ДОПОВІДЬ

НА ТЕМУ:
«Соціологія молоді»

Виконала
Студентка 1 курсу
соціально-гуманітарного факультету
спеціальності «Соціологія»
Рибак Олександра

1
 ЗМІСТ
1. Сутність, структура, мета, об’єкт, предмет, функції, історія соціології
молоді.
2. Державна молодіжна політика.
3. Методи соціологічного дослідження проблем молоді.
4. Сучасні проблеми молоді.
5. Зв’язок соціології молоді з іншими галузями знання.

2
 Молодь – це та рушійна сила, яка самою логікою історичного процесу
повинна відігравати важливу роль у подоланні кризи і формуванні громадянського
суспільства, в усіх інноваційних процесах державотворення. Цим зумовлено
зростання інтересу до молоді з боку різних наук, що досліджують спонукальні
чинники розвитку соціуму, провідне місце серед яких належить соціології, і, в
першу чергу, такої важливої її складової як соціологія молоді.
Історія становлення вітчизняної соціології молоді
Соціологія молоді в СРСР почала розвиватися ще у 20-і роки, але інтерес до
цих досліджень швидко згас, оскільки молодь, згідно з марксистською наукою, не
була окремим елементом соціальної структури радянського суспільства, на яких
зосереджувалась увага науковців. Молодь розглядалася лише як джерело
поповнення робітничого класу, селянства, інтелігенції. Новий етап почався у
період "хрущовської відлиги", однак дослідників цікавила не молодь сама собою, її
інтереси і потреби, а можливість її використання для розв'язання завдань
соціалістичного будівництва. Молодіжна субкультура і молодіжні рухи
розглядались як форми девіації.
Соціологія молоді
Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обходитися простим
констатуванням позитивних чи негативних фактів життєдіяльності молодих людей.
Потрібен глибокий системний аналіз буття молоді, чим і покликана займатися
соціологія молоді.
Соціологія молоді повинна зосередитися на трьох основних аспектах:
1) що суспільство може дати молоді для її формування, громадянського
становлення і самореалізації;
2) що сама молодь може і здатна дати суспільству для його оптимального
розвитку;
3) як найповніше використати потенціал молоді в інтересах її власної
самореалізації та поступу всього суспільства.
Соціологія молоді – галузь соціології, яка досліджує специфічну соціально-
демографічну спільноту, яка перебуває в процесі переходу від дитинства до світу
дорослих і переживає важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації та
адаптації, інтеріоризації норм і цінностей суспільства, творення своїх соціальних та
професійних очікувань, потреб, орієнтацій, ролей і статусу, форм поведінки і
свідомості, специфічної молодіжної субкультури.
Структура соціологічного знання
Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях:
3
  Загально-методологічному - ґрунтується на вивченні молоді як соціального
феномена. На даній площині відбувається розробка наукових концепцій і
теорій, методів вивчення молоді.
 Спеціально-теоретичному - вивчає молодь як соціальну групу.
Розглядаються питання соціальної поведінки і способу життя молоді, її
ціннісні орієнтації та окремі аспекти життєдіяльності.
 Емпіричному - базується на прикладних дослідженнях різних аспектів життя
молоді.
Функції соціології молоді
Соціологія молоді як наука виконує ряд функцій:
 методологічна функція - розробка наукового базису для соціологічних теорій
молоді;
 теоретико-пізнавальна функція - опис понятійно-категоріального апарату і
сутнісних характеристик молоді як соціальної групи;
 практична функція - виявлення сучасних методик вивчення проблем молоді,
формуванням механізмів забезпечення зв'язку дослідних організацій з
державними і громадськими організаціями по роботі з молоддю;
 прогностична функція - дослідження актуальних економічних, політичних,
правових, духовних і соціальних проблем молоді, складання прогнозів їх
розвитку та різних варіантів рішення.
Мета і завдання соціології молоді
Мета соціології молоді як науки:
 виявити характерні особливості молоді;
 вивчити інтереси, потреби, ціннісні орієнтації молоді;
 визначити значимість молодого покоління для майбутнього розвитку
суспільства.
Для досягнення мети необхідно вирішення наступних завдань:

 вивчення молоді як соціально-демографічної групи, комплексний аналіз її

соціально-демографічних характеристик;
 визначення проблематики життєдіяльності молодого покоління і пошук
шляхів вирішення проблем молоді;
 опис механізмів інтеграції молодого покоління в систему суспільних
відносин.
Об'єкт і предмет соціології молоді
Об'єкт соціології молоді - молодь як феномен соціального життя і суб'єкт
соціальних відносин.
Якщо розглядати молодь як соціальний феномен, то можна позначити дві позиції:

4
  Перша позиція представлена авторами, які вважають, що молодь як
соціальна група існувала з найдавніших часів розвитку людства.
 Прихильники другої позиції вважають, що до XX в. молодь з тими
властивими їй особливостями сьогодні в структурі соціального простору не
існувала.
В даному контексті постає питання визначення вікових меж молоді. Так, в
первісному суспільстві середня тривалість життя становила 21 рік, в Античності -
27 років, в Україні кінця XIX в. - 48 років. На рубежі XIX-XX ст. в
високорозвинених індустріальних і постіндустріальних суспільствах визначається
особливий період в житті людини - молодість, який характеризується
самостійністю і відповідальністю молодих людей. Формується група людей (від 14
до 30 років) зі своїми соціально - психологічними характеристиками і положенням
в суспільстві.
Таким чином, молодь як окрема соціальна група являє собою досить молодий
соціальний феномен, який історично формується в кінці XIX - першій половині XX
ст.
Предмет соціології молоді - проблеми, що стосуються життєдіяльності молоді.
Соціологи визначають три типи класифікації молодіжних проблем:
 за територіальною ознакою: проблеми групи країн, проблеми окремих
регіонів, проблеми окремо взятої країни;
 за тимчасовою ознакою: проблеми «вічного» характеру (наприклад, взаємини
поколінь) і проблеми конкретної історичної епохи;
 за системною ознакою: загальні проблеми молоді конкретного суспільства і
його рівня розвитку, який зачіпає різні групи населення (в тому числі і
молодь), і виключно молодіжні проблеми, властиві тільки молоді як
соціальної групи.
Державна молодіжна політика
Головна мета соціології молоді полягає у тому, щоб на підставі
узагальнюючого аналізу тенденцій формування й розвитку соціального обличчя
молоді, умов її життєдіяльності виробити науково обґрунтовані методи та форми
діяльності державних, громадських установ, які повинні регулювати соціальні
процеси у молодіжному середовищі та управляти ними.
Кінцевим результатом цих розробок має стати державна молодіжна політика.
За змістом державна молодіжна політика, згідно з визначенням І. Ільїнського,
є, по-перше, системою ідей, теоретичних положень про місце й роль молодого
покоління в суспільстві; по-друге, практичною діяльністю держави, громадських

5
організацій та інших соціальних інститутів з реалізації цих положень, ідей та
принципів з метою формування й розвитку молоді.
Іншими словами, державна молодіжна політика як система певних заходів
щодо сприяння соціальному становленню і розвитку молоді, повинна базуватися на
глибокому, об'єктивному аналізі реального стану молоді, здійснюваному різними
науками. Соціологія молоді в системі цих наук посідає провідне місце. Воно
зумовлене, насамперед, тим, що саме соціологія молоді досліджує процеси
соціалізації молодого покоління, його входження у доросле життя в умовах, які
блискавично змінюються, тобто має пріоритетне значення в суспільному,
практично-політичному плані, даючи вихідні дані для соціальної політики
держави, яка забезпечує вирішення проблем молоді з обов'язковим урахуванням її
інтересів, потреб і здібностей.

Суть державної молодіжної політики

В Україні стратегічні цілі державної молодіжної політики означені низкою
нормативно-законодавчих актів, котрі, як виявила практика попередніх років, не
потребують значного уточнення чи доповнення. Державна молодіжна політика,
відповідно до нових реалій, визначена в Україні пріоритетним і специфічним
напрямом системної діяльності держави у відносинах із молоддю і молодіжним
рухом, яка здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і становить за
мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов
та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального,
фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу й у власних інтересах,
і в інтересах суспільства. Об'єктом державної молодіжної політики є молодь віком
від 14 до 36 років, що живе в Україні.

Засади державної молодіжної політики

Серед головних засад державної молодіжної політики варто назвати такі:

 повага до поглядів молоді та її переконань;

 надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й

реалізації політики та програм, що стосуються суспільства взагалі й молоді
зокрема;

 сприяння ініціативі й активності молоді у всіх сферах життєдіяльності

суспільства;
 зміцнення зв'язків між поколіннями на основі засвоєння кращих, передових
ідей світової цивілізації тощо.

Реалізація державної молодіжної політики

6
 Сьогодні йдеться про втілення в життя основних положень державної
молодіжної політики, зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення
прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій, для
повноцінного соціального становлення та розвитку молоді. Адже багато важливих і
корисних для молоді справ, які декларуються в законодавчих актах та правових
документах, залишаються чинними лише на папері. Наприклад, таке положення, як
першочергове надання житла молодим сім'ям. Ще 1994 р. було створено
Державний фонд з житлового будівництва для молоді, але своє перше
фінансування (до того ж неповне) він одержав лише у 1998 р., а 2005 р. усі видатки
державного бюджету України на молодіжні програми і заходи становили лише 0,1
% бюджету країни. З більше як 8 млн молодих сімей України 800 тис. потребують
житла. У 2005 р. держава забезпечила житлом 11 тис. молодих сімей, що було у 6
разів більше, ніж за попередні роки, але житло одержали лише менше 1 % тих, хто
його гостро потребував. Якщо такі темпи зберігатимуться, то черга зникне не менш
як через 90-100 років, і абсолютна більшість молодих родин може просто не
дочекатися власної квартири. Те саме можна сказати і про пільгове молодіжне
житлове кредитування: 100 тис. молодих сімей стоять у черзі на одержання
кредиту на 30 років під 3 % річних, але з них отримали такий кредит лише 6,5 тис.
молодих людей. Залишається сподіватися на спеціальну Програму Президента
України (травень, 2006 р.), спрямовану на допомогу сім'ям, народження і
виховання дітей.
Методи соціологічного дослідження проблем молоді
Молодь сьогодні є самою досліджуваною віковою категорією населення.
Більше третини всіх соціологічних досліджень, що проводяться в нашій країні, так
або інакше пов’язані з проблемами молоді.
Серед методів дослідження молодіжних проблем найуживанішими є систематичні
спостереження, інтерв’ювання та анкетування. Не менш вживаними є
тестування, аналіз особистих щоденників, біографічних описів, творів, у яких
відображається процес формування і розвитку молодої людини.
Безперечну цінність мають тривалі лонгітюдні дослідження одних і тих же
категорій і груп молоді. Вказані дослідження дають можливість простежити
еволюцію життєвого шляху молодої людини, його зльоти і падіння, успіхи і
невдачі, подолання перешкод і труднощів.
Слід також відмітити важливість порівняльних досліджень тих або інших проблем
в різних регіонах або серед людей різних поколінь. Вони дають можливість
встановити реальні зрушення в ціннісних орієнтаціях, віддалені наслідки змін.
Отже, серед дослідницьких методів молодіжних проблем широко
використовуються як кількісні та і якісні методи. Зокрема, вони можуть

7
використовуватися як окремо один від одного, так і спільно в різних комбінаціях
або паралельно.
Але через розпорошеність і відомчу відокремленість науково-дослідницьких
установ, які вивчають молодь та її проблеми, ще й досі не вироблено єдиної
методики вивчення молоді, відсутні серйозні міждисциплінарні дослідження,
сучасна молодіжна концепція. Це спричиняє певний розрив між теоретичним та
емпіричним напрямами аналізу проблем молоді, збільшення кількості аматорських
досліджень.
Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, які потребують
вивчення за допомогою соціологічних досліджень. Проблеми молоді
досліджуються як у контексті всього суспільства, його основних характеристик,
структурних зрушень і змін, так і диференційовано – як особливої соціальної
групи, з властивими їй ознаками і властивостями. Слід помітити, що проблеми
молоді багато в чому пов’язані з тими процесами які протікають у сучасному світі:
урбанізацією, підвищенням питомої ваги в суспільстві пенсіонерів, осіб похилого
віку, скороченням народжуваності і так далі.
Сучасні проблеми молоді
Аналіз результатів соціологічних досліджень свідчить, що нині молодь — це
одна з найвразливіших в економічному плані та найбезправніша в соціально-
правовому значенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної
напруженості й психологічного дискомфорту.
Серед найважливіших проблем молоді України сьогодні є такі тенденції в
молодіжному середовищі:

 погіршення здоров'я молодого покоління: зростання інфекційних

захворювань і захворювань, що передаються статевим шляхом;

 поширення різних форм девіантної поведінки: злочинності, підліткової

наркоманії, алкоголізму, проституції;

 зростання соціальної і політичної апатії молоді;

 розрив між старшим і молодим поколіннями, пов'язаний з неприйняттям як

матеріальних, так і духовних цінностей старшого покоління молодими
людьми;

 зростання споживчих настроїв у молоді, пов'язаний з падінням престижу

чесної праці, руйнуванням установок на активну трудову діяльність,
відсутністю духовних цінностей;

 дедалі більше поширення спроб самогубства;

8
  криза молодих сімей та інші.
Отже, більшість молоді стоїть нині перед складним вибором у власному житті, до
якого вона не підготована ні психологічно, ні організаційно. Тому завдання
державної молодіжної політики в цій галузі такі:

 правовий та соціальний захист молодих громадян із метою створення

необхідних стартових можливостей для їхнього повноцінного соціального
становлення та розвитку;

 узгодження та поєднання інтересів молоді з інтересами інших груп і

категорій населення, оптимізація соціального статусу молоді в суспільстві;

 створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій

щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних
організацій;

 надання державою кожній молодій людині соціальних послуг в усіх сферах

життєдіяльності відповідно до законодавства України;

 допомога молоді у реалізації й самореалізації її творчих можливостей та

ініціатив;

 охорона здоров’я молоді, формування в неї глибокої потреби в духовному і

фізичному розвитку, інші заходи, які б забезпечували здоровий генофонд
народу України;

 створення умов для опанування духовними та культурними ціннос# тями

українського народу та безпосередньої участі молодих людей у їх
відродженні та розвитку, організація дозвілля молоді тощо.

Зв’язок соціології молоді з іншими галузями знання

Молодь досліджують у різноманітних сферах її життєдіяльності: праці,
навчанні, сім'ї, неформальних організаціях, під час дозвілля, що передбачає
активний обмін інформацією з іншими зацікавленими науками.
Скажімо, демографія виявляє тенденції кількісних змін молоді у структурі
населення, рівень народжуваності, смертності, співвідношення молодих чоловіків і
жінок тощо.
9
Психологія досліджує вікові особливості свідомості та поведінки молоді, вікові
зміни у структурі особистості, процес акселерації, динаміку інтелектуального,
емоційного розвитку тощо.
Соціальна психологія розкриває специфіку механізмів спілкування, формування
контактних груп, зміни соціальних ролей.
Педагогіка визначає можливості та засоби виховання і навчання молодої людини,
засвоєння нею необхідної інформації, залучення молоді до різноманітних видів
діяльності.
Цікавлячись віковою диференціацією суспільства, соціологія молоді стикається з
такими галузями, як дослідження дитинства, літніх людей, життєвого циклу. У
них загальні проблематика (вікові межі, вікова дискримінація, специфіка
перехідного соціального статусу, послідовність життєвих подій), а також методика
вікових досліджень, спрямована на вивчення об’єкту, що змінюється в часі
(ретроспективна, лонгітюдна стратегії, повторні або панельні дослідження,
подієвий аналіз).
Соціологія молоді також пов’язана з соціологією релігії, оскільки досліджує
проблеми релігійних пошуків молоді, її участі в діяльності релігійних інститутів,
сект, церков; з соціологією міста і села – оскільки проводить порівняльний аналіз
соціальних очікувань, реальних можливостей і ціннісних орієнтацій молодих
людей з міста і села; з соціологією охорони здоров’я – оскільки вивчає стан
здоров’я молоді і соціальні чинники, що впливають на нього.
Молодіжні аспекти вивчають соціологія праці, соціологія освіти, соціологія сім'ї,
соціологія виховання, соціологія девіантної поведінки.
Ці галузі соціологічного знання досліджують молодь в окремих сферах її
життєдіяльності, їх дані допомагають скласти повнішу картину молодіжних
проблем, процесів, явищ.
Соціологія молоді не тільки запозичує цю інформацію, але й надає їй цілісного
характеру, визначає її місце в структурі свідомості та поведінки як молоді загалом,
так і окремих її груп. Це дає змогу соціології молоді виконувати функції цілісного
систематичного аналізу молоді, досліджувати її з позицій динамічних змін у всіх
важливих сферах: у соціальній структурі, політичному, економічному, соціальному
й духовному житті.

10