Міністерство освіти і науки України

Донбаська державна машинобудівна академія

Кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни
«Моделювання складних систем»
на тему
«Розробка інформаційної системи оцінювання якісного складу грунту для
здійснення санітарного надзору»

Виконала
Студент(ка) гр. СА-17-1 __________________ Мамонова К. Д.
підпис П.І.Б.

Керівник __________________ _____________________

підпис посада, П.І.Б.

Ведучий викладач __________________ _____________________

підпис посада, П.І.Б.

Краматорськ 2021
 Міністерство освіти та науки України
Донбаська державна машинобудівна академія
Кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень

ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни «Моделювання складних систем»
студенту Мамоновій Ксенії Дмитрівні група СА–17–1

Керівник Шевченко Н. Ю.

Тема курсової роботи «Розробка інформаційної системи оцінювання якісного

складу грунту для здійснення санітарного надзору»

План курсової роботи:

1. Ознайомитися з рекомендованою літературою, дати загальний огляд проблеми.
2. Постановка задачі: провести аналіз спеціальної літератури в галузі оцінювання
якісного складу ґрунту для здійснення санітарного надзору, аналіз існуючих
програмних продуктів для здійснення санітарного надзору, спрогнозувати стран
ґрунту на ділянці, проектування модуля інформаційної системи.
3. Початкові дані: існуючі підходи до здійснення санітарного надзору за ґрунтом,
результати аналізу ґрунтового покриву.
4.Звітний матеріал курсової роботи:
а) текст роботи – 50 сторінок.
б) графічний матеріал – 12 рисунків.
5. Рекомендована література – Електроний журнал «Ефективна економіка»
[Електроний ресурс]/ О. Бредіхін – 2013. - №3. – URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1904 (07.03.2021)

Завдання видано « » січня 2021 р.

Термін здачі роботи « » травня 2021 р.

Керівник _________________
підпис

Оцінка: __________________ _________________

оцінка підпис
 АНОТАЦІЯ

Курсова робота містить 50 сторінок, 19 літературних джерел, 10 рисунків,

2 таблиці.
В першому розділі розглядаються умови та концепції для сорганізації
нагляду за станом якості ґрунтового покриву, наведені типи дослідженнь ґрунтів та
виконано порівняння методів прогнозування стану якості ґрунту.
В другому розділі була досліджена ділянка, що знаходиться у селищі
Андріївка, розраховані бали бонітету, вологість, родючість, вміст гумусу,
сезонність, а в кінцевому результаті спрогнозований стан ґрунту на ділянці через 3
роки. Описана математична модель прогнозування стану якості ґрунту. Створена
об’єктно-орієнтовна модель інформаційної системи для оцінювання якісного
складу ґрунту для здійснення санітарного надзору.

БОНІТЕТ ҐРУНТУ, СКЛАД ГРУНТУ, САНІТАРНИЙ НАДЗОР,

ПРОГНОЗУВАННЯ, ЧАСОВИЙ РЯД, ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНА ЗАЛЕЖНІСТЬ,
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ, UML-ДІАГРАМИ
 ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................5
1 НОРМАТИВНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКІСНОГО
СКЛАДУ ГРУНТУ……………………………….……..…………………………...7
1.1 Нормативне регулювання якісного стану ґрунту.......................................7
1.2 Особливості санітарного нагляду за станом грунту в Донецькій області15
1.3 Аналіз методів оцінювання якісного складу грунту................................20
2 ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКІСНОГО
СКЛАДУ ҐРУНТУ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ САНІТАРНОГО НАДЗОРУ................24
2.1 Математична модель оцінювання якісного складу ґрунту.....................24
2.2 Об’єктно-орієнтована модель інформаційної системи оцінювання якісного
складу грунту для здійснення санітарного надзору...............................................31
ВИСНОВКИ...............................................................................................................38
ЛІТЕРАТУРА.............................................................................................................40
 5

ВСТУП

Грунт як природно історичне тіло являє собою поверхневу, родючу

частину земної кори. Її товщина в середньому становить 18-20 сантиметрів,
хоча в різних районах суші може бути від декількох міліметрів до 1,5-2 метрів.
Для утворення грунту потрібні тисячоліття взаємодії, води, повітря, тепла,
рослинних і тваринних організмів і особливо мікроорганізмів з
ґрунтоутворюючою гірською породою.
На грунт як на природний ресурс люди в процесі практичної діяльності
здійснюють прямий і опосередкований вплив.
За період  проведення  земельної  реформи  значна кількість проблем у
сфері земельних відносин не лише не розв'язана, а й загострилася. У Законі
України від 21 грудня 2010 року «Про Основні засади (стратегію) державної
екологічної політики України на період до 2020 року»  визначено, що у галузі
охорони земель і ґрунтів стан земельних ресурсів України близький  до 
критичного. 
Як стверджує джерело [1] за останні десятиріччя значно зменшився вміст
поживних речовин у ґрунтах,  а щорічні  втрати  гумусу становлять 0,65 тонни
на 1 гектар. Відсутні критерії оцінки допустимих погіршень якісних показників
ґрунтів. До землекористувачів, що допускають зниження родючості
сільгоспземель санкції як до порушників законодавства про охорону земель не
застосовуються.
Виходячи з положень Закону України «Про землеустрій» близько 10
інститутів державної влади і місцевого самоврядування задіяні в сфері
землеустрою, контролю і нагляду за раціональним використанням земельних
ресурсів.
 6

Однією з таких організацій є державна установа (далі – ДУ)

«Держгрунтохорона» у Донецькій області, яка займається збором, аналізом,
розподілом земельних дільниць та оформленням документів. Серед двох
основних документів, які подаються до головного управління Держгеокадастру
на отримання дозволу, є документація із землеустрою (робочий проект
землеустрою), а також агрохімічний паспорт земельної ділянки.
При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне
складування верхнього, найбільш родючого шару грунту та інших шарів грунту
відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.
Окремі аспекти регулювання земельних відносин, контролю за
використанням і охороною земель, родючості ґрунтів є предметом досліджень
широкого кола вітчизняних науковців, таких як Д.І. Бабміндра, С.А  Балюк, І.К.
та інших, разом з тим питання   здійснення контролю якісних показників ґрунтів
при цьому, залишаються не врегульованими. Потребують глибокого вивчення
питання методології визначення критичних відхилень якісних показників
ґрунтів для здійснення контролю.
Метою курсової роботи є підвищення рівня санітарного надзору за якістю
ґрунтових покривів через проектування модуля для своечасного надання
прогнзної інформації по якість грунту, спрогнозувати стан ґрунту відповідно до
минулих показників.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
 провести аналіз устрою організації ДУ «Держґрунтохорона»;
 ознайомитися з основними методами дослідженя ґрунту;
 проаналізувати методи прогнозування стану ґрунтового покриву;
 описати математичну модель оцінювання якісного складу ґрунту;
 7

 побудувати об'єктно-орієнтовану модель модуля для оцінювання

якісного складу ґрунту при проведенні санітарного надзору на мові UML.
Об'єкт дослідження: система оцінювання якісного складу ґрунту при
проведені санітарного надзору .
Предмет дослідження: методи оцінювання якісного складу ґрунту при
проведені санітарного надзору.
 8

1 НОРМАТИВНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ

ЯКІСНОГО СКЛАДУ ГРУНТУ

1.1 Нормативне регулювання якісного стану ґрунту

Чорнозем – багатий гумусом, темнофарбований тип ґрунту, що

сформувався на лесовидних суглинках або глинах в умовах суббореального і
помірно континентального клімату при періодично промивному або
непромивному водному режимі під багаторічною трав'янистою рослинністю.
Чорноземи України займають площу 27,8 млн га, що становить 8,7% від
світових площ.
Природна родючість чорноземів висока і може ще збільшитися при
застосуванні відповідних аґрикультурних заходів, зокрема глибокої обробки
(30 см). У зв’язку з неоднаковими умовами клімату, різним складом лісів і
різною рослинністю, розрізняють в Україні кілька відмін чорноземів, з яких
найважливіші – грубі, звичайні степові та південні.
Звичайний чорнозем – грунт чорного кольору, який містить в собі від 5 до
15% гумусу, 70-90% натрію, є найсприятливішим для вирощування практично
будь-яких сільськогосподарських культур. На формування чорноземного грунту
потрібно, принаймні, 6-8 тисяч років. На цей процес мають свій вплив понад
100 різних факторів, головними з яких традиційно є кліматичні, геологічні та
біологічні фактори. Найродючіші чорноземні грунти розташовані на території
Донецької, Ужгородської, Одеської і Кіровоградської областей (рис. 1.1).
 9

Рисунок 1.1 – Карта найродючіших земель України

На території України було прийнято чимало законів, які переслідують за

собою мету збереження навколишнього середовища. До того ж ці закони
постійно переглядаються і поліпшуються для максимально ефективного
нагляду.
Одним з таких законів є закон про «Охорону навколишнього природного
середовища», який був введений постановою ВР № 1268-XII від 26.06.91, ВВР,
1991, № 41, ст.547 [6]. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні
основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах
нинішнього і майбутніх поколінь.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне
використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки
життєдіяльності людини – невід'ємна умова сталого економічного та
соціального розвитку України.
З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику,
спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи
 10

навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного

впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища,
досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне
використання і відтворення природних ресурсів.
З метою стеження за підтриманням якості земельного покриття в Україні
створена організація «Інститут охорони грунтів», повним переліком задач якої
є:
 здійснення моніторингу ґрунтів на землях сільськогосподарського
призначення з метою збору, аналізу і опрацювання інформації про якісний стан
ґрунтів та їх ерозійну безпеку, забруднення ґрунтів важкими металами,
радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та агрохімікатів, іншими
токсичними речовинами техногенного та природного походження;
 проведення агрохімічної паспортизації для визначення показників
родючості ґрунтів та рівня їх забруднення токсичними речовинами, а також
спостереження за змінами цих показників внаслідок господарської діяльності;
 виготовлення та видача агрохімічного паспорта поля, земельної
ділянки з висновком про родючість та екологічний стан ґрунтів і рекомендацій
щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і
запобігання негативного впливу, в тому числі антропогенного;
 виконання робіт із землеустрою;
 проведення метрологічної повірки приладів та обладнання для
аналітичних досліджень якості та екологічної безпеки ґрунтів, продукції та
сировини, об’єктів довкілля;
 надання висновків на виконання проектних робіт  із землеустрою та
в процесі здійснення  регулювання інших земельних відносин та інше.
 11

Відповідно до статті 30 Закону нормативи в галузі охорони земель та

відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України.
Критеріями, за якими визначається суттєве погіршення якості ґрунтів та
небезпечний рівень зниження їх родючості, є агрономічно важливі
характеристики ґрунту, що здатні відобразити наслідки негативного
антропогенного втручання і характеризувати ступінь розвитку несприятливих
ґрунтових процесів, а саме:
 вміст гумусу в орному шарі ґрунту, %;
 вміст рухомих сполук фосфору (P2O5) в орному шарі ґрунту, мг/кг
ґрунту;
 вміст рухомих сполук калію (K2O) в орному шарі ґрунту, мг/кг
ґрунту;
 кислотність орного шару ґрунту;
 засоленість ґрунтів.
Дотримуючись такого набору, можна адекватно та оперативно оцінювати
сучасний стан ґрунтів, діагностувати всі види їх деградації і прогнозувати зміни
на ближчу або навіть на віддалену перспективу. Разом з цим значний масив
показників, отриманий різними організаціями, нерідко, без дотримання єдиних
стандартизованих (сертифікованих) методик, не може забезпечити цілісну
картину якості земель в різних регіонах зокрема і країні в цілому.
Нормативи якісного стану ґрунтів встановлюються з метою запобігання їх
виснаженню і використовуються для здійснення власником землі контролю за
якісним станом ґрунтів. Нормативи якісного стану ґрунтів визначають рівень
забруднення, оптимальний вміст поживних речовин, фізико-хімічні властивості
тощо.
 12

1.2 Особливості санітарного нагляду за станом грунту в Донецькій області

«Інститут охорони грунтів» є всеукраїнською організацією, яка має безліч

філій по всій Україні. У Донецькій області така філія називається
ДУ «Держгрунтохорона», яка розташовується в місті Слов'янську. Ця філія має
широкий спектр послуг, до переліку яких входять:
 агрохімічні дослідження стану родючості ґрунтів за 16 параметрами
з наступною розробкою агрохімічних паспортів полів та рекомендацій щодо
поліпшення якості ґрунтів і удобренню сільськогосподарських культур;
 екотоксикологічні дослідження ґрунтів та продукції  щодо рівня
забруднення їх важкими металами, залишками пестицидів, радіонуклідами;
 визначення якості продукції рослинництва, сільськогосподарської
сировини, добрив та пестицидів;
 розробка технологічної документації та проектно-кошторисної
документації на проведення заходів щодо докорінного поліпшення земель;
 розробка, реалізація та контроль за виконанням державних та
регіональних програм з охорони родючості ґрунтів та ін.
Матеріали досліджень Донецької філії ДУ «Держґрунтохорона
використовуються землекористувачами для:
 порівняння якісної оцінки ґрунтів по полях, господарствах та
визначення малопродуктивних земель;
 розміщення сільськогосподарських культур відповідно до їх
біологічних вимог;
 13

 застосування збалансованих, економічно вигідних доз органічних та

мінеральних добрив;
 розробки інвестиційних проектів, бізнес-планів, оформлення
довідок про стан родючості ґрунтів та ін.
Темп і оборот послуг, які здійснюються у ДУ «Держгрунтохорона»,
залежать від багатьох факторів. Найбільше перевірок проводиться у весняний
або осінній сезон, коли фермери, власники землі незавантажені фермерським
господарством. В ДУ «Держгрунтохорона» всі перевірки проводяться
зовнішніми лабораторіями, результати яких надсилаються поштою.
За основу роботи для курсової роботи будуть взяті дані для ділянки, які
знаходяться в Донецькій області, селище Андріївка площею 30 га (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 – Дані отримані з зібраного ґрунту

Аналіз Ділянка 1 Ділянка 2 Ділянка 3
Гумус у орному шарі 3,2 % 4,7% 3,8%
Азот 121,7 мг/100 г 137,7 мг/100 г 130,5 мг/100 г
Фосфор 87,6 мг/100 г 92,7 мг/ 100 г 104,9 мг/100 г
Калий 104,7 мг/100 г 121,4 мг/100 г 89,9 мг/100 г
Бор 1,13 мг/100 г 2,37 мг/100 г 5,82 мг/100 г
Марганец 3,37 мг/100 г 5,81 мг/100 г 3,57 мг/100 г
Медь 7,16 мг/100 г 4,77 мг/100 г 3,77 мг/100 г
Цинк 4,18 мг/100 г 3,37 мг/100 г 1,13 мг/100 г
pH 6,6 12,1 10,12
Фізична гліна у орному 4.8 мг/100 г 8,12 мг/100 г 5,81 мг/100 г
шарі
Польова вологість грунту ( 17 % 21% 18%
W0 ¿
Об’ємна маса грунту (d v ) 1,3 г/см 3 2 г/см 3 1,7 г/см 3
Шар грунту (h) 20 см 20 см 20 см
Вологість в’янення (BB) 12 % 14 % 13%
 14

Також на підприємтсві викорситовується програмне забезпечення

«Інвент-Град» для ведення кадастру.
Програма «Інвент-Град» – автоматизирована система, призначена для
обробки результатів топографо-геодезичних і кадастрових робіт, які
виконуються при інвентаризації земель. Програма адаптована до вимог
земельного законодавства України і складається з підсистем Геодезія і Кадастр.
Оцінка точності визначення пунктів і їх елементів виконується після
вирівнювання геодезичних мереж. Автоматичний зв'язок окремих геодезичних
мереж можливий при використанні загальних можливостей на перелік
здійснюванних робіт, що дозволяє розглядати геодезичне обгрунтування
проекта як єдине ціле. Система попередньої діагностики і двохрівнева система
апробації мережі дає можливість виконувати пошук грубих помилок у
початкових даних.
Формування графічних і текстових звітних документів виконується на
основі шаблонів. Підтримується можливість створення і використання звітних
документів і креслень довільної форми.
Система Інвент-Град застосовується при створенні державного
геодезичного обгрунтування інженерних досліджень, побудові кадастрових
систем, геодезичному забезпеченні будівництва і т.п.
Базовий аналіз грунту включає в себе визначення вмісту трьох основних
мінеральних речовин: калію, фосфору й азоту. Дефіцит цих елементів знижує
хворобостійкість рослин і призводить до порушень вегетаційного розвитку.
Дефіцит зазначених вище речовин можна виявити навіть візуально: лист
змінює своє забарвлення та розмір, погіршується розвиток кореневої системи і
стебла. В подальшому це призводить до гальмування зростання і дозрівання
врожаю.
 15

У такому разі нестачу мінеральних елементів необхідно компенсувати

добривами. Якщо отримати дані про дефіцит до виникнення зовнішніх проявів,
можна уникнути проблем з урожаєм, а як наслідок – і фінансових втрат.
З огляду на це важливо своєчасно робити аналіз грунту та виявляти вміст
калію, фосфору й азоту.
Калій покращує обмін речовин, підвищує стійкість рослин до
захворювань, посухи (сприяє кращому утриманню води рослиною). Візуальний
прояв нестачі калію: бурі плями на листі, порушення розвитку цвітіння,
плодоношення.
Фосфор входить до складу сполук, необхідних для здорового розвитку
культур. Навіть надмірний вміст фосфору в ґрунті не шкодить рослинам.
Входячи до складу нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, білків, цукрів, вітамінів,
фосфор сприяє розвитку кореневої системи, появи сходів, дозріванню рослин. В
озимих культур підвищує холодостійкість.
Дефіцит азоту настільки ж небезпечний, як і його надмірний вміст. При
дефіциті азоту зменшується число плодів, і знижується врожайність. Надлишок
загрожує утворенням шкідливих речовин, нітратів, нітритів.
Для того, щоб провести агрохімічний аналіз ґрунту на досліджуваній
ділянці необхідно в декількох місцях цієї ділянки вирити ями глибиною в 1-1,5
м і шириною в півметра (зробити профіль землі). За допомогою такого профілю
земельної ділянки можна побачити всі верстви земельного покриття. Таким
чином порівнявши кілька аналізів з декількох профілів однієї ділянки можна
визначити середній стан грунту (рис. 1.2).
 16

Рисунок 1.2 – Вигляд грунтового профілю (горизонту)

Дослідження складу ґрунту дозволяє оцінити його родючість, а також

вжити заходів щодо її підвищення. Крім того, вивчення характеристик грунту
надає можливість переконатися в безпеці грунту, адже у зв'язку з
несприятливою екологічною ситуацією (особливо поблизу великих міст) до
землі потрапляють отрути, токсини, радіоактивні частки, а також небезпечні
бактерії і паразити. Крім таких «побутових» причин, існують і інші, більш
вагомі регламентовані на законодавчому рівні. Так, наприклад, в межах
інженерно-пошукових робіт забудовник також зобов'язаний провести аналіз
грунту.

1.3 Аналіз методів оцінювання якісного складу грунту

Кожен вид хімічного аналізу грунтів передбачає принаймні два етапи:

форма компоненту, доступна для кількісного виміру існуючими методами
 17

аналітичної хімії, і власне вимір. На другому етапі хімічний аналіз грунтів не

відрізняється від традиційного кількісного аналізу і не потребує спеціальних
грунтознавчих знань. Що ж стосується першого етапу, то тут ці знання
необхідні, тому що спосіб отримання шуканого компонента з грунту завжди
конкретний.
Жорсткість попередньої обробки, співвідношення грунт: реагент, розмір
аналізованих проб, можуть відрізнятися навіть для різних горизонтів одного і
того ж грунтового профілю, так що працювати по якомусь одному трафарету
тут не можна. Людина, що працює з ґрунтом, ще до аналізу повинна мати
приблизне уявлення про порядок визначених величин (цілі відсотки, десяті або
соті). Для цього треба використовувати відомості про генетичні приналежності
грунтів або хоча б про умови ґрунтоутворення досліджуваного об'єкта (регіон,
становище в рельєфі, грунтоутворюючих порід), про його морфологічних
ознаках.
Тип дослідження грунту залежить від очікуваного результату. Тобто
кожен аналіз проводиться з метою виявити певні складові, які негативно або
позитивно впливають на здоров'я людини.
Механічний аналіз ґрунту. Цей тип дослідження іноді називають
гранулометричним, адже в його основі лежить підрахунок механічних частинок
(гранул) зібраної для аналізу грунту і розподіл їх в групи по діаметру і ваги.
В результаті дослідження дізнаються, скільки глини і піску містить грунт,
а також до якого виду належить грунт. Існує кілька методів механічного аналізу
ґрунту. Застосувується два основних методи:
 просіювання через сито;
 декантація в стоячій воді.
Деканта́ція (англ. decantation, elutriation, desliming)  – відокремлення
рідини від осаду шляхом її зливання, повільно осідаючих дрібних частинок
 18

полідисперсної суспензії від швидко осідаючих,  – більш великих і важких

часток, – шляхом зливу (декантації) рідини, яка містить ще не осілі частинки, з
осаду, що відстоявся.
Декантацію застосовують при збагаченні мінеральної сировини,
отриманні тонких порошків, очищенні глин, зокрема каолінових, від механічних
домішок (уламкового матеріалу з розміром часток понад 0,01 мм): кварцу,
польового шпату, слюди та ін. Принцип декантації використовують при
гідравлічній класифікації подрібнених корисних копалин за розмірами, формою
і густиною частинок.
Хімічний аналіз – це аналіз на вміст різних елементів здатний показати,
наскільки грунт багатий поживними речовинами, дозволяє виявити поглинальну
здатність грунту, наявність важких металів, рівень кислотності і необхідність
використання будь-яких добрив. Методи можуть бути різні – фотометричний,
хроматографічний, гравіметричний і інші. Хімічний аналіз грунту необхідний
для зміни цільового призначення ділянки землі.
Стандартний перелік робіт в рамках хімічного аналізу включає
визначення:
 концентрації важких металів: свинець, кадмій, цинк, мідь, нікель,
миш'як, ртуть;
 змісту бензопірену і нафтопродуктів;
 рН;
 сумарного показника забруднення.
За кожним показником робиться висновок про ступінь хімічного
забруднення ґрунту (чиста, допустима, помірно небезпечна, небезпечна,
надзвичайно небезпечна).
 19

Агроххімічній аналіз, цей тип дослідження відрізняє від попереднього

варіанту лише його спрямованість. Він служить для з'ясування рівня
концентрації різних хімічних речовин, які здатні вплинути на аграрні посіви,
садові посадки або стан здоров'я сільськогосподарських тварин.
За допомогою мінералогічного аналізу є спроможність отримати дані про
вміст у грунті первинних і вторинних мінералів, які складають більшу частину
всієї маси землі (90-97%). Розділяють мулисту, колоїдну і глинистий складові
грунту, кожну з яких досліджують спеціальними методами, а в результаті
отримують інформацію про походження грунту і особливості процесів
вивітрювання.
Проводячи радіологічний аналіз перевіряється наявність і рівень
радіоактивних забруднень грунту. Визначають за допомогою спеціального
приладу – спектрометра. Цей вид аналізу грунту особливо актуальне, якщо
ділянка землі знаходиться поблизу АЕС або є підозри на близькість поховань
радіаційних відходів. Дослідження проводиться з урахуванням норм радіаційної
безпеки НРБУ-97.
Токсикологічне дослідження грунту служить для виявлення вмісту в
грунті таких шкідливих речовин, як миш'як, свинець, ртуть, нафтопродукти та
інших. Одним з методів аналізу грунту є наступний: пробу землі розбавляють
водою, а в отриману рідину підселюють рачків дафнія і водорості хлорела, щоб
по їх смертності визначити рівень токсичної небезпеки.
Мікробіологічний тип аналізу здатний показати кількість мікроорганізмів,
що населяють грунт, – бактерій, грибів, ґрунтових водоростей, найпростіших.
Визначивши їх кількість на 1 грам сухої землі, можна зробити висновок про
біологічну активність грунту і наявності патогенних мікроорганізмів, здатних
викликати різні захворювання (кишкова паличка, яйця гельмінтів, сальмонели
та ін.).
 20

Дуже важливо слідкувати та прогнозувати якість земельного покриву, бо

це дозволить вчасно редагувати стан грунтового покриття і попередити
передчасне руйнування структури грунту і знищення екосистеми.
Для цього існує декілька способів. Є можливість вирішити це питання за
допомогою нейромережевого моделювання, аналізу часових рядів та методом
експоненціального згладжування.
Метод нейромережевого моделювання полягає у створенні штучної
нейронної мережі (ШНМ), яка дозволить проводити оцінку та прогнозування
якості ґрунту в залежності від вхідних даних.
При розробці таких ШНМ треба виконати наступні задачі:
 визначення вхідних і вихідних об'єктів моделі
 збір даних для навчання
 вибір топології мережі
 експериментальний підбір пропускної здатності мережі
 оцінка адекватності розробленої системи
Методику роботи нейромережевої моделі можна описати так: нейрон
отримує вхідні сигнали (вихідні дані або вихідні сигнали інших нейронів
нейромережі) через кілька вхідних каналів; кожен вхідний сигнал проходить
через з’єднання, що має певну інтенсивність (або вагу), а ця вага відповідає
синаптичній активності біологічного нейрона (з кожним нейроном пов’язане
відповідне граничне значення). Величина активації нейрона отримується як
різниця зваженої суми входів та граничного значення. Сигнал активації
перетворюється за допомогою функції активації. У результаті отримується
вихідний сигнал нейрона:

n
ui=∑ w ( i , j ) x (i , j ) +b ( i ) ,i=1 ,´n , (1.6)
i
 21

де ui – вихідний сигнал нейрону i;

w(i,j) – синаптичний ваговий коефіцієнт між нейроном i та j;
x(i,j) – i та j вхідний сигнал нейрона;
b – параметр зміщення суматора i-го нейрона.
Метод аналізу часових рядів полягає у побудові тренду на основі минулих
даних і наступному екстраполюванні цієї лінії у майбутнє. При цьому
використовуються складні математичні процедури для отримання точного
значення трендової лінії, визначення будь-яких сезонних або циклічних
коливань. Для здійснення розрахунків, пов'язаних з аналізом часових рядів,
звичайно використовуються спеціальні комп'ютерні програми. Перевага цього
методу полягає у тому, що він базується на чомусь іншому, ніж думка експерта,
а саме на цифрових даних. Аналіз часових рядів доцільно використовувати тоді,
коли в наявності є достатній обсяг «історичної» інформації, а зовнішнє
середовище досить стабільне. Недоліком можна вважати те, що головне
припущення, яке приймається при застосуванні аналізу часових рядів, може
бути помилковим – майбутнє насправді може бути несхожим на минуле.
До кількісних методів прогнозування належать дві великі підгрупи
методів: екстраполяції і моделювання. Методи екстраполяції – це прийоми
найменших квадратів, рухомих середніх, експоненційного згладжування.
До методів моделювання належать прийоми структурного, сітьового і
матричного моделювання.
Під час формування прогнозів з допомогою екстраполяції звичайно
спираються на статистично обгрунтовані тенденції зміни тих чи інших
кількісних характеристик об'єкта [17]. Екстраполяційні методи є одними з
найбільш розповсюджених і розроблених серед усіх способів прогнозування, в
тому числі якісних характеристик грунту.
 22

Для методу експоненціального згладжування основним і найбільш

важким моментом є вибір параметра згладжування α, початкових умов і ступеня
прогнозуючому полінома.
Нехай вихідний динамічний ряд описується рівнянням:

a2 2 ap p
y t =a0 + a1 t +
21
t + …+ t + ε t
p!
(1.7)

Прогноз реалізується за обраним многочленством. Відповідно до лінії

моделі:

^y t +τ =^a0 + a^ 1 t . (1.8)

У числі переваг методу необхідно відзначити його точність, що

збільшується зі збільшенням числа рівнів динамічного ряду. Недоліком методу
є те, що відсутній точний метод для вибору оптимальної величини параметра
згладжування.
Для кожного з перерахованих методів вивчення грунту існує певний
порядок проведення процедури. Кожен крок, що передує одержанню
результатів аналізу грунту, повинен бути виконаний максимально ретельно, з
дотриманням всіх рекомендацій фахівців.
 23

2 ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ

ЯКІСНОГО СКЛАДУ ГРУНТУ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ САНІТАРНОГО НАДЗОРУ

2.1 Математична модель оцінювання якісного стану ґрунту

Як було зазначено у п. 1.1 відповідно до статті 30 Закону нормативи в

галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет
Міністрів України. Критеріями, за якими визначається суттєве погіршення
якості ґрунтів та небезпечний рівень зниження їх родючості, є агрономічно
важливі характеристики ґрунту, що здатні відобразити наслідки негативного
антропогенного втручання і характеризувати ступінь розвитку несприятливих
ґрунтових процесів, а саме:
 вміст гумусу в орному шарі ґрунту, %;
 вміст рухомих сполук фосфору (P2O5) в орному шарі ґрунту, мг/кг
ґрунту;
 вміст рухомих сполук калію (K2O) в орному шарі ґрунту, мг/кг
ґрунту;
 кислотність орного шару ґрунту;
 засоленість ґрунтів.
Для кожного діагностичного показника, який виступає в ролі одного з
основних (типових) критеріїв, спочатку розраховують бал бонітету, як
процентне відношення фактичного значення ознаки до еталону за формулою:

Ф ∙100
Б ОЗ= ,
Е
(2.1)
 24

де Б ОЗ – бал типової діагностичної ознаки;

Ф – фактичне значення ознаки;
Е – еталонне значення ознаки [1].
Для того щоб визначити середній бал ґрунту, треба обчислити спершу
декілька інших величин. Спочатку треба визначити максимально можливі
запаси продуктивної вологи за формулою:

ММЗПВ = W HB – W вв , (2.2)

де W вв – запас вологи в ґрунті, що відповідає вологості в’янення;

W HB – запас вологи в ґрунті, що відповідає найменшій вологоємності;

ММЗПВ – максимально можливі запаси продуктивної вологи; 

Вологість в’янення (ВВ) – одна з найважливіших ґрунтово-гідрологічних
констант, тобто для кожного типа грунту є відповідна йому вологість в’янення,
яка у свою чергу головним чином залежить від гранулометричного складу:
 піщані ґрунти – 1,5-2,0 %;
 легкосуглинкові – 2,3-4,5%;
 важкосуглинкові – 7,5-12 %;
 глинисті – 15-18 %.
 торф'яні – 27-33 %
Аналогічно розрахункам запасів вологи в грунті, запаси води, що
відповідають вологості в’янення розраховують за формулою:

W вв = 0,1hdvВВ, (2.3)
 25

де h – товщина певного шару грунту, см;

dv – об’ємна маса грунту, г/см3;
ВВ – вологість в’янення, %.
Найвищому зволоженню ґрунту в польових умовах відповідає найменша
вологоємність (НВ).
НВ – максимальна кількість капілярно-підвішеної води, яку може
утримати ґрунт після стікання надлишку води при глибокому заляганні
ґрунтових вод. Залежить від гранулометричного складу, структурності ґрунту і
в середньому знаходиться в межах:
 піщані ґрунти – 5-10 %;
 супіщані – 10-20 %
 суглинкові – 20-30%;
 глинисті – 30-45 %.
Аналогічно розрахункам запасів вологи в грунті та запасів вологи, що
відповідають вологості в’янення, запаси вологи, що відповідають найменшій
вологоємності обчислюють за формулою:

W HB = 0,1hdvНВ, (2.4)

де h – товщина певного шару грунту, см;

dv – об’ємна маса грунту, г/см3;
НВ – найменша вологоємність, %.
З усіх вирахуваних у такий спосіб основних типових критеріїв для даного
ґрунту розраховується середній бал за формулою: 
 26

B+ Mo+ Mn +Cu+Co+ Zn
ММЗПВ+ Г + N + P+ K +
6
Б= ,
6
(2.5)

де Б  – середньозважений бал поля, земельної ділянки; 

Г –  гумус; 
N –  азот, що легко гідролізується; 
Р –  рухомий фосфор; 
К –  обмінний калій; 
В –  бор; 
Мо – молібден; 
Мn – марганець;
Сu –  мідь; 
Со – кобальт; 
Zn – цинк.
Вирахуваний за основними критеріями середній бал корегується потім за
допомогою модифікаційних критеріїв через поправочні коефіцієнти на
негативні властивості ґрунту і на клімат. Кількість поправочних коефіцієнтів
обмежується чотирма, найбільш суттєвими.
Остаточний бал бонітету може бути встановлений і шляхом послідовного
множення вихідного бала на відповідні коефіцієнти поправок.
Встановлений вище вказаним способом оціночний бал і є остаточною
мірою оцінки бонітету ґрунтової відміни.
Погіршення якісного стану ґрунтів та зниження його родючості є
небезпечним у разі зменшення числових значень не менше ніж за двома
параметрами відповідно встановлених параметрів, а саме:
 зниження вмісту гумусу в ґрунті більше, ніж на 5 %;
 27

 зниження вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті (мг/кг ґрунту) на

15 % і більше;
 зниження вмісту рухомих сполук калію в ґрунті (мг/кг грунту) на
15 % і більше.
 зниження pH сольового на кислих ґрунтах на 10 % і більше;
 збільшення pH водного на лужних ґрунтах на 10 % і більше;
 збільшення вмісту увібраного натрію більше ніж на 5 % від ємності
поглинання грунту;
 збільшення ступеню засолення на 1 градацію і більше.
Однак, наведений алгоритм визначає лише фактичний стан грунту на
поточний момент часу і не дозволяє спрогнозувати його якість у майбутньому.
З метою прогнозування якості грунту певних ділянок землі пропонується
на основі ретроспективних даних за останні 20 років прогнозувати оціночний
бал.
Прогнозування доцільно здійснювати за допомогою моделі ARIMA, яка є
моделлю статистичного аналізу, яка використовує дані часових рядів або для
кращого розуміння набору даних, або для прогнозування майбутніх тенденцій.
Авторегресійна інтегрована модель ковзного середнього – це форма
регресійного аналізу, що вимірює силу однієї залежної змінної відносно інших
змінних змінних.
Модель ARIMA можна зрозуміти, окресливши кожен із її компонентів
таким чином:
Авторегресія (AR): відноситься до моделі, яка показує змінну змінну, яка
регресує за власними відсталими або попередніми значеннями.
 28

Інтегрований (I): представляє диференціацію необроблених спостережень,

щоб часові ряди стали нерухомими, тобто значення даних замінюються
різницею між значеннями даних та попередніми значеннями.
Ковзне середнє (MA): включає залежність між спостереженням та
залишковою помилкою від моделі ковзної середньої, застосованої до відсталих
спостережень.
Підхід ARIMA до часових рядів полягає в тому, що в першу чергу
оцінюється стаціонарність ряду. Різними тестами виявляються наявність
поодиноких коренів і порядок інтегрованості тимчасового ряду (зазвичай
обмежуються першим або другим порядком). Далі при необхідності (якщо
порядок інтегрованості більше нуля) ряд перетворюється взяттям різниці
відповідного порядку і вже для перетвореної моделі будується деяка ARMA-
модель, оскільки передбачається, що отриманий процес є стаціонарним, на
відміну від вихідного нестаціонарного процесу (разностно-стаціонарного або
інтегрованого процесу порядку d).
Модель ARIMA (p, d, q) для нестаціонарного часового ряду X t має вигляд:

p q
∆ d X t =c + ∑ a i ∆ d X t −i+ ∑ b j ε t− j + ε t , (2.6)
i=1 j=1

де ε t – стаціонарний часовий ряд;

с, a i , b j – параметри моделі;
∆d – оператор різниці часового ряду порядку d (послідовне взяття d раз
різниць першого порядку – спочатку від тимчасового ряду, потім від отриманих
різниць першого порядку, потім від другого порядку і т.д.).
 29

За допомогою лагового оператора (оператор зміщення, що дозволяє

отримати значення елементів часового ряду на підставі ряда попередніх
значеннь) L : L x t =xt −1 дані моделі можна записати наступним чином:

( 1−L )d X t=c+ ¿ (2.7)

або її скорочений варіант:

d
a ( L ) ( 1−L ) X t =c +b ( L ) ε t , (2.8)

де

p
a ( L )=1−∑ ai Li , (2.9)
i=1

p
b ( L )=1+ ∑ a j L j . (2.10)
j=1

Бокс і Дженкінс запропонували виділити клас нестаціонарних рядів, які

взяттям послідовних різниць можна навести до стаціонарного виду типу ARMA.
Якщо ряд після взяття d послідовних різниць зводиться до стаціонарного, то для
прогнозування його рівнів можна застосувати комбіновану модель авторегресії і
ковзного середнього, що позначається як ARIMA (p, d, q). Скорочення I в даній
абревіатурі означає «інтегрований».
Методологія Боксу-Дженкінса підбору ARIMA-моделі для конкретного
ряду спостережень складається з чотирьох етапів:
 ідентифікація моделі - процес вибору моделі, в найкращій мірі
відповідає розглянутого реального процесу;
 30

 оцінювання моделі - використання регресійних методів для отримання

оцінок параметрів, включених в модель;
 тестування моделі - перевірка основних передумов використання
регресійного аналізу, перевірка адекватності моделі з використанням тестів на
нормальність залишків (тест Жарка-Бера), на автокореляцію залишків (тест
Дарбіна-Уотсона), на сталість дисперсій випадкових залишків (критерії Кохрана
і Голдфалда-Квандта), на якість специфікації моделі (F-тест);
 використання моделі для прогнозування.
Всі прогнозні моделі вимагають оцінки його, точності.
Тест Жарка-Бера є процедуру визначення відхилення від нормальності і
заснований на значеннях вибіркового ексцесу і асімметірії. Тестова статистика
JB обчислюється за формулою

n A 2 + E x2
JB= ( )(
6
∗
4 ), (2.11)

де n – кількість спостережень;
А – асиметрія;
Ex – ексцесс.
Статистика JB має асимптотичний χ2- розподіл з двома ступенями
свободи і використовується для перевірки нульової гіпотези про те, що дані
належать нормальному розподілу. Нульова гіпотеза, яку треба перевіряти, в
свою чергу, є складовою - про рівність нулю асиметрії і ексцесу. Як видно з
визначення статистики JB, будь-яке відхилення від цих значень збільшує її
значення.
На прикладі наведемо алгоритм роботи запропонованої математичної
моделі. Перш за все ми необхідно розрахувати основні бали типової ознаки
 31

(бонітети) для типових критеріїв (для зернових та технічних кормових

насаджень): озима пшениця, озиме жито, кукурудза, буряк та соняшник, але для
того щоб зрозуміти чи підходить ґрунт для вирощування цих культур
приведемо таблицю 2.1.

Таблица 2.1 – Ґрунтові критерії для сільскогосподарських культур

Назва критерію Пшениця Жито Кукурудза Буряк Соняшник
озима озиме на зерно цукровий
Ґрунтові еталонні критерії
Глибина кореневмісного (гумусованого) >65 >60 >65 >70 >65
шару, см
Уміст гумусу в орному шарі, % 3.5 3.0 3.5 3.5 3.5
Рівноважна щільність будови у шарі 0-50 1,10-1,35 1,10- 1,05-1,30 1,05-1,30 1,10-1,35
см, г/ см3 1,45
Уміст рухомого фосфору у шарі 0-25 см, 17,5 17,5 20,0 20,0 20,0
мг/100 г ґрунту
Уміст рухомого калію у шарі 0-25 см, 15 15 15 18 18
мг/100 г ґрунту
Уміст фізичної глини в орному шарі, % 30-45 30-45 45-60 30-45 45-60
рН в орному шарі 6,8 6,4 6,8 6,6 6,7
Оглеєння у кореневмісному шарі відсутнє

Для оцінки якості ґрунту для початку визначається бонітування ґрунтів за

критеріями гумусу на ґрунті сільськогоспдарських культур (формула 2.1):
3.2 3.2
BозПшениця 1= ∙100=91.42 %, BозЖито 1= ∙ 100=106,6 %=100 % ,
3.5 3.0
оскільки результат не може бути більшим за 100, то прирівнюється до 100%,
3.2 3.2
BозКукурудза 1= ∙100=91.42 %, BозБуряк 1= ∙ 100=91.42% ,
3.5 3.5

3.2
BозСоняшник 1= ∙100=91.42 %.
3.5
Теоретично за параметром вмісту гумусу ґрунт на даній ділянці підходить
для вирощування усіх представлених сортів культур, але якщо взяти
рекомендований рівень вмісту гумусу для плодорідної життєдіяльності рослин,
 32

то стане зрозуміло, що для пшениці, кукурудзи, буряка та соняшника вміст є

недостатнім, що може призвести до винищення або збіднення врожаю. 
Провідними чинниками збереження та підвищення кількості гумусу в
ґрунті є використання органічних добрив (гній) і рослинних решток
вирощуваних культур.
Далі визначається загальний стан ґрунту на ділянці. Еталонним значення
гумусу дорівнює 6,2 %:
3.2
Воз 1= ∙100=51,61% .
6.2
Отже, на ділянці, що знаходиться у селищі Андріївка, стан гумусового
фону набагато нижче від еталонного, що вже є індикатором про погіршення
стану ґрунтів. Це означає, що на такому ґрунті не рекомендується вирощувати
кормові або зернові насадження, через його збіднення. Рекомендується
використання добрив.
Далі розраховується ММЗПВ за формулами 2.2–2.4:
W BB 1=0,1 ∙h ∙ d v ∙ BB=0,1 ∙1,3 ∙ 20 ∙12=31,2 мм /га ;

W HB 1=0,1 ∙ h∙ d v ∙ HB=0,1∙ 20 ∙1,3 ∙ 28=72,8 мм /га ;

W пр 1=W t−W BB =44,2−31,2=13,0 мм /га –

незадовільні запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі. Тип клімату

грунту – недостатньо вологий.
ММЗВП1 = Wнв - Wвв = 72,8 - 31,2= 41,6 мм/га.
Останнім кроком є розрахування середнього балу бонітету для конкретної
ділянки, щоб визначити загальний стан чорноземного ґрунту:
1,13+3,37+7,16+ 4,18+0,21+5,15
87,6+3,2+104,7+121,7+ 41,6+
6
Б1= =60,38.
6
 33

Бал 60,38 є низьким для загальних балів чорнозему, це підтверджує, що

ґрунти знаходяться у стані збіднення і потребують термінового втручання, щоб
уникнути руйнування його структури і, в подальшому, зникнення чорнозему.
Таким же чином визначаються середні бали досліджуваних частин
ділянки:
ВoзПшениця 2=134,28=100 % , ВoзЖито 2=156,66=100 %,

ВoзКукурудза 2=134,28=100 % , ВoзБуряк 2=134,28=100 %,

ВoзСоняшник 2=134,28=100 % .

Дивлячись на бонітети для сільських культур можно зробити висновок,

що на цій частині ділянки можна вирощувати з найбільшою ефективністю усі з
представлених рослин, бо ґрунт має достатній вміст гумусу.
З загального стану ґрунту відповідно до гумусної властивості можна
сказати, що друга ділянка знаходиться у кращому стані, але їй й досі не
вистачає гумусу:
4,7
Воз 2= ∙ 100=75,8 %.
6.2
Рекомендується додавання домішок восени.
Далі розраховується ММЗПВ за формулами 2.2–2.4.
W BB 2=56 мм /га, W HB 2=112 мм/га , W пр 2=20,7 мм /га –

незадовільні запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі. Тип клімату

грунту – недостатньо вологий.
ММЗВП2 = 56 мм/га.
Останнім кроком є розрахування середнього балу бонітету для конкретної
ділянки, щоб визначити загальний стан чорноземного ґрунту: Б 2=75.
Бал 75 є рівним для загальних балів чорнозему. Отже, стан цієї ділянки
набагато кращий на відміну від першої. Це трапилося, бо ця частина ділянки
вдобрювалася восени та не експлуатувалася активно на протязі одного року.
 34

Для того, щоб підрахувати остаточний стан та якість земель на даній

ділянці треба розрахувати ті ж формули для її останньої частини:
ВoзПшениця 3=100 %, ВoзЖито 3=100 % , ВoзКукурудза 3=100 %,

ВoзБуряк 3 =100 %, ВoзСоняшник 3=100 %.

Дивлячись на бонітети для сільських культур, можна зробити висновок,

що на цій частині ділянки можна вирощувати з найбільшою ефективністю усі з
представлених рослин, бо ґрунт має достатній вміст гумусу.
З загального стану ґрунту відповідно до гумусної властивості можна
сказати, що друга ділянка знаходиться у кращому стані, але їй й досі не
вистачає гумусу:
4,7
Воз 3= ∙ 100=75,8 %.
6.2
Рекомендується додавання домішок восени.
Розраховуємо ММЗПВ за формулами 2.2-2.4:
W BB 3=44,2 мм /га , W HB 3=61,6 мм/ га, W пр 3=16,7 мм /га –

незадовільні запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі. Тип клімату

грунту – недостатньо вологий.
ММЗВП3 = 37,4 мм/га.
Останнім кроком є розрахування середнього балу бонітету для конкретної
ділянки, щоб визначити загальний стан чорноземного ґрунту: Б 3=64,21.
Бал 64,21 є рівним для загальних балів чорнозему, тому стан цієї ділянки
кращий від першої, але гірший від другої. Третя ділянка потребує здобрив.
Загальний бал бонітету з усіх ділянок визначається за формулою:

Б і ∙ П і + Б і+1 ∙ П і+1 +…+ Б іn ∙ П іn

Б заг =
П і + П і+ 1+ …+ П іn
,

(2.12)
 35

де Бзаг – загальний бал бонітету;

Бі, Бі+1, Біn – бали бонітету окремих різновидів грунтів;
Пі, Пі+1, Піn – площі грунтів.
Отже, маємо:
60,38 ∙12+75 ∙ 12+ 64,21∙ 6
Б заг = =66,994=67 балів .
30
Дане поле знаходиться на відстані 30 км від промислового комбінату і має
незначний рівень забруднення важкими металами, якому відповідає
поправочний коефіцієнт 0,9. Вводячи його в наведену формулу, отримаємо
зведений показник родючості з урахуванням екологічного стану грунту, який
дорівнює 60,3 балам.
Таким самим чином розраховуємо бал бонітету для даної ділянки ґрунту
за останні 20 років (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 – Бал бонітету для досліджуваної ділянки ґрунту за останні 20

років
Рік Загальний стан ґрунту Рік Загальний стан
ґрунту
2001 75,9 2011 69,5
2002 71,5 2012 73,6
2003 72,6 2013 75,1
2004 70 2014 62,3
2005 57,2 2015 66,1
2006 58,3 2016 65,7
2007 57,6 2017 61,9
2008 68,7 2018 62,6
2009 69,9 2019 62,2
2010 70,5 2020 60,3

Далі за допомогою моделі ARIMA визначаємо прогнозний бал ділянки.

 36

Для цього беремо поточні загальні бали за ділянкою, і використовуючи

надбудову XLSTAT реалізуємо модель ARIMA.
XLSTAT – це гнучка надбудова для аналізу даних Excel, що дозволяє
користувачам аналізувати, налаштовувати та обмінюватися результатами в
Microsoft Excel (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Зовнішній вигляд надбудови XLSTAT

Далі вибираємо функцію “Time series analysis” та метод ARIMA після

чого необхідно заповнити додаткове меню прогнозування часового ряду, як
показано на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Заповнення таблиці для прогнозування методом ARIMA

 37

Обираємо значення бонітетів у “Time series” та роки у “Date data”, а також

у підрозділі “Prediction” обираємо кількість років, на які збираємося
прогнозувати. Після цього обираємо ОК, та чекаємо коли утіліта створить
прогнозування у новому листі під назвою ARIMA. Звідти видно, що згідно
прогнозу у подальші декілька років стан ґрунту може покращитися, але він не
буде більший за 75,9 або менший за 57,2 (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 – Кінцевий прогноз бонітету за поточною ділянкою ґрунту

 38

Отже, наведений приклад наочно демонструє практичну застосованість

запропонованої математичної моделі. Тому розробка інформаційної системи
оцінювання якісного складу грунту для здійснення санітарного надзору буде
доцільною.

2.2 Об'єктно-орієнтована модель інформаційної системи оцінювання

якісного складу грунту для здійснення санітарного надзору

До функцій інформаційної системи оцінювання якісного складу грунту

для здійснення санітарного надзору відносяться:
 редагування, ведення та завантаження нової інформації за станом
ґрунтового покриву;
 прогнозування стану земельної ділянки;
 формування агрохімічних паспортів;
 інформування про можливі штрафи та/або несення відповідальності за
стан ґрунту.
Для створення функціональної моделі, що відображає структуру та
функції інформаційної системи було побудовано контекстну діаграму.
Контекстна діаграма містить у собі твердження, які визначають точку
зору особи, з позиції якої створюється модель, і мету, для досягнення якої
створюється модель. Що можна побачити в контексті моделі визначається
точкою зору, а причину створення моделі висловлює мета. Найважливіші
 39

властивості об’єкта виявляються на верхніх рівнях ієрархії, дані властивості

можна уточнювати під час декомпозиції функцій верхнього рівня та його
розбиття на підфункції.
Перш за все для побудови якісної об’єктно-орієнтованної інформаційної
моделі треба побудувати діаграму варіантів використання. Вона дає можливість
охопити усі найважливіші аспекти ІС для подальшої побудови.
Діаграма прецедентів (рис. 2.4) є графом, що складається з множини
акторів, прецедентів (варіантів використання), обмежених границею системи
(прямокутник), асоціацій між акторами та прецедентами, відношень серед
прецедентів, та відношень узагальнення між акторами. Діаграми прецедентів
відображають елементи моделі варіантів використання.
Головним актором інформаційної системи виспупає саме працівник
Інституту охорони ґрунтів. Він/вона має працювати за багатьма напрямами
роботи, але основними є «Робота з базою даних», «Аналіз ґрунту», та
«Формування агрохімічного паспорта земельної ділянки».
 40

Рисунок 2.4 – Діаграма варіантів використання інформаційної системи

Працюючи з базою даних працівник матиме можливість редагувати,

заповняти або завантажувати дані, максимально експлуатуючи увесь доступний
функціонал.
За допомогою аналізу ґрунту можна буде прогнозувати: майбутній стан
ґрунтового покриву.
Останнє дуже тісно пов’язане с аналізом, бо саме після отримання
результатів перевірки стану покриву, можно формувати агрохімічний паспорт
на усі перевіряємі ділянки ґрунту.
Діаграма класів інформаційної системи оцінювання якісного складу
грунту для здійснення санітарного надзору наведена на рис. 2.5.
Структура системи детально аналізується на діаграмі класів, а також
синергія між різними елементами переглядається ними разом із їх
властивостями.
Наступною будується діаграма послідовностей (рис. 2.6), де чітко можна
простежувати наслідки дій при роботі з інформаційною системою ДУ
«Держґрунтохорона».
 41

Рисунок 2.5 – Діграма класів інформаційної системи

Діаграма послідовності відображає взаємодії об'єктів впорядкованих за

часом. Зокрема, такі діаграми відображають задіяні об'єкти та послідовність
відправлених повідомлень.
На діаграмі послідовностей показано у вигляді вертикальних ліній різні
процеси або об'єкти, що існують водночас. Надіслані повідомлення
 42

зображуються у вигляді горизонтальних ліній, в порядку відправлення (рис.

2.6).
На діаграмах послідовності робиться акцент саме на послідовності
повідомлень, при цьому легше спостерігати порядок, в якому відбуваються різні
події.

Рисунок 2.6 – Діаграма наслідків роботи інформаційної системи

Маємо актора, а саме «Працівник ДУ». Все починається саме зі звернення

до державної установи. Надаються справжні оригінали своїх документів та
документів на права володіння або оренди землі.
Працівник, що приймає їх повинен надати запит до сервісу з перевірки
документів та дочекатися відповіді. Якщо документи є реальними, то працівник
має право прийняти їх та представленний ґрунт для подальшої перевірки, а
якщо ні – звернутися до вищої інстанції для вирішення та перевірки проблеми.
Після того як працівник прийняв ґрунт, він має обробити його за статутом
 43

та відправити до Констянтинівської лабораторії для подальшої перевірки.

Працівник лабораторії після отримання результатів перевірки ґрунту має або
відправити їх працівникові для подальшої роботи, або (якщо з ними не все
гаразд) звернутися з заявою до органів влади та вищої інсанції для вирішення
усіх можливих проблем.
Коли працівник ДУ «Держґрунтохорона» отримує вже готові результати
аналізів, він має правильно відсортувати їх, заповнити таблиці з даними у
Microsoft Excel, заповнити дані для агрохімпаспорта, а також у програмі
AutoCad має замінити усі зміни з ґрунтом, що сталися з моменту попередної
перевірки, для того, щоб пізніше перенести усю необхідну інформацію до
державного реєстру та баз даних.
На кооперативній діаграмі екземпляри об'єктів показані у вигляді
піктограм. Лінії між ними означають повідомлення, обмін якими здійснюється в
рамках даного варіанту використання (рис. 2.7).

Рисунок 2.7 – Кооперативна діаграма інформаційної системи

 44

Поняття кооперації (collaboration) є одним з фундаментальних понять у

мові UML. Воно служить для позначення безлічі взаємодіючих з певною метою
об'єктів в загальному контексті модельованої системи.
Мета самої кооперації полягає в тому, щоб специфікувати особливості
реалізації окремих найбільш значущих операцій в системі. Кооперація визначає
структуру поведінки системи в термінах взаємодії учасників цієї кооперації.
Таким чином вдалося відобразити структурні відносини, а також
послідовність взаємодій між об’єктами, завдяки чому вдалося зрозуміти
послідовність процесів.
Діаграма компонентів розробляється для наступних цілей:
 візуалізація загальної структури вихідного коду програмної
системи;
 специфікація виконуваного варіанти програмної системи;
 забезпечення багаторазового використання окремих фрагментів
програмного коду;
 представлення концептуальної і фізичної схем баз даних.
Діаграма компонентів наведена на рисунку 2.8.
 45

Рис. 2.8 – Діаграма компонентів

Таким чином була побудована об’єктно-орієнтовна модель для

інформаційної системи оцінки якості ґрунтів.З її допомогою можна
відстежувати стан ґрунтового покриву на території ДУ «Держґрунтохорона».
 46

ВИСНОВКИ

В ході виконання курсової роботи зроблено огляд відомих та поширених

програм для відстежування якості ґрунтів. В аналізі приймали участь програми
різних напрямів і призначень.
Були розглянуті види послуг, які надає державна організація
"Держґрунтохорона", а також правила ліцензування цих послуг. Серед них
проведення аналізу грунтів, переформлення власника ділянки, вимір ділянок,
відстеження стану ґрунту за часовою лінією та інші. Після огляду стало
зрозуміло, що головною метою організації є збереження і покращення стану
ґрунту.
Був зроблений огляд та порівняння на три методи прогнозування, а саме
нейромережевого моделювання, експоненціального згладжування та метод
часових рядів. Метод аналізу часових рядів полягає у побудові тренду на основі
минулих даних і наступному екстраполюванні цієї лінії у майбутнє, метод
нейромережевого моделювання полягає у створенні штучної нейронної мережі
(ШНМ), яка дозволить проводити оцінку та прогнозування якості ґрунту в
залежності від вхідних даних, а для методу експоненціального згладжування
основним і найбільш важким моментом є вибір параметра згладжування α,
початкових умов і ступеня прогнозуючому полінома.
Для подальшого розуміння стану ґрунту був проведений аналіз стану
ґрунту за 20 років на ділянці, що знаходиться у селищі Андріївка за допомогою
архіву аналізів. З ціого огляду стало зрозуміло, що зараз кількість мінеральних
речовин у ґрунті нижче, ніж була 5 років назад, що призвело також і до
зниження кількості гумусу.
 47

Наступним кроком стала розробка об’єктно-орієнтовна (UML) модель для

опису інформаційної системи. За допомогою 5 діаграм: класів, взаємодій,
кооперацій, наслідків та варіантів використання. Завдяки їм була максимально
точно описана майбутня система, що значно полегшить створення програми.
Для того, щоб краще зрозуміти інформаційну систему була розроблена
інформаційна модель для оцінки якості ґрунту, що знаходиться у селищі
Андріївка. Була вивчена інформація, щодо методів оцінювання якості ґрунтув та
зроблена власна оціна, з якої стало зрозуміло, що зараз ґрунт знаходиться у
занепаді.
Прогнозвання було вирішено робити за допомогою методи часових рядів,
а саме методу ARIMA, через його зручність та вже представлений часовий ряд з
20 років аналізів. Для втілення була використана утіліта ARIMA, що допомогає
використовувати метод часових рядів у Excel.
Після вствновлення додаткової утіліти, з її допомогою був зроблений
прогноз стану ґрунту на 5 років вперед. Згідно прогнозу через 5 років стан
ґрунту покращиться, якщо власник буде продовжувати підтримувати баланс
мінеральних речовин у ґрунті.
 розроблена об’єктно-орієнтовна (UML) модель для опису
інформаційної системи.
У результаті була створена математична модель з прогнозування стану
для конкретної ділянки ґрунту, що знаходиться у селищі Андріївка. За основу
розрахунків були взяті дані аналізів ґрунту, отримані після перевірки. Після
розрахунку математичної моделі стало зрозуміло, що ґрунт знаходиться у стані
збіднення і потребує додаткових хімічних добавок, щоб уникнути його
знищення, але згідно методу ARIMA, стало зрозуміло, що через п’ять років стан
ґрунту має можливість покращитись у випадку, якщо орендар продовжить
дбати про стан ґрунту.
 48


 49

ЛІТЕРАТУРА

1. Електроний журнал «Ефективна економіка» [Електрон. ресурс]. –

URL: http://www.economy.nayka.com.ua (07.03.2021).
2. Державна установа «Держґрунтохорона» [Електрон. ресурс]. –
URL: http://www.iogu.gov.ua/pro-du-derzhgruntohorona/dijalnist/ (08.03.2021).
3. AgroBiogas Company [Електрон. ресурс]. – URL:
https://agrobiogas.com.ua/basi_laws_in_the_biogas_industr/ (08.03.2021).
4. Державна фіскальна служба України [Електрон. ресурс]. – URL:
http://sfs.gov.ua (11.03.2021).
5. Державна установа «Держґрунтохорона» [Електрон. ресурс]. –
URL: http://www.iogu.gov.ua/pro-du-
derzhgruntohorona/polozhennya/polozhennya-pro-derzhavnu-ustanovu-instytut-
ohorony-gruntiv-ukrajiny/ (08.03.2021).
6. Портал Верховної Ради України [Електрон. ресурс]. – URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (08.03.2021).
7. Офіційне онлайн-представництво Президента України [Електрон.
ресурс]. – URL: https://petition.president.gov.ua/petition/70860 (07.03.2021).
8. Бібліофонд [Електрон. ресурс]. – URL:
https://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=866061 (11.03.2021).
9. Лабораторна работа [Електрон. ресурс]. – URL:
http://www.tsatu.edu.ua (17.03.2021).
10. Головний правовий портал України [Електрон. ресурс]. – URL:
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT2977.html (17.03.2021).
11. Nanomarket [Електрон. ресурс]. – URL: https://nanomarket.ua/use-pro-
agrokhimichniy-analiz-gruntu/ (18.03.2021).
 50

12. Група компаній «Деметра-5» [Електрон. ресурс]. – URL:

http://www.demetra5.kiev.ua/ua/catalog/invent/invent-drad ( 25.03.2021).
13. ITeach [Електрон. ресурс]. – URL: https://itteach.ru/rational-
rose/diagrammi-vzaimodeystviya (25.03.2021).
14. Робота в Excel з формулами та таблицями даних [Електрон.
ресурс]. – URL: https://exceltable.com/otchety/analiz-vremennyh-ryadov
(18.05.2021).
15. SF Education Фінансовий онлайн-університет [Електрон. ресурс]. –
URL: https://blog.sf.education/analytics-prognozirovanie-v-excel/ (18.05.2021).
16. Інтернет-портал [Електрон. ресурс]. – URL: https://uk.photo-
555.com/7917237-class-diagram (19.05.2021).
17. Інтернет-портал «ВІПРЕШЕБНИК» [Електрон. ресурс]. – URL:
http://www.ukr.vipreshebnik.ru/strateg/4181-kilkisni-statistichni-metodi-
prognozuvannya.html (18.05.2021).
18. I’M LEARNING ФСІС семінар [Електрон. ресурс] – URL:
https://cutt.ly/pb3vsOv (19.05.2021).
19. Файловий архів студентів StudFiles [Електрон. ресурс]. – URL:
https://studfile.net/preview/5010027/page:4/ (19.05.2021).