час, за його підрахунками, сягнула 249 840 карбованців 67 копійок.

Отримавши такий козир, Каллаш усі свої зусилля зосередив на тому, щоб примусити Федорчука дотримуватися чинного законодавства, і, зодягши тільняшку, негайно надіслав йому письмову вимогу про
необхідність погашення усього боргу і пені за користування історичною будівлею та подальше щомісячне відрахування визначеної законом суми до бюджету Товариства.
Не отримавши протягом місяця відповіді, Каллаш надіслав Федорчуку припис про накладення на нього штрафу за невиконання вимог закону (в сумі 249 крб. 84 коп.), додавши ще і покарання на його заступника Муху за спробу несанкціонованого порушення екстер’єру
історичної будівлі (в сумі 150 крб. 00 коп.).
Протягом наступного місяця Каллаш відповіді не отримав, до бюджету Товариства охорони пам’яток історії та культури з КДБ УРСР кошти теж не надійшли, після чого він зайняв посаду директора одного з київських кінотеатрів.
Подальша доля полковника Каллаша губиться у мороці історії.

Втім, господарському відділу КДБ УРСР довелося припинити роботи, зініційовані Степаном Несторовичем, затинькувати щербатини, полишені відбійними молотками, і, оскільки затиньковані місця вирізнялися на загальному тлі будівлі, було прийнято рішення
перефарбувати будинок із темно-сірого кольору в темно-брунатний, що й було у достатньо короткий строк зроблено, знову ж таки під керівництвом Степана Несторовича. Зелені насадження, які встигли вирубати бійці під командуванням Степана Несторовича, статус історично
пам’ятки не мали, тому пеньки викорчували і землю на тому місці укотили під асфальт.
Після цієї оказії Степан Несторович отримав військове звання полковник і в перервах між забезпеченням безпеки святкування Великого Жовтня, Першого травня, Дня Перемоги та приїзду високих гостей до Києва повністю зосередився на підвищенні рівня професійної
політичної підготовки співробітників КДБ УРСР.
Впровадженню системної перевірки конспектів оперативних працівників передувало ініційоване Степаном Несторовичем дослідження інспекцією КДБ УРСР стану вивчення оперативним і керівним складом органів державної безпеки УРСР директивних документів КДБ
СРСР і КДБ УРСР та рівня чекістської підготовки в системі позашкільного навчання. Результати дослідження були обговорені на засіданні колегії КДБ УРСР.
Як відзначив у своїй доповіді на колегії сам Степан Несторович, здійсненою інспекцією перевіркою конспектів директивних документів оперативного і керівного складу КДБ УРСР було виявлено численні вади, а саме:
- зошити для конспектування виявились різного розміру, кольору, формату і якості паперу (деякі офіцери належні нормативні акти занотовували у ґросбухи, якими користувалися на підприємствах і в колгоспах комірники та рахівники-скарбники ще у 30-40 роках, дотіль
докіль ними не зацікавилися органи НКВС-ҐЕСТАПО-НКДБ-МДБ і не повилучали їхні товсті і зручні зшитки для власного користування); різного кольору також було чорнило, яким користувались офіцери для записів;
- не було єдиного підходу до вивчення нормативної бази, яка регулювала дільність органів КДБ: в одних випадках надавалась перевага аналізу за рахунок дедукції, в інших, навпаки - індукції, в той час як логіка потребувала синтезу;
- в багатьох випадках замість творчого осмислення керівного документа і викладу його суті практикувалось дослівне його переписування, що категорично заборонялось ще з часів ВЧК-ДПУ-ОДПУ-НКВС-НКДБ-МДБ, оскільки існувала ймовірність загрози
несанкціонованого витоку дослівного тексту нормативно-правового акту і потрапляння його в такому вигляді до противника з подальшим прямим цитуванням змісту (чи, що найнебезпечніше, - в разі, якщо директивний документ надсилався шифротелеграмою, то в такому
випадку створювався ризик розкриття криптографічної системи конфіденційного зв’язку органів державної безпеки);
- недостатньо прив’язувалися завдання, що випливали з директивного документа, до конкретних функціональних обов’язків того чи іншого оперативного працівника (тобто відсутність прикладного засвоєння змісту нормативного акта, незалежно від того, до якої тематики він
стосувався);
- тексти законспектованих документів розміщувались на аркушах зшитків переважно абияк, тобто не відповідали геометричним регулам і симетричним пропорціям, які традиційно визначали характер діяльності радянських органів державної безпеки і їхній внутрішній
порядок.

Результатом роботи колегії став наказ голови КДБ УРСР «Про стан професійно-чекістської підготовки в КДБ УРСР та заходи щодо його покращення».
В наказі голови вказувалось, що результативність діяльності кожного офіцера КДБ УРСР при проведенні атестацій, разом з іншими показниками і критеріями, як-от: вербування агентури, кількість отриманих сигналів, заведених і реалізованих справ, арештів, профілактик
рівень військово-спортивної підготовки і мобілізаційної готовності, - надалі в першу чергу буде оцінюватися залежно від стану його конспектів.
До наказу додавались методичні рекомендації, в яких вказувалось, як вивчати нормативні документи КДБ СРСР і КДБ УРСР в КДБ УРСР, та визначались вимоги, як оформлювати конспекти першоджерел і навчальних зошитів в системі позашкільної професійної та
політичної освіти, розроблені інспекцією КДБ УРСР під керівництвом Степана Несторовича.
Згідно з рекомендаціями встановлювалися три види зошитів для використання: для конспектування директивних документів - коричневого кольору, чекістської підготовки - блакитного, політичного навчання - червоного.
Першу партію зошитів усіх трьох кольорів господарський відділ КДБ УРСР вказівкою його начальника полковника інтендантської служби Жукова негайно завіз з республіканської бази канцтоварів до кіоску, що розміщувався на першому поверсі у вестибюлі їдальні КДБ на
вулиці Ірининській. Зошити були дефіцитні, вдвічі більші форматом, ніж звичайні, що були у загальному продажу, в цератовій обкладинці, з гарним лискучим папером і на сто дев’ятдесят два аркуші кожен.
Відповідно до вимог наказу інспекція КДБ УРСР відразу зайнялась здійсненням системного контролю за його виконанням та дотриманням власних методичних рекомендацій. Обов’язковій перевірці підлягали конспекти працівників при розгляді подань на підвищення по
службі, присвоєння чергового чи позачергового офіцерського звання, а також під час проведення планових атестацій. Крім того, розпорядженням Степана Несторовича, підтриманим заступником голови КДБ УРСР з кадрових питань підполковником Рябоволем, який теж до
служби в КДБ був партійним функціонером, тому розумів Степана Нестровича з пів слова, в кожному підрозділі Комітету його начальником і секретарем парторганізації були складені списки під назвою «Можливий носій ДСП». До списків вносились прізвища офіцерів, які ще
не скоїли того чи іншого дисциплінарно-службового порушення (ДСП), але, за окремими ознаками в їхній поведінці, могли його скоїти. Жоден офіцер не знав, внесено його прізвище до списків чи ні. Списки «емен-деспистів» складались під грифом «цілком таємно», їхні копі
мали в своєму розпорядженні лише працівники Управління кадрів та інспекції. Конспекти внесених до списків «Можливий носій ДСП» офіцерів («емен-деспистів») також підлягали плановій, а в окремих випадках і позаплановій перевірці. За результатами розгляду на колегі
КДБ УРСР питання щодо професійної підготовки українських чекістів та втілення в життя її рішень Степан Несторович отримав військове звання генерал-майор, а заступник голови КДБ УРСР з кадрових питань Рябовіл відповідно - полковник.

***

За весь час, як вказана новація була задіяна, жоден з конспектів, затребуваних інспекцією для перевірки, не витримав вимог, встановлених інструкцією, крім кольорів, оскільки проблем з придбанням потрібного кольору зошитів і чорнила для всіх категорій працівників КДБ
попервах не було. Та й зміст конспектів у більшості випадків загалом відповідав вимогам інструкції - інтелектуальний рівень офіцерів КДБ дозволяв їм на той час ще досить швидко оволодіти навичками конспектування, запровадженими Степаном Несторовичем.
Проте дотримання двох вказаних вимог, як потім виявлялось, було замало. Коли зошити проходили перші дві стадії перевірки (на колір і зміст), і ні до чого не можливо було причепитись, Степан Несторович давав інспекторам вказівку застосовувати скрупульозніші методи