Історія: Україна і світ.

ІІ курс
Тема. Науково-технічна революція. Економічні та соціальні зміни у світі
в 1960-1980-х роках.

План.

1. Науково-технічна революція: ознаки, етапи та напрями

2. Найважливіші ознаки науково-технічної революції:

3. Роль науково-дослідних центрів: Кремнієва долина в США. Стів Джобс і Стівен Возняк
4. Інформаційна та «зелена» революції
5. Посилення «вертикальної» та «горизонтальної» інтеграції. Транснаціональні корпорації

Опорні конспекти.

1. Науково-технічна революція: ознаки, етапи та напрями

Формування постіндустріального суспільства

Світ у 1960-1980-х роках виглядав спокійним. Повоєнна відбудова завершилася, питання про
переможців і переможених втратило гостроту. На перший план вийшли господарські справи.
Економіка країн Західної Європи розвивалася в тісній взаємодії з США. Економічні показники
зростали, а разом із тим змінювалися й повсякденні практики, формувалася культура масового
споживання. Тривожним дзвінком стала енергетична криза 1973 р, яка показала залежність
економіки розвинутих країн від природних ресурсів. Утім довгостроковий вплив цієї кризи
виявився позитивним, оскільки було проведено необхідні реформи, зросла увага урядів до науки і
технологій. Почалося формування постіндустріального суспільства, у якому основою виробництва
було не споживання природних ресурсів, а нові матеріали й джерела енергії, технологічні
інновації, зміцніла економіка послуг і з'явилося розуміння значущості інформації. Одним із
ключових питань періоду стало співвідношення вільного ринку й регульованої державою
економіки, а також створення системи соціального забезпечення. Ідеологією економічних реформ
у Західній Європі та США став неолібералізм, який відстоював вільне підприємництво та повагу
до свободи й гідності людини. У час, коли розвинуті країни Заходу інвестували в науку, освіту й
добробут своїх громадян та інноваційне виробництво, СРСР продовжував жити за рахунок
природних ресурсів. Однак численні структурні проблеми й дисбаланс дедалі більше проявляли
себе в дефіциті необхідних товарів, чергах, соціальній незахищеності. Утім змін не відбувалося, а
ті, хто пробував до них закликати, зазнавали переслідувань.

Вираз «науково-технічна революція» (НТР) почали широко використовувати з середини 1960-

х років. Йшлося про стрімкий розвиток продуктивних сил завдяки докорінним зрушенням у науці,
які ставали провідним чинником розвитку суспільства. Важливою рисою НТР стало якнайшвидше
впровадження наукових досягнень у серійне виробництво. До прикладу, якщо в ХІХ і першій
половині ХХ ст. шлях фотографії від винайдення до масового використання тривав більше ста
років, а електрики - близько вісімдесяти, то в другій половині ХХ ст. для телебачення було
достатньо дванадцяти років, а транзисторів - п'яти. Результатом цього було перетворення
індустріального суспільства на постіндустріальне (інформаційне). НТР мала всеосяжний характер,
докорінно змінила роль людини на виробництві, істотно вплинула не тільки на економіку, а й
політику, ідеологію, побут, духовну культуру та світогляд людей.

НТР була багатою на технічні новинки. Так, у 1947 р. група американських фізиків під
керівництвом Вільяма Шоклі винайшла транзистор (за цей винахід у 1956 р. вони отримали
Нобелівську премію з фізики). У СРСР у 1946 р. під керівництвом Ігоря Курчатова споруджено
перший у Європі атомний реактор, а в 1954 р. почала діяти перша у світі атомна електростанція в
Обнинську. У 1956 р. з'явилися відеокасетний магнітофон і цифровий годинник. Інший
американський фізик за освітою, адвокат за професією і винахідник за покликанням Честер
Карлсон розробив апарат для копіювання документів Xerox, який у 1960-х роках з'явився в бюро і
канцеляріях. Розвивалисякосмонавтика, хімічна й атомна промисловості. Зокрема, у 1957 р. в
СРСР запустили перший штучний супутник, у 1961 р. космонавт Юрій Гагарін здійснив перший
політ навколо Землі, а через чотири роки Олексій Леонов уперше в космонавтиці вийшов у
відкритий космос. Першим українцем у космосі став Павло Попович (1962 р.). У 1969 р.
американські астронавти Ніл Армстронґ, Майкл Коллінз і Едвін Олдрін здійснили політ на
Місяць. В останній третині ХХ ст. з'явилися кишенькові калькулятори (1971 р.), цифрові камери
(1975 р.), компакт-диски (1980 р.). НТР зумовлювала й негативні явища, які посилювали соціальну
напругу. У сфері зайнятості зростало безробіття.

2. Найважливіші ознаки науково-технічної революції:

• винайдення і використання нових видів і джерел енергії (атомної, термоядерної тощо;
щоправда, ентузіазм щодо цього сектору енергетики дещо знизився після катастрофи на
Чорнобильській АЕС);

• органічне поєднання науки й виробництва; створення і широке застосування на виробництві, в

управлінні й науці мікроелектроніки й електронно-обчислювальної техніки;

комплексна автоматизація й пов'язана з нею кібернетизація виробництва, зокрема перекладення

функції обслуговування машин з людини на інші машини;

• відкриття способів створення матеріалів з наперед заданими властивостями, які не існують у

природі; упровадження принципово нових, переважно фізико-хімічних методів і технологій;

• стрімке проникнення науки в мікросвіт - структуру елементарних частинок матерії; освоєння

космосу;

• механізація певних «рутинних» процесів людської розумової діяльності, прискорення процесів

нагромадження й обробки інформації;

• розвиток глобальної системи телекомунікацій - перетворення планети на єдиний інформаційний

простір, практично миттєвий доступ до інформації в будь-якій точці Землі.

• Визначте сутність науково-технічної революції. Схарактеризуйте на конкретних прикладах її

найважливіші ознаки. Прочитайте науково-фантастичний пригодницький роман Жуля Верна «Із
Землі на Місяць» (1865 р.) і поміркуйте над передбаченнями автора щодо реальних польотів на
Місяць.

3.Роль науково-дослідних центрів: Кремнієва долина в США. Стів Джобс і

Стівен Возняк

Після Другої світової війни Стенфордський університет, розташований у м. Сан-Франциско

(штат Каліфорнія, США), переживав фінансові труднощі. За таких умов професор Фредерік
Терман створив науково-дослідний парк, у якому технологічні компанії могли дешево орендувати
землю й будувати офіси. Робітники й керівники компаній могли навчатися або викладати в
університеті, а університетські професори консультували нові компанії, що тут виникали. У
результаті із Стенфордського офісного парку, який почали будувати в 1951 р., виросли сотні
компаній - від Apple до Facebook. У 1971 р. журналіст спеціалізованої газети «Electronic News»
Дон Гефлер опублікував низку оглядів під загальною назвою «Кремнієва долина США» («Silicon
Valley USA»).

Погляди сучасників
Я виразно пам'ятаю, як майже двадцять років тому сидів в офісі [американського електроніка]
Марка Вейзера в Кремнієвій долині і той пояснював мені, як він бачить майбутнє. Жваво
жестикулюючи, Вейзер захоплено розповідав, що от-от має відбутись нова революція, яка
змінить світ. Вейзер належав до комп'ютерної еліти <...>, але він був оригіналом, бунтарем,
який розвінчував традиційні уявлення, а ще він був учасником рок-групи.

У ті далекі часи <...> персональні комп'ютери були новинкою <...> Точились гарячі дискусії, чи
цей ящик на нашому столі, бува, не дегуманізує цивілізацію своїм холодним, суворим поглядом.
<...>

Заглядаючи в майбутнє набагато далі від персонального комп'ютера, він передбачив, що колись
чіпи стануть такими дешевими і їх буде так багато, що вони будуть розкидані всюди по
середовищу - вони будуть у нашому одязі, в меблях, у стінах, навіть у нашому тілі. І всі вони
будуть під'єднані до Інтернету й обмінюватимуться даними, роблячи наше життя приємнішим,
стежачи за всіма нашими бажаннями. Хоч би куди ми пішли, чіпи вже будуть там, щоб
беззвучно виконувати наші бажання. Середовище буде «живе».

На той час мрія Вейзера здавалася дикою, навіть абсурдною.

Кайку М. Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне
життя у ХХІ сторіччі / пер. з англ. А. Кам’янець. Львів, 2013. С. 36-37.

Від свого батька Джобс перейняв думку, що ознака справжньої майстерності полягає в тому,
щоби навіть приховані деталі робити красивими. Одне з найбільш екстремальних - і ефектних -
утілень цієї філософії проявилося, коли Стів ретельно перевіряв друковану плату, де мали бути
мікросхеми й інші компоненти. Ця плата розміщалася глибоко всередині Macintosh. Жоден
покупець ніколи б її не побачив, але Джобс почав критикувати її з естетичної точки зору.

- Ця частинка справді симпатична, - сказав він. - Але подивіться на мікросхеми пам'яті. Вони
потворні. Лінії проходять надто близько одна до одної.

Один із нових інженерів перебив його й запитав, чому це має якесь значення.

- Єдине, що важить, - наскільки це добре працює. Ніхто не побачить друкованої плати.

Джобс зреагував у своєму стилі.

- Я хочу, щоби вона була настільки прекрасною, наскільки те можливо, навіть якщо вона
розташована всередині коробки. Великий різьбяр не буде використовувати брудне дерево для
задньої стінки шафи, навіть попри те, що цього ніхто не побачить.

Айзексон В. Стів Джобс / пер. з англ. Київ, 2017. С. 157.

Назва «Кремнієва долина» виявилася напрочуд вдалою: кремній використовували як

напівпровідник при виробництві мікропроцесорів і саме з цієї індустрії почалася історія долини як
технологічного центру. Однією з найуспішніших технологічних компаній, яка розвинулася в
Кремнієвій долині, стала Apple. Її започаткували Стів Джобс, Стівен Возняк (мабуть, походив з
родини українських емігрантів ХІХ ст.) і Рон Вейн. Вони, а особливо Джобс, вважали, що
найкращий спосіб створити щось значиме - об'єднати творчість з технологією. Офіційно Apple
Computers було засновано в 1976 р., коли на ринку з'явився вручну зібраний перший комп'ютер.
Однак справжнім шедевром став Apple II (1977 р.). Це був перший комп'ютер, який компанія
почала випускати серійно. Згодом на його основі створено й інші моделі персональних
комп'ютерів, зокрема відомий Macintosh. Цей комп'ютер отримав назву на честь улюбленого сорту
яблук Джефа Раскіна - талановитого інженера, однією з мрій якого було створити недорогий
комп'ютер для широкого загалу і якого Джобс залучив до свого проекту. В уявленні Раскіна то мав
бути апарат простий у користуванні, з екраном, клавіатурою та комп'ютерним блоком «усе в
одному».

4.Інформаційна та «зелена» революції

У 1970-х роках з успіхами в галузі мікроелектроніки та комп'ютерної техніки, зокрема

мікропроцесорної технології й персонального комп'ютера, набула поширення інформаційна
революція. В історії це була четверта з черги інформаційна революція (після винайдення
писемності, книгодрукування, а ближче до сучасності - телефону, телеграфу, радіо й телебачення).
Якщо в результаті третьої інформаційної революції людина отримала змогу накопичувати велику
за обсягом інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі відстані, що створило
ефект «стискання простору», то четверта революція характеризувалася переходом від механічних,
електричних засобів перетворення інформації до електронних і створенням для цього відповідного
програмного забезпечення. У 1971 р. у США було створено перший мікропроцесор, що мав розмір
сірникової коробки, але за обчислювальною потужністю дорівнював першим ЕОМ, що важили
десятки тонн, розміщувалися у великих машинних залах, споживали багато електроенергії та
потребували охолодження за допомогою потужних вентиляторів. Вінцем четвертої інформаційної
революції стала поява всесвітньої мережі Інтернет, що забезпечила миттєвий обмін інформацією в
глобальних масштабах. Інформаційна революція зумовила докорінні зміни не тільки у способі
обробки інформації, а й способі виробництва, стилі життя, системі цінностей.

Стрімкий розвиток біотехнологій давав підстави сподіватися на вирішення й продовольчих

проблем, які загострилися в країнах «третього світу» в 1950-1970 роках. Чимало з них були
змушені купувати зерно за кордоном. Навіть попри сприятливий клімат і великі посіви, давалася
взнаки низька врожайність зернових культур, врожаї гинули через суховії, шкідників і хвороби.
Тоді-то, ризикуючи наразитися на загальний осуд, американський агроном Норман Борлоуг
зайнявся селекцією нових сортів пшениці й згодом став відомий як творець так званої зеленої
революції - комплексу змін у сільському господарстві країн, що розвиваються. Суть революції
полягала у виведенні високоврожайних і стійких сортів пшениці (пізніше рису й інших культур),
запровадженні сучасної агротехніки, широкому застосуванні добрив тощо, які давали змогу вже в
перший рік подвоювати врожай. У 1970 р. Борлоуга відзначено Нобелівською премією миру «за
внесок у вирішення продовольчої проблеми й особливо за здійснення зеленої революції».
Найбільшого поширення «зелена революція» набула в Мексиці, Філіппінах, Пакистані, Індії,
Колумбії, Нігерії, Перу.

Nоta bene!

Перший у світі програмований комп'ютер створено в 1940-х роках у США. Він мав
назву ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer). Комп'ютер
розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету. Він займав
площу 167 м2 і важив 30 тонн. Головним його призначенням був обрахунок балістичних
таблиць для армії. Усі інженери, які збудували апаратну частину ENIAC, були
чоловіками. Значно менше слави дісталося програмісткам. А втім, робота Джин
Дженнінгз, Мерелін Вескофф, Рут Ліхтерман, Бетті Снайдер, Френсіс Білас, Кей
Макнал мала величезне значення для розвитку сучасної комп'ютерної техніки. Спершу
програмування здавалося рутинною, можливо, навіть чорновою роботою, і цілком
ймовірно, що саме тому її доручили жінкам. Адміністратори ENIAC навіть подумати не
могли, що програмування буде ключовим для функціювання комп'ютера. У 1945 р.
Пенсильванський університет поширював рекламні листівки, які закликали жінок-
математиків працювати «обчислювачами». В одній з них було написано: «Потрібні
жінки з математичною освітою <...> Жінкам пропонуємо наукові й технічні роботи, на
яких раніше перевагу надавали чоловікам. Настав час замислитися про роботу в сфері
науки й техніки <...> Ви переконаєтеся, що там, як і скрізь, актуальним є гасло:
“Потрібні жінки!”» (Jack J. Science on the Home Front: American Women Scientists in
World War II. University of Illinois, 2009. P. 3).

«Зелена революція» зумовила створення в країнах «третього світу» 18 міжнародних науково-

дослідних центрів, які вивчали різні агросистеми (у Мексиці працювали над новими сортами
кукурудзи й пшениці, у Філіппінах - рису, у Колумбії - тропічних продовольчих культур, у Перу -
картоплі тощо). Значну увагу приділяли зрошенню, якого потребували нові сорти зернових
культур у посушливих азійських регіонах. Під час «зеленої революції» в сільському господарстві
застосовували машини, добрива і засоби захисту рослин, однак великого прогресу в цьому не
досягнуто. Ще на початку 1990-х років у країнах, що розвивалися, вручну обробляли чверть орних
земель, за допомогою тяглової сили - половину, а тракторами - лише чверть. Утім позитивні
результати «зеленої революції» беззаперечні: за порівняно короткий час вона привела до суттєвого
збільшення у світі виробництва продовольства.

Погляд сучасника

Сумним є те, що на цій землі в цей час існують ще два світи - «привілейований світ» і «забутий
світ». Привілейований світ складається з багатих, розвинених країн, які становлять чверть
населення світу, де більшість людей живе в розкоші. Забутий світ складається в основному з
країн, що розвиваються, де більшість людей, які становлять понад половину всього населення
світу, живуть у злиднях, їхній постійний супутник - страх голоду. Не можна мати постійного
прогресу в боротьбі з голодом, доки не об'єднаються задля спільних зусиль агенції, які борються
за збільшення виробництва продуктів харчування, й ті, які намагаються контролювати ріст
населення.

Hesser L. The Man Who Fed the World: Nobel Peace Prize Laureate Norman Borlaug and His Battle to
End World Hunger. Dallas, Texas: Durban House Publishing Company, 2006. P. 41.

• Визначте сутність інформаційної та «зеленої» революцій. Яким був їхній вплив на спосіб
виробництва, стиль життя і систему цінностей сучасної людини? Які завдання були змушені
вирішувати розробники перших комп'ютерів?

5.Посилення «вертикальної» та «горизонтальної» інтеграції.

Транснаціональні корпорації

Виникнення міжнародних корпорацій стало наслідком інтернаціоналізації капіталу й виробництва.

Транснаціональні корпорації (ТНК) здійснюють підприємницьку діяльність відразу в кількох
країнах. Компанії, що мають ознаки транснаціональних, з'явилися давно (як-от створена в 1600 р.
Ост-Індська компанія). Однак масового поширення вони набули в 1960-х роках. Комісія при
Економічній і соціальній раді ООН визначила такі критерії ТНК: річний обіг (обсяг продажу)
понад 1 млрд доларів, наявність філій не менш як у шести країнах, частка іноземних активів не
менше 25-30 % від обсягу загальної вартості всіх активів компанії; зовнішньоекономічні операції,
здійснювані поза межами країни базування, на рівні 1/5-1/3 всього обороту компанії.

Головною метою ТНК є отримання максимального прибутку за рахунок дешевих ресурсів

виробництва (робочої сили й сировини), зменшення витрат на транспортування й доступ до ринку
збуту продукції. Наприклад, поява перших японських ТНК у Західній Європі була спричинена
зростанням митних обмежень на експорт японських товарів на ринки країн Західної Європи. У
1970-1980-х роках ТНК стали «двигунами» світової економіки. Їхні головні активи зосередилися в
чотирьох галузях: нафтовій, автомобільній, хімічній та фармацевтичній. Згодом до цього переліку
додалося виробництво продуктів харчування.

Виділяють кілька типів ТНК: горизонтально інтегровані корпорації з підприємствами, що

випускають однорідну продукцію і використовують подібні технології; вертикально інтегровані,
що об'єднують при одному власнику і під єдиним контролем найважливіші сфери у виробництві
кінцевого продукту; диверсифіковані корпорації, що володіють національними підприємствами з
вертикальною й горизонтальною інтеграцією (прикладом корпорації такого типу є шведська
«Nestle», що має 95 % виробництва за кордоном і зайнята ресторанним бізнесом, виробництвом
продуктів харчування, реалізацією косметики, вин тощо). З 1980-х років почали формуватися
глобальні ТНК (наприклад, американська «Coca-Cola», яка розмістила виробництво в 190 країнах
світу).

Наслідки діяльності ТНК як для світової економіки, так і для економік країн базування і
приймаючих країн є суперечливими. У світовому господарстві ТНК, з одного боку, сприяють
інтенсифікації міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, його розширенню,
посиленню взаємозв'язку і взаємозалежності національних економік, глобальній економічній
інтеграції в усіх сферах, виступають рушійною силою інноваційного розвитку, а з другого -
перетворюються на центри економічної влади, безконтрольні дії яких загострюють глобальні
проблеми людства, зокрема посилюють нерівномірність економічного розвитку, у приймаючих
країнах переважно тяжіють до однобічної спеціалізації виробництва (інколи екологічно
шкідливого).

Домашнє завдання.

1. Опрацювати тему, використовуючи опорний конспект та підручник: Мудрий.

Історія: Україна і світ. 11 клас. Параграф 21.
(https://pidruchnyk.com.ua/1265-storya-ukrayina-svt-mudriy-arkusha-11-
klas.html)

2. Зробити дослідження на одну із запропонованих тем та надіслати викладачу Зелінській Л.В. на

електронну адресу: epldjek17@gmail.com (з коментарями: студент, група, навчальна дисципліна).

Ідеї для дослідження.

1. Визначте причини виникнення транснаціональних корпорацій. Схарактеризуй те різні типи
ТНК. Поміркуйте про позитивні й негативні наслідки їхньої діяльності.

2. Поміркуйте, які нові технології дають змогу компаніям досягти успіху. За відправну точку
прийміть твердження японського підприємця, теоретика й філософа сучасного менеджменту
Татеїсі Кадзума з книжки «Вічний дух підприємництва» (1985 р.): «Розраховувати на успіх у
майбутньому зможуть лише ті компанії, які зуміють оволодіти технологіями “трьох К”. Це
комп'ютери, комунікація, контроль (управління) - три елементи, що становлять серцевину вищої
технології та успіху компаній». Спробуйте обґрунтувати (або спростувати) це твердження.

3. Визначте основні етапи й напрями науково-технічної революції. Укладіть у хронологічній

послідовності появу технічних новинок, що зумовили докорінні перетворення в сучасному світі,
зокрема змінили спосіб життя людей.

4. Поміркуйте про причини виникнення транснаціональних корпорацій. Спираючись на додаткову

інформацію, схарактеризуйте їхню роль у сучасному світі.

5. Розпитайте рідних і знайомих про появу в домі перших телевізорів. Яким був вплив телебачення
на формування інформаційного простору?