Розділ 2

Розрахунково-конструктивний

ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дипломник Цікал М. І. Літ. Арк. Акрушів
Перевірив Куцик О. В.
Консультант

Рецензент
Керівник. Полевецький В.В
 2.1 Розрахунок плити перекриття

2.1.1. Вибір матеріалів

Номінальні розміри плити:
− довжина 6,0 м;
− ширина 1,2 м;
− товщина 0,22 м.
Плита виготовлена з електротермічним натягом арматури на упори та
тепловологісною обробкою.

Бетон тяжкий классу В20

( b 2  0,9, Rb  0,9  0,11,5  10,35МПа, Rbt  0,9  0,90  0,81МПа, Rb ,ser  15МПа, Rbt ,ser 
 1,4 МПа, Eb  24000МПа.).

Поздовжня арматура зі сталі классу А600

Rs  510МПа, Rs ,ser  590МПа, Es  190000МПа .

Поперечна арматура і зварні сітки зі сталі классу Вр-1.

2.1.2. Статичний розрахунок

Розрахунковий проліт панелі при глибині опирання 18,0см lo=5,98-
0,5х0,180=5,8 м.

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Розрахунок навантажень на 1м2 плити перекриття зводимо у
таблицю
Таблиця 2.1 Навантаження на 1м2 плити перекриття
Розрахункове навантаження
Характерис Експлуатаційне Граничне
№ тичне Коефіцієнт Коефіцієнт Значення
Вид навантаження
п/п навантажен надійності за Значення надійності за навантажен
ня, кН/м2 навантаженн навантажен навантаженн ня,
ня, кН/м2
ям, fе ям, fт кН/м2
Постійне
Паркет на клею
1  = 0,02 м; 0,1 1,0 0,1 1,3 0,13
ρ = 5 кН/м3
Цементно-піщана
2 стяжка  = 0,04 м; 0,88 1,0 0,88 1,3 1,14
ρ = 22 кН/м3
Утеплювач –
пінополістерол
3 0,005 1,0 0,005 1,3 0,0065
 = 0,1 м;
ρ = 0,05 кН/м3
Пароізоляція
4  = 0,005 м; 0,00025 1,0 0,00025 1,2 0,0003
ρ = 0,05 кН/м3
5 Плита перекриття 3,0 1,0 3,0 1,1 3,3
Всього постійне qе = 3,98 − q = 4,57
Тимчасове
короткочасне 1,15 1,0 1,15 1,3 1,495
квазіпостійне 0,35 1,0 0,35 1,3 0,455
Всього тимчасове pе = 1,5 – p = 1,95
Разом qе+pе=5,48 − q+p=6,52

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Навантаження на 1 м довжини панелі:
граничне повне: gn =6520х1,2 = 7700 Н/м = 7,7 кНм;
експлуатаційне повне: g en = 5480х1,2 = 6400 Н/м = 6,4 кНм.
експлуатаційне постійне і квазіпостійне: g еl = (3,98 + 0,35)∙1,2=5,2кН/м.

Згинаючий момент від граничного навантаження:

gn l2 7,7  5,82
M    23,13 кНм;
8 8

Поперечна сила від граничного навантаження:

gn l 7,7  5,8
Q   15,95 кН.
2 2

Згинаючий момент від експлуатаційного навантаження:

g en  l 2 6,4  5,82
M   21,03 кНм;
8 8

Згинаючий момент від постійного і квазіпостійного навантаження

g el l02 5,2  5,82
Ml    21,87 кНм;
8 8
Поперечна сила від повного експлуатаційного навантаження:
g ne l0 6 ,4  5,8
Q   14,5 кН.
2 2

2.1.3 Розрахунок на міцність нормального перерізу

Для розрахунку круглопустотної панелі переріз приводимо до

таврового висотою h=22 см, шириною полиці b’f=119 см, шириною ребра
b=19,5 см і товщиною полиці h’f=3 см.
Початкове попереднє навантаження арматури, яке передається на
піддон, приймаємо  ыз  0,75 Rs , ser  0,75  590  443МПа , що менше Rs,ser-p=590-
90=500 МПа, але більше 0,3Rs,ser=0,3х590=177 МПа, де
р=30+360/l=30+360/6=90 МПа,
р – можливе відхилення значень попередніх напруг;
l – довжина стержня, що натягується, в м;

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Розрахунок на міцність нормального перерізу проводимо за
наступною схемою:
приймаємо а=2,5 см, отримаємо ho=h-a=22-2,5=19,5 см.
Послідовно вираховуємо:
  1  0,008Rb  0,85  0,008  10,35  0,767 ;

 sp 443
 sp  1500  1200  1500  1200  103 МПа;
Rs 510

 sp  Rs  400   sp   sp  510  400  443  103  364 МПа.

Визначаємо граничну відносну висоту стиснутої зони бетону за виразом:
 0,767
К    0,586
 sR  364 0,767 ;
1 (1  ) 1 (1  )
 sm 1,1 500 1,1

AR   R (1  0,5 R )  0,586(1  0,5  0,586)  0,411.

Так як Mf=Rbb’fh’f(ho-0,5hf’)=10,35х119х3(19,5-0,5х3)100=6651000Нсм=
=66,5 кНм>36,81кНм, то нейтральна вісь проходить в межах полиці і
розраховуємо переріз прямокутного профілю шириною b=b’f=119 см.
2313000
Ao  M /(bho2 Rb )   0,049  AR  0,411;
10,35  119  19,5  2 100

За таблицею, залежно від Ао, знаходимо значення   0,05 і  0,975

Коефіцієнт умовної роботи арматури високої міцності обчислюємо

за виразом
 s 6      1 2  R  1   ;

 0,05 
 s 6  0,975  (0,0975  1) 2  1  0,95 .
 0,586 

Розрахункову площу перерізу арматури визначаємо за виразом

M 2313000
AS    2,43 см2
ho RS / red 0,975  510  0,959  19,5  100

Приймаємо 610 А600 (АS=3,17 см2).

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 2.1.4 Визначення геометричних характеристик

Відношення модулів пружності    S / b  190000 / 24000  7,92.

Площу приведеного перерізу і статичний момент відносно нижньої

грані визначаємо за виразом
3,14  15,9 2
Ared  A  AS  119  22  6  7,92  3,14  1452,1см 2 .
4

3,14  15,9 2
S red  S  S S  119  22  11  6 11  7,92  3,14  2,5  15762см 3 .
4

Відстань від нижньої грані до центру тяжіння приведеного перерізу

y red  S red / Ared  15762 / 1452,1  10,85см .

Відстань від точки прикладання зусилля в напруженій арматурі до

центру тяжіння приведеного перерізу становить
е0 p  y red  a  10,85  2,5  8,35см.

Момент інерції приведеного перерізу без врахування власного моменту

інерції арматури обчислюємо за виразом
119  22 3 3,14  15,9 4
I red  I  I S  6  7,92  3,14  8,35 2  88512,22см 4 .
12 64

Момент опору відносно:

нижньої грані Wred  I red / y red  88512,22 / 10,85  8157,8см 3 ;

верхньої грані   I red /(h  y red )  88512,22 /(22  10,85)  7938,3см 3 .

Wred

Для визначення пружно-пластичного моменту опору і подальших

розрахунків переріз круглопустотної плити приводимо до еквівалентного
двотаврового перерізу однакової площі і з однаковим моментом інерції.
Площа одного отвору A  d 2 / 4  3,14  15,9 2 / 4  200см2 , момент інерції
даної площі відносно її центру тяжіння становить
I  d 4 / 64  3,14  15,94 / 64  3215см 4 . Із формули моменту інерції прямокутника
I  bh3 / 12  Ah12 / 12 визначаємо висоту еквівалентного прямокутного отвору

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 h1  12 I / A  12  3215 / 200  13,9см ; ширина звісу полиці еквівалентного
перерізу bo  A / h1  200 / 13,9  14,3см ; ширина ребра
b  bf  2bo  119  2  14,3  90,4см ; висота верхньої і нижньої полиці становить
15,9  13,9
h f  hf  3   4см.
2

Для двотаврового перерізу за таблицею, коефіцієнт   1,5 , тоді

пружно-пластичний момент опору становить, відносно:
нижньої грані W pl  Wred  1,5  8157,8  12237см 3 ;

верхньої грані W pl  W red

  1,5  7938,3  11907 см 3. .

2.1.5 Втрати попередньої напруги і зусиль обтиску

Втрати попередньої напруги і зусиль обтиску розраховуємо згідно

таблиці (втрати попередньої напруги в напруженій арматурі).
Втрати до закінчення обтиску:
від релаксації напруг  1  0,03   sp  0,03  443  13,3МПа ;

від температурного перепаду втрати рівні нулю, оскільки при пропарюванні

переміщення упорів піддону і плити відбувається одночасно;
втрати від деформацій анкерів і піддону повинні бути враховані при
визначені довжини арматури із умов забезпечення початкового попереднього
напруження, тому 3  0 і 5  0 .

Зусилля попереднього обтиску з врахуванням цих втрат при  sp  1

становить
P   sp ( sp   1 ) As  1(443  13,3)3,14  100  134926Н  134,9кН .
Для визначення втрат від швидкоплинної повзучості визначаємо
зусилля обтиску за виразом
P Peop y 134926 134926  8,35
 bp      10,85  199Н / см 2  1,99МПа.
Ared I red 1452,1 88512,22

Аred - площа приведеного перерізу;

I red - момент інерції приведеного перерізу;
Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 y - ордината волокна, що розглядається.

За таблицею при  bp / Rbp  1,99 / 14  0,14    0,25  0,025

Rbp  0,25  0,025  14  0,60 втрати від швидкоплинної повзучості

 6  0,85  40 bp / Rbp  0,85  40  0,14  4,76 МПа .

Перші втрати, що відбуваються до закінчення обтиску бетону

становлять  l 1  13,3  4,76  18,06МПа .

Напруги в напруженій арматурі з врахуванням перших втрат
становлять  sp1   sp   l1  443  18,06  424,9 МПа.

Зусилля обтиску з врахуванням перших втрат при  s6  1 становить

P1   s 6 ( sp   l1 ) As  1  424,9  3,14  100  133418,6 Н  133,42кН .

Напруга в бетоні після обтиску становить

133419 133419  8,35
 bp    8,35  197Н / см 2  2,0МПа  0,95Rbp  0,95  14  13,3МПа,
1452,1 88512,22

вимога таблиці (Стискуючі напруги в бетоні в стадії попереднього обтиску)

задовольняється.
Втрати, що відбуваються після закінчення обтиску:
від просідання  8  35МПа;

від повзучості при  bp / Rbp  1,99 / 14  0,14  0,75 ;  9  0,85  150 bp / Rbp 

 0,85  150  0,14  17,85МПа.

Другі втрати становлять  l 2   8   9  35  17,85  52,85МПа.

Повні втрати напружень становлять

 l   l1   l 2  18,06  52,85  70,91МПа  100МПа. В подальшому розрахунку
сумарні
втрати приймаємо  l  100МПа. Тоді, напруга в арматурі з врахуванням всіх
втрат становить  sp 2   sp   l  443  100  343МПа.

Зусилля обтиску з врахуванням всіх втрат при  s6  1 ,

P2   s 6 ( sp   l ) As  1( 443  100)3,14  100  107702Н  107,7 кН .

В подальших розрахунках необхідно вводити коефіцієнт

точності натягу  s6  1 .

Значення відносного відхилення попереднього напруження при

електрометричному натязі становить
Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 p 1 90 1
 ыз  0,5 (1  )  0,5 (1  )  0,15
 sp np 443 4 ,

p - довжина стержня, що натягується (віддаль між упорами ), м;

np - число стержнів напруженої арматури в перерізі елементу.

Коефіцієнт точності натягу арматури знаходимо за виразом
 sp  1   sp  1  0,15  1,15 або  sp  1  0,15  0,85 .

Знак „плюс” приймається при незадовільному впливі

попереднього напруження, „мінус” – при задовільному.

2.1.6 Розрахунок міцності похилих перерізів

Попередньо приймаємо на приопорних ділянках плити довжиною 1,2м

з кожної сторони ставимо по 4 каркаси (n=4) з поперечними стержнями
діаметром 4 мм, розміщеними на відстані s=10 см один від одного.
170000
Тоді,  
24000
 7,08 ;

 - відношення модулів пружності арматури та бетону;

AS 4  0,126
    0,0026 ;
bs 19,5  10

 - коефіцієнт армування поперечної арматури.

Коефіцієнт, що враховує вплив поперечної арматури, визначаємо за виразом
1  1  5  1  5  7,08  0,0026  1,08 ;

Коефіцієнт, що оцінює здатність різних видів бетону до перерозподілу

зусиль, обчислюємо за формулою
и1  1   Rи  1  0,01  10,35  0,9 ,

 - коефіцієнт, який приймається рівним 0,01 для тяжкого, мілко зернистого

і пористого бетону.

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 Оскільки умова Q  0,31и1 Rbbho

( Q  15950H  0,3  1,08  0,9  10,35  19,5  19,5  100  114762Н ) виконується, то
прийняті розміри перерізу достатні.
Для перевірки умови Q  b 3 Rbt bho (1   f   n ) по розкриттю тріщин в
перерізі, визначаємо коефіцієнт  т , який враховує вплив повздовжніх сил, і
обчислюється за виразом
P 107702
 n  0,1  0,5;  n  0,1  0,3 , приймаємо  n  0,5 .
Rbt bh 0,81  19,5  22  100

Отже, Q  15950H  0,6  0,81  19,5  19,5(1  0,3)100  24024Н - умова

виконується, міцність похилого перерізу забезпечена.

2.1.7 Розрахунок на утворення тріщин, нормальних до

поздовжньої осі плити

Відповідно з таблицею, до тріщиностійкості конструкції, яка

розглядається, висуваються вимоги 3-ї категорії.
Для визначення моменту тріщиноутворення визначаємо величини
максимального напруження в стиснутій зоні бетону за виразом
M P P2 eop 2103000 107702 10772  8,35
b  y 2  y (22  10,85)   (22  10,85) 
I red Ared I red 88512,22  100 1452,1  100 88512,22  100

 3,31МПа ;

b 3,31
коефіцієнт   1,6 
Rb , ser
 1,6 
15
 1,38  1 (приймаємо   1 ) і відстань

Wred 8158
r   1  5,62см.
Ared 1452,1

Момент тріщиноутворення визначаємо за виразом

M crc  Rbt , serW pl   sp P2 (eop  r )  1,4  12237  100  0,85  107702(8,35  5,62)  2992087Нсм 

 29,92кНм  M  21,03кНм.

Оскільки, М  21,03кНм  M crc  29,92кНм, то тріщини, в перерізі,

нормальному до поздовжньої осі плити, не утворюються, тому розрахунок за
розкриттям та закриттям тріщин не виконуємо.
Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 2.1.8 Розрахунок за деформаціями

Повний прогин елементу визначаємо за формулою

1
f     ml 2 ,
 r m

де pm - коефіцієнт, який характеризує розрахункову схему

елемента;
l - проліт елемента.
Для елементів без нормальних до поздовжньої осі тріщин у
розтягнутій зоні повну кривину визначаємо за виразом
1 1 1 1
       ,
r  r 1  r  2  r 3

1
де   - кривина від короткочасних навантажень, яка
 r 1

обчислюється за формулою
1 M1 2992
     0.16  10 5 см 1 ;
 r 1  b1Eb I red 0,85  24  10  88512.22
3

1
  - кривина від постійних і тривалих навантажень,
 r 2

обчислюється за виразом
1 M 2 b 2 2103  0,9
     0,1  10 5 см1 ;
 r  2  b1Eb I red 0,85  24  10  88512,22
3

1
  - кривина, обумовлена вигином елемента від дії зусилля
 r 3

попереднього обтиску Ð з урахуванням перших втрат, визначається за

виразом
1 Peop 107,7  8,2
    s1   b 2  1  1   0,02 0,9  1  1  0,05  10 5 см 1
r
 3  E I
b1 b red 0,85  24  10 3
 88512, 22

,
де  s1 - коефіцієнт, який враховує тривалу повзучість та усадку
бетону;

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а
 b1 - коефіцієнт, який враховує коротко плинну повзучість
бетону, приймається для важких, дрібнозернистих і легких бетонів
0,85;
b 2 - коефіцієнт, який враховує тривалу повзучість бетону,
приймається 0,9.
1
  0,16  0,1  0,05  10  5  0,31  10  5 см 1 .
r

Прогин плити від постійних і тимчасових тривалих

навантажень становить
5
f  0,31  10  5  600 2  0,12см .
48

Граничний прогин плити визначаємо за виразом

1 1
fu  l 600  3,0ñì .
200 200
f  0,12см  f u  3,0см.

Прогин плити не перевищує граничного.

Арк.
ДП 6.060101.153373.2017
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат
а