Звязок сучасної психології з іншими науками

Різноманіття проблематики психології ускладнює точну характеристику її

місця серед них. Протягом тривалого часу йшли дискусії про те, чи є
психологія природною або гуманітарною наукою. Однозначної відповіді на це
питання бути не може, оскільки одні галузі психології більше пов'язані з
гуманітарними науками (наприклад, психологія особистості, соціальна
психологія), а інші - з природними (наприклад, нейропсихологія,
патопсихологія).

Однак таке лінійне поділ усіх наук на гуманітарні та природничі здається

зараз дещо застарілим. У розробленій Б.М. Кедровим нелінійної класифікації
наук психологія поміщена всередині трикутника, вершини якого - природні,
громадські та філософські науки. Решта науки знаходяться на стику цих
основних.

Сучасна психологія розвивається у взаємодії з іншими науками. У 1966 році

на Міжнародному психологічному конгресі в Москві видатний швейцарський
психолог Жан Піаже виступив з лекцією про місце психології в системі наук.
Його головна думка полягала в тому, що майбутнє психології залежить від її
зв'язків з математикою, фізикою, біологією, соціологією, лінгвістикою,
політичною економією, логікою - величезним сузір'ям наук, утворюючим світ
сучасного знання. Психологія, згідно Піаже, знаходиться в центрі цього
світу.

Психологія характеризується тісними зв'язками, насамперед, з іншими

науками про людину - філософією, соціологією, історією, фізіологією,
педагогікою.

Зв'язки психології з філософією традиційні, оскільки до XIX століття

наукові психологічні знання накопичувалися в рамках філософських наук,
психологія була частиною філософії.

У сучасній психології існує багато філософсько-психологи-чеських проблем:

предмета та методології психологічного дослідження, походження
людської свідомості, вивчення вищих форм мислення, місця і ролі людини в
соціальних відносинах, сенсу життя, совісті і відповідальності , духовності,
 самотності і щастя. Співпраця психологів і філософів у вивченні цих
проблем може бути плідним.

Зв'язки психології з біологічними науками обумовлені тим, що психіка людини

має природну основу. Тому багато психологічні проблеми повинні
вирішуватися при взаємодії психологів і біологів. Особливо плідно взаємодія з
фізіологією. На стику цих двох наук з'явилася психофізіології. Глибоке
фізіологічне розуміння роботи мозку допомагає у вирішенні багатьох
психологічних проблем.

Психологія взаємодіє з соціологією, оскільки психіка людини соціально

обумовлена. Об'єкти їх дослідження дуже тісно переплітаються. У поле
вивчення обох наук виявляються особистість, група, міжгрупові відносини,
відбувається взаємний обмін фактами, запозичення теоретичних концепцій
та ідей. Часом буває важко провести суворе розмежування соціально-
психологічних та соціологічних досліджень. Для успішного вивчення групових
і міжгрупових відносин, проблем національних відносин, політики та
економіки, конфліктів необхідна співпраця соціологів і психологів. На стику
цих двох наук з'явилася соціальна психологія.

Тісні зв'язки простежуються у психології з історією. Психіка людини

розвивалася в ході історичного процесу.Тому знання історичних коренів тих
чи інших психічних яищ абсолютно необхідно для правильного розуміння їх
психологічної природи і особливостей. Історичні традиції та культура
людей значною мірою формують психологію сучасної людини. На стику
психології та історії виникла культурно-історична психологія.

Давні зв'язки у психології з педагогікою. Багато видатні педагоги

наголошували на необхідності психологічних знань для педагогічної науки і
практики. З іншого боку, глибоке вивчення процесів психічного розвитку
дитини можливе лише на основі розуміння педагогічних закономірностей
навчання і виховання. У вирішенні будь-яких питань, що стосуються
дитини, необхідна взаємодія психологів і педагогів. На стику психології з
педагогікою з'явилася педагогічна психологія.
Перетин сфер інтересів і зв'язків у сучасній науці і практиці досить
очевидно. Тому в психології в даний час виникає багато міждисциплінарних
областей дослідження і практичної роботи. Прикладами такого роду
служать: менеджмент, конфліктологія, етнологія, сфера паблік рілейшнз.
Часом важко буває розмежувати сфери впливу різних наук у вивченні та
практичному вирішенні даних проблем. Тому стає актуальною інтеграція
наук і виявляється важливим вміння психологів працювати в тісному
контакті з фахівцями інших наук і сфер практичної діяльності.
 Завдання сучасної психології
Найбільш загальними завданнями психології у третьому тисячолітті є:

• вивчення впливу суспільної дійсності на психіку людини та психологію

різних людських спільнот. У цьому аспекті здійснюється психологічний
аналіз діяльності, поведінки і вчинків людини, визначаються вимоги
суспільної дійсності до її психіки тощо;

• розкриття психологічних закономірностей формування в людини

готовності до діяльності та розроблення психологічних шляхів підвищення
її ефективності;

• виявлення психологічних умов підвищення ефективності виховання

громадян, механізмів розвитку та вияву мотивів їхньої поведінки;

• здійснення психологічного аналізу системи "людина - техніка",

виявлення можливості людей щодо їхнього використання, проведення
психологічного аналізу аварій, катастроф тощо;

• забезпечення саморегулювання людиною психічних станів, які

виникають у небезпечних та інших (стресових) ситуаціях, а також
визначення умов і засобів боротьби зі страхом та панікою, запобігання
іншим психічним станам, які знижують ефективність діяльності, і їхнє
подолання;

• підвищення ефективності управління в різних сферах суспільства,

розкриття впливу особистості керівника та його стилю керівництва на
психологію колективу, на його суспільну й виховну функції тощо;

• оптимізація всіх аспектів праці та життя людини в різних умовах;

• виявлення умов і чинників ефективної професіоналізації кожної людини

з урахуванням реальних потреб і можливостей суспільства;

• психолого-педагогічне забезпечення розв'язання завдань освіти молодих;

• боротьба з тероризмом і злочинністю, бездуховністю, наркоманією,

алкоголізмом тощо;

• підвищення ролі психології в підтриманні правопорядку, організованості

й дисципліни, психічного здоров'я і добробуту громадян;

• дослідження психолого-педагогічних проблем сучасного стилю

практичної діяльності кадрів, вироблення і впровадження рекомендацій з
 оволодіння продуктивними технологіями ефективної праці та життя;

• створення необхідних передумов і комфортних соціально-психологічних

умов для продуктивної життєдіяльності, розкриття творчого потенціалу
суб'єктів праці та життя;

Важливими проблемами, які вимагають у цей час поглиблених

психологічних досліджень, також є:

• обгрунтування сучасної психолого-педагогічної концепції підготовки

професіоналів і реформування соціальної структури;

• розроблення методології психології;

• синтезування концепції вивчення, формування і розвитку соціальних

суб'єктів, конкретної людини, колективу;

• створення сучасних теорій психології професійної праці;

• теоретичне і практичне обґрунтування питань зміцнення правопорядку,

дисципліни;

• психологічний відбір, підготовка й адаптація до різних умов

життєдіяльності;

• питання впровадження прикладної психології та ефективного

акмеологічного супроводу праці, життя тощо;

Розв'язання всіх зазначених завдань є вагомою передумовою успішного

реформування суспільства і забезпечення його прогресивного розвитку.

Структура сучасної психології

Розвиток психології спричиняє появу нових проблем, що вимагають пошуку

нових підходів до їх вирішення, створення нового понятійного апарату і
розроблення нових методів дослідження. Нагромадження знань є підставою
для перетворення цих проблем на предмет аналізу окремих наукових
дисциплін — психологія диференціюється. Водночас спостерігається і
процес інтеграції наук, коли психологи починають вивчати проблеми, що
виникають на межі з іншими науками. При цьому також конституюються
нові наукові дисципліни, наприклад психолінгвістика, психофармакологія,
психогігієна та ін.
 Сучасна психологія є розгалуженою системою наукових дисциплін, які
перебувають на різних сходинках формування і пов'язані з різними галузями
практики. Деякі з них мають давні традиції, чітко сформульований предмет,
проблематику і методи дослідження. Інші тільки починають розвиватися. Є
дисципліни, які поки майже не розробляються, але найближчим часом
обов'язково стануть об'єктами досліджень.

За даними американської психологічної асоціації, нині налічується більше

сотні різних галузей психології. Єдиного підходу до їх класифікації не існує.
Не віддаючи переваги жодній із систем класифікації (кожна має певні
недоліки), можна, однак, виокремити найважливіші психологічні галузі.

Загальна психологія є базовою для всіх галузей психологічної науки. Вона

систематизує і узагальнює результати досліджень інших галузей, розробляє
фундаментальні теоретичні проблеми психології, розкриває загальні
закономірності, теоретичні принципи, формулює основні наукові поняття.

Психологія праці досліджує психологічні особливості трудової діяльності,

психологічні основи наукової організації праці, вивчає професійні
можливості людини, закономірності формування спільних для різних
професій навичок і вмінь, виявляє вплив виробничого середовища на
працездатність робітника тощо.

Інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора в

автоматизованих системах управління, розподілу та узгодження функцій між
людиною і машиною. Вона є важливою частиною ергономіки — науки, що
вирішує проблему створення оптимальних для підвищення продуктивності
праці умов виробництва.

Авіаційна психологія досліджує психологічні закономірності діяльності

людини в процесі льотного навчання і виконання польотів. Розкриває
психологічні вимоги до професійного відбору авіаційних кадрів.

Космічна психологія вивчає психологічні особливості діяльності людини в

умовах невагомості та просторової дезорієнтації під час перебування в
космосі. Її предметом є особливі стани, пов'язані з нервово-психічним
напруженням, спричиненим необхідністю приймати рішення в умовах
дефіциту часу тощо. Вона розробляє рекомендації для відбору кандидатів у
космонавти, щодо їх підготовки до польоту, формування екіпажів космічних
кораблів, а також форми їх психологічної підтримки на орбіті.

Військова психологія досліджує особливості поведінки людини в умовах

бойових дій, підготовки військових кадрів, розробляє методи психологічної
пропаганди і контрпропаганди тощо.
 Соціальна психологія вивчає психічні явища, що виникають у процесі
взаємодії людей у різних соціальних групах. Зокрема, вона досліджує вплив
засобів масової комунікації на свідомість людей, закономірності виникнення
і поширення масових соціально-психологічних явищ (моди, чуток, паніки
тощо).

Медична психологія вивчає психологічні аспекти взаємодії лікаря і хворого.

У свою чергу, ця галузь поділяється на нейропсихологію,
психофармакологію, психотерапію, психопрофілактику і психогігієну.

Юридична психологія розглядає психологічні аспекти, пов'язані з

реалізацією системи права. У ній виділяють судову, кримінальну і виправно-
трудову (пенітенціарну) психології.

Економічна психологія вивчає роль людського фактора у виконанні

економіко — господарських завдань на макро- та мікроекономічному рівнях.

Екологічна психологія досліджує психологічні аспекти взаємодії між

людиною і природою, а також подолання соціально-психологічних наслідків
природних та техногенних катастроф.

Етнічна психологія, вивчає психологічні особливості етнічних спільнот.

Психологія спорту аналізує психологічні особливості підготовки

спортсменів, їх поведінки на спортивних змаганнях та способи психологічної
реабілітації після участі в змаганнях.

Психологія торгівлі цікавиться психологічними особливостями спілкування

продавця з покупцями і ефективною організацією реклами та продажу
товару.

Вікова психологія досліджує виникнення і розвиток психічних якостей

особистості на різних вікових етапах.

Педагогічна психологія — наука про психологічні закономірності навчання і

виховання підростаючого покоління та особливості педагогічної діяльності
викладача і вчителя.

Практична психологія виникла і розвивається як система спеціальних

психологічних служб, спрямованих на організацію і надання безпосередньої
практичної допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем.

Цей перелік не вичерпує всієї різноманітності галузей сучасної психології.

До нього ще можна б додати експериментальну, генетичну, тендерну,
порівняльну, диференціальну, історичну, політичну психології,
психофізіологію, психолінгвістику, психологію творчості, парапсихологію та
 багато інших галузей. Подальший розвиток психології, безперечно,
спричинить появу її нових гілок і галузей.

Методи сучасної психології

Методи наукових досліджень. Психологія, як і будь-яка інша наука, має свої
методи. Науковий метод – це прийоми і засоби допомогою яких отримують
дані необхідні для надання практичних рекомендацій та побудови наукових
теорій. Психологічні методи – це способи організації психологом власної
діяльності за допомогою яких він досягає поставленої мети. Вони можуть
бути поділені на суб’єктивні та об’єктивні. Суб’єктивні методи основані на
самооцінках чи самозвітах досліджуваних, а також на думці дослідників про
те чи інше спостереження або отриману інформацію.

Б.Г. Ананьєв виділив 4 групи психологічних методів:

 організаційні;

 емпіричні;

 методи обробки даних;

 інтерпретаційні.

Організаційні методи визначають стратегію дослідника. Серед них

виділяють:

 порівняльний метод (співставлення різноманітних груп по віку,

діяльності тощо);

 лонгітюдний метод (багатократне дослідження одних й тих же

осіб протягом довго періоду часу);

 комплексний метод (у дослідженні беруть участь представники

різних наук, при цьому, як правило, один об’єкт вивчають
різними способами).

Емпіричні методи визначають тактику при проведенні дослідження:

основні (спостереження, експеримент):додаткові тести, бесіда,
інтерв’ю, анкетування, опитування, аналіз продуктів діяльності).

Методи обробки даних: кількісний (статистичний) аналіз; якісний

(диференціація матеріалу за групами) аналіз.

Інтерпретаційні методи: генетичний метод (аналіз матеріалу в

плані розвитку з виділенням окремих фаз, стадій, критичних
моментів); структурний метод (встановлює структурні зв’язки між
всіма характеристиками особистості).

Спостереження як основний метод.

Спостереження – це спосіб дослідження у психології, який

передбачає планомірне, цілеспрямоване, систематичне
констатування певних психічних явищ, яке проводиться в
буденному для досліджуваних середовищі без втручання
спостерігачів.

Види спостережень:

 об’єктивне і самоспостереження (інтроспекція);

 зовнішнє і включене;

 суспільне і вибіркове;

 пряме й інструментальне.

Найбільш широко застосовується метод включеного

спостереження. Цей метод використовується у дослідженнях, коли
психолог сам є безпосереднім учасником подій. Проте якщо під
впливом особистої участі дослідника його відчуття можуть
змінитися, то краще звертатися до стороннього спостерігача, що
дозволяє більш об’єктивно судити про події. Включене
спостереження є близьким за змістом до самоспостереження.
Самоспостереження, тобто спостереження за своїми
переживаннями, є одним із специфічних методів, які застосовуються
лише в психології. Цей метод має цілий ряд недоліків. По-перше,
спостерігати свої переживання занадто важко. Вони або змінюються
під впливом спостереження, або зовсім зникають. Подруге, при
самоспостереженні дуже важко уникнути суб’єктивізму, оскільки
наше сприймання подій має суб’єктивне забарвлення. По-третє, при
самоспостереженні важко вирізнити деякі відтінки ваших
переживань. Самоспостереження часто застосовується в умовах
експерименту. У даному випадку воно набуває найбільш точний
характер і його прийнято називати експериментальним
самоспостереженням.

Експеримент – це спеціально організована і контрольована ситуація

дослідження. Метод, який заснований на створенні штучної
ситуації, у якій властивість, яку вивчають виділяється, проявляється
та оцінюється краще всього. Головним достоїнством експерименту є
те, що від дозволяє надійніше інших психологічних методів робити
висновки стосовно причино – наслідкових зв’язках феномену, який
досліджується, з іншими феноменами.

Види експерименту:

1. лабораторний;

2. природний;

3. констатуючий;

4. формуючий.

Лабораторний експеримент пропонує створення штучної

ситуації, у якій властивість, яку вивчають може бути краще за все
оцінена. Природний експеримент зорганізується і проводиться у
звичайних життєвих умовах, де експериментатор не вмішується у
хід подій, а лише фіксує їх такими якими вони є. Першим метод
природнього експерименту почав використовувати О.Ф.
Лазурський. Дані, які отримують у природньому експерименті,
краще всього відповідають типовій життєвій поведінці людей.
Проте, слід мати на увазі, що результати природнього
експерименту не завжди точні через відсутність у
експериментатора можливості суворого контролю за впливом
різноманітних факторів на властивість. З цієї точки зори
лабораторний експеримент виграє у точності, але при цьому
уступає в ступені відповідності життєвої ситуації.

Додаткові методи.

До додаткових методів відносяться:

 тестування;

 опитування;

 моделювання.

Тестування – вимірювання має чітку процедуру отримування,

обробки та інтерпретації даних. Виділяють тести –
опитувальники, тести – завдання, проективні тести. Тести –
опитувальники засновані на аналізі відповідей досліджуваних
на питання, які дозволяють отримувати достовірну та надійну
інформацію про наявність чи вираженості певної
психологічної характеристики. Судження про розвиток даної
характеристики здійснюється на основі кількості відповідей,
які співпали за своїм змістом з уявленнями про неї. Тести –
завдання передбачають отримання інформації о
психологічних характеристиках людини на основі аналізу
успішності виконання завдання. У тестах цього типу
досліджуваним необхідно виконати певний перелік завдань.
Кількість виконаних завдань є основою для судження про
наявність або відсутність, а також ступінь розвитку в нього
певної психологічної якості. Проективні тести передбачають
вільну інтерпретацію дослідником виконаних завдань.
Наприклад, при найбільш переважному для досліджуваного
вибору кольорових карток психолог визначає його емоційний
стан.

Опитування являє собою метод, який заснований на отриманні

необхідної інформації від самих досліджуваних шляхом
питань і відповідей. Є декілька варіантів проведення
опитування. Кожний із них має свої достоїнства та недоліки.
Виділяють три типи опитування: усний, письмовий та вільний.
Усне опитування, як правило, застосовуються у тих випадках,
коли необхідно вести спостереження за реакціями та
поведінкою досліджуваного. Цей вид опитування дозволяє
глибше проникнути у психологію людини, оскільки питання,
які ставляться дослідником, можуть корегуватися у процесі
дослідження в залежності від особливостей поведінки та
реакцій досліджуваного. Проте, даний варіант опитування
потребує більше часу для проведення, а також наявності
спеціальної підготовки у дослідника, оскільки ступінь
об’єктивності відповідей часто залежить від поведінки та
особистісних особистостей дослідника. Письмове опитування
дозволяє охопити більшу кількість людей за порівняно
короткий проміжок часу. Найбільш розповсюдженою формою
даного опитування є анкета. Її недоліком є те, що неможливо
передбачити реакцію досліджуваних на її питання та змінити
у ході дослідження її змісту. Вільне опитування – різновид
письмового чи усного опитування, за яким перелік питань, які
задаються заздалегідь не визначаються. При опитування
даного типу можна достатньо гнучко змінювати тактику та
зміст дослідження, що дозволяє отримати різноманітну
інформацію про досліджуваного. Бесіда – ще один варіант
опитування. Від опитування метод бесіди відрізняється
більшою свободою проведення процедури.

Метод моделювання застосовується у ситуаціях, коли

використання інших методів ускладнено. Їх особливістю є те,
що з одного боку, вони опираються на певну інформацію про
те чи інше психічне явище, а з іншого боку, при їх
використані, як правило, не потребується участь
досліджуваних. Моделі можуть бути технічними, логічними,
математичними, кібернетичними. У математичному
моделюванні використовуються математичний вираз чи
формула, у якій відображений взаємозв’язок змінних і
відносини між ними. Технічне моделювання передбачає
створення прибору чи пристрою, яке за своєю дією нагадує
те, що потрібно дослідити. Кібернетичне моделювання
засновано на використанні для рішення психологічних задач
понять із галузі інформатики та кібернетики. Логічне
моделювання засновано на ідеях і символіці, яка
застосовується у математичній логіці.

Тест Маслоу

Ваши результаты:
Высокий уровень (24 из 30 баллов) потребности в
безопасности. Вас очень беспокоит вопрос безопасности, вы
стремитесь обеспечить себе беззаботную старость,
обезопасить себя социальным пакетом. Вам очень важно в
каких условиях вы работаете, кто ваш начальник. Знаете, что
нужно делать, если произойдет несчастный случай на работе.
Высокий уровень (21 из 30 баллов) потребности социальной.
Для вас очень важно быть принятым в коллектив, иметь
хорошие отношения с теми, кто вам симпатичен. Вы вместе с
коллегами обсуждаете новости, пьете чай, курите и
отлыниваете от работы. Очень любите работать в команде,
участвовать в рабочих конкурсах, ходить на корпоративы.
Высокий уровень (25 из 30 баллов) потребности в
самоутверждении. Вам очень хотите добиться уважения со
стороны коллег и начальства. Чтобы ваши заслуги были
признаны, вы хотите стать успешным специалистом. Поэтому
активно работаете над уровнем мастерства и своей
компетентностью.
Высокий уровень (23 из 30 баллов) потребности в
самоактуализации. Вы стремитесь усовершенствовать свои
знания, умения и навыки. Хотите стать
высококвалифицированным специалистом в своей области, не
боитесь сложностей и вас интересует все новое, неизведанное.