НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

"На правах рукопису" «До захисту допущено»

УДК__________ Завідувач кафедри
______________ І.С. Полюк
(підпис)

“___”______________ 20__ р.

Магістерська дисертація
зі спеціальності 035 “Філологія”

на тему: ЛЕКСИЧНІ
ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ
ВІДПОВІДНИКИ У ГАЛУЗІ МЕДИЦИНИ (НА
МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

Виконала: студентка ІІ курсу, групи ЛФ-71 МП

(шифр групи)
Петрова Олександра Борисівна ______________
(прізвище, ім’я, по-батькові) (підпис)

Науковий керівник: Завідувач кафедри І.С. Полюк _____________

(посада, наук. ступ., вч. зв., прізв. та ініціали) (підпис)
Консультант _____ розділу: _________________________ ____________
(посада, наук. ступ., вч. зв., прізв. та ініціали) (підпис)

Рецензент: ________________________________________ ____________

(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)

Засвідчую, що у цій магістерській дисертації

немає запозичень з праць інших авторів без
відповідних посилань.
Студент ___________
(підпис)
Київ – 2018 р.
 2

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

Факультет лінгвістики
Кафедра теорії, практики та перекладу французької мови
Освітньо-кваліфікаційний рівень “Магістр”
Напрям підготовки 020303 “Філологія”
Спеціальність 8.02030304 “Переклад”

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
_____________ І.С. Полюк
(підпис)

“___”___________ 20___ р.

З А В Д А Н Н Я
НА МАГІСТЕРСЬКУ ДИСЕРТАЦІЮ СТУДЕНТУ

________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема дисертації ________________________________________________

________________________________________________________________
________________________________________________________________
науковий керівник дисертації ______________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом по університету від “__”________ 20__ року № _____
2. Строк подання студентом дисертації ______________________________
3. Об’єкт дослідження ____________________________________________
________________________________________________________________
4. Предмет дослідження __________________________________________
________________________________________________________________
5. Перелік питань, які потрібно розробити____________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________
6. Орієнтовний перелік ілюстративного матеріалу ____________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
 3

7. Орієнтовний перелік публікацій __________________________________

________________________________________________________________
________________________________________________________________
8. Консультанти розділів дисертації
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
Консультанта
видав прийняв

9. Дата видачі завдання ___________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів виконання Строк виконання етапів

з/п магістерської дисертації дисертації Примітка

Студент _____________ ______________________

( підпис ) (ініціали, прізвище)

Науковий керівник дисертації _____________ ______________________

( підпис ) (ініціали, прізвище)
 4

РЕФЕРАТ

Загальний обсяг роботи – 133 сторінки (обсяг основного тексту – 108

сторінок). Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів,
загальних висновків, реферату українською та французькою мовами, списку
використаних джерел (61 найменування), список джерел ілюстративного
матеріалу (16 найменувань) та восьми додатків.
Актуальність теми дослідження обумовлена спрямованістю сучасних
лінгвістичних досліджень на вивченні особливостей лексичних, перекладацьких
відповідників та необхідністю виявлення їх специфіки при відтворенні
медичних термінів з французької мови на українську. Актуальність обраної
теми визначається, також, новим ракурсом аналізу проблеми медичного
перекладу, що відповідає сучасному стану розвитку лінгвістики та
перекладознавства.
Дисертація виконана в межах наукової теми, що розробляється
колективом кафедри теорії, практики та перекладу французької мови
«Функціонування мовних одиниць у дискурсах професійної спрямованості:
когнітивний, соціолінгвістичний і прагматичний аспекти перекладу».
Метою дослідження є розкриття особливостей лексичних,
перекладацьких відповідників на метеріалі французьких та українських
медичних термінів.
Для досягнення поставленої мети було виконано ряд завдань, а саме:
 обґрунтувати теоретичні засади дослідження лексичних, перекладацьких
відповідників;
 розкрити зміст поняття терміна; медичного терміна;
 визначити структурно-морфологічні характеристики французького
медичного терміна;
 встановити лексико-семантичні особливості французьких медичних
термінів;
 виокремити специфіку перекладацьких відповідників при відтворенні
французьких медичних термінів;
 5

 систематизувати типи лексичних відповідників при перекладі

французьких медичних термінів;
 виявити специфіку та засоби перекладу французьких медичних термінів;
Об'єктом дослідження були французькі та українські медичні терміни.
Предметом дослідження були лексико-семантичні та структурно-
морфологічні особливості французьких медичних термінів, засоби їх
відтворення українською мовою .
Вибір методів обумовлений своєрідністю поставлених завдань. З-поміж
загальнонаукових методів у роботі було використано описовий метод для
виявлення закономірностей лексичних, перекладацьких відповідників,
з’ясування основних ознак, лексико-семантичних особливостей медичного
терміна. Аналіз словникових дефініцій дозволив виявити мовні одиниці, які
вживаються в термінологічному значенні медичної галуззі. Метод
систематизації застосовувався для виокремлення типів лексичних,
перекладацьких відповідників. Етимологічний аналіз був використаний для
розкриття лексико-семантичного значення медичних термінів. Словотвірний та
компонентний аналіз сприяв розкриттю структурної будови медичних термінів.
Застосовано кількісний аналіз твірних основ французьких медичних термінів
для увиразнення процесу словотвору, трасформацій – для виявлення
закономірностей при перекладі термінів.
Наукова новизна полягає в тому, що на базі комплексного аналізу
описано основні типи лексичних, перекладацьких відповідників при
відтворенні французьких медичних термінів. У роботі встановлені структурні
характеристики медичних термінів, їх антонімічні, синонімічні відношення, а
також, засоби їх перекладу.
Практичне значення дослідження визначається його внеском у загальну
теорію перекладознавства, лексикології, теорію терміна і термінології. Його
результати доповнюють наукові знання про специфіку перекладу медичних
термінів, семантичні особливості медичної термінології, основні тенденції
термінотворення французької мови.
 6

Апробації роботи. Результати дослідження висвітлено у доповіді на ІV

Всеукраїнській студентській науково-практичної конференції «Студент як
суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності,
пріоритетні завдання».
Публікації. Результати дослідження висвітлено у статті фахового
видання наукового журналу «Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія «Філологія». У доповіді на ІІ Всеукраїнській студентській
науково-практичній конференції «Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети,
перспективи досліджень».
Ключові слова: лексичні відповідники, перекладацькі відповідники,
анатомічний терміни, медичний термін, епонім, акронім, трансформації,
переклад, еквівалент, аналоги, заміни.
 7

APÉRÇU

La quantité totale de travail est de 133 pages (le volume du texte principal est
de 108 pages). Le travail comprend une introduction, trois chapitres avec des
conclusions pertinentes, une conclusion générale, un résumé en ukrainien et en
français, une liste de références (61 références), une liste des sources du matériel
illustratif (16) et huit applications.
L’actualité du sujet tient à la focalisation de la recherche linguistique moderne
sur l'étude des particularités des correspondances lexicales lors de la traduiction
aussi bien que sur la nécessité d'identifier leurs spécificités au cours de la
transmission des termes médicaux du français en ukrainien.. En plus, l’actualité du
sujet est déterminée par la nouvelle perspective de l'analyse de la traduiction
médicale, conformément au niveau actuel du développement de la linguistique et de
la traductologie.
La thèse est rédigée dans le cadre du thème de recherche scientifique « Le
fonctionnement des unités linguistiques dans le discours à objectifs professionnels:
les aspects cognitif, sociolinguistique et pragmatique de la traduction» élaboré par le
Département de théorie, pratique et traduction du français de NTUU « KPI ».
L'objectif consiste à établir les particularités des correspondances lexicales sur
la base des termes médicaux français et ukrainiens.
Afin de parvenir à ce but on a accompli une série des devoirs:
 effectuer une revue critique des sources théoriques portant sur les
correspondances lexicales lors de la traduiction;
 définir la notion du terme; du terme medical;
 découvrir les caractéristiques structurelles, morphologiques des termes
médicaux français;
 déterminer les spécificités sémantiques des termes médicaux français;
 établir les particularités des correspondances au cours de la transmission des
termes médicaux du français en ukrainien;
 8

 systématiser les correspondances lexicales, leurs types lors de la traduction des

termes médicaux français;
 déterminer les particularités et les procédés de la transmission des termes
médicaux.
L'objet est représenté par les termes médicaux français et ukrainiens.
Le sujet de la recherche porte sur les caractéristiques lexico-sémantiques,
structurelles, morphologiques des termes médicaux français et sur les procédés de
leur traduction.
Le choix des méthodes et des procédés de la recherche est défini par les
objectifs du présent travail. Les principales méthodes d'analyse sont: la description
scientifique afin d’identifier des principales caractéristiques des correspondances
lexicales; l’analyse étymologique pour révéler des spécificités des correspondances
lexicales; l’analyse des composants afin de déterminer la structure de la création des
termes. La méthode de systématisation a été appliquée en vue de distinguer les types
des correspondances lexicales. L’analyse quantitative a été employée pour
déterminer le pourcentage: des composants des termes médicaux, des
correspondances lexicales, des procédés de la traduction avec le but d’identifier le
principe de la traduction des termes médicaux.
La nouveauté scientifique du présent travail réside dans le fait qu’on a
décrit, en s'appuyant sur la base de l’analyse complète, les principaux types des
correspondances lexicales des termes médicaux français au cours de la traduction.
L'étude a établi des procédés de la transmission des termes médicaux français, leurs
aspects structurels, ainsi que le caractère de leurs antonymes et synonymes.
La portée pratique de cette étude est déterminée par son apport à la théorie
générale de la traductologie, de la lexicologie et à la théorie du terme, de la
terminologie. Les résultats complètent les connaissances scientifiques sur les
spécificités de la traduction des termes médicaux, les caractéristiques sémantiques de
la terminologie médicale, les principales tendances de la formation des termes
français.
 9

L’approbation des résultats. Les résultats de l'étude sont exposés dans un

rapport de la IVe Conférence scientifique et pratique des étudiants ukrainiens
«L’étudiant en tant que sujet du processus de la modernisation de l’éducation du
XXIe siècle: visions, valeurs, priorités».
Publications. Les résultats de l'étude sont exposés dans un article de l'édition
professionnelle de la revue scientifique « Journal officiel de l'Université humanitaire
internationale. La série «Philologie» et aussi dans un rapport de la IIe Conférence
scientifique et pratique des étudiants ukrainiens «La science du XXIe siècle: défis,
priorités, perspectives des recherches».
Mots-clés: correspondances, correspondances lexicales, terme médical, terme
anatomique, éponyme, acronyme, transformation, traduction, équivalent, analogue,
remplacement.
 10

ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИЧНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ
МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО
АНАЛІЗУ 17
1.1. Поняття лексичних, перекладацьких відповідників у
лінгвістичному аспекті 17
1.2. Лексичні та термінологічні особливості спеціалізованого
перекладу у галузі медицини 21
1.2.1. Специфіка перекладу медичних термінологічних одиниць 21
1.2.2. Способи перекладу лексичних термінологічних одиниць 23
1.2.3. Перекладацькі лексичні трансформації 25
1.3. Mедична термінологія як об’єкт лінгвістичного дослідження 28
1.3.1. Поняття терміна у лінгвістичному аспекті 28
1.3.2. Медична термінологія та її особливості 30
1.3.2.1. Медичні епоніми та їх властивості 31
1.3.2.2. Особливості медичних скорочень 32
1.3.2.3.Специфіка анатомічної термінології 34
1.4. Структурні особливості французьких медичних термінів 37
1.5. Семантичні відношення між французькими медичними
термінами 39
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 43
РОЗДІЛ 2. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКИХ
МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ 46
2.1.  Морфологічні особливості французьких медичних термінів 46
2. 2. Семантичні особливості французьких медичних термінів 56
2.2.1. Особливості антонімії французьких медичних термінів 58
2.2.2. Специфіка синонімії французьких медичних термінів 61
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 66
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ, ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ
ВІДПОВІДНИКІВ ПРИ ВІДТВОРЕННІ ФРАНЦУЗЬКИХ
МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ 69
3.1. Специфіка перекладу французьких медичних епонімів 69
3.2. Специфіка перекладу французьких медичних акронімів 72
3.3. Специфіка спеціалізованого перекладу у галузі медицини 75
3.3. 1. Особливості перекладацьких відповідників медичних
анатомічних термінів 75
3.3.2. Особливості типів лексичних відповідників медичних
анатомічних термінів 80
 11

3.4. Перекладацькі трансформації при перекладі медичних термінів 92

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 100
ВИСНОВКИ 104
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 109
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 116
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО
МАТЕРІАЛУ 117
ДОДАТКИ 118
 12

ВСТУП

Переклад у галузі медицини займає визначну ланку в системі науково-

технічного перекладу, з огляду на розширення співробітництва лікарів України
та Франції. Зважаючи, що для перекладу термінів медичної тематики
перекладачеві необхідно володіти не тільки глибокими знаннями іноземної
мови, спеціалізованою термінологією, а й розумінням наукового матеріалу,
який він перекладає, основами теорії перекладознавства, дослідження
особливостей лексичних відповідників медичних термінів стає важливим та
необхідним.
Проблематика лексичних, перекладацьких відповідників була і
залишається у центрі уваги багатьох мовознавців (А.Д Швейцер, В. В.
Сдобников, О. І Чередниченко та ін.). Проте у науковій літературі немає
точного та остаточного визначення поняття лексичних відповідників,
враховуючи, що їх трактування залежить від того, що саме дослідник вважає
одиницею перекладу.
Зважаючи на попередні дослідження, лінгвісти розуміють під
перекладацькими відповідниками слова і словосполучення перекладу і
орігіналу, які передають рівний або відносно рівний обсяг інформації (В. В.
Виноградов, А.Д Швейцер, Я.І. Рецкер, Латишев та ін.).
Таким чином, на сьгодні з’ясовано ступінь лексико-семантичної
відповідності мовних одиниць, встановлено типи відповідників між лексичними
одиницями оригіналу і перекладу (Я. І. Рецкер).
Так, у новітніх мовознавчих студіях, об’єктом вивчення яких є
лексичний відповідник, лінгвісти звертаються у першу чергу до таких питань:
визначення перекладацьких відповідників (Т. Р. Левицька і А. М. Фітерман),
типи лексичних відповідників (І.Д.Чонгарова, В. В. Виноградов), проблеми
перекладу (І. С. Алексєєва, Н.В. Мечковская, Ж. Мунен, О. І Чередниченко,
П.Л. Шепелева), специфіка медичного перекладу (К. Рейс, Ж. Амаль, Н.В.
Мечковская, Д.В. Самойлов та ін.), типи трансформацій (Л.С. Бархударов,
 13

В.Н. Комісаров, Я.І. Рецкер та ін. ). Водночас, доробок цих праць, доповнений
результатами аналізу новітніх концепцій, потребує систематизації.
Крім того, дослідження відповідників у галузі медицини передбачає
вивчення терміносистем, а саме: формування теоретичних аспектів
термінології у мовознавстві (О.О. Реформатьский, В. Загоровска), проблеми
дефініції (В.М. Лейчук, О.В.Суперанська, В.А. Татаринов), принципи творення
терміна (Ю.А. Зацний, Д.С. Лотте та ін.), граматичні особливості (В. І Тихоша,
Б.Н. Головін), лексичні характеристики (Л.А Шимановска, В.Д. Табанакова)
тощо.
Аналіз наукових досліджень галузевих терміносистем підтверджує, що
проблеми перекладу медичного терміна залишаються одними з провідних у
лінгвістиці. Таким чином, на сьогодні досліджено семантичні відношення
медичних термінів (В. П. Даниленко ), метафоричні аспекти (В.Н. Прохорова),
структурні характеристики, аспекти перекладу медичної лексики (М.В.
Ефимова), антонімічні та синонімічні характеристики медичних термінів (А.В.
Раздуєв, Я. В. Разводовская, А. Круз ), особливості медичних епонімів ( Е. С.
Глазиріна) тощо.
Актуальність теми дослідження обумовлена спрямованістю сучасних
лінгвістичних досліджень на вивченні особливостей лексичних, перекладацьких
відповідників та необхідністю виявлення їх специфіки при відтворенні
медичних термінів з французької мови на українську. Актуальність обраної
теми визначається, також, новим ракурсом аналізу проблеми медичного
перекладу, що відповідає сучасному стану розвитку лінгвістики та
перекладознавства.
Дисертація виконана в межах наукової теми, що розробляється
колективом кафедри теорії, практи ки та перекладу французької мови
«Функціонування мовних одиниць у дискурсах професійної спрямованості:
когнітивний, соціолінгвістичний і прагматичний аспекти перекладу».
Метою дослідження є розкриття особливостей лексичних,
перекладацьких відповідників на метеріалі французьких та українських
медичних термінів.
 14

Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:

 обґрунтувати теоретичні засади дослідження лексичних, перекладацьких
відповідників;
 розкрити зміст поняття терміна; медичного терміна;
 визначити структурно-морфологічні характеристики французького
медичного терміна;
 встановити лексико-семантичні особливості французьких медичних
термінів;
 виокремити специфіку перекладацьких відповідників при відтворенні
французьких медичних термінів;
 систематизувати типи лексичних відповідників при перекладі
французьких медичних термінів;
 виявити специфіку та засоби перекладу французьких медичних термінів;
Об'єктом дослідження є французькі, українські медичні терміни.
Предмет дослідження становлять лексико-семантичні та структурно-
морфологічні особливості французьких медичних термінів, засоби їх
відтворення українською мовою .
Матеріалом дослідження є медичні терміни французької, української
мов, що були обрані з французьких, українських словників, журналів,
довідників медичного спрямування, а саме: з Медичної енциклопедії, журналу
«Світ медицини та біології», Larousse medical, Dictionnaire des éponymes,
Dictionnaire des abréviations et acronymes en médecine, Dictionnaire médicale,
Encyclopédie médicale, Revue médicale de liege, Top santé, Revue médicale
Suisse тощо.
Вивчення медичних термінів базується на загальнонаукових методах:
вибір методів обумовлений своєрідністю поставлених завдань. З-поміж
загальнонаукових методів у роботі було використано описовий метод для
виявлення закономірностей лексичних, перекладацьких відповідників,
з’ясування основних ознак, лексико-семантичних особливостей медичного
терміна. Аналіз словникових дефініцій дозволив виявити мовні одиниці, які
вживаються в термінологічному значенні медичної галуззі. Метод
 15

систематизації застосовувався для виокремлення типів лексичних,

перекладацьких відповідників. Етимологічний аналіз був використаний для
розкриття лексико-семантичного значення медичних термінів. Словотвірний та
компонентний аналіз сприяв розкриттю структурної будови медичних
термінів. Застосовано метод кількісної обробки даних твірних основ
французьких медичних термінів для увиразнення процесу словотвору;
трасформацій – для виявлення закономірностей при перекладі термінів.
Наукова новизна полягає в тому, що на базі комплексного аналізу
описано основні типи лексичних, перекладацьких відповідників при
відтворенні французьких медичних термінів. У роботі встановлені структурні
характеристики медичних термінів, їх антонімічні, синонімічні відношення, а
також, засоби їх перекладу.
Практичне значення дослідження визначається його внеском у загальну
теорію перекладознавства, теорію терміна і термінології, лексикології. Його
результати доповнюють наукові знання про специфіку науково-технічного
перекладу, відтворення медичних термінів, семантичні особливості медичної
термінології, основні тенденції термінотворення французької мови.
Апробації роботи. Результати дослідження висвітлено у доповіді на ІV
Всеукраїнській студентській науково-практичної конференції «Студент як
суб’єкт процесу модернізації вищої освіти XXI століття: візії, цінності,
пріоритетні завдання».
Публікації. Результати дослідження висвітлено у статті фахового
видання наукового журналу «Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія «Філологія». У доповіді на ІІ Всеукраїнській студентській
науково-практичній конференції «Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети,
перспективи досліджень» .
Структура роботи. Загальний обсяг роботи — 133 сторінки (обсяг
основного тексту — 108 сторінок ). Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, реферату українською та
французькою мовами, списку використаних джерел (61 найменування), список
джерел ілюстративного матеріалу (16 найменувань) та восьми додатків.
 16

У вступі розкриваються мета та завдання дослідження, визначаються його

об’єкт і предмет, а також обґрунтовується актуальність обраної теми
дослідження.
Перший розділ присвячений виявленню особливостей досліджень
лексичних, перекладацьких відповідників, терміна, специфіки медичних
термінів, а також проаналізовано засоби перекладу.
У другому розділі досліджується структурні та семантичні особливості
французьких медичних термінів, специфіка їх перекладу.
У третьому розділі визначається срецифіка лексичних, перекладацьких
відповідників, їх типів, особливості перекладу акронімів, епонімів.
У висновках підбиваються підсумки та результати проведеного
дослідження.
 17

РОЗДІЛ 1.
ЛЕКСИЧНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК
ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ

1.1. Поняття лексичних, перекладацьких відповідників у

лінгвістичному аспекті
На думку мовознавців поява поняття перекладацьких, зокрема лексичних
відповідників припадає на середину XX століття, чому значно посприяло
теоретичне осмислення науковця Я. І. Рецкера [32, с. 55]. Заслуга лінгвіста
полягала в тому, що він звернув увагу на закономірний характер лексичних
відповідників, вказав на важливість аналізу різних типів та видів відповідників.
Питання щодо перекладацьких та лексичних відповідників також розглядається
у наукових дослідженнях таких авторів як: А.Д Швейцер [43], В. В Сдобников
[34], Д. Селескович [59], О. І .Чередниченко [41] та ін.
Науковцем Я. І. Рецкером було визначено ступінь лексико-семантичної
відповідності мовних одиниць, встановлено типи можливих відповідників між
лексичними одиницями оригіналу і перекладу, тобто представлено основні
типи: еквіваленти, аналоги і адекватні заміни. Еквівалент, у свою чергу,
трактується як пряма підстановка, спираючись на взаємозанні системи двох
мов [32, с. 55]. Дослідник Л.К. Латишев додає, що при використанні
еквівалентів відбувається зміна звукових структур, при повному співпадінні
значень, тоді як усі інші випадки стосуються вже трансформацій [20, с. 32].
Паралельно з цим твердженням констатуються інші терміносистеми. Так,
дослідник А. Д. Швейцер наголошує, що відповідники поділяються на
еквіваленти, варіантні та контекстуальні відповідники [43, с. 54], тоді як В. Н.
Комісаров виявляє постійні, контекстуальні відповідники, зазначаючи, що у
випадку, коли деталізується характер адекватності перекладу варто вже
говорити про відповідники іншого рівня, коли вдаються до трансформацій [19,
с. 63].
 18

В теорії перекладу існує кілька визначень перекладацьких відповідників,

що не в останню чергу пов'язано зі статусом цього поняття щодо
перекладацької трансформації. Один з найбільш авторитетних теоретиків
перекладу В. Н. Комісаров стверджує, що це є одиниця мови, що, регулярно
використовується для перекладу [19, с. 63].
Крім того, науковці Т. Р. Левицька і А. М. Фітерман ділять всі
відповідники на еквіваленти та трансформації. Під еквівалентами лінгвісти
розуміють не тільки лексичні, а й граматичні відповідники. Трансформаціями
автори називають відповідники, що з'являються в перекладі в тих випадках,
коли еквівалент відсутній, розмежовучи при цьому граматичні, лексичні та
стилістичні трансформації. Вищезазначені вчені розглядають і сам переклад як
певну трансформацію, підкреслюючи тим самим, що термін «трансформація»
може позначати не тільки різновид відповідності, а й процес його отримання
[22, с. 55].
Між тим, В.Н. Комісаров не ототожнює трансформацій з перекладацьими
відповідниками, визначаючи їх як «одиниці мови перекладу», що постійно
використовуються для відтворення мовної одиниці, тобто заздалегідь відомі.
Однак тут же автор зазначає, що значна частина відповідників є
багатозначними і вибір належить робити знову-таки перекладачеві [19, с. 8]. З
чого випливає, що перекладач має застосовувати певні прийоми, оскільки
робить вибір.
Варто згадати ще науковця І. С. Алексєєву, яка класифікує відповідники
за кількома ознаками По-перше, виокремлюється мовні, пов'язані з
об'єктивними закономірностями мови як системи, і мовленєві, що є обумовлені
функціонуванням цієї системи в її конкретної реалізації - в мові. По-друге, сам
процес знаходження відповідників не може бути однаковим для різним мовних
одиниць, тому наголошується на трьох варіантах перекладацьких дій: 1.
Використання прямого відповідника, не роблячи вибір. 2. Робиться вибір з
кількох варіантів (варіантні відповідники). 3. Власне самостійні відповідники
в рамках закономірностей мови [1, с. 155].
 19

Тож, підсумовуємо, що трактування поняття перекладацького

відповідника залежить від того, що саме дослідник вважає одиницею
перекладу, що може бути як словом або словосполученням, так і синтагмою,
реченням або надфразовою єдністю. Крім того, лінгвіст О. Єрмолович
зауважує, що одиниця перекладу встановлюється для кожного конкретного
випадку і залежить від пари мов [13, с. 64].
На думку дослідників, слово не є постійною одиницею перекладу і
єдиним засобом вираження перекладацької відповідності. Однак саме слово
являє собою основну самостійну одиницю вираження сенсу в мові, тому
відповідники на рівні слів «об'єктивно» є зафіксовані словниками. Також слово
в процесі перекладу часто грає роль опорної точки, «вузла», на якому
фокусуються увага і зусилля перекладача. Тому багато досліджень в теорії
перекладу пов'язані з аналізом саме лексичних міжмовних відповідностей [55].
У теорії перекладу Я.І. Рецкером була розроблена теорія закономірних
відповідників, в якій поняття еквівалентності поширювалося тільки на
мікроодиниці. В рамках даної теорії була запропонована наступна класифікація
міжмовних відповідників: 1) еквіваленти, 2) варіантні та контекстуальні
відповідності, 3) різні види перекладацьких трансформацій, або адекватних
замін [33, с. 55].
Паралельно з цим, прийнято вважати, що лексичні відповідники можуть
поділятись як на одиничні так і на множинні. Так, у випадку з одиничними
відповідниками, в більшості випадків, одиниця перекладу відтворюється
однією і тією ж одиницею у мові перекладу. Такі відповідники
використовуються, головним чином, для термінів, власних імен та різних назв,
що є найбільш стійким спосібом перекладу одиниці. Наголошується, що по-
перше – це дає можливість не витрачати час на пошуки еквівалента, що
особливо важливо при усному перекладі; по-друге – заздалегідь відомий
переклад мовних одиниць дозволяє швидко визначити тематичну область
тексту, орієнтує думку перекладача в потрібному напрямку [25, с. 64].
 20

Таким чином, інший тип відповідників (множинних) використовується

для термінів, що можуть мати кілька одиниць у мові перекладу [26, с. 64].
B.C. Виноградов вважає, що трактування і класифікація перекладацьких
відповідників повинна враховувати ряд параметрів: обсяг переданої інформації,
форму вираження, характер функціонування в мові і спосіб (прийом)
співвіднесеності [6, с. 19].
Крім того, перекладацькі відповідники мають одиниці різних рівнів, тому
слід розрізняти однорівневі і міжрівневі. До однорівневих можна віднести
наступні види: на рівні фонем, на рівні морфем, на рівні слів, на рівні
словосполучень і на рівні речень [7, с. 13].
Як зауважується науковцями, основна специфіка інтерлінгвістичних
відповідників полягає в фактах (1) співтовариства людської цивілізації, (2)
єдності законів думки людей, а також (3) універсальності засобів спілкування.
Об'єктивний характер інтерлінгвістичних відповідників є також результатом
співвіснування оригінальних текстів та їх багаторазових перекладів [22, с. 13].
Варто зауважити, що класифікація міжмовних відповідників на лексико-
семантичному рівні була спершу запропонована В. В. Виноградовим. На його
думку, під перекладацькими відповідниками (еквівалентами) розуміються слова
і словосполучення перекладу і орігінала, які в одному зі своїх значень
передають рівний, або відносно рівний, обсяг інформації. В основу класифікації
лексичних відповідників можуть бути покладені різні їх властивості і якості.
Таким чином, згідно наукових робіт В. В. Виноградова лексичні відповідники
співвідносяться за наступними аспектами [6, с.41].
За формою, відповідники бувають еквівокабульні, коли слову оригіналу
відповідає слово в перекладі, а словосполучення – словосполученню, і
нееквівокабульні – вони з'являються, коли слову оригіналу відповідає
словосполучення в перекладі або навпаки [6, с.42].
За об'ємом, відповідники діляться на повні і неповні (часткові). У повних
еквівалентів обсяг переданої екстралінгвістичної інформаціі збігається. У
неповних еквівалентів, зазвичай, ні [6, с.43].
 21

За характером функціонування поділяються на два основні типи –

константні і оказіональні.
Відповідно, константні характеризуються своєю передбачуваністю,
обумовленою тим, що вони ґрунтуються на закріплених мовною традицією
лексичних значеннях слів загальнонародної мови.
У свою чергу, оказіональні (контекстуальні) виникають в процесі
перекладу і обумовлюються, насамперед, стилем, який перекладач прагне
передати, а також особливостями мови перекладу і творчою особистістю
перекладача. Вони є неоднорідними. Серед них можна виділити три основні
різновиди:
1 Власне-перекладацькі лексичні
2 Лексичні пари
3 Перекладацькі запозичення [6, с.48].
За способом перекладу лексичні відповідники діляться на прямі (були
закріплені в словнику еквівалентом з високим ступенем синонімічності),
відносні синоніми, гіпо- гіперонімічні (виражають видо-родові відносини),
дескриптивні, функціональні (співпадають по функції, наприклад експресивній,
але різняться за семантикою і її обсягом).

1.2. Лексичні та термінологічні особливості спеціалізованого

перекладу у галузі медицини

1.2.1. Специфіка перекладу медичних термінологічних одиниць.

Вчені вважають, що на сьогодні значно розширилося співробітництво лікарів
України та Франції . Для французьких, українських лікарів медичні терміни, в
більшості латинського походження, як правило, не викликають труднощів.
Однак завжди потрібно враховувати шлях освоєння запозиченої лексики в
будь-якій мові і семантику сучасних термінів, яка може варіюватися від
часткової до повної розбіжності значень [31, с 19].
 22

На думку французьких та англійських вчених, таких як Ж-К Жемара

[51, c. 11], М. Сільві [59], у роботі перекладача велику роль відіграє
правильність вибору адекватного значення. Неточність в перекладі може
піддати життя хворого небезпеці. Нагальним для успішної роботи лікарів є
професіоналізм перекладача не тільки у виборі лексичних, морфологічних і
синтаксичних засобів обох мов, але і володіння термінологією, урахування
стилістичних особливостей [51, с. 5].
З цією думкою погоджується П.Л. Шепелева, в дослідженнях якої
підкреслюється, що медичний переклад є самостійною ланкою в системі
науково-технічного перекладу. Як і будь-який інший спеціалізований переклад,
переклад медичного спрямування має ряд специфічних рис. Від перекладача
вимагається не тільки ідеальне володіння мовою оригіналу і мовою перекладу,
але і поглиблені знання у медичній термінології. Вважається, що в результаті
розвитку галузей тієї чи іншої науки кількість термінів щорічно збільшується,
тому для якісного перекладу необхідно бути фахівцем і стежити за новинками і
тенденціями [45, c.32].
Згідно проведених досліджень І.В. Семенчук стверджує, що процес
розшифрування і перекладу медичних скорочень і абревіатур може виявитися
досить трудомістким і вимагає опрацювання великої кількості джерел. При
перекладі таких термінів обов'язково потрібно враховувати сферу вживання
спеціальної лексики, інакше зростає ймовірність перекладацьких помилок, що
може привести до серйозних наслідків в лікарській практиці [36, c.32].
Так, крім безпосередньо перекладу термінів (в даному випадку медичних)
перекладачеві необхідно вибирати ті одиниці, які по довжині своєї вимови
співпадають зі звучанням оригіналу. Це особливо важливо при перекладі
абревіатур . З цього приводу Н.В. Мечковская пропонує такий алгоритм
перекладу медичних абревіатур: спочатку звернутись до спеціальних словників
скорочень , потім до французько-українських медичних словників. В кінці
таких словників є список скорочень. Іноді там вдається знайти потрібну
абревіатуру. У цьому випадку будуть доречні навіть on-line словники [26, c.12].
 23

Тому, робимо висновок, що переклад є складним багатовекторним типом

людської діяльності. Основні вимоги полягають у точності та повноті передачі
сенсу висловлювання, певних лексичних одиниць. Переклад наукової
літератури відрізняється своєю специфікою від інших типів перекладу. З цього
випливає, що перекладач наукової літератури має не тільки володіти мовою
оригіналу і мовою перекладу, але і володіти медичною термінологією, а також
теоретичними знаннями науки до якої належать терміни .

1.2.2. Способи перекладу лексичних термінологічних одиниць.

Медичний переклад має ряд лексичних, граматичних і синтаксичних
особливостей, які роблять його унікальним. Він вимагає від перекладача не
тільки високого рівня володіння мовою, а й хороших знань в області медицини.
Таким чином, перекладач повинен володіти широким спектром знань, умінь і
навичок, щоб зуміти відобразити всі специфічні риси медичного тексту при
виконанні перекладу.
Науковцями наголошується, що в медичному перекладі неприпустимим
є буквалізм, тобто не можна переводити все дослівно, відштовхуючись від
вихідної мови. Прагнення перевести все буквально нерідко призводить до
помилок:
Замінні / незамінні амінокислоти – Acides aminés
remplaçables/irremplaçables ( є неправильним ), Acides aminés essentiels/non-
essetiels ( є правильним ) (nm, pl) (ТS).
При перекладі таких лексем з однієї мови на іншу, як вважає Ж. Амаль,
необхідно враховувати той факт, що терміни в мові виникають в результаті
прагнення до максимально стислої і точної передачі інформації, тобто до такої
точності, яка могла б виключати можливість довільного і суб'єктивного її
тлумачення [46, с. 121]. У зв'язку з цим слід звертати пильну увагу на
семантичну структуру термінів для забезпечення еквівалентності.
 24

Згідно думки Ж. Амаль терміни можуть висловлювати поняття,

характерні тільки іншомовній дійсності, і тому не відповідати реаліям, у мові
перекладу. В даному випадку адекватність передачі такої одиниці, тобто
максимальна ідентичність всіх рівнів змісту, досягається, як правило,
перекладом її відповідним терміном іншої мови. При цьому, автор робить
акцент на тому, що такі прийоми, як аналоги, синонімічні заміни, описовий
переклад, використовуються тільки тоді, коли в мові немає відповідного
терміна для перекладу [46, с. 127].
Серед найбільш частотних способів перекладу термінологічних
новоутворень вирізняються наступні: калькування, транслітерація, заміна, а
також їх комбінації. Наприклад, термін stimulateur cardiaque (nm) (ТS) в
французькій медичній літературі використовується, як правило, для опису
роботи серця або щодо електрокардіостимулятора. Однак, виявляються
випадки його використання і по відношенню до інших органів або тканин [59,
с. 121].
Складність медичного перекладу полягає у величезному і стрімко
зростаючому словниковому складі медицини, значної кількості синонімів і
ідіоматичності професійної медичної мови [24, с. 64].
Якщо говорити про способи перекладу медичних термінів, то П. М
Шепелевою виділяється два основних способи перекладу термінів –
словниковий і описовий [44, с. 7].
Перший тип включає в себе перевірку по спеціалізованим словникам і
енциклопедіям. Надійним джерелом спеціальної лексики є енциклопедії,
особливо галузеві, де зібрана усталена і загальноприйнята спеціальна лексика.
Крім того, енциклопедії часто містять вкрай важливі дані про умови появи і
семантичне оточення термінів. Так, в даний час майже всі терміни мають
усталений варіант перекладу, зафіксований у словниках. Застосування
традиційних варіантів перекладу можна пояснити прагненням зробити термін
коротким і зрозумілим широкому колу фахівців. Однак відомо, що в словниках
 25

найчастіше надається і ряд його синонімів, що може ускладнювати процес

перекладу [44, с. 19].
Наприклад, необхідно перекласти словосполучення «корінний зуб». Різні
словники дають такі еквіваленти цього словосполучення: Dent de racine (nm),
dent molaire (nm), molaire (nm), dent de joue (nm) (ТS) . Найчастіше вибір
варіанту перекладу залежить від контексту.
До наступного способу перекладу медичних термінів можна віднести
описовий переклад. До нього слід вдаватися, якщо необхідно докладне
тлумачення терміна. Так, лікарі при спілкуванні зі своїми колегами вживають
наукові терміни, а при спілкуванні з пацієнтами, яким необхідно пояснити
деталі їх хвороби, вони вживають напівпрофесійну лексику [5, с. 4]:
Maladie de vache folle (nf) – коров'ячий сказ (DAA)
Ulcère de la stase veineuse (nm) – виразка венозного стазу (DAA).
Звичайно, існують чимало інших способів перекладу лексичних
термінологічних одиниць, наприклад Е. С. Глазиріна виділяє:
1) лексичні запозичення, коли переноситься форма слова разом з його
значенням,
2) семантичні запозичення, коли переноситься тільки значення слова або
тільки його словотвірний склад, в тому числі калькування,
3) одиниці-інновації, тобто найменування, створені засобами мови
перекладу по моделі вихідної мови
При цьому автор виокремлює запозичення лексичної форми слова, що
може відбуватися як при збереженні іноземних ознак, так і з адаптацією до
мови перекладу на різних лінгвістичних рівнях: фонемний, морфемном або
лексичному [7, с. 4].

1.2.3. Перекладацькі лексичні трансформації. Говорячи про

особливості перекладу медичних термінів варто згадати аспекти певних
перекладацьких трансформацій. Лінгвіст Л.С. Бархударов, який зробив значний
внесок у розвиток типології перекладацьких трансформацій, зауважує, що вони
 26

являють собою численні і якісно різні міжмовні перетворення, які необхідні для
досягнення перекладацької еквівалентності ( «Адекватності перекладу»),
незважаючи на несхожість в формальних і семантичних системах двох мов [4,
с. 46]. Термін «трансформація» має метафоричний сенс. В даному випадку
мається на увазі співвідношення між вихідними і кінцевими мовними виразами,
тобто використання під час перекладу взаємозамінних варіантів виразів, заміну,
образно звану перетворенням або трансформацією. Таким чином, існує
величезна кількість класифікацій перекладацьких трансформацій. Найвідоміші
були запропоновані такими лінгвістам, як Л.С. Бархударов [4], В.Н. Комісаров
[19] і Я.І. Рецкер [32].
Згідно з найбільш поширеною класифікацією запропонованої В.Н.
Комісаровим, розрізняють кілька типів перекладацьких трансформацій:
стилістичні, морфологічні, синтаксичні, семантичні, лексичні, граматичні
трансформації [19, с. 32].
В рамках типів перекладацьких трансформацій прийнято виділяти такі
перекладацькі прийоми:
- перекладацькі транскрибування і транслітерація;
- калькування та лексико-семантичні заміни (конкретизація,
генералізація, модуляція).
До складу граматичних трансформацій входять:
- синтаксичне уподібнення (дослівний переклад);
- об'єднання
- членування
- граматичні заміни (стосуються форми слова, частини мови або
члена речення).
Лексико-граматичні трансформації включають в себе:
- антонімічний переклад;
- компенсацію;
- експлікацію (описовий переклад) [18, с. 33].
 27

Згідно думки А. Т. Мурзатаевої лексичні трансформації застосовуються

при перекладі у тому випадку, коли в вихідному тексті зустрічається
нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, будь-яка власна назва,
поширена і зрозуміла у вихідній мовній культурі і відсутня в мові перекладу;
термін в тій або іншій професійній галузі, позначаючі предмети, явища та
поняття, характерні для вихідної культури або для традиційного іменування
елементів культури [24, с. 61].
До лексичних прийомів перекладу прийнято відносити наступні:
транскрипція та транслітерація, калькулювання, лексико-семантичні заміни,
конкретизація, генералізація, модуляція або смислове розгортання [29].
Як зауважує науковець Н Гарбовський, основну групу лексичних
трансформацій, що використовуються при перекладі медичних текстів,
становлять лексико-семантичні заміни, застосування яких пов'язане з
модифікацією значень лексичних одиниць. До головних прийомів цієї групи
відносяться конкретизація, генералізація і модуляція [7, с. 14].
При цьому лінгвісти наглошують, що прийом смислової конкретизації
полягає в тому, що перекладач вибирає для перекладу в оригіналі слово або
словосполучення з більш конкретним значенням в мові [19].
Варто виокремити лексико-семантичні заміни, що розуміються
дослідниками, наприклад В. В Алімов [2], В. В Сдобников [35], як спосіб
перекладу лексичних одиниць оригіналу шляхом використання в перекладі
одиниць мови перекладу, значення яких не збігається зі значеннями вихідних
одиниць, але може бути виведено з них за допомогою певного типу логічних
перетворень. Основними видами подібних замін є конкретизація, генералізація і
модуляція (смисловий розвиток) значення вихідної одиниці [35].
Наприклад:
Cardiopathie congénitale (nf) – Вроджені вади серця (EMV) (Модуляція)

Syndrome d'Adams-Stokes (nm) – Атріовентрикулярна блокада (EMV)

(Конкретизація )
 28

Cancer du foie(nm) – Гепатоцеллюлярна карцинома (EMV)

(Конкретизація)

Hypotension artérielle (nf) – Гіпотонічна хвороба (EMV) ( Генералізація )

Отже, переклад є складним багатовекторним типом людської діяльності.

Основні вимоги полягають у точності та повноті передачі сенсу
висловлювання, лексичних одиниць. З-поміж типів перекладацьких
трансформацій прийнято виділяти перекладацькі прийоми: транскрибування і
транслітерація; калькування та лексико-семантичні заміни (конкретизація,
генералізація).

1.3. Mедична термінологія як об’єкт лінгвістичного дослідження

1.3.1. Поняття терміна у лінгвістичному аспекті. Насамперед, варто
зазначити, що термінологія в умовах прискорення науково-технічного прогресу
набуває особливого значення, позаяк є джерелом отримання інформації,
інструментом освоєння спеціальності. Як стверджують вчені, такі як Д.С. Лотте
[24, с. 12], О.В. Суперанська [23, с 43], всі галузі науки і техніки знаходять своє
вираження в термінах.
На думку мовознавців поява термінознавства припадає на середину XX
століття, однак, не зважаючи на велику кількість наукових досліджень досі
залишається низка основних питань: щодо загальновизнаного визначення
поняття термін, щодо вимог, його граматичного вираження, а також його місця
у складі мови [12, с. 27; 23, с. 42].
Не зважаючи на значну кількість проведених наукових досліджень
( А.А. Реформатский [32], Д.С. Лотте [24], В.М. Лейчик [23], В. П. Даниленко
[12], однією з головних проблем осмислення і вивчення терміна як
лінгвістичної категорії в сучасній лінгвістиці залишається його визначення.
Згідно з думкою багатьох дослідників єдиного загальноприйнятого визначення
 29

терміна не існує, оскільки наявний лише перелік його характерних рис та

особливостей [12, с. 11; 13, с. 55]
Крім того, враховуючи специфічність терміна, лінгвісти (див., напр., А. В.
Суперанская [37, с. 1]) акцентують увагу на концепціях його дефініції, які
висувають три основних підходи, а саме: логіко-філософський, термінологічний,
мовознавчий, тобто термін розглядається як поняття, одиниця конкретної
професійної термінологічної системи та як одиниця мов. На думку А.В.
Суперанскої для терміна назване поняття одночасно і є названий об'єкт, тобто
домінує зв'язок «ім'я-поняття», за терміном завжди стоїть предмет думки, але
не думки взагалі, а такої, яка є обмежена певним полем. У лінгвістиці прийнято
виокремлювати два основні підходи до визначення статусу і специфіки терміна.
Таким чином, представники першого підходу до вивчення термінології
розглядають термін як особливе слово або словосполучення, протиставлювані
словам літературної мови. Представники другого підходу вважають, що термін
є особливою властивістю слова, яка утворюється або зникає у мові [8, с. 2].
Науковець О.С. Ахманова розглядає термін як особливу лексичну
одиницю, яка повинна неодмінно  відповідати певному поняттю [1, с. 3]; та
інші ( див. напр. В.П. Даниленко [12], В.М. Лейчук [13]) стверджують, що він
являє собою слово, що виконує особливу функцію, тому приділяють велику
увагу саме його функціональному значенню.
Спираючись на соціолінгвістичні дослідження Л.А. Капанадзе, можна
стверджувати, що в процесі становлення та розвитку термінології будь-якої
науки в зв'язку з виникненням відповідної галузі знання, структура терміна
залежить та тісно пов’язана з його змістом. Чим швидше розвивається наука і
технічний прогрес, тим складніше стають мовні засоби, що позначають нові
предмети, явища і поняття, тобто в основі цього процесу є екстралінгвістичний
фактор. Тож термін є невід'ємним елементом системи, що містить сукупність
елементів цілого, між якими існує обов'язковий зв'язок, що й зумовлює його
структуру[18, с. 21].
 30

Аналізуючи особливості терміна, В.Д. Табанакова [38, с. 6] акцентує

увагу на лексикографічних характеристиках, які базуються на тому, що термін,
як знак особливого типу, співвідносить свій звуковий та буквений склад з
особливим поняттям, тому визначення терміна в словнику є відображенням
певної частини термінологічної понятійної системи. Автор зазначає, що термін
несе певну лінгвістичну інформацію, яка має дев’ять видів . За Табанаковою
В.Д. ця інформація може містити етимологічні відомості, близькі за змістом
терміни, історію виникнення терміна, його застосування, іноземні еквіваленти
тощо. Таким чином, термін розуміється Табанаковою В.Д. як знак, що
використовується для назви спеціального поняття, і, у свою чергу, є об'єктом і
предметом дійсності [38, с. 35].
Науковець Д.С. Лотте висуває свої критерії особливостей термінів,
вказуючи на те, що однозначність не виникає в термінології сама по собі, а є
наслідком або повинна бути наслідком роботи над терміном тих, хто створює
цю термінологію. Мовознавець висунув і обґрунтував найважливіші критерії
розмежування терміна: 1) термін має відношення до певної термінологічної
системи; 2) має свою дефініцію (точне наукове визначення); 3) однозначний; 4)
позбавлений експресії; 5) не повинен мати синонімів; 6) повинен бути
семантично прозорий, бути коротким, зручним для запам'ятовування; 7)
повинен бути систематичним; 8) не залежити від контексту [24, с. 45].
Тож, підсумовуючи, зазначаємо, що, згідно думки багатьох дослідників,
єдиного загальноприйнятого визначення терміна не існує, відомий лише
перелік його особливостей та характеристик. Тому, підсумовуючи, варто
зауважити, що термін, як знак особливого типу, співвідносить свій звуковий та
буквений склад, тим паче, що за терміном завжди стоїть предмет думки. Він є
частиною певної системи, має дефініцію, містить етимологічні відомості,
еквіваленти, близькі за змістом терміни тощо .
 31

1.3.2. Медична термінологія та її особливості. Медична термінологія є

однією зі специфічних пластів лексики, яка, в силу характеристик структурно -
семантичного, словотвірного і стилістичного характеру, відрізняється від
загальновживаних слів і, тим самим, займає особливе місце в лексичній системі
мови. Французка медична термінологія, пов'язана з такими тенденціями, як
тяжіння до диференціації, а, також, до ускладнення і збагачення структури.
Тож, можна стверджувати, що вона є результатом багатовікового розвитку [26,
с.2].
Характерною особливістю медичної термінології є те, що вона базувалась
на використанні латинської та грецької мов. Враховуючи те, що лексичні,
граматичні одниці європейських мов можуть мати певні схожі риси, багато
медичних термінів стають міжнародними, зокрема такі слова як in vivo, in vitro,
per os, per rectum (CV), є зрозумілими для багатьох. Проте тенденція до
запозичення медичних термінів з різних мов, таких як арабська, італійська,
німецька, англійська є також дуже актуальною [17, с. 3].

1.3.2.1. Медичні епоніми та їх особливості. Тихоша В. І. виділяє

терміни, що можуть поділятись на тематичні групи: найменування анатомічних
елементів, зокрема частин тіла людини або органів: genou (nm) – коліно, cuisse
(nf) – стегно; – назви захворювань: asthma (nf) – астма; – назви симптомів:
vertige (nm) – запаморочення;– лікарські препарати: ARCALION (nm) –
ЕНЕРІОН; – назви методів і засобів лікування: radiographie (nf) – рентген (Rv).
У сучасній медичній термінології надзвичайно широкого поширення
набули терміни, до складу яких входять імена власні. Структурно епоніми
найчастіше представляють собою двокомпонентні термінологічні сполучення, в
які, поряд з ім'ям власним, входить тематичне і структурне ядро з
узагальнюючим значенням: клінічна термінологія [33, с. 43]:
Maladie(nf), symptôme (nm), syndrome (nm), fracture(nf), dislocation(nf),
opération de réaction (nf), méthode(nf), moyen (nm), endroit (nm), réflexe (nm) (ТS)
фармацевтична: pommade (nf), gouttes (nf, pl), solution (nf), liquide (nf) (Lr).
 32

Епонімічні терміни можуть включати в свій склад власні імена. одне:

maladie d'Adie (nf), maladie d'Alexander(nf), maladie de Economo (nf) два: maladie
de Baehr-Schiffrin (nf), maladie de Beck-lbrahim(nf) три: maladie de Besnier-
Boeck-Schaumann (nf) і навіть чотири: maladie de Besnier-Kaposi-Libman-Sacks
(nf) (DE).
У епонімічних назвах вживаються імена хворих:
HeLa (nf) – іммортальная культура пухлинних клітин – Helena Lane
(пацієнт) (Lr).
У фармацевтичній термінології прикладом можуть слугувати назви
рослин, що зберегли латинську форму: Gentiana lutea (nm) – тирлич жовтий
(Lr) – від імені іллірійського царя Гентіуса ( вперше застосував корінь цієї
рослини під час чуми в 167 році до н.е) (Lr).
Cinchona succirubra (nm) – хінне дерево (Lr) – від імені графині Чінчон,
яка була вилікувана від малярії за допомогою кори цього дерева.
Деякі хвороби в різних країнах мають свої епоніми. Наприклад,
гігантоклітинний (темпоральній) артеріїт (Lr) у Німеччині відомий як Morbus
Horton (хвороба Хортона), у Франції – maladie de Horton (nf) (хвороба
Хортона), проте в США під цією назвою захворювання практично невідомо.
Крім того, одним епонімом можуть бути названі два абсолютно різних
захворювання: maladie de Quervain (nf) – тендовагініт (Lr), розглядається як
розлад функції щитовидної залози. Епоніми цієї групи у фармацевтичній
термінології представлені назвами лікарських препаратів рослин, наприклад,
Scopolia (nf) – від імені італійського лікаря і натураліста Скополія (Lr).
Епонімічні терміни пов'язані з культурно-історичними конотаціями. В
певній мірі епоніми виконують меморіальну функцію, тобто, нагадують про
внесок конкретних вчених в розвиток медичної науки і практики [7, с. 41]. Так,
наприклад, вклад німецького мікробіолога Р. Коха в розвиток бактеріології і
епідеміології: bacille tuberculeux(nm), tuberculinique Koch (nm), triangle de
Koch(nm) (DE).
 33

Отже, медичні епоніми можуть поділятись на тематичні групи –

найменування: анатомічних елементів; частин тіла людини; органів.
Найчастіше представлені двокомпонентні термінологічні сполучення. Власне
ім'я додається до тематичного і структурного ядра з узагальнюючим значенням.

1.3.2.2 Особливості медичних скорочень. Одним із найпоширеніших

різновидів термінології медичних текстів є абревіатури. У науковій праці Л. Ю.
Зубови зазначається, що абревіація медичних термінів є продуктивним
способом термінотворення. На думку вченого, найбільш поширені медичні
абревіатури в англійській мові, в той час як у французькій і особливо, в
українській мовах медична абревіація менш репрезентативна, хоча її роль
постійно зростає. Автор ділить абревіатури на два великі класи (графічні та
лексичні), а кожен клас поділяє на види [17, с. 12].
Говорячи про дефініцію, вчені дотримуються думки, що під абревіатурою
варто розуміти будь-який скорочений варіант написання та вимови слова
(терміна) чи словосполучення: вона може складатися із початкових літер,
окремих складів у різних комбінаціях, повного першого слова та скороченого
другого, тобто незалежно від структури і характеру отриманої одиниці.
Наприклад, абревіатури на позначення величин і одиниць виміру [35, с.
12]:
mg – milligramme (nm) g – gramme (nm) kg – kilogramme (nm) min –
minute (nf) (DAA)
Крім того, система абревійцій є невід'ємною частиною загальної лексико-
семантичної системи французької мови. У зв'язку зі схильністю сучасної
французької мови до компресії, економії мовних засобів, спрощення
граматичних конструкцій, існує широко розвинена система абревіації, що
функціонує у наукових текстах, зокрема у галузі медицини [35, с. 11]:
PSL – produit sanguin labile (nm)
CN – colique néphrétique (nf) (DAA).
 34

Науковці, такі як І.В. Семенчук та Н.В. Мечковская [35] ділять

абревіатури на ініціальні абревіатури і акроніми. Ініціальними абревіатурами є
скорочення слова або фрази, послідовність початкових букв, кожна з яких
проголошується окремо, наприклад: AC: anticorps ou anticoagulé (nm), AINS:
anti-inflammatoire non-stéroïdien (nm), AS: aide-soignant (nm). Акроніми
розглядаються як абревіатурні скорочення, які мають свою власну вимову,
наприклад: SIDA (nm) (syndrome d'immunodéficience acquise) – СНІД. Часто
акроніми читаются як звичайні слова, наприклад: IME – Institut médico-éducatif
(nm), TED – Troubles envahissants du développement (nm) (DAA).
Робимо висновок, що під абревіатурою варто розуміти будь-який
скорочений варіант написання та вимови слова (терміна) чи словосполучення.
Абревіатура складається із початкових літер, окремих складів у різних
комбінаціях, повного першого слова та скороченого другого.

1.3.2.3. Специфіка анатомічної термінології. Термінологія в анатомії

має провідне значення для правильного тлумачення будови будь-якого
медичного явища чи певного органу при його описі і вивченні. Сучасна єдина
анатомічна термінологія переважно утворена з латинських і грецьких слів, що
обумовлює взаєморозуміння між фахівцями даної галузі медицини. Уже в
античному світі були списки анатомічних назв, що періодично доповнювалися
вченими і змінювалися відповідно до теми, фактів. Проте не дивлячись на
вагому роль запровадження єдиної анатомічної номенклатури, протягом
багатьох століть не було єдиної класифікації анатомічних термінів, що пояснює
виникнення двозначності чи синонімії тих чи інших анатомічних одиниць [24,
c. 51].
Значна частина термінів в анатомії похидить з латинської, давньогрецької
і арабської мов. Існують терміни, що були запозичені з древніх сказань і
міфології і вони настільки адаптувались, що набули спеціалізованого значення
у медицині, наприклад [33, c. 4]:
 35

Tête de méduse (nm) ̶ голова медузи, підшкірні вени живота в області

пупка
Tendon d'Achille (nm) – ахіллове, або пяточне сухожилля (EMV).
Частина анатомічних назв виникла на основі подібності з різними
предметами, наприклад:
Acétabulum (nm) – уксусніцамі, вертлужна впадина
Cochlée (nf) – равлик, орган слуху (EMV).
Деякі назви, особливо в м'язовій і нервовій системах, виражають
особливості функцій певних органів чи систем організму, наприклад
Acusticus (nm) – слуховий нерв
Opticus (nm) – зоровий нерв (EMV).
Інші терміни відображають фізіологічні характеристики анатомічних
структур в тілі, наприклад:
Intermedius (adj), intermédiaire (adj) – проміжний
Central (adj) – центральний
Unterosseous (adj) – міжкістковий
Internе (adj) – внутрішній,
Externе (adj) ̶ зовнішній (EMV).
Певна частина анатомічних термінів отримала назву від ім'я вченого,
що відкрив відповідні медичні факти, явища, наприклад:
Fallope utérine rugueuse (nf) – груба маткова Фаллопія
Tube audible Evstah (nf) – слухова труба Євстахія (EMV).
Проте, згідно з нормами Паризькою анатомічною номенклатурою, імена
авторів в анатомічній термінології мають опускатись, замінюватись, тому
більшість анатомічних назв залишились латинською або грецькою мовами [33,
c. 9]. Хоча в клінічній літературі власні назви анатомічних утворень ще
фігурують, наприклад:
Foramen de Botallo (nm) – боталлов проток
Bulle de Graafov (nf)– бульбашка Граафа
Trompe de Fallope (nm) – фаллопієв тромб,
 36

Antre d'Highmore (nm) – гайморова пазуха (DE).

У складі анатомічної термінології виділяють:
а) терміни, виражені іменниками; наприклад:
Veine (nf) – вена
Poumon (nm) – легеня
Épaule (nf) – плече
Tête (nf) – голова
Cavité (nf) – порожнина
Appendice (nm) – відросток (DE).
б) терміни, виражені прикметниками, що вказують на розташування, а
також напрямок частин тіла [33, c. 9] ; наприклад:
Postérieur(adj) – задній
Antérieur (adj) – передній
Inférieur (adj) – нижній
Lateral (adj) – бічний
Vertical (adj) – вертикальний
Horizontal(adj) – оризонтальний (EMV).
в) терміни, виражені різними частинами мови (прикметниками,
числівниками) і вказують на ставлення до органу або області людського тіла,
розміри і порядок розташування[33, c. 9]; наприклад:
Cervical(adj) – шийний
Frontal (adj) – лобовий
Pelvien (adj) – тазовий
Nasal (adj) – носовий
Thoracique (adj) – грудний
Caudal(adj) – хвостовий (EMV).
За своєю структурою анатомічні терміни можуть бути:
1) однослівними, тобто складатися з одного іменника в формі однини чи
множини; наприклад:
Vertèbres (nm) – хребець
 37

Colonne (nf) – стовп

Thorax (nm) – грудна клітки
Arce (nm) – дуга
Muscule (nm) – м’язи
Genou (nm) – коліно (DE).
2) двослівними, тобто складатися з одного іменника і прикметника
(узгодженого або неузгодженого); наприклад:
Processus épineux (nm) – остистий відросток
Angle du sternum (nm) – кут грудини
Vertèbre thoracique (nm) – грудний хребець
Scapula du corps(nm) – тіло лопатки
Bord latéral (nm) – бічний край (DE).
3) багатослівними, тобто включати іменник і кілька визначень до нього;
наприклад:
Orifice auditif interne (nm) – внутрішній слуховий отвір;
Canal auditif externe cartilagineux (nm) – хрящовий зовнішній слуховий
прохід (DE).
Отже, анатомічна термінологія, переважно, утворена з латинських і
грецьких слів; виникла на основі подібності з різними предметами, від ім'я
вченого, що відкрив відповідні медичні факти; виражає функціональні
особливості певних органів чи систем організму, фізіологічні характеристики
анатомічних структур в тілі.
Запозичені анатомічні терміни з міфології набули спеціалізованого
значення у медицині в результаті адаптування. До складу анатомічної
термінології входять: а) іменники, б) прикметники. За своєю структурою
анатомічні терміни є: 1) однослівними, 2) двослівними, складаються з одного
іменника і прикметника (узгодженого або неузгодженого), 3) багатослівними.

1.4. Структурні особливості французьких медичних термінів

 38

Вважається, що більшість термінів, які з'являються в словниковому складі

мови, утворюються на базі вже наявних в ньому слів [39, с. 57].
Говорячи про структурні аспекти, терміни поділяються на терміни-слова
(однослівні терміни) і терміни-словосполучення (термінологічні сполучення).
З-поміж однослівних медичних термінів, як і серед загальновживаної лексики,
можна виділити три групи лексичних одиниць: прості (непохідні, кореневі),
похідні і складні. Прості (непохідні) слова не розклаються на більш дрібні
одиниці (морфеми) [8, с. 57; 13, с. 32].
Аналізуючи структурні особливості медичних термінів слід враховувати
те, що фонд термінотворення в значній мірі збігається з фондом словотворчих
засобів загальновживаної лексики. Так, В. П. Даниленко зазначає, що в
термінології активними і продуктивними є ті ж способи, що і в загальній
лексиці: семантичний, синтаксичний, морфологічний. Структурні типи слів
диференціюються залежно від кількості і характеру кореневих морфем, а також
залежно від наявності словотворчих афіксів [18, с. 89 - 90].
Виявлено, що в лексиці вищезазначеного типу спостерігається висока
активність до морфологічного способу утворення термінів, сформованих за
допомогою греко-латинських елементів: -rans- (translocalisation (nf),
transmission (nf)), -pré- (précurseur (nm), préclinique (adj) ), -super-
(superparamagnétique (adj)), -supra- (supramoléculaire (adj)), -sub- (subcellulaire
(adj)), -dys- (dysfonctionnel (adj)), -mini- (miniaturisation (nf)), -di- (diffraction (nf),
diélectrique (adj)), -co- (coagulation (nf), copolymère (nm)) (DM).
Підсумовуйчи зазначаєм, що характерною особливістю медичної
термінології є те, що вона базується на використанні латинської та грецької
мов. Терміни поділяються на терміни-слова (однослівні терміни) і терміни-
словосполучення (термінологічні сполучення).
Варто згадати синтетичні та аналітичні засоби термінотворення в галузі
медицини. Синтетичний спосіб утворення термінів, більш відомий під назвою
«афіксація», є найбільш поширеним і найбільш вивченим. Він полягає в
приєднанні до основи слова, представленого найчастіше кореневою
 39

морфемою, суфіксів або префіксів. Як наслідок, вирізняють суфіксацію і

префіксацію [8, с. 17].
На думку Б. Катріни, у сучасній мові суфіксація дуже поширена в
науковій, публіцистичній, а також, науково-популярній мовах, де вона
виступає як найважливіший засіб утворення неологізмів. Особливо поширені
моделі з суфіксами -isme, -iste, -ique, -ation. У просторіччі за допомогою
суфіксів -ard, різновидів суфікса -ailler, -asser, -oter і ін., утворюються
дієслова розмовно-повсякденної, просторічної мов. Префіксація є різновидом
синтетичного (афіксального) словотворення. Префікси, на відміну від
суфіксів, не змінюють частини мови (lire – relire (v), mobile (adj) – immobile),
вони, також, менш спеціалізовані ніж суфікси, оскільки одні й ті ж префікси
можуть приєднуватися до основ різних частин мови, наприклад, префікс pre-
приєднується до іменникової (prehistoire (nf)), прикметникової (preromantique
(adj)) і дієслівної (prevoir(v)) основ. Значна частина префіксів є і словами, і
словотворчими елементами (aero-, auto-, neo-, contre-, bi-), що представляють
собою щось середнє між префіксом і першим компонентом складних слів [47,
с. 10].
Asocial (adj); antistress, apres-lotion (nf), archi-difficile (adj), décomplexer
(v), superautomatique (adj), superrapide (adj) (Rv).
Інша група термінотворення представлена аналітичними словами, що
розглядаються як складні лексеми, які виникли в результаті синтагматичного
словотворення [47, с. 9].
За аналітичними моделями створюються неологізми, які є пошириними
у науково-популярних текстах: faire medecin (v) (вчитися з метою отримання
даної спеціальності), faire populaire (v) – se donner des airs affables pour gagner
le people, (v) faire boomerang (v)– se retourner contre son auteur, faire pale figure
– faire peu d’ impression , прикметник – de papa в значенні démodé(adj), perimé
(adj), dépassé (adj) (Rv).
Отже, синтетичний спосіб творення термінів полягає в приєднанні до
основи слова, представленого найчастіше кореневою морфемою, суфіксів або
префіксів. Аналітичні терміни розглядаються як складні лексеми, що виникли
 40

в результаті синтагматичного словотворення. За аналітичними моделями

створюються неологізми.

1.5. Семантичні відношення між французькими медичними

термінами
Розглядаючи зміст термінологічної одиниці, її семантичні
характеристики, В.М. Лейчик підкреслює, що логічно уявити семантичну
структуру терміна за допомогою трикутника Фреге. Відповідно до цієї
концепції, в трикутнику терміна (як лексичної одиниці) протиставляється
предмет імені (денотат) і поняття про предмет (сенс імені, концепт денотата)
[24, с. 17].
Одним з поширених явищ в семантичній структурі терміна є синонімія
значень. На думку А.А. Реформатського, під синонімами слід розуміти слова,
що називають один і той же предмет, але співвідносять його з різними
поняттями, тим самим розкриваючи різні властивості даного предмета, його
багатогранну і суперечливу природу [32, с. 17].
Проблема синонімії існує як у спеціальній, так і в загальновживаній
лексиці. У лінгвістичній літературі немає єдиного розуміння синонімії. Деякі
вчені дотримуються думки, що синонімія в рамках термінології неприпустима.
Наприклад, Є.Н. Толикіна вважає, що синоніми з'явилися на ранніх етапах
формування терміносистем як результат словникової надмірності [40, с. 2].
Крім того, як стверджує С.В. Гринев-Гриневич, синонімія, по суті, являє собою
невідповідність між термінами, так як синоніми є надлишковим вираженням
поняття [2]. Джерелами семантичної еквівалентності в термінології, на думку
багатьох дослідників, можуть бути:
- метадіалекти різних наукових шкіл і діалекту окремих дослідників;
- варіювання форми терміна;
- використання в номінації різних аспектів одного об'єкта;
- одночасне запозичення двох рівнозначних термінів;
 41

- існування офіційного і розмовного термінів;

- існування сучасного і застарілого термінів;
- існування повного і короткого варіантів [24, с. 17].
Прийнято вважати, що синонімічні відношення в медичній термінології,
на відміну від інших терміносистем, відрізняються специфікою, пов'язаною з
тим, що об'єкт медицини (жива матерія) лише частково піддається типології та
уніфікації [29, с. 7]. Беручи до уваги величезну кількість синонімічних
термінів, ступінь синонімії можк бути різною. Вона обумовлена
диференційною функцією синонімії. При визначенні синонімії термінів
необхідно враховувати і кількість синонімічних значень. В той же час багатьма
вченими наголошується, що джерелами синонімії в термінології медицини є:
наявність термінів-евфемізмів, професіоналізмів, застарілих слів, епонімів і
запозичених термінів [30, с. 3; 16, с. 5].
Вчений С.В. Гринев-Гриневич наголошує на тому, що терміни, які
позначають одне і те ж поняття, як правило, є абсолютно еквівалентними за
значенням. Автор використовує наступні терміни: синонімія, дублетність,
еквівалентність, варіативність [10, c. 103].
Говорячи про семантичні відношення, необхідно згадати антонімічні
особливості. Згідно наукових досліджень, антонімія в медичній термінології
представлена значно ширше, ніж в загальнолітературній мові. Такий стан
пояснюється тим, що протилежні поняття реально існують у науці, а
протиставлення понять є елементом наукового розуміння об'єктів,
організуючим початком [50, с. 6].
Мовознавець В.М. Лейчик вбачає характерність антонімії у тих областях
знання або діяльності, де категорія протилежності є релевантною [23, с. 35],
тоді як А. Круз підкреслює, що антонімія властива термінологічній лексиці
навіть більшою мірою, ніж загальнолітературній [39, с. 3], в силу логічній
організованості термінології.
Зважаючи на вищезазначене, наукоцві ввжають, що антонімічні і
синонімічні відношення можуть виявлятися як у однозначних, так і у
 42

багатозначних термінів, а терміни-антоніми можуть протиставлятися як за

семантичною ознакою загального значення терміна (fertilité infertilité, natalité –
mortalité (nf)) (EMV), так і по одному з семантичних компонентів терміна [29, с.
4] (avortement (nт) complet - avortement (nт) incomplet) (EMV).
Разом із тим, А.В. Раздуєв до семантичних відношень зараховує
метафоричні аспекти. Терміни з метафоричним перенесенням з'являються в
результаті різних асоціацій, що базуються на зовнішній схожості предметів,
процесів, явищ або на схожості функцій. Значну частину термінів-метафор в
франкомовній термінології сфери новітньої медицини складають ті, які
створені на основі аналогії за зовнішньою подібністю [30, с. 2]: capuchon (nт)
de nanotubes (шапка нанотрубки), nanotechnologie (nf) sèche («суха»
нанотехнологія), nanotechnologie (nf) humide («мокра» нанотехнологія), nano-
pilier (nт) (наностолб) (EMV).
Тож, робимо висновок, що синонімічні відношення в медичній
термінології відрізняються специфікою об'єкта медицини, тому частково
піддається типології та уніфікації.
 43

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Трактування поняття перекладацького відповідника залежить від того, що

саме вважати за одиницю перекладу, що може бути як словом або
словосполученням, так і синтагмою, реченням або надфразовою єдністю.
Перекладацькі відповідники класифікуються на: 1) еквіваленти, 2)
варіантні та контекстуальні відповідники, 3) різні види перекладацьких
трансформацій або адекватних замін.
Лексичні відповідники співвідносяться: 1) за формою – еквівокабульні,
нееквівокабульні, 2) за об'ємом – повні і неповні (часткові), 3) за характером
функціонування – константні і оказіональні, 4) за способом перекладу – прямі
та відносні, гіпо- гіперонімічні синоніми.
Медичний переклад є складним багатовекторним типом людської
діяльності. Основні вимоги полягають у точності та повноті відторення змісту
висловлювання, лексичних одиниць.
Загальнопоширені способи перекладу лексичних термінологічних
одиниць: 1) лексичні запозичення, 2) семантичні запозичення, 3) одиниці-
інновації.
З-поміж перекладацьких трансформацій виділяють перекладацькі
прийоми: транскрибування і транслітерація; калькування та лексико-семантичні
заміни (конкретизація, генералізація), модуляції.
До складу граматичних трансформацій входять: синтаксичне
уподібнення; об'єднання; членування; граматичні заміни. Лексико-граматичні
трансформації включають в себе: антонімічний переклад; компенсацію;
експлікацію (описовий переклад).
Концепція дефініції терміна включає в себе мовознавчий,
термінологічний, логіко-функціональний підходи.
Термін являє собою слова або словосполучення, які називають спеціальні
поняття певної спеціальної області науки, техніки, мистецтва. Термін має
 44

визначення, що позначає реалії, надає стислу характеристику предмета чи

явища.
Медичний термін характеризується наявністю дефініції, максимальною
абстрактністю, відсутністю експресії, емоційного забарвлення, відповідністю з
спеціальним поняттям, логічною точністю.
Медична термінологія є сукупністю слів і словосполучень, які
використовуються фахівцями для позначення наукових понять в галузі
медицини і охорони здоров'я.
Епоніми являють собою терміни, утворені від власних назв. Медичні
терміни-епоніми є відображенням еволюції медичного пізнання і складають
значну частину медичної термінології.
За структурою епоніми найчастіше представляють собою двокомпонентні
термінологічні сполучення, що мають, поряд з власним ім'ям, тематичне і
структурне ядро з узагальнюючим значенням.
Під абревіатурою розуміють будь-який скорочений варіант написання та
вимови слова чи словосполучення. Абревіатура складається із початкових
літер, окремих складів у різних комбінаціях, повного першого слова та
скороченого другого.
Анатомічна термінологія, переважно, утворена з латинських і грецьких
слів; виникла на основі подібності з різними предметами, від ім'я вченого, що
відкрив відповідні медичні факти; виражає функціональні особливості певних
органів чи систем організму, фізіологічні характеристики анатомічних
структур в тілі.
Запозичені анатомічні терміни з міфології набули спеціалізованого
значення у медицині в результаті адаптування. До складу анатомічної
термінології входять: а) іменники, б) прикметники. За своєю структурою
анатомічні терміни є: 1) однослівними, 2) двослівними, складаються з одного
іменника і прикметника (узгодженого або неузгодженого), 3) багатослівними.
За структурою медичні терміни поділяються на прості, складні та
складені. Синтетичний спосіб творення термінів полягає в приєднанні до
 45

основи слова, представленого найчастіше кореневою морфемою, суфіксів або

префіксів. Аналітичні терміни розглядаються як складні лексеми, що виникли в
результаті синтагматичного словотворення. За аналітичними моделями
створюються неологізми.
Антонімічні і синонімічні відношення виявляються як у однозначних, так
і у багатозначних термінів. Джерелами синонімії в медичній термінології є:
функціонування діалектних, словотворчих синонімів, наявність
професіоналізмів, застарілих слів, епонімів і запозичених термінів, варіювання
форми терміна.
 46

РОЗДІЛ 2.
МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКИХ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

2.1. Структурно-морфологічні особливості французьких медичних термінів

Сучасна медична термінологія є результатом багатовікового розвитку

системи лікування і медичної науки. Незалежно від того, якою національною
мовою представлена медична термінологія, вона включає в себе значну частку
термінів загального походження, лексичних і словотворчих одиниць, а також
загальних структурних моделей [13, c. 54].
Медичні терміни утворюються на базі вже існуючих слів і коренів
загальнолітературної та спеціальної лексики. З-поміж термінів зустрічаються
структурні типи слів, що характерні для національної мови (прості слова,
похідні, складні слова).
Говорячи про стуктурні особливості, ми виділяємо дві основні групи
термінів:
- 1. слова (однокомпонентні, монолексемні терміни), що можуть бути:
- простими
- похідними
- складними
- 2. словосполучення (багатокомпонентні, полілексемні терміни). За
своєю структурою можуть бути:
- термінами-абревіатурами
- термінами-гібридами, що складаються з терміноелементів двох мов [6,
с. 32], наприклад: scanographie (scano – англійського походження та
graphie – грецького походження) (ФРМ).
Наявні, також, терміни-гібриди, утворені на основі епонімів:
curiethérapie, утворений від імені науковця Marie Curie та грецького терміна
thérapie (ФРМ).
 47

Проаналізуймо детальніше структурні особливості медичних французьких

термінів:
Прості (непохідні) слова, що являють єдине ціле, оскільки не розкладаються
на окремі морфеми (значущі частини).
Прикладами таких термінів медичної лексики в французькій мові можуть
слугувати терміни-іменники, що позначають загальні назви захворювань,
фізичні пошкодження, патологічні процеси, генетичні паталогії, симптоми,
тощо.
Було виявлено, що прості медичні терміни є переважно латинського
походження. Їм характерна синонімія (терміни нейтрального значення чи
спеціалізовані з більш точною конкретизацією) та міждисциплінарність. При
заміні морфологічних показників додаються конотації та абстрактне значення.
При перекладі використовуються, також, прямі відповідники. Наведемо
декілька прикладів:
Carie (nf) – карієс (ФРМ), латинського походження Caries dentium (ФРМ),
означає патологічний процес, що починається після прорізування зубів, що
супроводжується демінералізацією. Простий термін, латинського походження,
позначає загальну назву поширених захворювань, перекладається прямим
медичним еквівалентом.
Vision (nf) – зір (АК). Це відчуття (сенсорне відчуття), що дозволяє
сприймати світло.
Простий термін латинського походження Visio позначає фізіологічну
дію органу зору, перекладається прямим медичним еквівалентом. Було
виявлено, до того ж, детермінологізацію та міждисциплінарність цього терміна,
окільки може вживатись у різних сферах, контекстах. Наведемо декілька
прикладів:
La vision de l’homme politique (прогнозування в майбутньому, уява
подальшого).
Une pure vision. C’est un homme à visions (екстравагантна ідея, у
фігуральному значенні).
 48

Avoir des visions (cприйняття в свідомості, химера, марне зображення)

(АК). При зміні морфологічних елементів, а саме числа, значення набуває
абстрактності.
Іншими прикладами прямого відповідника можуть слугувати наступні
терміни:
Vitamine (nf) – вітамін (АК), – це речовина, що містить у своєму складі
аміногрупу (-NH2)), низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної
природи.
Загальновживаний термін латинського походження vitae позначає
хімічний елемент, що є необхідним для життєдіяльності. Перекладається
прямим медичним еквівалентом.
Carence (nm) – дефіцит (EMV) , нестачa в організмі мікроелемента.
Простий термін, латинського походження, carentia, перекладається
прямим медичним еквівалентом, йому характерна наявність синонімічного ряду
у французькій мові: défaut (nm), déficience (nf), hypovitaminose (nf), avitaminose
(nf), manque (nm), pénurie (nf) (EMV), проте в українській мові фіксуються
лише декілька загальновживаних лекскико-семантичних варіантів: мала
кількість, нестача, відсутність (ФРМ ).
Тож робимо висновок, що непохідні слова являють єдине ціле, оскільки не
розкладаються на окремі морфеми, є переважно латинського походження.
Медичним непохідними термінам характена синонімія, міждисциплінарність.
При заміні морфологічних показників додаються конотації та абстрактне
значення. При перекладі використовуються паралелльно прямі відповідники.
Похідні терміни утворюються за допомогою аффіксації (словотворчих
афіксів, легко відокремлюваних від кореня, що зазвичай повторюються в
різних словах), а також за допомогою словоскладання [39, с. 23].
До афіксальних термінів відносяться ті, що утворюються через префіксацію,
суфіксацію або парасинтезу, тобто префіксально-суфіксальним способом
одночасно.
 49

Встановлено, що в медичній термінології французької мови

використовується суфікси греко-латинського походження. Значна частина
термінологічних одиниць утворена саме за допомогою суфіксів: - iste, -isme,
-tien, -iste, -ure тощо. Так, наприклад, суфікс ité зазвичай приєднується до основ
прикметників, позначаючих якість, засіб:
Cavité (nf ) – порожнина, від прикметника cavе (EMV)
Суфікси -isme, -iste стосуються паралельних парних утворень: назв хвороб і
людини, що має цей недуг:
Autism (nm) – аутизм (EMV)
Autiste (nm) – аутист, тобто людина хвора на аутизм (EMV)
Поширеними, також, є суфікси -ation, -tion, що слугують для позначення
дії. Наприклад: vaccination (nf ) – вакцинація (EMV)
Розглянемо детальніше префікальний та суфіксальний способи творення
французьких медих термінів та аспектів їх перекладу.
Префіксальний спосіб
Для префіксального словотвору характерним є творення похідних основ для
позначення загальних медичних понять чи інтернаціональних лексичних
одиниць. Проведене нами дослідження матеріалів показало, що при утворенні
термінів використовуються такі префікси:
-inter: interstitial (adj) – інтерстиціальний
-in: intestine (nm) – кишка
-hyper: hyperactivité – гіперактивність
-pro: protamine (nf) – протамін
- anti: antintiparkinsonien (nm) –засоби проти хвороби Паркінсон
-poly: polynévrite (nf)– поліневрит (Lr) .
Було встановлено, що поряд з термінотворенням цього типу медичної
лексики часто використовуються інтернаціональні префікси, такі як: -infra,
-phyto, -anti. Наприклад:
Antibiotique (nf) – антибіотик (Lr) – це препарат, що призначений для
боротьби з інфекціями. Перекладається через прямий медичний, синтетично
 50

утворений термін, що попередньо був переданий через транскрипцію

морфологічних компонентів: - Anti – анти, -bio – біо, -tique – тик.
Anticancéreux (nm) – протираковий препарат (Lr) – це медичний засіб, що
використовується при хіміотерапевтичному лікуванні деяких видів раку.
Зафіксована наявність синонімів, також, синтетично утворених:
Antimitotique (nf) – антимітотичні
Antinéoplasique (nf) – протиракові (Lr).
Як бачимо з цих прикладів префікс може перекладатись транслітерацією
анти, чи морфологічною одиницею українського походження проти.
Anticholinergique (nf) – антихолінергічний засіб (Lr) – це речовина, яка
пригнічує дію ацетилхоліну (нейротрансмітер парасимпатичної системи) у
вегетативній нервовій системі.
Anticoagulant (nm) – антикоагулянти (ФРМ) – це медикаменти, що
пригнічують згортання крові. Відбувається граматична заміна на рівні
словоформи: однина передається множиною.
Antivitamine – провітаміни (ФРМ) – це похідні антикоагулянтів, що
пригнічують синтез певних коагуляційних факторів. При перекладі префікс
передається українським префіксом про, що є скороченням від префіксу проти,
який позначає певну протидію
Anti-Xa – прямі інгібітори фактора Xa (ФРМ).
При перекладі вузького медичного терміна, використовують пояснення
та пряме запозичення терміна Xa, що детермінає дію антикоагулянтів.
Antithrombine – антитромбін (ФРМ). Термін позначає молекули, що
запобігають утворенню згустків, інгібуючи фактори згортання, що виходять за
рамки нормальної коагуляції.
Семантичний зміст вищенаведеного префіксу, anti, виражає
протиставлення, а саме, конкретизує медичні дії хімічних субстанцій, що
направлені на лікування або нейтралізацію.
Тож, підсумовуємо, що кореневі основи слів cancer, néoplasiе, coagulant,
загального значення, до яким додається префікс anti, утворюють лексичні
 51

одиниці, які позначають препарати (використовується при хіміотерапевтичному

лікуванні деяких видів раку) чи фізіологічні речовини, молекули (пригнічують
негативні елементи крові) тощо.
Підсумовуємо, що похідні терміни, утворені через префікс -anti в назвах
фармацевтичних засобів перекладається через прямий медичний, синтетично
утворений термін, що попередньо був переданий через транскрипцію
морфологічних компонентів.
При перекладі відбувається граматична заміна на рівні словоформи:
однина передається множиною в назвах медикаментів біологічної дії. Префікс
може перекладатись транслітерацією -анті, чи морфологічною одиницею
українського походження -проти, що зазнає скорочення. Використовують
пояснення, пряме запозичення твірної частини терміна .
З-поміж медичних термінів виявлено поширений префікс грецького
походження -аuto, що детермінає поняття, виражаючи безпосередньо процеси,
етапи лікування, що направлені на самого пацієнта (дія виконується ним
самим). Наприклад:
Autodialyse (nf) – Аутогемодіаліз (ФРМ), очищення крові пацієнта з
хронічною нирковою недостатністю самим організмом .
При перекладі термін конкретизується додаванням гемо, що є
абревіатурним скороченням – синкопою від терміна гемоглобін. Варто додати,
що термін відтворюється медичними еквівалентами, які попередньо були
передані через транслітерацію аuto – ауто, транскрипцію dialyse – діаліз.
Аutogreffe (nf) – аутологічна трансплантація (ФРМ) – це трансплантація,
в якій трансплантат взят з самого суб'єкта.
При перекладі використовують транспозицію – префікс передається
прикметником аутологічний, термін стає складеним з відносного прикметника
та іменника. Термін greffe передається інтернаціоналізмом трансплантація,
тобто, відбувається лексико-семантична заміна.
Аutomutilation (nf) – аутоагресія, селфхарм, self-harm (AR) – це
поведінка, при якій суб'єкт наносить травму сам собі.
 52

Наявні декілька варіантів перекладу. В першому українському прикладі,

аутоагресія, використовується калькування, а саме: перший компонент аuto
передається транслітерацією -ауто, другий mutilation – передається
генералізацією агресія. Другий відповідникє адаптованим англіцизмом
селфхарм. Третій варіант перекладу, self-harm, є прямим запозиченням з
англійської мови.
Отже, терміни до складу яких входить префікс грецького походження
auto, детермінає поняття виражаючи безпосередньо процеси, етапи лікування
судин, органів, що направлені безпосередньо на самого пацієнта (дія може
виконується ним самим). При перекладі термін може відтворюватись
медичними еквівалентами; які попередньо були передані через транслітерацію,
транскрипцію; конкретизуватись через додавання абревіатурного скорочення
до твірної основи, через транспозицію (префікс – прикметник), також, через
інтернаціоналізм, тобто лексико-семантичну заміну.
Крім того, виявлено ряд термінів утворених за допомогою префіксів -co /
col / -com. Наприклад:
Congenital (adj) – вроджений,
Consanguin (adj) – єдинокровний (AR)
Ці префікси вказують на факт присутності відхилень від народження, але
не завжди спадкових. При перекладі морфологічні елементи опускаються,
замінюються, оскільки використовуються термінологічні одиниці в яких
афіксація є українського походження.
Наведемо інші приклади префіксів: -en / -endo:
Endocrine (adj) (glande) (nf) – ендокринна (залоза)
Endogène (adj) – ендогенний (AR).
З прикладів робимо висновок, що у семантичному плані в термінах
наявна конотація на те, що процес відбувається всередині, в певній клітині,
органі.
Виявлено, також, ряд термінів, утворених через префікси -hypo, що
позначають певне порушення, розлад, зниження. Наприклад:
 53

Hypotension (nf) – гіпотонія

Hypoglycémie (nf) – гіпоглікемія
Hypocalcémi (nf) – гіпокальцемія (AR).
Терміни позначають певне зниження, недостатність.
Тож, робимо висновок, що кореневі основи термінів загального значення,
разом з префіксами позначають фармацевтичні засоби лікування, фізіологічні
речовини, молекули, що пригнічують негативні елементи крові, тощо.
Похідні терміни в назвах фармацевтичних засобів перекладаються через
прямий медичний, синтетично утворений термін, що попередньо був переданий
через транскрипцію морфологічних компонентів.
При перекладі відбувається граматична заміна на рівні словоформи
(однина передається множиною в назвах медикаментів біологічної дії).
Суфіксальний спосіб
Іншим продуктивним способом творення похідних слів є суфіксація.
Суфікс «не тільки створює нове слово, але і оформлює існуючі частини мови, та
точно визначає при цьому характер граматичних змін» [13, с. 74]. До
словотворчих особливостей термінів відносяться: «відсутність в побудові
терміна оціночних суфіксів і звуження значень деяких суфіксів» [13, с. 193].
У словотворенні термінів-прикметників в французькій мові беруть участь
такі суфікси:
-algie: otalgie (nf) – отальгія
-ase: transaminase (nm) –трансаміназа
-aste: fibroblaste (nm) – фібробласт
-morphe: dysmorphie (nf) – дисморфія (AR).
Проаналізуймо приклади викорисання суфіксу -able:
Syndrome du côlon irritable (nт) – синдром подразненого кишечника (ТS)
– це функціональний розлад кишечника, що характеризується болем в животі
через функціональні зміни нервових сплетень кишечника.
Варто зазначити, що термін irritable може вживатись з загальновживаною
стилістично нейтральною лексикою, наприклад: personne irritable (ТS), під
 54

яким розуміються емоційні, психологічні нюанси – роздратований ,

збуджений, дратівливий (AR).
Іншим прикладом викорисання суфіксу -able може слугувати термін
Tumeur palpable (nf) – пальпаторна пухлина (ТS). Фіксується вживавання
медичного прикметника з лексикою не галузевої спеціалізації, наприклад:
résultats (nm, pl) palpables – видимі результати (ТS).
Тож, прикметники утворені за допомогою суфіксу -аble виявляються
багатофункціональними, міждисциплінарними. Їм характерна
детермінологізація. Суфікс -аble додається до основи слова, формуючи
прикметник, що вказує на можливість, явні характеристики хвороби і утворює
термін, що вживається з загальновживаною стилістично нейтральною
лексикою, не галузевої спеціалізації. У медичній терміносистемі суфіксально
утворений термін отримує вузькоспеціалізовану конотацію, і стає частиною
складеного багатокомпонентного терміна.
До продуктивних способів термінологічної номінації відноситься
творення і використання в різних терміносистемах складних слів. Науковець
А.В Раздуєв зазначає, що з всіх іменників 75% є складними словами [31, с. 3]. З-
поміж складних слів було виявлено багатокомпонентні терміни, до складу яких
входять дві, три і більше кореневих морфем:
Électrorétinographie (nf) – Електроретінографія, électrothérapie (nf) –
Електроретінографія, excitoneuromoteurs (nm, pl) – екзітонеуромотори (ТS).
Проаналізуймо приклади:
Électronystagmographie (nf) – електроністагмографія (ТS), метод
дослідження ністагму, заснований на графічній реєстрації змін біопотенціалів
очного яблука. Проаналізуймо його структуру: électro – электро ( походить від
«електрика») + nystagmos – сон + grapho – писати, зображувати (ТS).
Infarctus du myocarde (nm) – інфаркт серця (ТS). Термін позначає
крайній ступінь ішемічної хвороби серця, складається з наступних елементів: in
- farctus du myo – carde – ін-фаркт серця. При перекладі префікс латинського
походження in зберігається. Другий компонент терміна, myocarde ( утворений
 55

через musculaire – myo та cœur – carde ) передається через генералізацію –

серце.
Проаналізуємо типові приклади:
Otorhinolaryngologie (nf) – оториноларингологія (ТS). Спеціальність
медицини, яка спеціалізується на хворобах вух, носа та горла.
Oto-rhino-laryn-gologiе – ото-рино-ларинго-логія. Грецький префікс -oto,
що означає вухо, додається до грецького префіксу rhino, тобто ніс. Ці
морфологічні одиниці сполучаються зі складною твірною основою laryngologi.
Термін laryngologi є складним, оскільки вміщує іменник грецького походження
laryn, що належить до анатомічної групи, означаючи верхню частину трахеї-
артерії (є однією з органів дихання і головним інструментом голосу) та суфікс
–logiе (форма найменування науки, наукового вивчення предмета). Наукове
поняття в українській мові утворюється, також, через афікси грецького та
латинського походження – ото-рино-ларинго-логія.
Наведемо інші приклади:
Gastro-intestinal (adj) (gastr-o-intestine-al) – шлунково-кишковий чи
гастроінтестинальний
Insulinothérapie (nf) (insulin o-thérapie) – інсулінотерапія
Lymphopénie (nf) (lymph-o-pénie) – лимфопенія
Ostéomalacie (nf) (ostéo-malacie) – остеомаляція (DM).
Крім того, в результаті дослідження були виокремлені складені медичні
терміни, які можна поділити на три групи.
Першу групу становлять складені медичні терміни, компонентами яких є
самостійні слова, що можуть вживатись окремо і які зберігають своє значення, а
у поєдднанні з іншими мовними одиницями мають змістовну самостійність.
Наприклад:
Abcès amibien (nm) – амебний абсцесс
Insuffisance aortique (nf) – Аортальна недостатність
Embolie pulmonaire (nf) – Тромбоемболія легеневої артерії (DM)
 56

Другу групу складених термінів становлять терміни-словосполучення, в

яких один з компонентів належить до медичної лексики, а інший – до
загальновжаваної .
Наприклад:
Ataxie (nf) centrale – центральна атаксія
Tente (nf) du cervelet – серп великого мозку (DM)
Третю групу становлять терміни, елементи яких можуть належати до
загальновживаної лексики:
Souffle (nm) continu – шум під час всього серцевого циклу
Terreur (nf) nocturne – розлад сну (DM)
Отже, складні, складені терміни зумовлені здатністю однієї лексичної
одиниці виражати складні поняття, що надають спеціалізацію науковій
лексичній одиниці. При перекладі наукове поняття в українській мові
утворюється через афікси грецького та латинського походження. При перекладі
складених термінів, що позначають паталогії органу, префікс латинського
походження може зберігатися, а другий компонент терміна передаватись через
генералізацію. Робимо висновок, що багатокомпонентний термін має якість
підвищеної інформативності, яке набувається за рахунок різних морфологічних
компонентів.
Комнонентами термінів-словосполучень виступають самостійні слова
(зберігають своє значення вживаючись окремо). Складені терміни належать
частково чи повністю до лексики загального вживання.

2. 2. Семантичні особливості медичних термінів

Вважається, що фрацузькі медичні терміни, як і загальновживані слова, є
системними мовними одиницями, їх системний статус визначається наявністю
лексичного значення в обох мовних одиницях. Таким чином, медичний термін
співвідноситься з поняттям і уявленням, формами логічного і образного
 57

мислення [16, c 32]. Враховуючи вищезазачену інформацію, семантика терміна

є комплексом взаємодіючих між собою лексичних значеннь.
Варто, також, зауважити, що французьким медичним термінам властива
багатозначність, або полісемія, тобто наявність у лексичній одиниці більше
одного значення за умови семантичного зв'язку між одиницями або
перенесення загальних, суміжних ознак. Виявлено, що полісемія може
відбуватись в результаті зміни семантичних меж слова шляхом розширення або
звуження його основного значення. Так, в ході дослідження зафіксовані такі
приклади:
Термін анатомічної групи tête (nf) – голова (EMV) має полісемантичний
ряд:
Avoir la tête enfoncée dans les épaules, верхня частина тіла (галузь анатомії)
Tête sympathique, une tête intelligente, stupide. Il fait une drôle de tête.
Мається на увзі обличчя, вигляд (фігуральне, абстактне значення)
Il a la tête encore trop faible, il n’a pas la tête assez forte. Мається на увзі
уява, пам'ять, розум, судження (фігуральне, абстактне значення)
Cheval a gagné d’une tête (стосується верхової їзди)
Têtes de pavot, têtes d’artichaut , верхня частина деяких рослин чи овочів
(галузь біології)
Tête de nef, tête de voussoir, передня частина архітектурного елемента
(галузь архітектури).
Tête du camp, частина табору (стосується військової справи) (AKМ).
З наведених прикладів бачимо, що через полісемантичність, терміну
властива міждисциплінарність.
В ході аналізу встановлено, також, що французькі медичні терміни
характеризуються омонімією, під якою розуміються збіг у звучанні та
написанні мовних одиниць, значення яких не пов'язані один з одним.
Термінологічна омонімія представлена здебільшого термінами-
абревіатурами. Наприклад CV :
Cardiovasculaire (adj) – серцево-судинний
 58

Charge (nf) vitale – вірусне навантаження

Capacité (nf) vitale – життєспроможність
Corde (nm) vocal – голосова зв’язка
Champ (nm) visuel – поле зору (AKМ).
Крім того, було виявлено, що французьким медичним термінам
характерним є метафоричне перенесення значень, що може базуватись на
схожості поведінки, дії (angine (nf) de poitrine – грудна «жаба»), схожості
положення, стану (abcès (nm) froid – «холодний» абцес), схожості зовнішньої
форми (bec (nm) de lièvre – заяча губа), кольору (delirium (nm) tremens – «біла»
гарячка) (AKМ) тощо.
З-поміж медичних термінів значне місце посідають епоніми, що
вживаються на позначення хвороб, методів діагностики, лікування, названих
іменами своїх першовідкривачів. Епонімічні терміни медичного спрямування
можуть включати в свій склад одне або більше імен. Наприклад:
одне: maladie d'Adie (nf) – Хвороба Аді (DE);
два: maladie de Baehr-Schiffrin (nf) – Хвороба Баєр-Мікейла Шиффрін (DE);
три: maladie de Besnier-Boeck-Schaumann (nf) – Хвороба Бесні-Боке-Шаумна
(DE).
Проаналізувавши медичні терміни, встановлюємо що французькій
медичній термінології властиві такі мовні процеси, як полісемія та омонімія.
При цьому, полісемія пов'язана головним чином з розвитком багатозначності,
яка обумовлена дією переносу значень. Термінологічна омонімія представлена
здебільшого термінами-абревіатурами чи медичними термінами, що належать
до анатомічних груп. Метафоричне перенесення значень може базуватись на
схожості поведінки, дії, положення, стану, зовнішньої форми.

2.2.1. Особливість антонімії медичних термінів. Вважається, що

антонімічні відношення характерні практично для всіх терміносистем. У
термінології, як і в загальнолітературній мові, антоніми використовуються для
іменування протилежних понять [29, с. 19].
 59

При описі термінологічної антонімії французьких медичних термінів була

використана класифікація А. Круза, який виокремлює два типи антонімів –
контрарні та контрадикторні, виділяючи додатковий клас антонімів –
комплементарні антоніми [29, с. 16].
В ході аналізу встановлено, що контрарні медичні антоніми виражають
якісне протиставлення. Між ними існує термін з проміжним значенням.
Наприклад:
Obésité (nf) – ожиріння (DE), надмірна вага, що збільшує масу жирової
тканини.
Прямий антонім – maigreur (nf) – худоба (ФРМ) (генералізація),
відсутність жирової тканини.
Наявний науковий синонім, – anorexie – анорексія (ФРМ) (прямий
медичний еквівалент), хвороба, що полягає в повній відсутності апетиту за
об'єктивної потреби організму в харчуванні.
Група антонімів з проміжним значенням до терміна obésité (nf):
Athrepsie (nf) – Атрепсія (ФРМ), термін, що позначає важкий розлад
харчування (прямий медичний еквівалент).
Étisie (nf) – виснаження (ФРМ), гранична втрата ваги після тривалої
хвороби (генералізація).
Наведемо інші приклади:
Antenatal (adj) – антенатальний, від моменту утворення зиготи до
народження
Postnatal (adj) – постнатальний, після народження.
Між компонентами даної опозиції можлива градація:
Perinatal (adj) – перинатільний, під час і відразу після народження
Natal (adj) – натальний, відноситься до народження
Neonatal (adj) – неонатальний, ранній
Postpartal (adj) – післяпологовий (ФРМ)
У даному випадку значення змінюється в залежності від морфологічних
компонентів.
 60

Тож, контрарні антонімічні терміни є латинського, грецького

походження, і виражають хронічні захворювання пов’язані з фізіологічними
процесами організму. Між даною групою термінів можлива градація значень,
в яких набувається більша деталізація, спеціалізація, та виражається більш
важка стадія паталогії. Градація значення може займати не тільки проміжну
ланку, а, навпаки, від нейтрального антоніма переходити до вузько
спеціалізованого. При їх відтворенні використвовують генералізацію чи прямий
медичний еквівалент.
Інша категорія антонімів представлена контрадикторними антонімами.
Наприклад:
Fertilité (nf) – фертильність, здатність організму відтворити потомство
Антонім – infertilité (nf) – безпліддя (ФРМ) .
При додаванні префіксу in утворюється синтетичним способом термін, в
якому вербалізуєтся заперечення властивостей, що виражаються у
попередньому значенні. При перекладі антонімічної пари, яка належить до
тематичних груп стану здоров’я, використовується прямий науковий термін
(для поняття з позитивним значення) та генералізацію (для його антоніма з
негативним значенням).
Наведемо інші приклади:
Involution tumorale (nf) – інволюція пухлини, синонім терміна – involution
– зменшення, скорочення пухлини (ФРМ). Термін позначає процес зменшення
пухлини після лікування хіміотерапією або променевою терапією.
Антонім – évolution tumorale (nf) – розростання пухлини (ФРМ).
Характерною особливістю наведеної опозиції є те, що в неї відсутня
середня, проміжна ланки. Семантичний зміст першого терміна, синтетично
утвореного через додавання префіксу in, виражає покращення самопочуття та
певний етап виліковності від раку (поняття з позитивним значенням переходить
в негативне). При відтворенні використовується як професійний еквівалент, так
і його нейтральні синоніми, тобто генералізацію. Окрім семантичних змін
відбуваються граматичні зміни – транспозиція, а саме: французький термін,
 61

утворений іменником та прикметником, передається двома імменниками

(якісний прикметник у функції означення стає іменном в якості додатку).
Як було вищезазначено, до контрарних груп антонімів можуть належити
комплементарні, які виражають додаткові властивості. Були виявлені такі
приклади:
Jumeaux monozygotes (nm, pl) – монозиготні близнюки,
ідентичні близнюки,
однояйцеві близнюки (ТS).
Термін позначає близнюків, що розвиваються з однієї зиготи.
Антонім – jumeaux dizygotic (nm, pl) – дизінготичні близнюки (ТS),
близнюки, що розвивались з двох різних яйцеклітин.
Проаналізуємо типові приклади:
Carcinogenèse virale (nf) – вірусний канцерогенез (ТS) – це активація
мутацією в онкогені, характеризується двома послідовними стадіями.
Антонім – carcinogenèse chimique – хімічний канцерогенез (ТS).
Включає в себе два види активації онкогенів – віруси та трансформуючий ген.
Вищенаведені терміни стосуються імунології. Як і в попередньому
прикладі, наведені пари деталізують та виражають різні види, властивості
активації онкогенів. Як бачимо з прикладів, основу антонімічної пари, що
позначають генетичні видозміни, становлять видові протилежні поняття. Вони
доповнюють, не взаємовиключючи один одного, повний зміст основного
поняття та його головних ознак. Терміни перекладаються еквівалентами,
генералізацією, калькуванням – ядро поняття відтворюється еквівалентом, а
його другий компонент, що виражає якісні показники – його синонімічними
одиницями.

2.2.2. Специфіка синонімії французьких медичних термінів. Прйнято

вважати, що синоніми в термінології представлені словами або
 62

словосполученнями, які мають різну фонетичну і графічну форму, але

означають одне наукове поняття в межах певної мікросистеми [39, c. 26].
Слід зазначити, що проблема синонімії великим чином виявляється в
сфері клінічної медицини, в меншій мірі відноситься до анатомічної
термінології. Це можна пояснити інтенсивним розвитком інформаційних
технологій і їх впровадженням в клінічну практику і науково-дослідну роботу.
В анатомічній термінології в синонімічні відношення вступають
інтеранаціональні, загальновживані; французького чи греко-латинського
походження терміни, наприклад:
Os de la cuisse (nm) – fémur (nm) – стегнова кістка.
Cranium (nm) – crâne (nm) – череп (EMV).
Phalangette (nf) – фаланги (EMV). Синонім – Phalange distale (nf) –
челенки, це короткі трубчасті кістки, що утворює скелет пальців кінцівок
хребетних тварин.
Французькі терміни утворені від грецького терміна phalange, що
передаються через транскрипцію.
Phalangette (nf) перекладається через калькування – фаланги (phalang –
транскрипція та граматична заміна морфологічних елементів (однина –
множина). Його французький синонім – phalange distale (nf) (теж грецького
походження) є більш загальновживаним і являє собою складений термін, що
утворюється з іменника грецького походження та відносного прикметника.
Перекладається терміном українського походження челенки, в якому, також,
відбувається граматична заміна на рівні словоформи, однина – множина.
Проаналізуємо наступні приклади:
Astragale (nm) – надп'яткова кістка (EMV).
Загальновживаний синонім – talus (nm) – таранна кістка (EMV), це
передня надп'яткова суглобова поверхня
Перший термін, astragale, є латинського походження, astragalus,
перекладається еквівалентом українського походження – надп'яткова кістка.
 63

Поняття пояснюється, оскільки розширяється його зміст (додається

анатомічний термін кістка).
Французький синонім – talus є прямим запозиченням з латинської мови,
talus, що перекладається складеним терміном ( іменник та відносний
прикметник – таранна кістка).
Отже, французькі синонімічні пари анатомічної групи утворені з
префіксальних елементів відтворюються прямими медичними еквівалентами,
що попередньо передані через транслітерацію, транскрипцію афіксів грецького
чи латинського походження. Іншими варіантами перекладу є калькування,
пояснення з розширянням його значення.
Також, при передачі простого анатомічного терміна синонімічної пари
грецького чи латинського походження можуть змінюватись морфологічні
елементи (однина – множина) та його структура ( простий – складений).
Зупинимося детальніше на специфіці синонімії. Вважається, що
абсолютні синоніми не слід включати в класифікації, оскільки дане явище на
діахронічному рівні тимчасове, варто відходити від вживання абсолютних
синонімів в мові або надавати їм стилістичних, семантичних відмінностей [39,
с. 17].
В ході дослідження було виокремлено такі групи синонімів:
1). Синоніми, що мають абсолютно однакове значення (абсолютні
синоніми або дублети). До даної групи ми відносимо етимологічні, структурні
та стилістичні варіанти, які використовуються для назв хвороб, клінічних
методів. Проілюструємо яскравими прикладами:
Insuffisance cardiaque (IC) (nm), défaillance cardiaque(nf) – дилатаційна
кардіоміопатія, застійна міокардіопатія (EMV) (медичні еквіваленти). Окрім
прямих медичних відповідників, термін можна перекласти нейтральними
лексемами: серцева недостатність (пояснення).
Neuromédiateur (nm) – нейромедіатори (транскрипція, граматична заміна
на рівні слова, однина – множина).
 64

Синонім – neurotransmetteur (nm) – нейротрансмітери (транскрипція,

граматична заміна на рівні слова, однина – множина).
Stratum spinosum (nm) – гермінативний шар епідермісу, роговий шар
епідермісу, роговий шар шкіри.
Синоніми – couche de Malpighi (nf) – couche épineuse (nf) (EMV).
Ця синонімічна пара, що належить до спеціалізації – дерматології,
позначає верхній захисний шар шкіри людини і тварин. З-поміж французької
синонімічної групи наявні – складений запозичений термін з латинської мови,
односкладний терімін-епонім, складений термін, іменник та відносний
прикметник.
Amygdalite (nf) – angine(nm) – тонзиліт, ангіна (EMV). Прямий медичний
еквівалент.
2). Синоніми, що частково збігаються:
З-поміж цієї групи було виявлено медичні гіпероніми хвороб,
нездужання, поганого самопочуття, яким властиві вузькі за значення терміни,
що набувають спеціалізації. Продовжимо ілюструвати:
Malaise (nf) – погане самопочуття, загальне відчуття дискомфорту,
хвороби, причину якої важко визначити.
Синонімічний ряд:
– Crise (nf), що означає серйозну фазу хвороби, перекладається як: криз
(медичний еквівалент), загострення (генералізація) абструкція (конкретизація),
погіршення (генералізація), властива міждисциплінарність (crise économique (nf)
та детермінологізація (crise de colère (nf)) (EMV).
– Défaillance (nf) – втрата сил (пояснення), цей синонім деталізує втрату
фізичних сил, що часто супроводжується втратою свідомості. Властива
міждисциплінарність, про що можна судити за перекладом:
Несправність пристрою (галузь інформатики), затемнення( астрономія),
(галузь ринку) комерційний крах, занепад фірми (EMV) (Може набувати
фігурального значення).
 65

– Angoisse (nf) – збудження страху та розпачу (EMV) – це негативна

астенічна емоція, пов'язана з почуттям суб'єкта неможливості задовольнити
будь-яку потребу. Синонім виражає більше психологічні розлади.
Перекладається через пояснення.
– Étourdissement (nm) – нудота, запаморочення (EMV). Позначає
нестабільність візуального сприйняття (лексична заміна).
Тож, робимо висновок, що чим більше частковим синонімам властива
полісемантичність, тим більша частота та поле міждисциплінарності. З-поміж
синонімічного французького ряду наявні терміни, значення яких деталізується
чи, навпаки, узагальнюється.
Встановлено, що в медичній термінології синонімічні відношення
характерні переважно між двома термінами. Часткові синоніми вміщюють
семантичні характеристики, можуть виражати стадії хвороби, належити до
різних медичних галузей (неврологія, психологічні розлади, кардіологія,
інфекційні, вірусні захворювання).
Французькі синонімічні пари анатомічної групи утворені з
префіксальних елементів відтворюються прямим медичним еквівалентом, що
попередньо передані через транслітерацію, транскрипцію афіксів грецького чи
латинського походження. Іншими варіантами перекладу є пояснення.
Все це свідчить про те, що завдяки синонімічним відношенням медична
термінологія має високий ступінь системності.
 66

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

Переклад термінів медичної сфери являє собою напружену дослідницьку

роботу в галузі лінгвістики та власне медицини.
Непохідні медичні терміни є переважно латинського походження. Їм
характерна синонімія, міждисциплінарність (терміни нейтрального значення чи
спеціалізовані з більш точною конкретизацією). При заміні морфологічних
показників додаються конотації та абстрактне значення. При перекладі
використовуються прямі відповідники.
Медичній термінології французької мови характерне використання
суфіксів греко-латинського походження.
При перекладі похідних термінів, утворних через префікс, відбувається
граматична заміна на рівні словоформи: однина передається множиною в
назвах медикаментів біологічної дії. Префікс перекладається транслітерацією
чи морфологічною одиницею українського походження. Використовується
пояснення, пряме запозичення твірної частини терміна.
Терміни до складу яких входить префікс грецького походження -аuto,
детермінає поняття виражаючи процеси, етапи лікування судин, органів, що
направлені безпосередньо на самого пацієнта.
При перекладі похідні терміни: відтворюється медичними еквівалентами,
які попередньо були передані через транслітерацію, транскрипцію чи через
інтернаціоналізм; конкретизуються через додавання абревіатурного скорочення
до твірної основи; зазнають транспозиції (префікс – прикметник).
Прикметники утворені за допомогою суфіксу -аble виявляються
багатофункціональними, міждисциплінарними. Їм характерна
детермінологізація.
Складні терміни зумовлені здатністю однієї лексичної одиниці виражати
складні поняття, надавати спеціалізацію науковій лексичній одиниці. При
перекладі наукове поняття в українській мові утворюється через афікси
грецького та латинського походження. При відтворенні назв паталогій органу,
 67

префікс латинського походження першого терміноелемента зберігається, а

другий компонент терміна передається через генералізацію.
Контрарні антонімічні терміни є латинського, грецького походження і
виражають хронічні захворювання пов’язані з фізіологічними процесами
організму, мають градацію значень, в яких набувається більша деталізація,
спеціалізація та виражається більш важка стадія паталогії. Градація значення
займає як проміжну ланку так і, навпаки, від нейтрального антоніма
переходить до вузько спеціалізованого. При їх відтворенні використвовують
генералізацію чи прямий медичний еквівалент.
При перекладі контрадикторної пари використовується прямий науковий
термін, генералізацію. Відсутня середня, проміжна ланки у семантичному
плані. Окрім лексичних змін, відбувається граматичні – транспозиція.
Французькі синонімічні пари анатомічної групи утворені з
префіксальних елементів, відтворюються прямим медичним еквівалентом, що
попередньо передані через транслітерацію, транскрипцію афіксів грецького чи
латинського походження. Іншими варіантами перекладу є пояснення.
Абсолютні синоніми перекладаються прямими медичними еквівалентами,
українськими синонімами з більш нейтральними лексемами, поясненням.
Синоніми, що частково співпадають перекладаються прямим медичним
еквівалентом, вузьким за значенням медичним еквівалентом, поясненням.
При відтворенні простого анатомічного терміна синонімічної пари
грецького чи латинського походження змінюються морфологічні елементи
(однина – множина) та його структура (простий – складений ).
Чим більше частковим синонімам властива полісемантичність, тим
більша частота та поле міждисциплінарності. З-поміж синонімічного
французького ряду наявні терміни, значення яких деталізується, чи навпаки
узагальнюється.
У медичній термінології синонімічні відношення характерні переважно
між двома термінами. Часткові синоніми вміщюють семантичні
характеристики, виражають стадії хвороби, належать до різних медичних
 68

галузей (неврологія, психологічні розлади, кардіологія, інфекційні, вірусні

захворювання).
 69

РОЗДІЛ 3.

ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИЧНИХ, ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ

ВІДПОВІДНИКІВ ПРИ ВІДТВОРЕННІ ФРАНЦУЗЬКИХ МЕДИЧНИХ
ТЕРМІНІВ

3.1. Специфіка перекладу французьких медичних епонімів

Було виявлено, що переклад епонімів визначається своєю специфікою,
що пов’язана з принципами їх використання у науковій літературі, зокрема
тенденцією до опускання власної назви (зокрема у назвах медичних рослин).
В ході аналізу було встановлено, що переклад термінів-епонімів можливо
здійснювати такими основними способами, як: описовий переклад,
калькування зі збереженням власної назви і описовий переклад без збереження
власної назви.
Перший спосіб, калькування, є ефективним для перекладу термінів
епонімів, що є традиційними і зрозумілими фахівцеві в сфері медицини
(паралельно реалізується переклад з траслітерацієй власної назви). Виявлено,
що цей спосіб є продутивним і використовується часто для передачі таких
тематичних груп, як: найменування медичних інструментів, приладів,
анатомічна будова тощо.
Наведеме кілька прикладів:
Sifflet de Galton (nm) – свисток Гальтона (DE) – це акустичний
випромінювач, що працює за принципом свистка (розсічення повітряного
потоку клином, розташованим поруч з акустичним резонатором). Перший
елемент терміна відторюється простим нейтральним еквівалентом, а друга
частина, Galton, через транслітерацію. Термін належить до тематичної групи
медичних приладів.
Canal de Rosenthal (nm) – канал Розенталя (DE). Мається на увазі
спірально вигнутий кістковий канал в піраміді скроневої кістки, тобто
позначається анатомічна будова.
 70

Перший компонент, canal, відторюється простим нейтральним

еквівалентом, канал, другий через транслітерацію, Розенталь.
Paralysie de Bell (nf) – параліч Белла (DE) – це неврит лицьового нерва.
Як і в попередніх прикладах, перший компонент, paralysie, відторюється
простим нейтральним еквівалентом, параліч, а другий, Bell, через
транслітерацію, Белл.
Виявлено, що при перекладі епонімів, що мають синонімічне значення,
доцільно використовувати інший спосіб – описовий переклад з урахуванням
галузі медицини. Наприклад:
Syndrome (nm) de Clode – нижній синдром червоного ядра (в неврології),
проста шизофренія (в психіатрії) (DE).
Особливу групу становлять епоніми на позначення назв рослин, наведемо
декілька прикладів:
Gentiane jaune (nf) – Тирлич жовтий (DE) від імені іллірійського царя
Гентіуса (вперше застосував корінь цієї рослини під час чуми).
В наведеному терміні, що позначає рослину, власна назва, Gentiane,
виступає в якості опорного слова, позначаючи квітку, а другий компонент,
jaune, є прикметником, що виконує роль означення. У перекладі термін
адаптується втрачаючи характеристики епоніму.
З вищезазначеного, випливає, що власна назва дає предмету видову
характеристику, індивідуалізує термін без загального слова, тобто є одночасно
і ядром епоніму. При перекладі власна назва, Gentiane, опускається, лексично
замінюючись та адаптуючись у медичну назву рослини. Термін може
відтворюватись через транслітерацію та опускання якісного прикметника –
Геантіан (DE), через пряме запозичення з латинської мови – Gentiana lutea
(DE).
Терміну, gentiane jaune (nf), властиво мати синонімічний ряд. Так, в
енциклопедичних словниках наявна велика кількість українських відповідників,
в яких набувається єкспресивні конотації та втрачається семантична точність:
 71

Джинджорик , гiндура, гінзура, гиндул, гиндзур, горчанка жовта,

кінзура, розмай зілля, свiчурник жовтий, лиходій, лихоманник, маточник,
тинтява жовта, таралишник, товстуля (АК).
Наведемо інші приклади:
Cinchona (nf) – хінне дерево, від імені графині Чінчон, яка вилікувалась
від малярії за допомогою кори цього дерева (АК). Опускається власна назва,
Cinchona, використовується модуляція – хінне дерево, виходячи з того, що кора
рослини містить лікувальну речовину – хінін.
Можливе, також, використання запозичення з латинської мови – Cinchona
succirubra (АК), українського адаптованого відповідника зі збереженням
власної назви – Цинхона червоносокова (АК) чи транслітерації – Цинхона (АК).
Наведемо інші приклади:
Amorpha (nf) – Аморфа кущова (АК). Відбувається конкретизація:
додавання відносного прикметника, кущова. Можливе, також, використання
запозичення з латинської мови – amorpha fruticosa (АК).
Althea (nf) Arménienne – алтея вірменська (АК) (калькування).
Відбувається транскрипція імені, Алтея, використовується прямий еквівалент
відносного прикметника вірменська. Можливе, також, використання
запозичення з латинської мови – althaea armeniaca (АК), транскрипція та
опускання відносного прикметника – алтея (АК).
Отже, при перекладі епоніму на позначення медичних рослин, в якому
власна назва слугує ядром поняття, застосовується пояснення чи лексико-
семантична заміна. Виявлена синонімічність через наявність укаїнського
еквіваленту грецького, латинського чи укаїнського походження.
Синонімічний ряд ускладнює переклад, оскільки необхідно
використовувати той термін, який зберігає основні фунціональні особливості, а
саме: точну дефініцію, передачу значення, абстрактність, відсутність експресії,
моносемантичність, стилістичну нейтральність тощо. Адаптовані відповідники
українського походження набувають єкспресивні конотації та втрачають
семантичну точність.
 72

Тож робимо висновок, що власна назва дає предмету видову

характеристику, індивідуалізує термін без загального слова, тобто є одночасно
і ядром епоніму. Переклад термінів-епонімів можливо здійснювати такими
способами: описовий переклад, транскрипція, конкретизація, калькування зі
збереженням власної назви і описовий переклад без збереження власної назви.
У фармацевтичній термінології можуть вживатись назви рослин, що зберегли
латинську форму, в яких власні назви можуть опускаєтися лексично
замінюючись та адаптуючись у медичну назву рослини. Французьким
медичним термінам властиво мати синонімічний ряд. Вони відтворюються
через транслітерацію, що супроводжується опусканням якісного прикметника,
через пряме запозичення.

3.2. Переклад французьких медичних акронімів

Передусім, варто наголосити на тому, що специфіка перекладу акронімів
обумовлюються необхідністю точного і однозначного їх відтворення, що є
життєво важливим, позаяк в результаті невірної інтерпретації медичної
абревіатури може бути нанесена шкода пацієнту.
Специфіка перекладу скорочень полягає в тому, що не завжди
вживаються тільки регламентовані скорочення. Вважається, що абревіації
піддаються майже всі частини мови. Абревіатури можуть виступати в якості
різних членів речення, відповідно, можуть оформлятися морфологічно,
наприклад, набувати закінчення множини, присвійного відмінка тощо.
Виявлено такі способи перекладу акронімів:
1) транслітерація (ініціальні скорочення, що є компонентами назв
методів досліджень)
2) запозичення акроніму (французький акронім, що належить до
лабораторної діагностики)
 73

3) створення адекватної української абревіатури при перекладі

акроніму (патологічні нозологічі стани)
4) розшифрування
5) пояснення
6) розшифрування та пояснення разом з додаванням запозиченого
іноземного акроніму.
Виявлено, що ініціальні французькі скорочення можуть змінювати свою
форму, відтворюватись через синкопу. Специфіка відтворення полягає у
наявності омонімів з-поміж українських відповідників.
Особливу складність становить те, що абревіатура може не відповідати
ініціальним літерам самого терміна в їх повній формі, наприклад: французький
акронім, що належить до тематичної групи лабораторної діагностики, може
походити з англійської мови, тому перш ніж шукати український відповідник
необхідно розшифрувати компоненти англійської мови.
Наприклад:
%DS (pourcentage de sténose) – діаметр стеноза% (DAA).
Французький акронім, що вживається у контексті лабораторної
діагностики кардіо системи, походить від англійської мови percent diameter
stenosis. При перекладі використовують розшифрування.
Наведемо інші приклади:
%FS (fraction de raccourcissement) – фракція скорочення% FS (DAA).
Французький акронім, що вживається у контексті лабораторної
діагностики кардіологічних відхилень, також, походить від англійського
терміна fractional shortening. При перекладі скорочення розшифровується та
пояснюється. Крім того, до нього додається запозичений акронім англійського
походження FS.
E2D (echocardiographie bidimensionnelle) – ЭХО(2D) двовимірної
ехокардіографія (DAA). Метод, що дозволяє провести надійне дослідження як
анатомічної структури клапана, так і оцінку того, як вплинула клапанна
дисфункція на ступінь перевантаження камер серця.
 74

При перекладі літера D, що належить до ініціального скорочення,

запозичується. Графічний знак 2, що виражає префікс позначаючий кількість
bi, зберігається. Ініціальне скорочення E ( від echocardiographie) відтворюється
через синкопу ЭХО (ехокардіографія).
Наведемо ще декілька прикладів перекладу шляхом створення
адекватного українського акроніму:
IRA (Insuffisance rénale aiguë) – (ГНН) Гостра ниркова недостатність
MF (médecine formalisée) – ФМ (формалізована медицина)
MF(myofibrils ) –МФ (міофібрили)
MI (médecine intuitive) – ІМ ( Інтуїтивна медицина)
Проаналізуємо детальніше наступні приклади:
HD ( Hémorragie digestive) – Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК)
(DAA) – це стан, синдром, який є ускладненням понад 100 патологічних
нозологічних станів, що характеризується кровотечею в шлунку або
кишківнику. Переклад акроніму на українську мову полягає у створенні
абревіатури з українського еквіваленту.
HVG (Hypertrophie ventriculaire) G – Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ)
(DAA) – це збільшення м'язової тканини в стінці лівого шлуночка, є реакцією
на умови, що змушують серцевий м'яз працювати інтенсивніше. Створюється
адекватна українська абревіатура при перекладі акроніму.
TS ( Temps de saignement ) – ТК (Тривалість Кровотечі) (DAA), означає
один із показників, який характеризує фізіологічний механізм зупинки
кровотечі з дрібних кровоносних судин. Створюється, також, адекватна
українська абревіатура при перекладі акроніму.
В ході аналізу виявлено, що складність перекладу полягає у наявності
омонімів з огляду на тенденцію до лексикалізації абревіатур, в результаті чого
існую значна частина термінів, що своєю фонетичною структурою збігаються
з загальновживаними, чи іншими вузькоспеціалізованими термінами.
Наприклад:
(ТК)Травма кінцівок,
 75

(ТК)Транексамова кислота (DAA).

Тож робимо висновок, що способи перекладу акронімів можуть бути
представлені такими трансформаціями: транслітерація, запозичення
ініціальних скорочень, що є компонентами назв методів досліджень;
запозичення французького акроніму, що належить до лабораторної
діагностики; створення адекватної української абревіатури акронімів, що
позначають патологічні нозологічі стани; розшифрування; пояснення;
розшифрування та пояснення разом з додаванням запозиченого іноземного
акроніму.

3.3. Специфіка спеціалізованого перекладу у галузі медицини

3.3.2. Специфіка перекладацьких відповідників при відтворенні
медичних анатомічних термінів. Спершу варто наголосити на трьох основних
групах відповідників, згідно, класифікації Я.І. Рецкера: а) еквіваленти; б)
аналоги; в) адекватні заміни [32, с. 55].
А. Таким чином, перший тип являє постійні медичні відповідники між
двома або більше термінами незалежно від контексту. Ми вирізняємо тут як
моносемічні, так і полісемічні медичні терміни, позбавлені конотативного
значення і виразної цінності. Наведемо декілька прикладів:
Oreillette gauche (nf) – ліве передсердя
Ventricule gauche (nm) – лівий шлуночок
Fosse vésiculaire (nf) – жовчний міхур
Allergie (nf) – алергія
Anémie (nf) – анемія
Cancer (nm) – рак (ФРМ)
З наведених термінів, підсумовуємо, що постійні медичні відповідники
зазначають порушення імунної системи людини, анатомічну будову серця,
окремі органи, загальнопоширені хвороби. Вони співпадають відповідно до
 76

інформативного обсягу і можуть бути розглянуті як абсолютні міжмовні

синоніми.
B. 1. Проте, часто перекладач має справу з іншим типом відповідників,
результатом якого є переклад за аналогією, за допомогою вибору одного з
декількох можливих синонімів, наприклад:
Stéatose (nf):
– жирова інфільтрація печінки
– жировий гепатоз
– стеатоз (ФРМ).
Перший український термін відтворюється через модуляцію: додаються
– відносний прикметник жирова (виражає ознаку хвороби через його
відношення між органом печінки та внутрішніми тканинами, особливості
захворювання, яке є одним з видів гепатозу).
– похідний синтетично утворений іменник інфільтрація, що деталізує
процесуальність протікання паталогії.
– іменник печінка, що виступає залежним словом, вказує на локалізацію.
З цього випливає, що французький термін є загальнопрофесійним, але відомим
лише у вузькому колі медичних спеціалістів, проте при перекладі через
модуляцію термін стає більш зрозумілим і легшим для сприйняття завдяки
додаванню відносного прикметника, що виражає ознаку хвороби та похідного
синтетичного іменника, що деталізує процесуальність паталогії та іменник,
який точно детермінує уражений орган.
Другий український аналог, жировий гепатоз, утворений, також, через
модуляцію. Додається відносний прикметник жировий, як і в попередньому
прикладі, а локалізація і процесуальність виражається через похідний іменник
грецького походження, гепатоз, значення якого акцентує інші аспекти хвороби,
а саме: порушення обміну речовин в печінкових клітинах (гепатоцитах) і
розвиток в клітинах печінки дистрофічних змін (тобто центр семантичного
значення змінюється порівняно з першим варіантом перекладу).
 77

Третій український відповідник, стеатоз, утворений через

транскрипцію. Враховуючи грецьке походження, складно відразу зрозуміти, не
звертаючись попередньо до медичних словників, яке поняття виражає
медичний термін.
Варто ще зауважити, що вищезазначені аналоги відрізняються
семантичним компонентом при перекладі і представляють відмінності у плані
вираження.
Тож, робимо висновок, що перекладацькі аналоги застосовуються при
перекладі термінів, позначаючих захворювання травної системи, порушення
обміну речовин в клітинах, розвиток дистрофічних змін, біохімічні та
функціональні зміни в тканинах та органах, спричинені хворобою.
Відтворюється через модуляцію, шляхом додаванням відносного
прикметника, похідного синтетично утвореного іменника, що деталізує
процесуальність протікання, локалізацію паталогії, похідний іменник грецького
походження, значення якого акцентує інші аспекти хвороби, через що центр
семантичного значення змінюється. При модуляції український аналог стає
більш зрозумілим і легшим для сприйняття, розуміння. Через транскрипцію
український аналог лишається вузькоспеціалізованим. Отже, аналоги
відрізняються семантичним компонентом при перекладі і представляють
відмінності у плані вираження.

2. Окрім вищенаведених аналогів, що не вирізняють стилістичних

нюансів, при цьому мають різні семантичні компоненти, виокремлюють
аналоги, що можуть характеризуватись різними стилістичними критеріями.
Наприклад медичний термін habitus (nm) може мати ряд інших значень,
як клінічного характеру, так і ні:
Габітус
Будова тіла
Конституція (ФРМ).
 78

Наведені українські варіанти мають суто медичний аспект,

перекладаються через транскрипцію (габітус), пояснення (будова тіла ),
модуляцію (конституція – шляхом семантичного переосмислення поняття, яке
виражає сукупність функціональних і морфологічних особливостей організму,
що склалися на основі спадкових і набутих властивостей, які визначають
своєрідність реакції організму на зовнішні і внутрішні подразники), проте
існують і інші нейтральні варіанти:
1) зовнішній вигляд, зовнішність, постава, вигляд, фізіономія; 2) наряд,
одяг; 3) властивість, стан, становище; 4) настрій (ФРМ) .
У контекстуальному відношенні термін має наступні варіанти:
Habitus (nm) asthénique – астенічна статура
Habitus (nm) physiologique– нормостенічна будова тіла
Habitus(nm) apoplectique – апоплектична будова тіла
Habitus (nm) de stiller – тотальна астенія
Habitus (nm) alcoolique– риси обличчя алкоголіка (ФРМ).
Тож, підсумовуємо, що медичні аналоги, відрізняючись стилістичними і
виразними нюансами, мають одну і ту ж семантичну інформацію щодо
біохімічних та молекулярних механізмів розвитку хвороб, форми, будови
організму та окремих його органів чи систем. Перекладаються через
транскрипцію, пояснення, модуляцію.
3. Виявлено, що окрему специфіку перекладу представляють медичні
терміни яким властива міждисциплінарність та полісемантичність. Наприклад
chambres, cavité позначають основне структурне розгалуження серця і
перекладаються як камера, однак термінам властива наявність ряду варіантів
перекладу з різними значеннями, наприклад термін cavité має наступний ряд:
впадина, камера, поглиблення, виїмка, резонатор, гніздо. Термін chambres є
також багатозначним: кімната, камера, коробка, резервуар, палата, пристрій,
приміщення. Тому, при перекладі треба особливо пильно зосереджуватись на
семантично точному відтворенні аби не спотворювати зміст. Фіксується
 79

наявність синонімії у перекладацьких відповідниках, але тільки в межах

ізольованого значення.
Також, робимо висновок, що аналоги застосовуються для перекладу
багатозначних термінів, що належать до тематичної групи зовнішньої форми і
пропорції тіла людини, органу кровоносної системи, судини тіла тощо. Їм
характерна синонімія , але тільки в межах ізольованого значення.
С. Третій тип відповідників, а саме адекватні заміни, відбувається в
умовах, коли виключається використання постійних еквівалентів або аналогів.
Адекватні заміни дуже поширені при перекладі французької мови на
українську. Дійсно, вони використовується для отримання правильного,
адекватного перекладу.
Наведемо декілька прикладів:
Cordages (nm, pl) – сухожилкові нитки
Piliers (nm, pl) – міжшлуночкова перегородка
Artère pulmonaire (nf):
– стовбур легеневих артерій
– ліва легенева артерія
– ліві легеневі артерії
– легеневий стовбур (ФРМ).
З наведених прикладів підсумовуємо, що при відтворенні присутній
логічний розвиток поняття, зміна родо-видових відношень. Так, термін, Piliers є
міждисциплінарним, стосується технічних галузей і означає такий ряд понять:
Підпора, стовп, пілерс, завсідник (ФРМ).
Підпора – мається на увазі циркулярний стовп, що підтримує верхню
частину будівлі, поняття стовп виражає архітектурний елемент вертикальної
форми; тримальну частина опорної конструкції, тоді як завсідник та пілерс
позначають конструктивний елемент, виготовлений із алюмінієвого сплаву, що
служать опорою місць.
У вищенаведених відповідниках наявна основна спільна сема – певне
пристосування для підвищення стійкості будь-якої конструкції, тому при
 80

перекладі терміна рiliers, що вживається у медичній галузі, використовуються

поняття перегородка ,а задля конкретизації та його релевантності з медичним
контекстом застосовують відносний прикметник міжшлуночкова , що
детермінує локацію, розміщення.
Іншим яскравим прикладом є сordages (nm, pl) – сухожилкові нитки
(ФРМ). При відтворенні вдаються до модуляції. Так, термін сordage має ряд
значень: мотузка, канат, снасть, частина снасті, трос, буксир (ФРМ). Всі
вони вказують на певний гнучкий виріб, виготовлений із волокон різного
походження чи то рослинного, синтетичного або мінерального, тому
використовується міждисциплінариний термін нитки (охоплює технічну
сферу), до якого додається означення, сухожилкові (аналітично утворений
відносний прикметник), що виокремлює якісно-функціональні характеристики
медичного поняття .
Тож, робимо висновок, що адекватні заміни застосовуються для
міждисциплінарних термінів, що походять з технічних галузей, виражаючи при
цьому основні структурні та функціональні одиниці м'язової тканини,
елементарні скоротливі одиниці м'язів. Перекладаються через модуляцію.

3.3.3 Особливості типів лексичних відповідників медичних

анатомічних термінів. Варто нагадати, що переклад медичної галузі є
вузькоспеціалізованим, складність якого обгрунтовується також тим фактом,
що медична лексика постійно поповнюється, а кожний окремий термін разом з
іншими складає складну мікро чи макроструктуру медичної тематики. Тому,
вченими розроблено ряд принципів, дотримання яких слугує опорою в процесі
передачі інформації зберігаючи максимально семантичне навантаження, при
цьому не порушуючи загальної структури.
Як було зазначено, згідно з науковими роботами В. В. Виноградова
лексичні відповідники співвідносяться: за формою, тобто вони бувають
 81

еквівокабульні та нееквівокабульні, за об’ємом (повні і неповні (часткові), за

характером функціонування (константні і оказіональні), за способом перекладу
(прямі, відносні синоніми, гіпо- гіперонімічні, тощо) [6, с. 4].

Лексичні відповідники за формою.

Таким чином, відповідно до форми ми розрізняємо відповідники, що
зберігають морфологічну структуру медичного терміна та ті, в яких ця
відповідність порушується при перекладі.
Співпадіння форми досягається при виявленні подібних одиниць, які
можуть бути взаємозамінні. Наведемо кілька прикладів:
Ventricule droit (nm) – Праве передсердя ( Калькування )
Valvule mitrale(nm) – Мітральний клапан (Калькування )
Artère splénique (nf) – Селезінкова артерія (Калькування )
Artère hépatique (nf) – Печінкова артерія (Калькування )
Foie (nf) – печінка (прямий еквівалент) (ТS).
Терміни належать до тематичної групи анатомічної будову серця.
Перший з прикладів ventricule droit, аналітично утворений, позначає камеру
серця кубічної форми. Другий valvule mitrale вказує на один з основних
клапанів серця. Третій, foie, простий термін, належить до тематичної групи
травної системи. Четвертий та п’ятий, аналітично утворені, artère splénique,
artère hépatique належать до тематичної групи венозної системи.
З наведених прикладів підсумовуємо, що простим та аналітично
утвореним термінам (іменник та прикметник) відповідають також аналітичні
терміни зі зміною порядку слів (іменник та прикметник).
Робимо висновок, що форма лексичних відповідників, еквівокабульних,
зберігається при перекладі простих чи складених термінів, що позначають
органи, основні анатомічні мікроструктури організму.
 82

Крім того, в ході аналізу було зафіксовано той факт, що два відносно
різних поняття можуть перекладатись одним терміном, що зберігає, однак,
семантичну точність лише одного з них. Наприклад:
Trois valvules sigmoïdes pulmonaires (nf, pl) та термін valvules sigmoïdes
aortiques – аортальний півмісячний клапан (nf, pl) (Модуляція)
Зафіксовано неспівпадіння форми: trois valvules sigmoïdes pulmonaires
(nf, pl) – півмісячний клапан (Модуляція)
При цьому термін trois valvules sigmoïdes pulmonaires (nf, pl) може
перекладатись через різні перекладацькі прийоми: аортальний півмісячний
клапан (Модуляція), півмісячний клапан(Модуляція), півмісячні клапани
(Модуляція)
З цього випливає, що термін аортальний півмісячний клапан може
позначати поняття як valvules sigmoïdes aortiques, так і trois valvules sigmoïdes
pulmonaires, бо відповідно до анатомії серця, півмісячний клапан представляє
основний семантичний зміст, що вказує на різновид клапану, що лежить між
лівим шлуночком та висхідною аортою та регулює потік крові з лівого
шлуночку серця в аорту.
Відносні прикметники виражають атрибутивні характеристики поняття
клапану, специфіку регулювання потоку крові: aortique та pulmonaire.
Аналітичний складний термін, trois valvules sigmoïdes pulmonaires,
позначає клапани серця, що лежать між лівим шлуночком та висхідною аортою
та регулюють потік крові з лівого шлуночку серця в аорту. Він утворений з
числівника, іменника та двох відносних прикметників. При перекладі
відбувається опущення зі зміною змістового навантаження, бо французький
термін позначає конкретну кількість (trois), форму (sigmoïdes), та розміщення
(pulmonaires). Українські ж варіанти вказують внутрішнє розташування
клапану, тобто приналежність до аорти, а не до легень, як у французькому
прикладі. Зміст форми (sigmoïdes ) передається прикметником українського
походження, а не латинського.
 83

Проте, фіксуються варіанти зі збереженням структури три легеневих

сигмовидних клапана (Калькування )
Робимо висновок, що нееквівокабульні відповідники виражають медичні
терміни з більшим інформативним навантаженням, тобто вузькоспеціалізовані
лексичні одиниці анатомічної групи. Вони є складеними, утвореними через
різні частини мови (числівника, іменник, відносні прикметники). Неспівпадіння
форми відбувається через опущення числівника зі зміною змістового
навантаження.
Зміст терміна змінюється через специфіку відтворення відносних
прикметників, що вказують на кількість, форму, розміщення органу, тобто
атрибутивні характеристики медичних понять, що належать до тематичної
групи кардіосистеми, травної , венозної систем організму.
Паралельно з неквівокабульним відповідником існує лексичний термін,
що зберігає морфологічну структуру.

Лексичні відповідники за об'ємом.

Нагадаємо, що залежно від об'єму відповідники діляться на повні і
неповні (часткові). У повних еквівалентів обсяг переданої екстралінгвістичної
інформаціі збігається, тоді як у неповних еквівалентів зазвичай не збігається
[6].
Розглянемо специфіку лексичних відповідників залежно від обсягу
переданої основної інформації при перекладі медичних термінів. В ході
дослідження встановлено, що до повних належать зокрема загальні анатомічні
терміни, назви загальнопоширених хвороб, симптомів: coeur(nm) – серце,
pathologiе (nf) – паталогія, gencive (nf) – десна (ТS). Вони є сталими,
характеризуються однаковими інформаційним змістом.
Проаналізуймо декілька прикладів:
Hypotension artérielle (nf)– Артеріальна гіпотензія
Tumeurs du cœur (nf, pl) – Пухлини серця (ТS).
 84

Вищенаведені приклади є повними відповідниками, характеризуються

однаковими інформаційними наповненням, що забезпечується зберіганням
форми через калькування. Так, в перекладах відсутня конотація, чи доповнення
до паталогій серця, оскільки кожний компонент передається прямими
лексичними відповідниками: tumeurs – пухлини, cœur – серце, прийменник du у
перекладі виражається безприйменниковим керуванням (безпосереднім), тобто
таким способом підрядного зв'язку, за якого головне слово tumeurs керує
залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово було у родовому відмінку та за
якого залежне слово не має прийменника.
У другому прикладі, hypotension artérielle – артеріальна гіпотензія, при
перекладі відбувається зміна порядку слів (іменника та прикметника), зв'язок
між компонентами виражається, при відтворенні, через повне узгодження
підрядного зв'язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі що й
головне, тобто залежне слово узгоджується з головним.
Проте, інформативний зміст може змінюватись залежно від опорних
компонентів, мети, врахування рівня спеціалізації, оскільки при відтворенні
можна використовувати інші відповідники. Тому, у даному випадку варто
наголосити на часткових відповідниках, що мають зіставні інформаційні
об'єми, з яких тільки деякі компоненти збігаються, а інші відрізняються. Такі
семантичні співпадіння найчастіше стосуються денотативної інформації, яка
передається повністю або частково, хоча з’являються певні стилістичні
відмінності
Випадки, що демонструють часткову відповідність :
Chambres(nf, pl) – камера , шар
Cancer(nm) du foie – карцинома
Tumeurs(nf, pl) du cœur–рак серця, ракова пухлина серця (EMV).
У цих прикладах через модуляцію додаються критерії паталогії, але на
денотативному рівні, виходячи з залежності причини та наслідку. Так,
нариклад, tumeurs вказує на патологічний процес, представлений
новоствореною тканиною, в якій зміни генетичного апарату клітин призводять
 85

до порушення регуляції їхнього росту і диференціювання, тобто рак. Термін

також може конкретизуватись через додавання відносного прикметника ракова.

Лексичні відповідники за характером функціонування.

Характер функціонування відповідників переважає у двох основних
типах постійних (сталих) і випадкових (контекстуальних). Перший тип охоплює
всі лексичні паралелі найменувань паталогій, синдромів, хвороб які присутні у
двух мовах та реаліях. Вони фіксуються в двомовних словниках, де
викладається до них пояснення. Наведемо декілька прикладів:
Lobe droit (nm)– Права доля ( Структурна одиниця печінки)
Lobe gauche (nm)– Ліва доля (Структурна одиниця печінки )(EMV).
Veine cave supérieure (nf) – Верхня порожниста вена (EMV). Вона
проходить через сухожилковий центр в заднє нижнє, а потім у верхнє
середостіння грудної порожнини
Veine cave inférieure (nf) – Нижня порожниста вена (EMV). Вона
проходить через сухожилковий центр діафрагми .
Valvule mitrale (nf) – мітральний клапан (EMV), один із клапанів серця.
Він лежить між лівим передсердям та лівим шлуночком
Hépatite (nf) – Гепатит (EMV), загальна назва гострих та хронічних
дифузнихзапальних захворювань печінки різної етіології.
Cirrhose (nf):
– Цироз
– Цироз печінки (EMV), кінцевий результат хронічного запального
процесу в печінці. Для перекладу поняття застосовується прийом конкретизації
через додавання залежного слова печінка, що деталізую значення, чи просто
транскрипція, що акцентує увагу на особливості звучання французького
терміна. Термін має загальне значення хронічного запального процесу, що
поєднує такі поняття як заміщення паренхіматозної тканини, заміщення
фіброзною сполучною тканиною, стромою, гепатоцелюлярна карциномa (DE).
 86

Вищенаведені терміни можна назвати абсолютними інтерлінгвістичними

синонімами або лексичними еквівалентами. Відповідники фунціонального типу
є як однокомпонтними так дво-трьохкомпонентними, латинського та грецького
походженння . Відповідно константні характеризуються своєю визначеністю,
обумовленою тим, що вони ґрунтуються на закріплених мовною традицією
лексичних значеннях слів загальнонародної мови. В українських
словосполученнях фіксується узгодженням, такий спосіб підрядного зв'язку, за
якого залежне слово вживається в тій самій формі (veine cave inférieure (nf) –
нижня порожниста вена – узгодження з жіночим родом, valvule mitrale (nf) –
мітральний клапан – узгодження з чоловічим родом). Терміни мають більш
узагальнене значення – розгалуження венозної системи, оскільки поєднує такі
поняття як veines iliaques (nf, pl) – клубові вени, veine iliaque interne (nf, pl) et de
la veine iliaque externe(nf, pl) – внутрішня клубова вена і зовнішня підшкірна
вена (DE).
Відтак, відповідники вирізняються домінуванням гіперонімів – словами
з ширшим значенням, що виражають загальне, родове поняття хвороби,
властивостей, ознак розміщення, будови венозної системи серця, печінки.
Тож, з цього робимо висновок, що переклад багато в чому обумовлений
наявністю постійних відповідників, що виникають через тривалу кореляції
відповідних слів, що належать до різних мов.
Під час перекладу також створюються так звані окказіоналіми,
неологізми, що спрямовані на те, щоб відтворити стилістичні особливості
вихідного терміна. Наведемо приклад:
Sérum lifting (nm) Ліфтинг – сироватка
Brosse-peeling (nm) – Браш-пілінг (TI).
Термін brosse-peeling – браш-пілінг позначає нове явище в індустрії
медичного догляду, у французькому варіанті англіцизм bruch перекладається
як brosse (щітка), тобто набуває значення його прямого евківаленту, однак в
українській реалії англіцизм відновлюється і передається лексичною
трансформацією – транслітерацією (браш) – базуючись на англійський
 87

відповідник bruch, а не на французький brosse. Проте, другий англіцизм peeling

зберігає повністю своє структурну і семантичну форму та передається
усталеним загальновідомим англійським терміном пілінг. Так термін набуває
значення більш медичного, професійного і стає складнішим для сприйняття
читачеві, що є мало компетентним у цій сфері
Sérum lifting – ліфтинг-сироватка є терміном, що позначає інноваційний
продукт, який забезпечує відновлення пружності, еластичності та підтягнутості
шкіри.
При перекладі застосовують так звані технічні засоби – перестановку, так
іменник ліфтинг, що виконую певним чином роль означення і передує
головному терміна сироватка. Крім того, англіцизм lifting передається
усталеним інтернаціональним терміном ліфтинг, через що поняття набуває
більш наукового значення та точності.
Вищенаведені терміни, що належить до тематичної групи
косметологічних засобів догляду за шкірою, є контекстуальними, оскільки вони
ще остаточно не зафіксовані у словниках, і тому при перекладі варто
враховувати значення, стилістичні критерії, зберігаючи при цьому структурну
модель. Відповідно до наведених прикладів можна помітити одну відмінну
рису складених термінів, що полягає у їх приналежності до конкретної науково-
технічної галузі (певні інструменти, технічні засоби косметології, тип шкіри чи
засоби відновлення шкіри у дерматології тощо).
Тож, робимо висновок, що оказіональні відповідники мають відношення
до конкретної науково-технічної галузі, застосовуються при відтворенні
термінів не суто медичної спеціалізації, як попередні приклади (анатомічні
назви, найменування хвороб), а навпаки інноваційної тематики.
Варто зазначити, що до групи лексичних відповідників, що вирізняються
за характером функціонування можна віднести наступні медичні терміни, в
яких аналітична структура виокремлює певні смислові одиниці. Наприклад:
Cyberpatient cyber (nm) – пацієнт, калькування
Tendinite du pouce (nf) – «клацаючий палець», модуляція
 88

Docteur google (nm) – доктор гугл (TI), калькування.

Термін docteur google є неологізмом, означає інформаційну базу, тобто
при виникненні болю або висипу можна скористатись програмою вказуючи
симптоми в пошуку і обстежити себе самостійно. Таким чином, термін зберігає
в собі структурну модель через трансформацію калькування, що в свою чергу
не змінює звучання нової лексичної одиниці, яка тільки починає
поширюватись. Так, перший елемент docteur є вже загальноприйнятим, але
спочатку він був переданий через транскрипцію, другий компонент google
також перекладається через лексичну трансформацію транскрипцію, тому
термін залишається також неологізмом у вихідній мові.
Схожий випадок перекладу стосується терміна Cyber Patient (nm) –Cyber
пацієнт, але при відтворенні використовується ще й пряме запозичення Cyber.
Тож, додаємо, що залежно від характеру функціонування, окказіоналізми
використовуються при перекладі ще й медичних неологізмів, через
трансформацію калькування, зберігається структурна модель терміна, через
лексичну трансформацію транскрипцію, чи пряме запозичення термін
залишається також неологізмом у вихідній мові.

Лексичні відповідники за способом перекладу.

Як було вищезазначено, перекладацькі відповідники розрізняються за
способом перекладу, тобто діляться на прямі (що були закріплені в словнику
еквівалентом з високим ступенем синонімічності), та відносні синоніми, гіпо-
гіперонімічні (виражають видо-родові відносини), дескриптивні, функціональні
(співпадаючі по функції, наприклад експресивній, але різняться за семантикою і
її обсягом).
Було встановлено, що до прямих медичних відповідників належить ряд
постійних медичних еквівалентів, що охоплюють моносемічні так і полісемічні
терміни, позбавлені конотативного значення і виразної цінності. Відповідно до
встановленої специфіки прямих відповідників, що висвітлена в пункті 1.2.3.
наголошуємо закономірність, що прямі медичні відповідники загалом
 89

зазначають анатомічну будову серця, печінки, нирки, інші органи,

загальнопоширені хвороби. Вони співпадають відповідно до інформативного
обсягу і можуть бути розглянуті як абсолютні міжмовні синоніми, наприклад:
Fièvre (nf) – лихоманка
Éruption (nf) – висипання
Varicelle (nf) –вітряна віспа
Asthme (nm) – астма
Nausée (nf) – нудота
Crampes (nf, pl) – судоми (DE).
Таким чином, залежно від способу перекладу медичні відповідники
включають в себе інший підтип – синонімічні лексичні відповідники, що
базуються на відносних інтерлінгвістичних синонімах. Було встановлено, що до
цієї групи відносяться перекладацькі медичні аналоги. Згадаймо
проаналізовані варіанти перекладу термінів пункту 3.3.2.
Habitus (nm) – габітус, будова тіла , конституція
Stéatose (nf) – жирова інфільтрація печінки, жировий гепатоз, Стеатоз
(DE).
Наявні три перекладацькі синоніми терміна Stéatose. Перший є загальним
професійним, але відомим лише у вузькому колі медичних спеціалістів, при
перекладі додається відносний прикметник. Другий український термін
відтворюється також через модуляцію. Додається відносний прикметник
жировий, як і в попередньому прикладі, а зміст щодо локалізації і
процесуальність виражається через похідний іменник грецького походження,
значення якого акцентує інші аспекти хвороби, а саме порушення обміну
речовин в печінкових клітинах (гепатоцитах) і розвиток в клітинах печінки
дистрофічних змін. Третій український термін відтворюється через
транскрипцію.
З наведених прикладів бачимо, що ступінь визначення часткових
відповідників є нижче ніж у абсолютних синонімів. Маючи відносно рівні
 90

обсяги денотативної інформації, ці терміни відрізняються або семантичними

нюансами, або експресивним вираженням.
Отже, робимо висновок, що залежно від способу перекладу прямі медичні
відповідники загалом зазначають анатомічну будову серця, печінки, нирки,
інші окремі органи, загальнопоширені хвороби. Вони співпадають відповідно
до інформативного обсягу і розглядаються як абсолютні міжмовні синоніми.
Синонімічні лексичні відповідники, що базуються на відносних
інтерлінгвістичних синонімах, є загальнопрофесійними, але відомим лише у
вузькому колі медичних спеціалістів. Позначають вади органів, внутрішніх
тканин, особливості захворювання. Застосування медичних аналогів
супроводжується – модуляцією, додаванням похідного синтетично утвореного
іменника, прикметника, що деталізує процесуальність, чи модуляцією, в
результаті якої акцентуються інші аспекти хвороби.
Особливу підгрупу представляють перекладацькі медичні відповідники,
що з'являються в результаті співвіднесення гіпонімічних та гіперонімічних
відносин між медичними термінами, які належать до двох різних мов.
Наведемо приклад:
Problèmes (nf, pl) de coeur – кардіопатія серця, кардіопатія серцевого
м'язу (DE), (конкретизація).
При відтворенні вдаються до конкретизації, розширюючи та адаптуючи
логічний зміст. Так, problèmes є гіперонімом, що об'єднує різні типи хвороб
серця, серцево-судинні захворювання, вказує на відхилення роботи серця. При
перекладі використовується більш вужче кардіопатія і конкретне поняття
серцевого м'язу, що має непрямий додаток серце, яке деталізується відносним
прикметником.
Іншим яскравим прикладом слугує термін:
Syndrome d'Adams-Stokes (nm) – Атріовентрикулярна блокада (DE).
Назва походить від прізвища ірландського лікаря Роберта Адамса, який
відкрив дану хворобу. Медичний епонім вказує на раптову тимчасову втрату
свідомості, що виникає через несподіване зменшення серцевого викиду. У
 91

даному випадку через прийом конкретизації робиться акцент на патологічному

відхиленні роботи серця, на погіршенні або ж абсолютному припиненні
проходження електричних імпульсів між передсердям і шлуночком.
Відтворюється через аналітично утворений складений термін, а саме похідний
відносний прикметник ( префікс Атріо (лат. атріум – внутрішній) + корінь
( лат. вентрикул – пов'язаний з шлуночком (серця або мозку) + суфікс: -ярн +
закінчення: -ий ).
Зазначимо, що термін може перекладатись також через епонім,
калькування Синдром Адамса-Стокса, що є прямим простим, нейтральним
еквівалентом. Епонім зберігає план вираження, позначаючи як і французький
термін, стійку сукупність симптомів із загальним патогенезом, що складає
клінічну характеристику усієї хвороби. При зміні родо-видових відношень
акцентується саме клінічна характеристика – погіршення або ж абсолютне
припинення проходження електричних імпульсів у серці.
Робимо висновок, що при калькуванні епоніму зберігається ім’я лікаря,
семантичний зміст синдрому, що виражає сукупність симптомів із загальним
патогенезом, тоді як при конкретизації, деталізується саме клінічна
характеристика синдрому.
Тому, підсумовуємо, що медичні відповідники, що з'являються в
результаті співвіднесення гіпонімічних та гіперонімічних супроводжуються
застосуванням конкретизації, що деталізує логічний зміст, клінічну
характеристику синдрому. Так, медичний гіперонім французької мови виражає
типи синдромів, хвороб, серцево-судинних, травних, легеневих захворюваннь,
а український гіпонім вказує на прояви цієї хвороби, що призводить до
порушень, конкретних відхилень морфології органу, тканин, анатомічної,
гістологічної будови. Відтворюється через аналітично утворений складений
термін.
Також, виявлено, що наявні паралельні прямі прості нейтральні
еквіваленти терміна зберігають план вираження, через прийом калькування,
позначаючи як і французький термін, стійку сукупність симптомів із загальним
 92

патогенезом, що складає клінічну характеристику усієї хвороби, без деталізації

синдромів як при конкретизації, де вирізняється саме клінічна характеристика
синдрому.
Протилежним вищенаведеного прийому, конкретизації, є перетворення
гіпоніму на гіперонім при перекладі з французької на українську. Наприклад:
Veinospasme (nm) – скорочення м'язу
Virus d'Epstein Barr (nm) – герпівірус (DE).
Поняття позначає вірус людини типу 4, який відносять до родини
герпесвірусів, підродини гаммагерпесвірусів. Бачимо, що переклад герпівірус є
ширшим за значенням, оскільки Virus d'Epstein – Barr є його гіпонімом. Таким
чином, при генералізації використовується складний медичний термін,
утворений через префікс герпі та простий термін вірус в якому зауважується
клінічна форма інфекції, яку спричинює цей вірус, тобто основна родина
вірусу.
При калькуванні, Вірус Епштейна Барр, не відбувається змін в родо-
видових відношеннях, зберігається план вираження, прізвища британських
учених, які його відкрили, вірусолога професора Майкла Ентоні Епштейна і
його тодішньої аспірантки Івонн Барр, які описали його. Робиться акцент на
єтимології самого терміна, а не на епідеміологічних особливостях циркуляції
вірусу.
Тож, лексичні відповідники, що супроводжуються генералізацією,
застосовуються при перекладі термінів в яких виражається поняття обміну
речовин, та функціонування організму (його органів), причин вірусів, хвороби,
патологічні процеси, викликані патогенними, етіологічним, хімічними,
біологічними факторами. Так, через французький медичний гіпонім
виражається конкретна родина герпесвіруса, тоді як в українському гіперонімі
при перекладі зауважується клінічна форма інфекції, яку спричинює цей вірус.

3.4. Перекладацькі трансформації при перекладі медичних термінів

 93

Медичний переклад займає особливе місце з-поміж інших видів науково-

технічного перекладу, так як має безпосереднє відношення до здоров'я і життя
людини. Тому зростають вимоги до кваліфікації перекладача. Для перекладу
термінів медичної тематики перекладачеві необхідно володіти не тільки
глибокими знаннями іноземної мови, а й розумінням наукового матеріалу, який
він перекладає, а також основами теорії термінознавства, теорією перекладу,
спеціальною термінологією [32].
Наприклад, медичні терміни, що мають вузьке значенння: couronne (nf) –
імплант, facettes (nf, pl) dentaires – вініри (DE). У медицині важливою є
точність, оскільки будь-яка помилка в перекладі може призвести до дуже
серйозних наслідків.
Було виявлено, що одним з найпоширеніших типів перекладу є
використання еквівалентного терміна, зафіксованого аналога, тобто лексичної
одиниці, що є повним відповідником у мові перекладу. Таким чином, аналіз
показав, що медичний французький термін може мати повний чи частковий
еквівалент:
Couronne (nf) Термін має декілька значень:
Імплант зуба
Зубний протез
Коронка зуба
Приєднання
Сегмент (Rv).
Лексичні трансформації застосовуються в разі, якщо в тексті оригіналу
зустрічаються нестандартні мовні одиниці на рівні слова. До лексичних
трансформацій ми відносимо такі основні прийоми перекладу як:
Запозичення
Заміни
Модуляції
 94

Запозичення
Під запозиченням розуміється найпростіші прийоми, що полягають не в
перекладі, а в збереженні медичного терміна шляхом зміни алфавіту, якщо це
необхідно.
Запозичення особливо практично, якщо і мові перекладу немає
еквівалентного терміна. Це також дозволяє чітко визначити текст в його
культурному контексті. Застосовуються для повних, еквівокабульних,
постійних відповідників.
Транслітерація або транслітерування є механічна передача медичного
терміна, що записан однією графічною системою, засобами іншої графічної
системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї
писемності літерами іншої.
В ході дослідження виявлено, що одним з поширених способів перекладу
медичних французьких термінів є транскрипція (відтворення звучання
іноземного слова), транслітерація (відтворення літерного складу іноземного
слова), що можуть поєднуватись для точної передачі значення. Тому базуючись
на проведеному аналізі можна зробити висновок, що вищезазначений тип
перекладу використовується для передачі епонімів:
Syndrome (nm) de Felty – Синдром Фелті
Syndrome (nm) de Lemierre – Синдром Лемьера
Syndrome (nm) de Peutz-Jeghers – Синдром Пейтца-Єгерса
Проте застосування цього типу перекладу можливе і для інших
лексичних одиниць:
Liposome (nm) – ліпосома
Chromosome (nm) – хромосома (DE).
Іншим продуктивних способом перекладу є калькування (передача
лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин – морфем або
слів (у випадку стійких словосполучень). Сутність калькування полягає у
створенні нового слова або стійкого сполучення в мові перекладу, що копіює
структуру вихідної лексичної одиниці. Ця лексична трансформація
 95

застосовується для постійних (сталих) відповідників, зокрема більшості

багатокомпонентних медичних термінів, утворених через афіксацію, чи
аналітично утворених складних термінів:
Anti-électron (nm) – Антиелектрон
Soft liposculpture (nm) – Софт ліпоскульптура
Docteur google (nm) – Доктор гугл (DE).
Також було виявлено калькування медичних організацій, назв медичних
процедур:
Ministère (nm) de la Santé et des Services sociaux du Québec – Міністерство
охорони здоров'я соціального забезпечення Квебеку
Régie (nf) de l'assurance maladie du Québec – Управління медичного
страхування Квебека
Société (nf) hospitalière d'assurances mutuelles – Медичне товариство
взаємодопомоги (Rv)

Пояснення
Варто зауважити, що окрім вищезазначених трансформацій, терміни
можуть перекладатись через пояснення. У цих випадках лексична одиниця
замінюється словосполученням, тобто надається більш-менш повне пояснення
або визначення цього значення. За допомогою експлікації загалом передаютья
значення французького медичного терміна, що належить до тематичних груп
важких паталогій, анатомічних аномалій, артерії кровоносної системи чи
просто будови тіла, також до абревіатурних скорочень, що виступають в якості
аналогів і позначають як порушення біофізичних функій організму так і реалії
медичної сфери,тощо. Наведемо декілька прикладів:
Sodoku (nm) – Інфекційна хвороба, спричинена спіральними бактеріями
Séton (nm) – Рана нанесена ножем, що не пошкоджує глибокі тканини
Brava (nm) – Розширювач тканини
Scotome (nm) – Часткова втрата зору
Habitus (nm) – будова тіла
 96

As (aide-soignant) (nf) – молодший медичний працівник

Cn (nf) – нирковий спазм
Ains (nm) – нестероїдні протизапальні препарати
Aorte sus-cœliaque (nf) – частина аорти вище відростку черевної артерії
(Rv).

Заміни
Варто зауважити, що поряд з лексичними застосовуюються і лексико-
граматичні трансформації – генералізація, тобто смисловий розвиток або
розширення семантики слова. Наведемо декілька прикладів:
Régime (nm) dissocié – харчування
Régime (nm) hyposodé – дієта
Hypotension artérielle – гіпотонічна хвороба
Étisie (nf) – виснаження
Virus d'epstein barr (nm) – герпівірус
Varicelle (nf) – вірусне захворювання (Rv).
Було виявлено, що генералізація застосовується при відтворенні
загальних медичних термінів, що семантично виражають основні компоненти
розвитоку і життєдіяльністі організму, назви вірусних, судинних
захворюваннь.
Також медичні терміни можуть перекладатись протилежним способом,
тобто звуженням значення – конкретизацією, що рідше зустрічається у
порівнянні з генералізацією:
Bruit (nm) du cœur –звукові кардіовібрації
Cancer du foie – гепатоцеллюлярна карцинома
Autodialyse (nf) – аутогемодіаліз
Antibiotiques (nm, pl) – цикліни
Cancer (nm) du foie – гепатоцеллюлярна карцинома
Médulla (nf) – мозковий шар (Rv) .
 97

Термін виражає наднирникові залози розміщені над верхніми полюсами

нирок. Від латинскої мови medulla «moelle (des os)», так французький термін
вміщує поняття, семантичний зміст якого пов’язаний з терміном кіста, тобто
орган, який входить до опорно-рухової системи і складається з кісткової
тканини, тоді як мозковий шар виражає вже саме своєрідну мікроструктуру
кістки, у даному випадку тканину нирки. Відбувається співставлення цілого
(орган та його мікроструктури).
Поняття деталізуються додаванням до терміна відносних прикметників,
залежного слова, додатку. Конкретизація застосовується при перекладі
вузькоспеціалізованих понять пов’язаних з тематичними групами опорно-
рухової системи, хвороб ниркової системи організму, онко захворюваннями
тощо.
Лексико-семантичні заміни застосовуються для відносних, як постійних
так і контекстуальних лексичних відповідників при перекладі.
Модуляція
Досить поширеною трансформацією є модуляція, під якою розуміється
смисловий розвиток, заміна слова або словосполучення вихідної мови
одиницею мови, значення якої логічно виводиться із значення вихідної одиниці.
Крім того, значення співвіднесених слів в оригіналі і перекладі при цьому
пов'язані причинно-наслідковими відношеннями чи відношеннями процесу,
суміжності, атрибутивності ( певної якості ), цілого та частини, з форми
вираження змісту на сам зміст тощо.
Наведемо декілька прикладів в яких помічено логічний розвиток поняття:
Capsule fibreuse (nf) – Кірковий шар (DE).
Мається на увазі поверхневий шар надниркової залози. При перекладі
застосовують лексичну заміну, це відповідник є частковим, нееківокабульним,
контекстуальним. Capsule походить від латинскої мови casule (Enveloppe
soluble, le plus souvent de forme cylindrique) (DE), має прямі еквівіаленти –
капсула, коробочка, капсуль, іншими словами форма, що складається з твердої а
бо м'якої оболонки. Робимо висновок, що при перекладі відбувається
 98

семантична заміна осноговного змісту (Capsule), що виражає

багатофункціональне анатомічне складне поняття (а саме – Capsule – капсула,
структура в півкулях головного мозку, утворена білою речовиною, являє собою
велике скупчення нервових волокон). Таким чином, виводиться значення
форми, ознак цієї капсули – термін шар. Так, в перекладеному терміні
акцентується зовнішій вигляд ції капсули надниркової залози, оскільки термін
шар виражає саме характер його структури, однорідої речовини, ознакою якого
є властивість суцільною масою вкривати орган.
Що стосується означення, fibreuse, воно передається також через
семантичну модуляцію. При прямому еквіваленті відносний прикметник
відтворювався б терміном волокнистий, проте наголошується саме на
властивості, ознак ( наявність відповідних рецепторів, що мають ядро
аналізаторів).
Іншим прикладом може слугувати наступний термін:
Reseau capillaire (nm) – клубочок капілярів (DE).
Відповідник є частковим, відносним, еквівокабульним, контекстуальним.
Помічено заміну родо-видових відношень, так Reseau ( є об'єднанням
однорідних капілярів, фізичних процесів, які визначають фізіологічні і
біохімічні властивості клітини ) а клубочок є вужчим (переплетіння капілярних
петель ). Робимо висновок, що відбувається при перекладі кількісне зіставлення
з заміною цілого частиною, множини одниною.
Опишемо інший випадок:
Peleton glomelure (nm) – петля Генле (DE).Частина нефрона, що з'єднує
канальці нирки. При перекладі фіксується зміна належності назви внутрішньої
системим органу (glomelure ) іменем його його винахідника, лікаря (Генле)
Варто наголосити на іншому типі модуляції, а саме семантичній або
контекстуальній координацїї, тобто переклад, за якого передається інформація
однієї мови на іншу на основі контексту, а не значенні слова, зазначеного в
словнику.
Наведемо наступний приклад:
 99

Bassinet (nm) – ниркова миска (DE). Це э лійкоподібна, сплющена

порожнина з тонкими стінками
Від старофранцузької мови bacin (cavité osseuse qui forme la base du tronc,
Récipient ménager ressemblant à un grand plat creux) (DE), має прямі екківаленти-
басейн, резервуар, тобто певна велика ємкість, і відповідно до конкексту
додається відносний прикметник, що вказує де розміщений вищенаведена
внутрішньосистемна частина органу. Відбуваються також кількісне зіставлення
з заміною цілого частиною ( великий резервуар – маленька миска).
Виявлено, що модуляція застосовується для медичних аналогів, що
відрізняються стилістичними і виразними нюансами, часткових відповідників,
тобто в яких фіксуюється зміна терміна наповнення, для розширення значення
співвіднесених слів пов'язаних з анатомічними термінами (надниркової залози),
що призводить до зміни атрибутивних відношень (властивості, ознаки, якість),
для адекватних замін при перекладі контекстуальних відповідників, що мають
відношення інноваційної тематики, для медичних неологізмів тощо. (тобто до
медичних аналогів, замін, з-поміж яких лексичні відповідники є зокрема
частковими, відносними, еквівокабульними або нееквівокабульними,
контекстуальним).
Тож робимо висновок, що процес перекладу французьких медичних
термінів може виявитися досить трудомістким процесом, що вимагає
опрацювання великої кількості джерел. При перекладі таких термінів
обов'язково потрібно враховувати сферу вживання спеціальної лексики, до якої
сфери вони належать (симптоми, методи лікування, діагностика, хвороби,
паталогії тощо).
В результаті проведеного кількісного аналізу встановлено, що
найчастіше використається основними способами перекладу французьких
медичних термінів є калькування, лексико-семантичні заміни, конкретизація та
генералізація, модуляція, описовий переклад, з-поміж найменш частотних є
запозичення та прямий еквівалент, лексичні трансформації, транскрипція та
транслітерація ( Див. додаток А). Прямі еквіваленти використовуються для
 100

повних еквівокабульних лексичних відповідників, що позначають загальні

анатомічні терміни, назви загальнопоширених хвороб, симптомів.
 101

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

Перекладацькі відповідники виражені медичними еквівалентами,

аналогами, адекватними замінами.
Медичні перекладацькі еквіваленти позбавлені конотативного значення і
виразної цінності, зазначають порушення імунної системи людини, анатомічну
будову серця, органи, загальнопоширені хвороби. Вони співпадають відповідно
до інформативного обсягу терміна і розглядаються як абсолютні міжмовні
синоніми.
Перекладацькі аналоги застосовуються при перекладі термінів
позначаючих захворювання травної системи, порушення обміну речовин в
клітинах, розвиток дистрофічних змін, біохімічні та функціональні зміни в
тканинах та органах, спричинені хворобою. Відтворюється через модуляцію,
шляхом додаванням відносного прикметника, похідного синтетично утвореного
іменника, що деталізує процесуальність протікання, локалізацію паталогії,
похідного іменника грецького походження, значення якого акцентує інші
аспекти хвороби. Через транскрипцію український аналог лишається
вузькоспеціалізованим. Аналоги відрізняються семантичним компонентом при
перекладі і представляють відмінності у плані вираження.
Перекладацькі медичні аналоги, відрізняючись стилістичними і
виразними нюансами, виражають одну і ту ж семантичну інформацію щодо
біохімічних та молекулярних механізмів розвитку хвороб, форми, будови
організму та окремих його органів чи систем. Перекладаються через
транскрипцію, пояснення, модуляцію.
Аналоги багатозначних термінів застосовуються для перекладу
тематичної групи, що позначає фізіологічну будову, людський організм, органи
кровоносної системи, судини тіла тощо.
Перекладацькі адекватні заміни застосовуються для міждисциплінарних
термінів, що належать до технічних галузей, виражаючи основні структурні та
 102

функціональні одиниці м'язової тканини, елементарні одиниці м'язів.

Перекладаються через модуляцію.
Форма лексичних відповідників, еквівокабульних, зберігається при
перекладі простих чи складених термінів, що позначають органи, основні
анатомічні мікроструктури організму. Нееквівокабульні відповідники
виражають медичні терміни з більшим інформативним навантаженням,
вузькоспеціалізовані лексичні одиниці анатомічної групи; є складеними,
утвореними через різні частини мови (числівник, іменник, відносні
прикметники). Неспівпадіння форми відбувається через опущення числівника зі
зміною змістового навантаження. Зміст терміна змінюється через специфіку
відтворення відносних прикметників, що вказують на кількість, форму,
розміщення органу.
У повних медичних еквівалентів обсяг переданої інформаціі збігається.
До повних належать загальні анатомічні терміни, назви загальнопоширених
хвороб, симптомів. Зберігання форми забезпечується через калькування, зв'язок
між компонентами виражається через повне узгодження підрядного зв'язку.
Часткові медичні відповідники мають зіставні інформативні об'єми, з
яких тільки деякі компоненти співпадають. Через модуляцію, конкретизацію,
додаються критерії паталогії, але на денотативному рівні, виходячи з
залежності причини та наслідку.
Залежно від характеру функціонування лексичні відповідники
поділяється на постійні (сталі) і випадкові (контекстуальні). Постійні
відповідники є як однокомпонтними, так дво-трьохкомпонентними,
латинського та грецького походженння, охоплюють лексичні паралелі
найменувань паталогій, синдромів, хвороб які присутні у двух мовах та реаліях.
Постійні медичні анатомічні відповідники вміщують узагальнені значення,
представлені гіперонімами, що виражають загальне, родове поняття хвороби,
властивостей, ознак розміщення, будови венозної системи серця, печінки.
 103

Для перекладу застосовується калькування, пояснення, конкретизація

через додавання залежного слова, що деталізую значення, чи транскрипція, що
акцентує увагу на особливості звучання французького терміна.
Оказіональні відповідники мають відношення до конкретної науково-
технічної галузі, застосовуються при відтворенні термінів не суто медичної
спеціалізації (анатомічні назви , найменування хвороб), а інноваційної
тематики. Контекстуальні відповідники використовуються при перекладі
медичних неологізмів. Через калькування, зберігається структурна модель
терміна, через лексичну трансформацію транскрипцію, чи пряме запозичення
термін залишається також неологізмом у вихідній мові.
За способом перекладу відповідники діляться на прямі, відносні
синоніми, гіпо- гіперонімічні.
Прямі медичні відповідники позначають анатомічну будову серця,
печінки, нирки, інші окремі органи, загальнопоширені хвороби. Вони
співпадають відповідно до інформативного обсягу і розглядаються як
абсолютні міжмовні синоніми.
Відносні медичні відповідники базуються на відносних міжмовних
синонімах, позначають вузькоспеціалізовані, професійній поняття поширені у
вузькому колі медичних спеціалістів, стосуються вад органів, внутрішніх
тканин, особливостей захворювання. Застосування медичних аналогів
супроводжується – конктретизацією, додаванням похідного синтетично
утвореного іменника, прикметника, що деталізує процесуальність, чи
модуляцією, в результаті якої акцентуються інші аспекти хвороби, паталогій,
пухлин, відхилень.
Медичні відповідники, що з'являються в результаті співвіднесення
гіпонімічних та гіперонімічних відношень супроводжуються застосуванням
конкретизації, що деталізує логічний зміст. Французький медичний гіперонім
виражає типи синдромів, хвороб, серцево-судинних, травних, легеневих
захворюваннь, а український гіпонім вказує на прояви цієї хвороби, що
призводить до порушень, конкретних відхилень морфології органу, тканин,
 104

анатомічної, гістологічної будови. Відтворюється через аналітично утворений

складений термін.
Паралельні прямі прості нейтральні еквіваленти терміна зберігають план
вираження, через прийом калькування, позначаючи стійку сукупність
симптомів із загальним патогенезом, без деталізації синдромів як при
конкретизації, де вирізняється саме клінічна характеристика синдрому.
Відносні лексичні відповідники, що супроводжуються генералізацією,
застосовуються при перекладі термінів в яких виражаються поняття обміну
речовин, та функціонування організму, оганів, причини вірусів, хвороб,
патологічні процеси, викликані патогенними, етіологічним, хімічними,
біологічними факторами. Через французький медичний гіпонім виражається
конкретна родина герпесвіруса, в українському гіперонімі при перекладі
зауважується клінічна форма інфекції.
При калькуванні відносних лексичних відповідників виражених
медичними епонімами не відбувається змін в родо-видових відношеннях,
зберігається план вираження, прізвища вчених. Робиться акцент на етимології
самого терміна, а не на епідеміологічних особливостях циркуляції вірусу.
Основними способами перекладу французьких медичних термінів є
калькування, лексико-семантичні заміни, конкретизація та генералізація,
модуляція, описовий переклад, з-поміж найменш частотних є запозичення та
прямий еквівалент, лексичні трансформації, транскрипція та транслітерація
(Див. додаток А).
 105

ВИСНОВКИ
Трактування поняття перекладацького відповідника залежить від того, що
саме вважати за одиницю перекладу, що може бути як словом або
словосполученням, так і синтагмою, реченням або надфразовою єдністю.
Перекладацькі відповідники класифікуються на: 1) еквіваленти, 2)
варіантні та контекстуальні відповідники, 3) різні види перекладацьких
трансформацій, або адекватних замін.
Лексичні відповідники співвідносяться: 1) за формою, еквівокабульні,
нееквівокабульні, 2) за об'ємом, повні і неповні (часткові), 3) за характером
функціонування, константні і оказіональні, 4) за способом перекладу, прямі та
відносні, гіпо- гіперонімічні синоніми.
Термін являє собою слова або словосполучення, які називають спеціальні
поняття певної спеціальної області науки, техніки, мистецтва. Термін має
визначення, що позначає реалії, надають стислу характеристику предмета чи
явища.
Медичний термін характеризується наявністю дефініції, максимальною
абстрактністю, відсутністю експресії, емоційного забарвлення, відповідністю з
спеціальним поняттям, логічною точністю.
Медичні терміни-епоніми є відображенням еволюції медичного пізнання
і складають значну частину медичної термінології.
Акронім являє собою тип абревіатури, що складається з початкових літер
або звуків слів твірного словосполучення.
Для медичної антонімії характерні загальномовні, термінологічні
опозиції (звуження – розширення).
Анатомічна термінологія переважно утворена з латинських і грецьких
слів, виражає особливості функцій певних органів чи систем організму,
фізіологічні характеристики анатомічних структур в тілі.
Синтетичний спосіб утворення термінів полягає в приєднанні до основи
слова, представленого найчастіше кореневою морфемою, суфіксів або
 106

префіксів. Аналітичні слова розглядаються як складні лексеми, що виникли в

результаті синтагматичною словотворення
Синоніми медичної термінології представлені лексичними одиницями, які
мають різну фонетичну і графічну форму, але означають одне наукове поняття
в межах певної мікросистеми.
Прості медичні терміни є переважно латинського походження. Їм
характерна синонімія (терміни нейтрального значення чи спеціалізовані з біль
точною конкретизацією), міждисциплінарність. При заміні морфологічних
показників додаються конотації та абстрактне значення, при перекладі
використовуються прямі відповідники.
При перекладі похідних термінів, утворних через префікси відбувається
граматична заміна на рівні словоформи: однина передається множиною в
назвах медикаментів біологічної дії. Префікс може перекладатись
транслітерацією, замінюватись морфологічною одиницею українського
походження. Використовується пояснення, пряме запозичення твірної частини
терміна.
Французькі медичні терміни утворені за допомогою суфіксів,
виявляються багатофункціональними, міждисциплінарними. Їм характерна
детермінологізація.
Складні терміни зумовлені здатністю однієї лексичної одиниці виражати
складні поняття, що надають спеціалізацію науковій лексичній одиниці. При
перекладі наукове поняття в українській мові утворюється через афікси
грецького та латинського походження.
Контрарні антонімічні терміни є латинського, грецького походження,
виражають хронічні захворювання пов’язані з фізіологічними процесами
організму, мають градацію значень, в яких набувається більша деталізація,
спеціалізація та виражається більш важка стадія паталогії.
Градація значення займає проміжну ланку, від нейтрального антоніма
переходить до вузько спеціалізованого. При їх відтворенні використвовують
генералізацію чи прямий медичний еквівалент.
 107

При перекладі контрадикторної пари використовується прямий

науковий термін, генералізацію. Відбуваються граматичні зміни –
транспозиція. Відсутня середня, проміжна ланки у семантичному плані.
Французькі синонімічні пари анатомічної групи, утворені з
префіксальних елементів, відтворюються прямим медичним еквівалентом, що
попередньо передані через транслітерацію, транскрипцію афіксів грецького чи
латинського походження. Іншими варіантами перекладу є пояснення.
Чим більше частковим синонімам властива полісемантичність, тим
більша частота та поле міждисциплінарності. З-поміж синонімічного
французького ряду наявні терміни, значення яких деталізується, чи, навпаки,
узагальнюється.
Часткові синоніми вміщюють семантичні характеристики, виражають
стадії хвороби, належать до різних медичних галузей (неврологія, психологічні
розлади, кардіологія, інфекційні, вірусні захворювання).
Переклад епонімів здійснюється такими способами: описовий переклад,
калькування зі збереженням власної назви і описовий переклад без збереження
власної назви.
При перекладі епоніму на позначення медичних рослин застосовується
пояснення чи лексико-семантична заміна. Синонімічність виникає через
наявність укаїнського еквіваленту грецького, латинського чи укаїнського
походження, що відтворюються через транслітерацію та опускання якісного
прикметника.
Способи перекладу акронімів: транслітерація (ініціальні скорочення, що
є компонентами назв методів досліджень), запозичення акроніму (французький
акронім, що належить до лабораторної діагностики), створення адекватної
української абревіатури при перекладі акроніму (патологічні нозологічі стани),
розшифрування, пояснення, розшифрування та пояснення разом з додаванням
запозиченого іноземного акроніму.
Перекладацькі відповідники виражені медичними еквівалентами,
аналогами, адекватними замінами.
 108

Медичні перекладацькі еквіваленти позбавлені конотативного значення і

виразної цінності, зазначають порушення імунної системи людини, анатомічну
будову серця, органи, загальнопоширені хвороби.
Перекладацькі аналоги застосовуються при відтворенні термінів
позначаючих захворювання травної системи, порушення обміну речовин в
клітинах, розвиток дистрофічних змін. Відтворюється через модуляцію,
транскрипцію, пояснення.
Адекватні заміни застосовуються для міждисциплінарних термінів, що
походять з технічних галузей, виражаючи при цьому основні структурні та
функціональні одиниці м'язової тканини.
Форма лексичних відповідників, еквівокабульних, зберігається при
перекладі простих чи складених термінів, що позначають органи, основні
анатомічні мікроструктури організму. Нееквівокабульні відповідники
виражають медичні терміни з більшим інформативним навантаженням,
вузькоспеціалізовані лексичні одиниці анатомічної групи.
До повних лексичних відповідників належать загальні анатомічні
терміни, назви загальнопоширених хвороб, симптомів. Через калькування
забезпечується зберігання форми. Часткові медичні відповідники мають
зіставні інформативні об'єми, з яких тільки деякі компоненти співпадають.
Через модуляцію, конкретизацію додаються критерії паталогії, виходячи з
залежності причини та наслідку.
Постійні медичні анатомічні відповідники вміщують узагальнені
значення, представлені гіперонімами, що виражають загальне, родове поняття
хвороби, властивостей, ознак розміщення, будови венозної системи серця,
печінки. Оказіональні відповідники мають відношення до конкретної науково-
технічної галузі, застосовуються при відтворенні термінів інноваційної
тематики. Через калькування зберігається структурна модель терміна, через
транскрипцію чи пряме запозичення медичний термін залишається неологізмом
у вихідній мові.
 109

Прямі медичні відповідники позначають анатомічну будову серця,

печінки, нирки, інші окремі органи, загальнопоширені хвороби, співпадають
відповідно до інформативного обсягу. Відносні медичні відповідники
базуються на відносних інтерлінгвістичних синонімах , позначають
вузькоспеціалізовані, професійній поняття, стосуються вад органів, внутрішніх
тканин, особливостей захворювання. Застосування медичних аналогів
супроводжується – конктретизацією, додаванням похідного синтетично
утвореного іменника, прикметника, що деталізує процесуальність; –
модуляцією, в результаті якої акцентуються інші аспекти хвороби, паталогій,
пухлин, відхилень.
Медичні відповідники, що з'являються в результаті співвіднесення
гіпонімічних та гіперонімічних, супроводжуються застосуванням модуляції,
що деталізує логічний зміст. Медичний гіперонім французької мови виражає
типи синдромів, хвороб, серцево-судинних, травних, легеневих захворюваннь,
а український гіпонім вказує на прояви цієї хвороби, що призводить до
порушень, конкретних відхилень морфології органу, тканин, анатомічної,
гістологічної будови. Відтворюється через аналітично утворений складений
термін.
Основними способами перекладу французьких медичних термінів є
калькування, лексико-семантичні заміни, конкретизація та генералізація,
модуляція, описовий переклад, з-поміж найменш частотних є запозичення та
прямий еквівалент, лексичні трансформації, транскрипція та транслітерація
(Див. додаток А). Можливі граматичні заміни на рівні словоформи (однина –
множина ) чи транспозиція терміноелементів. Виявлена більша кількість
синонімів у порівнянні з антонімами ( Див. додаток В). При перекладі аналоги є
найчастотнішими, у порівнянні з лексичними замінами та еквівалентами ( Див.
додаток Г). З-поміж медичних термінів переважають анатомічні ( Див. додаток
Д). Відповідно до морфологічних ознак найбільш поширеними виявились
складні та складені медичні терміни ( Див. додаток Б).
 110

Одержані результати та висновки відкривають перспективи подальшого

дослідження особливостей лексичних, перекладацьких відповідників медичних
термінів, їх типів, вивчення структурних, семантичних особливостей медичних
термінів та специфіки їх перекладу.
 111

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение : [учеб. пособ. для студ.

филол. и лингв. фак.-тов высш. учеб. заведений] / И. С. Алексеева. – [2-е
изд., стер.] – СПб. : Филол. фак. СПбГУ; М.: [б. и.], 2006. – 352 с.

2. Алимов В. Теория перевода: Пособие для лингвистов-переводчиков

[Електронний ресурс] / Вячеслав Алимов // books - catalogue. – 2010. –
Режим доступу до ресурсу: http://www.x-books.com.ua/catalogue.php?
gen=45&aut=16064&id=50345.

3. Ахманова, O.C. Словарь лингвистических терминов /[ сост. Ольга

Сергеевна Ахманова]. – [4-е изд., стереотип]. - М.: Дом Книга, 2007. - 576
с.

4. Бархударов С. Г. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории

перевода) / Степан Григорьевич Бархударов., 1975. – 240 с.

5. Варнавская Е.В. Лексическая норма в медицинской терминологии / Е.В.

Варнавская, Н.С. Яковенко // Философские проблемы биологии и
медицины. – Выпуск 2. — Воронеж, 2005. — С. 136—139.

6. Виноградов В. С. Основные вопросы и задачи изучения истории языка:

[учеб. пособ. для ин-тов и фак-тов иностр. яз.] / Венедикт Степанович
Виноградов. – [2-е изд., испр.]. – М. : Высшая школа, 1978. – 292 с.

7. Гарбовский Н. К. Теория перевода: [уч-к]. – [2 изд.] / Н. К. Гарбовский. –

М. : Изд.-во Моск. ун.-та, 2004. – 544 с.

8. Глазырина Е. С. К вопросу об особенностях функционирования и

перевода эпонимов в текстах медицинской тематики:
лингводидактический аспект / Елена Сергеевна Глазырина. // Научный
журнал. – 2016. – №5. – С. 6.
 112

9. Головин, Б.Н., Кобрин, Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах:

Учебное пособие для филол. специальных вузов Текст. / Б.Н. Головин,
Р.Ю. Кобрин. М.: Высш. шк., 1987. - 103 с.

10.Гончарук В. В. Антонимия в терминологии языка: на материале лексики

репродуктивного здоровья английского, русского и белорусского языков /
Владислав Владимирович . Гончарук. // Весці. – 2015. – №5. – С. 4.

11.Гринев-Гриневич С. В. Терминоведение [учебное пособие.] /

ГриневГриневич Сергей Викторович. - М.: Издательский центр
«Академия», 2008. — 304 с.

12.Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности

слов- терминов // Исследования по русской терминологии / Отв. ред. В. П.
Даниленко. – М., 1971. – С.7–67.

13. Ермолович Д. И. Теория перевода // Теория и практика межьязыковой

передачи. – М.: Р.Валент, 2005.

14. Ефимова М.В. Семантико-структурные особенности терминологически

ориентированных лексических единиц [Электронный ресурс] / М.В.
Ефимова // Журнал «Теория языка и межкультурная коммуникация». –
2010. №1. Режим доступу до журн. :. http://tlic.kursksu.ru/index.php?
page=6&new=7

15.Зацний Ю. А. Соціолінгвістичні аспекти вивчення словникового складу

сучасної англійської мови :[навчальний посібник] / [Ю. А. Зацний, О. Т.
Пахомова, Ю. В. Зацна] ; за заг.ред. Ю. А. Зацного. – Запоріжжя: ЗДУ,
2004. – 281 с.

16. Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. Фахова мова медика:
Підручник. - К.: Здоров'я, 2002. - 392 с.

17.Зубова Л. Ю. Английские медицинские аббревиатуры как часть

профессиональной языковой картины мира : на фоне их русских и
французских аналогов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ.
 113

наук : спец. 10.02.04 "Романские языки" / Зубова Людмила Юрьевна –

Воронеж, 2010.

18.Капанадзе Л. А. О понятиях «термин» и «терминология» / Л. А. Капанадзе

// Развитие лексики современного русского языка : [сб. науч. тр.]. − М. :

19.Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. – М.: ЭТС, 2000. – 192 с.

20.Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для

ин-тов и фак. иностр. яз. – М., 1990.

21. Латышев Л. К. Технология перевода / Л. К. Латышев. – М.: ТЕЗАУРУС,

2000. – 346 с.

22.Левицкая Т. Р. Проблемы перевода / Т. Р. Левицкая, А. М. Фитерман. – М.,

1976. – 124 с.

23.Лейчик, В.М. Термин и его определение / Владимир Моисеевич Лейчик //

Терминоведение и терминография в индоевропейских языках. —
Владивосток: ДВО АНСССО, 1987.-С. 135-144.

24.Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. /

Дмитрий Семенович Лотте; [под редакцию Я. А. Климовицкого и С. И.
Коршунова.] – М: АН СССР, 1961. – 158 с. М.: Московский лицей, 2006. –
528 с.

25.Мурзатаева А. Т. Лексические трансформации при переводе медицинских

текстов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філ. наук : спец.
10.02.00 "Языкознание" / Мурзатаева Айгерим Толеутаевна – Казахстан,
2009. – 123 с. Наука, 1965. −85 с.

26.Павлова Е. В. Специфика передачи терминов различных типов при

переводе с английского языка на русский / Е. В. Павлова, Т. Г. Лаптева. //
Интерэкспо Гео-Сибирь scholar. – 2014. – №2. – С. 5.

27. Полюк І.С. Особливості перекладу текстів різних стилів. Французька

мова / І.С. Полюк, Л.В. Бондар. – К. : НТУУ «КПІ», 2011. – 396
 114

с.Сдобников В. В. Теория перевода: [уч-к для студ. лингв. вузов и фак.-тов

ин. яз.] / В. В. Сдобников, О. В. Петрова. – М. : АСТ : Восток-Запад;
Владимир : ВКТ, 2008. – 448 с.

28.Пронина Р. Ф. Пособие по переводу английской научно-технической

литературы / Р. Ф. Пронина. – М. : Высшая школа, 1973. – 197 с.

29.Прохорова, В.Н. Семантика термина / В.Н. Прохорова //Вестник МГУ.

Сер. Филология. – М.: МГУ, 1981. –№ 3. – С. 23–32.

30.Разводовская Я. В. Антонимия в терминологии языка: на материале

лексики репродуктивного здоровья английского, русского и белорусского
языков / Янина Владиславовна Разводовская. // Весці. – 2015. – №1. – С. 4.

31.Раздуев А.В. Современный английский подъязык нанотехнологий:

структурно-семантическая, когнитивно-фреймовая и лексикографическая
модели: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. Пятигорск, 2013. 242 с.

32.Реформатский А.А. Термин как член лексической системы языка //

Проблемы структурной лингвис- тики. – М.: Наука, 1968. – 343 с.
33.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки
лингвистической теории перевода. – М.: Р. Валент, 2004.

34.Самойлов Д.В. О переводе медицинского текста. – М.: Издательский дом

«Практика», 2005. – С.-57

35. Сдобников В. В. Теория перевода: [уч-к для студ. лингв. вузов и фак.-тов
ин. яз.] / В. В. Сдобников, О. В. Петрова. – М. : АСТ : Восток-Запад;
Владимир : ВКТ, 2008. – 448 с.

36.Семенчук И. В. Особенности образования и перевода медицинских

сокращений и аббревиатур, используемых в клинике и диагностике
заболеваний желудочно-кишечного тракта / И. В. Семенчук, Н. В.
Мечковская. // Журнал Гродненского государственного медицинского
университета. – 2012. – №3. – С. 3.
 115

37.Суперанская А. В. Общая терминология: вопросы теории : [учебник] / [А.

В. Суперанская, Н. В. Васильева, Н. В. Подольская] ; общ. ред. А. В.
Суперанская – [6-е изд]. — М.: Либроком, 2012. — 248 с.

38.Табанакова В.Д. Идеографическое описание научной терминологии в

специальных словарях : дис. на соискание науч. степени. д-ра филол.наук :
спец. 10.02.21. «Прикладная и математическая лингвистика» / Вера
Дмитриевна Табанакова ; Тюменский гос. ун-т. – Тюмень, 2001. – 288с.

39.Татаринов В.А. Общее терминоведение: Энциклопедический словарь. М:

Московский лицей, 2006. С. 43.

40.Тихоша В. І. Структурно-семантичні особливості медичних термінів

української мови[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:
http://www.rusnauka.com/26_WP_2012/Philologia/3_116114.doc.htm

41.Толикина Е.Н. (1971) Синонимы или дублеты?//Исследования по русской

терминологии. Москва: «Наука», 2013. – 24 с.

42. Чередниченко О. І. Теорія і практика перекладу / О. І. Чередниченко, Я. Г.

Коваль. – К. : "Либідь", 1995. – 314 с.

43.Чонгарова И. Д. Межъязыковые лексические соответствия

омонимического характера : на материале русского и болгарского языков :
дис. докт. філ. наук : 10.02.00 / Чонгарова Ирина Димитровна – Москва,
1999. – 159 с.

44. Швейцер А.Д. Теория перевода / А.Д. Швейцер. – М. : URSS, 2012. – 216
c.
45.Шепелева П. М. Особенности перевода медицинских терминов в аудио-
медиальном тексте на примере телесериала «Клиника» / П. М. Шепелева

46.Шимановская, Л.А. Вопросы неологии в работе переводчика / Л.А.

Шимановская // Иностранные языки в современном мире: сб. мат-лов
регион. науч.- практ. конф-ции. - Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та, 2005. -
С. 83-86.
 116

47.Amal J. Une méthodologie de la traduction médicale / Jammal Amal. – Paris:

Les Presses de l’Université de Montréal, 2015. – 25 с. – (Meta). – (44; вип. 22).

48.Analysis of a Medical Translation [Електронний ресурс] // School of

Humanities Translation program. – 2016. – Режим доступу до ресурсу:
http://lnu.diva-portal.org/smash/get/diva2:206300/FULLTEXT01.

49.Belcaid C. La traduction médicale [Електронний ресурс] / Camilla belcaid //

Mémoire de traduction appliquée. – 2010. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.researchgate.net/publication/244988325_Memoire_de_traduction_
appliquee.

50. Cruse  A. Lexical semantics / A. Cruse. – Cambridge. 1986. – 38 p.

51.Cruse D.A. Lexikologie / Lexicology. 1. Halbband. – Berlin: Walter de

Gruyter, 2002. – 880 S. Éditeur officiel du Québec, 1982

52.Gémar J.-C. La traduction: la quête de l’équivalence // Meta: Journal des

traducteurs. 2015. Vol. 60. № 3. P. 476-493.

53.Jean-Claude Gémar. Langage et traduction / Jean-Claude Gémar. – Québec:

54. Mounin G. Problèmes théoriques de la traduction. Paris, Gallimar, 2004.

55.Nord, Christiane. La traduction : une activité ciblée. Introduction aux approches

fonctionnalistes. Trad. Beverly Adab. Arras: Artois Presses Université, 2008.

56.Reiss, K., Problématiques de la traduction / Trad. Katherine A. Bocquet. Paris:

Economica, 2009

57.Rouleau M. La traduction médicale, une approche méthodique / Maurice

Rouleau. – Montréal, Linguatech, 1994. – 53 p.

58.Science Medicine [Електронний ресурс] // Science. – 2017. – Режим доступу

до ресурсу: https://www.sciencemag.org/site/marketing/stm/definition.xhtml.
 117

59. Seleskovitch D. L'interprete dans les conferences internationals, problemes de

langage et de communication / D. Seleskovitch. – Paris : Lettres Modernes,
1983. – 263 p.

60.Sylvie M. Termes éponymes en médecine / Monin Sylvie. // ASP. – 2013. –

№4. – С. 123.

61.Thompson Albert W. Vinay (J.-P.) et Darbelnet (J.). Stylistique comparée du

français et de l'anglais.. In: Revue belge de philologie et d'histoire, tome 38,
fasc. 2, 1960. Histoire (depuis la fin de l'Antiquité) — Geschiedenis (sedert de
Oudheid) pp. 451-452.
 118

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. AKМ – Академічний тлумачний словник української мови.[в 11-х т.] /

[скл.Іван Костьович Білодід]. – [Т. 10]. – К.: Наукова Думка, 1970-1980. –
1568 с.

2. АК Академик [Електронний ресурс] – Режим доступу до словника:

http://de.academic.ru/dic.nsf/dewiki/89648.

3. Ганшина К.А. Французско-русский словарь:200000 слов: / [авт.-состав.

К.А.Ганшина].- М.: Рус. язык, 2002.- 1194 с.

4. ФРМ – Французско-русский медицинский словарь [Електронний ресурс]

– Режим доступу до словника: http://www.classes.ru/all-
french/dictionaryfrench-russian-med.htm.

5. DAA – Dictionnaire des abréviations et acronymes en médecine.

[Електронний ресурс] – Режим доступу до словника: http: //
www.abbreviations.com/ category/MEDICAL.

6. PR – Le Petit Robert. Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue

française / [rédaction dirigée par Alain Rey, Josette Rey-Debove]. – P.:
Dictionnaires le Robert, 1992. – 2175 p.

7. DM – Dictionnaire médicale: Doctissimo. [source électronique] – Mode

d’accès: http: // dictionnaire.doctissimo.fr/

8. EMV– Encyclopédie médicale: Vulgaris Médical: [source électronique] –

Mode d’accès: http://www.vulgaris-medical.com/

9. Lr Le Larousse médical. – Paris: Larousse, 2012. – 1264 p.

10. RV – Reverso dictionnaire [Електронний ресурс] – Режим доступу:

:http://reverso.net
 119

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ НАЗВ ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО

МАТЕРІАЛУ

1. СВМ – Світ медицини та науки. [Електронний ресурс] – Режим

доступу:https://womab.com.ua/
2. ТS – Top sante [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу до
ресурсу:

http://www.vulgaris-medical.com/

3. AR – Arcalion: notice. –Labaratoire Servier Industrie, France. – 2015

4. RM – Revue médicale de liege [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.rmlg.ulg.ac.be/index.php?page=archives&langue=FR
5. RMS – Revue médicale Suisse [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.revmed.ch/
6. LRP – La roche posay [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.ru.laroche-posay.fr/

7.
 120

Додаток А
Способи перекладу

способи перекладу
запозичення 6%

калькування 19%

модуляція 14%

генералізація 12%

конкретизація 14%

пояснення 10%

транлітерація 8%

транскрипція 9%

прямий медичний еківалент 8%

 121

Додаток Б
Структурні характеристики

структурні характеристики

непохїідні 10 % похідні 15% складені 35% складні 40 %

 122

Додаток В
Антоніми та синоніми

синоніми та антоніми

синоніми 65 % антоніми 35 %
 123

Додаток Г
Перекладацькі відповідники

Перекладацькі відповідники

еквіваленти 21 % аналоги 41% лексичні заміни 38 %

 124

Додаток Д
Медичні терміни

медичні терміни

анатомічні терміни 50 % абревіатури 18%

епоніми 20 % інші медичні терміни 12%
 125

Додаток Е
Анатомічні терміни
Термін Переклад Трансформація
Серце
Cavité (nf) Камера Модуляція
Chambres (nf, pl) Камера Модуляція
Oreillette droite  (nf) Праве передсердя Модуляція
Veine cave supérieure (nf) Верхня порожниста вена Калькування
Veine cave inférieure (nf) Нижня порожниста Калькування
вена
Ventricule droit (nf) Праве передсердя Калькування
Artère pulmonaire (nf) Стовбур легеневих Модуляція
артерій Модуляція
Ліва легенева артерія Модуляція
Ліві легеневі артерії Модуляція
Легеневий стовбур Модуляція
Легенева артерія Калькування
Trois valvules sigmoïdes Три легеневих Калькування
pulmonaires (nf, pl) сигмовидні клапани
Аортальний Модуляція
півмісячний клапан
Півмісячний клапан Модуляція
Півмісячні клапани Модуляція
Valvule tricuspide (nf) Трискупідальний клапан Калькування
Ventricule gauche (nf) Правий шлуночок Калькування
Aorte (nf) Аорта Транскрипція
Дуга аорти Модуляція
Valvules sigmoïdes Сигмовидні клапани Калькування
aortiques (nf, pl) аорти
Аортальний півмісячний Модуляція
клапан
 126

Valvule mitrale (nf) Мітральний клапан Калькування

Arrêt cardio circulatoire Зупинка серця Модуляція
(nm)
Cardiopathie congénitale Вроджені вади серця Модуляція
(nf)

Hypertension artérielle Артеріальна гіпертензія Калькування

(nf) Гіпертонія Генералізація

Hypotension artérielle (nf) Артеріальна гіпотензія Калькування

Гіпотонічна хвороба Генералізація
Tumeurs (nf, pl) du cœur Пухлини серця Калькування
Рак серця Модуляція
Ракова пухлина серця Конкретизація
Oreillette gauche (nf) Ліве передсердя Калькування
Ventricule gauche (nf) Лівий шлуночок Калькування
Veines pulmonaires Праві легеневі вени Калькування
droites (nf, pl)
Veines pulmonaires Ліві легеневі вени Калькування
gauches (nf, pl)
Cordages (nm, pl) Сухожилкові нитки Модуляція
Piliers (nm, pl) Міжшлуночкова Модуляція
перегородка

Syndrome d'Adams- Синдром адамса-стокса Калькування

Stokes (nm) Атріовентрикулярна Конкретизація
блокада

Печінка
Fosse vésiculaire (nf) Жовчний міхур Калькування
 127

Les sillons (nm, pl) зв’язка Модуляція

-du ligament falciforme Серповидна зв’язка Калькування
(nm) Кругла зв’язка Калькування
- du ligament rond (nm) Венозна зв'язка Калькування
- du ligament veineux
(nm)
Lobe droit (nm) Права доля Калькування

Lobe gauche Ліва доля Калькування

4 artères segmentaires (nf, 4 сегментарні артерії Калькування

pl) ▫ ліва шлункова артерія Калькування
▫ artère gastrique gauche ▫ сплінарна артерія Калькування
(nf) ▫ печінкова артерія Калькування
▫ artère splénique (nf) ▫ верхня брижеральна Калькування
▫ artère hépatique (nf) артерія
▫ artère mésentérique
supérieure (nf)
Aorte sus-cœliaque (nf) Частина аорти вище Пояснення
відростку черевної
артерії
Artère gastrique gauche Артерії лівого шлуночка Калькування
(nf)
Artère splénique (nf) артерії селезінки Калькування
Artère hépatique Артерія печінки Калькування
commune (nf)
Paroi abdominale (nf) Черевна стінка Калькування
Lobe carré (nm) Квадратна доля Калькування
Face (nf) inférieure du Нижня поверхня Калькування
foie печінки
Хвороби печінки
Stéatose (nf) Жирова інфільтрація Модуляція
 128

печінки
Жировий гепатоз Модуляція
Стеатоз Транскрипція
Cirrhose (nf) Цироз печінки Конкретизація
Hépatite (nf) Гепатит Транскрипція
Cancer (nm) du foie Рак печінки Калькування
Гепатоцеллюлярна Конкретизація
карцинома
Maladie (nf) de Wilson Хвороба вільсона Калькування
Fibrose (nf) Фіброз Транскрипція
 129

ДОДАТОК Є
Медичні епоніми
Медичний Французький медичний Переклад
термін термін

Анатомічні Оеuf (nm) de Naboth Киста Наботова

Епоніми Sifflet (nm) de Galton Свисток Гальтона
Canal (nm) de Rosenthal Канал Розенталя
Triangle de Koch (nm) Трикутник Коха
Trompe (nf) de Fallope Фаллопієві труби
Polygone(nf) de Willis Виллізієве коло
Bloc (nm) de Guiçe Пучок Гіса
Епоніми Glandes (nf) de Bartholin Бартолінові залози
медичних рослин Tripodion Тріподіон

Gentiane(nf) jaune Тирлич жовтий

Cinchona (nf) Хінне дерево

Amorpha (nf) Аморфа кущова

Althea (nf) Arménienne Алтея вірменська

Lobelia(nf) Лобелія

Artemisia(nf) Артемізія

Scopolia (nf) Скополія

Епоніми Syndrome (nm)de Felty Синдром Фелті

синдромів Нижній синдром
червоного ядра
Хронічний нирковий
канальцевий ацидоз
Syndrome (nm) de Lemierre Синдром Лемьера

Syndrome (nm) de Peutz-Jeghers Синдром Пейтца-Єгерса

 130

Syndrome (nm) de Pickwick Синдром Піквіка

Syndrome (nm) de Clode Синдром Клода

Syndrome (nm) d’Albright Синдром Альбріта

Епоніми хвороб Syndrome(nm) de Blount Синдром Блаунта

 131

ДОДАТОК Ж
Медичні терміни та засоби перекладу

Медичний Французький Переклад Трансформація

медичний термін
термін
Епоніми Оеuf (nm) de Киста Наботова Калькування
Naboth
Sifflet (nm) de Свисток Калькування
Galton
Гальтона
Canal (nm) de Канал Розенталя Калькування
Rosenthal
Syndrome (nm) de Нижній синдром Модуляція
червоного ядра
Clode
Paralysie (nf) de Параліч Белла Калькування
Bell
Gentiane(nf) jaune Тирлич жовтий Медичний
відповідник
Gentiane (nf) jaune Джинджура Медичний
відповідник
Cinchona (nf) Хінне дерево Медичний
відповідник
Amorpha (nf) Аморфа кущова Медичний
відповідник
Althea (nf) Алтея вірменська Калькування
Arménienne
Pince (nf) de Crile зажим Крайля Калькування

Syndrome (nm)de Синдром Фелті Калькування

Felty
Syndrome (nm) de Синдром Калькування
Lemierre
Лемьера
Syndrome (nm) de Синдром Калькування
 132

Peutz-Jeghers Пейтца-Єгерса
Trompe (nf) de Фаллопієві Калькування
Fallope
труби
Maladie (nf) de Хвороба Калькування
Horton Хортона
Maladie (nf) de Тендовагініт Медичний
Quervain відповідник
Scopolia (nf) Скополія Транкріпція

Syndrome (nm) de Синдром Калькування

Pickwick
Піквіка
Maladie (nf) de Хвороба Калькування
Morton
Мортона
HeLa (nf) Іммортальна Пояснення
культура
пухлинних
клітин
Triangle (nm) de Поле в області Пояснення
Koch
передсердя.

Трикутник Коха Калькування

Effet (nm) Filler Ефект Філлера Калькування

Syndrome (nm) Хронічний Пояснення

d’Albright нирковий
канальцевий
ацидоз
Абревіатурні PSL (produit sanguin Компонент крові Пояснення
скорочення labile)
CN (colique Нирковий спазм Пояснення
néphrétique)
 133

AC (anticorps ou AC Запозичення
anticoagulé) Антикоагулянти
AINS Нестероїдні Пояснення
(antiinflammatoire протизапальні
nonstéroïdien) препарати

НПЗП Відповідна
абревіатура
DS (pourcentage de Діаметр стеноза Розшифрування
sténose)
FS (fraction de Фракція Розшифрування
raccourcissement)
скорочення
AS (aide-soignant) Доглядальниця Розшифрування

SIDA (syndrome СНІД Відповідна

d'immunodéficience абревіатура
acquise)
Синдром
Розшифрування
набутого
імунодефіциту
EMI (Institut EMI Запозичення
médico-éducatif)
E2D ЭХО(2D) Відповідна
(echocardiographie
абревіатура
bidimensionnelle)
Двовимірна Розшифрування
ехокардіографія
IRA (Insuffisance ГНН Відповідна
rénale aiguë) абревіатура

Розшифрування
Гостра ниркова
 134

недостатність
MF(médecine ФМ Відповідна
formalisée) (формалізована абревіатура
медицина) Розшифрування
MF(myofibrils) МФ Відповідна
(міофібрили) абревіатура

Розшифрування
MI (médecine ІМ Відповідна
intuitive) абревіатура

Розшифрування
( Інтуїтивна
медицина)
HVG (Hypertrophie (ГЛШ) Відповідна
ventriculaire G )
абревіатура
Гіпертрофія
лівого шлуночка Пояснення
A.C.B.(Association A.C.B. Запозичення

Claude Bernard )
AT Тест для Пояснення
самоперевірки
ALCL (lymphomes Анапластична Розшифрування
великоклітинна
anaplasiques à
лімфома
grandes cellules)
(nm) ALCL Запозичення