СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

оп. 17, спр. 204-Е, арк. 19 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія
українців Опілля», зафіксовані у Золочівському р-ні Львівської обл.). 144. Архів
Львівського національного університету імені Івана Франка. - Ф. 225, оп. 17, спр.
208-Е, арк. 16 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія українців
Опілля», зафіксовані у Городоцькому р-ні Львівської обл.). 145. Архів Львівсько­
го національного університету імені Івана Франка. - Ф. 225, оп. 17, спр. 208-Е,
арк. 7 (Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія українців Опілля»,
зафіксовані у Городоцькому р-ні Львівської обл.). 146. Архів Львівського націо­
нального університету імені Івана Франка. - Ф. 225, оп. 17, спр. 215-Е, арк. 14
(Польові етнографічні матеріали до теми «Демонологія українців Опілля», зафі­
ксовані у Галицькому р-ні Івано-Франківської обл.).

У Д К 94:323.269.6(44) «13»
Андрій П О ГРЕБЕН Н И К
Н А Р О Д Н О -Р Е Л ІГ ІЙ Н І В И С Т У П И У Ф Р А Н Ц І Ї В X IV ст.:
Ж А К Е Р ІЯ І П А Р И З Ь К Е П О В С Т А Н Н Я 1358 Р О К У
Стаття присвячена дослідженню одного з найбільших антифеодаль­
них селянських повстань в середньовічній Європі - Жакерії та Паризького
повстання під проводом Етьєна Марселя 1358 року. У публікації проана­
лізовано соціально-економічні та політичні причини й передумови повстань,
програмні вимоги та соціальний склад повстанців, причини поразки. Крім
того, автором послідовно висвітлено розвиток ключових подій, охаракте­
ризовано особисті якості керівників як організаторів повстань, дослідже­
но вплив і наслідки означених народних виступів.
Ключові слова: Жакерія, Гільом Каль, Етьєн Марсель, Генеральні шта­
ти, Бовезі, Столітня війна, дофін, серваж, вілланство.

Андрей П О ГРЕБЕН Н И К
Н А Р О Д Н О -Р Е Л И Г И О З Н Ы Е В Ы С Т У П Л Е Н И Я Я В О Ф Р А Н Ц И И
В X IV в.: Ж А К Е Р И Я И П А Р И Ж С К О Е В О С С Т А Н И Е 1358 Г О Д А
Статья посвящена исследованию одного из крупнейших антифеодаль­
ных крестьянских восстаний в средневековой Европе - Жакерии и Париж ­
ского восстания 1358 года. В публикации проанализированыI социально-эко­
номические и политические причиныг и предпосылки восстаний, программ­
ные требования, социальный состав восставших, причиныг поражения.
Кроме того, автором последовательно освещено развитие ключевых собы­
тий, охарактеризованы личностные качества руководителей как органи­
заторов восстаний, исследовано влияние и последствия этих народных вы­
ступлений.
Ключевые слова: Жакерия, Гильом Каль, Этьен Марсель, Генеральные
штатыI, Бовези, Столетняя война, дофин, серваж, вилланство.
258
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

Andriy P O H R E B E N N Y K
C IV IL A N D R E L IG IO U S U P R IS IN G S IN F R A N C E ,
IN X IV C E N T U R IE .: J A C Q U E R IE A N D T H E P A R IS U P R IS IN G
O F T H E Y E A R 1358
The article is devoted to the one o f the largest anti-feudal peasant revolts in
medieval Europe - Jacquerie and the Paris uprising in 1358. The publication
analyzes the socio-economic and political causes and conditions revolts. In
chronological order, traced the development o f key events. It covers the individual
leaders o f the rebels as a personalfactor in the nature and organization o f revolts.
The influence and consequences o f people’s performances.
Keywords: Jacquerie, Guillaume Cale, Etienne Marcel, the States General,
Bovezi, Hundred Years War, Dauphin, servage, villainage.

О д н и м з я с к р а в и х п р о я в ів с о ц іа л ь н о ї а к ти в н о сті н а р о д н и х м а с в е п о ­
ху С ер е д н ь о в іч ч я б у л а а н т и ф е о д а л ь н а б о р о т ь б а сел ян ств а, я к а п р о х о ­
д и ть к р ізь усю зах ід н о єв р о п ей ськ у історію т о го часу. С еред вел и ки х р у ­
хів, щ о о х о п и л и Захід н у Є в р о п у в X IV ст., у п ер ш у ч ер гу н ео б х ід н о в и д і­
л и ти п о в с т а н н я Д о л ь ч ін о в Іт а л ії (1304-1307), Ж а к е р ію у Ф р а н ц ії (1358),
У о т а Т а й л е р а в А н гл ії (1381). П е р м а н е н т н а б о р о т ь б а ф р ан ц у зьк и х селян
з ф ео д ал ам и у середи ні X IV ст. н а б у л а го с тр и х в ід к р и ти х ф о р м і в и б у х ­
н у л а н о в и м ш и р о к о м а с ш т а б н и м п о в с т а н н я м , яке п ер ев ер ш и л о з а си лою
всі б іл ь ш р а н н і рухи. В н утріш н я си туац ія в ко р о л ів ств і, н а тлі я к о ї с ф о р ­
м у в а л и с ь п ер ед у м о в и Ж а к е р ії, б у л а зу м о в л е н а о б ’є к т и в н и м зо в н іш н ім
ч и н н и к о м - С т о л ітн ь о ю в ій н о ю м іж Ф р а н ц ією т а А н гл ією (1337-1453).
В аж ке еко н о м іч н е стан о в и щ е в н а с л ід о к т р и в а л о г о і ж о р с т к о г о в о єн н о го
п р о т и с т о я н н я п о гір ш и л о с я н астіл ьки , щ о сел ян ам не за л и ш а л о с я н іч о го
ін ш о го , я к вд ати ся д о в ід к р и т о го оп ору.
У д ан о м у к о н тек сті в и д іл ен а т е м а є а к т у а л ь н о ю , о ск іл ьк и в о н а д о ­
зв о л я є н а рівні іс т о р и ч н о ї р е тр о сп ек ц ії о см и сл и ти ск л ад н і т а н е о д н о зн а ­
чні пр о ц еси , які від бул и ся у ф р а н ц у зь к о м у сер ед н ьо віч н о м у суспільстві й
були п о в ’язан і зі зм ін ам и в со ц іал ь н о -ек о н о м іч н о м у т а п о л іт и ч н о м у ж и тті
Ф р ан ц ії. С ам е ці зм іни , я к від о м о , зу м о ви л и , зо к р е м а у Ф р ан ц ії, п о яву
н ар о д н о -р ел ігій н и х рухів у X III-X IV ст., к о т р і з т о ч к и зо р у м о т и в а ц ії т а
м ети н о си л и у б ільш ості ви п ад к ів р а д и к а л ь н о -п р о те с т н и й х ар ак тер .
М е т а п у б л ікац ії п о л я г а є в том у, щ о б н а осн о ві ан ал ізу д ж ер ел т а л іте ­
р а т у р и зд ій сн и ти с п р о б у ви я в и ти за га л ь н і за к о н о м ір н о с т і, щ о п р и звел и
д о м асо в и х виступів ф р а н ц у зь к о го сел ян ства т а в и зн а ч и т и їх п р іо р и тетн і
ви м о ги .
Д ж е р е л ь н а б а з а з п р о б л ем и д о ст а т н ь о вел и ка. О сн о вн и м и д ж е р е л а ­
м и з п о л іт и ч н о ї історії Ф р а н ц ії X III-X IV ст. є х р о н ік и , які, п о ч и н аю ч и з
X IV ст., ст аю т ь чи сельн іш и м и . З о к р е м а , п р о Ж а к е р ію згад у ється у «В е­
л и к и х ф р ан ц у зьк и х хр о н ік ах » [4]. В они о х о п л ю ю ть п ер іо д 1350-1380 р р . і
ск л ад ал и ся п р и к о р о л ів с ь к о м у д в о р і під к е р ів н и ц тв о м с а м о го К а р л а V.
А в т о р о м ч асти н и , де оп и сується це п о в стан н я , був к о р о л ів с ь к и й р а д н и к

259
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

П ’є р о д ’О рм ем о н . Й о г о в а р іа н т в и світл ен н я т о го ч а с н и х п о д ій д ещ о у п е­
редж ен и й і тен ден ц ій н и й , оск іл ьк и д ’О рм ем о н , ц іл к о м п р и р о д н о , ви сту ­
п ав я к а п о л о ге т за к о н н о ї вл ад и к о р о л я т а й о го ото чен н я.
« Х р о н ік а » Ж а н а де В ен етт [8] о х о п л ю є п е р іо д з 1340 п о 1368 р ік і
в ід р ізн я єт ь с я св о їм и д е м о к р а т и ч н и м и тен д ен ц ія м и , б іл ь ш о ю о б ’є к т и в ­
н істю і н е п р и х о в а н и м и с и м п а т ія м и д о руху ж а к ів . « Х р о н ік а Ф р а н ц ії,
А н гл ії, Ш о т л а н д ії т а Іс п а н ії» н а л е ж и т ь п е р у Ф р у а с с а р а [7], к о т р и й п о ­
сл ід о в н о і д о с т а т н ь о о б ’є к т и в н о р о з п о в ід а є п р о п о д ії 1326-1399 р р . У
« Х р о н іц і п ер ш и х ч о т и р ь о х В ал у а» [9] о п и с ан і іс т о р и ч н і п о д ії з 1327 п о
1393 р ., у т о м у ч и сл і м іс ти ть ся д е т а л ь н а р о зп о в ід ь п р о Ж а к е р ію - од н е
з н а й гр у н т о в н іш и х п и сем н и х свід ч ен ь, щ о зб е р егл и с я д о н а ш о г о часу.
Х р о н іс т в к а зу є н а з в ’я зк и ж а к ів з Е т ь є н о м М а р с е л е м і н а п ід т р и м к у се­
л я н а м и к о р о л я . Ц ін н и й м а т е р іа л з іс то р ії Ж а к е р ії т а к о ж зб е р іга є ть с я у
« Н о р м а н д с ь к ій х р о н іц і» [10]. Т у т м о в а йд е п р о п е р іо д 1337-1372 р р . і
ф ігу р у ю ть д е т а л ізо в а н і в ід о м о с т і з іс т о р ії Ж а к е р ії т а П а р и з ь к о г о п о в с ­
тання.
Н е м ен ш ц ік ав и м и є д о к у м ен ти , щ о стосую ться не л и ш е Ж ак ер ії, а й
п о в с т а н н я тю ш ен ів у Л ан гед о ц і. П е р е в а ж н о - це г р а м о т и п р о п о м и л у ­
в а н н я, в и д а н і к о р о л ів с ь к и м у р я д о м а м н іс т о в а н и м у ч а с н и к а м п о в с т а н ь
[1; 2; 3; 5; 6]. У д ан о м у а к т о в о м у м а те р іа л і зб ер егл о ся б а г а т о в аж л и в и х
п о в ід о м л ен ь п р о д а т и т а м ісця го л о в н и х п од ій , п р о к о н к р е т н и х у ч асн и ­
ків, окрем і еп ізод и , п р о м о в и й за к л и к и то щ о . О тж е, за в д як и ін ф о р м ац ії
зі згад у в ан и х вищ е д ж ер ел м о ж н а п р о стеж и ти т е р и т о р іал ь н е п о ш и р ен н я
п о в с т а н ь , в и зн а ч и т и їх тр и в а л іс ть , м ісцеві о со б л и в о сті, х а р а к т е р в и м о г
селян. К р ім т о го , д о в о л і б а г а т о свідчень п р о сел ян ські т а м іські п о в с т а н ­
н я за ф ік с о в а н о у м іс ь к и х р е є с т р а х т а в а д м ін іс т р а т и в н о м у л и с т у в а н н і
к о р о л ів с ь к и х ч и н о в н и к ів .
А н ал із те м а т и ч н о ї істо р іо гр аф ії д о зв о л я є ствер д ж у вати , щ о р а д я н с ь ­
к а м ед ієв істи к а а к т и в н о д о сл ід ж у в а л а п и та н н я н а р о д н и х рухів, зо к р ем а
- і в середн ьовічн ій Ф р ан ц ії, щ о п р а в д а , в и світл ю ю ч и їх л и ш е з п о зи ц ій
за а н г а ж о в а н о ї м ар к си стсь к о -л ен ін сь к о ї м ето д о л о гії, к о т р а сво ю д іа л е к ­
ти к у істо р ії гр у н ту є в и к л ю ч н о н а т ео р ії к л а с о в о ї б о р о т ь б и я к г о л о в н о ї
р у ш ій н о ї сили суспіл ьства. Т и м не м енш е, в ц іл о м у д о с т а т н ь о ю о б ’є к т и в ­
н істю , ко н ц еп ту ал ьн істю п ідходів т а ш и р о к и м д ж е р е л о зн а в ч и м а н а л ізо м
п р о б л ем и в ід р ізн яю ться п р а ц і т ак и х д осл ід н и ків, я к В. К є р о в [28; 29], В.
С єм ь о н о в [40], Н . С ід о р о в а [41], С. С к азк ін [42], Ю . Б є ссм є р тн и й [15; 16;
17; 18], Е. Г у т н о в а [22; 23], А. К о н о к о т ін [31; 32; 33; 34], М . С є б є н ц о в а
[39], А . Л ю б л ін с ь к а [37] т а ін. [38; 46].
Із сучасн их р о сій ськ и х вч ен и х п и та н н я м и н а р о д н о -р е л ігій н и х рухів у
сер едн ьовічн ій Захід н ій Є в р о п і д о ти ч н о за й м а ю ть с я І. Б а с о в [13], А . Га-
л ям іч єв [21], Н . Б а с о в с ь к а [14]. У к р а їн с ь к у іс т о р іо гр а ф ію п о ч а т к у Х Х І
ст. р е п р е зе н ту є л ь в ів с ь к и й іс т о р и к В. А д а д у р о в , як и й у п р а ц і « Іс то р ія
Ф р ан ц ії. К о р о л ів с ь к а д е р ж а в а т а ств о р ен н я н ац ії (від п о ч а тк ів д о кін ц я
X V III сто л іття)» [12] в у за га л ь н ю ю ч о м у п л ан і д а є о б ’єк ти в н у х а р а к т е р и ­

260
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

сти ку зн а ч е н н я Ж а к е р ії д л я п о д а л ь ш о г о р о зв и т к у ф е о д а л ь н и х ін сти ту ­
цій у Ф р а н ц у зь к о м у корол івстві.
С еред п р а ц ь зах ід н о єв р о п ей ськ и х ф ахівців X X - п о ч а тк у X X I ст. в а ­
р т о в и о к р е м и т и р о б о т и М . Б л о к а [19], М .-А . Б о л ь є [37], Ж . Д ю б і [23], Ж .
К а р п а н т ь є т а Ф . Л е б р е н а [25], Й . Л ітл в у д [34], К . Ф а у л е р а [45], Р. Ф а в т ь є
[43], Ж . М а д о л я [35], І. К о м б о [29], Ж . Ф а в ’є [44].
П ер ех о д я ч и д о р о згл я д у в и то к ів і м о ти в ац ій н и х за с а д н а р о д н о -р е л і­
гій н и х виступів у ф р ан ц у зьк о м у соціум і, в а р т о від зн ач и ти , щ о Ж а к е р ія -
« п р о д у к т» с о ц іа л ь н о -е к о н о м іч н о го р о зв и т к у Ф р а н ц ії X IIІ-X IV ст. В и зн а ­
ч ал ь н и м и с к л ад о в и м и ц ь о го « п р од укту» с тав р я д с и м п то м а ти ч н и х змін:
зм іни, які від б у вал и ся у від н о си н ах селян т а ф ео дал ів, зм ін и у м а т е р іа л ь ­
н о м у і п р а в о в о м у стан о в и щ і сел ян ства і т.ін. Д л я ви д іл ен о го п ер іо д у т а ­
к о ж х а р а к т е р н и м є п о м ітн и й р о зв и т о к п р о д у к ти в н и х сил я к у сіл ьсько м у
го сп о д ар ств і, т а к і в рем існиц тві; к р ім т о го , акти в ізу в ал и сь т о в а р н о -г р о ­
ш о ві від н о си н и н а тлі п р о ц есу п о с т у п о в о го ф о р м у в ан н я н а ц іо н а л ь н о го
вн у тр іш н ь о го р и н к у [32, с. 98].
П р и р о д н о , щ о у X IV ст. Ф р а н ц ія з а л и ш а л а с ь с іл ь с ь к о г о с п о д а р с ь ­
к о ю к р а їн о ю . Р а з о м з ти м , п р о т я г о м X III-X IV ст. в к о р о л ів с т в і іс то тн о
зм ін ю в а л и с ь ф е о д а л ь н і в ід н о с и н и . З а м ін а с е р в а ж у « в іл ь н и м в іл л а н с т-
в о м » о х о п и л а м а й ж е всю к р а їн у [40, с. 10]. О с н о в н а м а с а н а сел ен н я с к л а ­
д а л а с я з сел ян , які в ел и д р іб н е с а м о с тій н е г о с п о д а р с т в о , о д н а к за л е ж а ­
л и від в е л и к и х зе м л е в л а с н и к ів -ф е о д а л ів ; н а зем л ях о ст ан н іх в о н и ж и л и
т а п р а ц ю в а л и [19, с. 56]. З к а т е г о р іа л ь н о ї т о ч к и зо р у це б у ли а б о сер ви
- п о в н іс тю за л е ж н і (в т о м у чи сл і й о со б и с то ) к р іп о с н і сел ян и , п р и к р іп ­
л ен і д о п о м іс т я , т о б т о с е н ьй о р ії, а б о в іл л а н и - о с о б и с то в іл ьн і, о д н а к
п о зе м е л ь н о зал еж н і від ф е о д а л а [40, с. 4]. С е р в и в ід р о б л я л и п а н щ и н у і
с п л а ч у в а л и се н ь й о р у ч а с т к о в о н а т у р а л ь н і, ч а с т к о в о г р о ш о в і п о д а т к и ;
м а й н о с е р в а за л и ш а л о с ь в л а с н іс т ю ф е о д а л а . П іс л я с м е р ті с е р в а й о г о
с п а д к о є м ц і в и п л а ч у в а л и з е м л е в л а с н и к у т .зв . п о с м е р т н и й з б ір - м ен -
м о р т р . В іл л ан и ф о р м а л ь н о п е р е б у в а л и у к р а щ о м у стан о в и щ і: їх п о в и ­
н н о сті т а п л а т е ж і б у ли н о р м о в а н и м и , в о н и не п ід п а д а л и п ід м е н м о р т р
т а р я д ін ш и х п о д а т к ів , я к і с п л а ч у в а л и с ь с е р в а м и [16, с. 98]. Н а п р а к т и ц і
від м ін н о сті у с о ц іа л ь н о м у стату сі сер вів т а в іл л а н ів з п л и н о м ч ас у д е д а ­
л і б іл ь ш е н ів ел ю в ал и сь .
В и р о щ у в ан н я зер н о в и х ку л ьту р , р о звед ен н я свій ськ о ї х у д о б и , г о р о д ­
н и ц тв о , в и н о гр а д а р с т в о і сад ів н и ц тв о (о со б л и в о н а п івд н і т а в ц е н т р а л ь ­
ни х г р а ф с т в а х Ф р ан ц ії) б ули о сн о в н и м и зан я т тя м и селян [40, с. 4-5].
О б ’єд н ан і у цехи, ф р ан ц у зьк і р ем існ и к и н а п о ч а т о к X IV ст. д о ся гл и
зн а ч н о ї м а те р іа л ь н о ї заб езп ечен ості. Б а г а т е ку п ец тво , яке м а л о сво ї о б ’­
є д н а н н я - т о р го в е л ь н і гіл ьд ії - за й м а л о п ан ів н е ст ан о в и щ е в р яд і м іст
[32, с. 23]. Н и зи м іськ о го н асел ен н я с к л а д а л и п о зац ех о в і рем існ и к и , п ід ­
м ай стр и , вихідці з сіл, які в и к о н у в а л и р ізн о м ан ітн і п ід со б н і р о б о т и і з а ­
р о б л я л и н а ж и ття п ер еваж н о з а р а х у н о к в и п а д к о в и х зар о б ітк ів . П р о т я ­
го м X П -X Ш ст. ф р ан ц у зьк і м іс та а к ти в н о б о р о л и ся п р о т и в л а д и м ісц е­

261
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

вих ф еодал ів і більш ість з н и х д о м о г л а с ь п о в н о ї н езал еж н о сті від сен ьй о-

р іа л ь н о ї «о п ік и » [41, с. 9].
П ер ш і ан ти ф ео д ал ь н і рухи в м істах в и н и к а л и у П івн іч н ій Італ ії. Г о ­
л о в н у р о л ь у н и х в ід ігр а в а л и рем існ и к и й п ід м ай стр и , а н а с л ід к о м стал о
ств о р ен н я чи сельн и х м іськи х к о м у н [19, с. 219]. К о м у н и - це о со б л и в и й
ви д сер ед н ь о в іч н о го м іськ о го с а м о в р яд у в а н н я, я к и й б азу в ав ся н а М а г ­
д еб у р зь к о м у п р ав і. М іс та -к о м у н и м а л и вл асн і в и б о р н і м а г іс тр а т и , свій
о с о б л и в и й суд і вій ськ о ; м іс ь к а в л а д а в л а с н о р у ч в и з н а ч а л а д л я м іщ ан
п іл ьги т а п о д а тк и . З ал еж н ість т а к и х м іст від к о р о л ів с ь к о ї в л а д и х а р а к т е ­
р и зу в а л а с ь л и ш е сп л а т о ю к о р о л ю п евн о ї р іч н о ї сум и гр о ш ей ; к о р о л ів с ь ­
кі ч и н о в н и к и , у свою ч ергу, не м а л и п р а в а в т р у ч а т и с я у м іські с п р а в и [41,
с. 12]. М іст-ко м у н , які о д ер ж ал и М а гд е б у р зь к е п р а в о , у Ф р а н ц ії в Х ІІІ ст.
н ал іч у в ал о ся д о 200 [40, с. 7].
З к ін ц я X III і п р о т я г о м п ер ш о ї п о л о в и н и X IV ст. м іське с а м о в р я д у ­
в ан н я п о ч а л о зн а ч н о о б м еж у вати ся з б о к у к о р о л ів с ь к о ї в л а д и [33, с. 14].
В л ад а м іс та з о б о в ’я зу в а л а сп л ач у в ати к о р о л ю н евп и н н о зр о стаю ч і п о д а ­
тки . В середови щ і м іщ ан за р о д ж у в а л и с ь н езд о л ан н і п р о т и р іч ч я м іж п р а ­
в л яч о ю вер х івко ю , я к а с к л а д а л а с ь з б а г а т и х ку п ц ів і н а й б іл ь ш зам о ж н и х
ц ех ови х м ай стр ів , т а м асо ю рем існ и к ів, п ід м ай стр ів т а ін ш о ї м іськ о ї б ід ­
н о ти [33, с. 16]. П р о т е , н е зв а ж аю ч и н а о б м еж ен н я своїх п о л іти ч н и х в о л ь ­
н остей, ф ран ц у зьк е м істо X IV ст. за л и ш а л о с ь св о єр ід н и м о п л о т о м с в о ­
б о д и п о р ів н ян о із селом , яке п ер еб у в ал о у ц іл к о в и тій зал еж н о сті від ф ео ­
д ал ів. Згід н о з т о го ч а с н и м н ім ец ь к и м п р и сл ів ’ям , «м іське п о в іт р я р о б и л о
с ел ян и н а в іл ьн и м », оск іл ьк и сен ь й о р не м іг п о в ер н у ти сер ва, я к и й в тік д о
м іста, як щ о т о й п р о ж и в у м істі од и н р ік і од и н д ен ь [26, с. 67].
К р ім т о го , в м істах, щ о п ер еб у в ал и у п о стій н и х то р го в е л ь н и х в ід н о ­
си н ах од не з о д н и м , і п о в ’язан и х сп іл ьн и м и ін тер есам и в н у т р іш н ь о го р и ­
нку (о стан н ій п ер еб у в ав н а е тап і с тан о вл ен н я), в ід б у вався п р о ц ес ф о р м у ­
в ан н я н о в о г о м іськ о го стан у, о п о зи ц ій н о го ф ео д ал ам . Й о г о н а зв а л и « т р е ­
тім с тан о м » , оск іл ьк и п ер ш и й с к л а д а л о д у х о вен ство , д р у ги й - д в о р ян с тв о
[17, с. 207]. О тж е, у X IV ст. с ен ьй о р и і к о р о л ів с ь к а в л а д а зм уш ен і були
в и зн а ти тр етій стан п о ту ж н о ю сусп іл ьн ою силою . П р а в л я ч а в ер х івка м іст
(т.зв. сер ед н ьо віч н и й п а т р и ц іат ) за й н я л а п р о м іж н е стан о в и щ е м іж ф е о ­
д а л а м и і зал еж н и м від н и х сел ян ство м [15, с. 10]. У 1302 р. вп ер ш е у Ф р а н ­
ції б у ли с к л и к а н і Г ен ер ал ь н і ш т а т и за у ч асті п р е д с та в н и к ів усіх т р ь о х
стан ів - д у х о вен ства, д в о р я н с тв а і м іщ ан ств а [40, с. 7].
Н е зв а ж а ю ч и н а успіхи м іст, б іл ь ш а ч а с т и н а н асел ен н я к о р о л ів с т в а
м е ш к а л а в с іл ь с ь к и х о к р у га х . С е л я н с тв о з а л и ш а л о с ь н а й ч и с е л ь н іш о ю
в ер ств о ю кр аїн и . Р а з о м з ти м , п ер іо д X Ш -X IV ст. с тав д л я ф р ан ц у зь к о го
села п ер ел о м н о ю віхою ; й о го г о л о в н а о зн а к а - за м ін а сер важ а «віл ьн и м
віл л ан ство м » . З п о ш и р е н н я м т о в а р н о -г р о ш о в и х в ід н о си н , ф ео дал у б уло
вж е не ви гід н о за с т о со в у в а т и п ан щ и н у [42, с. 203]. С е н ь й о р п о ч а в н а д а ­
в а т и п ер ев агу о т р и м а н н ю п р и б у т к ів у гр о ш о в ій ф о р м і. С т а р і « в за є м и ­
ни » м іж ф ео д ал о м і сел ян и н о м , за с н о в а н і н а ю р и д и ч н о -п р а в о в о м у п р и ­

262
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

м усі, п о ч а л и п о с т у п а т и с я м ісцем д о го в ір н и м п о зе м е л ь н и м в ід н о си н ам .
В и н и к н о в и й ти п о со б и сто віл ь н о го с ел ян и н а - « віл ьн и й в іл л ан » а б о «це-
н зітар ій » (ценз - г р о ш о в а р е н т а , п л а т а сен ьй о р у з а о р е н д о в а н у зем лю )
[40, с. 9]. П р о т е стан о в и щ е селян, о с о б л и в о н а п івн о ч і к р а їн и , за л и ш а л о ­
ся н а д зв и ч а й н о скл ад н и м . О б тяж ен и й ч и сел ь н и м и п л а т е ж а м и і ст ягн ен ­
н ям и сел ян и н , н а в іт ь як щ о він і п р о д а в а в свою сіл ь с ь к о го с п о д а р с ь к у п р о ­
д у кц ію н а м іськ о м у р и н ку , з вел и к и м и тр у д н о щ а м и зв о д и в кін ц і з к ін ц я ­
м и . С е л я н и н у т а й о г о р о д и н і д о в о д и л о с я с и с т е м а т и ч н о н е д о їд а т и т а
існ увати в п р а к т и ч н о ж е б р а ц ь к и х ум о вах , о д ягати ся м ай ж е у л ах м іття,
ж и ти в хати н і, я к а б у л а не н а б а г а т о к р а щ о ю з а хлів.
3 л и п н я 1315 р. к о р о л ь Л ю д о в и к X (1289-1316) в и д ав о р д о н а н с п р о
звіл ьн ен н я селян, де зазн ач ал о ся : « М и , б еруч и д о у ваги , щ о к о р о л ів с т в о
Н а ш е н о си ть н азву К о р о л ів с т в а ф р ан к ів, і в о л ію ч и , аб и стан речей в ід ­
п о від ав цій н азві і щ о б стан о в и щ е н а р о д у було п о к р а щ е н о Н а м и ... н а к а ­
зу єм о, щ о б п о в сю д н о у к о р о л ів с тв і Н а ш о м у . стан о в и щ е н есв о б о д и з а ­
м ін и л а с в о б о д а і щ о б в с і м . б у л а н а д а н а н а д о б р и х і п р и сто й н и х у м о вах
св о б о д а » [9, с. 365].
П ісл я сп л ати ви к уп у за н а д а н н я св о б о д и серв звіл ьн явся від ч о ти р ь о х
г о л о в н и х п о ви н н о стей : 1) ш еваж у (« п о го л о в н о го » п о д атк у ), н е зн а ч н о го
з а р о зм ір а м и ; 2) ф о р м а р ’яж у (« ш л ю б н о го » зб о р у з а о д р у ж ен н я з о со б о ю ,
не п ід л егл о ю сен ьй о р у м о л о д о го ), р о зм ір я к о г о був ф ік со в ан и й зви ч аєм ;
3) м е н м о р т р у (« п о с м е р т н о го » с тягн ен н я зі сп ад к у ) - за зв и ч а й , це була
н а й к р а щ а х у д о б и н а в го сп о д ар ств і; 4) д о в іл ь н о ї т а л ь ї - т о б т о н и зк и н а ­
ту р а л ь н и х і г р о ш о в и х пл атеж ів н а ро зсу д ф ео д ал а. В м а те р іа л ь н о м у сен ­
сі о стан н я п о в и н н ість б ула н ай в аж ч о ю : ю р и д и ч н о с ер в аж н и й стан сел я­
н и н а за зв и ч а й в и зн а ч а л а с п л а т а сам е ш еваж у [37, с. 91]. У б ід н о го сел я­
н и н а, п р и р о д н о , не було н ео б х ід н о ї сум и д л я ви ку п у , і він зм у ш ен и й був
зв ер тати ся д о л и х в а р я , а б и д іст а т и гр о ш і. С ел ян и п р о д о в ж у в а л и т а к о ж
в и к о н у в а т и б удівельні, т р а н с п о р т н і п о в и н н о сті, о х о р о н я т и зам к и , нести
н ічну вар ту ; зб ер ігал и ся й б ан а л іте т и [40, с. 10-11].
О б ’єк ти вн а оц ін ка то го ч асн о го істо р и ч н о го тл а д о зв о л яє ствер д ж у ва­
ти, щ о ф ранцузьке село за д о в го д о под ій 1358 р. вж е п ер еб у вало у стані
н ап руж еної б о р о ть б и селян з ф еодалам и. Н ай ч астіш и м и були виступи се­
л ян з а зни ж енн я ренти. Н а п р и к л а д , улітку 1251 р. у Ф р ан ц ії сп алахн уло
п о встан н я селян, яке о тр и м ал о назву «руху пастуш ків» [26, с. 31]. Ц ей рух
зар од ж увався я к своєрід ний хрестови й похід, але зго д о м десятки тисяч се­
л я н з П ів н іч н о ї Ф р ан ц ії п ер етво р и л и й о го н а ан ти ф ео д ал ьн е п овстан н я.
«П астуш ки » н а п ад а л и н а зам к и та м аєтки світських і д уховн и х ф еодалів,
зах о п л ю вали та діли л и м іж соб ою м ай н о сеньйорів, у б и вал и н ай б іл ьш н е­
н ави сн их ф еодалів т а їхніх слуг [28, с. 40]. О крем о в а р т о від зн ачи ти і н а ­
р о д н о-єрети ч н и й рух ал ьбігой ців (катар ів і вальден сів) X II - п о ч атк у X III
ст., яки й носи в ан ти к ато л и ц ь к и й т а ан ти ф еод ал ьн и й х ар ак тер [28; 36].
У 1320 р. у тій сам ій П івн іч н ій Ф р а н ц ії с п ал ах н у л о н о в е п о в стан н я
« п астуш к ів» у з в ’язк у з в о єн н и м и д іям и ф р а н ц у зь к о го к о р о л я п р о т и Ф л а ­

263
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

ндрії. В ій н а п р и зв е л а д о п о г р а б у в а н н я і р о зо р е н н я к іл ь к о х п івн іч н о ф р а-
н ц у зьки х п р о він ц ій . Ц ь о г о р а зу п о в с т а н н я о х о п и л о р а й о н и , де через с о ­
р о к р о к ів сп ал ах н е Ж а к е р ія [28, с. 41]. О д н ак , і к р ім ц и х вел и ки х рухів, у
ф р ан ц у зь к о м у селі Х ІІІ-Х ІУ ст. не п р и п и н ял а с я п е р м а н е н тн а б о р о т ь б а
селян п р о т и ф еодалів. С уд ові архіви , щ о зб ер егл и ся д о н аш и х д н ів, в ід о ­
б р аж а ю т ь н аяв н ість р ізн о м а н ітн и х ф о р м с ел ян ськ о го ан ти ф е о д а л ь н о го
с п р о ти в у [41, с. 14].
1337 р. м іж А н гл ією т а Ф р ан ц ією , я к від о м о , п о ч а л ас я С т о л ітн я вій н а
(1337-1453). З а в д я к и в о єн н ій п ер евазі, ан гл ій ц і н а п ер ш о м у етап і вій н и
за в д ал и ф р ан ц у зам к іл ь к а в ід чутн и х п о р а з о к (б и т в а н а річ ц і Ш ел ь д і 1340
р., б и т в а п р и К ресі 26 серп н я 1346 р., б и т в а п р и П у а т ь є 16 ж о в тн я 1356 р.
т о щ о ) [14, с. 21].
У 1348 р. у Ф р а н ц ії ви б у х н у л а епідем ія чум и . С м ер тн ість б у л а н а д ­
зв и ч а й н о ви со к о ю . « Ч о р н а см ерть», я к н а зи в а л и су ч асн и ки ц ю стр аш н у
х во р о б у , за в д а л а зн ач н и х зб и тк ів к о р о л івству . Н асел ен н я с к о р о ти л о с я ,
б а г а т о сіл п р о с т о в и м ер л о . В літку 1348 р. епідем ія о х о п и л а те р и т о р ію
Іл ь -д е-Ф р ан с, де з а б р а л а ж и ття б л и зь к о 4 м л н лю д ей [12, с. 156]. Р о зо р е ­
не і зл и д ен н е сел ян ство ст р аж д а л о від р о зб о ю т а гр а б у н к у ан гл ій ськ и х (і
ф р а н ц у зь к и х ) в ій с ь к о в и х за г о н ів , а т а к о ж від г о с п о д а р с ь к о ї р о зр у х и ,
п о си л ен о ї чум ою . Н е в и с т а ч а л о р о б о ч и х р у к і ф ео д ал и п о ч а л и н е за к о н ­
н о зб іл ь ш у в ати пан щ ин у.
16 ж о в т н я 1356 р. біля П у а т ь є від б у л ась в е л и к а б и тв а, у якій ф р ан ц у ­
зи зн о в за зн а л и н и щ ів н о ї п о р а зк и . З аги н у в ц віт ф р а н ц у зь к о ї зн аті, б а г а ­
то сен ьй о р ів п о т р а п и л о у п о л о н . У п о л о н і о п и н и в ся й к о р о л ь Ф р а н ц ії
Іо а н І І Д о б р и й (1319-1364). У ж о в тн і 1356 р. бу ло с к л и к а н о Г ен ер ал ьн і
ш тати . Т о г о р о к у в о н и ск л а д а л и с ь із 800 п р ед став н и к ів , з н и х - 400 осіб
р еп р езен ту в ал и п р и в іл ей о в ан і вер ств и к о р о л ів с т в а , а інш і 400 н ал еж ал и
д о т р е ть о го стан у. У р я д п л а н у в а в з а р а х у н о к м іщ ан стягн у ти н о ві п о д а т ­
ки й о р га н ізу в а т и зб ір ко ш тів д л я п о п о в н ен н я д ер ж а в н о ї ск ар б н и ц і. Т р е ­
тій стан н а п евн и й ч ас зай н яв д о м ін у ю ч е стан о в и щ е в Г ен ер ал ьн и х ш т а ­
тах. Й о г о п р ед став н и к и ви сту п и л и з р ізк о ю к р и т и к о ю д іял ьн о сті ви щ и х
к о р о л ів с ь к и х ч и н о в н и к ів і в и м а г а л и п р о в ед ен н я н и зк и а д м ін істр ати в н и х
р еф о р м , я к и м и було би зу п и н ен о р о зк р а д а н н я ч и н о в н и к а м и гр о ш ей .
Д е п у та ти від т р е ть о г о стан у т а к о ж в и м а га л и , щ о б в и т р а т и зіб р ан и х
з а р іш ен н ям Ш т а т ів « н ад зв и ч ай н и х п о д а тк ів » зд ій сн ю вал и сь під п о с т ій ­
н и м к о н тр о л е м п р ед став н и ц ь к и х зб о р ів . С еред во ж д ів т р е т ь о г о стан у в
Г е н ер ал ьн и х ш т а т а х 1356-1358 р р . о с о б л и в о ви д іл явся к у п ец ьк и й с т а р ­
ш и н а (прево) П а р и ж а , кру п н и й с у к н о то р го в ец ь Е тьєн М ар сел ь (1302/1310-
1358), яки й д о т о г о ж к о р и с ту в а в с я а в т о р и т е т о м серед п а р и зь к и х ни зів
[39, с. 29]. 3 б ерезн я 1357 р. у ряд в и д ав а к т - т.зв. Б ер езн еви й о р д о н а н с , у
я к о м у м істи л и ся о сн о вн і в и м о ги оп ози ц ії. В н ь о г о в х о д и л и в и м о ги т р е ­
т ь о го стан у щ о д о у п о р я д к у в а н н я д е р ж а в н о г о у п р авл ін н я, зо к р е м а - н а ­
веден ня л а д у у ф ін ан со ви х с п р а в а х к о р о л ів ств а; Г ен ер ал ьн і ш та т и о д ер ­
ж у в ал и п о в н и й к о н т р о л ь н а д п о д а т к а м и . К о р о л ів с ь к а р а д а н а в и м о гу

264
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

т р е ть о го стан у о б іц я л а звіл ь н и ти р я д в и щ и х ч и н о в н и к ів , зап ід о зр ен и х у

р о зк р а д а н н і д ер ж а в н и х к о ш тів. О д н а к п р о г р а м а о п о зи ц ії не б у л а в тіл е­
н а у ж и ття. П р и в іл е й о в а н і стан и , зр о зу м іл о , не б аж а л и п ід т р и м а ти м і­
щ ан . К о р о л ів с ь к і р а д н и к и не в и к о н а л и в и м о г Е т ь є н а М а р с е л я т а й о го
п р и б іч н и к ів сто со в н о в ід сто р о н ен н я осіб, я к и м не д о в ір яв тр етій стан .
В ій н а з ан гл ій ц ям и т р и в а л а , п р о т е у ряд не вж и в ав н ео б х ід н и х з а х о ­
дів д л я ств о р ен н я б о єзд а т н о г о вій ськ а. Б а н д и ф р ан ц у зь к и х р и ц а р ів - б ри -
ган д и т а ан гл ій ськ і со л д а т и -м а р о д ер и б езк а р н о гр а б у в а л и сел а й м іста.
Н а с и л л я і в б и в с тв а стал и п о в ся к д ен н и м явищ ем ; г о с п о д а р ст в о Ф р а н ц ії
п о вн істю за н е п ал о [40, с. 19]. В ц и х у м о вах Е ть єн М а р с е л ь зд ій сн и в д е р ­
ж а в н и й п е р е в о р о т . 22 л ю т о г о 1358 р. у П а р и ж і с п а л а х н у л о п о в с т а н н я
р ем ісників, п ід м ай стр ів т а м іськ о ї б ід н о ти , я к и м к ер у в ал и л ю д и Е т ь є н а
М ар сел я. П о в с т а л і в б и л и д в о х в п л и в о в и х к о р о л ів с ь к и х р а д н и к ів , в о р о ­
гів м іщ ан . У р езу л ьтаті виступів п а р и ж а н у л ю т о м у 1358 р. Е ть єн М а р ­
сель і й о го о то ч ен н я п р и й ш л и д о вл ади . У свою ч ергу, ф е о д а л ь н а а р и с т о ­
к р а т ія с т о л и ц і з п р е зи р с т в о м д и в и л а с ь н а к у п е ц ь к о го с т а р ш и н у , я к и й
зах о п и в в л ад у [33, с. 240]. Н а п р и к ін ц і б ерезн я д о ф ін К а р л (1338-1380) утік
із П а р и ж а в К о м п ’єн і перен іс туди свою резиден ц ію .
Д о К о м п ’є н а з ’їх ал о ся б а г а т о вел и к и х ф ео дал ів і зн а т н и х р и ц а р ів , а
т а к о ж ч а с т и н а д еп у татів Г е н ер ал ьн и х ш татів від т р е ть о г о стан у , н езад о -
в о л ен и х в н у т р іш н ь о ю п о л іт и к о ю Е т ь є н а М а р с е л я т а й о г о о р ієн та ц іє ю
н а м іські н и зи П а р и ж а . В середи ні т р а в н я у К о м п ’єні зіб р ал и ся п р о в ін ­
ц ій ні ш т а т и п р о в ін ц ії В ер м ан д у а, які ви сл о в и л и ся з а п ід тр и м к у д о ф ін а
т а п о го д и л и с я н а н егай н и й зб ір д л я н ь о го н о в о г о н а д зв и ч а й н о го п о д а т ­
ку. 14 т р а в н я « К о м п ’єн ські ш та т и » п о ст а н о в и л и т а к о ж , щ о б в о к р у зі н а
п івн іч від П а р и ж а були від н овл ен і всі с тар і за м к и ф еодалів. Ц я п о с т а н о ­
в а ф о р м ал ь н о м а л а н а м еті стр атегіч н і цілі - в ід н о вл ен н я зам к ів я к о п о р ­
ни х п ун ктів д л я п р о д о в ж ен н я війн и п р о т и ан глій ц ів. О д н ак с п р ав ж н я м ета
б у л а ін ш о ю - д о ф ін го ту в ав ся д о вій н и з п а р и ж а н а м и з а сто л и ц ю . Р о з п о ­
р яд ж ен н я п р о те р м ін о в и й р е м о н т зам к ів у п ер ш у ч ер гу сто су в ал о ся се­
лян . С ам е їх п р а ц ею п е р е д б а ч а л о с я в ід н о в и ти у к р іп л ен н я, в и к о н а т и ф о р ­
т и ф ік а ц ій н і зе м л е к о п н і р о б о т и , в ід р е м о н т у в а т и д о р о г и , звести м о сти ,
в с т ан о в и ти с т о р о ж о в і п у н к ти і т.п. [39, с. 30]. Д л я селян це б у л а н о в а в а ­
ж к а п а н щ и н а , д о т о го ж навесні, у р о зп а л п о л ь о в и х р о б іт.
Д о ф ін К а р л в и д ав щ е од и н ук аз, я к и й в и к л и к а в го стр е н евд о во л ен н я
селян, - він з а б о р о н и в п о с т а ч а т и х а р ч о в и м и п р о д у к т а м и б у н тівн и й П а ­
ри ж . Д о ф ін х о тів г о л о д о м з л а м а т и н еп о к ір н у сто л и ц ю . У к а з за в д а в а в
селян ству зн а ч н о ї ч асти н и к р а їн и вел и ки х м а те р іа л ь н и х зб и тків. Б а г а т о
селян п о т а й к и п р и б у в а л и д о П а р и ж а і після п о в ер н ен н я д о д о м у р о зп о в і­
д ал и о д н осел ьц ям , щ о п а р и зь к і н и зи об урен і п о л іти к о ю д о ф ін а [21, с. 8].
Т а к , у Ф р а н ц ії навесні 1358 р. ск л ал о ся н а д зв и ч а й н о н ап р у ж ен е п о л і­
ти ч не стан о ви щ е. Ф ео д ал и у цій си туац ії р о зд іл и л и ся н а д в а т а б о р и : п р и ­
б ічн и ки д о ф ін а К а р л а - з о д н о го боку, й п р и б іч н и к и К а р л а Н а в а р р с ь к о ­
го (З л о го ) (1332-1387) - з д р у го го . Н е зн а ч н а ч а с т и н а д в о р я н п ід т р и м у в а ­

265
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

л а Г ен ер ал ьн і ш та т и і Е т ь є н а М ар сел я. К о р о л ів с ь к и й у р яд був н е п о п у л я­
р н и м у к р а їн і, а ф е о д а л и в и я в и л и н е зд а т н іс т ь з а б е з п е ч и т и ц іл іс н іс т ь
Ф р а н ц у зь к о г о к о р о л ів ств а. А н гл ій ц і о к у п у вал и зн ач н у ч асти н у ф р а н ц у ­
зь к о ї т е р и т о р ії і за г р о ж у в а л и н о в и м и за г а р б а н н я м и . У ст ан і г л и б о к о ї
п о л іт и ч н о ї к р и зи т а в а ж к о г о е к о н о м іч н о го с т а н о в и щ а селян ф р а н ц у зь ­
к и й н а р о д п о в с т а в . Н а п р и к ін ц і т р а в н я 1358 р. п івн іч н о -сх ід н і о б л а с т і
Ф р а н ц ії о х о п и л о п о л у м ’я Ж ак ер ії.
З г ід н о з д ж е р е л а м и , п о в с т а н н я ж а к ів с п а л а х н у л о сти х ій н о . С ер ед
ф р ан ц у зьк и х д в о р я н п а н у в ал и б езту р б о тн ість і сам о вп евн ен ість. їм зд а ­
вал о ся, щ о селян и зв и к л и ж и ти у п о к о р і й н езд атн і д о с е р й о зн о го сп р о ти -
ву. А р и с т о к р а т и п р е зи р л и в о н а з и в а л и сел ян « ж а к а м и » , « Ж а к -б о н о м »
(« Jacques b o n ho m m e» ) а б о « Ж а к -п р о с та к » [40, с. 21].
Ж а к е р ія, я к п о в ід о м л яю т ь х р о н ік и , т р и в а л а м ісяц ь - з 21 т р а в н я д о
24 ч ер в н я 1358 р ., а н а й д р а м а т и ч н іш і п о д ії р о зг о р н у л и с я в п ер іо д з 28
т р а в н я п о 10 ч ервн я. П о в с т а н н я м б у л а о х о п л е н а зн а ч н а т е р и т о р ія к о р о ­
л ів с тв а - п ів н іч н а ч а с т и н а Іл ь-д е-Ф р ан су , В ерм ан д у а, П ік а р д ія , ч ас т и н а
Н о р м а н д ії т а Ш а м п а н і. С е л я н с ь к а в ій н а о х о п и л а гу сто засел ен і зем лі з
р о зв и н ен и м и рем есл о м і то р гівл ею . В пли в П а р и ж а о со б л и в о від чу вався
в п р о він ц іях , які р егу л яр н о п о с т а ч а л и сто л и ц ю п р о д о в о л ь с тв о м .
З а с в ід ч ен н ям ти х сам и х х р о н ік , у п о в с т а н н і б р а л о у ч ас т ь б л и зь к о
100 тис. осіб [4, с. 382]. П е р е в а ж н о це б ули селян и - серви т а в іл л ан и . В
русі б р ал и у ч асть і м іщ ан и , о с о б л и в о м іс ь к а б ід н о та, ч ас т к о в о - середні
м іщ ан и -р ем існ и к и « серед н ьої р у ки » й д р іб н і т о р го в ц і [40, с. 22]. З а м о ж н а
в е р х ів к а м іст у б ільш ості ви п ад к ів д ем о н с тр у в а л а с т р ах п ер ед Ж а к е р ією
і в и с т у п а л а п р о т и сел ян ства. В о к р ем и х в и п а д к ах , під т и с к о м ни зів, м ісь­
к а в е р х ів к а в ід к р и в а л а в о р о т а ж а к а м , але з а п ер ш о ї м о ж л и в о сті п о р и в а ­
л а з ним и.
У Ж а к е р ії б р ал и у ч асть й ок р ем і д р іб н і р и ц а р і, які во л іл и звести р а ­
хунки з ф ео д ал ь н о ю зн а т т ю , п р о т е їх було н е б а гат о . У п о д а л ь ш о м у , щ о б
у н и кн ути репресій з а у ч асть у русі, ці р и ц а р і за зв и ч а й в и п р а в д о в у в а л и с ь
ти м , щ о н іб и то селян и си л о м іц ь зм уси л и їх в зяти у ч асть у п о встан н і. І н о ­
ді д о ж ак ів т а к о ж п р и єд н у в ал и сь сіл ьські свящ ен и ки , які ж и л и бідн о й
сам і б ули вихід ц ям и з н ай н и ж ч и х верств населен н я.
П о ч а т о к п о в с т а н н я п о в ’я за н и й з о к р у г о м Б овезі. 28 т р а в н я 1358 р.
селян и м істеч к а С е н -Л ь о -д ’Е ссер ан т а сусідніх сіл, зіб р а в ш и сь у к іл ьк о сті
д о 100 ч о л ., н а п ал и н а б р и ган д у , я к а г р а б у в а л а н асел ен н я [21, с. 8]. О б у ­
рен і п о в ед ін к о ю «захи сн и ків», селян и о р га н ізу в а л и с а м о о б о р о н у і вб и л и
ч о ти р ь о х р и ц а р ів т а п ’ять о х зб р о єн о сц ів. Д а л і ж а к и р о зо р и л и т а с п а л и ­
л и м а є т о к м ісц евого р и ц а р я , але н а ц ь о м у не засп о к о їл и ся і п о ч а л и о з б р о ­
ю в ати сь - х то я к міг. Н а с ту п н и м к р о к о м п о в с т а л и х с т ал о звер н ен н я по
д о п о м о гу д о сусідніх сіл. Ч е р е з д в а дн і після р о зг р о м у б р и га н д и - ж ак ів
бу ло вж е б л и зь к о 6 тис. [21, с. 8].
Х р о н іст Ф р у а с с а р я с к р а в о опи сує п о ч а т о к руху: «Д еяк і л ю д и зіб р а ­
л и ся без в о ж д я в Б овезі, і с п о ч атк у їх було не б ільш е 100 ч о л о вік . В они

266
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

к а за л и , щ о д в о р я н с тв о к о р о л ів с т в а Ф р а н ц ії - р и ц а р і і зб р о єн о сц і - з г а ­
н ь б и л о і зр а д и л о к о р о л ів с т в о і щ о б у л о б и вел и к и м б л а г о м їх всіх зн и щ и ­
ти. І то м у , хто т а к к а за в , к о ж ен к р и ч ав : « Істи н н у п р а в д у він ск азав; г а н ь ­
б а том у, хто буде п е р еш к о д ж ати в и н и щ ен н ю д в о р я н , всіх д о о с т а н н ь о ­
го » [4, с. 381]. П о ч а в ш и с ь у Б о в езі, п о в с т а н н я ш в и д к о п о ш и р и л о с ь н а
п р и легл і тер и то р ії, о х о п и в ш и п р о т я г о м к іл ьк о х д н ів д о л и н у р іч о к У а зи і
Т ер ен и , п р о він ц ію П ік а р д ія , м іс та С уассон і Л а н , р яд ін ш и х м іст П ів н іч ­
н о ї Ф ран ц ії. В ід кр и то м у п о в с т а н н ю н а м ісцях п ер ед у вал и стихійн і зб іг о ­
в и с ь к а о зб р о єн и х і н ео зб р о єн и х лю д ей. Д о с и т ь ш в и д к о у ни х з ’яв л ял и сь
кер м ан и ч і - т.зв. к а п іта н и , які б р ал и н а себе к ер ів н и ц тв о н о в о с т в о р е н и м
з а г о н о м о зб р о єн и х селян [29, с. 47].
Ф р у а с с а р зв е р т а є у в а гу н а п р и м іти в н е о зб р о є н н я ж ак ів - у н и х не
б уло ж о д н о ї зб р о ї, « к р ім п а л и ц ь із зал ізн и м и н ак о н е ч н и к ам и т а н о ж ів»
[4, с. 381]. П о в с т а л і р у й н у в а л и і с п а л ю в а л и ф е о д а л ь н і з а м к и і с а д и б и ,
в б и в а л и д в о р я н , за х о п л ю в а л и їх м а й н о , зн и щ у в ал и д о к у м ен ти сеньй орі-
ал ьн и х архівів. Б а г а т о ф еодал ів з р о д и н а м и втек л о у К о м п ’єн, М о , А м ’єн
т а П а р и ж а б о сх о вал и ся з а м у р ам и в ел и ки х к о р о л ів сь к и х ф о р тец ь. Рух
ж ак ів н а б и р а в обертів: з а д в а тиж н і м іж П а р и ж е м і С у ассо н о м , С уассо-
н о м і м істо м А н (п о б л и зу В ерм ан д уа) було зр у й н о в а н о п о н а д 100 зам ків.
У ці д ні селян п ід тр и м у в ал и м іс та Б о ве, М о , С ан л іс, р я д інш их; у ж аків
п р и б іч н и к и були і в с ам о м у П ар и ж і. Е ть єн М а р с е л ь у б о р о ть б і з д о ф ін о м
т а к о ж р о зр а х о в у в а в в и к о р и с т а ти їх рух.
П ік п о в с т а н н я п р и п а в н а р а й о н м іст Б о ве, К л е р м о н , К о м п ’єн і С ан -
ліс, р о зт а ш о в а н и х у б асей ні середн ьої течії У ази . Т у т в и н и к н ай чи сел ьн і-
ш и й загін селян і с ф о р м у в ал ась в ід н о сн о зл а го д ж ен а о р га н іза ц ія п о в с т а ­
л и х [33, с. 50]. О ч о л и в ж ак ів з Б о везі Г іл ьо м К а л ь (1309-1358) з сел а М ел-
л о , щ о в о кр у зі Б овезі. Він с тав « ген ер ал ьн и м к а п іта н о м » ж ак ів, к о т р о м у
п ід п о р я д к о в у в ал и сь інш і к а п іта н и - к ер ів н и к и п о в стал и х о б щ и н . Г іл ьо м
К а л ь с т в о р и в кан ц ел я р ію і свої н а к а зи ск р іп л ю в ав о со б и сто ю п еч атк о ю .
В н ь о го б ули о р д и н а р ц і т а д есятн и к и д л я п еред ачі р о зп о р я д ж е н ь к а п іт а ­
н ам . К а л ь в и м а га в від ж ак ів тр и м а ти с я р а зо м , а не о к р ем о , щ о б селян и
м о гл и в ід б и в а ти а т ак и д о б р е о зб р о єн и х р и ц а р ів [20, с. 8].
Н а п р а п о р а х ж ак ів б ули в и ш и ті т р и лілії - е м б л е м а д и н астії В ал у а, і
ге р б к о р о л ів с т в а . П о в с т а л і п ід к р е с л ю в а л и ц и м , щ о в о н и б о р ю т ь с я не
п р о т и к о р о л я , к о т р о м у за л и ш а ю т ь с я в ід д ан и м и , а п р о т и сен ьй о р ів. Б о ­
й о в и м га с л о м ж ак ів, я к і к о р о л ів с ь к и х вій ськ , сл у гу вал о « М он ж уа! С ен-
Д ені!» - «У ра! С вяти й Д іонісій!». Я к від о м о , Д іо н ісій був п а т р о н о м ф р а ­
н ц у зьки х к о р о л ів , п а р и зь к е а б а т с т в о С ен-Д ені, у сво ю ч ергу, сл у гу вал о
о ф іц ій н ою к о р о л ів с ь к о ю у си п ал ьн и ц ею [40, с. 24]. О тж е, рух х а р а к т е р и ­
зу вався в ір о ю у сп р а в е д л и в о го к о р о л я . З д р у го г о б о ку , н а в іт ь у м еж ах
ц е н тр а л ь н о го р а й о н у п о в с т а н н я с к л ад н о го в о р и т и п р о н аяв н ість єд и н о ї
т а ч ітк о ї о р га н іза ц ії ж ак ів, п р о п ід звітн ість м ісцевих за го н ів і гр у п кер ів ­
н и ц тву й н а к а за м , які н ад х о д и л и від к ер м ан и ч ів . Р ек о н стр у к ц ія ти х п о ­
дій д о зв о л я є ствер д ж у вати , щ о р ух с к л ад ав ся з р я д у о кр ем и х , вел и к и х і

267
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

м ал и х , п е р е в а ж н о р о зр ізн е н и х м ісц еви х в и сту п ів , які б у л о н е м о ж л и в о

о б ’єд н ати п ід єд и н и м к о м а н д у в а н н ям , оск іл ьк и д л я ц ь о го б р ак у в а л о часу,
м о ж л и во стей , д освід у і го л о в н е - б аж а н н я [29, с. 51].
П ісля н евд ал ої сп роб и захоп и ти К о м п ’єн - резиденцію д о ф ін а К а л ь за
д о п о м о го ю Е т ь єн а М арсел я, яки й н ад іслав ж а к а м д л я підсилення загін з
300 п ар и ж ан н а ч олі із Ж а н о м В айяном , повів наступ н а ф ортец ю Е рм ено-
нвіль. Ж а к и без особл и ви х зусиль зах о п и л и її, я к і д ек іл ь к а сусідніх зам ків.
С пільні дії ж аків з п ар и ж ан ам и невдовзі п ри пин и ли ся. П а р и ж ан и з а р о з ­
п о р яд ж ен н ям Е т ь єн а М ар сел я зал и ш и л и К а л я й п о ч ал и здій сн ю вати с а ­
м остійні операц ії п р о т и д оф ін а. М ар сел ь п о ясн ю вав свій н а к а з н и зько ю
еф ективністю терори сти чн и х дій ж аків. П р о т е н асп р авд і Е тьєн М ар сел ь у
р о зп а л Ж а к е р ії вів сеп ар атн і п ер его в о р и з К а р л о м Н а в а р р с ь к и м , як о го
він зап р о ш у вав у П а р и ж , план ую чи звести н а ф р ан ц у зьк и й п рестол. С ам
К а р л Н а в а р р с ь к и й був зап ек ли м п р о ти в н и к о м ж аків.
П о п р и д о п о м о г у і п ід тр и м к у окр ем и х м іст (Б о ве, С ан л іс т а ін.), б іл ь­
ш ість із н и х т р и м а л а ся о с т о р о н ь п о в стан н я ж аків. М іськ а вер х івка н а м а ­
га л ас ь від м еж увати ся від них, х о ч а п о п ер в ах і о б іц ял а п о в с т а л и м п ід т р и ­
м ку. Т а к , н а п р и к л а д , було в А м ’єні, де м іщ ан и сп о ч а тк у п р и єд н ал и ся до
руху, а п о тім , під ти ск о м за м о ж н о го н об іл ітету , м істо ріш у че в ід м о в и л о ­
ся м а ти сп р аву з ж а к а м и [40, с. 25]. П о д а л ь ш и й р о зв и т о к п о д ій п р о д е м о ­
н стр у вав, щ о відсутність д о с т а т н ь о г о з в ’язк у м іж ж а к а м и т а м істам и в и ­
яви л ась к а т а с тр о ф іч н о ю д л я Ж ак ерії.
В п л а н и Е т ь єн а М а р с е л я в х о д и л о т а к о ж за х о п л ен н я м іста М о , р о з т а ­
ш о в а н о г о н а річ ц і М а р н і н еп о д ал ік П а р и ж а [33, с. 235]. Ц е м істо в ід ігр а ­
в а л о к л ю ч о в у р о л ь у п о с т а ч а н н і с то л и ц і х л іб о м т а ін ш и м и х а р ч о в и м и
п р о д у к та м и . С ам е сю ди, у ф о р тец ю п о б л и зу м іста, д о ф ін К а р л від р яд и в
н евел и к и й загін р и ц а р ів з м ето ю п е р е р в а ти зв ’я зо к м іж М о та П ар и ж ем .
С ю ди ж б у л а в ід п р а в л е н а й сім ’я д о ф ін а. О б ’єд н ан і за го н и п а р и ж а н , за
п ід тр и м к и м ісцевих м еш к ан ц ів, 9 ч ер вн я р о зп о ч а л и ш ту р м ф о р тец і. О д ­
н а к через к о н тр н а с ту п п івд ен н о ф р ан ц у зь к и х р и ц а р ів і зб р о єн о сц ів н а ч о лі
з г р а ф о м де Ф у а і сір о м де Б уш , які п р и б у л и д о м іста, п о в стан ц і за зн а л и
п о р а зк и [40, с. 31].
К а р л Н а в а р р с ь к и й о с о б и с т о о ч о л и в к а р а л ь н у е к с п ед и ц ію д в о р я н
п р о т и ж аків. Він зіб р а в б л и зь к о 1000 р и ц а р ів і зб р о єн о сц ів, у т о м у числі
- й ан гл ій ськ и х. 8 ч ер в н я загін К а р л а Н а в а р р с ь к о г о п ід ій ш о в д о м іста
К л е р м о н , де р о зт а ш о в у в а л и с ь за г о н и Г іл ь о м а К а л я . К е р ів н и к п о в с т а н ­
ців п л ан у в ав п ер еп р ав и ти сво є вій ськ о б ли ж ч е д о П а р и ж а , щ о б зу стр іти ­
ся з Е т ь єн о м М арсел ем . П р о т е м ісцеві селян и в ід м о ви л и ся від т а к о г о к р о ­
ку. В ійсько ж ак ів н а л іч у в ал о п о н а д 6 тис. осіб. 10 ч ер вн я К а р л хи тр істю
за м а н и в Г іл ь о м а К а л я у свій т а б ір і п ід ступ н о зах о п и в й о го у п о л о н ; п о ­
ч ал о сь п р и д у ш ен н я Ж ак ер ії. У р езу л ьтаті було в б и т о п о н а д 800 п о в с т а ­
лих; Г іл ь о м а К а л я після в а ж к и х т о р т у р ст р ат и л и [20, с. 9-10]. З а свідч ен ­
н ям и хрон істів, д в о р ян и зн и щ и л и п р о т я г о м ч ер вн я 1358 р. д о 20 тис. се­
л ян . 1 серп н я т о го ж р о к у Е т ь єн М ар сел ь заги н у в у одн ій із су ти ч о к на

268
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

ву л и ц ях П а р и ж а . Н а п р и к ін ц і л іт а у сто л и ц ю п о вер н у вся д о ф ін , яки й п о ­

вн істю в ід н о ви в свою в л ад у [40, с. 31-32].
А н ал ізу ю ч и за г а л ь н и й к о м п л ек с п р и ч и н , к о т р и й п р и р ік рух ж ак ів н а
зн и щ ен н я, в а р т о к о н с та т у в а ти наступне. Ж а к е р ія з а з н а л а п о р а зк и в силу
н и зк и о б ’єк ти в н и х (зовніш ніх) і суб ’єк ти в н и х (вн утріш н іх) о б стави н : в о н а
б у л а сти хій н и м , н еп ід го то в л ен и м п о в стан н я м ; у селян не б у л о єд и н о го
к о о р д и н а ц ій н о го к ер ів н о го о р г а н у і зазд ал егід ь р о зр о б л е н о ї к о н к р е т н о ї
п р о г р а м и , к р ім з а г а л ь н о ї в и м о г и в и н и щ и т и «усіх д в о р я н д о єд и н о го » ;
р о з ’єд н ан ість сил, від сутність д и сц и п л ін и і з в ’язк у м іж о к р ем и м и в о г н и ­
щ ам и п о встан н я; п о га н е о зб р о єн н я й п р и р о д н а д езо р га н іза ц ія селян. У се
це зн а ч н о п о л егш и л о п ер ем о гу ф еодалів. К р ім т о го , н ео б х ід н о в р а х о в у ­
в ати й те, щ о Ж а к е р ія, хоч і о х о п л ю в а л а р я д вел и к и х о б л астей Ф р ан ц ії,
все ж не за ч е п и л а всю країн у.
Ж а к и , я к уж е п ід к р есл ю в ал о сь, не р о зр о б и л и д ет а л ь н о ї т а ч ітк о сф о ­
р м у л ь о в а н о ї п р о гр а м и ; але це не о зн а ч а є, щ о п о в с т а н н я п р о х о д и л о без
м ети і п евн о ї н еп и сан о ї п р о г р а м и [33, с. 82]. Х р о н ік и п ер ш з а все в ід зн а ­
ч аю т ь п р а гн е н н я селян зн и щ и ти н ен ави сн и х д в о р ян . П о в с т ал і « вб и вал и
всіх зн а тн и х ч о л о в ік ів і ж ін о к, яки х зустрічал и » , - п о в ід о м л яю т ь «В еликі
ф р ан ц у зьк і х р о н ік и » [1, с. 387].
Р а зо м з ти м , д етал ь н е ви вч ен н я д ж ер ел зм у ш у є д ещ о п о м ’я к ш и т и цю
« істо р и ч н у к о н с та та ц ію » . В т.зв. г р а м о т а х п о м и л у в а н н я м істяться інш і
оц ін ки зга д у в а н и х под ій. Г р а м о т и п ер ев аж н о в к а зу ю ть н а вб и в ств о се­
л я н а м и л и ш е н а й н е н а в и с н іш и х д в о р я н , які не б аж а л и й ти н азу с т р іч їх
в и м о га м а б о ч и н и л и сп р о ти в [3]. У д ж ер ел ах згад у ю ться т а к о ж в и п ад к и ,
к о л и о к р е м і к е р ів н и к и п о м ’я к ш у в а л и п о в е д ін к у сел ян , н е й тр а л ізу ю ч и
к р а й н і ф о р м и п р о я в у н ен ави сті ж аків. Г іл ьо м К а л ь , р о зп о в ід а є « Х р о н ік а
п ер ш и х ч о т и р ь о х В алуа», п о п ер ед ж ав , н а п р и к л а д , селян « н ео д н о р а зо в о ,
щ о н а д то б а г а т о в о н и собі д о зв о л я ю ть » [6, с. 289].
С ел ян и а к т и в н о р у й н у в а л и ф е о д а л ь н і за м к и ; це с у п р о в о д ж у в а л о с ь
зн и щ ен н ям го с п о д а р с т в а сен ьй о р а. Ж а н де В енетт, зо к р ем а , п ідкреслю є,
щ о п о в стал і п р а гн у л и зн и щ и ти « зн атн и х л ю д ей з їх м ає т к а м и » [5, с. 285].
С ер ед н ьо віч н и й за м о к , у свою ч ергу, був не л и ш е рези д ен ц ією ф ео дал а,
але й ук р іп л ен и м п у н к то м , я к и й д о зв о л я в у тр и м у в ати п ід вл ад н и х селян у
п о к о р і [33, с. 83]. Д ж е р е л а р о зп о в ід а ю т ь і п р о п р а к ти к у зн и щ ен н я п о в с ­
т а л и м и ф о р тец ь т а буди н ків знаті. О тж е, селян и « р у й н у вал и і с п а л ю в а ­
л и , - ф іксую ть «В еликі ф р ан ц у зьк і х рон ік и », - всі б у д и н ки д в о р ян , які їм
тр а п л я л и с я [на ш ляху], ч и то ф о р тец ю , ч и інш і б удівлі» [1, с. 387].
Б о р о т ь б а селян, п ри всій неви значен ості розу м ін н я кін цевої м ети цієї
б о р о тьб и , с т а л а в ід об раж ен н ям їх стихійн ого ін д и від у ал ьн о го п рагн ен н я
п озбутися сен ьоріал ьн ої залеж ності, віл ьно в о л о д іти зем лею , віл ьн о р о з­
ви вати своє дрібн е го сп о д ар ство [33, с. 85]. О д н ак не в а р т о заб у вати , щ о
д осягнен ня кін цевої м ети у X IV ст. б уло н ем ож л и ви м щ е й у зв ’язку із від­
сутністю п о л іти ч н о ї свідом ості. В иступаю чи п р о т и ф еодалів, ж ак и за л и ­
ш ал и ся п р и б іч н и к ам и н аївн о го м он ар х ізм у [33, с. 86]. Я к щ о цілі т а н а й ­

269
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

бли ж чі персп ек ти ви п о в стан н я зн ач н о ю м ір о ю від різн яли ся п о л іти ч н о ю

незрілістю , світогл яд ним и пр о ти р іч ч ям и і соц іал ьн о ю н еп о вн о то ю , то п о ­
яснення ц ьо м у в а р т о ш укати в особл и востях істо р и чн и х ум ов т о го часу.
В и зн ач аю ч и н асл ід ки Ж ак ер ії, сучасні д о сл ід н и к и в к а зу ю ть н а ш в и ­
д ке і п овн е зн и кн ен н я у Ф р а н ц ії серваж у. Ж а к е р ія сп р и ял а « ш ви д ш о м у
зв іл ьн ен н ю селян від о с о б и с то ї ф е о д а л ь н о ї за л еж н о сті» [42, с. 107]. Д о
к ін ц я X IV ст. м ай ж е д ві тр ети н и сервів б ули звіл ьн ен і сен ь й о р ам и від к р і­
п о сн о ї залеж ності.
П о в с т а н н я ж ак ів сп р и ял о т а к о ж в и н и к н ен н ю руху тю ш ен ів у Н о р м а ­
ндії в 1359 р. Р ух у 1383-1384 рр. н аб у в зн а ч н о го р о зм а х у і п о ш и р и в ся н а
О верн ь, Л а н г е д о к т а інш і південні о б л асті Ф р ан ц ії. Р о сій ськ и й м едієвіст
М . С є б є н ц о в а н а в іт ь н а зи в а є ц ей р ух с в о єр ід н о ю « д р у го ю Ж а к е р іє ю »
[39, с. 58]. Б а г а т і т а зн атн і ж и тел і Б о ве, п о б о ю ю ч и с ь н о в о г о п о в стан н я
селян, т р и м а л и за л о ги в п оселенні Ж е р б е р у а т а ін ш и х н асел ен и х п у н ктах
п р о т я г о м ц ілих д есяти р о к ів після п р и д у ш ен н я Ж ак ер ії.
Н езваж аю чи н а незрілість т а внутріш ні п роти річ чя руху, Ж ак ер ія віді­
гр а л а значну рол ь у п од ал ьш ом у соціально-економ ічн ом у ж итті середньові­
чної Ф ранції, в перш у чергу сприяю чи поступовом у звільненню селян від
ф еодальної залеж ності. Зн ачни й внесок рух ж аків зр о б и в у р о зви то к С то л і­
тн ьої війни, п ок л авш и п о ч ато к зміні її х арактеру, перетворенню ри ц арсько-
д инастійної війни у народно-визвольн у. П р и к л ад Ж ак ер ії дем онструє, щ о
селянська сам о о б о р о н а від зовніш ніх ворогів - англійців і загонів солдатів-
н ай м анців у більш ості випадків трансф орм увалась у б о р о тьб у п р о ти ф р ан ­
цузьких сеньйорів. Т аки м чином , Ж акерія зал и ш и л а пом ітни й слід у суспі­
льно-політичній історії Ф ранц ії д о б и С ередньовіччя і зн ач н о ю м ірою зак л а­
л а передум ови д ля об ’єднання м айбутн ьої ф ранцузької нації, п о яви нови х
антиф еодальних рухів і реф орм аційних процесів у королівстві.

Д ж ер ел а т а л іт ерат ура: 1. Из «Больших французских хроник» // Хрестома­

тия по истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х Т. - М.: Изд-во
социально-экономической литературы, 1963 - Т. 2. - С. 387-389; 2. Из письма
Этьена Марселя к городам Фландрии от 11 июля 1358 г. // Хрестоматия по исто­
рии средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х Т. - М.: Изд-во социально­
экономической литературы, 1963 - Т.2. - С. 391-394; 3. Из разрешительных гра­
мот, выданных королевским правительством участникам Жакерии // Французс­
кая деревня ХП-ХГУ вв. и Жакерия. Документы / Под ред. Н.П. Грацианского. -
М.-Л.: Изд-во МГУ, 1935. - Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/
РокитеШу/Ггапсе/ХІУ/2ЬакегііаЛ^7.Мт: 4. Из Фруассара // Хрестоматия по
истории средних веков / Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х Т. - М.: Изд-во социаль­
но-экономической литературы, 1963 - Т.2. - С. 381-384; 5. «Хроника Жана де
Венетт» // История средних веков (V-XV века). Хрестоматия / Сост. В. Е. Степа­
нова, А. Я. Шевеленко. - М.: Просвещение, 1969. - С. 284-285; 6. «Хроника пер­
вых четырех Валуа» // История средних веков (V-XV века). Хрестоматия / Сост.
В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. - М.: Просвещение, 1969. - С. 289-291; 7. Из
«Хронографа французских королей» // Хрестоматия по истории средних веков /
270
 Андрій ПОГРЕБЕННИК Народно-релігійні виступи у Франції в ХМ ст. ...

Под ред. Сказкина С. Д.: В 3-х Т. - М.: Изд-во социально-экономической литера­

туры, 1963 - Т.2. - С. 389-391; 8. «Нормандская хроника» // История средних ве­
ков (V-XV века). Хрестоматия / Сост. В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. - М.:
Просвещение, 1969. - С. 282-283; 9. Ордонанс короля Людовика Х от 3 июля 1315
г. об освобождении крепостных // Хрестоматия по истории средних веков / Под
ред. С. Д. Сказкина: В 3-х т. - М.: Изд-во социально-экономической литературы,
1963. - Т.2 - С. 364-365; 10. Письмо кустоса ордена францисканцев // Хрестома­
тия по истории средних веков / Под ред. С. Д. Сказкина: В 3-х т. - М.: Изд-во
социально-экономической литературы, 1963. - Т. 2. - С. 377-379; 11. Серваж в
XIV в. в районе Бордо (1344 г.) // Хрестоматия по истории средних веков / Под
ред. С. Д. Сказкина: В 3-х т. - М.: Изд-во социально-экономической литературы,
1963. - Т. 2. - С. 366; 12. Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та
створення нації (від початків до кінця XVIII століття). - Л.: Вид-во УКУ, 2002. -
412 с.; 13. Басов И. И. Один эпизод из истории Жакерии (9 июня 1358 г.). - Режим
доступу: http://xlegio.ru/ancient-armies/medieval-warfare/certain-episode-from-historv-
of-iacauerie/; 14. Басовская Н. И. Столетняя война: леопард против лилии. - М.:
Астрель; АСТ, 2007. - 446 с. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/240511/;
15. Бессмертный Ю. Л. Некоторые проблемы истории дворянства в Северной
Франции конца XII - начала XIV в. // Французский ежегодник, 1961. - М.: Изд-
во АН СССР, 1962. - С. 5-27; 16. Бессмертный Ю. Л. Французское крестьянство в
X-XIII вв. // История крестьянства в Европе: В 3-х т. - М.: Наука, 1986. - Т.2. - С.
94-115; 17. Бессмертный Ю. Л. Предпосылки и характер крестьянских движений
во Франции XIV в. // Французский ежегодник, 1974. - М.: Наука, 1976. - С. 205­
225; 18. Бессмертный Ю. Л. Демографические и социальные процессы во фран­
цузской деревне XIV в. // Французский ежегодник, 1981. - М.: Наука, 1983. - С.
127-146; 19. Блок М. Характерные черты французской аграрной истории / Пер. с
фр. И. И. Фроловой. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1957. - 353 с.; 20.
Болье М.-А. де. Средневековая Франция. - М.: Вече, 2009. - 384 с. - Режим досту­
пу: http://elbooka.com/raznaia-literatura/kniga-drugaia/19421-mari-ann-polo-de-bole-
srednevekovava-franciva.html: 21. Галямичев А. Н. Жакерия как эпизод военной
истории средневековья (К 650-летию восстания французских крестьян) // Военно­
исторические исследования в Поволжье: Сб. науч. трудов. - Саратов: Научная
книга, 2008. - Вып. 8. - C. 7-11. - Режим доступу: http://www.sgu.ru/node/41089; 22.
Гутнова Е. В. Классовая борьба средневекового крестьянства (XI-XV вв.) в осве­
щении современной французской, английской и американской медиевистики //
Средние века, 1977. - Вып. 41. - С. 203-229; 23. Гутнова Е. В. Классовая борьба и
общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (XI-XV
вв.). - М.: Наука, 1984. - 352 с.; 24. Дюби Ж. История Франции. Средние века. -
М.: Международные отношения, 2000. - 416 с. - Режим доступу: http://obuk.ru/
book/98313-zhorzh-dvubi-istoriva-francii-srednie-veka.html; 25. Каплан А. Б. Неко­
торые черты феодальной ренты по хартиям графства Форэ XIII - XIV вв. // Оче­
рки социально-экономической и политической истории Англии и Франции ХІІІ-
XVII вв. / Под ред. В. Ф. Семенова. - М.: Изд-во МГПИ, 1960. - С. 131-152; 26.
Карпантье К., Лебрен Ф. История Франции. - СПб.: Евразия, 2008. - 607 с. -
Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/226912/; 27. Кенигсбергер Г. Г. Средне­
вековая Европа 400-1500 годы / Пер. с англ. Д. Э. Харитоновича - М.: Весь мир,
2001. - 384 с. 28. Керов В. Л. Народные восстания и еретические движения во
Франции в конце XIII - начале XIV века. - М.: Изд-во УДН, 1986. - 138 с.; 29.
Керов В. Л. Народные движения во Фландрии в начале XIV века. - М.: Изд-во
27 1
СТОРІНКА МОЛОДОГО ДОСЛІДНИКА

УДН, 1979. - 79 с.; 30. Комбо И. История Парижа. - М.: Весь мир, 2002. - 176 с. -
Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/222692/: 31. Конокотин А. В. Расслое­
ние крестьянства и обострение классовой борьбы во французской деревне XIII
века // Ученые записки МГПИ. - М.: Учпедгиз, 1954. - Т. 68. - Вып. 4. - С. 91-138;
32. Конокотин А. В. Очерки по аграрной истории Северной Франции в IX-XIV
веках // Ученые записки Ивановского гос. пед. ин-та. - Иваново, 1958. - Т. 16. -
С. 94-140; 33. Конокотин А. В. Жакерия 1358 года во Франции // Ученые записки
Ивановского гос. пед. ин-та. - Иваново, 1964. - Т. 35. - С. 3-98; 34. Конокотин А.
В. Цензива в деревне Северной Франции в период развитого феодализма (XII-
XIV вв.) // Средние века, 1975. - Вып. 39. - С. 105-128; 35. Литтлвуд Й. История
Франции от древнейших времен до наших дней. - М.: АСТ; Астрель, 2008. - 224 с.
- Режим доступу: http://arhivknig.com/ gumanitarnve-nauki/153491 -jjen-littlvud-
istoriia-francii-ot-drevneiishikh.html; 36. Мадоль Ж. Альбигойская драма и судьбы
Франции. - СПб.: Евразия, 2000. - 332 с. - Режим доступу: http://www.fictionbook.ru/
author/jak madol/...drama i.../download.a6.pdf: 37. Очерки истории Франции с
древнейших времен до окончания Первой мировой войны / Под ред. А. Д. Люб­
линской и др. - Л.: УЧПЕДГИЗ, 1957. - 373 с.; 38. Пумпянский С. М. Восстание
Этьена Марселя по данным Нормандской хроники XIV в. [XVIII в.] // Ученые
записки Саратовского гос. ун-та. - Саратов, 1947. - Т. 17. - С. 233-246; 39. Себе-
нцова М. М. Из жизни Парижа времен Столетней войны. - М.: УЧПЕДГИЗ, 1962.
- 81 с.; 40. Семенов В. Ф. Жакерия. - Л.: УЧПЕДГИЗ, 1958. - 36 с.; 41. Сидорова
Н. А. Антифеодальные движения в городах Франции во второй половине XIV -
начале XV века. - М.: Изд-во МГУ, 1960. - 61 с.; 42. Сказкин С. Д. Очерки по
истории западноевропейского крестьянства в средние века. - М.: Изд-во МГУ,
1968. - 379 с.; 4 3. Фавтье Р. Капетинги и Франция. - СПб.: Евразия,
2001. - 320 с. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/61054/: 44. Фавье Ж.
Столетняя война / Пер. с франц. М. Ю. Некрасова. - СПб.: Евразия, 2009. - 656 с.
- Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/484087/; 45. Фаулер К. Эпоха План-
тагенетов и Валуа. Борьба за власть (1328-1498). - СПб.: Евразия, 2002. - 352 с. -
Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/251673/: 46. Хачатурян Н. А. Француз­
ское крестьянство в системе сословной монархии // Классы и сословия средневе­
кового общества. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - С. 103-111.

У Д К 94 (3 6 9 .1)«04/05»
Я рослав Я Н О В С Ь К И Й
П О Ш И РЕН Н Я ГУНСЬКО Ї НОМ АДИ
Н А Т Е Р Е Н І Є В Р О П И У ІУ -У ст. (І)
У статті автор розглядає низку питань і проблем, пов’я заних з появою
та поширенням гунської номади на терені Європи в епоху Великого пересе­
лення народів. Дослідницьку увагу автор акцентує на локалізації ареалу
тимчасового розселення гунських племен у ЇУ -У ст., аналізуючи і характе­
ризуючи наукові погляди, думки, ідеї та концепції провідних фахівців з озна­
ченої теми, а також висвітлює роль гунської етноцивілізаційної складової
в європейському пізньоантичному соціумі.
27 2