Організація процесу формування іншомовної комунікативної компетентності

вчання може проходити як у традиційних формах, так і через спілкування on'

line, або ж із комбінуванням інформаційно'комунікаційних технологій і
традиційних способів навчання (листування поштою, періодичні зустрічі,
“круглі столи”, конференції тощо).
Одним із видів автономного навчання є сімейна освіта, в рамках якої роль
АР учнів з ІМіК зростає і вимагає створення відповідного методичного
забезпечення. Сімейна освіта здійснюється на основі контракту між батьками
учнів і школою. Контракт передбачає, зокрема, такі пункти як:
регулярність відвідування занять;
обсяг консультацій з предмета ІМіК;
право вибору вчителя'консультанта із усього педколективу школи;
частота звіту про вивчення тем (періодичність, види);
форма звіту (домашні/класні/контрольні роботи);
заліки усні/письмові; реферати і проекти; комбіновані форми за до'
мовленістю з кожним учителем;
відповідальність сторін за дотримання договору;
фінансовий бік нового типу взаємовідносин.
Для упровадження АР учнів з ІМіК учителю необхідно володіти не лише
ІКК, але й спеціальними вміннями менеджера освіти, психолога й керівника,
здатного здійснювати моніторинг навчальної діяльності, вносячи в його схеми
необхідні зміни. Функції ж школи у цілому і вчителя ІМіК зокрема в організації
та здійсненні АР учнів зводяться до наступного:
забезпечення доступності й відкритості для учнів змісту навчальних
програм, форм і змісту контролю;
відмова від ролі єдиного джерела інформації;
виконання ролі помічника й консультанта навчальної діяльності;
забезпечення учнів необхідними навчальними матеріалами і техноло'
гіями їх використання, тобто створення системи відповідних засобів
навчання;
стимулювання учнів до само' і взаємоконтролю досягнутих результатів.
СР і АР реалізуються і в позакласній роботі учнів з ІМіК.

10.7. Позакласна робота з іноземних мов і культур

Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо'виховної роботи
з ІМіК, яка становить частину єдиного навчально'виховного процесу. Поза'
класну роботу з ІМіК можна визначити як систему неоднорідних за змістом,
призначенням і методикою проведення освітньо'виховних заходів, що вихо'
дять за межі обов’язкових навчальних програм.
Метою позакласної роботи з ІМіК є удосконалення знань, навичок і вмінь,
набутих на уроках іноземної мови; розширення світогляду учнів; розвиток їх
творчих здібностей, толерантності та емпатії, самостійності, естетичних сма'

513
Розділ 10

ків; виховання любові та поваги до людей свого рідного краю і країни, мова
якої вивчається.
Важливим фактором успішної реалізації цих завдань є врахування психо4
лого4педагогічних особливостей навчання ІМіК на різних ступенях. Знання
властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно
визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМіК.
На першому ступені (1'4 класи) учням притаманні такі риси як прагнення
до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, а також
допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони
мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш
розвинена механічна пам’ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому
запам’ятовуванню віршів, пісень тощо.
На другому ступені (5'9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну
активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей,
прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам’ять розвивається у напрямі
інтелектуалізації, запам’ятовування набуває цілеспрямованого характеру,
мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і
серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї
самостійності з боку дорослих.
На третьому ступені (10'11 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку
своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується
науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до
проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка
своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі
своїми однолітками. Спілкування для них – невід’ємна частина їх життя,
канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування
індивідуального стилю поведінки старшокласників.
Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з
ІМіК необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і
психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організа'
ційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість
діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу
під час виконання завдань з позакласної роботи.
Знання психологічних особливостей учнів – необхідна передумова успіш'
ного вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих
форм, організації та проведення позакласного заходу.
Міністерством освіти і науки України у 2011 році затверджено наказ “Про
Освітні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів України” (“Про Освітні..., 2011), де основними принципами вихо'
вання, яких слід дотримуватися і в процесі організації позакласної роботи,
визначено такі: національної спрямованості, культуровідповідності, цілісно'
сті, акмеологічний, суб’єкт'суб’єктної взаємодії, адекватності виховання до

514
Організація процесу формування іншомовної комунікативної компетентності

психологічних умов розвитку особистості, особистісної організації, превен'

тивності, технологізації. Крім того, вчені виділяють специфічні принципи
організації позакласної роботи з ІМіК.
Принципи позакласної роботи з ІМіК – вихідні положення, які визначають
вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям
і завданням усієї позакласної роботи з ІМіК у школі та ілюструють суть педа'
гогічної діяльності учителя – організатора позакласної роботи.
Основними організаційними принципами позакласної роботи з ІМіК є
принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку
індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв’язку позакласної
роботи з уроками (Шепелева В. И., 1977).
Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну
роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який
сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере
на себе добровільне зобов’язання продовжувати вивчення ІМіК, що вимага'
тиме від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь
в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння
іноземною мовою. Принцип урахування й розвитку індивідуальних особливостей
та інтересів учнів передбачає врахування у контексті діяльності учнів їх власного
досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно'почуттєвої сфери і
статусу особистості в колективі. Принцип зв’язку позакласної роботи з уроками
насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих
і виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв’язок
навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом
чинних навчально'методичних комплексів з ІМіК.
Позакласна робота базується на володінні учнями знаннями, навичками
і вміннями, набутими на уроках ІМіК, тому дуже важливим є те, щоб учні
якнайповніше використовували ці навички і вміння під час позакласного захо'
ду. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяль'
ність учнів з ІМіК. Г. І. Мокроусова і Н. Ю. Кузовлєва (Мокроусова Г. И. та
ін., 1989) доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності,
захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності
має забезпечити єдність і взаємозв’язок патріотичного, морального, естетич'
ного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з ІМіК повинна
виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і
країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним,
розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позаклас'
них заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити
виконувати пісні, слухати й розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стін'
газети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.
Принцип захопленості пов’язаний з вибором конкретних цікавих прийо'
мів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі

515
Розділ 10

змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплю'

ючим, здебільшого країнознавчого характеру.
Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання
й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній
роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання
і вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення поза'
класного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність –
це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню
працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати жит'
тєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до
того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування.
Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі
забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас
різнобічний вплив на розвиток особистості.
В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три
форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого
розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи
нечіткість поняття “масовості”, В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми
позакласної роботи з ІМ за організаційно'структурною ознакою. Відповідно
вона відносить групові форми до організаційно'структурних форм, а індиві'
дуальні та масові – до неструктурних.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які
готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про зна'
менні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літера'
турних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформлю'
ють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися
постійно або епізодично.
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і
відносно постійний склад учасників, об’єднаних спільними інтересами.
До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні,
перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти
рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки
(“Знавці іноземної мови”, “Грай і вчи”, “Клуб інтернаціональної дружби”,
“Розмовляй іноземною мовою”, “Музична студія”, “Театральна студія”,
“Комунікативна майстерня” тощо), для учнів старших класів – літературно'
перекладацькі (“Літературний салон”, “Юний перекладач” тощо) та країно'
знавчі (“Сторінками країни, мова якої вивчається”, “Країна, мова якої ви'
вчається: вчора і сьогодні” тощо). Позитивно зарекомендували себе комбі'
новані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад розучування
пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд відеофільмів
з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило,
проводяться регулярно відповідно до плану роботи гуртка.

516
Організація процесу формування іншомовної комунікативної компетентності

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної струк'

тури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фес'
тивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи про'
водяться епізодично.
За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з ІМіК: 1) зма'
гальні, 2) засоби масової інформації, 3) культурно'масові, 4) політико'масові.
Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.
Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші.
Можна, наприклад, запропонувати ігри “Хто розумніший шестикласника”,
“Подорож у країну знань”, “Турнір знавців іноземної мови”, вікторини “Ви'
датні особистості країни, мова якої вивчається”, “Скільки країн, стільки тра'
дицій”, конкурси “Проба пера” для юних перекладачів, “Кращий знавець лек'
сики (граматики) іноземної мови” тощо. Засоби масової інформації – стінгазета,
оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка'вікторина тощо.
Заходи культурно*масового характеру: вечір'свято, присвячений народ'
ним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір'портрет,
присвячений життю і діяльності відомих письменників, поетів, композиторів,
акторів тощо; вечір'зустріч з цікавими людьми; вечір'хроніка у зв’язку зі
знаменними подіями; ранок казок та інші. Тематика може бути різною: для
учнів молодших класів – “Веселий алфавіт”, “В гостях у казки”, “Зустріч з
улюбленими героями мультфільмів”, для учнів основної і старшої школи –
“День європейських мов”, “Молодіжна субкультура в Україні та країні, мова
якої вивчається”, “Світ іншомовної пісні” тощо.
Заходи політико*масового характеру: форум, фестиваль, прес'конферен'
ція, ярмарка солідарності, телеміст та інші.
У педагогічній літературі є поняття “об’єднуючі форми позакласної ро'
боти” (Калечиць Т. М., Кейліна З. О.). До об’єднуючих форм відносять дитячі
та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кіно'
театри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позаклас'
ної роботи з ІМіК, тому що вони об’єднують учнів різного віку і різних інте'
ресів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах само'
врядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають
свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед
школярів користуються клуби веселих і кмітливих (КВК), які передбачають
проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування зага'
док, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, відео'
фільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню
і форму. Як “домашнє завдання” учасники клубу готують інсценівку за творами
відомих зарубіжних письменників/драматургів.
Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень
іноземної мови і культури у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо
передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є

517
Розділ 10

комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом і формою заходів,

які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань
комплексного підходу до виховання учнів.
Тиждень іноземної мови і культури як комплексна форма повинна спри'
яти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з
ІМіК у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним
творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і
батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень
іноземної мови і культури проводять у певний період навчального року за
попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного
з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою,
пізнавальною, доступною, пов’язаною з навчальним матеріалом та відповіда'
ти віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.
Процес підготовки і проведення Тижня ІМіК проходить у три етапи
(Хоменко Е.Г.).
І етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому
етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної
мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргко'
мітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів,
реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також
підготовку необхідних аудіо' та відеоматеріалів, кінофільмів, слайдів. Безпосе'
редньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працю'
ючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час
репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.
II етап – це проведення Тижня іноземної мови і культури. Обов’язковою
умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невиму'
шеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.
III етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформа'
ційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів до'
сягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.
Зразок плану проведення Тижня іноземної мови і культури у ЗНЗ
День тижня Зміст роботи Хто відповідає
Понеділок Оголошення по шкільному радіо про відкриття Тижня. Оргкомітет
Відкриття виставки стінгазет, альбомів, кращих зошитів
тощо.
Вівторок Лялькова вистава “В гостях у казки”. V1VI класи
Середа Конкурс на краще виконання пісень, віршів іноземною VII класи
мовою.
Четвер Вікторина, присвячена звичаям і традиціям країни, VIII класи
мова якої вивчається.
П’ятниця Рольова гра “Телеміст” (між столицями рідної країни ІХ класи
та країни, мова якої вивчається).
Субота Літературно1музичний вечір. Підсумки Тижня. Х1ХІ класи

518
Організація процесу формування іншомовної комунікативної компетентності

Як окрему форму позакласної роботи з ІМіК можна виділити роботу над

проектами. У методичній літературі визначено такі риси проекту: тривала
дослідна діяльність, яка планується, реалізується й оцінюється самими учнями;
взаємопов’язане навчання усіх видів МД; інтеграція знань, навичок та вмінь з
різних галузей науки і власного життєвого досвіду; стимулювання активної
класної й позакласної роботи учнів; одержання певного кінцевого продукту у
вигляді письмового документа, оформленого буклета, стінної газети, відео'
фільму, презентації тощо. Особливість проектної роботи полягає в тому, що
учні вивчають ІМіК у процесі виконання проблемно'пошукових завдань, які
пропонуються вчителем. Важливими вимогами до виконання завдань є креа'
тивність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати.
За домінуючим у проекті видом діяльності визначаються такі типи про'
ектів: дослідницькі, творчі, рольово'ігрові, інформаційні, практично'орієнто'
вані. Вибір того чи іншого типу проекту залежить від віку учнів, їх рівня
володіння іноземною мовою, творчих здібностей, рівня самостійності, інтере'
сів, технічного оснащення школи тощо. Так, учням початкової школи ціка'
вими будуть такі проекти: “Пори року. Погода”, “У королівстві літер”, “Моя
улюблена тварина”, “Мій будинок / Моя квартира”, “Знайомтесь: я і моя
сім’я” тощо. Учням основної школи можна запропонувати проекти на тему
“Одяг на всі випадки”, “Подорож до країни, мова якої вивчається”, “Школа
моєї мрії”, “Молодь обирає здоровий спосіб життя”, “Світ професій”, а учням
старшої школи – “Ідеальна держава”, “Сучасні винаходи”, “Яке воно, сучасне
мистецтво?”, “Усе про наш клас”, “Які новини?” (класний часопис) та ін.
Упровадження інформаційно'комунікаційних технологій у навчальний про'
цес з ІМіК уможливлює створення мультимедійних інтерактивних проектів,
як то: “Музеї світу”, “Музика в нашому житті” тощо.
Робота над проектом проводиться в чотири етапи. На підготовчому етапі
учні обирають та обговорюють тему проекту, визначають основні умови його
виконання (термін, вид кінцевого продукту, критерії його оцінювання тощо),
ознайомлюються з необхідним мовним і мовленнєвим матеріалом, формують
малі групи, планують роботу кожного члена групи. Виконавчий етап перед'
бачає позакласну діяльність зі збирання інформації, зокрема читання текстів,
робота з довідниками, інтерв’ю, анкетування тощо. На цьому етапі учні
широко використовують інформаційні ресурси та послуги мережі Інтернет.
Презентація проекту (часто з використанням програми презентацій Microsoft
Power Point) відбувається на презентаційному етапі, а на підсумковому етапі
– обговорення результатів проектної діяльності, оцінювання учнів та аналіз
одержаних результатів.
Як показує практика, методично грамотно організована позакласна ро'
бота сприяє інтенсифікації процесу формування іншомовної комунікативної
компетентності, стимулює учнів до поглибленого вивчення ІМіК. Позакласні
заходи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:

519
Розділ 10

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та

загальноосвітніх цілей позакласної роботи;
комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні
забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і
передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;
ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна
включати “набір” ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до
цілеспрямованих мовленнєвих вчинків;
орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;
емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересу
учнів до іншомовного спілкування.
Ефективні організація і забезпечення навчально'виховного процесу знач'
ною мірою зумовлюють швидкість і якість формування в учнів іншомовної
комунікативної компетентності у різних типах ЗНЗ. У наступному розділі
будуть розглянуті особливості поглибленого і профільного навчання ІМіК,
а також сучасні підходи до навчання другої іноземної мови і культури.

Завдання і питання для самоконтролю:

1. Назвіть типи планування і поясніть їх сутність.
2. Охарактеризуйте коротко вимоги до уроку ІМіК.
3. Запропонуйте три прийоми використання інформаційно4комунікаційних технологій
для індивідуалізації формування ІКК в учнів 10 класу ЗНЗ.
4. Визначте принципову різницю між самостійною та автономною роботою учнів
з оволодіння ІКК.
5. Запропонуйте план реалізації проекту “Музеї світу” в 11 класі ЗНЗ.

520