Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.

Сковороди
Кафедра музично-інструментальної підготовки вчителя

СИЛАБУС

КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКЕ ВИКОНАВСТВО ЗА
КВАЛІФІКАЦІЕЮ
(назва навчальної дисципліни)

рівень вищої
освіти другий магістерський
ступінь вищої (назва рівня вищої освіти)
освіти магістр
(назва ступеня вищої освіти)
галузь знань 02 Культура і мистецтво
(шифр і назва галузі знань)
спеціальність 025 Музичне мистецтво
(код і назва спеціальності)

Шифр за навчальним планом 1. 1.3 1.3

Харків – 2019
 2

Інформація про викладача

Прізвище, ім’я, по Калашник Марія Павлівна

батькові
Наукова ступінь доктор мистецтвознавства
Наукове звання професор кафедри музично-інструментальної
підготовки вчителя Харківського національного
педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Посада завідувач кафедри музично-інструментальної
підготовки вчителя Харківського національного
педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Місце роботи Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди, кафедра
музично-інструментальної підготовки вчителя
Адреса кафедри м. Харків, пер. Фанінський, 3, каб. 406
Контакти роб. тел. (057) 702-15-26
E-mail
Консультації
Час відповідно до графіку індивідуальних консультацій,
що розміщений на інформаційному стенді кафедри
Місце Харківський національний педагогічний
університет імені Г. С. Сковороди, кафедра
музично-інструментальної підготовки вчителя
(м. Харків, пер. Фанінський, 3, каб. 406)
 3

1. Опис навчальної дисципліни

Навчальне навантаження з
Галузь знань, дисципліни
спеціальність, Загальні характеристики денна заочна
освітній рівень форма форма
навчання навчання
Рік вивчення
Галузь знань дисципліни:
02 Культура і нормативна/варіативна
V V
мистецтво
Семестр
(шифр і назва)
Загальна кількість кредитів II II
–5 Лекції
Загальна кількість годин –
Спеціальність 150 Практичні, семінарські
025 Музичне
мистецтво 50
Модулів – 3
Лабораторні
- -
Співвідношення
Самостійна робота
аудиторних годин і годин
Освітній рівень: самостійної роботи –
100
_______магістр___ Форма підсумкового
__ контролю:
(бакалавр/магістр) Мова навчання – іспит
українська іспит (залік)
(залік)
 4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Предметом вивчення навчальної дисципліни є музичні твори різних стилів та

жанрів у виконанні камерного ансамблю.

Міждисциплінарні зв’язки: курс «Концертмейстерське виконавство за

кваліфікацією» тісно пов’язаний з дисциплінами професійної науково-предметної
підготовки: основний музичний інструмент, практикум за кваліфікацією, історія
виконавства, фахова компетентність, музична педагогіка, методика викладання
дисциплін кваліфікації.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Концертмейстерське виконавство за

кваліфікацією» є підготовка висококваліфікованих викладачів, які мають необхідний
досвід самостійної роботи з педагогічним та концертним репертуаром й готові до
практичної виконавської та педагогічної діяльності у галузі ансамблевого виконавства.
Концертмейстерське виконавство за кваліфікацією є однією з профілюючих
дисциплін програми підготовки фахівців освітнього рівня «магістр», галузі знань 01
Освіта спеціальності 025 Середня освіта (Музичне мистецтво).
Починаючи заняття в класі камерного ансамблю, магістранти мають певний
досвід у виконанні творів цього жанру, оскільки ця дисципліна є профілюючою в усіх
закладах середньої музичної освіти. Але вимоги до магістранту музичного мистецтва
потребують досконалішого володіння специфічною сферою виконавства, більш
глибоких знань та вміння реалізувати їх у процесі роботи над музичним твором.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Концертмейстерське виконавство

за кваліфікацією» є:
• оволодіння професійними навичками ансамблевої гри;
• розуміння ансамблістами технічних можливостей, специфіки звучання тембрів
музичних інструментів, відповідності артикуляції характеру музики, єдності
принципів звуковидобування;
• розуміння особливостей репетиційної роботи камерного ансамблю;
• розвиток слухового самоконтролю, спрямованого на створення єдиної
інтерпретаційної версії музичного твору;
• виховання дисципліни учасників ансамблю;
• оволодіння та засвоєння найбільш типових рис музики різних стилів, епох,
національних шкіл та художніх напрямів;
• знайомство з кращими зразками класичної й сучасної камерно-інструментальної
музики;
• виховання навичок самостійної роботи над музичним твором.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми магістранти повинні:

знати :
• історію камерного музикування та його специфіку;
 5

• методику роботи над музичними камерно-інструментальними творами;

• стильові особливості виконання музичних творів, що відповідають певному
історико-культурному контексту епохи, стилю, жанру;
• акустичні особливості звукоутворення на певних інструментах;
• основні музичні терміни та поняття;
• головні принципи аплікатури, артикуляції, інтонування та інших засобів
виконавської виразності;
• виконавські особливості форм музичних творів;

вміти :
• самостійно ознайомлюватися й оволодівати будь-якими камерно-
інструментальними творами та виконувати їх на пам'ять;
• розуміти задум композитора, сформувати власну виконавську концепцію;
• використовувати різноманітні засоби виконавської майстерності, які б
відповідали композиторському стилю, художньому змісту твору, особливостям
інтонування;
• вирішувати спільні завдання виконавської діяльності та оптимального
комплектування складу учасників ансамблю;
• удосконалювати навички гри в ансамблі в обсязі, необхідному для подальшої
професійної діяльності

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 30 години / 3 кредита ECTS.

3. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами

Модуль 1. Камерні інструментальні ансамблі епохи бароко та класицизму.

Тема 1.1. Ансамблева творчість І.С. Баха.
Тема 1.2. Інструментальні ансамблі Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена.

Модуль 2 Камерні інструментальні ансамблі епохи романтизму та західно-

вропейских композиторів другої половини XIX ст.
Тема 2.1. Ансамблева творчість композиторів романтиків (К. Вебер, Ф. Шуберт,
Ф. Мендельсон, Р. Шуман, Ф. Шопен).
Тема 2.2. Інструментальні ансамблі І. Брамса, Е. Гріга, Б. Сметани, А. Дворжака,
С. Франка, К. Сен-Санса, Ф. Пуленка.

Модуль 3. Камерно-інструментальні ансамблі композиторів XX – XXI ст.

Тема 3.1. Інструментальні ансамблі зарубіжних композиторів Ч. Айвза,
Б. Бартока, Е. Вілла-Лобоса, П. Хіндеміта та ін.
Тема 3.2. Інструментальні ансамблі вітчизняних авторів А. Бабаджаняна,
Н. Ракова, К. Хачатуряна, І. Шамо, В. Шебаліна А. Шнітке та ін.
 6

4. Структура навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 30 годин.

Кількість годин
денна форма заочна форма
у тому числі у тому числі

(семінарські)

(семінарські)
Лабораторні
Назви модулів і тем

Лабораторні
Самостійна
Усього

Усього
Аудиторні

Практичні

Самостійна
Аудиторні

Практичні
робота
Лекції

робота
Лекції
Модуль 1 Камерні інструментальні ансамблі епохи бароко та
класицизму
Тема 1. Ансамблева 5
творчість І.С. Баха
Тема 2. Інструментальні 5
ансамблі Й. Гайдна, В.
Моцарта, Л. Бетховена
Разом за модулем 1 10
Модуль 2. Камерні інструментальні ансамблі епохи романтизму та
західно-вропейских композиторів другої половини XIX ст.
Тема 1. Ансамблева 10
творчість композиторів
романтиків (К. Вебер,
Ф. Шуберт,
Ф. Мендельсон, Р.
Шуман, Ф. Шопен)
Тема 2. Інструментальні
ансамблі І. Брамса, Е.
Гріга, Б. Сметани, А.
10
Дворжака, С. Франка,
К. Сен-Санса,
Ф. Пуленка.
Разом за модулем 2 20
Модуль 3. Камерно-інструментальні ансамблі композиторів XX – XXI
ст.
Тема 1. 10
Інструментальні
ансамблі зарубіжних
композиторів Ч. Айвза,
Б. Бартока, Е. Вілла-
Лобоса, П. Хіндеміта
та ін.
Тема 2. 10
Інструментальні
 7

ансамблі вітчизняних
авторів
А. Бабаджаняна,
Н. Ракова,
К. Хачатуряна,
І. Шамо, В. Шебаліна
А. Шнітке та ін.
Разом за модулем 3 20
Усього: 50

5. Теми практичних (семінарських) занять

№ п/п Назва теми Години

1. Ансамблева творчість І.С. Баха 5
Інструментальні ансамблі Й. Гайдна, В. Моцарта, Л.
2. 5
Бетховена
Ансамблева творчість композиторів романтиків (К. Вебер,
3. 10
Ф. Шуберт, Ф. Мендельсон, Р. Шуман, Ф. Шопен)
Інструментальні ансамблі І. Брамса, Е. Гріга, Б. Сметани, А.
4. 10
Дворжака, С. Франка, К. Сен-Санса, Ф. Пуленка.
Інструментальні ансамблі зарубіжних композиторів
5. 10
Ч. Айвза, Б. Бартока, Е. Вілла-Лобоса, П. Хіндеміта та ін.
Інструментальні ансамблі вітчизняних авторів
6. А. Бабаджаняна, Н. Ракова, К. Хачатуряна, І. Шамо, 10
В. Шебаліна А. Шнітке та ін.
Разом 50

6. Теми лабораторних занять

№ п/п Назва теми Години

7.
8.
9.
Разом

7. Самостійна робота

№ п/п Назва теми Години

1. Самостійно розібрати текст твору І. Шамо Соната 4
Прослухати та зробити анотацію до твору Б. Барток
2. 4
Сонатина
Підготувати реферат за темою програми, що готується до
3. 12
заліку
4. Прослухати та зробити анотацію до твору Ф.-Е. Бах Соната 4
 8

сі мінор
5. Прослухати у аудіо запису твори програми 1
Виписати та вивчити музичні терміни, що є у програмних
6. 2
творах
Законспектувати основні методи роботи з камерним
7. 5
інструментальним колективом
Разом 32

8. Методи навчання

Вивчення основного і додаткового репертуару дисципліни проводиться на

підставі технічних засобів навчання, мультимедіа та комп'ютерних технологій
(аудіозаписи, відеозаписи, комп'ютерні програми). Методи навчання: індивідуальні
методики та відповідний добір репертуару, робота з ілюстративним матеріалом,
майстер-класи за участю вчених-методистів, педагогів, музикантів, підготовка
студентів до виконавської діяльності.

9. Форми і методи контролю

Оцінювання рівня засвоєних знань, умінь та навичок здійснюється під час

проведення занять, поточного контролю, оцінювання реферату, написання анотацій,
модульного контролю, заліку.

10. Критерії оцінювання знань студентів

Критерії оцінювання якості навчання охоплюють такі види роботи: виконання

музичних творів та написання реферату. Виконання музичних творів передбачає:
1) рівень складності має відповідати рівню ВНЗ (III–ІV рівень акредитації);
2) достатній рівень технічної досконалості, яка демонструється під час виконання
музичних творів;
3) стилістичну відповідність музично-виразних засобів (темпоритм, агогіка,
звукоутворення, педалізація) образності музичних творів;
4) вміння охопити форму твору;
5) вміння гри в ансамблі;
6) артистизм, що демонструється під час виконання.

«Відмінно» – стилістично вивірене виконання, емоційно яскраве, з високою

художньо-технічною майстерністю, що відповідає всім вказівкам нотного тексту;
навички гри в ансамблі є реалізованими.

«Добре» – стилістично досить вивірене виконання; при переконливому,

впевненому виконанні тексту є незначні помилки, навички гри в ансамблі є
реалізованими.

«Задовільно» – стилістично недостатньо вивірене, невпевнене, схематичне

виконання; в нотному тексті є значні помилки, є недоліки у грі в ансамблі.
 9

«Незадовільно» – стилістично некоректне, невиразне виконання програми з

грубими помилками у нотному тексті, навички гри в ансамблі є нереалізованими.

11. Розподіл балів, які отримують студенти

Для заліку

Поточного контролю та написання реферату

Змістовий Змістовий Змістовий Сума
модуль №1 модуль № модуль № 3
2
Т1 Т2 Т1 Т2 Т1 Т2
15 20 20 15 15 15 100

12. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за Оцінка за національною шкалою

всі види для екзамену, курсового для заліку
навчальної проекту (роботи),
діяльності практики
90 – 100 відмінно
74-89 добре зараховано
60-73 задовільно
незадовільно з не зараховано з
35-59 можливістю повторного можливістю повторного
складання складання
не зараховано з
незадовільно з
обов’язковим
1-34 обов’язковим повторним
повторним вивченням
вивченням дисципліни
дисципліни

13. Методичне забезпечення

Репертуарний список, програма курсу, структурно-логічна схема вивчення

дисципліни, завдання для самостійної роботи. Студенти мають доступ до електронних
баз нотних прикладів.

14. Рекомендована література

Базова

1. Аджемов К. Избранные сочинения К. Дебюсси в классе камерного и

фортепианного ансамбля // К. Аджемов. – М., 1979.
 10

2. Аджемов К. Двухчастные скрипичные сонаты В. А. Моцарта в классе камерного

ансамбля // Камерный ансамбль. // К. Аджемов – М., 1979.
3. Белецкий И. Фортепианный квинтет Д. Шостаковича // Черты стиля
Шостаковича. – М., 1962.
4. Благой Д. Искусство камерного ансамбля и музыкально-педагогический процесс
// Камерный ансамбль. // К. Аджемов. – М., 1979.
5. Благой Д. Камерный ансамбль и различные формы коллективного
музицирования // Камерный ансамбль. Вып. 2. – М., 1996.
6. Воронина Т. О камерном музицировании и становлении исполнителя // О
мастерстве ансамблиста. – Л., 1987.
7. Гинзбург Л. Камерная музыка в современной музыкальной практике // Камерный
ансамбль. // К. Аджемов. – М., 1979.
8. Готлиб А. Основы ансамблевой техники / А. Готлиб. – Москва, 1971.
9. Готлиб А. Фактура и тембр в ансамблевом произведении // Музыкальное
исполнительство. Вып. 1. – М., 1976.
10. Жохова А. А. Камерный ансамбль: программа для фортепиано и оркестрового
факультетов музыкальных вузов / А. А. Жохова. – 2-е изд., доп. – СПб.: [б. и.], 2006. –
48с.
11. Зыбцев А. Из опыта работы педагога класса камерного ансамбля // Камерный
ансамбль. // К. Аджемов. – М., 1979.
12. Кондратьева О. О некоторых чертах камерно-ансамблевого творчества А.
Рубинштейна / О мастерстве ансамблиста. – Л., 1987.
13. Кучакевич К. В. Формирование музыканта в классе камерного ансамбля //
Методические записки по вопросам музыкального образования. Вып. 3. – М., 1991.
14. Методика обучения игре на духовых инструментах. – М., 1964.
15. Мильман М. Мысли о камерно-ансамблевой педагогике и исполнительстве //
Камерный ансамбль. // К. Аджемов. – М., 1979.
16. Миронов Л. Трио Бетховена для фортепиано, скрипки и виолончели. Некоторые
вопросы исполнения / Л. Миронов. – М., 1974.
17. Поляков В. Камерные ансамбли П. Хиндемита с участием фортепиано
(исполнительские рекомендации) // О мастерстве ансамблиста. – Л., 1987.
18. Понятовский С. История альтового искусства / С. Понятовский. – М., 1984.
19. Раабен Л. Инструментальный ансамбль в русской музыке / Л. Раабен. – М.,
1961.
20. Раабен Л. Камерно-инструментальная музыка первой половины XX века / Л.
Раабен. – М., 1964.
21. Раабен Л. Мастера советского камерно-инструментального ансамбля / Л. Раабен.
– Л., 1964.
22. Раабен Л. Советская камерно-инструментальная музыка / Л. Раабен. – Л., 1963.
23. Сухов С. Редакция сонат Бетховена для скрипки и фортепиано Л. Вейнера и ее
использование в классе камерного ансамбля // О мастерстве ансамблиста. – Л., 1987.
24. Шиндер Л. Н. Штрихи струнной группы симфонического оркестра /
Л. Н. Шиндер. – С-Пет-г, 2000.
25. Ширинский А. Штриховая техника скрипача / А. Ширинский. – М., 1983.
 11

Допоміжна

1. Бондурянский А. Фортепианные трио И. Брамса / А. Бондурянский. – М., 1986.

2. Бялый И. Из истории фортепианного трио. Генезис и становление жанра / И.
Бялый. – М., 1989.
3. Гайдамович Т. Виолончельные сонаты Л. Бетховена / Т. Гайдамович. – М., 1982.
4. Гайдамович Т. Русское фортепианное трио / Т. Гайдамович. – М., 1993.
5. Гайдамович Т. Фортепианные трио Моцарта. Комментарии, советы
исполнителям / Т. Гайдамович. – М., 1987.
6. Давидян Р. Квартетное искусство / Р. Давидян. – М., 1971.
7. Должников Ю. Артикуляция и штрихи при игре на флейте // Вопросы
музыкальной педагогики. Вып. 10. – М., 1991.
8. Должников Ю. Техника дыхания флейтиста // Вопросы музыкальной
педагогики. Вып. 4. – М., 1983.
9. Оленев М. Из истории западноевропейского фортепианного квинтета конца 18-
19 века // Камерный ансамбль. Вып. 2. // Р. Давидян. – М., 1996.

15. Інформаційні ресурси

• інформаційно-пошукові системи мережі Інтернет, в тому числі Yandex, Google,

Yahoo, Rambler та ін.;
• електронні каталоги і ресурси web-сайтів вітчизняних і зарубіжних бібліотек.

Аудіо-відеоматеріали

1. DVD Стерн, Истомин, Розе, Бетховен, Брамс. Трио

2. DVD №1-15 Международные конкурсы камерных ансамблей;
3. DVD La Roque d’Anrheron Festival. Трио Березовский, Махтин, Князев.
Чайковский. Трио памяти великого художника
4. DVD №1-5. И.С. Бах, В.А. Моцарт, Ф. Шопен, Э. Григ, П. Чайковский.
5. CD № 1- 45. Энциклопедия камерной музыки.