мовних одиниць, мовних засобів
усіх рівнів.
Виходячи із завдань курсу формується структура практичних занять, під
час яких студенти не лише засвоюють теоретичний матеріал, а здійснюють на
його основі семантико-стилістичний аналіз художніх прозових та поетичних
текстів на широкому ілюстративному матеріалі, вибраному з творів
англомовних авторів.
Перелік знань та умінь студентів:
Студенти повинні знати: основні теоретичні положення дисципліни,
визначення основних термінів (виразні засоби мови, стилістичні прийоми,
тропи, семасіологія, фразеологія).
Студенти повинні вміти: аналізувати художній текст на фонетичному,
морфологічному, синтаксичному, семантичному рівнях; самостійно
переробляти поточну наукову інформацію зі стилістичних досліджень мови і
знаходити в ній елементи, необхідні для впровадження у викладацьку
практику.
Міждисциплінарні зв'язки: стилістика англійської мови тісно пов'язана
етнолінгвістикою, літературознавством, мистецтвом, психологією. Цей
предмет вміщує комплекс різних наук, що спонукає до підвищення
інтелектуального рівня майбутнього фахівця-філолога.
Програма навчальної дисципліни
Вступ. Поняття стиль, стилістика, функціональний стиль; принципи
поділу на стилі. Стилістичний аспект дослідження англійської мови на
сучасному етапі. Предмет і завдання вивчення стилістики. Загальнонародна
мова і літературна мова.
Стилістичні можливості багатозначності. Тропи в різних стилях мови.
Диференціація лексики англійської мови за стилістичними ознаками.
Багатозначність і омонімія (зіставна характеристика).Тропи в нехудожніх та
художніх текстах.
Стилістичне використання омонімії й паронімії. Шляхи виникнення
омонімів у мові. Повна та часткова омонімія. Омоніми в офіційно-діловому й
науковому стилях. Стилістичні можливості омонімів різних типів. Пароніми як
лексичне й стилістичне явище. Паронімія як вада тексту.
Синоніми в стилістичному плані. Можливості цього розряду лексики
(розгляд за функціональними стилями). Синоніми в мові та мовленні. Типи
синонімів. Синоніми ідеографічні та стилістичні. Синоніми загальномовні й
контекстуальні. Евфемізми, перифрази та інші стилістичні фігури, що
будуються на основі синонімії.
Стилістичне використання антонімії. Антонімія як лексичне явище.
Антонімія та багатозначність. Антоніми загальномовні та контекстуальні.
Стилістичні функції антонімів у текстах різного плану. Антитеза, епітет-
оксиморон, антонімічна іронія.
Лексика іншомовного походження зі стилістичного погляду. Групи
лексики сучасної української мови за походженням. Інтернаціоналізми,
запозичення, власне іншомовні слова, екзотизми, варваризми та їх стилістичні
можливості.
Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Неологізми
загальномовні й авторські. Причини появи, способи творення та стилістичні
можливості. Оказіоналізми в засобах масової інформації.
Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Зіставна характеристика
застарілих та нових слів. Можливості матеріальних архаїзмів (історизмів) та
стилістичних архаїзмів у текстах різного плану. Застаріла лексика в засобах
масової інформації.
Термінологічна лексика в різних стилях мови. Термінологія як
компонент української лексики. Характеристика термінів та вимог до них.
Способи введення термінів у тексти різного призначення. Роль термінів у
науковому та інших стилях мови. Межі поширення термінів у газетних
матеріалах.
Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та
арготизмів. Професіоналізми. Їх типи, способи творення, можливості
використання. Жаргонізми й арготизми (зіставна характеристика), можливості
вживання в окремих функціональних стилях.
Розмовна, просторічна, діалектна лексика в різних стилях. Розмовна
лексика за складом та характером. Порівняльна характеристика розмовної та
просторічної лексики. Стилістичні можливості. Діалектизми в номінативній та
стилістичній функції. Межі використання розмовних, просторічних та
діалектних елементів у літературній мові, зокрема в засобах масової
інформації.
Етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова. Поняття
про етимологію. Внутрішня форма слова. Деетимологізація та її роль у мові.
Народна етимологія. Стилістичні можливості внутрішньої форми слова в
художніх, публіцистичних та наукових текстах. Етимологія як засіб гумору та
сатири.
Фразеологія в сучасній англійській мові. Типи фразеологічних одиниць
за способом з’єднання компонентів. Фразеологічні звороти за їх походженням
та генетичними зв’язками.
Фразеологія в стилістичному аспекті. Використання фразеології в різних
стилях мови. Контамінація фразеологізмів. Відтворення фразеологічних
одиниць у перекладах із однієї мови на іншу.
Стилістичне використання засобів словотвору. Афіксація (суфіксально-
префіксальний словотвір) з лексичного та стилістичного погляду.
Словоскладання й основоскладання в художніх, нехудожніх та фольклорних
текстах. Виражальні та емоційно-експресивні властивості.
Морфологічні засоби стилістики. Категорія роду й числа. Власні й
загальні іменники. Ступені порівняння. Стягнені й нестягнені форми.
Стилістичні аспекти дієслівних категорій. Інші стилістичні засоби морфології.
Просте речення в стилістичному плані. Порядок слів із погляду стилістики.
Способи вираження підмета й присудка. Типи простих речень. Односкладні та
двоскладні речення. Активні, пасивні й безособові конструкції.
Використання однорідного ряду як стилістичного засобу в художньому
стилі та розмовному мовленні. Вплив семантики однорідних рядів на
стилістичні можливості їх. Логічна різноплановість складників однорідного
ряду як стилістичний засіб. Способи вираження узагальнення в художніх та
нехудожніх текстах (зіставна характеристика).
Відокремлення та його стилістичні можливості. Поняття про
відокремлення як стилістичне явище. Факультативне й нормативне
відокремлення в художніх та нехудожніх текстах. Загальний огляд
відокремлених членів речення.
Вставні та вставлені конструкції. Функції вставлених слів у нехудожніх
та художніх текстах. Зіставна характеристика вставних слів та вставлених
конструкцій. Вставлені конструкції в різних стилях мови.
Пряма й непряма мова в тексті. Способи передачі чужої мови в офіційно-
ділових, наукових та публіцистичних текстах. Роль прямої мови в художніх
творах. Невласне пряма мова, її стилістичні можливості.
Монологічне, діалогічне й полілогічне мовлення. Монолог у різних
стилях мови. Діалогічне мовлення в художніх та публіцистичних текстах.
Зіставна характеристика діалогу в драматичному й недраматичному творі.
Композиційні та стилістичні функції полілогу.
Періодичне мовлення та його стилістична роль. Період як особлива
синтаксична конструкція. Семантична та стилістична характеристика періодів.
Структура періоду. Період у нехудожніх та художніх текстах. Види періодів.
Стилістичні фігури в різних текстах. Синтаксична характеристика та
стилістичні можливості фігур. Стилістичні фігури в нехудожніх та художніх
текстах. Використання фігур як засобу логічного виділення та впорядкування і
як прийому посилення емоційно-експресивних можливостей викладу.
Структура навчальної дисципліни
Тема 2. 17 2 1 14
Стилістична
фонетика
Тема 3. 17 2 1 14
Стилістична
морфологія
Разом за змістовим 55 6 4 1 44
модулем 1
Змістовий модуль 2. Стилістична лексикологія і синтаксис
Тема 1. 20 2 2 16
Стилістична
лексикологія.
Фразеологія
Тема 2. 17 2 1 14
Стилістична
семасіологія
Тема 3. 17 2 1 14
Стилістичний
синтаксис
Разом за змістовим 55 6 4 1 44
модулем 2
Усього годин 110 1 8 2 88
2
Змістові модулі навчальної дисципліни
Лекційний модуль:
Семінарський модуль:
Лекційний модуль:
Методи контролю
Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог
об’єктивності, індивідуального підходу, систематичності і системності,
всебічності та професійної спрямованості контролю.
Використовуються такі методи контролю (усного, письмового), які
мають сприяти підвищенню мотивації студентів-майбутніх фахівців до
навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до специфіки фахової
підготовки перевага надається як усному, так і письмовому контролю, у тому
числі й тестовому.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ
Сума Оцінка Значенн Критерії оцінювання Рівень Оцінка за
балів за в я оцінки компе- національною
100- ECTS в ECTS тентності шкалою
бальною екзамен залік
шкалою
97-100 А Відмінно Студент виявляє
особливі творчі
здібності, глибокі
знання навчального
матеріалу, що міститься
в основних і
додаткових
рекомендованих Високий Відмінно
літературних джерелах; (творчий)
вміє аналізувати явища,
які вивчаються, у їх
взаємозв’язку і
розвитку;
застосовувати
теоретичні положення
при розв’язанні
практичних задач;
володіє вмінням
надавати чітку,
аргументовану
відповідь на поставлене
питання.
87-96 В Дуже Студент вільно володіє
добре вивченим обсягом
матеріалу, застосовує
його на практиці,
вільно розв’язує вправи
надає лаконічну
відповідь майже на всі Зарахова
поставлені питання; но
самостійно виправляє
допущені помилки,
кількість яких незначна Достатній
74-86 С Добре Студент вміє оперувати (конструкти Добре
необхідним колом вно-
понять та категорій; варіативний)
узагальнювати та
систематизувати
інформацію під
керівництвом
викладача; в цілому
самостійно
застосовувати її на
практиці;
контролювати власну
діяльність; виправляти
помилки, серед яких є
суттєві.
64-73 D Задовіль Студент відтворює
но значну частину
теоретичного
матеріалу, виявляє
знання і розуміння
основних положень,
слабке їх застосування
при розв’язанні Середній Задовіль
практичних завдань; (репродукти но
аналізує навчальний вний)
матеріал за допомогою
викладача, надає мало
аргументовані
відповіді, виправляє не
усі помилки, значна
кількість яких є
суттєвими.
60-63 E Достатнь Студент володіє
о навчальним матеріалом
на рівні, вищому за
початковий, проте має
фрагментарне уявлення
про деякі поняття та
категорії курсу; надає
неповне висвітлення
змісту питань; має
недостатнє вміння
зробити аргументовані
висновки; відповіді
містять значну
кількість недоліків і
помилок.
30-59 FX Незадові Студент не опанував
льно з значну частину
можливіс матеріалу курсу; не
тю володіє понятійним
повторно апаратом; не
го опрацював базову та
складанн допоміжну літературу.
я Мова невиразна,
семестро обмежена, бідна,
вого словниковий запас не
контрол дає змогу оформити Низький Незадові Незарахо
ю ідею. Практичні (рецептивно льно вано
навички на рівні -
розпізнавання. продуктивни
0-29 F Незадові Студент повністю не й)
льно з знає програмного
обов’язк матеріалу, не працював
овим в аудиторії з
повторни викладачем або
м самостійно; допускає
вивчення суттєві помилки у
м відповідях на питання,
заліковог не вміє застосувати
о теоретичні положення
кредиту при розв’язанні
практичних завдань.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М.:
Просвещение, 1990. – 300 с.
2. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста.
Теория и практика. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 496 с.
3. Гончарова Е.А. Лингвистические средства создания образа персонажа
в художественном тексте. – Л.: ЛГПИ, 1983. – 138 с.
4. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис . – М.: Наука, 1986. – 206 с.
5. Когнитивная семантика: Материалы второй Международной школы-
семинара по когнтивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г.: В 2-х
ч. / [отв. ред. Н.Н.Болдырев]. Тамбов: изд-во ТГУ, 2000. – 261 с.
6. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной
коммуникации. – Одесса: изд-во ОГУ, 1991. – 124 с.
7. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – Одесса: Латстар, 2002. – 288
с.
8. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М.: Искусство,
1970. – 384 с.
9. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Л.:
Просвещение, 1972. – 272 с.
10. Маслова В.А. Филологический анализ поэтического текста. – Минск:
Беларуский республиканский фонд фундаментальных исследований,
1999. – 207 с.
11. Мороховский А.Н., Воробъева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко
З.В. Стилистика английского языка. – К.: ВШ, 1991. – 270 с.
12. Молчанова Г.Г. Семантика художественного текста.
(Импликативные аспекты коммуникации). – Ташкент: Изд-во “Фан”
Узбекской ССР, 1988. – 162 с.
13. Науменко А.М. Філологічний аналіз тексту (основи лінгвопоетики). –
Вінниця: Нова Книга, 2005. – 416 с.
14. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. Л.:
Просвещение, 1980. – 272 с.
15. Петренко Н.В. Займенник у віршованих текстах американської поезії:
когнітивно-семіотичний та лінгвосинергетичний аспекти: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04
“Германські мови”. – Харків, 2008. – 20 с.
16. Чернухина И.Я. Общие особенности поэтического текста. – Воронеж:
изд-во Воронежского университета, 1987. – 158 с.
17. Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии // Семиотика. –
М.: Радуга, 1983. – С. 465-473.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС
ДИСЦИПЛІНИ «СТИЛІСТИКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ»
Анотації до лекційних занять з навчальної дисципліни
Лекція 1.
Предмет і завдання стилістики. Текст як предмет дослідження стилістики.
1. Предмет і завдання стилістики. Зміст поняття «стиль»
2. Способи аналізу художнього тексту. Контекст.
3. Система образів художнього тексту
4. Основні категорії тексту і їх стилістичне використання
Лекція 2.
Стилістична фонетика.
1. Використання фонетичних засобів
2. Авторські фонетичні стилістичні засоби
3. Алітерація і асонанс
4. Рифма
5. Ритм
Розглядаються особливості використання фонетичних засобів, зокрема,
авторські фонетичні стилістичні засоби. Увагу зосереджено на специфіці
вживання алітерації та асонансу. Крім того, досліджуються характерні риси
рифми та ритму.
Лекція 3.
Стилістична морфологія
1. Виразні засоби мови і стилістичні прийоми на морфологічному рівні
2. Норма і відхилення від норми
3. Транспозиція розрядів іменника
4. Стилістичні функції артикля
5. Система займенників
6. Стилістичні можливості дієслівних категорій
Розглядаються морфологічні засоби стилістики (виразні засоби мови і
стилістичні прийоми на морфологічному рівні). Вивчаються особливості
категорії роду й числа власних і загальних іменників, транспозиція розрядів
іменника, ступені порівняння прикметників, стилістичні аспекти дієслівних
категорій, стилістичні функції артикля, система займенників.
Досліджується граматична норма і відхилення від норми.
Лекція 4.
Стилістична лексикологія. Фразеологія
1. Слово і його значення. Денотативне і конотативне значення
2. Семантична структура слова. Взаємодія прямого і переносного значення
як фактор стилю
3. Синонімічний повтор
4. Стилістичне використання фразеології
Увагу зосереджено на диференціації лексики англійської мови за
стилістичними ознаками. Досліджується слово і його денотативне і
конотативне значення. Розглядається семантична структура слова та взаємодія
прямого і переносного значення як фактор стилю. Вивчаються номінативні та
стилістичні функції неологізмів, зокрема, неологізми загальномовні й
авторські, застаріла лексика зі стилістичного погляду. Пропонується зіставна
характеристика застарілих та нових слів. Досліджується етимологія слів та
стилістичні можливості внутрішньої форми слова. Крім того, увагу
зосереджено на фразеології у сучасній англійській мові, зокрема,
розглядаються типи фразеологічних одиниць за способом з’єднання
компонентів, фразеологічні звороти за їх походженням та генетичними
зв’язками.
Лекція 5.
Стилістична семасіологія
1. Фігури заміщення
1.1. Фігури кількості
1.2. Фігури якості
2. Фігури суміщення
2.1. Фігури тотожності
2.2. Фігури протилежності
2.3. Фігури нерівності
Вивчаються особливості стилістичних фігур у різних текстах, їх
синтаксична характеристика та стилістичні можливості. Увагу зосереджено на
стилістичних фігурах в нехудожніх та художніх текстах, а також на
особливостях використання фігур як засобу логічного виділення та
впорядкування і як прийому посилення емоційно-експресивних можливостей
викладу.
Лекція 6.
Стилістичний синтаксис
1. Виразні засоби синтаксису
2. Транспозиція синтаксичних структур
3. Засоби синтаксичного зв’язку
4. Види і функції повторів
5. Актуальне членування речення
Література:
1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М.:
Просвещение, 1990. – 300 с.
2. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и
практика. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 496 с.
3. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис . – М.: Наука, 1986. – 206 с.
4. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной
коммуникации. – Одесса: изд-во ОГУ, 1991. – 124 с.
5. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – Одесса: Латстар, 2002. – 288 с.
6. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М.: Искусство, 1970.
– 384 с.
7. Мороховский А.Н., Воробъева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В.
Стилистика английского языка. – К.: ВШ, 1991. – 270 с.
8. Науменко А.М. Філологічний аналіз тексту (основи лінгвопоетики). –
Вінниця: Нова Книга, 2005. – 416 с.
9. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. Л.:
Просвещение, 1980. – 272 с.
Література:
1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М.:
Просвещение, 1990. – 300 с.
2. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и
практика. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 496 с.
3. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис . – М.: Наука, 1986. – 206 с.
4. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной
коммуникации. – Одесса: изд-во ОГУ, 1991. – 124 с.
5. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – Одесса: Латстар, 2002. – 288 с.
6. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – М.: Искусство, 1970.
– 384 с.
7. Мороховский А.Н., Воробъева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В.
Стилистика английского языка. – К.: ВШ, 1991. – 270 с.
8. Науменко А.М. Філологічний аналіз тексту (основи лінгвопоетики). –
Вінниця: Нова Книга, 2005. – 416 с.
9. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. Л.:
Просвещение, 1980. – 272 с.
7. Albion is a …
a) barbarism
b) poetic word
c) vulgarism
d) historical term
12. The sentence “I would give you the whole world to know” contains
a) zeugma
b) inversion
c) epithet
d) hyperbole
14. Metonymy is
a) a description of an object
b) a transfer of a name of one object to another with which it is in some way
connected
c) a comparison of two things
d) play on words
16. In the sentence “I went out and caught the boy and shook him until his freckles
rattled” we come across
a) epithet
b) metonymy
c) hyperbole
d) metaphor
18. The sentence “In the quietness of these winter evenings there is one clock: the
sea” belongs to … style
a) publicist
b) belles-lettres
c) newspaper
d) scientific
19. The sentence “An explosion of the mine has resulted in the deaths of 20 people”
belongs to … style
a) publicist
b) belles-lettres
c) newspaper
d) scientific
20. The sentence “I’m writing in connection with your account” is typical of
a) essay
b) business letter
c) advertisement
d) public speech